4 6 279 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/62a3c787909c04795c6d8aaefea6e4c0.pdf 329d33ffb7085af1dfd3c612ba25816a Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/admin/collections/show/19">За педагогічні кадри. 1960 рік</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1960 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 5 (101) (11 лютого 1960 року)</h4> Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 5 (101) (11 лютого 1960 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1960. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Український державний університет імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/362 вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/bdbf86c67720c9cd478da5f22ebd09de.pdf d0d52479b2ce839b8839a9fe3c064136 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/21"><span>За педагогічні кадри. 1961 рік</span></a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1961 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 3 (137) (20 січня 1961 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-11-20 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 3 (137) (20 січня 1961 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1961. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/295 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/f3439eb3eed3963f84f8731cba51fbe8.pdf ace29f819f3ca028c73c140789ea3904 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/10">За педагогічні кадри. 1959 рік</a></h4> PDF Text Text ВИЩЕ РІВЕНЬ ПІДГОТОВКИ ДО ДЕКАДИ Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З Рік видання 4-й № 25 (94) А п е д а г о г і ч н і У навчальних закладах, твор­ Чоловіча капела фізико-ма­ кадри чих спілках, самодіяльних ко­ тематичного факультету працює лективах республіки розгорну­ переважно над вивченням моло­ грудня лась активна підготовка до Де­ діжних і комсомольських пі­ 1959 року кади української літератури і сень. П’ЯТНИЦЯ мистецтва, яка відбудеться восе­ Жіночий ансамбль мовно-літе­ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ Ц іна 15 коп. ни 1960 року в столиці нашої ратурного факультету висту­ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО Батьківщини Москві. пить із творами композиторів Головною метою Декади, її М. Глінки, М. Лисенка, Р. Шу­ провідною темою стане відобра­ мана, К. Данькевича, Ф. Кози­ ження сучасного життя і бороть­ цького, П. Майбороди, з укра­ би трудящих України за здійс­ їнськими народними піснями. 25 листопада в актовому за­ боту художньої самодіяльності. П. Горбатюк, студентів II та На педагогічному факульте­ лі інституту відбувся огляд нення величних накреслень XXI Це справді самодіяльний, в пов­ III курсів дошкільного відділу з’їзду КПРС. Декада продемон­ ті під керівництвом студентів художньої самодіяльності сту­ ному розумінні цього слова, ко­ показали високу майстерність, струє дальший розквіт і збага­ В. Бондаря і Л. Радянської ор­ дентів педагогічного факуль­ лектив. незважаючи на те, що організо­ чення української радянської ганізовано хор. Крім того, сту­ тету. Тепло зустріли глядачі висту­ вані вони самими студентами. культури, високу майстерність денти готують танці: «Україн­ Дзвінко лунає «Студентський пи студентів І курсу П. Тимен­ З успіхом виступали вокаль­ виконання, втілення і новатор­ ський танок», «Плесканець», марш» Новикова. Натхненням, ко, Л. Зінченко, Н. Мусієздо­ ні ансамблі І— II курсів, студен­ ського використання кращих молдавський і гуцульський тан­ бадьорістю віє від юних облич. вої. Плавно ллється мелодія тів II курсу відділу спецпедаго­ зразків народної і класичної ки, «Козачок» і ін. Почав свою Це виступає самодіяльний хор «Вечірньої пісні» Стеценка і гіки. художньої спадщини, невичерп­ роботу і ляльковий театр фа­ факультету під керівництвом «Серенади» Шуберта у вико­ Чималі наші успіхи, але по­ ної скарбниці російської літера­ культету, ансамбль баяністів, студента IV курсу В. Бондаря. нанні Л. Читає нко. Їх змінює переду ще багато роботи. А то­ тури і мистецтва, а також твор­ струнний квартет, ансамбль Акомпанує студентка Л. Радян­ бурхливий ритм гуцульського му більше енергії, творчої іні­ чості інших братніх народів скрипалів. ська. Дівчата і юнаки, які не­ танка у виконанні студентів ціативи, молодечого запалу! СРСР, країн народної демокра­ Танцювальний колектив ін­ щодавно прийшли з заводів і I курсу відділу спецпедагогіки. М. МАНЗЮК, тії та прогресивних митців усьо­ ституту готує українську сюїту, фабрик, колгоспів і шкіл, сьо­ Танцювальні колективи І кур­ студентка IV курсу го світу. в якій беруть участь 20 студен­ годні активно включилися в ро­ су спецвідділу під керівництвом відділу спецпедагогіки. У листопаді цього року і в тів. травні 1960 року послідовно Студія художнього читання з проходитимуть районні, міські, першого ж дня свого заснуван­ обласні та республіканські огля­ ня розгорнула активну діяль­ ди самодіяльних колективів і ність. Зараз до її складу вхо­ окремих виконавців у різних дять студенти всіх факультетів. жанрах. Учасники студії готують до Інститут повинен взяти ак­ огляду різноманітні твори укра­ тивну участь у підготовці до їнських і російських поетів і цієї важливої події. З цією ме­ прозаїків: оповідання М. Шті­ тою створено декілька нових тельмана «Скрипка велетня» — «Пісню радості» колективів: загальноінститут­ О. Бланк, ський хор (керівник О. Петров­ М. Рильського — О. Крицька. ський), український вокально- «Акації» І. Цюпи — В. Мама­ інструментальний ансамбль (ке­ лига, «Олеся» О. Довженка — рівники Б. Лапченко та Л. Єв­ В. Опольська, «Вогнецвіт» Іва­ тушенко), чоловіча хорова капе­ новича— В. Репецький, уривок з ла фізико-математичного фа­ «Тихого Дону» М. Шолохова — культету (керівник В. Гали­ Л. Гацкова. Як бачимо, плани великі. цький), студія художнього чи­ тання (керівник Л. Житни­ Більшість з названих творів, цький), танцювальний колектив над якими працюють колективи (керівник О. Кононенко), жіно­ і окремі учасники художньої са­ чий ансамбль мовно-літератур­ модіяльності, вже підготовлені ного факультету (керівник або готуються. Деякі виконавці О. Щербакова). Всі ці колекти­ вже виносять їх на суд громад­ ви проводять велику і напруже­ ськості — виступають на ін­ ститутських вечорах, у своїх ну роботу. Фото М. Шуряка. Учасники загальноінститутського хору на репетиції. В репертуарі загальноінсти­ підшефних. До цієї справи все тутського хору знаходимо пісні з більшою енергією беруться всі чанку» та інші старовинні і су­ композиторів К. Данькевича, громадські організації нашого часні пісні України, братніх А . Філіпенка, Б. Вахняніна, а інституту, без чого взагалі не­ радянських народів. На почутку на­ багато. Дехто скеп­ ти Л. Поха, Л. Бон­ також і такі складні твори, як можлива будь-яка робота. вчального року був тично ставився до даренко, Л. Селез­ Виконавці і керівники ан­ «Поема про Україну» Олек­ Але не всі розуміють важли­ оголошений набір у цієї справи, адже ньова, В. Іванишин, сандрова та марш для хору з вість цієї справи, зокрема пога­ самблю працюють гаряче, з ен­ танцювальний гур­ більшість з нас не Б. Штонда, О. При­ опери «Тангейзер» Р. Вагнера; но налагоджено відвідування тузіазмом; розрахунок такий, ток. Бажаючих бра­ мала відпо в і д н о ї липко, Л. Гаврилен­ участь у ньому підготовки, особли­ ко, В. Репецький деякі з них уже тепер непогано репетицій вокально-інструмен­ щоб з творами, які розучують­ ти записалося багато, во це стосується та ін. виконуються учасниками хору. тального ансамблю та додатко­ ся, можна було виступити пе­ але минув деякий Скоро гурток ви­ хлопців. Але й вони Вокально - інструментальний вих занять загальноінститут­ ред студентами і викладачами час і — гурток на­ мають уже чималі ступатиме на місько­ в дні Жовтневих свят. Святко­ раховує лише 20 успіхи, про що свід­ му огляді колекти­ ансамбль готує твори не тільки ського хору. чить виконання ук­ вів художньої само­ Часу залишилось небагато. вий концерт обіцяє бути дуже осіб. Причиною та­ раїнського танка на діяльності, до чого загальновідомих, визнаних, але кого відсіву є те, що широким. В ньому, крім згаду­ нам ніде працювати. вечорі, присвячено­ ми наполегливо го­ й власних, інститутських авто­ А тому — за працю! рів, таких, як В. Лапченка ваного вокально-інструменталь­ Вестибюль запасно­ му 42 річниці Жовт­ туємось. А пройде го виходу з інститу­ ня. З великим за­ менше року — і роз­ («Пісня понад Россю»), а також Л. ІВАНОВА, ного ансамблю, візьме участь ту, хопленням готують почнеться Декада де відбуваються виконує українські і російські член комітету ЛКСМУ ряд інших художніх колекти­ заняття гуртка, не студенти масовий української літера­ народні пісні. інституту. вів — загальноінститутський хор може задовольнити російський жартів­ тури і мистецтва в під керівництвом заслуженого студентів; тут тісно, ливий та іспанський Москві. В е л и к и м заважають сторонні, танок (останній ви­ щастям для гуртків­ діяча мистецтва У РС Р О. Пет­ а іноді він захара­ конують Г. Чендєва ців було б виступа­ ровського і хори факультетів, щений меблями. Це і Т. Драгуль). З ти на ній. серйозністю ансамбль скрипалів, майстри дуже утруднює ро­ усією Г. ЧЕНДЄВА, віднеслися до робо­ Наступна Декада української дні цікавий колектив — вокаль­ свого, студентського лялькового боту. І все ж зроблено ти в гуртку студен­ староста гуртка. літератури і мистецтва в Москві но-інструментальний ансамбль, театру, танцюристи, читці, акро­ буде широким, всебічним огля­ яким керують Володимир Лап­ бати, співаки і музиканти-со­ дом не тільки досягнень наших чн ко і Любов Євтушенко. лісти. передових професіональних май­ ...Сорок юнаків і дівчат у Готування до декади взяли стрів культури, а й відобразить яскравому вишиваному вбранні, під свій постійний нагляд вчена небувало активне творення ду­ вдивляючись в аркуш і на пюпіт­ ховних скарбів самим народом. рах, неквапно, нота за нотою, рада, адміністрація, партійна, Ми нагодились в Київський розучують відому пісню Домін­ профспілкова і комсомольська педагогічний інститут імені чина «Батьківщ ини зоря нас організації інституту. Горького в гарячий мистецький веде», якою попишається програ­ (Газета «Радянська Украї­ день,— коли там після акаде­ ма ансамблю. За тим звучить на», 5 листопада 1959 р.). мічних годин йшли репетиції така мелодійна і тепла україн­ художніх студентських колекти­ ська народна пісня «Коло мли­ вів, що борються за почесне на, коло броду», в обробці Ми­ право показати свій творчий до­ коли Лисенка, під вправний Заняття по класу баяна на 1 акомпанемент оркестру вока­ робок в столиці Батьківщини. курсі російського відділу. наспівують російську На сцені актового залу інсти­ лісти туту зібрався оформлений в ці «Грушицю», «Польку - полтав­ Фото М. Ш уряка. 11 П оча л и д об р е ... Незабаром міський огляд Перед великими концертами �Для поліпшення самообслу­ В, Дорохов, М. Плющ, секретар говування студентів господарча Сталінського райкому партії частина повинна подбати про Г. Хоменко. Збори прийняли забезпечення студентів необхід­ розгорнуту резолюцію. призначення не за спеціаль­ никами, вихованцями дитбудин­ З високою політичною актив­ ним інвентарем господарського ністю. Так, деякі молоді вчи­ До нового складу партійного ку,— багато проводилося різних ністю відбулися звітно-виборні збори партійної організації на­ заходів на факультетах, пов’я­ телі мови та літератури нині призначення. Незабаром потріб­ бюро увійшли такі товариші заних з викладанням фахових працюють у 1—2 класах, хоч но перевести на самообслугову­ О. М. Білий, П. К. Волинський, шого інституту. в інституті їх готували для се­ вання і учбовий корпус інсти­ Г. З . Іваш ина, Л. М. Карлов, Доповідач О. Павелко та ко­ дисциплін. Г. Г. Кордун, О. П. Павелко (се­ Дещо поліпшилась ідейно-ви­ редньої школи. Партбюро по­ туту. муністи, які виступали, підкрес­ Тов. Г. Івашина у своєму ви­ кретар), М. М. Підтиченко, лювали, що партійна організа­ ховна робота серед студентів трібно більше уваги приділяти справі розподілу та влаштуван­ ступі говорив про поліпшення Ф. М. Поліщук, Л. П. Тенде­ ція, керуючись рішеннями XXI у гуртожитках. В інституті та гуртожитках ня випускників інституту за підготовки учителів для шк іл- рес, М. С. Терещенко, К. К. Ян­ з ’їзду КПРС і Законом про зміц­ ківський. нення зв'язку школи з життям було прочитано 95 лекцій на фахом. інтернатів. та дальший розвиток системи найбільш актуальні теми, про­ Комуністи тт. Г. Сюсюра, В. РОКИТКО, У зв’язку з створенням в народної освіти, провела значну ведено 10 теоретичних конфе­ Д. Вознюк звернули увагу на інституті нового інженерно-пе­ ст. викладач кафедри роботу в справі перебудови та ренцій, 19 інструктивних бесід необхі дність поліпшення заочно­ дагогічного факультету, — від­ політекономії. поліпшення виховної, навчаль­ з агітаторами, організовано 38 го навчання в інституті. Як значив тов. Г. Кордун, — особ­ ної і наукової роботи в інсти­ екскурсій до музею В. І. Леніна свідчать поточні та державні ливої ваги набирає питання та інших музеїв, 18 виїздів на екзамени, студенти-заочники по­ про будівництво нових майсте­ туті. Партбюро приділяло велику виробництво з лекціями та кон­ гано вивчають першоджерела, рень та поліпшення матеріаль­ увагу політико-виховній робот! цертами і т. д. спеціальну літературу. Голов­ но-навчальної бази в лаборато­ Значна агітаційно-пропаган­ ною причиною такого стану є те, ріях. серед комуністів, професорськовикладовського і студентського дистська робота була проведена що самостійній роботі заочників Тов. О. Семко присвятив свій Наближається найвідпові­ складу, а також працівників на виборчих дільницях серед на­ у міжсесійний період не на­ дальніша пора — період зимо­ виступ зміцненню зв’язків у ро­ адмінтехперсоналу. Для вивчен­ селення в зв’язку з підготовкою дається належної уваги. Нерід­ екзаменаційної сесії. І чим боті партійної та комсомоль­ вої скоріше ми розпочнемо підго­ ня марксистсько-ленінської тео­ та проведенням виборів до міс­ ко бувають випадки, коли на ської організації. Він сказав товку до неї, тим кращими бу­ рії були створені теоретичні се­ цевих Рад та до Верховної Ра­ консультпункт з ’являється мало про те, що в інституті створена дуть результати. мінари з філософії, політичної ди УРСР. Зросла і дещо поліп­ студентів, а відомо, що на ви­ Найактуальніші питання ми і успішно працює добровільна економії та історії КПРС. По­ шилась інститутська художня їзди витрачається багато дер­ народна дружина, до складу вирішуємо всією групою. 3-го руч з комуністами, в роботі се­ самодіяльність, культурно-масо­ жавних коштів і викладачі да­ грудня в нас відбулась вироб­ якої входить 236 студентів. нича нарада, на якій в присут­ мінарів і гуртків брали участь ва та шефська робота. ремно гублять дорогий час. Та, на жаль, в роботі дружини ності викладачів і за їх допомо­ Багато уваги було приділено позапартійні. Основну увагу в Великим недоліком у вихов­ не беруть активної участі ви­ гою ми виявили недоліки в під­ системі партійної освіти було поліпшенню навчальної та на­ ній роботі,— вказував А. Тен­ готовці до екзаменів. кладачі інституту. приділено вивченню матеріалів укової роботи в інституті. На дерес,— є те, що не всі сту­ Короткий звіт про стан під­ Гострій критиці була піддана готовки до сесії в групі і про історичного XXI з’зду КПРС та кафедрах розроблені проекти денти, а також викладачі інсти­ матеріалів про поїздку М. С. нових навчальних планів та про­ туту беруть активну участь у робота господарчої частини, зо­ відвідування лекцій зробила профорг групи Г. Рогозік. В Хрущова до Сполучених Шта­ грам, переглянуто тематику громадській роботі, а дехто не крема комуніста тов. Тюрикова, своєму виступі вола відзначила, тів Америки. курсових та лабораторних робіт має взагалі ніяких громадських який не забезпечив своєчасного що хоч нашу групу вважають Центром політико - виховної з метою наближення їх до доручень або ж несумлінно їх проведення ремонту учбового однією з кращих, дружною, корпусу, що заважає нормаль­ дисциплінованою, та все ж ми роботи серед студентів є акаде­ школи, до життя, обговорено та виконує. ній роботі колективу інституту. іноді проходимо повз такі фак­ мічна група. Агітатори, що до­ внесено ряд конкретних заува­ Важливою формою політикоНекритично виступив т. К. Тю­ ти, як запізнення н а лекції або бираються головним чином з чи­ жень у проект положення про виховної роботи є систематичне недостатня підготовка до семі­ загальноосвітню проведення партійних, комсо­ риков, який намагався виправ­ нарських занять, що взагалі не сла викладачів, систематично восьмирічну проводили політзаняття, бесіди, трудову політехнічну школу. мольських та профспілкових дати недоліки в проведенні ре­ личить дружному колективові. Про свою підготовку до екза­ збори, на яких обговорювалися Питання підвищення якості зборів. Проте в інституті були монту різними причинами. Велике значення в підготовці м енів розповіла А. Сакір. З її питання зовнішнього та вну­ лекцій, семінарських занять зав­ випадки недостатньої підготов­ виступу кожному з нас стало трішнього становища нашої кра­ жди стояли в центрі уваги ка­ ки зборів. Так, відкриті партійні кваліфікованих кадрів вчителів ясно, як важливо зуміти розпо­ їни, а також питання відвіду­ федр інституту. У зв’язку з цим збори на мовно-літературному має педагогічна практика. Але ділити правильно свій час. вання, успішності та поведінки успішність студентів підвищи­ факультеті не були ретельно в проведенні як безвідривної, На зборах виступали викла­ так і відривної практики, го­ дачі Е. Кастеллі, Р. Сидоренко лася порівняно з попередніми підготовлені. окремих студентів. ворить тов. В. Мітюрьов, є та ін . Вони звернули нашу ува­ Для якнайповнішого задово­ сесіями. Збільшилася кількість Партійному бюро інституту, гу на те, що в період підготов­ лення ідейних запитів студентів відмінників. Загальна успіш­ факультетів треба більше залу­ значні недоліки. Бувають ви­ ки до екзаменаційної сесії ми і розвитку їх політичної актив­ ність по інституту становить чати до агітаційної роботи сту­ падки, коли студенти не з ’явля­ повинні уважніш е ставитись до ності добирались найбільш до­ 98,8 процента проти 95 процен­ дентів. Для цього необхідно в ються в школу. Часто студенти своїх товаришів, допомагати їм цільні форми і види політвихов­ тів у минулому році. Проте найближчий час створити при в одній школі проходять прак­ розібратись у важких для них питаннях, раціонально викори­ ної роботи. Крім загальноінсти­ в роботі партійного бюро наяв­ комітеті комсомолу лекторську тику великими групами (по 12— стовувати час. 15 осіб замість 4 — 5), не зав­ тутських заходів — лекцій на ні і деякі недоліки. Як підкрес­ студентську групу. Ми вдячні нашим викладачам Комуністи Д. Ніколенко, жди залучаються до керівництва за поради. Обіцяємо докласти різноманітні теми, теоретичних лили в своїх виступах кому­ конференцій, вечорів-зустрічей ністи тт. Ю. Кобилецький, І. Крук порушили питання про ними досвідчені вчителі. Тов. всіх зусиль до того, щоб з им ову здати на «добре» і «від­ з воїнами Радянської Армії, Ф. Бугайко, партійне бюро та поліпшення побутових умов сту­ Мітюрьов звертає увагу на не­ сесію мінно». обхідність посилення шефської гостями з країн народної демо­ дирекція недостатньо займались дентів. Л. ЯКУБОВА, роботи. питанням розподілу випускників У гуртожитках невистачає кратії, з молодими робітниками, студентка І групи II курсу які борються за звання бригад інституту. В цьому році багато пральних машин, пилесосів, На зборах виступили також педагогічного факультету комуністичної праці, письмен­ наших випускників одержали утюгів, щіток та ін . тт. Д. Шелухін, Г. Прокопенко, (відділ спецпедагогіки). У СВІТЛІ НОВИХ ЗАВДАНЬ Напередодні екзаменів КІНЦІ МИНУЛОГО місяця в столиці Литов­ ської РСР Вільнюсі за іні­ ціативою ЦК ЛКСМ і Литов­ стріч з комсомольсько-проф­ верситету вже багато дечого бачили, але такого студент­ ської Республіканської ради спілковим активом інституту, профспілок відбулося сту­ на якій ми обмінялися досві­ ського вечора тут ще не бу­ дентське свято з нагоди Між­ дом роботи громадських ор­ ло». В актовому залі зібра­ лись представники п’ятнадця­ народного дня студентів. Сю­ ганізацій. Відвідали ми і репетиції ти національностей — кращі ди були запрошені студенти з усіх республік нашої кра­ академічного хору, жіночого студенти вузів усіх респуб­ духового оркестру, танцю­ лік, щоб відзначити Міжна­ їни. вального гуртка, заняття фа­ родний день студентів. У Вільнюсі всі студенти Під звуки оркестру сту­ відвідали вузи Литви відпо­ культативу з домоводства, познайомилися з роботою ін­ денти університету в націо­ відно до своєї спеціальності. нальних костюмах урочисто Я разом з студентом Жито­ ститутської радіостанції. винесли на сцену прапори Потім всі поїхали в м. Кау­ мирського педагогічного ін­ п'ятнадцяти республік. У цей нас, де відвідали майстерні ституту І. Захаровим перебу­ час в другому кінці залу з ’я­ та лабораторії політехнічно­ вали чотири дні в Шауляй­ вились перші делегації гос­ го інституту, побували на бу­ ському педагогічному інсти­ дівництві Каунаської ГЕС— тей. Їх зустрічали дівчата туті. найбільшої електростанції в в національних костюмах і До нашого приїзду в клубі кожному дарували національ­ Литві. Їздили також на IX «Дай руку, товариш дале­ ний пояс. Представники деле­ кий» була організована ви­ форт — «фабрику смерті», де фашисти розстріляли і гацій піднялися в президію. ставка творів українських спалили вісімдесят дві тисячі письменників, поетів, почина­ Вечір відкрив секретар патріотів різних країн світу. ючи від Т. Г. Шевченка і Вільнюського міськкому ком­ кінчаючи сучасними україн­ У всіх учасників республі­ сомолу т. Чеснавічюс, надав­ ськими радянськими пи­ ши слово секретареві ЦК канського свята студентів сьменниками. Ми детально залишиться надовго в пам'я­ ЛКСМ Литви т. Ференсасу. ознайомилися з роботою ком­ ті вечір, який відбувся в ак­ Доповідач говорив про вели­ сомольської і профспілкової товому залі Вільнюського чезні успіхи нашої держави організацій, зустрічалися з університету. «Комьяунімо в галузі науки і техніки, про студентами першого курсу тієса» («Комсомольська прав­ те, що Литва, в сузір’ї брат­ відділу підготовки вчителів да») Литви писала: «Хоч ніх республік, крокує до сяю­ I—IV класів. Відбулася зу­ стіни нашого древнього уні­ чих вершин комунізму, про У СТУДЕНТИ БРАТНІХ РЕСПУБЛІК У ЛИТВІ прекрасну дружбу радян­ ських студентів. Потім ви­ ступали представники інших республік. Після кожного ви­ ступу зал скандував: «Хай живе наша дружба!», «Вальо!», «Ура!», «Тервітус!», «Достлук», «Салам». Під час перерви зал співав пісні, по черзі — російські, укра­ їнські, литовські... Хвилююча зустріч! А потім відбувся концерт. Виступив секстет литов­ ських народних інструментів, лауреат V II Всесвітнього фестивалю молоді і студен­ тів; великий концерт дав на­ родний ансамбль пісні і тан­ цю студентів університету. Допізна продовжувались танці дружби, ігри. В. БОНДАР, студент IV курсу педагогі чного ф акультету. Фото автора. �ПАМ'ЯТІ ОСТАПА ВИШНІ В Києві від­ булася всесо­ юзна нарада, присвяче н а мистецтву ра­ дянського пла­ ката. Худож­ ники, поети завітали і до нашого інсти­ туту, в якому теж була орга­ нізована ви­ ставка плака­ тів. На фото: ви­ ступає худож­ ник Долгору­ ков. Екранне унаочнення Вже четвертий тиждень сту­ час. Великим успіхом у школя­ денти IV курсів мовно-літера­ рів користуються ті бесіди, по­ турного факультету проходять літінформації та інші виховні педагогічну практику в V — VII заходи, що супроводжуються класах середніх ш кіл та шкіл- демонструванням діафільмів або інтернатів. П рактиканти усві­ кінофільмів. домлюють свою відповідальність На кафедрі навчального кіно за підготовку т а проведення зібрано багато діафільмів, які уроків, старанно готую ться до можуть служити прекрасною них, уважно добираючи м ате­ ілюстрацією до бесід на теми ріал, таблиці та інші посібники, про революційні традиції стар­ щоб найдохідливіше передати шого покоління, про героїзм на­ знання учням. ших дітей в роки Вітчизняної З перших уроків деякі сту­ війни і в мирний час, про денти виявили непогані педаго­ скромність, справжнє товаришу­ гічні здібності, ум іння працю ва­ вання тощо. Кінофільми «По Сірії», «По ти з класом. Так, наприклад, студентка російського відділу Індонезії», «По Африці», «Ін­ Л. Придатно (63-я середня ш ко­ дія», «Рим», «Париж», «Лон­ ла) настільки вдало провела свій дон» з великим успіхом можуть перший урок з російської мови, бути використані під час політ­ що вчителька, я к а б у л а присут­ інформацій. Вихователь зобов’язаний на­ ня при цьому, висловила своє щире захоплення. вчати дітей розуміти прекрасне Поряд з навчальною роботою в житті, побуті, у творах студенти проводять виховну ро­ мистецтва. Екранне унаочнення подасть боту серед дітей в позаурочний ПОРЯДКОМ ОБГОВОРЕННЯ Мистецтво в і ч не Д ням и н а І курсі українсько­ нього, В. Ткачука та інших то­ го в ід д іл у мовно-літературного варишів. У своїх виступах вони ф ак у л ь те ту від б ули ся комсо­ висловили думку про те, як треба розуміти культурну спад­ мольські збори. Основним п и тан н ям цих збо­ щину, розкривали причини того, рів було обговорення листа чому багато хто з нас не розу­ комсомолки Н іни В. з м іста м іє музики, живопису, а іноді Ленінграда про р о л ь н а у к и і навіть і літературного твору, мистецтва та співвіднош ення чому виникли такі досить хибні між ними тепер і в ком уністич­ думки у деяких представників ному майбутньому. Цей лист науки. Хіба можна відкинути і статтю письменника І. Е рен­ ту культурну спадщину, яку за ­ бурга, вміщені в газеті «Ком­ лишили нам минулі покоління, сомольская правда» за вер е­ хіба можна відвернутися від ресень місяць, ми включили в неї? Адже література виховує запланований нами цикл бесід все те найкращ е в людині, з на загальну тему «В людини все чим вона прийде в комунізм. Слухаючи м узику, ми відчуває­ повинно бути прекрасним». С права в тому, що на сторін­ мо щось прекрасне, чисте, хви­ ках ц іє ї газети піднімається пи­ лююче. Вона примушує нас пла­ тання про з в ’язок між розвит­ кати або сміятися, сумувати чи ком технічного прогресу та радіти, збагачує нас духовно. мистецтвом. На ж аль, є ще се­ Чудові полотна Рем брандта, Л е­ ред нас такі люди, які вважа­ вітана, Васнєцова, Ш ишкіна, ють, що в наш вік, вік атомної Рєпіна, Пимоненка, Васильків­ енергії і космічних польотів на ського, Мелехова, Григор’єва, інші планети, культурна спад­ Яблонської та інших відомих щина людства (музика, літера­ художників... вчать нас люби­ тура, живопис і ін.) втрачають ти свою землю, Батьківщ ину. своє значення, відмирають і А сатиричні плакати Кукринік­ стають все більш непотрібними. сів, які бичують негативні риси Особливо наполягаю ть на цій явищ життя, окремих людей, думці деякі вчені з гал узі ф і­ зачіпають багато міжнародних питань? І це все відкинути те­ зичних і м атематичних наук. Ми, літератори, обговорю ва­ пер, коли весь народ тягнеться ли це питання не я к майбутні до культури, коли навіть у н ай­ філологи, а як прості люди м ай­ глухіших куточках нашої не­ бутнього комуністичного су­ осяжної країни увійшли в по­ спільства. бут книги, радіо, телевізор?.. З яким захопленням ми слу­ Ні, мистецтво вічне, доки існує хали М. Черкаську (організатор людство. Така одностайна дум­ диспуту), І. Ш істку, Р . Порож­ ка всіх товаришів. неоціниму допомогу вихователе­ ві в цій роботі. У діафільмах про художників Рєпіна, Сурико­ ва, Сєрова, Васнєцова, Брюл­ лова, Шишкіна та інших розпо­ відається про їх життєвий та творчий шлях, дається аналіз основних полотен та фрагментів картин. Екранне унаочнення активі­ зує сприймання учнями сюжету твору, викликає великий інте­ рес до подій, що розгортаються на екрані. Діти, захоплюючись мужністю, чесністю, відвагою, патріотизмом героїв екранізова­ них творів, мимоволі самі наслі­ дують їм у повсякденному житті. Товариші практиканти! Твор­ чо використовуйте в своїй ро­ боті з учнями екранне унаочнен­ ня — цей дійовий засіб педаго­ гічної роботи. З . АБОЛІХІНА, викладач кафедри навчального кіно. 26 грудня актовий зал інсти­ туту заповнили студенти, що з нетерпінням чекали гостей з журналу «Перець». Ось і при­ були вони, щоб познайомити нас з своєю творчістю та вша­ нувати пам’ять безсмертного ча­ рівника українського слова, ко­ лишнього співробітника редак­ ції — Остапа Вишні. Разом з головним редакторам С. Маківчуком до нас завітали працівники і автори журналу: С. Олійник, П. Шабатин, М. Бі­ лецький, Є. Кравченко, Ю. Круг­ ляк, І. Манжара, І. Немирович, а також дружина покійного Остапа Вишні — Варвара Гу­ бенко. Просто і задушевно, з вели­ кою любов’ю і пошаною розпо­ відав редактор про щирість, людяність Остапа Вишні, його чуйне ставлення до своїх това­ ришів, відвідувачів, про внут­ рішню дисциплінованість та пунктуальність в роботі, наво­ дячи уривки — висловлювання з його розмов, бесід, випадків життя. Нема з нами видатного пи­ сьменника, але не вмерла його справа — традиції творчості улюбленого сатирика продовжу­ ють розвиватися його численни­ ми послідовниками. В цьому його безсмертя. З неприхованою увагою слу­ хали студенти вірші Ю. Кругля­ ка. Дотепність, найтісніший зв’я­ зок з народною мудрістю, лако­ нізм зачарувала присутніх. Це особливо стосується віршів «Який батько, такий син», «Хто колесо вкрав?» та ін . Ще з більшим захопленням були сприйняті його поезії на сту­ дентську тематику — затаївши подих, ловили кожне слово і до сліз сміялися, слухаючи «Супер­ ники», «Знайомство», «Брама», «Переплутав». З неменшою ува­ гою була сприйнята байка І. Манжари «Свиня». Від старшого покоління пое­ тів сатиричного жанру виступив М. Б ілецький, схвилювавши мо­ лодь своїми чудовими мініатю­ рами, а також на знайому нам тематику про студентське жит­ тя (твором «Як Гриць розгу­ лявся). Найбільш завершений, зрілий поет-сатирик С. Олійник з вели­ ким пафосом, щиро і відверто критикував тих представників молоді, які, в погоні за модою, часто паплюжать найдорожче— гідність радянської людини, бу­ дівника комунізму. Є. Кравченко, колишній вчи­ тель, в гумористичному плані розповів про свій перший урок, який довелося йому проводити на початку 20-х років. Хоч і давно це було і час тепер не той, умови роботи радянського вчителя змінились, але у нас, майбутніх педагогів, виникало запитання: а якими ж будуть наші перші уроки? З читанням жартівливого вір­ ша «Симпатичне дівча» висту­ пив І. Немирович, після чого він виконав кілька народних пі­ сень на бандурі: «Ти ж мене підманула», «Про самогонщи­ цю» та ін. Це дуже цікаво, адже в одній особі ми побачили поета, співака і музиканта. І, нарешті, ми, затамувавши подих, слухали записану на магнітофоні гумореску Остапа Вишні «Вальдшнеп». Наша молодь любить гумор і сатиру, сприймає її як гостру зброю, що допомагає нам боро­ тися з усім від’ємним як в окре­ мих людей, так і в суспільстві. Хотілось би частіше зустріча­ тися з нашими дорогими пи­ сьменниками, які працюють у цьому важкому і надзвичайно корисному жанрі, і побажати їм нових успіхів у їх благородній праці. В. ГРИНЬКО, член літературного гуртка. На жаль, збори були тільки в другій групі, ми не здогада­ лися запросити на н их студен­ тів з фізико-математичного фа­ культету, яких теж зацікави­ ли б ці питання, та й нам ко­ рисно було б послухати їхню думку. Але як активно пройшли ці збори, як тільки розкрилися душі тих товаришів, які висту­ пали! Від усього серця мені хо­ тілося б сказати: більше б та­ ких диспутів, товариських су­ перечок! Це принесло б нам ду­ Невимушена, задушевна розмова! Над чим працюєте? же велику користь. Студентові фізико-математичного факультету В. Репець­ Я звертаюся через газету до к ому відповідає С. Олійник. Напроти — поет П. Шабатин. всіх студентів нашого інститу­ Фото В. Орловського. ту: давайте обговоримо, товари­ ші, ці питання, продовжимо дис­ кусію, що розпочалася в «Ком­ сомольской правде», адже вона стосується кожного з нас. Іноді доводиться чути реплі­ словом окрилювали народ на Л. ПОБІДАШ, ки: «А, що там на політбесі­ боротьбу», продовжує її Н. Кос­ студент І курсу мовноді!?... Газети ми й самі читає­ тенко. літературного факультету. мо». А чи замислювались ви, Ж. Волосенко розповів про товариші, над тим, як зробити успіхи возз’єднаного україн­ політбесіду цікавою і змістов­ ського народу в єдиній Україн­ ною? ській радянській державі. На нашому курсі вони прохо­ Живі картини щасливого жит­ Студенти III курсу II групи спецвідділу відвідали в неділю дять цікаво. В цьому допомогли тя українського народу постали своїх підшефних — вихованців нам агітатори курсу Є. Кастел­ перед нами, коли Є. Миронова Боярського дитячого будинку. лі та О. Щербакова. Ініціативу виконала музичний твір В. Ля­ Діти нас дуже радо зустріли. проявили і самі студенти. тошинського «Возз'єднання». Ми познайомились з ними, а по­ Кожна бесіда має свою тему. «Верховино, рідний краю, хто тім повеселились всі разом. Провели ряд цікавих ігор, тан­ Так, наприклад, цікаво й змі­ тепер твої пізнає села і мі­ цювали. Саша Букін, Толя Пет­ стовно пройшла політбесіда на ренко та інші виконали «Мат­ тему: «20-річчя возз'єднання ста?» — співали згодом всі при­ роський танець», інші вихованці українських земель», у якій сутні. співали, читали вірші. Ми пода­ Товариші! Більше енергії, рували своїм підшефним цікаві взяли участь всі студенти. Бе­ творчої винахідливості, ініціати­ настільні ігри. 20 грудня наших сіда мала вигляд літературнови — тоді політбесіди завжди маленьких друзів будуть при­ музичної композиції. проходитимуть жваво, будуть ці­ ймати в жовтенята. Ми обов’яз­ Спочатку студентка Л. Бо­ к ово їх знову відвідаємо. І хо­ кавими, принесуть велику ко­ четься, щоб наступного разу до гуш розповіла про боротьбу ук­ ристь. наших вихованців поїхали не 12 раїнського народу з своїми гно­ бителями в минулому. чоловік, а вся група. А. ВИННИЧЕНКО, А. БЄЛКІНА, «Прогресивні письменники студентка II курсу студ. III курсу, II групи. Західної України полум’яним російського відділу. Все залежить від нас У підшефних �ДРУЖ БА - ви, писав, що «русинський (мо­ ва йде про український— О. К.) народ щодо мови відрізняється як від росіян, так і від поля­ ків». З цих позицій Палацький З великим ентузіазмом сту­ і Ржегорж подали велику під­ (продовження) Православ Коубек, який, про­ тримку українським представ­ денти мовно-літературного фа­ живаючи протягом 1830 — никам на слов’янському з ’їзді у культету готую ться до вечора На початку XVIII ст. з ’явля­ О. КАРДАШ 1836 рр. у Галичині, знайомив Празі (1848 р.), а також у дружби радянських і чехосло­ ються теплі спогади Данила Шашкевича і його друзів з че­ 1848— 1849 р. на Кромержи­ вацьких студентів, який відбу­ Крмана, словацького посла до Проникає в Чехословаччину ськими літературними творами. цькому сеймі. шведського короля Карла XII, деться 12 грудня. про його подорож по Україні і українська поезія, зокрема Я. П. Коубек подавав відомості Обидва ці з ’їзди, а особливо Трудолюбиві й талановиті на­ вірші найвизначніших тогочас­ чеській громадськості і про ук­ слов’янський з ’їзд у Празі, ду­ 1708— 1709 рр. та про битву них українських поетів-романти­ раїнський народ, про який він шею якого був П. Ш афарик, бу­ роди Чехословаччини, звільнив­ під Полтавою. шись від експлуатації і гніту па­ Подорожуючи по Західній ків Метлинського, Боровиков­ писав з щирістю і гарячою лю­ ли великою маніфестацією чехо­ нівних класів, добилися все­ Європі, видатний український ського, Костомарова, Шашкеви­ бов’ю, з особливою силою під­ словацько-українського братан­ світньоісторичних У письменник Г. С. Сковорода зу­ ча, Шпигоцького. З творами креслюючи самобутність україн­ ня. На цьому з ’їзді карпатські розвитку економіки,перемог науки і цих поетів познайомив чеських пинявся також і в Празі. ської мови, її спорідненість з українці виступили разом із культури. В кінці XVIII ст. чехослова­ і словацьких будителів І. І. чеською та іншими слов’янськи­ словаками із спільним проте­ В ці дні кожен студент і ви­ цько-українські зв'язки розвива­ Срезневський, який у 1840 р. ми мовами. стом проти угорського гніту. За ються у зв ’язку з діяльністю че­ відвідав Прагу. В історії чехословацько-укра­ гарячі симпатії до представни­ кладач нашого інституту звер­ Особливо інтенсивними в цей їнських зв’язків велика заслуга тається до студентів і виклада­ ських просвітителів, зокрема ків українського народу, за без­ Вацлава Фортуната Дуріха. час стають зв’язки передових належить і Карелу Запу. Глибо­ посередню підтримку, яка зміц­ чів вузів дружньої нам Чехо­ словаччини з щирим привітом і Останній у листуванні з мука­ чеських і словацьких просвіти­ кими симпатіями до українсько­ національну свідомість ук­ почуттям чівським епіскопом Андрієм Ба­ телів з літературними діячами го народу сповнений його твір нила глибокої поваги та по­ раїнців, в Галичині високо ша­ чинським цікавився староукра­ Галичини, зокрема з М. Шаш­ «Подорожі й прогулянки по га­ нували бажанням великих успіхів у бу­ імена Шафарика, Пала­ їнськими пам’ятками письмен­ кевичем, Я. Головацьким та лицькій землі», який вийшов у цького, Гавлічка-Боровського і дівництві соціалізму, у зміцнен­ ні миру в усьому світі. ства, які зберігалися в єпіскоп­ І. Вагилевичем, а також із ря­ світ у 1844 р. Його перу нале­ Ржегоржа. дом визначних письменників жить кілька перекладів на че­ ській бібліотеці Б ачинського. Сьогодні Чехословаччина — Перша половина XIX ст., яка Особливо зміцнились і розви­ Наддніпрянської України (сло­ ську мову оповідань П. Куліша, характеризувалася інтенсивним рівна серед рівних братніх кра­ в’янолюбцем І. І. Срезневським нулись ці зв’язки в XIX ст. Ве­ які були видані в 1845 р. розвитком національного життя їн соціалістичного табору, пере­ лика роль у цьому належить та одним з перших переклада­ Особливо почесне місце в Словаччині, висуває цілий довий борець за справу трудя­ родоначальнику чеської філоло­ чів з чеської та словацької мо­ історії чехословацько - україн­ на ряд визначних діячів, які ви ­ щих країн усього світу. гії Йозефові Добровському. З ви Амвросієм Метлинським). ських зв’язків займає Карел являють глибокий інтерес до До вечора буде організована Видатна роль у цьому нале­ ім’ям цього видатного славіста Гавлічек-Боровський. Палкий найближчих сусідів — за­ книжкова виставка, присвячена пов’язані перші друковані в Че­ жить П. Й. Шафарику, який поборник слов’янського братер­ своїх друж­ хословач чині відомості про мар­ перебував у близьких особистих ства, він гаряче обстоював пра­ карпатських українців (маємо радянсько-чехословацькій бі. Посилено готуються до цьо­ на увазі Яна Чапловича і особ­ стосунках з Іваном Могильни­ морошських українців, зокрема во українського народу на са­ ливо представників штурівської го вечора учасники художньої Іваном Вагилевичем, мостійне про літературу Наддніпрянської цьким, політичне й культурне «Словаки повинні,— самодіяльності, які виступлять України, зокрема про перше ви­ Яковом Головацьким та іншими життя, однаково засуджуючи генерації). читаємо в лис ті-зверненні шту­ із своїми кращими номерами. галицькими письменниками. Від дання «Енеїди» І. Котлярев­ прагнення як поль­ рівця Богуша Носака Незабудо­ Актовий зал заповнять не них він одержував цінні мате­ агресивні ського. ської шляхти, так і російського ва до словаків,— життя русинів, тільки ріали і статті з питань україн­ студенти педінституту, Система Добровського лягла самодержавства. В знаменитій а русини життя словаків ближче але й студенти-чехи, представ­ в основу граматики Івана Мо­ ської етнографії, фольклору, статті «Слов’янин і чех» він пи­ пізнати, бо їх до того багато важ ­ ники інших вузів міста. На ве­ гильницького, на що вказує Ша­ палеографії тощо, вміщуючи їх сав: «Поки не буде спокутувана ливих причин, так би мовити, чір запрошені консул Чехосло­ фарик у своєму листі до Я. Кол­ у своєму «Часописі Чеського кривда, заподіяна українцям, примушують». Музею», який стає на той час вацької Народної Республіки, лара, повідомляючи останнього доти неможливий справжній (Далі буде). учасники партизанського руху в про смерть Добровського. Тво­ головним органом чехослова­ міжнародний мир і слов’янська Чехословаччині. ри Й. Добровського справили цько-українських зв'язків. згода». Від початку до кінця ця Оскільки Чехія і Словаччина стаття пройнята гарячою симпа­ серйозний вплив і на Маркіяна П. КУЛЬЧИЦЬКА. разом з Галичиною входили до тією до українського народу і Шашкевича. ст. викладач кафедри В цей період виступає ціла складу однієї держави і були його волелюбних прагнень, гли­ російської мови. плеяда передових чеських та відділені від Східної України бокою вірою в світле майбутнє кордо­ цього народу. словацьких будителів (Йозеф російсько-австрійським Шафарик, Ян Коллар, Карел ном, то природно, що чеські та Діяльність К. Г. Боровсько­ Гавлічек - Боровський, Франті­ словацькі письменники-будителі го, як і інших будителів сло­ переважно впливали на літера­ шек Челаковський, Франтішек в’янства, мала неоціниме зна­ ОЧКИ Палацький та ін.), які почали турне і національне відроджен­ чення, бо вона безпосередньо ня українського народу в Гали­ виявляти глибокий інтерес до підтримувала найблагородніші Шахісти нашого інституту в України, українського народу, чині. прагнення українського народу матчових зустрічах команд на Поряд з Шафариком значне до національного відродження. до його історії, мови і фолькло­ першість вузів міста в 1958 ро­ ру. Чеські та словацькі будите­ місце в історії відродження га­ Укранська історія надихнула лі понад усе цікавились народ­ лицької України займав Ян К. Г. Боровському тему й сю­ ці зайняли четверте місце. ною творчістю, особливо укра­ Коллар. жет його відомої сатиричної по­ В змаганнях цього року наш Ян Коллар був особисто зна­ їнськими піснями. Великим нат­ еми «Хрещення святого Володи­ колектив виступає дещо слабше хненням пройняті слова Шафа­ йомий з деякими українськи­ мира», яку Іван Франко пере­ рика, який, дякуючи Вагилеви­ ми письменниками, зокрема з клав на українську мову. і має можливість зайняти лише чу за надіслану йому рукопис­ Я. Головацьким. Захоплюючись Натхненним словом митця і V— VI місця. В другій підгрупі, ідеями Коллара, Головацький ну збірку українських народ­ різносторонньою діяльністю за­ де виступають наші шахісти та них пісень, писав: «Повні краси поширював у Галичині його тво­ свідчили свої гарячі симпатії до ри, особливо поему «Дочка сла­ сильні команди політехнічного ці простонародні, чисті, вільні українського народу Франтішек квіти, вони мені такі ж милі, як ви». Ця поема мала великий Палацький і Франтішек Рже­ і фінансово-економічного інсти­ вплив на Маркіяна Шашкевича, і дорогоцінні перли». горж. тутів, закінчився четвертий тур. про що свідчить його поезія Тому не випадково першими У 1830 р. Франтішек Пала­ Я к і завжди, успішно виступа­ перекладами з української мови «Згадка», яка є відгуком заспі­ цький в «Часописі чеського му­ були саме переклади народних ву «Дочки слави» Коллара. ють другорозрядники П. З а до­ Безпосередній вплив на зею», відстоюючи самобутність пісень, зокрема пісні «Ой, по­ рожній, М. Скуратівський, які українського народу і його мо­ Шашкевича мав також і Ян слала мене мати» (1814 р.). в чотирьох зустрічах набрали по 3,5 очка. Першорозрядник В. Яременко та М. Гребельська, яка, до речі, вперше виступає в Заняття закінчено. Студент таких відповідальних змаганнях 6 грудня в гуртожитку № 3 швидко виходить з аудиторії, на Самообслуговування — доб­ Хто ж відшкодує відвідува­ іще не має відповідного досві­ ходу кинувши погляд на руч­ ра справа, нічого не скажеш. по Бехтерівському провулку за чам інститутської їдальні за ду, принесли наш ій команді по ний годинник. Але ж чергові куняють з кни­ одностайним схваленням студ­ порвані такими стільцями плат­ 2 очка. З ар аз наші шахісти на­ тя, костюми? гами на підвіконнях чи видив­ ради були організовані найно­ — От біда — знову став. брали в загальному 21,5 очка з вітніші танці, так би мовити в Мимоволі очі піднімаються ляються на непривабливі кар­ раз — ні! Але спостерігалася 40 можливих. дусі останньої моди. Головною інша крайність, теж з претен­ догори, адже на протилежній тини інститутського подвір’я (а Студенти В. Карпенко, С. особливістю їх було те, що в зією на стиль — майже цілко­ стіні висить великий електрич­ там купи сміття височать май­ Райко, В. Пріцкер поставилися залі, де вони відбувались, па­ вита апатія, траурний вираз об­ ний годинник. Але стрілки його же на рівні поламаних тракто­ нувала цілковита тиша. Уявіть лич, якась фатальна скованість до змагань безвідповідально, не завмерли, показуючи той час, рів і автомашин). І це тоді, ко­ собі гурт молодих людей, які постатей. Як почав біля вікна, з 'явившись н а змагання, внаслі­ коли люди або обідають, або ли біля них, особливо на пе­ майже не рухаючись, зосере­ так і зупинився там, чи коли док чого наш а команда втратила міцно сплять, бачачи солодкі рервах, курці утворюють хмари джено перебирають нижніми обрав куток — десь за ша­ дорогоцінні очки. сни. Всі інші інститутські елек­ диму, який потоком повітря кінцівками, тупцюючи на одно­ фою — так і закінчив сонно. тричні годинники показують ту В. Р О Ж К О , втягується в аудиторії. Це ви­ му місці. Ні, не було тут викру­ Приспали студраду! саму годину — лиху годину, студент V курсу фізикоглядає дещо парадоксально. тасів, головоломних па, ще коли про них забула господарча математичного факультету. * * Запаніли п’ятикурсники! Ще частина. Отак висять вони, об­ мазані крейдою під час нескін­ б пак — практику закінчили, незабаром остання сесія, дер­ ченного ремонту, нагадуючи про жавні екзамени, а там... Як за­ те, що ми живемо у вік техніки. думаєшся, то аж вітер свистить Редакція газети «За педаго­ А м оже це особливий спосіб у вухах — то майбуття виграє гічні кадри» оголошує конкурс зупинити час? на срібній арфі. А поки що: лек­ на кращий новорічний літера­ Якщо в нього і вірить ції? практичні? семінари? Яка турний твір (нарис, вірш, фейле­ хтось — то тільки електрики, проза! Ото ж і побачиш наших тон) на теми студентського жит­ яким доручено стежити за ро­ випускників російського відділу тя. Кращі твори, надіслані на ботою електрогодинників. А здебільшого на вулиці, в кіно— конкурс, будуть премійовані й всім іншим відомо, що: відпочивають, набираються сил. опубліковані в новорічному но­ Дорога чекає! І тільки парти мері газети. Час не змусиш зупинитись, стоять в аудиторіях німим доко­ РЕДКОЛЕГІЯ. За хвіст не упіймаєш, ром прогульникам. Тому прийдеться погодитись: (Тексти В. СОКИРКО, Йому кінця немає. Редактор О. КАРДАШ. О. ПЕТРЕНКО). Поодвертались! А запізнюватись на лекції не соромно, хлопці? ДО МІСЯЧНИКА ЧЕХОСЛОВАЦЬКО-РАДЯНСЬКОЇ Д Р УЖБИ Велика історія НАША СИЛА Втрачені Б Е З С М І Х У УВ АГА! � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1959 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource За педагогічні кадри. № 25 (94) (11 грудня 1959 року) Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-05-02 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 25 (94) (11 грудня 1959 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1959. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/230 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О.(редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/f0ceacf45fb3d804ed69b6f5d06174b0.pdf 3329fbb81ee2212b0a84248917d3af2a Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 5 (1654) (січень 2016 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/18">Педагогічні кадри. 2015/2016 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 5 (1654) СІЧЕНЬ 2016 РОКУ Фотофакт НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Концерт у шпиталі 22 грудня 2015 року ректор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова академік Віктор Андрущенко виступив зі звітною доповіддю за 2015 рік перед колективом під час засідання представників трудового колективу університету. З повним текстом виступу ви можете ознайомитись на офіційному сайті університету. Благодійна акція “Подаруй світло” 20 ГРУДНЯ студенти Інституту української філоло� гії та літературної творчості імені Андрія Малишка – уча� сники благодійної акції “Подаруй світло” – запалили вогники щастя й радості в очах 13 чудових діток, які про� живають у дитбудинку сімей� ного типу “Моя родина”. У дитячому будинку “Моя родина” живуть щирі й талановиті дітлахи віком від 6 до 13 років. Усі вони мають гарні мрії й світлі бажання, які не завжди, на жаль, збу� ваються через брак коштів та відсутність батьків. Малюки дуже привітні. З блиском в очах вони зустрічають кож� ного, хто приходить до них у гості, і відразу запрошують до гри. Дітки веселі й дуже активні, вони вміють танцю� вати, співати, малювати, а ще вони вміють любити зов� сім чужих людей. Щиро й по�справжньому. Вони не скаржаться на старенький одяг, поламані іграшки чи відсутність айфонів, айпедів, гаджетів. Найстарша вихованка дитбудинку розповіла нам: “Учора, в день Святого Миколая, у мене витягли в транспорті теле� фон. Я дуже плакала, бо знаю, що новий мені куплять не скоро. Мені його зовсім не шкода, шкода тих фото� графій, які там залишилися”. Ці діти не вміють бути злими, вони тішаться най� меншим, що мають, і вдячні за будь�яку допомогу чи підтримку. Їм зовсім не потрібні дорогі подарунки, вони потребують уваги й турботи. Завдяки спільним зусиллям сайту Healthnews, ГО “Інфекційний контроль в Україні” (1 100 грн.), студент� ської газети “Сьоме небо”, студентської ради Інститу� CТУДЕНТИ Інституту мистецтв НПУ імені М. П. Драго� манова виступили з концертом перед пораненими бійцями у військовому шпиталі на Печерську. Для поранених з діаг� нозом “посттравматичний стресовий розлад” народна пісня – кращі ліки, ніж заспокійливі пігулки. “Психічний стан бійців досить важкий – вони замкнуті у собі, похмурі, сумні... Це було видно й відчутно одразу. Аж десь після третьої пісні почали потроху посміхатися й навіть кричати “класно!”, – говорить завідувачка кафедрою теорії та історії музики, професор С. Ю. Коробецька – Завершився кон# церт піснею про Марусю (“Розпрягайте, хлопці коней”), яку співали вже хором майже усі бійці. Ось справжні уроки патріотизму, і не потрібні слова. Для бійців – це бальзам на їхні душі. Сподіваємось ще прийти до них – порадувати й полікувати”. Офіційно ту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка (НПУ імені М. П. Драгоманова) (3 156 грн.) було зібрано 4 256 грн., які були витрачені на: книги від видавництва А�БА�БА�ГА�ЛА�МА�ГА (13); 2 енциклопедії; 2 коробки пазлів; настільну гру; фрук� ти: банани, мандарини, апельсини, ківі, печиво, горі� шки; солодощі: зефір у шоколаді, мармелад, еклери, ранкові сніданки, печиво, соки. Також дітки отримали чудові книги від сучасної української письменниці Олександри Орлової та ілюстратора цього видання Христини Сьомової “Подорож до країни Мурвіль”. Свято вдалося! Віримо, що світлі вогники в дитячих душах не згаснуть, незважаючи ні на що! Тетяна КРИСЮК, головний редактор студентської газети “Сьоме небо” 22 ГРУДНЯ минулого року на засіданні представників трудового колективу Національного педагогічного універ� ситету імені М. П. Драгоманова було обговорено і затвер� джено нову редакцію Статуту Університету (Код ЄДРПОУ 02125295), протокол № 2 від 22 грудня 2015 року. Зверта� ємо увагу читачів, що на офіційному сайті університету http://npu.edu.ua/ розміщено нову редакцію Статуту для ознайомлення та внесення пропозицій усіх членів трудово� го колективу. �Нові звершення Ювілей ВІТАЄМО Биковську Олену Володимирівну із присвоєнням почесного звання “Заслужений діяч науки і техніки України”! УКАЗОМ Президента Украї� ни “Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України” за знач� ний особистий внесок у держав� не будівництво, соціально�еко� номічний, науково�технічний, культурно�освітній розвиток Української держави, справу кон� солідації українського суспіль� ства, багаторічну сумлінну працю Олені Биковській присвоєне почесне звання “Заслужений діяч науки і техніки України”. На своїй сторінці у мережі “Фейсбук” Олена Биковська подя� кувала за підтримку і співпрацю: “20 років в науці і освіті пролетіли дуже швидко…. А 15 років назад, саме у цей день, 31.01, у своєму педагогічному університеті – НПУ імені М. П. Драгоманова – я захистила кандидатську дисертацію “Трудове виховання в поза� шкільних закладах у сучасних економічних умовах”. Через 7 років після кандидатської, у 33 роки, – захист доктор� ської дисертації “Теоретико�методичні основи позашкільної осві� ти в Україні”. Далі – габілітація у Республіки Польща і наукова, організацій� на, педагогічна, волонтерська, громадська діяльність у співпраці з високопрофесійними колегами з України та інших держав. Надзвичайно дякую вам і сподіваюсь на наше подальше спів� робітництво задля розвитку освіти і науки, суспільства і нашої дер� жави України, яка відзначає своє 25�річчя Незалежності у 2016 році, та інших держав”. Кращий адвокат в Україні! 24 ГРУДНЯ 2015 року відбувся Всеукраїнський незалежний публіч� ний конкурс “АДВОКАТ РОКУ – 2015”, в якому здобула перемогу кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного та трудового права, доцент Дубчак Леся Сергіївна. Співробітники кафедри цивільного та трудового права, деканат факульте� ту політології та права, студенти та викладачі факультету вітають Лесю Сергіївну та бажають їй творчих злетів, натхнення та підкорення нових висот! Вітаємо з 80�річчям Володимира Івановича Бондаря 22 січня відзначив 80�річчя вчений�педагог, дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений пра� цівник освіти України, декан факультету педагогіки і психології, завідувач кафе� дри психології і педагогіки Володимир Іванович БОН� ДАР. У 1961 р. Володимир Івано� вич з відзнакою завершив нав� чання на педагогічному факуль� теті Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького за спеціальністю учитель�дефектолог спеціальної школи та вчитель 1�4 кл. масової школи. З 1961 по 1964 рр. пра� цював викладачем кафедри дефектології КДПІ імені О. М. Горького, а з 1964 р. він – аспірант відділу дефектології Науково�дослідного інституту педагогіки УРСР. У 1969 р. захи� щає кандидатську дисертацію. У 1973 р. – доцент кафедри педа� гогіки КДПІ імені О. М. Горького, також з цього року працює заві� дувачем кафедри педагогіки Центрального інституту вдоско� налення вчителів Міністерства освіти УРСР. В цей період роботи нагороджений відзнакою “Отличник просвещения СССР”. У 1987 р. отримує науковий ступінь доктора педагогічних наук, починає працювати на посаді завідувача кафедри педа� гогіки та методики початкового навчання, нагороджений медал� лю А. С. Макаренка. Почесне вчене звання професора при� своєно у 1988 р. У 1992 р. стає деканом педа� гогічного факультету; нагоро� джений відзнакою “Відмінник освіти України”. Активна наукова робота відзначена НАПН Украї� ни, до якої Володимира Бондаря у 1994 р. обрано членом�корес� пондентом, а у 1999 р. – дійсним членом. Володимир Іванович стає членом бюро відділення теорії та історії педагогіки НАПН України. У 2000 р. Указом президента України присвоєно почесне звання “Заслужений працівник освіти України”. З 2001 р. завідує кафедрою психології та педагогі� ки, у цьому ж році рішенням Ради фонду інтелектуальної співпраці “Україна – ХХІ століття” Володи� миру Івановичу присуджена пре� мія імені В. Вернадського. У 2006 р. Володимиру Бон� дарю присвоєно звання заслу� женого професора НПУ імені М. П. Драгоманова, він нагоро� джений золотою медаллю “К. Д. Ушинський” НАПН України, золотою медаллю “В. Д. Сухом� линський” МОН України. Володимир Іванович Бон� дар – автор понад 130 наукових праць, зокрема: “Дидактика: ефективні технології навчання студентів”, “Управлінська діяль� ність директора школи: дидак� тичний аспект”, “Теорія і техно� логія управління процесом нав� чання в школі”, “Дидактика” та інші. Під керівництвом В. І. Бонда� ря захищено 40 докторських і кандидатських дисертацій з про� блем дидактики, теорії та мето� дики професійної освіти. Володимир Іванович Бон� дар – вчений�педагог у галузі дидактики й педагогічної освіти. Під його науковим керівництвом розроблені та впроваджені в практику роботи вищих педаго� гічних навчальних закладів Украї� ни галузеві стандарти вищої освіти зі спеціальностей “Почат� кове навчання”, “Дошкільне виховання”, модульно�рейтинго� вої технології вивчення дидакти� ки; навчальні посібники з дидак� тики, теорії та технології упра� вління процесом навчання в школі, написані В. І. Бондарем, широко використовуються у вищих навчальних закладах України. Нагороджений орденом “За заслуги III ступеня”, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України та медаллю “Україна”, відзнакою НАН України “За про� фесійні здобутки”, медаллю “Григорія Сковороди” НАПН України, орденом Святого Рівно� апостольного князя Володимира Великого II ступеня, орденом Кавалера “Геродота Гелікарнась� кого”. Вітаємо з 65�річчям професора Івана Івановича Дробота 18 січня відзначив 65�річчя док� тор історичних наук, професор, ака� демік�секретар АН вищої школи України, заслужений діяч науки і тех� ніки України, декан факультету філо� софської освіти і науки, завідувач кафедри історії та філософії історії Дробот Іван Іванович. Трудова, наукова і організаційна робота Івана Дробота вже сорок років пов’язана з нашим університетом. У 1977 р. Іван Іванович з відзнакою завер� шує історично�педагогічний факультет Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького. Пройшов шлях від асистента (сумісника) кафедри історії КПРС (1978–1981), аспіранта кафедри, одночасно викладача (суміс� ника) кафедри історії КПРС (1981–1984), викладача, старшого викладача кафе� дри (1984–1989), доцента цієї кафедри (1989–1995), доцента, професора, заві� дувача кафедри історії України (нині кафедри історії та філософії історії) (1995 – донині). І. І. Дробот – голова спе� ціалізованої вченої ради Д 26.053.02 у НПУ імені М. П. Драгоманова (2004 – 2 донині), заступник, член спеціалізованих вчених ради з культурології, релігієзнав� ства, філософії (у різні роки). Викладацьку, наукову діяльність успішно поєднує з адміністративною: заступник декана дефектологічного факультету (1985–1991), заступник декана філологічного факультету (1994–1996), декан факультету укра� їнської філології (1997–2002), прорек� тор університету з навчальної роботи гуманітарних факультетів (2002–2003), проректор університету з гуманітарної освіти та соціальної політики (2003–2007), декан факультету філо� софської освіти і науки (з 2005 р.). Коло професійних інтересів: історія Другої світової війни, питання українсь� кої державної соборності, суспільно�по� літичної думки в Україні та міжнародне життя, проблеми гуманітаризації педа� гогічної освіти та історії української культури. Засновник і керівник наукової школи “Історія української державності та суспільно�політичного життя в XX ст.”. Автор більше 200 наукових, науково�ме� тодичних праць. Підготував чотирьох докторів і 17 кандидатів історичних наук. Нагороджений низкою державних, профільних і університетських відзнак і нагород: орден “За заслуги” ІІІ ступеня (2004), медалі “Захиснику Вітчизни”, “За працю і звитягу” (2015); почесні звання: “Заслужений діяч науки і техніки України” (2004), “Відмінник освіти Укра� їни” (1996). Має дві Подяки Київського міського голови (2005, 2006); знаки МОН України “Петро Могила”, “За нау� кові досягнення”, Почесну грамоту МОН України, нагороди Української право� славної церкви Київського патріархату: ордени Рівноапостольного князя Воло� димира Великого ІІ, ІІІ ступеня (2003, 2013), орден святих Кирила і Мефодія (2006), святого Миколи Чудотворця (2008); пам’ятний знак “Вірність та честь” ІІ ступеня (Служба зовнішньої розвідки України, 2015); лауреат осві� тянських відзнак “Лиш храм збудуй” (2009), “Залиш мені в спадок думку най� вищу” (2011); громадських акцій “Флаг� мани освіти України” (2010), “Науковці України – еліта держави” (2011), почесні імена України “Еліта держави” (2011), “Україна й українці – цвіт нації, гордість країни” (2013); номінант Енциклопедії персональної серії “Who is Who в Украї� ні” (випуск 2012), має ряд інших відом� чих, громадських, університетських нагород, зокрема найвищу нагороду НПУ імені М. П. Драгоманова – золоту медаль НПУ імені М. П. Драгоманова “Михайло Петрович Драгоманов. 1841–1895 рр.” (2011 р.). СІЧЕНЬ 2016 �25�річчя кафедри педагогічної творчості РЕТРОСПЕКТИВА, СЬОГОДЕННЯ ТА ПОДАЛЬШИЙ ПОСТУП Перша в Україні та на пострадянському просто� рі кафедра педагогічної творчості Національного педагогічного університету імені М. П. Драгомано� ва у канун 180�ліття університету відзначила своє 25�річчя. Заснування кафедри педагогічної творчості було зумо� влено необхідністю демократизації та гуманізації суспіль� ства й освіти, оновлення наукових підходів до розуміння сутності педагогічного мистецтва, посиленням інтересу дослідників до вивчення неформалізованих явищ і проце� дур у педагогічній професії, зокрема розвитку педагогічної інтуїції, виникнення станів творчого натхнення вчительсь� ких кадрів, їх здатності до педагогічної імпровізації, виро� блення нестандартних педагогічних рішень, створення педагогічних інновацій тощо. Першим завідувачем кафедри стала кандидат педаго� гічних наук, старший викладач Світлана Олександрівна Сисоєва, нині – доктор педагогічних наук, професор, член� кореспондент НАПН України. Запровадження на всіх факультетах і педагогічних спеціальностях інституту викла� дання навчального курсу “Основи педагогічної творчості вчителя”, підготовка навчального посібника, програми дис� ципліни й методичних рекомендацій до його вивчення, роз� гортання профільних наукових досліджень сприяло дина� мічній трансформації започаткованих курсів з педагогічної творчості та майстерності у нормативну навчальну дисци� пліну педагогічної підготовки фахівців освітньо�виховної сфери різноманітних профілів та спеціальностей, а кафе� дра педагогічної творчості набула загальноінститутського статусу. Новаторська ідея створення кафедри педагогічної творчості та запровадження у навчальний процес іннова� ційного для вищої педагогічної школи курсу з основ педаго� гічної творчості знайшли послідовників, чимало педагогіч� них навчальних закладів також розпочали викладання цієї дисципліни, а у Сумах, Глухові та Умані було відкрито однойменні кафедри педагогічної творчості. Активні наукові пошуки і досягнення викладачів кафе� дри у створенні оригінальних педагогічних концепцій, тео� рій, технологій завершилися успішним захистом докторсь� ких (С. О. Сисоєва, 1997; Н. В. Гузій, 2007) та кандидатських (Л. І. Даниленко, 1994; О. І. Виговська, 1995; Р. Х. Вайнола, 1998; Т. В. Шестакова, 2006, Т. Г. Калюжна, 2011) дисерта� цій, заклавши фундаментальне наукове підґрунтя для роз� будови й подальшого вдосконалення змісту та технологій викладання навчального предмета з основ педагогічної творчості та майстерності. Сьогодні кафедра педагогічної творчості НПУ імені М. П. Драгоманова суттєво зміцнила свій кадровий потен� ціал і перетворилася на потужний, широко знаний в Україні та за її межами науково�методичний центр, в якому плідно працюють лише кадри вищої кваліфікації – доктори та кан� дидати наук, професори, доценти і старші викладачі. Майже двадцять років кафедру очолює Наталія Василівна Гузій – доктор педагогічних наук, професор, академік Ака� демії вищої школи України, дійсний член Міжнародної ака� демії акмеологічних наук, академік Української академії акмеології, автор понад 250 науково�методичних праць. До свого 25�річчя кафедра педагогічної творчості підій� шла із вагомим творчим доробком, що налічує понад 500 науково�методичних праць загальним обсягом близько 1000 д.а., з них за останні п’ять років підготовлено близько півтори сотні видань обсягом близько 400 д.а., у тому числі підручники та посібники з грифом МОН України, зарубіжні видання (монографії, статті), публікації у провідних віт� чизняних фахових виданнях. Особливу роль у науковій та організаційно�гро� мадській роботі кафедри відіграє регулярне видання протягом багатьох років фахового збірника наукових праць з профільної проблематики кафедри “Творча осо� бистість учителя: проблеми теорії і практики”. У його опу� блікованих 35 випусках успішно акумулюються результа� ти пошуково�дослідницької роботи науковців, що сприяє зміцненню професійних контактів з провідними фахівця� ми, науковими осередками та творчими колективами науково�педагогічних установ України та близького зару� біжжя. При кафедрі функціонує докторантура та аспірантура зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти, успішно проводиться підготовка нової генерації кадрів вищої кваліфікації, захищаються докторські та кан� дидатські дисертації. Інтенсивно формується оригіналь� на наукова школа акмеологічних засад професійного зростання фахівців різноманітного профілю, яку очолює завідувач кафедри, доктор педагогічних наук, професор Н. В. Гузій. Наукові здобутки фахівців кафедри становлять той фундаментальний базис, на якому відбувається організа� ція навчально�виховного процесу у вищій педагогічній школі – модернізація концептуальних засад, змісту нав� чального курсу загальнопедагогічної підготовки студен� тів бакалаврату “Основи педагогічної творчості та май� стерності” та технологій його вивчення як центрального напряму діяльності кафедри, що полягає у її незмінному виконанні загальноуніверситетських функцій. За ці роки створено солідне методичне забезпечення цієї дисциплі� ни, що налічує понад півсотні профільних навчальних СІЧЕНЬ 2016 Колектив кафедри педагогічної творчості видань: розроблено чотири покоління базових навчальних програм (проф. Н. В. Гузій), останні з яких є вдалою спро� бою інтеграції ідей педагогічної творчості й майстерності як самодостатніх і разом з тим взаємопов’язаних феноменів та технологій; з грифом МОН України видано хрестоматію “Педагогічна творчість і майстерність” (проф. Н. В. Гузій), посібник “Основи професіоналізму викладача вищої школи” (проф. Н. В. Гузій), посібник “Розв’язання педаго� гічних задач” (доц. Л. О. Мільто), кафедральний курс лекцій з основ педагогічної творчості та майстерності (проф. Н.В. Гузій, доц. В. М. Гореєва, доц. Л. О. Мільто, ст. викл. В. Х. Сидоренко, доц. Т. В. Шестакова); опубліковано різно� манітні методичні посібники, глосарій, робочий зошит, рекомендаційний бібліографічний покажчик, рекомендації та матеріали до вивчення окремих тем курсу, проведення лекцій, семінарів та лабораторних занять, тести, матеріали до практики тощо. Специфіка викладання навчального курсу з основ педагогічної творчості та майстерності, його цільова орієн� тація та змістовне наповнення вимагають широкого запро� вадження сучасних технологій вузівського навчання, на що постійно спрямовується увага викладачів кафедри і що органічно входить до кола їх наукових інтересів та висвітлю� ється в публікаціях, доповідях тощо. Це – контекстне та інтерактивне навчання, професійні тренінги та вправи�мі� кровикладання, навчально�творчі проекти, педагогічні ігри, вирішення педагогічних задач, професійно�педагогічні дебати, діагностичні процедури вимірювання професійно важливих педагогічних якостей за допомогою ЕОТ та ін. На кафедрі розроблено і впроваджено положення про оригі� нальну систему модульно�рейтингового контролю за вив� ченням курсу студентами всіх форм навчання, що передба� чає посилення відповідальності студентів за результати своєї навчальної діяльності, збільшення питомої ваги само� стійної роботи студентів, їх участі у НДР, підготовці різнома� нітних навчально�творчих продуктів, проведення конкурсів педагогічної творчості та майстерності тощо. Провідні фахівці кафедри успішно керують кваліфікаційними дослі� дженнями магістрантів, роботою наукових студентських гуртків та проблемних груп. Крім нормативної дисципліни “Основи педагогічної творчості і майстерності” на кафедрі у різні роки викладалися спецкурси актуальної тематики, як� от: “Сучасні педагогічні технології” (проф. Н. В. Гузій, доц. В. В. Пилипчук, доц. Т. В. Шестакова), “Вступ до педа� гогічної професії”, “Основи професіоналізму викладача вищої школи” (проф. Н. В. Гузій), “Основи професійно�пе� дагогічного самовдосконалення” (доц. Т. В. Шестакова), “Розв’язання педагогічних задач“ (доц. Л. О. Мільто), “Куль� тура педагогічної взаємодії” (ст. викл. В. Х. Сидоренко), “Основи інноваційної діяльності вчителя”, “Управління екс� периментальною діяльністю в закладах освіти” (проф. Л. І. Даниленко) та ін., кожен з яких забезпечений відповід� ною науково�методичною базою. У сучасних умовах роз� ширення можливостей студентів вільного вибору навчаль� них дисциплін кафедра розробила та пропонує студентам для вивчення новітні курси педагогічного спрямування з акмеології, андрагогіки, педагогічної інноватики, комуніка� тивної культури вчителя�вихователя, основ педагогічного професіоналізму та ін. Крім навчальної роботи зі студентами кафедра активно залучає зацікавлену студентську молодь до наукових пошу� ків, участі у наукових конференціях, підготовки друкованих праць. Добре зарекомендували себе щосеместрові міжін� ститутські конкурси наукових робіт студентів. На підтримку ініціативи педагога�новатора Ш. О. Амонашвілі кафедра організувала університетський конкурс на кращий твір про педагогічну професію. Важливим акцентом у роботі кафедри є пропаганда серед майбутніх учителів зразків новаторського педагогіч� ного досвіду, оволодіння студентами методикою та техно� логією його вивчення і впровадження. Особливо яскравою подією став проект “Творчі майстерні педагогів�новаторів”, у межах якого було проведено творчі зустрічі колективу уні� верситету з визначними освітянами Шалвою Амонашвілі, Миколою Гузиком, Ганною Сазоненко, Миколою Палтише� вим. Логічним продовженням цих заходів стало започатку� вання проекту, присвяченого народним вчителям України. Значущим для університету і педагогічної громадськості стала участь кафедри у проведенні Міжнародного форуму акмеологічних навчальних закладів (Київ, 2010 р.). Неабия� кий інтерес студентів викликають засідання постійно дію� чого круглого столу “На шляху до педагогічної творчості, майстерності, професіоналізму” за участю переможців конкурсів “Вчитель року”, презентації творчих лабораторій учителів�майстрів, науково�методична допомога школам, коледжам та гімназіям столиці та області. У канун 25�річного ювілею кафедра педагогічної твор� чості активно розбудовує нові вектори свого подальшого розвитку. Її колектив став переможцем у конкурсі проектів наукових досліджень і розробок МОН України та виборов право на здійснення кількарічного фундаментального дос� лідження “Акмеологічні засади професійної підготовки освітянських кадрів у системі неперервної педагогічної освіти”. Напередодні цього ювілейного року кафедра педа� гогічної творчості набула статусу випускової, започаткував� ши новітню в Україні магістерську програму з підготовки педагогічних працівників за спеціальністю “Дорадництво”, яка передбачає здобуття кваліфікацій консультанта з дорадництва у сфері освіти, методиста, викладача загаль� нопедагогічних дисциплін. Майбутня професійна діяльність таких фахівців, вельми затребуваних у розвинутих країнах Заходу, полягає у наданні кваліфікованих консультативних педагогічних послуг; підготовці та експертизі методичного забезпечення академічної галузі; науково�методичному супроводі педагогічних інновацій; організації науково�ме� тодичної роботи педагогічних працівників тощо. Перший випуск фахівців з педагогічного дорадництва підготовле� ний на основі вперше створених на кафедрі стандартів вищої освіти, оригі� нальних навчальних планів та програм, профільних авторських посібників та методичних рекомендацій (проф. Н. В. Гузій, проф. В. І. Саюк, доц. Д. В. Щербина, доц. Т. І. Бурлаєнко, доц. К. В. Гораш, ст. викл. О. А. Мозго� ва, ст. викл. І. В. Рашковська). Реалізуючи стратегічні завдання інноваційного розвитку університету щодо підготовки креативного вчителя� творця, втілюючи думку�настанову його ректора акад. В. П. Андрущенка про те, що педагогічна творчість – це і минуле, і сучасне, і майбутнє універси� тету, це – веління часу, якого потребує епоха, колектив кафедри педагогічної творчості прагне нових здобутків, вибудовує нові перспективи розвитку, залишаючи незмінними такі корпора� тивні цінності, як творча атмосфера, постійний науково�методичний пошук, готовність підкорювати нові акме�вер� шини у своїй професійній діяльності. Викладачі кафедри на творчій зустрічі з педагогом%новатором Ш. О. Амонашвілі (Київ, 2009 р.) Наталія ГУЗІЙ, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогічної творчості 3 �ОЛІМПІЙСЬКІ ТРАДИЦІЇ “ЛЮБОВІ ДО МУДРОСТІ” ЯК СВІДЧИТЬ історія, перші Олімпійські ігри відбу� валися не тільки як спортивні змагання, а і як конкурс найкращих учених і митців, що теж були учасниками Олімпіади. Саме під час такого суперництва автори читали глядачам ігор свої твори, презентували дослі� дження. Серед учасників і переможців Олімпійських ігор були відомі античні науковці та мислителі, зокрема Демосфен, Демокріт, Платон, Арістотель, Сократ, Піфагор і Гіппократ. У період між відродженням Олім� пійських ігор і тридцятими роками ХХ століття, як вва� жали організатори перших Олімпіад за часів П’єра де Кубертена, справжні олімпійці мали бути сильними не тільки тілом, а й могутніми, гармонійними своїм духом, творчістю та інтелектом. Заохочення молоді до креативного і критичного мислення для популяризації філософської освіти – саме такою була мета освітянського змагання, яке організували Національний центр “Мала академія наук України” спільно з Інститутом філософської освіти і науки НПУ імені М. П. Дра� гоманова. Філософія в Україні не є обов’язковим шкільним предме� том, але сучасна соціокультурна ситуація актуалізує її важливість як для особистісного розвитку, так і для суспільства. Чим раніше молода людина поринає у процес філософування, тим більше шан� сів, що вона оволодіє навичками критичного мислення і буде, за словами організаторів, “мати смі� ливість користуватися власним розумом”. Юних філософів привітали керівник НЦ “МАН” Оксен Лісовий, директор Інституту філософської освіти і науки НПУ імені М. П. Драгоманова Іван Дробот, координатор олімпіади Надія Адаменко і член журі, доктор філософських наук Андрій Баумейстер. Участь в олімпіаді взяв 21 учень 8–9�х (перша віко� ва група) і 53 школярі 10–11�х (друга вікова група) кла� сів загальноосвітніх закладів. Конкурсною роботою було філософське есе – невеликий за обсягом і само� стійний за змістом письмовий твір із чітко вираженою авторською думкою, розгорнутий у формі розповіді з метою обґрунтування і демонстрації власної точки зору на певне явище чи предмет. Теми есе торкалися різних сфер життя, індивіду� ально�психологічного аспекту багатьох соціальних явищ. Приміром, яким має бути справедливе суспіль� ство? Чи мають гуманітарні науки бути комерційно успішними? Якщо нема Бога, то все дозволено? Від� повіді на такі питання людство шукало століттями. Були і сучасні теми, наприклад, як гаджети змінюють наше ставлення до інших людей і світу. Поки школярі філософували, вчителі, які супрово� джували своїх підопічних до Києва, ознайомлювалися з інноваційними педагогічними формами роботи з учнями. Для них організатори влаштували освітню майстерню “Філософія для дітей”. Після двогодинного написання конкурсної роботи на олімпійців чекав “День філософії – 2015”. Так називалася спільна програма сту� дентів Інституту філософської осві� ти і науки НПУ імені М. П. Драгома� нова та учасників олімпіади. Філо� софські диспути студентів, викла� дачів чергувалися з піснями, тиша залу під час виступу спікерів змі� нювалася сміхом на вдалі дотепи юних коментаторів. Завершився вечір спільною розмальовкою вікон арт�простору “SKLO” гуманітарного корпусу НПУ імені М. П. Драгоманова. Драгомановці на Форумі “Idea F” Тест�драйв професії HR�менеджер 17 ГРУДНЯ 2015 року відділ професійно�кар’єр� ної орієнтації та праце� влаштування Національ� ного педагогічного універ� ситету імені М. П. Драго� манова взяв участь у Все� українському Форумі “Idea F”, організованому Міністерством молоді та спорту України спільно з Київським молодіжним центром зайнятості. Представник відділу Войтюк Ірина та студенти університету мали можливість оцінити кращі досягнення молоді у галузі реалізації соціальних проектів та отримати консультації з питань вирішення самозайнятості, соціального стано� влення та розвитку молоді. 16 ГРУДНЯ студенти та викладачі Інституту управління та економіки освіти стали учасниками майстер�класу з HR�менеджменту, який провела відомий бізнес�тренер Марія Шевченко. Викладачі і студенти, учасники Школи бізнес�тренерів дізналися і мали змогу спробувати себе в ролі менеджера з персоналу, а от стати їм чи ні – це питання наступних тренінгів з цієї тематики, які пообіцяла і в подальшому проводити Марія Шевченко. Сергій КУТНЯКОВ Анонс конференції Важливо КАФЕДРА культурології Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова запрошує взяти участь у Міжнародній науковій конференції “Інноваційні технології в культурній галузі”, яка відбудеться 7 квітня 2016 р. Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 4 Тематичні напрями конференції: – Демократизація культурного процесу і нові форми інтелектуальної праці. – Гуманітарні технологіі в соціально�економічному розвитку суспільства. – Культурні практики повсякденності і формування творчих індустрій. – Інформаційні технології у культурній галузі. – Особливості професійної освіти у сфері творчих індустрій. – Нові освітні стратегії сучасності. – Сектор “нових медіа”: медіапростір як культурний простір. – Інновації в культурі як фактор особистісного росту. – Культурна економіка як “економіка переживань”, “економіка знань”, “економіка послуг”. – Туризм як глобальна технологія культурної індустрії. – Гейміфікація і культура. – Смарт�суспільство. Детальна інформація: http://ifon.npu.edu.ua Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua ДО УВАГИ СТУДЕНТіВ+КОНТРАКТНИКіВ! Змінилися реквізити для оплати навчання. Доводимо до вашого відома НОВІ РЕКВІЗИТИ. Отримувач платежу: НПУ імені М. П. Драгоманова Назва установи банку: ДКСУ м. Києва Рахунок отримувача: 31252276113601 Код отримувача: 02125295 Код банку: 820172 Вид платежу: За навчання в НПУ імені М. П. Драгоманова, прізвище, ім’я та по�батькові студента Код платежу: 25010100 Втрачений студентський квиток № КВ9913124, виданий на ім’я Сапожинсь� кої Світлани Сергіївни, вважати недійсним. Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. СІЧЕНЬ 2016 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2015/2016 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 5 (1654) (січень 2016 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-15 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 5 (1654) (січень 2016 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2016. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/216 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/c6f2c6e007788b40a3c01a1bfb6103a3.pdf 95370910af05884739befa43a8810f29 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 6 (1648) (квітень 2015 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/17">Педагогічні кадри. 2014/2015 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 6 (1648) КВІТЕНЬ 2015 РОКУ Кадр місяця НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Міжнародна діяльність Ректор НПУ зустрівся з ректором Університету в Туреччині 30 квітня 2015 року в Національному педагогічному університеті відбулося відкриття аудиторії професора Григорія Волинки, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора філософських наук, проректора з наукової роботи НПУ, який рік тому пішов з життя. Григорій Іванович Волинка 35 років свого життя присвятив науково&педагогічній діяльності в Драгомановському виші. Світлина Михайла Франківського З нагоди 180�річчя НПУ Ректор зустрівся з митцями У ПЕРЕДДНІ урочистих заходів з нагоди 180&річчя Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ректор вишу Віктор Андрущенко приймав митців НПУ, почесних і заслу& жених професорів і докторів університету, Героїв України, народних артистів, заслужених артистів України, що віддають частку своєї душі, виховуючи нове покоління у дусі високої культури і мистецтва. людини, особливо для студентського загалу”. Від імені всього колективу університету ректор та проректорський корпус висловили вдячність мит& цям за щиру працю для Драгомановського універ& ситету, любов до молоді, патріотизм. Студенти ж побажали гостям міцного здоров’я та ще довгих років життя, натхнення і віри у світле майбутнє, що сьогодні лягає на плечі молоді. Університет пишається такою когортою укра& їнської мистецької інтелігенції, серед якої Анатолій Авдієвський, Мирослав Вантух, Іван Драч, Борис Олійник, Ліна Костенко, Анатолій Пала+ маренко, Тамара Стратієнко, Андрій Демиден+ ко, Олександр Гурець, Василь Федоришин та інші. 8 КВІТНЯ 2015 року ректор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова академік Віктор Андрущенко зустрівся з ректором Gedizuniversity Izmir професором Dr. Seyfullah Gevik та з головою правління Українсько&турецького культурного центру “Сяйво” Гьохка& ном Деміром. У рамках співробітництва з Українсько&ту& рецьким культурним центром Драгомановським універси& тетом започатковано і реалізовано вже низку міжнародних проектів. Для виконання різноманітних ініціатив залучаються фахівці іноземних вищих навчальних закладів. “На перетині наукових і освітніх досягнень університетів різних країн, завдяки обміну досвідом, літературою, стажу� ванню наукових співробітників народжуються нові взаємо� вигідні напрямки співробітництва, розвиваються наукова і освітня галузі”, – переконаний Віктор Андрущенко. У розмові колеги обговорили можливі шляхи співпраці, окреслили пункти майбутньої партнерської угоди. Це сто& сується й зокрема поїздок наших вчених до Туреччини, обміну студентами, лекцій іноземних колег в Україні. Завдя& ки англійській мові викладання в Gedizuniversity це не скла& датиме труднощів і для українських студентів. Не менше зацікавився пан Gevik і функціонуванням Асо& ціації ректорів педагогічних університетів Європи, яку очо& лює Віктор Петрович. Здебільшого імплементацією Педаго& гічної Конституції Європи, що сьогодні поширилася вже за межі європейського простору. Домовленості йшли й щодо співробітництва із цією Асоціацією. Також до розмови долучилися проректор з міжнародно& го співробітництва НПУ Володимир Лавриненко та про& ректор з науково&методичної роботи гуманітарних інститутів Богдан Андрусишин. Прес�служба університету “Гармонійний і всебічний розвиток особистості, що пропагує уже кільканадцять років Драгоманов� ський університет, не був би ніколи реалізований вповні, якби не ваша праця, наші шановні великі служителі мистецтва, – наголошує Віктор Петрович. – Мати дотичність до вас, просто сидіти поруч, мати можливість відчути ваше натхнення, доторкнутися до вашої творчості – безмежне щастя для кожної Прес�служба університету Профкар’єрна орієнтація День кар’єри НПУ – 2015 стор. 2 Інтерв’ю Інтерв’ю Алла Ярошенко: “Співпраця – постійний систематичний процес” стор. 3 Марія Шеремет: “Хочеш зробити людині добро – зроби крок ” стор. 5 �Наукова робота Профкар’єрна орієнтація та працевлаштування Проблема гідності у вимірах війни та миру. Обговорюють драгомановці ДЕНЬ КАР’ЄРИ НПУ – 2015 2 квітня в гуманітарному корпусі НПУ імені М. П. Драгоманова пройшов “День кар’єри НПУ – 2015”. Захід такого формату у стінах нашого вишу відбувається другий рік поспіль за сприяння керівництва та студентів Інституту філософської освіти і науки. В рамках заходу всі охочі могли не лише ознайомитись з програмами стажування та працевлаштування, а й пройти профорієнтаційне тестування, яке нині є популярним у світовому освітньому просторі. Відкриття міжкафедрального семінару Кафедра філософської антропології Інсти+ туту філософської освіти та науки НПУ імені М. П. Драгоманова організувала обговорен+ ня однієї з найактуальніших проблем сучасно+ сті: людської гідності у вимірах війни та миру. Дискусії щодо окресленої проблематики роз+ горнулися у форматі міжкафедрального семі+ нару “Філософія. Людина. Культура”. Унікальність і важливість заходу виділив у своєму вступному слові ректор НПУ Віктор Андрущенко, зазначивши, що подібний аналіз ситуації у міждисциплінарному плані завжди демонстрував свою результативність. Вчені різ& них наукових площин і навіть різних академічних поколінь забезпечують погляди на одне й те ж поняття під різними точками зору, що у свою чергу розкриває об’ємну картину того чи іншого явища. Тема людської гідності все більше актуалізується сьогодні в наукових доробках вчених. “Сьогодні ми всі поставлені в обставини, коли жити, творити й відтворювати доводиться в умо� вах фактичної війни, – розповідає Віктор Петро& вич. – Ці умови на нас тиснуть таким чином, що психологія, мораль, наші уявлення про сутність і призначення людини, людські цінності трансфор� муються. Проблема ж гідності – дуже глибока й є фактично проблемою людського єства. Її пере� творення в сучасних умовах – сутність перетво� рення людини”. Вчені резюмують, що те, наскільки конкретна людина здатна бути внутрішньо вільною, не під& даючись тиску з боку суспільства, цивілізаційних змін, говорить про її людську гідність і шляхет& ність. “Разом з тим, ми декларуємо єдність як від� чуття цінності кожної людини, – наголошує завіду& вач кафедри філософської антропології Світлана Крилова. – Чим більше ми відчуваємо повагу й свою потрібність з боку соціуму, тим більше нам хочеться самореалізовуватися й відповідно роби� ти щось для цього суспільства”. Прес�служба університету На відміну від минулого року, цього разу більшість компаній надавала перевагу студентам старших курсів, тобто майбутнім випускникам. Причиною цьому є вищий рівень компаній на ринку праці, що вимагають повний робочий день. Як зазначають самі роботодавці, студентам перших курсів важко поєднувати навчання з роботою і їх головне завдання на даному етапі – навчатись. А от щодо досвіду роботи, то його мінімальність чи взагалі відсутність не є проблемою. Представлені компанії наголошують на гарантуванні подальшого працевлаштування та можливості кар’єрного зросту. Користь проведення заходів такого типу полягає у змозі студентів реалізувати себе, а також поповнити ринок праці підготовленими кваліфікованими фахівцями. Роботодавці охоче йдуть назустріч студентам, щоб допомогти відкрити їм свій потенціал, бо саме вони представляють майбутнє нашої країни. Організатори виставки роботодавців Увазі студентів були представлені організації, які займаються допомогою у працевлаштуванні: Молодіжна біржа праці, Всеукраїнська громадська організація “Для спільної справи”, Київський міський центр зайнятості. Звернувшись до цих організацій, студент мав змогу отримати кваліфіковану допомогу. Крім цього, драгомановцям були запропоновані лекції, тренінги, курси та тестування, які спрямовані не лише на вибір професійної сфери діяльності, а й на те, щоб навчити правильно поводити себе на співбесіді з роботодавцем чи писати резюме. Також свої вакансії запропонували компанії “ProCredit Bank”, “EY”, “Metro”, “АХА Страхування” та “Воля”. Однією з позитивних якостей, що об’єднує всі ці організації, є наявність оплачуваного стажування, термін якого варіюється від кількох тижнів до півроку, в тому числі навіть за кордоном. Майже всі присутні роботодавці не наполягають на профільній освіті, пояснюючи це тим, що необхідним навичкам вони навчать стажерів на “власних курсах”. До того ж, вони навмисно шукають студентів філософського навчального підрозділу, які мають, як відомо, креативне мислення. Студентське наукове товариство Студенти знайомляться з вакансіями Організатори заходу сподіваються, що “День кар’єри НПУ” стане чудовою традицією в нашому університеті, бо це чудова нагода для студентів визначитись з видом діяльності на майбутнє й отримати досвід роботи. Захід відбувався завдяки співпраці Інституту філософської освіти і науки НПУ імені М. П. Драгоманова та Київського молодіжного центру праці за сприяння Відділу професійно&кар’єрної орієнтації та працевлаштування НПУ імені М. П. Драгоманова. Влада ГЕРАСИМЕНКО Фото Вікторії Алексеєвої Патріотизм Тиждень студентської науки – 2015 З 27 до 30 квітня 2015 року в Національному педагогічному універ+ ситеті імені М. П. Драгоманова за ініціативи Студентського наукового товариства імені Григорія Волинки пройшов Тиждень студентської науки – 2015. Урочисте пленарне засідання відбулося 27 квітня в акто+ вій залі, оскільки жодна конференц+аудиторія не змогла умістити усіх охочих поспілкуватися з професорами і академіками університету. За словами ректора НПУ Віктора Андрущенка, така ідея весняних науко& вих днів для молоді, що вже давно практикується у ВНЗ, – прекрасна можливість студентам спробувати свої сили в науці, продемон& струвати досягнення, долу& читися до великих світу цього в академічних колах. Кожен інститут із 20, що входять в структуру універ& ситету, підготував до тижня науки свої заходи, серед яких звітно&наукові конференції, інформаційні зустрічі, науково&практичні семінари, тренінги, творчі зустрічі і круглі столи. Проблематику усіх заходів обирали самі студенти, чим, власне, й забезпечили свою особливу активність та зацікавленість у Тижні науки. Завершенням наукової семиденки стало відкриття аудиторії імені профе& сора Григорія Волинки 30 квітня 2015 року в гуманітарному корпусі універси& тету. Григорій Іванович довгий час був проректором з науки в НПУ і одним з перших долучився до створення Студентського наукового товариства. Збе& регти пам’ять про прекрасного вченого і дослідника історії філософії запропо& нували студенти. Ветерани, студенти, волонтери – разом для благої справи ВОЛОНТЕРСЬКА робота студентської молоді Національного педагогічного універси& тету імені М. П. Драгоманова набуває все біль& шої активності. Її головна мета – адресна допо& мога тим, хто її потребує. Серед основних напрямків волонтерської роботи студентів – соціальна підтримка та шефська допомога ветеранам Великої Вітчизняної війни, бійцям АТО та іншим. З цього приводу була організована та про& ведена зустріч активу студентів – волонтерів НПУ з волонтерами Академії внутрішніх справ задля обміну досвідом та допомоги ветеранам, сім’ям загиблих бійців АТО, а також щодо проведення спільних зустрічей і круглих столів. У зустрічі взяли участь представники Ради ветеранів Шевченківської та Солом’янської РДА, ветерани Академії внутрішніх справ. Волонтери відвідали музей академії, обмінялися подарунками та поділилися планами на майбутнє. Микола КОТ, Голова ради ветеранів НПУ Прес�служба університету 2 КВІТЕНЬ 2015 �Інтерв’ю Ініціативи драгомановців Алла Ярошенко: “Співпраця – постійний систематичний процес” У контекстІ заявленого політичного курсу України до Європейського Союзу співпраця з іноземними освітніми закладами набуває ще більшої актуальності. Інститут соціальної роботи та управління є одним з нав+ чальних підрозділів університету, де студенти при бажанні мають змогу отримувати європейський досвід навчання. “Подвійні дипломи” – проект, який сприяє активним і цілеспрямованим студентам в плані кращої професійної самореалізації. Подробиці цього проекту для читачів газети “Педагогічні кадри” розповідає його натхненниця і головний організатор – доктор філософ+ ських наук, професор Алла Ярошенко – Розкажіть, будь ласка, як розпочався проект “Подвійні дипломи”? – Проект “Подвійні дипломи” зародився саме в стінах Національного педагогічного університету імені М. Драго& манова починаючи з співпраці з Вищою лінгвістичною шко& лою в Ченстохові (Польща), тепер сферу наших міжнарод& них зв’язків розширено, й до цього проекту долучилась Вища школа Гуманітас (м. Сосновиці). Мені було приємно, що на минулорічній великій конференції, яка відбулась в Польщі за участю доктора Цезарія Вошінського і мера міста Ченстохов, було чітко зазначено, що пріоритетним у їхній співпраці завжди був і залишається саме наш університет. Ми першими започаткували такий формат співпраці, а вже через певний час були залучені університети з Тернополя, Мелітополя, Луганська, Одеси. Для нас важливо, що всі польські починання спочатку орієнтовані в бік студентів Драгомановського університету. – Як відбувається набір студентів? – Коли ми починали реалізацію цього проекту, то було складно з формуванням групи. Хтось не довіряв, хтось боявся, а хтось думав, що платня за навчання занадто мала і це якась авантюра. Єдиною умовою відбору була відсут& ність академічних заборгованостей. Ми розуміли: якщо сту& дент не навчається у нас, то не буде і там. Хоча є й винятки: одна студентка сказала, що їй цікавіше навчатися в Польщі. Але я вважаю, що рівень української освіти є достатньо високим і в певних речах навіть кращий, ніж за кордоном. Але ця дівчинка добре володіє польською мовою і їй подо& бається їх культура, тому думаю, що вона сама налаштува& ла себе таким чином. Перший раз ми поїхали влітку 2012 року. Студентам під& готували чудову програму практичного спрямування: відбу& лася зустріч з керівництвом університету, було організовано наукову конференцію, тренінги. В першій половині дня від& бувались пари, а в другій – ми відвідували заклади соціаль& ної сфери. Це було настільки цікаво для студентів, що вже через кілька днів фотографії “Як ми почали літню сесію” були популярними в мережі Інтернет. Почав спрацьовувати метод “рівний – рівному”, тому коли я восени попросила помічників зібрати в аудиторії бажаючих, то з цим вже не було проблем. Студенти вже знали деталі проекту від дру& зів, які повернулись з навчання за цією програмою. Якщо в перший рік навчання група складалась з 15 студентів, то в другий рік – 40. В кожного своя мотивація: дехто із західної частини України, тому для них це близько за духом, дехто прагне розширити свій світогляд, а є й такі, що вже пра& цюють в соціальній сфері і їм цікаво порівняти українську і польську специфіку. На сьогоднішній день є багато бажаю& чих поїхати на практику і стати фахівцем європейського рівня. – Тішить, що серед мотивацій студентів ви назвали знання, досвід, практику, а не отримання європейської “корочки”. – На зустрічах зі студентами ми не піднімали тему пере& ваги одного диплома над іншим. Про це навіть не було мови. Ми розповідали студентам про важливість академічної мобільності і конкурентоздатності на ринку праці, значу& щість залученості до світової культури і сучасного знання. Ми звертали увагу не на “корочку”, а на якості, якими вони мають володіти для того, щоб професійно реалізуватись. Серед студентів я теж не чула про таку мотивацію, як диплом іншого кольору чи іншою мовою, їх ціка& вить саме культура. – Наскільки мені відомо, в Польщі напрям соціальної роботи як такий відсутній. Що ж в них є натомість? – Спеціальність “Соціальна робота” легко адаптується під спеціальності “соціальна педаго& гіка”, “соціальна допомога”, тобто всі спеціальності, за якими здій& снюється підготовка студентів в нашому Інституті. В Польщі сту& денти також мають змогу отрима& ти таку спеціалізацію як “соціаль& на ресоціалізація”. Це робота з незахищеними верствами насе& лення і з людьми, які мають певні КВІТЕНЬ 2015 Проведено навчальний семінар про подолання професійного вигорання Редакція університетської багатотиражки отрима+ ла вдячного листа за проведений навчальний семінар одного з викладачів Драгомановського університету. Зв’язавшись з відправником, ми отримали матеріал про проведений захід, тому із задоволенням розмі+ щуємо його в газеті. 26 березня в Бородянській спеціалізованій школі – ЗНЗ № 2 відбувся навчальний семінар “Саморегуляція вчи& теля засобами психосинтезу в умовах професійного виго& рання” практичного психолога, кандидата психологічних наук, доцента кафедри психології і педагогіки НПУ імені М. П. Драгоманова Кучеренко Єгора Валерійовича. вади. Для нас ця спеціалізація є цікавою, тому вона входить до академрізниці, яка викладається. Цікаво, що в Україні для захисту диплому чи дисертації потрібно мати публікацію у фаховому виданні, а за кордо& ном по&іншому. В Польщі існують збірники міжнародних праць певної спрямованості, наприклад, гуманітарної. Цей журнал матиме загальну назву, а далі йтимуть розділи. Публікація в такому журналі влаштує майбутніх кандидатів наук як з філософії, так і з соціології, педагогіки, соціальної роботи та ін. Для європейців головне, щоб були міжнародні номери публікацій, а не конкретна фаховість. – Ви так натхненно про все розповідаєте! – Коли я вперше озвучувала студентам інформацію про проект, то знала, що потрібно все зробити якомога краще. Сьогодні існує певний рівень недовіри до навчальних закла& дів, тому цей величезний пласт роботи ми з колегами повинні були виконати якісно. Я контролювала роботу на всіх рівнях, тому знаю кожен крок від початку до того, що маємо сьогодні. Слід згадати і ще одного партнера, завдяки якому цей проект став можливим, – “Центр академічних обмінів”. Коли колеги з цієї установи запропонували спів& працю, то в них теж не були відпрацьовані механізми реалі& зації такого науково&навчального проекту. Але всі три сто& рони прагнули співпраці, тому ми підписали договір. Тепер ми тісно співпрацюємо і не даємо забути одне про одного, адже співпраця – постійний систематичний процес. – Бачу, що вмотивованість студентів і зацікавле� ність керівництва нашого університету сприяють ефек� тивній співпраці. – Ми маємо налагоджену роботу. Поки студенти навча& ються, ми з колегами працюємо разом з навчальним відді& лом. На кожного студента заведені навчальні картки, і частина з тих предметів, які читались в Україні, перезарахо& вується польським навчальним закладом. Крім того, ми не зупиняємось на досягнутому. Наразі ведемо переговори про наукові проекти і зі свого боку вже передали наше бачення їх реалізації. Польська сторона має розглянути про& позиції, щоб Євросоюз виділив кошти для їх реалізації. Це ті проекти, які справді потрібні студентам і актуальні для їх професійного зростання, тому хочемо охопити цей напрям роботи і сподіваємось реалізувати задумане. Спілкувався Сергій РУСАКОВ Серед основних труднощів сучасної школи проблема професійного вигорання вчителя залишається мало вирі& шеною з точки зору психологічного супроводу, що пов’яза& но зі зниженням престижності професії, низьким мате& ріальним заохоченням, важковиховуваністю учнів, а іноді із несумісністю змісту навчання з виховною метою уроків. Ці проблеми створюють психологічні передумови внутрішніх конфліктів вчителя, який “балансує” між необхідним та бажаним, між шаблонним та творчим, між вимушеним та спонтанним. Саме тому психосинтез як психокорекційний та профілактичний засіб дозволяє вчителю розвинути свою емоційну та особистісну саморегуляцію при вирішен& ні саме внутрішньоособистісних конфліктів, які викликані професійними обов’язками, тобто мають зовніші, пов’яза& ні з навчально&виховним процесом, причини. Єгор Кучеренко почув від колег, що відкритість та неви& мушеність є найбільш бажаними переживаннями, що супроводжують стан внутрішнього комфорту в умовах роботи, особливо стресових. Ось чому ці бажані пережи& вання так часто суперечать природним реакціям роздрату& вання, незадоволення, а також посиленому прагненню досягти ідеальних результатів (вони можуть стосуватись будь&якої професії в системі “людина&людина”). Протягом семінару на прикладі техніки дослідження професійної реальності (ТДПР) вчителями було виявлено, що вони можуть надміру схилятись до несвідомого сприй& няття учнів виключно з позиції учасника навчально&вихов& ного процесу, продовжуючи застосовувати педагогічні методи, ефективність яких перевірена і не завжди випра& вдовує себе. Психосинтез як метод роботи з несвідомим та свідо& мим виміром психологічних проблем дозволяє вчителю завдяки спеціальним вправам поєднати професійне “Я” з особистісним, відкриваючи ширші можливості сприйняття суб’єкт&суб’єктних стосунків з учнями. Завдяки можливо& стям уяви та суб’єктивному оцінюванню, кожного учня можна сприймати інакше, ніж просто як людину, що вчить& ся. Це створює внутрішні передумови до зміни методоло& гії вирішення типових педагогічних проблем (мотивації учіння, недисциплінованості школярів тощо). Саме тоді в очах вчителя учень стає майбутнім фахівцем, батьком, матір’ю, другом, чоловіком, дружиною, громадським дія& чем, тобто його особистість виходить за межі актуальної учнівської позиції, яка водночас є провідною соціальною роллю. Семінар завершився дискусією ведучого та педагогів. Було наголошено, що психосинтез дозволяє вчителю емо& ційно трансформувати та переосмислити власне ставлен& ня до проблемних молодших школярів та підлітків, в робо& ті з якими виникають негативні емоційні реакції, зокрема стрес. Так гармонізується об’єктивне та суб’єктивне оці& нювання та взаємні очікування учасників навчально&вихов& ного процесу – і учнів, і вчителів. При цьому вчитель може і сам вийти за стереотипізовану модель власної поведінки та спілкування, що знижує рівень його емоційної напруги, тренує стресостійкість та творчо розвиває його особи& стість. Виносимо щиру подяку за організацію семінару директору школи Олені Лазутіній та шкільним психологам Тетяні Купрієнко й Ользі Дубині – випускниці НПУ імені М. П. Драгоманова. Анатолій ФУРСЕНКО, вчитель основ здоров’я 3 �До 10�ї річниці кафедри образотворчого мистецтва Кафедра триєдності: освіта, дослідження, культура СПЕЦІАЛЬНІСТЬ “Образотворче мистецтво” відкрито в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова 28 квітня 2005 року. Для її навчально& методичного забезпечення того ж року організовано випускову кафедру образотворчого мистецтва в Інститу& ті педагогіки і психології. Біля її витоків стояв відомий український художник&педагог, засновник вітчизняної школи методики навчання образотворчого мистецтва професор Микола Авксентійович Кириченко. За десять років свого існування кафедра забезпечила непе& рервність і наступність підготовки фахівців з образотвор& чого мистецтва: вона випускає бакалаврів, спеціалістів і магістрів, даючи їм можливість продовжити навчання в єдиній в Україні аспірантурі та докторантурі кафедрі за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання образотворчого мистецтва. Спеціальність “Образотвор& че мистецтво” користується стійким попитом серед абі& турієнтів, про що свідчить щорічне зростання вступного В майстерні скульптури конкурсу, а також співвідношення студентів контрактної та бюджетної форми навчання. Про авторитет спеціальності ширюють і поглиблюють їх базову підготовку, озброюючи говорить зацікавлення навчанням з боку іноземних сту& їх найновішими науково&методичними знаннями. Серед дентів: тут навчаються студенти з Китаю, Вірменії, Росії, них – “Сучасне візуальне мистецтво”, “Портретний живо& пис”, “Пейзажний живопис”, “Декоративна пластика”, Туркменістану. Як правило, більшість студентів&випускників щорічно “Актуальні проблеми сучасного мистецтва”, “Технологічні розподіляються в загальноосвітні заклади м. Києва та проблеми творчості художника”, “Сучасне декоративне Київської області, інших областей України, що свідчить мистецтво”, “Інноваційні методики навчання образотвор& про попит на відповідних фахівців. Частина випускників чого мистецтва”. Всі вони методично оснащені програма& працює в приватному освітньому секторі, надаючі конку& ми і спираються на використання передових технологій рентні освітні послуги. Третина студентів розподіляються навчання у ВНЗ, які сприяють професійно&творчому за попереднім власним вибором, працюючи останній рік розвитку студентів і спрямовані на підвищення мотивації на майбутньому робочому місці в ЗОШ та художніх сту& навчання, розвиток їх самостійності, наближення процесу діях. Ряд студентів продовжують навчання в аспірантурі, навчання до реалій майбутньої професійно&педагогічної плануючи пов’язати свою діяльність з науковою кар’єрою. діяльності: проблемні лекції, навчальні та музейні проек& Спостереження за випускниками свідчить, що вони є ти, кейс&метод, ігрові технології, методи контекстного постійними активними учасниками всеукраїнських худож& навчання, мікровикладання, тренінги, практикуми тощо. Інноваційний характер навчально&методичної роботи ніх виставок і творчих проектів. Все це є закономірним результатом збалансованої та гнучкої організації навчан& забезпечено лідерськими позиціями викладачів випуско& ня, що дає змогу кожному випускнику залежно від досяг& вої кафедри в освітньому просторі України. Видані ними нутого рівня та природного потенціалу знайти своє місце “Освітньо&професійний комплекс з образотворчого мистецтва” (2012), “Збірник про& в сучасних умовах динамічного грам з образотворчих дисциплін” ринку праці. (2008), методичні рекомендацій Кафедра образотворчого для дипломного (2009) і курсового мистецтва як профільний науко& проектування (2009) стали норма& во&методичний центр позиціонує тивними для всіх художніх спе& себе як лідер у вітчизняному нау& ціальностей вищих педагогічних ковому і методичному середови& закладів України. У центрі уваги щі фахівців з мистецької освіти, вітчизняних фахівців з методики об’єднуючи довкола себе худож& навчання образотворчого мистец& ньо&педагогічні спеціальності тва також започатковане випуско& українських вишів. Ці лідерські вою кафедрою щорічне методич& позиції зумовлені пропагованим не видання з актуальних проблем кафедрою принципом, сформу& технологій навчання образотвор& льованим ще видатним філосо& чого мистецтва. Кафедрою впер& фом Карлом Ясперсом, за яким ше на Україні видано понад десят& університет є “всесвітом наук” у ка навчальних посібників з грифом триєдності освіти, дослідження і МОН України, серед яких – “Осно& культури. Отже, місце своє в уні& ви образотворчої грамоти” верситетській драгомановській Г. Нечипорук. Натюрморт. 2012 М. Кириченка (2002), “Українсь& сім’ї кафедра знаходить, даючи кий народний декоративний роз& студентам можливість долучитись до різних видів образотворчості, багатопланових культур& пис” М. Кириченка (2006), “Основи скульптури” О. Крас& них надбань, бурхливого мистецького сьогодення, іннова& ноголовця (2008), “Культурологія” О. Шевнюк (2009 з ційних педагогічних пошуків, наукових досліджень у обра& численними перевиданнями), “Декоративне мистецтво в практиці вчителя образотворчого мистецтва” Л. Плазов& ному напрямку. Реалізація такої мети не в останню чергу уможливле& ської (2013), “Історія костюма” О. Шевнюк (2009), “Слов& на якістю професорсько&викладацького забезпечення ник термінів образотворчого мистецтва” О. Шевнюк спеціальності. Кафедру очолює відомий мистецтвозна& (2013). Підготовлено до друку перший україномовний вець, культуролог і педагог, професор, доктор педагогіч& навчальний посібник з історії образотворчого мистецтва них наук Олена Шевнюк. В складі кафедри – знаний (О. Шевнюк). Всі перераховані видання отримали високу український скульптор Олександр Красноголовець, оцінку студентів і фахівців. Викладачами кафедри дбайливо обладнано майстер& відомий майстер батику та гобелену, член Спілки дизай& нерів України Любов Плазовська, талановиті художники& ні скульптури і художньої кераміки, класи рисунку та живо& живописці, члени Спілки художників України Володимир пису, аудиторію для занять пластичною анатомією, клас Труш і Роман Власюк, майстер декоративного і мону& композиції, наповнені реквізитом, натурними гіпсами, ментального розпису, член Спілки дизайнерів України предметами, історичними костюмами та драперіями для Любомир Цебенко, популярні серед вітчизняної малечі постановок. Теоретичні класи устатковані медійним ілюстратори дитячих книжок і журналів, лауреати премії обладнанням – медіапроекторами, телевізорами, відео& Наталі Забіли Катерина Шалварова і Ольга Сова. Якість та аудіоапаратурою. Складовими медійного забезпечен& професійно&педагогічної підготовки студентів забезпече& ня історико&мистецьких курсів стали оригінальні інтерак& на також реальним методичним досвідом викладачів тивні презентації, художньо&музичні композиції, бази кафедри, які працювали або працюють в загальноосвітніх даних комп’ютерних художніх енциклопедій, слайд&шоу, школах або позанавчальних закладах освіти Києва, серед відеофільми, що дозволяють забезпечити ефективну яких “вчительська зірка” – переможець конкурсу “Вчитель складову процесу навчання та вмотивувати студентів до року” в номінації “образотворче мистецтво” – Іраїда вивчення дисципліни. Активне співробітництво кафедри з вітчизняними та Руденко. За останні п’ять років на кафедрі підвищили свій науковий рівень 5 випускників аспірантури. Викладачі зарубіжними інституціями також забезпечує ефективність кафедри є постійними експертами&рецензентами вітчиз& навчально&методичного процесу. Випускова кафедра няних шкільних підручників і посібників з образотворчого тісно співпрацює з відповідними кафедрами університетів України шляхом організації науково&практичних семіна& мистецтва. Викладачі кафедри постійно і наполегливо працюють рів, зокрема, з Полтавським національним педагогічним над удосконаленням змісту навчання образотворчого університетом імені В. Короленка, Південноукраїнським мистецтва як галузі, що динамічно розвивається та вима& педагогічним університетом імені К. Ушинського, лабора& гає постійного збагачення й оновлення, особливо в умо& торією естетичного виховання Національної академії вах євроінтеграційних процесів. Окрім традиційних дис& педагогічних наук України. Обмін інноваційними технологіями навчання образо& циплін “Рисунок”, “Живопис”, “Композиція”, “Скульпту& ра”, “Історія мистецтв” випускова кафедра пропонує сту& творчого мистецтва постійно відбувається із закордонни& дентам ряд спецкурсів актуальної проблематики, які роз& ми інститутціями, зокрема, Гельсинським інститутом 4 мистецтв і дизайну (Фінляндія), Стокгольмським Кунстфеком (Швеція) і Королівською академією мистецтв (Швеція). З метою адаптації студентів до освітніх вимог європейського освітнього співтовариства викладачі кафедри впровадили в практику навчання: французьку методику аналізу творів образотворчого мистецтва Ф. & Барб&Галль, для чого взяли участь в роботі Всеукраїнсь& кого науково&практичного семінару асоціації CORETA – (“Comment regarder un tableau” – “Як дивитися на карти& ну” – Париж, Франція) на чолі з куратором дитячих про& грам Лувру Франсуази Барб&Галль, присвяченого про& блемам музейної педагогіки, та польську методику “апропріації” творчого доробку видатних майстрів обра& зотворчого мистецтва “Діалоги” автора Кінги Лапот&Дзі& єрви. Важливою складовою адаптації навчального про& цесу до вимог європейської освітньої спільноти стало проведення в жовтні 2014 року Міжнародного науково& практичного семінару спільно з Краківським педагогічним університетом імені Комісії народної освіти (Польща) та майстер&класів польських художників&педагогів для сту& дентів спеціальності “Образотворче мистецтво” з методи& ки навчання образотворчого мистецтва у школах Польщі. Т. Волинець. Натюрморт. 2012 Практична підготовка студентів&образотворців до естетичного виховання учнів підкріплена активною прос& вітницькою роботою серед студентів і викладачів в музей& но&виставковому середовищі міста Києва, щорічною організацією музейних проектів, серед яких – “Марафон на Терещенківській” (Музей російського мистецтва, Музей Варвари і Богдана Ханенків), “Символічний світ храму” (заповідник “Софія Київська”), “Скарби України” (Національний художній музей України), “Слідами київ& ського майстра” зі скульптором Володимиром Щуром, “Очима сучасника” з Музеєм сучасного мистецтва, “Диво дитячої книги” з музеєм української літератури, а також участю в проектах “Пінчук арт&центра” і Гоголь&феста, в проведенні майстер&класів видатних митців України – живописця Івана Марчука, монументаліста Л. Тоцького, ілюстратора книги В. Єрка, майстрині О. Білоус, зустрічі з редакцією журналу “Арт&клас” та ін., а також майстер& класів зі створення традиційної української ляльки&мотан& ки, писанкарства, петриківського розпису, витинанки, оригамі. Широкий резонанс у пресі отримали персональ& на виставка до 60&річчя скульптора Олександра Красно+ головця (2011), персональна виставка живописця Воло& димира Труша тощо. Важливими етапами виставкової діяльності кафедри стали Перша Всеукраїнська виставка творчості студентів “Арт&дебют”, відкрита для киян і гостей міста 2006 року в Центральній науковій бібліотеці імені В. Вернадського, та Друга Всеукраїнська виставка творів студентів, відкрита в Музеї Гетьманства протягом листопада&грудня 2010 року. Обидві виставки отримали схвальну пресу і відгуки спе& ціалістів, гідно презентувавши рівень креативних пошуків студентів&художників. Їх закономірним результатом стало відкриття в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова власної Художньої галереї, де за останні роки з успіхом пройшли виставки “Авторська фотографія”, “Гра з вічністю”, “Творчість молодих”, “Укра& їнський краєвид”, ювілейна виставка до 175&річчя НПУ імені М. Драгоманова, щорічні виставки дипломних робіт студентів, перша персональна виставка магістра Анни Нечипоренко, міжнародна виставка польських художни& ків&педагогів та інші. Кафедра образотворчого мистецтва Інституту педа& гогіки і психології Національного педагогічного універси& тету імені М. П. Драгоманова досягла високого рівня ефективності підготовки майбутніх учителів образотвор& чого мистецтва завдяки взаємодії художньо&творчих і методичних інновацій, естетизації навчального простору університету, залученню студентів до різних видів образо& творчості, багатопланових культурних надбань, бурхливо& го мистецького сьогодення. Олена ШЕВНЮК, професор, доктор педагогічних наук, завідувач кафедри образотворчого мистецтва КВІТЕНЬ 2015 �Інтерв’ю Марія Шеремет: “Хочеш зробити людині добро – зроби крок уперед до неї” Нещодавно святкувала ювілей чарівна жінка – завідувач кафедри логопедії, заступ+ ник директора з наукової роботи та міжнарод+ них зв’язків Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М. П. Драгоманова, доктор педагогічних наук, професор Шеремет Марія Купріянівна. З цієї нагоди ми поспілку+ валися із нею та привідкрили таємницю успіху цієї працелюбної пані. – Маріє Купріянівно, ми знаємо Вас як таланови� того керівника, науковця і педагога�дефектолога. Усі сили Ви віддаєте науці та підготовці висококвалі� фікованих логопедів для усієї України. Чому Ви вирі� шили пов’язати своє життя з дефектологією? – Скільки я себе пам’ятаю, упродовж усього усвідо& мленого життя я допомагаю іншим. Так було завжди. Дефектологія – це та галузь благородної професійної діяльності, де людина може себе проявити і як особи& стість, і як професіонал, і як науковець. В іншій професії я себе ніколи не бачила, і у жодному разі не хотіла б її змі& нити. – Зі слів Ваших колег, Ви є зразковою “господи� нею кафедри”. Та багатьом, мабуть, цікаво дізнати� ся, якою Ви є у повсякденному житті? – На це питання, я гадаю, краще можуть відповісти мої рідні – їм видніше. Єдине, що я можу сказати з упев& неністю, – це те, що наскільки я вимоглива на роботі, настільки ж я вимоглива і вдома. Для мене важливо, щоб було гарно і чисто в квартирі, красиво і смачно – на кухні, щоб панували добрі і відкриті стосунки між рідними. Бо це – основа людського спілкування. – Про що Ви мріяли, коли були студенткою, які проблеми Вас турбували? – Ще з першого курсу мене цікавила наука. Не з точки зору подальшого наукового росту – написання та захисту кандидатської та докторської дисертацій, здо& буття наукового ступеню доцента та професора – про це й думки не було! Просто усе життя мене переслідують запитання “чому?”. Наприклад, чому дитина з фонетико& фонематичними порушеннями мовлення добре чує, але у неї порушена граматична сторона мовлення? Чому, коли люди втрачають мовлення після інсульту, то у одних воно відновлюється майже одразу, а в інших – лише частково, навіть незважаючи на логопедичну допомогу? Можна сказати, що звичний для дітей 3&річного віку період “чомучок” у мене не зникає! І навіть зараз я маю надзвичайно розвинений пізнавальний інтерес. Я про& довжую задаватися запитаннями “чому?”. Мабуть, тому жодного разу і не пішла на іспит, не знаючи відповіді на усі екзаменаційні питання досконало. Я мала знати біль& ше, ніж передбачено програмою, і ширше, ніж того вимагалося від студента. Таке відчуття – бажання знати більше – у мене упродовж життя! Коли готувалася до пар, мене бентежило навіть не те, що я можу щось не знати, коли мене запитають викладачі, а те, як мені буде соромно, що я чогось не знаю. Пам’ятаю один випадок. У нас був курс патопсихо& логії, який читав А. І. Селецький. Я захоплювалася ним як лектором, тим, як він умів тримати аудиторію та спілку& КВІТЕНЬ 2015 ватися зі студентами. Іспит з цього предмету ми здавали усно. Я взяла білет, сіла готуватись. Мене почали відво& лікати хлопці&трієчники з проханням допомогти. Звісно, я почала їм підказувати, навіть не прочитавши питання свого білету. Екзаменатор зробив мені два зауваження і викликав відповідати. Я попросила ще кілька хвилин на підготовку, на що він відреагував лише погрозою поста& вити двійку. Повільно підходячи до його столу, тримаючи заліковку у руках, похапцем на ходу читала завдання свого білету. А. І. Селецький не задав мені жодного запи& тання. Мовчки взяв залікову, щось у ній написав, закрив, повернув мені і сказав: “Ви вільні”. Я без жодного слова вийшла з аудиторії, ковтаючи сльози. Підбігли мої одно& групники, які очікували своєї черги під дверима. Почали засипати запитаннями: “Ну як?”, “Здала?”, “Скільки?”. А я далі плакала. На шум підійшла куратор і поцікавилася моєю оцінкою. Я відповіла: “Два”. Ніхто не міг повірити: “Як два?”. Куратор взяла залікову книжку з моїх рук, від& крила і поглянула на мене із запитанням: “А де ж “двій& ка”? У тебе “п’ятірка”!”. Я дуже любила вчитися. І зараз люблю. Не лише дефектологія мене приваблювала. Для прикладу, наша викладач філософії Валентина Василівна мені єдиній поставила “п’ять” автоматом за залік! А тоді “автомати” ще не були введені як метод підсумкового оцінювання. Я читала філософію томами, захоплювалась філософськи& ми трактатами різних епох. Мені навіть пророкували майбутнє філософа. Але я обрала дефектологію. – Хто з Ваших вчителів для Вас є прикладом для наслідування? – Як науковець – це Є. Ф. Соботович – людина, яка досягала своєї мети, пройшовши складний шлях через терни. Як особистість і керівник – це Н. Ф. Засенко – зра& зок витриманості і такту. А якщо об’єднати науковця, особистість і керівника – то чудовий приклад для наслі& дування – це М. Д. Ярмаченко. Багато людських рис цієї видатної особистості мені хотілося б перейняти та мати такі надбання і в своєму житті. – Якби можна було повернутися у минуле і щось поміняти, що б Ви хотіли змінити? – Залишити живими батьків… (Очі Марії Купріянівни наповнилися сумом � автори) Мої мама і тато померли рано і упродовж одного року. Для мене це була і є дуже тяжка втрата. Пройшло більше 45 років, а мій біль і досі не вщух, рана не загоїлась. Я щодня думаю про них та відчуваю цю гірку втрату. – Який найяскравіший спогад, пов’язаний із Вашими батьками та родиною, виринає у Вашій пам’яті? – Мені було близько чотирьох років. Я не пам’ятаю, де точно це було, але мама й тато сиділи поряд, а я стояла між ними. І тато сказав: “Із Маняші виросте або велике ледащо, або велике ніщо, або велика і чуйна людина. Щось середнє не вийде”. Мама лише усміхнула& ся. Чому я так запам’ятала ті слова, я не знаю. (Тут вже сама Марія Купріянівна усміхається � автори). Уже в чотири роки я почала читати. Вечорами батьки проводили дуже багато часу з нами. Я була найменшою. Та завжди нас виховували міцною родиною: брат Анато& лій і сестра Олександра постійно брали мене з собою, куди б не йшли. Ми гралися утрьох. І один за всіх та усі за одного – було нашим правилом. Батьки прищепили нам любов одне до одного, вчили нас взаємній підтримці з дитинства. Нас ніколи не карали. Найбільшим покаран& ням для мене було звернення батьків повним іменем. Коли я чула “Маріє!” – це означало, що я провинилася і заслужила гнів. Також пам’ятаю, як батьки читали нам “Кобзаря”. Мама читала, а потім ми усі разом аналізували прочита& не. Багато слів мами і тата закарбувалося у моїй пам’яті вже тоді, але розуміння прийшло набагато пізніше. Тому, скільки б років не проходило, мій зв’язок із сім’єю не загубився із їхньою смертю. Навіть сьогодні я часто думаю: “А що б сказала мама на ту чи іншу ситуацію мого життя?”, “Як би прокоментував мій вчинок тато?”… – Якими досягненнями Ви пишаєтеся найбіль� ше? – Якщо ви це питання поставите моїм рідним, то вони скажуть, що я завжди в роботі. Їм здається, що на вагах моїх досягнень робота переважає. Але це не так. Сім’я для мене значно важливіша! Це може здатися не досить коректним, але я не можу поставити на одні терези наукові досягнення та вершину усього мого життя – сім’ю, стосунки з рідними. Я – пра& бабуся. Найбільша моя радість зараз – це правнук. Хоча маю лише доньку, та її чоловік для мене як син, а дружи& на онука – онучка. І я дійсно люблю їх як рідних дітей. Дуже пишаюся своїми теплими стосунками з родиною. Я оберігаю їх, бо це – моє багатство і найбільше досягнен& ня. – Ви – інтелігентна, мудра, гарна і успішна жінка. У чому секрет Вашого успіху? – Мабуть, у моїй вимогливості до себе. Я б навіть сказала, у надмірній вимогливості до себе. Це я взяла від батьків. Так вони нас навчали: перш ніж зробити заува& ження комусь – спершу проаналізуй себе і свої дії. – Яким є Ваше життєво кредо? – Якщо хочеш зробити людині добро – зроби крок уперед. Якщо хочеш зробити зло – зроби два кроки назад і добре подумай. Це кредо моїх батьків. Вони керувалися ним усе життя і навчали так жити своїх дітей. – Маріє Купріянівно, що є для Вас найбільшою цінністю у людях? – У першу чергу – стосунки між людьми. Їхня щирість та відкритість. Я не переношу неправду, нетерпима до неї. І в той же час я добре відчуваю, коли кажуть непра& вду. А ще у мене відсутня заздрість. Зате в мені багато радості, коли я роблю добро або щось дарую людям. Це додає мені сил і наснаги. – І наостанок, що б Ви хотіли побажати Вашим студентам та учням? – Студентам хочу побажати професіоналізму на кож& ному етапі свого становлення. Професіоналізм – це не лише знання. Знання можна здобути, але не бути профе& сіоналом. Важливо мати якомога більше загальнолюдсь& ких якостей та рис, які для дефектолога є ядром, стри& жнем його особистості. Якщо ж говорити про своїх учнів, то можу сказати, що це моє багатство. Я пишаюсь усіма разом і кожним із них окремо. Усі вони уважні, толерантні, красиві, профе& сіонали високого рівня. Коли я чую від колег похвалу на адресу своїх учнів, мені дуже приємно. У такі хвилини ще більше хочеться жити і працювати. Мої знання дали мені мої вчителі, і я хочу ними ділитися з іншими. Мені подо& бається це робити! Я побажала б кожному займатися тим, що приносить задоволення. Спілкувалися Наталія Базима та Олександр Козинець Довідка ШЕРЕМЕТ МАРІЯ КУПРІЯНІВНА – відомий вітчизня& ний сурдопедагог та логопед. Народилася 10 січня 1945 року в с. Пугачівка Рокит& нянского району Київської області. У 1974 році з відзна& кою закінчила КДПІ імені О. М. Горького, отримавши ква& ліфікацію “Вчитель школи глухих та слабочуючих. Лого& пед”. У 1979 році достроково захистила кандидатську дисертацію на тему “Готовність слабочуючих дітей до навчання в школі”. З 1983 р. почала працювати в КДПІ імені О.М. Горь& кого спочатку за сумісництвом, а з 1985 року – на основ& ному місці роботи на посаді доцента кафедри сурдопе& дагогіки та логопедії дефектологічного факультету. У 1997 році отримала вчений ступінь доктора педагогічних наук, захистивши дисертацію на тему “Психолого&педа& гогічні основи підготовки слабочуючих дітей до навчання в школі”. З 1998 року завідує кафедрою логопедії. З 2001 року – професор університету, а з 2003 року – заступник директора Інституту корекційної педагогіки та психології з наукової роботи та міжнародних зв’язків. Під її керівництвом захищено 3 докторських та 23 кандидатських дисертації. Має понад 300 наукових публікацій. Керівник наукової школи “Науково&методо& логічні засади та сучасні технології діагностики та корек& ції тяжких порушень мовлення”. Нагороджена численни& ми грамотами та подяками різних установ. “Відмінник освіти України”. “Заслужений працівник освіти України”. 5 �Пам’яті професора Григорія Волинки У квітні цього року виповнюється рік, як від нас пішов заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії політичних наук, доктор філософських наук, проректор з наукової роботи НПУ імені М. П. Драгоманова, професор Григорій Волинка. Навесні 2014+го року колеги і друзі Григорія Івановича готували презентаційну книжку, яка б приурочу+ валась трьом ювілеям – 65+річчя від дня народження, 35+річчя науково+педагогічної діяльності в універси+ теті та 25+річчя керівництва кафедрою філософії. У передвеликодневі дні минулого року Григорій Іванович Волинка залишив цей світ. За два тижні до ювілейних дат. Пропонуємо вашій увазі тексти, які пронизані повагою і любов’ю. Пам’ять про мудрого керівника і філо+ софа по життю в ці сумні для нас дні об’єднає велике коло людей, на яких вплинуло спілкування з Григорі+ єм Івановичем Волинкою. ЖИТТЯ ФIЛОСОФIї I ФIЛОСОФIЯ ЖИТТЯ Книга, присвячена творчому доробку Григорія Волинки, починається з тексту, написаного двома найближчими ка+ федралами вченого – Наталії Мозгової і Володимира Дорошкевича. На жаль, Володимир Олександрович восени мину+ лого року також залишив цей світ. Але ми певні, що думки, закарбовані в наукових працях і на шпальтах нашої багатотираж+ ки, мають важливе значення для майбут+ ніх поколінь драгомановців. Перш за все, хотiлося б пiдкреслити, що в усi часи iснували та iснують серед нас свiтлi особистостi, що притягують до себе доброзичливiстю, iнтелiгентнiстю, толерантнiстю, високою освiченiстю та ще багатьма iншими прекрасними якостями. Таким був Григорiй Iва& нович Волинка. ...Моя перша зустрiч з Григорiєм Iвановичем Волин& кою вiдбулася восени 1977 року. Я була тодi студенткою третього курсу фiлософського факультету Київського державного унiверситету iм. Т. Г. Шевченка. Наш курс щойно повернувся з колгоспу i з перших чисел жовтня розпочалися заняття. На третьому курсi нам продовжували читати “Дiа& лектичний матерiалiзм”, точнiше, ми розпочали вивчати його третю частину – “Теорiю пiзнання”. Перша й друга частини вiдповiдно читались на першому i другому кур& сах: на першому – “Матерiалiзм”, який нам викладав проф. О. I. Яценко; на другому – “Дiалектику”, яку нам читав проф. В. О. Босенко, а на третьому мали читати “Теорiю пiзнання”. I якщо предмет “Дiалектичний мате& рiалiзм” в цiлому вважався серед студентiв i викладачiв одним iз найскладнiших предметiв, то ще бiльше це стосувалось його останнього роздiлу – гносеологiї або теорiї пiзнання. Об’ємний курс з цiєї дисциплiни читав нам проф. I. В. Бичко – метр сучасної вiтчизняної фiло& софської думки, вiд лекцiй якого й сьогоднi фiлософсь& ке студентство перебуває у захватi. Семiнарськi заняття за лектором I. В. Бичко мав проводити ст. викладач В. I. Гусєв. Його ми й чекали на перший семiнар з гносе& ологiї, але замiсть В. I. Гусєва в аудиторiю увiйшов еле& гантно одягнений i дуже приємний на зовнiшнiй вигляд молодий чоловiк в окулярах, який спокiйно i якось зов& сiм по&домашньому почав розповiдати нам досить складний теоретичний матерiал, який в його iнтерпре& тацiї швидко ставав зрозумiлим i доступним для нашо& го, щодо фiлософiї, ще дитячого сприйняття. Цим моло& дим чоловiком i був Григорiй Iванович Волинка – в той час аспiрант другого року навчання по кафедрi дiалек& тичного матерiалiзму. Науковим керiвником Григорiя Iвановича був тодiшнiй декан фiлософського факульте& ту – П. С. Дишлевий, який займався вивченням i роз& робкою фiлософських проблем природознавства. У нього було багато аспiрантiв, яких на факультетi назива& ли “дишлоїдами” за їх неабиякi науковi здiбностi, висо& кий iнтелект та приналежнiсть до наукової школи П. С. Дишлевого. Це справдi була у тi часи найбiльш iнтелектуальна та креативна молодь фiлософського факультету. I ми, студенти третього курсу, дивились на них як на небожителiв. Вони здавались для нас недо& сяжно розумними i дуже дорослими. Одним iз них i був Гриша (як його мiж собою ми називали). Семiнари Григорiя Iвановича стали для нас справ& жнiми уроками “сократiвської майєвтики”. Я пам’ятаю, яку безцiнну лiтературу з гносеологiї вiдкривав для нас Григорiй Iванович: ми зачитувались В. О. Лекторським, Б. М. Кедровим, П. В. Копніним, Е. В. Iльєнковим, К. I. Мегрелiдзе. Праця останнього “Основнi проблеми соцiологiї мислення” повнiстю перевернула наше до того примiтивне бачення природи людського мислення. Ми зачитувались цiєю книгою, ретельно конспектували її. У мене досi зберiгся ґрунтовний конспект цiєї працi К. Р. Мегрелiдзе. Лише багато рокiв потому я дiзналась, що Мегрелiдзе загинув у концтаборах, а тодi, в далеко& 6 му 1977 р. у передмовi до “Основних проблем соцiоло& гiї мислення” було написано, що вiн загинув у 1944 р. на фронтах Великої вiтчизняної вiйни. Зараз я вже розумiю, що певна налаштованiсть на логiко&гносеологiчну проблематику залишилась у мене на все життя завдяки спiлкуванню на тих семiнарах з Г. I. Волинкою, а пiзнiше – з Ю. В. Кушаковим. Це були найяскравiшi бесiди з молодими вченими тих часiв. Саме тому логiко&гносеологiчнiй проблематицi були присвяченi мої i кандидатська, i докторська дисертацiї, ця ж проблематика склала основу тих навчальних кур& сiв, якi я викладаю й сьогоднi – “Фiлософiя й методоло& гiя науки”, “Традицiйна логiка”, “Математична логiка”, “Логiка i методи логiчного аналiзу тексту” i т.д. На семiнарських заняттях Григорiй Iванович розпо& вiдав нам про свої науковi iнтереси, якi були присвяченi онтологiчним i методологiчним засадам стилю мислен& ня в природознавствi ХХ ст. Розповiдав нам також про свої поїздки до Валентина Фердiнандовича Асмуса у Передєлкiно, до м. Дубна Московської областi, у тi часи найбiльшого центру з дослiджень у галузi ядерної фiзи& ки, до Казанi, до Обнинська, до Москви на мiжнароднi науковi симпозiуми з фiлософiї науки. Ми замрiяно слу& хали i щиро вiрили, що колись i ми будемо аспiрантами i долучимося до таких величних наукових справ. Пройшло декiлька рокiв... Йшов вже 1981 рiк. Я закiнчила фiлософський факультет i пiсля двох рокiв викладацької дiяльностi в Київському полiтехнiчному iнститутi була згодом направлена до аспiрантури за спецiальнiстю “дiалектичний i iсторичний матерiалiзм” на кафедру фiлософiї до Київського державного педа& гогiчного iнституту iм. О. М. Горького. I тут я знову зустрiла Григорiя Iвановича – вiн вже захистив канди& датську дисертацiю i працював асистентом цiєї ж кафе& дри. Григорiй Iванович дуже швидко пiшов вгору – зго& дом став парторгом кафедри, а через деякий час секре& тарем всiєї парторганiзацiї педагогiчного iнституту. Я добре пам’ятаю, як його кандидатуру обговорювали i рекомендували на кафедрi на посаду старшого викла& дача. З 1989 р., пiсля успiшного захисту докторської дисертацiї, Григорiй Iванович очолив кафедру фiлосо& фiї. Пiд опiкою Г. I. Волинки кардинально змiнилась про& блематика кафедральних наукових дослiджень. Вони все тiснiше пов’язувались тепер iз питаннями духовних засад розбудови держави, iз свiтоглядними запитами вищої педагогiчної освiти, з iсторiєю вiтчизняної i зару& бiжної фiлософiї. Iсторико&фiлософська школа, що склалася на кафедрi фiлософiї пiд керiвництвом Григо& рiя Iвановича, досить плiдно працює над проблемати& кою свiтової i української фiлософiї. Його вихованцями, якi працювали у руслi зазначених питань, були пiдгото& вленi i захищенi 15 кандидатських i 7 докторських дисертацiй. Хочу вiдзначити, що Григорiй Iванович, займаючи вiдповiдальнi адмiнiстративнi посади, завжди лишався глибоко iнтелiгентною, толерантною людиною i нiколи не вiдносився до людей зверхньо, формально або без& вiдповiдально. Вiн завжди наголошував, що не можна адмiнiструванням i силовими засобами залучити когось до плiдної наукової роботи. Завжди члени його кафедри (i не тiльки вони) вiдчували його допомогу в подоланнi будь&яких труднощiв на освiтянськiй нивi. Саме завдяки цим рисам його особистостi колектив кафедри сьогод& нi не втрачає наукового запалу i творчої наснаги. Вiн завжди пiдтримував вогник творчого натхнення серед своїх однодумцiв. А певнi життєвi обставини, якi нерiдко призводять до душевної розгубленостi i навiть до вiд& чаю, мудрими мiркуваннями Григорiя Iвановича оберта& лися не просто благом, але ще й певною життєвою перспективою. Не можу не пригадати нашi незабутнi науковi роз& вiдки кiнця 90&х – початку 2000 рр., коли ми у кафе& дральному колективi трьох авторiв (Г. I. Волинки, В. О. Дорошкевича, Н. Г. Мозгової) здiйснювали цiкавi невеликi дослiдження з минулого нашого рiдного мiста, якi знайшли своє втiлення у статтях про родину Михай& ла Булгакова, про Миколу Федорова – засновника росiйського космiзму, про часопростiр Київської духов& ної академiї. Це були незабутнi часи... Я з Володимиром Олек& сандровичем Дорошкевичем розшукувала в архiвах Києва та в Iнститутi Рукопису важливi для нашого дослi& дження документи, ми їх обробляли, але ступiнь їх уза& гальнення Григорiєм Iвановичем завжди вражав висо& ким теоретичним рiвнем. Коментуючи нашу роботу, Дорошкевич завжди зауважував: “Наталя Григорiвна, ми з Вами лише землекопи”. Але нам з Дорошкевичем було за щастя працювати хоча б землекопами, бо ми були залученi до якогось таємничого процесу, сакраль& нiсть якого розумiв лише наш Гуру. Розрiзненi факти, розкопанi нами в архiвах, якi до цього були хаотично розпорошенi в минувшинi, в роздумах Григорiя Iванови& ча якимось дивним чином вибудовувались i шикувалися у впорядковану систему, бiльш того, в цiй системi вимальовувалась причинно&наслiдкова закономiрнiсть розгортання до цього незрозумiлих фактiв та подiй. I це завжди вражало як мене, так i Володимира Олексан& дровича. Наталія МОЗГОВА, доктор філософських наук, заслужений працівник освіти України, професор Володимир ДОРОШКЕВИЧ, кандидат філософських наук, професор КВІТЕНЬ 2015 �Фiлософ+романтик ЛЮДИ ГОВО& РЯТЬ, що талановита людина – талановита в усьому. Таким був Григорiй Iванович Волинка. Талановитий уче& ний, педагог i керiв& ник. Григорiй Iванович був професiйний фiлософ з грунтовною освiтою Шевченкiв& ського унiверситету, з власною науковою школою, з величез& ним перелiком науко& вих праць та цiлою когортою вдячних учнiв. Його науково&органiзацiйнi таланти завжди були у полi зору керiвництва i активно використовувалися на високих керiвних посадах. Фiло& софська глибина i жiттєва мудрiсть Григорiя Iвановича дозволяли швидко i посут& ньо розставити акценти у науковому дискурсi в будь&якiй аудиторiї. Його глибокi фiлософськi знання та умiння доступно i образно розповiсти складнi фiлософськi теорiї, новiтнi дослiдження завжди зачаровували студентську аудиторiю. Неодно& разово сама була свiдком, як його яскрава розповiдь про своїх унiверситетських викладачiв, роки навчання спонукала студентiв до творчої дiяльностi, до власних перших фiлософських пошукiв. Широта душi Григорiя Iвановича робила його доступним для вихованцiв, а вимогливiсть i принциповiсть були завжди результа& тивними i мобiлiзуючими у спiлкуваннi з ними. Але найбiльший талант Григорiя Iвановича, як на мене, – це його умiння збе& регти щирiсть i безпосереднiсть сприйняття. Успiшний учений i педагог – тонкий лiрик i романтик. В сучасному свiтi зберегти гармонiю цих дорогоцiнних людських якостей мало кому вдається. Пригадую, як ми з Григорiєм Iвановичем, моїм науковим консультантом, йшли вулицями нiчного Львова пiсля захисту дисертацiї. Ми всi були зачарованi його щирим захопленням красою мiста, його глибокою ерудицiєю i яскравою роз& повiддю про архiтектуру та iсторiю Львова. Величезний оберемок квiтiв ми покла& ли до пам’ятника Тарасу Шевченку, i Григорiй Iванович читав його поезiю, жваво спiлкувався iз львiв’янами. Вiн тонко вiдчував красу цього свiту. Не випадково серед його хобi було фiк& сувати на фотоплiвку портрети людей, вишуканi композицiї квiтiв, пейзажі, неспо& дiваний ракурс звичних об’єктiв. Його талант людини увиразнявся тонким гумо& ром, легкою iронiєю i позитивним настроєм на життєву хвилю. Талановитiй людинi, талановитому ученому, талановитому педагогу шаною i повагою лягають Шевченковi слова: “Я люблю или, лучше сказать, обожаю все прекрасное как в самом человеке, начиная с его прекрасной наружности, так само, если не больше, и возвышен� ное, изящное произведение ума и рук человека”. Тетяна АНДРУЩЕНКО, доктор філософських наук, заслужений працівник культури України, професор Кiлька слiв про Вчителя З ГРИГОРIЄМ IВАНОВИЧЕМ ВОЛИНКОЮ вперше ми зустрiлися у далекому 1990 роцi. Вiн виявився пер& шою людиною в нашому унiверситетi, з ким менi довело& ся познайомитися й мати розмову. Звичайно, це надто голосно сказано – вести розмову. Про що йому, тодi одному з наймолодших докторiв наук, котрий нещодав& но очолив кафедру фiлософiї провiдного столичного вузу, було розмовляти зi мною, хлопцем, який щойно закiнчив навчання на фiлософському факультетi... Важко сказати, що саме розгледiв в менi тодi Гри& горiй Iванович й чому взяв працювати на кафедру. Не менi судити, але якщо й був в менi якийсь потенцiал, то над ним належало ще працювати та працювати. Моїм же першим враженням було мiцне рукостискання, яким вiтав професор. У мене викликають довiру люди, якi вiтають мiцним рукостисканням. Й довiру я вiдчув до Григорiя Iвановича буквально з першої зустрiчi. Усi наступнi роки я не переставав переконуватися, що Гри& горiю Iвановичу можна довiряти. У наш складний час (втiм, хіба ми знаємо часи не складнi?) професор Волинка залишався незмiнно надiйним. Думаю, що не помилюся, якщо скажу, що не одна сотня людей в нашому унiверситетi зробила крок (а то й не один) вперед у своїй науковiй та професiйнiй кар’єрi виключно зав& дяки вмiнню Григорiя Iвановича в потрiбну хвилину пiдставити своє могутнє плече, в найвiд& повiдальний момент сказати своє вагоме слово. Звичайно, кожен з нас є по&своєму унiкальним та навiть генiальним. У якийсь момент чи не кожному з нас (принаймнi, у молодi роки) здається, що йому вдалося сказати Urbi et Оrbi своє неповторне слово, гiдне фiлософських анналiв. Iнодi бува здається, що вже одного факту написання тексту достатньо для визнання. Якщо не свiтового, то гiдного наукового ступеня напевно. Однак це далеко не так. Життя – штука сувора, й без допомоги наукового керiвника або консультанта торувати шлях надзвичайно складно. Й цю допомогу Григорiй Iванович незмiнно надавав. Я й на своєму особистому досвiдi переконався, що без пiдтримки Григорiя Iвановича анi моя кандидатська (Г. I. Волинка був науковим керiвником), анi моя докторська дисертацiя (Г. I. Волинка був науковим консультантом), напевно, так і не були б закiнченi. Й звичайно, їхньому захисту надзвичайно серйозно сприяло те, що на титульному аркушi було прiзвище Волинки. У фiлософських наукових колах всiм добре вiдомо, що дисертанти, котрi пройшли школу такого вчителя, як Григорiй Iванович, порожнi тексти не пишуть. Професор такого не подарує. Його знання фiлософiї та життя нi в якому разi не пригнiчували спiврозмовника, а стиму& лювали його братися за книжку й читати. Григорiю Iвановичу майже нiколи не доводиться когось змушувати писати дисертацiю або статтю. Розмовляючи з колегою (чи молодим, чи вже й не дуже), Вчитель так тонко пiдводив спiврозмовника до думки про необхiднiсть пра& цювати, що для нормальної порядної людини й виходу iншого не залишалося, як читати, чита& ти й читати. А якщо людина читає, то у неї цiлком природно з’являється потреба писати. Наше спiлкування з Григорiєм Iвановичем нiколи не мало формального характеру. Це були швидше бесiди, роздуми, в процесi яких формувалася спiльнiсть поглядiв не тiльки на фiлософськi, а й на свiтогляднi питання. Ігор НЕМЧИНОВ, доктор філософських наук, професор Слово про наставника ПЕРША моя зустрiч з Григорiєм Iвановичем вiдбулася на початку липня досить далекого вже 1997 року. Щойно отриманий диплом про закiнчення тодiшнього педагогiч& ного факультету, нинi Iнституту педагогiки i психологiї на& шого Драгомановського унiверситету, подальшi плани на повноцiнно доросле життя, i знову вибiр шляху. Можливо& стi рiзнi, iнодi несподiванi. Так сталося, що за згодою най& дорожчих людей я спробував пiти далi, продовживши нав& чання в аспiрантурi. Напевно, в цьому проявилося те, що називають Божим промислом, бо як iнакше пояснити, що остаточне рiшення було прийняте щодо iсторiї фiлософiї ? Стежка привела на кафедру фiлософiї. Того лiтнього ранку з особливим хвилюванням я пере& ступив порiг кафедри. Адже позаду лишилася не тiльки студентська пора, а й першi кроки у свiт фiлософських наук. В цi ж хвилини, коли справа вимагала звернутися особисто до майбутнього керiвника, i почалася iсторiя нашої спiльної з Григорiєм Iвановичем справи. Що сказа& ти: доктор фiлософських наук, професор, академiк Акаде& мiї полiтичних наук України, а поряд – учорашнiй студент, який побажав присвятити себе фiлософiї? Та ще й без пiд& готовки, зовсiм з iншої спецiальностi? Тодi довелося пережити справжнє випробування: стримане, навiть суворе слово про необхiднiсть ще раз обмiркувати свiй вибiр, можливо, звернутись на iншу кафедру. Як це нага& дує перевiрку усвiдомлення i твердостi намiру, не побою& ся сказати, настоятелем монастиря, адже йдеться про справу життя i справжнє, достойне учнiвство, i взагалi, про входження до вiдповiдальної та почесної спiльноти! Тим бiльша i небезпека вiдмовитись, пiти назад. Але... Наступнi мiсяцi – час пiдготовки до вступних iспитiв до аспiрантури, їх успiшне складання. Нове життя: вибiр теми майбутньої кандидатської дисертацiї, велика школа самоосвiти, заняття з фiлософiї. У першому пiврiччi наш потiк працював зi свiтлої пам’ятi Олексiєм Пилиповичем Павелком, а весна 1998 року – в головному корпусi рiдно& го унiверситету головнi фiлософськi науки нам викладав наш наставник. Ще вiд того часу зберiгаються спогади про те, як на лекцiях i семiнарах ми, аспiранти першого року навчання, у передчуттi складання кандидатського iспиту намагалися виконати всi необхiднi види робiт, а особливо бути достойними рiвня володiння своєю нау& кою, який засвiдчив Григорiй Iванович. Саме вiн не стiль& ки переповiдав думки великих мислителiв (яка небезпека механiчного переказування прочитаного чатує на кожно& КВІТЕНЬ 2015 го, хто пробує себе в освiтi!), скiльки запрошував, вiв нас до того, щоб ми бачили набагато бiльше, нiж маємо перед очима або навiть зберiгаємо в пам’ятi. Звiсно, нiхто з нас, навiть якби й схотiв, не мiг уже вiдмовитися i вiд великої роботи прочитання значного масиву фiлософських тек& стiв, i вiд усiх зусиль опанувати їх, вiднайти потрiбне для справжнього науковця, щоб достойно i вiльно почуватися у своїй галузi знань. Далi – iспити складенi, а життя знову ставить питання руба: наскiльки твердим є намiр серйозно працювати? I в цей час Григорiй Iванович став для мене не лише вимо& гливим керiвником, а й справжнiм учителем, який завжди може зрозумiти труднощi, допомогти в їх подоланнi, пiд& казати розв’язання складних завдань i в освiтнiй, i в дос& лiдницькiй працi. З рiзних причин я вийшов на захист у 2005 роцi. Напевно, слiд було обов’язково пройти особи& сту школу Григорiя Iвановича: невтомний, наполегливий, з усiєю уважнiстю збiр матерiалiв, своєрiдне “життя в бiблiотецi”, написання i видання журнальних статей, висо& коякiсне читання лекцiй, ведення семiнарiв, неупередже& на, за високою планкою перевiрка i оцiнювання знань учнiвської молодi. I, звичайно, робота над текстом дисер& тацiї. З року в рiк, особливо пiсля успiшного захисту i отримання ступеня кандидата фiлософських наук, наш керiвник i вчитель передає нам особливу, неповторну рису справжнього фiлософа. Нехай менi вибачать деяку пафоснiсть, але не можна не згадати тут, наскiльки Григо& рiй Iванович умiв побачити нове i незнане у спадщинi мислителiв вiд Стародавностi i до наших днiв, у багатьох томах їхнiх творiв, не один раз перечитаних за цей час. Бувало, пiсля кiлькох занять часто почуваєшся виснаже& ним, але варто прийти на звичайне засiдання кафедри, i пiсля вирiшення виробничих питань з яким вiдчуттям оно& влення сил запам’ятовуються слова нашого наставника чи то про Платона i Аристотеля, чи про Спiнозу i Локка, чи про походження фiлософiї або вибiр методiв власних дос& лiджень! Хоч яка втома, а iнодi й далеко не найкращий стан, але варто послухати й прийняти до розуму i серця бесiду Григорiя Iвановича – i весь негатив зникає! Тiльки праця, тiльки пошук i вiднайдення, тiльки здобуток – ось не лише дороговказ для кожного з нас, а й справжня пiд& тримка, без якої навряд чи можна обiйтися тому, хто вирi& шив ґрунтовно трудитися у науцi. Якщо б у мене спитали, чому я навчився в Григорiя Iвановича, то вiдповiв би, що найперше – це бути люди& ною, бути собою, найкраще, належним чином i належного часу робити свою справу. Долати самого себе таким, яким сам собi не подобаєшся, завжди пам’ятати, що наше життя далеко не обмежується i не може обмежити& ся буденнiстю, навiть часом. Адже людина завжди долає цi межi, така в неї природа i сутнiсть. Багато ще хочеться сказати... Богдан МАТЮШКО, у 1997 – 2000 роках аспірант кафедри філософії НПУ імені М. П. Драгоманова, від 2000 року викладач, кандидат філо� софських наук, доцент, докторант 7 �Звітуємо, плануємо! Розвиток університету Науково+навчальний центр “Синевир” готовий приймати студентів Запрошуємо до оновленої актової зали У НАЦІОНАЛЬНОМУ педагогічному університеті з нагоди 180&річного ювілею оновили актову залу в голов& ному корпусі. Урочисту стрічку перерізав ректор вишу Віктор Андрущенко та голова трудового колективу Іван Горбачук. Завдяки вдалому вибору кольорів, що, до речі, тонують з корпоративним кольором університету, зала стала просторішою та світлішою. Сцена набула нового обрамлення і вигляду. Планове оновлення відповідних залів і аудиторій в НПУ продовжується. Науково+навчальний центр (ННЦ) “Сине+ вир” Національного педагогічного універси+ тету імені М. П. Драгоманова готовий прийма+ ти студентів для проходження навчально+ польової практики. Перший заїзд очікується 13 травня. Про це розповів директор ННЦ “Синевир” Анатолій Дербак, аналізуючи про+ ведені роботи з облаштування території та корпусів центру, здійснені впродовж минуло+ го року. “Протягом минулого зимового періоду пра� цівники науково�навчального центру налагодили постійне водопостачання та побудували новий житловий корпус, де зможуть комфортно прожи� вати додатково ще більше студентів. Загалом центр одночасно може прийняти 80 чол. У будівлі є всі зручності. Бажаючі купаються у чані з міне� ральною водою чи прогулюються до мінерально� го джерела “Колочава”, де можна вільно напитися лікувальної води скільки завгодно. Для студентів забезпечено доступ до мережі Інтернет, облаштовано додаткові місця для відпочинку, ведеться підсобне господарство”, – пере& раховує зроблене пан Анатолій. Проходячи практику у Колочаві, студенти київського вишу зможуть відвідувати та досліджувати екологічні стеж& ки. Окремим пунктом проходження практики студентів стане робота із учнями середніх шкіл, що розташовані у межах НПП “Синевир”. Особливо тісна співпраця налагоджена з Синевирсько&Полянською ЗОШ І&ІІІ ст. і Меришор& ською ЗОШ І&ІІ ст. У вільний від навчання час для студентів та викладачів проводяться екскурсії до визначних місць НПП “Синевир”: одного з семи чудес України – озера Синевир; єдиного в Україні Центру реабілітації бурих ведмедів; візит&центру парку і експозиції лісосплаву; походи в гори тощо. Працівники національного парку завжди професійно забезпечу& ють студентів відповідною екскурсійною і еколого&освітньою роботою. На засіданні табірної комісії, що недавно відбулася в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова, обговорювалися питання подальшого розвитку ННЦ “Синевир”. Розширення та розбудова центру дасть поштовх соціально&економічному розвитку регіону і допоможе вирішити бодай частково проблему безробіт& тя у Колочаві. “Велика подяка за побудову та розширення НЦЦ “Синевир” ректору університету Віктору Андрущенку, першо� му проректору з організації навчально�виховної роботи і економіки Олегу Падалці, голові профкому Івану Горбачу� ку та директору НПП “Синевир” Миколі Дербаку. Всі вони разом створили чудові умови для проходження практики, навчання та відпочинку студентів і викладачів університету, – каже директор ННЦ “Синевир” Анатолій Дербак. – Крім того, після закінчення сезону практик наш центр готовий прийняти на відпочинок усіх бажаючих. За детальною інформацією потрібно звертатися у профком університету. А невдовзі буде створено власний сайт ННЦ “Синевир”. Фото Катерини Носової Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. КВІТЕНЬ 2015 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2014/2015 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 6 (1648) (квітень 2015 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-15 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 6 (1648) (квітень 2015 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2015. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/211 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/5d8c381f39f233be6a0388bddec21cf7.pdf 0bdf0ab82e771ffbddbb5b508530e379 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 33 (45) (7 грудня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! З а Сьогодні в нашій газеті: педагогічні КАДРИ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО ЗАКОН НАШ ОГО Ж ИТТЯ ГРУДНЯ 7 1957 року СУБОТА № 33 ( 45) Ціна 15 коп. ★ К О Н С Т И Т У Ц ІЯ , Н А Р О Д Ж Е Н А Ж О В Т Н Е М - 1 стор. ★ АГІТАТОР, ЯКОГО Ш А Н У Ю Т Ь - 2 стор. ★ А Я К А ВАШ А Д У М К А ?— 2 - 3 стор. ★ НАРОДНИЙ ПИСЬМЕННИК - 3 стор. ★ ВІДСТОЯТИ МИР ТАКА ВОЛЯ МІЛЬЙОНІВ — 4 стор. АГІТПУНКТ НАПЕРЕДОДНІ ВИБОРІВ З радістю відзначає героїч­ Одним з основних прав радян­ У приміщенні інсти­ ний радянський народ День ських громадян є право на осві­ туту (професорська кім­ Конституції СРСР, в якій ві­ ту. На прикладі нашого інсти­ ната) з 18 листопада дображені його величні завою­ туту ми бачимо, як в умовах пе­ розпочав роботу агіт­ вання в будівництві соціалістич­ ремігшого соціалізму, розквіту пункт № 4 першої діль­ ного суспільства, у перетворен­ радянської демократії розви­ ниці Сталінського ра­ ні відсталої в минулому краї­ вається вища школа. Зараз у нашому інституті ви­ йону м. Києва по вибо­ ни в передову, індустріальноколгоспну державу, в провідну користовують своє право на рах до народного суду агітпунктом — силу світової соціалістичної освіту 1210 юнаків і дівчат. Се­ (зав. аспірант В. Ізварін). ред них: 9 4 7 —українці, 195— системи. Роботу на агітпунк­ В кожній статті основного росіяни, 6 8 —представники ін­ ті проводить агітколек­ закону Радянської держави під­ ших націй і національностей на­ креслюється величезна перева­ шої країни. тив. До складу його га нашої системи над системою На заочному відділі інститу­ входять викладачі, ас­ капіталізму, наших державних ту підвищують свою кваліфіка­ піранти та студенти фі­ і суспільних порядків над су­ цію 1935 чоловік. зико-математичного фа­ спільними і державними поряд­ З року в рік інститут дає кра­ культету (всього 95 ками капіталістичних країн. їні сотні вчителів для середньої осіб). Очолює роботу Торжество принципів, які по­ школи, озброєних глибокими агітколективу аспірант кладені в основу Радянської знаннями, здатних вчити і ви­ В. Чернявський. Конституції, є яскравим свід­ ховувати до 7-го грудня. підростаюче поко­ Агітпункт добре обладна­ закінчити ченням непереможної сили со­ ління. Робота агітпункту прово­ но. Виборці та агітатори мо­ ціалістичного демократизму. Со­ Тільки в 1956- 1957 на­ жуть одержати на агітпункті диться під керівництвом парт­ ціалістична демократія забезпе­ вчальному році інститут підго­ консультації з юридичних, ме­ бюро факультету (секретар—В. чує найголовнішу свободу для тував і випустив 419 вчителів дичних та виховних питань. Тут М. Кухар), при активній допо­ народних мас — свободу від по стаціонару і 811 — по заоч­ є вся необхідна юридична, ате­ мозі з боку комсомольського експлуатації. ному відділу. їстична, науково-популярна лі­ бюро фізико-математичного фа­ Конституція СРСР надає ро­ тература, газети та журнали, а культету (секретар—В. Семко). Адміністративно-господарська Конституція перемігшого со­ бітникам, колгоспникам, радян­ також телевізор, радіоприймач, Недоліком у роботі агітко­ частина інституту розпочала ка­ ціалізму, наш державний і ській інтелігенції право на пра­ лективу є погана явка агітато­ пітальний ремонт актового залу. надають і шахи, шашки. цю, на освіту, на матеріальне суспільний лад До 29 листопада складено рів на наради та агітпункти. З метою поліпшення акустики гарантують всім радянським забезпечення, на відпочинок. списки виборців та організова­ Частина агітаторів-комсомоль­ закладаються зайві прорізи, що Хоч у конституціях ряду капі­ людям справжні демократичні но лекцію на тему: «Досягнен­ ців ще не усвідомила всієї від­ поглинають звук. Крім того, ре­ права і свободу: свободу совісті, талістичних країн і проголо­ ня радянської науки в галузі повідальності дорученої їм спра­ монтуються пошкоджені карни­ шуються деякі права для тру­ свободу слова, друку, свободу ракетної техніки» (лектор — ви (Г. Заєць, В. Заєць, Ц. Ро­ зи, ліпка, капітелі колон. Стіни зборів, мітингів, вуличних похо­ дящих мас, але все це має фор­ доцент Коваль П. И.). Після зенберг, Ю. Францев (42 група і стеля залу, згідно затвердже­ мальний характер, бо капіта­ дів і демонстрацій. Радянська лекції демонструвався кіно­ фізиків), А. Джоденчук (41 ного проекту, будуть перефар­ Конституція надає громадянам лістичний лад, жорстоко екс­ фільм. група фізиків) і погано викону­ бовані масляною фарбою. також право об’єднуватися в плуатуючи робітників і селян, ють свої обов'язки. Адміністративно-господарська громадські організації, охоро­ Заплановано найближчим ча­ позбавляє їх цих прав. няє недоторканність особи, жит­ частіша взяла на себе зобов’я­ До числа кращих слід від­ сом провести вечір зустрічі ви­ Справжньою демократією для народу є соціалістична демо­ ла, зберігає таємницю листу­ борців з кандидатом у народні нести таких старших агітаторів зання закінчити ремонт до свя­ вання. судді В. В. Барчуком та кон­ (та їх колективи), як М. Кара­ та — 40-річчя Радянської вла­ кратія. церт художньої самодіяльності. чун, Т. Лосінську, Є. Яворську, ди на Україні. Великим завоюванням нашої В Радянському Союзі давно Бажано, щоб у капітально Агітатори проводять бесіди Р. Гортовського, Комуністичної партії і Радян­ вже немає безробіття. Людина праці, творчого дерзання, смі­ ської держави є радянська ви­ на теми: Положення про вибори До Дня виборів залишилося підремонтованому актовому залі ливих і патріотичних починань борча система — найдемокра­ до народного суду, матеріали менше 2-х тижнів. Агітаторам були замінені незручні стільці. користується загальною лю­ тичніша в світі. У нашій краї­ сесії Верховної Ради СРСР потрібно докласти ще більше Ю. ПИЛЬНИЙ. бов’ю і пошаною. Всій країні ні вибори є загальними, рівни­ і т. ін. зусиль, щоб з честю провести відомі імена славних новаторів ми, прямими при таємному го­ Зараз найбільш відповідаль­ підготовку до виборів у Народ­ промислового виробництва — лосуванні. Демократичність ви­ ною і невідкладною роботою ний суд. Л. ФІЛІПОВА, П. Бикова, В. Семінського, Г. борчої системи — це один з ба­ агітаторів є перевірка списків секретар виборчої комісії. Нежевенко, передовиків і кра­ гатьох проявів великої життє­ виборців. Цю роботу потрібно щих організаторів колгоспного вої сили соціалістичного демо­ виробництва — М. Посмітного, кратизму. Ф. Дубковецького, Г. Бурка«Ми говоримо, — писав цької, У. Баштик. Ленін, — що радянський пере­ Використовуючи своє право ворот дав небачений у світі по­ на працю, радянські люди став­ штовх розвиткові демократії і ляться до праці як до справи вглиб і вшир, притому демокра­ честі, доблесті і геройства. тії саме для трудящих і при­ Всі практичні дії Радянської гноблених капіталізмом мас». держави, політика Комуністич­ Зараз наша республіка го­ ної партії пройняті турботою тується до виборів народних су­ про людей праці, про забезпе­ дів. Широко розгортають агіта­ чення їх матеріальних і куль­ ційно-масову роботу серед ви­ турних потреб, про зростання борців агітколективи нашого їх культурного рівня. інституту. Студенти-агітатори Вся соціалістична система на­ проводять бесіди про Ювілейну родного господарства створює сесію Верховної Ради СРСР, широкі можливості для радян­ про демократичність нашої ви­ ських людей не тільки натхнен­ борчої системи. но, творчо працювати, але й Події нашого часу з великою культурно відпочивати, широко силою розкривають велич соціа­ використовувати право на від­ лістичного демократизму, тор­ починок. Щороку наші люди жество принципів основного за­ На фото (вгорі): старший агітатор А. Пліш дає роз’яснення Положення про вибори проводять відпустки в санато­ кону нашого життя і боротьби— до народних, судів студентам-агітаторам М. Пчюльник і Н. Боровик. ріях, будинках відпочинку і в Конституції країни соціалізму. Перед тим, як іти до виборців, агітатори заходять на агітпункт, де до їх послуг різно­ цікавих туристських мандрівках манітна література, газети, журнали. Все це дає їм змогу добре підготуватися до чергової В. ПЕРЕД ЕРІЙ. зустрічі з виборцями (фото внизу). ф 0Т0 в Орловського. по країні та за її межами. Д о свя т а славн о ї р іч н и ц і �АГІТАТОР І АКАДЕМГРУПА Коли на педагогічному факультеті говорять про роботу агітаторів академічних груп, обо­ в’язково згадують прізвище Н. Ф. Засенко. Агітатором Наталія Федорівна працює вже третій рік і весь час в одній і тій же групі третього курсу дефектологічного відділу. Це дало їй змогу добре вивчити кожного студента його особисті якості, інтереси тощо. Н. Ф. Засенко з душею ставиться до своїх обов’язків агітатора. Вона планує роботу так, щоб задовольнити запити студентів і скеру­ вати їх енергію, ініціативу на виховання ко­ муністичної свідомості. При плануванні роботи т. Засенко складає орієнтовний план, який обговорюється і за­ тверджується на зборах групи. При цьому обов’язковим є для кожного студента певне доручення та вчасне його виконання. Наталія Федорівна не обмежує свою роботу тільки годинами політзанять, а й підтримує постійний зв’язок з групою, цікавлячись ус­ пішністю студентів, відвідуванням лекцій та семінарів, питаннями їх самостійної роботи. Тов. Засенко підтримує тісний зв’язок з викладачами, знайомиться із станом успіш­ ності студентів з тієї чи іншої дисципліни. Наталія Федорівна вивчає студентів не тільки в стінах інституту, але і в години са­ мостійної роботи та відпочинку в гуртожитку. Значне місце в роботі агітатора займають індивідуальні бесіди з студентами на живо­ трепетні теми дня. В групі систематично (кожної п’ятниці) про­ водиться політгодина за тематикою партбюро інституту. До політзанять готуються всі сту­ денти і під час занять активно виступають. Сумлінно готуються до політзанять такі студенти, як О. Лобко, А. Литвинчук, Д. Скринник та ін. М о г л о Ось-ось екзамени. До них вже залишились лічені дні. Скрізь іде напружена робо­ та; кожен студент нама­ гається максимально вико­ ристати свій час, але, на жаль, це не кожному вдаєть­ ся. Хіба може, наприклад, Г. Лантух (22 група фізиків) виправити свою успішність з фізкультури, якщо він за се­ местр жодного разу не був на заняттях?!. І чи не є це вірним передвісником того, що Г. Лантух залишиться академборжником?!. Ще складніше становище у Ж. Лихоліт. Вона взагалі рідкий гість в інституті, ба­ гато пропустила практичних занять з матаналізу, семіна­ рів з історії КПРС. Якщо ж вона інколи і з’являлася, то, як правило, непідготовле­ ною... Зараз на курсі проводять­ Студенти групи виступають також з інфор­ маціями, в яких робиться огляд найважливі­ ших питань, висвітлених у газетах «Комсо­ мольская правда», «Учительская газета» та журналі «Техника молодежи». Майже всі студенти беруть активну участь у культурно-масовій роботі факультету та інституту, поєднуючи її із заняттями спортом. Наприклад, О. Лобко — активна спортсменка і учасниця хору; А. Литвинчук — успішно поєднує заняття в драматичному гуртку і в баскетбольній секції. Ці студенти, беручи активну участь у гро­ мадсько-політичному житті факультету, успіш­ но вчаться. Разом з активом групи Н. Засенко органі­ зувала шефську роботу в київській школі глухонімих, де студенти проводять цікаву і змістовну роботу з учнями. О. Лобко, Р. Утвен­ ко, Г. Скринник проводять лекції і бесіди для учнів старших класів. І. Лобурець керує в цій школі секцією спортивної гімнастики, Т. По­ ляруш — секцією художньої гімнастики. Сту­ дентки М. Федченко та І. Двигун допомагають у роботі шкільній редколегії. Періодично на зборах групи студенти зві­ тують про виконання своїх доручень, обміню­ ються досвідом роботи. Недоліком у роботі групи є те, що окремі студенти (Є. Чехівська, Т. Слободняк) уни­ кають громадських доручень, а деякі не ви­ конують їх (Г. Богданова). Ці студенти взагалі пасивно ставляться до всієї роботи в групі. Як правило, і успішність у них невисока. Бажаємо міцному, здоровому колективу академгрупи і агітатору Н. Засенко ще кра­ щих успіхів у навчальній і політико-виховній роботі. М. РЯБУХІН, М. ХОРУНЖА. ся колоквіуми і контрольні роботи. Наслідки показують ступінь підготовленості на­ ших студентів до екзамена­ ційної сесії. Так, колоквіум бу т и з матаналізу у математиків показав, що основна маса то­ варишів має глибокі і міцні знання. Проте поряд з ними є й такі, що недостатньо во­ лодіють матеріалом. Вся робота на курсі зараз спрямована на підготовку до екзаменів. В групах будуть проведені збори на відповід­ ні темн. Але треба сказати, що комсомольська організа­ ція курсу і групові організа­ ції пізно загострили свою увагу на цьому серйозному питанні. І успішність студен­ тів і відвідування ними лек­ цій повинні були постійно бути в центрі уваги комсо­ мольської організації. Тоді, можливо, і В. Долгерт, який пропустив 6 занять з фран­ цузької мови, і інші не стоя­ ли б зараз перед складним питанням: як бути?.. А яких заходів вжила ком­ сомольська організація 22 групи математиків, коли на заняття з елементарної ма­ тематики не з ’явилося 12 студентів? Ніяких. Дрібни­ ін а к ш е ... цею, мабуть, здавалося це і окремим комсомольцям на фоні загальної порівняно хо­ рошої картини... В цілому до екзаменів курс іде з грунтовною підго­ товкою, І ми з впевненістю можемо сказати, що біль­ шість наших студентів-ком­ сомольців матиме в заліковій книжці тільки «відмінно» та «добре». А. СЕРЕДНІЙ, студент II курсу фізикоматематичного факультету. ПОРЯДКОМ О БГО ВО РЕН Н Я А ЯКА В А Ш А ДУМКА? М ораль, етика, манери не людині, впадає в очі, виявляєть­ вічні, вони змінюються в з в ’я з ­ ся нескромним, крикливим.В ку із змінами суспільного ж и т­ таки х випадках кажуть: «Ли­ тя. На зм іну бурж уазній м ор а­ чить, як корові сідло». Міщан­ лі у нас прийшла комуністична ством називається і сліпе запо­ мораль, основою якої є бороть­ зичан н я чужоземного, нехту­ ба трудящ их наш ої країни за ван ня своїм красивим і скром ­ перемогу комунізму. Р а д я н ­ ним — у вбранні, в етикеті, в ський народ, наш а молодь п ра­ оздобленні приміщень. цюють над удосконаленням с в о ­ Н аведем о кілька прикладів го етичного і естетичного р о зв и т­ прояву міщанства. В оздоблен­ ку, борються за правильне р о ­ ні кімнати, наприклад, можна зуміння краси, одягу, прикрас, побачити фото або картинки, на манер поведінки, обстановки яки х люди зображені в слаща­ житла, вулиць, майданів. вих п озах, із сентиментальними Але прагнення до краси й написами (на фоні серця цілу­ молодята з написом культури у деякої частини до­ ю ться рослих і молоді набуває супе­ «П а м 'я т а й щ асливі хвилини»). речливого характеру: одним з д а ­ У к ім н атах можна побачи­ ються красивими модні фасони ти безліч подушок і поду­ одягу, головного вбрання, за ч і­ ш ечок, нікому не потрібних сок, а інші засуджую ть їх як старан н о вишитих завісочок, які неестетичні. Часто можна по­ біл ьш е заступаю ть природне чути такі зневажливі й за с у ­ світло, ніж прикрашають кім­ джуючі оцінки, як «м іщ ан ство», нату, т а інш і прикраси, які аж «стиляга», «вульгарн ість» то­ ніяк не створю ю ть затишку. що. Для нас, педагогів і м ай ­ У п ри красах юнаків і дівчат бутніх педагогів, ці питання є часто мож на побачити різні насущними. Ось чому ми й хо­ жетони, брош ки з вензелями чи чемо порушити деякі питання в написами: «Ж е н я », «Поля", цій галузі, щоб викликати з п ри ­ « Л а р а » і т. п.; нам иста і брасле­ воду них широкий обмін дум­ ти, які своєю формою і КОЛьо­ ками. Що слід називати «м іщ ан ­ ром псую ть вигляд людини. Не ством», «вульгарним», «непри­ менш в р аж ає своєю неестетич­ стойним»? Носити сережки, ністю невідповідність до фігури перстні, робити модну зачіску, людини, ї ї обличчя, кольору во­ манікюр і т. ін. — це м іщ анство л осся різн і кліпси, сережки, ку­ чи ні? Чи можна нази вати чері. П ерстні з великим камін­ «стилягою» того, хто одягається цем (точніше, куском звичай­ модно, у відповідності з тими ного скла), манікюр яскравого фасонами, що друкуються у на­ кольору, медальйони у вигляді ших журналах мод? Чи слід з а ­ серц я і т. ін. теж мало прикра­ плямовувати як аморальну по­ ш аю ть людину. Дивують і го­ ведінку жінки, яка навіть по­ ловні вбрання типу «менін­ мірно вживає алкоголь або ку­ гітка » , які і не гріють і не при­ рить? Чи не буде непристойним к р аш аю ть. Все це вульгаризує для жінки запрошувати чолові­ природні прагнення людини до ка на побачення, напрошувати­ краси в побуті, в оздобленні, ся на танок? спотворю є природну красу на­ Під «міщ анством» звичайно ших ю н аків і дівчат. прийнято розуміти зовнішньо К райню ф орму вияву неесте­ підкреслену показність при тичності й м іщ анства у розу­ внутрішній пустоті, зовнішню мінні краси спостерігаємо у так чистоту одягу і прикраси при | зван и х « с тиляг». Характерним брудному тілі, крикливість, в ід ­ для них є внутрішня пусто­ сутність гармонії і смаку в при­ та і некультурність. Вони жи­ красах. Міщанство у своїй бо­ вуть не розумом, а ниж­ ротьбі з аристократією не виро­ чими, інстинктивними почуття­ било своїх поглядів на красу, ми. Д л я них головне — впада­ не створило своїх норм поведін­ ти в очі, привернути до себе ки, а тяглося до аристократиз­ увагу. Ч ерез те вони так люб­ му, намагалося будь-що зап о зи ­ л ять строкатий одяг, претенціоз­ чити у аристократії її манери, ність у манерах і поведінці, поведінку, прикраси і т. ін., не­ зважаючи на те, підходило це пош л ість у стосунках, виявля­ йому за його укладом ж иття ю ть неповагу до інших, манір­ чи ні. Отже, виробилася невід­ ність, кокетування. Довгі ніг­ загострені на кінцях повідність форми й змісту, пре­ ті, як п азу р і хижака, забарвле­ тенціозність у манерах, прикра­ сах, поведінці. Зрозуміло, що ні кров’янистого кольору ла­ ком (до речі, з брудом під й радянські люди вваж аю ть м і­ щанством усе те, що не личить (Закінчення на 3 стор.). Не в ладах з каліграфією Малих дітей ля­ кають «букою », дру­ карки ж нашого інституту «вилива­ ють переполох», ко­ ли в дверях кан­ целярії з ’являється постать доцента З а ­ десенця М. П. з обе­ ремком матеріалів для друку. М атеріал, який він приносить, завж ­ ди у такому вигля­ ді, що навіть сам автор іноді не може розібрати те, щ о на­ писав кілька годин тому. Д рукаркам , як правило, доводиться витрачати багато зайвого часу на р о з­ бір «ієр о гл іф ів» т. Задесенця. К рім то­ го, друкування таких м атеріалів дуж е не­ гативно впливає на зір — у друкарки з ’являється голов­ ний біль, п рац езд ат­ ність зниж ується, внаслідок чого робо­ та залишається не виконаною у визна чений строк. Слід зауважити, що при бажанні М. П Задесенець може пи­ сати значно краще (такі рідкі випадки інколи трапляють­ ся!), але він чомусь вперто не хоче піти нам назустріч, по­ легшити працю. М. БА РХА Н ОВА, Л. ЛЕЩЕНКО, А. ФАЛЬКОВИЧ. �Майстер художнього слова Наші будні «Б ур’ян» — велике художнє значені товариші, які зна­ Ранок. полотно з життя українського Падає перший сніжок. Доси­ йомлять усю групу з мате­ села початку 20-х років. пає ще сонечко, дрімають каш­ ріалами, вміщуваними в газе­ В центрі романа — привабли­ тани, вкриті білим покровом, а тах і журналах. Так, В. Бор­ вий образ демобілізованого вої­ для студента, як і для кожної цов — з матеріалами «Комсо­ на-комуніста Давида Мотузки. людини, почався трудовий день. мольской правды», 3. Ласкар­ Сила і краса цієї людини в її ви­ Перед початком лекцій у две­ жевська — «Советского искус­ соких душевних якостях, типо­ рі нашого інституту вливається ства», А. Федірко—«Правды». вих для радянських людей. Це веселий гомін — це студенти А хто ж не схоче дізнатися про чесність і мужність, рішучість поспішають на лекції. новий вертоліт, який збудовано в боротьбі з ворогами, відда­ Скільки цікавого чекає нас у Швейцарії у вигляді ряту­ ність всеперемагаючим ідеям на лекції! вального круга вагою в 50 кг?! Комуністичної партії. Лунає дзвінок, і коридори Про це легко дізнатися з жур­ Письменник сміливо викри­ враз пустішають. Наступає пов­ налу «Техника молодежи», про ває болючі недоліки і язви в на тиша... Ось з аудиторії чути який доповідає Л. Навроцька. житті тогочасного села, щоб як­ голос викладача, йде лекція на У нашій групі багато учасни­ найшвидше ліквідувати їх. III курсі педагогічного факуль­ ків художньої самодіяльності. Як і Давид, автор вірить, що тету. З інтересом слухають сту­ Серед них: К. Шило. Т. Тимо­ в недалекому майбутньому на денти М. К. Тищенка, який роз­ шенко. Н. Тарасенко. С. Лось, широких колгоспних нивах за­ повідає про структуру уроку. Т. Полоз, Г. Дерлеменко та ін­ колоситься буйна пшениця. Студенти намагаються не про­ ші. Вони активно готуються до У 1932 р. був опублікований пустити жодного слова виклада­ 40-річчя встановлення Радян­ роман «Мати», де письменник ча, все старанно записують, за­ ської влади на Україні. показав життя і настрої україн­ пам'ятовують. Згуртуванню групи допома­ ського селянства перед рево­ Час за слуханням лекцій про­ гають комсорг Т. Тимошенко і люцією 1905 року і знаменні ходить непомітно. Закінчилась профорг Н. Тарасенко. Часто події революції. остання пара. Але ніхто з тре­ вени організовують культпохо­ З великою сердечністю автор тьокурсників (II група спецвід­ ди в кіно, театр. Після перегля­ малює образ Катрі—матері-тру­ ділу) не поспішає додому: сьо­ ду група обговорює ту чи іншу дівниці. годні день політзанять. Наш агі­ виставу, кінофільм і т. ін. У мріях, переживаннях, ра­ татор М. М. Перельмутер цікаво Екзаменаційна сесія не за достях Катрі Головко зумів по­ і змістовно організовує їх. На горами. 1 тому ми саме тепер казати велике душевне багат­ політзаняттях завжди можна приділяємо якнайбільше уваги ство матері-селянки. одержати відповіді на те чи ін­ навчанню, поєднуючи його із Вона поневірялась у наймах, ше питання, дізнатися про но­ змістовною і корисною громад­ віддала силу а молодість робо­ вини науки і техніки, кілю і ською роботою. ті на панів, в горі ростила і мистецтва, про життя молоді в виховувала дітей, щоб благосло­ інших країнах. Л. ТЕРТИЧНА, вити їх на праведний шлях ре­ студентка II курсу Як же все це організовано? волюційної боротьби. «Щасти Дуже просто. У нас є при­ педфаку. тобі, сину, на твоїй путі»,— говорить вона Артемові, який іде на боротьбу за нове життя. У романі «Артем Гармаш» (1951 р.) письменник в образі сина Катрі показав справжнього (Закінчення. Початок на 2 стор.) комуніста. Твори А. Головка широко ві­ нігтями), напомажені губи, на­ світової культури, але ми проти домі не тільки в Радянській фарбоване обличчя, зачіски ти­ сліпого запозичання тривіально­ країні. Перекладені на слов’ян­ пу «кінський хвіст» або «хлоп­ го, низького, неестетичного. Ми ські та інші іноземні мови, вони чик без мами» і т. п., пофарбо­ не проти мод, але ми за моди, перейшли кордони СРСР і роз­ ване волосся, сережки, що зви­ які мають своєю основою есте­ повідають нашим зарубіжним сають до плеч, перманент і т . п. тичне, в яких відчувається гар­ друзям про перетворення ста­ запозичення крикливих зару­ монія, елегантність, пропорція, рого світу, про народження біжних мод ради екзотики, по­ відповідність ліній, форм і нової людини в горнилі суворої казу «найновішого» — все це є фарб. Ми проти крикливого, пу­ боротьби. стого, в чому б воно не ви­ характерним для стиляг. О. МАНЧЕНКО, Чим же зумовлюється міщан­ являлося. Ми проти нескром­ аспірантка кафедри показу самого себе. ство, стиляжництво у поведінці ного української літератури. Строкатість дійсно привертає людей? Насамперед, низькою культурою, нерозумінням краси увагу і виявляє пустоту лю­ в природі, в оздобленні, в са­ дини, а тому й викликає зне­ мих собі, невмінням підпоряд­ вагу до неї. Ми за те, щоб мо­ кувати свої особисті почуття і лодь бачила красиве у недоро­ прагнення до краси із загаль­ гому вбранні, у скромних при­ Одному студентові потрапив ких викладачів студенти швид­ білет з питанням про твори Гер­ ними прагненнями колективу. красах, щоб вона показувала ко приходять до висновку: як­ цена. Він так довга мимрив Це приводить і до некритичного свою внутрішню, духовну і при­ що в мене багато трійок, то, щось невиразне, що у екзамена­ схиляння перед усім іноземним родну зовнішню красу, а не як не старайся, «відмінно» не тора терпець увірвався: підроблену. Крепдешином і пан­ — Скажіть по правді, ви чи­ (одягом, прикрасами, манерами, бархатом ніколи не задрапіруєш одержиш — отже, нема рації етикетом). Дехто настільки не­ особливо напружувати свої си­ тали «Былое и думы»? стримано поводить себе у при своєї пустоти і некультурності. — Ні. ли; а якщо в мене більшість Ми за те, щоб наші національні — А «Кто виноват?»? сутності іноземців, що це ме­ відмінних оцінок, то вже трійки — Бібліотека! прикраси, зачіски, вбрання, на­ мені не поставлять; отже, зно­ Інший товариш знайшов та­ жує з втратою почуття власної ші звичаї і манери були в біль­ ву ж таки, нема потреби готу­ кий спосіб: коли він чогось не гідності. Намагання будь-що до­ шій пошані. Кращі з них треба ватися дуже старанно. І, справ­ знав, то дуже щиро, переконли­ годити іноземцеві, взяти у ньо­ популяризувати, робити інтерна­ ді, нерідко буває, що такий «па­ вим голосом говорив екзамена­ торові: го автограф, не знаючи, хто він ціональними, а не соромити­ тентований відмінник», підготу­ — От повірте, слово честі, я і як він ставиться до нас, запо­ ся їх. вавшись слабенько, навмисно це знав, добре знав і — забув! Ми не маємо змоги зачепити подає екзаменатору матрикул На екзамені з літератури це зичення його манер — свідчить розгорненим на тій сторінці, де повторювалося так часто, що про низьку культуру таких лю­ ще багатьох питань у цій нарешті, набридло викладачеві, дей, про неповагу до себе. На­ статті. Окремі питання ми. стоять відмінні оцінки. Як же з цим боротися? Дуже і той поставив питання: — Скажіть, а хто написав шому народові властива гостин­ очевидно, висвітлюємо зі своїх просто: треба лише виконувати « Слово о полку Ігоревім»? ність, але вона виявляється без особистих позицій. Отже, бажа­ вказівки Міністерства освіти Студент трохи замислився, але про порядок оцінки знань на потім відповів швидко і пере­ приниження власної гідності. но, щоб товариші викладачі й екзаменах. Матрикул студент конливо: Свою гостинність наш народ студенти відгукнулися на цю — От повірте, знав, добре виявляє своїми засобами, у статтю своїми критичними за­ повинен подавати розгорненим на 1-ій сторінці, там, де прізви­ знав і це — так забув! Тут вже екзаменатор обу­ своєму стилі, за своїми звичая­ уваженнями, поділилися своїми ще і фотокартка. Екзаменатор рився: ми, а не запозиченими у ко­ власними думками. ні в якому разі не повинен пе­ — Як! Сотні вчених намага­ регортати й читати його під час лися це встановити, і нікому не гось... Своєю культурою у цьо­ Д. НІКОЛЕНКО, екзамену, а закінчивши опиту­ пощастило, а ви знали — по­ му відношенні ми пишаємося, кандидат педагогічних наук. вання, оголосити студентові думати тільки, ви це знали — бо вона у своїй основі має ви­ оцінку, вписати її в екзамена­ й забули! Хоч би записали собі соку й глибоку гуманність. де-небудь! Ні, цього вже не ційну відомість і вже після цьо­ можна пробачити! Ми не проти того, щоб запо­ го розкрити матрикул і записа­ зичити найкраще з досягнень Записав Панько РУДИЙ. ти туди оцінку. Р. ПАНЬКО. Юний партизан Пилипко, дів­ чинка Оксанка, «зелена сер­ (До 60-річчя з дня народження цем» бідняцька молодь, що тяг­ А. В. Головка) неться до освіти, до знань, ко­ муніст Давид Мотузка, бідняч­ ка-селянка Катря, її син Артем білявими житніми колосками... Гармаш — кому невідомі ці ге­ Це Пилипко. А ще сорочечка, рої? З шкільної парти йдуть штанці на ньому з семірки й вони поруч з нами як рідні, полатані-полатані. Бо-бідняки». близькі, дорогі серцю. Тому з Селянський хлопчик, герой такою теплотою і шаною згаду­ цього оповідання, не боячись ють радянські люди ім’я їх смерті, вночі сповіщає партиза­ творця — визначного художни­ нів, що у село прийшли гайда­ ка слова, одного із зачинате­ маки, і цим рятує односельчан лів української радянської про­ від горя, сліз і смерті. зи Андрія Васильовича Головка А ось Оксанка, у неї сього­ в день його шістдесятиріччя. дні — «радість: мати одрізала Весь процес становлення, роз­ полотна на хустку, а порошком, витку і зростання української що виміняла у спекулянтки, радянської літератури можна обарвил а у червоний колір. Ви­ виразно простежити за ево­ йшла червона хустина» («Чер­ люцією творчості письменни­ вона хустина»). ка. Але дитяча радість засмуче­ А. В. Головко народився в сі­ на горем батьків — поміщики м'ї селянина села Юрок, на Пол­ та гайдамаки забирають землю, тавщині, 4 грудня 1897 року. дану Радянського владою. З дитинства захоплювався «Коб­ Ця дівчинка, як і її подруга, зарем» Шевченка, творами ненавидить панство. Дитячою Горького, Пушкіна, Некрасова, душею, щирим серцем співчуває Кольцова. В автобіографічному листі А. Оксана пораненому партизано­ Головко писав: «Цілий світ, досі ві, хоче допомогти йому. Коли незнаний, одкрився мені од побачила вбитого — «забило Шевченкових творів. Під впли­ серце на сполох», «перед очи­ вом «Кобзаря» починаю і сам ма в неї туман заколихався, стояла поникло. Потім схили­ писати вірші...». лася до дяді холодного й чер­ Але славу йому принесли не воною хустиною обличчя при­ вірші, а прозові твори. Демобі­ крила». лізувавшись з Червоної Армії, І ось перемога після тривалої, Головко деякий час вчителює, а важкої боротьби. Бідняцька мо­ з 1922 р. цілком віддається лі­ лодь, перемагаючи всі труднощі, тературній діяльності. завойовує висоти науки. Разом з П. Тичиною, С. Ва­ «З а плечима в торбі — чер­ сильченком, Остапом Вишнею, ства хлібина і жмут книжок. В. Сосюрою, І. Микитенком, Ю. А руки в мозолях у хлопців. Смоличем А. Головко показує І в дівчат — до крові зацілова­ простих людей у революції, сла­ ні житами» («Зелені серцем»), вить могутні творчі сили звіль­ У кожному слові, в кожній неного народу. фразі відчувається талановита Вже перші оповідання й неве­ рука митця. Особливо поетичні личкі повісті Головка запам’я­ його пейзажі. талися, знайшли свого широко­ « Рано-пораненьку світанком го читача. Справжня народна голубим прокинувся степ. Вія­ мова, яскрава образність, не­ ми-колоссям стріпнув, заше­ підроблений ліризм, симпатія до лестів... Синя далина глибока трудівників — ось що полюби­ із-за туманів глянула. І поли­ лосячитачеві. лися шуми тихі ранкові на гони «У нього очі — наче волош­ далекі...». ки в житі. А над ними — з-під До 10-річчя Жовтневої рево­ драного картузика — волосся люції Головко пише роман Грубе порушення елементарних вимог Чи не знайома вам така кар­ тина: йде екзамен; студент, який відповідає, переходить до останнього питання свого біле­ та, а екзаменатор у цей час бере його матрикул, перегортає з першої до останньої сторінки і старанно вивчає оцінки, які там стоять з різних предметів. А вже після того оголошує й свою оцінку. І студенти вже знають: якщо там, у матрикулі, лише відмінні оцінки, то навіть слабенька відповідь буде висо­ ко оцінена, а якщо переважа­ ють трійки, то, скільки не го­ туйся, відмінної оцінки не одер­ жиш, бо викладач «рівняється» на попередні оцінки. Для чого так робити? Це ж грубе порушення елементарних педагогічних вимог до оцінки знань, вимог, які ми викладає­ мо студентам у педагогічному інституті, а в той же час самі їх іноді порушуємо. І це приз­ водить до двох поганих наслід­ ків: по-перше, така оцінка, з оглядом назад, втрачає своє зна­ чення об’єктивного показника знань студентів, а по-друге, во­ на перестане бути стимулом для Дальшої старанної роботи. У та­ З ЖИТТЯ АКАДЕМІЧНИХ ГРУП А ЯКА ВАША ДУМКА? НА ЕКЗАМЕНАХ �НА Т Е М И К луб і ставлення д о нього ДНЯ Нового розбою не допустити! Не секрет, що у нас в інсти­ туті немає загальноінститут­ ської самодіяльності. Єдиний колектив, який можна н азвати загальноінститутським — це ор­ кестр народних інструментів. Немає у нас і хору. Є хорош і хорові колективи на фізико-ма­ тематичному і педагогічному факультетах, а на мовно-літера­ турному навіть дисципліна спе­ ціальна є — хорові співи, а з а ­ гальноінститутського хору нем а. Немає зар аз в інституті і тан­ цювального колективу. В минулому році в інституті був проведений фестиваль. З а в ­ данням його було виявити нові таланти, підняти якість худож ­ ньої самодіяльності і, голов­ не,— об’єднати факультети в їх повсякденному житті, створити в інституті єдиний колектив студентів, який жив би одними інтересами, мав би перед собою одну мету. Постановка питання про кращий факультет зн ай ­ шла «широкий» відгук серед студентів, і кожний ф акультет продовжує політику «ми най­ кращі» і зараз. Причому, до­ ходить справа до того, щ о коли на одному з факультетів не вдається який-небудь захід (на­ приклад, вечір відпочинку), то на інших факультетах злорадно Незвичайна це книжка: в ред нами стоїть обов’язок змен­ інших передсмертних турбот їх ній коло 80 сторінок, але скіль­ шити чуже населення. Хто мо­ непокоїла й така — куди поді­ ки в них болю і гніву, любові же заперечувати моє право зни­ ти маси в’язнів? Зігнавши по­ й ненависті. Це й не дивно: її щувати мільйони людей НИЖЧОЇ над 80 000 людей у Бухенвальд, автор, О. Лебедєв, колишній раси, які розмножуються, як кати готувалися їх умертвити. Військово-політичний центр в'язень гітлерівського концта­ комахи?» Три роки нечуваних катувань підпілля передав наказ: не ви­ бору Освенцім, з гнівом і при­ страстю радянського патріота у таборі смерті. Але були не ходити з табору групами, як розповідає про жахливі зло­ тільки муки. «Вперше я відчув, того вимагали гестапівці. Було чотири бойові діяння фашизму, про мужню що табір живе двома життями. сформовано боротьбу замучених фізично, Одне йде невідворотною доро­ бригади, створено оклад зброї— але не зломлених духовно бій­ гою страшних катувань, нескін­ зібрані з частин кулемети, гвин­ ченних мук. У другому — друж­ тівки, пістолети, саморобні гра­ ців-антифашистів. Троє полонених офіцерів Ра­ ба, взаємна виручка, побра­ нати. Настав незабутній день— дянської Армії навесні 1942 ро­ тимство. Сьогодні твоє життя 11 квітня. Наближався фронт. ку вириваються із фашистсько­ врятував товариш, а завтра — І тоді було дано бойовий на­ каз — у наступ. Люди кинули­ го концтабору біля Франкфур­ ти його». З цієї взаємовиручки стала ся на колючий дріт, рвали його та-на-Майні і через всю Німеч­ чину пробираються на півден­ виростати боротьба, яку й очо­ лопатами, ломами, кирками, та­ ний схід, мріючи досягти коли- лили комуністи, радянські лю­ ранили колодами. В проходи небудь Батьківщини. Важким ди. Почалося з простого: наші кинулися тисячі в ’язнів, які б у в цей шлях. Кожне селище, офіцери-комуністи, серед них і буквально знесли есесівську навіть будка на залізничному автор записок, прийняли рішен­ охорону. Багатотисячний на­ переїзді, загрожували новим ня об’єднати групи радянських товп врятованих людей різних людей, шукати комуністів серед націй, професій, різного віку полоном чи загибеллю. І все ж таки трьом втікачам в’язнів інших національностей, одночасно радів і плакав. Не можна байдуже читати ці, удалося після тисячокілометро­ збирати кадри підпільної орга­ вого кривавого й голодного похо­ нізації — людей не слова, а писані полум’ям серця, гнівні сторінки. І коли зараз знову в ду добратися в Судетські гори. діла. Учитель з Уралу Федір Сги­ Західній Німеччині піднімає Чехословаччина. Перша зу­ стріч з людьми. Слов’янська ба, майор Володимир Петрович свою хижу голову фашизм, всі мова... Вона прозвучала чарів­ Соколов, старший лейтенант люди доброї волі повинні прига­ ною музикою. Тут теж «госпо­ Володимир з Дніпропетровська, дати недавнє минуле. дарюють» окупанти; вони ка­ старший політпрацівник Гри­ Хай не думають німецькі ре­ рають смертю за найменшу до­ цько з Вінниці, льотчик-комсо­ ваншисти і їх заокеанські по­ помогу, подану втікачеві; вони молець Коля з Калініна, інже­ кровителі, що ми забули зло­ страчують тих, хто тільки по­ нер Віктор з Москви, шіст­ діяння гітлерівців! По всій каже йому дорогу. І незважаю­ надцятилітній Костя Сорокін із Європі тліють кістки замуче­ чи на це, все село брало участь Запоріжжя, сам автор запи­ них наших людей. Ми пам’я­ у врятуванні радянських людей: сок — ось імена героїв, які таємо, скільки прекрасних жит­ їм дали одяг, хліба, цукру, ді­ в нелюдських умовах відкрили тів загинуло у катівнях смерті. стали карту, виділили провід­ невидимий антифашистський У них немає могил. Їх загальна ника. фронт. братерська могила в установле­ І стають зрозумілими слова Радянські люди об’єднують ній у Бухенвальді чорній чаші, щирої подяки радянської люди­ всі антифашистські сили в та­ де зібрана іржава земля з усіх Найголовнішим було: фашистських концтаборів. ни братньому слов’янському на­ борі. родові: «Дорога Чехословаччи- будь-якими способами зберегти І тому з такою одностайністю но, мила сестро! Ніколи не за­ кадри, врятувати життя людям, схвалюють радянські люди «М а­ буде тебе росіянин. Скільки на­ відвести, від них невмолимий ніфест миру», прийнятий пред­ ших життів врятувала ти, пре­ закон катівні — смерть. У бо­ ставниками комуністичних і ро­ красна країна патріотів і тру­ ротьбу включаються чехи, по­ бітничих партій. «Мир можна ляки, югослави — ідея слов’ян­ зберегти тільки при тій умові.— дівників!». Благополучно пройшли втіка­ ського об’єднання перед смер­ говориться в цьому історичному чі Чехію і Моравію, Нижні Тат­ тельним ворогом все сильніше документі,— якщо всі ті, кому ри. Скрізь дружній прийом і захоплювала в ’язнів. Неоцінен­ дорогий мир, об'єднають свої безкорислива допомога. Але в ну допомогу підпільникам пода­ зусилля, підвищать пильність Польщі їх видали гестапівцям ли німецькі комуністи, які пе­ до підступів паліїв війни, до «фольксдейчі» — німецькі по­ ребували в органах табірного кінця усвідомлять, що їх свя­ самоуправління: «Вони, наші тим обов’язком є посилення бо­ селенці. І от Освенцім — страшна ка­ очі і вуха, завжди знають про ротьби на захист миру, якому тівня, створена двоногими з ві­ плани й наміри есесівців і загрожує небезпека». рями за наказом Гітлера: «Пе­ завжди, де треба, обірвуть нит­ Нових злодіянь, нового кри­ ку загрожуючої небезпеки». вавого розбою не допустити! Наближалася весна 1945 ро­ Така воля мільйонів! ку. Гітлерівці метушилися, як П. ХРОПКО. тонучі щурі. І серед багатьох На з м а г а н н я х легкоатлетів Команда легкоатле­ тів нашого інституту досить успішно висту­ пила на міжвузівських змаганнях м. Києва з легкої атлетики. На фото: студентка 12-ої групи фізиків (фі­ зико-математичний фа­ культет) Л. Швецова штовхає ядро. Фото В. Орловського. ВЕЧІР У АСПІРАНТІВ 5 грудня у гуртожитку № З був проведений вечір відпочин­ ку аспірантів та викладачів інституту. Ініціатором організа­ ції вечора була комсомольська організація аспірантів. Активну участь у підготовці вечора бра­ ли тт. Н. Нечаева, Г. Новак, О. Іваненко, О. Мішнна і інші. Особливо багато винахідливості виявила О. Мішина у складан­ ні загадок, ребусів, кросвордів. Вечір розпочався доповіддю колишньої вихованки нашого Інституту, кандидата педагогіч­ них наук Т. Галушко на тему: «Про культуру поведінки, про смаки і манери молоді». Була підготовлена невелика самоді­ яльність; особливо всім сподо­ бався виступ викладача кафед­ ри музики О. Щ ербаковой Треба вітати хороший почин нашої аспірантської комсомоль­ ської організації і проводити та­ кі вечори і надалі. Бажано тіль­ ки було б, щоб відбувалися вони у приміщенні інституту та біль­ ше активності проявляли аспі­ ранти та викладачі у їх підго­ товці. С. ЗІН К ЕВИ Ч. всм іхаю ться і говорять: «Хіба вони м о ж у ть? От ми...». Н іхто не заперечує, що по­ трібно бути патріотом свого фа­ к ул ьтету, але в першу чергу треба відстою вати інтереси інституту. П ерш очерговим завданням, яке с т о їт ь перед клубам,— є об’єднання факультетів, ство­ рення д руж н ого колективу сту­ дентів, сп ер ш у хоча б у галузі худ ож н ьої самодіяльності. Але цим, звичайно, не обмежується робота клубу. З а р а з перед всім колективом інсти туту с т о їт ь завдання ор­ ган ізу в ати радіогазету, усний ж у р н ал . К луб повинен налаго­ дити д ем онстрац ію кінофільмів. Н аб л и ж ається новий рік і вже з а р а з треба розпочинати підго­ товку до нього. В с е це п отребує пожвавлен­ ня роботи. А як можна пожва­ вити ро бо ту клубу, коли ще й досі не м ож на зібрати його п равл ін н я або раду? Ще в мину­ лому роц і адм іністрація обіцяла надати приміщ ення під клуб, а його щ е й досі нема. Всі спра­ ви к л у б ви ріш ує або в коридо­ рі, або ш у к ає вільну аудиторію. П ро це слід серйозно подума­ ти н аш ій адм іністрац ії. Г. ДАВИДЮК, гол ова правління клубу. Календар Лежебокіна (Присвячується нашим аспірантам). Н Е Д ІЛ Я . Довідавш ись про користь спорту, Оголосив я друзям гордо: Зарядкою — корисним ділом — Почну займатись в понеділок! ПОНЕДІЛОК. Ох, не вдалось мені почати, Бо вельми я люблю поспати. Зверх норми дав... хвилин сто сорок. Т а добре — вже почну в вівторок. ВІВ Т О Р О К . Проспав ізнов. Т а г оді спати — Не хочу салом обростати. Я в третій р а з не дамся сну — Вже точно в середу почну. С Е РЕ Д А . Ура! Ура! Діла в порядку! Купив гантелі для зарядки. Почну займатись я тепер, Як не тепер, то у четвер. ЧЕТВЕР. Знов без зарядки був я нині, Бо побороть не зм іг я ліні. Та оголошую усю ди: У п’ятницю зар яд к а буде! П’ЯТН И Ц Я. Вже п’ятниця, а наче ті ж дні От щоб було сім п’ятниць в тижні! Тоді почав би я роботу Та прийдеться чекать суботи. СУБОТА. С у б о т а — всяких сп рав почин. Хотів почати. Т а причин Щоб не почать, було чи м ало Скоріш неділя б вж е н астала!.. Редактор В. ВОЙТКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 33 (45) (7 грудня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 33 (45) (7 грудня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/91 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова