53 6 324 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/70e0d32c46986c591ce783c1fa49913b.pdf 9987e649c6884ca247a0eb7aa0999039 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх к р а їн , єднайтеся! Гості з братньої Кореї За п едагогіч н і К А Д Р И 18 ЧЕРВНЯ 1958 року СЕРЕДА ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО № 12 ( 59 ) Ціна 15 коп. СОРОКАРІЧЧЯ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ— ВЕЛИКЕ ВСЕНАРОДНЕ СВЯТО В липні 1958 року минає 40 років з дня І з ’їзду біль­ шовицьких організацій Укра­ їни, на якому було утворено Комуністичну партію Украї­ ни — один з бойових заго­ нів КПРС. Сорокаріччя Ко­ муністичної партії України є знаменною датою і великим святом у житті Комуністич­ ної партії і всього україн­ ського народу. Натхненником і організа­ тором Комуністичної партії України був Володимир Ілліч Ленін — вождь і ор­ ганізатор КПРС. Володимир Ілліч Ленін і ЦК партії підтримали ініціа­ тиву місцевих більшовицьких організацій України по утво­ ренню Комуністичної пар­ тії. Утворення КП(б)У нероз­ ривно зв’язано з перемогою Великої Жовтневої соціа­ лістичної революції і ство­ ренням Української Радян­ ської держави. Утворення Комуністичної партії України, а потім і ін­ ших національних комуні­ стичних партій в складі Ко­ муністичної партії Радян­ ського Союзу було одним з яскравих проявів ленінської національної політики. Воно відіграло надзвичайно важли­ ву роль у зміцненні і роз­ витку Української Радян­ ської держави, в розквіті української соціалістичної нації, в побудові соціалізму і комунізму. Перший з ’їзд більшови­ цьких організацій України відбувся 5 — 12 липня 1918 року в Москві. (Україна в той час була окупована ні­ мецькими імперіалістами). На з ’їзд і було 72 делегати з ухвальним голосом і 147—з дорадчим, які представляли 45 партійних організацій з 4364 членами партії. Тут бу­ ли представлені майже всі партійні організації великих міст і промислових центрів України: Катеринослава, Харкова, Києва, Чернігова, Донбасу, Херсона і ін. Ро­ боту I з ’їзду більшовиків України спрямовував В. I. Ленін. Перед з ’їздом стояло завдання — утворити Кому­ ністичну партію України і мобілізувати всі сили укра­ їнського народу на віднов­ лення та зміцнення Радян­ ської влади на Україні. Це історичне завдання з ’їзд ви­ конав; було прийнято рішен­ ня: «Об’єднати партійні, ко­ муністичні організації Украї­ ни в автономну, в місцевих питаннях, Комуністичну пар­ тію України з своїм Цен­ тральним Комітетом і своїми з’їздами, але яка входить в єдину Російську Комуністич­ ну партію з підпорядкуван­ ням у питаннях програмних загальним з ’їздам Російської Комуністичної партії, а в питаннях загальнополітич­ них — ЦК РК П», Історичне значення І з ’їз ­ ду полягає в тому, що він утворив Комуністичну Найблагородніша професія Справою навчання та вихо­ вання аномальних дітей на Україні почали займатися ще з середини XIX ст. Проте в доре­ волюційний час це були в біль­ шості жалюгідні, примітивні за­ клади, які існували на кош ти, що збиралися серед населення як пожертвування. Ці поодинокі заклади не могли охопити на­ вчанням більше 1 — 2 процентів аномальних дітей. З цією мізер­ ною частиною «щасливчиків», як правило, працювали люди випадкові, які не мали почасти уявлення про дефективних ді­ тей. ТІЛЬКИ після Великої Жовт­ невої соціалістичної революції, коли Радянська держава прого­ лосила своїм основним завдан­ ням піклування про невпинне підвищення матеріального і культурного рівня ВСІХ т р у д я ­ щих, справа навчання і вихован­ ня аномальних дітей стала на МІЦНИЙ грунт. Тепер на Україні працю­ ють понад 150 великих спеці­ альних закладів для аномальних дітей. Це в декілька разів біль­ ше, ніж у дореволюційній Росії в цілому. Одночасно з відкриттям ши­ рокої сітки спеціальних шкіл була організована і спеціальна підготовка дефектологічних кад­ рів. У 1920 році в Київському Вищому інституті народної осві­ ти на факультеті соціального виховання був відкритий лікар­ сько-педагогічний відділ, на яко­ му готувалися вчителі та вихо­ вателі спеціальних шкіл. Дефектологічний факультет КДПІ ім. О. М. Горького про­ йшов досить складний шлях партію України як нерозрив­ ну і складову частину Кому­ ністичної партії Радянського Союзу. Комуністична партія України до свого сорокаріч­ чя підійшла, як ніколи, єди­ ною, згуртованою навколо свого бойового штабу ЦК КПРС, тісно зв’язаного з ши­ рокими масами робітників, колгоспників, інтелігенції — вона перетворилася у велику провідну силу українського народу, який в братній спів­ дружності з усіма народами СРСР успішно бореться за перемогу комунізму. Колектив викладачів, сту­ дентів та адміністративнотехнічних працівників педа­ гогічного інституту, разом з усім українським народом, готується гідно зустріти зна­ менну дату — сорокаріччя Комуністичної партії Украї­ ни. Значна частина виклада­ чів, аспірантів і студентів виступають з лекціями і до­ повідями про сорокаріччя як у своєму колективі, так і за межами інституту серед ро­ бітників, колгоспників, на виборчих дільницях. На від­ знаку 40-річчя КП України в інституті готуються від­ криті партійні збори, науко­ ва сесія. Партійне бюро, ко­ мітет комсомолу і профком закликають всіх працівників інституту гідно зустріти слав­ не сорокаріччя Комуністич­ ної партії України. Г. ЛЕЩЕНКО. розвитку. За весь час його існу­ вання було підготовлено 578 де­ фектологів для всіх типів спе­ ціальних шкіл. Зараз дефектологічний відділ має велику популярність серед спеціальних шкіл УРСР. Тільки на заочному відділі підвищують свою кваліфікацію понад 250 вчителів-дефектологів. Крім то­ го, на щорічних курсах підви­ щення кваліфікації дефектоло­ гів, що організовуються Мі­ ністерством освіти УРСР, ви­ кладачі секції дефектології бе­ руть найактивнішу участь. В 1958 — 1959 навчальному році на стаціонарі навчати­ муться близько 230 студентівдефектологів, які в майбутньо­ му віддадуть всі свої знання і сили благородній справі навчан­ ня і виховання дітей, обездоле­ них природою. М. ЯРМАЧЕНКО. ДНІВ у Києві пе­ фікованих кадрах. К ІЛЬКА ребувала делегація праців­ роль у цій справі ників освіти Корейської Народ­ но-Демократичної Республіки, у складі якої були: директор Пхеньянського педагогічного інституту доцент Пак Хен Сік (керівник делегації), інструктор ЦК трудової партії Кореї Цой Дюм Гік, інспектор відділу се­ редніх технічних закладів Мі­ ністерства культури і освіти Лем Чу Сік, декан економічно­ го факультету Пхеньянського університету ім. Кім Ір Сена Цой Юн Гу, завідуючий ка­ федрою марксизму-ленінізму Пхеньянського інституту народ­ ного господарства Кім Сан Дюн. Гості ознайомилися з робо­ тою вищих учбових закладів та наукових установ столиці Укра­ їни; побували вони і в нашому інституті. В 13 аудиторії відбулась зу­ стріч представників братньої Кореї з нашими викладачами. У жвавій, невимушеній бесіді було піднято багато важливих питань, висловлено чимало ці­ кавих думок. Відповідаючи на численні за­ питання присутніх, директор Пхеньянського педагогічного інституту тов. Пак Хен Сік роз­ повів про структуру народної освіти КНДР, про ті великі труднощі, які довелося подола­ ти корейському народові, лікві­ дуючи наслідки жахливої війни. Зокрема, тов. Пак Хен Сік розповів: — У 1945 році в Північній Кореї не було жодного вищого учбового закладу. Зараз у краї­ ні діє двадцять інститутів, се­ ред яких 2 педагогічних і 4 вчительських. Загальна кіль­ кість студентів у республіці до­ сягає 25 тисяч. З 1950 року в КНДР запро­ ваджено обов'язкову початкову освіту, а з 1960 р. буде введе­ но обов’язкову неповну середню освіту. В зв’язку з цим відчувається велика потреба у висококвалі­ Важливу відіграє Пхеньянський педагогічний ін­ ститут, де на денному і заочно­ му відділах вчаться більше трьох тисяч студентів. У цьому інституті працюють 6 факульте­ тів: філологічний, де готують викладачів російської мови і ко­ рейської мови та літератури, історико-географічний, хімікобіологічний, педагогічний, фізи­ ко-математичний та факультет фізкультури і спорту. Сімдесят процентів студентів інституту. — чоловіки і тільки тридцять процентів — жінки. Трудова партія та уряд КНДР постійно піклуються про студентів. Крім звичайних стипендій, введено спеціальні стипендії спілки молоді, існу­ ють стипендії (з надбавкою 80 процентів) для сиріт. На турботу партії і уряду молоді патріоти відповідають сумлінним ставленням до на­ вчання і самовідданою працею. Кожного року влітку, під час канікул, студенти на протязі місяця працюють на будівни­ цтві, їхніми руками зводяться житлові будинки, гуртожитки, вони прокладають водопровідні, каналізаційні сітки тощо. Вся країна охоплена трудо­ вим поривом. Кожен в міру сил і можливостей вносить свою частку праці у будівництво со­ ціалізму. Так, молодші мешканці Пхеньяна, школярі, своїми ма­ ленькими руками перетвори­ ли свою улюблену столицю в квітучий сад. Вся робота в КНДР прово­ диться під лозунгом: «Вчитись працювати у Радянського Со­ юзу!». Після бесіди гості ознайоми­ лися з роботою кабінетів і ла­ бораторій, побували на держав­ ному екзамені з історії КПРС на дошкільному відділі педаго­ гічного факультету. Ю. ПОЛУДНЕНКО. На ф о т о : вгорі — професор О. К. Бабенко знайо­ мить членів делегації з обладнанням навчальних майсте­ рень; внизу — гості оглядають кабінет лекційного експе­ рименту кафедри фізики. Фото М. Шуряка. �Вступаємо у вирішальний період Річна навчальна робота на заочному відділі вступає у свій завершальний період. На лип­ невій сесії, як і завжди, будуть підведені підсумки роботи за минулий навчальний рік. Працівникам заочного відді­ лу, деканатам факультетів, за­ відуючим кафедрами і виклада­ чам необхідно подбати про ор­ ганізоване проведення сесії, за­ безпечити якісне читання лек­ цій, проведенн я семінарських, практичних і лабораторних за­ нять на високому науково-мето­ дичному рівні, а також створи­ ти сприятливі умови для скла­ дання заліків, поточних і дер­ жавних екзаменів. Заочному відділу, деканатам і кафедрам необхідно здійснити ряд заходів, які б забезпечува­ ли проведения липневої сесії на високому рівні. Завідуючим ка­ федрами, керівникам деканатів і заочного відділу в основу своєї роботи в період лип­ невої сесії слід покласти методичний лист Міністер­ ства освіти УРСР про про­ ведення літніх навчально-екза­ менаційних сесій студентів-за- очників, наказ директора інсти­ туту про якісне проведення лип­ невої сесії та нове положення про курсові екзамени і заліки. У цих документах підкрес­ люється і ставиться завдання перед кафедрами забезпечити навчальну роботу на сесії най­ більш кваліфікованими силами викладачів інституту, подбати про якісне і своєчасне плану­ вання всіх видів навчальної ро­ боти викладач а з даної дисцип­ ліни, включаючи і настанови до тих тем курсу, які самостій­ но вивчатимуться заочниками, а також вказівки щодо написання контрольних робіт. Крім того, завідуючі кафедрами зобов’я­ зані уважно і систематично кон­ тролювати якість читання лек­ цій і проведення інших видів навчальної роботи шляхом від­ відування занять і стенографу­ вання, оперативно виправляти помічені недоліки, негайно реа­ гувати на випадки порушення правил проведення екзаменів та на лібералізм при оцінці знань студентів. Успішне проведення сесії в значній мірі буде залежати від здійснення деканами факульте­ тів систематичного контролю за навчально-виховною роботою на заочних відділах їх факуль­ тетів. На цій сесії вперше заплано­ вано провести методичні конфе­ ренції викладачів і студентівзаочників. Очолити і взяти ке­ рівництво цією роботою в свої руки — завдання деканів фа­ культетів, зав. кафедрами і ке­ рівників заочного відділу. Значну роботу в час сесії має провести апарат заочного відді­ лу. Він мусить забезпечити під­ готовку всієї документації для проведення сесії, вживати опе­ ративні заходи для забезпечен­ ня нормального проведення на­ вчального процесу, систематич­ но контролювати роботу студен­ тів і викладачів та налагодити своєчасне і точне ведення на­ вчально-облік ової документації. Здійснення всіх цих заходів буде сприяти організованому і високоякісному проведенню се­ сії. О. БІЛИЙ, Семінар представників трьох республік Позавчора, 16 червня, в актовому залі нашого інституту розпочав роботу Міжреспубліканський на­ уково-методичний семінар завідую чих кафедрами російської, української, білоруської і молдавської мов педагогічних інститутів, скликаний міністерства­ ми освіти України, Білорусії і М олдавії. Семінар при­ свячений питанням поліпшення підготовки вчителівмовників на факультетах широкого профілю педаго­ гічних інститутів. Роботу семінару відкрив вступним словом Мі­ ністр освіти Української РС Р академік АН УРСР І . к. Білодід. На денному засіданні 16 червня було заслухано доповіді: доцента нашого інституту Г. П. Лещенко«Сорок років з дня скликання І з ’їзд у Комуністичної партії України», М іністра освіти УРС Р академіка І. К. Білодіда — «Завдання підготовки вчителів-мов­ ників широкого профілю», заступника директора Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР доцента К. К. Целуйко — «Завдання мовознавчих кафедр педагогічних інститутів у підготовці до IV Всесвітнього з ’їзду славістів у Москві». Учасники семінару заслухаю ть і обговорять ряд доповідей про принципи побудови мовознавчих кур­ сів, про участь кафедр у керівництві навчально-ви­ ховним процесом і науковою роботою тощо. Робота семінару триватиме до 21 червня. В. ПАРАСУНЬКО. заст. директора інституту по заочному навчанню. Прохання майбутніх випускників Систематична робота консультпункту на про­ тязі року значно допо­ могла студентам-заоч­ никам у підготовці до екзаменів. У нас, четвертокурс­ ників відділу російської мови та літератури (старого набору), про­ водились консультації з тих предметів, які виносяться на літню сесію цього року (з історичної граматики, історичного матеріа­ лізму, російської літе­ ратури XIX ст., укра­ їнської літератури XIX та початку XX ст.). Більшість студентів нашого курсу — це вчителі шкіл міста Києва та Київської об­ ласті. У своїй повсяк­ денній роботі вони зна­ ходять час і для сум­ лінної роботи в школі. і для успішного навчан­ ня в інституті. Це такі вчителі, як Ф. Губенко (с. Переселення, Ка­ гарлицького району, Київської області), М. Стажкова (136 серед­ ня школа м. Києва), Р. Мільман (50 серед­ ня школа м. Києва) і багато інших. Ми переходимо на V курс. У нас, студен­ А у нас не все гаразд Не дуже жарко зараз надворі, але пора в інституті гаря­ ча — екзаменаційна! Першокурсники фізико-математнчного факультету склали вже 2 екзамени. Проте результати їх далеко не втішні: 19 сту­ дентів одержали оцінку «незадовільно»! Серед товаришів, що «відзначилися», безумовно, є такі, яким просто важко дається навчання. Це Т. Грабовець, І. Кар­ пенко, І. Радченко. Вони сумлінно працювали. Не можна ска­ зати цього про інших — про Л. Ткаченко, наприклад. Вона має всі дані для успішного навчання і з двох екзаменів не склала... жодного! О. Бичков з матаналізу одержав оцінку «добре», а з історії КПРС — «незадовільно». Чому ж так сталося? На нашу думку, насамперед тому, що комсомольська організація курсу звертала недостатню увагу на самостійну роботу студентів, не організувала вчасної допомоги товаришам, які її потребують (Л. Головченку, З . Богдан та ін.). Залишилося три екзамени. Справа честі кожного комсо­ мольця — докласти всіх зусиль до того, щоб на курсі не було жодної незадовільної оцінки! А. ТАТАРОВА, З . НАГАЙЧЕНКО, студентки І курсу фізико-математичного факультету. тів — майбутніх ви­ пускників, є одне ве­ лике прохання до за­ очного відділу: кон­ сультації у слідуючому півріччі спрямовувати на те, щоб якомога краще допомогти сту­ дентам у їх підготовці до успішного складан­ ня державних екзаме­ нів. Д. ГАЛЬПЕРІНА. Забувають, що це необхідно У кожному семестрі студенти нашого інституту після вивчен­ ня курсу «Учбове кіно» склада­ ють екзамен державній комісії, після чого їм присвоюється ква­ ліфікація кінодемонстратора. Посвідчення, які вручаються тут же майбутнім вчителям, дають право користуватися фондом учбових, науково-популярних та хронікально-документальних фільмів, зосереджених у конто­ рах Головкінопрокату та філь­ мотеках системи Міністерства освіти. У цьому півріччі екзамен на права кінодемонстратора пер­ шими склали студенти II курсу українського відділу мовно-лі­ тературного факультету. Потім студенти І курсу ДОШКІЛЬНОГО відділу та II курсу відділу спец­ педагогіки педагогічного ф а­ культету. Найкращі результати показа­ ли студенти ІІІ курсу матема­ тичного відділу фізико-матема­ тичного факультету. Одержали права кінодемон­ стратора також аспірант кафед­ ри методики фізики М. К узей і лаборанти кафедри психології А. Андрійчук та Л. Граб. Всього екзамени склали 1 6 6 осіб. На жаль, жоден студент II курсу спецпедагогіки педагогіч­ ного факультету не одерж ав прав кінодемонстратора. Чому ж педфак відстає в цій важливій справі? 3 . А Б О Л ІХ ІН А , викладач кафедри учбового кіно. Уважно записували і з інте­ ресом слухали студенти 44-ї групи математиків лекції з по­ л ітекономії; семінарські заняття відвідували систематично, готу­ валися до них старанно. П’ять «відмінно», чотири «добре», сім «задовільно»такий р езу л ь тат екзамену зпо­ літеконом ії в цій групі. Глибокі і міцні знання вияви­ ли М. К ухарчук, О. Куценко, Г. Н е щ а к , А. Панченко, С. Сніжко. Ї х відповіді оцінені найвищим балом. Н а ф о т о : викладач полі­ тичної економ ії доцент Г. Ю . Р епухова сл ухає відповідь сту­ дентки В. Кузьменко. Фото М. Шуряка. Справи й д у т ь непогано Останні й найвідповідаль­ ніш і екзамени в стінах вуз складаю ть випускникид о­ ш кільного відділу педагогіч­ ног о факультету. Ми завітали до них. Д ів­ чата саме складали свій пер­ ший державний екзамен історію КПРС. Предмет серйозний і не з легких.Т а обличчя випускниць сяють посмішками: отже, справи йдуть непогано! І дійсно,н а­ слідки екзамену досить від­ радні: з 48 складаючих 18одерж али оцінку «відмінно", 17 — «добре». Серед ви­ пускниць, що виявили гли­ бокі знання, Сталінська стипендіатка В. Заїка, К.Б і­ ла. Н. Давидчук; міцні знан­ ня виявили і Л. Воронцова, О. Доброва і багато інш их. На наших знімках виб а­ чите відмінницю З. Товсто­ ляк на першому державному екзам ені з історії КПРС.Її змістовну відповідь уважн о слухаю ть і екзаменатори,і товариш і по курсу. �К о р и с н о , п о т р іб н о Ж ИТТЯ, ПРИСВЯЧЕНЕ Н АУЦ І Наукова аспірантська конфе­ ченко. Доктор педагогічних наук ренція кафедр української та Т. Ф. Бугайко у своєму виступі російської літератури заслухала підкреслила, що т. Проценко і обговорила 7 доповідей. По су­ вірно зробив, подавши макси­ ті, це були короткі і змістовні мальну кількість матеріалу по повідомлення, що стосуються темі, а вже справа вчителя, що тих чи інших розділів дисер­ йому вибрати для себе. Тут тре­ тацій. ба враховувати загальну підго­ «Літературно-критичні висту­ товку класу, кількість годин, пи С. Васильченка» (В. Олій­ відведених на вивчення твор­ ник), «До питання романтизму в чості письменниці, і т. п. композиції поеми «Гайдамаки» Доцент Л. М. Карлов відзна­ Шевченка» (М. Гнатюк), «Ран­ чив, що аспірантка Л. Сухо­ ні оповідання й повісті С. Скля­ ставська чимало попрацювала ренка (В. Шишло) — з таки­ над аналізом твору, але не до­ ми доповідями виступили ас­ слідила описи природи та не піранти третього року на­ підкреслила значення докумен­ Теплими, сердечними були проводи на методики математики І. Є. Шиманський. Чи­ вчання кафедри української тальності цього твору; мало ува­ пенсію заслуженого діяча науки УРСР про­ мало учнів старого педагога працюють викла­ літератури. Л. Сухоставська ги вона також приділила показу фесора Олександра Матвійовича Астряба. дачами математики в середніх школах. І всі виступила з цікавим аналі­ чиновництва. вони згадують свого вчителя з глибокою Подякувати йому за багаторічну творчу зом досі несправедливо за­ Аспіранти В. Олійник і О. Са­ працю і висловити свої найкращі побажання вдячністю. мовчуваного романа. М. Злато­ ушкін висловили зауваження з прийшли і молоді, і старі його вихованці, ко­ вратського «Устои», а О. Сауш­ приводу окремих деталей про­ Колишні вихованці О. М. Астряба підтри­ кін — із спробою конкретного слуханих повідомлень. Між ни­ леги Олександра Матвійовича, які разом з мують з ним тісний зв’язок: одні через листу­ ним з перших років Радянської влади брали вання, інші — приходять до нього, діляться розбору «Принципів мовної .ха­ ми розпочалася гостра і трохи активну участь у будівництві нової школи. своїми успіхами і невдачами. рактеристики персонажів трило­ пристрасна суперечка. гії О. Толстого «Хождение по Більше 50 років віддав Олександр Матві­ Підводячи підсумки роботи Партія і уряд високо оцінили заслуги мукам». З темою «Показ фор­ конференції, доцент Ю. С. Ко­ йович почесній справі розвитку методики ма­ О. М. Астряба у розвитку педагогічної науки, мування нової людини в трило­ бил ецький підкреслив, що аспі­ тематики на Україні. З них 30 — він працю­ відзначивши його 75-річчя з дня народження гії Ю. Смолича» дебютувала ранти серйозно працюють над вав у нашому інституті професором і завідую­ і 50-річчя науково-педагогічної діяльності най­ аспірантка другого року навчан­ обраними темами, але основною чим кафедрою методики математики. Разом вищою нагородою — орденом Леніна. ня О. Манченко. Цікаво, емо­ хибою всіх без винятку робіт з тим О. М. Астряб керував відділом методики Виголошуючи тости за довгі роки доброго ціонально насичено прозвучав є недостатнє використання л і­ математики Українського науково-дослідного здоров’я Олександра Матвійовича, його коле­ виступ І. Проценка методологіч­ тературних джерел, слабке ви­ інституту педагогіки, одним з організаторів ги і учні висловлювали сподівання, що він ного. характеру — про «Повість світлення творчості письменни­ якого він був. не пориватиме зв’язків з інститутом, буде і М. Вовчка «Кармелюк» у ків у конкретному літературно­ Учителі математики добре знають Олек­ надалі передавати свій великий досвід моло­ 8 класі». му процесі. Великим недоліком сандра Матвійовича як автора та редактора дим педагогам і науковцям. Товаришам, які виступали, є і те, що в прочитаних допові­ багатьох методичних посібників, йому нале­ Розчулений Олександр Матвійович, непо­ були поставлені питання, що дях не показано нерозривний жать більше ста друкованих праць. мітно змахнувши непрохану сльозу, подумав стосуються окремих положень зв’язок художніх засобів з ідей­ 25 аспірантів, учителів і викладачів пед­ «Ось вона, моя зміна, яку я так дбайливо їх робіт; відбувся жвавий обмін ним змістом аналізованих тво­ вузів захистили свої кандидатські дисертації, ростив. Тепер я можу спокійно йти на відпо­ думками. рів, а здебільшого це робиться написані під керівництвом О. М. Астряба, і чинок». Особливо активною була ди­ окремо. працюють у різних вузах Радянської Украї­ Так, Олександр Матвійович може спокійно скусія навколо доповіді І. Про­ Аспіранти ще не зовсім чітко ни. На математичних кафедрах нашого інсти­ відпочивати. І хай його відпочинок буде та­ ценка. І це закономірно: адже формулюють теми, не вміють туту працюють 6 кандидатів наук — його ко­ ким же світлим, яким було все його трудове тема його найбільше стосується всебічно, з урахуванням істо­ лишні учні. Серед них декан фізико-матема­ життя. практичних потреб життя! Аспі­ ричної обстановки, змалювати тичного факультету О. П. Сергунова, завідую­ В. КУХАР, рантки Г. Гайдай, М. Рева за­ постать письменника, а захоплю­ чий кафедрою елементарної математики та Є. ЧЕНАКАЛ. уважили, що на сьогодні всі ме­ ються або тільки ідейним змі­ тодологічні посібники подають стом твору, або тільки аналізом дуже багато теоретичного мате­ його художніх засобів, а це тре­ ріалу по темі уроку, але в знач­ ба поєднувати. но меншій мірі звертають увагу Позитивне значения цієї кон­ Останнім часом в нашому кабристи» та кандидата філо­ бібліотеки О. Балабанова та І. на методику його викладу. Вони ференції безсумнівне. Вона, по­ інституті вийшов з друку ряд софських наук В. І. Войтка Недоступ. У збірнику показані висловили побажання, щоб учи­ казала, над, чим і як працюють цікавих видань. Серед них: «Марксистсько-ленінська теорія друковані праці співробітників телеві рекомендувалось матеріа­ аспіранти, що їх цікавить. лекція доктора педагогічних націй і національного питання». інституту за період з 1944 по лу рівно СТІЛЬКИ, СКІЛЬКИ ВІн У необхідності проведення наук Т. Ф. Бугайко «ІдейноВидано також «Бібліографіч­ 1957 рр., подано покажчик до­ може подати учням, за 15—20 таких конференцій не може бу­ естетичне виховання учнів на ний збірник», присвячений 40- інститутських видань 1939— хвилин уроку. Цілком проти­ ти сумнівів. уроках літератури», брошури річчю встановлення Радянської 1957 рр., опубліковано список лежну думку висловила О. Ман­ П. ОРЛИК. доктора філологічних наук І. І. влади на Україні. Його скла­ дисертацій, які були захищені Пільгука «Т. Шевченко і де­ ли працівники інститутської в інституті з 1948 по 1957 роки. НОВІ Цінне починання даних результатах аспірант має декілька друкованих робіт. В цьому році вперше в на­ ліз навчальної літератури з Не менш цікавою була допо­ шому інституті була проведена трансцендентних рівнянь» (О. відь аспіранта т. Кравчука. аспірантська звітно-наукова Дейнега), «Роль теми «Зміна Склавши оригінальну установку агрегатного стану речовини (па­ конференція. та розв’язавши складну матема­ роутворення і конденсації)» в На секції фізико-математич­ тичну задачу, він одержав них наук (керівник — доктор здійсненні політехнічного на­ ряд нових результатів. Доцент фізико-математичних наук про­ вчання в середній школі» (О. B. М. Коновалов та професор фесор С. Ф. Фещенко) було за­ Іваненко). C. Ф. Фещенко відзначили, що слухано та обговорено 10 допо­ На секції була заслухана дані результати обгрунтовують­ відей. «До питання про асимпто­ одна доповідь з експеримен­ ся як теоретично, так і експе­ тичне представлення розв’язків, риментально, причому експери­ систем лінійних диференціаль­ тальної фізики аспіранта Є. ментальна частина слідує за них рівнянь, коефіцієнти яких Кравчука, в якій він розповів теоретичною і підтверджує її; залежать від параметра» (М. про основні результати своєї це дуже важливо при застосу­ Шкіль), «Розклад різницевого дисертаційної роботи, а також ванні результатів у виробництві. оператора по власних функ­ дві доповіді з педагогічного ф а­ Цікавими були також допові­ ціях» (І. Сенчихіна), «Одномір­ культету: «Індивідуальні особ­ ді тт. Сенчихіної, Москаленко, но-сингулярна крайова задача ливості розумової ДІЯЛЬНОСТІ МО­ Топольницької, Сіллера та ін­ для диференціального рівняння ЛОДШИХ школярів (І — II класів) ших. Всі вони одержали пози­ четвертого порядку» (Г. Моска­ при засвоєнні арифметики» (В. тивну оцінку секції. Учасники конференції висло­ лен ко), «Асимптотичне знахо­ Сіллер) та «Класики марксизмудження власних значень дифе­ ленінізму про трудове вихован­ вились за те, щоб такий обмін ренціального рівняння четверто­ ня підростаючого покоління» досвідом проводився щороку. На жаль, не всі наукові ке­ го порядку» (Л. Федчун), «За­ (М. Рябухін). гальний огляд навчальної та Доповідь т. ІІІкіля (керів­ рівники взяли участь у роботі науково-методичної літератури ник — професор С. Ф. Фещен­ секції. Це до деякої міри зни­ зелементів математичного ана­ ко), зроблена на високому на­ зило рівень наукової диску­ лізусередньої школи» (К. То­ уковому рівні, викликала вели­ сії. І. МАРКУШ. польницька), «Методичний ана­ кий інтерес серед присутніх. По В И Д А Н Н Я Важлива форма роботи Зв’язок педаго­ гічного колективу нашого інституту з працівниками дитя­ чих закладів під­ шефного Києво-Свя­ тошинського району весь час міцніє. Так, наприклад, доценти О. М. Ле­ щенко і Т. І. Дмит­ ренко щомісяця про­ водять методоб’єд­ нання вихователів дитячих садків ра­ йону. На них чита­ ються лекції з роз­ витку мови і рухів у дітей дошкільного віку, проводяться практичні заняття, спрямовані на фор­ мування навичок у самих слухачів, об­ говорюються від­ криті заняття з діть­ ми у дитсадках. Жвавий обмін думками по різних питаннях дошкіль­ ної педагогіки мав однаково позитивне значення і для ви­ кладачів кафедри, і для вихователів дитсадків, взаємно збагачуючи їх знан­ ням теорії і практи­ ки дошкільного ви­ ховання. Н а ф о т о : викладач Т. І. Дмит­ ренко проводить методоб’єднання ви­ хователів дитсадків району. �Виноградівському дитячому б уд и н к у — 60 років У травні цього року педагогічна гро­ мадськість Закарпаття відзначала ювілей­ ну дату — 50 років з дня заснування Ви­ ноградівського дитячого будинку для ано­ мальних дітей. У житті педагогічного колективу і дітей дитячого будинку це була справді ви­ значна подія. На ознаменування цієї дати на подвір'ї дитячого будинку (біля голов­ ного корпусу) було відкрито пам’ятник ви­ датному радянському педагогові А. С. Ма­ каренку, а 19 і 20 травня відбулась юві­ лейна наукова сесія, в роботі якої взяли участь науковці Москви, Києва, керівні працівники дитячих будинків багатьох об­ ластей України. Учасники сесії заслухали та обговорили такі доповіді: «Історія будинку та його завдання на найближчий період», «Орга­ нізація навчально-виховної роботи в спец­ школах», «Трудове навчання дітей-імбеци­ лів», «Трудове влаштування дітей-пере­ ростків («імбецилів»)». Сама історія Виноградівського дитячого будинку є наочним показником великих переваг соціалістичного ладу. До Радянської влади про долю дітейсиріт на Закарпатті ні угорський, ні че­ ський уряди ніколи не дбали. Їх «турботи» зводились тільки до виділення будинку створені найкращі умо­ мізерних коштів на утримання ви. Заклад повністю перебуває таких будинків. Існували ж ди­ на державному утриманні. Тут тячі будинки в основному на навчаються і виховуються 200 кошти, зібрані добровільними дітей. Будинок має добротні приміщення, в достатній кіль­ товариствами. Надто обмежені кошти, яких кості є м'який і твердий інвен­ невистачало навіть на харчу­ тар; діти забезпечуються доб­ вання, звичайно, позбавляли рим харчуванням, одягом, взут­ можливості розгортати і на­ тям. При будинку є школа, різ­ вчально-виховну роботу серед ні майстерні, клуб, бібліотека. дітей. Про трудовлаштування їх Колективом педагогів і вчите­ ніхто, по суті, не турбувався. лів все робиться для того, щоб Ця справа, розв’язувалася дуже діти ніколи не відчували свого просто. Після того, як діти до­ сирітства або нестатків. сягали 14—15 років, їх, зде­ Дитячий будинок очолює Ми­ більшого, використовували як хайло Федорович Попадич. Це фізичну силу в куркульських прекрасна людина, великий ен­ і поміщицьких господарствах. тузіаст. Він по-батьківському Зовсім іншим стало станови­ дбає про кожну дитину. ще сиріт після встановлення на Охоче працюють діти і в різ­ Закарпатті Радянської влади. Комуністична партія і Радян­ них майстернях, які повинні за­ ська влада все зробили для то­ довольняти їх життєві потреби го, щоб перетворити дитячі бу­ (в одязі, взутті та ін.). динки у справжні навчально-ви­ Учасники наукової сесії з ве­ ховні заклади. ликим задоволенням проглянули Для навчання і виховання різноманітну і цікаву програму дітей у Виноградівському дит­ художньої самодіяльності у май­ Композитор-патріот стерному виконанні вихованців дитячого будинку. Хороше враження справляє і працьовитий колектив учителів та вихователів цього дитячого закладу. Під час відкриття пам’ятника А. С. Макаренк у педагогічний колектив будинку оголосив сво­ їм девізом такий вислів вели­ кого педагога: «Я не знаю жод­ ного випадку, коли б правиль­ не виховання дало погані на­ слідки». Немає сумніву, що цей девіз, покладений в основу ви­ ховної роботи з дітьми, дасть свої прекрасні плоди. Побажаємо ж всьому педаго­ гічному колективу Виноградів­ ського дитячого будинку нових творчих успіхів у його складній, але благородній праці по ви­ хованню підростаючого поколін­ ня в комуністичному дусі. Д. ШЕЛУХІН, кандидат педагогічних наук. Н а ф о т о : відкриття па­ м’ятника А. С. Макаренку на подвір’ї Виноградівського дитя­ чого будинку. У н а ших д р у з і в — " п о т ь о м к і н ц і в " Наші читачі вже знають про те, що в Мо­ сковському педагогічному інституті ім. В. П. Потьомкіна є художньо-графічний факультет. Під керівництвом висококваліфікованих педа­ гогів-митців студенти тут оволодівають склад­ ним і цікавим мистецтвом скульптури, жи­ вопису, графіки. Н а з н і м к а х : справа — студентки на заняттях з малюнка, зліва — викладачі М. С. Голубенков, А. М. Сєров (декан факультету) та В. Є. Виноградов відбирають картини на виставку студентських робіт. Наш календар 20 червня минає 50 років з дня смерті геніального росій­ ського композитора. М. А. Рим­ ського-Коpсакова. Творчість його охоплює різ­ номанітні музичні жанри: він створив 10 опер, цілий ряд симфонічних творів, кантат, близько 80 романсів тощо. Постать Римського-Корсако­ ва, як композитора форму­ валася в епоху демократич­ ного піднесення 60-х років. Він належав до плеяди в и ­ датних композиторів «Могу­ Ч О Ї кучки», які в жорстоких умовах царизму зуміли просла­ вити російське музичне мисте­ цтво і, беручи в основу народ­ ну творчість, підняти його на недосяжну висоту. Великий ком­ позитор, разом з іншими пере­ довими представниками росій­ ської реалістичної музики (П. І. Чайковським. О. П. Бородіним. М. Г. Мусоргським та іншими), твердо відстоював принцип р е а ­ лізму і високої ідейності в м у­ зиці. Провідною темою його твор­ чості є тема Батьківщини: рід ­ ного побуту, природи, мисте­ цтва, народної фантастики, по­ чуттів і сподівань народу. Опера — основний ж анр у творчості Римського-Корс акова. Тематика опер надзвичайно р із­ номанітна, але провідною в них є тема російської казки. У пое­ тичних казкових образах компо­ зитор оспівує перемогу добра над злом, прославляє силу мистецтва, красу життя і ко­ хання. Вже в похилому В ІЦ І РИМ­ ський-Корсаков створив опери «Кащей безсмертний» і «Золо­ тий півник», просякнуті гострим сарказмом. Казкові образи в них у алегоричній формі прові­ щали неминучість загибелі ца­ ризму. Симфонічні твори КОМПОЗИто­ ра програмні. Сюїта «Шахере­ зада», поема «Садко», «Іспан­ ське каприччіо», кантата «Сві­ тезянка», романс «На холмах Грузії» і багато інших творівце перлини у скарбниці росій ­ ської музики. Твори великого композитора чарую ть своєю гармонійною рівновагою і внутрішньою нат­ хненністю, тією красою, від якої мистецтво існувати не може. Величезну роль в історіїро­ сійської музики мала діяль­ ність Римського-Корсакова як педагога (з 1871 року він професор Петербурзької кон­ серваторії), який виховав чудо­ ву п л еяд у композиторів: Глазу­ нова, Лядова, Паліашвілі, Ли­ сен к а , М'я сковського, Проко­ ф ’єва, Спендіарова і ін. М узична діяльність Римсько­ го-Корсакова завжди м а ла яс­ краво виявлений суспільний х арактер. Він завершив геніаль­ ні твори рано померлих друзів (Бородіна, Мусоргського) та сприяв виданню їх. У буремний 1905 рік компо­ зитор гаряче підтримав студен т­ ські вимоги, спрямовані проти консерватизм у та свавілля ди­ р е к ц ії, і був звільнений з кон­ серваторії; це викликало глибо­ ке обурення передової громад­ ськості Р осії. Ж иття, творчість і діяльність Римського-Корсакова свідчать про те, щ о він був у самій гущі музично-громадських інтересів свого часу, був музикантом-про­ світителем, який весь свій та­ лант і здібності віддавав Бать­ ківщині. Музика, композитора-патріота пробуджує найблагороднішіі найпрекрасніш і почуття людей і завж ди служитиме людствув його боротьбі за прогрес і спра­ ведливість на землі. А. СПІВАК Наближається заслужений відпочинок У літній період в санаторіях шого числа студентів у цікаві та будинках відпочинку країни корисні екскурсії створено екс­ побувають 50 працівників нашо­ курсійно-туристське бюро, яке го інституту. Путівки будуть має організовувати через екс­ як соцстрахівські (тридцяти­ курсійно-туристську базу одно­ процентні), так і придбані за денні і дводенні екскурсіїта туристські походи П О і сторичних власні кошти. Оздоровлення і ВІДПОЧИНОК місцях м. Києва та його околи­ студентів буде проведено таким цях. У таких екскурсіях і по­ ходах візьмуть участь 250 —300 чином. Путівки до санаторіїв одер­ студентів. Заплановано також проводи ­ жать 25 осіб, у будинки відпо­ ти колективні виїзди н а Дніп р о т а чинку — 45. в ліс. Крім того, в липні та серпні Для товаришів, які влітку не у спортивному таборі інституту, виїжджатимуть з міста, а також який розміститься в мальовни­ для студентів-заочників у клубі чому районі Конча Заспа, від­ інституту в час канікул прово­ почиватимуть 150 студентів. дитимуться цікаві лекції,кон ­ Зараз інститут проводить під­ церти та розваги. готовчу роботу до відкриття У спортивному клубіп в­ род спортивно-оздоровчого табору: жуватимуться тренування сту­ виготовляються палатки, підби­ дентів-розряднкків. рається персонал, проводиться Д. НІКОЛЕНКО, відбір студентів по академгру­ голова профкому. пах факультетів. Близьк о 20 студентів будуть забезпечені туристськими та альпіністськими путівками. Ор­ ганізовуються також сам одіяль­ ні студентські екскурсії до Мо­ скви, Ленінграда і Одеси. З 1-го по 15 серпня буде проведено три групових екскурсії (в кож­ не із зазначених міст) трива­ лістю 10— 12 днів. Екскурсіями охоплюватимуться кращ і сту­ денти, які ударно попрацюють у сільському господарстві або в піонерських таборах. Для залучення якомога біль­ ДО УВАГИ СТУДЕНТІВ,В ­ И КЛАДАЧІВ, ПРАЦІВНИКІВ ІНСТИТУТУ! У виставочному павільйоні (вул. Жовтневої революції,5) щоденно (крім понеділка) з до 19 години відкрито виставку творів радянських художників за 1955— 1957 рр. (живлпис, скульптура, графіка). В. о. редактора Ю. Полуд � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 12 (59) (18 червня 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-09-09 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 12 (59) (18 червня 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; в. о. редактора Ю. Полудненко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/105 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Полудненко Ю. (в. о. редактора) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/980533eefd5a725d36a29da3a58623a4.pdf 2c029eb6543d18492fcba14daa0b97f9 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! Назустріч 40 річчю З а ВЛ К С М М і с я ц ь к а н ік у л — Батьківщ ині! Через місяць закінчуються екзамени. Студентів че­ кає цікавий відпочинок: у спортивних таборах, у подо­ рожах, екскурсіях. На фізико-математичному факультеті вже давно йшли розмови про те, як найкраще організувати відпо­ чинок, щоб і сил набратись, і внести свій трудовий вклад у славні діла комсомолу на честь його 40-річчя. Де б по­ працювати місяць? Це питання хвилювало всіх комсо­ мольців фізико-математичного факультету. Тому студенти з такою радістю зустріли повідомлен­ ня про те, що Бучанський радгосп готовий прийняти вліт­ ку наших юнаків та дівчат. Комсомольські збори ф ізико-математичного факуль­ тету одностайно ухвалили рішення: кожний комсомолець один місяць відпрацює на сільськогосподарських роботах у Бучанському радгоспі або в піонерському таборі! Комсомольці ф ізико-математичного факультету за­ кликали всіх комсомольців інституту дружно попрацюва­ ти у радгоспі. Сподіваємося, що студенти мовно-літературного та пе­ дагогічного факультетів не залишаться осторонь цієї важ­ ливої справи і 40-річчя комсомолу зустрінуть добрими ус­ піхами у праці. Н. ГОРБАЧ, секретар комітету ЛКСМУ. І МИ ВНЕСЕМО СВІЙ ВКЛАД Весна в цьому році принесла нам багато радісних хви­ лювань. Час був надзвичайно напруженим; ми складали заліки і готувалися до дострокового складання екзаменів. І наслідки екзаменів відрадні: у групі тільки 8 добрих оцінок, решта — відмінні. Таких результатів ми досягл и завдяки серйозному ставленню до навчання. Останнім часом з усіх кінців країни надходять вісті про те, що комсомольці заводів, фабрик, навчальних за­ кладів вносять у комсомольську копилку гроші, зароб­ лені у вільний від роботи час. Що ж зробимо ми, щоб не відстати від інших комсо­ мольських організацій?! Після екзаменів наша група місяць самовіддано і дружно працюватиме в приміському радгоспі «Бучан­ ський». Зароблені к ошти і будуть нашим першим внеском у комсомольську копилку. Л. ГИРЕНКО, студентка І курсу педагогічного факультету. НАШІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ 27 травня на фізико-мате­ матичному факультеті відбу­ лися комсомольські збори, на яких обговорювалося питан­ ня про роботу влітку. Одно­ стайно було вирішено, що кожний комсомолець місяць працюватиме на користь Батьківщині. Наша група одноголосно схвалила прийняте рішення. Ми будемо працювати в Бу­ чанському радгоспі. Зобов’язуємося виконувати норми виробітку на 120— 150 процентів. На змагання ми викликаємо товаришів з 22 групи фізиків. а. комсорг 21 групи. педагогіч н і КАДРИ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО ЧЕРВНЯ 4 1958 року СЕРЕДА № 11 ( 58) Ціна 15 коп. Відмінні знання— кращий подарунок до 40-річчя ВЛКСМ ПАМ’ЯТАТИ ПРО СВІЙ ОБОВ’ЯЗОК ПЕРЕД ДЕРЖАВОЮ Сесія. Це слово примушує хвилюватися не тільки студен­ тів, а й викладачів, адміністра­ тивно-господарських працівни­ ків інституту. Особливо відповідальною є екзаменаційна сесія цього року; вона проходить під знаком бо­ ротьби за гідну зустріч 40-річ­ чя ВЛКСМ! Комсомольці (а їх в інституті переважна біль­ шість) прагнуть до того, щоб закінчити сесію з найкращими показниками. Враховуючи це, колектив інституту провів вели­ ку підготовчу роботу. Питання підготовки до сесії було предметом обговорення на відкритих партійних зборах, на Вченій раді Інституту. Проведе­ но також нараду викладачів-ек­ заменаторів, на якій присутні ознайомилися з новими прави­ лами прийому екзаменів та з методикою їх проведення. І ось екзамени розпочалися. Щ е рано підводити підсумки, робити узагальнення. Але вже перші вісті з факультетів свід­ чать про хорошу загальну під готовку студентів. Добре «стартують» першо­ курсниці педфаку (дошкільний відділ). Екзамен з анатомії і фізіології вони склали без жод­ ної задовільної оцінки. По кіль­ кості складених екзаменів ви­ передили їх студенти II курсу мовно-літературного факульте­ ту (український відділ). З трьох екзаменів у двох групах одер­ жано 7 трійок (дві з них, до речі, належать Т. Соцькій, сту­ дентці II групи), решта — від­ мінні і добрі оцінки. З хвилюванням чекають по­ чатку екзаменів на фізико-ма­ тематичному факультеті. Адже там завжди найбільша кількість «хвостистів». Дехто пояснює це тим, що, мовляв, викладачі цьо­ го факультету виявляють мен­ ше лібералізму в оцінці знань студентів, ніж на інших факуль­ тетах. На нашу ж думку, студентам треба більш сумлінно працюва­ ти на протязі року. Науки, і особливо точні, не терплять «бі­ лих плям». Четвертокурсники мовно-літе­ ратурного факультету (росій­ ський відділ) цими днями скла­ ли екзамен з спеціальності «Хор і методика викладання співів у школі». Даний курс бу­ де першим випуском викладачів з другою спеціальністю. На­ слідки екзамену показали, що хоч набір на цей курс проводив­ ся без врахування музичних здібностей абітурієнтів, пере­ важна більшість студентів дуже серйозно поставилася до оволо­ діння другою спеціальністю. З 48 осіб 7 — одержали «відмін­ но», 25 — «добре», 13 — «за­ довільно» і тільки дві студент­ ки (Г. Руденко та С. Егорова)— «незадовільно». Несерйозне ставлення до ово­ лодіння другою спеціальністю на протязі всього року виявила і М. Руденко. До того, вона навіть не з ’явилася на екза­ мен! Але даремно згадані товариш­ ки вважають, що з подібними «знаннями» з другої спеціаль­ ності вони зможуть одержати дипломи. Отже, екзамени розпочалися. Справа честі кожного студен­ та скласти екзаменаційну сесію з найкращими показниками. Це буде гідною відповіддю нашої молоді на повсякденне піклу­ вання Батьківщини. Ю. ПИЛЬНИЙ. ЗУСТРІЧ З УЛЮБЛЕНИМИ ПОЕТАМИ сьомик, Практиканти удостоєні грамот У квітні місяці студенти фізико-математичного факультету перебували на виробничій практиці на і Київському авторемонтному заводі. Майбутні пе­ дагоги з перших днів палко прагнули оволодіти ви­ робничими навичками, вивчити технологічний про­ цес та організацію виробництва. Деякі студенти навіть надавали безпосередню допомогу робітникам у виконанні виробничого пла­ ну. Тик, студентка О. Авраменко на протязі всього часу ударно працювала біля верстата. Проте не тільки сумлінною працею відзначилися наші товариші. У вільний від роботи час студенти розважали своїх старших друзів-робітників цікавими виступами учасників художньої самодіяльності. За дійову допомогу у виконанні плану на квітень І958 року дирекція, партійна і профспілкова органі­ зації заводу нагородили студентку IV курсу О. А вра­ менко почесною грамотою. За добросовісне ставлення до проходження прак­ тики і активну участь у художній самодіяльності по­ чесними грамотами нагороджені також В. Музика, Н. Басовський, В. Волошенюк, О. Семко, Г. Ш арпін­ ська, Л. Павлов, А. Багмет, Ю. Францев, Л. Велика, І. Лавриненко. Зустрічі студентів з українськими поетами, письменниками стали хорошою традицією в нашому інституті. Багато цікавого залишиться в пам’яті Студентів від літературного вечора, на якому виступили М. Рильський і С. Олій­ ник. В минулому вчителі, вони багато сказали теплих слів про педагогічну працю, про значення літератури у ви­ ховній роботі. Дуже радо зустріли М. Рильського і С. Олійника студенти педінституту. Поети прочитали свої окре­ мі твори, поділилися творчими планами на майбутнє. З щирими словами подяки і найкращими побажаннями до дорогих гостей звернулася першокурсниця Люба Недбайло. Дівчата піднесли улюбленим постам букети живих квітів. Після вечора М. Рильський та С. Олійник сфотогра­ фувалися з молоддю на згадку про зу­ стріч. �Не заростає стежка до тебе... Низьке чорне небо, висока чорна вода. У них дрижать і ме­ рехтять золоті зірки. Тільки справа вони непорушно горять у нічній тиші — і золоті, і білі, і зелені, і жовті, і червоні, і блакитні. Ці зірки — вогні ніч­ ного Києва, повз котрий іде наш пароплав «М. Г. Чернишев­ ський». Тиша. Чотириста осіб, немов зачаровані, милуються дивовижною картиною. З корми ледве чутно розливаються по палубі звуки баяна... Тиша... Але ненадовго. Вже хвилин через п’ять, ледве па­ роплав минув ажурні арки пі­ шохідного мосту, на палубі знявся гомін. — Товариші! Громадяни! Хлопці! Перейдіть на лівий борт: пароплав перекинете! Старший помічник, черговий декілька матросів майже си­ лою відводять заворожених гля­ дачів на протилежний край. Але ледве старші відходять, юні пасажири знову прямують на те ж саме місце: відірватися від чарівної картини надто важко. Переконавшись у марності своїх зусиль, моряки теж засти­ гають біля поручнів. Пароплав пішов тихше... Київ залишається далеко по­ заду. В салоні, навколо Олек­ сандри Іванівни Щербакової, яка сіла за фортепіано, зібрався тісний гурт любителів музики. Пісні про Дніпро і Волгу, про чудові київські каштани і під­ московні вечори линуть над рі­ кою до таємничих берегів, до далеких зірок. Хтось заспівує «Заповіт». По­ тім плавно і трохи сумно ллють­ ся «Думи мої», «По діброві в і­ тер віє». — Непогана репетиція до завтрашнього дня,— говорить студент педфаку Ігор Толсти­ хін. І вірно. Адже ми їдемо в Ка­ нів, на могилу славного Тараса, щоб у традиційний день вшану­ вати пам’ять великого Кобзаря. Там і співатимемо його пісні. Ми не одні. Десь попереду йде пароплав «Бойченко», слідом за нами — «Комсомол»; на них пливуть до Чорної гори студен­ ти Київського університету. ...Солов'їний світанок застав нас уже біля канівських круч. Росистий ранок весело вітає мо­ лодих посланців Києва. Гори круті, але ноги молоді. Не проходить і години, як близько півтори тисячі юнаків і дівчат оточують гранітний по­ стамент, з висоти якого на нас вдумливо дивиться рідний Та­ рас. Великий безсмертний друг! Звідси тобі видно і «лани ши­ рокополі, і Дніпро, і кручі», видно всю вільну, нову Украї­ ну, про яку ти так палко мріяв, в яку вірив... Не такою вона була за тво­ го життя. Аспірант Володимир Олійник, після покладення він­ ків, читає складену ним компо­ зицію на тексти Тараса Григо­ ровича Шевченка. Важко нашій молоді уявити ту Україну, про яку сто років тому писав поет: Чорніше чорної землі Блукають люди; повсихали Сади зелені, погнили Біленькі хати, повалялись, Стави бур’яном поросли. Село неначе погоріло, Неначе люди подуріли, Німі на панщину ідуть І діточок своїх ведуть... У сумному мовчанні слухають присутні тихий голос читця, який стає більш гучним і силь­ ним, коли мова йде про любов поета до своєї батьківщини: Та одинокому мені Здається — кращого немає Нічого в бога, як Дніпро Та наша славная країна.... Немов голос самого Тараса пролунав над морем голів: Чи буде суд? Чи буде кара Царям, царятам на землі? Чи буде правда між людьми? Повинна буть, бо сонце стане І оскверненну землю спалить... І на оновленій землі Врага не буде, супостата. А буде син і буде мати, І будуть люди на землі! Є правда на нашій радян­ ській, українській землі! Є нові люди, про яких ти мріяв, вели­ кий Кобзарю! Ось вони, перед тобою. Глянь, Тарасе, і спи спокійно. Будь упевнений в тому, що твоїх за­ повітів, як і тебе самого, ми ні­ коли не забудемо. У травні на базі навчальних майстерень в нашому інституті працювали курси по підвищ ен­ ню кваліфікації інструкторів праці шкіл-інтернатів К иївської області. Заняття проводились під керівництвом майстрів І. К. Турчака, В. С. Ш турка та, Р. О. Зах а р ч е н к а . Висока к вал іф ік а­ ція майстрів забезпечила вчас­ не і якісне вивчення запланова­ ного матеріалу. Інструктори, які навчалися на курсах, одержали методичні вказівки відносно орган ізації і методики проведення уроків по трудовому вихованню в школі, навчилися грамотно складати ескізи, вивчили технологію ви­ робу; на курсах були також опрацьовані раціональні прийо­ ми основних операцій у слю ­ Прийми і нашу любов гарячу, сарній та столярній сп равах. І свіжі квіти, росою вмиті, Значну увагу було, приділено Щасливу пісню, дзвінку, юначу. методиці організації уроку тру­ Що птахом лине аж до блакиті! дового виховання. А. ДЯЧЕНКО. Аналізуючи роботу курсів, Ф о т о Е. Білевича. необхідно зазначити, щ о наш і СЛОВО НА МОГИЛІ КО БЗАРЯ Яке весняне Вкраїни небо! І сад пахучий, І день погідний... Не заростає стежка до тебе, Тарасе любий, Тарасе рідний. Призначення одержано майстерні ще недостатньо осна­ щ ені добре обладнаними н а­ вчальними місцями (особливоу столярному і слюсарному ц е­ хах). При підготовці до нового навчального року необхідноу с­ нути наявні недоліки. Студенти повинні мати змогу вивчати про­ грамний матеріал на добрео ­ б ладнаних навчальних місцяхіз застосуванням механізованого інструменту і сучасної техноло­ гії. Це завдання належить ви рі­ шити викладачам і майстрамна­ вчальних майстерень приак ­ тивній у ч асті господарськоїч ас­ тини т а студентського колек­ тиву. О. МАНДЗЮК, завідую чий навчальними майстернями. Н а ф о т о : інструктор Чор­ нобильського дитбудинку І.О . Руденко (справа) та майстер навчальних майстерень інститу­ ту І. К. Т урчак за розміткою р о зр ізу валика. Н а п р а кт и ку в табори На дошкільному відділі педагогічного ф акульте­ ту проведено розподіл студенток-випускниць на ро­ У сп ішно закінчилася виро ­ б боту. Це в інституті перший випуск працівників-до­ нича п р ак ти к а студентів-фізи ків шкільників. IV к ур сів на авторемонтнихза­ Про тебе, батьку, буяє слава, Розподіл пройшов організовано. Члени к ом ісії, В піснях народних, в чудовій мові... даючи призначення, враховували як бажання і н а­ вод ах м. К иєва. хил тієї чи іншої випускниці, так і її сімейні обста­ Глянь: Україна якою стала Четвертокурсники виявили вини. В сім’ї радянській, вольній і новій. З 48 випускниць двадцять — будть очолювати великий ін терес до виробни­ дитячі садки в різних містах і районних центрах ц тва, зр а зк о в у робочу д Прийми і нашу любов гарячу исцип­ України. Так, наприклад, М. Бубліченко п рац ю ва­ І свіжі квіти, росою вмиті, ліну і одерж али високу оцінку тиме в м. Первомайську, Луганської області, Л. В о ­ Щасливу пісню, дзвінку, юначу, ронцова — в Сталінській області. В. Ш амрай — з боку ди рекц ії даних підпри­ Що птахом лине аж до блакиті. в Ренінському p-ні, Одеської області, А. Д ід ків­ Є М С ТВ . ська — в м. Чернігові. Яке весняне Вкраїни небо! На посаду інспекторів та методистів по д ош к іл ь­ Тепер п остає завдання про­ ному виохванню міських та обласного відділв народ­ І сад пахучий, і день погідний... вести новий ви д практики. ної освіти призначено 6 випускниць. Серед них: Не заростає стежка до тебе, І. Дьомін а, 3. Товстоляк, Л. Шелестюк, Г. Нови­ П рактику проходитимуть сту­ Тарасе любий, Тарасе рідний! цька, Т. Плонська, Л. Драчківська. До Дніпропетровського педучилища працю вати денти II к у р с ів у школах-інтер­ М. ГНАТЮК. викладачами методик та керувати педпрактикою на т а х та піонерських таборах. їдуть Г. Діаківська, О. Д оброва Д ля ї ї проведення в піонер­ і Л. Яворська. Вихователями дитячих зак л а­ ських таб о р ах складено інструк­ дів у різних областях республі­ цію і програм у. Всі студенти ВУЗІВСЬКІ ки працюватимуть В. З а їк а , А . шкіл-інтернатів ( Іващенко, Л. Ющенко, Н. К лі­ відділу ГАЗЕТИ тя нашої та зарубіжних країн. менко, Л. Любченко, А . Оса д­ осіб) будуть розміщенів ПОВІДОМЛЯЮТЬ ча, В . Пруднікова і ін. Окремі теми бесід тісно пов’я­ Випускниці радо сприйняли м. К иєві та його області. зувалися з життям нашого ко­ □ В партійному архіві одержані призначення і обіця­ П еред початком практики бу­ лективу. Інституту історії партії при ли виправдати надане їм велике ЦК КП Узбекистану збері­ де проведена підготовча конф е­ Найбільш активно працювали довір’я. депутатська книжка групи, заняття в яких проводи­ гається рен ція. Методичне керівницт во На їх студентському ш ляху почесного члена Ташкент­ ли тт. Мосципан, Шляхтер, По­ ської Ново-міської Ради Ро­ залишився останній відповідаль­ здій сн ю ватим е кафедра педаго­ ний крок — складання д ерж ав­ лудненко. бітничих, Червоноармійських гіки. них екзаменів. та Дехканських депутатів При обговоренні питання бу­ XIII скликання Володимира ли викриті і недоліки в роботі, Ілліча Леніна. зокрема, в групі техпрацівни­ (Газ. «Советский З В І Т Н О - Н А У К ОВ А К О Н ФE P E H Ц ІЯ ків. Комуністи тт. Фішман, Бо­ педагог», м. Ташкент). сенко та інші висловили думку х 2 7 —29 травня ц. р. інститутів. З а с л у х а ­ боти в педагогічни щодо поліпшення політвиховної и но і обговорено 70 інститутах Україн в інституті відбулася роботи в наступному навчально­ звітно-наукова кон­ доповідей (з м атем а­ як у кількісному □ Вже в перший день з а ­ му році. пуску третього радянського тики, ф ізики, мето­ так і в якісному від­ ференція викладачів Накреслено план роботи на супутника його сигнали прий­ фізико - математич­ дики викладання м а­ ношеннях. няли нач. короткохвильової новий навчальний рік. Будуть радіостанції Київського по­ них наук педагогіч­ тем ати ки і фізики у Обговорення допо­ працювати дві нових групи, ке­ літехнічного них інститутів Укра­ середній ш колі і пе­ відей проходило при інституту В. дагогічних вузах). їнської РС Р. рівниками яких призначено ко­ Вдовенко і студент Л. Чор­ ногорський. Конференція по­ великій активності У конференції в зя ­ муністів Тюрікова і Ємчука. (Газ. «З а радянського ли участь 82 викла­ к азал а серйозне зро­ всіх учасників кон­ Заняття проводитимуться двічі інженера», м. Київ). стання наукової ро­ ференції. дачі 29 педагогічних на місяць. Підсумки підведено Днями відбулися партійні збо­ ри адмінтехперсоналу інститу­ т у на яких обговорювалися на­ слідки політвиховної роботи се­ ред працівників друкарні, біб­ ліотеки, бухгалтерії, технічних робітників за минулий навчаль­ ний рік. Про проведену роботу збо­ рам розповіли керівники груп тт. Галаєв, Босенко та інші. У своїх виступах Товариші відзначили, що заняття про­ ходили регулярно, за пла­ ном. Слухачі політгуртків ви­ являли великий інтерес до пи­ тань, які піднімалися на за­ няттях. При проведенні бесід керів­ ники груп не обмежувалися ре­ комендованою тематикою, а до­ водили до відома слухачів най­ більш актуальні питання з жит­ ІНСТРУКТОРИ ПРАЦІ ВЧАТЬСЯ �Обмін д о свід о м —це важ ливо і потрібно Зміцнення м іж ін сти тутськи х зв’язків На протязі десяти днів деле­ профілю, то на вечірньому взя­ гація представників нашого ін­ то курс на підготовку спеціа­ ституту знайомилася з роботою лістів вузького профілю (мате­ Московського міського педаго­ матиків, істориків тощо). гічного інституту ім. В. П. По­ При кафедрах інституту н а­ вчаються зараз 144 аспіранти. тьомкіна. Значну кількість професор­ Інститут існує 27 років. Ор­ ганізувався він як інститут сько-викладовського колективу удосконалення кваліфікації вчи­ (який налічує 300 осіб) скла­ телів Москви при міськВНО. дають молоді викладачі, підго­ Спочатку заняття провадилися товлені через аспірантуру. На всіх факультетах, а та­ у вечірній час, але через рікдва виникла необхідність пере­ кож на кафедрах суспільних і творити заклад у стаціонар­ педагогічних наук утворені вче­ ні ради, що мають право, крім ний. Нині у складі інституту об­ проведення різноманітної на­ ладнано такі факультети: фізи­ уково-педагогічної роботи, при­ ко-математичний (з спеціаль­ ймати на захист кандидатські і ностями: фізика і основи вироб­ докторські дисертації. Є і за­ ництва, математика та креслен­ гальноінститутська Вчена рада. Перед інститутом стоїть зараз ня), історико-філологічний (ро­ сійська мова, література та важливе завдання — щільніше зв'язати навчання студентів з історія), іноземних мов, геогра­ життям середньої школи, на­ фічний, природничий (хімія, близити майбутніх вчителів до біологія і основи сільського всіх форм класної і позакласної господарства), художньо-гра­ роботи в школі. В зв ’язку з цим фічний (малювання, креслення, з 36 годин тижневого наванта­ праця з художнім ухилом). ження студента 10 — відво­ З наступного навчального ро­ дяться для безпосередньої ро­ ку до інституту буде переведе­ боти в школі (відвідування і но з Московського державного проведення уроків, допомога педагогічного інституту ім. вчителям у вихованні учнів, В. І. Леніна ще й педагогічний участь у громадській роботі). факультет. Заслуговують на увагу й ті Зараз в інституті навчаються цікаві заходи, що вже введені 3500 студентів, з них 2500 — в життя інституту. У навчальні на денному відділі і 1000 — плани включено факультативні на вечірньому. Якщо денний заняття з спеціальних предме­ відділ готує вчителів широкого тів (історія мистецтва, виразне У наших читання, польська і латинська мови тощо) та позакласна робо­ та (гуртки «умілі руки», фото, радіо, хореографії, співів, му­ зики). Кожен студент зобов’я­ заний за 5 років навчання з інституті обов’язково скласти заліки з двох факультативів — спеціального й позакласної ро­ боти (на вибір). В Інституті діяльно працю­ ють громадські організації. Так. впадає в очі активність викла­ дачів у запровадженні різних форм профспілкової роботи. Ор­ ганізовано постійнодіючі вироб­ ничі наради, на яких підніма­ ються і розв’язуються важливі питання життя й праці інсти­ тутського колективу. Заслуговує всілякого схва­ лення широка популяризація всього кращого, що зроблено колективом. Так, у коридорах факультетів організовано постій­ нодіючі виставки наукових праць професорсько-викладов­ ського колективу, аспірантів та студентів. Добре, що через діаграми, таблиці, плакати оголошуються і результати педагогічної прак­ тики студентів, і різноманітних конкурсів, змагань тощо. Обмін досвідом роботи між двома столичними інститута­ ми — це корисна справа, яку потрібно продовжувати і на­ далі. П. ХРОПКО. колег ЧИ НЕ КОРИСНО БУЛО Б І НАМ?.. Обмірковуючи результати по­ їздки до московських товари­ шів. студентів Московського міського педагогічного інститу­ ту ім. Потьомкіна, хочеться сказати: цікавою і повчальною була поїздка; це — добрий по­ чаток для міцних і дружніх зв’язків двох великих комсо­ мольських колективів, обмін думками між якими був би дуже корисним. Великого значення наші ко­ леги надають громадськоко­ рисній праці, особливо пра­ ці на будівництві; неділь­ ники міцно ввійшли в жит­ тя колективу. З метою об­ ліку виконаної роботи кожен комсомолець має «Громадськотрудову книжку», в якій вка­ зується кількість відпрацьова­ них годин та оцінка роботи. За­ роблені гроші переводяться в інститутську комсомольську ко­ пилку. Влітку комсомольці пра­ цюють на будівництві, на ці­ линних землях, в піонерських таборах. Піонерській роботі тут взагалі приділяють велику увагу; на фізико-математично­ му факультеті, зокрема, створе­ но клуб вожатих. Цікавим є куточок комсорга, організований комітетом комсо­ молу інституту. На великій дошці можна знайти тематику комсомольських зборів з ре­ комендованою літературою, по­ ради молодим комсоргам, відпо­ віді на запитання, обмін думка­ ми про проведення комсомоль­ ських зборів, диспутів тощо. Справжня знахідка для молодо­ го комсорга! Знати все про щось і дещо про все—ось основна ідея п’яти­ річних планів культурного ви­ ховання і розвитку, які склада­ ють деякі групи фізико-матема­ тичного факультету. Хочеться ще сказати про та­ ку цікаву форму відпочинку, як однодобовий (з ночівкою в до­ розі) туристський похід по Підмосков’ю. Хто відмовиться після тижня напруженої праці вдихнути на повні груди п’ян­ кого лісового повітря, взяти участь у іграх чи спортивних змаганнях, а увечері — пити чай, зігрітий на багатті, ти­ хенько підхопити кимсь уже за­ ведену пісню, помріяти!.. Ось тільки декілька моментів, на які, мені здається, слід бу­ ло б звернути увагу і нам. О. СЕМКО. З досвіду москвичів Під час перебування у Мо­ скві я ознайомилася з роботою комсомольської організації і по­ бутом студентів дефектологіч­ ного факультету Московського державного педагогічного інсти­ туту ім. В. І. Леніна. Факультет є одним з най­ більших в інституті. Тут на­ вчаються 615 студентів. Ком­ сомольська організація налічує 506 комсомольців. Бюро фа­ культету складається з 11 осіб, які очолюють певні сектори. Добре організована фізична праця студентів. Кожен зобов’я ­ заний 5 годин на тиждень відро­ бити на будові. Так, у резуль­ таті сумлінної праці студентів на будівництві стадіону в Луж­ никах факультет створив ком­ сомольську копилку, куди по­ Коли заходиш у вестибюль студента-фізика з вимірною інших приладів, інструментів головного корпусу Московсько­ апаратурою у найважливіших тощо. го педагогічного інституту ім. розділах фізики, і комплексні Не можна не згадати про ве­ В. П. Потьомкіна, де розташу­ роботи. лику працездатність студентів вався фізико-математичний фа­ Нижче наявних можливостей фізико-математичного факульте­ культет, перше, що впадає в організоване навчання студен­ ту: в який би час ми не захо­ очі,— це виставка наукової про­ тів факультету з політехнічних дили в аудиторії і кабінети, дукції п рофесорсько-викладов­ предметів. В інституті непогано завжди бачили там студентів за ського складу інституту, де обладнано механічні, слюсарні і роботою. значне місце належить дослі­ столярні майстерні, але зовсім Дружба з московськими ко­ дженням викладачів у галузі відсутні роботи з склодувної легами сприятиме дальшому фізики і математики. Серед ка­ справи, які так необхідні для зміцненню зв ’язків між нашими пітальних монографій слід від­ вчителя фізики. Позитивним є вузами, що принесе, безумовно, значити роботи проф. С. П. Ф ін­ те, що в майстернях уже роз­ взаємну користь. нікова: «Теорія пар конгруен­ починають виготовлення тих чи Г. КОРДУН. цій», «Аналітична геометрія», «Диференціальна геометрія», проф. В. А. Воронцова-Вільямі­ нова «Нариси історії астро­ номії в Росії», О. В. Пьо­ ришкіна «Курс фізики» (ч. І — III для середньої школи), дослідження проф. 3. В. Вол ­ кової з еспарації твердих тіл, роботи проф. Г. Н. Б арте­ нєва по вивченню фізичних властивостей аморфних тіл і ін. На фізико-математичному ф а ­ культеті навчаються більше 1000 студентів; серед них: на денному відділі — 700, на ве­ чірньому — 300. Навчальновиховну і наукову роботу на факультеті ведуть десять спе­ ціальних кафедр, більше 100 викладачів, декілька професо­ рів. Заняття проходять у дві зміни. Особливої уваги заслуговує постановка лабораторних ро­ біт з курсу загальної фізики, які очолює проф. 3. В. Вол ко­ ва. Практикум із загальної фізи­ ки тут ділиться на дві частини: вступну, яка охоплює всі ви­ Н а ф о т о : члени делегації нашого інституту с е р е д московських друзів мірні роботи для ознайомлення клав 25 тисяч карбованців. Ця копилка весь час поповнюється. Бюро факультету на протязі всього навчального року кон­ тролює успішність студентів. З цією метою бюро проводить комсомольські рейди в групи. Рейд закінчується випуском га­ зети-блискавки, яка повідомляє про стан навчальної роботи і дисципліни на курсі в цілому. Цікавою формою проведення факультетських вечорів є так звані «капусники», метою яких є критика недоліків, що мають місце на факультеті (успіш­ ність, поведінка, побут, незадо­ вільна робота окремих виклада­ чів, а іноді навіть деканатів). Така форма роботи допомагає виявити і ліквідувати недоліки у всіх напрямках життя факуль­ тету. Текст у віршованій формі і музику до таких «капусників» складають самі студенти. Дуже приємне враження за­ лишилося від відвідання сту­ дентського гуртожитку. Кімнати розраховані на 3-х—4-х осіб. Ко­ жен поверх має кухню, душову, кімнату для прасування білиз­ ни та одягу. Є кімната крою та шиття, обладнана швейними ма­ шинками. Для занять на кож­ ному поверсі є по 2 вітальні. Студентські збори, вечори про­ водяться у червоному кутку, де є піаніно, телевізор, радіоприй­ мач з радіолою. Студрада організовує авто­ бусні екскурсії по історичних місцях Москви, по новобудовах міста, прогулянки на околиці. В гуртожитку проводяться ве­ чори, на які запрошуються гості з інших інститутів. Бажано, щоб між нами і студентами Московського педа­ гогічного інституту зв ’язок був постійним І міцним. І. ДВИГУН. �МОЛОДІ ЕНТУЗІАСТИ! ТУТ НАВ Ч Е К А Ю Т Ь натхненна праця і здоровий відпочинок! У радгоспі Мабуть, немає жодного кия­ нина, який не знав би на Хре­ щатику магазина під вивіскою « Парне молоко». А той, хто хоч раз відвідав його, обов’язково зайде туди і вдруге, і втретє: надто вже смачне там молоко! Але мало хто знає, що про­ дукція сюди доставляється з міського молочно-овочевого рад­ госпу «Бучанський». ...Під колеса «Москвича» лег­ ко, з м’яким шелестом стелеть­ ся звивиста стрічка Гостомель­ ського шосе. У кабіну вривають­ ся цілющі пахощі соснового лі­ су, багатоголосий гомін птахів. Стрункі дерева наблизилися щільно до шляху. І раптом з-за сосен блиснула блакиттю вод чепурна річечка, зазеленіли оксамитом трав розлогі луки. Ірпінь! Переїжджаємо місток. І зно­ ву ліс. По обидва боки шосе виструнчилися охайні котеджі, піонерські табори, санаторії, дачі. Машина вибігає з лісу на пагорб: ми зачаровані пано­ рамою великого господарства, що розкинулося попереду: гос­ подарські будівлі, Ж И Т Л О В І бу­ дники, ягідники, городи, вели­ кий сад, широкі луки, на яких пасуться стада корів. Це—рад­ госп «Бучанський». Під'їжджаємо до контори. Вже перші, мимовільні вражен­ ня наводять н а думку, що го­ ловнішими галузями цього гос­ подарства є тваринництво, ово­ чівництво і садівництво. Це ж підкреслює і головний агроном радгоспу Анатолій Михайло­ вич Костенко. З справжньою закоханістю в свою справу розповідає він про радгосп, про його скромних, чесних трудівників. Справді, скільки сил і праці треба вкласти робіт­ никам, щоб тримати своє госпо­ дарство у зразковому стані, щоб в усяку пору року повніше за­ довольняти потреби киян у про­ дуктах харчування! ...Бучанський молочний рад­ госп (продукцію якого спожи­ ває наше місто) розміщений в Ж И В О П И С Н І й місцевості селища Буча. Має він три основні відді­ лення: Центральне (знаходиться в самій Бучі), Гостомельське і Майданівське (Бородянський ра­ йон). Ми побували на Центральній садибі, де мали розмову з го­ ловним агрономом радгоспу т. Костенком А. М. та головним зоотехніком т. Харченком І. М. Ось що вони нам розповіли. Радгосп «Бучанськйй» — ба­ гатогалузевий; працюють у ньо­ „Бучан сь к и й " му 600 робітників. Крім молоч­ но-овочевого господарства (яке є основним), тут розвинені тва­ ринництво, парниково-тепличне рослинництво, садівництво; є також ягідники. З 4500 га землі, наявної у радгоспі, під пахоту відведено 3420 га, під сади і ягідники 214. Посіяно 210 га овоче­ вих культур: значну кількість землі (78 га) засаджено під ма­ лорозповсюджен і культури — кольорову капусту, перець, ба­ клажани, щ авель, кабачки то­ що. Обробка цих культур дуже складна, бо доводиться обробля­ ти їх вручну. У радгоспі засіяно 150 га кортоплі, 500 — кукурудзи; під сад відведено 183 га, 73 з них— плодоносні; 27 га полуниць і малини, 2 г а винограду. В радгоспі 1000 голів рога­ тої худоби, з них корів — 400. Є в радгоспі і свині (2500). Молочна худоба високопро­ дуктивна. Так, минулого року було надоєно 358 0 літрів моло­ ка від однієї корови; в цьому році доярки зобов'язалися н а­ доїти 4000 л. Окремі доярки вже надоїли більше 4000 л. Так, наприклад, М. П. Кабанова в минулому році надоїла 4550 л; в цьому році вона зо­ бов’язалася дати 5500 л. На Всесоюзній сільськогоспо­ дарській виставці минулого ро­ ку радгосп був представлений двадцятьма кращими передови­ ками. Серед них є медалісти. В цьому році радгосп також є учасником В С ГВ . В з в ’язку з великим об’ємом роботи в літній період у радгос­ пі невистачає робочих рук. Т о ­ му кожного року юні кияни охо­ че допомагають робітникам у вирощуванні та збиранні бага­ того врожаю. В цьому році баж ання попра­ цювати в радгоспі виявили сту ­ денти нашого інституту. Робота розпочнеться 1 липня д ва повністю відпочивати.М і­ нім альна оплата — 18 крб.в день. Види робіт періодично з міню в ати м уться. Під ЖИТЛО будуть виділен і ш кільні приміщення. Части н а студентів житиме в палатках розташ ованих на узліссі. Х арч увати м уться студентиу їд ал ьн і, тричі на день; кош ту­ вати м е харчування від 5до к арбован ц ів. У вільні від роботи годи и н на Центральному та Гостом ель­ ському відділеннях. Робочий день — восьмигодин­ ний. Керівництво радгоспу про­ понує запровадити акордний ме­ тод праці. Полягає він у тому, що на окрему бригаду буде ви­ ділено таку кількість р о б о т и , яку треба виконати в певні строки. Члени бригади зм ож уть побудувати свою роботу так, щоб виконати завдання ш видше вказаного часу, а потім день чи лейбо л , ф утбо л , покупати ся. Т ри р ази н а тиждень у кіно демонструватим уться кіноф іль­ ми. До послуг любителів танцю є танцювальний майданчик. Сподіваєм ося, щ о відповіддю студентського колективу напат­ ріотичний закли к комсомольців фізико-м атематичного факуль­ тету буде ударн а праця. бажаючі зможуть погратиу ­ во Л . С О П ІЛЬНЮК. Ф о т о М. Шуряка Н а з н і м к а х : вгорі — панорама радгоспу «Бучанський»; на передньому план і - контора Центрального відділення, вдалині господарські будівлі; в центрі — радгоспний сад; внизу — пастух радгоспу М. Л. Шкаврон і учень IV класу В ітя Г ар а н ськ ий (його помічник) в обідню пору на пасовиську. В. о. р ед ак то р а Ю. ПОЛУДНЕНКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 11 (58) (4 червня 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-09-09 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 11 (58) (4 червня 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; в. о. редактора Ю. Полудненко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/104 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) Полудненко Ю. (в. о. редактора) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/dc6e9b3d67f2cbf28c8f4123537efeef.pdf 71d8da17a59f07fe179e77d4bbb3dd94 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text Нові і відповідальні завдання постали перед усіма праців­ никами народної освіти нашої країни. Життя вимагає від радянських вчителів, від усього радян­ ського народу удосконалення навчально виховної роботи шкіл і педвузів, дальшого поліпшення підготовки учнів до суспільнокорисної праці. Широкий відгук у колективі нашого інституту викликала промова М. С. Хрущова на X III з’їзді ВЛКСМ, в якій накрес­ лена широка програма перебудови роботи нашої школи. На кафедрах і факультетах, у студентських групах пройшло жваве обговорення цієї програми. Ці питання стояли в центрі уваги і на спеціальному засі­ данні Вченої ради інституту, де були присутні викладачі, аспі­ ранти, студенти інституту, вчителі шкіл. Пролетарі всіх країн, єднайтеся! За педагогічні КАДРИ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО ПЕРЕБУДОВА СТРУКТУРИ ШКОЛИ— ВАЖЛИВЕ ЗАВДАННЯ Вчена рада на своєму засі­ На засіданні Вченої ради в 9 — 11 класах поряд із спеціа­ данні обговорила питання пере­ лізацією. Слід було б починати інституту будови народної освіти СРСР у спеціальне навчання не після світлі виступу т. Хрущова М. С. робничих закладів не визнають 8 класів, а значно раніше. Тов. на XIII з’їзді комсомолу. його за справжнє, не беруть ви­ Страхов вважає, що поєднання Членами ради одностайно бу­ пускника середньої загально­ у вузах двох різних профілів не ла схвалена думка про загальне освітньої школи на жодну ква­ виправдовує себе (наприклад, восьмирічне та спеціальне три­ ліфіковану роботу без спеціаль­ мова і література та музика і річне навчання в школах к раї­ ної додаткової підготовки. співи). Підготовку вчителів му­ Тому, на думку кафедри, за­ зики та співів доцільніше об’єд­ ни. У своїх виступах товариші гальноосвітня школа мусить нати з підготовкою вчителів внесли ще цілий ряд пропози­ бути 8-річн ою. Після 8-річної І— IV класів. цій. Так, зокрема, т ов. Литви­ загальноосвітньої школи всі уч­ — Теперішня школа не від­ нов вказав, що, на думку ка­ ні повинні закінчувати галузеві криває в повній мірі шлях у федри педагогіки, у 9 — 11 к ла­ профшколи (гірничу, транспорт­ життя,— так почав свій ви­ сах слід встановити декілька ну, металообробну, деревооб­ ступ професор Волинський.— фуркацій: промислову, сільсько­ робну, сільськогосподарську, Назріла необхідність створити господарську , планово-економіч­ медичну, торговельну і т. д.) різні типи профтехшкіл, які по­ ну та інші, щоб учні могли оби­ з двох- чи трирічним навчан­ винні дати певну спеціальність випускникам. Ремісничі учили­ рати за бажанням якусь певну ням. галузь праці і набували відпо­ У вищу школу вступників по­ ща треба скасувати. У вуз по­ відної кваліфікації. При набо­ силають організації, виходячи з винні прийматися люди з ви­ рах у такі школи слід врахову­ своїх та загальнодержавних по­ робничим стажем по рекомен­ треб. дації громадських організацій вати нахили і здібності дітей. Кафедра також вважає, що в підприємств. Необхідно понови­ Доктор педагогічних наук Т. Ф. Бугайко висловила пропо­ теоретичних роботах з педагогі­ ти мандатні комісії, які допу­ зицію навчати дітей читати у ки і у виховній практиці слід скали б вступників до складан­ дитсадках до 8 років, а до шко­ було б припинити розмови про ня екзаменів. Слід також про­ ли приймати тільки дітей во­ «всебічно розвинену людину», думати зв’язки вузу зі школою. Виступ тов. Терещенка був сьмирічного віку. Навчання у бо з'явилися «всебічно розвине­ загальній восьмирічній школі ні трутні», а твори ти і дбати присвячений структурі школи повинно бути обов’язковим для про всебічно розвиненого робіт­ та шкільного уроку. Промовець ника, трудівника, що займаєть­ не поділяє думки про те, що на­ всіх. Доцент Медушевський заува­ ся суспільнокорисною працею, вчання треба починати з дитя­ жив, що середня школа непо­ є активним будівником кому­ чого садка. Цим повинна займа­ тися школа. Він вважає, що най­ гано розв'язувала завдання під­ нізму, а не утриманцем. Від імені кафедри методики більш доцільним є прийом у готовки вступників до вищої школи, але не виховує у своїх фізики виступив професор Б а­ школу дітей з семи років; три­ випускників ні потрібного, став­ бенко. Він вказав, що, крім валість уроку повинна бути 45лення до праці, ні професійних загальноосвітньої, повинні бути хвилинною починаючи з 1-го навичок, що дозволили б її ви­ ще й спеціальні школи: музичні, класу. Треба тільки урізнома­ пускникам зразу ж після шко­ художні, хореографічні. Для ро­ нітнювати форми уроку в мо­ ли стати кваліфікованим робіт­ боти на ділянках, у майстернях лодших класах. Тов. Мітюрьов загострив ником чи середнім командиром повинно відводитися до 20% всіх годин. Старших школярів увагу на питанні про ви­ на виробництві. За трудове влаштування ви­ треба сміливіше залучати до вчення у школі іноземних мов. пускників сучасної середньої суспільнокорисної праці — на­ Головною причиною недостат­ школи ніхто не відповідає. вчати їх машинопису, стеногра­ нього знання іноземної мови випускниками середньої школи Обов’язки Міністерства освіти фії, бухгалтерії. Про поєднання загальноосвіт­ він вважає те, що вивчати їх ді­ і його органів обмежуються ви­ дачею атестата зрілості, інші нього навчання з професійним ти починають надто пізно. Про­ міністерства і раднаргоспи, як говорить доцент Страхов. Тре­ мовець пропонує розпочинати правило, теж стоять осторонь. ба, щоб ФЗУ та технікуми вивчення розмовної мови з ди­ Кафедра вважає, що тру­ забезпечували загальноосвітній тячого садка або з першого дове виховання в більшості рівень. 8-й клас, на думку ора­ класу. А для цього необхідно шкіл носить штучний, на­ тора, ще не повинен означати значно підвищити рівень підго­ рочитий характер. Тому й закінчення загальної освіти. товки спеціалістів іноземних не дивно, що керівники ви ­ Вона повинна продовжуватися мов у вузах. ТРАВНЯ 21 1958 року СЕРЕДА № 10 ( 57) Ціна 15 коп. Якою повинна бути школа Об’єднане засідання кафедр суспільних наук обговорило пи­ тання про перебудову навчання в середній та вищій школі. Відкриваючи засідання, тов. Тендерес підкреслив, що ра­ дянська школа повинна готува­ ти всебічно освічених людей, які б не тільки добре знали ос­ нови наук, але й були б здіб­ ними до продуктивної праці на виробництві. В зв’язку з цим середня школа повинна надава­ ти учням як загальну, так і про­ фесійну освіту у певних на­ прямках, Тов. Слободинська вважає, що в середній школі повинно бути 11-річне навчання. До 8-го кла­ су учні будуть вивчати загаль­ ноосвітні дисципліни в 9 — 11 класах — одержувати профе­ сійні знання. Але це питання вимагає зміцнення матеріальновиробничої бази в школі і наяв­ ності досвідчених кадрів, які б працювали в старших класах. Про l l -річне навчання в шко­ лі і необхідність спеціалізації в старших класах говорив тов. Федченко. Вводячи професійне навчання, необхідно суворо до­ тримуватись вільного вибору професій. Потрібно, щоб вчите­ лі мали якусь спеціальність. Тов. Кубрушко висловив дум­ ку, що для учнів, які не посту­ пили у вузи і ніде не працюють, необхідно організувати систему курсів. Це дасть можливість підготувати їх до праці, прид­ бати певну кваліфікацію. Тов. Брегеда вважає, що після семирічки основною фор­ мою навчання повинні бути тех­ нікуми по спеціальностях. З цією думкою не пого­ джується тов. Репухова. Вона вважає, що для придбання уч­ нями старших класів професії на підприємствах необхідно ор­ ганізувати спеціальні майстер­ ні. Цех, майстерня, де працю­ ють учні, повинні випускати то­ варну продукцію. Тов. Мосципан також під­ креслив, що професійне навчан­ ня повинно проводитись у стар­ ших класах середньої школи. Для цього необхідно зміцнити матеріально - виробничу базу школи і посилити зв'язки її з виробництвом. Всі виступаючі підкреслюва­ ли, що у вузи треба приймати лише по рекомендації громад­ ських організацій. В. РОКИТКО. НАРАДА ПО ОБМІНУ ДОСВІДОМ З 7-го по 11 травня цього року в Міністерстві освіти УРСР відбулася нарада за­ відуючих кафедрами і відді­ лами співів та музики педа­ гогічних інститутів респуб­ ліки. У нараді взяли участь близько п’ятнадцяти пред­ ставників педагогічних інсти­ тутів, у яких провадиться підготовка викладачів широ­ кого профілю. На нараді було заслухано доповіді: «Про організацію навчального процесу на ка­ федрі співів та музики пед­ інституту» (доповідач — зав. кафедрою Ніжинського педа­ гогічного Інституту ст. ви­ кладач В. К. Поляков); «Ор­ ганізація педагогічної прак­ тики з співів та музики» (до­ повідач — зав. кафедрою співів та музики Харківсько­ го педагогічного інституту Б. А. Комаренко); «Про ро­ боту дитячої музичної студії при Київському педагогічно­ му інституті» (доповідач — зав. кафедрою, кандидат мистецтвознавства Л. Й. Ви­ сочинська). Учасники наради проана­ лізували навчальний план педінститутів з спеціальності «Співи та музика» для сту­ дентів філологічних факуль­ тетів та внесли ряд цінних пропозицій, які передано на розгляд до Міністерства ос­ віти УРСР. П. РУДЧЕНКО, інспектор-методист Міністерства освіти УРСР. Н а ф о т о : Учасники н а­ ради на кафедрі співів і му­ зики нашого інституту. �ПАРТІЙНЕ ж иття Д е я к і побажання Керую я семінаром з політич­ ної економії соціалізму серед професорсько - викладовського складу фізико - математичного факультету. Гурток складаєть­ ся з 17 осіб. На протязі всього періоду його роботи (з початку навчаль­ ного року) було проведено шість засідань, де заслухано ряд до­ повідей з найбільш актуальних питань соціалістичної еконо­ міки. Доцент П. Й. Коваль прочи­ тав доповідь на тему: «Харак­ тер економічних законів соціа­ лізму і їх відмінність від еко­ номічних законів капіталізму»; доцент К. П. Янковський і Є. М. Сульженко зробили допо­ віді на тему: «Госпрозрахунок, рентабельність, собівартість і ціна при соціалізмі»; доцент М. Ф. Кіраковський — «Товар­ не виробництво і закон вартості при соціалізмі». Велика увага на семінарах приділяється вивчен­ ню таких питань, .як ціна і ціно­ утворення в СРСР, а також пи­ тань подальшого розвитку мар­ ксистсько-ленінської економіч­ ної теорії в рішеннях з ’їздів КПРС і пленумів ЦК КПРС. На жаль, ці доповіді і на­ ступне їх обговорення про­ ходили не при повному скла­ ді слухачів. Це пояснюєть­ ся інертним ставленням до своєї роботи окремих «почесних» чле­ нів семінару, а також деяким неулагодженням гурткової ро­ боти в інституті взагалі. В чет­ вер (це день роботи наукових гуртків) частина викладачів ке­ рувала роботою студентських гуртків і тому не мала змоги взяти участь у роботі семінару. Досвід роботи семінару пока­ зує, наскільки він необхід­ ний і корисний. Але разом з вивченням марксистсько-ленін­ ської економічної теорії на фі­ зико-математичному факультеті Нещодавно з Москви повернулася наша сом у московських педвузах, з постанов­ було б доцільно, особливо для делегація, у складі якої були директор кою наукової роботи, з життям студент­ фізиків, організувати паралель­ інституту, секретарі інститутської та фа­ ської молоді. Від імені викладачів та но і філософський семінар. культетських партійних організацій, ви­ студентів нашого інституту вони запро­ На мовно-літературному фа­ кладачі, студенти. Делегація відвідала культеті раціонально було б Московський міський педінститут ім. В. П. сили до нас у гості своїх московських створити два семінари з полі­ Потьомкіна і Державний педагогічний колег. тичної економії: один — по ви­ Н а ф о т о : наші представники на при­ інститут ім. В. І. Леніна. вченню питань політичної еко­ йомі у директора педінституту ім. Потьом­ Представники нашого колективу озна­ номії соціалізму, а другий — кіна т. Щ оголєва. йомилися з навчально-виховним проце­ капіталізму і докапіталістичних формацій. В планах роботи на наступ­ ний навчальний рік слід перед­ гості бачити створення семінару се­ ред викладачів на педагогічно­ 1 8 травня до інституту му факультеті, де така робота — Дівчата! Сьогодні після Не забувають студенти і про прибули гості — наші к о л е ­ не провадилася. лекцій необхідно залишитися відпочинок. Нещодавно в гру­ ги з Одеського педагогічного проводилося обговорення на декілька хвилин,—оголосила пі інституту ім. К. Д. Ушин­ М. СУГОНЯКО. книги «Семнадцатилетние»; про­ комсорг Л. Рябушекко. ського. — Для чого? Чому? — почу­ йшло воно дуж е жваво. Причо­ В складі делегації — за­ лися запитання, але Люба ні­ му спеціальних виступів ніхто ступник директора по на­ не готував, а кож ен говорив про чого не відповіла. вчально-виховній роботі, се­ Закінчилися лекції, та ауди­ те, що найбільше йому сподоба­ кретар партбюро інституту торії ніхто не залишав. Люба лося, вказував на недоліки А . А . Ж аборюк, заступник орг — В. Рудик), в 43 групі повідомила дівчат, що у сту­ книги. голови профкому Р . О. Когу­ фізиків (комсорг — О. Литви­ дента А. Сташкевича загрозли­ Цікаво проходять у н ас п о ­ тенко, декан фізико-матема­ нова). вий стан з старослов’янської літбесіди. В ці години ми не тичного факультету Р. Є. Але є ще групи і навіть кур­ мови. Йому необхідна допомога. тільки обмінюємося новинами з Соломонюк; представники ка­ си, де організаційна робота по­ Не вагаючись, одна з дівчат життя наш ої та зарубіж них федр: музики — І. І. Добро­ ставлена дуже погано. Так, взялася допомогти йому... країн, а й обговорюємо поведін­ дєєв, Істор ії КП РС і філосо­ комсорги Н. Теліченко (32 гру­ Це лише один випадок з жит­ ку окремих студентів. Так, н а­ ф ії — А . А . Дабіжа, педаго­ па математиків), А. Архипова тя II групи І курсу (російський приклад, під час бесіди «Пого­ гіки — Т. М. Свідіна та (32 група фізиків). Т. Левицька відділ) мовно-літературного фа­ воримо про кожного» говорили член ком ітету ЛКСМУ сту­ (31 група математиків) навіть культету. дент І. Б . Комендант. про кожного з нас. Такі за д у ­ «не знали», що треба складати Група у нас невелика — шевні розмови ще більш е згу р ­ Г ості детально ознайом­ плани роботи, хоч на школі ак­ всього 25 чоловік. Проте мета ляться з постановкою на­ товують і зближують нас; в у всіх єдина — якнайкраще тиву говорилося про це. вчально-виховної роботи в Факультетське бюро фізико- вчитися. Вдумливо і серйозно цьому велика заслуга наш ого наш ом у інституті, побува­ математичного факультету (се­ готуються до семінарів Г. Пав­ старшого помічника і порадни­ ють на лекціях викладачів, кретар — О. Семко) недостатню ка викладача Б. П. Страхова. відвідаю ть студентські гур­ лова, Г. Орел, С. Фадеева, С. увагу приділяло навчанню ком­ тожитки. Г. ЧЕНДЄВА. сомольського активу І курсу, Наумова і багато інших. внаслідок чого комсомольське бюро курсу довелося переоби­ рати. Для того, щоб комсомольський актив умів як слід працювати, треба не тільки збирати школи активу по окремих ділянках ро­ боти , на яких теоретично розби­ раються методи комсомольської роботи — необхідно надавати йому діяльну допомогу в по­ всякденній роботі. Саме таке навчання буде найбільш корис­ ним і дійовим. Л. БІЛИЙ. Навчання комсомольського активу — важлива ділянка роботи На XII комсомольській кон­ ференції інституту делегати го­ ворили про те, що комітет ком­ сомолу мало уваги звертав на навчання комсомольського ак­ тиву. Новий склад комітету врахував ці критичні зауважен­ ня. На протязі 1957 — 1958 на­ вчального року було проведено три інститутські школи активу на теми: «Форми та методи ор­ ганізаційної та ідейно-виховної роботи», «Керівництво і кон­ троль за навчальною роботою в комсомольській групі», «Про стиль та методи роботи члена факультетського бюро». Регу­ лярно проводились збори ком­ сомольського активу, на яких обговорювалися завдання орга­ нізації і накреслювалися шляхи їх виконання. Члени комітету комсомолу і факультетських бюро відвідували групові та курсові збори, навчали комсо­ мольський актив повсякденній роботі. Вжиті заходи дали позитивні наслідки. Значно краще, ніж раніше, проводиться комсомоль­ ська робота в І групі І курсу педагогічного факультету (комс­ Навчальний рік закінчується. Студенти складають останні заліки, а Л. Маложава, М. Ламаш та В. Савенок (педфак) працюютьнад завершенням курсових робіт. Згуртований колектив — запорука успіхів у навчанні Наші �З досвіду вільнюсців Широкого розмаху в школі З великим успіхом пройшла наукова студентська конферен­ набула боротьба за культуру ція Вільнюською державного поведінки, за чистоту; в школі педагогічного інституту, при­ учнів привчають до ввічливості. свячена 70-річчю з дня наро­ У коридорах школи — плакати: дження великого радянського «Витри ноги», «Дотримуйся чи­ стоти», «Будь охайним» та педагога А. С. М акаренка. З доповіддю «Ж иття і педа­ ін. Чергові стежать за вико­ гогічна діяльність А. С. М ака­ нанням цих вимог як учнями, ренка» виступив студент II кур­ так і викладачами. су ВДПІ Дудутіс. Студентка ІІІ Навички культурної поведін­ курсу Петрайтіте прочитала до­ ки в школі виховуються прак­ повідь «Про виховання соціа­ тично. Тав. Пакалніс. розповів, лістичного гуманізму в системі як він сам у VI класі провадив А. С. М акаренка». На пленар­ заняття по вихованню культури ному засіданні виступила з до­ поведінки. Вийнявши з кишені повіддю «Виховання почуттів зламаний олівець, він попросив дітей і підлітків на основі педа­ ножик, щоб його підстругати. гогічних творів А. С. Макарен­ Один з учнів д ав йому ножик. ка» студентка нашого інституту Директор спитав: «А хто може Галина Новицька (IV Курс пе­ зроб и ти це культурніше?!» Ін­ дагогічного факультету). ший учень подав йому розкри­ Особливо цікавим був виступ тий ніж, але лезом уперед, тре­ директора IX середньої школи тій — ручкою вперед. Дівчинка м. Каунаса т. Пакалніса, який взялась сама підстругати олі­ розповів про свій досвід засто­ вець. Тов. Пакалніс все-таки сування ідей А. С. М акаренка спитав, хто може зробити ще в школі. культурніше і красивіше. П ід­ — Колектив у ш колі,— го­ нявся хлопчик, подав йому свій ворить він,— формувався посту­ олівець і спитав дозволу під­ пово. Школі було присвоєно стругати олівець т. Пакалніса. ім'я Адама Міцкєвича. З цього, Другий приклад: назвавши й почалася боротьба за кол ек­ тив: провели вечір, присвяче­ к нижку, т. Пакалніс попросив ний А. Міцкєвичу, до якого ста­ дівчинку й хлопчика відшука­ ранно готувались; всі учні ви­ ти її в учительській і принести. вчили біографію п оета, його Сам же стежив за їх поведін­ все було гаразд: хлопчик твори, деякі навіть напам ’ять. кою; двері, пропустив дів­ Було введено учнівський значок відкрив чинку, і сам вийшов за нею, з ініціалами поета («АМ»), який причинивши двері. одержували лише кращ і учні, У школі багато цікавих тра­ учні-активісти. Всі хороші справи, зроблені дицій. Одна з найкращих — класом, записуються в окремий свято «срібного дзвінка», яке зошит; в кінці кожної чверті ви­ відбувається в останній день значається клас, щ о зайняв пер­ занять. «Срібний дзвінок» — ше місце по школі, а на загаль­ це останній дзвінок для ви­ них шкільних зборах цьому пускників . класові вручається перехідний Ш колярка - першокласниця приз. Доручення класам іноді Пробігає з дзвоником по всіх даються тривалі, і знають учні коридорах. Учні заходять в ак­ про них заздалегідь (директор в товий зал. На сцені стають кінці навчального р о к у в ж е має навпроти найстарші й наймо­ план роботи на наступ н ий рі к). лодші в школі — випускники і Так, клас, яком у до ручал о сь першокласники. Першокласни­ прибирати новорічну я л инку, ки вручають своїм старшим то­ знав про це весною, том у влітку варишам квіти. Один з учнівприготував чимало чудових при­ першокласників обіцяє від імені всіх добре вчитися і гідно прокрас. Ек с к у р с і я Цими днями разом з на­ шим агітатором П. М. Куль­ чицькою ми відвідали вер­ статобудівний завод автома­ тів і напівавтоматів. Це підприємство випускає понад 45 моделей автоматів і напівавтоматів, що свід­ чить про швидкий ріст за­ воду. Ми відвідали кілька це­ хів - — ливарний, коваль­ ський, механічний. Розпо­ відь інженера т. Кіца про була нести девіз 11-го класу (в Литовській РС Р одинадцяти­ річне навчаня в середній школі. Кожний клас обирає со­ бі девіз і по закінченні школи передає його першому класові). Потім виступають випускники і викладачі. Школа має, крім учнівського значка, свій статут, який вида­ но окремою книжечкою. Дотри­ мування правил статуту є обо­ в’язком к ожного учня. У стату­ ті визначені правила поведінки учня в школі, на вулиці, дома, за столом. Одним з великих досягнень шкільного колективу є пункту­ альність, за яку наполегливо боролись спочатку в учитель­ ському, а потім в учнівському колективах. Всі збори, вечори, засідання починаються в точно призначений час. Після почат­ ку — дівері закриті, вхід забо­ ронений. Наприклад, збори, призначені на 17 годину 12 хви­ лин, починалися хвилина в хви­ лину. Внаслідок тривалої, наполегли­ вої роботи, вмілого застосуван­ ня ідей А. С. Макаренка в школі виріс міцний колектив. П ісля пленарного засідання прибутні проглянули кіно­ фільм «Педагогічна поема». На другий день члени нашої делегації були присутні на за­ сіданні секції педагогіки і пси­ хології. В роботі цієї секції взяли участь студенти КДПІ ім. Горького, які прочитали ряд доповідей, присвячених педаго­ гічній спадщині А. С. Макарен­ ка. Доповіді були вислухані з великою увагою. Потім ви­ ступив один з наукових ке­ рівників секції, який дав по­ зитивну оцінку доповідям на­ ших студентів; інші виступаючі приєдналися до його думки і побажали Науковому студент­ ському товариству інституту дальших успіхів у роботі. Важлива і корисна справа Нещодавно, зовсім випадково, я побував на сту­ дентському вечорі, програма якого велася англій­ ською, німецькою та французькою мовами. Цікаво мені було на ньому побувати тому, що в педінституті вчаться і випускники нашої школи, а в свій час у ньому навчався і я сам. Хороше і приємне враження справив на мене ве­ чір. Я разом з усіма аплодував молодим виконавцям за майстерне виконання пісень, виразні декламації та виконання сценок із класичної літератури. П о­ ряд із студентами мовно-літературного факультету на сцені успішно виступали фізики, математики, педфаківці. Приємно думати, що в школи через деякий час підуть всебічно підготовлені вчителі, які не обмежу­ ватимуться тільки читанням лекцій або проведенням уроків. З а 25 років педагогічної роботи я бачив немало вчителів. І треба прямо сказати, що однією з причин невдач окремих молодих педагогів є невміння орга­ нізувати позакласну роботу. Вони тільки «урокодав­ ці" , живуть відірвано від дитячого колективу. А учи­ тель обов’язково повинен бути і вихователем. Тому моїм майбутнім колегам я хочу порадити якомога більше практикуватися в проведенні різних позакласних заходів, щоб стати справжніми педаго­ гами-вихователями. М. ТАРАСЕНКО, завуч Радульської середньої школи Любецького району. Чернігівської області. ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИЙ ВЕЧІР МОЛОДІ «English is spoken here!» «Deutsch spricht man hier!» «On parle francais ici!» Такі написи можна було про­ читати в актовому залі інститу­ ту на не зовсім звичайному ве­ чорі... Думка організувати вечір на іноземній мові прийшла якось відразу і захопила весь колек­ Р . ПАЛІЙ, Н. КОВАЛЕНКО, тив кафедри. Важко навіть ска­ студентки II курсу мовно- зати зараз, хто був ініціатором літературного факультету. цього цікавого і корисного за­ ходу. У здійсненні задуманого взяли активну участь багато ви­ кладачів та більше ста студен­ тів. ...Як і завжди перед почат­ ком — в залі гомінко. Але Розалії Зарембової, яка була чомусь здається, що в цей ве­ в складі делегації. В газеті надруковано взаємні поздо­ чір пожвавлення не таке, як ровлення з святом 1 Трав­ звичайно буває, а якесь особ­ ня — Р. Зарембової і інже­ ливе. В залі — численні гості. Се­ нерів-технологів тт. Черніко­ ред них робітники заводу «Ле­ в ОЇ і Нікіточкіної. Вони здру­ нінська кузня» (підшефні ка­ жилися ще минулого року і федри іноземних мов), виклада­ тепер систематично листу­ чі та студенти інституту інозем­ ються. них мов, вчителі шкіл міста. Ми дуже вдячні П. М. Д ев’ятнадцята година. На Кульчицькій і дирекції заво­ сцені з ’являються стрункі дів­ ду за організацію екскурсії. чата. У кож ної на грудях — Ш. МУРГА. квітка. Квіти — це своєрідні ембле­ ми. Вони у кожного учасника вечора. Колір квітки залежить від мови, якою виступає той чи інший «артист». Якщо він «ан­ глієць» — квітка біла, «ні­ мець» — блакитна, «фран­ цуз» — рожева або червона. Дівчата, кожна «своєю» мо­ вою, вітають присутніх. Зал відповідає дружними оплеска­ ми. Завіса повільно розсуваєть­ ся, і зі сцени, що утопає в жи­ вому весняному уборі, лине зна­ йома мелодія. Це зведений ді­ вочий хор злагоджено виконує «Гімн демократичної молоді»... Хор змінюється сольними ви­ ступами. Студент В. Галух спі­ ває «Пісню про Батьківщину». Схвильовано звучить голос ви­ конавця, а в уяві присутніх ви­ никає осяяний промінням вес­ няного сонця наш рідний край... Проникливо, з глибоким по­ чуттям прочитала В. Заскока вірш В. Гюго «На барикаді». Дівочий ансамбль задушевно виконав англійську пісню «Хло­ пець Біллі» та фестивальну ц і ка в о ю роботу цехів і механізмів су­ проводжувалась демонстра­ цією роботи деяких верста­ тів і окремих етапів трудово­ го процесу. Нам було приємно почути, що в минулому році на за­ воді побували наші земля­ ки — делегація з Чехосло­ ваччини. В заводській бага­ тотиражній газеті «Верстато­ будівник» серед виробнични­ ків заводу ми побачили фо­ тографію старої комуністки НАМ ПИШУТЬ польку. Дуже хороше тріо у складі студенток В. Ленько, Н. Оселедько та О. Луцької ви­ конало німецькі пісні «Прощан­ ня з Батьківщиною» та «Коли­ скову». Затамувавши подих, слухали присутні пісню «Якщо хлопці всього світу...» у вико­ нанні ансамблю на французькій мові. Ніжно продзвеніла негри­ тянська колискова пісенька «Спи, мій бебі» у виконанні студента А. Сташкевича; А. Мирецька натхненно прочи­ тала вірш Луї Арагона «Бала­ да про тих, хто співав під тор­ турами». Першокурсниці Н. Шрубок та Л. Поха темпера­ ментно виконали французький народний танок, який підготува­ ли з власної ініціативи. Надзви­ чайно сподобалася всім німе­ цька жартівлива пісня «Поці­ луй мене, Ангеліно!», яку у су­ проводі квартету майстерно ви­ конали Л. Рябушенко і Г. Орел. Чудове враження справило на присутніх виконання уривка з п’єси Бернарда Шоу «Пігма­ ліон» студентами мовно-літера­ турного та фізико-математично­ го факультетів С. Фадєєвою, В. Пріцкером, М. Кириленком та О. Якубенко. Палко аплоду­ вали глядачі і виконавцям сцен­ ки з комедії Бомарше «Безум­ ний день, або весілля Фігаро» Н. Сизенко, Н. Опаленко, А. Демидовій та В. Тарасенко. Один за одним виступають студенти і з кожним виступом почуття радості ї гордості за них все більше охоплює кож­ ного, хто знаходиться в залі. Та ось змовкають звуки останньої мелодії. Повільно за­ кривається завіса. Але присут­ ні ще довго не відпускають учасників вечора, нагороджуючи їх тривалими, заслуженими оп­ лесками... Дуже добру справу розпочав колектив кафедри іноземних мов. І це корисне починання обов'язково треба продовжити. Такі вечори розвивають у моло­ ді почуття інтернаціоналізму, прищеплюють їм любов до іно­ земної мови, а значить, і ба­ жання знати її якомога краще. Л. СОПІЛЬНЮК. �П О Е З ІЯ Н А Ш И Х Д Р У З ІВ Максимова (ОПОВІДАННЯ) ІСТОРІЮ нам розповів ЦЮдядько Сергій, літня люди­ на з шевченківськими вусами, в пору сінокосу, коли ми за про­ ханням колгоспників приїхали допомагати їм на лузі. Увечері, коли все навколо стихало, ми, ніби змовившись, тісним колом оточували його і просили: — Дядьку Сергію, розка­ жіть що-небудь! Він задоволено посміхався: — Я вже вам усе розповів! — Розкажіть про Максимо­ ву балку. Люди казали, що ви дещо знаєте про неї. — Про Максимову балку? — задумавшись, перепитав дядько Сергій. — Розкажіть, просимо вас! — дружно підхопили хлопці. БАЛКА дуже хоче бачити. Прощай, ме­ — Хто мене видав? — запи­ ні ніколи! — і швидко вийшла. тав Максим. Марися мовчала, напружено Смерека аж прикипів на міс­ ці. Він давно затаїв смертельну думаючи, хто б міг це зробити, ненависть до Максима. Ще з їй пригадався той вечір, коли півроку тому Максим як пред­ до неї заходила Ганна, її розмо­ ставник комбіду вимагав, щоб ва з нею. Раптом вона аж похо­ Смерека здав у громадський лонула. фонд жито для посіву. Куркуль — Може... може, батько, — відповів, що, мовляв, нічого за­ тихо промовила вона. Марися зіхати на чуже добро. «А яке кинулась до Максима і, важко воно ваше,— відрізав Мак­ дихаючи, благала: сим,— на наших наймитський — Зрозумій, Максиме, обі­ горбах виросло оте добро». цяють життя! Це вже було занадто. Смере­ Максим не відповів, схилив­ ка, позеленівши від люті, про­ ши голову на коліна. Він про На деякий час всі замовкли. цідив: «Ну, стривай, злидар не­ щось думав: З-за хмар викотилося бліде об­ щасний, ти за це поплатишся!» — Ні, ні й щ е раз ні! — ви­ личчя місяця, освітивши голу­ І ось тепер була нагода помс ти ­ разно вимовив Максим. Марися бим сяйвом свіжі покоси трав, тися: до того ж, він буде ніжно обняла його. прибережні лози, курінь і гурт не на поганому рахунку у нім­ — Тоді і я вмру разом з то­ хлопців, які зосереджено диви­ ців, а в їхніх руках сила. Коли Марися пішла поратись бою. лися на дядька Сергія. А нав­ Марисю вивели. Німець ки­ коло — тиша, чути тільки пле­ по господарству, Смерека крадь­ нувся до неї. скіт хв иль та десь здалеку кома вийшов з хати. доноситься крик сонного птаха; — Щ о він тобі сказав? Холодно стояти надворі в відчувається терпкий запах ско­ Марися не відповіла. січневий вечір, ще й у хурто­ шеної трави. — І ти заодно з ним, біль­ вину. Та Максима зігрівала — Гаразд, гаразд,— промо­ думка про те, що він побачить­ шовицька мерзото! Вивести! — вив дядько Сергій і, оглянувши ся з Марисею, йому потрібно крикнув німець, шаленіючи від всіх, тихо почав. Голос його дістати деякі в ідомості, і, крім люті. злегка тремтів. Відчувалося, того, він так давно не бачив О Ф ІЦ ЕР, підперши голову що розповідав він про близьке свою кохану!.. руками, сидів за столом. і дороге. Почувся скрип снігу — з ’я­ Перед ним стояли Максим і Ма­ Ми познайомились з Макси­ вилась постать. Максим відразу рися. мом восени 1916 року. Незадов­ впізнав її: то була вона, Мари­ — Востаннє запитую: буде­ го перед цим помер його бать­ ся. Тривожно забилося серце. те говорити: ко, а після тяжкої хвороби не Помітивши його, вона прискори­ У відповідь мовчанка. стало й матері. Безвихідне ста­ ла крок. Він кинувся назустріч. приступайте,— кив­ новище змусило хлопця піти в — Марися, ти прийшла, моя нув—вінТоді солдатам. найми до куркуля Смереки. Не­ лебідонько! Максим побачив, як до Ма­ солодко було йому. Часто при Вона, злегка примруживши рисі підбігли двоє солдатів і зустрічі він говорив мені: очі, закохано дивилася на нього. — Цей пузир скоро лопне Міцні обійми; короткі, як мить, почали роздягати її... — Досить! — скомандував від батрацького поту й крові. гарячі поцілунки. офіцер.— Ну, що скажете? — — А ти піди від нього,— ра­ Зненацька, немов з-під зем­ єхидно запитав він, наближаю­ див я. лі, виросло декілька постатей, чись до Максима. Максим по­ Він задумливо мовчав і ніби їх було не менше двадцяти. вернув голову, глянув у його самому собі відповідав: Максим рвучко метнувся вбік, хижі очі і, зібравшись з сила­ але назустріч висунулись баг­ ми, плюнув прямо в обличчя. — Не можу. Я здивувався. Але блиска­ нети. Він блискавично повер­ Німець одним ударом збив юна­ вично майнула думка: «Адже у нувся й побіг у протилежному ка з ніг. Смереки є дочка — кароока напрямку. В цю мить з-за дере­ Р АНКОМ Марисю й Макси­ ва вискочили німці й накинули­ Марися». ма вели по сніжному ш л я­ ся на нього ззаду. Максим зро­ ху, що звертав до балки. Кож­ У буденних турботах минали зумів, що потрапив у пастку. ний думав про своє. дні. Зрідка до села долітали Вранці Максима допитував — Максиме, — звернулась різноманітні чутки, розпорошу­ вались у ньому. І одного разу, вже немолодий офіцер. Він гля­ до нього М арися,— тобі не як грім, долетіла звістка: в Пе­ нув на залите кров’ю обличчя страшно? тербурзі перемогла революція, юнака і гримнув по-німецькому — Мені за тебе боязко,— влада перейшла до рук робіт­ на солдатів. відповів Максим, і, ніжно гля­ — Тварюки! Як ви поводи­ нувши на неї, міцно потис руку. ників і селян! По-різному зу­ стріли люди цю звістку. Одні тесь з ним! Це дуже дорогоцін­ Їх поставили над балкою. Д е­ раділи і мріяли про нове жит­ на знахідка! сять рушниць дивилися на них. тя, інші — скептично й вороже А далі улесливо звернувся Гримнув постріл. Куля влучила очікували. Село насторожилось. до Максима: Марисі в шию, звідти тонень­ З швидкістю шаленого вітру — Я думаю, що ми з Вами кою цівкою стікала кров. Дру­ побігло життя. Минув ще рік. домовимося про все. га куля попала в ногу, нижче Україну залило арміями оку­ коліна. М арися ойкнула і впала, Максим презирливо посміх­ пантів. Максим разом з під­ Максим г лян ув в її бік. пільним комітетом пішов у ліс, нувся і промовчав. — Погано стріляєте,— гук­ де формувався великий парти­ Минуло декілька днів. Ніякі нув він солдатам. занський загін. лестощі, ніякі тортури не ро­ — Плі! — гаркнув німець. Німців, що стояли в селі, зімкнули вуст партизана. Де­ На цей раз М аксим захитав­ дуже турбувало, де знаходять­ кілька разів Максима, непри­ ся партизани. Вони шукали їх томного від катувань, відлива­ ся, ще р а з останнім поглядом глянув навкруги і важ ко впав. в одному місці, а в іншому в ли водою. Поряд з ним леж ала Марися. цей час злітали в повітря еше­ Проте офіцер не втрачав на­ О ПОВІДАЧ замовк. Д екіль­ лони, склади.... дії дізнатися про все. ка хвилин стояла напруже­ — Ні, я-таки витравлю з на тиша. В хаті Смереки було тихо. Потім тремтячим го­ нього «більшовицьку заразу»!— У вечірніх сутінках видно, як лосом він додав: Марися, злегка нахилившись, У ката визрів новий план. Він — Там, у балці, їх і похова­ щось вишиває. В сусідній кім­ викликав ад’ютанта. ли, а весною чиясь дбайлива — Негайно приведіть сюди рука посадила на могилі беріз­ наті, до якої вів прохід, закри­ тий вишитою завісою, Смерека Ма... Марисю Смереку. — Її при­ ку. ...Оце і все... зшивав упряж. Почувся корот­ вели. Офіцер вирішив діяти Стало тихо-тихо. Ніхто не кий стук, двері відчинились, і відверто й прямо. хотів порушувати тиші. У кож­ Марися побачила обвітрене об­ — Слухай, дівчино, ти гар­ ного — задумливе обличчя, за­ личчя Ганни, подруги. на, молода, ти хочеш жити. Від мріяний погляд. А до них немов врятуєш ти — Марисю, до тебе можна? тебе залежить: посміхалася ніжна струнка бе­ цього юнака чи ні. Якщо він різка, — Заходь! що росла на могилі. Во­ зізнається, дарую життя, даю на посилала свій привіт людям, — Я на хвилинку, йди сюди, землю і можете одружитись. миру і сонцю. я маю щось тобі вказати. Гостя, Якщо ні — то буде погано! стежачи за тим, як її слова Володимир ВАШКУЛАТ, вплинуть на Марисю, прогово­ Незвичайним було побачення студент II курсу мовнорила: Сьогодні, недалеко від Марисі й Максима в тісній ка­ літературного факультету. балки, тебе чекатиме Максим: мері, з вартовим за дверима. КОМСОМОЛЬЦЫ Холодный ветер вил из снега кольца, В Царицын уезжали комсомольцы, Райкома двери наглухо забив, Восьмушкой хлеба голод раздразнив. Мороз как-будто поднимал на пики, Стелилась вьюга, хороня живьем, А с юга полз раскормленный Деникин, С холодным «голубым» офицерьем. Шли комсомольцы в красных батальонах, Тонули в океанах огневых, Расписывались кровью на знаменах И молча умирали возле них. С «Максимом» и десятком трехлинеек Сивашем, степью, щелочками троп Прошли победно Крымский перешеек, Колючий, неприступный Перекоп... Холодный ветер вил из снега кольца, То утихал, то сатанел опять... На стройки уезжали комсомольцы Страну свою из пепла поднимать. Пройдут века, но сотни поколений Людей тех не забудут, нет, Которых в бой повел великий Ленин, Зажечь над миром новой эры свет! Анатолий КРЕССЕ, студент Житомирского пединститута. Скромна трудівниця Вона приходить в школу рано-рано, Як в небі спить ще сонце золоте. Повитирає з вікон пил старанно. Провітрить класи, чисто підмете. Своїй роботі непомітній, скромній, Вона багато сили віддала. І хоч у неї уже сиві скроні, Та скільки в серці світла і тепла! Робота скінчена. Вже дев'ять скоро... До класів чисто прибраних, просторих, Прийде шумлива, жадібна де знань, Допитлива, настирлива малеча І над книжками дзвінко защебече, Як ластівки в погожо-ясну рань. Андрій КОНИК, студент Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. БЕЗСМЕРТЯ Чорніє рана на корі... Який надріз глибокий! Хтось, видно, від жаги горів І дуже прагнув соку. Весняне сонце припече — Ж иття навкруг проснеться, І сік з берези потече, Немов сльоза поллється. Впадуть краплини на траву, Торішню поруділу, Щоб натомість родить ж иву, Таку, щоб зеленіла. А цей надріз зробив солдат, Щоб спрагу заглуш ити... І він безсмертний, бо стократ В нащ адках буде жити. Оксентій МЕЛЬНИЧУК, студент Житомирського педінституту. новое слово КОЗЬМЫ ПРУТКОВА Если ты читаешь лекцию академическим языком, о преподаватель, не льсти себя мыслью, что ты академик! Что в институте по­ жнешь — то в школе по­ сеешь. Сдавая экзамен, не за­ будь оставить себе знания. Хочешь быть хорошим учителем? Будь им! Двойку тоже нужно за­ служить. Записал внук Козьмы Пруткова Кузя ПРУТЕНОК. ВЕСНЯНИЙ ВІТЕР З а сп а н и м и степами, радісна, голосна, з буряним и вітрами йде красуня-весна. Вітер до праці кличе, Ж ен е і спокій, і сни. В ін дихає прямо в обличчя ніж ним теплом весни. К ли ч е туди, де в небо йде б уд івля нова, кли ч е туди, де треба р у к и , а не слова. Н і, не по нас в цім світі спокійно чекати кінця... Х а й же тривожить вітер в кожному з нас бійця! Щ об так, як вірші писати з натхненням до забуття, стали ми працювати, кращ им робити життя. М. ВІКТОРОВ студент Української академії сільсько­ господарських наук . В. о. редактора І. КРУК � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 10 (57) (21 травня 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-09-09 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 10 (57) (21 травня 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; в. о. редактора І. Крук. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/103 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Крук І. (в. о. редактора) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/40565f186378a5550055c53e5ff3e51c.pdf 0b7d47e0d1a38877206b5274b50f2e3d Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text За педагогічні КАДРИ ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО Р А Д ІСН Е СВЯТО М И Р У 30 № К В ІТ Н Я 1958 ропу СЕРЕДА 9 ( 56) Ціна 15 коп. РАДИМО ВСІМ Нещодавно наша група від­ відала Республіканську педаго­ гічну виставку, яка справила на нас глибоке враження. Тут експоновано різноманітні дитя­ чі роботи як індивідуальні, так і колективні: рукоділля, ліп­ лення. технічне моделювання, різьба по дереву тощо. На ви­ ставці немає такої роботи, яка б не привернула до себе уваги — всі вони цікаві, вико­ нані старанно і з любов'ю. Особливо нам сподобались ви­ роби з різьби по дереву. Важко навіть повірити, що роботу ви­ конували дитячі руки — на­ стільки вони майстерно виго­ товлені. Представлені вироби свід­ чать про кропітку щоденну працю педагогів у дитячих ко­ лективах. За роки Радянської влади Перше травня — день огляду промисло­ всесвітньоісторнчннх перемог валова продукція радянського народу в боротьбі вості України зросла в 20 ра­ за побудову комуністичного зів, а продукція машинобудів­ суспільства, за мир і дружбу ної і металообробної промисло­ між народами усього світу. вості — в 150 разів. Радянські люди на багато­ Перше травня — це огляд ви­ річному досвіді перконалися в датних успіхів у економічному і культурному будівництві кра­ тому, що тільки соціалістичний їн світового соціалістичного та­ лад і радянська демократія від­ бору. Перше травня — це ве­ кривають найширші горизонти лике свято міжнародної солі­ для творчості людини, для дарності трудящих, свято тор­ здійснення її демократичних жества ідей пролетарського ін­ прав, для її активної участі в тернаціоналізму, яскрава де­ управлінні державою, в госпо­ монстрація визначних перемог дарському і культурному жит­ трудящих у боротьбі за мир, за ті країни. Радісним буде день Першого демократію, за торжество со­ ціалістичних ідеалів. Першо­ травня не тільки для радян­ травень — це радісне свято ських людей, але для трудящих країн народної демократії, які весни, молодості і сили. під проводом комуністичних і Соціалістичні нації Радян­ робітничих партій досягли ве­ ського Союзу зустрічають це ликих успіхів у зміцненні на­ свято в обстановці великих родно-демократичного ладу, в творчих перемог на фронті У газеті за 22 квітня ц. р. мирної комуністичної праці. За розвитку національної економі­ було надруковано статтю ко­ ки, в піднесенні соціалістичної 40 років існування Радянської лишнього студента нашого ін­ культури. влади наша країна перетвори­ ституту, а нині завуча сільської В день Першого травня ро­ лася у могутню індустріальношколи І. Р. Семенчука — «Ви­ бітничий клас і трудящі маси колгоспну державу світу, про­ пускники інституту — майстри капіталістичних країн, наро­ відну силу світового соціа­ ди колоній демонструватимуть педагогічної справи», де він ді­ лістичного табору. непохитну волю у боротьбі за литься своїми думками про пе­ Основне економічне завдання свої права, за покращення дагогічну роботу вчителя, наво­ Радянського Союзу — наздо­ умов життя і праці. дить приклади виховання уч­ гнати і випередити найбільш Першотравень — це радісне нів, дає деякі цінні поради. розвинені капіталістичні краї­ свято борців за мир в усьому ни, в тому числі і Сполучені світі, які здобувають перемогу Штати Америки, по виробни­ за перемогою над темними си­ цтву продукції на душу насе­ лами війни і капіталістичного лення — тепер не є справою рабства. В інституті веселе пожвавлен­ ня. Скрізь іде діяльна підготов­ далекого майбутнього. Це зав­ Студенти і професорсько-ви­ ка до міжнародного свята солі­ дання розв’язує зараз радян­ кладовський склад інституту зу­ дарності трудящих — 1 Травня. ський народ під мудрим керів­ стрічають свято в обстановці ництвом Комуністичної партії. наполегливої боротьби за підне­ Радянські люди зустрічають сення рівня навчальної і на­ Першотравень могутнім підне­ укової роботи. сенням промисловості, культу­ В інституті звертається особ­ ри, соціалістичного сільського лива увага на вивчення студен­ господарства. Заходи ЦК КПРС тами ленінської теоретичної і Ради Міністрів СРСР по дальшому розвитку колгоспного спадщини, на глибоке засвоєн­ ладу і реорганізації МТС пере­ ня основ наук. Інститут поглиб­ творюються в життя волею, лює свої зв’язки з студентами натхненною працею, невичерп­ і викладачами педагогічних ін­ ною творчою енергією широких ститутів країн народної демо­ кратії. народних мас. Хай живе Перше травня — З небувалою силою в наш свято миру, свято інтернаціо­ славний час розквітають в бра­ нальної єдності трудящих! терській сім’ї народів соціа­ лістичні нації нашої країни. Квітне Радянська Україна, яка перетворена зараз в індустрі­ ально-колгоспну державу, в рес­ публіку передової науки і со­ ціалістичної культури. Працівники народної освіти! Підвищуйте якість навчання дітей, боріться за політехніза­ цію школи! Виховуйте молоде покоління в дусі любові і від­ даності Радянській Батьків­ щині, справі комунізму! На виробничій практиці Студенти IV курсу фізико - математич­ ного факультету під час виробничої прак­ тики на III авторе­ монтному заводі. В центрі — керівник практики доцент О. М. Лазаренко. Педагогічна виставка —спра­ ва цікава і корисна. Бажано щоб всі наші студенти відвіда­ ли її. В. БОРОХ, Р. УТВЕНКО, студентки III курсу педа­ гогічного факультету. Розпочали добру справу На мій погляд, було б дуже корисно, щоб розділ «Випуск­ ники інституту — майстри пе­ дагогічної справи» був у газеті постійним і в ньому система­ тично висвітлювався досвід ро­ боти наших старших товаришів. В. БЕЛЬДІЙ, студент І курсу, фізикоматематичного факультету. Багато студентів під час ви­ робничої практики працюють робітниками. На ф о т о : четвертокурсник А. Смілянський за притиранням двигуна ЗІЛ-120. ПЕРШОТРАВЕНЬ ПРИЙШОВ У ІНСТИТУТ Багато сил і творчої фантазії вклали студенти і господарники у святкове оформлення інсти­ тутської колони. Особливу ува­ гу звернено на виготовлення квітів — адже це свято миру, весни. Вчора в актовому залі від­ бувся урочистий вечір, який за кінчився великим концертом. Завтра студенти, аспіранти, співробітники інституту ві­ зьмуть участь у святковій де­ монстрації трудящих міста. Третього травня їх чекає бага­ то цікавого у Гостомельському лісі, де відбудеться масова ма­ ївка трудящих Сталінського ра­ йону. З аслужена нагорода Студенти, викладачі, співро­ бітники інституту беруть ак­ тивну участь у роботі Червоно­ го Хреста і Червоного Півмі­ сяця. На підсумковій конференції Сталінського районного коміте­ ту Товариства було відмічена кращу роботу окремих органі­ зацій та підприємств міста. Наш інститут зайняв друге місце. Грамотами обкому нагоро­ джені дев'ять осіб. Серед Н И Х : студентки Л. Вільчинська, М. Нацвалова. Т. Яковенко (фізи­ ко-математичний факультет), В. Пруднікова (педагогічний фа­ культет), викладач кафедри фізвиховання Л. Філіпова, ла­ боранти К. Смаричевський, А. Андрійчук (кафедра психоло­ гії), М. Якущенко (кафедра спецпедагогіки). �ДО 140-річчя З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ОСНОВОПОЛОЖНИК НАУКОВОГО СОЦІАЛІЗМУ Сто сорок років тому, 5 трав­ ня 1818 року, народився осно­ воположник наукового соціаліз­ Му, вчитель І вождь світового пролетаріату Карл Маркс. З першого і до останнього кроку свого свідомого життя він був безстрашним і самовідданим борцем за визволення трудя­ щих з-під ярма капіталу. У 1842 році він стає го­ ловним редактором «Рейнської газети», на сторінках якої роз­ гортає сміливу критику реак­ ційних порядків, що існували в напівфеодальній Пруссії, захи­ щає інтереси народних мас. Але вже на початку 1843 ро­ ку газета була закрита за її ре­ волюційно-демократичний на­ прямок, і Маркс восени 1843 ро­ ку переїжджає з Німеччини в Париж, щоб організувати там ви­ дання журналу, завданням яко­ го повинна була стати «нещад­ на критика всього існуючого». Тут, у Парижі, в серпні 1844 року Маркс зустрівся з Фрідрі­ хом Енгельсом. З цього часу по­ чалось їх велике співробітни­ цтво. Уже в перших своїх творах («Святе сімейство або критика «критичної критики», «Німе­ цька ідеологія» та ін.) Маркс і Енгельс ведуть запеклу бороть­ бу з різними вченнями дрібно­ буржуазного соціалізму і фор­ мулюють основні положення ма­ теріалістичного розуміння істо­ рії, створюють теорію проле­ тарського соціалізму, теорію на­ укОВОГО Комунізму. Водночас з науковою робо­ тою Маркс і Енгельс беруть ак­ тивну участь у революційному русі. На ІІ Конгресі «Союзу ко­ муністів» у листопаді 1847 р. Марксові і Енгельсу було дору­ чено виробити програму першої міжнародної комуністичної ор­ ганізації. В результаті проведе­ ної роботи в лютому 1848 р. з'явився «Маніфест Комуністич­ ної партії» — програмний до­ кумент марксизму, де вперше Маркс і Енгельс дали система­ тичний виклад свого вчення. У «Маніфесті Комуністичної партії» геніальні теоретики да­ ють наукове обгрунтування не­ минучої загибелі капіталістич­ ного суспільства і заміни його новим безкласовим суспіль­ ством шляхом пролетарської революції і встановлення дик­ татури пролетаріату. Після революції Маркс пра­ цює над головною своєю науко­ вою працею — «Капіталом». Перший том його вийшов у 1867 році. Весною 1872 р. з ’явився ро­ сійський переклад І тома «Ка­ піталу». Російський переклад був першим перекладом цього фундаментального твору на іно­ земну мову. «Капітал» К. Маркса — го­ ловна праця, де викладений на­ уковий соціалізм. В. І. Ленін вказував, що «Капітал» є «най­ видатніший політико-економіч­ ний твір нашого століття». В «Капіталі» знайшов най­ більш повний вираз революцій­ ний переворот, здійснений Мар­ ксом у науці. На основі гені­ ального аналізу і узагальнення великого історичного матеріалу К. Маркс розкрив суть капіта­ лістичного ладу як системи найманого рабства. Головним предметом дослі­ дження «Капіталу» Маркса є відношення між капіталом і працею. Розкриття цих відно­ шень стало можливим завдяки розробленню Марксом трудової теорії вартості. Аналізуючи то­ варне виробництво, дві сто­ рони товару — споживну вар­ тість і вартість — К. Маркс розкрив подвійний характер праці, що втілена в товарі. На основі трудової теорії вартості Маркс зробив ще одне велике відкриття — створив теорію про додаткову вартість, яка є наріжним каменем еконо­ мічної теорії марксизму. Поряд з відкритим К. Мар­ ксом законом розвитку люд­ ського суспільства, теорія до­ даткової вартості була другим великим його відкриттям. К. Маркс був не тільки гіган­ том наукової думки. Він був також великим революціонером, невтомним борцем за створення У період Паризької комуни Маркс, про­ живаючи в Лондо­ ні, різними способа­ ми допомагав комунарам сво­ їми порадами, застерігав їх від помилок. Теоретично уза­ гальнюючи досвід Пари­ зької комуни в роботі «Гро­ мадянська війна у Фран­ ції», Маркс зробив новий крок вперед у розвитку свого вчення про державу, про диктатуру пролетаріату. На основі досві­ ду Маркс прийшов до виснов­ ку. що не парламентська рес­ публіка. а політична організа­ КАР Л А М А РКС А П о д і бно д о того, я к Д арвін відкрив закон роз­ витк у орган іч н о го с в і ту, так М аркс відкрив закон р озвит к у л ю дськ о ї історії — той , до останнього часу прихований під ідео л огіч н и м и нашаруваннями, про­ с тий факт, щ о л ю д и в п ер ш у чергу повинні їсти, пити, мати житло і одягатися, перш е ніж бути спромож ­ ними займатися пол і тикою , наукою, мистецтвом і т. д.; що, отже, виробницт во безпосередніх матері­ альних засобів до життя і тим самим кожний даний ступінь економ ічного розвитку народу або епохи ста­ новл я ть основу, з я к о ї розвивают ься державні yст а­ но ви, правові п о г л я д и , м и с тецтво і навіть релігійн і уявлення да н и х л ю д ей і з я к о ї вони через це мают ь бути п оясн ені, - а не навпаки, як це робилося досі. А ле цього м ало. М а р кс відкр и в також особливий закон руху сучасного капіталістичного способу ви­ робництва і пор одж ен ого ним буржуазного cycniль­ ства... І ім'я його і справа п ер еживуть віки! Ф. ЕНГЕЛЬС. Марксизм указав ш лях д о всеосяжного, всебіч­ ного вивчення пр оцесу вин икненн я, розвитку і зане­ па д у суспіл ьно-економ ічних формацій, розглядаючи с укуп н і с ть в с іх супер ечливих тенденцій, зводя­ чи ї х до точно визначуваних умов життя і виробни­ ц тва різних к л а с і в с у с п іл ь с т в а , усуваючи суб'єк­ тивізм і д о вільність у в и борі окремих «провідних" ідей або в тлумаченні їх, розкриваючи корені без винятку всіх ідей і в с іх р ізн и х тенденцій у стані матеріальних продуктивних сил В. І. ЛЕНІН. Корифей революційної душ і зміцнення Комуністичної пар­ тії як авангарду пролетаріату. Вченням про додаткову вар­ тість К. Маркс відкрив основ­ ний закон капіталістичного спо­ собу виробництва і народжува­ ного ним буржуазного суспіль­ ства. Він показав, що вироб­ ництво додаткової вартості є абсолютний закон капіталістич­ ного способу виробництва. Працюючи над «Капіталом», Маркс водночас брав активну участь у міжнародному рево­ люційному русі робітничого класу. В 1864 р. під керівни­ цтвом Маркса був створений І Інтернаціонал — «Міжнарод­ не Товариство робітників». Створенням І Інтернаціоналу було закладено фундамент між­ народної пролетарської бороть­ би за соціалізм. ція типу Паризької комуни є найбільш доцільною формою диктатури пролетаріату. Але цей висновок Маркса не зна­ йшов дальшого розвитку. І тіль­ ки В. І. Ленін, творчо розви­ ваючи вчення Маркса, на осно­ ві досвіду двох російських ре­ волюцій відкрив Радянську вла­ ду, як найкращу політичну фор­ му диктатури пролетаріату. У праці «Критика Готської програми» Маркс робить ряд нових теоретичних відкрить: про перехідний період від капіта­ лізму до соціалізму, про дві фази комунізму. В цьому творі Маркс обгрунтовує неминучість перехідного періоду, державою якого повинна бути диктатура пролетаріату. Вчення К. Маркса вже одер­ жало дальший розвиток у працях В. І. Леніна, які підня­ ли марксистську теорію на но­ вий, вищий рівень, збагатили її новими теоретичними положен­ нями в нових умовах класової боротьби пролетаріату. Вчення Маркса — Енгельса — Леніна освітлює шлях боротьби трудя­ щим Радянського Союзу за по­ будову комуністичного суспіль­ ства, боротьби трудящих всього світу за визволення від капіта­ лістичного ярма. Вчення К. Маркса вже біль­ ш е століття освітлює шлях ро­ бітничому класові всіх країн, всьому прогресивному людству в боротьбі за соціалізм, мир і демократію. Незважаючи на постійний опір з боку буржуа­ зії і її найманих лакеїв, це вчення одержує перемогу за пе­ ремогою на протязі всього сво­ го існування. В. РОКИТКО. Ім'я корифея революційної д атніш и х наукових відкрить думки Карла Маркса є одн им Маркса. з найпопулярніших імен, будьЗ молодих років у М аркса коли відомих історії. У мільйо­ виробилася постійна життєва нах сердець людей праці живе по треба в спілкуванні з робіт­ це прекрасне ім'я, воно на­ никами. Робітничій справі при­ дихає до праці, до творчого дер­ святив він свій науковий геній, зання, до боротьби п р о т и з л а , інтереси робітників знайшли неправди і експлуатації. Три найглибше і найповніше відо­ чверті століття тому найближ­ браж ення в філософії марксиз­ чий друг і соратник К. Маркса му. В тяжких умовах капіта­ Ф. Енгельс сказав, що ім'я і лістичного суспільства Маркс справа Маркса безсмертні, вони боровся за перетворення в ж ит­ переживуть віки. Ми є свідками тя своєї революційної теорії. того, як справдилися ці проро­ Він не тільки пропагував ідеї чі передбачення. наукового соціалізму на сторін­ Чому ж сталося т а к , що ках численних газет, журналів вчення Маркса за порівняно ко­ і брошур, які переслідувались роткий історичний час оволоді­ пруськими властями за їх про­ ло мільйонними масами, стало гресивну спрямованість. Маркс дороговказом їх життя і бороть­ був ініціатором створення "Со­ би за новий комуністичним світ? юзу комуністів» і І Інтернаціо­ Відповідь на це слід шукати в налу — перших прообразів со­ самому марксовому вченні, си­ ціалістичних організацій робіт­ ла якого у великій правдивості, ників. науковій аргументованості, тон­ Ми завдячуємо Марксу гли­ кому і всебічному відображенні боким революційним переворо­ інтересів і прагнень найпередо­ том, здійсненим у філософії,по­ вішого класу суспільства — літичній економії, теорії су­ пролетаріату. спільного розвитку. Впершеза Маркс був невтомним мисли­ всю історію філософії В мар­ телем. Для нього розумова ді­ ксизмі органічно злились діа­ яльність, робота мислення була лектика і матеріалізм, що зна­ вищою насолодою життя. Але менувало появу діалектичного як справжній революціонер він м атеріалізму. Вчення про соц і­ ніколи не замикався в сферу ал істичну революцію і диктату­ «чистої» думки, як це робили ру пролетаріату, вчення про ортодоксальні послідовники Ге­ керівну роль партії робітничого геля. Революційна думка Мар­ класу, ідеї пролетарськогоін ­ кса будила і кликала до д ій, до тернаціоналізму — ось ті цен т­ практичної діяльності. Філосо­ ральні проблеми історичної тео­ фи по різному тільки пояснюва­ р ії, які знайшли всебічний роз­ ли світ, але завдання полягає виток у вченні Маркса. в тому, щоб його революційно Історичним пам'ятником Мар­ змінити — такий висновок ро­ ксові є побудова соціалізму в на­ бить Маркс, критикуючи весь шій країні, а також створенн я попередній матеріалізм, у тому соц іалістичного сусп ільствав числі і матеріалізм Людвіга країнах народної демократії. Фейербаха. Марксизм-ленінізм живе у ве­ Введення практики, суспіль­ ликому дусі пролетарськогоін ­ но-виробничої діяльності людей тернаціоналізму, глашатаєм яко­ в теорію пізнання матеріалізму го є комуністичні і робітничі як об'єктивного і єдиного кри­ партії світу. терію істини — одне з найви­ в. войтко. �Вивчення іноземних мов у НДР Улютому — березні в складі елгації радянських учителів д япобувала в НДР, де ознайо­ м илася з постановкою викла­ даня іноземних мов у школах івузах республіки. Наслідки відвідування уро­ іквуміських І С ІЛ Ь С Ь К И Х ш к о ­ лах, лекцій і практичних занять упедагогічних інститутах, а такожзустрічі з працівниками М іністерства освіти і бесіди з вчителями, студентами і учня­ м ипоказали, що в НДР приді­ ляється серйозна увага вивчен­ і оземних мов і, насампе­ ю н ред- російської. Російська мова була введена в 1945— 1946 навчальному році і вивчається в загальноосвітній школі з V класу, а в школах з розширеним викладанням ро­ сій ської мови — з III класу. Іншими іноземними мовами, які вивчаються факультативно з VII класу, є англійська, а також французька. Інтерес до вивчення росій­ ської мови і бажання оволодіти нею свідчать про прагнення н і­ мецького народу ближче озна­ йомитися з російською культу­ рою, мистецтвом, досягненнями радянської науки. Навчальні програми в шко­ лах НДР вимагають від учнів У НАШ И X Д Р УЗ І В Комсомольці Яро­ славського педагогіч­ ногоінституту ім. К. Д. Ушинського виступили ціаторами корисного ін починання: ще з мину­ логороку вони зобов'я­ залися власними сила­ ремонтувати гурто­ и м житки, впорядковува­ подвір’я, будувати ти спортивні майданчики тощо. Слова свого одержують. вони На фо т о: студен­ за впорядкуванням ти одвір'я гуртожитку. п У навчальному про­ цесі Ярославського пед­ інституту широко ви­ користовуються науко­ во-популярні фільми Фільмотека тільки біо­ лого-географічного фа­ культету нараховує їх близько трьохсот. Цими фільмами ко­ ристуються не тільки студенти і викладачі, але й вчителі шкіл мі­ ста. Н а ф о т о : третьо­ курсник Є. Дегтярьов за підготовкою фільму. Х а й життя б 'є не тільки оволодіння навичка­ ми читання, але і вміння вести бесіду і викладати свої думки іноземною мовою в обсязі прой­ деного матеріалу. Практично це здійснюється добре продуманою системою ведення уроку. На опитування відводиться всього 10— 12 хв., а на пояснення та закріплення нового матеріалу — 30 — 35 хв. Урок, як правило, проходить у формі спокійної бесіди вчи­ теля з учнями, які уважно слухають його пояснення, чітко відповідають на запитання; в класі добра дисципліна. Урок закінчується хоровим виконан­ ням пісень іноземною мовою. У Берліні є Центральний ні­ мецький інститут наочних по­ сібників. Він виготовляє уна­ очнення з усіх предметів, у то­ му числі і з іноземних мов (граматичні і фонетичні табли­ ці, картини для опису, навчаль­ ні фільми тощо). В лаборато­ ріях інституту записуються піс­ ні, вірші, оповідання і навіть цілі п ’ є с и на іноземних мовах. Матеріал береться в основному з шкільних підручників. Інсти­ тут обладнаний найновішою зву­ козаписуючою і звуковідтворю­ ючою апаратурою. Численні спостереження по­ казали, що успіх багато де в чому залежить від учителя і його відношення до справи. У досвідченого, вимогливого до се­ бе і до інших педагога, який добре володіє іноземною мовою та методикою її викладання, уроки проходять жваво і ціка­ во, знання в учнів міцні і гли­ бокі. Позитивним у питанні вивчен­ ня та викладання іноземних мов у НДР є також міцний зв’язок викладачів вузів зі школами. Більшість з них працюють учи­ телями в середніх школах і постійно надають необхідну ме­ тодичну допомогу колективам цих шкіл. Німецькі вчителі, студенти і учні виявляють великий інтерес до нашої країни, до життя та праці радянських людей. ключем! Навчальний процес, громад­ готовку майбутніх учителів. скь е життя всього студентсько­ Можна без перебільшення гоколективу спрямовані на сказати, що газета «За педаго­ підготовку висококваліфікова­ гічні кадри» стала справжнім них учителів. Цьому підпоряд­ помічником дирекції і партійної ковані і наші «За педагогічні організації в боротьбі за підви­ кадри» — наш «пропагандист», щення якості навчання. Не об­ "агітатор» і «колективний орга­ минає газета і питань дисци­ нізатор». Розгорнеш газету — і пліни, побуту студентів, життя знайомишся з найрізноманітні­ в гуртожитку. І коли кому «не шими питаннями. пухом, а пером» дістається, та Доцент Д. Ф. Ніколенко у ще з «патретом», що супрово­ своїй цікавій статті «Про са­ диться віршованим текстом,— мостійність студента у навчан­ це допомагає. ні" висунув ряд важливих про­ Звичайно, газета наша ду­ позицій щодо поглиблення на­ же молода і за два роки уково-теоретичної підготовки має ще невеликий досвід, студентів. Багато було виступів а тому є і недоліки в її у газеті не тільки керівників роботі. Бувають ще такі окремі інституту і факультетів, а й номери, про які студенти гово­ студентів про політехнічну під­ рять: «Там тільки невистачає С. Борисовій та В. Б он д ар ю Д О Р О ГІ Н А Ш І С В І Т Л А Н О І В О Л О Д И М И Р Е ! У радісний час ваш ого к о м сом ол ьськ ого весілля, яке відбувається в д н і П ер ш отр авн я — свята весни і молодості, ш лем о найсердечніш і наш і в іта н н я і поздоровлення. Живіть у щ асті, р а д о щ а х і коханні. Х а й в а ш и м постійним супутником буде взаєм оповага, сердечна дружба, товариська п ід тр и м к а ! СТУДЕНТИ ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНОГО І ПЕДАГОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТІВ. І. СІРЕНКО. відділу міжнародної інформа­ ції»: все репортажі, звіти, святкові статті, без життя і конкретних живих людей, напи­ сані в одному стилі, сухою мо­ вою. Не завжди газета доводить почату справу до завершення. Так і не було, наприклад, орга­ нізовано виступів навколо ці­ кавої статті Д. Ф. Ніколенка «А яка ваша думка?», хоч питан­ ня, поставлені в ній, не плід роздумів на дозвіллі, вони б’ють по живому, необхідному. Не завжди можна прочитати у від­ ділі «Слідами наших виступів», який же результат дав той чи інший критичний виступ газети. Недостатньо ще висвітлюєть­ ся життя комсомольської орга­ нізації, хоч, може, в цьому вин­ на і не газета; а якщо так, то треба було б більше критики на адресу комітету комсомолу. Можна ще багато називати не­ доліків у роботі газети, але ба­ гато що в поліпшенні її роботи залежить від нас, студентів. Потрібно, щоб студенти з усім, що цікавить, хвилює, що наболіло, звертались у газету «За педагогічні кадри», щоб від неї життя било ключем. А вли­ ти його в неї можемо ми самі. В. ЯРЕМЕНКО. Назустріч 4 річчю 0 ВЛКСМ До всіх комсомольців інституту! На рішення XI I І з'їзду В Л К С М комсомольці на­ шої групи вирішили відповісти ділом. Ми закликає ­ мо всіх комсомольців інституту перейти на самооб­ слуговування як в інституті, так і в гуртожитку. Наша група зобов'язується слідкувати за порядком і чи­ с тотою у 73 аудиторії, озелени ти її. Д ля цього ми встановимо чергування студентів, які будуть відпо­ відати за чистоту приміщення. Самообслуговування в кімнаті гуртожитку пол я ­ гатиме в тому, що ми будемо слідкувати за санітар­ ним станом, збереженням майна, а в разі поломки будемо проводити ремонт своїми силами. Сподіваємось, що на цей почин відгукнуться всі комсомольці інституту. За дорученням групи: В. РУДИК (Комсорг). А. ВАСИЛ Ь ЧУК (староста), Л. ФОРМАНЮК (профорг). К о м іте т ком сом олу та проф ком ін с ти ту ­ ту о гол ош у ю ть конкурс на кр ащ и й ф а ­ культетський вечір-огляд х у д о ж н ь о ї с а м о ­ д ія л ьн ості, присвячений 40-річчю В Л К С М . О гл я д буде проведено в ж о в тн і 1958 р. УМОВИ КО Н КУРСУ Факультетський вечір-огляд має бути тема­ тично пов’язаним з 40-річчям комсомолу. Як мінімум на вечорі повніші бути представ­ лені: хор у кількості 50 —60 осіб (у програмі його о б о в'язкове виконання о д н іє ї м о л о д і ж ­ ної факультетської пісні): індивідуальні виконавці - 1 2 - 1 3 ; з них сольних вокальних номерів — 5 — 6; художнього читання — 3 ; інструментальних номерів — 2; масових танцювальних номерів — 2. Буде враховуватися також оформлення за­ лу і організація масових ігор, танців тощо. Огляд проводитиме Художня рада студент­ ського клубу. Встановлюється п’ятибальна система оцінки номерів. Якщо факультет не виставить одного з но­ мерів програми-мінімум, Художня рада має право зняти 5 балів. Додаткова оцінка за кожного учасника са­ модіяльності — 2 бали. На факультетських вечорах не мають права виступати інститутські гуртки художньої са­ модіяльності. К р а щ і номери будуть в ід іб р а н і на ін с ти ­ тутськи й вечір. П ер ем ож ц ем в в а ж а ти м е ть ся ф акультет, який набере н ай б іл ьш у к іл ь к іс ть балів. П е р е м о ж ц і огл я ду будуть пр ем ійовані ек скур сією в Л е н ін гр а д . З ая вки від колективів на право участі в конкурсі п р и й м аю ться Х у д о ж н ь о ю ра­ д о ю до 20-го травн я ц. р. З В ІТУЄ КОМІТЕТ Л К С МУ У зв’язку з наближенням свя­ та молоді — 40-річчя ВЛКСМ значно активізувалась робота нашої комсомольської органі­ зації. Життя комсомольської орга­ нізації інституту завжди знахо­ дить живий відгук у серцях старшого покоління ленінців — комуністів. Цими днями партійне бюро інституту заслухало звіт про роботу секретаря комітету ЛКСМУ інституту т. Горбач. Як доповідач, так і ті, хто взяв участь в обговоренні, з задоволенням відзначили, що комсомольська робота в інсти­ туті ведеться зараз набагато краще, ніж у попередні роки. Але мова йшла не тільки про успіхи. Члени партійного бюро тт. Іващина, Підтиченко гово­ рили про те, що комсомольці виявляють мало ініціативи у ви­ рішенні побутових питань, не борються за чистоту примі­ щень, за культуру поведінки наших студентів. Товариші (члени комітету комсомолу!) Галух і Юрчен­ ко забули про свій високий обов’язок і безвідповідально по­ ставилися до дорученої їм спра­ ви. Слабкий контроль з боку се­ кретаря комітету і її заступни­ ків за роботою членів комітету привів до того, що за бездіяль­ ність комсомолець Юрченко був виведений із складу комітету комсомолу, на нього було на­ кладено суворе стягнення. У прийнятому рішенні на­ креслено ряд конкретних захо­ дів, здійснення яких дасть мож­ ливість студентській молоді гідно зустріти знаменну дату — 40-річчя ВЛКСМ. �Зміцнюються студентські зв'язки Прощаючись з Києвом... Чимало незабутніх вражень від перебування у вашому чудовому місті повезе з собою невелика сту­ дентська делегація Вільнюського державного пед­ інституту. Софіївський собор, Києво-Печерська лав­ ра, Золоті Ворота: музеї і театри, неповторна краса стародавнього міста, щирість і гостинність киян важко навіть сказати, що найбільше сподобалося нам! Цікавилися ми життям студентів, роботою НСТ, громадських організацій, гуртків художньої само­ діяльності тощо. Правда, ми були тільки екскурсан­ тами, і знайомство з життям вашого інституту мало дещо випадковий характер. Але сподіваємося, що наші зустрічі повторюватимуться. Зокрема, чекаємо вас, київські друзі, у Вільнюсі: і як екскурсантів, і як делегатів наших наукових конференцій; і навіть як учасників вашої студентської самодіяльності з темпераментними українськими танцями та мелодій­ ними народними піснями. Ми глибоко вдячні багатьом товаришам, які ви­ явилися і гостинними господарями і ерудованими гідами. За щирий прийом дозвольте сказати вам наше сердечне литовське «асій»! СТУДЕНТИ ВІЛЬНЮСЬКОГО ПЕДІНСТИТУТУ. Нещодавно на запрошен­ ня Наукового студентського товариства Вільнюського педінституту делегація на­ ших студентів у складі 5 чо­ ловік побувала в м. Вільню­ сі, де взяла участь у роботі наукової студентської конфе­ ренції, присвяченої 70-річчю з дня народження А. С. Макаренка. Члени делега­ ції — студенти К. Янков­ ський (фізико-математичний факультет), Р. Палій, Н. Ко­ валенко (мовно-літературний факультет), Г. Діаківська, Г. Новицька (педагогічний фа­ культет) познайомилися з роботою студентських орга­ нізацій інституту, побували у визначних місцях старо­ винного міста. не має своєї друкарні. Це та­ кож ускладнює і випуск сту­ дентської багатотиражної газе­ ти «Советский студент». За рішенням уряду Литов­ ської РСР на набережній р. Не- епло і привітно зустріли т нас наші нові друзі. На протязі всього часу ми відчува­ ли товариську увагу і піклуван­ ня про нас з боку литовських товаришів. Вільнюський державний пе­ дагогічний інститут знаходить­ ся на вул. Горького, у примі­ ріс розпочалося будівництво щенні колишнього монастиря нового приміщення педінсти­ базиліян. Це невеликий три­ туту. З усіх архітектурних пам'ят­ поверховий будинок. Крім ЦЬО­ ників міста найбільш значними ГО основного корпусу, є ще є костьол Петра і Павла та ко­ три філіали, які розміщені у різ­ стьол Анин. Костьол Петра і них кінцях міста. Павла побудований у XVII ст. По кількості студентів В його створенні брали участь ВДПІ — один з найбільших близько 200 майстрів. Керували вузів Литви. В ньому навча­ роботою італійські скульптори ються 6100 студентів, з них Перетті і Галлі. Будівництво і 2200 — на стаціонарі. Інститут оформлення костьолу тривало має 7 факультетів: литовської майже 40 років. У ньому є мови і літератури, російської близько 4000 різних скульптур, мови і літератури, географіч­ з яких 2000 — зображають лю­ них, природничих та хімічних дей, причому ні одна з них не наук, іноземних мов, фізичної повторюється двічі. культури, музики та фізико-ма­ З пам’ятників стародавньої тематичний. В інституті є від­ готики вражає своєю красою повідні спецкабінети, читальний костьол Анни, побудований у зал, фізичні лабораторії і май­ XVI ст. з фасованої цегли 33 стерні. У кабінетах дуже зруч­ форм. ні для роботи столи, що мають Ми відвідали університет­ посередині перегородку і на­ ську бібліотеку і книгосховище, стільні лампи. де нараховується близько 1 млн. В інституті працює Наукове 600 тис. книг. Дуже цікавим є студентське товариство, яке на­ відділ рукописів і стародавніх раховує у своєму складі близько книг (понад 8 млн. листів). Тут 600 студентів. НСТ має сім зберігається книга відвідувачів, секцій (відповідно факульте­ яка ведеться вже 100 років. У там). Голова НСТ — студент цій книзі поставили свої підпи­ ІІІ курсу географічно-природ­ си члени нашої делегації. ничого факультету Доомас Сма­ Ми відвідали також литов­ люкас. ську школу № 1 ім. Антонаса НСТ видало три збірники на­ Венуоліса. дитячий садок, укових робіт викладачів та сту­ Художній музей, Музей рево­ дентів. Але випуск збірників люції і меморіальний музей утруднюється тим, що Інститут О. С. Пушкіна. Побували ми і в Литовському державному академічному те­ атрі драми, де з інтересом ди­ вилися національну драму А. Ліобітте «Утоплена». Велике враження справила на нас знаменита старовинна башта замку на горі Гедеміне­ са, яка височить у центрі міста. З башти ми довго милувалися чудовою панорамою' міста. Багато у нас залишилося хо­ роших вражень, теплих спога­ дів, але найтепліші і найприєм­ ніші з них — про жителів міста та студентів інституту, про їх ввічливість і увагу, особливо до жінок і гостей. Ми були, напри­ клад, свідками того, як на зу­ пинці тролейбуса чоловіки ввіч­ ливо пропускають без черги ж і­ нок, як студент відкриває двері і пропускає вперед студентку тощо. Користуючись нагодою, ми вітаємо наших литовських дру­ зів з святом Першотравня. 9 т р а вн я День Перемоги радянського народу і його Збройних Сил над гітлерівською Німеччи­ ною. яких послали підірвати танк один загинув на висоті, а дру­ гого фашисти по-звірячому за­ катували. Через півгодини ворог пішов у контратаку. При допо­ М о З І кулеметників, які підоспі­ л и до н а с , німців було відкину­ ИПЕНЬ 1944 РОКУ, Вій­ то, і наші автоматники захопи­ ська Третього Прибалтій­ ли гребінь висоти. ського фронту після ж орсто­ Необхідно було підірвати во­ ких і тривалих боїв прорвали оборону німців між Псковом і рож ий танк, який у взаємодіїз Островом. Групи німців, вибиті піхотою не давав можливості з передньої лінії оборони арти­ нашим гарматам розпочати об­ лерійським вогнем і навальним стріл. У поглядах бійців, звернених ударом бронетанкових частин, не змогли втриматися і, кидаю ­ на мене, я бачив чекання нака­ чи техніку, зброю, залишаючи зу. Кожен піде його виконува­ склади з боєприпасами, швидко ти. але чи у кожного вистачить сили волі повзти по висоті відкочувалися назад. Через кілька днів після про­ знаючи, що це майже вірна риву Псковського оборонного смерть? Кого послати? І я зга­ рубежу передові ударні групи дав слова начальника училища наших військ підійшли до р. Си­ перед строєм курсантів-випуск­ ньої — кордону Естонської ників: «Коли ви зіткнетесьз неріш учістю ваших підлеглиху РСР. важкого бойового Було душно від спеки і хмар виконанні сірої пилюки; сонце нещадно завдання, д ійте особистим при­ Г. ДІАКІВСЬКА, кладом. Покажіть бійцям свою палило висохлу землю. Г. НОВИЦЬКА. Після загибелі комбата я сміливість, рішучість». Передавши командування ба­ Н а ф о т о: Вільнюський дер­ прийняв командування бата­ реєю самохідних установок. Р а ­ тареєю командирові II взводу жавний університет ім. В. Кап­ зом з невеликим десантом ав­ я під кулеметним вогнем поповз сукаса. томатників ми розмістилися на через висоту. Від ПИЛЮГИріза­ краю великого, з горбами та ло в очах, мучила спрага. Над долинами поля, засіяного ж и­ головою свистіли кулі, та вті том. За ним — річка Синя і висе­ хвилини я не думав про мож ­ лок Красне. Там — німці, які ливу смерть. Мене душила не­ вже встигли пристрілятися. На­ нав исть до ворога, хотілося шу передню самохідну установ­ будь-що доповзти, помститися за ку, як тільки вона виїхала н а товаришів. Танк уже зовсім горб, підбили. Рвалися снаряди, близько... Останнє зусилля. з відкритого люка шугали довгі Я піднявся, кинув гранату. В язики яскравого полум’я. Екі­ ту ж мить мене щось різнуло паж не встиг вискочити, і кор­ в плече, в спину. Оглушливий пус бойової машини став його | вибух підкинув башту танка братською могилою... стало тихо-тихо... За першим гребенем стояв Свідомість повернуласяд о ворожий танк, вкопаний в грунт. мене вже у польовому госпіталі. Його не досягали снаряди на­ Рана не була важкою. Невдовзі ших гармат, зате кожна маши­ я повернувся до бойових друзів. на, що з ’являлася на дорозі, була для німців зручною мішен­ В. ІЗРАЇЛЯНТ. ню. Танк затримував наш рух студент II курсу фізикоуперед. З двох автоматників, математичного факультету. Л Н Е В Д А ЛИ Й В И С Т У П Декілька днів у спор­ тивних залах столично­ го університету прохо­ дили змагання між найсильнішими фехту­ вальниками вузів мі­ ста. Жіноча команда ін­ ституту в складі Д. Гладишко, Т. Житні­ кової, Р. Андрієвської, Н. Великої та А. Крючкової виступила значно нижче своїх можливостей і програ­ ла нашому основному противнику — команді інституту харчової про­ мисловості з рахунком 4 :5 . У команди КПІ наші фехтувальниці ви­ грали з рахунком 5 : 4. Наша команда вийшла на II місце у своїй гру­ пі і на V — у загаль­ ному заліку. Краще за інших ви­ ступила чемпіонка ін­ ституту, третьорозряд­ ниця Діна Гладишко (фізико - математичний факультет). Вона вико­ нала нормативи розря­ ду і відкрила рахунок перемог на виконання І розряду. Погано виступила чо­ ловіча команда в скла­ ді спортсменів II роз­ ряду Ю. Петенка, А. Прокопенка і Я. При­ ганца в змаганнях на рапірах. Члени коман­ ди програли всі зустрі­ чі і зайняли останнє місце. У боротьбі на багне­ тах успішно виступав М. Біляк (мовно-літе­ ратурний факультет), який вперше брав участь у змаганнях. Значно гірше виступи­ ли досвідчені бійці С. Бородавка та В. Бор­ цов. У змаганнях з ес­ падр она команда в складі М. Солдатенка, Ю. Корольова та Ю. Рудя провела ряд зу­ стрічей у гострій, на­ пруженій і цікавій бо­ ротьбі. Студенти Ю. Рудь та М. Солдатен­ ко вперше виконали нормативи II розряду, а Ю. Корольов здобув три перемоги над пер­ шорозрядниками і чо­ тири — над другороз­ рядниками, відкривш и рахунок на виконаная І розряду всесою зної класифікації. Цікавою була зу ­ стріч між студентом інституту ф ізку л ьту ­ ри А. Стрельцовим (який виконав норму майстра спорту) і тре­ тьорозрядникам Ю. Р у­ дем (фізико-математич­ ний факультет). У змаганнях ш па­ гістів взяли участь М. Войналович, В. Ц иган­ чук і А. Лисенко. На цей раз суддею був електрофіксатор. При допомозі цього ап ара­ та уникаютьоя мож ли­ ві помилки у визначен­ ні переможця бою. Блискучу перемогу над чемпіоном У країни 1957 року А. Р яб и кі­ ним (політехнічний ін­ ститут) одержав тре­ тьорозрядник Б. Ци­ ганчук. М. Войналович та А . Лисенко здобули ряд перемог над пер­ шорозрядниками інсти­ тутів фізкультури, ін­ ж енерно - будівельного театрального та інсти­ туту харчової пром ис­ ловості. Проте, незважаючи на досягнуті успіхи,в цілом у команда наш о­ го інституту виступила набагато нижче своїх можливостей. І це, на­ самперед, тому, що під­ готовка до змагань не була систематичноюі наполегливою. 1 7 — 18 травня від­ будеться II тур спарта­ кіади. Нашій команді необхідно зробити все, щоб завоювати право брати участь у зональ­ ній першості вузів У РС Р. С. Колчинський тренер команди Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 9 (56) (30 квітня 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-09-09 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 9 (56) (30 квітня 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/102 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/3a5e1b43bc03225679a2c6f8f7b3efe6.pdf 10c9fa09128607ece679379abfdf7e4d Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! За педагогічні КАДРИ ОРГАН ПАРТБЮ РО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО 22 квітня 1958 року ВІВТОРОК № 8 ( 55 ) Ціна 15 коп. Всі нації прийдуть до соціалізму, це неминуче, але всі прийдуть не зовсім однаково, кожна внесе своєрідність в ту чи іншу форму демократії, в ту чи іншу різновидність диктатури пролетаріату, ІДЕЇ ЛЕНІНА ОСВІТЛЮЮТЬ НАШ ШЛЯХ ніж Канада, і майже стільки, ьогодні радянський народ і С все прогресивне людство скільки виробляє Франція, ФРН відзначають знаменну дату — та Італія разом взяті. 88 роковини з дня народження Важливим кроком у дальшо­ Володимира Ілліча Леніна, ге­ му піднесенні сільського госпо­ ніального творця Комуністич­ дарства є заходи, накреслені ної партії, організатора першої Постановою лютневого Плену­ в світі соціалістичної держави, му ЦК КПРС і сесією Верхов­ вождя і вчителя трудящих ної Ради СРСР по дальшому всього світу. розвитку колгоспного ладу і На земній кулі немає іме­ реорганізації машинно-трактор­ ні більш близького і рідно­ них станцій. Практичне здійс­ го серцю простої ЛЮДини, ніж нення цих заходів створить ще ім’я Леніна. Воно звучить на кращі умови для розвитку про­ всіх мовах світу як символ дуктивних сил сільського гос­ звільнення людей праці від подарства. кайданів капіталістичного раб­ З кожним днем все більше ства, як прапор боротьби тру­ зростає авторитет нашої країни дящих усіх країн за мир, демо­ на міжнароднії! арені. Мільйо­ кратію і соціалізм. ни простих людей бачать у Ра­ Безсмертний подвиг В. І. дянському Союзі прапоронос­ Леніна полягає в тому, що він ця миру і схвалюють його не тільки відстояв і захистив миролюбну зовнішню політику. вчення основоположників на­ За останні роки СРСР з ме­ укового комунізму — Маркса і тою пом’якшення міжнародної Енгельса від перекручень різ­ напруженості скоротив свої них ворогів робітничого класу, Збройні Сили більше, як на 2 але й всебічно розвинув його мли. чоловік. Особливо велике далі. значення має рішення сесії Все своє полум'яне життя, Верховної Ради СРСР про всю силу свого генія Ленін від­ одностороннє припинення ви­ дав справі Комуністичної пар­ пробувань атомної і водневої тії. Він не тільки розробив вчення про партію нового типу, зброї. Воно викликало велике задоволення у всіх прихильни­ але й створив таку партію. ків миру. Миролюбні народи Під керівництвом Комуні­ стичної партії, на чолі з Лені­ всіх країн вимагають від уряду ним трудящі нашої країни СШЛ і Англії наслідувати при­ здійснили Велику Жовтневу клад Радянського Союзу і цим соціалістичну революцію і ство­ самим позбавити людство від рили нову соціалістичну дер­ загрози винищувальної ядерної жаву, державу робітників і се­ війни. лян, відстоявши її в ід зазіхань В. І. Ленін був великим ін­ всіх і всіляких ворогів. тернаціоналістом і мріяв про Послідовно здійснюючи ленін­ майбутню співдружність народів ський план комуністичного бу­ різних країн. Ця ленінська мрія дівництва, наша країна за роки перетворена в дійсність. Радян­ радянської влади по рівню про­ ський Союз уже давно не є єди­ мислового виробництва вийшла на ІІ місце в світі. Порівнюючи ною соціалістичною країною. з дореволюційним часом, про­ Соціалізм тепер перетворився мисловість СРСР зросла біль­ у могутню світову систему, яка ше, як у 33 рази, в тому числі об’єднує близько одного мі­ виробництво засобів виробни­ льярда чоловік. Відносини між соціалістични­ цтва — в 74 рази, випуск про­ дукції машинобудування — ми країнами побудовані на ленінських принципах проле­ більше, як у 200 разів. тарського інтернаціоналізму і Виконуючи заповіти В. І. Ле­ ніна, Комуністична партія на дружби між народами, що є ве­ основі успішного розвитку про­ ликою запорукою для успішно­ мисловості створила найпередо­ го будівництва соціалізму. В ці дні, коли радянський віше у світі механізоване сіль­ ське господарство. Сільське народ і все прогресивне люд­ господарство нашої країни має ство відзначають 88-річчя з більше, як 1 млн. 700 тис. трак­ дня народження В. І. Леніна, торів та понад 450 тис. зер­ на весь світ лунає першотрав­ нових комбайнів і дає товарно­ невий заклик ЦК КПРС: го зерна майже в три рази біль­ Під прапором марксизмуше, ніж в 1913 році. ленінізму, під керівництвом партії — впе­ Одна Україна виробляє пше­ Комуністичної ниці майже в два рази більше, ред, до перемоги комунізму! в той чи інший темп соціалістичних перетворень різних сторін суспільного ж иття. САВА ГОЛОВАНІВСЬКИИ С л о Ленінські дні в інституті В. І. ЛЕНІН. в о Разом з усім на­ родом колектив на­ шого інституту уро­ чисто відзначає 88 річницю з дня на­ родження великого Леніна. В усіх академіч­ них групах були про­ ведені бесіди, при­ свячені цій знамен ній даті. На факуль­ тетах для виклада­ чів і студентів про­ читано лекції про життя і революцій­ ну діяльність Лені­ на, про Комуністич­ ну партію, яка не­ ухильно втілює в життя безсмертні ленінські заповіти. Викладачі історії про Л е н і н а Що б не робив, осяйну й молоду мою Що б не сказав я, дорогою битою зводячи землю з руїн, певно йдучи до вершин, скрізь і завжди неминуче я думаю: завше себе я самого запитую: як би як би зробив сказав він? він? Поглядом пильним свій край осягаючи в братстві племен і країн, сяю й радію, завж ди уявляючи, як би радів він. партії і комітет ЛКСМУ організув а­ ли для студентів інституту екскурсії до Київського фі­ ліалу музею В. І. Леніна. В Інституті від­ крито книжкову ви­ ставку, де представ­ лені праці Володи­ мира Ілліча та чис­ ленні твори про його життя і діяльність. Силами працівни­ ків кабінету марк­ сизму-ленінізму об­ ладнано фотовітри­ ни, на яких відобра­ жено різні сторони кипучої і багато­ гранної діяльності вождя. В інститутському кінолекторії було організовано пере­ гляд революційних фільмів, присвяче­ них Іллічу. В суботу, 19 квіт­ ня, відбувся уро­ чистий вечір про­ фесорсько - викла­ довського складу, студентів і адміні­ стративно - техніч­ ного персоналу. Пе­ ред присутніми з до­ повіддю про Леніна виступив зав. ка­ федрою історії пар­ тії т. Тендерес Л. П. Після доповіді для присутніх був даний великий кон­ церт, в якому взяли участь студенти ін­ ституту та учні шкіл міста. �На чому тримається релігія* Володимир Ілліч усміхнувся Восени 1920 р. Ленін поїхав на полювання в с. Монін о, роз­ і сказав: — Адже все життя кривити ташоване за 70 к м від Москви. Там він зустрівся з жителем душею — це страшно, га? При­ цього села Предтечиним. По­ знайтесь! Предтечин, розвівши руками вертаючись з полювання, Ленін дізнався, що Предтечин свя­ ухилився від прямої відповіді, щеник. Між ними відбулася але промовив: — Я сам часто дивуюсь: ба­ розмова. — Послухайте,— почав Во­ чить мене усе село, знає, що я лодимир Ілліч,— про вас ходять направо і наліво порушую ре­ чутки, що ви священик. Що, це лігійні правила, а ходятьу церкву, слухають і вірять мені. правда? — А чому б вам не відрек ­ — Правда. Я перебуваю в духовенстві близько двадцяти тися? Ви ж могли б зайнятися якоюсь корисною працею. років. Предтечин махнув рукою. — Не розумію, який же ви — Пізно. Вік уже не той. священик? Голова у вас стри­ жена, одяг звичайний, і на моїх У мої роки займатися якимсь ремеслом — важко. А церква очах ви вбивали тварин. Предтечин усміхнувся і після мене все ж таки забезпечує.З цим варто рахуватися. Мій дід паузи відповів: — Я розумію ваше здиву­ був попом, батько — також, ну вання. Моя зовнішність і моя і я пішов по тій самій стезі. поведінка не в ладах з релі­ Інерція! І що найбільш дивногією... Це правда. і батько і дід дуже смутно ві­ — А переконання? Невже ви рували..,. Одне слово — профе­ служите релігійному культу по сія! щирому переконанню? Ми наблизились до будинку Предтечин зрозумів, щ о пе­ Предтечина. Уже вечоріло. По­ ред ним людина, з якою потріб­ трібно було збиратися в доро­ но або говорити відверто, або гу, щоб ДО приходу НОЧІ прибу­ зовсім припинити розмову. ти в Москву. Прощаючись з — Бачите,— промовив в ін ,— Володимиром Іллічем, Предте­ я служитель культу тільки в чин якось винувато сказав: — Не о судіть, громадяни­ певний час, по неділях... н е ,— багато н а цьому світі вся­ — Як вас зрозуміти? — Переконання не завж ди к их суперечностей... Ви приїз­ йдуть у ногу з професією. В діть до н ас, пополюємо. Ця зу стр іч справила вражен­ житті це спостерігається часто. ня н а Володимира Ілліча. Си­ чаючи їх на сторону Радянської * С. К. Гиль, «Ш есть лет с дячи рядом зі мною в машині влади. «...С отні тисяч учите­ В. И. Лениным». Изд. «М оло­ він ск азав: лів,— говорив Ленін,— це є — Бачили, товаришу Гіль, апарат, який повинен рухати дая гвардия», 1957, стр. 7 5 — роботу, будити думку, боротися 76. на чому тримається релігія? з забобонами, які ще й досі іс­ нують у м асах». Виконуючи вказівки В. І. Леніна, партія і уряд високо цінять працю вчителя і ство­ рюють всі умови для його Особливо він люби в В. І. Ленін був прекрасним зики. наукового, політичного і за ­ Бетховена і Чайков­ знавцем мистецтва й літерату­ твори гальнокультурного росту. В нашій країні вчитель ко­ ри, любив і глибоко знав музи­ ськ ого, зокрем а сонату «A ppas­ ристується величезним довір’ям ку, вважаючи її могутнім за со ­ s io n a ta » великого німецького і пошаною. композитора та 6-ту симфонію Радянські вчителі щасливі бом пропаганди. Велику увагу він приділив генія російської музики. тим, що живуть і працюють у першій соціалістичній державі, розучуванню революційних пі­ Висловлювання великого вож ­ створеній великим Леніним і сень — «М арсельєзи», « В арш а­ дя і його оцінка музичних тво­ керованій Комуністичною пар­ тією. Вони віддають всі свої в’янки» та інших, які «о б ’єдну­ рів відіграю ть велику рольу сили, досвід і знання на те, щоб ють почуття, думки і волю м ас». розвитку прогресивного музич­ вирощувати свідомих будівни­ Надзвичайно високо цінив ного мистецтва всіх країн. ків комунізму. Володимир Ілліч дійсно худож­ А. СПІВАК ні твори професіональної му­ М. ЗА Д ЕСЕН ЕЦ Ь. Турбота про вчителя У ряді своїх статей, промов на учительських з'їздах, допо­ відей і листів Володимир Ілліч ставив як одне з основних зав­ дань у галузі освіти — зробити радянського вчителя пропаган­ дистом передового наукового світогляду, провідником ідей комунізму і комуністичної мо­ ралі. Рішення цього питання ви­ магало порівняно тривалого ча­ су, бо ж треба було, з одного боку, перевиховати старі кадри вчителів, а з другого — підго­ тувати нові кадри, виходців із робітників і селян, які були б тісно зв'язана з партією, з її ідеями. Викриваючи класову приро­ ду старої школи, В. І. Ленін підкреслював, що «наша спра­ ва в галузі шкільній є також боротьба за повалення буржуа­ зії. Ми відкрито заявляємо, що школа поза життям, поза полі­ В ІЧ Н О тикою — це брехня і лицемір­ ство». Уже на першому році існу­ вання Радянської влади Володи­ мир Ілліч вважав неприпусти­ мим для учительства «...обме­ жувати себе рамками вузької учительської діяльності» і за­ кликав злитися з боротьбою трудящих за зміцнення Радян­ ської держави, « з в ’язати свою діяльність із завданнями соціа­ лістичної організації суспіль­ ства». Ця ленінська вказівка лягла в основу радянської педа­ гогіки і стала одним із к ерів­ них принципів у її розвиткові. Виключну увагу приділяв В. І. Ленін піднесенню прести­ жу вчителя в очах трудящих мас — робітників і селян, ви­ магав встановлення правильно­ го відношення партії і органів радянської влади до народного вчителя. Він наполягав на не­ обхідності терпляче виховува­ ти вчителів, поступово залу­ Ж И В И Й! В історії є імена людей, які залишаються безсмертними в серцях народу. В історії радян­ ського наро д у , в історії Кому­ ністичної партії таким безсмерт­ ним є ім’я В. І. Леніна — вож­ дя робітничого класу, засновни­ ка Комуністичної партії і Ра­ дянської держави. Пам’ять про великого генія і «самого человечного человека» живе і буде вічно жити у сер­ цях трудівників всієї земної кулі. Тому цілком закономір­ ним є той фант, що безсмерт­ ний образ генія знайшов своє відображення у творах мисте­ цтва і літератури багатьох на­ родів світу, хоч повністю від­ творити велич такої людини не­ можливо, про що і за життя Леніна говорив поет М. Полє­ таєв: Перо, резец и кисть не в силах Весь мир огромный охватить, Который бьется в этих жилах И в этой голове кипит. («Портретов Ленина не видно...»). При створенні образу вождя письменники багато вчились у Горького і Маяковського, яким вдалося відтворити образ Леніна з найбільшою повнотою і яскравістю. За визначенням Горького, Ленін — «Человек с большой буквы», «револю­ ционер небывалого гигантского размаха». Наші письменники намага­ ються відтворити всі етапи життя і діяльності вождя, його характерні риси. Подаючи портрет Леніна, М. Рильський за допомогою епітетів підкреслює мудрість і простоту, людяність і велич Леніна-вождя: З жестом суворим і простим, З усміхом мудро-ласкавим, Гордим, небаченим зростом Зріс він над світом іржавим. Про молоді роки вождя роз­ повідає В. Степанюк («Моло­ дість вождя»), порівнюючи Леніна з факелом, який освіт­ лює шлях волзьким трударям. З Леніним тісно зв’язана істо­ рична доля і українського на­ ВЕЛИКИЙ ЦІНИТЕЛЬ МУЗИКИ роду, про що в символічному нів комуністів, а його образ — плані розповідає Ф. Бурлака у найвищим для них зразком. Ко­ муністи — це бійці за свободу романі «Напередодні». В. І. Ленін провів велику ро­ і щастя народу, вони боту по створенню марксист­ ...носять на грудях гарячих ської газети «И скра», через завжди, Як Леніна частку, партійні яку і поширювались серед тру­ білети. дящих ленінські ідеї — доро­ (Д. Луценко). говказ у боротьбі: Ленін як виразник інтересів Її слова ясні, пророчі, При тьмянім світлі, уночі. народу, став найріднішим для Читали пітерські робочі, трудящої людини. Очі трудя­ Читали лодзинські ткачі, щих світилися щастям, Її живий незгасний промінь В найдальші закутки проник: ...коли Ленін промовив Її, як скарб у біднім домі, з трибуни: Беріг одеський портовик. — Людям землю і мир — Із уст в уста, з грудей для людей! у груди,— (Я. Ш порта). Вона несла тепло у люди. Ленін — це титан, який до­ Як частку серця Ілліча. поміг знищити світ гноблення. (М. Негода). Мисль Леніна, слово Леніна Так, він титан, бо «ти тан ів» були наснагою для пролетарів. Скинув з золочених тронів... Товаришу, великий дальній (М. Рильський, «Л ен ін»), друже! Могутній спокій слів твоїх У характері Леніна гарм оній­ і фраз, но поєднувався геній проле­ їх людська ясність, їх тарського стратега-револю ціо­ влучання дуже, нера і простота, чуйність у Продумане, відчутне сотні ставленні до рядової людини. р а з,— О, скільки сил вливав нам Він, як ніхто, умів просто, пов душі ти товариському підійти до лю­ Своїм безстрашним дини. прагненням мети! Сормовський робітник Дмит­ (М. Бажан). Велич Леніна в тому, що його ро Павлов у відповідь на запи­ вчення стало здобутком мільйо­ тання Горького про те, яка са­ ма ви разна риса, В. І. Лен а ін відповів: «Простий, як правда". Таку ж простоту і одночасно геніальність показує і О. К ор­ нійчук у своїй драмі «Правда". С м ерть в зя л а у народа"ре­ волюции и сына и отца»,але не зм огла взяти його безсмерт­ ного вчення — ленінізм, який освітлю є ш лях народам. «Н е вм ер мільйонний ЛенінС Р С Р » , стверджує М. Баж ан («2 1 січня 1924 р.»). Ц ю ж думку проводить і В. Сосю ра у п оезії «Траурний марш". Під керівництвом Комуністич­ ної п а р т ії радянський народ втілю є в ж и ття заповіти Ілліча. Ленін ск різь, в бою І В труді ж иве і діє разом з радянським народом. Рідна Комуністична партія щ е ви щ е піднесла великий п ра­ пор ленінізму. Благо народу, за яке дбав Ленін, — найвищий закон для партії: Коли читаєш постанови Ц К про щ астя для людей, Ми чуєм в цій партійній мові Величчя ленінських ідей (В. Бичков) Г. ГАЙДАЙ �Молоді п о т р іб н і жит т єрад існь Н а з у с т р іч і б а д ьо р іст ь У своїй промові на III з ’їзді комсомолу в. І. Ленін закликав молодь учитися комунізму, вчитися будувати комуністич­ не суспільство. В. І. Ленін, як іК. Маркс, зв'язував фізичне виховання з боротьбою молоді за побудову комунізму. Керуючись вказівками вож­ дя, ІІІ З’ЇЗД КОМУНІСТИЧНОЇ СПІЛ­ КИ молоді визначив місце і зна­ чення фізичного виховання в загальній системі комуністично­ го виховання. «Фізичне виховання підро­ стаючого ПОКОЛІННЯ Є ОДНИМ з необхідних елементів загальної системи комуністичного вихо­ вання, спрямованого до ство­ рення гармонійно розвиненої людини, творця-громадянина комуністичного суспільства... фізичне виховання передбачає також безпосередньо практичні цілі: 1) підготовку молоді до трудової (виробничої) діяль­ ності і 2) до збройного захисту соціалістичної Вітчизни». 40 річчю Перебуваючи в тюрмі, Ленін В. І. Ленін вказав і на основні засоби, за допомогою щодня займався ранковою гім­ яких можливе успішне р о зв’я­ настикою, і це йому допомагало зберегти своє здоров’я. зання поставлених завдань. У своїх спогадах К. Цеткін Про любов В. І. Леніна до перераховує ті поради, які спорту розповідає колгоспниця Ленін пропонував молоді для с. Шушенського Попкова: «М е­ занять. ні тоді було років десять — «М олоді,— говорив Ленін,— одинадцять. Ніколи я не забу­ особливо погрібні життєрадіс­ ду, як ми зустрічалися з Воло­ ність і бадьорість. Здоровий димиром Іллічем на катушці і спорт — гімнастика, плавання, на катку. Він з нами, дітьми, екскурсії, фізичні вправи р із­ дружив. Організовував він мо­ ного роду,— різносторонні сть лодь і малих дітей і будував їм духовних інтересів, вчення, роз­ катушку. Каток В. І. Ленін ро­ бір, дослідження, і все це, ПО бив сам, а ми завжди вертілися можливості, сумісно». біля нього, допомагали йому, Володимир Ілліч сам систе­ нам дуже було цікаво дивити­ матично займався фізичними вправами і в юнацькі і в зрілі ся, як великий політичний дядя роки. Літом він купався, їздив спритно катається на ковзанах на велосипеді, катався на чов­ і не падає». ні, вудив рибу, ходив на полю­ Цей ленінський досвід особи­ вання, робив тривалі прогулян­ ки, туристські подорожі. Зимою сто вчити дітей є дуже по­ В. І. Ленін захоплювався ков­ вчальним для батьків і учите­ занами, лижами, полюванням. лів. К. Р Е Ч И Ц Ь . Займався він усім цим охоче. В добру путь 14—16 к вітн я в н аш ом у інституті проходила н ау к о в а студентська к о н ф ер ен ц ія. На пленарному за сід а н н і з вступним словом ви ступ и л а директор ін сти ту ту М . М . Підтиченко; із зв іт о м про роботу Н СТ — Т . Ф . Б у ­ гайко. 15— 16 к вітн я п р ац ю вал и окремі секції: ф ізи к и , м а т е ­ матики, методики м ат е м а т и ­ ки, мови, л іт е р а т у р и і с у ­ спільних наук, п ед агогіки , психології, д е ф е к то л о гії, м у ­ зики. Нижче ми р озп о від аєм о про роботу сек ц ії р осій ськ ої літератури. На засіданнях секції було за­ слухано сім студентських допо­ відей: дві з методики літерату­ ри (Г. Матвійчук і Г. Висо­ цької), одна з української літе­ ратури (О. Білошицької), дві з російської літератури (Н. Бала­ бан та Е. Завгородньої) і дві з філософії (С. Лук’янчук та П. Толочко). Студенти, аспіранти, викла­ дачі ув аж но, з великим інтере­ сом прослухали наукові допо­ віді. А послухати і справді було що. Перебуваючи в школах на практиці, цікавий матеріал з і ­ брали студентки Г. Матвійчук і Г. Висоцька. Правда, в они ще не змогли зробити необхідних узагальнень, але час, проведе­ ний в школах, не пропав для них марно. Приємно було слухати вдум­ ливу змістовну доповідь О. Б і­ лошицької, в якій тонко пере­ дано привабливість жіночих об­ разів О. Кобилянської. Великий інтерес викликала доповідь Н. Балабан, яка зумі­ ла заглянути в творчу лабора­ торію великого майстра слова О. М. Толстого і яскраво відо­ бразила художні засоби, які ви­ користав письменник для ство­ рення образу Рощина («Ходін­ ня по муках»). Вдалою була і доповідь Е. Завгородньої. Вона показала розвиток теми революційної Батьківщини в Жовтневих пое­ зіях О. Блока і В. Брюсова. При обговоренні доповідей одностайно було відмічено, що В Л К С М Честь групи— честь кожного з нас 3 Далекого Сходу і Сибіру, ку. За довгими столами роз­ Казахстану й Уралу, з Украї­ ташувалися господарі і гості — ни, Прибалтики — з усіх кінців вихованці А. С. Макаренка неозорої Вітчизни з'їхалися до тт. Стомахін, Кравченко, Васи­ Великого Кремлівського пала­ левська. цу представники багатомільйон­ З великим інтересом прослу­ ної армії молодих ленінців, щоб хали присутні їх розповіді про підвести підсумки чотирирічної життя в колонії, про Антона роботи, обговорити насущні пи­ Семеновича. Багато сміху ви­ тання сьогоднішнього дня. кликало читання уривка з по­ XIII з'їзд комсомолу прохо­ вісті «ФД-1», де А. С. Мака­ див у дні підготовки до славно­ ренко розповідає про Васю го ювілею — 40-річЧя ВЛКСМ. Кравченка, який знаходився се­ Йдучи назустріч ювілею, ред гостей. На закінчення вечора госпо­ комсомольські групи інституту розгорнули змагання за гідну дарі частували гостей чаєм. зустріч цієї знаменної дати. Зустріч пройшла дуже ці­ Велику і благородну роботу каво, у теплій, невимушеній проводять комсомольці 43 гру­ обстановці і с правила на всіх пи фізиків (комсорг — О. Лит­ незабутнє враження. винова). Цю групу ще з мину­ В 43 групі — хороший, друж­ лого року міцна дружба зв ’язує ний колектив. Тому там змі­ з вихованцями дитячої колонії. стовна робота, висока успіш­ Комсомольці виїжджають у ність, хороша дисципліна. колонію з концертами, до­ Та, на жаль, ще не всі ком­ помагають вихованцям у на­ сомольські групи активно вклю­ вчанні. Особливо бажані гості чилися в змагання. в колонії комсомолки Л. Ор­ Комсорги деяких груп, на­ ловська. 3. Попель, Г. Сухенко приклад, 31-ої фізиків — А. Во­ і ін. Вони не тільки допомага­ скобойнікова, 22 групи фізиків— ють колоністам організувати Т. Сизон, не провели навіть ком­ роботу, а й самі беруть активну сомольських зборів по обгово­ участь у самодіяльності заго­ ренню умов змагання, не поста­ нів. вили перед комсомольцями Кон­ Комсомольці групи часто про­ кретних завдань. Тому не див­ водять цікаві тематичні гру­ но, що в 22 групі комсомоль­ пові вечори. Їм ніколи скучати. ське життя нудне і однома­ Назавжди залишиться в па­ нітне. Та про яку роботу в цій гру­ м’яті студентів останній вечірзустріч з в ихованцями Антона пі може йти мова, коли ком­ сомольці до цього часу не мо­ Семеновича Макаренка. До вечора готувалися з вели­ жуть поставити на своє місце ким захопленням, роботи виста­ такого ледаря, як А. Обертос?! чало всім. Галя Сухенко, Галя З року в рік він має незадовіль­ Костюченко, Ліна Черська за­ ні оцінки, а група не виявила прошували гостей, 3. Попель, комсомольської принциповості і В. Михайленко, Л. Орловська до цього часу не поставила пи­ готували художню самодіяль­ тання перед дирекцією про ви­ ність, І . Гасуха, Т. Демченко ключення його з інституту. Час вже комсомольцям 22 займалися господарськими спра­ групи фізиків подумати про вами. Вечір проходив у гуртожит­ честь своєї групи. Зустріч з композитором студенти поступово навчаються мислити, творчо підходять де матеріалу, привчаються робити хай ще не великі, але свої на­ укові дослідження. Треба тільки, щоб ця робота не обмежувалася аудиторією секційних засідань, щоб з кра­ щими с тудентськими доповідя­ ми могли познайомитися читачі. Час видавати студентський на­ уковий збірник. Секція літератури рекомен­ дувала доповіді О. Білошицької і Н. Балабан до друку та на міський огляд кращих студент­ ських робіт. В добру путь до вершин на­ уки, товариші студенти! В. ВОЙТУШЕНКО. з ініціативи кафедри музики нещодавно в інституті була проведена зустріч студентів з відомим україн­ ським композитором, лауреатом Сталінської премії А. Д. Філіпенком. Аркадій Дмитрович поділився своїми твор­ чими планами, розповів про роботу над піснями для ді­ тей, які в його, творчості посідають значне місце. Він розповів також про свої враження від поїздки в Угорщи­ ну, Болгарію та Бельгію, про постановку там в школах музичного виховання. Композитор відповів на ряд запитань, які цікавили присутніх, та виконав окремі твори, присвячені школя­ рам та студентам. А. Д. Філіпенко обіцяв бути частим гостем в інституті, цікавитися життям та роботою кафед­ ри музики. На прощання Аркадій Дмитрович подарував нам ноти своїх нових творів. Бажано, щоб такі зустрічі проводилися частіше і щоб на них були присутніми не тільки студенти мовно-літера­ турного, але й інших факультетів. О. Щ ЕРБАКОВА, викладач кафедри музики. �Випускники інституту-майстри педагогічної справи Іван Романович Семенчук — випускник мовно-літера­ турного факультету нашого Інституту — з 1951 року працює вчителем української мови н літератури в сіль­ ських школах: спочатку на Закарпатті, а за р аз у селі Ве­ лико-Половецькому Київської області. Вдумлива робота педагога й вихователя, сумлінне ви­ конання громадських доручень у школі й на селі, активна участь у поширенні наукових та політичних знань серед населення принесли І . Р. Семенчукові заслуж ену пошану. Я к класний керівник, завуч, а нині виконуючий обо­ в'язки директора середньої школи, молодий педагог зробив дуже багато цікавих спостережень над життям школи, над вихованням підростаючого покоління. Деякими своїми дум­ ками він і ділиться сьогодні на сторінках наш ої газети АВТОРИТЕТ УЧИТЕЛЯ. Авторитет учителя... Як завоювати його? Як він створюється? На мою думку, авторитет в першу чергу складається з без­ доганного знання свого предме­ та. Для учнів це найвищий кри­ терій оцінки вчителя. Знає вчи­ тель глибоко, всебічно той пред­ мет, який викладає, учні слуха­ тимуть його з захопленням... Але знати — мало. Ви, ма­ буть, не раз спостерігали: учи­ тель — хороший знавець своєї дисципліни, а уроки проводить сухо, мляво, скучно. І, навпаки. Отже, знати прекрасно свій предмет — ще не значить бути хорошим учителем: перший мо­ же бути хорошим дослідником, ученим, але не педагогом; дру­ гий — чудовим педагогом. Крім знання свого предмета, потрібна ще й щоденна, кропіт­ ка підготовка до кожного уро­ ку. Нам, учителям, ні на хвили­ ну не слід забувати про те, що учні найкращі інспектори. Я не для жарту про це говорю... Це так. На кожному уроці за нами весь час слідкує кілька десятків допитливих очей. А діти, чисті по натурі своїй, вразливі, дуже чутливі до всього хорошого, і в той же час вони обурливо і відверто, реагують на всяку фальш. Тому вони відразу помі­ чають: сумлінно підготувався учитель до уроку чи ні... Та бездоганного знання Свого предмета, сумлінної підготовки недосить... Потрібна ще любов до дітей. Ясно одне: вимогливість, справедливість, повага до ди­ тини у поєднанні з глибоким знанням свого предмета та пе­ дагогічною майстерністю і ство­ рюють авторитет учителя. ЗГУРТУВАННЯ УЧНІВСЬКОГО КОЛЕКТИВУ Учнівський колектив.., Серед нас, учителів, дуже багато ведеться розмов про уч­ нівський колектив і, на жаль, мало працюють над ного вихо­ ванням. В чому ж справа? Справа в тому, що ми недо­ оцінюємо всього значення згур­ тування дитячого колективу. Це по-перше. А по-друге, часто не знаємо, як взятись за це згур­ тування, з чого почати. І це, ме­ ні здається, головна причина. Адже у нас часто буває так. Зайшов учитель у клас, розпо­ чав урок. А тут учень порушив дисципліну. Недосвідчений пе­ дагог піднімає учня, читає йому «мораль». Порушник «виправ­ довується». Починається сло­ весна перестрілка між двома: вчителем і учнем. А учнівський колектив? Педагог не звертає на нього уваги, захопившись «героєм». Таке виховання, на мою думку, неправильне. Вчителі Велико-Половецької середньої школи О. Я. Дубиць­ ка, Г. X. Риженко, Г. І. Леміш­ ко, Н. П. Лазоренко діють на порушників дисципліни через колектив. Як саме вони це роблять? Б іл я д о ш к и н а к а з ів У нашому і нституті, як і в кожній установі, є дошка, на якій в ивішуються накази ди­ ректора: про подяки (їх приєм­ но читати), про надання черго­ вої відпустки (ці теж радують око) і багато інших. І от серед цих «інших» дуже неприємно вражають читача ті, з яких до­ відуєшся про винесення комунебудь догани або про позбав­ лення того чи іншого студента стипендії. Такі накази гнітюче впливають на психічний стан і залишають у роті смак полину. Останнім часам на дошці бу­ ло дуже мало наказів. Поя­ снюється це ти м, що до відпу­ сток ще далеко, подяки тим, хто їх заслужив, винесено; студен­ ти, незважаючи на весну, вірні­ ше — саме тому, що вже весна сумлінно готуються до жнив заліків та екзаменів. Отже, зда­ валося б, все в порядку. Але не подумайте, що це дійсно так. На жаль, н і Чиясь невблаганна рука причепила-та­ ки одного папірця—наказ про... догану. Хто ж він, чиє прізвище, хоч і самотньо, але зручно вмости­ лося на синьому фоні дошки? Це студент ІІІ курсу мовно-лі­ тературного факультету Яро­ слав Міндак. А суть справи ось у чому. Газета «За педагогічні кад­ Зміцнюються зв’зки з школами Дванадцятого квітня лекцією про творчість великого росій­ ського поста М. О. Некрасова відкрився постійно діючий лек­ торій для учнів 54-ої середньої школи міста Києва. Лекцію про­ читав завідуючий кафедрою російської та зарубіжної літерату­ ри доцент Л. М. Карлов. Для своїх підшефних члени кафедр російської і української літератур до кінця навчального року прочитають лекції про творчість письменників О. М. Горького, В. В. Маяковського та Лесі Українки. Учні виявляють до лекцій великий інтерес. Учень М. порушив дисциплі­ ну на уроці. Вчителька не лає його (інколи такі «герої» вичі­ кують, щоб на нього покричали, щоб потім «зчепитися» з учи­ телем і... зірвати урок), а, по­ ставивши його перед класом, починає здалеку: — Ну, добре. Повтори, Коля, те, що ти тільки що зробив, щоб усі побачили,— говорить учи­ телька, ледь помітно посміхаю­ чись.— Ну, ЧОГО Ж соромишся? Повтори свої «прийоми». Такий підхід до порушника обеззброює його. Адже він че­ кав, що його будуть лаяти, кри­ чати на нього (так роблять ін­ коли недосвідчені вчителі). А tуt цілковитий спокій вчителя, і, що найстрашніше, ганебне — це те, що з нього сміється клас, його друзі. «Герой» ніяковіє, кається. Цей момент учителька повин­ на своєчасно вловити і викори­ стати. — Ось бачиш, Миколо, ти все розумієш, здібний хлопець, а інколи вдаєш з себе немовля. При цьому — ні на хвилину не принижувати гідності дитини. Навпаки, оце «Миколо» повин­ но підкупити учня, пробудити в ньому почуття відповідаль­ ності (з ним рахуються, його поважають, учитель вважає його кращим і розумнішим, ніж він сам себе до цього вважав); і в той же час учитель, стоячи за учнів, завойовує непомітно їх симпатію. Таким чином, порушник зали­ шається ізольованим: своє «ге­ ройство» йому немає перед ким показувати. Навпаки, клас за­ суджує його поведінку. Але й після таких випадків учитель не повинен залишати цього учня. З ним треба пого­ ворити на перерві, після уроків. Давати «відповідальні» дору­ чення, довіряти йому. Це за­ цікавлює учня, він охоче ви­ конує доручення. Все ж та­ ки — з ним рахуються, пова­ жають. Він не гірший за інших. І цим самим учитель непомітно «єднає» такого учня з колек­ тивом. Можна подумати — як легко! Ні. Наша робота не з легких. Згуртування учнівського ко­ лективу — надзвичайно кроп іт­ ка і важка справа. Настирлива, щоденна праця з кожним уч­ нем зокрема і з колективом в цілому є запорукою згуртуван­ ня колективу, успішного вихо­ вання молодого покоління — активного будівника комуністич­ ного суспільства. І. СЕМЕНЧУК. ри» в одному з останніх номе­ рів виступила з критикою в ад­ ресу буфетниці гуртожитку № 2. Після цього Я. Міндак і ще кілька мешканців гуртожит­ ку почали ображати літню жін­ ку. Вони додумались навіть до того, що кожного дня залиша­ ли на дверях буфету записки з погрозами і ультиматумами (?!.). Я. Міндак досі ще, мабуть, не зрозумів, що критика недо­ ліків це одне, а приниження людської гідності — це вже зовсім інше. Згідно нашого за­ конодавства подібні дії кара­ ються у судовому порядку. Сам Я. Міндак теж допускав і допускаЄ помилки у своїй по­ ведінці. За одну з них його було покритиковано в сатиричній га­ зеті «Ш вабра». Але ж ніхто після цього не принижував його гідності! Студент, тим більше комсо­ молець, повинен завжди і скрізь бути прикладом, а Ярослав ін­ коли «зривається». Ось про це ми і хотіли сказати йому, засте­ регти від хибних кроків. Ю. ПИЛЬНИЙ. Т р іщ а т ь але не зачиняються Ч и зн ає те в и , щ о т а к е ден ь від к р и ти х д в е р е й ? О, ви зн а є т е , щ о т а к е д ен ь від ­ кри ти х дверей ! А л е щ о т а к е ден ь в ід к р и ­ тих д в ер е й у н аш о м у ін с т и ­ т у т і? ...8 година р ан к у . П о в у ­ лиці д авн о в ж е в и р у є н а­ товп , з н ього п еред д в е р и м а ін сти ту ту в и л у щ у ю т ь с я ю н а ­ ки і д ів ч а т а . Д о к л а в ш и чи ­ м а л о ї сили, вони в ід ч и н я ю ть в хід н і д в е р і (зач и н я ти не т р е б а : вони са м і з си ло ю х р я п а ю т ь — всти гн и т іл ь к и проскочити!); в с я ц я м о л о д а м а с а вп л и ває у в е с т и б ю л ь , з гам ом і гу ркото м в к о ч у є т ь с я до га р д е р о б а , л а м а ю ч и н а тем н и х і кр ути х с х о д а х ноги, р о з т ік а є т ь с я по к о р и д о р а х і ау д и то р ія х . Т а ось і д звон и к . В а у д и ­ то р ію в б іг а ю т ь з а х е к а н і л ю ­ б и тел і п о сп ати . К ім н а т а л у ­ к а в о в с м іх а є т ь с я в ід ч и н е н и ­ ми д в е р и м а . С т у д е н т и ч е к а ­ ю ть в и к л а д а ч а . П р о ц е с в ід ­ чить в есе л и й см іх , б іга н и н а , г у р к іт ст іл ь ц ів . Г а л а с щ е не ск о р о с т и х а є , хоч в и к л а д а ч у ж е в в ій ш о в . В ін щ о с ь ч а к л у є б іл я д в е р е й , я к і н ія к не х о ч у ть т р и м а т и ­ Спортивна хроніка З а к ін ч и в с я 2-й т у р п е р ­ ш о с т і ін с т и т у т у з в о л е й б о л а . У зм а г а н н я х б р ал и у ч а с т ь в ж ін о ч и х ко м ан д — по д в і з к о ж н о го ф а к у л ь т е т у . В р е з у л ь т а т і д в о х т у р ів м іс ц я р о зп о д іл и л и с я т а к и м чином: 1 м ісц е за й н я в ф із и ­ ко-м атем ати чн и й ф акуль­ т е т — 3 3 оч ка; I I м іс ц е — м овн о-літературн и й — 3 2 о ч ­ ка; III м ісц е — п е д а г о г іч ­ ний — 17 очок. * * * У сп орти вн ом у з а л і ін с т и ­ туту були п р о в е д е н і з м а г а н ­ ня з сп орти вн ої г ім н а с т и к и . Ч е сть ф а к у л ь т е т ів захи ­ щ али три ко м ан д и . Н ай­ б ільш п ід гото влен ою в и я в и ­ л а ся ком ан да ф із и к о - м а т е м а ­ тичного ф а к у л ь т е т у , я к а і з а ­ в о ю вал а п е р ш ість . Ч ем п іон IX с п а р т а к іа д и — гім н асти м о в н о -л іт е р а т у р н о­ го ф а к у л ь т е т у з а в о ю в а л и II м ісц е. Ч ем п іон ам и X с п а р т а к іа д и з гім н асти к и ста л и с т у д е н т к и А . М атю ш а (м о в н о -л іт е р а т у р ­ ний ф а к у л ь т е т ) т а В . Ж у р ­ к ів с ь к а (ф ізи к о -м а те м а ти ч н и й ф ак у л ьтет); II м ісц е з а й н я л а А . П у с т о в га р (ф ізн к о -м а т е м а ­ тичний ф а к у л ь т е т ); III — Н . К лим енко (п едф ак). ся так, як треба. Викладач спочатку іронічно знизує пле­ чима, потім в його очах з'яв­ ляю ться сердиті вогники; на третій Х В И Л И Н І В ІН червоніє, на п’ятій — блідне. А сту­ денти вж е затихли і з весе­ лим співчуттям стежать за тим, як викладач розпочинає свою навчальну роботу. На реш ті, після дуже обережно­ го руху руки викладача, две­ рі зачинилися. — Ф у ! А ж упрів! — нія­ ково всміхаючись, видихає викладач. Т а — о, жах! від цього зітхання двері ти­ хенько відходять; нещасний зблід вдруге: йому здалося щ о двері, відступаючи назад, з глузливою ВВІЧЛИВІСтю вклонились йому. Папка ви­ плигнула з рук, плюхнулася на підлогу, та біля нього вже були студенти: один подає папку, друга змайструвала з паперу аварійне пристосу­ в ання для підтримування дверей у зачиненому поло­ ж енні, тр етя веде викладача до столу ... Л екц ія п р о д о в ж у є т ь­ с я ... Викладач, з острахом поглядаю чи на двері, повіль­ но заспокоюється, входить в а за р т , і в цей час... двері, ти­ хен ько потріскуючи, відхо­ д ять, викладач блідне, сту­ дентка кидається до стільця, н ам агається закласти йогов ручку дверей, стілець не лі­ зе (дуж е великий), вона ки­ д ає його, шукає меншого, н ар еш ті двері приборкан і а л е ... л у н ає дзвоник. Т а ли хо не без добра. Бі­ да всьом у навчить: і кашу вар и ти і д в е р і зачиняти. На другий день я побачив цього ви клад ача з великим заліз­ ним ш ворнем . Я дуясе бояв­ С Я , щ об йом у П О дорозі н е зу стр іл а ся комендант корпу­ су т. Сукерник Є. Г. На щ астя , ї ї не було. А л е ви кладач, виявляється йш ов з дуж е мирними намі­ рам и. Наблизившись до від­ чинених дверей, він весело п оди ви вся на них, лукаво п ри м р уж и вся і сміливо за­ й ш о в у співчутливо притихлу ау д и тор ію . А ле на цей раз д р ам и б іл я дверей студенти не спостерігали . Я почув, як з м етал е в и м скреготом ліз у р у ч к у дверей шворінь, а за ним — торжествуючий удар ноги у д вер і. На цей раз во­ ни в ж е не відчинилися.. Т а к , ви знаєте, щотак е дні від кр и ти х, чи то пак від­ чинених дверей у нашому ін с ти т у ті... І В А С Ь ЧОБІТЬКО. Переможцям —подарунки В р е зу л ьтаті п р о вед ен о го конкурсу (на к р а щ у к ім н а т у в гу ртож и тк у) п е р е м о ж ц я м и в и ­ явилися: по г у р т о ж и т к у № 2 — кім н ати № 2 6 (с т а р о с т а — Л . Г л а з ирін а) т а № 1 ( с т а р о с т а — В. К л еп ка); по гуртож и тку № 3 — к ім н а та № 1 5 ( с т а р о ­ ста — Ш . М урга). М е ш к а н ц я м за зн а ч е н и х к ім н ат в р у ч е н о п е ­ рехідн і призи — р а д іо л и . К ім н ати № 75 (староста Т. С ал к о , гуртожиток № 1 № 2 9 (староста — М. Неводн и ­ ча, гуртож и ток № 2), № 3 (ста­ р о ста — Л. Качуренко, гурто ­ ж иток № 3) нагороджені пода­ рунками. Г. ТКАЧЕНКО. член комітету комсомолу Р Е Д А К Т О Р В . В О ЙТКО � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 8 (55) (22 квітня 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-08-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 8 (55) (22 квітня 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/101 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/e36651e472227d117cd208240d26e87f.pdf 8dc964e767a615818718289da63d497e Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/8">За педагогічні кадри. 1958 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! Колектив нашого інституту одностайно схвалює історичне рішення першої сесії Верхов­ ної Ради СРСР п’ятого скли­ кання про одностороннє при­ пинення Радянським Союзом випробовувань атомної і вод­ невої зброї. педагогічні За кадри К В ІТНЯ 9 ОРГАН ПАРТБЮ РО, Д И Р Е К Ц ІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИ ЇВСЬКО ГО ДЕРЖ АВНОГО п е д а г о г іч н о г о ІНСТИТУТУ ім . о . м . г о р ь к о г о Н АШІ К Р А Щ І Л Ю Д И . 1958 року СЕРЕДА № 7( 54) Ціна 15 коп. На практику У цьому навчальному році вперше в інституті проводитиметься практика студентів IV курсів фі­ зичної спеціальності (фізико-математичний факуль­ тет) та студентів III курсу мовно-літературного фа­ культету з відривом від занять. Студенти фізико-математичного факультету прохо­ дитимуть практику на авторемонтних заводах міста. До практики в інституті була проведена відповід­ на робота: складено програму з виробничої практи­ ки, крім своїх викладачів методистів, запрошені, ще фахівці-спеціалісти авторемонтної справи з інших технічних вузів; для кожного практиканта виготов­ лена робоча документація (схема, звіт і ін.). Перед виходом на практику в інституті була проведена на­ становна конференція. На заводах інженерно-тех­ нічним персоналом будуть прочитані лекції на спе­ ціальні теми. Студенти III курсу мовно-літературного факуль­ тету (укр. відділ) проходитимуть практику в школахінтернатах Києва та Білої Церкви. Студенти вже ознайомилися з формою та змістом позакласної ви­ ховної роботи. Кожному практиканту персонально буде дано розроблену програму виховної роботи для повсякденного керівництва. І. РЕМ. Останній дзвоник... Останній день навчання, остання лекція, останній дзвоник... В аудиторію, де навчається IV курс дошкільного відділу, безперервним потоком йдуть студенти. Це наші молодші товариші — студенти І і II курсу, які прийшли поздоровити нас, випускників, із закінчен­ ням навчання. Секретар комсомольського бюро факультету Б. Бондар та студенти В. Рудик і В. Заскока від імені всіх присутніх бажають нам найкращих успі­ хів у праці та особистому житті. Як іменинницям, підносять нам живі квіти, торти, листівки. Хвилюючись, ми дякуємо нашим товаришам, ком­ сомольському бюро факультету за увагу і щирість, бажаємо успіхів у праці і щастя в особистому житті всім студентам факультету. З. товстоляк, Л. САМАРДАК. На фізико-математичному факультеті часто мож­ на почути: «Як О лег скрізь встигає: і відмінно на­ вчається, і виконує велику гром адську роботу, і в спортивних змаганнях бере участь, і виступає в ор­ кестрі народних інструментів!». Мова йде про О. Семка — секретаря комсомоль­ ської організації факультету, чуйного , ввічливого то­ вариша, відмінника навчання, персонального стипен­ діата. НАШІ Кілька днів у нашому інсти­ туті перебували працівники на­ родної освіти Узбецької РСР. Серед них: начальник відділу педвузів Міністерства освіти УзРСР М. Пулатов, директори педінститутів — Кара-Калпа­ цького — С. Камалов, Термє­ зького — У. Абдукаюмов, Ко­ кандського — У. Расулов, На­ манганського — З . Міртурсу­ нов, Ташкентського вечірнього інституту — А. Бабажанов, за­ ступник директора Ташкент­ ського педінституту Р. Маллін. За ці дні відбулось кілька теплих зустрічей працівників нашого інституту з гостями. На ЦИХ зустрічах відбувся обмін Думками з ряду питань, які сто­ суються дальшого поліпшення ГОСТІ системи підготовки учитель­ ських кадрів. Гості виявили великий інте­ рес до питання підготовки вчи­ теля співів і вихователя школиінтернату. Наші друзі ознайо­ милися з навчально-матеріаль­ ною базою інституту і з поста­ новкою виховної роботи на ф а­ культетах. їх зацікавила і по­ становка науково-дослідної ро­ боти і читання курсів педагогіч­ них дисциплін та проведення педагогічної практики. Цікавою була розповідь гос­ тей про досвід заочного на­ вчання в Узбекистані, де ство­ рено республіканський цен­ тральний заочний інститут, у якому навчається понад 12 000 учителів. П О Г О В О Р И М О ПРО С Е М І Н А Р И Вивчення героїчної історії КПРС, її величезного досвіду боротьби за соціалізм має вирі­ шальне значення в підготовці висококваліфікованих, ідейнозагартованих педагогічних кад­ рів. Ось чому така велика ува­ га надається в нашому інститу­ ті кращому засвоєнню знань з цього предмета. На першому курсі мовно-лі­ тературного факультету всі сту­ денти серйозно і охоче слуха­ ють лекції з історії партії, готуються до семінарських за­ нять і беруть активну участь в обговоренні питань, які вино­ сяться на семінари. Майже всі студенти ретельно конспекту­ ють і вивчають рекомендовану програмою літературу, викори­ стовують матеріали лекцій у своїх виступах на семінарах. Так, останній семінар на те­ му: «Ленінська теорія соціа­ лістичної революції» пройшов дуже жваво. Питання, винесені на обговорення, були досить складні, але цікаві. Активно виступали студенти з питань: «Загальна криза капіталізму і поглиблення її після другої сві­ тової війни», «Марксизм-лені­ нізм про загальні закономір­ ності і національні особливості переходу різних країн до соціа­ лізму». З критикою «націоналкомунізму» змістовно виступили студенти Л. Недбайло (україн­ ський відділ), А. Прасол (росій­ ський відділ). Сумлінно готуються до семі­ нарських занять студенти А. Максименко, А. Мамалига, В. Веливченко, О. Александрович (1 група) і Г. Орел, С. Фатєєва (2 група, російський відділ), В. Опольська, В. Яроцька, Н. Цюпа і ін. (український відділ). їх ви­ ступи на семінарах завжди чіт­ кі і свідчать про вдумливий під­ хід до вивчення історії партії. Є і такі студенти, які, сумлін­ но і уважно вивчаючи цю дис­ ципліну, виступають на семіна­ рах невдало, бо погано володі­ ють мовою. Недостатньо працюють над засвоєнням курсу з історії пар­ тії студенти Г. Бичок, М. Соло­ духа (укр. відділ), С. Мозгов, М. Пономаренко (рос. відділ). ГОРЬКОВСЬКІ ДНІ В ІНСТИТУТІ Урочисто відзначені горь­ ковські дні в нашому інсти­ туті, який носить ім’я вели­ кого письменника. На всіх факультетах були проведені літературно-музичні вечори. В академічних групах агіта­ тори провели тематичні горь­ ковські бесіди. В інституті організовано велику книжкову виставку, присвячену творчості пи­ сьменника. Інститутським кі­ нолекторієм для студентів і викладачів було організова­ но перегляд документального фільму «О. М. Горький», книжковим кіоском — про­ даж творів великого пи­ сьменника. 28 березня в актовому за­ лі відбулося розширене засі­ дання Вченої Ради інститу­ ту, присвячене знаменній даті. З цікавою доповід­ дю «О. М. Горький — ве­ ликий пролетарський пи­ сьменник-гуманіст» висту­ пив проф. Д. В. Чалий. Доцент Д. П. Шутенко в доповіді «О. М. Горький і пи­ тання розвитку сучасної лі­ тератури» навів яскраві фак­ ти титанічної роботи вели­ кого майстра слова з моло­ дими письменниками. Ряд цікавих питань було ви­ світлено у доповіді кандида­ та мистецтвознавства Л. Й . Височинської на тему «О. М. Горький і музика». Після засідання відбувся великий концерт, в якому були виконані улюблені тво­ ри Горького, а також твори самого письменника. Студенти М. Біляк, Т. Гнатюк (укр. відділ), В. Галух, Н. Ді­ брова, В. Линник, І. Марус, А. Сташкевнч могли б значно кра­ ще виступати на семінарах, як­ би більш наполегливо до них го­ тувались. Деякі студенти вважають, що вони надають товаришам «до­ помогу», підказуючи. Особливо активні «суфлери» А. Фисюк, Г. Чендєва, А. Хардікова (рос. відділ) і ін. Цим вони, та їм по­ дібні, приносять тільки шкоду своєму товаришеві. Взагалі «розмови» на семінарських за­ няттях і навіть на лекціях де­ які студенти вважають цілком нормальним явищем. Бажано, щоб на сторінках на­ шої газети студенти висловили свої думки про поліпшення ро­ боти семінарських занять, про підготовку до них. Наближається кінець II се­ местру і зараз студентам особ­ ливо наполегливо і серйозно треба взятися до навчання, по­ силити вимогливість до себе. Ф. СЛОБОДИНСЬКА. �Виховуємо любов до музики Перший урок Учениця 4 класу Н. Ів ан о ва за допомогою викладача В. С. Кононенка вчиться грі на сопілці. (Фото вгорі). Улюблений інструмент учениці 2 класу школи № 38 Галі Петриченко —'скрипка. Викладач З . О. Дашак за­ доволений грою дівчинки. (Фото внизу). Наші побажання У минулому навчальному році на мовно-літературному факуль­ теті була введена друга спеці­ альність — учителя співів. Що й казати — не все га­ разд було в роботі кафедри му­ зики з перших днів її існуван­ ня: невистачало музичних ін­ струментів, не було відповідних викладачів, погано був організо­ ваний навчальний процес. Та й самі студенти не досить серйоз­ но ставилися до оволодіння но­ вою спеціальністю: часто про­ пускали лекції з музичних предметів, не готувалися до практичних занять. А у деяких студентів просто невистачало музикальних здібностей. В цьому навчальному році інститут закупив багато нових музичних інструментів, штат викладачів кафедри музики значно збільшився, при інсти­ туті працюють дитячі музичні колективи. Через рік наш факультет вперше випустить фахівців двох спеціальностей — вчителя мов­ ника і співів. Зважаючи на те, що майбутні випускни­ ки досить пізно почали займа­ тися музикою, потрібно особли­ ву увагу зараз звернути саме на музикальну їх підготовку. Адже IV курсу залишилося бу­ ти в інституті трохи більше року! З першого вересня 1958 року у студентів - четвертокурсників починається активна музична практика в школах Києва. Для того, щоб успішно провести цю практику, необхідно зараз усім студентам включитися в роботу дитячих колективів. Робота б них покаже кожному з нас його основні недоліки, на які необхідно звернути увагу в пер­ шу чергу. Щодо кафедри музики, то вона повинна потурбуватися про основні, необхідні для вчи­ теля співів підручники і прак­ тичні посібники, яких, на жаль, до цього часу ще немає. Л. ГРЕКОВ, М. ПРЯДКА. Н амна к о р и с т ь Я дуже люблю На заняттях хору музику і тому бу­ ми розучуємо нові пісні, на заняттях ла рада, коли ді­ зналася, що мене з теорії вивчаємо грамоту: прийняли у студію музичну розповідають при кафедрі музики нам та співів. Ми буде­ про життя і твор­ мо вивчати теорію чість видатних ком­ музики, музичну лі­ позиторів. Частина учнів від­ тературу, вчитися заняття з грі на музичних Ін­ відує сольних співів: тут струментах. слідкують за пра­ вильною постанов­ кою голосу, дають спеціальні пісні для розучування. Дуже добре, що відкрили цю студію. Вона дасть учням хорошу музичну освіту. ПРЖЕВАЛІНСЬКА, учениця 9-го класу. Приблизно місяць тому я йшла в інститут, щоб провести свій перший урок з хору та му­ зичної грамоти. Все безліч разів продума­ но і передумано. І все-таки скільки сумнівів, хвилювань, тривог! А що як, розхвилю­ вавшись, все забуду? А що як не зможу знайти такі прості слова, такі приклади, щоб діти зрозуміли, щоб їм було цікаво? А що як... І таких «а що як...» було чимало. Дзвоник. Заходжу в клас. Ви­ кладач О. І. Щ ербакова знайо­ мить зі мною дітей. Починаєть­ ся урок. Ш істдесят пар допитливих очей пильно стежать за кожним моїм рухом, шістдесят малят ловлять кож­ не моє слово. А в мене спочат­ ку все попливло перед очима. Поволі оволоділа собою. Так минув перший урок, за ним дру­ гий, третій... Діти виявляли велику ак­ тивність. На кожне постав­ лене мною запитання під­ німається ліс рук, усі горять бажанням відповісти, так що губишся, не знаєш, кого викли­ кати. З захопленням маленькі співаки виконують «Пісню про Леніна» С. Туликова, «Майскую пионерскую» і чехо­ словацьку пісню «Ивушка», що одразу ж полюбилася їм. Зараз ми розучуємо пісню А. Хачату­ ряна «Про що мріють діти». Не знаю, чи встигли діти звикнути за, цей короткий час до мене, але я до них дуже прив'язалась і кожного разу з нетерпінням чекаю неділі — дня зустрічі з моїми маленьки­ ми друзями. Н. ОПАЛЕНКО. Студентка Г. Крестовська мовно-літературного ф акуль­ тету (рос. відділ) на практи­ ці. Наш фотокореспондент сфотографував її під час уро ку з ученицями. Студент­ ка набуває навичок позаклас­ ної гурткової роботи. Музичний лекторій у ШКОлІ Протягом останніх років у середніх школах республіки за­ проваджено вивчення музи ки і співів. Але організовано цей про­ цес ще незадовільно. Зан яття часто зводяться лише до ро зу ­ чування пісень. Ні теоретичних знань, ні знань з історії музики діти не одержують. У цьому навчальному році кафедра музики нашого інсти­ туту зробила цінний почин у справі естетичного виховання учнів. Силами студентів нашо­ го інституту і викладачів ка­ федри в школі № 92 відкрито перший міський музичний лек­ торій. Першою була прочитана лек­ ція «Горький і м узика» в зв'язку з 90-річчям з дня на­ родження великого письменни­ ка. Перед студентом Л. Греко­ вим. який готував доповідьна цю тему, стояло складнезав­ дання: просто, дохідливо іза­ хоплююче розповісти дітямпро Горького як про людинуп ре­ красної душі і великого лю би­ теля та цінителя музики.С ту­ дент справився з завданням . У концерті, який відбувся після лекції, виконували улю блені музичні творипи­ сьменника. Драматичний гурток інсценував оповідання Горьког « Ч елкаш » . Інсценіровка суп ро­ водж увала ся добре підібраною музикою з симфонічних творів П. І. Чайковського. Така інсце­ ніровка наочно показала, щ ов м узиці можуть бути вираж ені лю дські почуття, думки, Концерт, гаряче сприй­ н ятий маленькими глядачам і и слухачами, показав, що каф ед­ ра організувала дійсно корисну справу. У програму лекторію входили також теми: «Як слухати м узи­ к у », «М узика для дітей>.Б уло організовано зустріч з ком ­ зи п торами України та вечір радян­ ської пісні. Ми сподіваємось, що цей захід одержить активн у підтримку серед музичної громадськості міста. Кафедра музики не думає обмежуватись одним лекторієм, а, залучати все більш е студентів, відкрит ще декілька лекторіїв уш ко­ лах міста. Такі лекторії принесутьве­ лику користь не ТІЛЬКИ учням ал е й студентам. На цьому знімку ви бачите учнів шкіл Київської об­ ласті. В оркестрі народних інструментів вони грають на домрах. Я кий це могутній педагогіч­ ний засіб — хорові співи. В піс­ ні, особливо в хоровій, є взага­ лі не тільки дещо пожвавлюю­ че, освіжаюче людину, але щось таке, що організує працю і настроює дружних співців до дружного діла. Ось чому наші селяни співають хорову пісню в час всякої роботи, яка вимагає об’єднання сил, ось чому в шко­ лу слід ввести пісню: вона кіль­ ка окремих почуттів зливає в єдине сильне почуття і кілька сердець — в єдине сильнодіюче серце. К. УШИНСЬКИИ. Н ова О. БЛАНК студентка І курсу м овнолітературного факультету дисц У цьому році для студентів IV курсу мовно-літератур­ ного факультету організовано лекції та ін д ивідуальніза­ няття з музичної літератури, де особливу увагу звернено н а методику викладання цього предмета. Четвертокурсники готують також ряд лекцій прож ит­ тя і діяльність окремих композиторів. Ці лекції будуть прочитані у дитячих колективах міста. Понад місяць студенти IV курсу проходили пасивну практику в дитячих музичних колективах, що створені при інституті. Деякі студенти нашого курсу ( Л. Греков, Н. Балабан та інш і) включилися і в акти у вн практику. Практика дасть студентам можливість безпосередньо ознайомитися з характером майбутньої роботи в школі В. ЛОГВИНЕНКО, І. ЛУЖЕЦЬКА студенти IV курсу мовно-літературного факультету �В. ВОЙТКО. Суть християнських свят і обрядів ФЕЙЛЕТОН Швидко, зручно і... ненадійно Дуже зручна штука — те­ лефон! Встромив палець в ді­ рочку, покрутив, набрав но­ мер і — гу-гу, пробачте — др-р-р-р — говори скільки хочеш, але не забувай, що десь на другому кінці прово­ да вже чекають, коли ти звільниш «механічну бариш­ ню», у якої дуже таке лірич­ но-технічне Ім’я — Атеес... Та не завжди можна з од­ ного заходу стати щасливим співрозмовником. А втім — трошки історії. Казав нам дід, що ще пів­ віку тому треба було прохо­ дити спеціальне тренування по секції крутіння ручки те­ лефону. Крутити можна було правою або лівою рукою, як­ що права втомлювалась. По­ ки ви крутили, ви роздуму­ вали, чи не краще піти до потрібної вам людніш... Та ось у трубці щось захрипіло, почувся далекий-далекий го­ лос; ви кричите, щоб він го­ ворив, а не кричав; кілька хвилин ви розмовляєте з те­ лефонним співбесідником та­ ким шаленим голосом, ніби перегукуєтесь з ним через два села. Але це було давно. Зараз до ваших послуг телефони найновішої конструкції, вам допомагає лірично-механічна Атеес. Вам залишається по­ ворухнути кілька разів одним тільки пальчиком, набрати потрібний номер і... Та не будемо забігати наперед. Простежимо краще, як це все робиться у нас в інсти­ туті. В одному з кабінетів (чи деканатів) сидить людина. Вона зайнята якоюсь важли­ вою справою, раз за разом позираючи на годинника. Ось рука заклопотано тягнеться до телефону, треба кудись подзвонити, одержати якусь довідку. Трубку знято, па­ лець швидко набирає ...0... 9... Важкі хвилини чекання. Гудка немає, а до дзвінка ще дальше. Людн а дуже спі­ шить. Вона кидає трубку на апарат, знову здіймає її, зно­ ву — ...0...9...0.::9::,0,„9,„ Але що це? Замість чарівно­ го гудка міської станції у трубці — далекий, немов з того світу, голос, який на­ стирливо намагається зв’яза­ тись з пральнею № 7. Трубка з брязкотом займав своє місце на приємно вибли­ скуючому чорним ебонітом телефонному апараті. А лю­ дина, вкрай розлючена, ки­ дається до пальта, швидко одягає його (не помічаючи навіть, що це чуже) і біжить до найближчого телефонуавтомата, обмірковуючи по дорозі ще одну важливу проблему — де дістати 15 копійок... Леонід КРУПА. Невід'ємною ознакою всякої культ богів-мучеників був пере­ скоромне), але робити вони це релігії є релігійний культ. Він несений і в християнство. Таким мають право лише після закін­ знаходить своє виявлення як у богом став міфічний Христос, чення ранкової служби і після фанатичній вірі в надприродне син божий, який нібито посла­ освячення продуктів священи­ та у вірі в містичні істоти богів, ний богом отцем на землю, щоб ком. Пасха супроводжується та­ ангелів, чортів, так і з певних муками і своєю смертю спо­ кими обрядами, як фарбуван­ практичних діях по задобренню, кутувати гріхи людей, а по­ ня яєць, випікання спеціаль­ роз гуленню божества, якими тім воскреснути і вознестися на них здобних хлібів (пасок) Є МОЛИТВИ, релігійні обряди небо. тощо. ІЦоб укріпити віру в цю біб­ і свята. Християнство як світова Обряд цей раніше не мав ре­ релігія також має ц ілу систему лейську легенду отці церкви лігійного забарвлення. Так. своїх свят і обрядів, які при­ розробили досить складну об­ в умовах родового ладу люди свячені Ісycy Христу, його м а ­ рядність цього, свята, розробили тері, а також багатьом «святим» спеціальні церковні служби, на­ довгий час недоїдали під час писали пасхальні пісні і музи­ зими, щоб краще поїсти і силь­ і «великомученикам». ніше себе почувати весною, під Цікаво відзначити, що ран­ ку, обставляли і обставляють нє християнство не знало об­ пасхальні церковні служби ду­ час польових робіт, А відчувши прихід весни, вони пекли білий рядності. Більше того, щоб же пишно і урочисто. хліб (печені паски). І, звичай­ На Русі пасха стала святку­ привернути до себе увагу широ­ в таких умовах цей ких мас населення, воно над­ ватися після запровадження но, звичайно спростило різноманіт­ християнства, тобто з X ст. У білий хліб був ознакою свята. ні обряди політеїстичних релі­ наших давніх предків слов’ян Щось подібне було з молочни­ гій. Проте з часом християн­ були свої весняні свята. Вони ми продуктами, я к і у вигляді ство, ставши на службу експлуа­ були перероблені в дусі хри­ сиру і масла відкладалися спе­ таторським класам, не змогло стиянства і ввійшли як обряди ціально на весну. Те ж саме з обійтися без обрядів, і протя­ до головного релігійного свя­ таким немаловажним продуктом гом довгих років отці церкви та — пасхи. харчування, як яйця, Навесні, виробили і канонізували велику Раз за євангельськими ска­ як відомо, починають нестися кількість свят і обрядів. заннями Христос страждав і кури, і це давало первісним лю­ Специфічно християнські свя­ мучився, то те ж саме повинні дям додатковий їстивний про­ та і обряди почали з ’являтися зазнавати і віруючі. Для цього дукт. Проте в умовах низького десь з ІІ століття н. е. До того церковники ввели великий піст розвитку виробництва первісних часу віруючі, християни відправ­ (7 тижнів), який передує вели­ людей яйця були продуктами ляли свята, запозичені з іншої кодню. Під час посту віруючимФ О Т О О Б В И Н У В А Ч Е Н Н Я релігії, наприклад, іудейської. забороняється їсти скоромне. розкоші, вони призначалися для духів. Щоб зробити їх більш Так, разом з іудеями християни Довготривалий період посту вве­ їх обмазували святкували суботу у відповід­ дений для так званого «очи­ принадними, кров'ю, пізніше почали фарбува­ ності з біблейською легендою щення» віруючих від гріхів. ти червоною або якоюсь іншою про те, що бог створив світ за Проповідь посту служителями 6 днів, а н а сьомий день відпо­ церкви є просто лицемір­ фарбою. Всі ці залишки полі­ чивав («субота»—означає «спо­ ством, яке розраховане на те, теїстичних обрядів слов’ян кій»). щоб тримати у покорі довірли­ церква зберегла, надавши їм відповідно іншого значення, зо­ Пізніше у християнстві було вих простаків. встановлено святкування «не­ Широко пропагують служи­ крема підпорядкувавши всі ці ділі», тобто першого після су­ телі культу так званий «страс­ обряди культу Христа. боти дня, який у східних наро­ ний тиждень», тобто останній Отже, твердження церковни­ дів древності почитався як тиждень посту. ків про те. що християнські «день сонця». Навіть зараз у У капіталістичних країнах, свята і обряди встановлені са­ ряді мов слово «неділя» пере­ під час «страсного тижня», Плями, відмічені хрестиками, це місця, кладається як день сонця (ні­ «святі отці» проповідують при­ мим богом, є вигадкою, як ви­ на яких колись були фотознімки. Так, деякі гадкою є і сама особа Христа. мецьке — Sonntag, англій­ мирення класових супереч­ наші студенти, прізвища яких поки що вста­ Відправлення цих свят і об­ ське — Sunday тощо). При ім­ ностей, дурять віруючих ідеями новити не вдалось, псують стенди, вітрини тощо. Треба, нарешті, дати по руках цим збирачам фото­ ператорі Костянтині в IV сто­ «всезагального прощення і лю­ рядів є пережитком ганебного знімків. минулого. літті «неділя» була проголоше­ бові». на загальним днем відпочинку У нашій країні переважна Під час «страсного тижня» по всій Римській імперії. Отже, служба божа правиться щодня. більшість людей перестала ві­ святкування неділі виникло у І вже апогею вона досягає на рити в бога і не відправляє давніх народів задовго до того, самий Великдень. Святкове бо­ релігійних свят і обрядів. 6 годин 45 хв. ранку. По ко­ він будить, примушує пере­ поки жреці християнської цер­ гослужіння огорнуто тут в особ­ Радянський народ виробив ридорах чути енергійне кала­ вернутися на другий бік або кви зв’язали його з «воскресін­ ливу форму, щоб вплинути на свої революційні свята як сим­ тання у дзвоник, хрипкий голос старанно затулити друге вухо ням» міфічного Христа. емоції віруючих, полонити їх вол перемоги соціалізму, як ви­ якого ледве проникає в кімна­ ти, в яких якраз спокійно, мир­ від настирливого і надокучливо­ З іудейської релігії пере­ розум і серце. На перше місце раз революційної солідарності но сплять. го звука. Решті, особливо охо­ йшло до християнства і таке під час цього богослужіння ви­ трудящих. Студентів з тонким слухам чим до сну, він не завдає на­ свято, як «пасха» (в перекладі ставляється культ хреста, як віть такого «клопоту». на нашу мову «умилостивлен­ символ страждання і смерті Так виконується наказ дирек­ ня»). Христа. тора інституту про обов’язкове Це свято має свої глибокі При цьому служителі христи­ Комітет комсомолу інституту на честь 40-річчя проведення ранкової гімнастики корені, які тягнуться до пер­ я н ської церкви запевняють, що ВЛКСМ оголосив змагання на кращу організацію в першому і другому гуртожит­ вісного ладу. Виникло воно хрест — це саме той атрибут, роботи в комсомольській групі. ках. Дзвоники придбали, вони як свято весни і святкується який безпосередньо зв’язаний з дзвонять, а студенти... сплять УМОВИ ЗМАГАННЯ незабаром після весняного рів­ Ісусом Христом і тільки з ним. краще, ніж до цього. нодення і повного місяця, в і ­ Проте це далеко не так. Хрест Жодного пропуску лекцій без поважних причин. ДСТ «Буревісник», профком, дображаючи «воскресіння» при­ як магічний символ зустрічаєть­ Повна академічна успішність всіх комсомольців комітет комсомолу, лікар т. Во­ групи. роди, «воскресіння» рослинності ся давно: і в древньому Єгипті, линський і кафедра фізвихован­ і т. д. Християнська пасха по­ і в Вавілоні, і в Індії, і в Мек­ Кожному комсомольцеві комсомольське доручення. ня не зробили нічого, щоб пере­ чала святкуватися з III століт­ сиці, і в Китаї, і, що особливо Краще проведення групових тематичних зборів, при­ вірити, як проводиться ранкова свячених 40-річчю комсомолу. тя н. е. характерно, задовго до виник­ гімнастика в гуртожитках, хоч Активна участь групи у факультетському вечорі, при­ Свято пасхи у християнстві нення християнства. Іншими недоліки її вже відмічали меш­ свяченому 40-річчю ВЛКСМ. полягає в тому, що воно вира­ словами, хрест — це пережи­ канці гуртожитку N ° 3 в статті Кожний комсомолець групи повинен прочитати під жає нібито страждання, смерть, ток стародавніх вірувань по­ «А як у вас?». час літніх канікул для молоді міста і села не менше а потім воскресіння Христа. літеїстичних релігій, який був Ми можемо відповісти на за­ 3 лекцій або бесід з Історії комсомолу. Ще за багато століть до на­ перенесений у християнство, де питання наших товаришів: «Як Активна участь кожного комсомольця групи в гуртках шого літочислення нам ві­ починаючи з VII—X ст.ст. н. е. у вас, так і в нас...,». художньої самодіяльності, у виставці робіт образотвор­ домий культ «померлих» і став символом мук Христа і чого мистецтва, у змаганнях по спортивній роботі. Т. БЕРДНИК, "воскреслих» богів, ЯК-ОТ Озірі­ його розп’яття. Комсомольська група-переможниця буде наго­ В. ОРЛОВСЬКИЙ, са в Єгипті, Мітри — в Персії, На Великдень віруючим до­ мешканці гуртожитків роджена путівкою для екскурсії до Москви. № 1 і № 2. Аттіси —- у Ф ракії тощо. Цей зволяється розговлятися (їсти Як у вас, Х т о найде перем ож цем ? так і в нас �Важливе Д обрий почат ок Д О р у Че ННЯ Нещодавно відбувся спортивний вечір, на якому було підведено підсумки спортивно-масової роботи за 1957 рік. Н а ф о т о : голова правління спортивного клубу Л. Фі­ ліпова вручає студенту М. Мельнику майку чемпіона і цінний подарунок. „Весна іде" із запізненням Морозний вечір. На землю падають пухнасті, білі сні­ жинки. По вулиці ідуть дів­ чата з червоними пов’язками. Хто вони? Що роблять на вулицях міста після восьмої вечора? Ці запитання бачимо на обличчях більшості зу­ стрічних людей. Ось ідуть двоє школярів. Дівчата підходять до них. Зупинились і щось говорять. — А де твоя мама? — Мама дома, а татко пішов рвати зуби до лікаря. — Скільки тобі років? — П’ять. Дівчата запитують, де жи­ ве Валерій і ведуть його до­ дому. Не проходять вони і кількох метрів, як назустріч іде схвильована жінка — мати хлопчика. Вона розпо­ відає, що хлопчик вийшов з дому і через кілька хвилин зник кудись. Мати сердечно дякує дівчатам. Після чергування в міліції задоволені дівчата поверта­ ються до гуртожитку. Задо­ волені ними і працівники ди­ тячої кімнати № 5, де систе­ матично працюють студентки. Л. ГИРЕНКО, студентка І курсу педа­ гогічного факультету. В один з вихідних днів група першокурсників дошкільного відділу швидко прямувала на вокзал: студенти поспішали до своїх підшефних — дітей Боярського дитбудинку. Лунають пісні, чути веселий сміх, а подекуди — жваві су­ перечки відносно шефства... Кожен щось пропонує, висловлює свою думку. Шефів чекали з нетерпінням. Знайомство розпочалося з робочої кімнати першокласників. Після радісних привітань ко­ жен з нас сів за стіл, де зосереджено працювали малята. Не­ помітно познайомилися. Діти охоче розповідаєш нам про все; про успіхи у навчанні, про свої розваги, про улюблені казки. А у куточку одна із студенток, зібравши навколо себе малят, читала їм цікаве -оповідання... Потім разом з дітьми ми танцювали, співали; по телевізору проглянули мультиплікаційний фільм. Ц ікаво і непомітно про­ йшов час. Нам дуже сподобалася в дитбудинку. Шефство над наймолодшими вихованцями, безперечно, допоможе і намі дітям. Наші підшефні пообіцяли кращ е вчитись і відмінно пово­ дити себе. На прощання ми з малятами сфотографувалися і подарува­ ли їм іграшку — «Кремлівська баш та». Д іти залишилися дуже задоволеними. З цього дня ми твердо виріш или, щ о часто буватимемо своїх підшефних, систематично будемо їм писати, посилатимемо книги. Л. СИДОРСЬКА. Цього вечора чекали з інте­ ресом і нетерпінням. Ідея про­ ведення такого вечора не була новою: два тижні тому студен­ ти історико-філософського фа­ культету державного універси­ тету провели вже свою «Зустріч з весною», де було багато пі­ сень, дотепів і головне — кві­ тів. У неділю, 6 квітня, в ідбувся вечір відпочинку мовно-літера­ турного факультету у нашому інституті. Зараз, після вечора, запитуємо себе: які головні до­ сягнення його і в чому його хиби? Перш за все організатори ве­ чора не зуміли створити «вес­ няної» атмосфери, не добилися того, щоб у глядачів виник вес­ няний, бадьорий настрій, тепле і світле відчуття весни. Лише укріплений на сцені напис з паперових квітів говорив про весну... Можуть сказати, що студен­ ти у заявках просили виконати «не весняні» твори. Але яку частину заявок задовольнили? Щонайменшу: чотири чи п’ять. При бажанні ж можна було ви­ конати десятки творів, любимих молоддю. Часу було обмаль? Тоді чому вечір замість вказа­ них 18 годин почався о 19 год. 15 хв.? Можливо, це був симво­ лічний початок: мовляв, і в дійсності весна цього року спізнюється?.. Тільки — на­ вряд... Конферанс В. Шарапи і А. Конака був настільки неціка­ вим і прісним, що глядачі неви­ мовно раділи, коли «гуморески» закінчувалися. Завісу закрива­ ли, коли цього не слід було ро­ бити. У першому відділі концерту були і цікаві, безумовно, змі­ стовні номери: Лінник виконав пісні радянських авторів і за­ рубіжних композиторів, Толсти­ хін майстерно прочитав байки С. Михалкова і виконав дотеп­ ну жанрову сценку «В їдальні». Але повторюємо — ми чека­ ли значно кращої програми. У другому відділі виступали гості — учасники художньої самодіяльності — робітники за­ воду «Ленінська кузня». Їхній репертуар і конферанс були більш різноманітними і свіжи­ ми, тому сприймали їх теплі­ ше. Майстерно було виконано інструментальним квартетом «Вальс» Тихонова, «Підмосков­ ну кадриль» Карамищева. Дуже добре, що зміцнюється дружба між нашими студента­ ми і робітниками заводів, під­ приємств. Але треба, щоб наша самодіяльність не відставала! Як бачимо, вечір був лише першою ластівкою, яка, на жаль, ще не зробила весни. У 1913 році В. І. Ленін в листі до М. Горького писав: «Чи бачили «Байки» Дем’яна Бєд­ ного? Вишлю, коли не бачили. А коли бачили, черкніть, якої думки». Тоді ж великий вождь проле­ таріату звертався до редакції газети «Правда» з закликом підтримати Д. Бедного, допомог­ ти йому: «Відносно Демьяна Бєдного продовжую бути за... Гріх буде на вашій душі, великий гріх... перед робітничою демократією, якщо ви талановитого співробіт­ ника не притягнете, не допомо­ жете йому». Цей великий інтерес Леніна до творів поета свідчить про те, що вже напередодні Великого Жовтня в особі Дем’яна Б єдно­ го він бачив виразника і захис­ ника інтересів революційного народу. Дем’ян Бєдний (Ю. О. При­ дворов) все своє життя зв'язав з народом, з його авангардом — Комуністичною партією. Народу він присвятив і «ліру свою». В одній із своїх дожовтневих пое­ зій він писав: Родной народ, страдалец трудовой, Мне важен суд лишь твой, Ты мне один судья прямой, нелицемерный, політичних помилок, коли у п’є­ сі «Б огаты ри» та вірші «Слезай с печки», невірно відобразив історичне минуле російського народу, а сучасна радянська (До 75-річчя з дня народження Д. Б єдного), лю дина зображ алась ним як ле­ дар, щ о спить на печі. Прин­ Ты, чьих надежд и дум — ротьбі з білогвардійцями та ципіал ьна партійна критикад о­ я выразитель верный... інтервентами. помогла поету знову стати на Звертаючись у своїх віршах Такі вірші, як «Проводы» ш лях високоідейної радянські та байках до широких мас тру­ (згодом популярна народна піс­ поезії. дящих, Д. Бєдний намагався пи­ ня), «Танька — Ванька», «Под У роки Великої Вітчизняної сати свої твори у простій народ­ Казанью», «Манифест барона війни Д. Б єд н ий знову упер­ ній формі. І це не випадково. фон Врангеля», допомагали бій­ ших р я д а х радянських поетів, Вийшовши з гущі народу, поет цям Червоної А рмії боротися за що закликали до священнлїбо­ добре знав його життя, його ін­ ідеї Комуністичної партії, вчили р отьби за свободу і незалеж­ тереси, звичаї, його багату і ненавидіти ворогів. Невипадко­ ність Р ад ян ської Вітчизни. яскраву мову. во Д. Бєдний був першим Твори Д. Б єдного яскраво письменником, нагородженим за відображ аю ть ш лях народу до Уже перші вірші Д. Б єдного літературну роботу орденом револю ції, великий подвиг у користувались великою попу­ Червоного Прапора. лярністю серед передових робіт­ й ого боротьбі за радянську вла­ У роки мирного будівництва ду, будівництво соціалізму, свя­ ників як твори, що революціоні­ Д. Бєдний створює вірші на щ енну народну війну проти фа­ зували свідомість трудящих теми праці та побуту радян­ шистського («О Демяне Бедном, мужике варварства. Написа­ ських людей, а також засобами ні у традиції передової росій­ вредном», «Лена», «Полна стра­ поезії веде боротьбу з зовніш ­ ської поезії, на основі народної даний наша чаша» та інші). У німи та внутрішніми ворогами творчості, .вони заслужено ко­ своїх численних байках поет у Радянської держави. зрозумілій народу формі роз’яс­ ристуються популярністю в на­ В ці роки він створює такі не­ роді, а Д ем ’ян Бєдннй назавжди нює складні політичні питання, меркнучі твори громадянської увійшов в історію радянської лі­ викриває ан тинародність буржу­ азних партій, говорить про не­ Д. Бєдний на передовому посту Лірики, як вірші про В. І. Л е­ тератури як один із ОСНОВОПО­ обхідність єднання народу в бо­ революційної поезії. Його вірші, ніна, пройняті глибокою людя­ Л О Ж Н И К ІВ соціалістичної поезії. ротьбі проти самодержавства байки, пісні, фейлетони, напи­ ністю та скорботою («Любимо­ К. ВАНІН. («Кларнет и рожок», «Лапоть и. сані в улюбленій поетом народ­ му», «Снежинки»), Творчий шлях Д. Бєдного не сапог», «Шпага и топор», «Три­ ній формі, розповсюджувались серед червоноармійців як полу­ був, однак, прямим. У тридцяті бун»), Редактор В. ВОЙТКО. В роки громадянської війни м’яні заклики до перемоги у бо­ роки поет допустив ряд ідейно- В. ТАТАЄВ, студент II курсу мовнолітературного факультету. Цікаві цифри ...Кожен рік з друкарських верстатів усіх країн світу схо­ дить понад п’ять мільярдів кни­ жок. Радянський Союз випу­ скає книг більше, ніж будь-яка інша країна світу. По виданнях перекладної літератури наш а країна займає перше місце в світі. ...Які автори найбільш попу­ лярні в світі? І по числу пере­ кладених творів, і по кількості мов, на я к і вони перекладені попереду — великий російський письменник Лев Толстой. За Толстим іде великий англій­ ський д рам атург Вільям Шекс­ пі р і великий датський казкар Ганс Х рістіан Андерсен. На­ ступні чотири місця ПОДІЛЯЮТЬ автори: М аксим Горький, Ан­ тон Чехов, Оноре де Бальзак Д ж ек Лондон. («К ур’єр Юнеско»), К ін о я к з н а р я д д я п е д а г о г іч н о ї п р а ц і У нашому інституті майбутні фахівці педа­ гогічної справи, ви­ вчаючи спеціальний курс «Учбове кіно», набувають знання з питань техніки та ме­ тодики використання кіно на уроці та у ви­ ховній позакласній ро­ боті. Після оволодін­ ня кіноапаратурою та ознайомлення з мето­ дикою роботи студенти складають державний екзамен та одержують права кінодемонстратора, які дають їм змогу користуватися міськи­ ми та обласними ф іль­ мотеками. Своє вміння викори­ стати екранні посібни­ ки унаочнення студен­ ти випробовують та закріплюють під час педагогічної практики та в підшефних дитя­ чих закладах. Фільмотека кафедри навчального кіно має в своєму складі досить велику кількість діа­ фільмів—понад 2 5 0 0 — та біля ста учбових кі­ нофільмів. Ця фільмо­ тека використовується студентами під час ро­ боти в школі. Але ми вважаємо, що цього занадто ма­ ло. Бракує практики в самому інституті, де б студенти навчалися майстерно використо­ вувати учбові кіно­ фільми на лекціях. Щ е дуже мало ви­ кладачів різних каф едр нашого інституту вико­ ристовують учбове кіно в своїй роботі. На жаль, в наукових гуртках студентів за­ соби дослідження з ви­ користанням кіно ще також не зайняли н а­ лежного місця. Для більш широкого запровадження учбово­ го кіно в навчальний процес в інституті най­ ближчим часом будуть обладнані декілька кі­ нофікованих аудиторій; лаборанти всіх кафедр зараз готуються до ек ­ заменів на одержання прав кінодемонстрато- Видатний пролетарський поет ра. Крім того, на ка­ ф едрі навчального кіно буде обладнано мето­ дичний кінокабінет,де студенти та викладачі інституту зможуть про­ водити відповідну ро­ боту по підготовці урок ів та лекцій з ви­ користанням учбового кіно. При кафедрі буде об­ ладнана кінолаборато­ рія д л я обробки кіно­ пл івки, що дасть змогу використовувати кіно­ зйомки в науково-до­ слідній роботі та виго­ товляти наочні посіб ­ ники. Т. АБРАМОВА, завідуюча кафедрою учбового кіно. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1958 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 7 (54) (9 квітня 1958 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-08-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 7 (54) (9 квітня 1958 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1958. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/100 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова