12 6 279 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/af1eeee294dec26681b478f54220b690.pdf db2a8bb9a0ef46519b44870faa6ae1b7 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/19">За педагогічні кадри. 1960 рік</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1960 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 12 (108) (8 квітня 1960 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-09-26 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 12 (108) (8 квітня 1960 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1960. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/268 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/7c10acb20ee4a8149f92d36a54a4a68e.pdf 599bfa5e3c8259dd53dd52c1a08b641c Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/10">За педагогічні кадри. 1959 рік</a></h4> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! ЗА п е д а г о г і ч н і К А Д РИ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІ Ї КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО Рік видання 4-й № 18 (8 7 ) 16 в е ресня 1959 року СЕРЕДА Ціна 15 коп. У НОВОМУ РОЦІ— ПРАЦЮВАТИ ПО-НОВОМУ Розпочався новий навчальний рік. Цей рік є першим роком перетворення в ж иття закону про перебудову системи народ­ ної освіти. Колективом нашого педаго­ гічного факультету вже чимало зроблено в цьому напрямку. З о ­ крема, опрацьовані нові на­ вчальні плани, які передбача­ ють поліпшення підготовки фа­ хівців різних профілів у нашо­ му інституті. Кафедрами педа­ гогічного ф акультету перегля­ нуті та перероблені програми майже з усіх дисциплін. Відпо­ відно до вимог нового закону збільшено кількість годин для проведення педагогічної практи­ ки з відривом і без відриву від занять. Переглянуто наукову тематику, проведено реорганіза­ цію кафедри спецпедагогіки. На факультеті створено вечірній відділ, який готуватиме вчите­ лів 1 —4 класів та працівників дошкільних установ. Проте, ще великі і невідклад­ ні завдання стоять перед нами у 1 9 5 9 — 1960 навчальному ро­ ці. В першу чергу потрібно ство­ рити більш сприятливу н а­ вчально - м атеріальну базу на факультеті: розпочати ен ергій­ ну роботу по створенню нового кабінету методики початкової освіти та нового великого роз­ ділу «Переддошк ільне вихован­ н я » у дошкільному кабінеті. Почесну с праву навчання, ви­ ховання молодих будівників ко­ мунізму партія довірила нам. Це високе довір’я партії зобо­ в’язує нас постійно і наполегли­ во працювати над підвищенням ідейно-теоретичного рівня ви­ кладання лекційних курсів, про­ ведення семінарських і прак­ тичних занять. У новому навчальному році дальшого поліпшення і активі­ зац ії потребують різні форми зв ’язку навчального процесу з школою, налагодження система­ тичного контакту в роботі між викладачами факультету і учи­ телями шкіл та працівниками дошкільних установ, проведення широких заходів педагогічної пропаганди серед громадськості та батьків. Ці завдання повин­ ні стати основним змістом на­ шої навчальної роботи протягом всього навчального року. Для більш успішної організації на­ вчального процесу дуже важли­ во вже з перших днів нового року створити обстановку не­ терпимості до пропусків занять студентами, рішуче підносити проти цього ганебного явища голос громадськості, вживати Вони с т а л и студентами 150 юнаків і д ів ч ат розпочали П. П. Галагана, В. М. Котлову, свій перший студентський рік в М. Г. Чумака, В. С. Шекеру. З перших же днів занять для аудиторіях ф ізико-матем атично­ ор­ г о і щ о й н о від кри того інженер­ с тудентів-першокурсників н о-педагогічного ф акультетів. ганізовано допомогу. Так, ка­ Б ли зьк о ста з них прийш ли в федра математичного аналізу і інститут з промисловості, сіль­ геометрії (завідуючий кафедрою ського господарства, з лав Р а ­ професор С. Ф. Фещенко) орга­ дянської А рм ії і Ф лоту. Ц е гід­ нізувала консультації з матема­ не поповнення наш их ф акульте­ тики за програмою середньої тів. 14 осіб — члени і кандида­ ш коли, виділивши для цієї ро­ ти в члени К ПРС, близько 130 боти таких викладачів як до­ цент П. Й. Коваль, В. М. Кот­ - члени ВЛКСМ. Серед першокурсників-в ироб­ лова, Я. В. Хромой, М. І. ничників багато є таких, що Ш кіль. Перші курси фізико-матема­ склали вступні екзам ени на «відмінно» і «добре», незваж а­ тичного та інженерно-педагогіч­ ючи на тривалу перерву в на­ ного факультетів в цьому році вчанні. Це пресовщ иця Т. Х ра­ почали працювати за новим н а ­ менко, робітниця друкарні вчальним планом. Згідно цього Т. Біляк, колгоспник І. Ш апо­ плану більше уваги буде приді­ ренко, доярка О. О стапен к о , лятись практичній підготовці столяр М. Семене ць, ш оф ер М. студентів. Так, студенти інже­ Пантелєєв, електрослю сар С. нерно-педагогічного факультету Войцеховський, демобілізовані і відділу фізики ф ізико-матема­ воїни Радянської А рм ії В. М і­ ти чного факультету один день коленко, І. Ш евченко, О. Годи­ на тиждень працюватимуть в на­ на, І. Погорілий та багато ін­ вчальних майстернях. Для цих ж е спеціальностей введено но­ ших. Заняття на перших курсах вий курс — загальна хімія. обох ф акультетів розпочались Більш е часу відведено на прак­ першого вересня рівно о 9 годи­ тичні заняття студентам-матема­ тикам. ні ранку. Навчальний рік розпочався. Для читання лекцій і прове­ дення практичних зан ять на Є всі підстави сподіватись, що самостійній перших курсах каф едри інсти­ при повсякденній туту виділили досвідчених ви­ роботі, при сумлінному відвіду­ к ладачів — доцентів Л. П. Т ен ­ ванні лекцій наші першокурс­ дереса, П. Р. Чамату, О. Т. Ч а­ ники зможуть виправдати висо­ лого, П. Й. Коваля, кандидатів ке звання радянського студента. Г. КОРДУН, наук Я. В. Хромого, В. М. К у ­ заступник декана фізикохар, В. П. Степенно, М. І . математичного факультету. Шкіля, старших викладачів різні форми впливу до поруш­ ників трудової дисципліни. Немає ніякого сумніву в то­ му, що новий навчальний рік стане роком дальшого поліп­ шення змісту навчання, підви­ щення його ідейно-теоретичного рівня, роком успішного розв’я­ зання завдань, що стоять перед вищою школою на сучасному етапі. Д. ШЕЛУХІН, декан педагогічного факультету. ВСЕСВІТНЬОІСТОРИЧНА П Е Р Е М О Г А РАДЯНСЬКОГО Н А Р О Д У 12 вересня 1959 року в Радянському Союзі здійснено другий успішний пуск косміч­ ної ракети. Пуск ракети проведено з метою дослідження космічно­ го простору при польоті до Місяця. 14 вересня, в 0 год. 2 хви­ лини 24 секунди за москов­ ським часом друга радянська космічна ракета досягла по­ верхні Місяця. Вперше в іс­ торії здійснено космічний по­ літ з Землі на інше небесне тіло. На ознаменування цієї видатної події на поверхню Місяця доставлено вимпели з зображенням герба Радян­ ського Союзу і написом «Со­ юз Радянських Соціалістич­ них Республік. Вересень, 1959 рік». Досягнення Місяця радян­ ською космічною ракетою є видатним успіхом науки і техніки. Відкрито нову сто­ рінку в дослідженні косміч­ ного простору. Палкий привіт студентампершокурсникам — майбут­ нім майстрам педагогічної справи! Перша зустріч з викладачами Актовий зал інституту — тра­ диційне місце для проведення найбільш цікавих заходів: на­ рад, конференцій, зустрічей, концертів, вечорів тощо. І не дивно, що саме тут вирішили зібратися на свою першу зуст­ річ студенти-першокурсники і викладачі. З нетерпінням чекали цього дня вчорашні абітурієнти. Скільки тривог, скільки напо­ легливої праці залишилось по­ заду! Різними шляхами йшли вони до інституту. У одних за плечи­ ма нелегка служба солдата, дру­ гі принесли з собою пахощі до­ зрілих хлібів, треті встигли вне­ сти свій вклад в семирічку у ву­ гільних шахтах, четверті..., але зрештою не так важливо, хто де працював. Найголовніше те, що наше нове поповнення прийшло з самої гущі трудового життя і прийшло тому, що відчуло гост­ ру потребу в підвищенні знань. Такий закон нашого прекрасно­ го життя: не заспокоюватися на досягнутому. Опанував спеці­ альність — не зупиняйся, йди вперед, твори, вчись. Для цьо­ го у нашій країні є всі можли­ вості: технікуми, школи, курси, інститути, університети, акаде­ мії. А що ж чекає на новому шляху? Чим наповнюватиметься життя в інституті? Як прово­ дить своє дозвілля студентська молодь? Ці і багато інших не менш важливих питань хвилюва­ ли першокурсників перед почат­ ком першого студентського ро­ ку. Щоб розв'язати їх, вони і прийшли в актовий зал напере­ додні першого дзвінка. Але не тільки молодь зібра­ лась у цей день в залі. При­ йшли сюди і викладачі. Що ж привело їх сюди? Невже і Олек­ сандра Григоровича Кириченка, одного з найдосвідченіших мо­ вознавців, скроні якого вже давно вкрила сивина, цікавлять ті самі питання? А професор Петро Костянтинович Волин­ ський — автор багатьох мону­ ментальних літературознавчих праць — про що він говоритиме з цими юнаками і дівчатами, які тільки-но почнуть оволоді­ вати основами наук? Прийшла на цю зустріч і доктор педаго­ гічних наук професор Тетяна Федорівна Бугайко і багато ін­ ших викладачів, які не одне де­ сятиліття свого життя присвя­ тили вихованню майбутніх педа­ гогів. На трибуну один за одним піднімаються промовці. І ди­ ректор інституту Марія Мак­ симівна Підтиченко, і заві­ дуючий кафедрою психології Дмитро Федотович Ніколен­ ко, і завідуючий кафедрою методики математики Іван Єв­ генович Шиманський, і сек­ ретар комітету ЛКСМУ Олег Семко — всі вони щиро вітали першокурсників з високим зван­ ням радянського студента. У виступах старших товаришів бу­ ло висловлено багато конкрет­ них побажань, порад. Виступаю­ чі викладачі наголошували на тому, що успіхи у навчанні при­ йдуть тільки тоді, коли студен­ ти будуть наполегливо оволоді­ вати основами наук... І знову поздоровлення, і зно­ ву побажання... Хороше поповнення прийшло до нас. Великі завдання стоять перед ними і в навчанні, і в ком­ сомольській роботі, і в спорті, і в художній самодіяльності, і в суспільнокорисній праці. Вели­ кі надії покладаємо ми на них. Щасливої дороги вам, наші до­ рогі друзі! Ю. ПОЛУДНЕНКО. Студенти V курсу мовно-літературного факультету свій останній навчальний рік роз­ почали з проведення педагогічної практики. На фото: група дівчат з українського відділу перед від’їздом в м. Запоріжжя при­ йшла до одного з найдосвідченіших викладачів факультету — доцента кафедри української мови Бориса Миколайовича Кулика на консультацію. Фото М. Шуряка. �Один з п’ятдесяти Шалений вітер носився по по­ лю, зі злістю вдаряв по елект­ ричних проводах, які враз заво­ дили лише їм зрозумілу мело­ дію, сіпав за поли старенького піджака, робив спробу жбурну­ ти в обличчя Григорію пригорщ колючого снігу. Але Григорій не закривався. Хай січе, а він однак на зло всім буде ходити цією засипаною по коліна сні­ гом стежкою, буде учитись. На­ перекір всім: і степовому гуль­ тяєві-вітру, і товаришам, об­ личчя яких розпливалися в глузливій посмішці, і їй, що, мабуть, не зрозуміла тоді його... Говорила: — Хоч і вдасться закінчити десять класів, однак засохнеш у своїй МТС. Зараз скільки та­ ких з середньою освітою... — А я в інститут поступлю. — Та ти ще й восьмий не за­ кінчив, а вже про інститут мрі­ єш. Не бачити тобі його, як власних ушей. А дома матір: — Хуртовина яка... Не йшов би. Та й взагалі, яка то наука: весь день на роботі, а ввечері — в школу, та ще хоч би дома, а то за п’ять кілометрів ходити. — Ви ж самі учили, що тре­ ба бути стійким, наполегливим у досягненні своєї мети. Я твер­ до вирішив, — сказав Григо­ рій, похапцем складаючи в портфель книги. — Та дивись... Я хочу як краще... Тяжко на серці. Та не зара­ диш зараз його нічим. Тільки думки, важкі, неспокійні від пережитого, роїлися в голові, тривожили свідомість. Багато зрозумів тоді. Мабуть, вперше задумався над майбутнім. Григорій любив роботу ме­ ліоратора. Хоч вона й важка, але завжди вабила, захоплюва­ ла його, і він горів бажанням ще краще працювати, хотілося віддавати свою молоду кипучу енергію, зробити щось хороше для полегшення праці. В нього всього сім класів, значить, потрібно учитись. Та це не так просто. В селі лише семирічка, а роботу не покинеш, бо домашні умови не досить втішні. Крім стареньких бать­ ків, ще сім братів та сестер, і він — найстарший. Тому з охо­ тою записався у восьмий клас вечірньої школи, що відкрила­ ся тоді у районному містечку Макарові. Крім Григорія Мудрака, по­ дібний шлях до інституту і в Тимошенка, шахтаря з Донба­ су, і у В. Прасол, С. Булуй і багатьох інших. Їх — п’ятдесят на українсь­ кому відділі юнаків і дівчат, за­ смаглих під степовим сонцем, загартованих у труді, змужні­ лих, випробуваних труднощами. Їм — гідне місце в інституті. П. ІГНАТЕНКО, студент І курсу мовнолітературного факультету. ДОБРЕ ПОПРАЦЮВАЛИ Надзвичайно організовано і дружно пройшов недільник по впорядкуванню будинку і по­ двір’я в гуртожитку № 1. Ще з восьмої години ранку члени студради почали готувати необхідні інструменти і знаряд­ дя. Кожен член студради відпо­ відав за певну ділянку роботи. Ось і дев’ята година. Линуть звуки бадьорої музики. В кімна­ тах, в коридорах незвичайне по­ жвавлення— всі поспішають на заздалегідь відведені місця ро­ боти. Скрізь — в коридорах, на подвір’ї і навіть на горищі чути веселі пісні, жарти. Сумлінно, з юнацьким завзяттям прибира­ ють студенти свій гуртожиток, щоб приємно було і вчитись і відпочивати. На спортивному майданчику, де роботою керує член студради С. Порязєв, невтомно трудяться мешканці четвертої, шостої, два­ дцять першої і тридцять другої кімнат; в коридорах хазяйнують дівчата з шістдесятої та шіст­ десят третьої кімнат. Особливо старанно попрацювали Л. Кос­ тира, В. Кириченко, Н. Осипо­ вич, В. Черен, Г. Стротієнко, В. Репецький, І. Левандовський, В. Співак, В. Кагановський. Не відставали від старших товари­ шів і першокурсники В. Качко, О. Юхновськнй, В. Никоненко, В. Джемелійський, А. Колісник, М. Пантелєєв. Вони добре по­ працювали на горищі, в читаль­ ному залі і на спортивному май­ данчику. Звичайно, важко перерахува­ ти всіх тих, хто добре попрацю­ вав на цьому недільнику — їх дуже багато. Всім їм хочеться з великою вдячністю сказати: — Хороші ви, трудолюбиві. друзі! М. МАНДЗЮК, редактор стінгазети «За культурний побут». Е к с к у р с ія в колгосп Нарешті наша мрія здійсни­ лася. Не так давно група на­ ших студентів побувала в кол­ госпі «У країна» с. Т арасівки, Київської області. Тут нас зустріли секретар партійної організації тов. Пока­ таєв та колгоспники. Тов. Покатаєв розповів нам про структуру колгоспу, його матеріально-технічну базу, про життя і працю членів колгоспу. Хоч ми і не студенти сіль­ ськогосподарської академії, але нас цікавить життя колгоспу, тому що у нас, в Чехословаччи­ ні, засновуються сільськогоспо­ дарські артілі по прикладу кол­ госпів в СРСР. Тому, щоб к р а ­ ще пізнати структуру сільсько­ господарського виробництва в Радянському Союзі, ми поста­ вили багато питань, на які тов. П окатаєв дав докладні, конкретні відповіді. Після розмови з ним ми огля­ нули господарство колгоспу. По­ бували в корівнику, на птахо­ фермі, в коморах і складах. Нам сподобалися добре до­ глянуті сади й городи артілі; не обминули ми і колгоспної тех­ ніки, більшість якої артіль придбала на власні кошти. Розмовляли ми з багатьма колгоспниками, які нам дуже багато цікавого розповіли про своє ж иття. Це все н а нас спра­ вило дуж е сильне враження. Н ам усім хочеться щиро по­ дякувати нашому агітатору П. М. Кульчицькій за органі­ зацію цікавої, повчальної екс­ к у р сії в колгосп. Ян ПРИГАНЦ, студент V курсу мовнолітературного факультету. Гуртки чекають на вас У наступному році в Москві відбудеться декада україн­ ської літератури і мистецтва. Весь український народ го­ тується до цієї знаменної події. Д екад і передуватимуть районні, міські, обласні та республіканський огляди ху­ дожньої самодіяльності. В зв ’язк у з цим при клубі на­ шого інституту створюються великі колективи художньої самодіяльності, якими керуватим уть досвідчені викладачі. В найближчий час починають працю вати такі гуртки: ін­ ститутська хорова капела, хореографічний, художнього читання, оперна студія, духовий оркестр, естрадний ан­ самбль. Кращим з цих колективів буде надано право за­ хищати честь інституту на районному огляді художньої самодіяльності, який відбудеться у листопаді цього року. Обов’язок кожного студента — зробити все від нього залежне для того, щоб наш і колективи добре підготували­ ся до цього відповідального екзамену. Співайте ті, хто вмію ть співати! Танцюйте ті, хто мо­ жуть танцювати! Грайте на музичних інструментах, пи­ шіть пісні, вірші, інтермедії. Цінна пропозиція, порада — це теж дійова допомога. Тільки зусиллям и всього колекти­ ву можна досягти успіхів. Л. ПАВЛОВ. ЗАПОВІТНА М РІЯ ЗДІЙСНИЛАСЯ Майстри учбових майстерень В. Гончар і Р. Захарченко за комплектуванням нових таблиць, які будуть використовуватись студентами під час роботи в майстернях. В дитинстві її називали не­ посидою. Така собі звичайна: кострубате волосся, вилицюва­ те личко, але навіть хлопці по­ важали метке, гостре на слово, худорляве дівча. Аж до сьомо­ го класу здавалося, що вона не росте. А там комсомольський комітет, робота молодшої піо­ нервожатої, щоденне, кропітке навчання. — Таке мале, а хоч би тобі захекалось,— говорили вчителі, спостерігаючи гарячкуватий по­ гляд, швидку ходу і нетерплячі жести Раї. І була ще художня знавці. Він у числі перших по­ Словацький до української істо­ ляків визнав право українського р ії та ф о л ь к л о р у . Народні пісні народу на незалежний політич­ він вваж ав «підвалиною л і т е р а ­ ет проніс через усе своє життя. ний розвиток. Як і кращі пред­ тури майбутнього». Повідомля­ Де б не бував Словацький: в ставники польської еміграції ючи про успіх у к р а їн с ь к о ї пісні Парижі чи в Женеві, в Лондоні (Т. Кремповецький, С. Ворцель, в Парижі (у п е р е к л а д а х В. Со­ Словацький вінського), Словацький п р о си в чи в арабських країнах,— він С. Гощинський), матір надсилати йому мало-відо­ завжди носив у своєму серці зі­ відстоював ідею дружби сло­ мі народні пісні з нотами. гріті любов’ю картини рідного в’янських народів. В єдності В поемі «Беньовський» він з за ­ краю. Немов передрікаючи свою дій польського і українського долю емігранта, в листі від 17 народів він вбачав запоруку пе­ хопленням писав про українські березня 1831 р. він писав: ремоги над чорними силами мо­ думи та історичні пісні. Не «Моя кохана мамо, чудову краї­ нархічної й клерикальної реак­ дивно, щ о українська тематика з самих початків органічно вві­ ну залишив я і, мабуть, уже ні­ ції. йшла в творчість поета. 17-річ­ Ще в роки свого перебуван­ коли до неї не повернуся». Але ний студент Віленського універ­ ня на Волині й Поділлі, під час поет ще не раз повертався на ситету пише в дусі народної подорожі по Україні 1827 ро­ батьківщину своїм вогненним творчості «Українську думу». ку, коли він побував в Одесі словом, палким закликом до ре­ Цей ранній твір поета дуже Тульчині й Умані, Словацький волюційної боротьби. близький до балади Т. Г. Шев­ вивчав життя нашого народу, Ю. Словацький був не тільки ченка «Причинна». Словацько­ цікавився піснями і переказами співцем природи «волинської Швейцарії», далеким від знан­ про героїчне минуле, особливо му належить ціла низка творів, ня «політичних стосунків на про Хмельниччину і Коліїв­ присвячених Україні: «Пісня козацької дівчини» (1829), Україні», як це любили писати щину. «Змій» (1831), «Король Ляда­ З великою любов’ю ставився польські буржуазні літературо­ ЮЛІУШ СЛОВАЦЬКИЙ І УКРАЇНА У вересні минуло 150 років з дня народження одного з най­ видатніших польських поетів Юліуша Словацького. За рішен­ ням Всесвітньої Ради Миру ця дата, відзначається всім про­ гресивним людством. Поряд з духовними скарбами, витворени­ ми генієм М. Коперніка, А. Міцкевича, Ф. Шопена, твор­ чість Ю. Словацького становить національну гордість поляків. Народився С л о в а ц ь к и й у м. Кременці на Україні в ро­ дині професора ліцею. Майбут­ ній поет зростав серед україн­ ського народу, вивчив його спі­ вучу мову, назавжди покохав мальовничу волинську природу. В Кременці пройшло його ран­ нє дитинство. Навчаючись у Вільно в гімназії, а згодом в університеті, Словацький при­ їжджав до Кременця на вака­ ції. Чутливе поетичне серце вражали своєю красою блакит­ ні кременецькі гори, заквітчані левади, сріблясті хвилі Ікви, солов’їний спів і ніжна, нерідко сумна українська пісня, яку Юліуш чув з уст подільських селян-кріпаків с. Верхівки, де він бував під час канікул, і від коханої матері, яка любила на­ співувати народні мелодії у су­ проводі фортепіано. Пісня про­ мовляла про героїчне минуле народу, про гірку долю закрі­ паченої України... Спогади ди­ тинства і юності Словацький втілив потім у кращих своїх творах, зокрема в поемі «Годи­ на роздумів». Образ «чудового родинного міста» Кременця по­ самодіяльність. Здавалось, що ка... І знову робота, повторення оповідання Горького «М ати напівзабутого матеріалу, підго­ зрадника» ніхто в світі не міг тов к а до вступу в педінститут. виконати краще за неї. Але ар­ Зап овітна м рія вчитися на педа­ тисткою, на велике здивування гога стала дійсністю. Рая Ма­ товаришів, вона не стала. нойлова — студентка факуль­ Чому я хочу бути вчите­ тету по підготовці вчителів мо­ лем? — одного разу запитала лодших класів. сама себе, а потім вирішила пе­ Т ак мало прожито, а л е в сер­ ревірити, наскільки реальна ця ці повно щ астя — вона збирає мрія. І ось вона — старша піо­ його по дорогах юності, впевне­ нервожата однієї з святошин­ но крокую чи в світле, трудове ських шкіл. Аж сльози стояли майбутнє. на очах, коли вперше відчула, В. ВАШ КУЛАТ, як потяглись до неї діти. А тут студент мовно-літературного хвороба, яка прикувала до ліж­ факультету. �В О Д Н О М У З КУ ТО ЧКІВ з о о п а р к у . ВІ РНІ ДРУЗІ Три роки тому я тяжко захворів на серйозне уск ­ ладнення після поранення, яке я одержав на фронті під час Великої Вітчизняної війни. А до хвороби я працював вчителем і заочно вчився в Кам'янець-По­ дільському педагогічному інституті. Лікують мене в Київському госпіталі інвалідів Великої Вітчизняної війни. Незважаючи на хворобу, тут же в госпіталі я про­ довжую заочно вчитися. Це можливо тільки в нашій країні, де людину не залишають в біді, де в неї зав­ жди знайдуться справжні, вірні друзі. Екзамени і заліки в мене приймають викладачі Київського педагогічного інституту імені О. М. Горь­ кого. Д о мене приїжджають заступник директора по заочному навчанню О. Білий, завідуючий кафедрою російської літератури Л. Карлов, методистка А. Ма­ лярчук, викладачі Р. Сидоренко, Ю. Полудненко, В. Калюжна, О. Кардаш, В. Моренець, Ф. Грім, П. Хропко та інші. Велике спасибі вам, вірні друзі! («В е ч ір н ій ВІРШІ рантів. Доброю традицією, що встановилася в інституті, є ви­ дання тематичних збірників на­ укових праць аспірантів. Нещодавно з ’явився 31-й том «Наукових записок», присвяче­ ний проблемам українського і російського мовознавства та ук­ раїнської і російської літера­ тури. ПОЧАТКІВЦІВ С ім ’я комсомольська Сім’я комсомольська! Родина палка! Як цвіт, незвичайна, як дружба, багата... В моєму ти серці живеш отака, — Н а слово скупа і у праці завзята. Тобою пишалися змалку, як діти. Горіл и у нас, як веселки, краватки. Сьогодні нам разом з тобою радіти, Косити пшеницю і ставить палатки, І сісти навколо багаття рудого, І мріять, що місто збудуєм тут нове, І більше для мене не треба нічого, Моя Комсомоліє, сестра чудова!... НАША ЮНІСТЬ Наша юність лебедям и білими І орлами у високості смілими Понад світом крила поздійм ала, Їй земного п ростор у замало. І вона, гаряча, невсидюча, Досягти планет спішить крізь тучу. Їй не треба гіда й маяка: Наша юність з прадіда така. З Т ОБО Ю Я... Земляцтво в гості мене просить, -Чекай учителем, земля! Іван ШІСТКА, студент І курсу мовнолітературного факультету. З тобою я, мій інституте, І з вами, д р у зі всі м ої. Проте не в зм озі позабути Далекі села і гаї, Де праця шириться у осінь, Де скоро будуть весілля; ви» (1832), «Ян Казимір» (1839), «Беньовський» (1841 — 1846), «Срібний сон Саломеї» (1843 — 1844) та ін. Звертаю­ чись до історичних сюжетів, Словацький, як і К. Рилєєв, А. Міцкєвич, Т. Шевченко, хо­ тів на прикладі героїчного ми­ нулого виховувати у сучасників дух протесту проти колоніаль­ ної політики самодержавства. З симпатією писав польський поет про російських дворян­ ських революціонерів-декабри­ стів (драми «Ангеллі», «Фан­ тазій»). У поемі «Беньовський» він дав високу оцінку гайдама­ цькому рухові XVIII с т., як ру­ хові гноблених проти гнобите­ лів, осудивши тих польських письменників, що дивилися на гайдамаччину, як на «безчин­ ства хлопів». Україна у Слова­ цького виступає переважно з означеннями «невесела», «смут­ на манеру письма Марка Вов­ чка, дає слушні методичні вка­ зівки. Три статті збірника присвя­ Так, питанням українського дань» Марка Вовчка, показую­ чені проблемам російського мо­ мовознавства, зокрема синтакси­ чи, що видатна письменниця вознавства. Так, В. Калюжна сові, присвячені статті В. Вой­ широко використовувала в своїх говорить про роль порядку слів цехівської і Г. Довженко. В. творах лексику розмовнонарод­ при стилістичному виділенні ви­ ну і фольклорну, переважно пі­ Войцехівська розглядає висвіт­ значень (на матеріалі романа лення придієслівного керування сенну. Стаття Н. Яценко «Су­ М. Шолохова «Тихий Дон»). у вітчизняній мовознавчій літе­ спільно - політична лексика в Стаття К. Павлової характери­ ратурі, систематизує погляди художніх творах П. А. Грабов­ зує деякі особливості мовного видатних лінгвістів XIX—XX ст. ського» цікава і конкретними стилю публіцистичних творів У статті Г . Довженко зроблено прикладами, і влучними спосте­ О. М. Горького радянського пе­ ряд спостережень над порівняль­ реженнями дослідниці про роз­ ріоду, а Н. Нечаева аналізує ними синтаксичними конструк­ ширення поетом української су­ якісні прислівники в російських ціями в сучасній українській лі­ спільно-політичної лексики за повістях XVIII ст. тературній мові. Наведені чис­ рахунок інших шарів. Серед статей аспірантів ка­ Звертають на себе увагу стат­ ленні приклади дозволили авто­ федри російської літератури ви­ рові зробити висновок, що по­ ті, присвячені літературознав­ діляються дослідження Ю. По­ рівняльні конструкції з синтак­ чим проблемам. М. Гнатюк роз­ лудненка «Розвиток російського сичного погляду можуть бути і глядає фольклорну основу пози­ мореплавства і морська тема в членами простого речення і під­ тивних образів поеми Т. Г. російській дожовтневій літера­ рядними порівняльними речен­ Шевченка «Гайдамаки», пока­ турі» та І. Баранова «Україн­ зує, що поет переніс у свій твір нями. фольклорну оцінку гайдамаків ська тема в художній творчості С. Регушевський опублікував як героїм визвольної боротьби. Короленка 80-х років». Стаття цікаву своїм фактичним мате­ В. Олійник зробив спробу систе­ І. Баранова, зокрема, цікава ріалом статтю «Граматична матизувати вислови про літера­ тим, що на конкретному мате­ термінологія в наукових і пуб­ туру Степана Васильченка й да­ ріалі піднімає питання росій­ ліцистичних працях І. Я. Фран­ ти характеристику його літера­ сько-українського літературного ка». Він на конкретних прикла­ турно-критичних поглядів. Оби­ єднання. Л. Сухоставська, розглядаю­ дах показав, що хоч у І. Фран­ дві статті відзначаються само­ ка й немає повного комплексу стійністю дослідження, сві­ чи роман Н. Златовратського «Устои», робить наголос на се­ лінгвістичних термінів, бо в ньо­ жістю матеріалу. лянській темі, а О. Саушкін го немає спеціальних праць з Л. Качуренко в своїй статті звертає головну увагу на такий граматики і фонетики, проте в робить аналіз ранніх оповідань засіб створення образу в трило­ його наукових і публіцистичних І. Микитенка. В. Шишло дослі­ гії О. Толстого «Ходіння по му­ творах, в його листах вживаєть­ дження присвятила визначенню ках», як портрет. ся значна кількість мовознавчих центральної теми довоєнної Як бачимо, проблематика термінів. творчості С. Скляренка. збірника досить широка. Хоч і Питанням лексики й фразео­ Стаття І. Проценка — «По­ не завжди всі питання розкриті логії української літературної вість Марка Вовчка «Карме­ мови присвячено дві статті. люк» у 8 класі» — цікава і для з всебічною глибиною, але стат­ Н. Титаренко аналізує лексику істориків літератури і для мето­ ті дозволяють говорити про те, і фразеологію «Народних опові­ дистів, зокрема вчителів серед­ що молоді науковці сумлінно підходять до опрацювання неви­ н ьої школи. Автор докладно ха­ світлених тем. рактеризує образ борця за на­ ри Словацького «Гімн», «Ку­ П. ХРОПКО. родні інтереси, звертає увагу лик». Своїм революційним словом Ю. Словацький заслужив пова­ гу багатьох поколінь. Він був, за словами Ів. Франка, «улюб­ леним поетом молоді, володарем її дум і почуттів». Незадовго до смерті Словацький радо спри­ йняв звістку про революційні події в Європі 1848 р., а у вір­ ші «І вийдуть сто робітників» привітав майбутні виступи про­ летаріату. ...З кожним днем все міцні­ шою стає дружба соціалістичної Польщі і Радянської України. Ця монолітна дружба вільних народів — славний пам’ятник кращим синам минулого, які ві­ ками мріяли і боролись за єди­ ну братерську сім’ю слов’ян­ Весело і змістовно провели свої літні канікули студен­ ських народів. ти інституту. На фото ви бачите студенток III курсу до­ шкільного факультету на Дворцовій площі в Ленінграді. М. ГНАТЮК. Молодь У нашому інституті на бага­ тьох кафедрах щ ороку закінчу­ ють навчання в аспірантурі м о­ лоді науковці найрізноманітні­ ших фахів. Керуючись постано­ вами XXI з ’їзд у партії, який по­ ставив перед радянською ви­ щою школою високі завдання підвищення науково-теоретично­ го рівня молодих спеціалістів, кафедри дбають про підготуван­ ня і публікацію окремих розді­ лів дисертаційних робіт аспі­ на», «заж урена». Навіть небо її нахмарене, мглисте. А ле Слова­ цький вірив, що народ розвіє пітьм у неволі, що «Україна ко­ лись воскресне» (поема «Вац­ лав»). То була віра великого друга України в майбутнє на­ шого краю. Б агатьм а мотивами і темами творчість Словацького перегу­ к у є т ь с я з поезією Т. Г. Ш ев­ ченка. Польський поет високо оцінював волелюбну вдачу ук­ раїнського народу. Твори Юліуш а Словацького вже давно стали близькими ук­ раїнському читачеві. Перш і пе­ реклади на українську мову йо­ го поем «Батько зачумлених» і «У Ш вейцарії» здійснив у 1876 р. західноукраїнс ь к и й поет І. Верхратський. М. Ста­ рицький на початку XX ст. ви­ брав для перекладу і популяри­ за ц ії найбільш революційні тво­ С. ГРУХОВСЬКИЙ . студент-заочник IV курсу, інвалід І групи. Київ» від 9 вересня 1959 року). звітує �У минулому навчальному ро­ ці студентами кіноаматорами під керівництвом викладачів ка­ федри навчального кіно було заснято короткометражний кі­ нофільм, в якому відбиті різно­ манітні сторони інститутського життя. На фото: викладач кафедри навчального кіно Д. Ляшенко і студент педагогічного факульте­ ту В. Орловський за монтажем кінофільму. Фото М. Шуряка Праця, СПОРТ, відпочинок якому теж працювали наші сту­ денти. З новими силами, добре від­ почивши, ми повернулись в рід­ ний інститут. Тут на нас чека­ ють не менш захоплюючі спра­ Ш істдесят спортсменів інсти­ туту відпочивали влітку в спор­ ви. тивному оздоровчому таборі. А . СЬОМ ИК, Тут вони мали змогу удоскона­ студент IV курсу фізиколити свою спортивну майстер­ математичного факультету ко, а серед дівчат — Т. В а­ ність, набратися сил д л я нових вирішальних спортивних по­ сильчук. Вівся щоденник походу, єдинків. В таборі працю вали сек ц ії знайшлася робота і фотолю­ легкої атлетики, гімнастики, бителям. Хибною стороною походу, фехтування, плавання тощо. незважаючи на хороші ре­ Баскетболісти мали змогу по­ зультати, є його поспішна знайомитися з грою збірної підготовка. І тому до м ай­ команди республіки з баскетбо­ бутнього двотижневого похо­ ла, яка тренувалась в таборі, ду, що заплановано провести готуючись до поїздки на ІІ наступного літа, треба почи­ спартакіаду народів С РС Р. нати готуватися зараз. С ек­ Активну участь взяли наші ція продовжує свою роботу. спортсмени в міжтабірній спар­ Вже провадяться тренування такіаді. З а час перебування в на Дніпрі. таборі 10 студентів навчилися Парусний спорт — важкий плавати. і дуже цікавий вид спорту. Та не тільки спортом займа­ Він не тільки тренує мус­ лися наші товариші. Щ е перед кули, але й виховує інші ко­ від’їздом всі були готові до рисні якості: волю до пере­ праці. Більшість наших студен­ моги, стійкість у переборенні тів відпрацювала по 80 годин. перешкод, вміння орієнтува­ Види робіт були різні: впоряд­ тись у обстановці. Тільки кодували території табору та вперёд, навіть проти вітру — спортивних майданчиків, буду­ таке основне прагнення вали причал, холодильник тощо. спортсме на-шлюпочни ка . Кожен з нас мав змогу добре В. МАЛОГОЛОВЕЦЬ. відпочити. В нашому розпоря­ студент ф ізико-м ате ма­ дженні було більше 20 човнів, тичного факультету. телевізор, танцювальний май­ данчик, систематично демон­ струвалися кінофільми. Перед нами виступили члени товари­ В канікулярний період не ства по розповсюдженню науко­ вих і політичних знань з лек­ припиняла занять секція спор­ ціями на етичні, політичні та тивної гімнастики ( т р е н е р Б. Р о знюк). естетичні теми. Працював гур­ Н а фот о : студентка II к у р ­ ток художньої самодіяльності, в су Є. Бондарчук на тренуванні. На шлюпках по Д ніпру В цьому році значно по­ жвавішала свою роботу сек­ ція морських шлюпок, органі­ зована при комітеті ДТСААФ інституту. Наприкінці 1958— 59 навчального року секція мала три команди — дві ж і­ ночі і одну чоловічу, які бра­ ли активну участь спочатку в районних змаганнях, а потім і в міських міжвузізських. Всі команди були нагородже­ ні дипломами I та II ступеня Сталінського райкому ДТСААФ. Комітетом ДТСААФ інсти­ туту на кошти, виділені профкомом в порядку наго­ роди кращій команді за хо­ роші досягнення в змаган­ нях, в серпні місяці був орга­ нізований і проведений п’яти­ денний похід па шлюпках під парусами вверх по Дніпру. Мету походу визначила йо­ го назва: спортивно-оздоров­ чий, агітаційно-пропаганди ­ стський. Ця назва себе ви­ правдала. Члени секції знач­ но підвищили свою спортив­ ну майстерність, ширше оз­ найомились і укріпили свої навички в управлінні морсь­ кою шлюпкою та її парусним озброєнням. Незважаючи на брак часу, відведеного на підготовку по­ ходу і на відсутність деяких членів секції, похід на двох ялах розпочався вчасно. Прохолода ночі, вартуван­ ня біля вогнища, задимлена їжа, розбивка палаток, силь­ ний зустрічний вітер, незвич­ ні команди, швидке і чітке їх виконання — все це підтри­ мувало бадьорий настрій, ви­ магало суворої дисципліни і, безсумнівно, надовго зали­ шиться в пам’яті учасників шлюпочного походу. Під час походу були про­ ведені змагання між коман­ дами ялів. На пологому бе­ резі Дніпра в невеличкій балці були проведені змаган­ ня з стрільби з малокалібер­ ної гвинтівки. Чемпіоном се­ ред хлопців став В. Климен­ Мистецтво — це м ир На фото: учасниці шлюпочного П Р О Цікавий випадок стався у Лайнінгу (Мічіган). У шлунку вбитого бика було знайдено багато різних предметів: ав­ томобільну шину, гумову ля­ льку, ланцюжок для ключів, пластмасову сумку, розбиту пляшку, штучні зуби. Найбільш цікаве озеро в світі, щодо складу води, зна­ ходиться на Кілдійському острові у північній частині СРСР. Вода його поділяєть­ ся на 5 шарів. Перший шар — прісна вода, яка утворюється від танення В С Е походу біля будинку інституту. П О ТР льодовиків та внаслідок ат­ мосферних опадів, заселена звичайними рибами — меш­ канцями прісної води. Дру­ гий шар — вода солонува­ та, заселена медузами та ра­ коподібними. В третьому ша­ рі — з морською солоною во­ дою — живуть дрібні мор­ ські риби, актинії та морські зірки. В четвертому шарі — з водою червоного кольору — живуть численні бактерії. П’ятий шар містить у собі сірководень. За найстарішу квітку О Х У можна вважати троянду в німецькому місті Гілдесхейм. Вік троянди визначено у 800— 1000 років. Троянда продовжує цвісти. Недалеко від Калінінграда буде споруджено перший ра­ дянський океанський аква­ ріум, який буде штучним резервуаром для вивчення океанських риб та тварин. Цей акваріум буде складати­ ся з 50 басейнів, які мати­ муть мікроклімат, подібний природним умовам різних морів і океанів земної кулі. Мир! Це заповітне слово близький і дорогий наш ій сучас­ ності. Віками буде звуч ати його сьогодні на устах мільйонів, у серці кожної простої людини. неповторна «апостольська» му­ Людство сповнене надій. І неви­ зика в серцях мільйонів людей. падково всі народи вітають по­ Вона буде відкривати нашим м’якшення «міжнародного кл і­ нащ адкам зм іст ж иття, віру в повної насолоди мату», вітають, зокрема, зуст­ мож ливість річі глав двох наймогутніших всіма його принадами. К оли я слухав концерт д л я держав— СРСР і США, що ма­ ють відбутися у вересні — жов­ ф ортепіано, скрипки і віолонче­ тні цього року. Радісно відміти­ лі з оркестром Бетховена у ви­ ти, що організація двох взаєм­ конанні американських митців, них виставок в Москві і Нью- в моїй уяві виникали картини Йорку, без сумніву, дала свої безхмарного, синього, весняно­ позитивні наслідки. А культур­ го неба, сяйво сонця, цвітіння ний взаємообмін і обмін тури­ і пахощі квітів, радісні обличчя стами! Все це якось зближує людей. І по асоціації в п ам 'яті країни, розбиває криги льоду, виникли слова талановитого р а ­ що утворились за останні 15 дянського поета В. М аяковсь­ кого: «Ж иття — п рекрасн е». років. Хочу розповісти про визнач­ Цим же ствердженням пройня­ ну подію в культурному житті тий і весь твір генія музики. Ідучи з концерту, я думав: столиці України — виступ Ньюдля чого народам війна? Чи не Йоркського симфонічного орке­ кращ е сказати словами з дев’я ­ стру. тої симф онії Бетховена так: Нещодавно мені довелось «Обійміться, мільйони! слухати в майстерному виконан­ Досить сліз, досить горя!». ні цього колективу твори видат­ О. ЛУТОВ, них композиторів XIX і XX сто­ студент мовно-літературного літь, а саме: Бетховена, Р а в е ­ факультету. ля, Берліоза, Стравинського, Чайковського і Ш остаковича. Бетховен — найвидатніший з В. о. редактора П. ХРОПКО. композиторів XIX століття — � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1959 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 18 (87) (16 вересня 1959 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-04-22 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 18 (87) (16 вересня 1959 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; в. о. редактора П. Хропко. - Київ, 1959. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/224 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (в. о. рекактора) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/6d6d8d87abb198267f66e2244b8881b5.pdf 053986284b96bcb704990afb38f5e0d1 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 26 (38) (30 вересня 1957 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/7">За педагогічні кадри. 1957 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! НАШІ ГОСТІ М ОВА Д Р УЖ И Б — Ми люди різних країн і навіть різних континентів,— сказав, вітаючи гостей, заступник директора інституту В. К. Мітюрьов.— У нас багато різного, але значно більше спільно­ го: ми виховуємо наших дітей, нашу молодь, і мета у нас одна — виховати гідних борців за мир. Колектив інституту бажає Вам на цій ниві діяльності великих успіхів! Ще перекладачі не говорили іспанською, індонезійською, англійською, індійською, французькою мовами, а посланці шумного Марселя, далекої Австралії, жаркої Індонезії, Арген­ тит, Уругваю і інших країн вже схвильовано посміхались, аплодували: вони зрозуміли не­ знайому мову, яка йшла від серця,— мову дружби. Вчителі початкових шкіл, які відвідали наш інститут, виявили велику увагу до організації на­ вчання в школах, технікумах, ву­ зах нашої країни, цікавились по­ бутом студентів, умовами праці викладачів, з великим інтересом знайомились з навчальними май­ стернями. кабінетами і лаборато­ ріями на фізико-математичному факультеті. їхня одностайна дум­ ка була висловлена керівником групи французьких вчителів — ди­ ректором школи Марселем Бен­ сом: і діти і молодь соціалістичної України мають всі можливості стати кваліфікованими будівника­ ми своєї батьківщини. Гості захоплено аплодува­ лиюним учасникам інститут­ ської самодіяльності, які за­ просили їх на свою репети­ цію. Літня вчителька з Чілі, Христина Еррера, сказала: — Чудесно! Якби я сама не бачила, як ці юнаки і дів­ чата тільки що бігли за ку­ ліси з книжками і конспек­ тами в руках, я б нізащо не повірила, що це не про­ фесіонали-актори. Зарубіжні гості розповіли багато цікавого про роботу вчителів у своїх країнах. Деякі з гостей, прощаю­ чись, залишили нашим сту­ дентам сердечні привітання. Ось одне з них: «Вчителі Латинської Аме­ рики, які познайомилися сьогодні з студентами Києва, передають їм сердечний при­ віт. Ми побачили цих сту­ дентів радісними, повними надій. Тому ми впевнені, що З педагогічні КАДРИ а ЗО ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ім. О. М. ГОРЬКОГО ВЕРЕСНЯ 1957 року ПОНЕДІЛОК № 26 (38) Ціна 15 коп. Щоб було цікаво і весело їх чекає робота у світі щастя і справедливості, у світі ми­ ру і дружби На цьому шляху ми ще зустрінемося. До швидкої зустрічі. Уго Родрігес (Уругвай). Рауль Бесерре (Чілі), Еліза де Віго (Аргентина), Христина Еррера (Чілі)». Це мова миру і дружби. І щоб зрозуміти цю мову, не треба багато років її вивча­ ти. Слова серця запам’ятову­ ються швидко, міцно. І не дивно, що індійський учи­ тель Амаленду Гуха з Даррант-коледжа в Теджпурі, який трохи говорить росій­ ською мовою, на питання, де він вивчав її, відповів: — У Москві, на фести­ валі... А. ФРОЛОВ. На фото: вгорі гості серед студентів — учасників хору; внизу вчителі з Індії та Індо­ незії в кабінеті політеконо­ мії. Фото М. Шуряка. На звітно-виборних комсо­ мольських зборах фізико-мате­ матичного факультету, які про­ ходили 23 вересня, багато гово­ рилося про художню самодіяль­ ність. І це не дивно. Адже ор­ ганізація культурного і весело­ го дозвілля студентів — дуже важлива справа. За останній час факультет досяг значних успіхів у худож­ ній самодіяльності. Хто в Інсти­ туті не знає співаків Юрія Па­ січника, Валентину Музику, Людмилу Велику? Хто не за­ хоплювався майстерним читан­ ням Алли Єлісєєвої і грою бан­ дуриста Михайла Стешенка? З великим успіхом виступав 1 фа­ культетський естрадний ан­ самбль, а його найбільш актив­ ний учасник Леонід Павлов по праву був нагороджений путів­ кою на VI Всесвітній фести­ валь. Але чому ж найбільш го­ строю на зборах була критика на адресу художньої самоді­ яльності? Розпорошеність сил— ось відповідь на це питання 1 на питання, чому факультет, що зайняв перше місце в новоріч­ ному огляді художньої самоді­ яльності, змушений був задо­ вольнятися третім місцем на Першому інститутському фести­ валі. Замість того, щоб створи­ ти на факультеті повнокровні самодіяльні колективи, комсо­ На допомогу агітатору Загальноосвітня школа Української РСР Радянський народ і разом з ним братні народи країн соціа­ за 40 років лістичного табору, все прогре­ сивне людство в цьому році від­ значають славний ювілей — 40-річчя Радянської держави. 23 вересня відбулась зустріч викладачів І літехнічного навчання в радянській школі, Серед видатних успіхів і до­ співробітників інституту з англійським вче­ кількістю загальноосвітніх і спеціальних се­ сягнень, що їх здобув радян­ ним, професором Лондонського університету редніх шкіл на Україні. ський народ за сорок років сво­ Джозефом Лаурисом, який керує кафедрою Того ж дня викладачі нашого інституту, го існування, одне з найпочес­ порівняльної педагогіки однорічного інститу­ інституту іноземних мов, співробітники на­ ніших місць займає загально­ ту, що працює на базі Лондонського універ­ уково-дослідних інститутів педагогіки і психо­ освітня школа. ситету. За своїм ухилом цей інститут подіб­ логії з інтересом прослухали лекцію профе­ Тяжку спадщину залишив царський уряд у галузі народ­ ний до нашого інституту удосконалення вчи­ сора Лауриса «Система освіти Англії і Уельса ної освіти. До Великої Жовтне­ телів. і нові течії в цій системі». Після лекції він вої соціалістичної революції Професор Лаурис цікавився питаннями по­ відповідав на численні запитання присутніх. ледве чверть населення Украї­ ни вміла читати й писати, май­ же 80 процентів усієї кількості дітей шкільного віку були по­ збавлені можливості вчитися. Кожен студент на­ монгольська література вого, дізнались студен­ інституту Л. Тендерес За сорок років радянської ш о го інституту знає почала існування в ти мовно-літературного і завідуючий кафедрою про т е , що в далекій березні 1921 року, ко­ факультету під час зу­ російської літератури влади на Україні буйним цвітом Азії існує така країна, ли 17 партизан після стрічі з головою спіл­ Л. Карлов докладно розквітла українська культура, як Монгольська Народ­ звільнення від реакцій­ ки письменників МИР, розповіли посланцю національна за формою і соціа­ на Республіка. Знають них військ м. Антан- депутатом Великого на­ монгольського народу і про її столицю Булак склали першу родного хуралу т. Сен- про структуру інститу­ лістична за змістом. На всіх м. Улан-Батор, великий революційну пісню, яка ту, про роботу літера­ етапах розвитку нашої Радян­ промисловий, культур­ зараз широко відома в ге. Він познайомив сту­ турних кафедр. ської держави партія і уряд ні дентів з творами ви­ ний і адміністративний народній Монголії. На­ На згадку про цю на хвилину не зменшували своєї датних монгольських центр країни. вряд чи хто з наших письменників, прочитав пам’ятну зустріч т. уваги до питань шкільного бу­ Але мало хто знає Сенге на одному із дівництва. про те, що площа цієї студентів знає і про те. власні. збірників творів мон­ країни налічує значно що в монгольському З великим інтересом гольських письменни­ У 1919 році, в розпалі грома­ більше 1 млн. кв. км, в віршуванні римуються спостерігав т. Сенге ро­ ків, що знаходяться в дянської війни, VIII з’їзд партії той час як кількість на­ не останні, а перші боту наших студентів у нашій бібліотеці, по­ прийняв програму, яка точно селення не перевищує слова рядка. лабораторіях, кабіне­ ставив автограф. встановлювала завдання в галу­ цієї ж цифри. Мало хто Про все це і багато тах. знає і про те, що нова іншого, нового і ціка­ Секретар партбюро Ю . ПОЛУДНЕНКО. зі народної освіти. ЛЕКЦІЯ АНГЛІЙСЬКОГО ВЧЕНОГО З д а л е к о ї М о н го лії мольське бюро факультету на­ цілило групові організації на підготовку максимальної кіль­ кості номерів. Та кількість не перейшла в якість. Ніхто не до­ помагав духовому оркестрові, ніхто не подбав про створення драмгуртка, хоч розмови про це велись весь рік. Зник з про­ грам концертів веселий 1 гост­ рий студентський конферанс. Вечори самодіяльності стали су­ хими 1 одноманітними. В цьому навчальному році становище повинно докорінно змінитися. Секретар партбюро факультету П. В. Петришнна, комсомольці О. Болгар, О. Сем­ ко, Ю. Францев, Н. Басов­ ський та інші висловили на збо­ рах конкретні пропозиції, спря­ мовані на покращення роботи самодіяльності, зокрема, запро­ понували створити при культсекторі бюро невеличку комісію з 3 —4 чоловік, яка б збирала всі пропозиції комсомольців та матеріали для створення ЄДИ­ НОЇ ФАКУЛЬТЕТСЬКОЇ ПРО ГРАМИ. Зараз перед факультетом сто­ їть складне, але почесне зав­ дання — за короткий строк, що залишився до свята — 40-ї річниці Великого Жовтня — підготувати змістовну, цікаву і оригінальну програму худож­ ньої самодіяльності. Н. БАСОВСЬКИЙ. У перші ж дні свого існуван­ ня Радянська держава проголо­ сила основні принципи нової, радянської системи народної освіти, а саме: загальне обов’яз­ кове безплатне навчання, відо­ кремлення школи від церкви, активна участь трудящого на­ селення в розв’язуванні питань шкільного будівництва, право для всіх національностей навча­ тися на рідній мові. «Наша школа, — говорив Ленін, — повинна давати мо­ лоді основні знання, давати вміння виробляти самим кому­ ністичні погляди, повинна роби­ ти з них освічених людей. Вона повинна за той час, поки люди в ній вчаться, робити з них учасників боротьби за виз­ волення від експлуататорів». На основі розроблених і стверджених партією і урядом документів революційної пере будови школи («Положення про Єдину Трудову школу РРФСР» та основні принципи Єдиної Трудової школи) загальноосвіт­ ня школа на Україні докорінно змінила цілі, завдання J зміст навчально-виховної роботи. (Продовження на 3 стор.). �Н А З У С Т Р ІЧ ФАКУЛЬТЕТ Фізико-математичний факуль­ тет розпочав навчальний рік, коли вся наша країна готується до зустрічі знаменної дати — 40-річчя Великого Жовтня. У відповідності до рішень XX з’їз­ ду КПРС про запровадження політехнічного навчання та по­ станов Уряду про поліпшення наукової роботи у вищих учбо­ вих закладах, деканат факуль­ тету головну увагу звертає на дальший розвиток науково-до­ слідної роботи, на підвищення якості підготовки учителів ши­ рокого профілю, на покращення політехнічної підготовки вчите­ лів та Ідейно-виховної роботи серед студентів. Все це вимагає проведення великої організаційної та на­ уково-методичної роботи по до­ бору педагогічних кадрів, по вивченню нових навчальних пла­ нів 1 програм, по забезпеченню факультету матеріальною ба­ зою. Крім старих наших пра­ цівників, на факультеті в цьому році працюють професор В. П. Вельмін, доцент В. П. Білоусо­ ва. Кафедри факультету працю­ ють над погодженням окремих математичних та фізичних кур­ сів з дисциплінами політехніч­ ного циклу, над посиленням зв’язку інститутських курсів Із У шкільними. Деканат поставив питання перед дирекцією інсти­ туту 1 перед Міністерством осві­ ти УРСР про дозвіл організації кафедри основ виробництва. На факультеті широко роз­ горнута робота по створенню вузівських підручників. Окремі працівники факультету (доцен­ ти М. Ф. Кіраковський, О. Т. Чалий, В. М. Коновалов, І. Е. Шаманський та 1н.) написали підручники 1 частково здали їх до друку. Виконання нових учбових планів неможливе без утворен­ ня потрібної матеріальної бази. Ось чому ще в минулому році факультет розпочав (і продов­ жує зараз) велику роботу по створенню ряду кабінетів та лабораторій. На сьогодні вже утворено лабораторію електро­ техніки, кабінет вищої матема­ тики, кабінет графіки; закін­ чується організація типового ма­ тематичного та фізичного кабі­ нетів середньої школи. Факуль­ тет придбав деякі швидкодіючі математичні обчислювальні ма­ шини і розпочав роботу по створенню для студентів стар­ ших курсів семінару по їх ви­ вченню. Для поліпшення полі­ технічної підготовки майбутніх вчителів з минулого року впер­ ше запроваджено виробничу В Е Л И К О М У Ц І ДНІ Ж О В Т Н Ю Над чим працю ю ть члени кафедри фізики практику для студентів фізичної спеціальності, а студенти мате­ матичної спеціальності вперше Кафедра фізики існує з дня федрі працюють дві наукові ла­ в цьому році проходять педаго­ організації інституту. З а цей бораторії: тепло- та масообміну гічну практику з креслення. час на ній проведена велика ор­ і напівпровідників. На базі пер­ Ідучи назустріч 40-річниці ганізаційна, наукова та мето­ шої лабораторії співробітника­ Великого Жовтня, . факультет дична робота. ми і аспірантами підготовленоі проводить велику роботу в під­ З метою підвищення ідейно- надруковано 36 наукових робіт шефному Києво-Святошинсько­ теоретичного рівня лекцій на а також три кандидатських і му районі. Для вчителів під­ кафедрі систематично проводи­ одна докторська дисертації. шефних шкіл читаються лекції лась робота по переробці учбо­ О рганізація лабораторії на­ методичного характеру. півпровідників почалась у пер­ вих курсів у напрямі їх політех­ У підшефній МТС проводить­ нізації та більш глибокого ви­ шій половині 1956 року ся лекційна робота на теми: світлення проблем, що мають дружним колективом її пра­ «Про міжнародний стан», «Про велике загально-технічне зна­ цівників за цей короткий мирне використання атомної чення. Членами кафедри (В. К. час проведена велика робо­ енергії» та інші. Організовува­ Мітюрьовим, В. М. Коновало­ та по ї ї устаткуванню. Членами лися вечори художньої самоді­ вим, І. І. Тичиною) опрацьовано кафедри, я к і працюють у галузі яльності силами студентів фа­ і надруковано цикл лекцій з напівпровідників (доц. В. Коно­ культету. курсу загальної фізики та тер­ валов, аспірант В. Дубчак), на­ Непогано поставлена на фа­ модинаміки, в яких, поруч з ви­ писано і здано до друку дві на­ культеті організація художньої світленням теоретичного мате­ укові роботи. самодіяльності та спортивно- ріалу, показується взаємозв’я­ М етодична робота кафедри не оборонна робота. В IX інсти­ зок сучасної науки і техніки. обмеж ується стінами інституту, тутській спартакіаді факультет Наукова робота на кафедрі її співробітниками були запро­ зайняв перше місце. Зараз фіз­ поновані нові профілі підготов­ культурні колективи факульте­ проводиться, в основному, в ки педагогічних кадрів по спе­ ту наполегливо готуються до трьох напрямках: дослідження ціальності «Ф ізика та основи участі в X ювілейній спартакіа­ тепло- і масообміну в дисперс­ виробництва» і складені про­ них тілах; дослідження елек­ екти учбових планів з цих спе­ ді на честь великого свята. Колектив студентів і праців­ тричних і оптичних власти­ ціальностей, які були затвер­ ників факультету докладає всіх востей напівпровідників; роз­ джені М іністерством освіти зусиль, щоб гідно зустріти ве­ робка методики викладання УРСР д л я всіх педвузів Укра­ лике всенародне свято. окремих тем як у педінституті, їни. О. СЕРГУНОВА, В. МІТЮРЬОВ, так і в середній школі. декан фізико-математич­ зав. кафедрою фізики. Відповідно до цього при ка­ ного факультету. НАШІ ТВОРЧІ ДОСЯГНЕННЯ ОВОЛОДІЄМО другою спеціальністю У зв’язку з введенням полі­ технічного навчання в школах важливе місце серед навчальних предметів відводиться креслен­ ню. В цьому році студентам-ма­ тематикам вперше у педагогіч­ ній практиці нашого інституту довелося проводити уроки з креслення в школах. Цілком зрозуміло, що для студента, який готується дати перший в житті урок, дуже важливо побачити кілька уро­ ків досвідченого вчителя. На жаль, ми, суденти-прак­ тиканти Боярської школи, по­ збавлені можливості повчитися майстерності проведення уро­ ків з креслення, хоч 1 від­ відували їх у цій школі. Та на них нам довелося спосте­ рігати не стільки цінні, по­ вчальні прийоми і методи, скільки недоліки організаційно­ го і методичного характеру, які пояснюються в основному тим, що викладає креслення не ма­ тематик і взагалі не педагог, а людина, яка добре володіє тільки технікою креслярської справи. Наслідком цього є пов­ ний відрив у викладанні ма­ тематики і креслення, відсут­ ність зв’язку теорії з практи­ кою, недооцінка учнями такого важливого предмета, як крес­ лення. Ми переконалися, як важли­ во для нас оволодіти другою спеціальністю — учителя крес­ лення. Математика і креслення так тісно пов’язані між собою, що викладання їх у школі до­ цільно зосереджувати в одних руках — в руках учителя ма­ тематики, який повинен ще в інституті оволодіти і спеціаль­ ністю учителя креслення. Г. ГОШЛЯ. На фото: в кабінеті креслен­ ня; заняття проводить доц. М. Кіраковський. Більше трьох століть розви­ вається вища математика. Р оз­ в'язано задачі на обчислення довжини кривої лінії, площі криволінійної фігури, швид­ кості і прискорення нерівномір­ ного руху і багато інших, які не можна розв’язати засобами еле­ ментарної математики. Значний вклад у розвиток вищої матема­ тики внесли і наші вітчизняні вчені. Учитель математики в серед­ ній школі мусить глибоко ро­ зуміти ідейну сторону шкільно­ го курсу математики, а це мож­ ливо тільки на базі знання ви­ щої математики. Тому одним із питань, над яким працює колектив на­ укових працівників кафедри ма­ тематичного аналізу і геометрії, є методика викладання вищої математики в педагогічному інституті, зокрема: добір мате­ ріалу і спосіб його викладу, по­ годження у викладанні елемен­ тарної математики та фізики; ВОЇН, РОБІТНИК, СТУДЕН Т ми узнали його ім я, потім — С початку що він з 21 групи математиків. І ось, нарешті, перед нами висока людина з трошки насмішкуватими і водночас серйозними очи­ ма. Це — Андрій Григорович Конфорович. — Родом я з Київщини,—розповідає він.— Батьки мої — колгоспники. У 1932 році я пішов у школу. Та закінчити її не вдалося: почалась війна, село захопили фашистські за­ гарбники; про навчання нічого було й думати. 1943 рік приніс нам визволення. Разом з Радянською Армією я пішов на фронт. Почав війну в складі прославленої Кантемирівської танкової дивізії. В Польщі, в серпні 1944 ро­ ку, був поранений; після лікування і відпо­ чинку — знову фронт. У 1947 році А. Конфорович демобілізував­ ся. Країна швидкими темпами відбудовувала зруйновані заводи, фабрики, міста. Треба було братися за роботу. Працював Андрій Григорович простим робітником і одночасно навчався на курсах топографів. Працюючи після їх закінчення в проектному інституті, він часто замислювався: «Як бути із загаль­ ною освітою? Треба обов’язково одержати її». В 1956 році закінчив 10-й клас і подав доку­ менти на фізико-математичний факультет Ки­ ївського педінституту. — Чи міг би я ,— зауважує Конфорович,— син селянина-бідняка, навіть мріяти про на­ вчання в інституті, якби не радянська влада?! Зараз я на другому курсі. В навчанні у мене була велика перерва, і якби не допомога то­ варишів по групі, то хороших результатів я не досяг би. Адже одне «добре» серед «від­ мінно» — не такий уже поганий рахунок! За допомогу я дуже вдячний всій групі, особливо Ю. Боєвїй, Е. Мусіній, Д. Гладишко. З ар а з розпочався другий рік мого студентського життя. Сподіваюсь, що він буде не менш успішним, ніж минулий. Г. ДАВИДЮК. організація самостійної роботи студентів. За післявоєнний час професо­ ри С. Ф. Фещенко і І. М. Рапо­ порт захистили докторські ди­ сертації, виконали значний об’­ єм наукової роботи, чим внесли вклад у розвиток радянської ма­ тематики. Професор С. Ф. Фещенко розвинув асимптотичний метод інтегрування диференціальних рівнянь. Застосування цього ме­ тоду дало м ож ливість розв’яза­ ти одну із складних задач про розрахунок кан атів шахтних підйомних машин. Професор І. М. Рапопорт одержав чимало нових наукових результатів як в класичній тео­ р ії диф еренціальних рівнянь так і в гал у зі спектральної тео­ р ії диф еренціальних операто­ рів. Д оцент О. П. Сергунова і старший викладач В. М. Котло­ ва разом з викладачами Київ­ ського університету написали підручник з аналітичної гео­ метрії, який днями виходить з друку. Товариш і В. В. Іваненко. Я. В. Хромой і О. Т. Чалий за­ хистили кандидатські дисертації і успіш но працю ю ть над виго­ товленням навчальних посібни­ ків для студентів. С тарш ий викладач П. В. Гу­ менний опублікував статтю про наближ ене знаходження ком­ плексних коренів алгебраїчних рівнян ь. З а р а з він закінчує ро­ боту н ад кандидатською дисер­ тацією . З а післявоєнний час викла­ дачі каф едри опублікували по­ над 50 наукових робіт. За цей ж е період кафедрою (через ас­ п іран туру) підготовлено 12 на­ укових робітників. З них 8 захистили кандидатські дисер­ тації. П. КОВАЛЬ, д о ц е н т каф едри матема­ ти ч н ого аналізу і гео­ м е т р ії. �Н AМ П И Ш У Т Ь П опрацю вали Анатолий ДЬЯЧЕНКО Из летней тетради добре! Про поїздку у підшефний ки самі повинні вибрати собі колгосп на збирання врожаю бригади, в яких працюватимуть. яблук нас сповістили напередо­ Так і зробили. Бригадам, які дні. 22 вересня, у чудовий осін­ залишились без юнаків, допома­ ній день, ми, студенти-першо­ гали наші керівники В. Гали­ курсники мовно-літературного цький і О. Саушкін. факультету, зібралися на при­ Робота йшла ударно. Кол­ вокзальній площі, щоб звідси госпниці ледве встигали розгру­ дружно вирушити у пункт на­ жати корзини. шого призначення — м. Бояр­ Настала обідня перерва. Але ку. Настрій у всіх був бадьо­ для молоді обідня перерва це не рий, хоч ми і хвилювалися тро­ лише їжа 1 відпочинок, але й хи: а що як не справимось?!. Ігри, розваги. Як же, ви думає­ У вагоні електропоїзда було те, розважалися наші дівчата? весело: відчувалося, що їде мо­ Вони вирішили зайнятися... кін­ лодь! У Боярці нас тепло зу­ ним спортом. Якби ви, дорогі стріли представники колгоспу, читачі, бачили, як вони по черзі показали, де і як ми будемо демонстрували «клас» верхової працювати. Бригадир розповіла їзди!.. Конячки були смирними, нам, що основна галузь колгосп­ і наші «вершниці» себе чудово ного господарства — садівни­ почували. Правда, були момен­ цтво. Один тільки яблуневий ти, к оли хто-небудь з «амазо­ сад дає колгоспу 70 процентів нок» конвульсивно хапав, крім всіх прибутків! На нас чекали вуздечки, і гриву коня... довгі ряди низьких розложистих Після перерви ми з новою яблунь, обсипаних золотистими енергією взялися за роботу. На­ плодами. Наше завдання — зі­ слідки говорять за себе самі: брати яблука, що вже дозріли. ми зібрали 13 тонн яблук, пере­ Норма — 300 кг на чоловіка. виконавши норму на одну тонну Азартно, з піснями 1 жарта­ Приємно знати, що своєю ми, взялися ми до роботи. працею ми принесли (хай ма­ Працювали, розбившись на 8 леньку!) користь. Яблука, зібра­ бригад, по 5 чол. у кожній. ні лами, будуть відправлені на Організація цих бригад була крайню північ нашої Вітчизни. «важною» справою: кожній гру­ пі дівчат хотілося мати у себе Л. ІВАНОВА, хоч одного юнака (носити кор­ Г. ТЮТЮННИКОВА, зини), а їх у нас всього четве­ студентки І курсу мовноро! Нарешті вирішили, що юна­ літературного факультету. На IV конгрессе ВФДМ Р а зго в о р п о д н аш и м н е б о м Они идут по киевским бульварам, За руки взявшись, бродят над Днепром. О чём так много спорит эта пара? А коль молчат, то думают о чём? — Возьми меня с собой. — Я не имею права Тобою рисковать! — А говоришь — люблю... — Чудачка! Потому-то в этот ад кровавый Не едешь ты. Тебя же погублю Я там, пойми меня. — Мой милый, Тогда ты за меня начнешь врагов крушить С двойной, тройной, учетверённой силой. Я смерти не боюсь. — А может быть Убьют меня, останешься тогда ты Одна в чужом краю, от родины вдали... — Мне станут братьями твои друзья-солдаты, И место я займу твоё как дочь твоей земли... Но кто ж они, чьи помыслы так близки, А жизни — через штык колониальных рот? Она — француженка, известная артистка, А юноша — алжирский патриот. Не прощай, а до свидания! Улыбки, слёзы часты здесь, Летят слова по кругу. Как нужно при прощании: — Прощай! Пиши на свой Земной ведь шар, пожалуй, весь портрет! — Слетался на свидание. Кричит бразилец другу. И чтобы в памяти сберечь Об этой больше встрече, В свою вставляют гости речь Слова из нашей речи. «Товарищ», «Дружба», «Мир», «Привет!» — Загальноосвітня школа Української РСР (Продовження) за 40 років У березні 1920 року відбу­ лася перша Всеукраїнська на­ рада по народній освіті, яка за­ твердила «Схему народної осві­ ти УРСР». За цією схемою система народної освіти на Україні складалась з двох сту­ пенів загальноосвітньої школи: І ступінь — І—IV класи, II ступінь — V—VII класи і профшколи з дво- та трирічним навчанням. Пізніше загально­ освітня школа на Україні, так само як і в РРФСР, перетвори­ лась на дев’ятирічку і десяти­ річку. 30 червня 1924 року ВУЦВК, здійснюючи заповіти Леніна, ухвалив перший закон про те! щоб у найближчі роки всі діти віком 8—10 років були охопле­ ні мережею початкових шкіл. 5 серпня 1925 р. видано по­ станову ВУЦВК і РНК УРСР про запровадження з 1925— 1926 навчального року обов’яз­ кового навчання дітей, почи­ наючи з восьми років. Нар­ комосом УРСР було опрацьова­ но п’ятирічний план запрова­ дження загального навчання, потім його було перероблено на трирічний. З року в рік збільшувалась мережа шкіл і кількість учнів. У 1929 — 1930 навчальному році на Україні було майже 22 ти­ сячі шкіл, в яких навчалося до 3 млн. учнів. Успіхи, досягнуті на Україні в галузі розгортан­ ня народної освіти, дозволили здійснити загальне обов'язкове початкове навчання, а 14 серп­ ня 1930 року ВЦВК і PHК СРСР затвердили закон про здійснення загального обов’яз­ кового семирічного навчання в містах і робітничих селищах та 4-річного навчання на селі. Введення загальної обов'язкової освіти в країні було вирішаль­ ним кроком культурної револю­ ції. За роки радянської влади на Україні швидкими темпами роз­ ширювалася шкільна мережа: кількість семирічних шкіл збіль­ шилась майже в 28,4 разу, се­ редніх — в 10,9, □ а □ КОГДА ЦВЕТЕТ ТОПОЛЬ Посмотри: пушистым снегом Все бульвары замело. Кружат хлопья в буйном беге— Все кругом белым-бело. И итальянец молодой Лоб морщит от старания: Засверкали серебринки — «Прощай», синьор, не тот — В золотых твоих кудрях... другой Киев, словно на картинке Есть руски: В середине декабря! ДО-СВИ-ДА-НИ-Я!.. Нас пьянит в любой аллее Листьев, трав зеленый хмель, И сердцам, друзья, теплее В тополиную метель! Н аслідуй е т цей приклад Ч ас б у л о б розпочати роботу За рішенням партбюро інсти­ туту у нас повинен бути орга­ нізований огляд кінофільмів, присвячений 40-й річниці Жовт­ ня. Пройшов уже місяць на­ вчання, наближається свято, але жодного фільму досі не продемонстровано. Цікаво, коли думають розпо­ чати свою роботу правління клубу та кафедра навчального кіно? СПРАВЕДЛИВІ НАРІКАННЯ Днями відбулися загальні Проте, подібний стан не хви­ збори студентів і аспірантів лював і не хвилює ні адміні­ гуртожитку № 3, присвячені ви­ стративно-господарську частину, борам нової ради. ні місцевком, ні .профком інсти­ На зборах було відмічено ба­ туту. ч. гато прикрих недоліків. Так, Виступаючі висловили споді­ вже декілька місяців не працює вання, що нова рада (голова — радіола; не перший рік «вста­ молодий комуніст, аспірант новлюється» зовнішня антена т. Маркуш) працюватиме по-но­ телевізора: давно назріла необ­ хідність встановити в гуртожит­ вому і докладе зусиль, щоб лі­ ку телефон, обладнати душ, квідувати наявну безгосподар­ провести на третій поверх воду, ність і створити належні умо­ щоб не доводилося бігати за ви для життя, праці та відпо­ склянкою води з ІІІ-го на 1-й чинку мешканців гуртожитку. поверх, зробити вітрину для га­ зети і т. 1н. М. КУЗІЙ. Н а д іс л а н о на к о н к у р с Слідами наших виступів З перших днів навчання студенти IV-гo курсу (до­ шкільний відділ) правильно розподілили свій час. Особливо це відчувається у студентів, які живуть у 18-ій кімнаті гуртожитку № 2. Дівчата цієї кімнати встають о 7-ій годині ранку і о 7 год. 20 хв. виконують вправи ранкової гімнастики по радіо. Після зарядки вони обов’язково роблять холодне обтирання. Це зміцнює їх здоров’я, сприяє кращому сприйманню і засвоєнню про­ грамового матеріалу. Було б добре, якби всі наші студенти наслідували цей приклад. М. БУБЛИЧЕНКО. За сорок років виросла і кіль­ кість учнів у загальноосвітній школі. Так, в 1914 —1915 рр. в школах України налічувалось 2607,3 тис. учнів, в 1956— 1957 рр.— 5468 тис. За роки радянської влади значно зросла також кількість учителів у загальноосвітній школі: 70,8 тис. у 1914 — 1915 навчальному році і 3397 тис. у 1956 —1957 навчальному році. Радянська держава і Кому­ ністична партія приділяють ве­ лику увагу зміцненню навчаль­ ної та матеріальної бази за­ гальноосвітньої школи. Так, у 1928 році вона становила 73,5 млн. карбованців, а у 1957 році визначено за бюдже­ том 4,526 млн. крб., тобто в 55 разів більше. За роки радянської влади на Україні збудовано біля 7000 нових шкіл. У самому тільки Києві побудовано понад сто шкільних приміщень (відомо, що за 300-літній період царю­ вання династії Романових у Києві було збудовано лише 12 шкіл). Злочинний і віроломний на­ пад німецьких загарбників на нашу Батьківщину перервав творчу роботу радянського .на­ роду. Фашистські варвари руй­ нували наші фабрики, заводи, клуби, культурні і дошкіль­ ні установи. На Україні во­ ни знищили повністю 8018 та частково 10062 шкільних бу­ динки, спалили велику кількість книг та підручників. У тяжкі воєнні роки партія 1 уряд невтомно піклувалися про навчання і виховання дітей. Саме тоді урядом прийнято рі­ шення про організацію обліку дітей шкільного віку та поста­ нову про прийом у школи дітей з 7 років; встановлено п’яти­ бальну систему оцінки успіш­ «ФОТООБВИНУВАЧЕННЯ» Під таким заголовком був вміщений у 21 номері нашої газети (за 7 червня 1957 р.) ма­ теріал про те, що в навчальних майстернях не обладнано вми­ вальники. З того часу пройшло вже майже 4 місяці, але госпо­ дарська частіша інституту нія к не реагує на цей сигнал. Сподіваємось, що партійне бюро допоможе тов. Босенку зрушити, нарешті, з місця цю важливу справу. ності і поведінки учнів; екзаме­ ни на атестат зрілості; нагоро­ дження золотими і срібними ме­ далями учнів за високу успіш­ ність та відмінну поведінку. Всі постанови, прийняті урядом у воєнні роки, відіграли величез­ ну роль у дальшому зміцненні та розвитку загальноосвітньої школи. Радянська Україна, завдяки братерській допомозі інших ра­ дянських народів і, насамперед, великого російського народу, вигнала ворога з своєї землі і успішно залікувала рани, зав­ дані їй війною. Швидко відбу­ довуються школи, дошкільні 1 культурно-освітні установи. У 1945/46 навчальному році ме­ режа шкіл уже майже дорівню­ вала довоєнній і перевищувала мережу 1914 —1915 року на 2293 школи. В 1950/51 на(Закінчення на 4-й стор.) �Загальноосвітня школа Української PСP (Закінчення) за 40 років вчальному році в 31 055 шко­ лах Української РСР навчалося понад 6 мільйонів 800 тисяч дітей. На всіх етапах розвитку за­ гальноосвітньої школи партія і уряд, поруч з боротьбою за здійснення загального обов’яз­ кового навчання, за збільшення мережі шкіл, вела невпинну й наполегливу боротьбу за поліп­ шення якості навчально-вихов­ ної роботи, за піднесення ідей­ ного рівня у вихованні радян­ ської молоді. Історичні рішення ЦК ВКП(б) «Про початкову і середню шко­ лу» (1931 р.), «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі» (1932 р.), «Про підручники для початкової і середньої школи в СРСР» (1934 р.), а також рішення «Про педологічні перекручення в системі Наркомосів» допомогли вчителям і органам народної освіти викорчувати методичне прожектерство, що витікало з антиленінської теорії «відми­ рання школи», та шкідливі на­ слідки псевдонауки педології. На шлях нового широкого піднесення роботи загально­ освітню школу УРСР в після­ воєнні роки вивели історичні рішення XIX і XX з ’їздів КПРС та постанови ЦК КПРС про ідеологічну роботу. Однією з складових частин комуністичного виховання моло­ ді і підготовки всебічно розви­ нених активних будівників ко­ мунізму є політехнічне навчан­ ня і трудове виховання учнів­ ської молоді. За директивами XIX і XX з'їздів КПРС загаль­ ноосвітня школа приступила до здійснення загального обов’яз­ кового середнього і політехніч­ ного навчання. Проведена знач­ на робота по удосконаленню на­ вчального плану і складанню навчальних програм, спрямова­ них на успішне виконання по­ ставлених перед школою зав­ дань. Оглядаючи пройдений шлях розвитку загальноосвітньої шко­ ли на Україні, ми сповнюємося високим почуттям гордості за нашу країну, за наш радян­ ський народ, який під керівни­ цтвом Комуністичної партії по­ долав господарську і культурну відсталість минулого, побудував соціалізм, здійснив культурну революцію. Попереду — великі і складні завдання, визначені в рішеннях XX з'їзду КПРС. Немає сумні­ ву в тому, що численний загін учителів УРСР віддасть всі свої сили і знання для боротьби за дальший розвиток загально­ освітньої школи. Г. ПРОКОПЕНКО, кандидат педагогічних наук. Присвячуємо Уже десять років існує в на­ шому інституті хороша тради­ ція — проведення спартакіад з різних видів спорту. До участі у них залучається велика кіль­ кість студентів. IX традиційна комплексна спартакіада інституту проводи­ лась з дев’яти видів спорту, і в ній взяли участь 825 студентів. З них троє—виконали спортив­ ні норми І розряду; двадцять— II розряду і п’ятдесяту дев’ять — III розряду. Перемогу в ком­ плексному заліку одержав фізи­ ко-математичний факультет; II місце зайняв мовно-літератур­ ...що акула єдина твари­ на, яка ніколи не спить і перебуває у постійному русі? ...що люди з племені Чен у долині Кайпіпенді (Уруг­ вай) за все своє життя не ви­ пивають жодної краплі во­ ди?.. Вони п'ють лише ріди­ ну, яку одержують з куку­ рудзи. ...що племенем 99-ти нази­ вається плем’я, яке живе на одному з островів озера Ру­ славні й річниці ний факультет і III—педагогіч­ ний факультет. Інститутська спартакіада значно допомогла нам у підго­ товці до участі в спартакіаді вузів міста, в якій колектив на­ шого інституту виступив з 10 видів спорту, зайнявши II. міс­ це в другій групі вузів. X спартакіада присвячується 40-річчю Великої Жовтневої со­ ціалістичної революції. Це зо­ бов’язує фізкультурні колекти­ ви факультетів, Раду ДСТ і ка­ федру фізичного виховання ор­ ганізувати підготовку і прове­ дення спартакіади так, щоб ре­ зультати її були кращі за по передні. Систематичне, наполегливе тренування студентів — залог успіху X ювілейної спартакіа­ ди інституту. К. РЕЧИЦЬ. В цьому навчаль­ ному році погода як ніколи сприяла про веденню контроль­ них уроків і зма­ гань з плавання для студентів, які всту­ пили до нашого інституту. І тому, мабуть, традиційні змагання перших курсів були най­ більш численними. Добре зарекомен­ дували себе студен­ ти фізико-матема­ тичного і педагогіч­ ного факультетів. Вони вист авили най­ більшу кількість учасників, і їх групи вийшли на перші місця. Перше місце зай­ няла 1 група відділу спецпедагогіки (пе­ дагогічний факультет) — 28 очок; друге — 12 група фізиків (фізико-математичний факуль­ тет) — 21 очко; третє — 2 група фізиків — 23 очка. Найбільш цікавими були зма­ гання, які відбулися 8 вересня. Вони вимагали мобілізації всіх сил курсу. Цілком підготовле­ ними виявили себе студенти С. Лобань, Л. Розовина, Р. Ан­ дрієвська, М. Литвиненко, М. Нефедова (педагогічний факуль­ тет); Л. Головченко, С. Бонда­ ренко, В. Лещенко, О. Біляєва (фізико-математичннй факуль­ тет). Команда фізико-математично­ го факультету (А. Ткаченко, З. Ноганченко, С. Солохненко, А. Павленко, Н. Ніколенко, В. Більдій, Л. Головченко, С. Бон­ даренко, В. Лещенко, О. Біляє­ ва) заслужено зайняла І місце Команда педфаку зайняла II місце. Мовно-літературний факуль­ Днями радян­ Наш ський народ від­ календар значав 125-річчя з дня народження ви­ датного композито­ ра-класика Петра Івановича Ніщин­ ського. Ім’я компо­ зитора відоме широ­ ким колам населен­ ня не тільки нашої Батьківщи­ ни, а й за межами її. Славетний його хор «Закувала та сива зозуля» з музично-поетичної народної картини «Вечорниці», яка написана до п’єси Шевчен­ ка «Назар Стодоля», і сьогодні користуються незмінним успі­ хом. Народився П. І. Ніщинський 21 вересня 1832 року в селі Неменка, Київської губернії. Рано він залишився без бать­ ка. його мати, проста се­ лянка, прагнула дати синові освіту. З цією метою вона пе­ реїздить до Києва, де, працюю­ чи куховаркою, влаштовує си­ на спочатку в духовне училище, потім в семінарію. В ці роки проявляється великий хист май­ вертав героїчний епос, що яскраво оспівував бороть­ бу народів Укра­ їни та Росії про­ ти іноземних за­ гарбників. З 1870 року І . щи н с ь к и й він працює над обробками народ­ бутнього композитора до му­ зичного мистецтва. Маючи силь­ них пісень та пише власні З ’являються обробки ний голос і добре володіючи твори. ним, Петро Ніщинський бере народних пісень: «Козак Со«Байда», «Ой, гук, активну участь у різних хоро­ фрон», мати, гук» та інші. Велике вих колективах. Після закінчен­ значення для композитора мало ня Київської семінарії Ніщин­ ський завдяки своєму обдару­ його -знайомство з видатним ванню потрапляє до Греції. В українським драматургом М. Л. Афінах він здобуває вищу осві­ Кропивницьким, до п’єс якого ту, закінчивши філологічний та Петро Іванович писав музику. В 1875 р. Ніщинський пише богословський факультети уні­ верситету; пізніше захищає ди­ свою славетну музику «Вечор­ сертацію на ступінь магістра ниці», яка складається з семи наук. П. Ніщинський добре знав різних номерів. грецьку мову і, переїхавши зго­ Помер П. І. Ніщинський 4 бе­ дом в Росію, викладав її в міс­ резня 1896 р. в селі Вороши­ цевих гімназіях. Крім того, він лівці. виступав у пресі як літератур­ Л. ІВАХНЕНКО, ний критик і публіцист, викладав викладач кафедри музики. співи, перекладав, писав вірші й пісні. Увагу Ніщинського при­ Редактор І. КРУК. П . дольф у Кенії (Африка)? За останні 200 років це плем’я ніколи не мало більше від 99 жителів, тому що недостач ча їжі цього не дозволяє. ...що англійський лікар Джон Флойр (1649—1754) перший помітив, що пульс у людини не завжди однако­ вий?.. Для того, щоб виміряти пульс, він замовив собі го­ динник з спеціальною се­ кундною стрілкою. То був перший годинник з такою стрілкою, яка тепер є на всіх ручних годинниках. ...що найдовшим царюван­ ням в історії було царюван­ ня бірманського короля Мінді (1272 — 1385)?.. Він був коронований у семирічному віці і правив без перерви повних 106 років. СПОРТ тет виявився неспроможним підтримати торішні традиції і зайняв останнє місце (хоч ви­ ступала команда у повному складі). І. ГОНЧАР, О. КОРОПЕНКО, викладачі кафедри фізичного виховання. На фото: на дистанції сту­ дентка фізико-математичного факультету Л. Ткаченко; Л. Го­ ловченко після запливу; голов­ ний суддя змагань Ю. Биковцев вручає диплом переможця Л. Головченку. Фото В. Орловського. Н і � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1957 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 26 (38) (30 вересня 1957 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2021-07-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 26 (38) (30 вересня 1957 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор І. Крук. - Київ, 1957. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/85 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Крук І. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/e1c59a72589b9a50fdbb5df6890bb773.pdf a0de8347ebd2fe86bfe258cbd1e16963 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/admin/collections/show/26">За педагогічні кадри. 1963 рік</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1963 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <strong>За педагогічні кадри. № 10 (216) (30 березня 1963 року)</strong> Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 10 (216) (30 березня 1963 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор П. Хропко. - Київ, 1963. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (редактор) Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2026-02-06 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Український державний університет імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/411 вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/461ed11b560c53219dff61e9e7181e9c.pdf b867263f657049577bdd841debd078e7 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/admin/collections/show/25">За педагогічні кадри. 1962 рік</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1962 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <strong>За педагогічні кадри. № 10 (178) (30 березня 1962 року)</strong> Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 10 (178) (30 березня 1962 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор П. Хропко. - Київ, 1962. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри" Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (редактор) Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2026-02-05 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Український державний університет імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/378 вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/0f64c29ae8c9ba9310ac43bbc66b8dd2.pdf 92b9da54fa727ed0fc17a1925315122d Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/admin/collections/show/19">За педагогічні кадри. 1960 рік</a></h4> Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1960 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 13-14 (110) (21 квітня 1960 року)</h4> Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 13-14 (110) (21 квітня 1960 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор О. Кардаш. - Київ, 1960. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Кардаш О. (редактор) Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Український державний університет імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/363 вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова