7 6 279 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/d2920a5aadd53dcee5abc2dfed432b04.pdf 4a36615eb672a4faf374afbd81029915 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/10">За педагогічні кадри. 1959 рік</a></h4> PDF Text Text П ЕРШ А З У СТР Пролетарі всіх країн, єднайтеся! IЧ Дуже цікаву справу розпоча­ той факт, що ми мало викори­ ли студенти нашого інституту. стовуємо можливості наших сту­ Це — дружні взаємозв'язки з дентів. Так, наприклад, ніякої бригадами комуністичної праці. участі у проведенні концерту 31 жовтня відбулася перша з у ­ не брали студенти III курсу, стріч студентів фізико-матема­ хоч такі з них, як С. Сивка, тичного факультету з передо­ Ю. Сокирко, С. Стамбульська, вими робітниками заводу «Ле­ могли б з успіхом виступити ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ нінська кузня», а також — сту­ перед глядачами. Так само І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО дентів III курсу педагогічного на І курсі є багато дівчат і хлоп­ факультету (дошкільний відділ ців, які брали активну участь в і І та II групи відділу спецпе­ шкільній самодіяльності, мають дагогіки) з однією з бригад ко­ непогані здібності, але не змог­ Щи р і муністичної праці нашого міста. ли виступити тільки тому, що Тепло зустріли студенти сво­ не підібрали відповідного ре­ олектив наш ого їх друзів — передових праців­ пертуару і музичного супрово­ інституту нещодавно На адресу дирекції, партій­ ників великих заводів. Такою ж ду. В зв'язку з цим, бажано тепло поздоровив завідуючо­ щирою взаємністю відповідали було б мати на факультеті ке­ ної, профспілкової і комсомоль­ го кафедри психології Дмит­ ської організацій нашого інсти­ і гості, які виступали на вечорі. рівника художньої самодіяль­ ра Федотовича Ніколенка з Невеликий концерт силами ності, який багато б нам допо­ туту надійшли численні приві­ 60-річчям з дня народження тання в зв’язку з всенародним студентів фізико-математичного міг. та 40-річчям його науковофакультету захопив робітників. Крім того, цікавому починові святом — 42 річницею Великої педагогічної діяльності. Його відкрила студентка 1 к у р ­ заважали деякі інші прикрі не­ Жовтневої соціалістичної рево­ Дмитро Федотович усе своє люції. су Л. Казаченко, яка прочита­ доліки. Треба сказати, що де­ свідоме життя присвятив ве­ ла вірш Л. Ошаніна «Перший хто з наших студентів поставив­ Колектив студентів і викла­ ликій і почесній справі ко­ концерт». З задоволенням про­ ся до зустрічі безвідповідально. дачів вітають Київський облас­ муністичного виховання під­ слухали присутні пісні у вико­ Насамперед, в аудиторіях, які ний і Сталінський районний ко­ ростаючого покоління, підго­ нанні квартету математиків 4 відвідали гості, було багато мітети Комуністичної партії товці педагогічних кадрів. курсу, дует О. Гордієнко та сміття. Те ж саме спостерігало­ України, міський відділ народ­ С. Стадника, вокальної групи ся і в коридорах. Педагогічний ної освіти, Республіканський Трудове життя почав фізиків 4 курсу, художнє читан­ факультет, крім того, не забез­ комітет працівників освіти, ви­ Дмитро Федотович дуже ра­ ня Н. Шевченка та В. К ачанов­ печив гостей гардеробом. Зви­ щої школи і наукових установ, но, працюючи підлітком на чайно, це не позначилося на президія обкому профспілки, поміщицьких ланах від схо­ ського. Слід відзначити активну справі налагодження дружби з консул Польської Народної Рес­ ду до заходу сонця за мізер­ ні копійки. участь у проведенні цього бригадами комуністичної праці, публіки Ванда Михалєвська; вечора студентки Ліди Снєт­ але краще було б, якби гості Надійшли поздоровлення від Справжнє щастя йому при­ кової. Складені нею сати­ не намагалися не помічати цих Кошицького (Чехословаччнна), ніс Великий Жовтень. ричні куплети не раз п е­ неподобств, а наші студенти не Вільнюського і Мінського педа­ Середню і вищу освіту реривалися оплесками гля­ прикривали цього витонченого гогічних і Київських політех­ здобув Дмитро Федотович дачів. Велику допомогу по­ делікатністю у стосунках. Нада­ нічного, фінансово-економічного тільки при Радянській вла­ дав нам старший лаборант к а ­ лі треба врахувати уроки цього інститутів та інституту цивіль­ ді. Учителювати почав у бінету креслення Л. Павлов, вечора і більш сумлінно стави­ ного повітряного флоту. 1919 році в своєму селі. який супроводив грою на акор­ тись до такої відповідальної З 1927 року по 1930 рік на­ Нових успіхів у справі вихо­ деоні майже всі номери учасни­ справи. вчався в аспірантурі при на­ вання майбутніх вчителів ра­ А. АБРАМОВА, ків художньої самодіяльності. уково-дослідному інституті дянської школи бажають нам З . СМОЛЬСЬКА, Ми йому, звичайно, вдячні, але, педагогіки. студенти і викладачі Київського Л. МІРЕЦЬКА. з другого боку, це свідчить про і Одеського державних універ­ З 1930 року і до цього ситетів та багатьох педагогіч­ часу тов. Ніколенко Д. Ф. них інститутів України — Оде­ працює в нашому інституті. Ним пишається ського, Харківського, Чернігів­ З а цей період він був дека­ Ася Мамалига здавалася нам ського, Кишинівського, Луцько­ факультет ном педагогічного факульте­ спочатку занадто строгою, ви­ ту, а з 1952 року керує ка­ Михайло Кириленко вчиться триманою, спокійною. Пізніше го, Запорізького, Бердянського, федрою психології. на четвертому курсі. Якщо ска­ ми зрозуміли, що це не від Бердичівського і ін. зати, що він відмінник навчан­ замкнутості чи надмірних гор­ Велике спасибі організаціям З 1934 року Дмитро Федо­ ня, активний громадський пра­ дощів. Товариші по групі спра­ і товаришам, що надіслали свої тович затверджений доцен­ цівник, цього буде недостатньо. ведливо відзначають чималий вітальні телеграми і листи. том, а в 1948 році здобув кругозір дівчини, що набула Важливо одне — Михайло зав­ учений ступінь кандидата жди в рядах перших. Чи це на вона сумлінною працею. Вияви­ В свою чергу працівники нашо­ осінніх роботах в колгоспі, чи лось, що Ася завжди готова го інституту, професорсько-ви­ педагогічних наук. за студентською партою або на допомогти кожному студентові кладовський склад, студенти га­ Перу Дмитра Федотовича засіданнях наукових гуртків, де по групі, відгукується на цікаві ряче вітають їх із 42 роковина­ він член Ради наукового сту­ починання товаришів, вміє ра­ дентського товариства, ч и на зом з усіма працювати і весели­ ми Жовтня, бажають їм успіхів бюро комітету комсомолу інсти­ тись. Тому й обрали ми її у роботі та навчанні. туту як член Комітету — скрізь комсоргом нашого курсу. За короткий час вона вияви­ його знають як енергійну, про­ сту і, разом з тим, принципову ла себе зразковим організато­ людину. ром багатьох заходів. Разом з лодь нашого інституту. Адже Хай не подумають товариші, нею ми працювали на будівни­ зібрано трохи більше 1 тонни що Кириленко вміє тільки к е­ цтві нового цирку і Палацу металевого брухту! А якщо рувати роботою інших, він спорту. Під керівництвом Асі врахувати, що заплановано зі­ сам — приклад, гідний н асл і­ група вчасно провела підписку брати всього майже 20 тонн, то дування. Михайло — капітан на книги, періодичні видання. Коли в минулому навчально­ успіхи наші здаються надто мі­ волейбольної команди фізикому році почалась практика в зерними. В цьому винуваті, на­ математичного фа к у л ь т е т у , член баскетбольної команди. школі, вона взяла на себе керів­ самперед, комсомольські бюро Ми пишаємося своїм товари­ ництво гуртком російської мови факультетів та самі комсо­ шем. учнів 5 — 7 класів. З цією робо­ тою Ася справилася блискуче. мольці. Не розгорнуто широкої Л. БІЛ А , Така вона скрізь, такою ми по­ роз’яснювальної роботи серед Г. ВАСИЛЕНКО, важ аємо її, нашого організато­ студентів, не використовуються студенти 42 групи фізиків. ра і товариша. наявні можливості. Згадати хоч би те, що в інституті йде ре­ Ж. ІЛЬНИЦЬКА, СПІЛКА ЖУРНАЛІСТІВ СРСР Т. ДОБРОСОВІСНА, монт системи парового опален­ студентки І групи III курсу ня. Залишки різних матеріалів З 12 по 14 листопада в Мо­ мовно-літературного скві проходив з’їзд журналістів від цього можуть бути з успі­ факультету. СРСР. Вперше журналісти на­ хом використані для здачі як шої країни зібралися разом металевий брухт. Вони зустрілися в знаменний Попереду майже місяць. Не час — завершується перший Час не жде зволікати, а з усією серйоз­ рік семирічки. На цьому з ’їзді Закінчилась перша полови­ ністю треба віднестися до вико­ вперше створена Спілка ж урна­ нання важливого заходу ЦК лістів СРСР. Натхнена приві­ на ударного республіканського ЛКСМУ. За роботу, товариші! комсомольського двомісячника танням ЦК КПРС, величезна по збиранню металевого брухту. армія радянських журналістів, яка налічує в своїх рядах до Студенти вузів та інших учбо­ 23 тис. чоловік, буде і надалі вих закладів України широко Н а ф о т о : завідуючий ка­ надійним помічником Кому­ розгорнули роботу по виконан­ федри російської і зарубіж­ ністичної партії, берегтиме і ню державного завдання — ної літератури доцент Л. М. множитиме ленінські традиції збиранню цінної сировини для Карлов вітає ювіляра. партійності й масовості радян­ металургійної промисловості. ської преси, віддаватиме сили Фото М. Шуряка. На жаль, цього не можна справі боротьби за комунізм. сказати про комсомольців і мо­ П Е Д А Г О Г ІЧ Н І ЗА КАДРИ поздоровлення Наш комсорг Рік видання 4-й № 23 ( 9 2 ) 19 листопада 1959 року ЧЕТВЕР Ц іна 15 коп. ПРИКЛАД ДЛЯ МОЛОДІ К належить біля 70 наукових праць. Він відноситься до тієї категорії психологів, для якої є близькими і важливи­ ми проблеми не лише психо­ логії, а й дошкільного вихо­ вання і початкового навчан­ ня, і спеціальної педагогіки. Серед багатьох його праць особливе місце посідають на­ укові дослідження з психоло­ гії процесів навчання, пи­ тання трудового виховання дітей і молоді та ряд інших. Дмитро Федотович є спів­ автором двох важливих під­ ручників з психології для педагогічних училищ і педа­ гогічних інститутів. Протягом багатьох років він невтомно віддає всі свої сили і кипучу енергію вели­ кій справі підготовці педаго­ гічних кадрів. Його відданість цій справі, повсякденна наполеглива пе­ дагогічна і громадська робо­ та є прекрасним зразком для наших студентів — майбут­ ніх учителів радянської шко­ ли, які несуть світло знань молодим поколінням будів­ ників комунізму. В особі Дмитра Федотови­ ча ми завжди бачимо скром­ ну, чуйну людину і в той же час зразок партійної прин­ циповості, зразок того, як треба працювати і віддава­ тись з душею тій справі, яку доручає Батьківщина. Д. ШЕЛУХІН, декан педагогічного факультету. �ПОРЯДКОМ ОБГОВОРЕННЯ С Л ІДА М И Н А Ш ИХ В ИСТУПІ В А яка ваша думка? Заходів вжито На першому курсі цілий рік було б послухати оперу або Ми прийшли до інституту з райдужними мріями юності — вивчали загальну анатомію, рі­ подивитись виставу і обговори­ У нашій газеті від 17 жовтня ли по 30 і більше годин. Бюро ЛКСМУ винесло дога­ горіти і не згорати, залишити зали жаб, замість того, щоб про­ ти її. Скільки цікавих і необхід­ під рубрикою «Не пухом, а пе­ в літописі історії інституту час­ слухати курс дитячої анатомії. них знань набули б ми! Тут і ром» була вміщена карикатура ни цим товаришам і попере­ тину свого серця, юного запа­ Медиками ми не стали, а час праця і відпочинок. Ми не має­ на студентів фізико-математич­ дження всім, хто мав прогули мо права не йти в ногу з часом ного факультету, які до цього в кількості до 15 годин. лу, енергії, а майбутнім учням загублено. понести набуті в інституті гли­ Як відзначалося на засідан­ Два роки ми вивчали загаль­ в галузі мистецтва і літератури, часу не ліквідували академза­ ні комсомольського бюро, са­ бокі знання, стати людьми ча­ ну і дитячу психологію, один бо це наша кровна справа. боргованості з окремих дисцип­ Очевидно, мені заперечать і су, а не спостерігачами. мостійна робота студентів фа­ лін. рік педагогіку, пройшли прак­ Нас, студентів мовно-літера­ тику в піонерському таборі, а скажуть, що це можна зробити Комсомольське бюро факуль­ культету значно поліпшилася. турного факультету, привела в на III курсі нам знову читають самостійно, але ж для цього по­ тету розглянуло цю справу на У більшості груп семінарські, практичні і лабораторні заняття інститут любов до мови і літе­ теоретичний курс в такому ж трібен час, особливо для сту­ одному із своїх засідань. ратури. Ми щасливі тим, що плані, тільки називається він дентів російського відділу. А За рішенням бюро було ви­ проходять успішно. Так, цікаво маємо можливість слухати лек­ інакше: методика виховання в скільки його витрачають студен несено догану з попередженням проходять семінарські заняття ції П. К. Волинського, І. І. Піль­ школі-інтернаті. Замість того, ти (особливо першокурсники) на студентам Верютіній, Арістар­ з політекономії (викл. Рокитко) гука, Ф. С. Гріма, М. К. Бой­ щоб повторятися, краще було б конспектування. Ніхто не зай­ хову, Ремізовській і попере­ і діалектичного матеріалізму чука та інших досвідчених ви­ ознайомитися з школою-інтер­ мається таким питанням, як на­ дження студентам Бородавці, (викл. Семенчов) в 41 і 42 гру­ кладачів. Лекції цих виклада­ натом, з досвідченими педаго­ вчити конспектувати. І в р е ­ Євсєєву, Мох, Андрющенко, пах фізиків і математиків. чів будять думку, вчать пізна­ гами в цій галузі. Зараз чи­ зультаті — стільки даремно ви­ Висоцькій, Стасюк і іншим, а Як показали результати ко­ вати життя, допомагають відчу­ тається у нас курс історії педа­ траченого часу. Всі добре зна­ також було повідомлено їх локвіуму з математичного ана­ ти в літературному творі пре­ гогіки. Для студентів нашого ють, в тому числі і викладачі, батьків про те, що у випадку лізу в 11 і 12 групах фізиків красне. факультету його можна було б що таке конспектування не ви­ несвоєчасної ліквідації академ­ (викл. Шкіль), більшість сту­ Багато прекрасного знайшли прочитати у курсі загальної пе­ правдовує себе, але врегулюва­ заборгованості буде поставлено дентів працюють добре, але є ми в інституті, все не пере­ дагогіки. Адже педагогіку ми ти це питання ніхто не пробує. питання перед дирекцією інсти­ ще й такі, що одержали неза­ лічиш. Але чи виправдав ін­ не читатимемо в школі. Для Мовляв, на те ж ви і студенти, туту про відрахування цих то­ довільні оцінки. ститут усі наші надії, як май­ цього спеціально готуються сту­ щоб конспектувати. До екзаменів залишилось не варишів зі складу студентів. бутніх викладачів мови і літе­ денти педагогічного факультету. На засіданні бюро було та­ так уже й багато часу, отже, Є підручники (до того ж но­ ратури? Мені здається, що ні. Саме тому немає на факуль­ ві), є першоджерела, розробки кож розглянуто питання про треба негайно братися за під­ Скільки часу відведено за на­ теті гарячих суперечок з приво­ з питань історії, політекономії, відвідування лекцій та самостій­ ручники і наполегливо готува­ вчальним планом на вивчення ду написання нового твору, не є з чого вчити. Є і конспекти ну роботу студентів факуль­ тися до цієї відповідальної української літератури на III має диспутів, літературних кон­ лекцій, де викладені теж основ­ тету. справи. курсі українського відділу? На ференцій. А чи відомі нашим ні думки. Конспекти залиша­ Деякі студенти, як Долгерт, А. СЬОМИК, весь навчальний рік відведено студентам актуальні питання, ються самі собою, а скільки за­ Сафат, Роль, Мельник, з почат­ студент IV курсу фізико64 лекційні години. Хіба можна які стоять зараз в центрі бо­ трачено на них часу? математичного факультету. ку навчального року пропусти­ за такий обмежений час грун­ ротьби прогресивної і реакцій­ Чому у нас в інституті є сту­ товно простудіювати десятки ної літератури світу? Чи відо­ денти, які не ходять на комсо­ творів великих майстрів худож­ мі нам полотна наших художни­ мольські збори, на лекції-зустрі­ ків—російських і українських,— чі (які бувають дуже цікавими), нього слова? Учитель літератури повинен не кажучи вже про полотна чому на мовно-літературному глибоко знати життєвий і твор­ художників інших країн? Чи ко­ факультеті, де навчається 400 чий шлях письменника, знати жен з нас уміє дивитись і розу­ студентів, тільки 25 осіб всю його творчість, напам'ять міти картину? І чи має право бере участь у літературному навіть окремі місця з текстів, а вчитель не знати цього? гуртку, чому на наших сту­ не тільки програмні твори. У свій час деканат виділив дентських вечорах немає гумо­ Я вже не кажу про те, що тре­ вільний день, але організацію ру, сміху? Де ж той юний за­ ба мати уявлення і про твор­ такого дня на факультеті не пал нашої молоді? У багатьох чість письменників, які не ви­ продумали. Такий день був би групах немає міцної, справед­ вчаються за програмою. Але дуже корисним, коли б його ливої громадської думки. Мені часу на поглиблене вивчення уміло провести, заповнити по­ дуже хотілося б почути думку літератури немає. трібною роботою. На нашу дум­ інших товаришів з приводу під­ На мовно-літературному фа­ ку, краще було б, якби кожна нятих вище питань. культеті відводиться багато го­ група планувала цей день із дин на вивчення різних предме­ своїм агітатором та групоргом В. ОПОЛЬСЬКА, тів, тільки якнайменше — на або ж проводила його згідно з студентка III курсу укра­ мову і літературу. Я іноді на­ загальноінститутським планом. Н а фото: студентки їнського відділу мовновіть ставлю перед собою таке У такий день можна було б В. Мірошниченко, В. Костен­ літературного факультету. ко, Г. Самсоненко (III курс питання: чому цей факультет подивитися в музеї картини педагогічний факультет, до­ називається мовно - літератур­ окремих художників і послухати Редакція газети «За педа­ Майже два місяці ми слухає­ ним? Дуже загально характери­ про них докладну розповідь екс­ шкільний відділ) за підготов­ гогічні кадри» просить ви­ мо лекції з вступу до літерату­ зуються твори класиків, а з су­ курсовода, чи відвідати у фі­ кою до практики в дитячому рознавства. кладачів, аспірантів, лабо­ Нова, цікава для рантів, студентів виступити часної радянської літератури лармонії лекцію-концерт про садку з методики рахування, нас наука. Признатися, з вели­ в обговоренні цікавих, але ми не одержуємо навіть достат­ Чайковського, зробити огляд лі­ яка розпочнеться в другому ким нетерпінням чекали ми де в чому спірних питань, практичних занять з цього пред­ ньої інформації, бо перебуває­ тературного журналу. семестрі. піднятих у статті студентки мета. Професор П. К. Волин­ мо в полоні інших предметів. В інший такий день можна В. Опольської. Фото М. Шуряка. ський заздалегідь дав нам зав­ дання прочитати новелу О. Гон­ чара «Сусіди» і, не використо­ РОЗПОВІДАЮТЬ СТАРОСТИ КРАЩИХ ГУРТКІВ Частина гуртківців одержала вуючи критичної літератури, перед літніми канікулами теми цілком самостійно аналізувати для доповідей. Тому на першо­ на занятті твір. Пришилося ба­ му ж засіданні гуртка, крім гато над чим подумати, бо з та­ ким видом художнього аналізу Створення і широке застосу­ ко - математичному факультеті виготовлених релейно-контакт­ організаційних питань, була за­ в середній школі ми зустріча­ вання електронних математич­ працює гурток математичної ло­ них та лампових моделей для слухана і доповідь. За два тиж­ лися рідко. Ось і заняття. О. Боровко них машин в останні роки — гіки та обчислювальних машин реалізації логічних зв’язок, які ні перед цим члени гуртка ма­ хвилюється, але все ж впевне­ ли змогу ознайомитися з літе­ Він є одним з наймолодших використовуються в електрон­ одне з найбільших досягнень но, по-своєму розповідає про те­ ратурою до опрацьованої теми. му і сюжет новели, а В. Гринь­ людства. За своїм значенням студентських наукових гуртків них обчислювальних машинах. Активну участь у виготовлен­ Це сприяє тому, що всі гурт­ ко пробує характеризувати об­ його можна порівняти з викори­ на факультеті. Але за обсягом ківці беруть активну участь у рази твору. Правда, захопив­ проведеної роботи, за актуаль­ ні моделей брали студенти п ’я­ станням атомної енергії. шись деталями, вона приходить обговоренні доповіді. ністю тем, над якими працюють того курсу І. Ш кляр, С. Карпу­ В гуртку працюють студенти до н еправильного висновку: об­ Заслуговує на увагу те, що раз голови колгоспу Ониська Ар­ члени гуртка, за своєрідною ор­ ля, А. Осипова, студент другого всіх п ’яти курсів. Завдяки цьо­ темовича вийшов у неї негатив­ всі схеми електронних обчислю­ ганізацією роботи гурток став курсу Г. Цейтлін та ін . му на початку навчального ро­ ним. Коротким, але змістовним, вальних машин створювались не Три члени гуртка — С. Кар­ ку в нас не стояло госгро пи­ був виступ Т. Кравець. Вдум­ одним з кращих на факультеті. конструкторами в повному ро­ З перших кроків своєї робо­ пуля, А. Осипова, В. Молибог— тання про поповнення складу ливо і слушно робить свої за­ зумінні цього слова, а саме ма­ уваження викладач, уважно ти члени гуртка зустрілись із успішно захистили курсові ро­ слухають студенти. тематиками на основі матема­ значними труднощами. Адже боти на теми з математичної ло­ гуртка. Тепер члени гуртка, поряд з Важливо, що вже на першо­ тичної логіки. ще й до цього часу в пресі не гіки. темами в плані математичної му занятті розгорілася супереч­ Партія і уряд приділяють ве­ висвітлюється досвід роботи В минулому навчальному ро­ логіки та обчислювальних ма­ ка з окремих принципових пи­ лику увагу виробництву матема­ подібних гуртків, і ми поки що ці на четвертому курсі мате­ шин («Півсуматор і суматор, їх тань у галузі художньої май­ стерності, що дуже сподобалося тичних машин у нашій країні. навіть не можемо знати, в яких матичного відділу проводився функціональна і повна схеми», студентам. Виявилося, що мати З кожним роком в народному педагогічних інститутах вони спецсемінар з математичної ло­ «Перекладна машина Троян­ свою власну думку при аналізі твору — справа нелегка, але господарстві країни все більшої існують. гіки. На жаль, у цьому навчаль­ ського» та ін.), працюють над без цього не може бути справж­ складним завданням, а саме: ваги набувають електронні об­ нього вчителя літератури. Ще Незважаючи на все це, гур­ ному році на четвертому курсі числювальні машини, обізнання ток під керівництвом кандидата такий семінар ще не відбувся виготовленням трьохрозрядного з більшою серйозністю ми бу­ суматора — однієї з головних демо готуватися до наступних з якими стане через декілька педагогічних наук Я. В. Хро­ жодного разу. складових частин сучасної елек­ занять. І. ГОРОДИСЬКИЙ, років необхідністю для кожного мого досяг значних успіхів. Робота гуртка тепер нероз­ тронної обчислювальної ма­ студент І курсу мовновчителя математики. Майже всі теми доповідей були ривно зв’язана з його роботою шини. літературного факультету. І. ГОЛИК В нашому інституті на фізи­ пов'язані з демонструванням в минулому навчальному році. Перше заняття Наймолодший н а факультеті �Остання практика п'ятикурсників Закон про школу в дії Педагогічна практика — зав­ їнського відділу відбували прак­ м’яті учнів. Це відзначають пе­ жди є важливою подією сту­ тику в школах-інтернатах як дагогічні ради шкіл, де прохо­ дентського життя, найбільше ж учителі української мови та лі­ дила практика, про це говорять вона хвилює студентів V курсу, тератури і вихователі шкіл-ін­ і самі учні. які вперше стають на робоче тернатів. Студенти російського Дуже багато зробили студен­ місце вчителя, остаточно від­ відділу проходили практику як ти в галузі виховної роботи. Тут шліфовують свої знання, вмін­ учителі російської мови та лі­ їх ініціатива й винахідливість ня та навички, перевіряють тератури і співів. справді були невичерпні. По­ Наші практиканти поставили­ літінформації, виховні бесіди свою готовність до самостійної ся до своєї роботи з великим на найрізноманітніші теми, від­ роботи в школі. У цьому році педагогічна почуттям відповідальності. відування музеїв, культпоходи Треба сказати, що студенти до кіно й театрів, обговорення практика набула особливого значення. Відповідно до наста­ виявили в цьому багато творчої книжок, кінофільмів, творів жи­ нов XXI з’їзду КПРС та Зако­ винахідливості, свіжих думок, вопису, слухання музики — ну про зміцнення зв’язку шко­ молодечого завзяття. Вони на­ скрізь працювали наші практи­ ли з життям і про дальший роз­ полегливо шукали нових мето­ канти. Вони відчутно допомогли виток системи народної освіти дів проведення уроку, спрямо­ школам в організації різнома­ в СРСР вона поставила студен­ ваних на збудження інтересу в нітних гуртків (літературних, тів у звичайні умови роботи ра­ учнів, на виховання їх мислен­ драматичних, співочих, хорео­ дянського вчителя, дала простір ня, уяви, на прищеплення їм графічних). для виявлення особистої ініціа­ навичок самостійно перемагати Під час практики студенти не тиви студентів, для виховання труднощі навчання. Уроки сту­ тільки вчилися у старших учи­ в них самостійності, винахідли­ дентів Малевої (Обухів), Єр­ телів, але й самі принесли в вості, вміння свідомо розв’я зу ­ мольчик (Димер), Сапсай (київ­ вати складні педагогічні питан­ ська школа-інтернат № 1), Бе­ учительські колективи багато ня, знаходити правильний ви­ регової (Охтирка), Племенюк нового. хід у складних випадках шкіль­ (Боярка), Голик (Запоріжжя), Ф. БУГАЙКО, Шеремет (Житомир) і багатьох ного життя. керівник практики. Всі студенти V курсу укра­ інших надовго залишаться в па­ П рацю йм о щ е к р а щ е У великому промисловому ра­ ня і ін. Недоліки в нашій робо­ ної нами в школі в позауроч­ йоні міста, Дарниці, недале­ ті вчасно помічалися і гостро ний час. ко від нової великої площі, що критикувалися завучем школи, Зараз у школу на практику лише народжується і забудо­ вчителями і вихователями, які прийшли студенти 4-го курсу. вується і яка вже носить горде з нами працювали. Хочеться побажати їм працюва­ Активну участь брали ми і в ти якомога краще, наполегливі­ ім’я — Ленінградська, — сто­ їть красивий чотириповерховий повсякденному житті школи. ше, щоб виправдати ту високу Випуск стінних газет і «Ку­ оцінку, яку дали нашій роботі будинок з великими вікнами, світлими кімнатами і гомінки­ точків учня», ілюстровані бесі­ вчителі і вихователі, дирекція ми коридорами. Це — середня ди — «Про дружбу і товаришу­ школи на засіданні педагогічної школа-інтернат № 4 , де постій­ вання», «Радянська космічна ради. но перебувають на практиці ракета на Місяці», «10-річчя Виступаючи на засіданнях КНР»; екскурсії в ліс, зоо­ педагогічної ради, студенти нашого інституту. керівник Знаючи специфіку роботи парк, на Виставку передового практики Ф. Ф. Бугайко щиро студентів нашого інституту, ке­ досвіду в народному господар­ дякував від імені дирекції, ви­ рівництво школи довірило нам, стві УРСР; демонстрація кіно­ кладачів і студентів інституту студентці М. Горовенко і мені, фільмів на літературні, істо­ педколективу школи за зразко­ відповідальну і почесну справу: ричні і географічні теми; літе­ ву організацію практики і вели­ самостійне викладання у стар­ ратурно-музичний вечір стар­ ку допомогу студентам. ших класах української мови і ших класів, присвячений «Сло­ — Ми і надалі,— сказав літератури. Ми намагалися зро­ ву о п олку Ігоревім», і загаль­ він,— будемо разом з вами го­ бити все, щоб уроки проходили ношкільний сатиричний «Вечір тувати кадри для нашої школи, методично правильно, на висо­ Крокодила»; піонерські і клас­ яка стоїть на новому етапі, ви­ кому ідейному рівні, щоб до­ ні збори; підготовка до святку­ конує нові великі завдання. хідливо і цікаво подати новий вання 42-ої річниці Жовтня; Хочеться додати від себе: матеріал, поглиблюючи і за­ зустрічі з батьками; додаткові кріплюючі знання учнів. І як заняття з учнями; участь у так, тільки в тісному зв’язку приємно було спостерігати, ко­ педрадах і нарадах учителів та інституту з школою можна ви­ зрілих педагогів, ли після цікавого, емоційно по­ вихователів і в методичному ростити даного уроку учні менше часу об’єднанні і, нарешті,— вже в справжніх майстрів своєї спра­ витрачали на самопідготовку, порядку обміну досвідом,— ви­ ви. А. ПРОКОПЕНКО, заощаджуючи його для вико­ ступ перед завучами шкіл-ін­ нання суспільнокорисної робо­ тернатів України — такий за­ студент V курсу мовноти, участі в гуртках, для читан­ гальний обсяг роботи, проведе­ літературного факультету. Приїжджайте до нас вчителювати талановитий, з великою ерудицією педагог. Він і учителі Демидівської віддавав нам весь віль­ середньої школи. Важ­ ний час, детально ана­ ко було розлучатися з лізував проведені нами ними: ми звикли до уроки, вказував на не­ школи, полюбили дітей, доліки і накреслював відчуваючи себе пов­ шляхи до їх подолання. ноправними членами Добре було б, якби наш дружного педагогічного інститут мав на увазі колективу. таких педагогів і поси­ Проте успіхи до нас лав на практику сту­ прийшли не відразу: дентів саме до них. нелегко було оволоді­ В останні дні чверті ти методикою прове­ ми відчували себе знач­ дення уроку, не одразу но впевненіше, але, на налагодилась справа з жаль, практика закін­ дозуванням часу, вини­ чилась. У зв’язку з цим кали труднощі у взає­ ми хотіли б, щоб тер­ минах з учнями. Пере­ мін практики у майбут­ бороти ці труднощі у ньому було збільшено великій мірі допоміг принаймні до півроку. Учитель - словесник, нам Володимир Олек­ сандрович Хелемендик, їдучи працювати на се­ З такими словами прощалися з нами учні ло, приносить з собою в школу не тільки знання з свого предме­ та, але й загальну куль­ туру. Тому бажано, щоб інститут нам да­ вав більше знань не тільки з спеціальних дисциплін — літерату­ ри і співів, — але й з музики і живопису. Учителеві в школі доводиться виконувати велику громадську ро­ боту: читати лекції на різноманітні теми, про­ водити бесіди з кол­ госпниками. У зв'язку з цим нам необхідно мати чималі знання з суспільних дисциплін, розбиратись у міжна­ родній обстановці. Не­ малу роль у школі, на уроках, в іншій роботі відіграє вміння добре володіти мовою та на­ вички виразного чи­ тання. Тому бажано бу­ ло б у навчальному процесі'інституту біль­ ше уваги приділити та­ кому предметові, як виразне читання. Кон­ че необхідно також, щоб студенти захища­ ли практику в школах, на засіданнях педрад, де може бути дана найбільш об’єктивна оцінка нашій роботі. І. ВЕНЕРАЛОВА, Я. ДУБЕНКО, А. КРУШ , студенти V курсу російського відділу мовно-літературного факультету. Велике спасибі Студенти III курсу фізико-математичного факультету з 5 жовтня по 5 листопада проходили виробничу практику на Дарницькому вагоноремонтному заводі. В цей період колектив підприємства, виконуючи рішення липневого Пленуму ЦК КПРС по впровадженню автоматизації тех­ нологічних процесів, готував до пуску один з найбільших у місті конвейєрів по ремонту рухомого складу. В зв’язку з великим обсягом робіт на конвейєрі заво­ дові потрібні були слюсарі. Студенти Бельдін, Бурфан, Бичков, Тетянчук, дізнавшись про це, вирішили допомог­ ти заводові і пішли на цю складну роботу. Разом з колек­ тивом цеху нової техніки вони успішно справилися з до­ рученою справою. Монтаж конвейєра було закінчено до 42 роковин Жовтня. Колектив цеху виносить подяку практикантам, які брали активну участь у монтажі автоматичної конвейєр­ ної лінії. ШАХАНОВ, начальник цеху, ЗЮЗІН, парторг цеху, БУЛАХ, заступник голови цехкому. В школах-інтернатах Два місяці ми працювали са­ мостійно вчителями і виховате­ лями в різних куточках Украї­ ни — Охтирці, Запоріжжі, Ост­ розі та ін. містах. Хочеться сказати, практика дала нам багато корисно­ го, допомогла глибше вникнути в специфіку роботи вчителя, ознайомитися з особливостями роботи шкіл-ін тернатів. П’ятнадцять студентів на­ шого курсу були на практиці в місті Запоріжжі. Керував цією групою досвідчений мето­ дист доцент Б. М. Кулик. Перші дні ми проходили пасивну практику, знайомилися з учнями. Признатися, навіть страшнувато було, але не тому, що нам інститут дав мало знань. Нас хвилювало інше — саме виховна робота; чи спра­ вимось, чи зможемо стати по­ радниками для вихованців. В інституті ж про виховну робо­ ту серед учнів шкіл-інтернатів прочитано дуже малий цикл лекцій. А тому дуже цінним є те, що практика на п’ятому кур­ сі розрахована на цілу чверть. Тепер процес виховної роботи ми знаємо добре. Наші студен­ ти провели велику виховну ро­ боту, повністю віддаючись їй. Так, багато було організовано цікавих диспутів, наприклад, по книзі Бойченка «Молодість» (А. Дадюк, 8 клас), по книзі «Вітер в обличчя» Руденка (М. Кремпова, 10 клас), по по­ вісті «Честное комсомольское» А. Кузнєцової (Н. Філіпська). Уміло організовували і тру­ дову діяльність учнів студенти О. Нестеренко, Ж. Сергіенко, М. Кремпова (самі працювали разом з учнями: садили вино­ град, впорядковували подвір'я школи тощо). З метою вибору професії для старшокласників були організовані екскурсії на заводи, під час яких учні роз­ мовляли з передовими робітни­ ками, цікавились роботою під­ приємства. Цікаво проходило і дозвілля вихованців. Прекрасні вечори художньої самодіяльності орга­ нізовано студентами Л. Фалін­ ською, А. Дадюк та ін. І тут ми відчули, як для нас, вихователів шкіл-інтернатів, не­ обхідні знання з музичної гра­ моти. А в інституті нам таких знань не дали, так само як ні­ чого не навчили з домоводства, хоча цей предмет ми будемо ви­ кладати в школах-інтернатах. К. голик, студентка 5-го курсу українського відділу Картинки из п р а к т ики — Какие были враги у Киевской Руси? Итак, Игорь был честолю­ Голоса с мест: печенеги бив. Не путайте с чистоплот­ половцы, фашисты. ным. — Напишите 689 в твори­ Студентка волнуется. Зе­ тельном падеже. леные круги перед глазами. — Цифрами? Ведет диктант. Судорожно вышагивает по классу. Под­ ходит к задней парте. Гладит 1-й урок. по голове. Учитель: — Калики (пере­ — А ты почему не пи­ хожие) шли по деревне и да­ ли Илье Муромцу святой шешь? Вдруг ощущает лысину. воды, от которой он исце­ Класс ничего не видел. лился. 2-й урок. Ученица: — Шли по де­ Скифы доили буйволиц и ревне проходимцы и излечи­ давали каждому по бутылке. ли Илью Муромца. Первое знакомство з клас­ К вопросу об эволюции: сом. Студент записывает уче­ Учитель: — Что же даль­ ников по фамилиям. Для па­ ше будет с ростовщиками? мяти. Входит учитель. Обра­ Ученица: — Они... они пре­ щается к первому на парте: вращаются в банки. — Ну, ты, ласточка, скажи! («За педагогические Практикант быстро пишет: кадры», Московский пе­ «1-я парта справа — Ласточ­ дагогический институт кин». им. В. П. Потёмкина). �В гуртожитку № 2 (Гоголів­ ська, 39) часто програються на патефоні пластинки з потворни­ ми мелодіями. Студентські ус міш ки Розиграш закінчено ІГОРЕВІ ТРУХІНУ У 56 АУДИТОРІЇ ДАВНО ПОЧАЛАСЯ ЗИМА СПОРТ Зустріччю чоловічих команд педагогічного і мовно-літератур­ ного факультетів закінчились змагання на першість інституту з баскетбола. Перше місце се­ ред жіночих і чоловічих команд А от коли тн у натхненні, зайняли дружні колективи фізи­ У коридорі кожнім ко-математичного факультету, Свистиш — це некультурно які виграли всі зустрічі. Безперечно. Жіноча команда мовно-літе­ ратурного факультету, яка вперше програла команді фізи­ ко-математичного факультету, вийшла на друге місце. Основ­ на причина її невдач виявилась у нерівноцінності складу. Тіль­ ки Г. Павлова виділялася ціле­ Ме! Куві! Хрю-хрю! Няв-няв! спрямованою, енергійною грою. Подивлюсь — заверну... М. Кот грала значно нижче сво­ Чи в звіринець я попав, їх можливостей, причиною чого Чи, може, на ферму. є недостатнє попереднє трену­ Хоч бери та утікай — вання перед змаганнями. Тьху, нечиста сила! На зустрічі чоловічих команд, Звідки ж музика така яка вирішила долю третього Тут у нас з’явилась? місця, стався неприємний інци­ дент. Зустрілися представники мовно-літературного і фізикоматематичного факультетів. Більше шансів на виграш було на боці першої команди, але вже на 33 хвилині один із її кращих гравців І. Трухін почав бійку, за що був суддею виве­ дений з поля. Команда програ­ ла зустріч. Недисциплінованість виявилась і в командах педаго­ гічного та фізико-математично­ го факультетів — частими були неявки спортсменів на зма­ гання. В ЇДАЛЬНІ Найкращими баскетболістами Черга йде до каси знову — серед дівчат виявили себе Г. спостерігати практичних уроків Павлова, В. Череп, А. Юкша, у школах м. Києва, глибше ви­ Не пройдеш у двері, Хоч бери й сиди в їдальні серед хлопців — М. Кирилен­ вчати хорові пісні для школи, ко, В. Дровозюк, В. Кривола­ мати змогу практично диригу­ Прямо до вечері. вати виконанням музичних тво­ пов. рів хоча б серед своїх товари­ Текст Г. Приходька, І. Полі­ Ю. ЮЦЕВИЧ, щука, О. Петренка; мал. Л. Пав­ шів. голова секції баскетбола. лова. І. ГРИНЬ. Твій свист на інститутській сцені Ми називаємо художнім — І аплодуєм гречно. Вітрів зими суворої, Морозів найміцніших Не боїмося — ні! Бо ми в аудиторії Плащів і пальт навішали На кожному вікні. СТУДЕНТИ-ЧЕРГОВІ, ЯК ПРАВИЛО. «НЕ ПОМІЧАЮТЬ» СВОЇХ ТОВАРИШІВ, ЯКІ ЗАПІЗНИЛИСЯ НА ЛЕКЦІЇ Запізнилися студенти, П'ять, десяток, більше — Дивляться чергові: — Це не мого факультету, (Кожен себе тішить). І — бувай здоровий. ...Може то з технологічного, Чи з університету, Чи з політехнічного?? ...А з педагогічного? Де там!! НАМ ПИШУТЬ Н а ш і враж ення і побаж ання На початку навчального року до Київського державного пед­ інституту ім. Горького разом з студентами приїхали і ми, ви­ кладачі співів семирічних і се­ редніх шкіл. З перших днів почались ціка­ ві заняття. Кожен намагався не пропустити жодного слова педа­ гога, адже ці знання потрібні СЕРЦЕ для нашої практичної діяль­ ності в школі. Педагоги намага­ лися дати нам якомога більше знань, потрібних в роботі вчи­ теля. Ми від душі дякуємо всім працівникам кафедри за їх до­ помогу в нашій роботі. Учасники курсів виявили по­ бажання, щоб слухачам кур­ сів було надано змогу більше ПОЕТА (До 70-річчя з дня народження Остапа Вишні) «...Він органічно поєднує в своїй творчості новий, соціа­ лістичний зміст з глибоким на­ ціональним характером. Це — український письменник перед­ усім, український у своїх пей­ зажах, у своєму лукавому й добродушному гуморі, у своїй далеко не добродушній сатирі, у своїй ласкавій і соромливоніжній ліриці», Так влучно ви­ значив М. Т. Рильський яскра­ ву своєрідність таланту Остапа Вишні. Нев’януча свіжість слова Остапа Вишні пояснюється тим, що всім своїм корінням твор­ чість видатного українського гумориста й сатирика сягає в глибину народного життя. Його чарівно-неповторні перлини-ус­ мішки, що так і сяють відбли­ ском щедрої душі нашого на­ роду, його гнівні сатиричні опо­ відання — памфлети, його пое­ тичні пейзажні малюнки невід­ дільні від багатющої скарбниці українського фольклору. Вже з перших своїх кроків у великій літературі Павло Ми­ хайлович Губенко присвячує свій талант боротьбі за щастя народу. Нищівне бичування ін­ тервентів і їх ставлеників, засу­ дження приватновласницьких пережитків, висміювання мі­ щанства, шкурництва, релігій­ них забобонів — такий далеко не повний діапазон творчості са­ тирика. І в той же час Остап Вишня може писати тепло, світ­ ло, сонячно, коли мова йде про наших звичайних, скромних трудівників. Про що б не писав Остап Вишня, скрізь — у «Ярмарко­ ві» і «Зенітці», в «Запорож­ цях» і «Мисливських усміш­ ках» — виступає він справжнім чарівником іскрометного укра­ їнського слова, володарем сміху. Його мова музикальна, чиста, ніби перемита, що грає барва­ ми народної фразеології й ідіоматики, з невичерпним лек­ сичним запасом, є справжнім зразком для молодих літерато­ рів. Неповторне його письмо — одночасно гумористичне й ліри­ ко-поетичне — якнайбільш гли­ боко розкриває душу нашого народу. І в цьому — справж­ ня народність творчості Вишні. Йому було б сьогодні тільки сімдесят... І хоч уже три роки, як пішов він із життя, але зри­ мо бачиш ного — ласкаво ус­ міхненого, з розумними допит­ ливими очима. Він живе і жи­ тиме вічно у безсмертних сво­ їх творіннях. П. ХРОПКО, кандидат філологічних наук. Н А Д Листячко-сльози жовтобагряні Верби роняють на воду, Сірі, тремтливі пасма туманів Літа закрили вроду. Човен проплине ледве помітно, Тьмяно поблискують весла; Шелест розтрушують сиві мітли В темні, широкі плеса. Р О С С Ю Ніжним, прощальним привітом Сонце відбилося в хвилі; Ось і рибалка, натхненням зігрітий. Тиша. Лози над ним похилі. В’януть, жовтіють пізні отави, Верби сумують над Россю; Парус здіймає, впевнено ставить Горда красуня-осінь. О. ПЕТРИК. Фотоетюд Ю. Пасічника Редактор О. КАРДАШ. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1959 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource За педагогічні кадри. № 23 (92) (19 листопада 1959 року) Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-04-30 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 23 (92) (19 листопада 1959 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1959. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/228 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/5e837359693f595d339bda2d64abb0c8.pdf 66e72d23fc1b5a18facfef24e3114280 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 3 (1652) (листопад 2015 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/18">Педагогічні кадри. 2015/2016 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 3 (1652) ЛИСТОПАД 2015 РОКУ Кадр місяця НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Вітаємо Драгомановська родина вітає свого ректора, акаде� міка Віктора Андрущенка з поважною нагородою, гро� мадською відзнакою – Срібною медаллю “Василь Зень� ковський” за значний особистий внесок у розвиток філо� софської науки. Щиро бажаємо Віктору Петровичу нових перемог і здобутків! Виставка “Освіта та кар’єра – День студента 2015” У НПУ імені М. П. Драгоманова привітали молодь з Днем студента, як завжди, не лише на словах. Ректор та проректори вручали драгомановцям дипломи і сертифікати стипендіатів та лауреатів загальноуніверситетського конкурсу кращих студентів за кількома номінаціями. Матеріальні заохочення спудеям вручали також голова Профспілки студентів Станіслав Цибін та голова Правління ВГО "Асоціація "Афганці" Чорнобиля" Олександр Рябека. С НЕЗАБАРОМ В УНіВЕРСИТЕТі ВіДКРИєТЬСЯ ВОРКСПЕЙС Що таке Faraday? Воркспейс, який незабаром відкриється в головному корпусі НПУ. Завдяки адміністрації університету та інженерному відділу старе під� вальне приміщення вдалось “реанімувати”. Ми плануємо відкрити для студентів місце, де завжди можна відпочити, поспілкуватися, попра� цювати, повчитися, знайти нові знайомства та відвідати корисні івенти. Коли він запрацює? Наявність приміщення – це замало для запуску повноцінного про� екту. Для створення комфортних умов необхідно наповнити його різни� ми класними штуками. Для цього ми залучаємо різноманітних спонсо� рів та шукаємо допомоги у студентства. Відписуйте в пабліку в соціаль� ній мережі, якщо маєте бажання долучитись. Чим нас буде більше, тим швидше закінчиться робота. Чому така назва і лого? У підвальних приміщеннях НПУ майже немає зв’язку, прям як у клітці Фарадея. Кольорові елементи на лого обігрують сходинки до воркспейсу. Студенти і викладачі Національного педагогічного універси� тету імені М. П. Драгоманова взяли участь у міжнародній спеціалі� зованій виставці “Освіта та кар’єра – День студента 2015”, що від� бувалася 12�14 листопада 2015 року у приміщенні Національного центру ділового та культурного співробітництва “Український дім”. Відвідувачі виставки, яка сьогодні є найбільшим заходом в Україні, що присвячений вищій освіті, мали можливість отримати інформацію про наш університет, дізнатися про спеціальності, за якими здійснюється підготовка фахівців, та особливості навчаль� ного процесу в НПУ імені М. П. Драгоманова. Лідерство Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова у розвитку педагогічної освіти було високо оці� нено журі виставки. Наш університет нагороджено дипломом гран�прі у номінації “Інноваційний розвиток освіти та сучасні педа� гогічні технології”. Дебют Першокурсника – 2015 НАПРИКІНЦІ листопада відбувся загальноуніверситетський захід “Дебют Першокурсника”, який організовувала Сту� дентська рада НПУ. Зазначимо, що всі команди гідно представили свої інститути, виступи вирізнялись творчим підходом. І це не дивно, адже цьогорічною темою заходу став кінематограф. Отже, переможцями стали: І місце – Інститут української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка; ІІ місце – Інститут філософської освіти і науки; ІІІ місце – Інститут педагогіки та психо� логії; Кращий трейлер – Інститут іноземної філології; Кращий актор – Максим Мальований (ІУФ); Краща акторка – Надія Орлова (ІІФ). Вітаємо переможців і всіх учасників з чудовим заходом! �Він заповів довіру і духовність ПІШОВ у кращі світи, зали� шивши нам нетлінні заповіти і своїм життям, і своєю творчістю, Великий Українець Микола Іва� нович Шкіль. Той, хто пекучим болем написав і залишив нам навіки у своїх “Недовезених соняшниках” відверту оцінку�ви� рок радянській системі як систе� мі каторжної праці, нескінченних злиднів, холоду, голоду, без� прав’я і обману. Хоч система робила все, щоб витравити з його сирітської душі українство. Він практично три десятиліт� тя очолював головний, найбіль� ший наш педагогічний виш. Нерідко люди за таким, схо� жим на вівтар, фасадом посад, відзнак і звань стають замкнено недосяжними, велично недо� ступними. Вагомість справ й гра� нична зайнятість виокремлюють їх життя, навіть схематизують. І вони вже не дуже охоче пустять вас до своїх приймалень. А щоб до своїх душ?!. А Шкіль пустив. У душу, в хату, в час. У той свій храм з синівської любові, з загострено� го почуття людяності, з жаги довіри, із потреби творчості, хисту до логіки й порядку цифр, потреби співробітництва й під� тримки. Беззастережно весь свій внутрішній світ простягнув нам: беріть, дивіться, прислухай� тесь. Мало хто до нього брався воскресити для нащадків правду і справжність непростого часу, закамуфльованого у дзвінке радянське геройство, за яким крилося важке і нужденне життя, несправедливості. Він показав нащадкам, що люди у тому відретушованому житті щодня складали іспити… на людяність. Часто провалювали іспити на людяність… перед його ж дитя� чими очима. І він доніс ті перші відкриття до всіх, хто здатен співпереживати. Свідченням, доказом він залишив нам свою автобіографічну повість “Недо� везені соняшники”. Як редактора, мене запиту� вали: яка ж ідея книг, новел Шкіля, до чого закликав він своєю творчістю? Відповідала так: він просить нас за будь�яких обставин не падати, лишатися людьми. Він вчить визначати прі� оритети. Він перший дуже тонко, але й голосно порушив глобаль� ну педагогічну цілину, назва якій – синівська етика і синівська моральність. Ми не вчимо ні в яких фор� мах, як бути справжнім Сином і що таке синівська вірність, синів� ська любов. Його книжки “Недо� везені соняшники” і “Глід” – це кращі хрестоматії з майбутніх і навчальних дисциплін, і тем нау� кових досліджень – з основ патріотизму. Бо якщо ти не зда� тен бути сином, все решта – фальш. Він оголив палку святу любов всупереч наступаючому споживацтву. Він крізь рядки і дуже делі� катно нам натякнув, чи ви запи� 2 тували своїх учнів: які очі в твоєї мами? Який голос? Або чим ти порадував свою матусю? Бо від готовності відповісти на ці питан� ня залежить все. М’якими фар� бами простого слова він вима� лював образ українки – гарної, як зоря, талановитої і мудрої вод� ночас. Бо таких, як його мама – Христя, що народила восьмеро дітей, що овдовіла, і як мільйони інших у наших тихих селах, про� довжуючи копати буряки, зако� пували свій Божий дар і свою долю, було чимало. Вони в собі несли код генія народу, де поруч з мудрістю – щирість і щедрість. “Там матір добрую мою, ще молодою у могилу нужда та праця положили”, – ці слова Шевченка через півтора століття з не меншим болем повторював вже про самого себе Микола Шкіль. Але хлопчина – круглий сирота не виріс, як того домага� лася влада, – яничаром. Він переповів нащадкам про все. І про Градиськ, як топили тисяча� ми мобілізованих українців, і про День Перемоги. Шкілю боліло, якщо хтось перетвориться на сторожа стола, на носія посади, на чвань� ка. Він їх одразу бачив, відчував. Його життя у педагогіці було під� порядковане спробам олюднити офіційщину. Він першим з поса� довців за Союзу пустив під офі� ційний дах “педагогіку співробіт� ництва” Амонашвілі; Лисенкова, Ільїн, Захаренко, Шаталов отри� мали в очолюваному ним закладі нетрадиційну, неформальну – вільну кафедру педтворчості. Кафедру, яка працювала на викладача, озброюючи його новітніми педагогічними підхо� дами до справи навчання і вихо� вання, вносячи в широкий науко� вий вжиток поняття суб’єктності учня, індивідуалізації впливу на дитину, враховуючи її персональ� ні психологічні і фізичні особли� вості. Та задумана і ефективно втілена Шкілем у життя вільна кафедра педтворчості стала для відповідного етапу розвитку нау� ково�педагогічної думки віхою далеко не вузівського масштабу. Лекції метрів нового мислення проходили в актових залах, які були широко відкритими не лише для своїх студентів. Учні педучи� лищ, педкласів, аспіранти уні� верситетів протискались у пере� повнені приміщення: вбирали, всотували те нове. А Шкіля продовжувала непо� коїти проблема суспільно�педа� гогічна – як талановиту, педаго� гічно обдаровану дитину вберег� ти від формальностей, випадко� востей, бюрократизму при вступі до педагогічного закладу? Як виявити в абітурієнті те обдаро� вання?! Чому лише вищому нав� чальному закладові надавалося безапеляційне право виголошу� вати вердикт у цьому кардиналь� ному питанні? З погляду Шкіля, кращим союзником інститутській приймальній комісії мав ставати у цьому саме вчитель. І не будь� який, а той, що навчав, вихову� вав, спостерігав становлення школяра, переконався у його схильності до роботи з дітьми. Так розпочався експеримент “Довіра”. Микола Шкіль був перекона� ний, що масштабності експери� менту може надати лише тандем із пресою. Широка гласність, повна відкритість, загальне опо� віщення убезпечать від зловжи� Академiк Б. Є. Патон вручає премiю iмені академiка М. М. Крилова, 1982 р. Вручення першокурсникам студентського квитка, 1995 р. Лекція з математичного аналізу вань, закличуть до спів� праці вчительські кадри, що географічно віддалені, неспроможні через відста� ні до систематичного і системного спілкування з інститутом. Так наша газе� та стала партнером про� відного педагогічного інституту України у пошуку вчительських талантів, у пошуку обдаровань май� бутніх освітян. Створювався банк даних про вчителів, які не лише дають глибокі знання і прекрасне виховання, але й готують собі гідних колег, піклуються про професій� ну зміну. Стали студента� ми педвузу сотні кращих абітурієнтів з найвіддале� ніших куточків, які за суб’єктивними обстави� нами мали піти іншим фаховим шляхом і бути втраченими для галузі. Немало з них в силу того ж таки суб’єктивізму залишилося б без вищої освіти. А завдяки “Довірі” вони захищали дисертації, очо� лили педагогічні колективи, вчать дітей бути щасливими. Експеримент “Довіра”, подолав� ши десятилітній рубіж, перетво� рився на Програму “Довіра”, яка в кінці дев’яностих років увійшла до правил прийому педунівер� ситету імені М. П. Драгоманова і надала їм індивідуального, осо� бистісного, оригінального змі� сту. Спрага новизни – одна з головних рис Миколи Івановича Шкіля. А ще – відчуття новизни. За гамірливістю поширень кри� кливих починів та ініціатив він дуже чітко передчував їх трафа� ретність. І навпаки: у тихому дос� віді ентузіаста – потенціал могут� ніх наслідків. Він був незрушно традицій� ний – у відстоюванні рідномов� них святостей. І був би, скажімо, гуманітарієм – логічно. А мате� матику охороняти мову в складні часи, коли з народів творили “общность”, та ще й крізь призму саме математики? Аналогів негусто. Він же осяг: якщо вже сам переступить ту риску, якщо сам напише і дозволить видава� ти підручники для вузів з матема� тики на “общепринятом”, – усі онімієм. Йому стає сміливості й снаги, протидіючи нищівному політичному пресингу, писати, видавати, перевидавати укра� їнською “Вищу математику”, поширювати і відстоювати прин� цип в стані реакції, серед прис� пішників і запопадливих підспіву� вачів владі. Що допомогло і під� тримало? Століття роду, відчуття корін� ня і усвідомлення: я – син свого народу! Ми, в суті, – дуже пра� вильний народ. І наші звитяги в стократ переважають всі спроби чужих зазіхань. За всім непра� ведним – чатує мить відплати. Філософ�керівник, митець і вчений – усе життя він відкривав духовні острови. Шукав опор для гідності, проходив складний шлях боротьби заперечень до істинного, знову ж – материнсь� кого, згідно з чим немає кращого від заповідей, від духовності. Шкіль, ректорат і вчена рада переглядали навчальні програми усіх факультетів. Вводили до них і релігієзнавство. А на соціально� гуманітарному факультеті ввели релігієзнавство як нову педаго� гічну спеціальність. Університет вперше з�поміж інших вишів про� вів науково�практичні конферен� ції з Українською православною церквою Київського патріархату, на багатьох з яких виступав сам Патріарх Святійший Філарет. Сьогодні душа Миколи Іва� новича полинула на небеса молити за Україну, його найпа� лкішу любов. В математиці Шкіль був тво� рецем�романтиком. В літературі – математиком. Його твори витончено чітко вигострювали емоцію. І точно влучатимуть в серце ще багатьох поколінь. Ольга КОНОВАЛЕНКО, головний редактор тижневика “Освіта” На вiдпочинку разом з дружиною Катериною Тодосiївною, Трускавець 1980 р. ЛИСТОПАД 2015 �ГАРМОНЬ (уривок з книжки Миколи Шкіля “Недовезені соняшники”) У вікнах ще й не починає сіріти, як об’їждчик уже гупотить своїм конем попід хату. Виганяє тіток на буряки. Піч, на якій я лежу, тремтить. Мені чомусь у такі хвилини здається, що вона може провалитися, і я впаду на черінь, прямо туди, де мама вже приставили куліш, щоб нам з Василем було що вдень їсти. Тремтить разом з піччю і хатніми стінами моя мама, швидко бере в сінешньому кутку сапу – та й за двері. Думає, що я сплю, і не хоче мене збудити. А я зовсім не сплю, і серце моє трі� понеться від жалю. Бо у мами так болять ноги і така задуха. А їм же цілісінький Божий день не розігнути спини під пекучим сонцем. І тільки увечері, коли сонце сяде за лісосмугу, я зда� леку почую маму. Я розрізняю її голос з�поміж голосів інших сапальниць, що повертаються з поля і... співають. “Усі гори зеленії, тільки одна чорна, Та, де сіє вдова бідна...” І знову моє мале серце зат� ріпоче і зайдеться жалем. Буває, заплачу. Що така в моєї мами тяжка доля. Красуня, як світ ясний, а нещасна, як ніч темна. Мені так хочеться пора� дувати вас, матусенько. Я поприбирав, повимітав, навіть призьбу підвів для краси рудою глиною. На кладовище збігав, нарвав васильків, застелив долівку, щоб пахло. Зварив кар� топлі і банячка обгорнув ряд� ном, щоб тепла була. А на столі поставив у маленькому горнятку букетик із сокирок і ромашок. І я чекаю. Та, не стримавшись, біжу назустріч. Інші хлопчики чогось соро� мляться. Йдуть з великими парубками до колоди. Туди, де грає гармонь. А я ні. Підбіжу, притулюся до маминої вицвілої кофти, а вони пригорнуть мене і проведуть своєю загрубілою долонею по моїй маленькій голівці від чубчика й до потили� ці. Затишно стає і добре. – Втомились? – я до мами. А у відповідь лише посміш� ка, тепла і... сумна. Жіночий спів перекриває вечірнє витинання гармоні. І натомлені сапальниці замовкають. – Не голодний? – мама до мене. Кручу головою, мовляв, “ні”. І прислухаюся туди, до вигона, де вже збираються підлітки. Моя мама – от не відаю, звідки це, – вміють читати мої думки, а може, навіть не думки, а мої потаємні мрії. Закортить чогось. А мама вже знає. І почи� нає журитись, як би те здійсни� лося. А потім ми вже вдвох обмірковуємо, будуємо плани. Все більше про те, як буде, коли я виросту та вивчуся, бо зараз така бідність і безпросвітність, ЛИСТОПАД 2015 що мріяти про щось на ближній час ми собі не дозволяємо. Хоч у нас аж шість рук. І ні ми з бра� том Василем, ні матуся не при� сідаємо. Адже колгосп нічого не дає на трудодень. Тієї осені було видали по мішку борошна, а під зиму сказали, що неправильно порахували, що зайве передали і треба частину повернути. Скільки сліз виплакали мамині очі, та таки понесли назад до комори дві торбини. Зимували ми в холоді та ще й без хліба... Звідки мама довідалась, що я мрію про ту гармонь? Про те, щоб і самому сидіти на колоді та грати. А довкола усі дівчата, і хлопці, і танці, і пісні... Та й усі щоб до мене: “Миколо, а давай� но такої...”. Або коли мама виве� дуть “Усі гори...” чи “Із�за гори Кам’яної...”, а я прямо вдома підхопив би гармонню... – Миколо, а що як пристара� тися нам за цей рік на гармонь? – Мам! – притуляюсь до їхнього рясного рукава і ховаю у ньому пришаріле обличчя. – Звідки нам? Я й не хочу... Та звідки ж? За такою утаємниченою розмовою, ми й не вчуваємось, як відстаємо від гурту... – Адже корова цієї зими подарує нам бичечка. От вигля� ди його, випаси, а під наступну зиму продамо, то, може, й вистачить на гармонь.. Хіба ж що, як без батька, то вже не так, як у людей? Виберемось, синку, із злиднів, от побачиш. І таки правда. Потепліло, з’явився у нашому подвір’ї бичечок. Життя моє відтоді геть змінилося. Я не просто догля� дав, я плекав свого маленькою вихованця. Припинав серед найкращої трави. І як тільки спасе навколо себе, переганяю на свіже місце. Як ляже спочи� вати, вичісую й вичухую, гладжу. А він зіпнеться на ноги і своїм мокрим носом до руки чи облич� чя тицяє. Вдячний. Росте мій бичок, як з води. А я вже чую, як у зимовій дзвінко� сті лунатиме над степом моя гармонь. Мама вже ділилася з сусіда� ми: – Микола гратиме. Слух у нього відмінний і голос�то про� різується неабиякий. Не буде йому рівного на весіллях та й так... А мені, коли побачать, як вожуся з бичечком, не раз пов� торять: – Музика, синку, поможе і в горі, і в радості. Дивись, як зараз бідує люд. Усі босі, голод� ні. А заграє гармонь – наче враз у раю. А ти гратимеш дуже гарно. – Я вже пробував, мам. Виходить. – Ти будеш людиною. Тільки в мене до тебе, Миколо, одне прохання. Як виростеш, не забу� вай про Василя, і якщо будеш собі шити костюма, то поший і йому. Нового. З себе не давай. А зразу для нього, нового... І хоті� лося б мені, аби носив ти костю� ми лише двох кольорів – синій і сірий. Так чомусь мама люблять ці кольори. А чому? Запитати не насмілююсь, і залишається для мене це загадкою. – Ми будемо завжди усі разом, мамо. І з Вами. Будемо працювати, і стане легше. Голо� дівка колись закінчиться, кол� госп не все відбиратиме... А сам з подивом обводжу свої худі, аж синюваті рученята. Чому мама думає, що я буду дужчий від Василя? І ведуть вони все своєї: – Куди з моїм здоров’ям та з цією підневільною роботою про далеке життя думати? А Василь же каліка... То ти і грай, і вчись, і співай. Господь тобі поможе на ноги зіп’ятись. – Мам, я буду завжди про Вас з Василем піклуватися... ...Як надійшла осінь і мама ходила вже копати буряки, зав� жди у мішку для бичечка кілька гарних коренів принесе. А я йому стружу. Їсть і росте ще швидше. В силу вбивається. Міцним стає. “Запряжуть тебе скоро в гарбу, друже мій, і возитимеш ти сіно, коноплі, ці ж буряки, а я за твою силу, в ласці нагуляну, куплю гармонь. Грати� му і звеселятиму людям душу”. Коли взялись приморозки, прийшов до нас дядько Тимо� фій, тітки Марини (маминої сестри) чоловік. – Ну що, Миколо, пора по твою музику в Семенівку рушать. Викохав ти свого воляку гарно. Тож в неділю, ні світ ні зоря, женемо ми з дядьком Тимофієм бичка в Семенівку продавати. Дорогою перебалакали геть про все. І про неправди війни. А дядькові було про що розпові� сти. Він брав участь і в першій, і в другій світових війнах. І в пер� шій, і в другій потрапляв у полон та працював у одного й того ж бауера в Німеччині. Дядько вва� жав, що не тільки німці винні у нашому горі, у війні, у великих втратах, а що й наші начальники також. Він вважав, що без нужди загубили життя не лише мого батька, а й багатьох фронтови� ків. А міг би батько зараз шити чоботи людям, робити добро. І ми б не ходили в дірявих та ще й на зміну. Ет, нічого людина у нас не значить... Хоч в мирний час. Хоч у воєнний. Вище людського життя, вище людського здо� ров’я наші правителі завжди чомусь ставлять якісь завдання. Підбадьорив мене дядько Тимофій, що гратиму, та й буду далеко від тих усіх завдань, пла� нів, постанов, через які тільки сиріт більшає в селі... За час подорожі з Бурбина до Семенівки, слухаючи дядька і розмірковуючи над усім, що він скаже, я намагаюся також розв’язати в умі ще й задачу з фізики, яку учитель задав на неділю найкмітливішим. Задача така – жонглер кинув догори м’яч. Як тільки м’яч почав пада� ти, він підкинув догори другий. Питається, на якій висоті зустрі� нуться м’ячі. Спочатку було боязко навіть навернутись до цієї задачі. Адже в умові ніяких вихідних даних: ні мас, ні часу польоту цих м’ячів, ні з якою швидкістю вони рухалися… І все ж, між мріями про гармонь та бідканням про людське без� прав’я, мої думки завертали до розуміння чудодійної сили мате� матики. Я складав одне за дру� гим рівняння з тих, бодай неві� домих величин, заганяв у систе� ми, виключав з одного рівняння та підставляв у інші. І їх, цих рів� нянь, трималося у голові нема� ло. І врешті�решт допоміжні параметри, якими рівняння були заповнені, взаємно знищилися, а окремі з них виключилися. І залишилося лише те числове значення, яке й треба було знайти. Співставив подумки, з відповіддю збіглося. Відчув у душі велику радість... Підстриб� нув, засміявся. Дядько помітив, що я іноді ніби виключаюся, стаю неуваж� ним до його життєвої оповіді. Але питань не ставить. Він же знає, що завтра дуже рано мені треба у Худоліївку йти, до школи, а з Семенівки поверне� мося пізно ввечері. Уроків уже не буде коли робити. Нехай думає про своє, про щось не менш важливе... Та й не переби� ває моїх думок... Не перепитує про дивакуваті реагування на його щиру сповідь... Нарешті – базар. Торгували� ся ми недовго. Бо таки гарну худобу вивели на людські очі. Продали бичка. Поплескали його по�дружньому: іди, прац� юй. А самі – по гармонь. Дядько про життя більше нічого не каже. Тільки стиха так: – Ну, тепер ти, як чоловік при грошах, сам приймай мудре рішення. Де ці гармошки прода� ються, ми зараз напитаємо. Затис я гроші в кулаку. Серце чомусь розкалаталось. Таких грошей я зроду не бачив, не те що в руках не тримав. Тепер гратиму, матиму власну гармонь. Буду усім потрібний. Коли це в ряду, повз який ми проходимо підтюпцем, – продає один чоловік чоботи. Подивився я на них. Зупинивсь. Помацав. Ще раз в умі перелічив свої гроші. – Ану, давайте, дядьку, мені дві пари чобіт. – А де це ти на них настарав� ся? Я ж без грошей хоч і дітям, але чобіт не роздаю. Це велика, хлопче, праця. Розтуляю кулака, простя� гаю. – Дві пари. Собі і братові беру. Сам заробив. Дядько Тимофій аж завмер. Стоїть позад, не втручається. А коли вже чоботи були у моєму мішку, твердо вимовив: – Мудро ти зробив, Миколо. Мудро. Зима попереду важка. Ну що з тої музики? А так вже не померзнете. … Як переступили ми вдома поріг, поставили мішок на лаві, мама підійшли, пригорнули мене: – А ну ж, синку, спробуй як виходитиме. – Я не купив гармоні, мамо. Вони аж сіли. – Подивіться, – розв’язую мішка, дістаю чоботи. Ставлю на лаву. А мама – в сльози. – А як же тепер гармонь? Тепер не гратимеш... Сльози котились і котились їхнім обличчям – чи то від горя, що я не гратиму, чи то від радо� сті, що не мерзнутимемо ми в ноги, чи від розпачу, що я так зарання став дорослим. Так досі і не знаю, від чого... Довідка МИКОЛА ІВАНОВИч ШКІЛЬ – відомий учений у галузі математи� ки і педагогіки, відомий громадсь� кий діяч України. Народився 13 грудня 1932 року в с. Бурбине Семенівського району Полтав� ської області. 1955 р. – закінчив Київський державний педагогіч� ний інститут ім. О. М. Горького. Доктор фізико�математичних наук, професор, дійсний член Ака� демії педагогічних наук України, дійсний член Академії наук вищої школи України. 1973–2003 рр. – ректор НПУ імені М. П. Драгоманова, з 2003 р. – радник ректора НПУ імені М. П. Драгоманова, завіду� вач кафедри математичного ана� лізу. Лауреат Державної премії в галузі науки й техніки за цикл підручників: “Вища математика” (� у трьох книгах), "Математичний аналіз" (у двох частинах) (1996 р.), премії імені М. М. Крилова Націо� нальної академії наук України за вагомий внесок у розвиток аналі� тичних і асимптотичних методів розв'язання диференціальних, інтегральних та інтегродиферен� ціальних рівнянь (1995 р.), премії імені В. Вернадського Фонду інте� лектуальної співпраці України ХХІ ст. (2003 р.), премії імені М. В. Остроградського Націо� нальної академії наук України (2004 р.). Заслужений діяч науки й тех� ніки України, іноземний член Російської академії освіти. Амери� канський біографічний інститут поіменував М. І. Шкіля почесним титулом "Людина року" (1999 р.), почесний академік Міжнародної кадрової академії, президент Товариства культурних зв'язків "Україна – Казахстан". М. І. Шкіль очолює Всеукра� їнське методичне об'єднання розвитку шкільної математичної науки зі створення та видання підручників для учнів загально� освітніх шкіл і середніх спеціаль� них навчальних закладів, входить до складу редколегій журналів “Український математичний жур� нал”, “Нелінійні коливання”, “Рідна школа”; член правління Київсько� го математичного товариства. Член спеціалізованої вченої ради із захисту докторських і кандидат� ських дисертацій у галузі психоло� го�педагогічних наук НПУ імені М. П. Драгоманова. Результати досліджень М. І. Шкіля представлено у більш ніж 400 наукових працях, зокрема в 10 монографіях, 30 підручниках і навчально�методичних посібни� ках, 26 іноземних виданнях. Серед його учнів 31 кандидат і 3 доктори наук. Найважливіші праці – “Асим� птотические методы в теории линейных дифференциальных уравнений” (монографія у співав� торстві у 1967 р. була перевидана у США); “З любов'ю до професії” (у співавторстві). Відзначений нагородами: кавалер орденів “За заслуги” І, ІІ, ІІІ ступенів, орден “Ярослава Мудрого” V ступеня, “Знак Поша� ни”, “Дружби народів”, медаль “За доблесну працю”, “Ветеран праці”, “М. В. Остроградського – 200 років”, почесні грамоти Пре� зидії Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Почес� на відзнака Президента України. лауреат премії “Засвіти вогонь – 2000”, Диплом кращого освітяни� на року – 2001. 3 �Нові формати Наукове життя університету УКРАЇНСЬКА МОВА ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА В УКРАЇНІ І СВІТІ 10 листопада 2015 року кафедра культури української мови провела в НПУ імені М. П. Драгоманова щорічну Всеукраїнську науковоDпрактичну конференD цію “Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі”. З вітальним словом від ректорату звернувся до учасників конференції проректор з наукової роботи університету, доктор фізико�математичних наук, професор Григо� рій Торбін, який з великим чуттям слова розповів про роль мови у сучасному суспіль� стві для студентів і майбутніх педагогів в контексті збереження національної єдності в українській державі та побажав учасникам заходу плідної роботи. Вела конференцію завідувач кафедри культури української мови, професор, академік АН ВО України Світлана Шевчук. Цитовані нею вислови про українську мову, український народ та українську державу вміло й доречно доповнювали виступи учасників заходу. У конференції взяв участь голова Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, народний депутат багатьох скликань Павло Мовчан, який виголо� сив змістовну доповідь “Мова як визначальний чинник національної ідентичності”. Були присутні інші члени Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевчен� ка: доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України Георгій Філіпчук, який привернув увагу присутніх до проблеми української мови і націєтворчості; голо� ва Луганського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Т. Шевченка, заслужений працівник освіти України Володимир Семистяга виголосив доповідь “Стан та розвиток української мови на теренах Луганщини в ХХ–ХХІ ст.”, яка надзвичайно зацікавила учасників конференції. У своїй доповіді “Проблеми правопису нових складних слів” завідувач відділу гра� матики української мови Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор Катерина Городенська ознайомила присутніх з найактуальнішими, найскладнішими питаннями сучасного українськомовного вжитку, мовної практики: українського новітнього словотворення, слововживання та правопису. З великим зацікавленням вислухали присутні доповідь “Ознаки стійкості і пози� тивних змін у розвитку сучасної української мови” завідувача кафедри стилістики української мови Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка НПУ імені М. П. Драгоманова, дійсного члена НАПН України, доктора філо� логічних наук, професора Любові Мацько. З цікавою доповіддю виступила студентка 4�го курсу Інституту української філоло� гії та літературної творчості імені Андрія Малишка Оксана Семенишин “Лінгвокультур� ні концепти “воля/свобода (liberty/ freedom)” – репрезентатори національної самоіден� тифікації”. Вона наголосила, що посттоталітарні суспільства намагаються осмислити своє минуле і сьогодення не в ідеологічних вимірах, а крізь призму буття народу, усві� домлення ним своєї ролі і місця в конкретній історичній ситуації. Пошуки глибин укра� їнської самобутності є способом ідентифікації нації серед інших світових культур. Загалом конференція привернула до себе увагу викладачів і студентів як можли� вість обговорити актуальні проблеми розвитку мови. До конференції видано програ� му і готується видання наукового часопису НПУ імені М. П. Драгоманова (збірник нау� кових праць з проблем лінгвістики, пов’язаних із висвітленням теоретичних та науко� во�методичних проблем історії, розвитку та функціонування української мови), а також збірника наукових робіт студентів та викладачів за результатами роботи конфе� ренції. Кафедра культури української мови ФОТОФАКТ Віддали шану жертвам голо� доморів в Україні і студенти та викладачі Інституту політології та права, які відвідали офіційні захо� ди з приводу сумних роковин. Викладач Михайло Ярошенко за� значив, що на заняттях зі студента� ми проводиться аналіз історії укра� їнської державності і події ХХ сто� ліття для студентів є найбільш вра� жаючими. “Занурюючись в їх дета� лі, молодь по�іншому починає розуміти сьогодення Батьківщи� ни”, – підкреслює викладач. Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 4 В ІФОНі відбулась культурологічна конференція 5 ЛИСТОПАДА в арт�просторі “Sklo” Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова відбулась Всеукраїнська науково� практична конференція “Ціннісні зміни молоді і сучасні форми культуротвор� чості”. Захід, який мав на меті осми� слити нові процеси соціокультурної реальності, став продовженням мину� лорічної конференції “Філософія і релі� гія в просторі сучасної культури”, але водночас він започатковував традицію проведення конференцій нового куль� турологічного напряму. Представники кафедри культурології Інституту філософської освіти і науки НПУ імені М. П. Драгоманова, які організували конференцію, відкрили захід презентацією наукового видання “Культурологічний альманах”. Як зазначили організатори, під час формування аль� манаху і програми конференції був здійснений строгий відбір учасників. Організатори також вказали, що у майбутньому об’єм альманаху буде збільшено, а відбір тез буде ще більш строгим для того, щоб результати конференції мали високу наукову ефективність. Суть кон� цепції організаторів конференції полягає, по�перше, у тому, щоб розвинути дослідження тих сучасних культурологічних проблем, які отримують особливу увагу у зарубіжних наукових колах, а у нас доволі часто розглядаються лише побічно. По�друге, принцип тематичної кон� ференції повинен сприяти якісним науковим дискусіям, оскільки діалог між учасниками буде поєднуватись через спільність наукового інтересу. Актуальність теми конференції проявилася вже на пленарному засіданні, оскільки допо� віді таких науковців, як Галина Мєднікова, Ірина Бондаревська, Ольга Копієвська, Тарас Лютий, були сприйнятті аудиторією зі значною увагою і викликали багато додатко� вих питань. А робота у секціях, у свою чергу, спричинила наукові дискусії. Одним із головних питань цього заходу було співвідношення ціни і цінності твору мистецтва у сучасній культу� рі. Крім цієї проблеми, серед доповідей на конференції можна виділити наступні направлен� ня: філософське осмислення сучасних телесеріалів та кінофільмів, культуротворчі можливо� сті Інтернету, видозміну мистецтва у медійну епоху та інші. Як підсумок можна зазначити, що Всеукраїнська науково�практична конференція “Цін� нісні зміни молоді і сучасні форми культуротворчості” відбулася на високому організаційно� му та науковому рівні, а також виконала значну комунікаційно�освітню функцію, оскільки від� булись дискусії між знаними і молодими науковцями, професорами і аспірантами, виклада� чами і студентами. Євген ВОРОЖЕЙКІН Фото Катерини Носової Драгомановці вшанували пам’ять жертв Голодомору 28 ЛИСТОПАДА Україна і світ вшановували пам’ять жертв Голодомору – штучного голоду в Україні 1932–1933 рр. Мільйони загиблих, тисячі ненароджених, понівечені людські долі, вис� нажена душа українського народу – це безпрецедентний злочин у світовій історії, масштаб якого важко осягнути і неможливо зрозуміти. До скорботних заходів з ушанування пам’яті жертв страшного геноциду активно долучились студенти Національного педагогічного універ� ситету імені М. П. Драгоманова. Зранку на Михайлівській площі дирекція Інституту соціальної роботи та управління спільно з фахівцями відділу молодіжної політики управління у справах сім’ї, молоді та спорту КМДА ініцію� вали молодіжну акцію “День пам’яті”. Більше ста студентів НПУ імені М. П. Драгоманова та Київ� ського університету НАН України поклали квіти та запалили лампадки біля Пам’ятного знаку жер� твам Голодомору 1932–1933 років в Україні, схиливши голови у скорботній хвилині мовчання. Пізніше – хода до Алеї Героїв Небесної Сотні, де молодь поклала червоні квіти на знак вша� нування пам’яті, що назавжди залишиться невимовним болем українців. У скорботному мов� чанні згадали чисту жертву Небесної Сотні, тих, хто віддав своє життя за солідарність і грома� дянську відповідальність. Попри негоду, спудеї з цікавістю заслухали розповідь проректора з соціально�гуманітар� них питань Київського університету НАН України Галини Левківської про спустошуючий голод. Й не тільки фізично смертельний, адже перед тілесним голодом українці переживали голод духовний, коли руйнували церкви, скидали хрести, забороняли українську мову та культуру… Фінальним акордом заходів стало загальнонаціональне запалення свічок, викладених у формі Герба України – Тризуба на Майдані Незалежності в пам’ять Героїв України, полеглих на Майдані, та всіх невинно загиблих жертв. Символічно, що пам’ять про Голодомор, про Майдан, про сучасні виклики нас об’єднує. Об’єднує й дає життя. Апріорно, за умови знання історії, якою б вона не була гіркою та важкою, адже тільки знаючи правду минулого, ми зможемо захистити Україну в майбутньому… Керівництво університету щиро дякує усім студентам, що долучились до акції, а студент� ському самоврядуванню Інституту – за активну допомогу в організації заходу. Заступник директора з виховної роботи Інституту соціальної роботи та управління Анастасія ЛЯДНЕВА Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ЛИСТОПАД 2015 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2015/2016 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 3 (1652) (листопад 2015 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-15 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 3 (1652) (листопад 2015 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2015. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/214 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/2f12deee10055ee9e6bdd3e7dde9b968.pdf 4fd205f757472e76ecdbbc7854068c57 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 3-4 (1645-1646) (листопад-грудень 2014 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/17">Педагогічні кадри. 2014/2015 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 3�4 (1645�1646) ЛИСТОПАД�ГРУДЕНЬ 2014 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Фотокадр місяця Студентська рада Ректор зустрівся зі студентськими лідерами 3 грудня 2014 року у рамках святкування відбувся “круглий стіл” з питань релігії та освіти. В обговоренні окресленої проблематики взяли участь Предстоятель УПЦ Київського Патріархату Патріарх Філарет, ректор НПУ Віктор Андрущенко, ректор Київської православної богословської академії митрополит Епіфаній. Фото прес'служби КПБА Міжнародна співпраця У Варшаві ректори ВНЗ України, Польщі та Німеччини підписали угоду про співпрацю Ректор Віктор Андрущенко та проректорський кор� пус НПУ імені М. П. Драгоманова 10 грудня 2014 року зустрівся з новою командою Студентської Ради вишу на чолі з новообраним головою Сергієм Зайченком. Зустріч носила робочий характер в аспекті планування діяльності на найближче майбутнє. Віктор Петрович поцікавився, які креативні проекти пла� нує до втілення в життя студентський загал. Зокрема те, що стосується міжнародних обмінів, активного студентського спілкування, комунікативних зв’язків між студентським сам� овпорядкуванням НПУ та інших країн Європи. Ректор запро� понував влаштувати кілька поїздок до провідних світових уні� верситетів для ближчого ознайомлення та спроб втілення окремих елементів студентського самовпорядкування в НПУ. У найближчий час проректори запропонували молоді продумати організацію телемосту між ВНЗ різних країн, як це вже неодноразово реалізовувалося драгомановцями. “За допомогою новітніх технологій комунікації ви можете влаштувати своєрідний вебінар з друзями й колегами з Польщі, Литви, інших держав, – резюмував ректор. – Адже дистанційна онлайн%конференція – це зараз дуже зручно й малозатратно, особливо в сучасних складних фінансових умовах. Зокрема, в такому ключі можна обговорити й реалі% зацію європейського вектору нашого університету на сту% дентському рівні”. Молодь підтримала пропозиції своїх педагогів, особли� во в плані забезпечення позитивного іміджу університету, відстоювання його інтересів на усіх рівнях. Ще раз Віктор Петрович нагадав про один з головних принципів життєдіяльності для кожного студента�драгома� новця – це навчання і наукова робота. “У першу чергу ми турбувалися й будемо турбуватися про якість навчання наших студентів, підвищення їх інтелектуального рівня. Ви – студентські лідери, з вас беруть приклад всі інші, то ж ви мусите бути кращими і у власному навчанні та науковій роботі”, – закцентував ректор. 14�15 грудня 2014 року ректор НПУ імені М. П. Драгоманова професор Віктор Андрущенко взяв участь у тристоронній зустрічі Конференції ректорів академічних шкіл Польщі, Конференції ректорів Німеччини і Спілки ректорів вищих навчальних закладів України. Захід відбувався у Варшаві за підтримки Міністерства науки та вищої освіти Польщі і Федерального міністерства освіти і наукових досліджень. Прес�служба університету Вітчизняні заклади вищої освіти представляла делегація Спілки ректорів ВНЗ України у складі президента Спіл� ки, ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леоніда Губерського, першого віце�пре� зидента Спілки, ректора Національного педагогічного імені М. П. Драгоманова Віктора Андрущенка, ректора Хар� ківського національного університету імені В. Н. Каразіна Віля Бакірова, ректора Національної металургійної акаде� мії України Олександра Величка, ректора Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Ігоря Коцана, ректора Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Степана Мельничука, ректора Національного університету біоресурсів та природокористування України Станіслава Ніколаєнка, ректора Київського університету імені Бориса Грінченка Віктора Огнев’юка, голови Громадської ради при МОН України Галини Усатенко і ректора Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” Михайла Згуровського. Урочисте відкриття заходу привітали виступами президент Конференції ректорів академічних шкіл Польщі Веслав Банись, віце�президент Конференції ректорів Німеч� чини Джоана�Елеонора Вебер, президент Спілки ректорів ВНЗ України Леонід Губер� ський, ректор Варшавського університету Мартін Пались, віце�міністр науки та вищої освіти Польщі Д. Налец, Посол Німеччини в Польщі Рольф Нікель і Посол України в Польщі Андрій Дещиця. Ключовим моментом зустрічі стало підписання Угоди про співпрацю між Спілкою ректорів вищих навчаль� них закладів України і Конференцією ректорів Німеччини, у рамках якої передбачено стимулювання і коорди� націю співпраці вищих навчальних закладів України і Німеччини; здійснення діяльності, спрямованої на ство� рення ефективної та інтегрованої системи народної освіти; розвиток вищої освіти, науки і культури в країні й за кордоном; здійснення діяльності, скерованої на формування європейського освітнього і наукового просто� ру; написання спільних грантів у рамках програми Європейського Союзу “Горизонт 2020”. Прес�служба університету Фото: http://science.univ.kiev.ua/ Інноваційні підходи у формуванні сучасного вчителя стор. 3 Спогади Інтерв’ю Науковий семінар Віталій Хромець: “Сучасний університет може вибудовуватися лише в поліфонії” стор. 5 Вертаючи із вирію літа стор. 7 �Анонси конференцій Всеукраїнська науково� практична конференціяна тему “Наукові та соціально�економічні проблеми розвитку Національ� ного природного парку “Сине� вир” присвячена 180�річчю Національного педагогічного уні� верситету ім. М. П. Драгоманова і відбудеться 17�19 червня 2014 року у НПП “Синевир”. Конференція працюватиме за такими напрямками: дослі� дження рослинного світу; дослі� дження тваринного світу; еколо� гічні проблеми регіону; краєз� навство і туризм; соціально�еко� номічні проблеми регіону; сус� пільно�політичні проблеми регіону. Заявки на участь у конфе� ренції та наукові статті прийма� ються до 10 травня 2015 року на адресу оргкомітету:. Матеріали конференції будуть опубліковані в журналах вишу “Біологія” та “Географія і сучасність”. ІІ Міжнародна науково� практична заочна конферен� ція “Наукові пошуки: актуальні проблеми теорії і практики” Інститут філософської осві� ти і науки та Інститут педагогіки і психології НПУ імені М. П. Дра� гоманова запрошують молодих вчених, аспірантів та студентів взяти участь у ІІ Міжнародній науково�практичній заочній кон� ференції “Наукові пошуки: актуальні проблеми теорії і практики”. Матеріали конференції будуть опубліковані у науковому виданні “Гуманітарний кор� пус” (випуск 4). Збірці при� своюються ISBN, УДК, ББК. Обов’язкові примірники надси� лаються до Книжкової палати України та провідних бібліотек країни. Заявки на участь прийма� ються до 27 квітня 2015 р. Детальніше: http://ifon.npu.edu.ua/ua/ До 50(річчя кафедри культурології ПОЄДНАННЯ 50�РІЧНОЇ ТРАДИЦІЇ І СУЧАСНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ були професори, доценти, аспіранти і сту� 7�8 листопада в Національному педа� денти. гогічному університеті імені М. П. Драго� Релігійна тематика була розглянута у манова відбулась Всеукраїнська науко� доповідях кандидата філософських наук, во�практична конференція з міжнарод� доцента кафедри культурології НПУ імені ною участю “Філософія і релігія в просто� М. П. Драгоманова, куратора Відкритого рі сучасної культури”. Ця конференція архіву українського медіа мистецтва Пру� стала вирішенням одразу декількох денко Яніни Дмитрівни та кандидата філо� цілей: з одного боку – це була можливість софських наук, доцента ЧНПУ імені Т. Г. Шев� обговорити важливі питання, пов’язані з ченка Кислого Анатолія Олександровича. сучасною культурою, а з іншого – святку� Яніна Дмитрівна у своєму виступі на основі вання 50�річчя кафедри культурології історичного і сучасного ракурсу показала, Інституту філософської освіти і науки. що такі протилежні на перший погляд понят� Саме це поєднання визначного історич� тя, як “релігія” і “техніка”, насправді дуже ного минулого і сучасних можливостей часто співіснують разом, доповнюючи і про� стало провідною темою конференції. Проректор з наукової роботи Г.М. Торбін довжуючи один одного. Анатолій Олексан� Так, зокрема, на цей аспект вказували на вітає учасників конференції і викладачів дрович у своїй доповіді виділив релігію як пленарному засіданні проректор з наукової кафедри культурології з ювілеєм основу формування освітнього ідеалу. Його роботи НПУ імені М. П. Драгоманова про� позиція викликала багато питаннь у студен� фесор Торбін Григорій Мирославович, тів, які хотіли зрозуміти, яким чином сьогодні директор Інституту філософської освіти і можлива реалізація такої ідеї. науки професор Дробот Іван Іванович, Іншою темою, яка також викликала бага� радник ректора з міжнародних питань, заві� то дискусій, була тема, пов’язана з гендер� дувач лабораторії “Інноваційні методи реабі� ною і феміністичною теоріями. Розгляд цього літації” професор Бойчук Микола Андрійо� напрямку розпочала своїм виступом старша вич і завідувачка кафедри культурології викладачка кафедри культурології Монахо� доцент Котлярова Тетяна Олександрівна. ва Наталія Вікторівна. У своїй доповіді вона Серед головних тез, які озвучили, слід виді� вказала на важливість феміністичної теорії, лити акцент про тривалу і цікаву історію яка за допомогою сумніву виводить на новий кафедри, видатних науковців, які працювали вимір дослідження істини. Та головна її увага і досі працюють на кафедрі. Зокрема не один була зосереджена на проблемі нестачі фемі� раз згадувалось ім’я професора Заковича ністичної теоретично�методологічної бази у Михайла Миколайовича. Також були сучасному українському культурологічному акцентовані і сучасні аспекти, що дають кафедрі упевнено дивитись в майбутнє: від� Виступи учасників культурологічної секції просторі. Надалі ця тематика була продов� жена доповідями аспіранток і студенток значено про молодість викладацького скла� мали актуальний і прикладний характер Інституту філософської освіти і науки, які у ду, середній вік якого приблизно дорівнює своїх виступах головну увагу направили на 38 рокам, а також про те, що на кафедрі працює наймолодший доктор культурології в Україні – професор Біль� жіночі мистецькі практики. Цей аспект розглядали: Буланова�Дувал� ко Людмила Федорівна, Зубатенко Тетяна Валеріївна, Корнєєва ченко Євгенія Віталіївна. Основною аудиторією і учасниками конференції були представни� Тетяна Олександрівна, Носова Катерина Олександрівна. Значна частина конференції була присвячена сучасній популярній ки академічних кіл, що займаються дослідженнями в галузі філософії, культурології та релігієзнавства, а також студенти і аспіранти профіль� культурі. Найбільшої уваги цим питанням приділили студенти ІІІ курсу Інституту філософської освіти і науки: Парадзінська Дар’я Олегівна, них спеціальностей. На пленарному засіданні також виступила з доповіддю доктор Пятковська Юлія Вікторівна, Ступак Яна Олександрівна, Ткачук філософських наук, професор кафедри культурології Мєднікова Наталія Миколаївна, Хоменко Глеб Володимирович. І хоч в деяких Галина Сергіївна. Вона вказала на те, що філософування стає сутніс� моментах давалось взнаки, що студентам не достає теоретичної бази ною ознакою сучасності, а також звернула увагу на те, як і чому це від� для повного розкриття теми, проте їм вдалося добре визначити бувається. Доповідь Галини Сергіївни стала певною теоретичною основну проблематику, було видно, що вони прагнуть максимально основою до наступних виступів, які були спрямовані на осмислення розібратись у сучасних культурних тенденціях. Як підсумок, можна зазначити, що Всеукраїнська науково�прак� філософських і релігійних проблем у візуальних образах сучасної куль� тична конференція з міжнародною участю “Філософія і релігія в про� тури. На пленарному засіданні також розглянути інші проблемні поля. сторі сучасної культури”, яка була приурочена до 50�річчя кафедри Наприклад, доктор культурології, професор кафедри культурології культурології, відбулася на високому організаційному та науковому Більченко Євгенія Віталіївна у своїй доповіді звернулась до сучасної рівні. На конференції було піднято багато гострих, складних питань, української літературної сфери, де на прикладі поезії Сергія Жадана тому доповіді учасників конференції викликали зацікавлення слухачів та жваві дискусії серед присутніх. показала альтермодерну модель інтертекстуальності. Подальші виступи проходили вже у форматі окремих секцій. Най� Євген Ворожейкін більшої активності набула культурологічна секція, серед учасників якої Науково(практична конференція РІДНА МОВА – МАТИ ЄДНОСТІ, БАТЬКО ГРОМАДЯНСТВА І СТОРОЖ ДЕРЖАВИ 11 листопада 2014 року кафедра культури українсь� кої мови провела в НПУ імені М. П. Драгоманова щорічну Всеукраїнську науково�практичну конференцію “Укра� їнська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі”. З вітальним словом звернувся до учасників конференції ректор НПУ імені М. П. Драгоманова, академік НАПН України, член�кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор Віктор Андрущенко, який переконливо обґрунту� вав роль мови для майбутніх педагогів, а також для захисту державності та незалежності України. Вела конференцію завідувач кафедри культури українсь� кої мови, професор, академік АН ВО України Світлана Шев� чук. Цитовані нею вислови про українську мову, український народ та українську державу вміло й доречно доповнювали виступи учасників заходу. Почесним гостем Всеукраїнської конференції цього року був голова , президент , керівник політико�правового упра� вління Меджлісу кримськотатарського народу, депутат багатьох скликань Чубаров Рефат Абдурахманович, який виступив із доповіддю “Мова і нація”. У конференції взяв участь та виступив з цікавою та змі� стовною доповіддю Павло Мовчан, голова Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, народний депутат України багатьох скликань, лауреат. З цікавою доповіддю виступила студентка ІІІ�го курсу Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Олена Семенишин “Проблема вивчення української мови у вищих навчальних закладах”. Вона запро� понувала збільшити кількість годин на вивчення української мови за професійним спрямуванням та ввести курс “Укра� їнська наукова мова” для магістрів. Уже кілька років поспіль у святковому заході беруть участь Анатолій Кудін, проректор з дистанційної освіти та інноваційних технологій навчання НПУ імені М. П. Драгома� нова, директор Інституту інформатики, доктор фізико�мате� 2 матичних наук, професор, який виступив зі змістовною допо� віддю “Україномовні навчальні ресурси Інституту інформати� ки”; Іван Забіяка, кандидат історичних наук, старший науко� вий співробітник Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, журналіст, доповідь якого “Що робити з російською мовою в Україні?” викликала дискусію. Обговорення мовних питань відбувалося під час засідання круглого столу “Націо� нально�патріотичні засади сучасного мовного простору”. Із доповідями виступили також Іван Заєць, український політик, народний депутат Верховної Ради України І, ІІ, III, IV та VI скликань; Георгій Філіпчук, доктор педагогічних наук, про� фесор, академік НАПН України; Іван Ющук, кандидат філоло� гічних наук, професор кафедри Київського міжнародного уні� верситету; Олександр Пономарів, український , перекла� дач, публіцист, громадський діяч, кафедри мови та стилістики Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, академік , заступник голови ; Володимир Василенко, доктор юридич� них наук, професор НУ “Києво�Могилянська академія”; Іван Горбачук, голова осередку “Просвіта” НПУ імені М. П. Драго� манова, академік АН ВО України, кандидат фізико�матема� тичних наук, професор; Юрій Мосенкіс, професор кафедри сучасної української мови Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, академік АН ВО України, доктор філологічних наук; Богдан Андрусишин, проректор з навчально�методичної роботи гуманітарних інститутів НПУ імені М. П. Драгоманова, доктор історичних наук, професор; Олександр Леута, док� тор філологічних наук, професор кафедри української мови НПУ імені М.П. Драгоманова. Напередодні конференції було проведено загальноуні� верситетський конкурс “Знавець української мови”, у якому взяли участь студенти різних Інститутів. І місце посіли Швець Катерина (студентка Інституту філософської освіти і науки), Ковтун Наталія (студентка Інституту корекційної педагогіки та психології), Якуша Вікто� рія (студентка Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка). ІІ місце – Негольшова Анжеліка (студентка Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка), Турченко Юлія (студентка Інституту соціології, психології і соціальних комунікацій), Кияниця Катерина (студентка Інституту соціології, психології і соціальних кому� нікацій). ІІІ місце – Дудка Олександра (студентка Інституту соціальної роботи та управління), Кузнецова Анастасія (сту� дентка Інституту політології та права), Петренко Марія (сту� дентка Інституту іноземної філології). Нагороджував переможців та призерів грамотами і цінни� ми подарунками ректор університету Віктор Андрущенко. Після нагородження наймолодші знавці української мови – діти викладачів кафедри культури української мови: Олек� сій Попов, Єлизавета Дияк, Єлизавета, Габріель та Веро� ніка Виноградови – прочитали “віночок поезій” “Наша рідна українська мова”. Студент І�го курсу Інституту корекційної педагогіки та психології Кузін Олег продекламував “Молитву про мову”. Під час свята прозвучали музичні твори у виконанні сту� дентів Інституту мистецтв акордеоністки Аліни Скобун та бандуристки Тетяни Цехмейструк. Конференція привернула до себе увагу не лише викла� дачів і студентів, а й пересічних громадян України, які отримали можливість висловитися з проблем функціонуван� ня української мови. До конференції видано науковий часо� пис НПУ імені М. П. Драгоманова (збірник наукових праць з проблем лінгвістики, пов’язаних з висвітленням теоретичних та науково�методичних проблем історії, розвитку та функціо� нування української мови). Готується видання збірника нау� кових робіт студентів. Кафедра культури української мови ЛИСТОПАД–ГРУДЕНЬ 2014 �Єдина Україна Духовна освіта У Н П У в і д б у в с я к р у гл и й с т і л за участі Патріарха Філарета 3 грудня 2014 року у рамках святкування 50�річчя кафедри культурології Інституту філософської освіти і науки відбувся кру� глий стіл “Релігія та освіта в сучасній Україні”. Організаторами зустрічі виступили директори Іван Дробот (Інститут філософської освіти і науки), Віктор Синьов (Інститут корекційної педагогі� ки та психології), Володимир Бондар (Інститут педагогіки та психології). Відкрив круглий стіл ректор НПУ Віктор Андрущенко словами важливості поєднання людськості й духовності, що й закладено в темі заходу. “Ще Альфред Уйатхед казав, що релігійна та світська науки йдуть до однієї мети різними шляхами. Але ми певні, що добро завжди пере% магає зло, як казав Патріарх Філарет. Ми, як педагоги, маємо передати це кожному студенту, що стане легшим у співпраці з богословською ака% демією”, – наголосив Віктор Петрович, таким чином анонсувавши підпи� сання угоди про співпрацю між Драгомановським університетом та Київ� ською православною богословською академією, розташованою на тери� торії Михайлівського монастиря. Віктор Андрущенко вручив високу відзнаку Предстоятелю УПЦ Київ� ського Патріархату Патріарху Філарету – медаль “Драгомановська Ректор університету родина”, а також книги про історію й наукові школи НПУ імені М. П. Дра� нагороджує Патріарха гоманова. Філарета медаллю Після підписання угоди зі словами вдячності “Драгомановська родина” й сподівання на плідне співробітництво до колективу Драгомановського вишу звернувся ректор Київської православної богословської академії митрополит Епіфаній. Митрополит відзначив ту хорошу роботу, що триває між закладами вже не перший рік. Чимало семіна� ристів отримали другу вищу освіту у стінах уні� верситету Драгоманова. “Наша співпраця почалась вже давно, а зараз тільки закріпи% лась підписами на папері. Новий закон про релігійні освітні заклади дає нам багато можливостей. Якраз зараз ми проходимо про% цедуру ліцензування, що сталась і завдяки ста% ранням НПУ ім. Драгоманова. Це неодноразо% ві конференції з цієї проблематики, за що ми дуже вдячні”, – зауважив ректор. Про тісну співпрацю світської і духовної Студенти та викладачі могли ставити запитання освіти, а відповідно й співпрацю, закріплену на папері, між двома вищими навчальними закла� учасникам круглого столу дами у своїй промові наголосив Патріарх Філарет. “Спільне між світською наукою та релігією полягає в тому, що і священики, і педагоги будуть виховувати людей. І людей варто ростити в дусі правди та чесності, щоб вони несли правду іншим. Наші заклади хоч і різні, але істина одна. Нез% мінна саме та істина, яка відкрита Богом. Неправда несе смерть, ми ж мусимо виховуватись в дусі пра% вди”. Істинні й мудрі слова Патріарха запали в душі освітянам. Його Святість висловив сподівання на створення у недалекому майбутньому власної богословської традиції, розвитку богословської науки, удосконалення навчально�методичної бази з богословських дисциплін. Підписана угода розширює можливості щодо створення та реалізації багатьох проектів і спільних програм двох навчальних закладів. Тож попереду ще чимало нових круглих столів і наукових конферен� цій та семінарів. Науковий семінар Текст прес�служби НПУ Фото прес�служби КПБА У НПУ обговорювали інноваційні підходи у формуванні сучасного вчителя 16 грудня 2014 року в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драго� манова відбувся науковий семінар “Тран� сцендентальний підхід у формуванні вчителя XXI століття”. Метою зібрання викладачів і студентства стало ознайомлення слухачів з новітніми методами та підходами у форму� ванні майбутнього фахівця з урахуванням розробок у галузі медитації та обговорення актуальності таких підходів. Серед поважних науковців на семінарі висту� пили проректор з наукової роботи НПУ Григорій Торбін, директор Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Анатолій Висоцький, директор Інституту соціальної роботи та управління Алла Ярошенко, заступники директорів інших підрозділів вишу, а ЛИСТОПАД–ГРУДЕНЬ 2014 також професор НПУ, завідувач Науково�дослід� ної лабораторії інноваційних технологій в реабілі� тації людини Микола Бойчук, лікар�невропато� лог, рефлексотерапевт, керівник клініки “Аюрведа 192” Віктор Мацишин та інші. Учасники розповіли про своє бачення впрова� дження інноваційних технологій у навчанні та сам� опізнанні майбутніх учителів. Конструктивно подискутували стосовно методів впровадження технологічних новинок у навчальний процес. Як запевняють організатори – працівники Науково�дослідної лабораторії інноваційних тех� нологій в реабілітації людини, подібні семінари стануть традиційними в університеті задля детального з’ясування аспектів нововведень в освітній сфері для розвитку особистості та усе� стороннього бачення й розуміння нею навколиш� нього простору. Маскувальна сітка для бійців АТО від драгомановців “Допоможемо, чим зможемо!” – ось основне гасло студентів Інституту соціальної роботи та управління НПУ імені М. П. Драгомано� ва. Від найменших – першокурсників і до старших курсів, усі активно долучилися до доброї справи – плетіння маскувальної сітки для війсь� кових АТО. Зранку та до вечора, весь вільний час руки студентів були зайняті активною роботою. “Дорогі хлопці, чоловіки, брати, друзі та просто знайомі в люті, холодні дні борються за нашу Батьківщину, за наші землі, за нашу Україну. На них чекають теплі домівки, рідні люди та усі небайдужі громадяни країни. Кожне серце, яке б’ється, кожна душа, яка не стала осторонь цього лиха для нас всіх, намагається хоч якось, хоч чимось допомогти та підтримати наших героїв”, – розповідають сту� дентки Інституту. День за днем сітка ставала все більша та більша. Також осторонь не стали й викладачі інституту, зокрема в плані організаційної та мате� ріальної підтримки. Клопітка робота дала свій результат. Та це не єдиний подарунок солдатам. Зовсім скоро День Святого Миколая, тому студенти вирішили порадувати їх смачними гостинця� ми. Допомагали хто чим міг. Величезна маскувальна сітка та солодкі пакунки з гарними фото та листами�побажаннями сьогодні відправи� лися Новою поштою в зону АТО. Вони потребують нашої підтримки та розуміння. Ми можемо допомогти: гарними словами та побажаннями, молитвами та вірою в те, що все буде добре. Профспілка інформує У НПУ відбулась звітно�виборча профспілкова конференція Наприкінці грудня 2014 року в актовій залі центрального кор� пусу НПУ імені М. П. Драгомано� ва відбулась звітно�виборча профспілкова конференція. За рішенням колективу головою первинної профспілкової органі� зації працівників НПУ обрано завідувача кафедри методології та методики навчання фізико� математичних дисциплін у вищій школі, професора Івана Горбачука. Делегати конференції на чолі з ректором вишу Віктором Андру� щенком заслухали звіт про роботу профспілкового комітету за період з березня 2010 року по грудень 2014 року, звіт ревізійної комісії за період з березня 2010 р. по гру� день 2014 р. Окрім голови Профкому співробітників обрали також Профспілковий комітет, ревізійну та мандатну комісії, делегатів на конференцію Київської міської організації профспілки працівників освіти і науки України та затвердили Положення про “Первинну профспілкову організацію НПУ імені М. П. Драгоманова”. Прес�служба університету gazeta@npu.edu.ua Редакція газети “Педагогічні кадри” запрошує до актив� ної співпраці викладачів, студентів та співробітників універ� ситету! Про переможців та лауреатів кон� курсів, заходи вашого підрозділу, твор� чість студентів і викладачів повинні знати читачі університетської багатотиражки! Матеріали, світлини, коментарі та пропозиції надсилайте на елек� тронну скриньку газети “Педаго� гічні кадри”. 3 �Авторська думка “МОВА – ТО СЕРЦЕ НАРОДУ: ГИНЕ МОВА – ГИНЕ НАРОД” Дії особистості та її народу головно ґрунтуються на мові, якою народ думає. Доля мови формує долю народу. Аналізую� чи цю тезу на тлі сучасних суспільно�полі� тичних процесів, позначених втратою націо� нально�мовних пріоритетів, варто пригада� ти вислів: перемогу здобуває не сила рук і не досконалість зброї, а сила духу. «Тому й очевидно, що теперішня духовна криза – це насамперед криза українського мовоми� слення, а боротьба за мовне звільнення є не чим іншим, як боротьбою з тоталітаризмом. Позаяк природа обрала боротьбу як шлях удосконалення мови (розумій: самого буття), то боротися – або пропасти; або демонструвати дух як найважливішу народ� ну окремішність у мовній екзистенції – або розчинитися в комусь (Ірина Фаріон). Щоби ТЕМА про мову та її значення в житті народу невичерпна. До цієї теми звертають� ся майже всі, хто стоїть в обороні України і сьогодні за неї в одвіті. Процеси відроджен� ня української мови набрали потужних обер� тів і їх вже годі спинити. Мовна ситуація в сучасній Україні поступово змінюється. Дехто стверджує, що після Революції гідно� сті українською заговорили 50% населення. Нарешті українці зрозуміли, що вони не мен� шовартісні, не обділені долею, вони мають уболівати за державу і плекати українськість, щоби збудувати самостійну, неподільну, недоторканну, соборну і заможну державу. Українськість має ґрунтуватися на знан� ні мови титульної нації. Володіння нею – це обов’язок усіх українців, бо наша рідна мова – красива, багата і мелодійна, її треба берегти і шанувати. Українська мова – це найміцніший ґрунт для виховання націо� нально свідомого громадянина, сильного характеру. Мова берегла і береже душу й дух нашого люду міцніше за будь�які гарма� ти, є найнадійнішим прихистком від мораль� ного звиродніння та духовного здичавіння, від розпорошення поміж іншими етносами. Вона є джерелом рішучості українців в обстоюванні зневажних національних прав і нині своєю непереможною силою підносить дух і гідність її носіїв – зокрема українських солдатів, які кладуть своє життя на вівтар служіння рідному слову, рідній мові. А вона їх “і лікує, й оберігає, й застерігає. На перший погляд, це нібито приховані істини, вони комусь можуть видатися дивними. Проте ті, хто цікавиться мовою й серйозно вивчає її, знаходить цьому наукове підтвердження. Рідна мова – найкоштовніший скарб, най� цінніший набуток і наймогутніший оберіг. Вона возвеличує людину, рятує її від духов� ної глупоти – найстрашнішої невиліковної хвороби, що сплоджує перевертнів і від� ступників” (Микола Степаненко). Незаперечними цінностями сучасної мовної політики в Україні повинні бути такі настанови Івана Огієнка: “Без добре виробленої рід� ної мови немає всенародної свідо� мості, без такої свідомості немає нації, а без нації – немає державно� сті як найвищої громадянської орга� нізації, в якій вона отримує найпов� нішу змогу свого всебічного розвит� ку й виявлення”. страждань, а насамперед активною дією: щонайактивніше послуговування нею в щоденному вжитку, органічне звернення до неї як до єдиного джерела вияву своєї осо� бистості. Ми прагнемо бути цивілізованим, куль� турним народом, пориваємося ввійти до сім’ї країн Європи, де поціновують головну ознаку держави і державності – мову. Тож починаймо працю – осягаймо безмежні оке� ани рідної мови, шукаймо в ній точні кон� струкції і докладні українські форми, загли� блюймося в рідномовну стихію, бережімо рідну мову від кривд і наруги, від забуття і зрадництва, від засмічення і спотворення. Доля нашої мови, так само як і всієї держави Україна, залежить тільки від нас, від нашого патріотизму, національної гідності. Нам усім Виконання державного гімну на відкритті конференції у 2014 р., організатором якої є кафедра культури української мови не розчинитися в комусь, українська мова має бути не лише святковим атрибутом (відома істина: мова – визначальний атри� бут нації та держави), що його дістають зі сховів із нагоди якихось урочистотей, а щоденним знаряддям роботи нашого розу� му й серця, формою прояву інтелектуальних здібностей та творчих сил, усієї нашої духовної сутності. Що більше пригноблена нація, то важливіша мова, вона стає твор� цем майбутнього. Без найменшого сумніву, мову, державну, рідну, має захищати, сприя� ти її розвитку та розквіту держава, зокрема її адміністрація та військо. Унікальність і фено� менальність нинішньої ситуації полягає в тому, що не держава стоїть на сторожі укра� їнської мови, а саме мова репрезентує всі можливості для відродження держави – України. У часи війни українська мова є єди� ним об’єднавчим чинником, що долає кор� дони і єднає націю духовно. У цьому контек� сті О. Федик зазначає: “Українська мова уні� кальна в тому, що вона вийшла за межі своєї власної системи, вона переросла саму себе як національний феномен і знакова етноси� стема і набула значення та вартости як мета явища, що перекриває инші ознаки нації, замінює відсутність держави…” (Оксана Федик). Саме тому ми мусимо утверджувати рідну мову не розпачливим голосінням над її гіркою долею, не обрахунками її кривд і слід пам’ятати про свої рідномовні обов’яз� ки, які випрацював свого часу Іван Огієнко. Його “Рідномовний катехізис” має стати нині концептуальним статутом мовної полі� тики й мовної освіти задля забезпечення державності українського народу, вихован� ня національно�патріотичних почуттів. Саме сьогодні важливо повернутися до Огієнко� вих “Десяти мовних заповідей свідомого громадянина”: Мова берегла і береже душу й дух нашого люду міцніше за будь�які гармати, є найнадійнішим прихи� стком від морального звиродніння та духовного здичавіння, від розпо� рошення поміж іншими етносами. 1) Мова – то серце народу: гине мова – гине народ. 2) Хто цурається рідної мови, той у саме серце ранить свій народ. 3) Літературна мова – головний рушій розвитку духовної культури народу, то най� міцніша основа її. 4) Послуговування лише суржиком над� звичайно шкодить культурному об’єднанню нації. 5) Народ, що не створив собі соборної літературної мови, не може зватися свідо� мою нацією. 6) Для одного народу мусить бути тільки Кожен наш співвітчизник має усвідомити силу української мови, її першорядне зна� чення в процесах розбудови національної держави, її вагу в духовному бутті всього українського народу й кожного з�посеред нас зокрема. “Слово – це Божа матеріяліза� ція світу з першопочатком у ньому самому (себто у Богові). Через Слово постала Люди� на, Народ, Нація, Держава. Однак, отримав� ши цей найвищий дар, себто духовну мате� ріялізацію у слові, людина здебільшого пере� творює мову на банальний засіб спілкуван� ня, зрештою, як і життя – лише на факт існу� вання з малими чи великими матеріальними потребами. Через те тільки у руках великої людини слово сильніше за меч, а відтак лише в руках сильної влади воно, наче клей, з’єд� нує малі й великі країни. Отож, мова і життя у визначальному – тотожні” (Ірина Фаріон). Дитячі виступи між доповіддями учасників конференції 4 одна літературна (державна) мова й вимова, тільки один правопис. 7) Головний рідномовний обов’язок кожного свідомого громадянина – працюва� ти над удосконаленням своєї літературної мови. 8) Стан літературної мови – то ступінь культурного розвою народу. 9) Як про духовну зрілість окремої особи, так і про зрілість цілого народу судять найперше з культури його літератур� ної мови. 10) Кожен свідомий громадянин мусить практично знати свою соборну літературну мову й вимову та свій соборний правопис, а також знати й виконувати рідномовні обов’язки свого народу (Іван Огієнко). Отже, головним стрижнем концепції мовної освіти Івана Огієнка є оволодіння кожним громадянином соборною літера� турною мовою, охороняючи честь рідної мови як свою власну. Рідномовна політика є надзвичайно важливою для українського народу, її мусять підтримувати всі громадя� ни України. «Знання рідномовних обов’язків сильно підносить національну свідомість, а вона – найкращий ґрунт для знання і розвитку соборної літературної мови» (Іван Огієнко). Іван Огієнко ґрунтовно виписав засоби родинного виховання (“домашньої цер� кви”), надаючи великого значення впливу й прикладу батьків на формування світогляду і національно�патріотичних почуттів памо� лоді: – Виховуйте своїх дітей тільки рідною мовою, бо тільки вона дасть їм найбільше духовних цінностей. – Пам’ятайте, що діти вважатимуть за рідну тільки ту мову, що панує в вашій родині. – Найцінніший ґрунт на духовне вихо� вання сильного характеру – то рідна мова. Пильнуйте ж виховувати такі потрібні для нації сильні характери, виховуючи дітей тіль� ки рідною мовою. – Особа, що не зросла на рідній мові, загублена для нації, бо ціле життя буде без� батченком, і справи рідної нації будуть їй чужі. – Коли батьки соромляться своєї рідної мови, ціле життя соромитимуться її їхні діти, а тим стануть чужі для свого народу. – Коли маєте змогу, виховуйте дітей своїх тільки соборною літературною мовою, бо вона одразу защіплює їм почуття єдності народу й дає найбільше духовних цінностей. – Пильнуйте, щоб діти ваші читали книжки, писані тільки соборною літератур� ною мовою. – Пильнуйте всіма силами, щоб перша мова вашої дитини була справді матірна – своя рідна. – Не забувайте, що дитина вважатиме тільки ту мову за рідну, якою говоритиме перші п’ять років свого життя. – Хто не говорить рідною мовою й не знає своєї соборної літературної мови, той ніколи не буде правдивим патріотом для свого народу. – Дитина, вихована нерідною мовою, ніколи не буде для свого народу національ� но сильною й морально міцною. – Кожний батько, особливо інтелігент, мусить говорити в своїй родині тільки літе� ратурною мовою, мусить вияснювати родинні гасла та обов’язки, завжди даючи добрий приклад своїй дружині та дітям і зав� жди вимагаючи від них уживати чистої мови. – Кожний батько, свідомий своїх націо� нальних обов’язків, повинен скласти для своєї родини бібліотечку з найкращих творів українського письменства. У цій книгозбірні конче мусить бути й рідномовний журнал. – Кожний батько повинен завжди пам’я� тати, що найголовніший учитель рідної мови для своїх дітей – то він сам зі своєю дружи� ною. Світлана ШЕВЧУК, завідувач кафедри культури української мови, кандидат філологічних наук, професор ЛИСТОПАД–ГРУДЕНЬ 2014 �Інтерв’ю Віталій Хромець: “Сучасний університет може вибудовуватися лише в поліфонії” Спеціально для читачів газети “Педаго� гічні кадри” ми взяли інтерв’ю у модерато� ра “круглого столу” “Релігія та освіта в сучасній Україні”, відомого релігієзнавця, кандидата філософських наук, доцента кафедри культурології Віталія Хромця. В розмові Віталій Леонідович деталізував умови договору і його значення для світсь� кої і релігійної освіти. – Віталію Леонідовичу, якими є умови угоди, підписаної 3 грудня під час круглого столу “Релігія та освіта в суча� сній Україні”? – Після ухвалення нового Закону “Про вищу освіту” 6 вересня 2014 року підписан� ня цієї угоди стає абсолютно нетривіальною подією, тобто, відповідно до нового Закону та його перехідних положень, духовні нав� чальні заклади (надалі ДНЗ. – Г.Ц.) стають суб’єктом освітнього процесу. До цього паралельно існували дві системи освіти, умовно назвемо їх світська та духовна. Світ� ська система освіти регулювалася закона� ми “Про освіту” та “Про вищу освіту”. Духов� на система освіти регулювалася законом “Про свободу совісті та релігійні організа� ції”. Фактично ці системи освіти не перети� налися. У кращому випадку викладачі з світ� ської системи освіти могли викладати в ДНЗ, але не навпаки. Викладачі ДНЗ не мали права викладати у світських навчаль� них закладах (надалі СНЗ. – Г.Ц.) через від� сутність дипломів державного зразка. Від� тепер ДНЗ будуть проходити процедуру ліцензування та акредитації, що дозволяє їм отримувати можливість видавати дипло� ми державного зразка, щоб випускники цих навчальних закладів могли офіційно праце� влаштовуватися на всій території України. Це дозволяє їм читати курси з основ хри� стиянської етики в школі, визнаний диплом державного зразка з семінарії уможливлює вступ на магістерські навчальні програми або в закордонні навчальні заклади. Маючи диплом магістра, людина може вступати до аспірантури або до закордонних НЗ, пра� цювати в міністерських комісіях або чинов� ником, має можливість змінити фах через систему перепідготовки. Це відкриває цілий спектр можливостей для випускників ДНЗ. Київська православна богословська академія (КПБА) однією з перших стала на шлях проходження процедури ліцензування та акредитації: 6 вересня 2014 закон набув чинності, а вже 8 вересня КПБА подала лист про ліцензування в МОН. Фактично, може� мо констатувати, що КПБА стає флагманом, який торує шлях і показує іншим ДНЗ, яким чином можна пройти цей шлях. Підписання угоди відкриє можливості обміну навчально�методичним забезпечен� ням. Уможливлюється забезпечення циклу дисциплін – педагогіка, психологія, методи� ки викладання, історія української культури, філософія – силами викладачів НПУ. І, нав� паки, у ректора на цій зустрічі виникла ініціа� тива, щоб богословські дисципліни пропо� нувалися студентам НПУ. Хто їх повинен викладати?! Виникає потреба в тому, щоб залучати викладачів КПБА до читання цих курсів. В контексті нового закону з’являють� ся реальні можливості реалізувати спів� працю, бо відповідно до нього протягом 6 місяців повинні бути підготовлені підза� конні акти щодо питань нострифікації або визнання документів про вищу освіту, нау� ковий ступінь та вчені звання, які отримані в ДНЗ. Після проходження цієї нострифікації особи, які мають документи з ДНЗ, прирів� нюються до фахівців, котрі пройшли підго� товку у світських закладах вищої освіти. Новий закон дозволяє абсолютно повноцін� но організувати співпрацю між навчальни� ми закладами, де НПУ і КПБА стають рівно� правними суб’єктами взаємодії. Ця спів� праця вимальовується як взаємовигідна: кожен навчальний заклад вирішує або посилює свої перспективні норми за раху� нок інших навчальних закладів, тому питан� ня, які стосуються взаємодії освіти і релігій, відповідно до нового закону і підписаної угоди, стають абсолютно реальними і виз� начаються як перспективні. На цьому “кру� глому столі” прийняли рішення, що між НПУ та КПБА буде випрацюваний кален� дарний план, який визначить порядок заходів, що наповнять змістом майбутню співпрацю. Ректор НПУ і його святість Філарет підтвердили, що ці наміри є щири� ми, а тому вони готові їх втілити у життя. – Цей “круглий стіл” належить до серії заходів, присвячених проблемі запровадження релігійної освіти, і про� водився з метою зафіксувати вже прой� дений шлях щодо ліцензування і акреди� тації. Яким чином відбувається процес ліцензування і акредитації, які вимоги і стандарти висуває держава до ВДНЗ? – Проголошувався принцип номіналь� ної можливості проходження ліцензування ВДНЗ. Перша вимога від церков – їхні ДНЗ повинні залишитися в підпорядкуванні релі� гійних центрів, тобто над ДНЗ повинні здій� снювати керівництво засновники, а саме церкви. Це означало б наступні обмеження для МОН: не визначати, хто буде керівни� ком ДНЗ, непідконтрольність кваліфікації викладачів ДНЗ. Друга вимога: ДНЗ мають зберегти свою специфіку навчальних закладів, які готують, в першу чергу, май� бутніх священнослужителів. З іншого боку, потрібно випрацювати процедуру, яка б визнала освітню діяльність цих навчальних закладів з можливістю видачі дипломів дер� жавного зразка. Що було напрацьовано в підзаконних актах? Якщо ДНЗ дозволяється проходжен� ня ліцензування, то в кадровому складі по� трібно зазначити викладачів, які мають дер� жавний диплом. Це означало, що більшість викладачів мали б бути звільнені, на що церкви не могли погодитися. Тому був прийнятий слушний компромісний варіант, який формулюється таким чином: при про� ходженні ліцензування магістратури, аспі� рантури, докторантури в галузі богослов’я дипломи викладачів ДНЗ визнаються і при� рівнюються до державних дипломів. Під� креслимо: лише якщо це ліцензування стосується напряму “богослов’я”. Період дії таких принципів буде тривати, доки викла� дацький склад ВДНЗ повністю не почне складатися зі спеціалістів з державними дипломами. Але якщо ДНЗ захоче відкрити в себе підготовку з напряму “Педагогіка” чи “Психологія”, чи з будь�якого іншого напрямку, то він має виконати всі вимоги МОН. Виключення стосуються тільки напря� му “богослов’я”. Коли ми говоримо про під� готовку ліцензійно�акредитаційної справи, всі інші вимоги мають бути виконані в пов� ному обсязі: навчальні програми, пакети білетів, міжнародна співпраця, наявність аудиторій, комп’ютерів, медичних пунктів, бібліотечного фонду і тощо. – Щодо перехресного вступу: коли бакалаври богослов’я вступатимуть до магістратури ВНЗ, тоді вони матимуть загальну гуманітарну підготовку? – Зараз законом повністю скасовані як нормативні всі соціо�гуманітарні предмети. Це є виклик для відповідних кафедр. Якою має бути підготовка богословів поза кон� текстом профільних предметів, поки що обговорюється, невідома структура нав� чального плану. За старим стандартом на такі предмети дається 25�30 кредитів. Не може бути людина фахівцем в одній сфері, не маючи певного широкого світогляду, тому, скоріш за все, ось ця загальногумані� тарна складова залишиться. А якою вона має бути в підготовці богословів, відповідно до нового закону, буде визначати сам ДНЗ. ЛИСТОПАД–ГРУДЕНЬ 2014 немає великої проблеми. Але є ментальний аспект всього цього питання: якщо в університетах немає кафедри богослов’я, тут ми і надалі продовжимо рухати� ся в радянському тренді, згідно з яким у світському навчальному закладі не може бути бого� слов’я, бо ж освіта відділена від релігії. Це виглядає нелогічно, сюрреалістично, не відповідає реальності зарубіжних євро� пейських університетів. Бого� слов’я, поряд з іншими універси� тетськими науками, займає таке В обговоренні проблематики взяли участь ж саме чільне місце, як психоло� гія, педагогіка, культурологія з Предстоятель УПЦ Київського Патріархату відповідними кафедрами. В Патріарх Філарет і ректор НПУ поліфонії університетських наук і ім. М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко кафедр богослов’я повинно зай� няти гідну позицію – не вищу або Держава повністю дистанціюється від змі� нижчу, а відповідну. сту підготовки фахівця певної галузі. Тут – Виникає питання, у порівнянні з забезпечується університетська автономія, якщо НЗ робитиме щось не те, тоді він втра� культурологією і мистецтвознавством, чатиме абітурієнтів. Це, можливо, ідеалізо� що є світськими науками, які ґрунтують� вана модель. Підготовка навчального плану ся на загальногуманітарних принципах повинна погоджуватися, напрацюватися з об’єктивності тощо, богослов’я ґрунту� урахуванням думки роботодавця, ДНЗ це ється на певній релігійній традиції. На зробити дуже легко: в їх випадку робото� яких засадах богослов’я буде присутнє в давець і є утримувачем НЗ. Тут проблем не університеті? – Це теж треба залишити на вибір сту� буде. – Як я розумію, навчаючись в бака� дента. Наприклад, пропонується курс лавратурі, студент може вибирати з “Соціальне вчення православної церкви”, варіативної частини ті предмети, які який читає доцент, кандидат богословських будуть відповідати його вибору магі� наук з КПБА. І студент записується на курс, це його вибір. Студент розуміє, яку дисци� стратури? – Це, до речі, також одна із можливих пліну вивчатиме, у викладача якої конфесії сфер співпраці між НПУ і КПБА, бо студент, навчатиметься. – Тобто це сторонній щодо НЗ навчаючись на богослова в семінарії, яка є моноспеціальним НЗ, може проходити викладач? Яким чином він афілійований небогословські модулі в НПУ з приписуван� з університетом? – Якщо ми говоримо про створення ням цих предметів у диплом. Створювати і утримувати велику кафедру соціо�гумані� кафедри чи факультету, то потрібно прагну� тарних дисциплін для ДНЗ досить пробле� ти до конфесійного балансу. Цей викладач матично і невигідно. Тобто, в ідеалі, такі сту� приходить як штатний працівник, його оби� денти�богослови зможуть отримувати май� рають студенти, тоді він на наступний рік нер (miner) завдяки співпраці з класичними працює, якщо ні, тоді він йде. Тут вже нада� університетами. Це стає абсолютно реаль� ється конкурентне поле для конфесійних но завдяки цьому закону і цій співпраці. До богословів, тому що студенти будуть визна� речі, новим законом передбачається отри� чати, хто буде працювати. Є години – рек� мання другої спеціальності, майнера. тор підписує контракт з викладачем, немає Наприклад, в університеті Дарема (Durham) – не підписує. – Це буде кафедра з викладачами дуже популярним є отримання спеціально� сті “богослов’я ++” (право, філологія і т.д.), різних конфесій, чи має бути факультет з що має велику, просто шалену популяр� кафедрами від різних конфесій? – Ідеальна модель – це існування ність. – Другий блок питань стосується факультету, але в наших умовах це мало того, що в ДНЗ забезпечуються читання реалістично. Факультет створюється за курсів загальногуманітарного блоку наявності 3 кафедр, на кожній – не менше 5 силами світського навчального закладу, штатних викладачів, котрі мають бути у нашому випадку НПУ. Як можливий забезпечені годинами. В межах кафедр зворотній рух, тобто формування і функ� богослов’я створюються секції. Відповідно ціонування богословських курсів у світ� – православна, католицька, протестантська ському НЗ? Фахівці КПБА можуть викла� секції. Вони очолюються поважними бого� словами, які приймаються відповідною кон� дати в НПУ богословські курси? – Так, викладачі можуть викладати, фесією. Завідувач кафедри є компроміс� подібно до сумісників у НПУ, після нострифі� ною фігурою для всіх. Може бути і почерго� кації їх дипломів. Це стане можливим, коли ве керування кафедрою. – Останнє питання в цій зустрічі: чи богословські дисципліни ввійдуть у варіа� тивну частину за вибором студента, і тоді передбачаються подібні угоди з іншими вони будуть вписуватися у вкладиш дипло� релігійними навчальними центрами? – Якби запитали мою думку, то я б мів студентів НПУ. Це не просто спорадичні несистемні види співпраці. Не забуваймо, радив підписати низку угод з провідними у що богослов’я як наука дає можливість під� своїх конфесіях богословськими навчаль� готовки спільних монографій, проведення ними закладами України: Київською духов� конференцій, друк наукових видань. Випу� ною академією і семінарією, Українським скник семінарії зможе друкуватися в універ� католицьким університетом, Українською ситетському збірнику як кандидат бого� євангельською теологічною семінарією, слов’я, тому що його документ пройшов Інститутом релігійних наук св. Томи Аквінсь� державну нострифікацію. Він зможе посту� кого. Неможливо і непотрібно віддавати пати в докторантуру НПУ, бути членом ради перевагу якісь з юрисдикцій, це ні до чого тощо. Це справді відкриває величезне поле хорошого не призведе, хіба – до профана� ції, бо сучасний університет не може вибу� співпраці в науковій сфері. – Якщо це рух назустріч, навіщо тоді довуватися по вертикалі, лише в поліфонії. – Дякую, Віталіє Леонідовичу, за в світському НЗ богословські структури, такі як кафедри чи факультеті? ДНЗ не цікаву розмову. Бажаю успіхів в налаго� дженні зв’язків між світськими та духов� відкривають кафедри інших напрямів? – Ось тут є два варіанти відповіді. З ними навчальними закладами! прагматичної точки зору немає потреби: Спілкувався богослов’я розвивається лише в ДНЗ. Їх фахівці приходять до університету, щоб Геннадій ЦЕЛКОВСЬКИЙ розповісти про богослов’я, і вони оформля� Фото прес�служби КПБА ються як сумісники, погодинники на якусь кафедру – культурології або філософії. Тут 5 �Авторська думка У рефератів є альтернатива? Довідка про автора: Юрій Коноваленко закінчив юридичний факультет Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана. За першою освітою – магістр права. Спеціалізація: правове регулювання економіки. За дру� гою вищою освітою, яку здобув у НПУ імені М. П. Драго� манова, – магістр з педагогіки вищої школи. Нині – аспі� рант кафедри педагогіки і психології вищої школи НПУ ім. М. П. Драгоманова та асистент цієї кафедри за суміс� ництвом. Суспільство еволюціонує постійно і невпинно, а сус� пільні інституції зі своїми устоями і статутами лише намагаються його наздоганя� ти. Їхня неповороткість, а головне, заорганізованість саме і створюють різноманіт� ні гальма чи загати. Їх дово� диться пересилювати, дола� ти, оминати, або й, як варіант, – не помічати. У вищій школі сьогодні одним з таких атрибутів став реферат. Зі способу організації самостійної роботи студента чи перевірки його знань реферат перетворився на зразок форма� лізму, яким грішать студенти – з одного боку, а викладачі –з іншо� го, роблячи вигляд… Саме роблячи при тому серйозний вигляд. Мені також у студентські роки довелось подавати десятки різноманітних рефератів, нама� гаючись в інтернетівські шабло� ни вносити певну ретуш відпо� відної специфіки. Але десятки моїх однокласниць і одноклас� ників, що навчались в універси� тетах різного профілю і для яких я особисто знаходив в мережі та роздруковував необхідні їм роботи, – нічого до них не дода� вали і також отримували потрібні їм оцінки. На викладацьку роботу мене привело високе стремління стати для студентів і другом, і прикладом. Семінарські заняття з пятикурсниками�магістранта� ми підтвердили мої внутрішні поривання. Це моє. Мені вдаєть� ся розкрити і викликати аудито� рію на дискурс і створити атмо� сферу, в якій студент висловлює власні міркування і відстоює власну позицію. Переді мною начитані, глибоко мислячі осо� бистості. Я поважаю цих моло� дих людей і відчуваю взаємне ставлення. Та ось надійшов і завершальний етап нашого семестрового спілкування. За навчальним планом це реферат. І… о, бумеранг! На моєму столі тека роздрукованих і акуратно підшитих, без будь�якого особи� стісного втручання текстів зі сві� тової мережі. Як же так?! Де відбувся збій? Чим я дав привід фактично для неповаги до себе? Чи моїм студентам байдужа повага до них з боку викладача? На якому етапі наших взаємин виник привід для фальшу? Напевне, кожен з нас вніс сюди власну частку вини. Але не тільки. Проблема, напевне, полягає і в невідповідності навчальних планів до сьогоднішніх реалій. У нас зберігається серед варіантів самостійної роботи – реферат. А він вже втратив навчальні та нау� кові сенси, як для розвитку знань, так і для науково�пошуко� вої роботи. Для переважної біль� шості українських викладачів 6 перевірка рефера� ту зводиться до того, щоб визначи� ти, чи студент під час його підготовки читав та вносив редагування в структуру вже завантаженої гото� вої роботи, чи подав її на перевір� Підготовка до семінару ку викладачу як спосіб здобути жовтні 2014 в українській Вікіпе� оцінку, а не знання. Та й з науко� дії, в середньому: вої точки зору, що дає універси� – щосекунди переглядалося тету справді якісний реферат, 34 сторінки; справді сильна, ґрунтовна нау� – кожні 15 секунд здійсню� кова спроба студента? Поки що валося нове редагування; – лише свідчення його знань. – кожні 8 хвилин створюва� Потім – два роки в архіві, і в лася нова стаття. макулатуру. Або, якщо викладач Був досягнутий рекорд відві� помітить цікавинку в роботі, – дуваності у 89 мільйонів пере� порадить студенту її опублікува� глянутих за місяць сторінок.” ти у фаховому виданні або галу� Щоб зрозуміти масштаби зевій пресі. сайту та всю величність проекту, Одним з виходів з цієї сумної треба знову звернутись до ста� в даний час ситуації пропоную тистики електронної бібліотеки не ігнорувати сучасні технології Вікіпедія. За даними її підрозділу та зміни в суспільстві, адже ці “ВікіВісника”, в цілому “З почат� фактори еволюціонують вслід за ку існування української Вікіпедії світом і кожен з нас долучається в ній здійснено 15 мільйонів до цього в своєму дозвіллі та редагувань. Ювілейне редагу� інших галузях життя. Отже я вба� вання зробив у статті “Чемпіонат чаю можливість осучаснити України з футболу 2014–2015: На викладацьку роботу мене привело високе стремління стати для студентів і другом, і прикладом архаїчний вид контролю. Пере� творити його на справді актуаль� ну сьогодні справу. Як саме? Замінити підготовку реферату на створення статті для відкритої електронної бібліотеки Wikipea� dia (далі – Вікіпедія). Адже сьогодні за допомогою відкритої електронної бібліотеки Вікіпедія більшість студентів готується до практичних занять, семінарів, лабораторних робіт, учні готуються до уроків, звичай� ні люди знаходять потрібну їм інформацію та збагачують свій освітній та інтелектуальний рівень. За даними Вікіпедії, тіль� ки за жовтень 2014 року україно� мовна версія ресурсу стала 16�ю в світі, що в свою чергу відобра� жається в наступних цифрах “У друга ліга” користувач Lexusuns. Як зазначено на його сторінці користувача – він із міста Кре� менчук. Загалом цей користувач зробив 77 101 редагування в українській Вікіпедії і 5 241 реда� гування в англійській.” Керуючись вище поданими цифрами, можна зрозуміти, що українські користувачі є надзви� чайно активними не тільки в сфері використання інформацій� ної бази електронної бібліотеки Вікіпедія, а й в її створенні та редагуванні. А п’ятнадцять міль� йонів створених або редагова� них статей є цьому прекрасним підтвердженням. У свою чергу, додавши до цієї цифри можливу кількість студентів, яких би вищі навчаль� ні заклади могли б спрямувати на написання статей у Вікіпедію для загального користування, замість роботи на університет� ський архів, можна було б спра� вді перевести цей вид навчаль� ного контролю на науковий рівень. Адже студент вже не дозволив би собі халтурити, як це відверто відбувається сьо� годні. Він справді займався б дослідницькою діяльністю і вни� кав у проблематику наукового пошуку, до якого намагається залучити його ВНЗ, викладач та програма дисципліни, яку він вивчає. Також мотивуючим факто� ром могло б стати і розуміння студентами того, що їхня праця буде загально відкритою, що її результати зможуть побачити, або й оцінити, абсолютно всі. Таким чином, студентів справді почала б цікавити думка викла� дача стосовно їхніх робіт. Адже прізвище кожного було б також розміщене в статті, що наклада� ло б певну відповідальність на автора та створювало б взаємо� повагу в суб’єкт�суб’єктних від� носинах студент – викладач та викладач – студент. Повернемось до статистики: “За підсумками місяця українсь� ка Вікіпедія – з рекордним показником 89 млн перегляну� тих сторінок. За рік число пере� глянутих протягом кожного місяця сторінок виросло на 16%.” Ці цифри є найкращим підтвердженням затребуваності ресурсу. Адже, якщо й далі про� довжувати доведення мовою цифр, то щонайменше кожен українець двічі скористався українською версією електрон� ної бібліотеки Вікіпедія. Матеріально�технічна база для заміни традиційних рефера� тів створенням статтей для Вікі� педії давно існує. Навіть у най� віддаленіших селах та містечках країни. Про вищі навчальні заклади мова не йде. Адже кожен з них має відповідне комп’ютерне устаткування та вихід в мережу Інтернет. Але й необхідність комп’ю� терного обладнання в наш час перестає бути умовою запрова� дження нової системи. Бо частка переглядів з мобільних пристро� їв складає вже 20% від середньомісячного перегляду статтей. Це показує, що 19 млн переглядів ресурсу відбувається з мобільних телефонів, смартфо� нів та планшетних комп’ютерів. І відсоток цей дуже швидко зрос� татиме. Адже і Президент Поро� шенко заявив про необхідність якнайшвидшого старту зв’язку стандартів 3G та 4G в Україні. Звісно, що дехто з читачів може сприйняти мої пропозиції за якийсь черговий “велосипед”, які у нас “винаходять” без числа. Та на користь запропонованого вже можна навести успішно реа� лізовані ініціативи у цьому напрямку з практики діяльності конкретних ВНЗ, де самостійно впроваджують таку систему і вже замінили реферати напи� санням статтей для Вікіпедії. Так, ще в минулому році в Національному технічному уні� верситеті “Харківський політех� нічний інститут” було підписано меморандум про співпрацю між НТУ “ХПІ” та громадською орга� нізацією “Вікімедіа Україна”. Ректор НТУ “ХПІ” професор Л. Л. Товажнянський, проректор з науково�педагогічної роботи, професор В. О. Кравець, про� фесор Т. В. Данько, а також координатор “Освітньої програ� ми Вікіпедії” у м. Харкові С. Д. Петров, про що розповіда� лось у ЗМІ, уклали договір, де йдеться, що для студентів та аспірантів НТУ “ХПІ” створюва� тиметься альтернатива само� стійної форми роботи у вигляді написання та поліпшення статей в українській Вікіпедії. Це є головною ідеєю освіт� ньої ініціативи громадської орга� нізації “Вікімедіа Україна”, яка отримала назву “Освітня про� грама Вікіпедії”. Також між сто� ронами було узгоджено прове� дення навчальних семінарів для викладачів, студентів та аспіран� тів університету, мета яких – нав� чання основ редагування Вікіпе� дії, консультації з механізмів реалізації проекту та технічної підтримки окремого спеціально� го проекту, створеного в укра� їнській Вікіпедії – проект: НТУ “ХПІ”. У свою чергу, Національний технічний університет “ХПІ” буде надавати консультаційну допо� могу членам громадської органі� зації “Вікімедіа Україна” та іншим вікіпедистам з питань різних галузей науки, а також сприяти� ме інформаційному наповненню Вікіпедії статтями та зображен� нями про університет, його підрозділи, про відомих викла� дачів і випускників. “Ця освітня ініціатива дозво� ляє ХПІ зробити свій внесок у розвиток всесвітньої енциклопе� дії”, – зазначив координатор “Освітньої програми Вікіпедії” у м. Харкові С. Д. Петров. А за словами ректора НТУ “ХПІ”, про� фессора Л. Л. Товажнянського, ця угода стала наслідком проек� ту, який успішно реалізовувався в НТУ “ХПІ”. За його результата� ми двадцять двоє студентів�ма� гістрантів факультету “Бізнес та фінанси” створили або поліпши� ли 23 статті в україномовному розділі Вікіпедії. “Наша спів� праця з “Вікімедіа Україна” сприятиме підвищенню рівня знань студентів та аспірантів, а для викладачів Вікіпедія стане інструментом для оцінки критич� ного мислення студента та аспі� ранта”, – зазначає професор Л. Л. Товажнянський.” І по країні таких прикладів не мало. Тож саме зараз, коли всту� пив у дію новий закон Україн “Про вищу освіту”, постає зав� дання перетворити поодинокі спроби вищих навчальних закладів привести свої навчальні вимоги і засоби їх досягнення у стандарти української освіти та підтвердити це відповідними інструктивними документами. Щоб сьогоднішній студент, а він дуже розумний і критично мислячий, відчував коефіцієнт корисної дії своєї навчальної діяльності. Тоді і потреба у викладачеві�наставнику, і ста� влення студента до нас отрима� ють новий глибокий зміст. Юрій КОНОВАЛЕНКО, аспірант кафедри педагогіки і психології вищої школи ЛИСТОПАД–ГРУДЕНЬ 2014 �Спогади В Е Р Т А Ю Ч И І З В И Р І Ю 2 листопада 2014 року пішов з життя доктор філологічних наук, професор, заслужений пра� цівник культури і освіти, письменник�літерату� рознавець, художник, визначний громадсько� політичний та державний діяч, ректор Драгома� новського університету (1970–1973 рр.) Олексій Корнійович Романовський Пропонуємо вашій увазі уривок з книжки “Олексій Романовський: віхи життя (до 90�річчя) від дня народження”, що безсумнівно збереже в пам’яті нащадків ім’я цієї визначної людини та непересічної творчої особистості. Зміцнюючи матеріально�технічну базу 1 липня 1970 року стало переломним етапом у моєму житті. Несподівано мене запросили до Міні� стерства освіти. У кабінеті міністра за приставним сто� Вікнами – до сонця. Так зводилась 15'поверхова лом вже сиділи його заступники П. В. Миргородський і споруда Палацу Знань, 1971 р. С. Т. Завало. Міністр Петро Платонович Удовиченко без будь�яких попередніх розмов сказав: “Ми тут поради� лись і вирішили призначити вас ректором Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. Ось уже і наказ підписав... Так що відмовлятися наче вже й пізно”. І усміхнувся. – За довіру дякую... але ж я тільки затіяв будівниц� тво у себе. Що ж буде там? – запитав я (О. Романов% ський в цей час очолював Київський педагогічний інститут іноземних мов і став організатором нового навчального корпусу – редакція газети). “Там будівництва вже ніхто не зупинить, а ось тут треба починати негайно – а ви в цьому вже маєте дос� від. То, значить, поїхали?... Ми вас представимо”. О 14�й годині в залі засідань вже сиділи всі члени Вче� ної ради. Промову міністр почав з того, що днями, після дощів, у приміщенні інституту впала стеля, зруйнувало� ся кілька великих аудиторій. “Ганебно господарюєте, товариші! Тому ми вирішили запропонувати вам вашо� Ректорат педінституту імені О. М. Горького, 1973 р. го ж випускника О. К. Романовського – хай попрацює на свою Аlmа Маtеr”. У залі зависла тиша. “То яка ваша думка?” – цікавиться міністр. Слово взяв професор�математик М. О. Давидов – “Що ж це, товаришу міністре, за мода така стала – рек� торами нам призначають то істориків, то філософів, а тепер – філолога пропонуєте. А в нас головна ж спе� ціальність –математика, фізика. Коли ж до них черга дійде?” Про себе я подумав: було б добре, коли б завали� ли... Та після Давидова виступили професори П. К. Волинський і А. Л. Медушевський та ще кілька членів Ради на підтримку пропозиції міністерства. За призначення проголосували одностайно. Почалися нові митарства. До початку нового 1970–1971 навчального року залишилося рівно два Розмова про відновлення традиційного кольору місяці. На капремонт міністерство виділило лише 100 приміщення педінституту по вулиці Пирогова, 9. тисяч карбованців, а реально потрібно не менше 400 З професорами М. Бриціним (ліворуч) і тисяч. Звертаюсь в Держплан – відмовляють, але запевняють: якщо використаєте свої 100 тисяч, відразу М. Ярмаченком (праворуч), 1970 р. ж профінансуємо всі наступні роботи. Т. М. Шашло, Ю. С. Кобилецький, М. Я. Бріцин, Капремонтом намічалося повністю замінити ста� А. П. Грищенко, В. З. Смаль, С. А. Литвинов, А. Г. Сліса� рий дах, стелі, зруйновані аудиторії, ліквідувати ренко, Г. В. Січкар, М. Д. Березовчук, Т. Г. Тригуб, численні перегородки, відновити всі аудиторії і рекреа� Є. В. Коршак, М. Д. Ярмаченко, М. І. Шкіль, В. І. Бондар, ції – повернути їм первісний вигляд, обладнати їдальню К. М. Турчинська, Г. П. Бевз, Л. І. Мацько, П. П. Хропко, і гардероби у напівпідвальних приміщеннях, провести П. К. Волинський, І. І. Пільгук, Д. Ф. Ніколенко, капітальний ремонт аудиторій і службових кімнат, О. Г. Мороз, В. І. Гончаров, М. І. Жолдак, М. Н. Шеремет, повернути первинний колір зовнішнього вигляду примі� Ю. П. Гудзь, О. В. Киричук, С. Д. Максименко, А. Г. Кон� щення. форович, З. І. Слєпкань, В. П. Дущенко, В. М. Бенюмов, Для ремонту було залучено понад 200 професійних Д. Я. Шелухін, В. М. Синьов, М. В. Левченко, М. І. Бой� будівельників, на допомогу щодня виділялося 50 сту� ко, О. В. Кокойло і багато інших. Прихід здібної молоді дентів. Ремонт контролювали партком і профком інсти� до керівництва кафедрами, факультетами, іншими туту. Перший тиждень липня тут трощили перегородки, підрозділами інституту вніс творчий новаторський дух. звільняли дахи від піску та сміття. Військові вантажівки Сьогодні багато з них стали вже академіками, доктора� щохвилини вивозили десятки тонн сміття. Будівельни� ми наук, професорами, директорами інститутів, дека� ки повністю замінили старий дах на залізобетонні кон� нами факультетів, завідуючими кафедр. струкції по всьому периметру приміщення. 25 серпня Взаємна довіра і порозуміння в колективі сприяли студенти, разом із будівельниками, востаннє мили поліпшенню навчально�виховної, наукової і господар� вікна, відмивали підлоги, підмітали подвір’я. Були пов� ської діяльності інституту. З’явилося чимало нових ністю замінені меблі, придбано новітнє обладнання. підручників, навчальних посібників, колективних праць. Класні дошки замінені на скляні. Придбаний новітній Життя вимагало поліпшення матеріально�технічної електронний мікроскоп і ще багато чого. Міністерство бази. Значно зросло число студентів, у зв’язку з від� забезпечило фінансування, і старий корпус засяяв криттям нових факультетів і кафедр виникла потреба всією первозданною красою. нових службових і навчальних приміщень. Заняття від� Так, перший іспит було складено. 1 вересня 1970 бувалися у дві з половиною зміни. Не вистачало місць у року у відновленому корпусі розпочалися заняття. гуртожитках. Наступним кроком було кадрове питання. 1971 рік. Розпочалося спорудження чотирнадцяти� Ректорат домігся відновлення ліквідованих істо� поверхового навчально�лабораторного корпусу по вул. ричного і природничо�географічного факультетів. Було Тургенівській, 8/14, спортивного комплексу та двох запрошено для роботи на цих факультетах висококва� багатоповерхових гуртожитків на лівому березі Дніпра. ліфікованих фахівців з Академії наук УРСР, сільгоспака� Виконання будівельно�монтажних робіт було покладе� демії, інших ВНЗ України. Ряд підрозділів очолили но на один із кращих трестів “Київміськбуду” (керуючий маститі вчені старшого покоління та молоді, здібні нау� – Герой Соціалістичної Праці Свєчніков). Студенти і ковці. Назву лише декого з них, це: І. Є. Шиманський, викладачі поруч із будівельниками працювали на цих ЛИСТОПАД–ГРУДЕНЬ 2014 Л І Т А важливих об’єктах. Вагому організаторську і виховну роботу серед викладачів при розбудові інституту здій� снювали: партком (В. Ю. Ніколаєнко, Б. О. Лобовик), профком викладачів (Д. О. Тхоржевський, М. Ф. Філо� неко, І. Т. Горбачук) та студентів (В. В. Левченко, О. В. Кокойло). Із завершенням будівництва проблема мате� ріально�технічного забезпечення ВНЗ була знята на багато років. Епохальною подією в житті нашого інституту стала Міжнародна конференція ректорів педагогічних інсти� тутів�партнерів СРСР – НДР та інших соціалістичних країн, яка відбулася 17�23 вересня 1973 року. На кон� ференцію прибули ректори педагогічних ВНЗ України, Росії, Німеччини, Польщі, Румунії, Чехословаччини, Монгольської Народної Республіки та Угорщини. Заслухано 23 доповіді з важливих проблем національ� ної специфіки педагогічної діяльності ВНЗ, міжнарод� них зв’язків і співробітництва, зокрема питань освіти, виховання, підвищення якості підготовки учителів і розвитку педагогічної науки. У конференції взяли участь міністр освіти СРСР М. О. Прокоф’єв, заступник голови Ради Міністрів України академік П. Т. Тронько, міністр освіти України О. М. Маринич, заступник міністра освіти НДР Є. Мах� ачек, представники партійних, профспілкових, комсо� мольських організацій. Нове призначення 14 жовтня 1973 року Указом Президії Верховної Ради УРСР мене призначено міністром культури Украї� ни. Постало питання: кому очолити інститут? Здібних працівників було чимало. Та мені запам’я� тався закид професора М. О. Давидова, і саме тепер можна рекомендувати математика – проректора з нау� кової роботи, молодого, енергійного і вимогливого, вже доктора математичних наук – Миколу Івановича Шкіля. Мою пропозицію прийняли і міністерство, і керівні органи. І мені нині приємно усвідомлювати, що тодішні прожекти і задуми про розвиток ВНЗ підхопили і про� довжили дужі руки молодого колеги Миколи Івановича Шкіля, котрий потім понад тридцять років очолював цей навчальний заклад і привів його до статусу Націо� нального університету. В успіхах цього прекрасного ВНЗ я бачу звитяжний труд моїх побратимів – доброчесних, невтомних драго� мановців, котрі, не шкодуючи часу і здоров’я, трудили� ся заради слави і зростання свого навчального закла� ду. А сьогодні спрямовують усі зусилля на підготовку сучасного учителя – висококваліфікованого, здатного формувати національно свідоме підростаюче поколін� ня, розвивають і збагачують педагогічну науку. Спостерігаючи за роботою проректорів в обох ВНЗ, я дбав про них, як про своїх наступників. З цією метою на час відпусток або службових відряджень надавалась можливість кожному “спробувати ректор� ського хліба”. Доручення були важливі, пов’язані часті� ше з адміністративною та господарською діяльністю. Це стало у пригоді В. О. Лебедєвій, котра більше року виконувала обов’язки ректора, М. І. Шкілю, а пізніше й Г. І. Артемчуку, який ось уже понад два десятиліття успішно очолює КНЛУ. Життя невпинно рухається вперед: зростають параметри і завдання освітніх установ у нових соціаль� но�економічних відносинах. Педагогічна освіта, пря� муючи в європейське співтовариство, вимагає модер� нізації і створення нової філософії вирішення стратегіч� них, тактичних і своїх власних завдань. У цих умовах на старт виходять молоді, дужі люди з новим світобаченням і світосприйняттям. Підтвер� дженням цього є прихід у педагогічний ВНЗ відомого вченого, педагога�новатора, академіка НАПН України професора В. П. Андрущенка. Саме йому належить дослідження історії заснування і шляхів розвитку Київ� ського Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Дбаючи про дальший розвиток матеріально�технічної бази і поліпшення добробуту колективу, він заснував благодійний фонд імені М. П. Драгоманова. Його багатий досвід і невсипуча енергія, його робота разом зі своєю командою відомих учених�ентузіастів – проректорів: В. П. Беха, Г. І. Волинки, П. В. Дмитренка, І. І. Дробота, Р. М. Вер� нидуба, А. П. Кудіна, О. С. Падалки, спираючись на досягнення і традиції свого потужного професорсько� викладацького колективу, дають могутній імпульс і від� кривають широкі перспективи розвитку цього славет� ного флагмана педагогічної науки. Про пост міністра культури я ніколи не мріяв і діз� нався про це за кілька днів до виходу Указу Президії Верховної Ради. 7 �Освітянський пантеон Вдячність учителю! Пішла у Вічність світла, інтелігентна, справедлива і надзвичайно добра Люди� на. Міністр культури України, ректор двох відомих в державі ВУЗів, управлінець, письменник – це для широкого суспіль� ного загалу. Хто ж мав щасливу можли� вість бачитись, спілкуватись, співпрац� ювати з Олексієм Корнійовичем, назав� жди залишився зачарованим його вишу� каним, мудрим словом, позитивним поглядом Людини, яка знала життя з гли� бини. Для нас, молодих викладачів, студен� тів�горьківців початку 1970�х, ректор Романовський запам’ятався перш за все як Великий Будівничий. Прийнявши педінститут імені М. Горького не у най� кращому матеріальному стані, Олексій Корнійович з перших тижнів розробив концепцію розбудови навчальних корпу� сів, бібліотек, спортивно розважальних площ тощо. Через досить короткий час ректорське бачення перспективи інсти� туту, ідеї були сприйняті кожним студен� том, викладачем, співробітником. Його зусиллями, енергією, авторите� том був “відвойований” будівельний май� данчик для зведення сьогоднішнього гуманітарного корпусу по вул. Тургенів� ській, придбаний навчальний корпус по вул. Воровського, де розмістились істо� ричний та дефектологічний факультети, майданчик для будівництва у майбутньо� му спортивного комплексу і т.д. В житті кожного із нас, як і багатьох колег, Олексій Корнійович відіграв дуже важливу особистісну роль. А ще не могла була пройти непоміче� ною його турбота про студента. Для Олексія Корнійовича кожний студент був колегою, партнером у вирішенні будь�я� кої справи. До студентів він звертався тільки на Ви. Такі люди – місіонери поси� лаються на землю (народжуються) для вирішення проблем надзвичайного вимі� ру. Але, на жаль, все це в минулому. Наша Вам вдячність і шана! Директор Інституту корекційної педагогіки і психології, академік Віктор Синьов, першокурсники 1972 року, тепер директор Інституту філософської освіти і науки, професор Іван Дробот, директор Інституту іноземної філоло� гії, професор Володимир Гончаров Пам’ятаємо! Любимо! Сумуємо! 2 листопада 2014 року на 97 році життя помер відомий державний діяч, літературознавець, перекладач, почес� ний професор НПУ імені М. П. Драгома� нова, доктор філологічних наук, про� фессор Олексій Корнійович Романов� ський. Романовський О. К. народився 18 лю� того 1918 року в с. Талова Балка Світло� водського району Кіровоградської області. Трудову діяльність розпочав у 1934 році вчителем російської мови та літератури в с. Талова Балка. У час Другої світової війни брав участь у боях на Південно�західному фронті. У 1951 році закінчив Київський педагогічний інститут ім. О. М. Горького, у 1958 р. – Академію суспільних наук при ЦК КПРС. Понад п’ятнадцять років О. К. Рома� новський був на партійно�політичній і про� пагандистській роботі: працював у Пен� зенському обкомі партії, керівником полі� твідділу Південно�Західної залізниці, був секретарем Київського міськкому Компар� тії України. З 1963 року перейшов на науко� во�педагогічну роботу: працював старшим науковим співробітником та вченим секре� тарем Інституту літератури ім. Т. Г. Шевчен� ка АН України, ректором Київського дер� жавного педагогічного інституту іноземних мов, ректором Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького. Протягом чотирьох років обіймав пост міні� стра культури України (1973�77 рр.), потім Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 повернувся на посаду ректора Київського державного педагогічного інституту іно� земних мов, де після виходу на пенсію працював професором�консультантом. На посаді ректора Київського гуманітарного інституту керував діяльністю цього приват� ного вищого навчального закладу. О. К. Романовський був членом Прези� дії Українського комітету захисту миру, депутатом Верховної Ради України, членом Спілки письменників України, багато років очолював Спілку ректорів вищих навчаль� них закладів міста Києва. Автор понад 200 статей з питань теорії та історії літератури, освіти та культури. Його перу належать монографії: “Із історії підготовки Першого Всесоюзного з’їзду письменників” (1958), “Знаменна віха” (1965, 1970), “Партія веде” (1967), “Літера� тура Ленінського гарту” (1969, 1973, 1979), “Жизнь во имя будущего” (1984). Член Спілки письменників України, заслужений працівник народної освіти України, заслу� жений працівник культури України, почес� ний доктор Київського державного лінгві� стичного університету, почесний професор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Нагороджений орденами “Знак поша� ни” (1961 р.), “Трудового Червоного Прапо� ра” (1971, 1976), “Вітчизняної війни” ІІ сту� пеня (1985 р.), “Дружби Народів” (1986 р.), “Богдана Хмельницького” ІІІ ступеня (1999 р.), “За заслуги” ІІІ ступеня (2008 р.) та 19 медалями, а також золо� тою медаллю ”Борцю за мир” (1970); Почесними Грамотами Верховних Рад України (1988), Естонії (1974) та Білорусії (1975). Світла пам’ять про Олексія Корнійовича Романовського – невтомного трудівника, добро� зичливу й порядну людину – збережеться у серцях багатьох людей, які мали щастя особи� стого з ним спілкування. Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Поціновувач думки Передчасно пішов із життя талановитий вчений і педагог. Колеги по кафедрі назива� ли його “українським Сократом”, студенти, які любили цікаві розмови, завжди затриму� валися після занять для розмови з ним. Він мав власний погляд на сучасні процеси і ділився ним з оточуючими. Тридцять років свого високого натхнення присвятив Драго� мановському університету. Це професор кафедри філософії Володимир Дорошке� вич. За базовою освітою він був фізиком�теоре� тиком. Але у 1968 році отримав запрошення від професора Олександра Шугайліна в аспіранту� ру з філософських проблем природознавства у Київському університеті імені Шевченка. Само� стійно захистив тему “Гносеологічний аналіз поняття “феноменологічна теорія” у фізиці”. З Драгомановським університетом познайомив� ся, коли працював у відділі наукових досліджень освітянського міністерства. Коли зіткнувся з інститутом імені Горького (нині НПУ імені М. П. Драгоманова), полюбив його і душею, і розумом. Туди його запросили викладачем. І саме там сталось його становлення як філософа. На кафедрі філософії діяла відома наукова школа професора Григорія Волинки “Історична еволюція світової і вітчизняної філософії в освітньому кон� тексті”. Напрям, який в ній представляв Володимир Дорошкевич, – дослідження античної філософії, а саме – вивчення постаті Геракліта. Антична філософія зага� лом залишається загадкою для сучасного покоління. Як в той давній час міг ста� тись такий потужний спалах розуму і інтелекту? Дорошкевич наголошував: “Про сьогоднішній інформаційний простір не виникає питань, а от щодо Античності – їх безліч. Адже досягнення античних філософів можна порівняти з сучасними. І це незважаючи на те, що умови були первісними, але результати вражають”. Тому він і зацікавився цією темою і запитанням “Який зміст вкладали перші філо� софи у свої твори?”. Став розробником авторських концепцій. Нещодавно ним з колегами була видана книжка, де вперше у світовій філософії викладено філо� софський погляд на сон і введено поняття “Інтелектуальний сон”. Говорив, що зможемо використати цю концепцію на практиці. Його підхід до викладання змінюється лише з новим поколінням. Іноді повто� рював: “Нинішнє покоління більш оперативне – життя різноманітне, тому і пот� рібно бути оперативним. Для покоління, що входить у буремне життя, це є пози� тив. Молодь готова до цієї швидкості, а якщо молодь готова до неї, то чому б і ні. Є певні виклики часу, і на них слід відповідати. Виклики змінюються, і в них пот� рібно орієнтуватись. Молодь в цьому бездоганна. Досліджуючи проблему часу, я лише переконався, що майбутнього ніхто не знає і всі футурологічні передбачен� ня є дуже суб’єктивними. Адже завжди присутній елемент спонтанності. Все в людині буде ґаразд, якщо вона буде готовою до несподіваного”. Вважав, що філософ має допомагати у виборі шляху для найбільш оптималь� ного життя. Що філософ потрібен саме в цьому. Особливо зважаючи на моло� дість нашої держави. Що філософія напрацювала стільки ідей, що тепер має ста� вати практичною. Це її наступний крок до зближення з дійсністю. До останніх днів працював над проблемою часу. Філософія не змогла поки що дати відповіді на запитання: що таке час? В чому його зміст? Як він впливає на людину як суспільну істоту? Шукав формулу вирішення цих питань. Радив сучасним студентам… досліджувати і самих себе. Бо стан самопізнан� ня дуже корисний. Старшому поколінню радив бути більш гуманним. Вважав, що з часом в людині все закріплюється, вона вкорінюється, досвід застигає, забу� вається власний шлях, і вона стає більш жорсткою, нетерпимою, лає молодь. Потрібно давати молоді більше свободи. А якщо даєш пораду, то інколи слід говорити “не знаю”. Молодь, якщо їй так скажуть, сама розбереться і навчиться. Молоді було цікаве саме його “не знаю”, або саме його пояснення. Студенти сумують. Таких світлих і самодостатніх людей не вистачає. Не вистачає в цілому суспільстві. А от йому – аскету, вистачало всього. І невеликої зарплати, і не дуже міцного здоров’я. Він жив духовністю і наукою, молоддю, творчістю. Цього йому доля не пошкодувала. Хоч у ранньому дитинстві позбавила батька, славетного українського літературознавця, через сталінський арешт. І приклеївши на всі дитячі і юнацькі роки ярлик “сина ворога народу”. Це не озлобило душу дивовиж� ної людини – Володимира Олександровича Дорошкевича. Нині його душа у кращих світах. Але залишене ним тут, на землі, житиме в душах дуже багатьох і передаватиметься новим поколінням. Колектив кафедри філософії Колектив Інституту філософської освіти і науки Втрачений студентський квиток КВ № 09550693 Баковської Оксани Володимирівни вважати недійсним. Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ЛИСТОПАД–ГРУДЕНЬ 2014 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2014/2015 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 3-4 (1645-1646) (листопад-грудень 2014 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-15 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 3-4 (1645-1646) (листопад-грудень 2014 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2014. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/209 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/b5c0e19a391ca62228e45046233f4ebc.pdf 33d986acb02d596018d5bc9d2f000a51 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 30 (42) (15 листопада 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! Вища педагогічна школа педагогічні З а К А Братіслава, Д Р ЛИ СТО ПАДА 1957 року П ’ЯТН И Ц Я 15 И ОРГАН П А Р Т Б Ю Р О , Д И Р Е К Ц ІЇ, К О М ІТ Е Т У Л К С М У І П Р О Ф О Р Г А Н ІЗ А Ц ІЇ К И ЇВ С Ь К О Г О Д Е Р Ж А В Н О Г О П Е Д А ГО ГІЧ Н О ГО ІН С Т И Т У Т У ім. О. М. Г О Р Ь К О Г О № 30 (42) Ціна 15 коп. П О Д ІЛ Я Є М О В А Ш У ГЛ И Б О К У С КО РБО ТУ, ВИ СЛО В­ Л Ю Є М О С П ІВ Ч У Т Т Я З П РИ В О Д У К О Н Ч И Н И П Р Е ЗИ ­ Д ЕН ТА Ч Е Х О С Л О В А Ц Ь К О Ї Р Е С П У Б Л ІК И ТО В АРИ Ш А А Н Т О Н ІН А З А П О ТО Ц ЬК О ГО . Дирекція, викладачі 1 студенти Київського педінституту. П Р О Ф Е С О Р С Ь К О -В И К Л А Д А Ц Ь К И Й С К Л А Д , С ТУД Е Н ­ Т И І А Д М ІН ІС Т Р А Т И В Н О -Т Е Х Н ІЧ Н И Й П Е Р С О Н А Л ІН С ТИ ­ Т У Т У ГЛ И Б О К О С У М У Ю Т Ь І В И С Л О В Л Ю Ю Т Ь СВОЄ С П ІВ Ч У Т Т Я С Т У Д Е Н Т А М ІН С Т И Т У Т У — Г Р О М А Д Я Н А М Ч Е Х О С Л О В А Ц Ь К О Ї Р Е С П У Б Л ІК И З П Р И В О Д У КОНЧИНИ П Р Е З И Д Е Н Т А А. З А П О ТО Ц ЬК О ГО . ДОБРИЙ ПОЧАТОК СТУДЕНТСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГУРТОК Заняття наукових студент­ Поряд з навчальною роботою тем (про трудове виховання, про ських гуртків, як правило, про­ по оволодінню спеціальністю завдання піонерської і комсо­ ходять у формі доповідей та їх студент вищого учбового закла­ мольської організацій у шко­ жвавого чи не жвавого обгово­ ду може і повинен брати по­ лах-інтернатах і т. ін.). На мі­ рення. І ніде правди діти, така сильну участь у науковій робо­ ській науковій конференції форма, взагалі себе виправдо­ ті. Для цього при ряді кафедр м. Києва, присвяченій 40-річ­ вуючи, все ж вимагає урізнома­ інституту створені наукові сту­ чю Жовтня, робота студентки нітнення. На мовно-літератур­ дентські гуртки, учасники яких В. Бугайко «З досвіду роботи ному факультеті найбільш вда­ об’єднуються у загальноінсти­ вихователя в школі-інтернаті» ло робить це гурток російської тутську студентську організа­ відзначена грамотою і грошо­ мови. Та ось 4 листопада відбулось цію — Наукове студентське то­ вою премією. вариство. Як відзначається в Всього відзначено грамотами цікаве заняття і гуртка росій­ Типовому положенні про Н СТ, по інституту 8 кращих студент­ ської та зарубіжної літератури. В цей день оголошення спові­ члени Товариства - зобов’ язані ських наукових робіт. щало про «Вечір радянської До числа кращих гуртків, успішно оволодівати наукою, підвищувати свій науковий і за­ крім названих вище, слід від­ поезії (Е. Багрицький, М. Свєт­ гально-культурний рівень, про­ нести також гурток російської лов)». Заняття гуртка винесено вадити наукову роботу, висту­ мови (керівник — кандидат фі­ на факультет. Твори Багрицького та Свєт­ пати з доповідями з окремих лологічних наук Сурова Н. В.) питань науки і техніки на збо­ і гурток української літератури лова, які були створені при рах гуртка і наукових студент­ (керівник — доктор філологіч­ зародженні радянської поезії, них наук Пільгук І. І.). ських конференціях». викликають живий інтерес у Участь студентів у наукових Проте, не слід заспокоювати­ радянських людей; але треба гуртках готує їх до майбутньої ся досягнутими успіхами. У ро­ роботи в політехнічній школі, боті наукових гуртків є ще ба­ озброює навичками самостійно­ гато недоліків. Деякі гуртки го дослідження, виховує в них ледве животіють (кафедри істо­ С Т ІН Г А З Е Т И на англій­ уміння спостерігати, збирати р ії КП РС , філософії). При ка­ матеріал, робити відповідні на­ федрі політичної економії сту­ ськ ій , німецькій і францу­ зькій мовах, присвячені 40укові висновки. дентський гурток зовсім не пра­ річчю Великої Жовтневої со­ Певні досягнення в роботі цює. Заняття в ряді гуртків ціалістичної революції, ви­ наукових студентських гуртків провадяться від поріг до поріг. пустили студенти в кабінеті є 1 в нашому інституті. Так, у Не можна вважати нормальніш, іноземних мов. минулому навчальному році в коли на фізико-математичному інституті працювали 16 гуртків, факультеті не працює фотогур­ які охоплювали 381 студента. ток. Незрозуміло, чому педаго­ О Р Г А Н ІЗ О В А Н О ВИ­ Переважна більшість тем, які гічний гурток створено лише на СТАВКУ «Ф акультет до розроблялися гуртківцями, ма­ мовно-літературному факульте­ 40-річчя» на фізико-матема­ ла актуальне значення, була ті. Невже студенти інших фа­ тичному факультеті. Тут на присвячена питанням політехні­ культетів не цікавляться педа­ кожній кафедрі експонують­ зації навчання, посилення зв’ яз­ гогічними проблемами?! ся наукові роботи виклада­ ку інституту з виробництвом і Перед студентськими науко­ чів, оригінальні прилади, школами. вими гуртками стоять зараз сконструйовані викладача­ Так, гурток експерименталь­ серйозні і відповідальні зав­ ми і виготовлені студентами ної фізики (керівник — доц. дання. Кафедрам слід пере­ в навчальних майстернях. Коновалов В. М.) підготував се­ глянути і затвердити склад рію доповідей, і гуртківці про­ керівників гуртків, обновити читали їх учням підшефної тематику найбільш актуаль­ школи № 136. Наукову допо­ ними і змістовними темами. відь студентки фізико-матема­ Керівництву Н С Т (докт. педа­ тичного факультету Л. Канель, гогічних наук Бугайко Т. Ф .) підготовлену в цьому гуртку, і комітету Л К С М У (секретар — відзначено грамотою на місько­ Н. Горбач) потрібно перегляну­ му огляді студентських робіт. ти склад старост гуртків, орга­ Педагогічний гурток мовно- нізаційно зміцнити гуртки. літературного факультету (ке­ В березні — квітні 1958 р. рівник— викладач Барун Р. К.) буде провадитись чергова сту­ зосередив свою увагу на ви­ дентська наукова конференція в вченні досвіду роботи ш кіл-ін­ інституті, а в травні — міський тернатів. Гуртківці не тільки огляд наукових робіт студентів. спостерігали за роботою в шко­ Справа честі наших гуртківців лах-інтернатах № № 1, 2, 3, а ле підготувати змістовні наукові й самі виконували там окремі доповіді, порадувати нас своїми завдання виховного характеру. успіхами у навчальній і науко­ Гурток опрацював ряд цікавих вій роботі. КОРОТКО визнати, щ о наші студенти-лі­ тератори недостатньо знають цих поетів. Отже, задум гуртка був дуже доречним. Літературний монтаж і чи­ тання віршів — такою була форма цього вечора. Жвава, ці­ кава розповідь про творчість Багрицького та Свєтлова сту­ дентки 4-го курсу Ніни Бала­ бан, вірші, які вміло прочитали Валентина Гольдштейн, Анрі Прокопенко, А л л а Наріжна та інші студенти, познайомили присутніх з цими видатними радянськими поетами. Думається, що така форма заняття не менш ефективна, ніж наукові доповіді, і треба, щоб вона зайняла належне міс­ це у роботі гуртків. За роки Радянської влади Величезних успіхів досяг­ ле видавництво художньої літератури на Україні за 40 років Радянської влади. Ось деякі цифри за даними Книжкової палати У Р С Р . Твори Т. Г. Шевченка за 76 років (з 1840 но 1916 рр.) видавались 196 разів, за­ гальним тиражем у 847,1 тис. примірників. За роки Радянської влади (1917 по 1956 рр.) 237 разів, загаль­ ним тиражем у 6397 тис. примірників. К. В А Н ІН . Подяка В елику роботу провели сту­ денти ф ізико-математичного фа­ к ультету під час місячника кни­ ги, взявши на себе обов’язки громадських розповсюджувачів літератури. Цими днями в комітет ЛКСМ У інституту надійшов лист від директора книжкового магазина № 12 «Будинок кни­ ги », в якому він виносить подя­ ку студенту 2-го курсу відділу фізики В італію К лименку. Комсомолець В. Клименко розповсюдив літератури майже на дві тисячі карбованців, вніс­ ши цим свій вклад у важливу політичну' кампанію. Твори І. Франка з 1917 по 1956 рр. видавалися 447 разів, загальним тиражем у 8064 тис. примірників проти 36 разів, тиражем у 196,7 тис. з 1899 по 1916 рр. 10 видань своїх творів (тиражем в 11,7 тис. при­ мірників) довелося побачити Л есі Українці. Радянські ж читачі одержали 96 видань (2050 тис. примірників) тво­ рів великої поетеси. 272 рази загальним тира­ жем у 5390 тис. примірників виходили за роки Радянської влади твори М. Коцюбин­ ського (до революції — 11 разів, тиражем у 19,8 тис. примірників). Клуб студентської самодіяльності 13-го листопада вперше на фізикоматематичному фа­ культеті відбулось організаційне засі­ дання Клубу худож­ ньої самодіяльності. Годовою Клубу об­ рано студента IV курсу О. Болгара. В К л у б і будуть працювати дев'ять секцій; хор, худож ­ нє читання, чолові­ чий ансамбль, ест­ радний оркестр, ан­ самбль народних ін ­ струментів, танцю­ вальна група, духо­ вий оркестр, конфе­ ранс і ансамбль бан­ дуристів. Роботу секц ії кожної очолить ви­ браний на засіданні голова. Завдяки перемозі ленінської національної політики, мистецтво в нашій країні стало дійсно народним. Навчаючись у педагогічному інституті, студенти мають всі можливості для того, щоб оволодіти і другою спеціальністю — викладача музики і співів. Н а ф о т о : викладач кафедри музики М. Захаров проводить заняття зведеного хору мовно-літературного факультету. Акомпанує студентка А. Куц. Фото В. Орловського, �Партійне життя М олодий льв ів ськ и й п о ет Д м и т р о Павличко весною цього року побував на В о л и н і. У м. Д ер м ан і він був п р и с у т н ім на п охоронах — хо­ вали патріотів, як их б а н д ер ів ц і щ е у 1940 році по-звіря­ чому закатували і к и н у л и в крин иц ю . Все бачене Д. П а в ли ч к о оп исав у св оєм у вірші «Убив­ ц і». Н иж че ми д р у к у є м о ур и в к и з ц ь о го вірша. В БОРОТЬБІ ЗА ГЛИБОКІ ЗНАННЯ Керуючись рішеннями XX з’їзду КПРС про необхід­ ність поліпшення ЯКІСНОЇ ПІД­ ГОТОВКИ випускників вузів, парторганізація робила все, щоб піднести на вищий рі­ вень навчально-виховну ро­ боту в інституті. В грудні 1956 року парт­ бюро розглянуло навчальні плани і спрямувало викла­ дацький колектив на їх удо­ сконалення відповідно до но­ вих профілів. У лютому МІ­ СЯЦІ 1957 року на партійних зборах було обговорено пи­ тання про хід перебудови на­ вчального процесу в світлі останніх рішень партії і Ра­ дянського уряду, в квітні — про підготовку до весняної сесії та державних екзаме­ нів. Виконуючи накреслені партбюро заходи, наш колек­ тив добився значних успіхів. Незважаючи на вимушене скорочення навчального ро­ ку, основна студентська маса оволоділа програмовим мате­ ріалом і на екзаменах пока­ зала досить міцні знання. З 1408 студентів, які брали участь у весняній сесії, 1370 чол. (97,2 процента! екзамени склали. В інституті є 245 відмінників, 764 сту­ денти склали екзамени тіль­ ки на «добре» і «відмінно». Проте успішність порівняно з минулим роком знизилась на 0,6 процента: 38 студен­ тів одержали незадовільні оцінки. Обговорюючи підсумки на­ вчального року, партійні збо­ ри ІНСТИТУТУ звер н ули особ­ ливу увагу факультетських парторганізацій на необхід­ ність краще організувати самостійну роботу студентів. А ле, як показала перевірка, деканати і кафедри потріб­ них зрушень у цій справі не добил ись. Минуло два міся­ ці, а багато студентів до ви­ вчення програмової літерату­ ри не приступили, кафедри ж не встановили дійового кон­ тролю за цією важливою формою роботи. Деканати і парторганізації факультетів можуть і зобов’язані створи­ ти для всіх студентів робочу обстановку, а кафедри 1 ком­ сомольські організації повин­ ні встановити систематичний контроль за самостійною ро­ ботою студентів. Саме від цього залежить успішне за­ кінчення першого семестру 1957/58 навчального року. Політико-виховна робота в цьому році велася під ло­ зунгом гідної зустрічі 40річчя Жовтня. Тільки протя­ гом вересня-жовтня в інсти­ туті було проведено 21 лек­ цію та по 6 бесід в акаде­ мічних групах на різні теми, присвячені 40-й річниці Ве­ ликого Жовтня. Здійснено ряд екскурсій по історичних місцях Києва та до м. Три­ пілля, в яких взяли участь більше 700 чол., проведе­ но також цікаві вечори-зу­ стрічі з старими більшови­ ками, передовиками вироб­ ництва, заслуженими вчите­ лями; тематичні та урочисті вечори, присвячені 40-й річ­ ниці Великої Жовтневої со­ ціалістичної революції. А ле політико-виховна ро­ бота ще не позбавлена еле­ ментів формалізму. Саме цим можна пояснити непоодинокі факти аморальності, байду­ жості і пасивності серед сту­ дентів. Наприклад, частина студентів не з’явилася на профспілкові збори мовно-лі­ тературного та фізико-матема­ тичного факультетів і їх до­ велося перенести на Інший день. Студентська теоретич­ на конференція мовно-літера­ турного факультету проходи­ ла при аудиторії в 30 чоло­ вік. Наведені факти говорять про те, що нам слід розпочати серйозну боротьбу з елемен­ тами байдужості і пасивності серед студентів. У цю бо­ ротьбу повинна включитися вся громадськість інституту і в першу чергу агітатори, комсомольська організація і газета «За педагогічні кад­ ри». Л. ТЕНДЕРЕС, секретар партбюро інституту. Уроки в майстерні Ц е неправда, щ о за в олю Ви боролися в ярм і. Л ицем іри! Н аш у в олю Убивали ви самі. Це неправда, щ о за бр ата Ви страждали у тю рм і. Л и ц е м ір и ! Т о г о брата М о р д у в а л и ви самі. Ц е б р е х н я , щ о У к р а їн у В и л ю б и л и бу д ь-к о ли ,— Я к м о г л и б, то й Україну У крин иц ю б затягли ! Чуйний вихователь ІД Г Р И М І Л И останні г а р ­ пом агає поліп ш ити лекцію чи матні п остр іли В е л и к о ї за н я т т я як у методичному, так Вітчизняної війни, наш ін сти ­ і в н а у к о в о м у відношенні. Х аракт ерною рисою Івана тут відновив роботу. Х о ло д н і, незасклені аудиторії заповнили Є вген ови ча є також чуйне став­ студенти, більш ість яких б у ли л ен н я д о м о л о д и х пр ацівників активними учасниками війни. аси стен тів і а сп ір а н тів . Аспі­ Вимушена перерва в навчанні, ранти, я к і працю ю ть п ід його великі прогалини в знаннях, керівництвом , в у сьо м у ВІДЧу­ нестатки матеріальні, зв’ язан і з ваю ть і в и м огли вість, і дружню війною і збитками від н е ї,— у п ід тр и м ку. Іван Євгенович по­ більш ості студентів, чав свою педагогічну але в оля до знань — д ія л ь н іс т ь щ е в 1914р, незламна. Однак, чи в церковно-приходській змож уть вони належ ­ ш к о л і. Д а л і навчався в ним чином вчитися, чи К и їв с ь к о м у університе­ змож уть розібратись у ті, який закінчив уже складних питаннях ви­ при Р а д ян ськ ій владі в щ ої математики?! Такі 1 9 2 2 році. Радянська запитання хвилю вали влада відкрила йому кожного д ем обілізов а­ ш ляхи для творчого ного. Проте досвідчені викладачі, зокрема Іван Є вгено­ зр остан н я . В роки п е р ш о ї п'ятирічки вич Ш иманський, швидко р о з­ Іван Є в ген ов и ч працював у сіль­ віяли ці сумніви. І. Є. Ш иманський пройшов с ь к о го с п о д а р с ь к о м у інституті, Б лизько 20 років працює довгий ш лях на педагогічній Іван Є в ген ов и ч у нашому інсти ­ ниві — від учителя с е р е д н ьо ї школи до завідую чого каф ед­ т у т і; б а га т о вчителів з вдяч­ рою елементарної математики і н істю і в е л и к о ю теплотою зга­ ­ методики математики. Й о г о л е к ­ д у ю т ь св о го лю бим ого виклада ції захоплюю ть студентів г л и ­ ча і в и х о в а т е л я , наслідуючи в боко науковим змістом, гра­ с в о їй п е д а го гіч н ій праці його нично дохідливим викладом м а­ п р и к ла д . П. ГУМ Е Н Н И Й. теріалу. Математичний а н а л із не легко викладати, н е л е гк о йо­ го і засвоювати. Студенти, яким не все зр озум іло, приходять на індивідуальну консультац ію і одерж ую ть у Івана Євгеновича « З А Д О В О Л Ь Н И Т И клопо­ вичерпну відповідь на всі запи­ та н н я гром адських організа­ тання. ц ій м. К и є в а і Київської об­ Крім навчальної роботи, тов. л а с т і п р о присвоєння імені Ш иманський веде в ели к у н а ­ О. М . Г о р ь к о го заводу вер­ уково-методичну роботу; його статів-автом атів, що будують перу належ ить б іл я десятка на­ ся в м. К и єві; Київському пе­ укових робіт. С еред у ч и т е л ів д а го гіч н о м у інституту і Ки­ математики наш ої р е сп у б лік и їв с ь к о м у державному дитячо­ м ало знайдеться таких, які б не м у т е а т р у ». знали цього вдумливого, л ю д я ­ (З Постанови Цент­ ного вчителя учителів. Іван р а льн о го Виконавчого Євгенович систематично буває К о м іт е т у Союзу РСР в ш колах, допомагає вчителям , в ід 29 червня 1926 р.) бере участь у методичних нара­ дах учителів математики серед ­ З А Р О К И свого існування ніх ш кіл, виступає із зм істовни­ ін с т и т у т збільш и в у 88 разів ми доповідями. На нарадах він в и п уск уч и телів . Перший ви­ завжди бажаний гість. п у с к у 1 9 23 році був 14 чо­ В икладачі кафедри — і не л о в ік , а випуск 1957 року лише тієї, якою к ерує Іван Єв­ (р а зо м із заочниками) налічу­ генович,— повсякденно в ід ч у ­ вав 1 2 3 0 чоловік. вають його в м іле керівництво і В С Ь О Г О за роки існуван­ допомогу. н я К и їв ськ и й державний пе­ В ідвідую чи л е к ц ії та прак­ д аго гіч н и й інститут ім. О. М. тичні заняття викладачів, Іван Г ор ьк ого випустив 15.099 Євгенович у д усі д обр ози ч ли ­ у ч и т е л ів середньої школи. вості вказує на н ед олік и , до­ В ЦИФРИ І ФАКТИ ЦИФРИ І ФАКТИ 20 ЛИ П Н Я 1920 РО КУ було видано першу постано­ ву НКО про реорганізацію учительських семінарій у пе­ дагогічні школи. С ТВОРЕНІ в 1921 році інститути народної освіти мали факультети: підготовки робітників соціального вихо­ вання; підготовки робітників для професійних шкіл; підго­ товки політосвітніх працівни­ ків. На Україні було 15 інсти­ тутів народної освіти, з яких 11 мали по одному факуль­ тету, а 4 — по два факуль­ тети (Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ). Ф А К У Л Ь Т Е Т соціального виховання Київського інсти­ туту народної освіти і є по­ чатком існування нашого інституту, який в 1923 році зробив свій перший випуск— 14 чоловік. Із криниць в и тя га ли п о б и ти х лю дей Та зн ім а л и к о л ю ч і д р оти і з костей. П ізн а в а ли су с ід и с у с ід а св ого Т а к а за л и м ені, х т о за м у ч и в його. Ч о л о в ік а свого п із н а в а л а ж она, Н ази в ала п р о к л я т о го вбивцю вона. І сестр и ч к у свою п із н а в а л и брати, І від них я п очув, як з о в у т ь с я кати. І від б о л ю д уш а р о з к о л о л а с ь м оя — Б о у кож ного з н и х у к р а їн с ь к е ім ’я. Ч и ж м оя У к р а їн а не з н а л а бід и , Чи з бід и я н и ч а р ів р о д и л а завж ди?! Студенти 3-ї групи фізиків проходили педпрактику в майстернях школи № 70 м. Києва. На знімку зафіксований урок у столярній майстерні (заняття веде студент IV курсу фізико-математичного фа­ культету І. Староселець). Здобуті теоретичні знання по обробці дерева, учні закріплюють на практиці при виготовленні фізичних при­ ладів. На передньому плані фото показано дівчаток за ви­ готовленням підставки для маятника М аксвелла. Учні власними силами виготовляють також такі інструменти, як пили, молотки тощо. �ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИЙ ПРАПОР ЖОВТНЯ Велика Жовтнева У психологічній лабораторії соціа­ гизькому степу, б іл я Балхаша і ності. В У Р С Р працює 79 теат­ лістична революція була пово­ далі? Раніш е, ніж через 50, а рів, 26 філармоній, 120 музеїв, ротним пунктом у розв’язанні можливо й 100 років, ви цими 28 468 клубів. національного питання. місцями все одно не будете У 1913 р. на Україні видава­ Радянська держава стала займатись». лося 275 газет, з них україн­ першим у світовій історії взір­ Проте не сотні років, а всьо­ ською мовою — лише кілька. цем побудови відносин між на­ го три п’ ятирічки потрібно було Зараз на Україні видається родами і націями на принци­ радянському народові для со­ 2959 газет, з них українською пах пролетарського .інтернаціо­ ціалістичної індустріалізації мовою — 2474, російською — налізмі'. країни. У 1955 р. продукція 484, молдавською — 1. У рес­ В галузі національних в ід н о ­ промисловості, яка розміщена публіці видається 300 жур­ син перемога Жовтня означала: на території Таджицької Р С Р , налів, альманахів та інших пе­ забезпечення рівноправності і зросла порівняно з 1913 роком ріодичних видань із загальним суверенності всіх народів Р о сії; у 24 рази, в Казахській Р С Р — річним тиражем 25 мільйонів здійснення права націй на само­ у 33 рази, в Киргизькій Р С Р — примірників. Якщо з усіх книг, виданих на Україні в 1913 р., визначення аж до відокремлен­ в 37 разів і т. д. Великі досягнення мають на­ лише 4 проценти були надру­ ня; ліквідацію будь-яких націо­ нальних привілеїв і обмежень; ціональності С Р С Р в галузі ковані українською мовою, то забезпечення свободи розвитку культури. До складу С Р С Р вхо­ в 1955 р ,— 73 проценти. Великі досягнення національ­ національних меншостей. Такі дять 15 союзних республік, 17 ної політики КП РС відчувають­ автономних республік, 9 авто­ основні принципи радянської національної політики були про­ номних областей і 10 націо­ ся всюди. Так, у невеликому ко­ голошені у листопаді 1917 р. нальних округів. У 13 союзних лективі нашого інституту друж­ «Декларацією прав народів Р о ­ республіках створені Академії но працює і вчиться 947 укра­ сії». наук, а в Інших союзних і ба­ їнців, 195 росіян, 68 — інших Зваживши на об’єктивні і гатьох автономних республіках національностей та група по­ суб’єктивні умови, в яких ра­ працюють ф іліали А Н С РС Р. сланців із народної Чехосло­ дянському народу доводилося За роки радянської влади в на­ ваччини. Бібліотека Інституту будувати соціалізм, радянські ціональних республіках вирос­ обмінюється друкованими ви­ нації використали своє законне ла широка сітка шкіл з рідною даннями з науковими центрами Російської Федерації, Білорусії, право на самовизначення не для мовою викладання. з університетами і педінститу­ Якщо на 1955 р. по С Р С Р відокремлення, а для об’ єднання тами Софії, Бухареста, Праги, число учнів масової школи зрос­ своїх зусиль, для створення Братіслави та ін. міст соціа­ ло в 4 рази порівняно з 1914 р., Союзу Р С Р . Утворення С РС Р було величезним тріумфом то в Киргизькій Р С Р воно зрос­ лістичних країн. Великим попи­ ленінської політики рівноправ­ ло відповідно в 44 рази, в Уз­ том користуються серед наших ності і дружби народів, воно бекистані — в 68 разів, в Та­ викладачів і студентів газети з мало не лише внутрідержавне, джицькій Р С Р — в 660 разів. Болгарії, Польщі, Чехословач­ Успіхи радянської національ­ чини, Ю гославії, китайська га­ але й велике міжнародне зна­ ної політики яскраво можна зета «Д р уж ба». чення. Минуло чотири десятиліття з Втілення в життя національ­ продемонструвати на прикладі того часу, коли Радянським Радянської України. ної політики Комуністичної Великих успіхів д осягли ук­ урядом була проголошена «Д е ­ партії означало досягнення ве­ ликих успіхів кожною радян­ раїнські трудящі у створенні кларація прав народів Р о с ії». ською республікою в економіч­ національної формою і соціа­ Для долі народу чи держави це ному, політичному і культурно­ лістичної змістом культури. За­ строк дуже невеликий. А ле ра­ му відношеннях. Імперіалісти раз на Україні працює понад зючі зміни відбулися у націо­ Заходу не вірили в можливість 30 тис. шкіл, де навчається по­ нальних відносинах в нашій швидкого соціального і націо­ над 5,5 млн. учнів. З цієї кіль­ країні т а за ї ї межами. Під жит­ нального відродження нашої кості шкіл з українською мо­ тєдайним сонцем пролетарсько­ викладання — близько го інтернаціоналізму в С РС Р країни. Вони вважали, що вою СРСР неминуче загине внаслі­ 25 тис., а учнів у них коло виросла і загартувалася велика док боротьби національностей, 4 млн. чоловік. Як відомо, в до­ дружба соціалістичних націй. З які входять до його складу. їм революційній Україні біля 80 виходом соціалізму за межі од­ недоступне було розуміння то­ процентів населення було вза­ нієї країни соціалістичні нації формуються в країнах народної го, що СРСР складається з галі неписьменним. На Україні тепер у вищих демократії. Братерська інтерна­ соціалістичних націй, з ’ єдна­ них нерозривними узами ра­ учбових закладах (разом з за­ ціональна сім’я трудящих налі­ дянської федерації. Нерідко ка­ очниками) навчається понад чує зараз 950 млн. чоловік, а в піталісти в перші роки радян­ 325 тис. студентів; це більше, майбутньому вона незмірно зро­ ської влади зверталися до ра­ ніж у Франції, Б ельгії, Голлан­ статиме, бо нездоланним є дянських господарників з про­ дії, Данії, Ш веції, Норвегії, Т у ­ прагнення всіх людей праці ханням віддати їм на кілька реччині і Греції разом взятих. до миру й дружби, інтернаціо­ десятиліть ту чи Іншу націо­ За національним складом сту­ нальної пролетарської єдності. нальну окраїну Росії. Так, ан­ денти українських вузів харак­ глійський капіталіст Уркварт теризуються так: українців — В. войтко, писав: «Чи не дасте ви мені 63,8 процента, росіян — 27,3 кандидат філософських наук. можливість покопатися в Кир­ процента, решта інші національ­ БУДЬМО ЗАВЖДИ РАЗОМ! ЕНЬ 17 Л И С Т О П А Д А — ті. Заклик студентів Праги до один з найвизначніших з боротьби з фашизмом знайшов історії молодіжного студент­ відгук у молоді і студентів усіх ського руху, день єдності, солі­ країн. В пам’ять тих, хто заги­ дарності молоді світу, яка нув у боротьбі з фашизмом, на честь славних традицій сту­ вчиться. дентської солідарності, дружби Осінь 1939 року. В Празі студенти Карл ового та єдності, день 17 листопада університету організували д е­ було оголошено Міжнародним монстрацію протесту проти днем студентів. П ісля закінчення другої сві­ вбивства гітлерівцями чеського тової війни кращі студентські студента Яна Оплетала. 17 ли­ традиції, що народились у бо­ стопада керівники студентської Міжна­ демонстрації були заарештова­ ротьбі, продовжувала ні, а потім розстріляні. Вночі родна спілка студентів. її за­ поліція зробила напад на сту­ снували в серпні 1946 року на дентські гуртожитки і заареш­ Всесвітньому установчому кон­ тувала ще понад дві тисячі пра­ гресі студентів у Празі. Одним з ініціаторів створен­ зьких студентів. Вони були жорстоко побиті і відправлені в ня МСС було радянське сту ­ табір смерті — Оранієнбург. дентство. За 11 років свого існування У концентраційні табори були ув’язнені десятки професорів і МСС здійснила велику роботу викладачів. Університет був за­ в боротьбі за студентські права та інтереси. критий. М С С бореться за зниження Звіряча розправа викликала плати за навчання у всіх краї­ протест і обурення в усьому сві­ Д нах, за забезпечення студентів стипендіями, виступає проти расової дискримінації в учбо­ вих закладах, проти антинауко­ вих расових теорій. МСС здійс­ нює матеріальну допомогу сту­ дентам колоніальних країн. Міжнародна спілка студентів активно бореться за мир у всьому світі, за національну незалежність народів, за зміц­ нення єдності і дружби між студентами усіх країн. Для здійснення всіх цих завдань систематично проводяться між­ народні семінари, конференції, зустрічі по професіях. Активно працює в МСС ра­ дянське студентство. В Союзі Р С Р створено комітет молодіж­ них організацій з студентською Радою у своему складі. Комі­ тет організовує І керує робо­ тою радянської молоді. Особливо зросли і зміцніли наші зв’язки з молоддю бага­ тьох країн за останні роки. V I Всесвітній фестиваль молоді і студентів, що відбувся у Мо­ Досліди з теми «У в а га ». За допомогою ком­ плікаційного апарата студенти І курсу педа­ гогічного факультету (спец, відділ) Л. Ре­ п’янська та Т. Берд­ ник вивчають особли­ вості розподілу уваги. Досліди з теми «В ідчуття». За допомогою при­ ладу «вертуш ка» мож­ на дослідити кольорове відчуття при умові змішування різних ко­ льорів. На нашому фото ви бачите студентку І кур­ су педагогічного фа­ культету (спец, відділ) Л. Левківську, яка про­ водить експеримент на змішування кольорів. Н А М П И Ш У Т Ь. Математичний вечір у школі К ілька днів увагу учнів 5 — 7 класів Боярської школи при­ вертала велика об’ява: «2 6 жовтня відбудеться не­ звичайний математичний вечір з незвичайною програмою. Беріть участь у вечорі!». У невеликому шкільному к лу­ бі людно, як ніколи. Сюди при­ йшли учні, вчителі, студентипрактиканти 4-го курсу відділу математики педінституту. Учні з цікавістю розглядають тільки що вивішену тут газету «Ю ний математик», розв’язують задачі, сперечаються. В ечір почався «доповіддю» з істор ії розвитку математики в Р о сії. Це була незвичайна до­ повідь. Один за одним на сце­ ну виходили учні Шморіна, Андрієвська, Духлій, Лупич, Кур­ бет, Мордхилевич. З інтересом скві, ще раз продемонстрував наше прагнення до миру і дружби з молоддю всього світу, велику любов і повагу молодих прихильників миру усіх країн до Радянського Союзу і радян­ ської молоді. Багато юнаків і дівчат з Че­ хословаччини, Болгарії, Поль­ щі, А л б а н ії, Китаю та інших країн навчаються у вузах нашої країни. Серед студентів мовнолітературного факультету нашо­ го інституту теж є юнаки і дів­ чата з братньої Чехословацької республіки. Велика, кількість студентів відвідує нашу кра­ їн у по туристських путів­ ках. Багато зарубіжних пред­ ставників бувають і в нашому інституті. У Міжнародний день студен­ тів щиро бажаємо всім сту­ дентам світу великих успіхів у боротьбі, навчанні і роботі. Т. Я Н К ІВ С Ь К А , заст. секретаря комітету ЛКСМ У. слухали присутні їх коротенькі розповіді про видатних росій­ ських і радянських математиків. Цікаво була побудована і друга частина вечора, з і сцени учні пропонували задачі на кмітливість, математичні голо­ воломки, і той, хто першим знаходив вірне розв’язання, за­ мовляв будь-який номер з ре­ пертуару художньої самодіяль­ ності. Коли семикласниця Люда А н­ дрієвська вірно відповіла на перше запитання математичної вікторини, вона зажадала по­ слухати пісню «М чатся туше вереницей» у виконанні студен­ ток — Ази Загородньої та Ма­ рії Пчольник. Зал сповнюється дружними аплодисментами 1 не­ затихаючим «б іс ». Студентки «зм уш ен і» були проспівати ук­ раїнську народну пісню «Ч и не той то О мелько», яка виклика­ ла ще більш е захоплення уч­ нів. Учениця V класу Лупич чу­ дово продекламувала гумореску Степана Олійника «Пригода в лісосм узі». Непогано підготува­ ли свій танець учениці 6-го класу Петриченко, Трасковська, М артиненко та Шпак. Приємне враження справив хор V класу (керівник— О. Загородня) та не­ величка сценка «В німецькій ш колі», поставлена теж п’яти­ класниками. Поки йшли виступи, жюрі математичної вікторини (Л. Пла­ хотнюк, М. Пчельник та В. Бат­ рук) встигли підвести підсумки і визначити переможців вікто­ рини, яким були вручені призи. Першу премію одержала учени­ ця 7-го класу П ідгрушна. Дирекція Боярської школи дякує студентам та керівнико­ ві педагогічної практики В. Ку­ хар за організацію цікавого ве­ чора. І. Р И Ж А В С Ь К И Й , учитель Боярської школи. �В. БОРЦОВ. ОПОВІДАННЯ. Прощай, Катя-Катерина! Б А Г А Т О ш л я х і в на Укра­ їні... На перехресті таких доріг за містом Н. стоїть пам’ ятник. Посірілий граніт обмитий пер­ шими осінніми дощами, навко­ ло ростуть різнобарвні айстри; Зупиниться біля нього прохо­ жий і прочитає: Д ІБ Р О В А К. червона санітарка 1902— 1920 Прощай, Катя-Катерина! ТЕ П ДЕ-НЕ-ДЕ блимав світлячками вогнищ. Десь вдалині брехав сільський пес, Іржав жеребець. Темінь ночі, здавалось, глушила людський гомін над степом, а там далі втомлено і сумно співав баян. М елодія то наближалася з віт­ ром, то відлітала і знову лину­ ла на невидимих крилах, бо­ лісно і мрійно стискаючи серце. П ісля денного походу навколо панувала втома, та люди за ви­ могами воєнного часу тримали­ ся насторожі. С В ОН И С И Д ІЛ И під скиртою колючої соломи. Від неї несло прілим зерном і миша­ ми. Рука Павла ніжно голуби­ ла шовкове волосся і шию дів­ чини. І Катя відчувала, як теп­ ло Павлової руки розливалося по всьому ї ї тілу. Катя в пітьмі намагалася заглянути йому в очі. Вона відхилила комір його косоворотки і притулилася до Павла. - Павлику мій... мій...,— захоплено і соромливо промо­ вила дівчина... — Катю-Катюшо... Тільки б живими залишитися... Р о зіб’ є­ мо білих і будемо будувати щастя... Воно буде нашим... — Мабуть, таким буде жит­ тя... красивим!.. Знаю, що буде красивим, а от яким саме, уяви­ ти не можу... Вони замрійливо помовчали. — А завтра знову в бій. — сказав П авло,— мені ще сьо­ годні до командира треба. Вони встали. П авло обняв дівчину. Вустами він відчув ї ї теплі скроні. — Лю блю !.. Л ю блю !..— по­ чув він пристрасний шепіт дів­ чини.— Якщ о тебе не стане — я не виживу... — А л е наші життя належать зараз революції... Катюшо... В ІД Н ІЧ Н О Ї П РОХОЛОДИ нічого не залишилося. Так завжди у південноукраїнському степу восени. Жага роз'їдала всіх. Полуденне сонце нікого не жалувало. Степове роздолля дихало гірким денним повіт­ рям. По дорозі, що летіла в до­ лину, димний від пилюги обоз. Степ був коричневожовтим від посохлої трави. День йшов на­ зустріч ночі і загасав у проме­ нях сонця, що ховалося за го­ ризонтом. Полк підходив до се­ ла. Коли передня частина ко­ лони порівнялася з першими хатами, по ній дощем посипа­ лись кулеметні черги. Б уло видно, як у центрі села підняв пилюгу білогвардій­ ський кавалерійський загін. Піднявши шаблі, що багрово цер з товстим носом. Поруч стояв гладко виголений, з син­ цями під очима, інший білогвар­ дієць. — Підійди ближче! — влад­ но наказав той, що сидів. Конвоїр підштовхнув Павла на .крок до столу. — Ти, більш овицька па­ даль... Якщ о хочеш жити, від­ повідай на наші запитання! — Ми знаємо, що ти — комсомолець. Офіцер, що стояв, підніс щось у руці. П авло побачив свій комсомольський квиток і зробив різкий рух, щоб вирвати його з ворожих рук. Та офіцер ударив його рукояткою пістоле­ та по обличчю. Конвоїри скру­ тили Павлу руки і боляче зало­ мили пальці. Задзвеніли шибки. Десь за­ кашляли гармати. Павла вивели у двір. К олю ­ чим дротом прив’ язали до стов­ па. Він мовчав, й о го чорне во­ лосся прилипло до закривавле­ ного чола. Очі спокійно диви­ лися з-під навислих темних брів. На розірваній сорочці гу ­ сто плом еніла кров. Щ е удар... Тепер він уж е не чув, що гово­ рив офіцер. Б ілогвардієць при­ цілився в свою жертву. Пролунав постріл. Повільно опустився на зем лю офіцер. З-за будинку вискочило кілька червоноармійців; вони встигли на мить раніше. Один з них підбіг до Павла. — Він дихає... живий... А Т Я Б ІГ Л А в перших ря­ дах бійців з санітарною сумкою через плече. Вітер ку­ йовдив ї ї волосся, що вибилося з-під «буд ьон ів ки ». В одній ру­ ці вона тримала гранату. За А В Л О В ІД Ч У В під собою П кожним будинком, у кожному підлогу. Як крізь сон, він вікні їй здавалося: тут Павло! пригадував, що його кудись Він десь тут... І вона бігла далі. везли, і хрипіли коні в темряві. Раптом комісар полку, який був Скільки це продовжувалось — попереду, спіткнувся і опустив­ усвідомити не міг. Розпухла ся на землю, обхопивши обома потилиця заважала повертати руками коліно. Катя схилилася голову. Він спробував підняти­ над ним. Повз вуха просвисті­ ся, але від болю в правій руці ла куля і вдарилась у стіну б у ­ упав на підлогу, сплюнув, по­ дника. Посипався червоний це­ дивився навколо. Тепер чотири гляний пил. Катя обернулась. стіни закривали від нього світ. Дуло гвинтівки з-за рогу бу­ В одній з них, мабуть, були дника на протилежному боці двері, в нижній частині яких вулиці дивилося в спину комі­ світилися щілини. сара. Щ о робити?.. Не розду­ Павло зібрав останні сили і муючи, Катя кинулась вперед і поповз до дверей. В щілину бу­ тілом прикрила його, затуливши ло видно, як над кістяками зго­ руками очі. П острілу вона не рілих будинків піднімався кли­ чула... кастий місяць. Почулися важкі Катя впала горілиць, піді­ повільні кроки. Павло відсах­ гнувши ноги. Комісар, прику­ нувся від щілини. Мимо дверей сивши від болю губи, підхопився, пройшла постать, потім кроки кинув гранату і нахилився над почулися з протилежного боку. дівчиною. Із куточка ї ї широко «Вартовий,— догадався Павло розкритого ока по запиленій І з жахом для себе зрозумів: в скроні скотилася кришталева полоні я ». В затьмареній пам’я­ сльозинка. О бличчя загостри­ ті пропливали обличчя товари­ лось І зблідло. шів... Каті... Здавалося, він — Щ е б хвильку... пожи­ чув її голос: « Павлушо, рід­ ти... Товариші. Павлику... — ний... коханий мій...». Павло тихо говорила вона, задихаю­ здригнувся і розплющив очі — чись,— передайте... Павлу... як­ навкруги була пустка. Він вслу­ що знайдете... вмерла за рево­ хався в шепіт вітру, закривав люцію... очі, але вітер нічого не прино­ Вона затихла, захлинувш ись сив... Павло знову знепритом­ кривавою піною. Комісар пла­ нів... кав, як може плакати батько... У кімнаті, куди ввели Павла, — Ми помстимося за тебе, сидів за столом мордастий офі­ наша Катя-Катюша!.. виблискували у променях сон ця, вони з гоготанням летіли на колону червоних бійців. Все вирішували хвилини. Павло розвернув уже куле­ метні тачанки... Кілька «макси­ мів» довелося зняти на землю. Обоз повертав назад у степ Лежачи на землі, Павло бачив, як в рядах білогвардійців силь­ ний вогонь змішав передніх: кілька чоловік, перелетівши че­ рез голови коней, залишились нерухомо лежати на землі, ін­ ші сховалися за скиртами со­ ломи. Зліва до кулеметників непо­ мітно підповзали білі. Білогвар­ дійці знову вилетіли на поле, скачучи по ньому зигзагами. Темніло... Брудний піт лив на очі з запиленого, обвіт­ реного чола Павла. Кулемети аж кипіли. Раптом туман за­ тьмарив ного очі. І поле бою, і кулемет, що захлинався, і пов­ зуча змією стрічка з патрона­ ми, і земля під ним — все зникло з відчуття реальності, залишилося лише забуття. Катю безжалісно трясло на степовій дорозі. Вона подала пити пораненому, який стогнав від такої неспокійної їзди. А її думки були там, позаду, де лу­ нали постріли, де Павло разом з кулеметниками відбивав озві­ рілі атаки білих. За горизонтом обоз поїхав повільніше. Вже стемніло. Ту­ ман сповивав сиру тривожну ніч. Стукотіли, не стихаючи, постріли. Серце Каті билося в німому передчутті нещастя. Бій тривав уже півгодини. Полк йшов далі, стороною обходячи село. К Подарунок В е л и к о м у Жовтню Спорт допомагає у повсякден­ ній роботі, допомагає у навчан­ ні. Це добре р озум ію ть наш і студенти, зокрема ф ізико-м а­ тематичного ф ак ультету — О. Проскура, А . Паш ківський, О. Семко, Н. Івахненко, В. Ж у р ­ ківська, І. С тароселець, Н. Д у ­ бина, Ю. Пасічник і ін. Вон и і хороші спортсмени і одні з кра­ щих у навчанні. Про усп іхи ф ізико-матема­ тичного ф ак ультету в спорті можна судити хоча б з того, щ о на протязі останніх років фа­ культет займає н езм ін н е 1-ше м ісце в ком ітетській сп артакіа­ ді інституту. Понад 10 призів за перш і місця (з ш ахмат, с т р іл ь б и , в о ­ лейбола, з л е гк о ї атлетики, плавання) постійно зн а ход я ться на стенді-виставці ф ізи ко-м ате­ матичного ф акультету. Н еабияку р о ль у спортивних досягненнях відіграє спортивна база. А д ж е не секрет, щ о до цього року ми не мали св о єї власної в олей больн ої і баск ет­ больн ої площ адок. Д ум ка з б у ­ дувати спортмайданчик виникл а сер ед спортсменів факультету давно. Н а протязі останніх двох ро к ів в ел о с ь багато розмовн а цю тем у, створювалося багат о п р оек тів будівництва такого м айданчика при Солом’янсь к о­ м у гу р то ж и тк у, але далі цього справа не йш ла. Проекти зали ­ ш а л и с я п р оектами не без вини каф едри фізвиховання і госпо­ д а р сь к о ї частини інституту. І т іл ь к и п іс л я того, як дирекція ін с т и т у т у передала справу бу­ дівництва в руки студентів фі­ зико-м атем атичн ого факультету , призначивш и відповідальним за цю с праву заступника декана Г. Г. К о р д у н а , майданчик було сп о р уд ж ен о буквально за 5 днів В сі студ ен ти факультету в к л а л и свою долю праці в цю хоч і н е в ели к у , але загальноко­ р и сн у справу. Особливо добро ­ со в існ о працю вали студенти IV курсу, п оказую чи найкращий п р и к лад св о їм молодшим това­ ришам. В . ДАВИДЮК, сту д ен т I V курсу. КОЛЕКТИВ ФІЗКУЛЬТУРНИКІВ У ЮВІЛЕЙНІ ДНІ Сорокову річницю В ели к ого Жовтня колектив ф ізк ульту р н и ­ ків наш ого інституту зу с т р ів хорошими результатам и: за 10 післявоєнних років у ін сти туті підготовлено 2987 значкістів Г Т О перш ого ступеня, 1634 — другого: майстрі© спорту — 2; 35 ч олов ік одерж али перший спортивний розряд: 301 — д р у ­ гий; 1276 — третій. Д о славного ю вілею — 40річчя Ж овтня — достроково в и ­ конано план підготовки сп орт­ сменів-розрядників з різни х ви­ дів спорту. Так, спортсменів перш ого розряду підготовлено 4 чол.. другого — 43 чол. (при завдан­ ні — 20), третього — 113 чол. (при завданні — 60). Норми перш ого спортивного розряду виконали студенти С. Ховхун, І. С тароселець, В. Ж урківська, М. Ш естопал. У IX комплексній спартакіа­ ді перемогли спортсмени ф ізи ­ ко-математичного ф ак ультету. Розпочата 10 ю вілейна сп ар­ такіада. Профспілково - ком сом оль­ ський крос на честь 40-річчя Жовтня виграли спортсмени п е­ дагогічного ф акультету; кубок з баскетбола, серед жінок за­ воювали студентки педагогічно­ го ф акультету, а серед ч олові­ ків — студен ти фізико-матема­ ти чн ого ф ак ультету. Розиграш кубк а з в о лей б о ла закінчився п ер ем огою фізико-математично­ го ф а к у л ь т е т у . У п ер ш ості вузів міста з лег­ к о ї атлети к и збірна команді ін с т и т у т у зайняла II місце 2-й гр у п і вузів. Звання чемпіонів IX ком ­ п л е к с ної спартакіади завоюва­ ли л е гк о а т ле т и С. Ховхун, А. П р оск ура. А . Кобець, Л. Ур­ банська, А . Лобко, В. Левчен­ ко, А . М а тю ш а, Л. Кищенко, Г. Заворіна, Т. Царенко, О. Гелет­ кова, В. Гонтковська, А. Тарасе­ вич, В. К ли м енко, А. Бурлов. H. Ш ев ч е н к о , Ю. Пасічник, О. С ем ко, Л . Ісайко, Л. Бондар, Є. Т а р а н у х а , Т . Житнікова, Ю Корольов, В. Хропачевський, I. С та р о се л ец ь . В е л и к у спортивно-масову ро­ б оту з студ ен там и провели ви­ к ла д а ч і і тренери разом з pa­ дою Д С Т і комсомольською ор­ га н іза ц ією Інституту. Серед них тт. Б у ц Л . М ., Биковцев Ю. Т. Г р уш к ов ськ а А . П., Нерус Б. Г., К о лч и н ськ и й С. Я., Спи­ ридонов В. С., Тонченко 3. Н. і ін. На д ося гн у ти х усп іхах спорт­ смени ін с ти ту ту н е зупиняться їх спортивна м ай стерність зро­ статиме! К. РЕЧИ Ц Ь. КОМІТЕТ ЛКСМУ ТА ПРОФКОМ КДПІ ім. О. М. ГО РЬКО ГО ОГОЛОШ УЮ ТЬ КОНКУРС на кращу к і м н а т у в гур тожитку КОНКУРС ПРОВОДИТИМЕТЬСЯ з 15 листопада по 5 грудня цього року Переможці будуть нагороджені цінним и подарунками. Р е д а к то р В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 30 (42) (15 листопада 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 30 (42) (15 листопада 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/89 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/fd0260f721fbe7c5bacda5364bdcfcbf.pdf 4748cc0fd1063a6aa932a6b0e91274b8 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/admin/collections/show/26">За педагогічні кадри. 1963 рік</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1963 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <strong>За педагогічні кадри. № 6 (212) (2 березня 1963 року)</strong> Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 6 (212) (2 березня 1963 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор П. Хропко. - Київ, 1963. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (редактор) Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2026-02-06 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Український державний університет імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/407 вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/f485c0d69945ee7040c39017a4cbeb62.pdf 91cad942073137200cb9746f74b66084 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/admin/collections/show/25">За педагогічні кадри. 1962 рік</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1962 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <strong>За педагогічні кадри. № 6 (174) (2 березня 1962 року)</strong> Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 6 (174) (2 березня 1962 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор П. Хропко. - Київ, 1962. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (редактор) Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2026-02-05 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Український державний університет імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/374 вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова