46 6 324 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/671597049ac454d7116b96b7a08cc996.pdf 2cc26a19081412d4d79218cf408300ac Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/12">Педагогічні кадри. 2010 рік</a> PDF Text Text 175�річчю університету присвячується ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 1 (1605) СІЧЕНЬ 2010 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Нехай не гасне зірка... КОЖНИЙ ЮВІЛЕЙ – це не лише привід згадати про події минулих літ. Це можливість, доторкнувшись до літописних сторінок, глянути на історію нашої Вітчизни із сучасних пози) цій. Минувшина зобов’язує нас активно думати і дбати про своє сьогодення і майбуття... Найбільший та найпотужні) ший педагогічний заклад Украї) ни – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгома) нова святкує 175 років з моменту заснування. Віктор Андрущенко, ректор університету Довгий час вважалось, що університет функціонує з 1920 року, коли рішенням Управління вищих шкіл м. Києва на базі університету Св. Володимира, Вищих жіночих педагогічних курсів та деяких інших педагогіч) них закладів було створено Київський інститут народної освіти (КІНО), якому було присвоєно ім’я видатного мислителя і педагога, філософа і етнографа Михайла Драгоманова. Насправді ж опрацьовані архівні документи та мате) ріали засвідчують, що історичний шлях флагмана педаго) гічної освіти розпочався набагато раніше, а саме з 4 груд) ня 1834 року, коли на базі університету Св. Володимира було організовано Інститут казеннокоштних студентів як самостійний підрозділ для підготовки вчительських кадрів та державних службовців. Для них було затвер) джено особливий навчальний план, особливі умови утри) мання, передбачена відповідальність за відпрацювання в навчальних закладах після закінчення інституту. Лекції для них читали університетські викладачі. Окрім обов’язкових предметів, що вивчались у тогочасній вищій школі, студенти новоствореного закладу освоюва) ли курс педагогіки, писали випускні роботи, проходили педагогічну практику. Це вирізняло їх серед студентсько) го загалу, надавало особливий статус і значимість. За довгі роки свого існування університет підготував більш як 170 тисяч педагогів і вихователів, які працюва) ли і працюють нині практично у всіх навчальних закла) дах України й далеко за її межами. Разом з глибокими знаннями майбутні педагоги виховували в собі високі духовні чесноти, насамперед – віру, надію, любов. Серед випускників)драгомановців є видатні педагоги і вчені, державні діячі і політики, працівники освіти і науки, поети і письменники, відомі спортсмени і музи) канти, діячі культури і мистецтва. У різні історичні часи вищий навчальний заклад для підготовки вчительських кадрів, спадкоємцем якого став Національний педагогічний університет імені М. П. Дра) гоманова, мав різну назву, структуру, співіснував у скла) ді університету Св. Володимира або виходив за його межі. Однак він не лише ніколи не переривав підготовку вчительських кадрів, а навпаки – постійно нарощував її у відповідності з потребами практики. Незалежно від ста) тусу вчительського інститу) ту, в ньому працювали ті ж самі університетські викла) дачі; навчання здійснювалось за ними ж розробленими про) грамами й апробованими тех) нологіями. Інститут ніколи не переривав педагогічну традицію Київської (уні) верситетської) педагогічної школи й навіть в роки тимчасово) го (1919–1933 рр.) закриття про) довжував функціонувати у примі) щенні головного (червоного) кор) пусу Університету, готуючи фахівців з педагогічних та інших спеціальностей. Все це дає підстави для виснов) ку про тяглість освітянсь) кої (педагогічної) історії, спадкоємність підготовки педагогічних кадрів на Київ) щині, а головне – про те, що університет Св. Володимира (пізніше – Київський дер) жавний університет імені Т. Г. Шевченка, а ще пізніше – Київський національний університет імені Т. Шевченка) є справжнім прабатьком Педагогічного університету. Університет Св. Володими) ра дав путівку в життя Педагогічному інститутові такою ж мірою, як і сучасному Національному медичному уні) верситету імені Богомольця, Національній обсерваторії, іншим навчальним і науковим закладам держави. Нині в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова навчається більш ніж 30 тисяч студентів з усієї України та різних країн світу. Універси) тет веде підготовку кадрів із 106 спеціальностей. У його структурі – 20 інститутів, 105 кафедр, працюють 1500 викладачів, серед яких 42 дійсні члени і члени)кореспон) денти різних академій наук, 232 доктори наук, професори та 625 кандидатів наук, доцентів, понад 50 заслужених працівників освіти, науки і техніки та інших галузей народного господарства, 12 народних і 7 заслужених артистів України. Останніми роками НПУ імені М. П. Драгоманова утвердився як загальновизнаний лідер педагогічної осві) ти України. Історія його становлення та розвитку, суча) сні методи організації навчально)виховної діяльності, досвід підготовки педагогічних кадрів – золотий фонд української педагогіки. Тож щиро вітаю драгомановців з їх святом – 175)річ) ним ювілеєм! Нехай ніколи не гасне зірка Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова на теренах Українського освітнього простору! Лише розкві) ту і талану бажаємо його видатним починанням! �Історичний поступ ПИТАННЯ ПРО ВІДКРИТТЯ університету в Києві вкотре було порушено на початку 30�х років XIX століття. Придушивши польське пов� стання 1830–1831 рр., царизм змінив політику щодо Правобережної України. Було ліквідовано Кременецький ліцей та Віленський університет, на матеріальній і кадровій базі яких мав початко� во існувати майбутній університет у Києві. У 1833 році Міністерству народної освіти, яким керував тоді граф С. С. Уваров, було дане доручення царя терміново розробити проект ста� туту майбутнього університету. Звичайно ново� створюваний навчальний заклад мав беззасте� режно керуватися типовим статутом імператор� ських університетів. 15 липня 1834 р. (за ст. ст.), саме в день Св. Володимира Великого, відбувся урочистий акт відкриття університету. На початку липня 1834 р. професора кафедри ботаніки Московського університету Михайла Олександровича Максимовича (1804–1873) було переведено до Києва і упродовж 1834/35 навчаль� ного року він виконував обов'язки ректора і декана історико�філологічного відділення єдино� го в університеті філософського факультету. До цього ректорські обов'язки покладались на вихо� ванця Київської академії і директора Першої гім� назії історика Максима Берлинського (1764–1848). Кременецький ліцей У 1834–1835 рр. університет розміщувався у трьох найнятих будинках в Липках на Печерську. Свій перший академічний рік університет Св. Володимира розпочав 28 серпня 1834 р. Тоді в його складі було 62 студенти, понад півтора десятка викладачів, здебільшого колишніх учите� лів розформованого Кременецького ліцею. Про� тягом 1834/35 навчального року функціонував лише один філософський факультет, з історико� філологічним і фізико�математичним відділення� ми, та "особливий виховний заклад" � Інститут казенних студентів. Свою особливу регіональну місію університет здійснював згідно із своїм "особливим" статутом 1833 р., котрий діяв аж до 1842 р. Незважаючи на відсутність словосполучення "Педагогічний інститут" у тимчасовому проекті статуту Київського університету, університет інституціалізує покладену на нього функцію вчи� тельської підготовки у формі "особливого вихов� ного закладу", відкритого 21 листопада 1834 р. (за ст. ст.). Заклад цей є, безумовно, непересіч� 2 перетвореннях відіграв ним. По�перше, він дав можли� Микола Іванович Пирогов вість університетові сконцен� (1810�1881), який був попечи� трувати увагу на своїх ключо� телем Київського навчально� вих функціях, властивих го округу з 1858 по 1861 р. закладам університетського Знаковою для НПУ імені типу, – навчально�науковій, М. П. Драгоманова як спад� адміністративній, політичній, коємця Педагогічного інсти� культурній тощо. По�друге, туту є та обставина, що у цей заклад започаткував на 1863 р. по закінченні універ� Київщині систематичну вищу ситету зі ступенем кандидата світську педагогічну освіту, до Вищих педагогічних кур� яку сьогодні очолює його пря� сів вступив Михайло Драго� мий спадкоємець – Національ� манов (1841–1895). ний педагогічний університет Як уже зазначалось, імені М. П. Драгоманова. Вищі педагогічні курси при Умови формування кон� університеті мали готувати тингенту казеннокоштних сту� вчителів лише для державних дентів для Педагогічного училищ. У 1859 р. за підтрим� інституту були особливими. Олександр Максимович ки М. І. Пирогова на Київщи� Вступ до нього збігався як із Максимович ні з ініціативи групи студентів проходженням абітурієнтом (1804–1873) університету, до якої входив вступних випробувань із загальних предметів гімназич� ного курсу, так і з жорстким відбором за націо� М. П. Драго� манов, почи� нальними та віросповідальними ознаками. Студенти Педагогічного інституту, на відміну н а є т ь с я від інших студентів університету, перебували на с т р і м к е повному пансіоні і під жорстким наглядом п о ш и р е н н я інспектора, якого призначав сам міністр, і двох " н е д і л ь н и х помічників інспектора, яких призначав шкіл". Але вчителів попечитель округу. У червні 1842 р. університет вселяється к а т а с т р о � не в нову будівлю на Володимирській; набирає фічно чинності новий Статут університету. В вистачає. Т о м у ньому підтверджується і закріплюється статус Педагогічного інституту, який і в п і д г о т о в к а новому Статуті віднесений до "особливих п е д а г о г і ч � закладів при Університеті Св. Володимира". них кадрів В середині сорокових років число сту� знову повер� дентів Педагогічного інституту збільшуєть� тається до Микола Іванович Пирогов ся і у 1847 р. досягає 41 особи. У 1850 р. при університе� інституті відкривається кафедра педагогі� ту Св. Воло� (1810–1881) а ки, на яку призначається випускник Київ� димира, ської духовної академії 1837 р., ординар� Вищі жіночі ний професор і доктор філософії Сільвестр курси у 1878 р. стають самостійним навчальним закладом. Сільвестрович Гогоцький (1813–1889). Фундатором курсів у Києві по праву вважа� 3 1855 р. на російському троні владарює цар Олександр II. Відбуваються ліберальні пере� ється С. С. Гогоцький. Курси спочатку розміщу� творення, що зачепили і Київський університет та вались на розі Бібіковського бульвару та Тимофі� його Педагогічний інститут. Велику роль у цих ївської вулиці в будинку М. Д. Фромета (нині тут знаходиться УВІР МЗС України). Пізні� ше, у XX ст., означені курси називались "Жіночим університетом Св. княгині Ольги". Вищі жіночі курси дуже сприяли задоволенню потреб шкіл Київщини у вчителях історії, літератури, математи� ки, фізики. Проте ще до їх відкриття існував значний незадоволений попит новостворюваних училищ щодо вчителів географії і порівняльного народознав� ства. Тому підготовкою вчителів географії і компаративного народознавства поча� ли опікуватись громадські організації. Ще на початку 1870�х років коштами Університет Св. Володимира. Початок ХХ ст. Південно�Західного відділення Російсь� кого географічного товариства та за сприяння двох активних діячів товари� СІЧЕНЬ 2010 �педагогічного університету ства – М. П. Драгоманова і П. П. Чубинського – було засновано Географічний інститут. У 1906 р. відновлюється прийом слухачок до Вищих жіно� чих педагогічних курсів у м. Києві. Вищі жіночі педагогічні курси продовжували традиції підготовки вчительських кадрів, закла� дені Педагогічним інститутом Київського уні� верситету Св. Володимира, й у 1920 р. увійшли до КІНО імені М. П. Драгоманова, їх історію слід вважати складовою частиною історичної еволюції Національного педагогічного універси� тету імені М. П. Драгоманова. Тим паче, що саме вони стали основою його педагогічного факуль� тету. У вересні 1907 р. Київське товариство трудо� вої допомоги для інтелігентних жінок відкрило один із найунікальніших вищих жіночих педаго� гічних навчальних закладів в Україні – Фребелів� ський педагогічний інститут. Першим директором Фребелівського педаго� гічного інституту було обрано доктора медици� ни, професора, завідувача кафедри нервових хвороб Київського університету І. О. Сікорсько� го (1842–1919). У 1909 р. в Києві таки засновується Учи� тельський інститут. Перші учительські інститути в Україні – Феодосійський (1872), Глухівський (1874) створювались після трансформації педа� гогічних інститутів при університетах у зовнішні педагогічні курси. Їхньою метою була підготов� ка вчителів для повітових шкіл, які за шкільним статутом 1872 р. перетворювалися у міські школи. Директором Київського учи� тельського інституту став К. М. Щербина. З жовтня 1910 р. в Києві відроджується недержавний вищий педаго� гічний заклад � Географічний інститут. 14 серпня 1920 р. Учи� тельський Михайло Петрович інститут закри� Драгоманов вається, слухачі (1841–1895) 1�го і 2�го курсів переходять до Інституту народної освіти імені М. П. Драгома� нова. В кінці 1917 р. в часи правління Української Центральної Ради, а згодом – Гетьманату утво� рюється Київський український народний уні� верситет, який у 1918 р. стає державним і співіс� нує в одному приміщенні з університетом Св. Володимира. Згодом вони об'єднуються в єдиний Київський університет з двома відділеннями � українським і російським. Реформу педагогічних навчальних закладів радянський уряд Росії запроектував ще в 1919 р. У 1920 р. виходить Статут інститутів народної освіти. Цього ж року 15 липня відкривається Київський інститут народної освіти. "Институт Народного Образования им. М. П. Драгоманова в Киеве (улица Короленко, быв. Владимирская, № 58) существует с 15�го июля 1920 года, будучи преобразован из Киевского университета, осно� ванного в 1834 году. При преобразовании, кроме университета, в институт были влиты Киевские Высшие Женские Курсы, Киевский державный украинский университет, Учительский институт, Фребелевский институт и Географический институт, а с осени 1921 года – еще временные Педагогические курсы и часть Народного уни� верситета – Политехникума". Ректором у 1921–1924 рр. був суспільство� знавець М. І. Лобода. У 1924–1925 рр. ректором інституту був О. О. Карпенко. У 1925–1929 рр. ректором КІНО був професор С. М. Семко�Ко� зачук. Першим директором Київського інституту соціального виховання (1930 р.) став Микита Минович Грищенко. Так 1933 року утворився Київський педаго� гічний інститут. У червні 1936 р. йому присвоєне ім'я О. М. Горького. І лише у 1991 р. – інституту повертають ім'я М. П. Драгоманова. 1993�го на основі педагогічного інституту створюється Київський державний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, якому у 1997 році нада� ють статусу Національного. Редколегія √‡ÎÂ¡ ÂÍÚÓ≥‚ Перший директор Київського інституту соціального виховання (1930–1934) Микита Минович Грищенко (1900–1987) 15 січня 1951 року Івана Демидовича Золотоверхого (1905–1978) призначають директором Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького (1951–1956) СІЧЕНЬ 2010 Керівник Педагогічного інституту народної освіти ім. О. М. Горького (1937–1938) Олексій Михайлович Філіппов (1902–1995) З 1956 по 1970 рік Педагогічний інститут ім. О.М.Горького очолювала Марія Максимівна Підтиченко (1912–1991) У 1946 році директором Педагогічного інституту ім. О. М. Горького (1946–1951) призначається Павло Романович Чамата (1898–1969) У липні 1970>го Олексій Корнійович Романовський (р.н. 1918) був призначений ректором Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького Микола Іванович Шкіль (р.н.1932) очолював Київський державний педагогічний університет ім. О. М. Горького з 1973 по 2003 рік 3 �У н і в е р с и т е т н Інститут розвитку дитини Інститут корекційної педагогіки та психології Інститут політології та права Інститут соціології, психології та управління Інститут педагогіки і психології Інститут мистецтв Інститут гуманітарно�технічної освіти Інститут фізичного виховання та спорту Інститут історич Інститут соціаль 4 СІЧЕНЬ 2010 �а к а р т і К и є в а Інститут іноземної філології Інститут філософської освіти і науки Інститут української філології Інститут фізико�математичної освіти Інститут дистанційного навчання Інститут інформатики Студентський гуртожиток № 8 по вул. Космічній Інститут природничо�географічної освіти та екології чної освіти ьної роботи та управління СІЧЕНЬ 2010 5 �С ь о г о д е н н я Стату с дослідницького – мета розвитку драгомановського університету у незалежній Україні КАРДИНАЛЬНІ ЗМІНИ у соціальному світі на межі XX і XXI століть, що охопили всі сторони його життєдіяльності і закономірно призвели до актуалізації в свідомості світової спільноти проблем освіти як головної умови прогресивного розвитку країни у третьому тисячолітті, отримали своє адекватне віддзеркалення в університетській освіті. Головне призначення університетів у всі часи полягало в збагаченні наукового знання, залученні до культури у виробництві інтелектуальної еліти держави і сус) пільства, підтримці наукових академічних традицій. Однак сучасна глобалізація й інформатизація диференцює і фрагментує уні) верситетську сферу. На арену швидко прориваються якісно нові форми буття цього соціального інституту: автономні, підприємницькі, дослідницькі, приватні, корпо) ративні, міжнародні, змішані (наприклад, україно)польський), дистанційні, вірту) альні та інші їх різновиди, що сегментуються у специфічні американські, євро) пейські, релігійні, східні і західні зразки. З цього далеко не повного переліку форм життєдіяльності університетів нашо) му навчальному закладу є сенс рухатись до набуття статусу дослідницького універ) Володимир Бех, ситету. Це обумовлено сформульованою ще у 2003 році ректором університету чле) перший проректор ном)кореспондентом НАН України і академіком АПН України В. П. Андрущен" ком і реалізованою нашим колективом унікальної ідеології модернізації ВНЗ, що за останні сім років дала змогу нам подвоїти організаційний і навчально)виховний потенціал драгомановського універси) тету. У рік свого 175)річчя НПУ імені М. П. Драгоманова є сучасною розгалуженою науковою і освітянською установою. Університет має позитивну тенденцію до інтеграції фундаментальної науки і навчального процесу, що є однією з голов) них вимог до дослідницького університету. В університеті сформувалися і стало функціонують 34 науково)педагогічні школи, за розробками яких здійснюється навчально)методична діяльність у дошкільній, початковій, середній і частко) во у вищій ланках національної системи освіти. Професори і викладачі НПУ імені М. П. Драгоманова забезпечують національну середню освіту авторськими підручниками і посібниками за всіма напрямами середньої освіти, виконують експертизу майже всієї навчально)мето) дичної літератури в країні, що претендує на надання грифу МОН України, очолюють науково)методичні ради та робо) чі групи з розробки державних стандартів, колектив університету має тісні виробничі зв’язки з профільними наукови) ми установами НАН України і АПН України, щорічно проводить десятки міжнародних наукових і науково)практичних конференцій, є співзасновником низки технологічних парків, зокрема “Наукові і навчальні прилади”. Науковці універ) ситету виконують 14 наукових проектів міжнародного значення. Порівняння досягнутих університетом якісних і кількісних показників у науковій і освітянській діяльності з вимо) гами Кабінету Міністрів України до дослідницьких університетів засвідчує, що наш ВНЗ не тільки відповідає цим вимогам, а й у багатьох випадках значно перевершує формалізовані нормативи. Отже, для реалізації цієї перспективної для XXI століття корпоративної мети у нас є й відповідні інструменти, що уже задіяні у цьому дійстві. По)перше, потуж) ний кадровий склад професорсько)викладацького корпусу, що сьогодні працює у флагмані вітчизняної педагогічної освіти. По)друге, накопичений досвід наукової, навчально)виховної і методичної роботи у сфері педагогічної науки і освіти. По)третє, відповідний стан і позитивні тенденції у розбудові інфраструктури ВНЗ, мається на увазі збагачення функцій Наукової бібліотеки і корпоративного видавництва, реалізація унікального проекту “Електронна педагогіка”, напрацьована методика підготовки кадрів що обслуговують програмний і апаратний комплекс сучасних заходів освіти і науки у просторі нашого університету. По)четверте, місце нашого університету в структурі системи вищої професійної освіти країни, Європи і світу. Це живить нас творчою енергією і спонукає до активних дій. Феномен на укової школи НЕЗАПЕРЕЧНИМ ФАКТОМ, що пояснює здобутки і авторитет драгома) новського педуніверситету, є факт існування у виші наукових шкіл, де вимо) гливо і філігранно налагоджена наукова співпраця викладачів, аспірантів і сту) дентів з усіх галузей науки. П’ять років тому ми мали честь підготувати і видати першу в педосвіті України книгу про наукові школи НПУ імені М. П. Драгоманова. Окрім іншо) го, вона викликала у громадськості досить багато питань – і уїдливо скептич) них, і серйозно)теоретичних: а чи маємо ми підстави зрощений природознав) ством концепт “наукова школа” застосовувати у гуманітаристиці? Довели, що маємо, оскільки, по)перше, цей концепт ще наприкінці 50)х років ХХ століття зробився загальнонауковим, по)друге, тоді ж з’ясувалося, що уповання на “точ) ність” природничо)математичних наук як на їх сутнісно специфікуючу рису має рівно стільки ж підстав, скільки й точність у гуманітаристиці. З одного боку, всі “точні науки” базуються на абсолютно неточних, у кращому випадку – просто правильних суб’єктивних допущеннях і конвенціях. З іншого, вияви) лась на порядок вища складність об’єктів гуманітаристики, недоступних нія) ким математично точним описам і вимірюванням. А наприкінці ХХ століття Григорiй Волинка, було визнане існування у кожній з них наукових шкіл як осередків відтворен) проректор ня продуктивної наукової суб’єктивності. Спробуємо окреслити зміст загальнонаукового поняття “наукова школа”. з наукової роботи По)перше, наукова школа – це не кафедра. Це добровільне об’єднання фахівців, яких зблизила взаємна симпатія (співвідчуття творчих можливостей кожного члена спільноти) і певний клас задач, цікавих кожному. По)друге, на відміну від формальних колективів з визначеними функціями і винагородами, в науковій школі домінує принципово непрагматична мотивація і мобіль) ність функцій. Лідером може виявитися зовсім не той, кого призначило керівництво. Непрагматизм, розкутість стосунків, рівність учасників, творчо)ігрова атмосфера зближує зміст поняття, що розглядається, з давньогрецьким “схоле” (дозвілля, вільний час для насолод, час, не наповнений вимушеною і сторонньо мотивованою працею). По) третє, наукова школа – це наявність спільно виробленого зразка (парадигми) методологічних підходів до обраного класу задач, із завжди новою, точною “підгонкою” і модифікацією традиційних методів. Немає такої модифікації у відповідності з новими задачами, – немає школи ні в природознавстві, ні в гуманітаристиці. По)четверте, школа – це продукція – оригінальна, відмінна від аналогів, придатна до застосування і незалежної верифікації. Дослідницькі спільноти із щойно позначеними рисами є в НПУ імені М. П. Драгоманова. Їх небагато. Але ними представлена майже кожна галузь універсуму знань, що складають духовний світ нашого університету. Перелічимо провідні галузі в університеті, в межах яких існують незаперечні наукові школи: біологічні науки, економіко)управлінські, етносоціологічні, інформатично)технологічні, історичні науки, корекційна педагогіка і психологія, метематика, мистецтвознавство, педагогіка з методиками навчання, політологія, соціальна педагогіка, фізика, філологія, філософія. 6 На фото. Сюжет на сайті Інтернет>каналу “www.8ka.com.ua” про робочу зустріч організаторів Інтернет>телебачення зі студентським активом НПУ імені М. П. Драгоманова і проректором з дистанційної освіти та інноваційних техноло> гій навчання Анатолієм Кудіним Вища освіта XXI століття СТРАТЕГІЧНИМ напрямом розвитку університету на шляху становлення його як сучасного європейського університету є впровадження у навчальний процес електронних засобів навчання та високих інформаційних технологій. У 2008–2009 навчальному році у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова завершено перший етап проекту “Електронна педагогі� ка”, метою якого є створення сучасного інформаційно1освітнього середовища університету на основі новітніх інформаційно1комунікаційних технологій. У про1 екті беруть участь усі інститути та 95% кафедр університету. Метою другого етапу проекту “Електронна педагогіка” (2009–2012 н.р.) є підвищення якості надання освітніх послуг в університеті шляхом активного впровадження інноваційних технологій навчання і засобів електронного навчан1 ня в реальний навчальний процес. Другий етап охоплює більш тривалі і глибинні види діяльності ВНЗ – організацію підготовки спеціалістів в університеті на рівні державних стандартів. Ми визначились, що у нашому навчальному закладі дру1 гий етап буде охоплювати три напрямки діяльності університету: організація самостійної роботи студентів стаціонару; організація дистанційної форми нав1 чання для осіб, що навчаються без відриву від виробництва; впровадження ІКТ у виховному процесі. Перший напрямок має на меті: – упродовж 2009–2012 років перевести самостійну діяльність студентів ден1 ної форми усіх спеціальностей, враховуючи специфіку підготовки, на електронні технології організації навчальної діяльності; – протягом 2009–2012 н.р. провести через курсову підготовку з питань ово1 лодіння технологіями виготовлення і демонстрації електронних засобів навчан1 ня весь навчально�допоміжний персонал кафедр усіх інститутів; – з 2010 року включити до програми підготовки всіх магістрів незалежно від спеціальності бакалаврату цикл курсів дисциплін з питань сучасних інформацій1 но1комунікаційних технологій у навчанні; – впродовж 2009–2011 років реалізувати можливість повного доступу сту1 дентів денної форми навчання до цифрових освітніх ресурсів Інтернету на тери1 торії навчальних корпусів, в тому числі за Wi1Fi технологіями; – до 2010 року забезпечити загальноуніверситетський ЦВСЕН НПУ імені М. П. Драгоманова (вул. Пирогова, 9) апаратурою для проведення навчальних занять за розкладом (іноземні мови, політологія) у формі відеоінтернет1конфе1 ренцій; – відкриття у кожному навчальному корпусі загальноуніверситетських мультимедіа центрів електронного навчання багатофункціонального призначен� ня, які використовуватимуться як читальний зал електронної бібліотеки, відео1 конференц1зал для проведення викладачами кафедр усіх інститутів лекцій з використання ІКТ, цифрова мовна лабораторія, клас для комп’ютерного моніто1 рингу знань студентів; – упродовж 200912011 років створити в кожному студентському гуртожитку електронний читальний зал – бібліотеку електронних цифрових ресурсів на базі рідкокристалічних е1книг eBook. Другий напрямок проекту “Електронна педагогіка” відноситься до впрова1 дження в університеті електронних систем навчання осіб без відриву від вироб1 ництва (заочна форма). Основна проблема, на розв’язання якої направлений цей пункт проекту, – це низька якість традиційної заочної освіти. Тоді, можливо, треба відмовитися від заочної форми навчання? Думаємо, що ні. Неконтрольована і швидка зміна ринку професій вимагатиме постійної перекваліфікації дорослих, сімейних людей, які не можуть навчатися стаціонарно. Невипадково у болонських доку1 ментах мова йде лише про дві форми навчання – стаціонарну і дистанційну. В університеті створена вся необхідна нормативно1правова база і відповід1 на інфраструктура: діють відповідні відокремлені структурні підрозділи – локаль1 ні центри дистанційного навчання. Сформовано творчі колективи для вигото1 влення дистанційних курсів, до складу яких входять 28 викладачів та веб1дизай1 нери Центру впровадження електронних систем навчання університету. Плану1 ється курсова підготовка мережевих викладачів кафедр інститутів пілотних спе1 ціальностей з видачею відповідного сертифіката. Закінчується створення програмного продукту власного виробництва – апаратно1програмного комплексу “Електронний деканат”. Закуплено спеціальні програмні продукти для виготовлення комплексу, а група програмістів, які ство1 рюють комплекс, пройшла відповідну курсову підготовку у навчальних центрах Microsoft. Планів багато, серед них – провести реорганізацію на двох пілотних спе1 ціальностях. Створити в регіонах (м. Лубни, м. Добромиль, м. Славутич, м. Гур1 зуф, м. Євпаторія, м. Прага) локальні центри дистанційного навчання на пілотних спеціальностях. Відкрити нові регіональні локальні центри дистанційного нав1 чання університету. Залучити до пілотних спеціальностей інші спеціальності заочної форми навчання. У реалізації третього напрямку бере активну участь студентське самовря1 дування як один з головних елементів життя університету. Цей напрямок реалі1 зовується в інноваційному проекті “Інтернет1телебачення”, метою якого є ство1 рення у телевізійному просторі інформаційного Інтернет1каналу, контент якого розробляють і готують студенти. Цей проект об’єднує близько 10 вищих нав1 чальних закладів м. Києва і має стати важливим елементом виховного процесу творчої молоді у нашому університеті (див. фото). Виконання саме таких інноваційних завдань в повному обсязі дасть можли1 вість нам переконливо стверджувати: НПУ імені М. П. Драгоманова – сучасний європейський університет. Анатолій Кудін СІЧЕНЬ 2010 �у н і в е р с и т е т у Вектори інноваційного розвитку НАЦІОНАЛЬНИЙ педагогічний універ1 ситет імені М. П. Драгоманова планомір1 но реалізує комплексну програму модер1 нізації навчально1виховного процесу з метою створення якісно нової системи випереджувальної підготовки та перепід1 готовки висококваліфікованих конкурен1 тоспроможних фахівців, здатних успішно працювати на рівні сучасних освітніх тех1 нологій. Зроблено рішучі кроки в організації навчального процесу щодо адаптації національної педагогічної освіти до осо1 бливостей європейського й світового співтовариства, забезпечення академіч1 ної мобільності та „вільної траєкторії” нав1 Григорій Бойко, чання студентів, зберігаючи традиційно начальник навчально>ме> високий рівень фундаментальної підго1 тодичного управління товки майбутніх фахівців, власне бачення шляхів вирішення проблем, напрацюван1 ня і доробки. Визначальним на шляху забезпечення гарантованого рівня підготов1 ки фахівців є створення в університеті системи моніторингу якості освіти як постійного, систематичного збору та аналітичної обробки інформації про навчально1виховний процес з метою визначення оптимальних шляхів підвищення якості освіти. Наступне приєднання до Європейської системи оцінки якості освіти вимагає більш широкої участі Драгомановського уні1 верситету в роботі профільних міжнародних організацій. У Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова створено ефективну освітню інфраструктуру, яка дозволяє успішно форму1 вати вектори інноваційного розвитку педагогічної освіти України, забезпе1 чує лідерські позиції з розробки та запровадження новітніх освітніх техно1 логій, інтернаціоналізацію освітньої діяльності університету. «УНІВЕРСИТЕТ – ЦЕ ЗАВЖДИ СТУДЕНТСТВО…» Драгомановський університет має велику родину чисельністю більше тридцяти тисяч чоловік. Основна її частина – студентство. За своєю природою студентська молодь динамічна, бурхлива, здатна до поступу та нових ідей. Наш університет рясніє більше ніж 30�ма тисячами особистостей. Студент – це особистість, що формується. Це майбутнє країни та її потенціал. Та молодь, уже перебуваючи в стінах вишу, відчуває свою потребу в реалізації. Саме таким центром об’єднання є студентське самоврядування. Студентське самоврядування стає місцем зустрічі однодумців і не тільки. Кожен має власну думку та прагне довести її до відома інших, намагається її здійснити. Цим студентське самоврядування захоплює на довгі роки – змушує недосипати ночами, створювати нові проекти, домовлятися з колегами. Дає можливість вчитись та жити. Воно стає моделлю дорослого, серйозного, професійного життя в усіх його проявах. Студентське самоврядування сьогодні у нашому університеті пред� ставлене такими структурами як студентський профком, Студентська Рада та Наукове товариство студентів і аспірантів. Усі ці структури та їх діячів драгомановська родина добре знає та сміливо на них поклада� ється. Та у рік 175�річчя Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова виникає бажання помандрувати часом. Адже цей зріз часу – неймовірна кількість подій, імен, традицій... Вважається, що покоління змінюється кожні двадцять�двадцять п’ять років. Це означає, що приблизно сім�дев’ять поколінь змінилось в університеті. Цікаво, чим захоплювалась молодь у 1859 році? А в 1979 році? Єдине, що можемо точно стверджувати, що студентські об’єднання існували увесь час, молодь завжди згуртовувалась. Вини� кали різноманітні братства й осередки. До їхнього числа належала й людина, чиє ім’я носить наш університет. Михайло Драгоманов уже студентом брав участь у діяльності різноманітних гуртків, був гро� мадським діячем, активно цікавився літературною діяльністю. Мабуть, подорож у часі була б довгою, але віримо, що цікавою. Ми б зустріли безліч людей, мали б змогу спостерігати за десятками тисяч людських доль. Побачили перші зустрічі з майбутніми друзями на усе життя, перші посмішки від кохання, роки праці та науки, сльози з різних причин. Бо університет – це завжди студентство. А воно різне. Але завжди молоде і справжнє, живе та неординарне! Сергій Русаков СІЧЕНЬ 2010 НАЦІОНАЛЬНЕ виховання є одним із головних пріоритетних і органічних компонентів розвитку освіти у сучасній Україні. Наша мета – формування нового покоління фахівців, всебічно розви� нених, здатних успішно працювати в нових динамічних умовах, брати на себе професійну відповідальність, забезпечувати якісний рівень освіти, конкурувати на ринку праці України та сучасної Європи. У зв’язку з цим ми продовжуємо глибоку та системну розбудову сту� дентського самоврядування універ� ситету. Домінує ідея єдиної корпора� тивної культури вузу, політики парт� нерства та участі студентів у життє� Виховуємо громадянина Відділом виховної роботи уні� верситету (завідувач Наталія Ігна� товська) створена “Школа молодого лідера”, завдання якої – формування наукового світогляду і політичної культури особистості, її ціннісних орієнтацій і моральних характери� стик, становлення громадянина – трудівника, патріота, провідника національних і загальнолюдських цінностей. Реалізація виховного процесу здійснюється шляхом формування у молоді естетичних поглядів, смаків, які ґрунтуються на народній естетиці та кращих надбаннях цивілізації, виробленні умінь власноруч примно� жувати культурно�мистецьке над� бання народу, відчувати і відтворю� вати прекрасне у повсякденному житті. Значних успіхів у цьому досяг Центр культури та мистецтв на чолі із Іриною Савченко. Нині студентам університету створені всі необхідні умови для занять у 20 колективах художньої само� діяльності (з них 2 мають звання народних). Слід заува� жити, що нав� чально�виховний процес в універ� ситеті, побудо� ваний на украї� нознавчій осно� ві, сприяє роз� витку духовного світу, національ� ної свідомості особистості. А організаційно� Народний аматорський театр “Вавилон” педагогічна система вихов� дає змогу безпосередньо спілкувати� ної роботи із студентами, управління ся з найвидатнішими представниками нею і практичне забезпечення ґрун� сучасного українського суспільства туються на основі впровадження дер� Мирославом Поповичем, Леонідом жавної мови, національних і загаль� Кравчуком, Миколою Мозговим, нолюдських цінностей в усі сфери Віталієм Кличком, Святійшим діяльності університету. діяльності університету. Розвиваєть� ся навчально�виховний формат у векторі – самоосвіта, самовихован� ня, самоконтроль. Студентська рада Національно� го педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (голова – Микола Давидюк) сьогодні – це понад 600 активістів студентського самовряду� вання, що разом складають одну з найпотужніших в Україні команд з розбудови ідеї демократизації вищої освіти. Саме Відділ виховної роботи та Студентське самоврядування універ� ситету стали ініціаторами рейтинго� вого оцінювання навчальної та поза� навчальної діяльності студентів, а згодом і рейтингу діяльності настав� ників академічних груп, рейтингу на кращу групу, курс, гуртожиток. Щорічно переможці рейтингу “Кращий студент університету” ста� ють учасниками безпрецедентної культурно�освітньої програми, яка Патріархом Київським і всієї Русі� України Філаретом та іншими. Най� кращих університет залишає на своїх кафедрах. Порівняно з минулими роками кількість фахівців вищої кваліфікації в університеті збільшилася майже на 40%. На наш погляд, така позитивна динаміка є результатом вдалої кадро� вої стратегії, дії механізмів кар’єрно� го росту викладачів та використаних мотиваційних чинників. Суть страте� гії полягає в тому, що в першу чергу ми орієнтуємося на власний науково� педагогічний продукт. За допомоги Студентського сам� оврядування з 1�го курсу студент� ство привчається до розумної і здо� рової конкуренція – однієї з голов� них умов підвищення якісного рівня освіти, а також свого власного інте� лекту. Створена система психологічно� го та педагогічного впливу на особи� стість студента, мета якої – форму� вання прагнення до здорового спосо� бу життя, відповідального батьків� ства, безпечного материнства, здат� ності протистояти асоціальним яви� щам. В контексті цього проводяться регулярні заходи з пропаганди здо� рового способу життя і запобігання негативним явищам із застосуванням креативних методів їх проведення та залученням громадських і молодіж� них організацій. Університетський спортивний клуб “Олімп” (директор – Олександр Питомець) орієнтує молодь на творче засвоєння фізичної культури як впо� рядкованої системи впливу на інте� лектуальну, емоційно�вольову і прак� тичну діяльність людини. Це дає змогу говорити про фізичне вихован� ня як про важливий засіб формуван� ня особистості, громадянина і май� бутнього фахівця, цілеспрямований педагогічний процес залучення сту� дентської молоді до цінностей загальнолюдської фізичної культури та відродження національних тради� цій. Керівництво університету на чолі з ректором Віктором Андрущен� ком докладають усіх зусиль для того, щоб виховна робота в університеті здійснювалася послідовно, фунда� ментально і якісно, опираючись на потужний історичний досвід вузу та професійні традиції, підпорядковую� чись загальним тенденціям перебу� дови системи вищої освіти України. Особисто Віктор Петрович – провід� ник глибокої консолідації студент� ства та професорсько�викладацько� го складу у єдину академічну спіль� ноту, об’єднану спільною мораллю та ідеями. Юрій Маленовський, заступник першого проректора з виховної роботи У тісній співдружності з ректоратом діє Рада ветеранів університету, яку з 1997 року очолює полковник у відставці Микола Рябухін (ліворуч) 7 �С ь о г о д е н н я ІНТЕЛЕКТ ВСІХ КРАЇН ОБ’ЄДНУЄТЬСЯ ОСНОВНОЮ тенденцією розвитку сучасного інформаційного суспільства є його глобалізація. Гло� балізація стирає межі між країнами, висуває на перший план економічний розвиток. Освіта в світі тепер все більше розглядається не лише як спо� сіб розвитку особистості, а й як один з факторів виробництва, від якого за� лежить його продуктивність. В результаті зазначеного проце� су посилюється рух до міжнародної інтеграції в цілому, а отже і вищої освіти зокрема. Як відомо, в Європі інтеграція в сфері вищої освіти набу� ла форм Болонського процесу. Вже понад 40 європейських країн, вклю� чно з Україною, є його учасниками. Одна з цілей міжнародної спів� праці – підвищення кваліфікації про� фесорсько�викладацького складу. Щороку понад 50 професорів і викла� дачів університету проходять стажу� вання в зарубіжних партнерських вузах, освітніх і дослідницьких цен� трах. Щомісяця в університеті прохо� дить дві�три міжнародні конференції або семінари. Важливе місце в програ� мах міжнародної співпраці універси� тету займає участь в діяльності між� народних об’єднань в галузі дослі� джень, вивчення і викладання педаго� гічних дисциплін – таких, як Євро� пейська асоціація педагогічних уні� верситетів, Академічна Мережа Цен� Делегація нашого університету в гостях у Гродненського державного університету (Білорусь) Активним учасником Болонсько� го процесу є й НПУ імені М. П. Драго� манова, який нині відзначає 175�ту річницю від дня свого заснування. Університет зберігає і нарощує свій авторитет і конкурентоспроможність не лише в Європі, а й у світі. Свідчен� ням цього є понад 60 міжнародних угод, які уклали інститути університе� ту з найвідомішими закордонними університетами і науковими центра� ми. Серед них такі всесвітньо визнані університети, як 1�ий Римський уні� верситет “Ла Сап’єнца” (Італія), Національний університет імені Капо� дістріана в м. Афіни (Греція), Ліса� бонський університет (Португалія), університет Альберти (Канада), Віль� нюський педагогічний університет (� Литва), Педагогічний університет імені Комісії Народної Освіти (Поль� ща), Московський державний лінгві� стичний університет (Росія) та інші. тральної та Східної Європи. Наш університет зайняв активну позицію щодо сприяння закордонним партнерам у вивченні української мови студентами та викладачами. Так, завдяки спільним зусиллям Інституту української філології та Інституту іноземної філології НПУ імені М. П. Драгоманова при Московсько� му державному лінгвістичному уні� верситеті (Росія) було створено Центр україністики. Вже відбулося два випуски студентів зі знанням української мови. Ряд викладачів нашого університету ввійшли до скла� ду робочої групи з написання першо� го в Російській Федерації навчально� методичного комплексу з української мови. Нещодавно підписано угоду з Лісабонським університетом (Порту� галія) про участь викладачів нашого університету в створенні та роботі курсів слов’янських мов. В університеті започатковано 14 міжнародних проектів, зокрема “Вдосконалення багатогалузевих під� ходів до профілактики ВІЛ/СНІД серед молоді України” спільно з представництвом Європейської комі� сії в Україні; проект розвитку дистан� ційної освіти спільно з університетом м. Умеа (Швеція) та інші. Особливої уваги заслуговує проект “Інклюзивна освіта для дітей з вадами розвитку в Україні”, який виконується Інститу� том корекційної педагогіки і психоло� гії спільно з Університетом Едмонтон (Канада). Завдяки такій довгостроко� вій співпраці ми прогнозуємо ство� рення в недалекому майбутньому міждержавних університетських нау� ково�дослідницьких центрів, які можуть стати транснаціональними освітніми майданчиками “економіки знаннь”. Як відомо, Болонська реформа наполягає на необхідності “п’ятої свободи”, а саме “свободи руху знан� ня”, яка серйозно підвищує автоно� мію студента – зокрема географічну автономію. Завдяки гармонізації освітніх рівнів та системи взаємозалі� ку кредитів студент зможе формувати свою освіту між кількома університе� тами. Більшій мобільності наших сту� дентів сприяють їх стажування в про� відних вищих навчальних закладах Європи. Так, приміром, вже три роки поспіль студенти Інституту іноземної філології упродовж семестру прохо� дять стажування в Краківській педа� гогічній Академії (Польща). В свою чергу стіни нашого університету від� криті для студентів з інших країн. Підтвердженням зростаючого авто� ритету НПУ імені М. П. Драгоманова на міжнародній освітянській арені є тенденція щорічного збільшення кіль� кості іноземних студентів. Нині в уні� верситеті різними формами навчання охоплено понад 400 іноземних сту� дентів із 28 країн світу. Отже, навчання, стажування та дослідницька робота за кордоном збагачують індивідуальний досвід викладачів і студентів, надають їм можливість дізнатися більше про інші моделі створення та поширення знань, даєють змогу їм розширити мережу своїх контактів та спілкуван� ня. Саме на досягнення цих цілей і спрямована міжнародна діяльність нашого університету. Володимир Лавриненко, проректор з міжнародних зв’язків СВІТОВА освітня практика свідчить, що якісний рівень осві1 ти забезпечується через моніто1 ринг як систему збирання, опрацьовування та розповсю1 дження інформації про освітню систему для безперервного від1 стеження її стану і прогнозу розвитку. В нашому університеті з іні1 ціативи і за завданням ректора Віктора Андрущенка з 2005 року запроваджено моніторинг якості освіти. Під терміном “моніторинг” ми розуміємо постійне та систематичне зби1 рання і опрацьовування дослід1 ницькими методами інформації Петро Дмитренко, директор Центру моніторингу якості освіти Моніторинг як механізм управління якістю освіти про навчально–виховний про1 цес і пов’язані з ним сфери діяльності університету з метою визначення і реалізації опти1 мальних шляхів підвищення яко1 сті освіти майбутніх фахівців. “Оцінювання навчальних досягнень студентів” у повному обсязі, тобто як процес і результат цього процесу, ми розглядаємо і реалізуємо як складову частину моніторингу якості освіти. Для забезпечення моніто1 рингу якості освіти в НПУ імені М. П. Драгоманова здійснено ряд організаційних заходів, зокрема, створено загальноуні1 верситетську та інститутські групи моніторингу якості освіти; Науково1методичний центр моніторингу якості освіти як структурний підрозділ універси1 тету тощо. Основними формами моні1 торингу якості освіти в нашому університеті є: декади інститутів (факультетів); проведення від1 критих занять; взаємовідвіду1 вання занять; контрольні відві1 дування занять посадовими особами; ректорські і директор1 ські контрольні роботи; форми поточного і підсумкового кон1 тролю якості підготовки майбут1 ніх фахівців тощо. Безпосереднім виконавцем у моніторингу і забезпеченні якості освіти є професорсько – викладацький склад університе1 ту загалом і кожний член колек1 тиву зокрема. Керівники кафедр та інших структурних підрозділів організовують реалізацію полі1 тики і стратегії університету в забезпеченні якості навчання шляхом ефективного викори1 стання наявних ресурсів, аналі1 зу і вдосконалення механізмів забезпечення якості освіти на основі інструктивно – методич1 них рекомендацій. Досвід впровадження моні1 торингу в НПУ імені М. П. Драго1 манова показує, що в результаті успішність в університеті є вели1 чиною практично стабільною. Вона коливається в інститутах між 99% і 82%: вищі показники на спеціальностях гуманітарно1 го профілю, нижчі – на спеціаль1 ностях природничо1математич1 ного профілю. Музей історії університету На першому поверсі центрального корпусу знаходиться музей історії нашого уні� верситету, куди кожного року приходять першокурсники ознайомитися з минулим своїх інститутів та факультетів. Основним призначенням музею є зібрання та збереження пам’яток минулих років, відомості про викладачів і студентів нашого навчального закладу. У зв’язку з цим хочеться ще раз закликати керівників наших інститутів допомог� ти музею із зібрання різноманітної інформації про наших викладачів і співробітників. Бо минуть роки і, на жаль, ми не зможемо згадати всіх, хто з нами працював. Працюючи завідувачкою музею, мені доводиться звертатися до київських архі� вів, але отримати необхідні довідки не так просто. Й не раз в архівах відповідали, що вони мають лише ту інформацію, яку свого часу їм надавали самі навчальні заклади. А як приємно було в Історичному архіві м. Києва тримати в руках і читати лист Михайла Петровича Драгоманова. Ось його копія: “Его превосходительству, Господину попечителю Киевского Ученого Окру� га, Действительному Статскому Совітнику и кавалеру Осбору Осдоровичу Витте 8 Окончившего курс в университете С. Владимира Михайла Драгоманова Прошение В настоящем академическом году я окончил курс в университете Св. Вла� димира на историкофилологическом факультете, и право получить стипендию. Тепер я желаю поступить в педагогический курс по предмету истории. Потому покорнейше прошу Ваше Превосходительство сделать распоряжение о приня� тии меня в число кандидатов�педагогов. Документы мои находяться в Правле� нии Университета Св. Владимира Михаил Драгоманов (подпись)”. Отже, подивимося навкруги, в очі одне одному і будемо разом робити історію нашого університету імені такої великої людини, як Михайло Драгоманов! Світлана Мазко, завідувачка музею СІЧЕНЬ 2010 �у н і в е р с и т е т у НАЙВАЖЛИВІШІ ЗДОБУТКИ Профспілкова організація університету, можна вважати, веде свій історичний відлік з 15 липня 1920 року, коли фор) мально через об’єднання студентів кількох навчальних закла) дів було створено Київський інститут народної освіти (КІНО) імені Михайла Драгоманова. У профспілці КІНО в 1925/1926 н.р. 268 її членів мали стаж перебування від 1 до 3)х років. Це може бути підставою вважати, що профспілка драго) мановського інституту, ймовірно, була створена саме в 1922 році. Досвід діяльності профспілки КІНО у 20)ті роки є окремою сторінкою літопису історії сучасної профспілки НПУ імені М. П. Драгоманова. Профспілка робітників освіти (РОБОС) КІНО віддзеркалює загальні тенденції суспільно)політичних процесів, особливості профспілкового будівництва у ВНЗ та основні функції осві) тянських профспілок. Розв’язувались питання розвитку системи народної освіти, запровадження загальнообов’язкового початкового навчання, повна і остаточна ліквідація неписьменності, виховання і навчання дітей трудящих, утримання шкіл та дитячих будинків, професійно)технічна освіта робітників тощо. Діяльність профспілкової організації університету за час її існування можна умовно поділити на два періоди. Перший (1920–1990 рр.) характеризувався ідеоло) гічними компартійними установками та практичними діями щодо вдосконалення організації праці і соціалістичного змагання, ефективного використання обладнання, впровадження в практику передо) вого досвіду, охорони праці та техніки безпеки, організації культпоходів, відзначення радянських свят. Другий період, що охоплює роки розпаду СРСР та стано) влення молодої незалежної української держави, докорінно змінив роль і завдання профспілки. Разом з утвердженням приватної власності, змінами сус) пільного ладу та переходом до ринкових відносин почалося різке розшарування на багатих і бідних, несправедливий пере) розподіл спільно набутого народного багатства, неконтрольо) вана “прихватизація”. Слід було по)новому будувати стратегію і тактику взаємостосунків не лише з адміністрацією універси) тетів, а й з виконавчою владою держави взагалі. Статус проф) спілки значно зріс – вона стала єдиним колективним громадсь) ким органом, який зобов’язаний був захищати правові, соціаль) но)економічні, трудові і громадські права освітян в цілому та кожного її члена зокрема. Зросла і роль колективних договорів. Профспілковий комітет ППО НПУ імені М. П. Драгома) ƒ‡„ÓχÌÓ‚Ò¸Í≥ ‚ËÔÛÒÍÌËÍË За усі роки існування нашого навчального закладу з його стін вийшло в світ понад 150 тисяч випускників. Не всі з них стали вчителями – хтось пішов у науку, на адміністративну роботу, здобув іншу професію. Де б вони не працювали, чим би не займались, завжди вирізняються відповідальністю, благородством, окри� леністю, романтичністю, закоханістю у свою справу... Університет пишається і тими випускниками, які досягли певних висот, зробивши успішну кар’єру, і тими, хто віддав 35 і більше років вчительській професії. Тому у листопаді 2007 року багатотиражка НПУ ім. М. П. Дра� гоманова “Педагогічні кадри” започаткувала рубрику “Драгомановські випускники”. За час, що минув, на шпальтах газети майже в кожному номері подавалася інформація про випускників Драгомановського університе� ту і його попередників – Київського державного педагогічного інституту ім.О. М. Горького, КІНО ім. М. П. Драгоманова. Читачі мали змогу ознайомитись з долею таких випускників університету, як Іван Гор$ бачук, Микола Шкіль, Любов Мацько, Дмитро Сергієнко, Андрій Малишко, Микола Шут, Ярослава Побережна, Павло Полянський, Валентин Зайчук, Володимир Бондар. Подаємо фото 1978 року, на якому застигла мить випуску тодішнього фізико�математичного факультету нашого університету. На світлині серед випускників можна побачити Олега Падалку, нинішнього проректора з економіки та організації навчально�виховної роботи, Володмира Баштового, начальника відділу організації наукових досліджень. нова нового періоду веде свій відлік з 1 листопада 1991 року, і після вже чотириразового свого переобрання працює в малоз) міненому складі й донині. Які ж наші найважливіші здобутки? Головне – це збереження у непростих умовах профспілки як організації та її щорічне кількісне зростання. Вдалося відстоя) ти мотивацію бути членом профспілки. Не менш важливою є здобута протягом багатьох років праці і захисту спільних інтересів довіра членів профспілки до профспілкового комітету і його керівництва. Надзвичайно цінуємо взаєморозуміння, яке склалося, і прагнемо працювати адекватно. Окрім виконання щоденних справ і вирішення проблем кожного члена профспілки, у співпраці з ректоратом намагаємося розглядати більш загальні питання: збереження національних тра) дицій і здобутків у процесі реформування освіт) ньої галузі, належного фінансування, правового і соціального захисту, створення позитивного морально)психологічного клімату, безпеки жит) тєдіяльності і охорони здоров’я, санаторного лікування та оздоровлення на базах відпочинку тощо. Крім проблем сьогодення ми також прагнемо пізнати минуле. Нині члени профспілки працюють в архівах, шукаючи матеріали для написання історії профспілкової організації університету. Вже вий) шли друком дві обширні статті під авторством доцента Катерини Двірної. До 175)річного ювілею університету профспілкова організація працівників підходить з вагомими здо) бутками, які будуть достойно відзначені на рівні всіх структурних підрозділів. Іван Горбачук, голова профспілкового комітету університету Нам є чим гордитися До 175�річного ювілею Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Інститут фізичного виховання та спорту підійшов, як добре відомий і визнаний в Україні навчально�науковий центр з підготовки фахівців в галузі фізичного виховання та спорту. В Інституті гармонійно поєднуються процеси підготовки кадрів, фунда� ментальних і прикладних науково�дослідних робіт, проведення спор� тивно�масових і фізкультурно�оздоровчих заходів серед молоді та різ� них груп населення міста Києва. Інститут має потужний кадровий потенціал, серед яких 10 про� фесорів, міцну сучасну спортивну навчальну базу. Все це свідчить про те, що Інститут фізичного виховання та спорту достойно зустрічає ювілей університету, з гордістю оглядаючись на минуле, цінуючи нинішнє та з оптимізмом споглядаючи в майбутнє. Олексій Тимошенко, директор інституту Спортивні трофеї милують око... СІЧЕНЬ 2010 9 �З хрестомітії педагогічної підготовки вчителя НАУКОВИМ дослідженням і педа) гогічній підготовці як напрямкам діяль) ності, що розвиваються, властива само) рефлексація, що слугує надійним інстру) ментарієм забезпечення неперервного сходження. В різні історичні періоди предметом спеціального розгляду педа) гогіки були проблеми наукової обґрун) тованості досліджень, виявлення перс) пективності, констатації місця і ролі в системі споріднених гуманітарних наук, філософії та ін. Інституційно етапи педагогічної підготовки вчителя співвідносяться з історією Києво)Могилянської академії, з діяльністю гімназійної освіти, започат) куванням в 1834 році педагогічної підго) товки у відкритому в структурі універ) ситету Св. Володимира Педагогічному інституті. Але освітній простір характе) ризується не лише датами, документами, фактами про створення відповідних закладів, а й успадкованими вітчизняни) ми педагогічними, науковими, професій) ними реаліями, зверненням до духовно) моральних, історико)національних осо) бливостей, з’ясування проблем підготов) ки і діяльності вчителя як носія знань і культури, інтеграції педагогічної науки і практики педагогічної підготовки. У галузі педагогічної підготовки на вітчизняному і світовому рівні сьогодні актуалізується проблема співвідношен) ня педагогіки і філософії. У контексті підготовки майбутнього вчителя в Національному університеті імені М. П. Драгоманова завершується трива) лий період визначення цієї проблеми, створено інститут філософської освіти і науки, кафедру соціальної філосо) фії та філософської освіти, якою керує ректор університету В. П. Андрущенко. Опрацьо) вується науковий напрям методології педагогічної науки в контексті змісту підго) товки вчителя кафедрами філосо) фії (Г. Волинка, Н. Мозгова), теорії та історії педагогіки (Л. Вовк), культуроло) гії (В. Бондаренко). Вагомі напрацюван) ня до проблеми мають кафедри педагогі) ки і психології вищої школи, соціальної педагогіки та ін. Предметом досліджен) ня істориків педагогіки стає багатомір) ний і неоднозначний педагогічний про) цес з’ясування реалій, визначених незал) ежними від політичної та ідеологічної кон’юнктури показниками. При цьому важливою залишається історична відпо) відність традиційних, загальнолюдсь) ких, національних, професійних цінно) стей людини як найвищої міри добра, істини, свободи. У 30)ті роки ХІХ ст. у Київському університеті Св. Володимира викладан) ня педагогіки, психології, методик про) водилося з урахуванням існуючих тра) дицій педагогічної підготовки в Києво) Могилянської академії, оскільки читали курси її випускники і діячі – зазвичай магістри або професори філософії та богослов’я. В матрикулі правил для студентів і слухачів університету Св. Володимира, підписаному ректором М. Максимови) чем, вказувалось на необхідність дотри) мання “чистой и непорочной нравствен) ности”. Гуманістичні педагогічні цінно) сті, декларовані філософами, випускни) ками і викладачами Києво)Могилянсь) кої академії в аудиторіях Педагогічного інституту, формувалися в умовах тодіш) нього суспільства. Відомий діяч О. Новицький, відрефлексовуючи стан адміністративної сваволі, практичній діяльності, в теоретичних працях, викла) дацькій роботі він орієнтував на істин) ність педагогічних цінностей. У своїй діяльності він приділяє увагу висвітлен) ню педагогічного процесу в університеті та навчальних закладах Києва на різних етапах, характеризує управлінську діяльність освітою у Києві. Київська академія, її прогресивні представники надали професійної спря) мованості педагогічній практиці і думці Києва. З 1850 р. педагогіка була введена в систему університетської освіти як самостійний предмет. Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова «Педагогічні кадри». Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 10 Розмежування змісту викладання філософських і педагогічних наук у 1877 р. надало нового імпульсу педаго) гічній підготовці і педагогічному проце) су в Києві. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. знову позначилися спробами філософсь) кого обґрунтування виховання й освіти, що зберігало інтерес до методології педа) гогіки, педагогічної антропології в пізні) ший період, точніше – у 20)ті роки ХХ ст. Усвідомленню цінностей освіти сприяли компаративістські досліджен) ня, присвячені західним філософським і педагогічним концепціям. У 1920 р. у структурі Київського Інституту Народної Освіти (КІНО) для забезпечення педагогічної підготовки майбутніх вчителів було створено цикло) ву комісію з педагогіки. Її працівники забезпечували викладання педагогічних дисциплін (система освіти, дидактика, система соціального виховання, педагогі) ка колективу, організація установ соціаль) ного виховання, дитячий рух, педагогічні течії, історія педагогіки). Цього ж року її було реорганізовано у кафедру. На ній реалізовувались нау) ково)теоретичні здобутки, напрацьовані на перших в Києві кафедрах педагогіки (кафедра Імператорського університету Святого Володимира – 1861 р., Фребе) лівського інституту та інших закладів, спадкоємцями яких став КІНО). Антропологічність педагогіки, сформована у змісті педагогічної підго) товки в Київському університеті, від) дзеркалювалась у працях, навчально)ме) тодичній діяльності Степана Андрійови) ча Ананьїна (1874–1942), професора, завідувача кафедри педагогіки КІНО (1920–1925), декана факультету. С. А. Ананьїн – відомий вчений, педагог, психолог, випускник Київського універ) ситету (1905), автор курсу лекцій з педа) гогіки “Педагогіка” (1917), “Педагогіч) ного словника)довідника” у двох части) нах (1910), праць “Дитячі ідеали” (1911), “Нариси з педагогіки середньої школи” (1924), “Історія педагогічних течій”, “Курс лекцій з педагогіки” (1959). С. А. Ананьїн як завідувач новоствореної на основі циклової комісії кафедри педа) гогіки читав авторські курси лекцій з дидактики, загальної педагогіки, з основ) них напрямів сучасної педагогіки, дитя) чої психології. В 1922 р. він став ініціато) ром, організатором і керівником семіна) ру з педології при КІНО, функціонуван) ня якого, на думку вченого, мало погли) бити вивчення студентами та всіма бажаючими актуальної на той час науки. У 1920 р. в організаційному коміте) ті зі створення КІНО працював також Яків Феофанович Чепіга (1875–1938) – видатний педагог, психолог, громадсь) кий діяч. Як професор кафедри педагогі) ки, він викладав курси педагогічних і соціально)педагогічних дисциплін. Працював з відомими педагогами В. І. Помагайбою, Г. М. Іваницею, В. М. Догою, Б. С. Манжосом, О. К. До) рошкевичем, К. Ф. Лебединцевим та ін. Вони в 1938 р. були звинувачені у ство) ренні в КІНО антирадянської націоналі) стичної організації, яка пропагувала націоналістичні погляди серед виклада) чів та студентів. У 1917–1920 рр. разом з іншими представниками української інтелігенції Яків Феофанович брав активну участь у створенні підручників для української національної школи. У видавництві “Українська школа” під рубрикою “Українська педагогічна бібліотека” виходили посібники Я. Ф. Чепіги для вчителів. У 20)ті роки в структурі кафедри педагогіки КІНО працював Олександр Федорович Музиченко (1875–1940) – фахівець з дидактики та методики, керуючи водночас трудовою школою № 43 м. Києва, читав курс “Зразкові школи на Заході і в Америці”. За участі О. Ф. Музиченка були вироблені засади національної школи періоду незалежно) сті України – “План управління освітою в Україні”, “Проект єдиної школи на Вкраїні”, що втілювалися в підготовку вчителя (1919). Його ініціативи про кон) структивно)творче використання над) бань зарубіжної педагогіки, концепції комплексного підходу були спрямовані і на вдосконалення педагогіки, як нав) чальної дисципліни. Педагогічна підго) товка реалізувалася з орієнтацією на українознавство, краєзнавство. О. Музи) ченком в процесі багаторічної практики, творчого пошуку були розроблені нова) торські підходи до уроку, які стали над) банням змісту педагогічної практики. З 1922 по 1934 р. у складі кафедри педагогіки працює і читає лекції з педа) гогіки та історії педагогіки – Генна) дій Євгенович Жураківський (1894–1955), доктор педагогічних наук, професор, член)кореспондент АПН РСФСР (1945). Випускник Київського університету (1919) і організатор першої вітчизняної кафедри історії педагогіки в КДУ імені Т. Шевченка, Г. Жураків) ський структурує курс історії педагогіки, забезпечуючи належну науковість, світо) глядність, змістовність. У процесі викладання історії педа) гогіки в педуніверситеті, роботи з моло) дими науковцями Г. Є. Жураківський опрацьовує і проблеми педагогічної діяльності викладача вищої школи, спе) цифіку роботи над дисертаційними дос) лідженнями, зокрема, з історії педагогі) ки. Сучасному молодому викладачеві нашого університету не завадило б знати, який тривалий шлях розвитку пройшла дидактика вищої школи, зокре) ма метод лекції, як структуротворча основа “університетської педагогіки”. До проблеми ефективності, успішності результатів лекції, методики підготовки та читання лекційного курсу зверталися неодноразово професори кафедри педа) гогіки, спадкоємцями досвіду яких є сьо) годні ми . Г. Є. Жураківський вважав, що лек) ція наукового працівника, вважав профес) ор, може вважатись вищим рівнем доско) налості, якщо сприйматиметься аудиторі) єю, як “окремий мистецький твір”. На прикладі історії педагогіки, як норматив) ного курсу, Г. Жураківський вибудовує ідею застереження мислення слухачів від такого стану, коли “послідовність слів замінює в свідомості (слухача) послідов) ність понять і студент набуває лише своє) рідного уміння “говорити більше, ніж спроможний обдумати”. Працюючи на кафедрі педагогіки в КІНО, Г. Є. Жураківський разом із О. М. Астрябом, Г. Г. де Метцем, О. Ф. Музиченком та іншими виклада) чами засновує методичне консультацій) не бюро, покликане розв’язувати педаго) гічні проблеми, що виникали у працівни) ків освіти в процесі роботи. Одним із завдань була перебудова системи педаго) гічної освіти. З цього погляду цікавою є стаття “Проблема побудови курсу “Система народної освіти” в педвиші” (1927), де автор розглядає зміст, місце серед інших навчальних курсів та дисци) плін та методику викладання складного інтегративного курсу, який охоплював історію проблеми загальноосвітньої школи в ХІХ та в ХХ ст., інформацію про системи освіти зарубіжних країн. Науко) ва спадщина Г. Є. Жураківського періо) ду КІНО є цікавим джерелознавчим матеріалом, цінним засобом поглиблен) ня історико)педагогічних знань. Педагогічні дисципліни читав Микита Минович Грищенко (1900–1987) – перший ректор Київ) ського інституту соціального вихован) ня (1930), пізніше – директор Науково) дослідного інституту (НДІ) дефектоло) гії і НДІ педагогіки України (1948–1957), завідувач кафедри педа) гогіки КДУ в 50)70)х рр., автор понад 250 наукових праць, заслужений діяч науки УРСР (1969). Наукові інтереси видатного діяча педагогічної науки в Україні М. М. Грищенка були широко плановими і різнобічними. Історик)пе) дагог, відомий фахівець у галузі органі) зації народної педагогіки, він разом з іншими сподвижниками, зокрема з В. К. Майбородою, В. Л. Омельянен) ком, О. Г. Морозом опрацював новий напрям педагогічної науки – дослі) Редактор Олена Гончаренко, літ. редактор Галина Голіцина, комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко, фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ*30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239*30*85, факс 234*75*87, e*mail: RV_221A@meta.ua дження проблем педагогіки вищої школи. Також керував перебудовою навчального процесу, зорієнтованістю на напрямки підготовки майбутніх пра) цівників сфери соціального виховання. У 1929–1939 рр. професором кафе) дри був заслужений працівник освіти Сава Христофорович Чавдаров (1892–1962), також випускник Київ) ського університету (1917), автор більше 200 праць з проблем дидактики, методи) ки, історії педагогіки. Зокрема, С. Х. Чавдаров – один із упорядників першого видання українською мовою творів К. Д. Ушинського, автор моногра) фій “Принципи радянської дидактики”, “Педагогічні ідеї Тараса Григоровича Шевченка.” Очолював авторський колектив першого україномовного підручника “Педагогіка”, був директо) ром НДІ педагогіки України, досліджу) вав спадщину класиків вітчизняної та зарубіжної проблеми дидактики, форму) вання наукового світогляду, педагогіч) ної майстерності. З 1944 р. кафедрою загальної педа) гогіки керує відомий український педа) гог, професор Микола Федорович Даденков (1885–1955) – автор першого підручника з історії педагогіки України (1947). Водночас із діяльністю на кафе) дрі, М. Ф. Даденков очолював відділ історії педагогіки НДІ педагогіки Украї) ни, розробляв проблеми дидактики та естетичного виховання. З 1951 до 1968 р. кафедру загальної педагогіки очолював професор Степан Андрійович Литвинов (1898–1982), док) тор педагогічних наук (1970), професор, заслужений працівник вищої школи УРСР (1975). Він один із авторів підруч) ника “Педагогіка” (1940), монографії “Народна освіта і педагогічна наука в Українській РСР (1917–1967)”, “Хре) стоматії з історії вітчизняної педагогіки” (1959). З 1968 до 1985 р. посаду завідувача кафедри обіймав професор Василь Заха) рович Смаль (1930–1987) – проректор педагогічного інституту, дослідник про) блем теорії та історії педагогіки, автор публікацій про педагога)гуманіста В. О. Сухомлинського, один із організа) торів та упорядників п’ятитомного видання “Вибраних педагогічних творів” у Києві і тритомника в Москві (1976). Василю Захаровичу належить понад 100 наукових праць. Він один із авторів підручника “Історія педагогіки” (1973), “Хрестоматії” з історії дошкільної педа) гогіки (1974). З 1984 до 1994 р. кафедру очолював професор Яків Іванович Бурлака, автор понад 100 публікацій з проблем дидак) тики середньої і вищої школи. Найваго) міші праці: “Бесіда як метод навчання” (1961), “Проблема удосконалення нав) чального процесу в педагогічному вузі” (1975). В контексті концепції майбутнього університету – переорієнтація на науко) во)навчальний заклад (автори науково) організаційної версії – ректор В. П. Андрущенко, проректор з наукової роботи Г. І. Волинка, перший проректор В. П. Бех, проректор з економіки та орга) нізації навчально)виховної роботи О. С. Падалка) –при кафедрі теорії та історії педагогіки працюють дві наукові школи, чотири науково)навчальних лабораторії (на громадських засадах). Навчальну лабораторію з економічної освіти та управління очолює доктор педагогічних наук, професор, проректор університету О. С. Падалка. На виконання науково)навчально) го проекту “2008–2009 н.р. – рік мовних стратегій”, ініційованого і очолюваного ректором університету, член) кореспондентом НАН України В. П. Андрущенком, академіком АПН України, у межах науко) вого поля кафедри та інститу) ту іноземної філології прово) диться дослідження (керівник професор Л. П. Вовк) з проблеми інте) грування змісту та методів педагогічної і фахової підготовки майбутніх вчителів іноземної мови. За науково)методичною версією професора Л. Вовк, за участі професорів О. Падалки, В. Гончарова (директора інституту іноземної філоло) гії), викладачів, аспірантів підготовлені посібники: “Українсько)англійський словник навчально)педагогічних понять та термінів” (К., 2005), “Українсько)ні) мецький словник та навчально)педаго) гічних понять та термінів” (К., 2007); “Українсько)французький словник нав) чально)педагогічних понять та термінів” (К., 2007). У контексті діяльності культурно) освітнього центру “Освітянська ініціати) ва” та відділу краєзнавства НАН Украї) ни виконувався науково)практичний проект “Краєзнавчо)педагогічний туризм у вихованні національної свідо) мості” (Л. Вовк, В. Обозний). На кафедрі ведеться підготовка кадрів вищої кваліфікації за спеціально) стями: 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки, 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти, 13.00.07 – теорія та методика виховання, 13.00.09 – теорія навчання. Вища школа характеризується потребою конкретизації педагогічних тенденцій – змін цілепокладання у напрямку гуманізації, культурологічно) сті навчання, пріоритетності освітніх траєкторій у самоосвіті, зорієнтованості на технологізацію, комп’ютеризацію навчання, неперервність поповнення знань. Протягом останніх 20)ти років при кафедрі захищено понад 200 докторсь) ких та кандидатських дисертації. Вихованці кафедри теорії та історії педагогіки викладають у вищих навчаль) них закладах України, очолюють профе) сійні педагогічні заклади, працюють у державних управлінських структурах. Випускники аспірантури і докторантури працюють у ВНЗ країн колишнього СРСР, у Болгарії, Польщі, Китаї, на Кубі. За підсумками 2008–2009 н. р. кафедра посіла друге місце в рейтингу кафедр університету. 175)річчя універ) ситету кафедра теорії та історії педагогі) ки святкує разом із науковцями, які нав) чалися в аспірантурі та докторантурі, разом з студентами та магістрами, які одержали нагороди ректора за науковий пошук. Кафедрі теорії та історії педагогіки, першій в категорії вищих педагогічних закладів із започаткування підготовки кадрів вищої кваліфікації (1924), ректо) ром В. П. Андрущенком доручено розпо) чати серію круглих столів – наукових зустрічей з випускниками аспірантури і докторантури. Метою зустрічі будуть не лише спогади про кращі роки – зустрічі з джерелами науки. Злітаються випускники кафедри – аспіранти і докторанти – з усіх куточків України, далекого і близького зарубіж) жя до своїх наукових наставників, щоб святкувати 175)річчя університету. Як підкреслив ректор, член)кореспондент НАН України, дійсний член АПН Укра) їни, В. П. Андрущенко, наші зустрічі – це своєрідний звіт перед провідним закла) дом, його професорами про посіяні і вирощені зерна педагогічної науки і практики. Людмила Вовк, завідувач кафедри теорії та історії педагогіки, Олег Падалка, проректор з економіки та орга0 нізації навчально0виховної роботи Щиро дякуємо всім, хто допомагав нам у ство* ренні цього святкового номера газети. Редакція Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е*mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. СІЧЕНЬ 2010 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2010 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 1 (1605) (січень 2010 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-07 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 1 (1605) (січень 2010 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; редактор Олена Гончаренко. - Київ, 2010. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/165 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Гончаренко, Олена (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/5dca2284c42fda6ea56d37d32a31386d.pdf 9e4c6b58b176746cb4f34b8111f476af Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/11">Педагогічні кадри. 2008 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 11 (1593) листопад 2008 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА Ювілей підрозділу КАФЕДРІ ГЕОГРАФІЇ УКРАЇНИ ТА ТУРИЗМУ 15 РОКІВ Напередодні святкування 15�річчя кафедри географії Украї� ни та туризму Інституту природничо�географічної освіти та екології наш кореспондент зустрівся з Василем Ковтуном завідувачем кафедри, яку він очолює з часу її створення, щоб взяти інтерв'ю. Нижче подаємо стислі виклади їхньої розмови. Запитання: Які особливості визна� чають становлення та сучасну струк� туру кафедри? Відповідь: Кафедра географії України та туризму сьогодні є одним з найпотужніших підрозділів Інституту природничо�географічної освіти та екології НПУ імені М. П. Драгоманова, який очолює професор В. П. Покась. Створена в 1993 році в структурі при� родничо�географічного факультету, тепер Інститут природничо�географіч� ної освіти та екології, кафедра геогра� фії України та краєзнавства (її попе� редня назва) була першою серед гео� графічних кафедр вищих вузів Украї� ни, що спеціалізуються у напрямку поглибленого і поєднаного вивчення географії України краєзнавства та туризму, здійснює науково�методичну підготовку педагогічних кадрів для школи та фахівців туристської діяль� ності для соціальної сфери. З.: Чим пояснити відкриття не педагогічної спеціальності "туризм" у структурі НПУ імені М. П. Драгомано� ва? В.: Актуальність впровадження в структуру навчального процесу універ� ситету і, зокрема, Інституту природни� чо�географічної освіти та екології під� готовки фахівців спеціальності "туризм" обумовлюється тим, що туризм в Україні як у всьому світі пере� творився в одну із найприбутковіших і найдинамічніших галузей господар� ства. Щорічно Україну, відвідують понад 5 млн іноземних туристів. Враховуючи швидкі темпи розвитку, туристська індустрія України вже сьо� годні потребує відповідного кадрового забезпечення фахівцями спеціальності "туризм". У зв'язку з акредитацією нової спе� ціальності "туризм" рівня фахової під� готовки "Бакалавр" та ліцензуванням у 2008 році рівня фахової підготовки "Магістр" на кафедрі відбулися якісні зміни як у структурі навчального про� цесу, проведенні технологічних прак� тик, так і у формуванні фахового кон� тингенту студентів. Підготовка фахів� ців спеціальності "туризм" в Інституті природничо�географічної освіти та екології проводиться з 2004 року. За даною спеціальністю сьогодні навча� ється 187 студентів денної форми, з них 86 � за контрактом та 90 � заочної форми. Чисельність штатного та пра� цівників за сумісництвом науково�пе� дагогічного, допоміжного персоналу складає більше 20 осіб. З.: Які головні напрями спеціалізації визначають підготовку майбутніх фахівців на кафедрі географії України та туризму? В.: Кафедра здійснює підготовку фахівців за спеціальностями "геогра� фія", кваліфікація � вчитель�географії та "туризм", кваліфікація � менеджер туристської індустрії. Відповідно нав� чально�методична робота забезпечу� ється викладанням базових географіч� них курсів: "Економічна географія України" (доценти В. В. Ковтун та Л. А. Покась), "Фізична географія України" (ст. викл. В. В. Головко), "Соціальна географія України" (ст. викл. Л. В. Шандибіна), "Основи ана� літичної геополітики", "Теоретичні проблеми сучасної географії" (проф. А. В. Степаненко); краєзнавчо�турист� ських дисциплін � "Краєзнавство і туризм", "Методологія та організація наукових досліджень", "Шкільний туризм" (проф. В. В. Обозний), "Між� народний туризм", "Сільський зелений туризм" (доц. Л. В. Головко), "Безпека туризму", "Регіональна політика розвитку туризму в Україні" (проф. О. О. Бейдик), "Логістика в туризмі", "Міжнародний туристичний бізнес" (проф.І. Г. Смирнов), "Ринок тури� стичних послуг" (проф. О. О. Любіце� ва) та ін. Кафедра забезпечує проведення географічно�краєзнавчої, навчальної туристської та виробничої практик сту� дентів в межах України на туристських підприємствах та агенціях на підставі офіційно укладених угод (в поточному році започатковується практика сту� дентів за кордоном). З метою удоско� налення навчальної географічної і туристсько�краєзнавчої практики; роз� ширення студентської пошуково�дос� лідної роботи з проблем регіональної історії, географії, культури; викори� стання краєзнавства як засобу вихо� вання культури міжетнічного спілку� вання; розгортання туризму тощо � кафедра протягом 15 років підтримує тісні зв'язки з регіональними організа� ціями та установами. Один із багатьох прикладів тісної співпраці кафедри географії України та туризму з Жито� мирським науково�краєзнавчим това� риством дослідників Волині свідчить участь викладачів кафедри і студентів у роботі науково�практичних конфе� ренцій � "Велика Волинь: минуле і сучасне", "Житомир в історії Волині і Полісся", "Духовні витоки Поділля: творці історії краю", "Звягель древній і вічно молодий", "Малинина у просторі і часі", "Житомирщина крізь призму століть", "Національні меншини Пра� вобережної України: теорія і суча� сність". Кафедра географії України та туризму має відповідну матеріально� технічну базу і кадрове забезпечення, залучає до викладання фахових базо� вих курсів фахівців професорсько�ви� кладацького складу провідних універ� ситетів м. Києва та Національної ака� демії наук України, що відповідає вимогам підготовки фахівців даних спеціальностей. Викладачами провід� них курсів підготовлено 40 навчальних програм, видано цілу низку навчальних посібників з навчальних дисциплін. З.: Як здійснюється науково�мето� дична діяльність кафедри географії Ук� раїни та туризму? В.: Наукова діяльність кафедри здійснюється за визначеною і апробо� ваною тематикою досліджень: "Страте� гія природно�техногенної безпеки України та її регіонів" і "Стратегія розвитку туристської освіти і діяльно� сті в Україні". Зокрема в контексті останньої завершується виконання наукового проекту "Краєзнавство і туризм у навчально�виховному процесі школи і педагогічного університету" (керівник �проф.В. В. Обозний). Кафе� дра здійснює науково�методичне керів� ництво діяльністі секції "Географія і геологія" Малої академії наук при Київському палаці дітей та юнацтва, а також підтримує творчі зв'язки з Національним еколого�натуралістич� ним центром учнівської молоді, науко� вими центрами НАН та навчальними закладами України. З.: Вирішення яких основних питань ви пов'язуєте з подальшим розвитком кафедри? В.: Подальший розвиток кафедри пов'язується з наступною акредита� цією спеціальності "туризм" на освіт� ньому рівні магістр (до 1 липня 2009 року) і розвитком міжнародного спі� вробітництва в галузі підготовки фахівців туристської індустрії; органі� заційно�фінансовим забезпеченням та методичним удосконаленням прове� дення географічно�краєзнавчих польо� вих, виробничо�технологічних практик студентів спеціальності "туризм" в установах та підприємствах туристсь� кої галузі; створенням комп'ютерного класу, мультимедійної лінгафонної лабораторії, навчальних лабораторій: туристська агенція, лабораторія�го� тель, лабораторія�побутово�харчовий комплекс; організацією методичного кабінету, екскурсійної та музейної справи; забезпеченням новітнього кар� тографічно�геодезичного устаткування та сучасного туристського споряджен� ня; поповненням бібліотечного фонду новими літературними джерелами фахових та періодичних видань спе� ціальності "географія" та "туризм"; проведенням ремонту навчальних при� міщень кафедри та аудиторій. Розмову вела О. Костенко. �Ректорат На Вченій раді У ДОСКОНАЛЕНО ЧИННУ СИСТЕМУ ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ В чена рада університету своє чергове засідання провела 30 жовтня ц.р. Головував пер� ший проректор університету проф. Володи� мир Бех. Володимир Павлович виконав при� ємну місію � вручив Почесну грамоту МОН України кафедрі теорії і методики навчання фізики і астрономії з нагоди її 55�річчя. Диплом вченого звання професор вручено В. Кузьменко, доцента � Ю. Маленовському та іншим. Ольга Ярошенко також отримала з рук В. Беха Почесну грамоту МОН України. Затим члени Вченої ради майже одноголосно висунули кандидатури Віктора Андрущенка та Віктора Бондаренка для уча� сті в конкурсі на заміщення вакантних посад дійсних членів та членів�кореспондентів НАН України. Вчена рада слухала перше питання порядку денного "Підсумки державної ате� стації студентів у 2008 р. та шляхи її удос� коналення", яке доповів проректор з нав� чально�методичної роботи проф. Роман Вер� нидуб. Заслухавши та обговоривши цю доповідь, Вчена рада університету констату� вала, що в НПУ імені М. П. Драгоманова успішно функціонує система державної ате� стації випускників, яка включає комплекс� ний кваліфікаційний екзамен, державні екза� мени з основної та додаткової спеціально� стей, захист дипломної чи магістерської роботи. У 2008 році державні іспити склада� ли 1474 бакалаври, 784 спеціалісти і 419 магі� стрів. Усього допущено до державних іспитів 2653 студенти. Склали державні іспити 1456 бака� лаврів, з них на "відмінно" � 548 (37,2%), на "� добре" � 684 (46,4%), на "задовільно" � 224 (15,2%). Незадовільних оцінок 3 (0,2%). Абсо� лютний показник успішності бакалаврів складає 99%, показник якості залишився на рівні минулого року і складає 84%. З 774 спеціалістів державні іспити склали 774 особи, з них: на "відмінно" � 254 (32,4%), на "добре" � 156 (19,9%), на "відмін� но" та "добре" � 171 (21,8%), на змішані оцін� ки � 150 (19,4%), тільки на "задовільно" � 43 (5,5%). Незадовільних оцінок немає. Абсо� лютний показник успішності спеціалістів � 99%, показник якості � 74%, що менше, ніж у минулому році на 1,5%. Традиційно найкращі результати державної атестації в магістратурі. З 417 магістрів на "відмінно" склали 307 (73,4%), на "відмінно" та "добре" � 54 (12,9%), на "добре" � 30 (7,6%), на змішані оцінки � 19 (4,6 %) і на "задовільно" � 6 (1,5%). Абсолютна успіш� ність магістрів становить 99%, показник яко� сті зменшився майже на 2% і складає 93%. У 2008 році планувалося до захисту 288 дипломних і 419 магістерських робіт. Захищено 287 дипломних робіт, з них на "від� мінно" � 172 (60%), на "добре" � 94 (33%), на "задовільно" � 21 (7%). Захищено 417 магістерських робіт, з них на "відмінно" � 373 (90%), на "добре" � 31 (7%), на "задовільно" � 13 (3%). І хоча залишається невирішеним питання впровадження європейських норм оцінювання (ECTS) професійної компетент� ності в структуру атестаційних вимог до випускників освітньо�кваліфікаційних рівнів "спеціаліст" та "магістр", та протягом 2007/2008 н.р. випусковими кафедрами уні� верситету вдосконалено чинну систему дер� жавної атестації випускників освітньо�квалі� фікаційного рівня "бакалавр" шляхом роз� робки програм кваліфікаційних екзаменів відповідно до вимог кредитно�модульної системи організації навчального процесу. Потому з доповіддю "Результати прийому студентів у 2008 році" виступив перший проректор університету проф. Воло� димир Бех. Попередні результати прийому студентів на перший курс читайте у вересне� вому номері газети за цей рік (стор. 2). Насамкінець засідання рада затвер� дила план роботи університету на 2008/2009 навчальний рік. А ще слухалося про відкрит� тя докторантури на кафедрі германського та порівняльного мовознавства, про рекомен� дацію до нагород � завідувача кафедри істо� рії України Володимира Борисенка до при� своєння звання "Заслужений діяч науки і техніки України"; завідувачку кафедри культури української мови Світлану Шевчук до нагородження орденом "Княгині Ольги" ІІІ ступеня; завідувачку господарством гур� тожитку № 3 Віру Бовт до нагородження Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України; про присвоєння звання почесного доктора НПУ ім. М. Драгоманова � директору Інституту філософії ім. Г. Ско� вороди НАН України Мирославу Поповичу та директору Інституту держави і права ім. В. Корецького НАН України Юрію Шемшу� ченку; про рекомендацію проф. Григорія Панченка на здобуття Державної стипендії для видатних діячів освіти України. Вчена рада затвердила Положення про загальноуніверситетський літературний конкурс, Положення про Інститут перепід� готовки та підвищення кваліфікації; звіт одержувача гранту Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених Олени Биковської; теми докторських і кандидатських дисертацій тощо. Вчена рада рекомендувала на при� своєння вчених звань професора � Г. С. Грибенюка, Ю. О. Шклярського та П. В. Кутуєва, а доцента � Т. В. Гончарову, Л. М. Панченко, Р. В. Бабенко, О. С. Кра� сноголовця, О. В. Уваркіну, Д. О. Ляшенка, О. Т. Шевченка, Т. О. Бодрову, І. А. Гладку та Л. Л. Макаренко. О. Гончар. З НАГОРОДОЮ ! Вітаємо краєзнавця, письменни� ка, доктора філософських наук, професора Національного педагогіч� ного університету ім. М. П. Драгома� нова Віктора Жадька з присуджен� ням йому обласної краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича! 2 С В Я Т О Н Е З А Г О РА М И НА ПОЧАТКУ листопада в ректораті відбулася оперативна нарада, одне з питань порядку денного якої було присвячено ходу підготовки до святкування 175!річчя універ! ситету. Інформував присутніх ректор, акаде! мік АПН України Віктор Андрущенко. До відзначення 175!ої річниці вузу залишилося не так вже багато часу, тому слід активізувати підготовку до урочи! стостей, зауважив Віктор Петрович. Необхідно представляти до нагород тих, хто вніс значний вклад у розвиток уні! верситету протягом останніх 5!ти років, не залишаючи поза увагою ні молодь, ні ветеранів (відповідальні ! директори інститутів). Дуже важливо підготувати до ювілею якісну друковану продукцію: матеріали про кожний інститут (директори інститу! тів), історичний нарис про університет: від створення КІНО до теперішнього часу (Г. Волинка, І. Дробот, С. Цибін), книги: про професорів (В. Бех) та "Нау! кові школи НПУ ім. М. Драгоманова" (Г. Волинка, О. Уваркіна). Варто підготувати стенди!плакати, які презентуватимуть найголовніші дося! гнення університету за останні 5 років (А. Кудін, В. Баштовий). Серед нагаль! них завдань і питання щодо збільшення площі (О. Падалка, І. Горбачук) і ство! рення нової концепції (В. Бех) музею навчального закладу. На початок грудня заплановано про! вести нараду з приводу проекту" 175 книг до 175!річчя університету" (Г. Волинка) і створити експертну групу у складі 5 осіб (М. Шкіль, І. Горбачук, Л. Мацько, В. Бондар, М. Рябухін) з метою здій! снення аналізу підготовлених матеріалів. Завершуючи розгляд питання, В. Андрущенко наголосив, що Націо! нальний педагогічний університет ім. М. Драгоманова проводитиме презентації навчального закладу як в Україні, так і за кордоном і під час цих заходів демонстру! ватиметься фільм про університет, стен! ди!плакати, поліграфія... Отже, шити, білити ! завтра Велик! день! О.Г. ПОЗДОРОВЛЯЄМО З ЮВІЛЕЄМ! Відомий український вчений�дефектолог, ветеран освіти вищої школи Марія Аврамівна Савчен� ко, колишній викладач дефектологічного факультету (нині – Інститут корекційної педагогіки і психології) нашого університету, відзначила 3 листопада 2008 року свій 80�річний ювілей. Народилась Марія Аврамівна на Чернігівщині, в с. Дробишеве, що поблизу старовинного Новгород� Сіверського. У цьому місті пройшло дитинство, підліт� ком вона пережила німецьку окупацію, тяжкі повоєнні часи. Має статус учасника Великої Вітчизняної війни. У 1948 році вступила на дефектологічний факультет КДПІ ім. О. М. Горького і з відзнакою закін� чила його у 1952 році. За направленням чотири роки працювала у Тимківській школі для глухих дітей вчите� лем, завучем, директором. Під час роботи вчителем під� готувала підручник з української мови для 6�го класу школи для глухих дітей, який згодом неодноразово перевидавався. Після перепрофілювання школи переїхала до м. Києва, де обіймала посаду інспектора�методиста Міністерства освіти України, а також працювала логопедом. З 1958 року почалася викладацька та наукова діяльність на дефектологічному факультеті. Ювіляром пройдена певна послідовність службових сходинок від асистента до доцента. У 1970 році Марія Аврамівна захистила кандидатську дисертацію на тему: “Недо� розвинення фонематичного сприймання в учнів допоміжних шкіл, що мають дефекти зву� ковимовляння”. Продовжуючи вивчати цю проблему, здійснювала керівництво досліджен� нями студентів, роботою наукового гуртка логопедії. Під її керівництвом захистила канди� датську дисертацію з логопедії Р. А. Юрова, нині також ветеран університету. М. А.Савченко опублікувала більше 60 наукових праць – статтей, методичних посібників, програм, підручників. Серед них самостійно та в співавторстві такі, як “Методи� ка виправлення вад вимови в учнів молодшого шкільного віку, “Вчимося говорити і читати”, “Буквар” тощо. М. А. Савченко – співавтор підручників з української мови для глухих учнів (4�6 класів), що неодноразово перевидавалися. Упродовж тривалого часу була членом нау� ково�методичної комісії з логопедії при Міністерстві освіти СРСР. Її посібники для логопедів і зараз є настільними книгами багатьох педагогів, що працюють з дітьми у дитячих садках та школах. Протягом 34 років роботи викладачем, доцентом кафедри сурдопедагогіки і лого� педії Марія Аврамівна Савченко готувала дефектологічні кадри для спеціальних шкіл, викладала на курсах в інститутах підвищення кваліфікації, її випускники нині працюють в уні� верситетах, очолюють кафедри у різних педагогічних вузах України. Для багатьох випу� скників та співробітників університету Марія Аврамівна лишається прикладом відповідаль� ного та творчого ставлення до роботи. Перебуваючи на заслуженому відпочинку, вона не втрачає інтересу до справи, якій віддано багато років, консультує студентів, вчителів, підготувала для перевидання свої посібники. Щиро вітаємо Марію Аврамівну з ювілеєм! Бажаємо міцного здоров’я, довгих років життя та творчої наснаги! Колектив Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ ім. М. П. Драгоманова. ЛИСТОПАД 2008 �Започатковується новий конкурс ЗАПРОШУЄ ЛІТЕРАТУРНА СТУДІЯ ЛіТЕРАТУРНА СТУДІЯ університету діє вже багато років. Архіви зберігають число університетської багатотиражки, з якої випливає, що і в 1929 році студенти нашого вузу тяглися до поезії, незважаючи ні на що. З навчального закладу вийшла у великий творчий світ ціла когорта визначних письменників. Серед них / А. Малишко, Л. Забашта, П. Глазовий, Ф. Маківчук, М. Нагнибіда, М. Познанська, М. Пригара, М.Олійник та ін., які всіляко сприяли творчому зростанню між студійців. Першим керівником літстудії був талановитий письменник, Герой Радянського Союзу Юрій Збанацький. З 1996 року літстудію очолює відомий поет, заслужений діяч мистецтв України, народний артист України, лауреат багатьох міжнародних конкурсів професор Андрій Демиденко. Літстудія запрошує до своїх лав усіх, хто почуває в собі потяг до красного письменства, хто любить розкривати і творити таємниці слова, в кого живе окриленість і романтизм. Засідання літературної студії університету відбуваються щочетверга о 14/00 в аудиторії 8/4 гуманітарного корпусу, що на вул. Тургенєвській, 8/14. Пропонуємо кілька поезій керівника літстудії Андрія Демиденка. Листолет з позолотою Осіння сага Забреду, де озера не збуджені, Де світання й дерев срібний стан, І вслухатимусь в тишу, як в музику � В повнозвучний і мудрий орган. Князює вересень. Вже скоро жовтень у екстазі. В осіннім стишенні природи Так гулко чуть перебіги хвилин. Вдовіє ліс. Мертвіють броди. У вирій мчать пташині оди. Природи сповнена зажурених таїн. В осіннім стишенні природи � Куди не кинь, Куди не плинь, � Так гулко чуть перебіги хвилин!... І зводить обрій, як поет, Собі черлений грот. І лист кружляє, як сонет, На золотаві клавіші Осінніх нот. Збирає осінь ікебану! Забреду в листолет з позолотою, Захлинуся розмаєм весни. Буде тиша в мені � стоголосою! І почую оркестр тишини. Забреду я від себе й від гомону, Хмільну річку у брід перейду. Полікую себе тиші мовою � І у тишу лицем упаду! Оркестр природи Дуби шумлять валторнами, Берізки � арфами, Сосновий бір � скрипалів унісон. Їхня музика міниться барвами. Їх талант � як веселка з небесних вікон. Природа � мій оркестр, Моя жива симфонія. Я тут живу. Я тут люблю. І не нудьгую тут ніколи я! Природа � мій оркестр. З вересня 2008 року започат � ковується загальноуніверситетський літе� ратурний конкурс, який проводиться з метою виявлення і підтримки молодих літе� ратурних талантів України серед майбутніх педагогів�драгомановців, що, в свою чергу, сприятиме поглибленому індивіду� альному вивченню студентами рідної мови та літератури. Конкурс проводиться двічі на рік: наприкінці першого семестру (грудень) та наприкінці другого семестру (квітень). Конкурс проводиться кожного нового навчального року, починаючи з поточного. Учасники мають право на влас� ний розсуд обирати тему творчої роботи відповідно до загальної теми конкурсу. Вимо ги до оформлення матеріалів, які подаються на конкурс: літературні твори, мають бути новими, написаними державною мовою, поданими з урахуванням сучасних вимог українського правопису, в кількості 4�х примірників, (шрифт �Times New Roman, розмір 14 через 2 інтервали). Номінації конкурсу: за кращий вірш; за краще опові� дання;за кращий гумористичний твір. Для відзначення переможців встановлюються такі грошові винагороди: перша премія � 1000 грн, друга премія ñ 750 грн , третя премія � 500 грн. Фотографії переможців та їхні твори буде надруковано в університетсь� кій газеті ìПедагогічні кадриî, у Збірнику студентської творчості та на сайті Націо� нального педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Преміювання здійснюва� тиметься після погодження з ректором університету протоколу з підсумками результатів проведеного конкурсу, підпи� саного членами та головою журі. До складу журі увійшли: Голова журі ñ відомий український поет, лауреат міжнародних премій, народний артист А. Демиденко України, заслужений діяч мистецтв України, професор, керівник літературної студії НПУ імені М.П. Драгоманова / Андрій Деми / денко. Члени журі: Висоцький А.В. / дирек/ тор Інституту української філології НПУ імені М.П. Драгоманова; Мацько Л.І. � завіду� вач кафедри стилістики української мови Інституту української філології; Гон чарен ко О.В. � редактор газети ìПедагогічні кадриî; Студенти університету. Фотоетюд В. Тимошенка У нас в гостях газета “Драгоманівка” НА ПОРОЗІ 10,РІЧЧЯ У ПРАЦЯХ Василя Сухомлинського є чимало думок щодо значення книжок у виховному процесі дитини. У книзі «Народження громадянина» автор, спостерігаючи за життям тих родин, у яких виховува� лися підлітки, що скоїли злочин чи правопорушення, зауважував: в цих сім’ях не було навіть невеличкої бібліотечки. А в «Ста порадах учителю» наголошував, що навіть коли ваше село віддалене на тисячі кіломе� трів від культурних центрів, «але якщо у вас панує книжка, ви можете працювати на тому ж рівні педаго� гічної культури і досягти тих же результатів, що і в центрі». Перефразовуючи Сухомлинського додамо: в школі, і особливо в сільській, на жаль, може багато на що не вистачати грошей, проте треба знайти можли� вість аби в освітньому закладі виходила друкована або стінна газета, журнал. Так, приміром, засновуючи у 1998 р. в гімназії НПУ ім. М. П. Драгоманова газету «Драгоманівку», редколегія ставила собі за мету за допомогою азів жур� налістики, особливо під час створення чергового номе� ра газети, навчити учня товаришувати, відстоювати власну позицію, із захопленням братися до будь�якої роботи. Хіба такі людські якості не знадобляться у житті? Шановні читачі, спробуємо крізь призму юнко� рівських публікацій, які побачили світ на шпальтах «Драгоманівки», окреслити ті питання, які непокоять сучасну молодь. А бентежить дітей, передусім, те, що деякі батьки намагаються перевиховувати їх «негуман� ними» методами. Скажіть, хіба буде якийсь позитивний ефект від того, щоб поставити доньку�підлітка навко� лішки, та ще й крупи накидати, аби було не лише морально, а й тілесно боляче? – запитувала редакція своїх читачів. Як зізнався один юнак, коли він покара� ний, батьки його примушують слухати пісні несимпа� тичної йому співачки. Ще один хлопець, скаржився, що ЛИСТОПАД 2008 його під час «виховного» процесу примушують мити посуд. Він, звісно, це робить, але уявімо: у майбутньо� му, коли його дружина попросить помити посуд – хто зна, якою буде реакція. Юнкори запитали у одного гімназиста: коли отримуєш невисокі бали, тебе б’ють ремінцем? А у від� повідь почули: «Як ви собі це уявляєте? Мені 16�ть років, а мене б’ють?!» На знімку: Наталя Драгоманова-Бартай завітала до редакції газети “Драгоманівка” І справді, чи можна бити дитину, яка сама вже вміє заробляти гроші? Як і більшість ЗМІ “Драгоманів� ка” також висвітлювала тему зайнятості неповнолітніх. Амбіційна прогресивна молодь ще зі шкільної лави дбає про своє майбутнє. Що вона для цього робить? Намагається підробляти. Один із героїв нарису учень Дмитро у вільний від навчання час працював топ�мо� деллю: “Цією справою, – розповідає він, – я займаюся не стільки заради грошей, скільки заради спілкування, корисних зв’язків. Учитися і дотримуватися умов кон� тракту дуже важко. Втім, якщо я буду навчатися у ВНЗ на контрактній основі, то я вже матиму для цього певні заощадження”. Проте є і такі діти, які попросту забули, що їхній першочерговий обов’язок – навчання. Щоб з’яс� увати, чи всі учні пам’ятають про те, що зранку треба йти до школи, юні журналісти і репортери вирішили провести журналістське розслідування і тому пішли на...базар. Так на Ірпінському базарі, поруч із бабусями, які продавили овочі, стояв школяр, який продавав яблука. Щоб хлопчик не злякався розпитувань�пасток на предмет з’ясування, чому, мовляв, він не у школі, репортери поцікавилися у нього: “Ми хотіли б купити 2 кг яблук, але у нас не вистачає грошей. Ти завтра про� даватимеш яблука? – Ну, тіпа, да! Але завтра я прий� ду трішечки пізніше, бо за розкладом у мене перший урок музика, другий фізкультура, – пояснив хлопчик. – А чому зараз не у школі? – Тому що сьогодні нецікаві уроки. Та й взагалі, рахувати, писати я вже вмію, а щодо всіля� ких задачок, то вони мені не потрібні. Краще я тут зароблятиму гроші, аніж у школі нудьгуватиму”. Шкода, але за браком місця ми не в змозі роз� повісти про всі найцікавіші публікації, акції, конкурси, які в різні роки з’являлися на шпальтах газети. Заува� жимо лише, що у «Драгоманівці» немає заборонених тем. Єдина вимога – матеріали мають бути не тільки сміливими, а й відповідати всім нормам професійної етики журналіста. Насамкінець нагадаємо, що, навчаючись у Пол� тавській гімназії, Михайло Драгоманов редагував гім� назійну газету. І хто знає, якби не ця творча старан� ність, праця, чи знали б ми сьогодні М. Драгоманова як видатного українського публіциста. Дорогі наші юні і дорослі читачі! Залишайтеся і надалі з «Драгоманівкою»! Світлана Бартошко, заступник головного редактора газети «Драгоманівка», член НСЖ України. Фото автора. 3 �Подорожник МИ, ХОРТИЦЯ, КАМ'ЯНА МОГИЛА І ЗАПОРОЖСЬКА СІЧ Драгомановці у стін Мелітопольского державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького ВРАНЦІ 10 жовтня з Києва виїхав комфортабельний автобус, на борту якого красувалося "Вла� дислав", і взяв курс на Бориспіль. Салон автолайнера було заповнено майже на сто відсотків пасажира! ми. Це студенти, викладачі і спі! вробітники та профспілкові акти! вісти Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгома! нова здійснювали екскурсійну поїздку. На меті було ознайомити! ся з історичними і природними геологічними пам'ятками півдня України, а також зустрітися зі сво! їми колегами із Запорізького та Мелітопольського педагогічних університетів. Володимир Погребенник, професор. Вважаю, безсумнівно, доцільним організувати такі цікаві і насичені екскурсіями поїздки для нашого загалу, котрий, на жаль, захоплюється біль! ше чужими країнами, а свою Батьківщину знає недостатньо. Хортиця справила велике враження. Цей парк природи можна порівня! ти з англійськими ландшафтними пам’ятками паркової архітектури. Кам’яна Могила – витвір природи і часу, який захоплює своєю загадко! вістю і неповторністю. Очолювали драгомановську громаду перший проректор універ! ситету Володимир Бех та голова профкому Іван Горбачук. За музич! ний супровід відповідали: Ніна Загребельна, голова профбюро Інституту історичної освіти, доцент, керівник і солістка аматор! ського ансамблю української пісні "Чумацький шлях", лауреат багатьох міжнародних фестивалів, студент 3!го курсу Інституту мистецтв Олексій Лизогуб (керів! ник ! доцент Павло Ковшар) і доцент Інституту корекційної педа! гогіки і психології Микола Кот. Тепла осіння погода, пристойна Організаційна нарада траса, зручні крісла, знайомі щем! ливі мелодії, які награвав Олексій на баяні, чудові краєвиди за вікнами ! ось що супроводжувало наші мандри. Слід віддати належне колегам із Запоріжжя та Мелітополя ! зустрічали вони нас щиросердно, створили прекрасні умови для відпочинку, смачно годували, знайомили з цікавими історични! ми пам'ятками. У нас була можливість подивитися бій дра! гомановського професора, відо! мого боксера Віталія Кличка і порадіти його перемозі. Цікавою і пізнавальною була екскурсія залами Історичного музею Запо! рожської Січі. Відвідувачів вра! зили численні музейні скарби, стенди зі зброєю і речами побуту козаків. До речі, слід зазначити, що Дарунки драгомановців мелітопольцям поїздку було сплановано і органі! Олена Міненко, голова студентського профкому Фізико,математичного інституту Відвідуючи такі пам’ятки, виникає бажання ще більше пізнавати і вив! чати історію своєї країни. Мене вразили і острів Хортиця, і Дніпрогес, і, особливо, Кам’яна Моги! ла! Це – диво! Звертаюсь до молоді: мандруйте Україною, бо це – клас! Відкриваєш для себе стільки цікавого. сягала 18!20 м, а ширина ! 3!3,5 м. Основа чайки ! корпус з дубових дощок. На човні було два керма (на кормі й на носі), 20!30 весел і щогла. Чайка була легкою і швидкохідкою, на ній запо! рожці ходили по Дніпру, Дунаю, Бугу, Чорному і Азовському морях… Не перебільшуючи, тут кожен з нас мав змогу доторкнутися до історії ХVI!XVII століть, віддаючи належну шану тим, хто боронив нашу землю від ворогів, хто поклав своє життя задля незалежності України. Нарешті ми в музеї "Кам'яна могила". "КАМ'ЯНА МОГИЛА" ! це останець піскових відкладів Сарматського моря міоценової (рання епоха неогену) епохи (25 млн років тому) в заплаві річки Молочної, поблизу м. Мелітополя (с. Терпіння) Запорізької області, де у 1890 році відкрито стародавні наскельні малюн! ки, які є видатною пам'яткою первіс! ного мистецтва на території України і Європи. Це кам'яний пагорб висотою у 12 м, плити якого під впливом води та вітру набули дивовижних обрисів. На багатьох з них можна побачити від! битки рослин та молюсків Сарматсь! кого моря. Упродовж років в пагорбі утворювалися печери і гроти, які ста! родавні люди використовували як свя! тилища. Кам'яна-Могила Існують версії, що тутешні нас! кельні написи були першими зразками писемності людства: деякі вчені дотримуються гіпотези, що мелітопольські петрогліфи на півто! ри!дві тисячі років давнішні за всесвітньо відомі месопотамські глиняні дощечки… На жаль, швидкоплинність часу і звичка до довготривалих трапез не дозволила нам познай! омитися з усією програмою свята на Хортиці ! ХІІ Міжнародного фестивалю козацьких бойо! вих та традиційних мистецтв імені Анатолія Єрмака "Спас". Та все ж ми насолодились духом свята, скуштували козацького кулішу (щоправда, його не всім вистачи! ло), придбали оригінальні сувеніри, подивились показові виступи шкіл бойових мистецтв, козацький герць на конях і … традиційний бій свята ! "лава на лаву"… Поверталися додому обвітрені хортицьким вітром, що повівав з Дніпра, веселі, збуджені, оздоро! влені позитивною аурою Запорізь! кого краю, натхненні цікавими зустрічами і щирим прийомом запо! ріжців і мелітопольців. І ці емоції Лине пісня... вилилися у творчість. Так, так ! у творчість. А як ще можна назвати той концерт, який тривав 8 годин і яким порадували нас моло! ді драгомановці. Чим ближче під'їжджали ми до Києва, то з більшим завзяттям співали дівчата і юнаки, ще з більшою майстерністю грав Олексій на баяні, і в унісон вторив йому Микола Заха! рович на бубні… Мабуть не було серед екскурсантів таких, хто не радів поїздці на о. Хортицю і Кам'яну могилу, хто не дякував профкому і ректорату університету за можливість познайомитись з неві! домими і маловідомими сторінками історії нашої Батьківщини. *** ДОБРУ справу зробили ректорат і профком університету, організувавши цікаву поїздку до Запорізької області. Слід нанизувати одну добру справу до іншої так, щоб між ними не було про! міжку. Ця мудра думка майнула в голові Марка Аврелія, римського філософа 2 ст. н. ери. Як на мене, вона має глибокий сенс. О. Г. ВІТАЄМО! ШАНОВНІ ІМЕНИННИКИ, Дубчак Л. С. – начальник юридичного відділу; Шабатура Т. С. – началь! ник планово!економічного відділу; Радченко В. В. – завідувач кафедри економічної теорії; Ладиченко Т. В. – завідувач кафедри методики викладання історії та суспільно!політичних дисциплін; Борисенко В. Й. – завідувач кафедри історії України, Даниленко В. М. – завідувач кафедри історії та етнополітики; Карпенко О. Г. – в.о.завідувача кафедри теорії і технології соціальної роботи, зовано виключно ентузіазмом Володимира Павловича Беха, який за тиждень відвідав Запорізь! З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ ВАС! кий і Мелітопольський педагогічні університети та узгодив з їхніми ректорами питання мешкан! Ректорат, профкоми викладачів, співробітників і студентів та редакція ня, харчування і організації дозвілля для представників столичних освітян. Ми не відкриємо великої таємниці, якщо нагадаємо, що народився Володимир Бех на Запоріжжі, вчився і прац! “Педагогічних кадрів” бажають вам творчого натхнення у вашій невтомній праці, ював там до 2003 року і мав за плечима Вищу Комсомольську школу при ЦК ВЛКСМ. Його рясних здобутків, міцного здоров’я, великого людського щастя. Здійснення всіх комсомольський вишкіл відчувався в організаційних моментах наших мандрів і у вирішенні тих задумів, незгасимого прагнення працювати в ім’я процвітання України. проблем, що несподівано виникали на нашому шляху… Відвідали ми і реставраційний павільйон пам'яток судноплавства козацької доби, що прохо! дять музеєфікацію. Одна з них ! бойовий човен запорожських козаків (чайка), довжина якого 4 ЛИСТОПАД 2008 �До 175,річчя університету РОБОС В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 20,Х РОКІВ XX СТОЛІТТЯ ПРОФСПІЛКА РОБОС (робіт� ників освіти) проходила тяжкий шлях свого становлення в зазначений період. Важливий вплив на її створення та діяльність мали суспільно�політичні процеси, що відбувалися в період націо� нально�визвольних змагань в Україні упродовж 1917�1920 років. Непослідовність Центральної Ради, Гетьманату Скоропадського та Директорії щодо ролі, місця та участі профспілок в економічному і суспільно� політичному житті, ідеологічне проти� стояння та встановлення більшовицько� го режиму в Україні призвело і до реор� ганізації профспілкової системи в ціло� му за зразком компартійного апарату. Ще з І�ої Всеукраїнської кон� ференції профспілок, що відбулася 21 травня 1918 року і де були представни� ки від 311 профспілок, в профспілково� му русі утверджувались гасла демокра� тичної держави, незалежність профру� ху від партії та держави. Курс найвищо� го органу, що обрала дана конферен� ція, – Центральну Раду профспілок України (Уцентропроф), зустрів шалену протидію з боку більшовиків та органів Радянської влади. Протягом 1919�1920� х років партія більшовиків розгорнула активну кампанію проти незалежного профспілкового руху в Україні, застос� увавши низку організаційних, ідеологіч� них та карально�репресивних заходів. Вже в травні 1919 року відбувся І�ий Всеукраїнський з’їзд профспілок. Було створено замість Уцентропрофу Пів� денне Бюро ВЦРПС, роботою якого керувала Москва. Ці об’єктивні чинники суттєво впливали на організаційну будову, функційну діяльність, адже профспілки в Україні відходили від своєї природної функції захисту найма� ного працівника і переймалися функція� ми виробничими та організаційними. Політичні процеси та ідеоло� гічне протистояння в Україні призводи� ли і до утворення “жовтих” профспі� лок. Для прикладу можна назвати “кір! стовський рух”, який виник в період денікінщини і служив не найманим пра� цівникам, а денікінській владі. В 20�і роки в Україні пройшли хвилі антименшовицьких репресій, політичні суди над політичними діячами, серед яких були представники та керів� ники профспілкових осередків, прибіч� ники незалежного профспілкового руху. Ці об’єктивні чинники не могли не вплинути на кількісні показники проф� спілкових організацій в Україні. Кіль� кість профспілок суттєво зменшилась. Початок 20�х років був склад� ним у вузівському профспілковому будівництві. В цілому на 1920 рік в Україні діяло 20 профспілок. Матеріали архіву Київської області переконують, що на 7 червня 1920 року існувала Спіл� ка робітників шкіл, куди входило 8 осе� редків . “На даний час службовці нав� чальних закладів об’єдналися у 6 проф� спілок, які нараховували 1500 чоловік. Єдиної освітянської профспілки ще не існує”. Підтвердженням цьому є архів� ний документ від 5 серпня 1920 року: “В Наробраз тов. Любченко. Согласно Постановления Южбюро ВЦРПС Пре� зидиум Совпрофа приступил к кон� структивной организации бюро по соз� данию Союза работников просвещения и социалистической культуры”. На 27.09.1920 року, в доку� менті, що був надісланий у вищі проф� спілкові інстанції, вказувалось, що “оргкомітет працівників освіти створе� но в складі 18 чоловік”. Протягом 1921� 1922 років створювалися низові осе� редки, визначалися домінуючі напрями їх роботи тощо. Як засвідчують архівні документи на 1 грудня 1922 року вже існувала система місцевих комітетів профспілки РОБОС (робітників освіти) м. Києва, загальна кількість яких на той час складала 23. Працівники місцевко� му організовувалися за виробничою ознакою в середньому близько 2000 чоловік у кожному і об’єднували одно� рідні заклади, беручи до уваги терито� ріальну близькість. Серед вказаних вище 23 комітетів у складі місцевкому № 2 ВІНО налічувалося 158 членів, у № 3 Кооперативного технікуму та Кооперативного інституту – 180 чоло� вік. Місцевком Політехнічного інститу� ту, до якого входили Робфак КПІ та Профшкола КПІ мав назву місцевком № 11 і налічував 200 чоловік. Найбіль� шу кількість членів містив комітет № 14, куди входили Медінститут, Клініко� фармакологічна школа і Клінічний інститут, – 560 чоловік. Пройшов етап організаційного становлення місцевком Екскурсія до Вінниці. Садиба М. Пирогова. Голова профкому І. Т. Горбачук та проф. Вінницького педуніверситету В. М. Андріанов оформляють екскурсійні документи. 1998 рік. № 15 Академії наук, куди увійшло 320 осіб. Деякі комітети залишалися на ста� дії формування та становлення: це місцевком № 23, куди входили Консер� ваторія, Академія Мистецтв, Художній технікум та ін., складав лише 150 чоло� вік і організаційно утверджувався. З того часу і надалі проходив також процес створення профспілкових організацій (профячеєк), який був вкрай непростим. На початок 20�х років сфор� мувалися галузеві профспілки. Так, галузь сільського господарства охо� плювала профспілка Робземліс, інду� стріальний напрям представляли 12 профспілок, найбільш масовими з яких на січень 1921 року були металісти – 108860 чоловік, будівничі – 39473, хар� човики – 66552 та ін. Транспорт та зв’я� зок представляли 4 профспілки, серед яких наймасовішою була профспілка залізничників – 193936 чоловік. Профспілка РОБОС предста� вляла робітників освіти, робітників розумової праці, однак, як переконують статистичні документи першої половини 20�х років ХХ ст., до даного напрямку входили також профспілки Медсан� ПОШАНУВАННЯ ВЕТЕРАНІВ В АКТОВОМУ залі гуманітарного корпусу відбулася зустріч студентів інститутів корекційної педагогіки і психології, іноземної філології та політології і права з ветеранами Великої вітчизняної війни Миколою Рябухіним, Миколою Котом і чле% ном Ради ветеранів НПУ ім. М. П. Драгоманова Віктором Дрижако% вим, а також стипендіаткою імені Ф. Жарчинського Аллою Гайваронською. Заходи було приу% рочено до 65%ої річниці визволен% ня Києва від фашистських загарб% ників. Активну участь у підготовці та проведенні зустрічі взяли заступни% ки директорів інститутів з виховної роботи % Людмила Чепурна, Ната% лія Христевич, Анна Карнаух. На фото: директор Інсти% туту корекційної педагогіки і психології Віктор Синьов вітає ветеранів. ЛИСТОПАД 2008 друк, Робіс, Радторгслужбовців. На 1 січня 1921 року чисельність профспілки РОБОС вже складала 76266 членів. У наступні роки спостерігалась певна ста� більність у її кількісному складі: 1 січня 1922 року – 89981 член, 1 січня 1923 року – 89638, 1 січня 1924 року – 89873, 1 січня 1925 року � 97433 члени. При профспілці РОБОС ство� рювалися секції наукових працівників (СНП). Перша така секція виникла у Харкові у вересні 1921 року, а вже у грудні цього року Південбюро приймає рішення про створення ще трьох секцій при Київському, Одеському та Катери� нославському губвідділах РОБОС. Київська секція наукових працівників була найчисельнішою. 1�3 лютого 1925 року відбув� ся І�ий Всеукраїнський з’їзд наукових працівників, де було представлено близько 2,5 тис. вчених. На з’їзді було створено керівний орган � Всеукраїнсь� ке центральне бюро СНП, головою якого обрано академіка Д. І. Багалія. Аналізуючи статистичний матеріал, можна стверджувати, що членство у секціях наукових працівни� ків, які входили до профспілки РОБОС, постійно зростало і на 1927 рік мало становити 3559 осіб – 79,8% всіх нау� ковців України. До середини 20�х років були створені та активно функціонували райкоми РОБОС (Обухівський, Василь� ківський, Бориспільський, Броварський, Брусилівський, Рогозівський, Кагар� лицький, Димерський, Таращанський, Переяславський та ін.). Місцевкоми РОБОС діяли також в трудових школах м. Києва та в інших населених пунктах. Діяльність райкомів яскраво відтворю� ють їх місячні звіти. Так, у звіті Борис� пільського райкому РОБОС з 1 січня по 1 липня 1926 року є наступна інформа� ція: райком охоплює школи, сади, інші дитячі заклади. Працюють у профспілці 81 робітник і 8 безробітних. Ведеться тарифна робота, соціальна, культурно� масова, робота з страхування працюю� чих тощо. Переяславський райком РОБОС об’єднував на той час 56 установ і проводив відповідну роботу. Отже, аналізуючи архівні та статистичні матеріали, слід зробити наступні висновки: профспілка РОБОС пройшла етап створення та організацій� ного становлення в період з вересня по грудень 1920�го року; на її становлення негативно впливало ідеологічне проти� стояння, боротьба між представниками незалежного профруху та носіями ідео� логії партії РКП(б); профспілка РОБОС була створена зверху з ініціативи ком� партійного керівництва; починаючи з 1921 року і по 1923 рік утверджується організаційна будова, а також система діяльності профспілки РОБОС по всіх регіонах України (місцевкоми, секції, районні осередки тощо); профспілкова статистика переконує, що членство у профспілці постійно зростає, а форми та методи роботи вдосконалюються відповідно до тогочасного історичного розвитку; негативними тенденціями в той період була політизація профспіл� кової роботи, недостатнє фінансування та утримання профспілок, а також включення вузівських профспілок РОБОС до індустріального напряму в зв’язку з реорганізаційними хвилями у вузах України в першій половині 20�х років; негативно впливали на суспільно� політичне життя в Україні, економічний стан та діяльність профспілок наслідки політики “воєнного комунізму” протя� гом 1919�1920�х років, а також голод 1921�1923 років, який став страшним лихоліттям особливо для освітян та творчої інтелігенції. Катерина Двірна, доцент Інституту історичної освіти. ВІДЛУННЯ ФЕСТИВАЛЮ ТУРИЗМ і подорожі – поняття нероздільні. Саме тому студенти спеціальності «туризм» та викладачі кафедри географії України та туризму В. М. Цвігун та Л. П. Бартош відвідали Міжнародний молодіжний фестиваль туристичної пісні «Бабине літо». Цей захід приурочений до Всесвітнього дня туризму. Фестиваль відбувся на території Яворівського національного природничого парку (НПП) у Львівській області, в мальовничому куточку Розточанського краю поблизу с. Верещиця. Команда НПУ ім. М. П. Драгоманова Інституту природничо�географічної освіти та екології «Мандрівні вареники» вперше стала учасником туристичного дійства. Студенти та викладачі виявилися справжніми туристами: у кедах�скороходах, у дощовиках, з важкими ранцями за плечима, озброєні добрим настроєм, молодечим запалом, студентськими жартами та піснями. Ось і результат: друге місце фестивалю, перемога у номінаціях «Найкраща команда» та «Найкраще виконання української пісні»! Студент четвертого курсу Павло Положивець переміг у конкурсі «Парубок Розточчя». А це імена наших переможців: Віта Карпенко, Юлія Данич, Таня Войтович, Оля Сидоренко, Крістіна Кароян, Світлана Басюк, Вадим Пилипенко, Денис Драгоміров, Василь Мельник, Павло Положивець, Цзя Сяо Чень, Ши Жуїнь, Таня Грешнякова, Оксана Онопрійчук, Софія Пономаренко, Артур Іванюк, Максим Швець. Дійство відбувалося у лісі на імпровізованій сцені просто неба, на березі мальовничого озера. По закінченні першого дня фестивалю усі ми відпочивали біля дружньої студентської ватри, а організатори пригощали приготованими на вогнищі справжніми туристичними стравами. Ще довго звучали студентські жарти, бриніли струни гітари, лунали понад соснами українські пісні. Усіх об’єднали акорди фестивалю! Наступного дня команда оглянула найцікавіші куточки Яворівського НПП. Ми ознайомилися з сакрально�архітектурним ансамблем Страдецької гори – печерним монастирем ХІІ століття, відвідали еколого� пізнавальну стежку Івана Франка та мальовничі Чорні озера, побували у Львові. Ось і повернення додому. Але команду «Мандрівні вареники» знову кличе туристична дорога, задушевна пісня і дим вечірнього багаття! Адже наш девіз – Гей, хлопці, дівчата! В мандрівку ми йдемо, Ми радість, ми сонце З собою несемо! Вікторія Цвігун, керівник команди, викладач кафедри географії України та туризму. 5 �Спортивні новини Поетичний дебют ПЕРШИЙ МІЖНАРОДНИЙ СТУДЕНТСЬКИЙ ТУРНІР З ДЗЮДО ЗА ІНІЦІАТИВИ Москов� ського Вищого технічного уні� верситету імені М. Е. Баумана в зв’язку з 55�річчям розвитку самбо і дзюдо в університеті в столиці Росії – Москві, в спор� тивному клубі імені Г. К. Шуль� ца з 2�го по 4 листопада прово� дився перший Міжнародний сту� дентській турнір з дзюдо. На турнір було запрошено найсильніші студентські клуби Російської федерації, України та інших країн СНД, які активно розвивають цю спортивну боротьбу. Команда дзюдоїстів НПУ довж 3�4 років цілес� прямовано формував� ся спільни� ми зусилля� ми ректо� рату універ� ситету на чолі з Вік� т о р о м Андрущен� ко, дирек� т о р а м и інститутів, Інститутом фізичного Студентська команда з дзюдо готується до турніру (Крим) виховання та їта управління), Ярослав Кули, спорту на чолі ковський, Владислав Зем, з директором бицкий, Олександр Козак О л е к с і є м (Інститут фізичного виховання Тимошенко та та спорту), чемпіони України к а ф е д р о ю Володимир Квартич та Леонід ф і з и ч н о г о Рябчун (Інститут фізичного в и х о в а н н я , виховання та спорту) та інші. Спортсмени Драгоманов� олімпійських та масових ського університету продемон� видів спорту стрували високі моральні якості на чолі з її та добру спортивну підготовку. завідувачем На рахунку команди 1�е, 2�е, 3� Г е н н а д і є м е, 5�е та 7�е місця. І як підсумок А р з ю т о в и м . успішного виступу – перше Перше місце наше До речі всі командне місце. Вітаємо! імені М. П. Драгоманова під члени команди керівництвом заслужених тре� мають високі нерів України Геннадія Арзю, досягнення і в това та Дмитра Лахно була боротьбі на гідно представлена на цих пре� п о я с а х . С е р е д стижних змаганнях. них чемпіон Серед учасників команди світу Валерій лише два студента першокурс� Комар (Фізико� ники мали розряд кандидатів в м а т е м а т и ч н и й майстри спорту. В команді були інститут), чем� також майстри спорту, майстри піони та призери спорту міжнародного класу та Є в р о п и заслужений майстер спорту, Костянтин Коп, двократний чемпіон Європи, тєв, Кирил учасник трьох всесвітніх Олімпі� С о р о к о т я г а Команда НПУ ім. М. П. Драгоманова ад Геннадій Білодід. (Інститут соці� переможець студентського турніру Такий склад команди упро� ології, психологі� ШАНОВНІ ЧИТАЧІ! Приємно повідомити вам найостанніші новини зі світу спорту. Мого колегу, і завідувача кафедри фізичного виховання, олімпійських і масових видів спорту , заслуженого тренера України професора Геннадія Арзютова обрано секретарем Всесвітнього Комітету з боротьби на поясах Алиш. Цьому комітету FILA доручила проведення всіх офіційних змагань в світі: чемпіонати Європи, світу, кубки світу, Всесвітні ігри. Ми, члени виконкому Федерації України з боротьби на поясах, від душі поздоровляємо Геннадія Миколайовича і бажаємо йому великих успіхів на новій посаді. Користуючись нагодою хочу привітати мого колегу викладача кафедри біологічних основ фізичного виховання і спортивних дисциплін, аспіранта професора Г. М. Арзютова. Дмитра Лахно з присвоенням йому почесного звання “Заслужений тренер України з боротьби на поясах” і побажати подальших успіхів у тренерській роботі. Звичайно, не можу не привітати Інститут фізичного виховання і спорту з появою новоспеченого майстра спорту міжнародного класу Ірини Пріходько (ІІ курс, 27JОС), а також Інститут соціології, психології і управління – там це почесне звання отримав чемпіон Європи Костянтин Коптев (ІІІ курс, СУJ32). Так тримати, драгомановці! Павло ЧіЖАЄВ, заступник завідувача кафедри фізичного виховання, олімпійських і масових видів спорту зі спортивної роботи, чемпіон світу з греко"римської боротьби, майстер спорту СРСР міжнародного класу. Газета Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова «Педагогічні кадри». Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 6 Редактор Олена Гончаренко, літ. редактор Павло Гвоздецький, комп’ютерний набір Т. Меркулова, І. Крисак, верстка Тетяна Ветраченко. фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м.Київ�30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239�30�85, факс 234�75�87, e�mail: RV_221A@meta.ua „ТИ ЖИВЕШ У МІСТІ, ДЕ НЕ ВИДНО НЕБА...” ЄВГЕНІЯ ЧУГУЙ 1989 року народження, м. Лубни. Дитинство – класичне для тих, хто народився в період перелому систем: дитсадок, школа, і пошук. Пошук себе і себе у світі. Олімпіади, конкурси, самодіяль! ність... Займалася графікою, живописом. Це – і зараз зі мною. 2007 року вступила до НПУ ім. М.П. Драгоманова, Інститут cоціології, психології і управління на спеціальність „Психологія”. Глибоко залежна від мистецтва (! у різних його проявах і напрямках), боюсь, що невиліковно. Поезією захопилася ще у школі. Друкувалася в газетах „Лубенсь/ кий вісник”, „Лубенщина”, місцевій літературній газеті „Ліра”. *** Ти був проти. Не треба – тішусь, Ніч просуне крізь мене пальці. І частково заповнить нішу Недостатньої кількості грації. *** Мені на литаврах заграйте, Хай світ стрепенеться звіром. І я приєднаюсь до зграйки Залежних від світла ліри. *** Параліч натовпу невдах Паплюжить власну недоречність, Не треба думати, що вдав, Що це найвдаліше із зречень. *** Трильярди запалених згадок І матриці душ полонених. Ти знов не даси собі ради, Ти знову невизнаний геній. Що подумки пише про віру, (а кров між пальців запечена), останній занедбаний лірик з обличчям – надгробком приречення. *** Я світлом запечена тінь. Твоїм запечена словом. Я світло залежності, втім... Всі дні позичені совам. Дивися в куток темнезний, – Портретне сходство не сховане. Дивися, мовчи... не щезни!.. Всі дні позичені совами. *** Скелети у шафі покірні, А я лиш пісок на сходах, Я став на дві чверті вірним, Та й то – лише вітру зі сходу. *** Вас було двоє, тому, Вас було двоє завжди. Вас було двоє, давши Корінь іще одному. Вас було троє – ні, Вас була сотня з лишком Масок безкрилих і пішки, Що поневолюють дні... ЗУСТРІЧ В ЛІТЕРАТУРНІЙ ВІТАЛЬНІ НАУКОВА бібліотека університету підготувала цікаву презентацію унікального видавничого проекту “Запізніле вороття”. Провела її заступник директора бібліотеки Галина Шаленко. Запросили автора цього унікального канадсько�українського видавничого проекту – професора Миколу Тимошика – члена Національної спілки письменників і журналістів України, завідувача кафедри Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, людину, яка отримала право на першодрук творів Івана Огієнка (митрополита Іларіона) з канадських рукописних фондів. Наукова спадщина І. Огієнка – поета, прозаїка, мовознавця, політолога і теоретика канонічного права, історика і філософа, перекладача Біблії, � є цілою епохою в українській духовній культурі. Студенти інститутів української філології та фізико� математичного були дуже зацікавлені запропонованими книгами І.Огієнка: „Слово про Ігорів похід”, „Богдан Хмельницький”, „Українська церква”, „Рятування України”, „Українська церква за час Руїни: 1657�1687”, “Свята Почаївська лавра”, „Історія українського друкарства”, „Запізніле вороття.Сер.2: Зарубіжні першодруки”, упорядником і автором передмови яких є М. Тимошик. Презентацію відвідав директор Інституту української філології професор Анатолій Висоцький. Микола Тимошик презентував вісім томів видавничого проекту “Запізніле вороття” та люб’язно передав їх до фондів нашої бібліотеки. Н. Тарасова. Видавництво НПУ ім.М.П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е�mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Видрукувано у друкарні НПУ імені М.П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. ЛИСТОПАД 2008 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2008 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 11 (1593) (листопад 2008 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-07 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 11 (1593) (листопад 2008 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; редактор Олена Гончаренко. - Київ, 2008. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/164 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Гончаренко, Олена (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/ebc2a979492dff4904f835716201b4a2.pdf d719009acd04ac1ba791a6e163459a93 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн , єднайтесяІ З А ПЕДАГОГІЧНІ КАДРИ ОРГАН РЕКТОРАТУ, ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО П Е Д А Г О Г ІЧ Н О Г О ІНСТИТУ ТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 38 (506) Середа, 25 листопада 1970 року. Н а в ч а л ь н и й Ціна 1 коп. Рік видання 15-й. процес СПЕЦСЕМІНАР: ЗМІСТ І ФОРМА наукової роботи. Наприклад, вважає доповідач, семінар му­ сить вести (ставити запитання, активізувати), власне, не сам На філологічному факульте­ викладач, а доповідач. Для цьо­ ті відбулося об’єднане засідан­ го його доповідь мусить бути ці­ ня кафедр (гуманітарного циклу. кавою, бажано висловленою ус­ На ньому було обговорено пи­ но. Це стане основою важливої тання про зміст і форму спец- розмови на обрану тему, в якій семінарських занять. З доповід­ буде зачеплено так звані «гост­ дю виступила доц. В. Д. Войту- рі» питання. Важливе значення шенко, яка на основі досвіду мають узагальнення викладача, кафедри російської та зарубіж­ його оцінка (бажано, щоб вона ної літератури зробила цікаві була диференційованою), заохо­ узагальнення щодо цієї важли­ чення (рекомендація для прочи­ вої ланки навчального процесу. тання в науковому гуртку, на Не зважаючи на значну кіль­ студентській науковій конфе­ кість методичної літератури з ренції, до друку тощо). В обговоренні поставленої цього питання, доповідь заціка­ вила викладачів факультету. проблеми проведення спецсеміТак, важливе спостереження бу­ нару виступили викладачі Ю. С. ло зроблено над формою прове­ Кобилецький, М. І. Бойко, А. П. дення семінарів. Слід, певне, по­ Медушевський, В. Л. Рінберг, годитись, що темою для спецсе- М. Я. Бріцин, А. М. Сафонова. мінару мусить бути і якась вузь­ Вони поділилися досвідом про­ ка проблема, яку б могла роз­ ведення спецсемінарських за­ крити вся група, яка б дала нять, розповіли про власні спо-. зробили немало: можливість студентам опрацю­ стереження, вати тексти і відповідну літе­ пропозицій щодо поліпшення ро­ ратуру. Викладач мусить пов’я­ боти в цьому плані. На нараді зати власні наукові інтереси з було прийнято ухвалу, в якій темою опецсемінару, а це стане враховано пропозиції окремих запорукою його глибокого опра­ викладачів, висловлено окремі цювання. При цьому він не мо­ прохання до вченої ради фа­ же обійти не тільки методологіч­ культету і кафедр. них настанов, але й методичних П. ОРЛИК. питань, зв’язаних з веденням ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОГЛЯД-КОНКУРС МІЖ ПРАЦІВНИКАМИ ТЕХНІЧНОГО ПЕРСОНАЛУ ІНСТИТУТУ НА ЧЕСТЬ XXIV З ’ЇЗДУ КПРС ТА XXIV З'ЇЗДУ КП УКРАЇНИ Готуючи гідну зустріч XXIV з ’їзду КПРС та XXIV з ’їзду КП України, колектив Інституту включився в соціа­ лістичне змагання. На честь знаменної події ректорат та місцевком ін­ ституту оголошують конкурс між працівниками технічно­ го персоналу інституту. В УМОВИ ЗМАГАННЯ ВХОДИТЬ: 1. Боротися за зміцнення трудової дисципліни та під­ несення культури своєї роботи. 2. Домогтися відмінного санітарного стану кабінетів, лабораторій, аудиторііі і всього приміщення інституту. 3. Підвищувати свій іденно-політичннн, загальносвітній та кваліфікаційний рівень. 4. Брати активну участь у громадській роботі інсти­ туту. 5. Дбайливо, по-господарськн ставитись до інститут­ ського майна, домагатися продовження строків служби меблів, обладнання тощо. Підведення підсумків конкурсу покласти на комісію, перевірку виконання зобов’язань проводити двічі на мі­ сяць. СКЛАД КОМІСІЇ: Разумова Г. С. — зав. бібліотекою (голова комісії): Міщенко Г. Ф. — пом. проректора по господарській роботі; Требіна Л. П. — лікар; Семінєєва Н. І. — інспек­ тор навчальної частини; Котельникова Т. X. — комендант основного на­ вчального корпусу. Остаточні підсумки зма­ гання будуть підведені в березні 1971 року. Переможці конкурсу від­ значаються: з а перше м і с ц е — грамотою ректо­ рату та місцевкому і грошо­ вою премією; з а д р у г е м і с ц е — грамотою ректо­ рату та місцевкому. Матеріали огляду-конкурсу будуть висвітлюватись в багатотиражній газеті інсти­ туту «За педагогічні кад­ ри». Кожен випускник нашого ін с т и т у т у — математик він чи філолог, дефек толог чи історик — разом з дипломом про закінчення інс ти ту ту одержує права демонстратора вузькоплівкового кіноапарату, адже сьогоднішня школа вимагає від у чителя досконало володіти техніч­ ними засобами навчання. Разом з іншими викладачами кафедри методики фізики підготов­ ку спеціалістів з цього фаху здійснює доцент О. Д. Яковлева. Ольга Данилівна постійно т урбується про якіст ь підготовки майбутніх кінодемонстраторів. Днями розпочалися екзамени з цього предмету у студентів фізико-математичного та дефектологічного факультетів. У тому, що більшість ст удентів звітую ть кваліфікаційній комісії грунтовними знаннями, є немала заслуга і доц. О. Д. Яковлевой Н А ФОТО: доцент кафедри методики фізики О. Д. Я КО ВЛ ЄВА. До 150-річчя з дня народження Фрідріха Енгельса ки великий і вагомий, що, як підкреслював В. І. Ленін, «ім’я і життя Енгельса повинні бути знайомі кожному робітникові». І сьогодні, готуючись до від­ значення 150-річного ювілею Фрідріха Енгельса, трудящі світу віддають глибоку Незабаром все прогресивне Величезна роль Ф. Енгельса усього людство відзначатиме 150-річчя у відкритті законів класової шану 1 повагу своєму вчителеві. з дня народження Фрідріха Ен­ боротьби, у розробці питань про О. КАРДАШ, гельса, який, за висловом В. І. державу, про союзників, страте­ доцент кафедри філософії. Леніна, після свого друга Карла гію і тактику робітничого класу, Маркса «був найвидатнішим про об’єктивну роль надбудови, ученим і вчителем сучасного про три форми класової бороть­ би та багато інших. пролетаріату». Разом з Карлом Марксом Важливе місце у теоретичній Фрідріх Енгельс все своє жит­ спадщині Ф. Енгельса посідали тя підпорядковував єдиній меті проблеми майбутнього соціаліс­ — виробленню нового світогля­ тичного суспільства. В основних ду, розкриттю закономірностей рисах він змалював суспільний розвитку і неминучої загибелі лад, який з історичною необхід­ капіталізму, з'ясуванню істо­ ністю повинен прийти на зміну ричної місії пролетаріату як мо­ капіталізму. Політика переходу гильника капіталізму і творця до соціалізму, відзначав Ф. Ен­ Відзначаючи 150-річчя з дня на­ нового соціалістичного суспіль­ гельс, може розрізнятися в де­ родження Фрідріха Енгельса, люд­ талях, .але «...принципи і мета ства, розкриттю основ науково­ пролетарської політики будуть ство віддає данину його неоцінен­ го соціалізму. ним заслугам перед соціалістич­ Хоч із властивою йому всюди одні і ті ж...». скромністю Ф. Енгельс заявляв, Поза увагою Енгельса не за­ ним і робітничим рухом. Гідно зу­ що він грав лише «другу скрип­ лишилися і питання про сім’ю, стрічають цю визначну дату і сту­ ку» при Марксі, проте Енгельс виховання, релігію та ін. Енгельс зазначав, що, зни­ денти історичного факультету. Во­ не обмежувався лише популя­ У" Республіканському конщуючи класові відміни між ни грунтовно вивчають і аналі­ курсі студентських наукових роризацією ідей Маркса, а й сам був співтворцем наукового со­ людьми, комуністи зовсім не зують твори класиків марксизму, біт з природничих та технічних ціалізму. Енгельс вніс вклад у прагнуть нівелювати людей, зокрема важливі праці Ф. Енгель­ наук беруть участь 15 сту.денрозробку всіх складових частин примусово зрівнювати їх смаки са. Вивчення теорії ми неодмінно тів нашого інституту. марксизму: філософії, політич­ і здібності, сковувати їх індиві­ пов’язуємо з практичною діяль­ Найактивнішу участь у підгоної економії, наукового соціа­ дуальність. Він доводив, що ністю. Проводимо також цікаві товці до конкурсу взяла кафедлізму. Він залишив також гли­ умови життя, які раніше оточу­ змістовні політзаняття, підвищує­ ра політекономії. Ця кафедра побокий слід в історичній науці, вали людей і панували над ни­ мо свої знання з різних галузей дала 8 робіт. Кафедра фізики теорії військової справи, мово­ ми, при комунізмі попадуть під історичної Науки. подала 3 роботи, кафедра укразнавстві тощо. владу і контроль самих людей. їнської мови — 2 роботи, каСтуденти факультету завжди па­ Подібно до того, як Маркс Люди вперше стануть «дійсни­ федри математичного аналізу, відкрив основний закон еконо­ ми і свідомими повелителями м’ятають, що вони несуть високе філософії, методики математит і — по одній роботі. мічного розвитку капіталізму і природи, тому що вони стають звання істориків-марксистів. вказав людству шлях до соці­ господарями свого усуспільне­ Серед факультетів найкраще Володимир Ш АХРАЙ , ального визволення, Енгельс ного життя». представлений фізнко-матемачлен комітету комсомолу іс­ Вклад Ф. Енгельса в теорію теоретично обгрунтував досяг­ тичний факультет — 9 робіт. У торичного факультету. і практику марксизму настіль­ нення природознавства. науковому конкурсі звітують Студен ти випускного курсу... За вершальна педагогічна практика, завершальні лекції... Перш, ніж стати перед державною екзамена­ ційною комісією, їм ще належить опанувати низкою спецкурсів. Для студен тів 52 «м » групи фізико-математичного ф а к у ль т е т у, яких ви бачите на знімку, — це основи гео­ метрії, математична фізика, до­ даткові розділи обчислювальної математики. Колектив цієї групи свідомий високих вимог випускно­ го року. Вже сьогодні випускники наполегливо готую ться до зимової екзаменаційної сесії,, щоб високи­ ми успіхами у навчанні зустріти X X IV з’їзд КПРС та XX IV з’їзд КП України. Н А ФОТО: ст уденти 52 «м» г р у ­ пи на лекції. На передньому плані (зліва направо) відмінник навчан­ ня староста групи Григорій Т а т а р ­ чук, студентки Віра Рябікова та Ніна Дем’янова. ПЕНІ К ИII ТЕОРЕТИК І РЕВОЛЮЦІОНЕР ВІДЗНАЧАЮ ЧИ ЗНАМ ЕННУ ДАТУ УЧАСТЬ У КОНКУРСІ своїми роботами студенти факультету А. Сичевська (напнсала дві роботи — з фізики і політекономії), В. Якимець, М. Се­ мешок, Л. Кириленко, Г. Грищепко, В. Герасименко, М. Білоцький та Л. Муравйова. Філологічний факультет по­ дав 6 робіт (Р. Руденко, ft. Балій, Г. Сахарова, О. Шаріпов, О. Романченко, О. Гончарук); дефектологічний .факультет представлений роботою Є. Бого­ молової. Побажаємо ж успіху студентам-науковцям! , С. ЛЕВІІЦЕНКО, голова ради НСТ інституту. �ДВА Л И С Т И 3 ОД Н ІЄ ї ш к о л и Допомога ВИПРОБУВАННЯ СИЛ Г е н е р а л ь н о ю р е пе ти цією , остан­ н ім в и п р о б у в а н н я м сил пе ре д са­ м о с т ій н о ю р о б о т о ю бул а дл я нас, п 'я т и к у р с н и к ів , осін ня педпрак­ тика. К ож е н .з нас виріш ував гам ­ л е тів сь ке питання: .«Бути чи не бути?», чи вірний ш л ях я вибрав у ж итті? -V І в ц ь о м у р о з у м ін н і н а м п о щ а с ­ тило, бо м и м а л и повну м о ж л и ­ вість в и п р о б у в а ти сво? сили, п р и ­ класти с в о ю енергію . М и — це група студентів м атем атичн ого відділу, яка п р о ход и л а практику у серед ній ш ко л і села Ф у р с и Бі­ л о ц е р к ів с ь к о го району. Ц я ш кола вваж ається о д н іє ю з кращ их на Б іл о ц е р к ів щ и н і; нові д в о п о в е р х о ­ ві будівлі, сучасне обл ад нанн я ка­ бінетів, чуд овий приш кільний сад... Д у ж е п р и є м н о б у л о нам, п р а к ­ тикантам, потрапити д о з гу р т о в а ­ н о г о пед аго гічно го колективу, д е п р а ц ю є багато вчителів, справж ­ ніх м айстрів своєї справи, у яких є ч о м у повчитися. Ц е вчителі м а ­ тем атики Тетяна Ф е д о р ів н а Чуп­ рина, В ол о д и м и р А н д р ій о в и ч С е мененко,' учитель ф ізики Анато­ лій Іванович Ш е н г у р та інші. К о го не схвилю є п е р ш е з н а й о м ­ ство з учнями. Я ким и вони б уд уть оті, «наш і»? К р а щ і вони, чи гірш і від тих, з якими м и зустр ічал и сь у .київських ш к о л а х ? Хвилю вання наш і були марними, бо д іти с к р ізь з ал и ш а ю ть ся д ітьм и. Ми д у ж е ш ви д к о зд р у ж и л и с я з с в о ї­ м и класами. Ц ь о м у сп р и ял о щ е й те, щ о жили м и б іля с ам о ї ш коли і учні звертались до нас у б у д ь який час. М и часто п р о в о д и л и з ним и д о д а тк о ві заняття, р е г у ­ л я р н о відбувались заняття м а те ­ м а ти чн о го гуртка. Н а у р о к кож ен з нас йш ов, як на свято; готувались д о у р о к ів р е ­ тельно, з п о ч у ття м від п о в ід а л ь н о с ­ ті, осо б л и во д о ур оків у д е сяти х * * * Я с и д ж у на звичайній лекції. В звичайній а у д и т о р ії, за... не зви чай ­ ним стол ом . Ц е стіл-книга. На н ь о м у д е ся тк и написів. А щ е цей стіл ж ивий. І він з б о л е м говор и ть мені пош епки: — Х л о п ч е , ц е не ти ви р ізав у м е н е на спині « К о х а ю Вєру»? К о ­ — П робачте, пробачте, Іване М и к о л а й о в и ч у , із зах о п л е н н я м вас слухаю . Але, все-таки, м абуть, ви­ йду... Та р а п то м , коли я вж е п ід ход и в д о дверей, не зн ай ом и й стіл під ­ ставив ніжку, і я про стятся п о с е ­ р е д аудиторії. «Д а не восхрап и на лекции, и б о р а зб у д и ш ь ближ него!». — всі столи заворуш ились, затуп ал и ногами, почали зл о віс н о п ід ступ ати д о м е н е з усіх боків. хав би соб і Вер, але н а віщ о пи­ — Ти «Ліля К. з І ук. І гр.»? сати п р о ц е на нас, нас, столів, д у ш і є, р е в 'я н і. столах. І в хоча й де­ — Ти написав В икладач п ід о з р іл о по д и ви вс я на м ене: — Щ о ви там ш е почете, П о р ч и н - Це ти написав? — г р о м о п о д іб н о к р и ­ чав м е н і не зн ай ом и й стіл. І тут Том «Д а з д р а в с т в у е т Д ж оне !»? — Ти написав «Я очень мальчик»? була для ш их д у є м о дні, п р о в е д е н і в .школі, на­ ші п е рш і уроки. Були в нас н е вд а ­ тувати, щ о ніхто з нас не по м и л и в­ чі і труд нощ і, та в п а м 'я т і зал и ­ ш ається лиш е кращ е: п р о в е д е н н я «С вята ур о ж а ю », святкування Д н я вчителя, е кск ур с ії до О лександ­ му поколінні, відлунюється у дитячому серці невмирущими рядками із «Прометея». І хлоп­ чику з Черкащини, 1 його одно­ класникам хочеться бути хоч трішечки схожими на русявого юнака-героя! І вони теж, будь­ те певні, у важкий для Вітчизни час стали б на місце Прометея. «Те, про що Ви пишете, не може бути тільки вимислом по­ ета. Так було з Вами... Ви зали­ шаєте слід у душах людей, а такий слід — один з найглиб­ ших». — Це пише незнайомка з Москви. Лист ліричного і, можна сказати, інтимного пла­ ну. Жінку зворушили поетові рядки про кохання, розлуку, впевненість у майбутній зустрі­ чі, про радість жити. І вона щи­ ро, як на сповіді, розповідає іс­ торію свого кохання, впевнена, ще її зрозуміє людина, яка сам остійних вчительських «кроків». І .приємно б у л о конста­ ся у м айбутній своїй проф есії. О. МАРЧЕНКО, студентка 5-го курсу фізикоматематичного факультету. вміє так тонко передати словом найменший порух душі. «Коли я перечитую Ваші тво­ ри, мене охоплює піднесений настрій, стає легко-легко... На­ че якась гаряча сила підкочує­ ться до серця...» — У цього юнака ще не було в житті ні­ чого трагічного. Хоча, правда, і він пізнав уже й перше кохан­ ня, і першу розлуку: кохана поїхала вчитись до міста... І все це виклалось у хлопця на папері, у віршах. Тож — по. радь, поете, дай оцінку хистові початківця... Листи, листи, листи... Від друзів, шанувальників. Листи давні, 1 листи останні, ті, на які Малишко вже не встиг дати від­ повіді. Ми звертаємось сьогодні до авторів цих листів, щоб подяку­ вати їм за теплі слова, які були для поета своєрідним камерто­ ном у творчості. І може оз­ вуться " вони — юні черкащани із села Балаклеї Смілянського району, солдат Радчук-Павленко, що проніс крізь фронти за­ повітного вірша (нині він викла­ дач Житомирського педагогічно­ го інституту), жінка-москвичка Капітоліна Морачова, якій у по­ езії Малишка вчувся відгук її кохання, Іван Висоцький, що звертався за порадою до улюб­ леного поета, та багато інших кореспондентів. Може озвуться і розкажуть, чим живуть нині, що нового відкрили для себе у невмирущих Малишкових вір­ шах, які ввібрали у себе всі бо­ лі людські і радощі. Це ж до всіх нас звертався поёт: «Ти віддай мені, людство, і квіти, і ридання на попелищі, Я знайду для них місце, Приймаючи в серце моє». Протягом оересня-жовтня в се­ редній школі села Фурси Біло­ церківського району Київської об­ ласті проходили практику студен­ ти 5-го курсу фізико-математичного факультету Київського педін­ ституту: В. Головань, В. Гоголь, Г. Дяченко, Л. Ж ук, Т. Захар­ ченко, І. Заєць, О. Марченко, Т. Москаленко, Н. Семеняка, В. Тарасюк, В. Щериля. (Групо­ вий керівник-методист А. В. Михалевський). За час практики студенти ви ­ явили добрі знання фактичного ма­ теріалу та достатнє володіння ме­ тодикою проведення різних типів уроків математики в 9— 10 кла­ сах школи. Крім уроків проводились фа­ культативні заняття з учнями 10 класів і значна виховна та позакласна робота з математики. Активність роботи гуртків та фа­ культативу підвищилась. Вдало проведено математичний вечір, підготовлений практиканта­ ми. Студенти-практиканти взяли активну участь у розширенні ма­ тематичного кабінету школи. Вони багато допомогли школі а органі­ зації учнів та особистою працею на. недільниках під час збирання врожаю в колгоспі. Дирекція школи відмічає висо­ ку любов практикантів до педаго­ гічної роботи і дякує їм за вели­ ку безкорисливу допомогу школі. В. СЕМЕНЕНКО, директор середньої школи. с. Фурси Білоцерківського р-ну. П ІДСЛУХАН Е НА ПЕДПРАКТИЦІ З ЛЕКСИКОНУ ДЕЯКИХ ВИПУСКНИКІВ «Ма ладєц, стаолю тобі кр єпку тройку!» «Да нашо тЯ" пишеш четвьорку? Сразу скорочуй на її». «Цей к у т все врем’я зб ільшує­ ться і збільшується, аж до двіносто градусів» . «Д ак він же не може обозначать ноля». « Я ожидала од вас найсамих л у ч ш и х результатів, а получилось совсем наоборот...» Дорогі наші випускники! Ми теж «ожидаемо од вас найсамих л у ч ­ ших результа тів», тож постарай­ тесь, щоб у вас не «по лучал ось совсем наоборот...» П ідслуха в та записав Іван П У Р И С Т Е Н К О . Л. БАЛУЄВА. РО ЗП О ВІД Ь КО Л И Ш Н Ь О ГО СТУДЕНТА, ЯКИИ П И С А В НА СТОЛАХ ський? Коли вам не цікаво, м о ж е ­ те вийти. — і корисною практикантів г- БУНТ СТОЛІВ « В ін с ти ту т і зробили ремонт.. Щоб же шан увати людську пра­ цю, дбати про чисто ту і по­ рядок!.. Т ак вони смітять у а у д и т о ­ ріях, на сто л а х ви дряпують, пома­ дою, чорнилом обмальовують, пи ш уть , все пиш уть... «Грамотєї...». (Із усн о ї скарги п риб и ральн и ­ ці Н. на наш и х студен тів ). Ц ік а в о ю з учнями, І тепер, коли наш а практика за­ кінчилась, м и з з ад о во л е н н я м з г а ­ З ВДЯЧНИМ СЛОВОМ ДО П О Е Т А Е П ІГР А Ф У щ о тр е ба р озл учатись вчителями, ш колою . нас педагогічна практика. Багато висновків зр обил и ми після п е р ­ вмируще слово, що було твер­ дою крицею в наших руках, під­ німало на подвиг, кликало на захист, падало і знову підніма­ лось, жило на вустах в останню смертну годину — слово-боєць, Польова моя мрійнице. слово-друг, слово-визволитель, Крапля у сонці з весла, слово-месник... Я віддам свою кров, свою А ось Інший лист, іншою ру­ силу і ніжність до краплі. кою написаний, не опалений вій­ Щоб з пожару ти встала, ною. Але кострубаті дитячі ряд­ тополею в небо зросла». ки нагадують про ті дні, приму­ І далі: «...Ваші вірші, Андрію Са- шують задуматись над законами мійловичу, я проніс через всі пам’яті, що живе і в наступно­ З АМ ІСТЬ бачили ми під час цих п р о гу л я ­ нок. О с ь чо м у б у л о тр іш ки сумно, класах. У н а п р у ж е н о м у р о б о ч о м у ритм і н е пом ітн о п р о м а й н у в ч*с. Студентц і деф ектологічного ф а к у л ь т е т у Людмилі Балуєвій по­ ща стило бути «першим читачем» л и с тів, адресованих відомому пое­ тові, вихованцеві нашого і н с т и т у т у А. С. Малиш ку. Л и с ти зберігалися у сімейному архіві поета. Зараз вони передані до Відділу рунописів І н с ти т у т у літ е р а т у р и ім. Т. Шевченка. Людмила діл и ть ся враженнями піс ля ознайомлення з листами. Листи, листи, листи.... Дитяча наївність переплелася в них з людською трагедією, суто літе­ ратурі питання — з коханням. Пожовклі аркушики, списані нерівним школярським почер­ ком, впевненим дорослим, калі­ графічним вчительським... Лис­ ти, написані у хвилини радості, в хвилини розпачу, коли треба поради доброго друга, коли тре­ ба розказати про невимовний біль, що тривожить душу. Все це листи, адресовані Андрію Малишкові. Невеличка збірочка віршів — «Народження синів», — видана в останні передвоєнні роки... Не можна без хвилювання читати рядки, вдячно виписані на ній рукою старого партизана: «Ав­ торові, дорогому Андрієві, в день народження. Ця книжечка фронти. Вони побували зі мною перебувала, читалась, воювала на Дону і в Сталинград!, в Ро­ на тимчасово окупованій терито­ стові і в Сімферополі, в Мінсь­ рії в 4 1 —44 роках в с. Ново- ку 1 Варшаві...» Архангельськ, Кіровоградської Таких листів від фронтових області». І ще... Зжовклий конверт... побратимів, знайомих і незнайо­ П’ять аркушів у ньому і потерта мих, живих понині і від тих, що вирізка з газети «Комуніст», да­ вже ніколи не встануть, листів, фронтів, тованої 7 серпня 1941 року. пропахлих порохом Обережно розгортаю її. Це вірш сповнених глибокою любов’ю до А. Малишка «Україно моя!» А рідного краю, у Малишковім лист... Лист від солдата: архіві багато. І бачиш за ними «Я вивчив напам’ять Вашо­ псета-воїна, який піднявся на го вірша, зробив вирізку і по­ герць з ненависним ворогом не клав її у кишеню разом з ком­ тільки зі зброєю в руках, а й сомольським квитком, потім з з полум’яним словом у серці. І партійним квитком... воно, пристрасне поетичне сло­ Ніколи до цього я не почуваз такого гострого болю в серці. во, теж було могутньою зброєю, хвилювало, запалювало сер­ ...Я знав що покидаю. Про­ бо ця радянських бійців. ходячи по Україні я шепотів Тож прийми, Поете, у вічний Ваші вірші: Україно моя, далі, грозами дарунок ці пожовклі солдатські свіжо пропахлі, листи. Прийми як подяку за не­ р ій сь к о го парку, п о д о р о ж і в зд о в ж р ічки Рось. С к іл ь ки краси, скільки казкових м ал ьовн ичих краєвидів умны й — Ти н а м ал ю в ав на м е ні к о н я з крилами? — Ц е тиі Тиі Тиі — М и були новими, Веселим олівцем гарними, на нас дивились д івчата як у д зе р ка л о . А тепер... І все тиі 11 С то л и наче збісились, і, не д и в ­ лячись на пе ре лякани х студентів, били м е н е ногами, били то ч н о і сильно. І ось н айм іцн іш ий стіл з рівним и сильним и ногами, на я к о м у м и з В ан е ю вч о р а написали д іал ог: «К он ец. К о м у ? Тебе! Д а ну? Т оч­ но», — востаннє вдарив м е н е і сказав: — Так б у д е кож ен бож ий день, хлопче. Ти п о м р е ш в ц ь о м у ін­ ституті. М и вж е постараєм ось. П и ­ ши за я в у «за власним бажанням..» Так і я зр об и в. Т епер п р а ц ю ю ва н та ж н и ко м на вокзалі. Старо­ с л о в ’ян ську п о в то р ю ю . М о ж е , п о ­ м ін я ю ть стоЛи у ауд иторії, то д і з н о в у б у д у вступати д о інституту. П. ПОРЧИНСЬКИИ. Сесія — пора не тільки серйоз­ на і відповідальна, для студентів — це ще й невичерпне джерело гу­ мору. логічного ф а к у л ь т е т у мошенка. Кращі Миколи Т и - підписи б у д у ть опубліковані. Пропонуємо читачам дати підпи­ си до малюнків студента дефекто­ Редактор В. СОКУР. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 38 (506) (25 листопада 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 38 (506) (25 листопада 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Сокур. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/145 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Сокур В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/31d3a2acb58a0c4fd49419ad9346e5ec.pdf 99daabe2130dba511c3a79c9b4df5422 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text Пролетарі в сіх країн, єднайтеся! З А педагогічні КАДРИ ОРГАН РЕКТОРАТУ, ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 37 (505) Середа, 18 листопада 1970 року. УВАГА - ПЕРШОКУРСНИКИ! Рада фізико-математнчного факультету нещодавно обгово­ рила питання про стан успіш­ ності і трудової дисципліни на відділі загально-технічних дис­ циплін з додатковою спеціаль­ ністю фізика. Це перший набір нашого ін­ ституту за такою спеціальністю, і це в Значній мірі відбилося на «якості контингенту»: дуже не­ значний конкурс, слабка мате­ матична підготовка вчорашніх абітурієнтів — сьогоднішніх першокурсників. У зв’язку з цим рішенням ради факультету з першого ве­ ресня для студентів даного від­ ділу введено поза навчальним планом ЗО годин практичних з а ­ нять з шкільного курсу матема­ тики. Мета цих занять — лікві­ дувати значні прогалини в мате­ матичній підготовці студентів, які можуть стати серйознокь-перешкодою у засвоєнні навчаль­ них курсів вищої математики та фізики. Кафедри організували студентам консультації. На жаль, далеко не всі пер­ шокурсники сумлінно від­ стоюють своє право називатися студентом. Частина з них про­ пускає заняття, не виконує до­ Я Н АМОС КОМЕНСЬКИЙ До 300-річчя з дня смерті В ел ики й ч е ськи й п е д а го г-гу м а - втратили сво го значення і в наш н іс т Ян А м о с К о м е н сь ки й нале­ час. ж и т ь д о видатних л ю дей [минуло­ С е р е д п е д а го гіч н и х тво р ів Я. А. го . Весь свій талант і сили він в ід ­ К о м е н с ь к о го централ ьне м ісц е д ав б о р о т ь б і за права народ у. Ім ’ я за й м ає й о го «Велика д и д а кти ка » , К о м е н с ь к о го з гл и б о ко ю п о ва го ю щ о належить до п е р ш о кл а сних з б е р іга є в своїй п а м 'я т і все п р о ­ тв о р ів світо в о ї п е д а го гіч н о ї л іте ­ гр е с и в н е л ю д ство . Видатний м ис­ р а тур и . К р и ти ку ю ч и в ц ь о м у тв о р і литель, з а с н о в н и к но вої п р о гр е ­ схо л астичну ш кол у, Я. А. К о м е н ­ с и в н о ї п е д а го гік и Я. А. К о м е н сь ­ сь ки й вимагає створити нову ш к о ­ ки й є сл а во ю і го р д іс т ю не лише лу, д е б виховання і навчання були ч е с ь к о го н а р о д у, але й в е л ико ї у з го д ж е н і з п р и р о д н и м и о со б л и ­ с ім ’ї с л о в ’ я нсь ки х на р о д ів і всьо­ востям и дитини. го лю дства. Я. А. К о м е н с ь ки й вимагає за­ Я. А. К о м е н с ь ки й ж и в в епоху га л ьн о го навчання д л я всіх, висту­ б у р х л и в и х іс то р и ч н и х п о д ій , коли пає п о б о р н и к о м прав на о світу с та р а ф еод ал ьна Є вропа п ід уд а­ для ж ін к и . Д л я р а д я н ськи х п е д а ­ р а м и ж о р с т о к и х класових сути чо к го гів особл ивий інтер е с і цін ність с х о д и л а з іс т о р и ч н о ї арени. Я. А. являю ть ті р о зд іл и «В еликої д и ­ К о м е н с ь к и й у ц ій б о р о ть б і сам о­ д а кти ки » , в яких Я. А . К о м е н сь ки й принципи навчання, в ід д а н о став на б ік нових п р о г р е ­ викладає си в н и х ід е й т о го часу, п р исвя тив­ вп е р ш е в іс т о р ії узагал ьню є і р е ­ ф орму ш и все своє ж и ття б о р о ть б і проти ко м е н д у є кл а с н о -у р о ч н у ф е о д а л ь н и х п о р я д к ів . Вчений і н о . навчання, ви ко р иста ння на очності ва то р , він був д у ж е д а л е ки м від в п р о ц е с і навчання, називаю чи її с е р е д н ь о в іч н Ь го аске тизм у, висо­ зо л о ти м п р а ви л о м для учителя. Д е м о к р а т и ч н і те н д е н ц ії Я. А. к о т р и м а в п р а п о р гу м а н ізм у , не ­ в и ч е р п н о го о п т и м із м у й в е л ико ї К о м е н с ь ко го на й я скр а в іш е вияви­ лися в га р я ч о м у за хи сті ним ід е ї л ю б о в і до лю дини. єд и н о ї ш коли для всіх — і багатих, Ні р о з гр о м й о го ба тьківщ ин и і бід них, і знатних, і незнатних. в н а с л ід о к ти м ч а с о в о ї п е р е м о ги Н евтом ний п р о п о в ід н и к н о в о ї ф е о д а л ь н о ї р е а к ц ії'л ід час 3 0 -р іч ш кол и і її о р га н іза то р , Я. А. К о ­ н о ї в ій н и (1618— 1648), ні п о в с я к­ м е н ськи й завдав н и щ ів н о го уд а р у ч а с н е п е р е с л ід у в а н н я ш п и гун ів з в ід ж и л ій схоластичній ш ко л і і п р и ­ є з у їт с ь к о ї і н к в і з і ц і ї, ні ви м уш е не ніс л ю д ству нові гу м а н іс ти ч н і ід е ­ е м іг р у в а н н я іпо кр а їн а х Є вр о пи — али виховання м о л о д и х п о ко л ін ь . н іщ о н е зга с и л о у Я. А. К о м е н с ь ­ Ц і п р о гр е с и в н і ід е ї тво р чо в и к о ­ к о г о н а д ії на к р а щ е м а й б утн є р исто вую ться нами у в е л и чн о м у л ю д с т в а , й о го в ір и в т о р ж е с тв о процесі будування радянської розум у. ш кол и. Я к в ід о м о , в с в о їх ф іл о с о ф с ь ки х О сь чо м у п е д а го гічн а гр о м а д ­ п о гл я д а х Я. А . К о м е н с ь к и й д о т р и ­ с ь кіс ть і всі тр у д я щ і наш ої кр а їн и м увався с е н с у а л іс т и ч н о ї п о з и ц ії, з в д я ч н істю зга д ую ть і вш а но ву­ щ о з о с о б л и в о ю п л о д о т в о р н іс т ю ю ть в е л и ко го п е д а го га -гу м а н іс та в и я в и л о с я в й о го п е д а го гіч н и х п о ­ Я. А . К о м е н с ь к о го в день 3 0 0 -р ічгл я д а х . Ц я п о з и ц ія дала о с н о в у чя з д ня й о го см е р ті. д л я р е а л із м у в й о го д и д а кти ч н и х С. ЛИТВИНОВ, т в е р д ж е н н я х , х а р а к т е р н и х ч іт к іс ­ т ю р е а л іс т и ч н и х п о л о ж е н ь , я кі не професор кафедри педаго­ гіки. Ціна 1 коп. Рік видання 15-й. машніх завдань, не з’являється на консультації навіть після обов’язкового виклику виклада­ чем. Особливо низька дисципліна в і ї групі, де сам комсорг Яскевич розмовляє на заняттях і не є зразком для інших у навчанні. Дуже низька успішність і пове­ дінка студентів В. Овчинника, В. Мироненко, С. Павленко, О. Сенкевича та інших. Рада ухвалила провести ви­ робничу нараду з першокурсни­ ками з тим, щоб мобілізувати всі резерви якості навчання і успішно провести першу екзаменаційну’сесію на першому курсі. 3. РЕЗНІЧЕНКО, викладач. ОСІННІЙ «вогник» Оберемки кленового і кашта­ нового листя, горді хризантеми з терпким ароматом — то провісни­ ки пізньої осені, яка господарює сьогодні у залі. У вікна стукає холодний вітер з дощем, а в нас тепло і світло від щирих усмішок, як буває завжди, коли збираю­ ться друзі. Це на свій осінній «Вогник» зібрались студенти-дефектологи 21-ої групи. А в гості до них завітали студенти К иїв­ ського інженерно-будівельного інституту. Чому до себе в гості ми запросили саме будівельників? Дуже просто: влітку ми працюва­ ли разом н а . будівництві. Надовго запам’ятали величну панораму міста, що відкривається з остан­ ніх поверхів будови, і свіжий ві­ тер, і величезне небо... То ж і за­ хотіли ближче познайомитись з людьми, які будуть будувати нові міста. Д о цієї зустрічі ми готувались заздалегідь. Дуже хвилювалися, адже нам хотілось, щоб гостям було з нами цікаво. Активну участь у підготовці вечора взяли Люба Шкоденко, Люда Гончарен­ ко, Таня Стоокок. Одну з найбіль­ ших аудиторій факультету прикра­ сили осіннім листям, підібрали красивий посуд, адже це теж ба­ гато важить. Довго сперечались, як найкраще приготувати каву ( вона, до речі, прийіилась гостям до смаку). До пізнього вечора лунали піс­ ні: співали дефектологи, від них не відставали й будівельники. Пісню змінював танок, то стрімкий і рит­ мічний, то повільний і мелодійний. Загальне визнання на вечорі здо­ був Олександр Балабушка, сту­ дент / курсу. Всім сподобались пісні і вірші у його майстернім виконанні. Будемо сподіватися, що між де­ фектологами і будівельниками піс­ ля цього вечора зав’яжеться міц­ на, щира дружба. Галина ЧАБАНЕНКО, студентка дефектологічно­ го факультету. Назустріч виборам до народних судів ПОЧАВ ПРАЦЮВАТИ КЛУБ ВИБОРЦІВ 13 грудня — день виборів на­ родних суддів районних (міських) народних судів. До цієї важливої політичної кампанії колектив на­ шого інституту вже розпочав ді­ яльну підготовку. Центром усієї підготовчої робо­ ти є клуб виборців. Нині перегля­ нуто склади агітколективів на фа­ культетах, призначено керівників цих колективів. Кожному факуль­ тетові визначено мікрорайон. Цікаві заходи розроблені клу­ Історичний факультет — наймолодший в інституті. (Старшокурсниками назива­ ють тут студентів... II кур­ су). Та, не зважаючи на мо­ лодість, у дружному колек­ тиві істориків вже склалося немало хороших традицій. І одна з ішх — походи по міс­ цях бойової і трудової слави рідного краю. Вчити історію не лише за підручником, а й наближа­ тись повсякчас до першо­ джерел історичних фактів і явищ, щоб своїми очима по­ бачити, щоб співставити з прочитаним, а значить — 1 глибше зрозуміти минуле, — такий девіз у навчанні юна­ ків і дівчат з історичного. За час навчання в інституті ми провели немало походів. Тра­ диція подорожувати особливо помітно виділилась у студентів 23-ї та 24-ї групи. Ось і недавно ми відвідали місто Корсунь-Шевченківський, Черкаської області. Музей історії Корсунь-Шевченківської битви... Одна із скарбниць народної пам’яті про великі подвиги радянських лю­ дей у Великій Вітчизняній вій­ ні... Перед оглядом музею ми по­ дивились документальний фільм про Корсунь-Шевченківську битву, знятий кінооператорами 1-го і 2-го Українських фрон­ тів. А потім—знайомство з ма­ теріалами музею. Науковий пра­ цівник музею І. А. Лук’янов доступно і цікаво розповів нам про високий патріотизм радян­ ських воїнів, про їх безмежну любов до своєї землі. Дуже вдячні йому студенти-історики. Багато цікавого побачили ми в цьому музеї, що збагатив наїйі знання про героїчну сторінку історії нашого народу. бом виборців щодо роз’яснення виборцям основ радянської судо­ вої політики, основ законодавства про судоустрій Союзу РСР, союз­ них і автономних республік. Пе­ редбачено вивчення і пропаганду основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про сім’ю і шлюб та основ кримінального за­ конодавства. Значне місце в агітаційно-масо­ вій роботі клубу виборців займа­ тиме висвітлення успіхів радян­ ського народу у виконанні за­ вдань останнього року п'ятирічки, трудових звершень на відзнаку наступного XXIV з'їзду КПРС. В клубі виборців знову засвіти­ лися вогні. доцент, борців. О. КАРДАШ, голойа клубу ви­ «НЕ МОЖ Е ІСТОРИК ЖИТИ Б Е З ПОДОРОЖЕЙ...» Запам’яталась студентам кар­ тина лауреата Державної премії Г. О. Кривоногова «КорсуньШевчечківське побоїще», яка побувала в Італії і принесла її автору визнання та світову сла­ ву. Ще хотілось би згадати про розділ експозиції музею, при­ свячений бойовим операціям 1-ої Окремої Чехословацької бригади, якою командував Людвік Свобода. Тут є особисті ре­ чі Л. Свободи. Про дружбу двох народів, їх взаємодопомогу і не­ нависть до фашизму розповіда­ ють також багато інших експо­ натів. Ми поспішаємо: хочеться ще побували в Стеблеві і в селі Шевченкове. Під’їжджаємо до музею І. С. Нечуя-Левицького. Входимо в тихі кімнати... Життя і творчість письменника поста­ ють в уяві через призму поба­ ченого тут. В цьому ж селі деякий час жила і працювала також Леся Українка. Вже надвечір ми приїхали у Шевченкове. Всі були вражені мальовничістю цього чудового українського села. Прийшли на місце, де стояла хата, у який народився малий Тарас — ве­ ликий син славної землі. Сонце сідає за селом. Розхлюпами золота воно вистилає наїм шлях на Київ. Повертає­ мось із піснями, опромінені по­ баченим, пережитим. Ні, не мо­ же жити історик без нових вра­ жень, без нових і нових подоро­ жей Певне, так думав кожен із нас, майбутніх істориків, по­ вертаючись в інститут. Василь ГОСЕДЛО, студент II курсу історич­ ного факультету. �НАВЧАННЯ КОНТРОЛЕРІВ Слово народного дозорця ПРО ДОРІЖКУ І... КАЛОШІ В ели кий р еж и сер колись ск а за в , щ о т еа тр п оч и н ається з віш алки . Ми, деф ектол оги та історики, ц іл­ ком поділяєм о цю думку, щ о п р ав ­ да. з відповідним и коректи вам и : ф а к у л ь те т починається... з по­ д в ір 'я . Від вулиці Толстого до входу v н ав ч ал ьн и й корп ус д е ф е к то л о ­ гічного та історичного ф а к у л ь т е ­ тів всього 170 ро ків. Але 70 з них — то вж е не к роки, а стр и б к и ч е ­ р е з в ибоїни та калю ж і. Цією «доріж енькою » щ оденно двічі п ро х о д ять не м енш я к 700 — Н00 чоловік. Р а з прой ш ли... д р у ­ гий... десяти й ... А потім п іш л и по м а г а зи н а х — ш у к а т и калош і. Та не т а к п р е ст о зн ай т и такт» взу•ванку в с то л и ч н о м у місті в наш вік с у ц іл ь н о ї а сф а л ь т п за ц ії.... Отож, і в и р іш и л и ми зв е р н у ти сь до го сп о д ар ч о ї ч а с ти н и ін с ти т у ту з п р о х ан н ям : доп ом ож іть нам п р и ­ д б ати 800 п а р к ал о ш , або... Або в ід р ем о н ту й те д оріж к у. Н АРО ДНІ КО НТРО ЛЕРИ ДЕ­ Ф Е К Т О Л О Г ІЧ Н О Г О Ф А К У Л Ь ­ Т Е Т У. О д н а з го л о в н и х тур б о т н а р о д ­ них д о з о р ц ів інституту — п о б ут студ е нтів . П р о т я го м м и н ул о го на­ в ч а л ь н о го р о к у це питання п о ­ с тій н о бул о в ц е н тр і наш ої ува­ ги. Н а р о д н і ко н т р о л е р и ф а кул ь­ те тів д о п о м а га л и р е кто р а ту та п артком у ін с ти туту у ство р е нн і я кн а й к р а щ и х п о б уто вих ум о в сту­ д е н та м , щ о м е ш ка ю ть у гу р т о ж и т ­ ках та на кв а р ти р а х. У н о в о м у навчал ьном у р о ц і г р у ­ па н а р о д н о го к о н т р о л ю на ш о го інституту те ж зд ійсн ила н и зку за ­ х о д ів, я кі с п р и я ти м уть п о кр а щ е н ­ ню п о б у то ви х ум о в студентів. З о ­ кр е м а не щ о д а вн о п р о ве д е н о р е й д -п е р е в ір к у ж и тл о в о -п о б у то ­ вих у м о в студенщ в. К о м іс ія , у р о б о т і яко ї взяли т а к о ж участь п р е д ста в ни к к о м іт е ­ ту н а р о д н о го к о н тр о л ю Радян­ с ь к о го р а й о н у Є. Гутін та голова п р о ф к о м у ін сти туту О. К о ко й л о , ре те льн о о б с те ж и л а інститутські гу р т о ж и т ки , побувала у наш их їдальнях, п е р е в ір и л а стан м е д и ч ­ н о го о б с л у го в у в а н н я студ ентів. За м а те р іа л а м и п е р е в ір к и ми склали в ід п о в ід н и й акт, на який, с п о д ів а єм о сь , го с п о д а р н и ки ін ­ ституту зв е р н у ть на й п и л ьн іш у ува­ гуУ ч о ти р ь о х гу р т о ж и т к а х н а ш о го інституту м е ш к а ю ть 1.222 студенти та аспіранти. Щ іл ь н іс т ь заселення а гу р т о ж и т к а х за д о віл ьн а (4— 4,5 кв. м п л о щ і на о д н о го м е ш к а н ­ ця). У гу р т о ж и т к а х є все н е о б х ід ­ не для н о р м а л ь н о го навчання сту­ д е нтів. Б іл ьш ість гу р т о ж и т к ів м а ю ть л е н ін с ь к і кім н а ти , б іб л іо т е ­ ки, читальні зали, ку х н і, кім на ти для зб е р іга н н я п р о д у к т ів тощ о. І я кщ о д о в о д и ть ся го в о р и ти п р о н е д о л іки , то л иш е п р о о к р е м і і в о кр е м и х гу р т о ж и т ка х . Фейлетон «За період п е д а го гіч н о ї п р а к т и ­ ки с т у д е н тк а V к у р с у Н. Ісаєва п р оп усти л а 28 р о бо чи х д нів. Д ала всього два з а л ін о в и х у р о к и , т а й ті на т р ій к и . П о за к л а с н о ї і вихов­ ної роботи м а й ж е не вела». (З р а п о р ту в и к л а д а ч а к а ф е д р и е л е м е н та р н о ї м ат е м ат и к и Г. Олій­ н и к а д ек ан у ф ізи к о -м атем ати ч н о го ф ак у л ь тету ). * Ж :? Педагогічна практика. Хви­ люється вчитель, хвилюється практикант, хвилюється мето­ дист. Не хвилювалася тільки... Ніна Ісаєва. Нові принципи в педагогіці? Нові методи навчання? Оцінка? Урок? Як пройде він? Чи прине­ се він радість дітям? — Все це для Ніни, як бульк води. Бай­ дужа до всього цього випуск­ ниця Ісаєва, «без п’яти» вчи­ телька... Байдужа до турбот, якими живе її група, легковаж­ на у ставленні до своїх студен гських обов’язків. Систематичне навчання народних дозорців інституту активізує їхню діяльність, мобілі­ зує на виконання завдань, в першу чергу та­ ких, як контроль за навчальною та науковою роботою, побутом студентів, за дотриманням режиму економії у господарській діяльності. Планом занять для груп народного контро­ лю передбачені леції: «Про завдання народ­ них контролерів по наданню практичної допо­ моги колективу у виконанні підвищених со­ ціалістичних зобов'язань на честь XXIV з ’їз­ ду КПРС та XXIV з'їзду КП України», про роль народних контролерів у підвищенні тру­ дової дисципліни і успішності студентів; семі­ нари — по обміну досвідом роботи народних контролерів, «Роль преси і засоби наочності у роботі груп і постів народного контролю» та інші питання. Так, наприклад, у гу р т о ж и т к у № 1 (вул. О світи, 6) д о сі не в ід ­ рем о нто ван ий буф ет. Ремонт тут р о зп о ч а т о щ е в травні. Т равень— листопад... Чи не забагато? Чима­ ло м е бл ів у ц ь о м у гу р т о ж и т к у п о . тр е б ую ть зам іни або р е м о н ту . У гу р т о ж и т ку № 2 (вул. Г о го л ів ська, 39) та № 3 (Б е хте р ів ський пр о в., 12-6) немає д уш о в и х к ім ­ До читання лекцій народним контролерам залучені керівні працівники інституту — рек­ тор інституту проф. О. К. Романовськнй, про­ ректор інституту по навчальній роботі проф. М. Д. Ярмаченко, секретар партійного комі­ тету інституту доц. В. Ю. Ніколаєнко та інші товариші. Йдучи назустріч партійним з ’їздам КПРС і КП України, народні контролери докладають всіх зусиль, щоб допомогти колективу інституту виконати підвищені соціалістичні зобов'язання. НА ФОТО: на одному із занять народних дозорців. Лекцію читає проректор інституту по навчальній роботі проф, М. Д. Ярмаченко. сь ки м о р га н іза ц ія м ф акул ьтетів п о тр іб н о не забувати п р о це, п р и ­ д іляти більш е уваги тим , щ о м е ш ­ ка ю ть на кутках. У м и н у л о м у на­ вчал ьном у р о ц і групи н а р о д н о го к о н т р о л ю пе р ев ір я л и ум о ви таких студентів. П ро цю п е р е в ір к у бул о в ід о м о і ко м со м о л ь сь ки м , і п р о ф ­ с п іл ко в и м о р га н іза ц ія м . Але ре­ зультати п е р е в ір ки не о б го в о р ю ­ НЕОСЛАБНУ УВАГУ СТУДЕНТСЬКОМУ ПОБУТУ нат, га р я ч о ї води, суш и л о к, хоча вались, за ува ж е ння ко н т р о л е р ів п р о це вж е го во р и л о ся н е о д н о ­ не були враховані, то ж не випад­ р а зо в о . ко во , щ о при р о з п о д іл і м іс ц ь у Настав час подбати й п р о те, гу р т о ж и т ка х в ц ьо м у на вчал ьном у щ о б обладнати біля -ко ж н о го г у р ­ р о ц і не було внесено м а й ж е н і­ то ж и тку спортивний м а йд а нчик, яких ко р е кти в . або яким сь інш им чином в и р іш и ­ З ав ж д и актуал ьною для н а р о д ­ ти «спортивну п р о б л е м у», а д ж е них ко н т р о л е р ів є п р о бл е м а ха р ­ м е ш ка н ц і наших гу р т о ж и т к ів — чування студента, тим більш е, щ о м о л о д ь , а м о л о д ь і сп о р т — п о ­ буф ети та їдальні інституту п о ки няття не в ід д іл ьн і. П очати слід хо ­ щ о а ж н ія к не м о ж н а назвати ча б з вп р о ва д ж е н н я у наших г у р ­ зр а зко в и м и . т о ж и тка х р а н ко в о ї ф із з а р я д ки . За В икладачі та студенти інсти­ це п о вин ні взятися ка ф е д р а ф із ­ туту п о сл уго в ую ться їд ал ьне ю та ку л ь ту р и та п р о ф к о м інституту. буф е то м у основном у навчаль­ На приватних кварти рах м е ш ка є н о м у ко р п у с і інституту та їд ал ь­ по на д 600 ін о го р о д н іх студентів. не ю у навчал ьном у ко р пусі по П о ки щ о інститут не має м о ж л и ­ вул. Толстого, № 31. К іл ькість п о ­ вості надати їм всім ж итло, п р о те садочних м іс ц ь, особл иво в їд ал ь­ р е к т о р а т вж е п о р уш и в п е р е д в ід ­ н і у о с н о в н о м у ко р п у с і, аж надто п о в ід н и м и о р га н іза ц ія м и кл о п о - мала для студ е н тсько го к о л е кти ­ таня п р о б уд івн и ц тв о но в ого г у р ­ ву, щ о нараховує понад 2000 осіб. т о ж и т к у на 600 м ісц ь. Б уд івництво А д м ін іс т р а ц ія інституту планує планується р о зп о ча ти в 1971 р о ц і. р о зш и р и т и їд ал ьню та буф ет в С ь о го д н і питання поселення у о с н о в н о м у к о р п у с і з тим, щ о б гу р т о ж и т к и залиш ається все щ е збіл ьш и ти кіл ькість посадочних залі — « б о л ю чи м » питанням і гр о м а д ­ м ісц ь. У студ е н тсько м у Фото О. Рудзннського. д о 200 і в залі для викладачів — д о 50. Х отілося б по ба ж а ти тільки щ о б сталося це я ко м о га с ко р іш е В ц іл о м у асо р тим е нт страз е їдальнях та буф еті задовільний: с м о л о ч н і, ово че ві страви. Однак, ціни на о к р е м і м ’ ясні страви для студ е нтськи х їдалень ви сокі. На­ п р икл а д , лангет ко ш ту є 41 коп., б и то к — 34 ко п . і т. д. Ц им, звичайно, не о бм еж ується р о зм о в а пр о н е д о л іки наших їдалень. Так ко н т р о л е р и д е ф е кто ­ л о гіч н о го ф акул ьтету ц іл ко м спр а ­ ведливо вказали п р ацівникам «своєї» їдальні на та кі нед опусти­ м і ф акти, як п о р у ш е н н я правил зб е р іга н н я п р о д у кт ів , миття п о ­ суд у. У цій їд ал ьні недостатній та­ к о ж ви бір тісте ч о к, м о л о чних п р о ­ д у ктів , немає р у ш н и ків для вити­ рання р у к тощ о. Багато н е д о л іків у р о б о ті наших їдалень йдуть від то го , щ о о би­ д в і вони о б сл уго вую ть ся р ізни м и трестам и, то м у щ о територіал ьно р о з м іщ е н і в р із н и х районах міста. Ц е у тр у д н ю є ко н тр о л ь за р о б о ­ т о ю їдалень і надання їм д о п о ­ м о ги з б о ку го с п о д а р ч о ї частини інституту. В казую чи на о к р е м і вади сту­ д е н тс ь ко го побуту, м и р о зу м іє м о , щ о м ал о о бм е ж и ти сь лиш е ф ікса ­ ц іє ю н е д о л іків та п р о п о зи ц ія м и , я ки м и б слуш ним и вони не були. Завдання ко н т р о л е р ів полягає в то м у, щ о б н е тіл ь ки виявляти не­ д о л іки , а й всіл я ко сприяти їх усу­ н е нн ю . Над цим і слід працю вати на р о д н и м д о з о р ц я м п л іч -о -п л іч з а д м ін іс тр а ц іє ю та гр о м а д с ь ки м и о р га н іза ц ія м и інституту. Я. ДЕРКАЧ, голова групи народного контролю інституту. ЗАМІСТЬ ВЕСІЛЬНОГО ПОДАРУНКУ Останні дні практики... Сьо­ годні у Ніни заліковий урок. Можна сказати, вирішальний. Але, як завжди, її в школі не­ має. І хвилюється вчитель... (да­ лі читайте перший абзац). На­ віть учні хвилювалися в той день за свою практикантку, яка мала давати у них урок. Та ось і дзвінок. Замість Ніни Іде на урок... учитель. Стурбовані то­ вариші кинулись до телефону: що ж трапилось з Ніною, чому не прийшла? Телефонна трубка відповіла голосом, повним трагізму: — У мами приступ... Я не можу її залишити... — І дівча­ та з Ніниної групи почули, яв­ на телефонний апарат впала сльоза вбитої горем співкурсниці. ...Разом з методистом Ніна готує новий урок. Знову хвилю­ вання (дивись перший абзац). Тож, і цей урок довелося за­ мінити. Знову дзвінок до Ніни додому. На цей раз телефонну трубку взяла «мама»: — У Ніни приступ апендици­ ту.-. її забрала «швидка допо­ мога»... їй зробили операцію... Другого дня уважні подруги захотіли провідати «хвору», але спершу вирішили справитись про неї по телефону. І відбувся ось цей діалог: — Алло... Це мама Ніни? — Мама... — Як ваше здоров’я? — Дякую. Але... поки що я не хворію. — А як з Ніною? Як її апен­ дицит? — Ви щось плутаєте... Ніна щойно сказала мені, що пішла в школу... Але «плутали» не подруги, плутала, виявляється, сама Ні­ на. Це вона обдурювала своїх подруг і викладача, це вона роз­ мовляла голосом мами, це зона придумала мамі лжехворобу. Що ж не лускало Ніну до школи? Можливо, вона працю­ вала всі ці дні над тим, щоб ліквідувати свою академзаборгованість. Адже в неї ще й досі не складено залік з обчислю­ вальної математики за ІІІ-й курс, три екзамени — з програ­ мування, теорії функцій комп­ лексного 'ЗМІННОГО і теорії ймо­ вірності — за 4-й курс?.. Ні, не цим була зайнята Ніна. Во­ на готувалася... до весілля. Ні­ ні, боронь боже, не зрозумійте „МОЛОДІСТЬ" *Молодість» — 7ак називався 1-ий Республіканський фестиваль студентських фільмів, що відбув­ ся днями у Жовтневому палаці культури. На цьому фестивалі б у­ ла присутня делегація студентів та викладачів і нашого інституту. Студенти кіновідділу Київського інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого винесли на суд громадськості міста результа­ ти своєї роботи за останні п'ять років. Як і всіх присутніх у залі, нас, студентів і викладачів педін­ ституту, хвилю вали питання: чим оживуть, чим цікавляться молоді митці кіно? Які явища життя при­ вертають їх увагу? Які ідеали на­ дихають їх? Лдже сьогоднішні де­ бютанти а недалекому майбутньо­ му у значній мірі будуть вирішу­ вати долю українського радянсь­ кого кіномистецтва. І треба сказати, що карпенківці виправдали наші сподівання. Всі учасники фестивалю продемонст­ рували жагучий інтерес до сучас­ ності. Романтика трудових буднів, невтомна боротьба за височини майстерності, становлення харак­ теру, волевий гарт молодої лю ди­ ни — все це талановито показано у таких кінострічках, як «Дві вес­ ни агронома» Л. Букіна, «Завжди в дорозі» А. Міхеєва. «Між уда­ рами серця» В. Бабія, та багатьох інших. Фільми, фільми, фільми... їх багато. Та не знайдеш, проте, двох схожих. / різноманітні вони не лише за тематикою, проблема­ ми. стилем. За кожним фільмом — його автори, а часто й ціла мисте­ цька школа. Чим цікавий цей фестиваль був для нас, педагогів? Герої багатьох фільмів — діти. Нам цікаво було побачити світ їхніми очима, коли добро неодмінно перемагає зло, коли торжествує маленька людина з великим серцем. 1 ось заключна частина фестива­ лю. Вручається головний приз — кришталевий кубок. А потім — грамоти, дипломи... Спеціальний приз «За педагогічну майстерність» приготували кіномитцям комсо­ мольці Київського педінституту. Від імені майбутніх педагогів дів­ чата з педагогічного факультету вручили його Віктору Ілларіоновичу Івченку, відомому кінорежи­ серу, народному артисту УРСІ\ доценту інституту ім. КарпенкаКарого, який готує талановиту змі­ ну кіномитців. Схвильований ла у­ реат висловив подяку студентам і викладачам нашого інституту. Наші нові друзі з кінофакультету інституту ім. Карпенка-Каро­ го пообіцяли влаштувати перегляд дипломованих короткометражних фільмів _у стінах КДПІ ім. Горь­ кого. Г. ПОЛІКАРПОВА, М. ШУКАЛО. нас хибно. Ми не проти весіл­ ля як такого, ми за те, щоб коле­ на наша випускниця поїхала на роботу з хорошим, вірним дру­ гом. Але ж, добавимо, — й з хорошим дипломом. З дипло­ мом на право вчити й виховува­ ти... Це право, як відомо, треба заслужити. Чому ж може навчати учнів Ніна Ісаєва, якщо вона сама не вилазить із двійок? І чи зможе вона виховувати дітей чесними, правдивими, якщо сама веде се­ бе нечесно? Ці питання хвилю­ ють громадськість фізико-матсматичного факультету. У дека­ нат надходять пропозиції за­ мість диплому вчителя видати Ніні Ісаєвій путівку на весіль­ ну подорож. В. КУХАР. Редактор В. СОКУР. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 37 (505) (18 листопада 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 37 (505) (18 листопада 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Сокур. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/144 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Сокур В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/f19e0bd4f5d2a013770877de7f38d049.pdf 870768cd566dcd904adf81c410776386 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З А ПЕДАГОГІЧНІ КАДРИ ОРГАН РЕКТОРАТУ, ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. № 36 (504) Середа, 11 листопада 1970 року. Ціна 1 коп. Рік видання 15-й. У К А З ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР Про нагородження Київського державного педагогічного Інституту Імені О. М. Горького Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР За заслуги в підготовці висококваліфікованих педагогіч­ них кадрів та в зв’язку з п’ятдесятиріччям з дня заснуван­ ня нагородити Київський державний педагогічний Інсти­ тут Імені О. М. Горького Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР. Голова Президії Верховної Ради Української РСР О. ЛЯШКО. Секретар Президії Верховної Ради Української РСР А. ЗЛЕНКО. м. Київ, 4 л и сто п ад а 1970 року. в ід з н а ч а ю ч и п ів в ік о в и й ю в іл е й та студенти-відмінники інститу­ ту несуть покладати до пам’ят­ ника Володимиру Іллічу Леніну корзину живих квітів. Під звуки маршу Герої' Ра­ дянського Союзу Б. Р. Єремеєв та Т. М. Шашло, доцент О. І. Бугайов вносять до залу прапор 5 листопада ще задовго до по . інституту і встановлюють його чатку урочистостей до Жовтне . на сцені. І ніби приймаючи есвого палацу культури потеклі [ тафету з рук ветеранів, під інструмочки святково одягненні ; ститутським знаменом виструнлюдей. Це збиралися на своє ■ чились у почесній варті юнаки свято — відзначати 50-річниї і й дівчата — кращі студенти 1нювілей рідного інституту — ви . ституту. ПАЛКО ВІТАЄМО КОЛЕКТИВ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГО­ Слово надається першому за- ГІЧНОГО кладачі, студенти, співробітник) і ІНСТИТУТУ В ЗВ ’ЯЗКУ ІЗ 50-РІЧЧЯМ З ДНЯ ЗАСНУВАННЯ Київського державного педаго . ступникові Голови Президії Вер­ ВУЗУ ТА ВИСОКОЮ УРЯДОВОЮ НАГОРОДОЮ — ПОЧЕСНОЮ ГРАМО­ ТОЮ ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УРСР. БАЖАЄМО ТВОРЧИХ гічного інституту імені О. М ховної Ради УРСР С. О. Сте- УСПІХІВ У ПІДГОТОВЦІ І ВИХОВАННІ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ Горького, а також численні го­ ценку, який під бурхливі оплес­ СПЕЦІАЛІСТІВ ДЛЯ РАДЯНСЬКОЇ ШКОЛИ. сті. Ще вранці інститут облеті­ ки присутніх оголошує Указ, Ц Е Н Т Р А Л Ь Н И Й К О М ІТ ЕТ Л Е Н ІН С Ь К О Ї К О М У Н ІС Т И Ч Н О Ї ла радісна звістка: за заслуги вручає представникам інституту С П ІЛ К И МОЛОДІ У К Р А ЇН И . в підготовці вчительських кад­ Почесну Грамоту Президії Вер­ рів та в зв’язку з п’ятдесятиріч­ ховної Ради Української РСР і ПОЗДОРОВЛЯЮ КОЛЕКТИВ ІНСТИТУТУ З П’ЯТДЕСЯТИРІЧЧЯМ. чям з дня заснування Київський поздоровляє колектив вузу з ви­ БАЖАЮ ДАЛЬШИХ ТВОРЧИХ УСПІХІВ У ПІДГОТОВЦІ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ. педагогічний удостоєний високої сокою відзнакою. М ін іс тр освіти С Р С Р П Р О К О Ф ’ЄВ. Ректор ‘інституту, доктор фі­ нагороди — відзначений Почес­ ною Грамотою Президії Верхов­ лологічних наук, професор О. К. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ГАРЯЧЕ ПОЗДОРОВЛЯЄ ВИКЛАДАЧІВ. розповів про ної Ради Української РСР. Зна- Романовський СПІВРОБІТНИКІВ З НАГОРОДЖЕННЯМ ІНСТИТУТУ ПО­ -менно, що ця визначна подія в шлях, пройдений вищим учбо­ СТУДЕНТІВ. ЧЕСНОЮ ГРАМОТОЮ ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УРСР. БАЖАЄМО житті колективу інституту ста­ вим закладом за 50 років сво­ ДАЛЬШИХ ТВОРЧИХ УСПІХІВ У ПІДГОТОВЦІ ВИСОКОКВАЛІФІКОВА­ НИХ ВЧИТЕЛІВ РАДЯНСЬКОЇ ШКОЛИ. ЗДАТНИХ ВИКОНУВАТИ ПО­ лася напередодні свята Велико­ го існування і від імені багато­ ЧЕСНІ ЗАВДАННЯ ПО НАВЧАННЮ. КОМУНІСТИЧНОМУ ВИХОВАННЮ го Жовтня. Тож, настрій у всіх тисячного колективу щиро подя­ ПІДРОСТАЮЧИХ ПОКОЛІНЬ. освітян-горьківців особливо уро­ кував Комуністичній партії та М ін іс тр освіти У Р С Р П. У Д О В И Ч Е Н К О . Урядові республіки за постійну чистий, піднесений. турботу про освітян та за висо­ У президії урочистих зборів КОЛЕКТИВ КРИВОРІЗЬКОГО ПЕДІНСТИТУТУ І Я ОСОБИСТО як професорсько- в и к л адац-ького ку відзнаку. ЦЬОГО ІНСТИТУТУ СЕРДЕЧНО ВІТАЮ ВАС І ПРОФЕВисоку оцінку діяльності сто­ ВИПУСКНИК складу, студентів та співробіт­ СОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКИЙ КОЛЕКТИВ З НАГОДИ 50-РІЧЧЯ З ДНЯ ників інституту, присвячених личного педагогічного інституту ЗАСНУВАННЯ ІНСТИТУТУ ТА НАГОРОДЖЕННЯ ПОЧЕСНОЮ ГРАМО­ ТОЮ ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УРСР. БАЖАЄМО ВАМ. ШАНОВНІ врученню вузу Почесної Грамо­ дав у своєму виступі міністр ос­ ТОВАРИШІ, ВЕЛИКИХ УСПІХІВ У ПОЧЕСНІЙ СПРАВІ ВИХОВАННЯ ти Президії Верховної Ради Ук­ віти УРСР П. П. Удовиченко. МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ. раїнської РСР, перший заступ­ Він говорив про нові перспекти­ Рентор К р и в о р ізь к о го п е д ін сти ту ту д оц е н т М А З У Р . ник Голови Президії Верховної ви розвитку столичного вузу, поздоровив присутніх у залі із Ради УРСР С. О. Стеценко, мі­ ністр освіти УРСР П. П. Удови- святом. На вечорі виступили також ченкб, секретар Київського об­ кому КГ1 України Ф. М. Рудич, секретар Київського обкому КП заступник міністра вищої і се­ України Ф. М. Рудич, заступник редньої спеціальної освіти міністра вищої 1 середньої спе­ Слава рідній Комуністичній Дорогі товариші! В день 50У РСР В. Ю. Маланчук, колиш­ ціальної освіти УРСР В. Ю. ні вихованці вузу: директор Маланчук та інші шановні гості річчя вашого інституту колек­ партії Радянського Союзу! Вербської школи-інтернату, — представники партійних, ра­ тив учителів батьків та учнів Директор школи № 153 член-кореспондент АПН СРСР, дянських і громадських органі­ школи № 153 ім. О. С. Пушкі­ найщиріші по­ " ім. О. Пушкіна, заслужена Герой Соціалістичної праці зацій, підприємств міста, а та­ на шле вам вчителька УРСР Г. Д. Нестеренко, дійсний член кож кращі люди вузу: виклада­ здоровлення. БОДРОВА. З допомогою кафедр росій­ АПН СРСР Г. С. Костюк, рек­ чі, випускники, студенти. ■ Секретар партбюро школи Ректору Інституту, представ­ ської мови, російської літера­ тор Черкаського педінституту, МУРАВИОВА. професор, Герой Радянського никам партійної, комсомольсь­ тури, музично-педагогічної ка­ Голова МК НОВСЬКА. федри наша школа здійснює по­ кої та громадських організацій Союзу О. В. Тканко, професор російської Київського педінституту П. К. вручаються численні вітальні глиблене вивчення © © Волинський, письменник, Герой адреси від установ та організа­ літератури, поліпшує хорове 1 Радянського Союзу Ю. О. Зба- цій міста. Ювілярів тепло при­ музичне виховання учнів. Тісна Дирекція Київської серед­ нацький та багато інших шанов­ вітали юні ленінці — піонери співдружність з кафедрою пе­ них гостей і викладачів інсти­ однієї із шкіл Радянського ра­ дагогіки допомагає школі вести ньої школи № 24 висловлює по­ навчання і виховання учнів на дяку за допомогу в проведенні йону. туту. уроків фізики у 6 — 8 класах і Збори відкрив коротким З великим піднесенням учас­ високому науковому рівні, а виготовлення навчального об­ вступним словом секретар никами зборів були прийняті ві­ також проводити заняття уні­ ладнання групі студентів-пракпартійного комітету інституту тальні листи ЦК КПРС, Прези­ верситету для батьків. У нашій школі працюють ви­ тикантів фізико-математичного В. Ю. Ніколаєнко. дії Верховної Ради і Раді Міні­ Звучить мелодія Державного стрів СРСР, ЦК КП України, пускники вашого інституту, фа­ факультету: В. Арикову, В. Би­ з різних предметів, і їхні бику, О. Бакуну, Б. Бойко, гімну Радянського Союзу. Президії Верховної Ради і Раді хівці імена ми називаємо серед кра­ В. Бережному, 10. Жуку, Одностайно обирається почес­ Міністрів УРСР. вчителів' школи. на президія урочистих зборів у В. Климову, І. Косенку, І. По­ Урочисті збори оголошуються щих Ваша благородна праця у гребній, Ф. Форіну. Ними була складі Політбюро ЦК КПРС. закритими. На закінчення від­ За одностайним рішенням бувся великий концерт, який підготовці педагогічних кадрів проведена велика виховна робо­ зборів професор Г. М. Удови­ дали самодіяльні митці з різних дає школам велику користь у та з учнями старших класів. справі навчання 1 виховання уч­ ченко, доцент А. І. Сапожніков, факультетів інституту'. Дирекція, партійна організа­ нів в дусі комуністичної мо­ ція школи дякують також ке­ ралі. рівникові групи доц. О. І. БугаБажаємо вам, дорогі товари­ йову 3. Якимцева, 3. Д яченко та за вмілу організацію і ші, успіхів в роботі, щастя і ра­ Л. Грищенко. плідно проведену практику. дощів в житті. Під керівництвом викладачів Директор школи Слава нашій Великій Бать­ -Старанно попрацювали над Л. М. Кохан, О. Д. Корнійчука, В. СТАХОВА. оформленням святкових колон Є. О. Білевича та С. В. Новіко- ківщині! студенти дефектологічного фа­ вої ці студенти доклали бага­ культету Н. Авраменко, В. Бон­ то вміння і хисту у виготов­ даренко, В. Павлова, М. Ско­ ленні різноманітних матеріалів робогач, В. Шевченко, О. Ва­ та святкових атрибутів, що за­ силенко, П. Пісковий, В. Вдо­ квітчали колони горьківців під венко, А. Кривоноса, І. Новіко- час Жовтневої демонстрації. Ректорат інституту та дека­ ва, А. Слінченко, Н. Сірко, В. Цьосенко, В. Поминальний, нат факультету висловлюють Л. Лешенко. В. Баранецький, цим товаришам подяку. УРОЧИСТІ ЗБОРИ З ПОТОКУ ПОЗДОРОВЛЕНЬ І ВІТАНЬ Рядки з телеграм ЗВОРОТНА АДРЕСА—„Ш К0ЛА..“ П О Д Я К А ВІТАЛЬНІ АДРЕСИ Важко навіть перерахувати всі вітальні адреси, які наді­ йшли інституту-ювіляру в день 50-річчя. З вузівським святом 1 почесною урядовою відзнакою інституту нас поздоровили: Мі­ ністерство освіти УРСР та Ук­ раїнський республіканський Ко­ мітет профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових установ; Київський обком КП України та Виконком Київської обласної Ради депутатів трудя­ щих; Радянський райком КП України, Виконком Радянської Райради депутатів трудящих та Радянський РК ЛКСМУ; Мі­ ністерство вищої і середньої спеціальної освіти Української РСР; Київський обласний комі­ тет ЛКСМУ; Президія республі­ канської ради педагогічного то­ вариства УРСР; Науково-до­ слідний інститут педагогіки УРСР; дирекція та колектив видавництва «Радянська шко­ ла»; Київський державний пе­ дагогічний' Інститут іноземних мов; Черкаський державний пе­ дагогічний інститут їм. 300-річчя возз’єднання України з Ро­ сією; Київський державний уні­ верситет ім. Т. Г. Шевченка та багато інших організацій, уста­ нов, навчальних закладів. Ректорат, партійний комітет, комсомольська та громадські організації Інституту складають щиру подяку колективам та то­ варишам, які надіслали віталь­ ні адреси, поздоровні телегра­ ми та листи з нагоди вузівсько­ го ювілею. Всі ці хвилюючі до­ кументи будуть передані на зберігання до музею інституту. �У НАШИХ ПІДШЕФНИХ Новини одного факультету НОВІ ЕКСПОНАТИ Рада ленінської кімнати дефектологічного факультету намагається зробити все на­ лежне, щоб у її експозиції були оригінальні експонати, котрі б відтворювали багато­ гранне життя вождя все­ світнього пролетаріату В. І. Леніна. В переддень 100-річчя з дня народження Ілліча ленкімната поповнилась цікавим експонатом — горельєфною композицією «Ленін у Роз­ ливі», яку подарували на­ родні умільці з м. Коропа, що на Чернігівщині, — по­ дружжя М. Гара-Жук та О. Лукаш. І ось недавно Микола Ми­ хайлович та Олена Михай­ лівна передали ленінській кімнаті ще один подарунок — барельєфний портрет вождя. Рада ленінської кім­ нати надіслала подружжю лист-подяку за цінні пода­ рунки. ЗУСТРІЧ З ВЧИТЕЛЯМИ Н а п е р е д о д н і Ж о в тн е в и х свят на ф а кул ь те ті в ід б ул а с я зуст­ р іч студ ентів з вчителям и спе ­ ціал ьних ш кіл м. Києва. Тема зустрічі: « О с о б л и в о с т і р о б о т и в ч и те л я -д е ф е ктол ога» . в ч и те л і с у р д о - та о л іго ф р е н о п е д а го ги р о з п о в іл и с ту д е н ­ та м п р о г у м а н н у _ і р а з о м з ти м в а ж к у роботу вчителяд е ф е ктол ога , закли кали їх с у м ­ л ін н о о в о л о д ів а ти п е д а го гіч ­ ним и наукам и, а та к о ж в ід п о ­ віли на численні запитання студентів, ДОПОМОГА РАДГОСПОВІ Вже стало традицією на нашому факультеті восени надавати допомогу у збиран­ ні врожаю працівникам сіль­ ського господарства. Нещо­ давно студенти-логопеди 11-го курсу працювали у радгоспі села Ревне Бориспільського району. Студенти сортували картоплю і вантажили її на автомашини. Всі студенти працювали організовано, про­ те все ж хочеться відзначи­ ти за відмінну роботу Ми­ колу Книра, сестер, Тетяну і Галину Миколаєнко, Миколу Темченка та Надію Гусак. Робітники радгоспу подя­ кували студентам за допомо­ гу. ЕКСКУРСІЯ ПО ЧЕРКАЩИНІ Нещодавно група студентів-дефектологів кількістю понад ЗО осіб здійснила ав­ тобусну подорож за марш­ рутом Київ — Канів — Кор­ сунь - Шевченківський — Київ. Мета подорожі — оз­ найомитись з історичними та літературними пам'ятними місцями Черкаської області. У Каневі студенти відві­ дали могилу великого Коб­ заря, ознайомились у музеї з його життям і творчістю. У Корсунь-Шевченківському студенти відвідали музей іс­ торичної Корсунь-Шевченківської битви. Екскурсію по Черкащині організувало комсомольське бюро факультету. ПОЄДИНОК ВЕСЕЛИХ І ВИНАХІДЛИВИХ 24 жовтня в актовому залі інституту відбулася зустріч між командами КВК фізикоматематичного та дефектоло­ гічного факультетів. Щастя усміхнулося дефектологам. Зу­ стріч закінчилася з рахунком 40:38 на їхню користь. Отже, дефектологи вийшли в фінал. В. САКУН, наш кор. На фото: зустріч викладачів Київського педінституту з ви кладачами Богуславського педагогічного училища. ського педучилища. Засідання було присвячене 50-річчю про­ мови В. І. Леніна на III з ’їзді РКСМ. У роботі засідання взя­ ли участь всі члени педагогіч­ ного колективу Богуславського педучилища, студенти-випуснники училища, представники Ки­ ївського інституту удосконален­ З року в рік міцніють творчі зв’язки між Київським педа­ гогічним інститутом і Богуславським педучилищем. Нещодав­ но у Богуславі відбулося об'єд­ нане засідання кафедр педаго­ гіки, дошкільної педагогіки, психології КДПІ імені Горького та педагогічної ради Богуслав­ МІЦНІЮТЬ ЗВ'ЯЗКИ ня кваліфікації учителів, аспі­ ранти кафедри педагогіки інсти­ туту. Присутні з великим інтере­ сом прослухали змістовні допо­ віді викладачів інституту, зо­ крема такі, як «Промова В. І. Леніна на III з’їзді РКСМ — програма комуністичного вихо­ вання молоді» (проф. С. Лит­ винов,) «В. І. Ленін про вчите­ ля» (проф. Д. Ніколенко), «Ле­ нінські принципи міцного за­ своєння знань» (доц. І. Копачов), «Вчитися працювати у Леніна» (доц. О. Татенко) та ряд інших. Колеги-педагоги обговорили деякі складні дидактичні проб­ леми, принципи та методи. Жваво пройшло обговорення актуальних проблем навчальновиховної роботи двох педагогіч­ них закладів, відбулася розмо­ ва про завдання колективів у вихованні молоді на сучасному етапі, про підготовку до гідної зустрічі XXIV з’їзду КПРС. Викладачі педінституту побу­ вали на уроках у викладачів пед­ училища, зробили аналіз цих уроків, дали поради щодо даль­ шого піднесення рівня викла­ дання педагогічних дисциплін у педучилищі. Великий інтерес викликали у викладачів училища нові дос­ лідження з дидактики, які про­ водять викладачі кафедр педа­ гогіки. Доповіді, поради вчених столичного педінституту допо­ могли зрозуміти всю складність обговорюваних проблем, дали «ключ» до розв’язання багатьох питань. Від імені колективу педагогів-богуславців директор пед­ училища Ю. Чигцрик щиро по­ дякував шефам за творчу зуст­ річ і висловив впевненість, що дружні зв’язки з Київським педінститутом будуть міцніти іі надалі. Т. МОРОЗ, викладач Богуславського педагогічного училища. ч а В. В аню кеви ча н а к ага та х Р а ­ дян ського р ай он у оптово-роздріб­ ної к онтори «Головплодоовочеторги. Студентський д е канат д ав гу». Всі прац ю вали сумлінно. З п іс ­ п р и н ц и п о в у о ц ін ку ф актам , н а в е ­ ням и. З аб у р т у в а л и біля 9 тонн д е н и м у зам ітці, із студентам и, м оркви т а р о зв а н та ж и л и 9 тонн яких посилали н а го сп о д а р сь кі р о ­ м оркви і к ап усти. Н орму свою п е­ боти, були про вед е ні від п о в ід н і реви к он ал и . О собливо в ід зн а ч и ­ інструктаж і. Які це д а л о практичн і л и с ь студенти Т. Н естерук, С. Ко­ У м а теріал і « А щ о з р о б и т е ви?» в ал ь , С. Ц едулкіна, И. П астернак, (газета від 6 ж о в тн я 1970 р о ­ наслідки? П р о це м о ж н а д о в ід а ­ С. Х оподенко, Н. В орвулев т а інш і. тись хоча б з цього листа, я к о го К ерівни цтво б у р тм ай д ан ч н ка д я ­ ку) йш л ося про н е за д о в іл ь н у р о б о т у студентів м у з и ч н о -п е д а го ­ р е д а к ц ію о д е р ж а л а д ням и і о х о ­ к у є студентам та їх н ьо м у к ер ів ­ н и ц тву за с ум л ін н у роботу. Після виступугазети гіч н о го ф акул ьтету на кагатах п л о ­ д о о в о ч е в о ї бази Р а д я н сь к о го РХТ м. Києва. Я к п о від о м и л и р е д а к ц ію , виступ газети на м у з и ч н о -п е д а го гіч н о м у ф акультеті б у л о при й нято д о у в а ­ че п у б л ік у є сьогодні. «С туденти І —ЦІ к у р сів м у зи ч ­ но-педагогічного ф а к у л ь т е т у п р а ­ ц ю вал и під керівн и ц твом в и к л а д а ­ Т овар ознаве ць-інсп ектор оп­ то во-розд рібної нон тори Р а ­ д ян ського р а й о н у 3. В. Б О Й ­ КО». ІЗ ЗАПИСНОЇ КНИЖКИ ФОЛЬКЛОРИСТА Називаємо переможців С т а л о тр а д и ц ією кож ну інсти­ ту тс ь к у с п артакіад у н о в о го н а­ вч ал ь н о го р о к у відкривати з м а га н ­ ням и з л е гкої атлетики. І ось спартакіад у відкрито. С в я т ­ ковий вигляд м ав стадіон у цей день. На старт вийш ло 215 л е гк о ­ атлетів, пред ставників від 6-ти ф а ­ кул ьтетів інституту. Біля 500 б о ­ ліл ьників заповн или трибуни. Я к р о з го р та л и с ь п о д ії на бігових д о ­ ріж ках, у секторах для м е тан ня та стрибків? У ф ін ал ь н о м у заб ігові на 100 м у чоловіків п е р е м іг студ ент І к у р с у ф ізи ко -м а те м ати ч н о го ф а ­ к ул ьтету Г. Р а д че н ко з р е зу л ь т а ­ т о м 11,9 сек. С е р е д дівчат — сту­ д е н тк а IV к у р су ф ізи к о -м а те м а ти ч ­ н о го ф акул ьтету В. Щ ери л я . П о з а к о н к у р е н ц іє ю на д и станції 1500 м були брати Валентин та Б орис Зайчуки. П е р е м о ж ц е м став В. З а й чук — 4 хв. 7 сек. П е р е м о ж ц е м у ш товханні яд ра сере д ч о л о в і­ ків став студ ент II кур су ф із и к о м а те м а ти ч н о го ф а кул ь тету В. Н е д о г іб ч е н к о з р е зу л ь т а то м 12 м. 59 см. Ц ік а в о п р о хо д и л и зм а ган н я із с тр и б ків у д о в ж и н у сере д дівчат. Ч е м п іо н к о ю стала студ ентка III курсу п е д а го гіч н о го ф а кул ь тету Г. П о д р є з з р е зу л ь т а то м 4 м 68 см. Г. П о д р є з та к о ж б ул а к р а ­ щ о ю із с тр и б к ів у висоту— 140 см. -С туд ен тка 11-го курсу д е ф е к т о л о ­ гіч н о го ф акул ьтету А. К р атю к б у ­ ла п е р ш о ю серед д и с к о б о л о к — 28 м 67 см. П е р е м о ж ц е м з еста­ ф е т н о го б ігу 4 x 4 0 0 м сере д ч о ­ л о вічи х ко м а н д стала ком анд а п е ­ д а го гіч н о го ф акультету. Перш у п е р е м о г у в спартакіаді інституту з д о б у в студ ен т І кур су д е ф е к т о ­ л о гіч н о го ф акул ьтету О. К о зю р а . 400 м він п р о б іг з часом 54,4 сек. Я к ж е ро зп о д іл и л и ся ком анд ні м іс ц я ? Н а п е р ш о м у м іс ц і — ком анд а м у ­ зи ч н о -п е д а го гіч н о го ф акультету, на д р у г о м у — д е ф е ктол огічний ф акультет, на тр е ть о м у — ф іл о л о ­ гічний ф акультет, на че тв е р то м у — пе д а го гічн и й ф акультет, на п ’я­ т о м у — ф ізи ко-м атем ати чн и й ф а ­ кул ьтет і на остан н ьо м у м ісц і — історичний ф акультет. (К ом а н д н і м іс ц я визначилися п о найбільш ій кіл ькості очок, щ о прип ад аю ть на о д н о го з а л ік о в о го учасника). Д л я всіх бол іл ь н и ків л е г к о ї ат­ летики інституту б у л о не сп од ів а н ­ к о ю те, щ о м узи чн о -п е д а го гічн и й ф а кул ьтет по сів п о ч е с н е І м ісц е І (Перехідний кубок. Колектив ц ь о ­ го ф акультету, хоч він і невели­ кий, довів, щ о пр и чіткій о р га н і­ зо ва н о с ті і високій технічній П І Д ­ ГО ТО ВЦ І м о ж н а зм агатися (і п е р е ­ магати!) навіть з таким и гр ізни­ м и супер никам и, як ф ізи к о -м а те ­ м атичний, ф іл ол огіч ни й та д е ф е к ­ то ло гічний ф акультети. В ц іл о м у ж л егкоатлетичні з м а ­ гання на п е р ш ість інституту за ­ свідчили зр о ста н н я сп о р ти вн о ї м а й с те р н о с ті наш их студентів. С п а р та к іа д а інституту (Продов­ ж ується. Н ових вам п е р е м о г і че м ­ п іо н с ь к и х титулів, ш анувальники спор ту! В. ЯРОВИЙ, головний суддя з легкої ат­ летики, суддя Республікан­ ської категорії. У че нь у ш колі, щ о засів у полі. Щ о в навчанні переступиш , на то м у в житті спіткнешся. Ш кола славиться не числом учителів, а сл а в ою своїх учнів. Н е м о ж н а бути учителем, я к щ о перестав бути учнем. ВИПУСКНИК — ПЕРШОКУРСНИКУ О д е р ж а в завд ан ня — не п о с п і­ шай... С п о ч а т к у впевнись, щ о ні у к о го з твоїх то ва р и ш ів не м ає п о д ібно го. Тільки то д і пр о си ін­ ше. Ш п а р га л к а твій д р уг, поки її не знайш ов е кзам ен атор . ІЗ ТВОРІВ ВСТУПНИКІВ П уш к ін — націонал ьний п о е т А ф р и ки . Ц а р вбитий, а на його м іс ц е вж е л ізе інший. О с о б а Г огол я бул а р о з д в о є н о ю : о д н іє ю н о г о ю він стояв у м и н у л о ­ му, а д р у г о ю вітав майбутнє. Д е м ’ян Бєд ний — видатний у к ­ раїн ський критик. Редактор В. СОКУР. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 36 (504) (11 листопада 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 36 (504) (11 листопада 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Сокур. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/143 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Сокур В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/232805076a775d47d4e0365589b03b1e.pdf 0ebcdad20c2c4405779cd91a8b6e9891 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/9">За педагогічні кадри. 1970 рік</a> PDF Text Text Хай ж иве 53-я р іч н и ц я Великої Жовтневої соціалістичної революції! Спеціальний номер газети, присвячений 53-й річниці Великого Ж овт ня т а 50-річчю інституту Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З А ПЕДАГОГІЧНІ КАДРИ ОРГАН РЕКТОРАТУ, ПАРТКОМУ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ, МІСЦЕВКОМУ ТА ПРОФКОМУ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО. №№ 34—35 (502—503) Середа, 4 листопада 1970 року. СВІТЛО Ціна 2 коп. Рік видання 15-й. жовтня Кожна з роковин Великої Жовтневої соціалістичної рево­ люції — це наше свято і наш екзамен перед історією. А для молоді — це ще й час зістав­ ляти свою юність з молодістю своїх батьків і дідів, з життям тих, хто із зброєю в руках захи­ щав владу Рад, голодував, вми­ рав від тифу, пройшов тяжкі фронти громадянської війни з високою мрією про світ вільний і справедливий. Герої Жовтня, великий Ленін відкрили нам світлин шлях у но­ ву ашуху, вони подарували нам Революцію — щоб ми її про­ довжували. Вони створили нам Радянську державу — щоб ми в ній господарювали. Керований славною ленінською партією радянський народ вивів відста­ лу колись Росію в число найпередовіших країн світу. Віль­ ний союз братніх народів, мо­ гутня індустріальна держава з високоорганізованим сільським господарством, з передовою на­ укою і розквітлою багатонаціо­ нальною культурою — такими стоїмо ми сьогодні перед усім людством, відзначаючи 53-ю річницю Великого Жовтня. Революція — це спалах, под­ вигу цвіту суспільства, моло­ дого його покоління. Юність на­ шої країни д ал а, неперевершені зразки мужності І героїзму, вір­ ності великим ідеалам, самовід­ даності у втіленні їх у життя. Молоде покоління, яке виросло вже при Радянській владі, на всіх етапах нашого поступаль­ ного шляху вперед завжди пе­ реконливо доводило, що воно дбайливо несе через роки і де­ сятиріччя вогонь революційних традицій. Так, ми маємо чим гордитися перед усім світом! Нова, вільна, окрилена людина, господар влас­ ної долі, будівник нового світ­ лого життя — народжена Жовт­ нем, випестована Великою Ре­ волюцією. Це вона розщепила атом, це вона сьогодні штурмує космос! Жовтень ознаменував поча­ ток нової ери. Його незгасне сяйво — у всіх наших починан­ нях! Його зорі осявають наш шлях до світлого майбутнього — Комунізму. ЮН А К И І Д І В Ч А Т А ! Н А П О Л Е Г Л И В О О В О ­ ЛОДІВАЙТЕ МАРКСИСТСЬКО-ЛЕНІНСЬКОЮ Т Е ОР І ЄЮ , В ИС ОТ А М И НАУКИ, Т Е Х Н І К И І К УЛЬТУРИ! Б У Д Ь Т Е В І Р Н И М И Л Е Н І Н С Ь К И М З А П О ВІ Т А М , АКТИВНИМИ БУДІВНИКАМИ КОМУНІЗМУ! ВІТАЄМО! ДОРОГІ ДРУЗІ, ГОРЬКІБЦІ! ВІД У СІЄЇ ДУШІ ВІТАЄ­ МО ВАС 3 53-ю РІЧНИ­ ЦЕЮ ВЕЛИКОГО ЖОВТНЯ ТА 50-РІЧЧЯМ РІДНОГО ІНСТИТУТУ. БАЖАЄМО ВАМ НОВИХ УСПІХІВ У ВЕЛИКІЙ і п о ч е с н ій СПРАВІ ВИХОВАННЯ БУ­ ДІВНИКІВ КОМУНІСТИЧ­ НОГО СУСПІЛЬСТВА. МІЦНОГО ВАМ ЗД О ­ РОВ'Я, УСПІХІВ, ЩАСТЯ В ОСОБИСТОМУ ЖИТТІ. Ректорат, партком, комітет комсомолу, профком, місцевком. ХВИЛЮЮЧЕ СВЯТО 50-річний ювілей Київського державного педагогічного інсти­ туту ім. О. Горького для мене особисто таке ж хвилююче свя­ то, як і 150-річний ювілей Ні­ жинського педінституту ім. М. Гоголя, що відзначався не­ давно. Якщо Ніжинський педа­ гогічний інститу дав мені осві­ ту, то інститут імені Горького дав мені перший поштовх до духовного зросту як письмен­ ника. Кілька років викладацької роботи, керівництво літератур­ ною студією інституту, яка ста­ ла і для мене великою школою літературної праці, допомогли мені твердо стати на ноги, при­ лучитися до письменницької ді­ яльності. І тому для мене Київський педагогічний інститут назавжди залишився рідним і дорогим. У дні славного 50-річного юві­ лею сердечно вітаю і поздоров­ ляю викладачів, студентів та ви­ хованців інституту, нове поко­ ління літстудійців. Бажаю всім великого людського щастя і ус­ піхів у навчанні та праці. Юрій ЗБАНАЦЫШИ, письменник, Герой Радян­ ського Союзу. У ДРУЖНІЙ СІМ’Ї Із закликів ЦК КПРС до 53-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції. ПРАПОРИ По краплі з серця — всі на прапори, Щоб не линяло їх червоне значення. Під ними ми навчились говорить, Під ними сіять і стріляти навчено. По краплі з серця — всі на прапори! Над братськими схиляймо їх, як рапорт. Було і буде — хто в борні згорить — Життя його підносимо на прапор. По краплі з серця — всі на прапори! Вколисуйте дітей під прапорами, Щоб чорні й білі з ранньої пори Червоними росли пролетарями. По краплі з серця — всі на прапори! Чохли під ноги, сумнів 1 вагання. Всесвітній ритм, комуністичний ритм, Останній бій — вселюдські дні світання. Михайло КЛИМЧУК, випускник філологічного факультету. У дружній студентській сім ’ї нашого ін сти туту наполегливо оволодівають вчительським фахом представники багатьох республік і національностей. З великими успіхами у навчанні і громадській роботі зустрічаю ть 53-ю річницю Великого Жовтня і 50-річний ювілей ін сти туту студенти-історики. Є в цьому немала за сл у га комсомольської^ організації ф акультету, яку очолює Віктор Даниленко. Принциповий, ініціатив­ ний юнак вміє запалити комсомольців новим починанням, повести за собою. Сам комсорг — приклад у всьому: відмінно вчиться, бере активну участь у роботі НСТ. НА ФОТО: комсорг історичного ф акультету Віктор Даниленко, Н А ФОТО: посланець сонячного Узбекистану, відмінниця навчання, староста IV спецгрупи філологіч­ ного ф акультету Дилбар Хасанова. �КДПІ сьогодні В інституті працює і вчиться понад 300 комуністів, які за­ безпечують авангардну роль у справі виховання вчительських кадрів. Понад 2 тисячі осіб нараховує у своїх лавах комсо­ мольська організація інституту. П Р А Ц І В Н И К И О СВІ ТИ! В Д О С К О Н А Л Ю Й Т Е Н А Р О Д Н У О СВІ ТУ І К О М У Н І С Т И Ч Н Е В И Х О ­ ВАННЯ П І Д Р О С Т А Ю Ч О Г О П О К О Л І Н Н Я ! Із закликів ЦК КПРС до 53-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції. У стінах КДПІ імені О. М. Горького працює понад 100 вихо­ ванців інституту. Серед них академік Г. С. Костюк, професори М. А. Жовтобрюх, А. П. Медушевський, Д. Ф . Ніколенко, С. Ф. Фещенко, Н. І. Пшеничний, О. К. Романовський, М. Д. Ярмаченко, М. І. Шкіль, доценти Л. О. Біятенко, Я. Ф. Д ер­ кач, А. Г. Деркач, Г. Г. Кордун, А. В. Михалевський, В. Ю. Ніколаєнко, А. Д. Очеретиий, М. Я. Плющ, М. Ф. Поліщук, М. У. Походзіло, Л. М. Проколієнко, Г. В. Січкар, В. С. Савенко, Г. В. Содоль, П. П. Хропко, зав. аспірантурою В. С. Парасунько та ін. П’ять вихованців інституту — Герої Радянського Союзу. Це Г. Брик, Ф. Жарчинський, О. Тканко, С. Микало, Т. ІІІашло. Більше ЗО педагогів, яким присвоєно звання Заслуженого вчителя УРСР, одержали свій перший гарт у стінах нашого інституту. Серед них — Г. Нестеренко, В. Іваненко, Г. Міхненко — Герої Соціалістичної праці. Всього в інституті на 28 кафедрах працює близько 300 штат­ них викладачів. В тому числі академіки М. М. ПІдтиченко, О. Р. Мазуркевич, С. М. Черніков, Н. С. Крутікова, 18 профе­ сорів і докторів, 171 доцент І кандидат, майже сто асистентів і викладачів. Вони ведуть складну І різноманітну навчальну, наукову і громадську роботу. Інститут мас різноманітні художні колективи. Значною по­ пулярністю серед студентської молоді І трудящих Київщини користується народна самодіяльна хорова капела (художній керівник — заслужений артист УРСР, заслужений діяч куль­ тури УРСР, в. о. професора Петровеький О. Ю.|, вокально-хо­ реографічний ансамбль «Барвінок» (художній керівник — за­ служений артист УРСР, доцент Незовибатько О. Д.|, симфо­ нічний оркестр (художній керівник — заслужений артист УРСР, в. о. доцента Рязанцев В. М.|, факультетські хори (жіночі, чо­ ловічі, мішані), оркестри народних інструментів, духовий ор­ кестр, вокальні та інструментальні ансамблі, чимало таланови­ тих солістів. Герой Соціалістичної Праці Варвара Павлівна Іваненко — одна з тих уславлених наш их вихованців, якими по праву може пиш ати ся інститут. Вона читає історію у Київській середній шнолі Ne ЗО. її урони відзначаються справжнім хистом і високою педагогічною май­ стерністю. Варвара Павлівна завжди з вдячністю згадує роки навчання у на­ шому інституті, Що дав їй нрила для творчого злету. НА ФОТО: В. П. Іваненко з своїми учнями-п’ятикласникам и. В Інституті працює 63 наукових гуртки, які охоплюють біль­ ше половини наявного складу студентів. Кращі студентські ро­ боти щороку направляються на всесоюзні, республіканські та міські конкурси, друкуються о наукових збірниках. У науковій роботі беруть участь всі кафедри нашого інституту. Значне місце посідає при цьому написання під­ ручників та посібників як для середньої школи, так 1 для педагогічних інститутів республіки. Тільки в минулому, 1969 році, було написано викладачами 10 підручників для середньої школи 1 11 підручників для педагогічних вузів (зокрема п’ятитомник «Історія української літератури»). Викладачами інституту за минулий рік надруковано 353 наукові роботи загальним обсягом 807,7 друкованих аркушів. 50 років тому, в буремні дні громадянської війни, був створе­ ний Київський інститут народної освіти. У його складі був і фа­ культет соціального внховаїгня, три відділи якого — шкільний, дошкільний та лікувально-педа­ гогічний — стали основою і прообразом нашого сьогодніш­ нього інституту. У 1930 році за постановою РН К УРСР цей фа­ культет було перетворено на ін­ ститут, якому через 6 років бу­ ло присвоєно ім’я Олексія Мак­ симовича Горького. З а півстолітню історію свого існування наш Інститут з неіеликого факультету перетворив­ ся в один з провідних вищих педагогічних закладів України, у справжню кузню педагогічних і наукових кадрів. Понад ЗО тисяч висококваліфікованих спе­ ціалістів для масових і спеці­ альних шкіл, дошкільних закла­ дів, вузів і наукових уставов підготовлено за цей час у ного стінах. Наш столичний інститут аає славну історію, чудові традиції, які творилися і примножували­ ся разом з формуванням радян­ ської педагогічної науки. З йо­ го кафедр читали свої лекції такі відомі педагоги і вчені, як М. К. Грунськнй, М. П. Крав­ чук, Г. Г. де-Метц, С. X. Чавдаров, П. П. Филнпович, 0. W. Астряб, М. Я. Калнновнч, С. І. Маслов, О. М. Русько, М. Ф>. Даденков, О. К. Бабенко, Є. Ц. Кирилюк та багато інших. Се­ ред вихованців інституту — по­ над ЗО заслужених вчителів школи, п’ять Героїв Радянсько­ го Союзу, три Герої Соціалістич­ ної Праці, понад 20 членів Спіл­ ки письменників України, зок­ рема А. С. Малишко, Л. І. С.чілянський, В. С. Швець, Ф. Д. Крнвін та інші. Понад 400 вихо­ ванців інституту — викладачі вузів України. У ювілейний рік на 6 факуль­ тетах стаціонарного і заочного відділів інституту навчається Протягом ювілейного 1970 року вже захищено науков­ цями інституту 2 докторських 1 8 кандидатських дисер­ тацій. ЙМЕННЯ НАМ-ГОРЬКІВЦІ Майбутня професія вимагає від учителя фізики вміння доснонало демонструвати фізичні явища і закономірності. Разом з іншими вик­ ладачами прищеплення цих навичон студентам-фізикам успіш но здійснює завідувач нафедри методики фізики доц. О. І. Бугайов. Крім навчальної роботи О. І. Бугайов бере антивну участь у громадськім житті Інституту, не перший рін обирається секретарем партбюро фізино-математичного ф акультету, НА ФОТО: доцент О. І. Бугайов. Біля тридцяти п'яти років наш інститут носить ім’я буревісника революції Олексія Максимовича Горького. За цей час немало зроблено у справі вивчення і по­ пуляризації творчості великого пролетарського письменника. Крім викладання обов'язкового програмового матеріалу, виклада­ чі інституту, а також аспіранти пишуть наукові роботи, виступа­ ють з доповіддями на наукових конференціях, читають лекції для трудящих міст і сіл, для учителів та школярів. У цій справі чи не найбільше зробила, як і належить, кафедра російської та зарубіжної літератури. Плідно трудиться над вивченням творчості письменника завідуючий кафедрою І. Т. Крук. Свого часу він успішно захистив кандидатсь­ ку дисертацію з горьківської теми, в 1968 році в товаристві «Знанняь вийшла його брошура «Горький і Україна». Великий інтерес до творчості Горького виявляв такоок доцент кафедри Д. П. ІЛутенко. Телегля­ дачам республіки запам'ятався, певне, цикл лекцій про буревісни­ ка, який читав у 50-х роках до­ цент кафедри Л. М. Карлов. Успішно досліджують творчість Горького і викладачі інших ка­ федр. Якщо брати .повоєнні роки, то тут слід назвати доц. М. А. Євсєєва (кафедра методики мови), проф. Ю. С. Кобилецького та доц. Ф. М. Поліщука (кафедра укра­ їнської літератури). Вагомий внесок у загальну справу вивчення та популяризації творчості М. Горького зробили ка­ федри педагогіки та психології. Помітний слід у <ггорьківськім до­ робку.» викладачів інституту зали­ шили доповіді професора М. Ф. Даденкова про педагогічні ідеї і професора Г. С. Костюка про пси­ хологічні ідеї Горького. У вінок шани і всенародної лю­ бові до Горького було «вплетено» колективом нашого інституту не­ мало добрих справ у ювілейному горьківському (1968) році, коли наша країна відзначала 100-річчя з дня народження письменника. Викладачі та студенти нашого вузу свято шанують пам’ять про Буревісника революції, ім’я якого, каоїсучи образно, гордо майорить на прапорі інституту. Л. ЛЕВАНДОВСЬКИИ, ст. викладач кафедри ро­ сійської та зарубіжної лі­ тератури. На дефектологічному та педагогічному ф акул ьтетах студенти крім інших лекційних курсів оволодівають також навичками з образо­ творчого мистецтва. їм читається нурс малювання з методикою вик­ ладання. Найбільш вправні художнини беруть акти вн у участь У оформленні святкових ф акультетськи х колон, випусну стіннівон тощо. НА ФОТО: ст. винладач кафедри початкового навчання, педагогічних наун, художник М. А. Кириченко проводить з студентами. іандидат заняття М. М. ГРИЩЕНКО. Перший директор Інституту соціального виховання (1930— 1934 роки), заслужений діяч на­ уки УРСР, доктор педагогічних; наун, професор. Микита Мнновнч очолює нині кафедру педа­ гогіки КДУ ім. Т. Шевченка. З нагоди ювілейних урочистостей в нашому інституті він шле свої нанщнріші побажання новому поколінню горьківців — викла­ дачам і студентам, яким випала честь «проводжати» Київський педагогічний у друге півстоліт­ тя. �ВІРНІСТЬ ТРАДИЦІЯМ майже 7 тисяч студентів і 95 аспірантів. В інституті працює професорсько-викладацький ко­ лектив у складі понад 300 осіб, який успішно навчає і виховує нові кадри радянського вчитель­ ства. 61,8 процента викладачів — дипломовані. Серед них ака­ деміки Г. С. Костюк, О. Р. Мазуркевнч, М. М. Підтиченко, члени-кореспонденти АН У РС Р Н. С. Крутікова, С. М. Черніков, професори П. К. Волинсь­ кий, 0. М. Давидов, П. І. Б аку­ менко, Ю. С. Кобнлецький, Б. С. Кобзар, А. П. Медушевський, С. Ф. Фещенко, Г. М. Удови­ ченко, І. Є. Шиманськнй, М. І. Шкіль, М. Д. Ярмаченко та ін­ ші. Кожен випуск інституту в ос­ танні роки — це 600 фахівців радянської освіти. Близько 50 докторських і кандидатських дисертацій захищається тепер в інституті щорічно. Ректорат, партійна, профспілкова 1 комсо­ мольська організації все більше уваги приділяють ідейному, мо­ ральному, естетичному і фізич­ ному вихованню студентської молоді. Розширюється і зміцню­ ється матеріально-технічне ос­ нащення факультетів та кафедр. Значними успіхами на всіх ділянках роботи зустріли пра­ цівники інституту 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Значно підвищилася успішність студентів, нових рубежів досяг­ ти науковці кафедр, пожвави­ лась гурткова робота, художня самодіяльність, певних успіхів досяглн спортсмени інституту. Півстолітній ювілей інституту студенти, викладачі, адміністра­ тивно-технічний персонал зуст­ річають з новим піднесенням, готуючись гідно зустріти XXIV з’їзд Комуністичної партії, з впевненістю, що завдання, по­ ставлені перед працівниками ви­ щої освіти, будуть успішно ви­ конані. З історією нашого Інституту пов'язано немало славетних імен видатних вчених. Одні з них працювали в інституті в пер­ г. с. КОСТЮК. Перший завідувач кафедри психології інституту (1930— 1932 рр.) дійсний член АПН СРСР, доктор педагогічних на­ ук, професор. Нині Григорій Силович працює директором на­ уково-дослідного Інституту пси­ хології УРСР, Наша комсомольська організація міцніла й розвивалася ра­ зом з інститутом, у якому ми вчимося сьогодні. Якщо у 1923 році комсомольський осередок інституту на­ раховував всього . 14 комсомольців, то сьогодні у наших лавах 2.223 члени Ленінської Спілки. Велика організація — великі 1 завдання, що стоять перед нею. У своєму повсякденному житті нове покоління комсомольців інституту не раз переконливо під­ тверджувало вірність героїчним традиціям своїх попередників: впертих і беручких до науки робітфаківців, мужніх оборонців Вітчизни у роки Великої Вітчизняної війни, наших вихованців, відзначених Золотими Зірками звитяги і праці. Найкраще за нас, комсомольців ювілейного 1970 року, роз­ повідають наші справи. Комсомольська організація сьогодні — це 336 відмінників навчання, це більш як тисячна армія моло­ дих науковців — гуртківців НСТ; це трудові семестри, у яких за покликом серця щорічно беруть участь сотні юнаків і дівчат; це численні колективи художньої самодіяльності, що допома­ гають кожному якнайповніше виявити свої здібності; це — .ве­ лика шефська робота в школах області і будинкоуправліннях міста, у дитячих кімнатах міліції, яка допомагає кожному ви­ значити своє громадське обличчя. Студенти-комсомольці інституту завжди прагнуть бути у вирі життя, бути гідними високого звання молодих будівників комунізму. Всі комсомольці інституту — учасники Всесоюзного Ленінського заліку, який завершиться у березні — квітні 1971 року і буде нашим звітом XXIV з ’їзду КПРС. Під девізом: «Жити, вчитись і працювати по-ленінськи» проходить огляд сту­ дентських академічних груп на кращу Ленінську групу інсти­ туту. Всі комсомольці взяли на себе конкретні зобов’язання ус­ пішно навчатись, брати активну участь у громадсько-корисній праці. Вся робота на факультетах, в академгрупах ведеться сьо­ годні під девізом: кожному студентові — комсомольське до­ ручення. У кожній справі, яку б ми не зачинали, наша комсомолія високо тримає марку столичного педінституту, є надійним по­ мічником ректорату і партійного комітету у вирішенні почесного завдання: виховувати майбутніх учителів глибоко відданими справі партії, Леніна, справі комунізму. М. ЛЕВЧЕНКО, секретар комітету ЛКСМУ інституту. КДПІ. ПОРІВНЯЙМО... Перший випуск інституту відбувся у 1923 році. Тоді диплом вчителя одержали 14 осіб. У 1941 році — п’ят­ сот дев’яносто. У 1970 — ти­ сяча чотириста сімдесят. За 50 років інститут підготував для країни понад ЗО тисяч вчителів, працівників ідо­ шкільних установ, вчених. * * Кафедри інституту в після­ воєнний період випустили 382 аспіранти, підготували біль­ ші роки його заснування, інші плідно працюють й понині. Сьогодні, в день ювілею ін­ ституту, ми з гордістю називає­ мо їх імена: О. М. 1962 рр.). А С ТРЯ Б (1879 — Заслужений діяч наук УРСР, відомий методист-математик. Багато років очолював у нашо­ му інституті кафедру методики математики, що носить нині йо­ го ім’я. ше 20 докторських і понад 250 кандидатських дисерта­ цій. Якщо в 1945 році в ін­ ституті лише 15 процентів ви­ кладачів мали вчені ступені і звання, то тепер вони скла­ дають 61,8 процента. Інститу­ тові надано право приймати до захисту докторські і кан­ дидатські дисертації з 15 спе­ ціальностей. За останні роки на Вчених радах інституту щорічно захищається близько 50 дисертаційних робіт. Київському педагогічному інсти­ туту ім. О. М. Горького сповнило­ ся 50 років. Півсторіччя майже збігається з моїм навчанням і пра­ цею в інституті; 1921— 1924 рр. — студентські роки, 1927— 1930 рр.— аспірантура в Інституті народної освіти, спадкоємцем якого є наш інститут, а з 1930 року — праця на кафедрі психології в Інституті соціального виховання, перетворе­ ного незабаром в педагогічний ін­ ститут. Двадцяті роки — це роки бо­ ротьби за радянську вищу школу, роки мужніння радянської освіти, її становлення Великий Жовтень широко від­ чинив двері вищої школи перед робітничою і селянською молод­ дю. Важко описати, з якою жадо­ бою молодь шукала знань, штур­ мувала фортеці науки. І краща прогресивна частина викладачів йшла нам назустріч, навчала нас учитися, віддавала нам свої знан­ ня. Хоч відвідування лекцій було тоді не обов’язковим, — Лави в аудиторіях на лекціях, місця в кабінетах, у .лабораторіях були за­ повнені. А під час прилюдних лекцій, диспутів і дискусій най­ більші аудиторії не вміщали ба­ жаючих послухати, подискутувати. А які гарячі, запальні були висту­ пи! І попереду завжди були ком­ сомольці, члени партії. Вони керу­ вали, спрямовували, організову­ вали прагнення молоді до знань, до нового марксистського їх ро­ зуміння. Характерною особливістю на­ вчання в ті роки була самостій­ ність студентів. Нас ніхто не спо­ нукав до занять. Хочеш здобути вищу освіту — вчись. Ленінський заповіт молоді — вчитися — був керівною спонукою, життєвим кредо кожного. Учитися хотіли всі. До вищої школи йшли за знання­ ми, а не з якихось інших мотивів. А вчитися було важко. Держа­ ва ще неспроможна була забезпе­ чити студентів стипендіями, кни­ гами, як це є зараз. Багато сту­ дентів недоїдали, але сиділи в біб­ ліотеках, розшукували підручни­ ки, вчилися і працювали — ван­ тажниками вартовими—хто де міг улаштуватися, а науки не залиша­ ли. При підготовці до екзаменів конспекти лекцій не були в моді — кожний читав рекомендовані підручники і посібники. Бувало й так, що до іспиту треба було оп­ рацювати не одну, а декілька книг, і опрацьовували. Широко практикувалася товариська взає­ В ТІ ДАЛЕКІ PОКИ... модопомога. Книга не залежува­ лася у студента — кожний пам ятав, що на неї чекає товариш. Повних курсів, передбачених програмами, нам не читали. Пред­ метом лекцій були основні, про­ відні теми, на яких професори розкривали глибину науки, її пер­ спективи, учили шукати в ній істот­ не. Пригадується, як критично ста­ вилися наші вихователі до легко­ важного- захоплення студентами випадково прочитаним, а ще біль­ ше — хизування своїми знаннями. Запам’яталося, як одному студен­ тові, який заявив, після лекції ”з філософії, що зрозумів усе у «Пролегоменах» їм. Канта, профе­ сор Гіляров із здивуванням ска­ зав: «А я дванадцять разів уже прочитав «Пролегомени» і нічо­ гісінько в них не зрозумів.,.». У стінах інституту нас учили по­ в’язувати теорію з практикою школи. Викладачі інституту сміливо бра­ лися за розробку складних теоре­ тичних проблем. Разом з стар­ шими товаришами у наукових по­ шуках брали участь і ми, сту­ денти. Особливо глибокий слід зали­ шили заняття в психолого-педагогічному семінарі підвищеного ти­ пу. Його завдання в основному бу­ ли тими ж, що й завдання теперіш­ ніх студентських наукових гуртків, Участь у роботі семінару була добровільною. Керівництво ним здійснював колектив викладачів. Особливо багато уваги нам при­ діляв проф. Й. Б. Селіханович, Члени семінару студіювали, ре­ ферували і жваво обговорювали класичну і нову психологічну та педагогічну літературу. Швидко пролетіла нелегка, але щаслива пора студентського жит­ тя. Не всі тодішні задуми, праг­ нення і мрії молоді міг задоволь­ нити інститут. Але він дав основне — прищепив любов до праці, до дітей, школи, навчив відшукува­ ти нові ідеї в навчанні і вихован­ ні. Завжди з вдячністю згадується той молодий тоді наш інститут. Д. НІКОЛЕНКО, зав. кафедрою психології. Галерея Іменитих К. М. ГРУНСЬКИИ (1872 — 1951 рр.). Один з перших деканів інсти­ туту. Завідувач кафедри укра­ їнської мови. У 20—40 роки він опублікував понад 40 науко­ вих праць. О. К. БАБЕНКО (1881 — 1959 рр.). Заснував та незмінно завіду­ вав кафедрою методики фізики нашого інституту. Один із осно­ воположників української нау­ ково-методичної школи у галузі викладання фізики. Його перу належать понад 100 наукових праць. С. X. ЧАВДАРОВ (1892 — 1962 рр.). Заслужений діяч науки УРСР. Автор підручників для загально-освітньої школи та ін­ ститутів, полишив після себе багато наукових праць з теорії та історії педагогіки. Працював на кафедрі педагогіки нашого інституту. �В і тила р Микола БОРОВКО, член літстудії Інституту ТЮМЕНЬ Де хант 1 старий віками ставив верші В зелену магму вранішніх боліт, Похмурий день, на верховіття спершись, Гасив слова його німих молінь. Де розсікав навпіл прадавню тишу Зітрухлий стовбур падаючих древ, і) Ханти — місцеве населення. Ніна ГАВРИЛЮК, випускниця українського відділу філологічного факультету ПРО ЩО ШЕПОЧУТЬ ТРАВИ НАД ДНІПРОМ... Про що шепочуть трави над Дніпром У літню ніч, коли навколо тиша, Коли земля на повні груди дише, Про що шепочуть трави над Дніпром? Там молодий геолог карту вишив Слідами незагнузданих джерел. Гарячий червень вогнятисто дише ■ І міць юначу, мов струну натяг. Вростають в небо вежі нафтовишок, Що б’ють снагою трудових звитяг. І вже де схід ласкавив переліски І тишу рвав гвинтами вертоліт Горять багаття, наче обеліски Сердець юначих сімдесятих літ. Прислухайся: ти чуєш голоси З окопів, бліндажів Ідуть крізь роки, Тривожать тишу спалахи грози І по піску полки карбують кроки. Вони крокують в ніч — двадцятилітні — І сходять на гранітні п’єдестали, Щоб нам засяяли вогні досвітні «Стоять на смерть!» — святу присягу склали. Про Про Про Про що шепочуть трави над Дніпром? ясні зорі і безхмарне небо, мир шепочуть трави над Дніпром, заповітне, що народам треба, Д Зоя ПИВОВАР, * член літстудії інституту. * * * Ти не прийшов, А осінь зло сміялась Із сліз моїх, по-весняному теплих, Ти не прийшов, І стежка до порогу іВкосичилась для тебе в терни. Ч Я знаю, — Ще весна розсипле чари Й заголубіє ніжний килим з рясту, Я вірю: У твоєму серці ще не вмерло Кохання, — Мій світанок ясний. Відомі українські радянські письменники, вихованці літературної студ ії інсти туту підтримую ть і сьогодні дружні творчі зв’язки з рідним інститутом, з новим поко­ лінням літстудійців. НА ФОТО: письменники Юрій Збанацьний і Василь Швець на засіданні літературної сту д ії (зліва): свої вірш і читає член літературної с ту д ії студентка Лідія Люлька (справа). організовано дві бригади, які пра­ цювали на будівництві укріплень по річці Ірпінь: одна бригада скла­ далась з співробітників, а друга— відділ інституту на повну потуж­ з студентів. На чолі першої брига­ ність почав працювати з 1937— ди був автор цих рядків. Бригади змагались між собою, працювали 1938 навчального року. іКоли розпочалася війна, в ін­ скільки могли. Та скоро всіх нас ституті у розпалі була державна покликав фронт. II екзаменаційна сесія. Пам’ятаю, як Війна вже йшла на спад, пере­ ми, викладачі, зібралися 23 червня 1941 року в аудиторії на четвер­ можно завершувалася. 18-го січня тому поверсі (вікнами на бульвар 1944-го року після демобілізації Шевченка) і розпочали екзамен з я прибув до Києва. 20 січня був основ геометрії. Цей екзамен ча­ виданий наказ Міністерства освіти сто переривався: зчинялася рап­ про відновлення роботи інституту. деякі викладачі, том шалена стрілянина по воро­ Повернулись жих літаках, і ми — всі члени ко­ з’явились перші студенти. Мінімісії разом з студентами — під­ стерство розпорядилося, щоб роз. бігали до вікон спостерігати за почати заняття з студентами при результатами обстрілу. Таким був будь-якій їх кількості на курсі. На четвертому курсі математичного останній передвоєнний екзамен. Багато викладачів і студентів- відділу, наприклад, на початку за­ горьківців взяли в руки зброю, нять був всього... один студент, щоб боронити рідну Вітчизну, ін­ але заняття відбувались. Потроху ші вийшли на будівництво укріп­ кількість студентів зростала. Умо­ лень навколо Києва. Із співробіт­ ви праці були дуже важкі. В ін­ ників *і студентів інституту було ститутських аудиторіях і коридо­ «НАШ РІДНИЙ ЮВІЛЯР» і У довоєнні роки інститут був спочатку розташований у тій не­ великій частині теперішнього на­ шого будинку, де працює літфак, а у всьому будинку працювали чотири інститути: педагогічний, гірничий, сільськогосподарський і будівельний. В 1935-му році по­ стало питання про розширення приміщення для педінституту. В тому ж році за постановою Уряду було виведено з Києва гірничий інститут і сільськогосподарський інститут. їх приміщення передано нашому інституту. До самої Великої Вітчизняної війни і в перші роки після закін­ чення її в складі інституту були та­ кі факультети: фізико-математич­ ний, географічний, історичний, лі­ тературний і дефектологічний. Був і вечірній відділ і деякий час — учительський інститут. Заочний рах гуляв вітер, шибок не було. Вся робота зосереджувалась у тій частині, де заразі літфак. Але й там в аудиторіях не всі вікна були засклені. Бувало, коли надворі па­ дав сніг і знімався вітерець, то в аудиторії теж літали сніжинки. В ті роки опалення не працювало, та й електричне освітлення було не завжди. Взагалі умови праці як для ви­ кладачів, так і для студентів були важкі, але у всіх нас було високе творче піднесення: наша славна армія переможно просувається на захід, інститут відновлює свою ро­ боту... Ми, кому першим довелося починати роботу в повоєнному ін­ ституті, ні на хвилину не сумніва­ лись у тому, що швидко зарубцюємо рани війни, зробимо інститут ще кращим, ніж він був, — таким, яким він є сьогодні, наш рідний ювіляр. І. ШИМАНСЬКИЙ, зав. кафедрою елементарної математики І методики, про­ фесор. Слово про інститутські газети У нашому Інституті в 1935 — 36-у роках виходила багатоти­ ражна газета «За комуністичне виховання». Коли говорити про Історію Інститутської друкова­ ної періодичної преси, то слід сказати 1 про газету «Кузня ос­ віти», що виходила в другій по­ ловині 20-х років у ІНО 1 ви­ світлювала життя колективу фа­ культету соціального виховання, із якого пізніше виділився наш вуз у самостійний заклад. Та газета «За комуністичне вихо­ вання», так би мовити, «суто наша», і тому на ній варто зу­ пинитись більш докладно. Всього рік виходила багато­ тиражка. Всього 36 номерів по­ бачили світ, з яких рівно поло­ вина збереглася у газетному від­ ділі Центральної наукової біб­ ліотеки АН УРСР. Але й з них довідуємося про деякі сторінки життя 1 діяльності колективу інституту в 1935— 1936-ому ро­ ках. У номерах газети можна від­ шукати найрізноманітніші мате­ ріали, які розповідають про на­ вчання та працю всього колек­ тиву Інституту, про комуністич­ не виховання учительських кад­ рів. Характерно, що в газеті майже зовсім не знайдеш мате­ ріалів, які б так чи інакше не були б зв’язані з педінститутом. У газеті широко висвітлюва­ лася партійно-комсомольська робота, а також навчально-ви­ ховна, культурно-масова, обо­ ронно-спортивна тощо: знаходи­ мо тут різноманітні за змістом і розміром матеріали: від вели­ ких проблемних статей з питань вчительської професії до коро­ теньких, у кілька рядків пові­ домлень про новини вузівсько­ го життя. Знайомлячись з пожовклими сторінками газети, бачимо, що вона була надійним помічником ректорату і парткому у розв’я­ занні головного завдання, яке стояло на черзі дня перед на­ шим вузом — дати країні висо­ кокваліфікованих педагогів, в яких мала потребу радянська школа. Кращі традиції своєї попе­ редниці продовжує розвивати і наша багатотиражка «За педа­ гогічні кадри», перший номер якої вийшов 13 вересня 1956 року. Редакторами газети у свій час були П. її. Хропко, О. Д. Кардаш, П. І. Орлик, І. Т. Крук, Ю. 3. Янковський, П. Р. Ігнатенко. Напередодні святкування 50річчя нашого інституту газета відзначила свій скромний юві­ лей — вийшов 500-й її номер. За підсумками огляду-конкурсу багатотиражок міста Києва га­ зета Київського педінституту названа у числі кращих і від­ значена Почесною грамотою Київського міськкому КП Укра­ їни та Обласного відділення Спілки журналістів УРСР. 0. ПЕТРЕНКО. ІСТОРІЯ... © На основі розпоряд ження № 38 Управління вищих шкіл м. Києва і 1920 році створюється Ін ститут народної освіти — один з 244 вузів молодо’: Радянської країни. В скла ді цього інституту працював факультет соціального ви ховання, з якого й починав свою діяльність нині Існую чий педагогічний інститут. © У березні 1923 року в інституті створюється ком сомольський осередок, яки! тоді налічував 14 членів : кандидатів ВЛКСМ. ЗО членів і кандидатів > члени партії працювало і навчалося в той час на фа культеті. © На основі постанов* РНК УРСР від 11 серпня 1930 року створюється Київський інститут соціаль­ ного виховання. Першим директором ін ституту соціального вихо вання був професор Мики­ та Минович Грищенко. В цей час в Інституті створюється чимало нових кафедр, зокрема, психології української літератури, ро­ сійської літератури, матема­ тики і фізики, якими керу­ вали професори Г. Костюк, Ф. Филипович, Є. Перлін, Г. Де-Метц, академік АН УРСР М. Кравчук. Профе­ сори М. Даденков, П. Во­ линський, С. Чавдаров, П. Чамата, Б. Кулик, Т. Бугайко, І. Шиманський та інші видають свої пер­ ші підручники для шкіл та вузів. 0 В 1933 році інститут було перейменовано в Київ­ ський педагогічний інститут, який мав тоді такі факуль­ тети: фізико-математичний, природничий, мовно-літера­ турний, історичний, геогра­ фічний і педагогічний. © Знаменною подією в житті колективу інституту було присвоєння йому іме­ ні О. М. Горького (28 черв­ ня 1936 р.). Тоді ж були відкриті нові факультети і відділення, встановлено три горьківські стипендії, відкрито ас­ пірантуру з ряду спеціаль­ ностей. © Гітлерівська навала пе­ рервала роботу нашого ву­ зу. Працівники та вихованці інституту зі зброєю в руках стали на захист Вітчизни. Про героїзм горьківців в гріз­ ні роки війни красномовно розповідають фотографії, га­ зетні вирізки, цікаві доку­ менти, представлені в музеї історії інституту. 0 У 1946 році в Інсти­ туті була створена літера­ турна студія. Очолив її Юрій Збанацький. Нині бе­ руть участь у великому лі­ тературному процесі понад 20 відомих письменників, наших випускників. Це чле­ ни Спілки письменників СРСР та УРСР — Любов Забашта, Марія Познанська, Ліна Костенко, Василь Швець, Павло Глазовнй, Микола Равлюк, Федір Маківчук, Володимир Омельтенко, Фелікс Кривін, Во­ лодимир Вільний та багато інших. Художнє оформлення номера М. нириченка та М. Тимошенка, ф отоілю страції В. Тимошенна. Редактор В. СОКУР. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1970 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 34-35 (502-503) (4 листопада 1970 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-06-11 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 34-35 (502-503) (4 листопада 1970 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Сокур. - Київ, 1970. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/142 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Сокур В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова