<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<itemContainer xmlns="http://omeka.org/schemas/omeka-xml/v5" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://omeka.org/schemas/omeka-xml/v5 http://omeka.org/schemas/omeka-xml/v5/omeka-xml-5-0.xsd" uri="https://libdc.udu.edu.ua/items/browse?collection=17&amp;output=omeka-xml&amp;sort_field=Dublin+Core%2CCreator" accessDate="2026-05-14T00:18:06+03:00">
  <miscellaneousContainer>
    <pagination>
      <pageNumber>1</pageNumber>
      <perPage>6</perPage>
      <totalResults>7</totalResults>
    </pagination>
  </miscellaneousContainer>
  <item itemId="207" public="1" featured="0">
    <fileContainer>
      <file fileId="246">
        <src>https://libdc.udu.edu.ua/files/original/3e0b4597a259395fc0830f7d36e0c80d.pdf</src>
        <authentication>f1e8fb4ab7eb0f158fdd645f5359a6f0</authentication>
        <elementSetContainer>
          <elementSet elementSetId="1">
            <name>Dublin Core</name>
            <description>The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/.</description>
            <elementContainer>
              <element elementId="50">
                <name>Title</name>
                <description>A name given to the resource</description>
                <elementTextContainer>
                  <elementText elementTextId="3631">
                    <text>&lt;h4&gt;Педагогічні кадри. № 1 (1643) (вересень 2014 року)&lt;/h4&gt;</text>
                  </elementText>
                </elementTextContainer>
              </element>
              <element elementId="48">
                <name>Source</name>
                <description>A related resource from which the described resource is derived</description>
                <elementTextContainer>
                  <elementText elementTextId="3922">
                    <text>&lt;a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/17"&gt;Педагогічні кадри. 2014/2015 рік&lt;/a&gt;</text>
                  </elementText>
                </elementTextContainer>
              </element>
            </elementContainer>
          </elementSet>
          <elementSet elementSetId="4">
            <name>PDF Text</name>
            <description/>
            <elementContainer>
              <element elementId="125">
                <name>Text</name>
                <description/>
                <elementTextContainer>
                  <elementText elementTextId="4477">
                    <text>ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ

№ 1 (1643) ВЕРЕСЕНЬ 2014 РОКУ

СИМВОЛ ВІЧНОСТІ
ГЕРОЯМ НЕБЕСНОЇ СОТНІ
Студенти і викладачі Національного
педагогічного університету імені Михайла
Драгоманова розпочали новий навчаль)
ний рік епохальною подією. 3 вересня
2014 року на території навчального закла)
ду, поміж кількома корпусами на вулиці
Тургенівська, 11, поблизу Інституту
мистецтв встановили пам’ятний знак у
вигляді козацького хреста, присвячений
Героям Небесної Сотні.
“Поява цього символу на території
вишу – велика данина тим героям Украї"
ни, молодим студентам, нашим ровесни"
кам, які віддали своє життя на вівтар
української свободи і справедливості, –
розповідають студенти�драгомановці. –
Ми ніколи цього не забудемо, бо могли
бути на їхньому місці. Куля снайпера
могла поцілити й у нас”.
Саме студенти й викладачі, що про�
водили дні й ночі на Євромайдані, стали
ініціаторами появи пам’ятки. Ідею актив�
но пропагував і підтримував член Нагля�
дової Ради НПУ, президент Малої акаде�
мії наук України Станіслав Довгий. Саме
за його сприяння було здійснено проек�
тування та будівництво пам’ятки у вигляді
козацького хреста.
“Не випадково обрано саме таку ідею
втілення пам’ятника, оскільки він симво"
лізує вічність тієї історичної події, що ми
гордо йменуємо Революцією Гідності,
вічність подвигу загиблих у ті жахливі дні,
– коментує ректор університету Віктор
Андрущенко. – Це символ свободи,
перемоги українського духу, торжества
людських чеснот віри, надії і любові до
своєї Батьківщини”.
Освячення хреста та панахиду провів
особисто Предстоятель Української Пра�
вославної Церкви Київського Патріархату
Патріарх Філарет. “Зараз наші кращі
сини з усієї України віддають свої життя
на теренах Донбасу. Вони віддають їх за
нас, за своїх батьків та майбутні поколін"
ня, за державу та культуру, за Україну.
Вони готові віддавати життя, бо подолали
свій страх, що раніше зробили люди на
Майдані”, – зазначив під час відкриття
Патріарх Філарет. Глава УПЦ КП називає
агресорів – Росію та її керівництво –
новими каїнами: “Якщо вони йдуть на
вбивство, то мусять знати, що з ними
трапиться потім. Україна ж – на боці пра"
вди, а тому з нами Бог. Нехай ті каїни тря"
суться, як колись син Адама. Перемога буде
за нами. Слава Ісусу Христу! Слава Україні!”
Дружнім хором гуло “Героям слава!” у від�
повідь між корпусами Драгомановського уні�
верситету. Невеличка Тургенівська умістила
величезну кількість студентів, викладачів, про�
фесорського складу 35�тисячного вишу у
вишиванках та з квітами, а також незліченну
кількість митців, громадських діячів України,
представників наукових, культурних, релігій�
них кіл різних конфесій.
На церемонії відкриття виступив також
український поет, державний і громадський
діяч, Герой України Іван Драч, який закликав
молодь держави мудро й розважливо здій�
снювати кожен свій наступний крок, щоб усе ж
нова Україна збулася, щоб геройський подвиг
кожного з Небесної Сотні не був даремним.
До слів митця долучилася й народний
депутат України, голова Комітету ВР з питань

освіти Лілія Гриневич, закцентувавши увагу
на особливій відповідальності кожного україн�
ця за майбутнє його Батьківщини, що було
виборене такими жертвами, за яке досі наші
бійці кладуть голови на Сході. Лілія Михайлів�
на наголосила й на вагомій ролі педагогів,
Його Величності Вчителя у творенні того май�
бутнього, виховання духовності й патріотично�
сті у маленьких українців.

НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

ПЕРШОВЕРЕСНЕВІ ПОСВЯТИ
Першого вересня актова зала Національного педагогічного універ)
ситету імені М. П. Драгоманова об’єднала студентів Інституту
мистецтв, Інституту політології та права, Інституту соціології, психоло)
гії та соціальних комунікацій та Інституту соціальної роботи та упра)
вління у єдиній вельми важливій справі – урочистій посвяті першокурс)
ників. Подібні посвяти й урочистості відбулися в усіх інститутах вишу.
Студентів Інституту природничо�географічної освіти та екології разом з
директором привітав ректор вишу Віктор Андрущенко. Очільник НПУ поба�
жав молоді невтомного прагнення до знань, натхнення на працю, яка тепер їх
чекає, задля реалізації себе, побудови свого щасливого майбутнього.
Оскільки країна в ці дні
бореться за незалежність і суве�
ренітет, свята були наповнені
духом патріотизму. Церемонія
розпочалася з виконання гімну
України; це нагадало усім при�
сутнім, що саме з національного
самоусвідомлення починається
рух уперед.
Зі святом студентів�першо�
курсників привітав проректор з
навчально�методичної роботи
гуманітарних інститутів, дирек�
тор Інституту політології та права професор Богдан Андрусишин, який
наголосив: “Це особливе свято для мільйонів сімей, першокласників, батьків
і, звичайно, студентів. Я щиро вітаю вас із тим, що цей день настав, і бажаю
самореалізуватися, отримати гарну професію, щоб стати вільними і неза"
лежними, як Україна!”. Також Богдан Іванович побажав усім першокурсникам
високих балів, нових перемог та миру в кожну родину.
Затамувавши подих, студенти приймали вітання від Героя України,
народного артиста України та Росії, академіка, професора Мирослава Ван)
туха, промова якого була оповита любов’ю справжнього патріота що, дивля�
чись у вічі студентам, промовив: “Відвідавши 76 країн світу, говорю вам:
любіть свою землю, вона того вартує, будьте гідними громадянами своєї
країни і служіть своєму народові, – це велике покликання!”.
Голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспіль�
ної моралі, професор Василь Костецький, вітаючи першокурсників, зазна�
чив, що “…головне право – право знати, право на знання. А у стінах Драгома"
новського університету розумієш, що знання повинні мати моральний зміст…”.
І у підтвердження, що наш університет є центром морального формування сту�
дентства, пан професор нагородив Почесними грамотами ректора універси�
тету В. П. Андрущенка, проректора Б. І. Андрусишина, директора Інституту
соціології, психології та соціальних комунікацій В. Б. Євтуха, директора Інсти�
туту соціальної роботи та управління А. О. Ярошенко та завідувача кафедри
хореографії Інституту мистецтв М. М. Вантуха.
Директор Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій Воло�
димир Борисович Євтух та директор Інституту соціальної роботи та управлін�
ня Алла Олександрівна Ярошенко, вітаючи першокурсників, за давньою тра�
дицією вручили першокурсникам символічний Студентський Квиток та Ключ
від Знань. Традиційно свято інавгурації першокурсників завершилося гімном
усіх студентів “Гаудеамус”

З болем про трагічні події Євромайдану
ще раз нагадала присутнім їх учасниця Роза
Макух.
По завершенні панахиди гості церемонії
мали змогу покласти квіти до пам’ятного хре�
ста. Усе дійство проходило у музичному
супроводі Національного заслуженого акаде�
мічного хору імені Г. Верьовки під керівниц�
твом Героя України, генерального директора,
художнього керівника і головного диригента,
народного артиста України Анатолія Авдієв)
ського. Артисти виконали Гімн України та ще
кілька щемливих мистецьких творів, що до
глибини душі проймали усіх присутніх.

Прес�служба університету
Фото:
Українські національні новини

Прес�центр Інституту соціальної роботи та управління
та Прес�служба НПУ

�П’ЯТЬ КРОКІВ НАЗУСТРІЧ ПРОГРЕСУ

На початку вересня цього року в Національному педагогічно)
му університеті імені Михайла Драгоманова відбулось перше
засідання Вченої Ради у новому навчальному році. Перед колега)
ми виступив ректор вишу Віктор Андрущенко. Очільник окреслив
минулорічні здобутки й перемоги драгомановців та запропону)
вав стратегію розвитку вишу на наступний рік, яка отримала
назву “П’ять кроків шляхом прогресу”. Детальніше про стратегію
у виступі Віктора Петровича.
“Шановні колеги!
Минулий рік був важким, але
конструктивним. Він здійснював�
ся в умовах радикальних суспіль�
них потрясінь і змін, вияву край�
нього невдоволення, протистоян�
ня, жертовного зіткнення людей
на Майдані, зміни керівництва
державою, анексії Криму та
початку військових дій на півден�
ному сході України.
У цій складній ситуації драго�
мановці – викладачі, співробітни�
ки, студенти – витримали випробу�
вання часом, виявили свою грома�
дянську позицію, були активними
учасниками Майдану і разом з тим
утримували університет у тонусі
його суспільного покликання.
У цьому році наш університет
увійшов у список кращих вишів
країн СНД за версією Міжнарод�
ного рейтингового агентства
“Експерт РА”. Також ми посіли
друге місце, пропустивши вперед
лише КПІ, серед українських уні�
верситетів за вебометричним
рейтингом ВНЗ світу, який аналі�
зує ступінь представлення в Інтер�
нет�просторі.
Навчальний процес відбував�
ся без зривів. Сесійні перегони
виявили високий рівень знань сту�
дентів, відповідальність та вимо�
гливість викладачів, високу орга�
нізованість персоналу.
Проведені наприкінці минуло�
го навчального року так звані
“Педагогічні обжинки” виявили
високі досягнення колективу в усіх
сферах життя університету і сус�
пільства. Ми суттєво зростили
якість освітніх послуг, наукову
діяльність і міжнародні зв’язки, а
головне – зберегли ту унікальну
атмосферу людяності, поваги до
людини як особистості, всебічної
підтримки кожного, якій подиво�
вуються наші колеги з інших уні�
верситетів держави. Незважаючи
на будь�які суспільні буреломи,
цього принципу ми будемо дотри�
муватись і надалі.
Від імені керівництва універ�
ситету всім вам висловлюю слова
глибокої вдячності!
* * *
Перед університетом сьогод�
ні стоїть низка першочергових і
стратегічних завдань. Дозвольте
окреслити їх у тому контексті, в
якому вони увійшли у план поточ�
ного року життєдіяльності універ�
ситету. Я формулюю їх як “п’ять
кроків шляхами прогресу”.
* * *
Перший крок вимальовується
як завдання модернізації педаго�
гічної освіти в контексті філософії
нового закону “Про вищу освіту”,
прийнятого Верховною Радою і
підписаного Президентом Украї�
ни наприкінці минулого навчаль�
ного року. Загальний пафос цього

2

закону концентрується навколо
поняття “якості освіти”. На підви�
щенні якості педагогічної освіти
мають бути зосереджені всі наші
тактичні і стратегічні інновації.
Прийняття нового Закону я
розцінюю як глобальну перемогу
нашого Міністерства, Комітету
верховної Ради з питань освіти та
науки, усього освітянського зага�
лу вищої школи, наукової гро�
мадськості. Ключовими у ньому є
поняття “університетської автоно�
мії”, “оптимізації навчального
навантаження”, “збільшення част�
ки годин самостійної роботи сту�
дентів”, “активізації наукових дос�
ліджень викладачів та студентів”,
а головне – “контролю якості осві�
ти”, яка має відповідати євро�
пейським і світовим стандартам.
Кожне з цих понять покладає
на нас додаткову відповідаль�
ність:
– як реалізувати делеговану
нам автономію;
– за яким принципом ми
маємо розпоряджатись заробле�
ними коштами;
– яким чином ми мусимо
оптимізувати структуру управлін�
ня університетом;
– як урівноважити навчальне
навантаження в умовах реального
вибору студентами тих чи інших
навчальних дисциплін…
Питань більш ніж достатньо.
Оскільки ж ми є лідером педаго�
гічної освіти вітчизняного просто�
ру, то маємо очолити процес роз�
робки і апробації нових підходів,
методики, методології та техноло�
гій реалізації означених положень,
особливо оцінки якості педагогіч�
ної освіти та освітніх вимірювань.
Першого проректора універ�
ситету, професора Олега Падал)
ку прошу сформувати відповідні
робочі групи, визначити параме�
три змін та внести відповідні про�
позиції.
Таке ж доручення у частині
модернізації педагогічної освіти
даю проректорам з навчальної
роботи, професорам Роману
Вернидубу та Богдану Андруси)
шину, директорам Інститутів та
завідуючим кафедрами універси�
тету.
До реалізації цього завдання
прошу долучити наукові розробки
колективу, очолюваного профе�
сором Володимиром Сергієн)
ком, здобуті у рамках виконання
міжнародного проекту “Освітні
вимірювання”.
* * *
Другий крок – це активна реа�
лізація європейського вектора
педагогічної освіти. Уже в цьому
навчальному році ми маємо
забезпечити не тільки входження
університету у європейський і сві�
товий педагогічний контекст, але

й реальне визнання здобутків
драгомановців у глобальних уні�
верситетських рейтингах.
У ситуації обмеженого фінан�
сування основною умовою вирі�
шення цього завдання є організа�
ція, зібраність і висока відпові�
дальність кожного на своєму
робочому місці; змістовною осно�
вою – зосередженість колективу
на впровадженні ідей і принципів
Педагогічної конституції Європи.
Означений проект є не просто
черговою нішею міжнародної
співпраці педагогів; це – принци�
пово новий поворот педагогічної
теорії і практики, який формує їх
новітню аксіологічну платформу
освіти, забезпечує і вимагає зосе�
редженості на цінностях, вкрай
потрібних нашому збуреному сус�
пільству.
Філософський діагноз нашого
часу засвідчує не просто кризо�
вий характер духовного стану сус�
пільства; серйозні люди говорять
про катастрофічність, до краю
якої залишився хіба що один крок.
Здається, що політики, які розв’я�
зують братовбивчі війни, зійшли з
глузду. Війна, міжнародний теро�
ризм, наркоманія, алкоголізм…
Хто і якими засобами має покла�
сти цьому край? Зрозуміло, ці
питання належать до сфери висо�
кої державної і міждержавної полі�
тики. Але ж і “вода камінь точе”.
Учитель разом з представни�
ками культури, мистецтва, науки і
духовенства має стати тим основ�
ним збудником ціннісного переза�
вантаження світу, який убезпечить
його від розпаду й самознищення.
Педагогічна
конституція
налаштовує нас на співпрацю
заради майбутнього й на основі
цінностей, які його забезпечують.
Поширення ідей демократії,
миролюбства, прав людини, еко�
логічної безпеки, толерантності і
солідарності є тим філософським
стрижнем, за яким має розвива�
тись педагогічна освіта у ХХІ сто�
літті в Україні і країнах Європейсь�
кого простору.
А це означає, що міжнародні
програми наукового, і морально�
го, і фінансового змісту, підготов�
ка бакалаврів і магістрів, наукове
стажування за кордоном, залу�
чення іноземних спеціалістів, між�
народні наукові форуми та дослі�
дження мають здійснюватись на
конституційно визначеній аксіоло�
гічній платформі. Переконати в
цьому вітчизняну і європейську
педагогічну і політичну громадсь�
кість – наш високий обов’язок і
честь.
Проректора з наукової роботи
професора Володимира Лаври)
ненка прошу наприкінці вересня
поточного року узагальнити й
доповісти інформацію про кіль�
кість і якість підготовлених заявок
на здобуття відповідних грантів
Інститутами і кафедрами універ�
ситету, пропозицій щодо прове�
дення міжнародних форумів,
обміну викладачами та студента�
ми, переформатування наукових
часописів у відповідності із вхо�
дженням у міжнародну метричну
базу.
* * *
Третім кроком розвитку
нашого університету у поточному
році є завдання суттєвого поси�
лення виховної роботи, особливо
в частині патріотичного виховання
студентської молоді.
Минулий рік виявив високу
патріотичну активність молоді.
Наші студенти були на Майдані,
чергували в навчальних корпусах і

гуртожитках,
забезпечували
порядок у студентському містечку.
Деякі з них добровільно вступили
до лав Національної гвардії й
дотепер знаходяться у зоні бойо�
вих дій.
Ми пишаємось нашими сту�
дентами. Вони – найкращі. Однак
це не означає, що виховну роботу
слід кинути на самоплив і безкон�
трольність.
У всі часи і для усіх народів
світу основним покликанням вчи�
теля було, є і буде виховання осо�
бистості, формування її світогляду
та духовно�ціннісної платформи.
Про це писав у свій час видатний
чеський педагог Ян Амос Комен�
ський. На цьому наголошували
класики педагогічної справи
Василь Сухомлинський та Антон
Макаренко.
В умовах цинічної й агресив�
ної неправди, яка обвально нако�
чується на нас з боку деяких засо�
бів масової комунікації північного
сусіда, треба інтенсифікувати
спілкування зі студентами, виве�
сти їх з поля маніпулятивної про�
паганди, донести до них правду.
А правдою є любов до нашої
рідної України, прагнення захисту
її кордонів, вигнання з її територій
усякого роду найманців та теро�
ристів, безумовне дотримання
кожною особистістю власної від�
повідальності на своєму робочо�
му місці.
Саме тут я дозволю собі тор�
кнутись проблем організації сту�
дентського
самоуправління.
Новий закон вимагає його суттє�
вого зрощення. І це правильно.
Студенти – такі ж громадяни, як і
кожен з нас. Вони – суб’єкти нав�
чально�виховного процесу і тому
мають бути господарями вишу.
Кожна пропозиція студентів має
предметно розглядатись на вче�
них радах чи кафедрах. Активний
дискурс зі студентами я розгля�
даю як конкретну відповідь універ�
ситету на вимоги часу.
Проректора з гуманітарної
роботи професора Богдана
Андрусишина разом з виховним
відділом, громадськими організа�
ціями та студентським самоупра�
влінням прошу розробити й вине�
сти на затвердження Вченої Ради
університету розгорнуту Програ�
му гуманітарної співпраці викла�
дацького складу та студентської
молоді, включити до неї скоорди�
новані заходи, які проводяться
Інститутами, кафедрами, студент�
ським самоуправлінням. Особли�
вий акцент прошу зробити на
патріотичному вихованні молоді.
* * *
Четвертий крок розвитку уні�
верситету позиціонується нами як
завдання тотальної економії кош�
тів та енергоспоживання.
Ситуація в країні дуже і дуже
складна. Попереду опалювальний
сезон. Й ми маємо підтримати
зусилля Уряду щодо тотальної
економії коштів, енергії, ресурсів
тощо.
А це означає, що відповідні
заходи мають бути розробленими
кожною кафедрою, інститутом,
кожним підрозділом університету.
Кожному з нас, шановні коле�
ги, потрібно виховати в собі почут�
тя господаря власного дому. З
нинішнього року відповідальність і
контроль за станом справ в корпу�
сах університету, гуртожитках,
господарських
приміщеннях
покладається на тих, хто в них
навчається, працює, проживає
або відпочиває. Безособової від�
повідальності не буває. Вільне

“колгоспне життя” завершується.
Нами підготовлено наказ рек�
тора, яким визначається персо�
нальна відповідальність керівного
складу університету за стан справ
у відповідних підрозділах. Пора�
дившись з проректорами та
директорами інститутів, я підпишу
цей наказ уже в найближчий час.
Нам треба упорядкувати й
оптимізувати всілякі надбавки,
преміальні, оздоровчі та інші
витрати. Всі вони мають виплачу�
ватись лише у разі нагальної й
конкретної потреби, й за реальні,
а не віртуальні досягнення.
Говорити про це неприємно,
але скажу: жодного відрядження
за рахунок казни університету я не
підпишу, а подання та прохання
цього роду буду розцінювати як
провокацію або ж підставу.
Усім нам потрібно навчитись
співпрацювати з бізнесовими
структурами, міжнародними та
вітчизняними благодійними орга�
нізаціями, науковими товариства�
ми. Досвід такої співпраці мають
Інститути, які очолюють профе�
сори Алла Ярошенко, Микола
Працьовитий, Іван Дробот, ака�
деміки Віктор Синьов та Воло�
димир Євтух, ряд інших наших
колег.
Ми маємо прийняти відповід�
ну Програму економного господа�
рювання в університеті.
Загальний контроль і відпові�
дальність за виконання цієї Про�
грами покладаю на першого про�
ректора університету, професора
Олега Падалку.
Переконаний, кризова ситуа�
ція є явищем тимчасовим. Рано чи
пізно вона закінчиться. Ми ж
маємо вийти з неї ще більш орга�
нізованими, впевненими й перс�
пективними.
* * *
Нарешті, п’ятим завданням є
завдання активізації участі колек�
тиву у всіх конструктивних ініціа�
тивах держави і громадянського
суспільства, особливо – столиці
нашої Батьківщини, славетного
історичного міста Києва.
Ми йдемо назустріч 180�й річ�
ниці з дня заснування університе�
ту. Зрозуміло, в умовах військових
дій пишні торжества проводитись
не будуть. Однак навести перед�
святковий порядок в університеті,
здійснити своєрідний огляд
досягнутого треба.
Прошу, насамперед, завідую�
чих кафедр провести своєрідну
паспортизацію, з одного боку,
досягнень в навчальній, виховній,
науковій і громадській роботі, з
другого – осмислити вузькі місця і
суперечності, сформувати реаль�
ну програму їх розв’язання.
Шановні колеги!
Початок навчального року –
це не тільки свято, але й час осми�
слення нових завдань, які стоять
перед університетом. Основними
серед них є робота зі студентами,
як навчальна, так і виховна.
До нашого вишу прийшла
когорта молоді, вихідців із півден�
но�східних областей України та з
Криму. Прошу приділити їм осо�
бливу увагу.
Приймальна кампанія засвід�
чила високий рівень популярності
нашого університету. За кількістю
поданих заяв абітурієнтами ми
посідаємо 5�6 місце в державі! Й
цю популярність треба підтверди�
ти якістю навчального процесу,
загальною організованістю і від�
повідальністю. Це нам під силу. І
ми це зробимо.
Дякую за увагу”.

ВЕРЕСЕНЬ 2014

�Трьохстороння угода на новий навчальний рік
23 вересня 2014 року драгомановці уро)
чисто уклали нову трьохсторонню угоду про
співробітництво між ректоратом Національ)
ного педагогічного університету імені
Михайла Драгоманова, профспілковою
організацією студентів та Студентською
Радою. Свої підписи на документі поставили
ректор Віктор Андрущенко, голова Профко)
му студентів Станіслав Цибін та в. о. студент)
ського ректора Олександра Новик.
Уже традиційно кілька років поспіль у вересні,
на початку нового навчального року, в одному з
гуртожитків Студмістечка НПУ відбувається свято
підбиття підсумків великої кампанії поселення та
підписання угоди про співпрацю на наступний рік.
І варто зазначити, що це не лише перелік пунктів на папері, але дієвий і уже злагоджений механізм
забезпечення повної життєдіяльності студмістечка, де головними господарями є студенти.
Віктор Петрович подякував студентству й особливо мешканцям гуртожитків за напружену, але
ефективну роботу під час поселення, толерантність і розуміння, з яким поставилися старшокурсники
до молодших курсів. Незважаючи на деякі неузгодженості, все це вдалося залагодити завдяки хоро�
шим людським стосункам і турботі один про одного. Саме так, переконаний ректор, повинна жити
справжня родина.
Невеликими грошовими преміями від профкому студентів були відзначені активісти, які працюва�
ли під час поселення студентів, старости гуртожитків та голови профбюро.
Також зі студентами щодо облаш�
тування їхнього побуту поспілкували�
ся перший проректор з організації
навчально�виховної роботи і економі�
ки Олег Падалка, проректор з нав�
чально�методичної роботи гуманітар�
них інститутів Богдан Андрусишин,
директор Інституту природничо�гео�
графічної освіти та екології Віталій
Покась, радник ректора з міжнарод�
них питань, професор вишу Микола
Бойчук та директор Студмістечка
Анатолій Луценко.
Студенти подарували представ�
никам ректорату святковий концерт у
патріотичному національному стилі.

Прес�служба університету

Студенти ІФОНу НПУ
відвідали переселенців зі Сходу
Студенти)драгомановці чимало зусиль
докладають задля допомоги нашій державі у її
скрутний час. Організовуються благодійні
вистави, ярмарки, зустрічі й квести. Молодь
допомагає маленьким біженцям зі Сходу, відві)
дує бійців у Київському військовому госпіталі.
26 вересня 2014 р. студенти І курсу напряму
“Культурологія” Інституту філософської освіти і
науки Національного педагогічного університе)
ту імені Михайла Драгоманова відвідали дітей
біженців зі Східної України.
Ось як самі студенти розповідають про це.
“… Хоча ми зателефонували і попередили про
свій приїзд, заздалегідь дізналися дорогу, без при�
год не обійшлось. Приїхавши на станцію метро
“Видубичі”, ми ще півгодини блукали місцевістю. Перехожі відправляли нас у різні боки, тому це ще лише
більше нас заплутувало. Якщо бути чесними, то з великими сумками речей для дітей це було нелегко.
Коли нарешті нам вдалося знайти потрібне місце, це, як ми і здогадувалися, була територія одного з
київських заводів. Вже там нас зустрів координатор Ігор. Ось тут і розпочалось те, заради чого ми і їхали...
Напевно, момент, який найбільше запам’ятається кожному з нашої групи, це коли діти, побачивши
нас, радісно побігли назустріч. А хто ж з малечі не зрадіє, побачивши великі пакети з іграшками та цукер�
ками? Але ми вирішили не просто передати речі та солодощі, а й створили спеціальну розважальну про�
граму для дітей: пісні, конкурси з призами, відверті розмови про їхні мрії та побажання, які ми потім запи�
сували на одному великому ватмані і закарбували добрі слова кольоровими відбитками дитячих долонь.
Вдалося нам поспілкуватися й з батьками малечі. Дорослі переселенці дякують киянам за підтримку і
увагу, кажуть, що приємно здивовані небайдужості великої кількості людей. “В ангарі вже стає прохолод�
но, тому маємо потребу в теплих речах, – кажуть переселенці. Що робити взимку, поки не знаємо, деяким
навіть немає вже і куди поверта�
тись”.
Такими є враження від поїздки
до табору переселенців. Відчуття
дивні і незрозумілі, бо в такій
ситуації ми ще ніколи не бували.
Зараз для нашого народу настали
тяжкі загрозливі часи. Проте сьо�
годні ми, як ніколи, почуваємо
себе як одна нероздільна родина.
Наша сила – в нашій волі та в
підтримці тих, хто цього потребує.
Не залишаймо один одного, буде�
мо разом! І все буде добре”.

Засідання
Вченої Ради університету
25 ВЕРЕСНЯ 2014 року відбулося засідання Вченої Ради
Національного педагогічного університету імені Михайла Дра�
гоманова. Члени Ради затвердили План роботи університету на
2014/2015 навчальний рік за основними напрямами, а також
розглянули результати прийому студентів у 2014 році.

Заслухавши та обговоривши доповідь відповідального
секретаря Приймальної комісії університету, доцента Тараса
Олефіренка, члени Ради відзначили велику організаційну,
рекламно�агітаційну та профорієнтаційну роботу.
Також були затверджені положення про стипендії Міжна�
родного благодійного фонду імені М. П. Драгоманова студен�
там НПУ та положення про стипендії МБФ імені М. П. Драгома�
нова і Всеукраїнської громадської організації “Асоціація
“Афганці Чорнобиля” драгомановцям”. Розглянули питання
щодо створення загальноуніверситетської кафедри цивільного
захисту населення та безпеки життєдіяльності у зв’язку з
ситуацією, що склалася в Україні на південному сході та в
Криму, і з метою удосконалення підготовки студентів з питань
цивільного захисту населення і безпечної життєдіяльності.
План роботи університету на наступний навчальний рік
ухвалили відкритим, тобто таким, до якого ще можна вносити
пропозиції та доповнення у зв’язку зі святкуванням 180�річчя
вишу.

Прес�служба університету

Акція від філологів)україністів
“Поділись теплом із солдатом”
26 ВЕРЕСНЯ 2014 року студенти Інституту української філо�
логії та літературної творчості імені Андрія Малишка Національ�
ного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова орга�
нізували благодійну фотозустріч у національному вбранні та з
українською символікою “Поділись теплом із солдатом”.
Ботанічний сад, що напроти центрального корпусу, замайо�
рів вишивкою й прапорами, та найбільше захоплювала ідея: я –
твоя частинка, Україно! Охочі похизуватися своїми вишиванка�
ми зібралися, щоб нагадати – перш за все собі – хто ми, яке
наше минуле. Фотозустріч була особливою передусім і тому,
що передбачалося зібрані кошти віддати на підтримку лицарів
сучасності, наших захисників, воїнів АТО.
Фотозустріч не залишила нікого байдужим. У результаті
вдалося зібрати чималу суму. Гроші ініціатори передадуть до
Центру допомоги пораненим у Київському військовому госпіта�
лі. Варто зазначити, що це не єдина ініціатива студентів Інсти�
туту, спрямована на допомогу бійцям АТО.

Студенти 3 курсу ІУФ та ЛТ
імені Андрія Малишка

Дар’я АНТИП

ВЕРЕСЕНЬ 2014

3

�НА

ДЕСЯТЬ ДНІВ ЛІТНЬОГО РОЗВИТКУ
НАВЧАЛЬНО�ОЗДОРОВЧІЙ БАЗІ “СИНЕВИР”

11)21 серпня 2014 р. на навчально)оздо)
ровчій базі НПУ “Синевир” в с. Колочава від)
бувся виїзний науково)практичний семінар
“Інноваційні методи освіти. Розвиток творчих
та інтелектуальних можливостей студентів у
контексті трансцендентальної медитації” за
участі студентів і викладачів Національного
педагогічного університету імені Михайла
Драгоманова.

Протягом десяти днів студенти та викладачі вишу дис�
кутували про сучасні форми навчання, брали участь у
низці “мозкових штурмів”, створювали проекти нових
заходів, які можна реалізувати в ювілейному для універси�
тету навчальному році. Особливе місце у програмі семіна�
ру зайняли лекції про трансцендентальну медитацію Ген�
надія Лук’янова, який розкрив основні аспекти цієї прак�
тики. “Хвиля суспільного інтересу до техніки трансцен"
дентальної медитації викликана, по"перше, радістю, яка
помітна в житті людей, що її практикують, – підкреслює
Геннадій. – По"друге, зростанням наукового визнання
позитивного впливу цієї практики на всі аспекти життя
людини”.
Зацікавленість серед учасників викликав тренінг з
психосинтезу доцента кафедри психології і педагогіки
Єгора Кучеренка. “Усвідомлення власних бажань – це
одна з головних умов досягнення суб’єктивної успішності,
яка, на відміну від об’єктивної, визначається людиною за
індивідуальними критеріями, а не соціально прийнятими
стандартами щастя. На жаль, наші індивідуальні бажання
часто бувають хибними, оскільки мають реальну життєву
історію, яка зберігається у несвідомому і нагадує про себе
через звичні “хочу, бо так треба хотіти”, – підкреслює Єгор
Валерійович. Індивідуально для бажаючих можна було
пройти майстер�клас з основ ораторського мистецтва
журналіста та викладача Сергія Русакова.

Літній науково�практичний семінар було підтримано
ректоратом університету, а організаторами заходу
стали кафедра фізичної реабілітації Інституту фізичного
виховання і спорту та кафедра культурології Інституту
філософської освіти і науки НПУ. Завдяки нетрадиційно�
сті обраної теми семінару програма містила як навчаль�
ну частину, так і культурологічну, краєзнавчу, спортивну.
Вільний час протягом десяти серпневих днів для драго�
мановців став часом майстер�класів, тренінгів, практик
з медитації, екскурсій, походів, творчих вечорів, гри у
волейбол і теніс та ін.
Усі учасники заходу вперше відвідали як навчально�
оздоровчу базу “Синевир”, так і село Колочава, тому
приємно були вражені гостинністю. Аня Ткач, студентка
напряму “Дизайн”, ділячись враженням, підкреслила,
що коли будь�де в селищі говориш, що є представником
Драгомановського університету, то місцеві мешканці
проявляють ще більшу доброзичливість і повагу. Це під�
твердив і директор університетської бази Анатолій
Дербак: “Більшість діточок, які зростають в селищі, мрі"
ють вступити саме до НПУ імені М. П. Драгоманова та із
задоволенням спілкуються зі студентами та викладача"
ми, бо поважають освіченість і вихованість драгоманов"
ців. Для них кожна така зустріч сповнена новими сми"
слами”.

Окрім участі у науково�практичному семінарі, який
щодня відбувався в першій половині дня, учасники
активно брали участь у культурологічний частині заходу.
Студенти та викладачі відвідали скансен “Старе село”,
Церкву Святого Духа, меморіал “Воїнам�інтернаціоналі�
стам”, історико�військовий музей “Лінія Арпада”, музей
“Колочавська вузькоколійка”. Також особливо драгома�
новців зацікавила екскурсія в музеї “Чеська школа” і
“Радянська школа”. “Ці два музеї цікаві як з педагогічно"
го, так і з культурологічного погляду, – говорить студент�
ка напряму “Культурологія” Юлія Пятковська. – У музе"

ях представлені архівні документи, які дають можли"
вість ознайомитись зі специфікою освітянської галузі в
Закарпатті у першій половині ХХ століття. Наприклад, я
дізналась, що одиниця була найвищою оцінкою в чесь"
ких школах. Неймовірно!”.
Не оминули учасники і краєзнавчі акценти: окремий
день було виділено для поїздки пам’ятками архітектури
Закарпаття, зокрема всі мали змогу відвідати Палац
графів Шенборнів, Замок Сент�Міклош, Замок Паланок.

Науково�практичний семінар був спрямований на
глибоку рефлексію учасників, які зможуть у своїй про�
фесійній діяльності використати набуті знання і реалізу�
вати нові ідеї. Якщо культурологів зацікавили музеї, а
дизайнерів – можливість практичної реалізації творчих
проектів у селі Колочава як туристичному центрі Закар�
паття, то голова Студентської ради Інституту соціальної
роботи та управління Аліна Марценюк зізналась, що її
вразив час, проведений у реабілітаційному центрі буро�
го ведмедя. “Для мене це стало часом для роздумів, –
говорить Аліна. – Зустріч з тваринами, які постраждали
від рук людини, змушує по"іншому подивитись на світ”.
Підводячи підсумки, можна сказати, що сьогодні
молодь обирає активне дозвілля, і літо є чудовим часом
як для відпочинку, так і для самопізнання. Ця особли�
вість враховується керівництвом Драгомановського уні�
верситету. Літній виїзний науково�практичний семінар
було реалізовано завдяки ректору університету, акаде�
міку Віктору Андрущенку. Університет загалом у рам�
ках наукових пошуків і поважних вчених, і молодих нау�
ковців підтримує сучасні методи в освіті, тому семінар
про інноваційність в освіті сам по собі і став такою інно�
вацією.

Сергій РУСАКОВ

У Науково�навчальному центрі “Синевир” організували свято для дітей
На території Національного природного
парку “Синевир” влітку відпочиває та оздоро)
влюється багато дітей з різних куточків Украї)
ни. Цьогоріч на території парку, а саме у Нау)
ково)навчальному центрі “Синевир” Націо)
нального педагогічного університету імені
М. П. Драгоманова, оздоровлюються близько
сотні дітей з п’яти областей України.
Відпочивають діти за рахунок організаторів –
Церкви Різдва Христового та Асоціації “Духовне
відродження” (м. Київ).
Днями організатори проекту разом із директо�
ром ННЦ “Синевир” Анатолієм Дербаком вирі�
шили влаштувати свято, на яке запросили близько
двадцяти дітей з сіл Колочава та Синевирська
Поляна. Концертна програма та різноманітні роз�
ваги неабияк захопили як місцевих дітей, так і
гостей краю. Проте найбільше вдячна була малеча
за отримані подарунки від організаторів проекту.
Пакунки вручали пастор Церкви Різдва Христового
Петро Шокун, директор спортивного табору Світлана
Федорценко, координатор благодійного руху “Мені не
байдуже” Роман Голованов, тренер, капелан FCA Ukra�

Газета Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова
“Педагогічні кадри”. Свідоцтво про
реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р.

4

ine Павло Рошков, партнер проекту, підприємець з
м. Берегове Наталія Габор.
“Дякуємо вам за цінні подарунки та гарне свято для
наших дітей, – каже голова села Синевирська Поляна
Юрій Горват. – Ми раді вітати гостей, а особливо дітей,

Головний редактор Сергій Русаков
Літературні редактори
Галина Голіцина, Людмила Кух
Комп’ютерне складання
і верстання Тетяни Ветраченко
Фото Василя Тимошенка
Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9,
редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85,
факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua

у наших краях. Сподіваємося, відпочинок у нас
запам’ятається вам надовго”.
“Ми вдячні вам за те, що закарпатська земля
гостинно прийняла нас і дала змогу відпочити та оздо"
ровитися. У вас мальовнича природа і прекрасні
люди. Бажаємо вам миру, процвітання і всього най"
кращого”, – привітала присутніх директор спортивно�
го табору Світлана Федорценко. Особливу подяку
висловили організатори табору за сприяння в органі�
зації відпочинку та співпрацю ректору Драгоманов�
ського вишу Віктору Андрущенку, першому прорек�
тору з організації навчально�виховної роботи і еконо�
міки Олегу Падалці та директору НПП “Синевир”
Миколі Дербаку.
Від імені Національного педагогічного університе�
ту імені М. П. Драгоманова дітей привітав віршем
старший викладач вузу Галуза Микола Федорович та
заспівав пісню “Чом, чом, земле моя” заслужений
артист України Ходоров Ярослав Миколайович.

Марія ШЕТЕЛЯ,
фахівець зі зв’язків з громадськістю та
ЗМІ НПП “Синевир”
Видрукувано
у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова.
Наклад 1000 примірників.

Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова
м. Київ–30, вул. Пирогова, 9
е-mail: Npu.press@i.ua
Свідоцтво про реєстрацію № 1101
від 29.10.2002 р.

Відповідальність за достовірність інформації
несуть автори.
Позиція редакції не завжди збігається
з авторською.
Рукописи не рецензуються і не повертаються.

ВЕРЕСЕНЬ 2014

�</text>
                  </elementText>
                </elementTextContainer>
              </element>
            </elementContainer>
          </elementSet>
        </elementSetContainer>
      </file>
    </fileContainer>
    <collection collectionId="17">
      <elementSetContainer>
        <elementSet elementSetId="1">
          <name>Dublin Core</name>
          <description>The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/.</description>
          <elementContainer>
            <element elementId="50">
              <name>Title</name>
              <description>A name given to the resource</description>
              <elementTextContainer>
                <elementText elementTextId="2835">
                  <text>&lt;h4&gt;Педагогічні кадри. 2014/2015 рік&lt;/h4&gt;</text>
                </elementText>
              </elementTextContainer>
            </element>
          </elementContainer>
        </elementSet>
      </elementSetContainer>
    </collection>
    <itemType itemTypeId="1">
      <name>Текст</name>
      <description>Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст.</description>
    </itemType>
    <elementSetContainer>
      <elementSet elementSetId="1">
        <name>Dublin Core</name>
        <description>The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/.</description>
        <elementContainer>
          <element elementId="50">
            <name>Title</name>
            <description>A name given to the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="2836">
                <text>&lt;h4&gt;Педагогічні кадри. № 1 (1643) (вересень 2014 року)&lt;/h4&gt;</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="40">
            <name>Date</name>
            <description>A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3190">
                <text>2024-02-15</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="49">
            <name>Subject</name>
            <description>The topic of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3191">
                <text>педагогічна освіта</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3192">
                <text>вища освіта</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3193">
                <text>вища школа</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3194">
                <text>історія педагогіки</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3195">
                <text>Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="42">
            <name>Format</name>
            <description>The file format, physical medium, or dimensions of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3196">
                <text>text/pdf</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="44">
            <name>Language</name>
            <description>A language of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3197">
                <text>українська</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="80">
            <name>Bibliographic Citation</name>
            <description>A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible.</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3198">
                <text>Педагогічні кадри. № 1 (1643) (вересень 2014 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2014.</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="41">
            <name>Description</name>
            <description>An account of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3199">
                <text>Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри".</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="45">
            <name>Publisher</name>
            <description>An entity responsible for making the resource available</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3200">
                <text>Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="43">
            <name>Identifier</name>
            <description>An unambiguous reference to the resource within a given context</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3201">
                <text>https://libdc.udu.edu.ua/items/show/207</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="37">
            <name>Contributor</name>
            <description>An entity responsible for making contributions to the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3202">
                <text>Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3203">
                <text>Русаков, Сергій (головний редактор)</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
        </elementContainer>
      </elementSet>
    </elementSetContainer>
    <tagContainer>
      <tag tagId="174">
        <name>вища освіта</name>
      </tag>
      <tag tagId="177">
        <name>вища школа</name>
      </tag>
      <tag tagId="178">
        <name>історія педагогіки</name>
      </tag>
      <tag tagId="187">
        <name>Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова</name>
      </tag>
      <tag tagId="173">
        <name>педагогічна освіта</name>
      </tag>
      <tag tagId="176">
        <name>Український державний університет імені Михайла Драгоманова</name>
      </tag>
    </tagContainer>
  </item>
  <item itemId="208" public="1" featured="0">
    <fileContainer>
      <file fileId="247">
        <src>https://libdc.udu.edu.ua/files/original/e0cf4619d62d12f7de42e82943f323e1.pdf</src>
        <authentication>6d2db728fcea2551be5bca3920d0dc3f</authentication>
        <elementSetContainer>
          <elementSet elementSetId="1">
            <name>Dublin Core</name>
            <description>The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/.</description>
            <elementContainer>
              <element elementId="50">
                <name>Title</name>
                <description>A name given to the resource</description>
                <elementTextContainer>
                  <elementText elementTextId="3630">
                    <text>&lt;h4&gt;Педагогічні кадри. № 2 (1644) (жовтень 2014 року)&lt;/h4&gt;</text>
                  </elementText>
                </elementTextContainer>
              </element>
              <element elementId="48">
                <name>Source</name>
                <description>A related resource from which the described resource is derived</description>
                <elementTextContainer>
                  <elementText elementTextId="3921">
                    <text>&lt;a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/17"&gt;Педагогічні кадри. 2014/2015 рік&lt;/a&gt;</text>
                  </elementText>
                </elementTextContainer>
              </element>
            </elementContainer>
          </elementSet>
          <elementSet elementSetId="4">
            <name>PDF Text</name>
            <description/>
            <elementContainer>
              <element elementId="125">
                <name>Text</name>
                <description/>
                <elementTextContainer>
                  <elementText elementTextId="4478">
                    <text>ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ

№ 2 (1644) ЖОВТЕНЬ 2014 РОКУ

Вітальне слово
Вельмишановні освітяни, дорогі драгомановці!
Щиро вітаю вас із професійним, світлим,
натхненним святом – Днем освітянина!
ПЕДАГОГ – це не просто професія. Це поклик серця, потреба душі,
невтомна щиросердна праця на благо рідного народу, усієї людської
цивілізації. Бути педагогом – це завжди велике щастя, дарунок долі і
разом з тим надзвичайна відповідальність за майбутнє своєї країни.
Ви, шановні педагоги, здійснюєте зв’язок часів, продовжуючись у своїх
учнях. Кожній молодій людині разом із неоціненним скарбом високої
освіченості, багатої духовності та прагнення змінювати на краще своє
життя й життя своєї країни Ви передаєте частинку й свого серця.
Мабуть, тому пам’ять про першого вчителя, мудрого наставника, тала)
новитого педагога живе, як незгасима свіча, крізь роки й століття всу)
переч подіям буремної історії. У Драгомановському університеті готу)
ють саме такого окриленого творчого педагога.
Тож висловлюю вам, вельмишановні драгомановці, сердечну вдячність за невтомну працю, за
великий талант і покликання сіяти мудрість, знання, любов.
Хай завжди щедрою на сходи буде освітянська нива, а в усіх ваших починаннях вірними супут)
никами стануть успіх і удача!

З повагою,
ваш ректор Віктор Андрущенко

НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

Драгомановці допомагають дітям
учасників АТО
Співробітники кафедри позашкільної освіти Національного педагогіч)
ного університету імені М. П. Драгоманова спільно з Інститутом екології
економіки і права, українськими та литовськими партнерами організува)
ли поїздку до Литви українських дітей, батьки яких є учасниками АТО на
сході України. “Це ще один благодійний і тепер уже міжнародний проект
від Драгомановського університету, що має на меті підтримку та допомо�
гу постраждалим під час бойових дій у Донецькій та Луганській областях”,
– зазначає ректор університету Віктор Андрущенко.
24 жовтня 2014 р. у Посольстві Литовської Республіки в Україні від)
бувся прийом Надзвичайним і Повноважним Послом Литовської Респу)
бліки в Україні Пятрасом Вайтєкунасом організаторів акції та українських
дітей, які їдуть на відпочинок у Вільнюс.
“Ми хочемо показати цим дітям, що вони не самотні у своїй біді. Сьо�
годні це потрібно як ніколи. Сподіваємося, що нові знайомства, враження
та емоції хоча б на деякий час допоможуть учням забути про страшні
події, які відбуваються в Україні”, – розповідає Надзвичайний і Повноваж)
ний Посол Литовської Республіки в Україні Пятрас Вайтєкунас. Поїздка
відбувається в рамках освітньо)патріотичної акції “Єднаймося в славетній
родині!” – об’єднання освітян, державних і громадських діячів, вчених,
митців, журналістів, меценатів, молоді і дітей з України та інших держав
світу заради України, її майбутнього.

Патріотичний ярмарок від драгомановців
1 ЖОВТНЯ 2014 року майже цілий день в холі гуманітарного корпусу Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова шумів благодійний патріотичний ярмарок “Єдина Країна”, орга)
нізований за підтримки Профкому студентів та Центру культури і мистецтв вишу. Від смаколиків до
виробів і прикрас ручної роботи – все можна було знайти тут.
“Запропонували таку ідею самі студенти, –
розповідає голова Студентської профспілкової
організації НПУ Станіслав Цибін, – та й реалізували
її вони. Кажуть, до третьої ночі у гуртожитках готу�
валися, а сьогодні всі у вишиванках прийшли”.
Ярмарок перетворився на справжнє свято з куль)
ками в кольорах державного прапора і українською
музикою.
Ідея загалом повністю благодійна, адже виру)
чені кошти будуть направлені в Головний військово)
медичний клінічний центр “Головний військовий
клінічний госпіталь” для поранених військовослуж)
бовців, які брали участь у бойових діях на сході
України.
На продаж драгомановці пропонували приго)
товані власноруч страви: патріотичні канапки,
національні вареники, тістечка, торти, млинці.
Усім охочим заплітали коси, презентували віночки
власної роботи, запрошували на фотосесію. Тут
можна було придбати книги, що драгомановці – і
студенти, і викладачі – принесли з особистих
бібліотек, прикраси й побутові речі, які молодь
робить самотужки. За символічні кошти можна
було придбати жовто)блакитну стрічку чи зробити
тату хною. А ще усіх бажаючих пригощали трав’я)
ним закарпатським чаєм з медом.

Завдяки благодійному ярмарку “Єдина країна”
вдалося зібрати 10 600 гривень. Завдяки благодій)
ним внескам студентів університету на лікування та
реабілітацію постраждалих в АТО зібрано 15 922
гривні. Загальна сума – 26 522 гривні.
8 жовтня 2014 року представники студентської
профспілки та студенти університету відвідали
Головний військово)медичний клінічний центр
“Головний військовий клінічний госпіталь” в місті
Києві.

Делегація НПУ в Сполучених Штатах Америки
НЕЩОДАВНО з офіційним візитом делегація Національного
педагогічного університету імені Михайла Драгоманова на чолі з про)
фесором Миколою Бойчуком перебувала в Сполучених Штатах
Америки, знайомлячись з навчальним досвідом в Maharishi University
of Management.
Зовсім нещодавно в Драгомановському виші з’явилася навчаль)
но)наукова лабораторія Інноваційних технологій в реабілітації в Інсти)
туті фізичного виховання та спорту. У контексті завдань і функцій
лабораторії – системне створення, експерименти та апробація нау)
кових, науково)технічних та соціально значущих нововведень, умов їх
забезпечення та впровадження.
“Тісні контакти з
Maharishi University of
Management відкрива�
ють шляхи впроваджен�
ня абсолютно нових для
українського простору
методик розвитку осо�
бистості, – розповідає
Микола Андрійович, – їх
досвід дуже цінний для
нас з огляду на його
швидке розповсюджен�
ня світом та доведену ефективність. Звісно, ми не копіюємо, поки
лише знайомимось, але плануємо на цій основі запропонувати влас�
ні науково�методичні розробки щодо оздоровчих та лікувальних
ефектів трансцендентальної медитації з метою збереження, зміц�
нення й відновлення здоров’я наших студентів та всіх, хто має відно�
шення до освітньої сфери”.
Під час зустрічі з керівництвом Maharishi University of Management
вчені з НПУ обговорили умови можливої майбутньої угоди та співпра)
ці на рівні науковців, обміну науково)освітньою літературою, навчаль)
ним та практичним досвідом.

Прес�служба університету
Прес�служба університету

�До 200�річчя з дня народження Кобзаря

У НПУ
з’явиться
нова кафедра
З МЕТОЮ вдосконалення
підготовки студентів з питань
цивільного захисту населення
та безпеки життєдіяльності в
Національному педагогічному
університеті з’явиться нова
загальноуніверситетська кафе)
дра. З 1 листопада 2014 року
почне функціонувати кафедра
цивільного захисту населення
та безпеки життєдіяльності.
Про це повідомив ректор
НПУ Віктор Андрущенко під
час зустрічі зі співробітниками
кафедри медико)біологічних і
валеологічних основ охорони
життя та здоров’я Інституту
педагогіки і психології НПУ.
Саме з цієї кафедри переве)
дуть декілька доцентів та про)
фесорів. Відповідний наказ уже
підписаний ректором.
Поява кафедри, звісно,
обумовлена ще й складними
соціополітичними проблемами
в Україні та численними запи)
тами студентів щодо покра)
щення їх знань і навичок у
питаннях цивільного захисту
населення.

ФІЛОЛОГИ4УКРАЇНІСТИ4ДРАГОМАНОВЦІ
ВІДКРИЛИ АУДИТОРІЮ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
20 жовтня 2014 року в Інституті української філології та літературної
творчості імені Андрія Малишка НПУ відбулася знаменна подія – відкрит4
тя аудиторії імені Тараса Шевченка в рік святкування 2004річчя з дня наро4
дження генія. Урочиста подія відбувалася з усіма почестями: вельмиша4
новні гості, серед яких був і ректор НПУ імені М. П. Драгоманова, академік
Віктор Андрущенко, студенти в національних костюмах, українські пісні.
Директор Інституту української філології та літературної творчості імені
Андрія Малишка, професор Анатолій Висоцький наголосив: “200�річчя з дня
народження Шевченка – одна з найважливіших подій 2014 року. Відкриття цієї
аудиторії – важливе явище, особливо для студентів, адже саме їм будувати нашу
країну, українську школу, пресу – наше майбутнє”. Урочистості стали справжнім
святом для університету. Блакитну, як безхмарне небо, святкову стрічку разом із
ректором мала за честь перерізати Юлія Кириленко, студентка 3 курсу, воло)
дарка першої премії конкурсу на кращий літературний твір на честь 200)річчя від
дня народження Тараса Шевченка за поезію “Лист до Шевченка”. Також Юлія
Кириленко разом із Іваном Киричевським, студентом 5 курсу, переможцем
Міжнародного мовно)літературного конкурсу імені Тараса Шевченка, нагоро)
дженим стипендією імені професора Петра Орлика, на честь відкриття аудиторії
імені Т. Шевченка поклали квіти до пам’ятника Т. Шевченкові. Анатолій Васильо)
вич виголосив вступну промову, опісля передав слово директорові Центру куль)
тури і мистецтв НПУ імені М. П. Драгоманова, доценту кафедри української літе)
ратури Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія
Малишка Ірині Савченко для презентації аудиторії.
“Ми довго думали, як найкраще оформити аудиторію. Було вирішено ство�
рити макети на основі триптиху Т. Шевченка, написаного у 1856 році, – “Доля”,
“Муза”, “Слава”. На колажах до поетичних доробків також додано живописні
праці митця”, – закцентувала Ірина Віталіївна. Ректор університету Андрущенко
Віктор Петрович зауважив: “День народження Шевченка – подія світового зна�
чення, адже Тараса Григоровича люблять і шанують не лише в Україні, а й у всіх
куточках світу. Університет пишається тим, що тепер має таку прекрасну ауди�
торію з іменням українця, що був не просто особистістю, а геніальною люди�
ною!”. Першу лекцію про Т. Шевченка в новій світлиці прочитав шановним гостям
і студентам Герой України, професор Анатолій Паламаренко, а народний
вокальний ансамбль “Купава” виконав пісню)гімн “Думи мої, думи мої” на слова
Кобзаря. Усі присутні слухали виконавців стоячи, а на очі наверталися сльози.
Аудиторія імені Тараса Шевченка в Інституті української філології та літера)
турної творчості імені Андрія Малишка стане мистецькою вітальнею, а також
осередком студентської творчості, натхнення.

Марія БУР’ЯН,
студентка ІУФтаЛТ

У НПУ відбулась Вчена Рада
29 ЖОВТНЯ 2014 у Національному педаго)
гічному університеті імені Михайла Драгома)
нова відбулось чергове засідання Вченої Ради.
На порядку денному розглядали питання
розвитку наукової діяльної в Інституті соціоло)
гії, психології та соціальних комунікацій у кон)
тексті забезпечення якості підготовки фахівця,
загалом про стан і перспективи науково)дос)
лідної діяльності вишу.
Проводили підсумки державної атестації
якості підготовки випускників у 2014 році.
Також обговорили проект Статуту Студентського наукового товариства імені Григо)
рія Волинки НПУ та Положення про Студентську гвардію університету.

Добра справа від драгомановців
РЕЗУЛЬТАТОМ різноманітних благодійних акцій та проектів у Національному
педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова стала чимала зібрана сума –
близько 70 тис. грн. Співробітники і студенти університету вирішили допомогти цими
коштами Ірпінському військовому госпіталю, який приймає наших поранених на
Сході бійців.
Зокрема частину грошей витрачено на придбання безтіньової операційної лампи
моделі F500, яка була так потрібна хірургам загальнохірургічної клініки госпіталю під
час операцій. Лампа використовується для освітлення робочого поля в медичних
установах. Вона об’єднує пере)
ваги сучасних безтіньових опера)
ційних ламп, забезпечуючи якісну
оптичну систему. Форма і діаметр
F500 рефлектора створюють без)
тіньовий ефект. Це значно допо)
може в роботі лікарям, що ряту)
ють життя захисникам України.
Решту грошей було витрачено на
ліки для поранених бійців та про)
дукти харчування.

Прес�служба
університету

2

Нові формати

Студенти Інституту соціальної роботи та
управління знайшли засіб від стресу
24 вересня 2014 року за підтримки директора Інституту соціальної роботи
та управління Алли Ярошенко у Національному педагогічному університеті
імені М. П. Драгоманова відбувся захід, присвячений унікальній методиці, що
дозволяє розвинути можливості людини, – трансцендентальній медитації.
Відкриту лекцію прочитав лікар4невропатолог, лікар Аюрведи, вчитель тран4
сцендентальної медитації Віктор Мацишин.
Відкриваючи захід, Алла Олександрівна наголосила, що сьогодні емоційний стан
населення нашої країни, а відтак і клієнтів соціальної роботи, потребує нового підхо)
ду, який допоміг би, в першу чергу, знімати тривогу, стрес, напруження, а по)друге,
міг би активізувати розумові можливості людини, змусивши мозок працювати ефек)
тивніше. “Саме такою методикою, актуальною, як ніколи, є трансцендентальна меди�
тація, що на рівні підсвідомості людини здатна навіть блокувати залежності людини:
наркотичну, алкогольну, тютюнову, що додатково розширює спектр її застосування у
соціальній роботі”, – наголосила пані директор.
Упродовж години студенти поринули у найцікавіший світ – світ людських думок, й
отримали відповіді на безліч питань, що турбують людство: як позбутися психосома)
тичних захворювань, шкідливих звичок, підняти рівень творчих здібностей та навіть
підвищити здатність до навчання. Цією методикою користуються у всьому світі, і вона
має підтверджені
наукою
суттєві
результати,
що
покращують життя
людини.
Наступне занят)
тя вже сплановано у
найближчий час, і
саме на ньому сту)
денти оволодіють
методикою покра)
щення функцій нер)
вової системи, адже
вона надзвичайно
близька для праців)
ників
соціальної
сфери у кризовий
для країни час.

Прес�центр Інституту

ЖОВТЕНЬ 2014

�Новини підрозділів

Новітня історія університету – це етап його
розбудови в усіх напрямках діяльності
ДРАГОМАНОВСЬКИЙ університет – центр сучасної якісної освіти та собор знань для
десятків тисяч студентів – активних, свідомих, змотивованих, що переступили поріг альма)
матері за покликом наповненого добротою та теплом серця.
Враховуючи зростаючі потреби абітурієнтів у отриманні сучасної вищої освіти, Драго)
мановський університет постійно крокує в ногу з часом, запроваджуючи інновації в навчаль)
но)вихований процес, удосконалюючи метод підго)
товки висококваліфікованого фахівця. Цього навчаль)
ного року НПУ ім. М. П. Драгоманова відзначатиме
180)річчя від дня свого заснування.
Далекого 1834 року на базі університету
ім. Св. Володимира було організовано вчительський
інститут, де розпочали навчання майбутні педагоги.
Підготовка вчителів була багатопрофільною і здій)
снювалась безперервно. Спочатку у складі інституту
були шкільний та дошкільний факультети, а 1921 року
їх було реорганізовано у факультети професійної
освіти та соціального виховання. У 1933 році факуль)
тет соціального виховання було перетворено на Київ)
ський педагогічний інститут, що з 1936 по 1991 рік
носив ім’я О. М. Горького.
Час спливав. Після здобуття Україною незалеж)
ності колектив ВНЗ посилено працював над рефор)
муванням навчального процесу, акцентуючи увагу на широкому впровадженні демократич)
них принципів в освіту. 17 вересня 1991 року Київському державному педагогічному інсти)
туту було повернено ім’я Михайла Петровича Драгоманова; 1993 р. – інститут реорганізова)
но в Український державний педагогічний університет, а 11 липня 1997 року – Указом Пре)
зидента України педагогічному університету надано статус Національного.
Новітня історія університету – це етап його розбудови в усіх напрямках діяльності та
становлення в ролі наукового центру сучасної вищої педагогічної освіти України. Підсумки
щорічних традиційних педагогічних обжинків колективу НПУ підтверджують, що Драгома)
новський університет з року в рік продовжує створювати всі необхідні умови для розвитку
обдарованої молоді, здобуття нею якісної освіти європейського рівня, з якої і розпочинаєть)
ся успішний професійний шлях кожного.
Нещодавні бурхливі події у вимірі динамічного політичного розвитку України кінця
2013–2014 років вимагали особливого прояву загальнокультурної освіченості та реалізації
відповідальної громадянської позиції кожним українцем. На майданах країни за право на
європейське і повнодемократичне майбутнє України чи не найбільш активно боролися сту)
денти саме Драгомановського університету.
Безумовно, основу демократичних перетворень і реформ в Україні, що тривають і на
даному етапі, складають знання і навики громадян щодо участі в управлінні країною. Тому
зараз швидко зростає запит на новітню науково)популярну інформацію, особливо у галузі
політичних наук. Політичні знання закладають основи потенційного розвитку громадянських
якостей, політичної культури, патріотичної позиції людини, а знання переваг свобод демо)
кратії – основи суспільного благополуччя.
Швидко реагуючи на запити суспільства та приурочуючи свою роботу до відзначення
180)річчя НПУ ім. М. П. Драгоманова, колектив кафедри політичних наук прийняв активну
участь у підготовці та написанні нового навчального енциклопедичного словника)довідника
“Політологія”. Це доробок, що охоплює близько 800 понять, над яким сумлінно працювала
науково)педагогічна громада України. Колектив кафедри політичних наук представлений
роботами О. В. Бабкіної, І. М. Варзаря, Ю. І. Волощук, О. Я. Волянюк, В. П. Горбатенка,
І. А. Горбатенко, Г. І. Зеленько, М. А. Остапенко, Л. М. Радченко та ін.
Особлива цінність презентованого енциклопедичного видання в тому, що поряд з ком)
плексним аналітичним охопленням базових термінів політичної науки довідник концепту)
ально та оригінально розкриває зміст нових понять політології. Сутнісне дослідження кате)
горій новітнього політологічного лексикону, в свою чергу, дає широке уявлення про дося)
гнення сучасної світової та вітчизняної політичної науки, визначає її поступ у всьому розма)
їтті сучасних наукових напрямків. Окрім того, вперше в цьому енциклопедичному виданні
представлена інформація про базові кафедри політології та політичних наук ВНЗ України.
Серед означених кафедр чільне місце посідає кафедра політичних наук Національного
педагогічного університету імені М. П. Драгоманова – як одна із найбільш потужних та таких,
що інтенсивно розвиваються. Колектив саме цієї кафедри стояв біля витоків становлення та
інституціоналізації вітчизняної політичної науки.
Кафедра політичних наук НПУ імені М. П. Драгоманова утворилась на базі кафедри
соціально)політичної теорії в 1991 році як кафедра політології та соціології. З 1993 року
кафедру очолює перший доктор політичних наук в Україні, професор, академік Академії
політичних наук України, відмінник освіти України О. В. Бабкіна. У 2003 році кафедру політо)
логії та соціології реорганізовано й утворено кафедру політичних наук, яка є випусковою та
займається підготовкою студентів відділення “Політологія”.
Кафедра політичних наук є структурним підрозділом Інституту політології та права, який
здійснює підготовку фахівців освітньо)кваліфікаційних рівнів “бакалавр”, “магістр”, “спеціа)
ліст”. Науково)педагогічний склад кафедри налічує 26 викладачів, з яких 11 мають ступінь
доктора наук, професора (О. В. Бабкіна, В. М. Бебик, І. М. Варзар, В. П. Горбатенко,
М. А. Дмитренко, Г. І. Зеленько, М. А. Остапенко, С. О. Телешун та ін.), а 9 – ступінь кандида)
та наук, доцента (О. Я. Волянюк,
І. А. Горбатенко,
С. Ф. Джердж,
А. А. Карнаух, І. І. Климкова, В. В. Ко)
зьма, О. В. Поляков, Л. М. Радченко та
ін.). З 1996 року на кафедрі було від)
крито аспірантуру за спеціальностя)
ми 23.00.01 – теорія та історія полі)
тичної науки, 23.00.02 – політичні
інститути та процеси, а у 2004 році –
аспірантуру та докторантуру за спе)
ціальністю 23.00.03 – політична куль)
тура та ідеологія. Завдяки роботі у
Національному педагогічному універ)
ситеті імені М. П. Драгоманова спе)
ціалізованої вченої ради Д. 26.053.12
із захисту дисертацій, яку очолює
О. В. Бабкіна, з 2008 по 2013 рр. було
захищено 63 кандидатських та 10
докторських дисертацій, підготовле)
них на базі вищих навчальних закла)
дів різних регіонів України (Запоріж)
жя, Луцьк, Вінниця, Суми, Миколаїв,
Кіровоград, Київ, Чернівці та інші).

ЖОВТЕНЬ 2014

104річний ювілей ІЕЕП
З НАГОДИ 10)річного ювілею Інституту екології, економіки і права та 180)ї річни)
ці від створення Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
відбулася молодіжна освітньо)патріотична акція “Єднаймось в славетній родині!”.
Цей урочистий захід зібрав дуже багато людей, серед яких і учені, і педагоги, гро)
мадські і політичні діячі, артисти, дитячі і молодіжні колективи. Офіційну частину захо)
ду відкрила Биковська Олена Володимирівна – доктор педагогічних наук, ректор
Інституту екології, економіки і права. Також з привітаннями виступили професор
Андрущенко Віктор Петрович – академік НАПН України, член)кореспондент НАН
України, доктор філософських наук; професор Кремень Василь Григорович – пре)
зидент НАПН України, академік, доктор філософських наук; Толстоухов Анатолій
Володимирович – доктор філософських наук, академік НАПН України, громадський
і політичний діяч.

Було сказано багато теплих слів підтримки та побажань подальшого вдоскона)
лення. За внесок у розвиток освіти і науки були вручені нагороди, подяки та “Патріо)
тичні серця” на підтримку єдності нашої країни.
Привітали красивою українською піснею і танцями талановиті молодіжні та дитя)
чі колективи “Сонечко”, “Первоцвіт”, “Сонях”, “Пульс”, “Ладоньки”, народні артисти
України – Володимир Талашко, Наталя Бучинська.

На кафедрі політичних наук сформовано науково)теоретичну та педагогічну школу
“Концептуальні засади розвитку політичних наук”. З 2008 року видається кафедральний
Науковий часопис “Політичні науки та методика викладання соціально)політичних дисци)
плін”, що визнаний фаховим з політичних наук. На базі кафедри неодноразово проводили)
ся Всеукраїнські студентські олімпіади з політології, міжнародні науково)практичні конфе)
ренції. Викладачі кафедри беруть активну участь у написанні підручників “другого поколін)
ня”. У 1997 році авторський колектив кафедри підготував і видав один з перших в Україні
підручник “Політологія” за редакцією О. В. Бабкіної та В. П. Горбатенка та “Політологічний
енциклопедичний словник” за редакцією Ю. С. Шемшученка,
В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенка та ін. Лише за останні 5 років
на кафедрі видано близько 600 одиниць наукової продукції.
Зокрема, за 2013–2014 навчальний рік вийшли друком моно)
графії викладачів кафедри політичних наук на актуальну тема)
тику: М. А. Остапенко “Політичний плюралізм: нестабільність
демократії та пошуки соціальної рівноваги” та О. Я. Волянюк
“Суспільна пам’ять і політика: мистецтво можливого”.
Випускники кафедри політичних наук працюють у орга)
нах державної влади та місцевого самоврядування, політич)
них партіях, громадських організаціях, на викладацькій робо)
ті. Увесь колектив кафедри докладає максимум зусиль для
побудови якісного та цікавого навчально)виховного процесу
для студентів)драгомановців. Адже ґрунтовно вивчивши
основи політології, випускник, зрештою, зможе відчути себе
повноцінним творцем справжньої демократії, і саме від про)
яву його громадянськості залежатиме, яким буде майбутнє
наступних поколінь.

Інна Андріївна СЕМЕНЕЦЬ�ОРЛОВА,
кандидат політичних наук

3

�Рецензія

У НПУ відбувся вечір пам’яті
Анатолія Солов’яненка
21 ЖОВТНЯ 2014 в затишній читальній залі Наукової
бібліотеки Національного педагогічного університету
імені М. П. Драгоманова відбувся вечір пам’яті Анатолія
Солов’яненка. Камерно й по)дружньому тепло зазвичай
відбуваються у виші такі дійства. Студенти і викладачі
переглянули документальний фільм про всесвітньо відо)
мого українського співака, доповнюючи атмосферу вір)
шованими рядками й чуттєвою музикою.

Теплі слова вдячності на адресу організаторів висло)
вила дружина артиста Світлана Солов’яненко.

Долучилися до заходу також директор Інституту соці)
ології, психології та соціальних комунікацій Володимир
Євтух, почесний професор НПУ, гість з Німеччини Моріц
Гунцінгер, завідувач кафедри етики та естетики Драго)
мановського вишу Тетяна Андрущенко, директор Нау)
кової бібліотеки Людмила Савенкова, співробітники і
студенти.

gazeta@npu.edu.ua
Редакція газети “Педагогічні кадри” запрошує
до активної співпраці викладачів, студентів та спів)
робітників університету! Про переможців та лауреа)
тів конкурсів, заходи вашого підрозділу, творчість
студентів і викладачів повинні знати
читачі університетської багатоти)
ражки!
Матеріали, світлини, комен)
тарі та пропозиції надсилайте на
електронну скриньку газети
“Педагогічні кадри”.

Газета Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова
“Педагогічні кадри”. Свідоцтво про
реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р.

4

ОБРАНІ
СЕРЕД видань, що підготовлені
до 180)річного ювілею університе)
ту, надійшли до Наукової бібліотеки
і займають сьогодні значне місце в
читацьких інтересах, – нова книга
письменника, доктора філософсь)
ких наук, професора, завідувача
кафедри журналістики Віктора
Жадька “Обрані педагогікою:
художньо)документальні нариси”
[Київ, 2014. – 608 с.]. Вперше в
Україні комплексно художньо)доку)
ментальними засобами розповіда)
ється про тих, хто стояв у витоків
створення нашого університету,
великих освітян, які просвітили нам
шлях у педагогіку. Це видання –
початок копіткої творчої роботи,
результатом якої стане оповідь про
талановитих педагогів, засновників
й організаторів педагогічної освіти
України – відомих професорів, які
читали та йдуть і тепер у студентсь)
кі аудиторії з лекціями та проводять
практичні і семінарські заняття з
майбутніми вчителями країни. Істо)
рію вузу створювали науковці)по)
движники, що очолювали педаго)
гічне навчання в університеті
Св. Володимира, а згодом КІНО,
КДПІ імені О. М. Горького і продов)
жують славні педагогічні традиції в
Національному педагогічному уні)
верситеті імені М. П. Драгоманова.
Книга професора В. О. Жадька
складається з двох розділів. В пер)
шому вміщено нариси про педаго)
гів, які навчали майбутніх вчителів у
1834–1991 роках: Астряба Олек)
сандра Матвійовича – талановито)
го методиста)математика; Брици)
на Михайла Якимовича – мово)
знавця, доктора філологічних наук,
професора, який досліджував істо)
рію лексики східнослов’янських
мов, говори російської мови; Бугая
Аркадія Сильвестровича – матема)
тика, кандидата педагогічних наук,
дослідника Змійових валів; Бугайко
Тетяну Федорівну – літературо)
знавця, доктора педагогічних наук,
фундатора методики викладання
української літератури, першого
професора в Україні; Волинського
Петра Костянтиновича – педагога,
ученого)україніста, доктора філо)
логічних наук, професора; Граве
Дмитра Олександровича – матема)
тика, творця першої великої мате)
матичної школи в Україні, академі)
ка АН України; Давидова Миколу
Олексійовича – математика, док)
тора фізико)математичних наук,
професора; Єфремова Сергія
Олександровича – громадсько)по)
літичного і державного діяча, літе)
ратурного критика, історика літе)
ратури, академіка; Жовтобрюха
Михайла Андрійовича – мовознав)
ця, доктора філологічних наук, про)
фесора; Зерова Миколу Костянти)
новича – педагога, літературознав)
ця, поета, аналітичного критика,
полеміста, лідера “неокласиків”,
майстра сонетної форми і перекла)
дача античної поезії; Ковалевсько)
го Олександра Онуфрійовича – біо)
лога і ембріолога; Кордиша Леона
Йосиповича – фізика)теоретика;
Косоногова Йосипа Йосиповича –
фізика, геофізика, метеоролога,
доктора наук, професора, академі)
ка ВУАН; Костюка Григорія Силови)
ча – психолога, педагога – профе)

Головний редактор Сергій Русаков
Літературні редактори
Галина Голіцина, Людмила Кух
Комп’ютерне складання
і верстання Тетяни Ветраченко
Фото Василя Тимошенка
Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9,
редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85,
факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua

ПЕДАГОГІКОЮ

сора; Максимовича Михайла Олек)
сандровича – педагога, вченого)
енциклопедиста, історика, філоло)
га, філософа, етнографа, ботаніка,
поета зі старшинського козацького
роду на Полтавщині; Медуше)
вського Андрія Петровича – мово)
знавця, педагога, доктора філоло)
гічних наук, професора; Ніколенка
Дмитра Федотовича – психолога,
організатора психолого)педагогіч)
ної освіти, професора; Новицького
Ореста Марковича – педагога –
філософа, першого професора
філософії університету Св. Володи)
мира; Пирогова Миколу Івановича
– хірурга і педагога, засновника
атласа топографічної анатомії
людини, засновника військово)
польової хірургії, який започатку)
вав використання анестезії при
оперативних втручаннях; Підтичен)
ко Марію Максимівну – ректора
КДПІ імені О. М. Горького у
1956–1970 рр.; Хропка Петра Пана)
совича – філолога і педагога, док)
тора філологічних наук, профе)
сора.
У другому розділі, “Подвижни)
ки педагогіки”, розповіді про наших
талановитих
сучасників:
про
Андрущенка Віктора Петровича –
ректора Національного педунівер)
ситету імені М. Драгоманова; Авді)
євського Анатолія Тимофійовича –
керівника хору імені Г. Верьовки;
Андрусишина Богдана Івановича –
вченого)педагога, доктора істо)
ричних наук; Висоцького Анатолія
Васильовича – директора Інституту
української філології і творчої май)
стерності імені А. Малишка; Волин)
ку Григорія Івановича – доктора
філософських наук, професора,
проректора університету; Горбачу)
ка Івана Тихоновича – педагога)фі)
зика, академіка АН ВО України;
Грищенка Арнольда Панасовича –
мовознавця, доктора філологічних
наук, професора, академіка АПН
України; Загарницьку Ірину Іванівну
– директора Інституту розвитку
дитини; Кобилецького Івана Спи)
ридоновича – педагога і письмен)
ника, якому В. Сосюра присвятив
вірш “Любіть Україну”; Козачук
Ганну Олександрівну – педагога)
мовознавця, професора; Коршака
Євгена Васильовича – педагога)фі)
зика; Майбороду Василя Калени)
ковича – доктора педагогічних
наук, професора, академіка АН ВО
України; Мацько Любов Іванівну –
академіка АПН України, педагога)
мовознавця; Мірошниченко Лесю
Федорівну – педагога)методиста,
філолога; Орлика Петра Івановича
– педагога; доктора філологічних
наук, проректора; Падалку Олега
Семеновича – проректора універ)
ситету; Плющ Марію Яківну –
мовознавця, педагога і методиста;
Покася Віталія Петровича – дирек)
тора Інституту природничо)геогра)
фічної освіти та екології; Половину
Івана Петровича – доктора геогра)
фічних наук, професора; Рогову
Павлу Іванівну – директора бібліо)
теки імені В. Сухомлинського;
Татарчук Ельгу Володимирівну –
бібліотекознавця; Швеця Василя
Олександровича – математика–пе)
дагога; Шкіля Миколу Івановича –
колишнього ректора університету

(1973–2003 р.); Ярошенко Ольгу
Григорівну – вченого)хіміка, члена)
кореспондента НАПН України.
Дуже рідко можна зустріти
такого роду скарб, адже він містить
таку величезну кількість потрібної
інформації, якій можуть позаздри)
ти більшість видань. Кожна персо)
налія книги вибрана недаремно.
Всі люди з величезним досвідом,
котрим автор бажає поділитися з
читачами. Ніхто не залишиться
байдужим, починаючи від пересіч)
ного студента, закінчуючи амато)
рами та досвідченими педагогами.
Багато хто може подумати, що
це звичайна книга, але автор вклав
в неї душу, починаючи від першої
сторінки і до останньої. Цитати, які
присутні в кожному розділі, хочеть)
ся запам’ятати, фото роздивлятися
та перечитувати нариси знову і
знову. Віктор Олексійович легко, з
використанням незліченної кілько)
сті метафор та епітетів розповідає
про своїх героїв, до кожної персо)
налії відношення особливе, індиві)
дуальне, що дозволяє йому довіри)
тися та поринути серед сторінок
цього видання.
Історіями життя педагогів,
якими збагачене видання, живе й
діє наш університет, адже минуле є
невіддільною частиною нашого
майбутнього. І знання з його історії
є не тільки запорукою обізнаності,
а й перспективою вчитися і продов)
жувати працю на педагогічних
теренах.
Мені особливо приємно, що я
мала велику честь перебувати в
стінах Національного педагогічно
університету ім. М. П. Драгомано)
ва, навчатися на працях цих видат)
них діячів і залишилася працювати
тут, чим можу з впевненістю пиша)
тися! Тепер з гордістю можу каза)
ти, що я – з когорти драгомановців,
я – маленька частинка вже нової
історії нашого університету!

Марія МАРЧЕНКО,
магістр
Інституту іноземних мов,
вчитель гімназії,
бібліограф Наукової бібліо�
теки університету

Видрукувано
у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова.
Наклад 1000 примірників.
Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова
м. Київ–30, вул. Пирогова, 9
е-mail: Npu.press@i.ua
Свідоцтво про реєстрацію № 1101
від 29.10.2002 р.

Відповідальність за достовірність інформації
несуть автори.
Позиція редакції не завжди збігається
з авторською.
Рукописи не рецензуються і не повертаються.

ЖОВТЕНЬ 2014

�</text>
                  </elementText>
                </elementTextContainer>
              </element>
            </elementContainer>
          </elementSet>
        </elementSetContainer>
      </file>
    </fileContainer>
    <collection collectionId="17">
      <elementSetContainer>
        <elementSet elementSetId="1">
          <name>Dublin Core</name>
          <description>The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/.</description>
          <elementContainer>
            <element elementId="50">
              <name>Title</name>
              <description>A name given to the resource</description>
              <elementTextContainer>
                <elementText elementTextId="2835">
                  <text>&lt;h4&gt;Педагогічні кадри. 2014/2015 рік&lt;/h4&gt;</text>
                </elementText>
              </elementTextContainer>
            </element>
          </elementContainer>
        </elementSet>
      </elementSetContainer>
    </collection>
    <itemType itemTypeId="1">
      <name>Текст</name>
      <description>Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст.</description>
    </itemType>
    <elementSetContainer>
      <elementSet elementSetId="1">
        <name>Dublin Core</name>
        <description>The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/.</description>
        <elementContainer>
          <element elementId="50">
            <name>Title</name>
            <description>A name given to the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="2837">
                <text>&lt;h4&gt;Педагогічні кадри. № 2 (1644) (жовтень 2014 року)&lt;/h4&gt;</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="49">
            <name>Subject</name>
            <description>The topic of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3204">
                <text>педагогічна освіта</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3205">
                <text>вища освіта</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3206">
                <text>вища школа</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3207">
                <text>історія педагогіки</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3208">
                <text>Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="80">
            <name>Bibliographic Citation</name>
            <description>A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible.</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3209">
                <text>Педагогічні кадри. № 2 (1644) (жовтень 2014 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2014.</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="41">
            <name>Description</name>
            <description>An account of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3210">
                <text>Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри"</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="45">
            <name>Publisher</name>
            <description>An entity responsible for making the resource available</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3211">
                <text>Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="43">
            <name>Identifier</name>
            <description>An unambiguous reference to the resource within a given context</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3212">
                <text>https://libdc.udu.edu.ua/items/show/208</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="37">
            <name>Contributor</name>
            <description>An entity responsible for making contributions to the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3213">
                <text>Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3214">
                <text>Русаков, Сергій (головний редактор)</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
        </elementContainer>
      </elementSet>
    </elementSetContainer>
    <tagContainer>
      <tag tagId="174">
        <name>вища освіта</name>
      </tag>
      <tag tagId="177">
        <name>вища школа</name>
      </tag>
      <tag tagId="178">
        <name>історія педагогіки</name>
      </tag>
      <tag tagId="187">
        <name>Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова</name>
      </tag>
      <tag tagId="173">
        <name>педагогічна освіта</name>
      </tag>
      <tag tagId="176">
        <name>Український державний університет імені Михайла Драгоманова</name>
      </tag>
    </tagContainer>
  </item>
  <item itemId="209" public="1" featured="0">
    <fileContainer>
      <file fileId="248">
        <src>https://libdc.udu.edu.ua/files/original/2f12deee10055ee9e6bdd3e7dde9b968.pdf</src>
        <authentication>4fd205f757472e76ecdbbc7854068c57</authentication>
        <elementSetContainer>
          <elementSet elementSetId="1">
            <name>Dublin Core</name>
            <description>The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/.</description>
            <elementContainer>
              <element elementId="50">
                <name>Title</name>
                <description>A name given to the resource</description>
                <elementTextContainer>
                  <elementText elementTextId="3629">
                    <text>&lt;h4&gt;Педагогічні кадри. № 3-4 (1645-1646) (листопад-грудень 2014 року)&lt;/h4&gt;</text>
                  </elementText>
                </elementTextContainer>
              </element>
              <element elementId="48">
                <name>Source</name>
                <description>A related resource from which the described resource is derived</description>
                <elementTextContainer>
                  <elementText elementTextId="3920">
                    <text>&lt;a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/17"&gt;Педагогічні кадри. 2014/2015 рік&lt;/a&gt;</text>
                  </elementText>
                </elementTextContainer>
              </element>
            </elementContainer>
          </elementSet>
          <elementSet elementSetId="4">
            <name>PDF Text</name>
            <description/>
            <elementContainer>
              <element elementId="125">
                <name>Text</name>
                <description/>
                <elementTextContainer>
                  <elementText elementTextId="4479">
                    <text>ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ

№ 3�4 (1645�1646)
ЛИСТОПАД�ГРУДЕНЬ 2014 РОКУ

НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

Фотокадр місяця

Студентська рада
Ректор зустрівся
зі студентськими лідерами

3 грудня 2014 року у рамках святкування відбувся “круглий стіл” з питань релігії та освіти.
В обговоренні окресленої проблематики взяли участь Предстоятель УПЦ Київського Патріархату
Патріарх Філарет, ректор НПУ Віктор Андрущенко, ректор Київської православної богословської
академії митрополит Епіфаній.
Фото прес'служби КПБА

Міжнародна співпраця
У Варшаві ректори ВНЗ України, Польщі та Німеччини
підписали угоду про співпрацю

Ректор Віктор Андрущенко та проректорський кор�
пус НПУ імені М. П. Драгоманова 10 грудня 2014 року
зустрівся з новою командою Студентської Ради вишу
на чолі з новообраним головою Сергієм Зайченком.
Зустріч носила робочий характер в аспекті планування
діяльності на найближче майбутнє.
Віктор Петрович поцікавився, які креативні проекти пла�
нує до втілення в життя студентський загал. Зокрема те, що
стосується міжнародних обмінів, активного студентського
спілкування, комунікативних зв’язків між студентським сам�
овпорядкуванням НПУ та інших країн Європи. Ректор запро�
понував влаштувати кілька поїздок до провідних світових уні�
верситетів для ближчого ознайомлення та спроб втілення
окремих елементів студентського самовпорядкування в НПУ.
У найближчий час проректори запропонували молоді
продумати організацію телемосту між ВНЗ різних країн, як
це вже неодноразово реалізовувалося драгомановцями.
“За допомогою новітніх технологій комунікації ви можете
влаштувати своєрідний вебінар з друзями й колегами з
Польщі, Литви, інших держав, – резюмував ректор. – Адже
дистанційна онлайн%конференція – це зараз дуже зручно й
малозатратно, особливо в сучасних складних фінансових
умовах. Зокрема, в такому ключі можна обговорити й реалі%
зацію європейського вектору нашого університету на сту%
дентському рівні”.
Молодь підтримала пропозиції своїх педагогів, особли�
во в плані забезпечення позитивного іміджу університету,
відстоювання його інтересів на усіх рівнях.
Ще раз Віктор Петрович нагадав про один з головних
принципів життєдіяльності для кожного студента�драгома�
новця – це навчання і наукова робота. “У першу чергу ми
турбувалися й будемо турбуватися про якість навчання
наших студентів, підвищення їх інтелектуального рівня. Ви –
студентські лідери, з вас беруть приклад всі інші, то ж ви
мусите бути кращими і у власному навчанні та науковій
роботі”, – закцентував ректор.

14�15 грудня 2014 року ректор НПУ імені М. П. Драгоманова професор Віктор Андрущенко взяв участь
у тристоронній зустрічі Конференції ректорів академічних шкіл Польщі, Конференції ректорів Німеччини і
Спілки ректорів вищих навчальних закладів України. Захід відбувався у Варшаві за підтримки Міністерства
науки та вищої освіти Польщі і Федерального міністерства освіти і наукових досліджень.
Прес�служба університету
Вітчизняні заклади вищої освіти представляла делегація Спілки ректорів ВНЗ України у складі президента Спіл�
ки, ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леоніда Губерського, першого віце�пре�
зидента Спілки, ректора Національного педагогічного імені М. П. Драгоманова Віктора Андрущенка, ректора Хар�
ківського національного університету імені В. Н. Каразіна Віля Бакірова, ректора Національної металургійної акаде�
мії України Олександра Величка, ректора Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
Ігоря Коцана, ректора Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Степана Мельничука,
ректора Національного університету біоресурсів та природокористування України Станіслава Ніколаєнка, ректора
Київського університету імені Бориса Грінченка Віктора Огнев’юка, голови Громадської ради при МОН України
Галини Усатенко і ректора Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”
Михайла Згуровського.
Урочисте відкриття заходу привітали
виступами президент Конференції ректорів
академічних шкіл Польщі Веслав Банись,
віце�президент Конференції ректорів Німеч�
чини Джоана�Елеонора Вебер, президент
Спілки ректорів ВНЗ України Леонід Губер�
ський, ректор Варшавського університету
Мартін Пались, віце�міністр науки та вищої
освіти Польщі Д. Налец, Посол Німеччини в Польщі Рольф Нікель і Посол України в Польщі Андрій Дещиця.
Ключовим моментом зустрічі стало підписання Угоди про співпрацю між Спілкою ректорів вищих навчаль�
них закладів України і Конференцією ректорів Німеччини, у рамках якої передбачено стимулювання і коорди�
націю співпраці вищих навчальних закладів України і Німеччини; здійснення діяльності, спрямованої на ство�
рення ефективної та інтегрованої системи народної освіти; розвиток вищої освіти, науки і культури в країні й
за кордоном; здійснення діяльності, скерованої на формування європейського освітнього і наукового просто�
ру; написання спільних грантів у рамках програми Європейського Союзу “Горизонт 2020”.

Прес�служба університету
Фото: http://science.univ.kiev.ua/

Інноваційні
підходи у
формуванні
сучасного
вчителя
стор. 3

Спогади

Інтерв’ю

Науковий семінар
Віталій Хромець:
“Сучасний
університет може
вибудовуватися
лише в поліфонії”
стор. 5

Вертаючи
із вирію літа
стор. 7

�Анонси
конференцій
Всеукраїнська
науково�
практична конференціяна тему
“Наукові та соціально�економічні
проблеми розвитку Національ�
ного природного парку “Сине�
вир” присвячена 180�річчю
Національного педагогічного уні�
верситету ім. М. П. Драгоманова
і відбудеться 17�19 червня 2014
року у НПП “Синевир”.
Конференція працюватиме
за такими напрямками: дослі�
дження рослинного світу; дослі�
дження тваринного світу; еколо�
гічні проблеми регіону; краєз�
навство і туризм; соціально�еко�
номічні проблеми регіону; сус�
пільно�політичні
проблеми
регіону.
Заявки на участь у конфе�
ренції та наукові статті прийма�
ються до 10 травня 2015 року на
адресу оргкомітету:. Матеріали
конференції будуть опубліковані
в журналах вишу “Біологія” та
“Географія і сучасність”.
ІІ Міжнародна науково�
практична заочна конферен�
ція “Наукові пошуки: актуальні
проблеми теорії і практики”
Інститут філософської осві�
ти і науки та Інститут педагогіки і
психології НПУ імені М. П. Дра�
гоманова запрошують молодих
вчених, аспірантів та студентів
взяти участь у ІІ Міжнародній
науково�практичній заочній кон�
ференції “Наукові пошуки:
актуальні проблеми теорії і
практики”.
Матеріали
конференції
будуть опубліковані у науковому
виданні “Гуманітарний кор�
пус” (випуск 4). Збірці при�
своюються ISBN, УДК, ББК.
Обов’язкові примірники надси�
лаються до Книжкової палати
України та провідних бібліотек
країни.
Заявки на участь прийма�
ються до 27 квітня 2015 р.
Детальніше:
http://ifon.npu.edu.ua/ua/

До 50(річчя кафедри культурології

ПОЄДНАННЯ 50�РІЧНОЇ ТРАДИЦІЇ І СУЧАСНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
були професори, доценти, аспіранти і сту�
7�8 листопада в Національному педа�
денти.
гогічному університеті імені М. П. Драго�
Релігійна тематика була розглянута у
манова відбулась Всеукраїнська науко�
доповідях кандидата філософських наук,
во�практична конференція з міжнарод�
доцента кафедри культурології НПУ імені
ною участю “Філософія і релігія в просто�
М. П. Драгоманова, куратора Відкритого
рі сучасної культури”. Ця конференція
архіву українського медіа мистецтва Пру�
стала вирішенням одразу декількох
денко Яніни Дмитрівни та кандидата філо�
цілей: з одного боку – це була можливість
софських наук, доцента ЧНПУ імені Т. Г. Шев�
обговорити важливі питання, пов’язані з
ченка Кислого Анатолія Олександровича.
сучасною культурою, а з іншого – святку�
Яніна Дмитрівна у своєму виступі на основі
вання 50�річчя кафедри культурології
історичного і сучасного ракурсу показала,
Інституту філософської освіти і науки.
що такі протилежні на перший погляд понят�
Саме це поєднання визначного історич�
тя, як “релігія” і “техніка”, насправді дуже
ного минулого і сучасних можливостей
часто співіснують разом, доповнюючи і про�
стало провідною темою конференції.
Проректор з наукової роботи Г.М. Торбін
довжуючи один одного. Анатолій Олексан�
Так, зокрема, на цей аспект вказували на
вітає учасників конференції і викладачів
дрович у своїй доповіді виділив релігію як
пленарному засіданні проректор з наукової
кафедри культурології з ювілеєм
основу формування освітнього ідеалу. Його
роботи НПУ імені М. П. Драгоманова про�
позиція викликала багато питаннь у студен�
фесор Торбін Григорій Мирославович,
тів, які хотіли зрозуміти, яким чином сьогодні
директор Інституту філософської освіти і
можлива реалізація такої ідеї.
науки професор Дробот Іван Іванович,
Іншою темою, яка також викликала бага�
радник ректора з міжнародних питань, заві�
то дискусій, була тема, пов’язана з гендер�
дувач лабораторії “Інноваційні методи реабі�
ною і феміністичною теоріями. Розгляд цього
літації” професор Бойчук Микола Андрійо�
напрямку розпочала своїм виступом старша
вич і завідувачка кафедри культурології
викладачка кафедри культурології Монахо�
доцент Котлярова Тетяна Олександрівна.
ва Наталія Вікторівна. У своїй доповіді вона
Серед головних тез, які озвучили, слід виді�
вказала на важливість феміністичної теорії,
лити акцент про тривалу і цікаву історію
яка за допомогою сумніву виводить на новий
кафедри, видатних науковців, які працювали
вимір дослідження істини. Та головна її увага
і досі працюють на кафедрі. Зокрема не один
була зосереджена на проблемі нестачі фемі�
раз згадувалось ім’я професора Заковича
ністичної теоретично�методологічної бази у
Михайла Миколайовича. Також були
сучасному українському культурологічному
акцентовані і сучасні аспекти, що дають
кафедрі упевнено дивитись в майбутнє: від�
Виступи учасників культурологічної секції просторі. Надалі ця тематика була продов�
жена доповідями аспіранток і студенток
значено про молодість викладацького скла�
мали актуальний і прикладний характер
Інституту філософської освіти і науки, які у
ду, середній вік якого приблизно дорівнює
своїх виступах головну увагу направили на
38 рокам, а також про те, що на кафедрі
працює наймолодший доктор культурології в Україні – професор Біль� жіночі мистецькі практики. Цей аспект розглядали: Буланова�Дувал�
ко Людмила Федорівна, Зубатенко Тетяна Валеріївна, Корнєєва
ченко Євгенія Віталіївна.
Основною аудиторією і учасниками конференції були представни� Тетяна Олександрівна, Носова Катерина Олександрівна.
Значна частина конференції була присвячена сучасній популярній
ки академічних кіл, що займаються дослідженнями в галузі філософії,
культурології та релігієзнавства, а також студенти і аспіранти профіль� культурі. Найбільшої уваги цим питанням приділили студенти ІІІ курсу
Інституту філософської освіти і науки: Парадзінська Дар’я Олегівна,
них спеціальностей.
На пленарному засіданні також виступила з доповіддю доктор Пятковська Юлія Вікторівна, Ступак Яна Олександрівна, Ткачук
філософських наук, професор кафедри культурології Мєднікова Наталія Миколаївна, Хоменко Глеб Володимирович. І хоч в деяких
Галина Сергіївна. Вона вказала на те, що філософування стає сутніс� моментах давалось взнаки, що студентам не достає теоретичної бази
ною ознакою сучасності, а також звернула увагу на те, як і чому це від� для повного розкриття теми, проте їм вдалося добре визначити
бувається. Доповідь Галини Сергіївни стала певною теоретичною основну проблематику, було видно, що вони прагнуть максимально
основою до наступних виступів, які були спрямовані на осмислення розібратись у сучасних культурних тенденціях.
Як підсумок, можна зазначити, що Всеукраїнська науково�прак�
філософських і релігійних проблем у візуальних образах сучасної куль�
тична конференція з міжнародною участю “Філософія і релігія в про�
тури.
На пленарному засіданні також розглянути інші проблемні поля. сторі сучасної культури”, яка була приурочена до 50�річчя кафедри
Наприклад, доктор культурології, професор кафедри культурології культурології, відбулася на високому організаційному та науковому
Більченко Євгенія Віталіївна у своїй доповіді звернулась до сучасної рівні. На конференції було піднято багато гострих, складних питань,
української літературної сфери, де на прикладі поезії Сергія Жадана тому доповіді учасників конференції викликали зацікавлення слухачів
та жваві дискусії серед присутніх.
показала альтермодерну модель інтертекстуальності.
Подальші виступи проходили вже у форматі окремих секцій. Най�
Євген Ворожейкін
більшої активності набула культурологічна секція, серед учасників якої

Науково(практична конференція

РІДНА МОВА – МАТИ ЄДНОСТІ, БАТЬКО ГРОМАДЯНСТВА І СТОРОЖ ДЕРЖАВИ
11 листопада 2014 року кафедра культури українсь�
кої мови провела в НПУ імені М. П. Драгоманова щорічну
Всеукраїнську науково�практичну конференцію “Укра�
їнська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі”.
З вітальним словом звернувся до учасників конференції
ректор НПУ імені М. П. Драгоманова, академік НАПН України,
член�кореспондент НАН України, доктор філософських наук,
професор Віктор Андрущенко, який переконливо обґрунту�
вав роль мови для майбутніх педагогів, а також для захисту
державності та незалежності України.
Вела конференцію завідувач кафедри культури українсь�
кої мови, професор, академік АН ВО України Світлана Шев�
чук. Цитовані нею вислови про українську мову, український
народ та українську державу вміло й доречно доповнювали
виступи учасників заходу.
Почесним гостем Всеукраїнської конференції цього року
був голова , президент , керівник політико�правового упра�
вління Меджлісу кримськотатарського народу, депутат
багатьох скликань Чубаров Рефат Абдурахманович, який
виступив із доповіддю “Мова і нація”.
У конференції взяв участь та виступив з цікавою та змі�
стовною доповіддю Павло Мовчан, голова Всеукраїнського
товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, народний
депутат України багатьох скликань, лауреат.
З цікавою доповіддю виступила студентка ІІІ�го курсу
Інституту української філології та літературної творчості імені
Андрія Малишка Олена Семенишин “Проблема вивчення
української мови у вищих навчальних закладах”. Вона запро�
понувала збільшити кількість годин на вивчення української
мови за професійним спрямуванням та ввести курс “Укра�
їнська наукова мова” для магістрів.
Уже кілька років поспіль у святковому заході беруть
участь Анатолій Кудін, проректор з дистанційної освіти та
інноваційних технологій навчання НПУ імені М. П. Драгома�
нова, директор Інституту інформатики, доктор фізико�мате�

2

матичних наук, професор, який виступив зі змістовною допо�
віддю “Україномовні навчальні ресурси Інституту інформати�
ки”; Іван Забіяка, кандидат історичних наук, старший науко�
вий співробітник Інституту журналістики КНУ імені Тараса
Шевченка, журналіст, доповідь якого “Що робити з російською
мовою в Україні?” викликала дискусію. Обговорення мовних
питань відбувалося під час засідання круглого столу “Націо�
нально�патріотичні засади сучасного мовного простору”.
Із доповідями виступили також Іван Заєць, український
політик, народний депутат Верховної Ради України І, ІІ, III, IV та
VI скликань; Георгій Філіпчук, доктор педагогічних наук, про�
фесор, академік НАПН України; Іван Ющук, кандидат філоло�
гічних наук, професор кафедри Київського міжнародного уні�
верситету; Олександр Пономарів, український , перекла�
дач, публіцист, громадський діяч, кафедри мови та стилістики
Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, академік ,
заступник голови ; Володимир Василенко, доктор юридич�
них наук, професор НУ “Києво�Могилянська академія”; Іван
Горбачук, голова осередку “Просвіта” НПУ імені М. П. Драго�
манова, академік АН ВО України, кандидат фізико�матема�
тичних наук, професор; Юрій Мосенкіс, професор кафедри
сучасної української мови Інституту філології КНУ імені Тараса
Шевченка, академік АН ВО України, доктор філологічних наук;
Богдан Андрусишин, проректор з навчально�методичної
роботи гуманітарних інститутів НПУ імені М. П. Драгоманова,
доктор історичних наук, професор; Олександр Леута, док�
тор філологічних наук, професор кафедри української мови
НПУ імені М.П. Драгоманова.
Напередодні конференції було проведено загальноуні�
верситетський конкурс “Знавець української мови”, у якому
взяли участь студенти різних Інститутів.
І місце посіли Швець Катерина (студентка Інституту
філософської освіти і науки), Ковтун Наталія (студентка
Інституту корекційної педагогіки та психології), Якуша Вікто�
рія (студентка Інституту української філології та літературної

творчості імені Андрія Малишка).
ІІ місце – Негольшова Анжеліка (студентка Інституту
української філології та літературної творчості імені Андрія
Малишка), Турченко Юлія (студентка Інституту соціології,
психології і соціальних комунікацій), Кияниця Катерина
(студентка Інституту соціології, психології і соціальних кому�
нікацій).
ІІІ місце – Дудка Олександра (студентка Інституту
соціальної роботи та управління), Кузнецова Анастасія (сту�
дентка Інституту політології та права), Петренко Марія (сту�
дентка Інституту іноземної філології).
Нагороджував переможців та призерів грамотами і цінни�
ми подарунками ректор університету Віктор Андрущенко.
Після нагородження наймолодші знавці української мови
– діти викладачів кафедри культури української мови: Олек�
сій Попов, Єлизавета Дияк, Єлизавета, Габріель та Веро�
ніка Виноградови – прочитали “віночок поезій” “Наша рідна
українська мова”.
Студент І�го курсу Інституту корекційної педагогіки та
психології Кузін Олег продекламував “Молитву про мову”.
Під час свята прозвучали музичні твори у виконанні сту�
дентів Інституту мистецтв акордеоністки Аліни Скобун та
бандуристки Тетяни Цехмейструк.
Конференція привернула до себе увагу не лише викла�
дачів і студентів, а й пересічних громадян України, які
отримали можливість висловитися з проблем функціонуван�
ня української мови. До конференції видано науковий часо�
пис НПУ імені М. П. Драгоманова (збірник наукових праць з
проблем лінгвістики, пов’язаних з висвітленням теоретичних
та науково�методичних проблем історії, розвитку та функціо�
нування української мови). Готується видання збірника нау�
кових робіт студентів.

Кафедра культури української мови

ЛИСТОПАД–ГРУДЕНЬ 2014

�Єдина Україна

Духовна освіта

У Н П У в і д б у в с я к р у гл и й с т і л
за участі Патріарха Філарета
3 грудня 2014 року у рамках святкування 50�річчя кафедри
культурології Інституту філософської освіти і науки відбувся кру�
глий стіл “Релігія та освіта в сучасній Україні”.
Організаторами зустрічі виступили директори Іван Дробот (Інститут
філософської освіти і науки), Віктор Синьов (Інститут корекційної педагогі�
ки та психології), Володимир Бондар (Інститут педагогіки та психології).
Відкрив круглий стіл ректор НПУ Віктор Андрущенко словами
важливості поєднання людськості й духовності, що й закладено в темі
заходу. “Ще Альфред Уйатхед казав, що релігійна та світська науки йдуть
до однієї мети різними шляхами. Але ми певні, що добро завжди пере%
магає зло, як казав Патріарх Філарет. Ми, як педагоги, маємо передати
це кожному студенту, що стане легшим у співпраці з богословською ака%
демією”, – наголосив Віктор Петрович, таким чином анонсувавши підпи�
сання угоди про співпрацю між Драгомановським університетом та Київ�
ською православною богословською академією, розташованою на тери�
торії Михайлівського монастиря.
Віктор Андрущенко вручив високу відзнаку Предстоятелю УПЦ Київ�
ського Патріархату Патріарху Філарету – медаль “Драгомановська
Ректор університету
родина”, а також книги про історію й наукові школи НПУ імені М. П. Дра�
нагороджує Патріарха
гоманова.
Філарета медаллю
Після підписання угоди зі словами вдячності
“Драгомановська родина”
й сподівання на плідне співробітництво до
колективу Драгомановського вишу звернувся
ректор Київської православної богословської
академії митрополит Епіфаній. Митрополит
відзначив ту хорошу роботу, що триває між
закладами вже не перший рік. Чимало семіна�
ристів отримали другу вищу освіту у стінах уні�
верситету Драгоманова. “Наша співпраця
почалась вже давно, а зараз тільки закріпи%
лась підписами на папері. Новий закон про
релігійні освітні заклади дає нам багато
можливостей. Якраз зараз ми проходимо про%
цедуру ліцензування, що сталась і завдяки ста%
ранням НПУ ім. Драгоманова. Це неодноразо%
ві конференції з цієї проблематики, за що ми
дуже вдячні”, – зауважив ректор.
Про тісну співпрацю світської і духовної
Студенти та викладачі могли ставити запитання освіти, а відповідно й співпрацю, закріплену на
папері, між двома вищими навчальними закла�
учасникам круглого столу
дами у своїй промові наголосив Патріарх
Філарет. “Спільне між світською наукою та
релігією полягає в тому, що і священики, і педагоги будуть виховувати людей. І людей варто ростити в
дусі правди та чесності, щоб вони несли правду іншим. Наші заклади хоч і різні, але істина одна. Нез%
мінна саме та істина, яка відкрита Богом. Неправда несе смерть, ми ж мусимо виховуватись в дусі пра%
вди”. Істинні й мудрі слова Патріарха запали в душі освітянам. Його Святість висловив сподівання на
створення у недалекому майбутньому власної богословської традиції, розвитку богословської науки,
удосконалення навчально�методичної бази з богословських дисциплін.
Підписана угода розширює можливості щодо створення та реалізації багатьох проектів і спільних
програм двох навчальних закладів. Тож попереду ще чимало нових круглих столів і наукових конферен�
цій та семінарів.

Науковий семінар

Текст прес�служби НПУ
Фото прес�служби КПБА

У НПУ обговорювали інноваційні підходи
у формуванні сучасного вчителя
16 грудня 2014 року в Національному
педагогічному університеті імені М. П. Драго�
манова відбувся науковий семінар “Тран�
сцендентальний підхід у формуванні вчителя
XXI століття”. Метою зібрання викладачів і
студентства стало ознайомлення слухачів з
новітніми методами та підходами у форму�
ванні майбутнього фахівця з урахуванням
розробок у галузі медитації та обговорення
актуальності таких підходів.

Серед поважних науковців на семінарі висту�
пили проректор з наукової роботи НПУ Григорій
Торбін, директор Інституту української філології
та літературної творчості імені Андрія Малишка
Анатолій Висоцький, директор Інституту
соціальної роботи та управління Алла Ярошенко,
заступники директорів інших підрозділів вишу, а

ЛИСТОПАД–ГРУДЕНЬ 2014

також професор НПУ, завідувач Науково�дослід�
ної лабораторії інноваційних технологій в реабілі�
тації людини Микола Бойчук, лікар�невропато�
лог, рефлексотерапевт, керівник клініки “Аюрведа
192” Віктор Мацишин та інші.
Учасники розповіли про своє бачення впрова�
дження інноваційних технологій у навчанні та сам�
опізнанні майбутніх учителів. Конструктивно
подискутували стосовно методів впровадження
технологічних новинок у навчальний процес.
Як запевняють організатори – працівники
Науково�дослідної лабораторії інноваційних тех�
нологій в реабілітації людини, подібні семінари
стануть традиційними в університеті задля
детального з’ясування аспектів нововведень в
освітній сфері для розвитку особистості та усе�
стороннього бачення й розуміння нею навколиш�
нього простору.

Маскувальна сітка
для бійців АТО від драгомановців
“Допоможемо, чим зможемо!” – ось основне гасло студентів
Інституту соціальної роботи та управління НПУ імені М. П. Драгомано�
ва. Від найменших – першокурсників і до старших курсів, усі активно
долучилися до доброї справи – плетіння маскувальної сітки для війсь�
кових АТО. Зранку та до вечора, весь вільний час руки студентів були
зайняті активною роботою.
“Дорогі хлопці, чоловіки, брати, друзі та просто знайомі в люті,
холодні дні борються за нашу Батьківщину, за наші землі, за нашу
Україну. На них чекають теплі домівки, рідні люди та усі небайдужі
громадяни країни. Кожне серце, яке б’ється, кожна душа, яка не
стала осторонь цього лиха для нас всіх, намагається хоч якось, хоч
чимось допомогти та підтримати наших героїв”, – розповідають сту�
дентки Інституту.

День за днем сітка ставала все більша та більша. Також осторонь
не стали й викладачі інституту, зокрема в плані організаційної та мате�
ріальної підтримки. Клопітка робота дала свій результат.
Та це не єдиний подарунок солдатам. Зовсім скоро День Святого
Миколая, тому студенти вирішили порадувати їх смачними гостинця�
ми. Допомагали хто чим міг. Величезна маскувальна сітка та солодкі
пакунки з гарними фото та листами�побажаннями сьогодні відправи�
лися Новою поштою в зону АТО.
Вони потребують нашої підтримки та розуміння. Ми можемо
допомогти: гарними словами та побажаннями, молитвами та вірою в
те, що все буде добре.

Профспілка інформує
У НПУ відбулась звітно�виборча
профспілкова конференція
Наприкінці грудня 2014 року
в актовій залі центрального кор�
пусу НПУ імені М. П. Драгомано�
ва відбулась звітно�виборча
профспілкова конференція. За
рішенням колективу головою
первинної профспілкової органі�
зації працівників НПУ обрано
завідувача кафедри методології
та методики навчання фізико�
математичних дисциплін у
вищій школі, професора Івана
Горбачука.
Делегати конференції на чолі з
ректором вишу Віктором Андру�
щенком заслухали звіт про роботу
профспілкового комітету за період з березня 2010 року по грудень
2014 року, звіт ревізійної комісії за період з березня 2010 р. по гру�
день 2014 р. Окрім голови Профкому співробітників обрали також
Профспілковий комітет, ревізійну та мандатну комісії, делегатів на
конференцію Київської міської організації профспілки працівників
освіти і науки України та затвердили Положення про “Первинну
профспілкову організацію НПУ імені М. П. Драгоманова”.

Прес�служба університету

gazeta@npu.edu.ua
Редакція газети “Педагогічні кадри” запрошує до актив�
ної співпраці викладачів, студентів та співробітників універ�
ситету! Про переможців та лауреатів кон�
курсів, заходи вашого підрозділу, твор�
чість студентів і викладачів повинні
знати читачі університетської
багатотиражки!
Матеріали, світлини, коментарі
та пропозиції надсилайте на елек�
тронну скриньку газети “Педаго�
гічні кадри”.

3

�Авторська думка

“МОВА – ТО СЕРЦЕ НАРОДУ: ГИНЕ МОВА – ГИНЕ НАРОД”
Дії особистості та її народу головно
ґрунтуються на мові, якою народ думає.
Доля мови формує долю народу. Аналізую�
чи цю тезу на тлі сучасних суспільно�полі�
тичних процесів, позначених втратою націо�
нально�мовних пріоритетів, варто пригада�
ти вислів: перемогу здобуває не сила рук і
не досконалість зброї, а сила духу. «Тому й
очевидно, що теперішня духовна криза – це
насамперед криза українського мовоми�
слення, а боротьба за мовне звільнення є не
чим іншим, як боротьбою з тоталітаризмом.
Позаяк природа обрала боротьбу як шлях
удосконалення мови (розумій: самого
буття), то боротися – або пропасти; або
демонструвати дух як найважливішу народ�
ну окремішність у мовній екзистенції – або
розчинитися в комусь (Ірина Фаріон). Щоби
ТЕМА про мову та її значення в житті
народу невичерпна. До цієї теми звертають�
ся майже всі, хто стоїть в обороні України і
сьогодні за неї в одвіті. Процеси відроджен�
ня української мови набрали потужних обер�
тів і їх вже годі спинити. Мовна ситуація в
сучасній Україні поступово змінюється.
Дехто стверджує, що після Революції гідно�
сті українською заговорили 50% населення.
Нарешті українці зрозуміли, що вони не мен�
шовартісні, не обділені долею, вони мають
уболівати за державу і плекати українськість,
щоби збудувати самостійну, неподільну,
недоторканну, соборну і заможну державу.
Українськість має ґрунтуватися на знан�
ні мови титульної нації. Володіння нею – це
обов’язок усіх українців, бо наша рідна мова
– красива, багата і мелодійна, її треба
берегти і шанувати. Українська мова – це
найміцніший ґрунт для виховання націо�
нально свідомого громадянина, сильного
характеру. Мова берегла і береже душу й
дух нашого люду міцніше за будь�які гарма�
ти, є найнадійнішим прихистком від мораль�
ного звиродніння та духовного здичавіння,
від розпорошення поміж іншими етносами.
Вона є джерелом рішучості українців в
обстоюванні зневажних національних прав і
нині своєю непереможною силою підносить
дух і гідність її носіїв – зокрема українських
солдатів, які кладуть своє життя на вівтар
служіння рідному слову, рідній мові. А вона їх
“і лікує, й оберігає, й застерігає. На перший
погляд, це нібито приховані істини, вони
комусь можуть видатися дивними. Проте ті,
хто цікавиться мовою й серйозно вивчає її,
знаходить цьому наукове підтвердження.
Рідна мова – найкоштовніший скарб, най�
цінніший набуток і наймогутніший оберіг.
Вона возвеличує людину, рятує її від духов�
ної глупоти – найстрашнішої невиліковної
хвороби, що сплоджує перевертнів і від�
ступників” (Микола Степаненко).

Незаперечними
цінностями
сучасної мовної політики в Україні
повинні бути такі настанови Івана
Огієнка: “Без добре виробленої рід�
ної мови немає всенародної свідо�
мості, без такої свідомості немає
нації, а без нації – немає державно�
сті як найвищої громадянської орга�
нізації, в якій вона отримує найпов�
нішу змогу свого всебічного розвит�
ку й виявлення”.

страждань, а насамперед активною дією:
щонайактивніше послуговування нею в
щоденному вжитку, органічне звернення до
неї як до єдиного джерела вияву своєї осо�
бистості.
Ми прагнемо бути цивілізованим, куль�
турним народом, пориваємося ввійти до
сім’ї країн Європи, де поціновують головну
ознаку держави і державності – мову. Тож
починаймо працю – осягаймо безмежні оке�
ани рідної мови, шукаймо в ній точні кон�
струкції і докладні українські форми, загли�
блюймося в рідномовну стихію, бережімо
рідну мову від кривд і наруги, від забуття і
зрадництва, від засмічення і спотворення.
Доля нашої мови, так само як і всієї держави
Україна, залежить тільки від нас, від нашого
патріотизму, національної гідності. Нам усім

Виконання державного гімну на відкритті конференції у 2014 р., організатором
якої є кафедра культури української мови
не розчинитися в комусь, українська мова
має бути не лише святковим атрибутом
(відома істина: мова – визначальний атри�
бут нації та держави), що його дістають зі
сховів із нагоди якихось урочистотей, а
щоденним знаряддям роботи нашого розу�
му й серця, формою прояву інтелектуальних
здібностей та творчих сил, усієї нашої
духовної сутності. Що більше пригноблена
нація, то важливіша мова, вона стає твор�
цем майбутнього. Без найменшого сумніву,
мову, державну, рідну, має захищати, сприя�
ти її розвитку та розквіту держава, зокрема її
адміністрація та військо. Унікальність і фено�
менальність нинішньої ситуації полягає в
тому, що не держава стоїть на сторожі укра�
їнської мови, а саме мова репрезентує всі
можливості для відродження держави –
України. У часи війни українська мова є єди�
ним об’єднавчим чинником, що долає кор�
дони і єднає націю духовно. У цьому контек�
сті О. Федик зазначає: “Українська мова уні�
кальна в тому, що вона вийшла за межі своєї
власної системи, вона переросла саму себе
як національний феномен і знакова етноси�
стема і набула значення та вартости як мета
явища, що перекриває инші ознаки нації,
замінює відсутність держави…” (Оксана
Федик).
Саме тому ми мусимо утверджувати
рідну мову не розпачливим голосінням над її
гіркою долею, не обрахунками її кривд і

слід пам’ятати про свої рідномовні обов’яз�
ки, які випрацював свого часу Іван Огієнко.
Його “Рідномовний катехізис” має стати
нині концептуальним статутом мовної полі�
тики й мовної освіти задля забезпечення
державності українського народу, вихован�
ня національно�патріотичних почуттів. Саме
сьогодні важливо повернутися до Огієнко�
вих “Десяти мовних заповідей свідомого
громадянина”:

Мова берегла і береже душу й
дух нашого люду міцніше за будь�які
гармати, є найнадійнішим прихи�
стком від морального звиродніння
та духовного здичавіння, від розпо�
рошення поміж іншими етносами.
1) Мова – то серце народу: гине мова –
гине народ.
2) Хто цурається рідної мови, той у саме
серце ранить свій народ.
3) Літературна мова – головний рушій
розвитку духовної культури народу, то най�
міцніша основа її.
4) Послуговування лише суржиком над�
звичайно шкодить культурному об’єднанню
нації.
5) Народ, що не створив собі соборної
літературної мови, не може зватися свідо�
мою нацією.
6) Для одного народу мусить бути тільки

Кожен наш співвітчизник має усвідомити
силу української мови, її першорядне зна�
чення в процесах розбудови національної
держави, її вагу в духовному бутті всього
українського народу й кожного з�посеред
нас зокрема. “Слово – це Божа матеріяліза�
ція світу з першопочатком у ньому самому
(себто у Богові). Через Слово постала Люди�
на, Народ, Нація, Держава. Однак, отримав�
ши цей найвищий дар, себто духовну мате�
ріялізацію у слові, людина здебільшого пере�
творює мову на банальний засіб спілкуван�
ня, зрештою, як і життя – лише на факт існу�
вання з малими чи великими матеріальними
потребами. Через те тільки у руках великої
людини слово сильніше за меч, а відтак лише
в руках сильної влади воно, наче клей, з’єд�
нує малі й великі країни. Отож, мова і життя у
визначальному – тотожні” (Ірина Фаріон).

Дитячі виступи між доповіддями учасників конференції

4

одна літературна (державна) мова й вимова,
тільки один правопис.
7) Головний рідномовний обов’язок
кожного свідомого громадянина – працюва�
ти над удосконаленням своєї літературної
мови.
8) Стан літературної мови – то ступінь
культурного розвою народу.
9) Як про духовну зрілість окремої
особи, так і про зрілість цілого народу
судять найперше з культури його літератур�
ної мови.
10) Кожен свідомий громадянин мусить
практично знати свою соборну літературну
мову й вимову та свій соборний правопис, а
також знати й виконувати рідномовні
обов’язки свого народу (Іван Огієнко).
Отже, головним стрижнем концепції
мовної освіти Івана Огієнка є оволодіння
кожним громадянином соборною літера�
турною мовою, охороняючи честь рідної
мови як свою власну. Рідномовна політика є
надзвичайно важливою для українського
народу, її мусять підтримувати всі громадя�
ни України. «Знання рідномовних обов’язків
сильно підносить національну свідомість, а
вона – найкращий ґрунт для знання і
розвитку соборної літературної мови» (Іван
Огієнко).
Іван Огієнко ґрунтовно виписав засоби
родинного виховання (“домашньої цер�
кви”), надаючи великого значення впливу й
прикладу батьків на формування світогляду
і національно�патріотичних почуттів памо�
лоді:
– Виховуйте своїх дітей тільки рідною
мовою, бо тільки вона дасть їм найбільше
духовних цінностей.
– Пам’ятайте, що діти вважатимуть за
рідну тільки ту мову, що панує в вашій
родині.
– Найцінніший ґрунт на духовне вихо�
вання сильного характеру – то рідна мова.
Пильнуйте ж виховувати такі потрібні для
нації сильні характери, виховуючи дітей тіль�
ки рідною мовою.
– Особа, що не зросла на рідній мові,
загублена для нації, бо ціле життя буде без�
батченком, і справи рідної нації будуть їй
чужі.
– Коли батьки соромляться своєї рідної
мови, ціле життя соромитимуться її їхні діти,
а тим стануть чужі для свого народу.
– Коли маєте змогу, виховуйте дітей
своїх тільки соборною літературною мовою,
бо вона одразу защіплює їм почуття єдності
народу й дає найбільше духовних цінностей.
– Пильнуйте, щоб діти ваші читали
книжки, писані тільки соборною літератур�
ною мовою.
– Пильнуйте всіма силами, щоб перша
мова вашої дитини була справді матірна –
своя рідна.
– Не забувайте, що дитина вважатиме
тільки ту мову за рідну, якою говоритиме
перші п’ять років свого життя.
– Хто не говорить рідною мовою й не
знає своєї соборної літературної мови, той
ніколи не буде правдивим патріотом для
свого народу.
– Дитина, вихована нерідною мовою,
ніколи не буде для свого народу національ�
но сильною й морально міцною.
– Кожний батько, особливо інтелігент,
мусить говорити в своїй родині тільки літе�
ратурною мовою, мусить
вияснювати
родинні гасла та обов’язки, завжди даючи
добрий приклад своїй дружині та дітям і зав�
жди вимагаючи від них уживати чистої мови.
– Кожний батько, свідомий своїх націо�
нальних обов’язків, повинен скласти для
своєї родини бібліотечку з найкращих творів
українського письменства. У цій книгозбірні
конче мусить бути й рідномовний журнал.
– Кожний батько повинен завжди пам’я�
тати, що найголовніший учитель рідної мови
для своїх дітей – то він сам зі своєю дружи�
ною.

Світлана ШЕВЧУК,
завідувач кафедри
культури української мови,
кандидат філологічних наук,
професор

ЛИСТОПАД–ГРУДЕНЬ 2014

�Інтерв’ю

Віталій Хромець:
“Сучасний університет може вибудовуватися лише в поліфонії”
Спеціально для читачів газети “Педаго�
гічні кадри” ми взяли інтерв’ю у модерато�
ра “круглого столу” “Релігія та освіта в
сучасній Україні”, відомого релігієзнавця,
кандидата філософських наук, доцента
кафедри культурології Віталія Хромця. В
розмові Віталій Леонідович деталізував
умови договору і його значення для світсь�
кої і релігійної освіти.
– Віталію Леонідовичу, якими є
умови угоди, підписаної 3 грудня під час
круглого столу “Релігія та освіта в суча�
сній Україні”?
– Після ухвалення нового Закону “Про
вищу освіту” 6 вересня 2014 року підписан�
ня цієї угоди стає абсолютно нетривіальною
подією, тобто, відповідно до нового Закону
та його перехідних положень, духовні нав�
чальні заклади (надалі ДНЗ. – Г.Ц.) стають
суб’єктом освітнього процесу. До цього
паралельно існували дві системи освіти,
умовно назвемо їх світська та духовна. Світ�
ська система освіти регулювалася закона�
ми “Про освіту” та “Про вищу освіту”. Духов�
на система освіти регулювалася законом
“Про свободу совісті та релігійні організа�
ції”. Фактично ці системи освіти не перети�
налися. У кращому випадку викладачі з світ�
ської системи освіти могли викладати в
ДНЗ, але не навпаки. Викладачі ДНЗ не
мали права викладати у світських навчаль�
них закладах (надалі СНЗ. – Г.Ц.) через від�
сутність дипломів державного зразка. Від�
тепер ДНЗ будуть проходити процедуру
ліцензування та акредитації, що дозволяє
їм отримувати можливість видавати дипло�
ми державного зразка, щоб випускники цих
навчальних закладів могли офіційно праце�
влаштовуватися на всій території України.
Це дозволяє їм читати курси з основ хри�
стиянської етики в школі, визнаний диплом
державного зразка з семінарії уможливлює
вступ на магістерські навчальні програми
або в закордонні навчальні заклади. Маючи
диплом магістра, людина може вступати до
аспірантури або до закордонних НЗ, пра�
цювати в міністерських комісіях або чинов�
ником, має можливість змінити фах через
систему перепідготовки. Це відкриває цілий
спектр можливостей для випускників ДНЗ.
Київська православна богословська
академія (КПБА) однією з перших стала на
шлях проходження процедури ліцензування
та акредитації: 6 вересня 2014 закон набув
чинності, а вже 8 вересня КПБА подала лист
про ліцензування в МОН. Фактично, може�
мо констатувати, що КПБА стає флагманом,
який торує шлях і показує іншим ДНЗ, яким
чином можна пройти цей шлях.
Підписання угоди відкриє можливості
обміну навчально�методичним забезпечен�
ням. Уможливлюється забезпечення циклу
дисциплін – педагогіка, психологія, методи�
ки викладання, історія української культури,
філософія – силами викладачів НПУ. І, нав�
паки, у ректора на цій зустрічі виникла ініціа�
тива, щоб богословські дисципліни пропо�
нувалися студентам НПУ. Хто їх повинен
викладати?! Виникає потреба в тому, щоб
залучати викладачів КПБА до читання цих
курсів. В контексті нового закону з’являють�
ся реальні можливості реалізувати спів�
працю, бо відповідно до нього протягом
6 місяців повинні бути підготовлені підза�
конні акти щодо питань нострифікації або
визнання документів про вищу освіту, нау�
ковий ступінь та вчені звання, які отримані в
ДНЗ. Після проходження цієї нострифікації
особи, які мають документи з ДНЗ, прирів�
нюються до фахівців, котрі пройшли підго�
товку у світських закладах вищої освіти.
Новий закон дозволяє абсолютно повноцін�
но організувати співпрацю між навчальни�
ми закладами, де НПУ і КПБА стають рівно�
правними суб’єктами взаємодії. Ця спів�
праця вимальовується як взаємовигідна:
кожен навчальний заклад вирішує або
посилює свої перспективні норми за раху�
нок інших навчальних закладів, тому питан�
ня, які стосуються взаємодії освіти і релігій,
відповідно до нового закону і підписаної

угоди, стають абсолютно реальними і виз�
начаються як перспективні. На цьому “кру�
глому столі” прийняли рішення, що між
НПУ та КПБА буде випрацюваний кален�
дарний план, який визначить порядок
заходів, що наповнять змістом майбутню
співпрацю. Ректор НПУ і його святість
Філарет підтвердили, що ці наміри є щири�
ми, а тому вони готові їх втілити у життя.
– Цей “круглий стіл” належить до
серії заходів, присвячених проблемі
запровадження релігійної освіти, і про�
водився з метою зафіксувати вже прой�
дений шлях щодо ліцензування і акреди�
тації. Яким чином відбувається процес
ліцензування і акредитації, які вимоги і
стандарти висуває держава до ВДНЗ?
– Проголошувався принцип номіналь�
ної можливості проходження ліцензування
ВДНЗ. Перша вимога від церков – їхні ДНЗ
повинні залишитися в підпорядкуванні релі�
гійних центрів, тобто над ДНЗ повинні здій�
снювати керівництво засновники, а саме
церкви. Це означало б наступні обмеження
для МОН: не визначати, хто буде керівни�
ком ДНЗ, непідконтрольність кваліфікації
викладачів ДНЗ. Друга вимога: ДНЗ мають
зберегти свою специфіку навчальних
закладів, які готують, в першу чергу, май�
бутніх священнослужителів. З іншого боку,
потрібно випрацювати процедуру, яка б
визнала освітню діяльність цих навчальних
закладів з можливістю видачі дипломів дер�
жавного зразка.
Що було напрацьовано в підзаконних
актах? Якщо ДНЗ дозволяється проходжен�
ня ліцензування, то в кадровому складі по�
трібно зазначити викладачів, які мають дер�
жавний диплом. Це означало, що більшість
викладачів мали б бути звільнені, на що
церкви не могли погодитися. Тому був
прийнятий слушний компромісний варіант,
який формулюється таким чином: при про�
ходженні ліцензування магістратури, аспі�
рантури, докторантури в галузі богослов’я
дипломи викладачів ДНЗ визнаються і при�
рівнюються до державних дипломів. Під�
креслимо: лише якщо це ліцензування
стосується напряму “богослов’я”. Період дії
таких принципів буде тривати, доки викла�
дацький склад ВДНЗ повністю не почне
складатися зі спеціалістів з державними
дипломами. Але якщо ДНЗ захоче відкрити
в себе підготовку з напряму “Педагогіка” чи
“Психологія”, чи з будь�якого іншого
напрямку, то він має виконати всі вимоги
МОН. Виключення стосуються тільки напря�
му “богослов’я”. Коли ми говоримо про під�
готовку ліцензійно�акредитаційної справи,
всі інші вимоги мають бути виконані в пов�
ному обсязі: навчальні програми, пакети
білетів, міжнародна співпраця, наявність
аудиторій, комп’ютерів, медичних пунктів,
бібліотечного фонду і тощо.
– Щодо перехресного вступу: коли
бакалаври богослов’я вступатимуть до
магістратури ВНЗ, тоді вони матимуть
загальну гуманітарну підготовку?
– Зараз законом повністю скасовані як
нормативні всі соціо�гуманітарні предмети.
Це є виклик для відповідних кафедр. Якою
має бути підготовка богословів поза кон�
текстом профільних предметів, поки що
обговорюється, невідома структура нав�
чального плану. За старим стандартом на
такі предмети дається 25�30 кредитів. Не
може бути людина фахівцем в одній сфері,
не маючи певного широкого світогляду,
тому, скоріш за все, ось ця загальногумані�
тарна складова залишиться. А якою вона
має бути в підготовці богословів, відповідно
до нового закону, буде визначати сам ДНЗ.

ЛИСТОПАД–ГРУДЕНЬ 2014

немає великої проблеми. Але є
ментальний аспект всього цього
питання: якщо в університетах
немає кафедри богослов’я, тут
ми і надалі продовжимо рухати�
ся в радянському тренді, згідно з
яким у світському навчальному
закладі не може бути бого�
слов’я, бо ж освіта відділена від
релігії. Це виглядає нелогічно,
сюрреалістично, не відповідає
реальності зарубіжних євро�
пейських університетів. Бого�
слов’я, поряд з іншими універси�
тетськими науками, займає таке
В обговоренні проблематики взяли участь
ж саме чільне місце, як психоло�
гія, педагогіка, культурологія з
Предстоятель УПЦ Київського Патріархату
відповідними кафедрами. В
Патріарх Філарет і ректор НПУ
поліфонії університетських наук і
ім. М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко
кафедр богослов’я повинно зай�
няти гідну позицію – не вищу або
Держава повністю дистанціюється від змі�
нижчу, а відповідну.
сту підготовки фахівця певної галузі. Тут
– Виникає питання, у порівнянні з
забезпечується університетська автономія,
якщо НЗ робитиме щось не те, тоді він втра� культурологією і мистецтвознавством,
чатиме абітурієнтів. Це, можливо, ідеалізо� що є світськими науками, які ґрунтують�
вана модель. Підготовка навчального плану ся на загальногуманітарних принципах
повинна погоджуватися, напрацюватися з об’єктивності тощо, богослов’я ґрунту�
урахуванням думки роботодавця, ДНЗ це ється на певній релігійній традиції. На
зробити дуже легко: в їх випадку робото� яких засадах богослов’я буде присутнє в
давець і є утримувачем НЗ. Тут проблем не університеті?
– Це теж треба залишити на вибір сту�
буде.
– Як я розумію, навчаючись в бака� дента. Наприклад, пропонується курс
лавратурі, студент може вибирати з “Соціальне вчення православної церкви”,
варіативної частини ті предмети, які який читає доцент, кандидат богословських
будуть відповідати його вибору магі� наук з КПБА. І студент записується на курс,
це його вибір. Студент розуміє, яку дисци�
стратури?
– Це, до речі, також одна із можливих пліну вивчатиме, у викладача якої конфесії
сфер співпраці між НПУ і КПБА, бо студент, навчатиметься.
– Тобто це сторонній щодо НЗ
навчаючись на богослова в семінарії, яка є
моноспеціальним НЗ, може проходити викладач? Яким чином він афілійований
небогословські модулі в НПУ з приписуван� з університетом?
– Якщо ми говоримо про створення
ням цих предметів у диплом. Створювати і
утримувати велику кафедру соціо�гумані� кафедри чи факультету, то потрібно прагну�
тарних дисциплін для ДНЗ досить пробле� ти до конфесійного балансу. Цей викладач
матично і невигідно. Тобто, в ідеалі, такі сту� приходить як штатний працівник, його оби�
денти�богослови зможуть отримувати май� рають студенти, тоді він на наступний рік
нер (miner) завдяки співпраці з класичними працює, якщо ні, тоді він йде. Тут вже нада�
університетами. Це стає абсолютно реаль� ється конкурентне поле для конфесійних
но завдяки цьому закону і цій співпраці. До богословів, тому що студенти будуть визна�
речі, новим законом передбачається отри� чати, хто буде працювати. Є години – рек�
мання другої спеціальності, майнера. тор підписує контракт з викладачем, немає
Наприклад, в університеті Дарема (Durham) – не підписує.
– Це буде кафедра з викладачами
дуже популярним є отримання спеціально�
сті “богослов’я ++” (право, філологія і т.д.), різних конфесій, чи має бути факультет з
що має велику, просто шалену популяр� кафедрами від різних конфесій?
– Ідеальна модель – це існування
ність.
– Другий блок питань стосується факультету, але в наших умовах це мало
того, що в ДНЗ забезпечуються читання реалістично. Факультет створюється за
курсів загальногуманітарного блоку наявності 3 кафедр, на кожній – не менше 5
силами світського навчального закладу, штатних викладачів, котрі мають бути
у нашому випадку НПУ. Як можливий забезпечені годинами. В межах кафедр
зворотній рух, тобто формування і функ� богослов’я створюються секції. Відповідно
ціонування богословських курсів у світ� – православна, католицька, протестантська
ському НЗ? Фахівці КПБА можуть викла� секції. Вони очолюються поважними бого�
словами, які приймаються відповідною кон�
дати в НПУ богословські курси?
– Так, викладачі можуть викладати, фесією. Завідувач кафедри є компроміс�
подібно до сумісників у НПУ, після нострифі� ною фігурою для всіх. Може бути і почерго�
кації їх дипломів. Це стане можливим, коли ве керування кафедрою.
– Останнє питання в цій зустрічі: чи
богословські дисципліни ввійдуть у варіа�
тивну частину за вибором студента, і тоді передбачаються подібні угоди з іншими
вони будуть вписуватися у вкладиш дипло� релігійними навчальними центрами?
– Якби запитали мою думку, то я б
мів студентів НПУ. Це не просто спорадичні
несистемні види співпраці. Не забуваймо, радив підписати низку угод з провідними у
що богослов’я як наука дає можливість під� своїх конфесіях богословськими навчаль�
готовки спільних монографій, проведення ними закладами України: Київською духов�
конференцій, друк наукових видань. Випу� ною академією і семінарією, Українським
скник семінарії зможе друкуватися в універ� католицьким університетом, Українською
ситетському збірнику як кандидат бого� євангельською теологічною семінарією,
слов’я, тому що його документ пройшов Інститутом релігійних наук св. Томи Аквінсь�
державну нострифікацію. Він зможе посту� кого. Неможливо і непотрібно віддавати
пати в докторантуру НПУ, бути членом ради перевагу якісь з юрисдикцій, це ні до чого
тощо. Це справді відкриває величезне поле хорошого не призведе, хіба – до профана�
ції, бо сучасний університет не може вибу�
співпраці в науковій сфері.
– Якщо це рух назустріч, навіщо тоді довуватися по вертикалі, лише в поліфонії.
– Дякую, Віталіє Леонідовичу, за
в світському НЗ богословські структури,
такі як кафедри чи факультеті? ДНЗ не цікаву розмову. Бажаю успіхів в налаго�
дженні зв’язків між світськими та духов�
відкривають кафедри інших напрямів?
– Ось тут є два варіанти відповіді. З ними навчальними закладами!
прагматичної точки зору немає потреби:
Спілкувався
богослов’я розвивається лише в ДНЗ. Їх
фахівці приходять до університету, щоб
Геннадій ЦЕЛКОВСЬКИЙ
розповісти про богослов’я, і вони оформля�
Фото прес�служби КПБА
ються як сумісники, погодинники на якусь
кафедру – культурології або філософії. Тут

5

�Авторська думка

У рефератів є альтернатива?
Довідка про автора:
Юрій Коноваленко закінчив юридичний факультет
Київського національного економічного університету
ім. Вадима Гетьмана. За першою освітою – магістр права.
Спеціалізація: правове регулювання економіки. За дру�
гою вищою освітою, яку здобув у НПУ імені М. П. Драго�
манова, – магістр з педагогіки вищої школи. Нині – аспі�
рант кафедри педагогіки і психології вищої школи НПУ
ім. М. П. Драгоманова та асистент цієї кафедри за суміс�
ництвом.

Суспільство еволюціонує
постійно і невпинно, а сус�
пільні інституції зі своїми
устоями і статутами лише
намагаються його наздоганя�
ти. Їхня неповороткість, а
головне, заорганізованість
саме і створюють різноманіт�
ні гальма чи загати. Їх дово�
диться пересилювати, дола�
ти, оминати, або й, як варіант,
– не помічати.
У вищій школі сьогодні
одним з таких атрибутів став
реферат. Зі способу організації
самостійної роботи студента чи
перевірки його знань реферат
перетворився на зразок форма�
лізму, яким грішать студенти – з
одного боку, а викладачі –з іншо�
го, роблячи вигляд… Саме
роблячи при тому серйозний
вигляд. Мені також у студентські
роки довелось подавати десятки
різноманітних рефератів, нама�
гаючись в інтернетівські шабло�
ни вносити певну ретуш відпо�
відної специфіки. Але десятки
моїх однокласниць і одноклас�
ників, що навчались в універси�
тетах різного профілю і для яких
я особисто знаходив в мережі та
роздруковував необхідні їм
роботи, – нічого до них не дода�
вали і також отримували потрібні
їм оцінки.
На викладацьку роботу мене
привело високе стремління
стати для студентів і другом, і
прикладом. Семінарські заняття
з пятикурсниками�магістранта�
ми підтвердили мої внутрішні
поривання. Це моє. Мені вдаєть�
ся розкрити і викликати аудито�
рію на дискурс і створити атмо�
сферу, в якій студент висловлює
власні міркування і відстоює
власну позицію. Переді мною
начитані, глибоко мислячі осо�
бистості. Я поважаю цих моло�
дих людей і відчуваю взаємне
ставлення. Та ось надійшов і
завершальний етап нашого
семестрового спілкування. За
навчальним планом це реферат.
І… о, бумеранг! На моєму столі
тека роздрукованих і акуратно
підшитих, без будь�якого особи�
стісного втручання текстів зі сві�
тової мережі. Як же так?!
Де відбувся збій? Чим я дав
привід фактично для неповаги
до себе? Чи моїм студентам
байдужа повага до них з боку
викладача? На якому етапі
наших взаємин виник привід для
фальшу? Напевне, кожен з нас
вніс сюди власну частку вини.
Але не тільки.
Проблема, напевне, полягає
і в невідповідності навчальних
планів до сьогоднішніх реалій. У
нас зберігається серед варіантів
самостійної роботи – реферат. А
він вже втратив навчальні та нау�
кові сенси, як для розвитку
знань, так і для науково�пошуко�
вої роботи. Для переважної біль�
шості українських викладачів

6

перевірка рефера�
ту зводиться до
того, щоб визначи�
ти, чи студент під
час його підготовки
читав та вносив
редагування
в
структуру
вже
завантаженої гото�
вої роботи, чи
подав її на перевір�
Підготовка до семінару
ку викладачу як
спосіб
здобути
жовтні 2014 в українській Вікіпе�
оцінку, а не знання. Та й з науко� дії, в середньому:
вої точки зору, що дає універси�
– щосекунди переглядалося
тету справді якісний реферат, 34 сторінки;
справді сильна, ґрунтовна нау�
– кожні 15 секунд здійсню�
кова спроба студента? Поки що валося нове редагування;
– лише свідчення його знань.
– кожні 8 хвилин створюва�
Потім – два роки в архіві, і в лася нова стаття.
макулатуру. Або, якщо викладач
Був досягнутий рекорд відві�
помітить цікавинку в роботі, – дуваності у 89 мільйонів пере�
порадить студенту її опублікува� глянутих за місяць сторінок.”
ти у фаховому виданні або галу�
Щоб зрозуміти масштаби
зевій пресі.
сайту та всю величність проекту,
Одним з виходів з цієї сумної треба знову звернутись до ста�
в даний час ситуації пропоную тистики електронної бібліотеки
не ігнорувати сучасні технології Вікіпедія. За даними її підрозділу
та зміни в суспільстві, адже ці “ВікіВісника”, в цілому “З почат�
фактори еволюціонують вслід за ку існування української Вікіпедії
світом і кожен з нас долучається в ній здійснено 15 мільйонів
до цього в своєму дозвіллі та редагувань. Ювілейне редагу�
інших галузях життя. Отже я вба� вання зробив у статті “Чемпіонат
чаю можливість осучаснити України з футболу 2014–2015:

На викладацьку роботу мене привело високе стремління
стати для студентів і другом, і прикладом
архаїчний вид контролю. Пере�
творити його на справді актуаль�
ну сьогодні справу. Як саме?
Замінити підготовку реферату
на створення статті для відкритої
електронної бібліотеки Wikipea�
dia (далі – Вікіпедія).
Адже сьогодні за допомогою
відкритої електронної бібліотеки
Вікіпедія більшість студентів
готується до практичних занять,
семінарів, лабораторних робіт,
учні готуються до уроків, звичай�
ні люди знаходять потрібну їм
інформацію та збагачують свій
освітній та інтелектуальний
рівень. За даними Вікіпедії, тіль�
ки за жовтень 2014 року україно�
мовна версія ресурсу стала 16�ю
в світі, що в свою чергу відобра�
жається в наступних цифрах “У

друга ліга” користувач Lexusuns.
Як зазначено на його сторінці
користувача – він із міста Кре�
менчук. Загалом цей користувач
зробив 77 101 редагування в
українській Вікіпедії і 5 241 реда�
гування в англійській.”
Керуючись вище поданими
цифрами, можна зрозуміти, що
українські користувачі є надзви�
чайно активними не тільки в
сфері використання інформацій�
ної бази електронної бібліотеки
Вікіпедія, а й в її створенні та
редагуванні. А п’ятнадцять міль�
йонів створених або редагова�
них статей є цьому прекрасним
підтвердженням.
У свою чергу, додавши до
цієї цифри можливу кількість

студентів, яких би вищі навчаль�
ні заклади могли б спрямувати
на написання статей у Вікіпедію
для загального користування,
замість роботи на університет�
ський архів, можна було б спра�
вді перевести цей вид навчаль�
ного контролю на науковий
рівень. Адже студент вже не
дозволив би собі халтурити, як
це відверто відбувається сьо�
годні. Він справді займався б
дослідницькою діяльністю і вни�
кав у проблематику наукового
пошуку, до якого намагається
залучити його ВНЗ, викладач та
програма дисципліни, яку він
вивчає.
Також мотивуючим факто�
ром могло б стати і розуміння
студентами того, що їхня праця
буде загально відкритою, що її
результати зможуть побачити,
або й оцінити, абсолютно всі.
Таким чином, студентів справді
почала б цікавити думка викла�
дача стосовно їхніх робіт. Адже
прізвище кожного було б також
розміщене в статті, що наклада�
ло б певну відповідальність на
автора та створювало б взаємо�
повагу в суб’єкт�суб’єктних від�
носинах студент – викладач та
викладач – студент.
Повернемось до статистики:
“За підсумками місяця українсь�
ка Вікіпедія – з рекордним
показником 89 млн перегляну�
тих сторінок. За рік число пере�
глянутих протягом кожного
місяця сторінок виросло на
16%.” Ці цифри є найкращим
підтвердженням затребуваності
ресурсу. Адже, якщо й далі про�
довжувати доведення мовою
цифр, то щонайменше кожен
українець двічі скористався
українською версією електрон�
ної бібліотеки Вікіпедія.
Матеріально�технічна база
для заміни традиційних рефера�
тів створенням статтей для Вікі�
педії давно існує. Навіть у най�
віддаленіших селах та містечках
країни. Про вищі навчальні
заклади мова не йде. Адже
кожен з них має відповідне
комп’ютерне устаткування та
вихід в мережу Інтернет.
Але й необхідність комп’ю�
терного обладнання в наш час
перестає бути умовою запрова�
дження нової системи. Бо частка
переглядів з мобільних пристро�
їв складає вже 20% від
середньомісячного перегляду
статтей. Це показує, що 19 млн
переглядів ресурсу відбувається
з мобільних телефонів, смартфо�
нів та планшетних комп’ютерів. І
відсоток цей дуже швидко зрос�
татиме. Адже і Президент Поро�
шенко заявив про необхідність
якнайшвидшого старту зв’язку
стандартів 3G та 4G в Україні.
Звісно, що дехто з читачів
може сприйняти мої пропозиції
за якийсь черговий “велосипед”,
які у нас “винаходять” без числа.
Та на користь запропонованого
вже можна навести успішно реа�
лізовані ініціативи у цьому
напрямку з практики діяльності
конкретних ВНЗ, де самостійно
впроваджують таку систему і
вже замінили реферати напи�
санням статтей для Вікіпедії.
Так, ще в минулому році в
Національному технічному уні�
верситеті “Харківський політех�
нічний інститут” було підписано
меморандум про співпрацю між
НТУ “ХПІ” та громадською орга�

нізацією “Вікімедіа Україна”.
Ректор НТУ “ХПІ” професор
Л. Л. Товажнянський, проректор
з науково�педагогічної роботи,
професор В. О. Кравець, про�
фесор Т. В. Данько, а також
координатор “Освітньої програ�
ми Вікіпедії” у м. Харкові
С. Д. Петров, про що розповіда�
лось у ЗМІ, уклали договір, де
йдеться, що для студентів та
аспірантів НТУ “ХПІ” створюва�
тиметься альтернатива само�
стійної форми роботи у вигляді
написання та поліпшення статей
в українській Вікіпедії.
Це є головною ідеєю освіт�
ньої ініціативи громадської орга�
нізації “Вікімедіа Україна”, яка
отримала назву “Освітня про�
грама Вікіпедії”. Також між сто�
ронами було узгоджено прове�
дення навчальних семінарів для
викладачів, студентів та аспіран�
тів університету, мета яких – нав�
чання основ редагування Вікіпе�
дії, консультації з механізмів
реалізації проекту та технічної
підтримки окремого спеціально�
го проекту, створеного в укра�
їнській Вікіпедії – проект: НТУ
“ХПІ”.
У свою чергу, Національний
технічний університет “ХПІ” буде
надавати консультаційну допо�
могу членам громадської органі�
зації “Вікімедіа Україна” та іншим
вікіпедистам з питань різних
галузей науки, а також сприяти�
ме інформаційному наповненню
Вікіпедії статтями та зображен�
нями про університет, його
підрозділи, про відомих викла�
дачів і випускників.
“Ця освітня ініціатива дозво�
ляє ХПІ зробити свій внесок у
розвиток всесвітньої енциклопе�
дії”, – зазначив координатор
“Освітньої програми Вікіпедії” у
м. Харкові С. Д. Петров. А за
словами ректора НТУ “ХПІ”, про�
фессора Л. Л. Товажнянського,
ця угода стала наслідком проек�
ту, який успішно реалізовувався
в НТУ “ХПІ”. За його результата�
ми двадцять двоє студентів�ма�
гістрантів факультету “Бізнес та
фінанси” створили або поліпши�
ли 23 статті в україномовному
розділі Вікіпедії. “Наша спів�
праця з “Вікімедіа Україна”
сприятиме підвищенню рівня
знань студентів та аспірантів, а
для викладачів Вікіпедія стане
інструментом для оцінки критич�
ного мислення студента та аспі�
ранта”, – зазначає професор
Л. Л. Товажнянський.” І по країні
таких прикладів не мало.
Тож саме зараз, коли всту�
пив у дію новий закон Україн
“Про вищу освіту”, постає зав�
дання перетворити поодинокі
спроби
вищих
навчальних
закладів привести свої навчальні
вимоги і засоби їх досягнення у
стандарти української освіти та
підтвердити це відповідними
інструктивними документами.
Щоб сьогоднішній студент, а він
дуже розумний і критично
мислячий, відчував коефіцієнт
корисної дії своєї навчальної
діяльності. Тоді і потреба у
викладачеві�наставнику, і ста�
влення студента до нас отрима�
ють новий глибокий зміст.

Юрій КОНОВАЛЕНКО,
аспірант кафедри
педагогіки і
психології вищої школи

ЛИСТОПАД–ГРУДЕНЬ 2014

�Спогади

В Е Р Т А Ю Ч И

І З

В И Р І Ю

2 листопада 2014 року пішов з життя доктор
філологічних наук, професор, заслужений пра�
цівник культури і освіти, письменник�літерату�
рознавець, художник, визначний громадсько�
політичний та державний діяч, ректор Драгома�
новського університету (1970–1973 рр.) Олексій
Корнійович Романовський
Пропонуємо вашій увазі уривок з книжки
“Олексій Романовський: віхи життя (до 90�річчя)
від дня народження”, що безсумнівно збереже в
пам’яті нащадків ім’я цієї визначної людини та
непересічної творчої особистості.
Зміцнюючи матеріально�технічну базу
1 липня 1970 року стало переломним етапом у
моєму житті. Несподівано мене запросили до Міні�
стерства освіти. У кабінеті міністра за приставним сто�
Вікнами – до сонця. Так зводилась 15'поверхова
лом вже сиділи його заступники П. В. Миргородський і
споруда Палацу Знань, 1971 р.
С. Т. Завало. Міністр Петро Платонович Удовиченко без
будь�яких попередніх розмов сказав: “Ми тут поради�
лись і вирішили призначити вас ректором Київського
педагогічного інституту імені О. М. Горького. Ось уже і
наказ підписав... Так що відмовлятися наче вже й
пізно”. І усміхнувся.
– За довіру дякую... але ж я тільки затіяв будівниц�
тво у себе. Що ж буде там? – запитав я (О. Романов%
ський в цей час очолював Київський педагогічний
інститут іноземних мов і став організатором нового
навчального корпусу – редакція газети).
“Там будівництва вже ніхто не зупинить, а ось тут
треба починати негайно – а ви в цьому вже маєте дос�
від. То, значить, поїхали?... Ми вас представимо”.
О 14�й годині в залі засідань вже сиділи всі члени Вче�
ної ради. Промову міністр почав з того, що днями, після
дощів, у приміщенні інституту впала стеля, зруйнувало�
ся кілька великих аудиторій. “Ганебно господарюєте,
товариші! Тому ми вирішили запропонувати вам вашо� Ректорат педінституту імені О. М. Горького, 1973 р.
го ж випускника О. К. Романовського – хай попрацює
на свою Аlmа Маtеr”. У залі зависла тиша.
“То яка ваша думка?” – цікавиться міністр.
Слово взяв професор�математик М. О. Давидов –
“Що ж це, товаришу міністре, за мода така стала – рек�
торами нам призначають то істориків, то філософів, а
тепер – філолога пропонуєте. А в нас головна ж спе�
ціальність –математика, фізика. Коли ж до них черга
дійде?”
Про себе я подумав: було б добре, коли б завали�
ли... Та після Давидова виступили професори
П. К. Волинський і А. Л. Медушевський та ще кілька
членів Ради на підтримку пропозиції міністерства.
За призначення проголосували одностайно.
Почалися нові митарства. До початку нового
1970–1971 навчального року залишилося рівно два
Розмова про відновлення традиційного кольору
місяці. На капремонт міністерство виділило лише 100
приміщення
педінституту по вулиці Пирогова, 9.
тисяч карбованців, а реально потрібно не менше 400
З професорами М. Бриціним (ліворуч) і
тисяч. Звертаюсь в Держплан – відмовляють, але
запевняють: якщо використаєте свої 100 тисяч, відразу
М. Ярмаченком (праворуч), 1970 р.
ж профінансуємо всі наступні роботи.
Т. М. Шашло, Ю. С. Кобилецький, М. Я. Бріцин,
Капремонтом намічалося повністю замінити ста�
А. П. Грищенко, В. З. Смаль, С. А. Литвинов, А. Г. Сліса�
рий дах, стелі, зруйновані аудиторії, ліквідувати
ренко, Г. В. Січкар, М. Д. Березовчук, Т. Г. Тригуб,
численні перегородки, відновити всі аудиторії і рекреа�
Є. В. Коршак, М. Д. Ярмаченко, М. І. Шкіль, В. І. Бондар,
ції – повернути їм первісний вигляд, обладнати їдальню
К. М. Турчинська, Г. П. Бевз, Л. І. Мацько, П. П. Хропко,
і гардероби у напівпідвальних приміщеннях, провести
П. К. Волинський, І. І. Пільгук, Д. Ф. Ніколенко,
капітальний ремонт аудиторій і службових кімнат,
О. Г. Мороз, В. І. Гончаров, М. І. Жолдак, М. Н. Шеремет,
повернути первинний колір зовнішнього вигляду примі�
Ю. П. Гудзь, О. В. Киричук, С. Д. Максименко, А. Г. Кон�
щення.
форович, З. І. Слєпкань, В. П. Дущенко, В. М. Бенюмов,
Для ремонту було залучено понад 200 професійних
Д. Я. Шелухін, В. М. Синьов, М. В. Левченко, М. І. Бой�
будівельників, на допомогу щодня виділялося 50 сту�
ко, О. В. Кокойло і багато інших. Прихід здібної молоді
дентів. Ремонт контролювали партком і профком інсти�
до керівництва кафедрами, факультетами, іншими
туту. Перший тиждень липня тут трощили перегородки,
підрозділами інституту вніс творчий новаторський дух.
звільняли дахи від піску та сміття. Військові вантажівки
Сьогодні багато з них стали вже академіками, доктора�
щохвилини вивозили десятки тонн сміття. Будівельни�
ми наук, професорами, директорами інститутів, дека�
ки повністю замінили старий дах на залізобетонні кон�
нами факультетів, завідуючими кафедр.
струкції по всьому периметру приміщення. 25 серпня
Взаємна довіра і порозуміння в колективі сприяли
студенти, разом із будівельниками, востаннє мили
поліпшенню навчально�виховної, наукової і господар�
вікна, відмивали підлоги, підмітали подвір’я. Були пов�
ської діяльності інституту. З’явилося чимало нових
ністю замінені меблі, придбано новітнє обладнання.
підручників, навчальних посібників, колективних праць.
Класні дошки замінені на скляні. Придбаний новітній
Життя вимагало поліпшення матеріально�технічної
електронний мікроскоп і ще багато чого. Міністерство
бази. Значно зросло число студентів, у зв’язку з від�
забезпечило фінансування, і старий корпус засяяв
криттям нових факультетів і кафедр виникла потреба
всією первозданною красою.
нових службових і навчальних приміщень. Заняття від�
Так, перший іспит було складено. 1 вересня 1970
бувалися у дві з половиною зміни. Не вистачало місць у
року у відновленому корпусі розпочалися заняття.
гуртожитках.
Наступним кроком було кадрове питання.
1971 рік. Розпочалося спорудження чотирнадцяти�
Ректорат домігся відновлення ліквідованих істо�
поверхового навчально�лабораторного корпусу по вул.
ричного і природничо�географічного факультетів. Було
Тургенівській, 8/14, спортивного комплексу та двох
запрошено для роботи на цих факультетах висококва�
багатоповерхових гуртожитків на лівому березі Дніпра.
ліфікованих фахівців з Академії наук УРСР, сільгоспака�
Виконання будівельно�монтажних робіт було покладе�
демії, інших ВНЗ України. Ряд підрозділів очолили
но на один із кращих трестів “Київміськбуду” (керуючий
маститі вчені старшого покоління та молоді, здібні нау�
– Герой Соціалістичної Праці Свєчніков). Студенти і
ковці. Назву лише декого з них, це: І. Є. Шиманський,
викладачі поруч із будівельниками працювали на цих

ЛИСТОПАД–ГРУДЕНЬ 2014

Л І Т А

важливих об’єктах. Вагому організаторську і виховну
роботу серед викладачів при розбудові інституту здій�
снювали: партком (В. Ю. Ніколаєнко, Б. О. Лобовик),
профком викладачів (Д. О. Тхоржевський, М. Ф. Філо�
неко, І. Т. Горбачук) та студентів (В. В. Левченко,
О. В. Кокойло).
Із завершенням будівництва проблема мате�
ріально�технічного забезпечення ВНЗ була знята на
багато років.
Епохальною подією в житті нашого інституту стала
Міжнародна конференція ректорів педагогічних інсти�
тутів�партнерів СРСР – НДР та інших соціалістичних
країн, яка відбулася 17�23 вересня 1973 року. На кон�
ференцію прибули ректори педагогічних ВНЗ України,
Росії, Німеччини, Польщі, Румунії, Чехословаччини,
Монгольської Народної Республіки та Угорщини.
Заслухано 23 доповіді з важливих проблем національ�
ної специфіки педагогічної діяльності ВНЗ, міжнарод�
них зв’язків і співробітництва, зокрема питань освіти,
виховання, підвищення якості підготовки учителів і
розвитку педагогічної науки.
У конференції взяли участь міністр освіти СРСР
М. О. Прокоф’єв, заступник голови Ради Міністрів
України академік П. Т. Тронько, міністр освіти України
О. М. Маринич, заступник міністра освіти НДР Є. Мах�
ачек, представники партійних, профспілкових, комсо�
мольських організацій.
Нове призначення
14 жовтня 1973 року Указом Президії Верховної
Ради УРСР мене призначено міністром культури Украї�
ни. Постало питання: кому очолити інститут?
Здібних працівників було чимало. Та мені запам’я�
тався закид професора М. О. Давидова, і саме тепер
можна рекомендувати математика – проректора з нау�
кової роботи, молодого, енергійного і вимогливого,
вже доктора математичних наук – Миколу Івановича
Шкіля.
Мою пропозицію прийняли і міністерство, і керівні
органи. І мені нині приємно усвідомлювати, що тодішні
прожекти і задуми про розвиток ВНЗ підхопили і про�
довжили дужі руки молодого колеги Миколи Івановича
Шкіля, котрий потім понад тридцять років очолював
цей навчальний заклад і привів його до статусу Націо�
нального університету.
В успіхах цього прекрасного ВНЗ я бачу звитяжний
труд моїх побратимів – доброчесних, невтомних драго�
мановців, котрі, не шкодуючи часу і здоров’я, трудили�
ся заради слави і зростання свого навчального закла�
ду. А сьогодні спрямовують усі зусилля на підготовку
сучасного учителя – висококваліфікованого, здатного
формувати національно свідоме підростаюче поколін�
ня, розвивають і збагачують педагогічну науку.
Спостерігаючи за роботою проректорів в обох
ВНЗ, я дбав про них, як про своїх наступників. З цією
метою на час відпусток або службових відряджень
надавалась можливість кожному “спробувати ректор�
ського хліба”. Доручення були важливі, пов’язані часті�
ше з адміністративною та господарською діяльністю.
Це стало у пригоді В. О. Лебедєвій, котра більше року
виконувала обов’язки ректора, М. І. Шкілю, а пізніше й
Г. І. Артемчуку, який ось уже понад два десятиліття
успішно очолює КНЛУ.
Життя невпинно рухається вперед: зростають
параметри і завдання освітніх установ у нових соціаль�
но�економічних відносинах. Педагогічна освіта, пря�
муючи в європейське співтовариство, вимагає модер�
нізації і створення нової філософії вирішення стратегіч�
них, тактичних і своїх власних завдань.
У цих умовах на старт виходять молоді, дужі люди з
новим світобаченням і світосприйняттям. Підтвер�
дженням цього є прихід у педагогічний ВНЗ відомого
вченого, педагога�новатора, академіка НАПН України
професора В. П. Андрущенка. Саме йому належить
дослідження історії заснування і шляхів розвитку Київ�
ського Національного педагогічного університету
ім. М. П. Драгоманова. Дбаючи про дальший розвиток
матеріально�технічної бази і поліпшення добробуту
колективу, він заснував благодійний фонд імені
М. П. Драгоманова. Його багатий досвід і невсипуча
енергія, його робота разом зі своєю командою відомих
учених�ентузіастів
–
проректорів:
В. П. Беха,
Г. І. Волинки, П. В. Дмитренка, І. І. Дробота, Р. М. Вер�
нидуба, А. П. Кудіна, О. С. Падалки, спираючись на
досягнення і традиції свого потужного професорсько�
викладацького колективу, дають могутній імпульс і від�
кривають широкі перспективи розвитку цього славет�
ного флагмана педагогічної науки.
Про пост міністра культури я ніколи не мріяв і діз�
нався про це за кілька днів до виходу Указу Президії
Верховної Ради.

7

�Освітянський пантеон

Вдячність учителю!

Пішла у Вічність світла, інтелігентна,
справедлива і надзвичайно добра Люди�
на. Міністр культури України, ректор двох
відомих в державі ВУЗів, управлінець,
письменник – це для широкого суспіль�
ного загалу. Хто ж мав щасливу можли�
вість бачитись, спілкуватись, співпрац�
ювати з Олексієм Корнійовичем, назав�
жди залишився зачарованим його вишу�
каним, мудрим словом, позитивним
поглядом Людини, яка знала життя з гли�
бини.
Для нас, молодих викладачів, студен�
тів�горьківців початку 1970�х, ректор
Романовський запам’ятався перш за все
як Великий Будівничий. Прийнявши
педінститут імені М. Горького не у най�
кращому матеріальному стані, Олексій
Корнійович з перших тижнів розробив
концепцію розбудови навчальних корпу�

сів, бібліотек, спортивно розважальних
площ тощо. Через досить короткий час
ректорське бачення перспективи інсти�
туту, ідеї були сприйняті кожним студен�
том, викладачем, співробітником.
Його зусиллями, енергією, авторите�
том був “відвойований” будівельний май�
данчик для зведення сьогоднішнього
гуманітарного корпусу по вул. Тургенів�
ській, придбаний навчальний корпус по
вул. Воровського, де розмістились істо�
ричний та дефектологічний факультети,
майданчик для будівництва у майбутньо�
му спортивного комплексу і т.д.
В житті кожного із нас, як і багатьох
колег, Олексій Корнійович відіграв дуже
важливу особистісну роль.
А ще не могла була пройти непоміче�
ною його турбота про студента. Для
Олексія Корнійовича кожний студент був
колегою, партнером у вирішенні будь�я�
кої справи. До студентів він звертався
тільки на Ви. Такі люди – місіонери поси�
лаються на землю (народжуються) для
вирішення проблем надзвичайного вимі�
ру. Але, на жаль, все це в минулому.
Наша Вам вдячність і шана!
Директор Інституту корекційної
педагогіки і психології,
академік Віктор Синьов,
першокурсники 1972 року, тепер
директор Інституту філософської
освіти і науки, професор Іван Дробот,
директор Інституту іноземної філоло�
гії, професор Володимир Гончаров

Пам’ятаємо! Любимо! Сумуємо!
2 листопада 2014 року на 97 році
життя помер відомий державний діяч,
літературознавець, перекладач, почес�
ний професор НПУ імені М. П. Драгома�
нова, доктор філологічних наук, про�
фессор Олексій Корнійович Романов�
ський.
Романовський О. К. народився 18 лю�
того 1918 року в с. Талова Балка Світло�
водського району Кіровоградської області.
Трудову діяльність розпочав у 1934 році
вчителем російської мови та літератури в с.
Талова Балка. У час Другої світової війни
брав участь у боях на Південно�західному
фронті. У 1951 році закінчив Київський
педагогічний інститут ім. О. М. Горького, у
1958 р. – Академію суспільних наук при ЦК
КПРС.
Понад п’ятнадцять років О. К. Рома�
новський був на партійно�політичній і про�
пагандистській роботі: працював у Пен�
зенському обкомі партії, керівником полі�
твідділу Південно�Західної залізниці, був
секретарем Київського міськкому Компар�
тії України. З 1963 року перейшов на науко�
во�педагогічну роботу: працював старшим
науковим співробітником та вченим секре�
тарем Інституту літератури ім. Т. Г. Шевчен�
ка АН України, ректором Київського дер�
жавного педагогічного інституту іноземних
мов, ректором Київського державного
педагогічного інституту ім. О. М. Горького.
Протягом чотирьох років обіймав пост міні�
стра культури України (1973�77 рр.), потім

Газета Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова
“Педагогічні кадри”. Свідоцтво про
реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р.

8

повернувся на посаду ректора Київського
державного педагогічного інституту іно�
земних мов, де після виходу на пенсію
працював професором�консультантом. На
посаді ректора Київського гуманітарного
інституту керував діяльністю цього приват�
ного вищого навчального закладу.
О. К. Романовський був членом Прези�
дії Українського комітету захисту миру,
депутатом Верховної Ради України, членом
Спілки письменників України, багато років
очолював Спілку ректорів вищих навчаль�
них закладів міста Києва.
Автор понад 200 статей з питань теорії
та історії літератури, освіти та культури.
Його перу належать монографії: “Із історії
підготовки Першого Всесоюзного з’їзду
письменників” (1958), “Знаменна віха”
(1965, 1970), “Партія веде” (1967), “Літера�
тура Ленінського гарту” (1969, 1973, 1979),
“Жизнь во имя будущего” (1984). Член
Спілки письменників України, заслужений
працівник народної освіти України, заслу�
жений працівник культури України, почес�
ний доктор Київського державного лінгві�
стичного університету, почесний професор
Національного педагогічного університету
імені М. П. Драгоманова.
Нагороджений орденами “Знак поша�
ни” (1961 р.), “Трудового Червоного Прапо�
ра” (1971, 1976), “Вітчизняної війни” ІІ сту�
пеня (1985 р.), “Дружби Народів” (1986 р.),
“Богдана Хмельницького” ІІІ ступеня
(1999 р.), “За заслуги” ІІІ ступеня (2008 р.)
та 19 медалями, а також золо�
тою медаллю ”Борцю за мир”
(1970); Почесними Грамотами
Верховних Рад України (1988),
Естонії (1974) та Білорусії
(1975).
Світла пам’ять про Олексія
Корнійовича Романовського –
невтомного трудівника, добро�
зичливу й порядну людину –
збережеться у серцях багатьох
людей, які мали щастя особи�
стого з ним спілкування.

Головний редактор Сергій Русаков
Літературні редактори
Галина Голіцина, Людмила Кух
Комп’ютерне складання
і верстання Тетяни Ветраченко
Фото Василя Тимошенка
Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9,
редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85,
факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua

Поціновувач думки
Передчасно пішов із життя талановитий
вчений і педагог. Колеги по кафедрі назива�
ли його “українським Сократом”, студенти,
які любили цікаві розмови, завжди затриму�
валися після занять для розмови з ним. Він
мав власний погляд на сучасні процеси і
ділився ним з оточуючими. Тридцять років
свого високого натхнення присвятив Драго�
мановському університету. Це професор
кафедри філософії Володимир Дорошке�
вич.
За базовою освітою він був фізиком�теоре�
тиком. Але у 1968 році отримав запрошення від
професора Олександра Шугайліна в аспіранту�
ру з філософських проблем природознавства у
Київському університеті імені Шевченка. Само�
стійно захистив тему “Гносеологічний аналіз
поняття “феноменологічна теорія” у фізиці”. З
Драгомановським університетом познайомив�
ся, коли працював у відділі наукових досліджень освітянського міністерства.
Коли зіткнувся з інститутом імені Горького (нині НПУ імені М. П. Драгоманова),
полюбив його і душею, і розумом. Туди його запросили викладачем. І саме там
сталось його становлення як філософа.
На кафедрі філософії діяла відома наукова школа професора Григорія
Волинки “Історична еволюція світової і вітчизняної філософії в освітньому кон�
тексті”. Напрям, який в ній представляв Володимир Дорошкевич, – дослідження
античної філософії, а саме – вивчення постаті Геракліта. Антична філософія зага�
лом залишається загадкою для сучасного покоління. Як в той давній час міг ста�
тись такий потужний спалах розуму і інтелекту? Дорошкевич наголошував: “Про
сьогоднішній інформаційний простір не виникає питань, а от щодо Античності –
їх безліч. Адже досягнення античних філософів можна порівняти з сучасними. І
це незважаючи на те, що умови були первісними, але результати вражають”.
Тому він і зацікавився цією темою і запитанням “Який зміст вкладали перші філо�
софи у свої твори?”. Став розробником авторських концепцій. Нещодавно ним з
колегами була видана книжка, де вперше у світовій філософії викладено філо�
софський погляд на сон і введено поняття “Інтелектуальний сон”. Говорив, що
зможемо використати цю концепцію на практиці.
Його підхід до викладання змінюється лише з новим поколінням. Іноді повто�
рював: “Нинішнє покоління більш оперативне – життя різноманітне, тому і пот�
рібно бути оперативним. Для покоління, що входить у буремне життя, це є пози�
тив. Молодь готова до цієї швидкості, а якщо молодь готова до неї, то чому б і ні.
Є певні виклики часу, і на них слід відповідати. Виклики змінюються, і в них пот�
рібно орієнтуватись. Молодь в цьому бездоганна. Досліджуючи проблему часу, я
лише переконався, що майбутнього ніхто не знає і всі футурологічні передбачен�
ня є дуже суб’єктивними. Адже завжди присутній елемент спонтанності. Все в
людині буде ґаразд, якщо вона буде готовою до несподіваного”.
Вважав, що філософ має допомагати у виборі шляху для найбільш оптималь�
ного життя. Що філософ потрібен саме в цьому. Особливо зважаючи на моло�
дість нашої держави. Що філософія напрацювала стільки ідей, що тепер має ста�
вати практичною. Це її наступний крок до зближення з дійсністю.
До останніх днів працював над проблемою часу. Філософія не змогла поки
що дати відповіді на запитання: що таке час? В чому його зміст? Як він впливає
на людину як суспільну істоту? Шукав формулу вирішення цих питань.
Радив сучасним студентам… досліджувати і самих себе. Бо стан самопізнан�
ня дуже корисний. Старшому поколінню радив бути більш гуманним. Вважав, що
з часом в людині все закріплюється, вона вкорінюється, досвід застигає, забу�
вається власний шлях, і вона стає більш жорсткою, нетерпимою, лає молодь.
Потрібно давати молоді більше свободи. А якщо даєш пораду, то інколи слід
говорити “не знаю”. Молодь, якщо їй так скажуть, сама розбереться і навчиться.
Молоді було цікаве саме його “не знаю”, або саме його пояснення. Студенти
сумують. Таких світлих і самодостатніх людей не вистачає. Не вистачає в цілому
суспільстві. А от йому – аскету, вистачало всього. І невеликої зарплати, і не дуже
міцного здоров’я. Він жив духовністю і наукою, молоддю, творчістю. Цього йому
доля не пошкодувала. Хоч у ранньому дитинстві позбавила батька, славетного
українського літературознавця, через сталінський арешт. І приклеївши на всі
дитячі і юнацькі роки ярлик “сина ворога народу”. Це не озлобило душу дивовиж�
ної людини – Володимира Олександровича Дорошкевича.
Нині його душа у кращих світах. Але залишене ним тут, на землі, житиме в
душах дуже багатьох і передаватиметься новим поколінням.

Колектив кафедри філософії
Колектив Інституту філософської освіти і науки

Втрачений студентський квиток КВ № 09550693 Баковської
Оксани Володимирівни вважати недійсним.

Видрукувано
у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова.
Наклад 1000 примірників.
Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова
м. Київ–30, вул. Пирогова, 9
е-mail: Npu.press@i.ua
Свідоцтво про реєстрацію № 1101
від 29.10.2002 р.

Відповідальність за достовірність інформації
несуть автори.
Позиція редакції не завжди збігається
з авторською.
Рукописи не рецензуються і не повертаються.

ЛИСТОПАД–ГРУДЕНЬ 2014

�</text>
                  </elementText>
                </elementTextContainer>
              </element>
            </elementContainer>
          </elementSet>
        </elementSetContainer>
      </file>
    </fileContainer>
    <collection collectionId="17">
      <elementSetContainer>
        <elementSet elementSetId="1">
          <name>Dublin Core</name>
          <description>The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/.</description>
          <elementContainer>
            <element elementId="50">
              <name>Title</name>
              <description>A name given to the resource</description>
              <elementTextContainer>
                <elementText elementTextId="2835">
                  <text>&lt;h4&gt;Педагогічні кадри. 2014/2015 рік&lt;/h4&gt;</text>
                </elementText>
              </elementTextContainer>
            </element>
          </elementContainer>
        </elementSet>
      </elementSetContainer>
    </collection>
    <itemType itemTypeId="1">
      <name>Текст</name>
      <description>Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст.</description>
    </itemType>
    <elementSetContainer>
      <elementSet elementSetId="1">
        <name>Dublin Core</name>
        <description>The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/.</description>
        <elementContainer>
          <element elementId="50">
            <name>Title</name>
            <description>A name given to the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="2838">
                <text>&lt;h4&gt;Педагогічні кадри. № 3-4 (1645-1646) (листопад-грудень 2014 року)&lt;/h4&gt;</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="40">
            <name>Date</name>
            <description>A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3215">
                <text>2024-02-15</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="49">
            <name>Subject</name>
            <description>The topic of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3216">
                <text>педагогічна освіта</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3217">
                <text>вища освіта</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3218">
                <text>вища школа</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3219">
                <text>історія педагогіки</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3220">
                <text>Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="42">
            <name>Format</name>
            <description>The file format, physical medium, or dimensions of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3221">
                <text>text/pdf</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="44">
            <name>Language</name>
            <description>A language of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3222">
                <text>українська</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="80">
            <name>Bibliographic Citation</name>
            <description>A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible.</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3223">
                <text>Педагогічні кадри. № 3-4 (1645-1646) (листопад-грудень 2014 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2014.</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="41">
            <name>Description</name>
            <description>An account of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3224">
                <text>Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри"</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="45">
            <name>Publisher</name>
            <description>An entity responsible for making the resource available</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3225">
                <text>Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="43">
            <name>Identifier</name>
            <description>An unambiguous reference to the resource within a given context</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3226">
                <text>https://libdc.udu.edu.ua/items/show/209</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="37">
            <name>Contributor</name>
            <description>An entity responsible for making contributions to the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3227">
                <text>Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3228">
                <text>Русаков, Сергій (головний редактор)</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
        </elementContainer>
      </elementSet>
    </elementSetContainer>
    <tagContainer>
      <tag tagId="174">
        <name>вища освіта</name>
      </tag>
      <tag tagId="177">
        <name>вища школа</name>
      </tag>
      <tag tagId="178">
        <name>історія педагогіки</name>
      </tag>
      <tag tagId="187">
        <name>Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова</name>
      </tag>
      <tag tagId="173">
        <name>педагогічна освіта</name>
      </tag>
      <tag tagId="176">
        <name>Український державний університет імені Михайла Драгоманова</name>
      </tag>
    </tagContainer>
  </item>
  <item itemId="210" public="1" featured="0">
    <fileContainer>
      <file fileId="249">
        <src>https://libdc.udu.edu.ua/files/original/5912a03d33d1bd93b86321e387b0657c.pdf</src>
        <authentication>9c7b0ab9053f71aaffabd43aa15ec2de</authentication>
        <elementSetContainer>
          <elementSet elementSetId="1">
            <name>Dublin Core</name>
            <description>The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/.</description>
            <elementContainer>
              <element elementId="50">
                <name>Title</name>
                <description>A name given to the resource</description>
                <elementTextContainer>
                  <elementText elementTextId="3628">
                    <text>&lt;h4&gt;Педагогічні кадри. № 5 (1647) (січень-березень 2015 року)&lt;/h4&gt;</text>
                  </elementText>
                </elementTextContainer>
              </element>
              <element elementId="48">
                <name>Source</name>
                <description>A related resource from which the described resource is derived</description>
                <elementTextContainer>
                  <elementText elementTextId="3919">
                    <text>&lt;a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/17"&gt;Педагогічні кадри. 2014/2015 рік&lt;/a&gt;</text>
                  </elementText>
                </elementTextContainer>
              </element>
            </elementContainer>
          </elementSet>
          <elementSet elementSetId="4">
            <name>PDF Text</name>
            <description/>
            <elementContainer>
              <element elementId="125">
                <name>Text</name>
                <description/>
                <elementTextContainer>
                  <elementText elementTextId="4480">
                    <text>ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ

№ 5 (1647)
СІЧЕНЬ�БЕРЕЗЕНЬ 2015 РОКУ

НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

Пам’ять

Рік потому

Квіти від драгомановців до Пам’ятного Хреста Героям Крут

Д

елегація НПУ імені М. П. Драго�
манова у складі ректора вишу
Віктора Андрущенка, директо�
ра�проректора Інституту мистецтв,
Героя України Анатолія Авдієвського,
першого проректора з організації нав�
чально�виховної роботи і економіки
Олега Падалки, голови трудового
колективу співробітників НПУ Івана
Горбачука та Віце�президента НАПН
України, члена Вченої ради НПУ Андрія
Гуржія поклали квіти до Пам’ятного
Хреста Героям Крут на Аскольдовій
могилі у Києві.
Щороку драгомановці із сумом
вшановують дату 29 січня та відвідують
меморіал, де перепоховано частину
загиблих молодих відважних хлопців,
серед яких левова частка студентів,
гімназистів, що віддали життя за сво�
боду та незалежність рідної землі.
Сьогодні тисячі українців на сході держави знову боронять її волю. Віктор Петрович зазначив, що подвиг
курсантів Першої української військової юнацької школи та бійців Помічного куреня Січових стрільців назавжди
залишиться в пам’яті українського народу. “Така молодь – приклад великого патріотизму й відданості своїй
землі для усіх майбутніх поколінь. Студенти й викладачі Драгомановського університету схиляють голови перед
світлою пам’яттю своїх колег�попередників, тих, хто сьогодні пильнує й відвойовує мирне небо над нашими
головами”, – наголосив ректор.

Прес�служба університету

Герої не вмирають!

Вшанування пам’яті Небесної сотні
2�го березня викладачі та студенти Драгома�
новського університету розпочали весняний
семестр з вшанування пам’яті Небесної сотні.
На початку цього навчального року на території
Націоналнього педагогічного університету імені
М. П. Драгоманова керівництвом університету за уча�
стю Святійшого Патріарха Київського і всієї України�
Руси Філарета було відкрито і освячено пам’ятник на
честь Небесної сотні. Після двомісячних зимових кані�

кул студенти Інституту філософської освіти і науки іні�
ціювали розпочати навчання з символічної зустрічі для
того, щоб покласти квіти біля пам’ятника у вигляді
козацького хреста і ще раз згадати героїчний подвиг
українців. До філософів приєднались студенти Інсти�
туту корекційної педагогіки та психології, Інституту
політології та права та ін.
Під час заходу перед присутніми виступив дирек�
тор Інституту філософської освіти і науки проф. Іван
Дробот. “Сьогодні ми починаємо нав�
чання після тривалих канікул з заходу,
який ініціювали самі студенти. Ми
вдячні кожному, хто мужньо захищав і
захищає нашу Батьківщину!”, – зазна�
чив очільник ІФОНу. Далі слово взяла
голова Студентської ради ІФОН Анна
Яценко, яка підкреслила, що перед
країною постають нові виклики: “Коли
закінчиться війна на Сході і бійці
повернуться додому, ми повинні пока�
зати, що чекаємо і пишаємось ними”.
Після вшанування пам’яті студен�
ти та викладачі розійшлись по аудито�
ріям університету.

ПРО ТЕРПіННЯ і СМіЛИВіСТЬ
НАПЕРЕДОДНІ відзначен�
ня першої річниці Революції
гідності ми поспілкувались зі
студентом нашого університету
Самуїлом Проскуряковим, який
брав активну участь у мітингах і
публічно заявляв про свою
позицію як тоді, так і сьогодні.
– Самуїле, що спонука�
ло Вас вийти рік тому на
Майдан?
– Я не був прихильником
протестного руху за євроінте�
грацію і ставився до нього
вкрай скептично. Райдужні еко�
номічні перспективи від інте�
грації в ЄС і всі ті блага, які
нібито повинні були одразу ж
з’явитись, мене мало цікавили.
Але після розгону силовиками
Євромайдану я зрозумів, що
більше терпіти свавілля не можна. Перевертні в погонах, мажори,
продажні судді і чиновники… Побиття студентів стало останньою
краплею. 1�го грудня разом з друзями я вже був на вул. Банковій.
Зізнаюся, в той момент я взагалі не думав, що зі мною може щось
трапитися, я знав лише одне: не можна залишатися осторонь.
Залишити все як є і жити в страху, сподіваючись, що тебе омине
така доля, для мене означало перестати бути людиною.
– Під час одного з протистоянь ви отримали тяжкий
опік. Як це сталось?
– Опік я отримав 18�го лютого на розі вулиць Інститутської і
Шовковичної. Тоді вул. Шовковична була перекрита палаючими
вантажівками, які блокували підступи до парламенту, а вул. Інсти�
тутську перекривали силовики. Я пішов вперед з трофейним
щитом під номером 4, який мені віддав поранений майданівець.
Була організована стіна з щитів, що прикривала незахищених
мітингувальників позаду. При спробі підійти ближче до позицій
силовиків у пролом між щитами потрапила світло�шумова грана�
та, яка прямо перед обличчям розірвалась в польоті. Якби не про�
тигаз на обличчі, я б залишився калікою. Права рука була не захи�
щена, от і постраждала найбільше. На допомогу мені прийшли
мітингувальники, відвівши вбік, бо я нічого не бачив. Згодом в
безпечне місце відвів комендант донецького намету. Вже на Май�
дані Незалежності мене зустрів друг Андрій Шарапов, але
оскільки метро було перекрито, нам довелося переховуватись на
квартирі друга сім’ї, щоб змінити одяг і вимитися. Більшу частину
шляху в гуртожиток йшли пішки. Було дуже холодно, а так як
светр згорів, то на мені був лише тоненький светрик. Андрій без
вагань віддав свою куртку.
Взагалі настрій на Шовковичній та Інститутської був бойовий.
Нам здавалося, що ми зможемо відтіснити силовиків якомога
далі. Ніхто навіть не уявляв, що чекає Майдан попереду.
– Минув рік. Самуїл, ви не розчаровані? Як вважаєте –
чи досягнуті вимоги, які тоді висували люди?
– Повірте, я шкодую лише про бездіяльність, нерішучість і
вагання. Необхідно сміливо жити, адже хто гарантує, що втікши з
поля бою, ти одного разу не захочеш обміняти всі прожиті тобою
дні на всього один шанс, щоб повернутися і сказати супротивни�
ку: «Ти можеш відняти моє життя, але тобі не відняти моєї свобо�
ди»?
Що стосується вимог, то вважаю, що велика частина нашої
країни – це злякані люди, які роз’єднані і озлоблені через висна�
жливу працю і приниження. Прогнила не лише влада, а й вся
система. Лікування і перетворення не відбудуться за помахом
чарівної палички. Потрібно багато часу і сил, а ще потрібно вра�
хувати зовнішні чинники, які заважають реабілітації. Головне –
набратися сил і терпіння, не роздувати етнічний конфлікт. Сьо�
годні потрібно просвіщати і піднімати людей, плекати в них насін�
ня свободи, справедливості, мужності і терпимості.
– Як Ви змінились за рік, що минув?
– Я повірив у людей.

Сергій РУСАКОВ
Фото Владислави Ритченко

Конференція

Спілкувався Сергій РУСАКОВ

Вітаємо

Інтерв’ю

Віктор
Андрущенко:
“За нами
держава...”

Віктор Синьов
“Давайте
поміркуємо разом!”

Тижневику
“Освіта” – 75

стор. 3

стор. 4�5

стор. 7

�Фотоогляд

10 РЕЗОНАНСНИХ ПОДІЙ 2014 РОКУ
На Конференції представників трудового колективу вишу у доповіді про роботу в 2014 році ректор універси�
тету академік Віктор Андрущенко звернув увагу на десять резонансних заходів, проведених університетом у
звітний період. Пропонуємо увазі читачів фотоогляд.

П

П

резентація
науково�ос�
вітнього ін�
тернет�порталу до
200�ліття з дня
народження Тараса
Шевченка

роведення
Міжнародної
науково�прак�
тичної конференції
«Українська
мова
вчора, сьогодні, зав�
тра в Україні і світі»

В

ідкриття ауди�
торії�музею
Тараса
Шев�
ченка в Інституті укра�
їнської філології та
літературної творчо�
сті імені А. Малишка

З

акладання ка�
меня для май�
бутнього мону�
мента в парку імені
Андрія Малишка на
честь
столітнього
ювілею митця

В

С

становлення
пам’ятного
знаку на честь
Небесної сотні

творення Між�
народної ака�
демії соціаль�
ної роботи

П

ідписання уго�
ди про спів�
працю гумані�
тарних Інститутів ви�
шу з церковниками

17
викладачів
нашого університету
отримали
вчене
звання професора, а
60 – вчене звання
доцента

2

З

апочаткування
традиції Днів
кар’єри в уні�
верситеті та креатив�
ного студентського
фестивалю
ART
PRAKTIK STUDETS

В

исоке держав�
не
визнання
отримали ви�
кладачі: Ольга Бабкі�
на, Володимир Сер�
гієнко, Галина Сав�
чук

БЕРЕЗЕНЬ 2015

�Конференція трудового колективу

Віктор Андрущенко:
“За нами держава, яку треба захищати усіма доступними нам засобами”
21 січня 2015 року в НПУ імені
М. П. Драгоманова відбулась Конфе�
ренція представників трудового
колективу вишу. Свою звітну доповідь
про роботу в 2014 році до розгляду
колег подав ректор університету Вік�
тор Андрущенко. Публікуємо скоро�
чену версію доповіді, розширений
текст ви можете знайти на офіційному
сайті університету.
“Вельмишановні колеги!
Завершився важкий і суперечливий 2014
рік. Ми перегортаємо ще одну сторінку нашої
власної історії. Й намагаємось зрозуміти її у
тому вигляді, якою вона залишиться у нашій
пам’яті.
Минулий рік став роком Революції гідно�
сті, радикального оновлення державної влади,
початком реформ, які мають вивести Україну
на передові ролі європейської, а може, й світо�
вої історії.
Одночасно цей рік позначився тисячами
загиблих героїв, анексією Криму, агресією
колишнього «старшого брата» у наші землі.
Фактично Україна перебуває у стані війни, де
гинуть люди, руйнуються матеріальні цінності,
нівелюється довіра людини до людини.
Жити і працювати в цих умовах неймовір�
но важко. Але треба. Бо за нами – молодь, сту�
денти, власні сім’ї і держава, яку треба захи�
щати усіма доступними нам засобами.
Як і в попередні роки, університет завжди
знаходився в епіцентрі подій і звершень. Наші
студенти і викладачі були і залишаються
активними учасниками Майдану. Активісти
постійно збирають і передають на підтримку
армії десятки й сотні тисяч гривень. Декілька
викладачів і студентів нині знаходяться в зоні
бойових дій. В університеті організована
психологічна служба для реабілітації людей,
опалених війною.
Одним словом, університет працює.
Разом із суспільством. Незважаючи на обста�
вини, негаразди, суперечності. Як і в поперед�
ні роки, університет виконує свою головну
функцію – підготовку учительських кадрів, а
також фахівців інших кваліфікацій у відповідно�
сті з вимогами нашого буремного часу.
Ні на хвилину не переривались лекційні і
семінарські курси та перспективні наукові дос�
лідження. Більш виважено з точки зору націо�
нальних інтересів розгорталось міжнародне
академічне співробітництво.
Незважаючи на обмежене фінансування,
проводились ремонтні роботи. Ми також від�
шукали й реалізували ресурси для соціальної
підтримки викладачів, студентів та співробіт�
ників, їх оздоровлення.
Трудова угода виконана нами практично в
повному обсязі.
Власне, це і є головним результатом нашої
спільної діяльності у минулому році. І я хочу
висловити глибоку вдячність кожному виклада�
чеві, співробітнику і студенту за розуміння
ситуації і самовіддану працю із зрощення інте�
лектуального потенціалу нашої держави.
* * *
Наш університет сьогодні – це 30 тисяч
студентів; майже 2000 викладачів; 1500 спі�
вробітників. Загальний контингент людського
потенціалу визначається числом 35 тисяч осо�
бистостей – людей творчих, мислячих, дієвих.
Зверніть увагу: 200 власних докторів наук,
майже 700 кандидатів наук, 12 власних членів�
кореспондентів та академіків державних ака�
демій, 14 народних і 35 – заслужених артистів
України, понад 70 заслужених діячів науки,
освіти, культури!
Особливістю цього року став прийом за
переводом близько 550 осіб – з вишів АР
Крим, Донецької і Луганської областей. Науко�
во�педагогічні працівники, працівники дирек�
цій, приймальної комісії і навчально�методич�
ного центру вирішили значний обсяг нестан�
дартних організаційних та академічних питань
для підтримки та успішної адаптації прибулих
студентів.
У 2014 році ліцензовано 15 нових освітніх
програм та спеціальностей: професійна осві�
та; фізична реабілітація; менеджмент соціо�
культурної діяльності; видавнича справа та
редагування; соціальна допомога; дорадниц�
тво; управління інноваційною діяльністю;
управління проектами; консолідована інфор�
мація. Добре слово й вдячність за організацію
цього процесу я висловлюю доценту Ганні
Денискіній, а також директорам Інститутів �
Володимиру Беху, Анатолію Висоцькому, Ірині
Загарницькій, Володимиру Ісаєнку, Миколі
Корцю, Аллі Ярошенко.
В університеті здійснюється підготовка
іноземних громадян в обсязі 750 осіб на рік.
Більшість з них здобувають фах в Інститутах
економіки та управління, природо�географіч�
ної освіти та науки, Інституті мистецтв.
Незважаючи на зміни графіку навчально�
го процесу, навчальні плани і програми вико�
нані в повному обсязі. Результати заліково�ек�
заменаційних сесій показали високий рівень
знань студентів, відповідальність та вимогли�
вість викладачів, організованість персоналу.

БЕРЕЗЕНЬ 2015

* * *
Відомими в Україні і за її межами є науко�
ві школи академіків Миколи Шкіля, Любові
Мацько, Мирослава Жолдака, Віктора Синьо�
ва, Володимира Бондаря, Миколи Шута, інших
науковців університету. Фактично вони ство�
рили й постійно оновлюють наукове підґрунтя
модернізації педагогічної освіти. За розробка�
ми наших вчених нині функціонує вся педаго�
гічна освіта держави. Наукову школу з філосо�
фії Григорія Волинки конструктивно підхопила
й продуктивно розгортає професор Наталія
Мозгова.
Вагомими науковими наробками заявили
про себе молоді науковці – Світлана Ставиць�
ка, Юлія Бех, Наталія Макаренко, Ігор Немчи�
нов, Світлана Крилова, Тетяна Андрущенко.
У структурі університету діяли 20 науково�
дослідних центрів та 25 науково�дослідних
лабораторій, активно функціонують близько
200 студентських наукових гуртків і 530 про�
блемних груп.
Протягом звітного року науковці НПУ опу�
блікували більше 2 500 наукових праць (книги,
статті, підручники, навчальні посібники)
загальним обсягом більше 6 тисяч друкованих
аркушів.
Високий резонанс мають міжнародні нау�
кові форуми, які проводяться в університеті.
Серед них: міжнародна Гумбольдт�Конферен�
ція “Освіта і наука та їх роль в соціальному та
індустріальному прогресі”; міжнародний інно�
ваційний семінар “Евалюація освітнього про�
стору”; міжнародна конференція «”Постать і
спадщина Тараса Шевченка та розвиток укра�
їнської культури і мистецтва ХІХ – початку
ХХІ ст.”; “Актуальні проблеми логопедії”;
“Соціальна політика: концепції, технології,
перспективи”; “Актуальні проблеми міжнарод�
ної післядипломної освіти”; “Юридична освіта і
наука в Україні: традиції та новації”; “Інформа�
ційно�комунікаційні технології в освіті” та бага�
то інших.
Важливим завданням, яке стоїть перед
науковцями університету, є збільшення кілько�
сті міжнародних науково�дослідних проектів,
договірних наукових досліджень, грантів на
виконання наукових досліджень. Значні перс�
пективи у цьому відношенні пов’язані з участю
в реалізації програми “Horizont – 2020” Євро�
пейського союзу. Знаковою подією є схвален�
ня наприкінці року кредитним комітетом Євро�
пейського інвестиційного банку фінансування
проекту “Зелений університет”.
* * *
Важливою складовою наукової діяльності
університету є підготовка кадрів через навчан�
ня в аспірантурі та докторантурі. Контингент
аспірантів, докторантів та здобувачів універ�
ситету перевищує нині 1 000 осіб.
Саме для них, власне, як і для інших нау�
ковців�дослідників, функціонують 23 спеціалі�
зовані вчені ради, на засіданнях яких у 2014
році захищено близько 150 дисертацій. При�
ємно повідомити, що серед них – 30 докторсь�
ких та 117 кандидатських дисертацій.
Серед наших викладачів докторські
дисертації захистили 5 викладачів: Тетяна
Зелінська, Алла Кравченко, Ольга Добродум,
Людмила Іванова, Василь Федоришин.
Успішне функціонування аспірантури та
докторантури тісно пов’язане з діяльністю
Наукової бібліотеки та видавничої справи,
зокрема, наукових часописів, особливо, їх
присутності у інтернет�просторі та співпраці з
іноземними видавничими центрами, їх відпо�
відність вимогам МОН України та наукоме�
тричних баз даних SCOPUS та Web of Science.
Проректора з наукової роботи професора
Григорія Торбіна прошу звернути на це осо�
бливу увагу.
В університеті створене й успішно функ�
ціонує наукове студентське товариство імені
Григорія Волинки. Дев’ять студентів стали
переможцями Всеукраїнського конкурсу на
кращу студентську наукову роботу. Перші
місця у відповідних номінаціях вибороли: сту�
дентка Інституту соціології, психології та
соціальних комунікацій Аітова Дарина Мико�
лаївна; студентка Фізико�математичного
інституту Гарко Ірина Ігорівна; студенти Фізи�
ко�математичного інституту Маруженко Олек�
сій Васильович та Білоусов Віктор Петрович. 5
студентів�драгомановців стали переможцями
Всеукраїнських студентських олімпіад.
* * *
Як відомо, наш університет є активним
суб’єктом європейського освітнього просто�
ру. Свідченням цього є близько 120 угод про
співробітництво з провідними вищими нав�
чальними закладами і науковими центрами з
50 країн світу. 75 відсотків з них – це угоди з
університетами Європи.
У 2014 році ми, зокрема, підписали угоду
про співпрацю з університетом регіональної
економіки (Польща), Ізраїльським університе�
том, Азербайджанським державним педаго�
гічним університетом.
Знаковими явищами наукового життя уні�

верситету стало проведення міжнародного
науково�практичного конгресу “Інфокомуніка�
ційні технології в освіті” (організатор – прорек�
тор Анатолій Кудін), а також науково�методич�
ного семінару “Освіта для демократії” � органі�
затор професор Іван Дробот. Показовою
стала участь у семінарі доктора філософії,
професора з університету Південної Кореї
Джінван Парка. Високонаукову лекцію щодо
розвитку позашкільної освіти для студентів
Інженерно�педагогічного інституту та усіх
бажаючих прочитав професор з Нідерландів
Рене Кларіс.
Близько 250 викладачів та студентів уні�
верситету пройшли стажування в зарубіжних
партнерських вишах, освітніх і дослідницьких
центрах Польщі, Німеччини, Франції, інших
європейських університетах.
Підтвердженням зростаючого авторитету
НПУ імені М. П. Драгоманова на міжнародній
освітянській ниві є тенденція щорічного збіль�
шення кількості іноземних студентів. На сьо�
годні у нас навчається понад 400 іноземних
студентів із 26 країн світу.
Яскравим свідченням міжнародного виз�
нання університету стали події присвоєння
почесних звань іноземним вченим, діячам
освіти та науки, бізнесу та культури. Цих звань
удостоєні: ректор Академії спеціальної педа�
гогіки імені Марії Гжегожевської у Варшаві Ян
Лащик; ректор Софійського університету імені
Климента Охридського Іван Ілчев; керуючий
партнер австрійської компанії Аксель Гаас;
віце�президент холдингу “Сваровські”, Прези�
дент Європейського Сенату Економічного
Комітету Німеччини Адальберт Х. Лота; Почес�
ний сенатор Українського вільного університе�
ту, почесний професор в галузі зв’язків з гро�
мадськістю та комунікації Морітц Гунцінґер.
* * *
2014 рік став роком подальшої демокра�
тизації управління життєдіяльністю універси�
тету. Упроваджуючи модель державно�гро�
мадського управління закладом, адміністрація
університету тісно співпрацює з усіма гро�
мадськими організаціями та студентським
самоуправлінням.
Особлива увага при цьому, приділяється
співпраці з найбільш масовими організаціями
університету – профспілковою організацією
студентів (яку очолює доцент Станіслав Цибін)
та профспілковою організацією викладачів і
співробітників, високу місію керівництва якою
ми черговий раз одноголосно делегували
шановному професору Івану Тихоновичу Гор�
бачуку.
Принципово і відповідально пройшли
вибори нового студентського ректора. Пози�
тивним при цьому є те, що студенти організу�
вали цей процес абсолютно самостійно. Жод�
ного тиску з боку керівництва Інститутів чи
ректорату не застосовувалось. Студентським
ректором обрано студента третього курсу
Інституту соціології, психології та соціальних
комунікацій Сергія Зайченка. Ми вітаємо ново�
го ректора й бажаємо йому плідної співпраці.
Сьогодні треба опрацювати нові підходи
та моделі співпраці з молоддю. Вони – студен�
ти – стали іншими. Як і умови нашого життя.
Очевидно, в найближчий час слід організувати
загальноуніверситетський “круглий стіл”, де ці
питання були б обговорені належним чином.
Слова вдячності я хочу висловити вете�
ранській організації університету. Як на мій
погляд, її новий очільник Микола Кіт підхопив і
розгорнув справу, започатковану, на жаль, уже
покійним Миколою Рябухіним, підняв її на
новий організаційний рівень.
* * *
Дозвольте коротко інформувати вас щодо
ситуації, що склалась у частині фінансового,
матеріально�технічного та адміністративно�
господарського забезпечення діяльності уні�
верситету.
Загальні показники будуть детально вис�
вітлені в опублікованому Звіті ректора.
Обсяг фінансування � 253 653 тис. грн.; із
загального фонду – 159 253,7 тис. грн.; із спе�
ціального фонду – 94 400,0 тис. грн. Надхо�
дження з Державного бюджету спрямовано
на: виплату заробітної плати з нарахуваннями
– 87 106,4 тис. грн.; оплату комунальних
послуг – 8 453,1 тис. грн.; виплату стипендій та
інших виплат – 58 541,5 тис. грн.; придбання
продуктів
харчування
для
сиріт
–
3 250,8,0 тис. грн.; використання товарів і
послуг – 1 901,9 тис. грн.;
За 2014 р. отримано надходжень за спе�
ціальним фондом – 94 400,0 тис. грн. Основ�
ним джерелом надходжень до спеціального
фонду в Університеті є платні послуги з підго�
товки студентів, які становлять 80,5% від
загальної суми надходжень.
З урахуванням специфіки Інститутів своє�
рідними передовиками у цьому плані є: Інсти�
тут корекційної педагогіки та психології
(директор академік Віктор Синьов); Інститут
іноземної філології (директор професор Воло�
димир Гончаров); Інститут педагогіки і психо�

логії (директор – академік Володимир Бон�
дар); Інститут мистецтв (директор – академік,
Герой України Анатолій Авдієвський).
Суттєво підняли власну економічну ефек�
тивність інститути, які очолюють професори
Ірина Загарницька, Богдан Андрусишин, Віта�
лій Покась, Олександр Сушко, Микола Корець,
Володимир Євтух.
Усім працівникам університету надана
матеріальна допомога на оздоровлення із
загального фонду – у розмірі 2 357,7 тис. грн.;
із спеціального фонду – 1 657,9 тис. грн.
На виплату доплат до посадових окладів
співробітникам університету за рахунок
загального та спеціального фондів витрачено
27 187,7 тис. грн.
Стипендію отримували 86,4% студентів.
Значні кошти витрачались на вирішення
соціальних програм за такими напрямками:
надбавки і доплати до основного посадового
окладу; матеріальна допомога на оздоровлен�
ня; допомога при виході на пенсію; охорона
праці та інші винагороди; допомога для ліку�
вання у випадку тяжких захворювань; на похо�
вання співробітників та їх близьких.
Крім того, кошти було виділено на сана�
торно�курортне лікування та оздоровлення;
відпочинок співробітників, студентів та їхніх
дітей; на оздоровлення на пільгових умовах в
спортивно�оздоровчих закладах нашого уні�
верситету (“Сула”, “Синевир”) та інших сана�
торіях України.
Для підвищення творчого розвитку спі�
вробітників та студентської молоді в головно�
му навчальному корпусі працюють “Мистецька
вітальня”, Центр культури та мистецтв, в яких
щотижня проводяться культурно�мистецькі
заходи за участю студентів університету, а
також студентів інших навчальних закладів.
Загальнодержавний резонанс цим захо�
дам надає присутність в університеті видатних
митців світового рівня, особливо – Героя Укра�
їни академіка Анатолія Авдієвського.
На днях ми відкриваємо Студентську
галерею, де будуть періодично виставлятись
малярські праці наших талановитих студентів,
роботи професійних художників, організову�
ватимуться фотовиставки тощо.
Ми пишаємося спортивними досягнення�
ми наших студентів, особливо чемпіонами
світу – борцями на поясах професора Арзюто�
ва; чемпіонами України – дівчатами�баскетбо�
лістками професора Рижова; володарями
Кубка України – дівчатами�футзалівцями
“НПУ�Беличанка”; хлопцями�футболістами,
які стали переможцями першості Києва серед
студентів. Високий резонанс має практична
методика, що реалізується професором
Дубогай.
* * *
Сучасний університет неможливий без
широкоформатної цілеспрямованої роботи
щодо забезпечення комфортних умов для
навчання, праці та відпочинку. У звітному
періоді постійну увагу було приділено госпо�
дарчій діяльності, капітальному та поточному
ремонту, збереженню та підтриманню в
належному технічному стані університетсько�
го майна та інфраструктури.
Обладнано й відкрито аудиторії генія
українського народу Тараса Шевченка; акаде�
міка Миколи Ярмаченка; професора Григорія
Волинки, академіка Арнольда Грищенка.
Університетом у 2014 році всього придба�
но матеріальних цінностей на загальну суму
679,6 тис. грн. У порядку благодійної допомо�
ги на баланс університету за 2014 рік
передано обладнання (комп’ютери, облад�
нання для лабораторій, книги) на загальну
суму 445 тисяч 107 грн.
Проведено ряд заходів з енергозбере�
ження, у результаті яких вдалося зекономити
1 750,0 тис. грн. на оплаті теплопостачання та
562,0 тис. грн. на оплаті електроенергії.
В умовах фінансових та інших негараздів
ми повинні навчитися заробляти і економити
кошти. Уже в найближчий час необхідно
запровадити ще більш дієві заходи з економії
державних коштів; внести структурні зміни до
штату; провести новий розрахунок навчально�
го навантаження; переглянути порядок випла�
ти надбавок; забезпечити економію енергоре�
сурсів, запровадження енергозберігаючих
технологій, бережне ставлення до майна та ін.
* * *
На завершення хочу інформувати вас про
порядок і дату святкування 180�ї річниці з дня
заснування університету.
Урочисте засідання відбудеться 23 квітня
2015 року. Всі ви отримаєте запрошення.
Десятки і сотні викладачів, співробітників і сту�
дентів – переможців у різних галузях життя та
праці – будуть відзначені державними нагоро�
дами та галузевими відзнаками. Митці універ�
ситету подарують нам святковий концерт.
Залежно від загальної ситуації в країні буде
визначено місце і характер святкування цієї
поважної дати.
Дякую за увагу”.

3

�Інтерв'ю до ювілею

ВІКТОР СИНЬОВ:
Зустрівши директора Інституту корекційної педагогіки та психо�
логії академіка Віктора Синьова, ви можете бути впевнені, що почу�
єте живу думку, яка упродовж дня не залишить ваш розум в спокої.
Віктор Миколайович вміє професійно, творчо й виважено підійти до
справи – будь це адміністративне, наукове, викладацьке або ж жит�
тєве питання.
Бажання осягнути світ і активна рефлексія лежать в основі успіху
талановитого випускника Драгомановського університету, відомого
українського вченого у галузі корекційної педагогіки, юридичної та
спеціальної психології, заслуженого юриста України, заслуженого
професора НПУ, дійсного члена НАПН України, професора, доктора
педагогічних наук Віктора Миколайовича Синьова.

“Вчитель�особистiсть i професiонал,
до якого батьки iз задоволенням
вiдводили б своїх дiтей.
Такою була i залишається основна
суть нашого унiверситету”

“Наша діяльність ґрунтується
на таких загальних цінностях, як
Віра, Надія, Любов, а також їх
матір – Софія, тобто мудрість”

«Імідж нашої професії піднявся,
і студенти з більшою повагою
ставляться до самих себе»
– Вікторе Миколайовичу, роз�
крийте, будь ласка, особливості
спеціальностей, яким навчають в
Інституті корекційної педагогіки та
психології, який Ви очолюєте.
– Серед дітей та дорослих, на
жаль, трапляються випадки серйозно�
го порушення розвитку, що впливає на
процес їх соціалізації. Здебільшого, у
звичайному варіанті навчання ці пору�
шення не піддаються корекції. Дослі�
дження показують, що якщо така
дитинка просто гратиметься разом з
усіма іншими, то вважати, що вона
спонтанно вирівняється і засвоїть на
належному рівні людську культуру
буде неправильно. Це не може відбу�
тися само по собі, а потрапляючи до
звичайної загальноосвітньої школи
або дитячого садку, ці діти, як правило,
не розвиваються належним чином.
Мені й іншим фахівцям�дефектологам
дуже хочеться професійно, із засто�
суванням спеціальних тонких техноло�
гій допомогти розвиватися таким
дітям. Крім того, існує ймовірність сер�
йозного ускладнення ситуації розвитку
без корекційного психолого�педаго�
гічного супроводу. Зважаючи на це, і
потрібна особлива педагогічна і науко�
ва спеціальність – корекційна педаго�
гіка. Вона спрямована на розвиток і
соціалізацію дитини, яка потребує
особливої допомоги, її входження в
суспільство, оволодіння соціальними
цінностями і ролями. Протягом своєї
історії ця спеціальність називалась по�
різному: лікувальна педагогіка, медич�
на педагогіка, соціальна педіатрія,
дефектологія. Головною залишалась
суть: «лікування» має здійснюватися
не суто медичним, а шляхом психоло�
гічного та педагогічного впливу. І чим
раніше така допомога буде надавати�
ся, тим вона буде ефективнішою. Для
того щоб працювати з особливою
дитиною, потрібні знання зі спеціаль�
ної психології, спеціальної педагогіки,
спеціальних методик тощо. Тим біль�
ше, що категорії таких дітей різнома�
нітні: суттєві порушення сенсорних
процесів, мовлення, інтелекту, емоцій�
но�вольової сфери, функцій опорно�
рухового апарату тощо. Для кожної
такої дитини є специфіка роботи з
нею, і вчитель�дефектолог її повинен
знати.
Сьогодні ж українській корекційній
освіті і науці можуть заподіяти шкоди,
викресливши її з переліку самостійних

4

люблю. Видатні люди і керівники! Але,
як на мене, коли Віктор Петрович
Андрущенко очолив наш університет,
то для студентів і викладачів підтвер�
дилась думка італійського мислителя
Нікколо Макіавеллі, що керівником має
бути філософ. Віктор Петрович не про�
сто глибокий знавець філософії, а
філософ по життю і професійний
мислитель, який вже зробив значний
внесок у розвиток національного і між�
народного престижу університету, і
вірю, що він гідно продовжуватиме це
на благо викладачів і студентів, спи�
раючись на традиції української філо�
софської школи, за Григорієм Сково�
родою – філософії серця!

“Я поставив перед собою завдання показати, що ми є одним з
найiнтелектуальнiших пiдроздiлiв унiверситету”
спеціальностей. Виникло враження,
що вчителю достатньо розповісти, що
існують такі діти і їм просто потрібно
приділити більше уваги. Але що з ними
робити і як працювати – не зрозумієш,
вивчаючи педагогіку для роботи зі зви�
чайними дітьми.
– Чому, на Вашу думку, скла�
лось таке хибне ставлення до
корекційної освіти?
– Справа в тому, що демократична
держава декларує і має реалізувати
кредо: “Усі мають рівні права”. У тому
числі і на якісну освіту. Сьогодні можна
почути, що направляючи дитину з
патологічними особливостями розвит�
ку до спеціальної школи, ми її тим
самим ізолюємо від нормальних дітей,
утискаємо її право бути такою, як інші.
Було б чудово, якби взагалі таких дітей
не було, тоді всі могли б навчатись в
рівних умовах, але ми не можемо
бажане видавати за дійсне. В історії
різних країн були моменти, коли забо�
роняли цю галузь науки, інколи навіть
вважаючи її псевдонаукою. Вже були
часи, коли стверджували, що всі діти
рівні і здорові. Мені складно знайти
додаткові аргументи для підтверджен�
ня або спростування цієї думки. Але
наука, практика і саме життя показу�
ють, що це не відповідає дійсності.
– Розкажіть, будь ласка, як змі�
нився Інститут корекційної педаго�
гіки та психології з 2003 року, з
часу, коли Ви його очолили?
– Всі показники свідчать про те,
що Інститут за цей час наростив
потужності. Це підтверджують пере�
моги в щорічному університетському
рейтингу, розширення міжнародної
співпраці, збільшення дипломованих
вчених серед викладачів, призові
місця студентів на олімпіадах та актив�
на участь у конференціях тощо. Коли я
очолив Інститут, серед викладачів було
лише 48 відсотків докторів і кандидатів
наук, нині – близько 80! Тоді було лише
два доктори наук, а зараз – тринад�

цять. Тоді в структурі діяло лише три
кафедри, нині – шість. Це пов’язано з
відкриттям нових спеціальностей і
спеціалізацій. Тоді жодної спецради не
було, навіть кандидатської, тепер –
активно працюють дві докторські.
У 2003 році я поставив перед
собою завдання показати, що ми є
одним з найінтелектуальніших підроз�
ділів університету. До речі, зміна назви
була однією з моїх пропозицій. Ми
вилучили з назви слово «дефектологіч�
ний» і замінили на «корекційну освіту».
Це більш відповідає сутності тієї спра�
ви, якій себе присвячують наші випу�
скники. Тобто, акцент не на випра�
вленні окремих вад, які є у особи, а на
поліпшенні процесів розвитку і соціалі�
зації. Мені здається, за цей час підняв�
ся імідж нашої професії і студенти
почали з більшою повагою ставитись
до самих себе. Тоді коштів наш нав�
чальний підрозділ практично не заро�
бляв, зараз інститут – один з найрен�
табельніших в університеті.
– А як, на Вашу думку, змінився
університет з часів Вашого сту�
дентства? Не говорячи про зміну
ідеологічної парадигми.
– Змінилась політична ідеологія у
вигляді комуністичної складової, але
ціннісний стержень університету зали�
шився. Це формування і підготовка
Вчителя з великої літери. Вчитель�
особистість і професіонал, до якого
батьки із задоволенням відводили б
своїх дітей. Такою була і залишається
основна суть Драгомановського уні�
верситету. Зараз, безумовно, акцен�
туємо увагу на всебічно якісній підго�
товці вчителя для України і Європи.
Щодо розвитку навчального закла�
ду загалом, то мені, звичайно, є з чим
порівнювати. Не розповідатиму зараз
про всіх ректорів, яких я знав, а це –
світла їм пам’ять – Марія Максимівна
Підтиченко та Олексій Корнійович
Романовський, а також Микола Івано�
вич Шкіль, якого я дуже шаную і

– На Вашу думку, якими рисами
має бути наділений вчитель�дефек�
толог?
– Він має бути наділений низкою
особистісних якостей. По�перше, слід
бути оптимістом. Такий вчитель пови�
нен вірити, що від його роботи за�
лежить доля людини і його кваліфіко�
вана допомога набуває справді доле�
носного значення. Водночас він пови�
нен бути реальним оптимістом і розу�
міти, що в разі порушення біологічних
основ функціонування людини виника�
ють певні обмеження в розвитку. Але
він повинен вірити, що розвиток зав�
жди можливий, так само як і соціаліза�
ція. По�друге, вчитель�дефектолог
повинен бути терплячим. Якщо здоро�
ві діти можуть швидко засвоїти матері�
ал і навчитись його застосовувати, то в
роботі з дитиною, яка має особливі
освітні потреби, слід докласти значно
більше цілеспрямованих зусиль. Вчи�
телю�дефектологу потрібно знати
закономірності реагування такої дити�
ни на педагогічний вплив. Ось вона
може активно працювати, а в якусь
мить раптово «випасти» з процесу. Не
через брак бажання, а тому що не
може. Це, наприклад, називається
“охоронне гальмування”. Якщо цього
не знати, а лише висувати вимоги до
дитини, то наслідком може стати нер�
вово�психічний зрив. Тут важливо до�
тримуватись деонтологічного принци�
пу “не нашкодь”. По�третє, а може, й
по�перше, у вчительському серці має
бути особлива любов. Це складна, від�
повідальна, але дуже гуманна профе�
сія, яка, ще раз підкреслю, потребує
спеціальної освіти. Я б сказав, що
наша діяльність ґрунтується на таких
загальних цінностях, як Віра, Надія,
Любов, а також їх матір – Софія, тобто
мудрість.
– В концепції освіти лежить ідея
ідеалу людини. Як Ви думаєте, чи
актуальна нині ця ідея, зважаючи на
людську розчарованість в автори�
тетові?
– В освіті, в цілому – у вихованні як
суспільній функції, – цей ідеал нікуди
не зник і не зникне. Відповідаючи на
ваше складне запитання, скажу, що
для мене ідеалом є людина як носій
моральних і естетичних, духовних яко�
стей. Тобто людина, яка проповідує
добро, порядність, совість, красу,
людина, яка розуміє і відчуває, що до
інших потрібно ставитись так, як
хочеться, щоб поставились до тебе,
крізь віки була і є ідеалом. Ця ідея
лежить в основі педагогіки.

БЕРЕЗЕНЬ 2015

�“ДАВАЙТЕ ПОМІРКУЄМО РАЗОМ!”
– А хто для Вас особисто є ідеа�
лом?
– Я сказав би, що матір. Не можу
цього довести, бо вона померла, коли
мені було дев’ять років, але відчуваю це
серцем. З точки зору поєднання поряд�
ності, добра, відданості роботі і сім’ї,
ідеальним для мене є батько. Є в мене
ідеал керівника і друга, але не стану
називати конкретні імена. Хоча одне все
ж таки назву… Десь у середині сімдеся�
тих років ми з моєю дружиною Женею –
тепер вона доктор психологічних наук,
професор Синьова Євгенія Павлівна –
працювали разом в Інституті педагогіки
АПН України. Женя мене молодша на
вісім років, і тоді вона вступала в партію
(не називатиму яку, тоді була лише одна
партія), а я вже був партійцем з чималим
стажем. Так от, у Жені на партбюро
запитали: “Хто для вас є ідеалом комуні�
ста?”, а вона відповіла (думаю, що
напівжартуючи): “Мій чоловік!”. Хочу
зараз, майже через сорок років, їй від�
дячити і скажу так: “З точки зору гармо�
нійності поєднання краси, розуму, доб�
роти, терпіння, для мене ідеал – моя
дружина!”.
– Чи були випадки розчарування
в ідеалах?
– До мого оточення не закрадались
зрадники, тому пощастило. Та й я нікого
особливо не ідеалізував. Хоча трапля�
лись випадки, що на когось ображався,
але думаю, що може і я в чомусь був
винен в цих ситуаціях.
“Ми є армією добра”
– У грудні відбувся “круглий стіл”
“Релігія і освіта в сучасній Україні” за
участі Святійшого Патріарха Київ�
ського і всієї Руси�України Філарета,
співорганізатором якого Ви були.
Скажіть, будь ласка, які аспекти роз�
мови Вам і студентам вашого Інсти�
туту здалися найбільш значимими?
– Слід відзначити, що Святійший
Патріарх добре знається на проблемах
людей з особливостями розвитку. Під
час круглого столу він згадував біблійні
історії і факти, які стосуються таких
людей, зокрема з глибокими вадами
зору. Для наших студентів важливо було
почути з вуст Патріарха Філарета про
можливість і важливість надання допо�
моги людям, які її потребують. На жаль,
за браком часу мені не вдалось постави�
ти, скажімо, таке запитання: “Що робити
матері, коли в неї народилась і зростає
дитина з важким порушенням мовлення.
Куди їй йти? До церкви чи до логопе�
да?”. Мені цікава взаємодія церковного і
світського інструментарію допомоги.
Вже після зустрічі довго міркував і знай�
шов для себе таку відповідь: потрібно
навідатись і до церкви, щоб Бог як
головний творець допоміг, і до логопеда
звернутись, який зможе допомогти,
керуючись знаннями.
Цей “круглий стіл” ми разом з
директорами Інституту філософської
освіти і науки та Інституту педагогіки та
психології організували як дискусійну
платформу взаємозацікавлених фахів�
ців. Релігія і освіта – чим вони схожі, а
чим відрізняються в сучасній Україні? На
мою думку, в їх основу покладена
боротьба за красиву щасливу людину,
якій притаманна совість. Робота свяще�
ника і педагога спрямована на утвер�
дження добра, тому ми всі разом є армі�
єю добра, якій протистоїть зло у вигляді
невихованої людини. Ми єдині з Цер�
квою в боротьбі за Людину з великої
літери. Слід згадати слова Святійшого
Патріарха Філарета: “Ми знаємо, чому
потрібно навчити людину з точки зору
етики, а ви, педагоги, знаєте як це зро�

БЕРЕЗЕНЬ 2015

бити. Тому ми маємо це робити разом”.
Це провідний стержень круглого столу.
– Ви щойно сказали про боротьбу
за людину, але ж вона потребує ути�
сків. Відомі сучасні письменники
брати Капранови говорять, що толе�
рантність суттєво заважає людині,
адже тоді вона поступається наглій
людині. Як Ви ставитесь до толе�
рантності?
– На цю тему є багато мудростей. З
дитинства пам’ятаю байку Езопа:
Одного разу посперечались сонце і
вітер про те, хто сильніший. Вітер ска�
зав: “Я сильніший і доведу це. Бачиш он
там старого в плащі? Б’юся об заклад,
що мені швидше вдасться змусити його
зняти плащ, ніж тобі”. Таким чином
сонце зайшло за хмаринку, а вітер почав
дути. Але чим сильніше він дмухав, тим
щільніше старець притискав до себе
плащ. Вітер стих і припинився. Тоді
сонце виглянуло і, добродушно посмі�
хаючись старому, направило на нього
свої промені. Незабаром старому стало
спекотно, і він зняв плащ. Так сонце
виграло в суперечці з вітром.
Я більше двадцяти років працював в
системі МВС, зокрема в інституті, який
готував співробітників для пенітенці�
арної системи. Тоді переконався, що
людина, навіть в дуже складних умовах
позбавлення волі, потребує, перш за
все, гуманного ставлення. Перспектив�
ніше йти до людини з добром, вірою,
довірою в її можливості. Це допоможе
встановити більшу контактну взаємо�
дію. У цьому полягає мудрість педагогі�
ки, але, на жаль, це не завжди можливо.
Я впевнений, що толерантність, терпи�
мість, доброзичливість – це потужні
людські сили, але припускаю, що вони
не абсолютні. Толерантність має межі.
Якщо потрібно висловити принципову
позицію, то треба розуміти, що зі злом
не завжди вийде боротись м’якими і
добрими методами. Згадаймо мудрість
основоположника вчення про стрес
Ганса Сельє: прагнучи завоювати серця
якомога більше людей і знайти більшу
кількість друзів, не заводьте дружбу зі
скаженим собакою.
Антон Макаренко проголошував
такий педагогічний принцип: “Як можна
більше вимогливості і поваги до люди�
ни”. Я дозволив собі трохи переставити
слова: “Як можна більше поваги і вимо�
гливості до людини”. На першому плані,
на мій погляд, має лежати повага до осо�
бистості, а коли вона увійшла в контакт,
то тоді можна висувати і вимогливість.
Поєднання поваги до особистості і вимо�
гливості, що не виключає покарання,
сприяє утвердженню толерантності.
– Розкажіть, будь ласка, про
Вашу роботу в системі МВС.
– Безпосередньо із засудженими я
не працював, але багато бував в коло�
ніях. Я навчав людей, які повинні боро�
тись зі злочинністю, психологічній та
педагогічній культурі, адже суть пенітен�
ціарної системи полягає в тому, щоб
людина розкаялась у скоєному вчинку.
Тому до таких людей потрібно «стукати»
і до серця, і до розуму. Потрібно прово�
дити дискусії і обґрунтовувати, адже
людині не скажеш “роби так, бо це
добре”. У цьому випадку потрібно гово�
рити: “Давайте поміркуємо разом”. Ми
використовували в навчальному процесі
різні цікаві і на той час інноваційні мето�
ди навчання, серед них, зокрема, ділові
ігри, коли моделюються конкретні служ�
бові ситуації. Частина слухачів викону�
вала роль режимників, інша – виховате�
лів, дехто ж “грав” засудженого. Ми роз�
бирали гострі неоднозначні ситуації, які
вимагали розумного і правильного
рішення.

У березнi академiк
Вiктор Синьов святкує 75�рiччя
– Яке цікаве кредо ви щойно ска�
зали: “Давайте поміркуємо разом”…
– На мою думку, це кредо повинно
бути в центрі сьогоднішньої педагогіки.
Виступаючи на нашій Вченій раді, я
якось зауважив, що викладач не пови�
нен боятись відповіді: “Я не знаю.
Давайте поміркуємо разом і знайдемо
рішення”. Якщо викладач робить вигляд,
що все знає, і дає безапеляційні відпові�
ді, то він або не щирий, або занадто
великої думки про себе.
“Главное – относиться друг к другу,
как друг – к другу”
– Серед Вашого кола є як науков�
ці, так і творчі люди. З ким саме у вас
склалась міцна дружба?
– На жаль, багато моїх найближчих
друзів вже пішли з життя. Це і мої колиш�
ні студенти, які, до речі, є випускниками
нашого університету: генерал�полков�
ник Володимир Льовочкін, полковник,
професор Олександр Сєвєров. В цьому
ряду і талановиті митці – великий компо�
зитор і співак Микола Мозговий, відо�
мий конферансьє Олексій Попов, для
яких я писав репертуар. В нашому спіл�
куванні багато чого було побудовано на
гуморі. Мабуть, що без нього, то і не
було б такої щирої дружби. Деякі спога�
ди відображені у віршах у моїй книзі «�
Мои друзья от А до Я». Взагалі думаю,
що можна написати окремі мемуари про
наші зустрічі і жарти.
Серед всіх моїх дотепностей най�
більш вдалою вважаю фразу, яку потім
мої друзі часто повторювали. Скажу
російською мовою, бо при перекладі
вона втрачає зміст: “Главное, относить�
ся друг к другу, как друг – к другу”. Вона
наче проста, але стала крилатою.
– Який вчинок є незвичним для
Вас, але ви його зробили і нині диву�
єтесь самі собі?
– Я не завжди поводив себе так, як
би хотілося, тому є вчинки, які не відпо�
відають моїй сутності. Це і щодо близь�
ких, і щодо колег, особливо зважаючи на
те, що я працював на різних адміністра�
тивних посадах.
Якщо про конкретні речі, то я не очі�
кував від себе, що зможу написати кан�
дидатську дисертацію протягом одного
року після вступу до аспірантури. Не очі�
кував, що швидко – одразу після органі�
зації НАПН України – стану її членом�ко�
респондентом НАПН України, а через рік
мене оберуть її дійсним членом. Мабуть,
інколи люди вірили в мої здібності біль�
ше, ніж я сам. Не очікував, що у 75�річно�
му віці зможу обігравати в настільний
теніс діючих молодих спортсменів.
– Чи є щось, чого Ви не вмієте

робити, але хочете навчитися?
– Було б добре поновити те, на що
був спроможним в молодості, але з
часом втратив. Наприклад, поновити гру
на гітарі. На жаль, одного разу зламав
палець і вже не можу грати, хоча люди
казали, що в мене це добре виходило.
Також хотів би, щоб писалось легко і
мудро як раніше. Якщо мудрість втрача�
ється не так швидко, то легкість і нат�
хнення можуть зникнути. Взагалі, як ска�
зав Бернард Шоу, коли був у віці: “Я не
мрію і не благаю стати молодим, я хочу
старіти далі”. Так само і я міркую. Хотів
би ще багато років старіти, але так, щоб
це було непомітним і не обтяжливим для
інших.
– Яку найкращу і найгіршу пораду
Вам доводилося чути?
– Найкраща порада, яка запам’ята�
лась, пролунала з вуст мого батька. Він
вичитав це у письменника�класика
Костянтина Паустовського і якось про�
цитував в якості поради: “Довольство�
ваться и наслаждаться малым”. Тоді він
мав на увазі те, що запити повинні бути
розумними, адже це відрізняє духовну
людину від невігласа. Це позитивний бік
цієї поради. Але ж водночас є народний
жарт, що скромність – найкоротший
шлях до невідомості. Так що і ця
мудрість, як все у житті, є суперечливою.
Погані поради можна знайти в пар�
тійних лозунгах і, скажімо, в кодексі
будівника комунізму. “Хто не працює –
той не їсть!”, “Працювати з повною від�
дачею сил!” – такі формальні заідеологі�
зовані заклики є негуманними, шкідли�
вими для здоров’я людини, підміняюсь
справжні цінності. Найкращими порада�
ми для мене є заповіді Христа – не ство�
ри кумира, не вбий, не вкради та інші.
– Яким Ви хочете запам’ятатись?
– Коли батькові було вісімдесят
років, то ми вирішили відзначити його
ювілей в Будинку актора. Тоді, вже буду�
чи академіком, професором, заслуже�
ним юристом, відомим естрадним авто�
ром, я сказав, що серед усіх моїх харак�
теристик найголовніше і найприємніше
для мене, коли говорять: “Це Вітя
Синьов – син Миколи Синьова”. Не
стало батька серед живих, але ця інтен�
ція не змінилась. Хотів би, щоб і мої діти
та онуки�правнуки, учні та інші ще довго
не забували моє ім’я.
Звичайно хотів би запам’ятатись як
вчений. Недаремно ж стільки всього
написано і досліджено. Хотілося б, щоб
“жили” мої тексти як поета і прозаїка. До
речі, згадувану книжку “Мои друзья от А
до Я” один мій приятель презентував в
США, і з нею ознайомився Євген Євту�
шенко, який сказав, що її написав
справжній поет. І це через 57 років після
того, як мої тоді студентські вірші про�
читав в газеті “Педагогічні кадри” сла�
ветний Максим Рильський і сказав про
мене: “Талановитий хлопець!”. Хочу
запам’ятатися як киянин, як громадя�
нин нашої великої і вічної України. Хоча
серед моїх близьких і далеких родичів з
боку мами, яка народилась у Ржищеві,
гімназію закінчила у Києві, де працюва�
ла все життя в театрах та на естраді,
були москвичі – актор Леонід Леонідов
та поет Павло Леонідов, славетний
Володимир Висоцький, великий укра�
їнсько�єврейський класик Шолом�
Алейхем, а з батьківського боку – ціла
низка відомих Нижегородських купців
та промисловців, а також навіть повол�
зький розбійник ХVІІІ століття Макар
Синьов, про якого писали книжки. Але
це вже окрема історія…
Спілкувався Сергій РУСАКОВ
Світлини Владислави Ритченко
із архіву ІКПП

5

�Тиждень мистецтв

ЗУСТРічі�ОДКРОВЕННЯ, ЗУСТРічі�ДИСКУСії
“ТИЖДЕНЬ МИСТЕЦТВ” в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова цього навчального року відбувся вже увосьме. Кож�
ної осені цикл заходів організовується Інститутом філософської освіти і науки, тому має культурологічно�мистецьку спрямованість. Протягом тижня в
аудиторіях п’ятнадцятого поверху проходять майстер�класи, творчі зустрічі, лекції, презентації тощо.
Організатори “Тижня мистецтв” говорять, що довго розмірковували, чи проводити захід цьогоріч, адже напружена соціально�політична ситуація і
зміна графіку в навчальному процесі суттєво відобразились на форматах університетських заходів. Проте все�таки теми і смислові ноти, які лунали з
вуст гостей, виявились важливими для осмислення ситуації, що склалась в країні. Це були зустрічі�одкровення, зустрічі�дискусії, під час яких всі мали
змогу вільно висловити свою позицію, поділитись думками. Пропонуємо вашій увазі фотоогляд і відгуки студентів на зустрічі з відомими гостями.
Творча зустріч з телеведучим, шоуменом Юрієм Гор�
буновим – Олександр Ошурко: “Горбунов вважає, що
ми є творцями як проблем, так і успіхів. Хоч деякі глобаль�
ні події в нашому житті й передбачені, але, за його висло�
влюванням, на перехресті ми самі тиснемо на гальма,
коли спрацьовує світлофор. Слід не забувати керувати
своїм життям, тому що ніхто крім нас цього не робитиме”.

Майстер�клас фотографа Ігоря Гайдая – Катерина
Носова цитує відомого фотомайстра: “Успіх – це обра�
ти той напрямок, який є саме твоїм. І в цьому напрямку
слід рухатись, хоча б по одному кроку в день”.

Майстер�клас фотографа Віктора Марущенка –
Грачова Катя наводить цитату фотографа: “Якщо
фотограф зміг підійти максимально близько до об’єкта,
то це хороший фотограф”.

Вікторія Пономаренко: “Треба ставити макси�
мальні задачі. Головне – вміти мріяти і правильно мрії
переводити в цілі. Для цього потрібно щось робити, не
можна сидіти склавши руки”
Творча зустріч з композитором Володимиром
Бистряковим – Вікторія Пономаренко: “Він – та
людина, яка вчить любити своє життя. Навчає посміха�
тися в кожній незрозумілій ситуації. Його творчість
захоплює, а головне його
завдання в житті – навчати
людей любити життя так, як
любить він своє”
Згадуючи зустріч, Олек�
сандр Ошурко відзначив,
що Володимир Бистряков та
його дружина щиро розва�
жали студентів піснями з
мультфільмів, до яких гість
написав музику. Це всім
відомі “Петрик П’яточкін”,
“Острів скарбів”. Але най�
більше мені сподобалось
виконувати дитячу пісеньку,
де ми всі могли і погавкати, і
понявкати”.

Творча зустріч із заслуженим артистом України
Анатолієм Гнатюком – Таня Оберемок згадує слова
відомого артиста: “Кажуть, що у людини щодня тра�
пляється до ста можливостей змінити своє життя. Ми
можемо піти за натовпом, а можемо все�таки змінити
своє життя і перегорнути новий аркуш”.
Юлія Пятковська: “Його щирість була в усьому – у
поставі, у жестах, погляді, манері говорити. Анатолій
Васильович поділився секретами успіху: мріяти, завжди
мати надію і наполегливо працювати”
Майстер�клас Аліси Якубович “Тревел�журналі�
стика” – Вікторія Пономаренко цитує Алісу: “Все життя
на колесах. Щаслива, що подорожі – частина роботи”
Вікторії Гаган було цікаво дізнатися про важливі
аспекти створення таких телепроектів, як, наприклад,
тревел�шоу “Орел і решка”: “Аліса акцентувала увагу на
тому, що сьогодні чекає телеглядач, як не проґавити
повз себе унікальні моменти та як вірно подати сюжет!”

Майстер�клас дизайнера Віктора Анісімова –
Викладач Лілія Дерман відзначила, що Віктор легко
знайшов мову із аудиторією і це дало змогу студентам
ставити запитання, відповіді до яких не знайдеш у
підручнику. Дизайнер розповідав історії з особистого
життя, говорив про власну творчість, давав корисні
поради у сфері дизайну молодим спеціалістам. Студен�
тів приємно порадувало, що дизайнер сам розробляє
ескізи для власних колекцій, що сьогодні є не завжди
звичною практикою. Дизайнер виймав з кишень чеки,
на яких були його маленькі ескізи.

Творча зустріч з шоуменом, стилістом Даниїлом
Грачовим – Анастасії Димчук запам’талось, що гість
намагався навчити, щоб “ми не боялися людей і вміли
заявити про себе. Для цього потрібно ходити на різно�
манітні кастинги, відпрацьовувати свій шарм у бесідах,
вміти показати себе гідно на співбесіді”.
Юлія Власюк: “Данило підкреслив, що повинна
бути мода на здоров’я, а не на певний тип фігури чи
поведінки”

Цікаво знати

Доведено: мистецтво лікує психіку
Щоб поліпшити свій психологічний стан, не обов’язково вдаватися до
традиційної терапії. Британські нейробіологи з’ясували, що альтернативою медичної
допомоги в таких випадках може стати відвідування картинної галереї. Вони дійшли
висновку про унікальний вплив на психіку шедеврів світового живопису.
Під час експерименту добровольці розглядали роботи Сандро Боттічеллі, Клода
Моне і Джона Констебля. Після перегляду було проведено сканування їх мозку.
Встановлено, що відбулася активізація тих самих ділянок мозку, які активізуються і в
стані закоханості. Аналіз крові також показав підвищення рівня гормону дофаміну,
який пов’язаний із задоволенням і приємними відчуттями. Таким чином, загальне
самопочуття людей покращилося.

Джерело: http://likuemo.in.ua/

6

БЕРЕЗЕНЬ 2015

�Вітаємо

Тижневику “Освіта” – 75
У березні виповнюється 75 років Всеукраїнсь�
кому громадсько�політичному тижневику “Освіта”
– газеті�літопису; багаторічній інформаційній
платформі освітянської галузі; виданню, яке про�
тягом всіх років існування піднімає на своїх
шпальтах питання, які турбують вчителів, педаго�
гів, студентів. Березневого дня 1940 року вийшов
перший номер тижневика, який донині посідає
чільне місце в житті освітян і допомагає читачам
орієнтуватись у сучасних тенденціях. Колектив
університетської багатотиражки “Педагогічні
кадри” вітає редакцію тижневика з ювілеєм і,
разом з побажаннями великих накладів, дякує за
плідну співпрацю, яка існує між виданнями.
Ольга Коноваленко �
Вже у січні цього року в тижневику “Освіта” було
головний редактор
зазначено, що окрім спілкування через газетні
тижневика
шпальти, багато читацьких конференцій проводилось у
Колектив газети редакції
кожній з областей України, в педагогічних університе�
“Освіта”
тах і коледжах. “Особисте спілкування з вами під час
“круглих столів”, зустрічей з журналістами та героями публікацій допоможе пере�
горнути освітянські, педагогічні події великого відрізка ХХ століття і вже півтора
десятиліття нинішнього. Адже за сторінками “Освіти”, краще ніж за будь�яким
іншим джерелом, можна аналізувати історію і практику української педагогіки”, –
підкреслюється у зверненні редакції газети.
“Освіта” у всі часи не просто відображала життя школи. Вона активно втруча�
лась у нього і як провідник передового педагогічного досвіду, і як організатор без�
лічі важливих акцій, заходів, справ. А що вже до захисту соціальних прав праців�
ників галузі, то газеті доводилось виступати і в ролі блискучого адвоката, і тре�
тейського судді, і щирого порадника�наставника. Газета постійно піклується про
авторитет учителя.
Більш ніж півстоліття “Освіта” була єдиним в Україні масовим часописом, що
оперативно висвітлював діяльність усієї нашої галузі. Але найяскравіша сторінка
Сторінки тижневика завжди відкриті
діяльності газети розпочалася з відновленням Україною своєї незалежності. У
1992 році відбувся всеукраїнський конкурс на кращу концепцію видання та пер�
для авторських думок. Ця позиція видання
соналію головного редактора, у якому зголосилися взяти участь 18 професійних
пов’язана з життєвим принципом
журналістів. Перемогу у конкурсі, як відомо, здобула парадигма демонополізації
головного редактора
правди, дискусійності, критичності, сміливості у висвітленні подій і проблем. Її ми
намагаємось гідно тримати. Колективу редакції в роки незалежності України вда�
лося об’єднати освітян, усю педагогічну громадськість навколо відродження української мови, національного виховання, становлення
державницького світогляду підростаючих поколінь.
“Освіта” стала творчою лабораторією для дискусійного відпрацювання і впровадження нових педагогічних технологій, трибуною
для вчених, політиків, духівників, яким не байдужа доля нашої зміни. Часопис опікується розвитком економічного мислення молоді.
Об’єднує навколо себе усіх патріотів нашої незалежної держави.
Сторінки тижневика “Освіта” часто називають кардіограмою освітянської галузі. Вони справді відображають і події, і постаті, які
впливають на рівень української освіти.
Ювілей газети неодмінно стане стимулом до глибокого обговорення проблем, до нових пошуків і нових досягнень.

Наукова конференція
з педагогічної творчості
Національний педагогічний універ�
ситет імені М. П. Драгоманова та кафе�
дра педагогічної творчості запрошує
до участі у ІІ Всеукраїнській науково�
практичній конференції “Педагогічна
творчість, майстерність, професіона�
лізм: проблеми теорії і практики підго�
товки та перепідготовки освітянських
кадрів”, яка відбудеться 19�21 травня
2015 р. у м. Києві.
Тематичні напрями роботи конфе�
ренції:
� Генезис ідей педагогічної май�
стерності, творчості, професіоналізму
у вітчизняній та зарубіжній освітній тра�
диції.
Теоретико�методологічні засади
педагогічної майстерності, творчості,
професіоналізму.
Проблеми майстерності, творчо�
сті, професіоналізму у руслі модерніза�
ції підготовки педагогічних кадрів в
умовах інтеграції у світовий освітній
простір.
Сучасні технології та науково�ме�
тодичний супровід креативно�профе�
сійного розвитку особистості педагога.
Інноваційний потенціал евристич�
ної освіти.
Педагогічна практика в системі
формування вчителя�професіонала.
Педагогічна творчість, майстер�
ність, професіоналізм у викладанні
психолого�педагогічних та фахових
дисциплін.
Професійно�творча самореаліза�
ція педагога у сучасній навчально�ви�
ховній практиці роботи з дітьми та
молоддю.
Педагогічне дорадництво у вітчиз�
няному та зарубіжному освітньому
просторі.
Подробиці – на офіційному сайті
кафедри:
http://www.pedtvor.npu.edu.ua/

Відзнака драгомановців

Рейтинг “Кращі освітяни 2014 року”
Щороку Всеукраїнський громадсько�політич�
ний тижневик “Освіта” публікує список кращих
освітян за версією читачів. Як і всі двадцять попе�
редніх років, серед лауреатів рейтингу відзнача�
ють і викладачів Драгомановського університету.
Пропонуємо вашій увазі цьогорічний список пере�
можців�драгомановців.
Віктор АНДРУЩЕНКО, ректор НПУ
імені М. П. Драгоманова, за сподвиж�
ництво у виробленні стратегії, визна�
ченні засобів формування української
національної патріотичної еліти та
забезпечення соціальних ліфтів для
талановитої молоді визнаний кращим
освітянином року, лауреатом відзнаки
“Засвіти вогонь”.
Тетяна АНДРУЩЕНКО, завідучач
кафедри етики і естетики НПУ імені
М. П. Драгоманова, Людмила ВОВК,
завідучач кафедри
теорії та історії
педагогіки НПУ імені
М. П. Драгоманова,
за цикл публікацій
“Педагогічне шев�
ченкознавство”
в
медіа та видання
окремого навчального посібника з цієї
актуальної проблематики визнані кра�
щими освітянами року, лауреатами
відзнаки “Народ мій завжди буде”.
Олена БИКОВСЬКА, ректор Інсти�
туту екології, економіки і права, за
сподвижництво в організації волон�
терського руху визнана кращим осві�
тянином року, лауреатом відзнаки
“Малиновий дзвін душі”.
Микола БОЙчУК,
професор НПУ імені
М. П. Драгоманова,
за ентузіазм і наполе�
гливість у впрова�
дженні абсолютно нових для українсь�
кого простору методик розвитку особи�
стості визнаний кращим освітянином
року, лауреатом відзнаки “Засвіти
вогонь”.

БЕРЕЗЕНЬ 2015

Анатолій ВИСОЦЬКИЙ, директор
Інституту української філології та літе�
ратурної творчості ім. Андрія Малишка,
за сподвижництво в організації мас�
штабних меморіальних заходів з наго�
ди 200�ліття Тараса Шевченка, які
осучаснили, модернізували, наблизи�
ли до молоді геніальну спадщину про�
рока, визнаний кращим освітянином
року, лауреатом відзнаки “Народ мій
завжди буде”.
Володимир ГОНчАРОВ, директор
Інституту іноземної філології НПУ
імені М. П. Драгоманова, за новатор�
ство у реформуванні засад підготов�
ки вчителя іноземної мови для суча�
сної школи визнаний кращим освітя�
нином року, лауреатом відзнаки
“Засвіти вогонь”.
Наталія ДЕМ’Я�
НЕНКО,завідувач
кафедри педагогіки і
психології вищої школи НПУ імені
М. П. Драгоманова, за новаторство в
організації в межах міжнародних освіт�
ніх форумів фахових дискусій та кру�
глих столів, присвячених проблемам
трансформації ідеї і моделювання уні�
верситету у світовому освітньому про�
сторі, визнана кращим освітянином
року, лауреатом відзнаки “Засвіти вогонь”.
Володимир ЄВТУХ, директор
Інституту соціології, психології та
соціальних комунікацій НПУ імені
М. П. Драгоманова, за сподвижництво
у розбудові актуальних фахових спря�
мувань педагогічної освіти, розвитку
викликаних часом нових педагогічних
спеціальностей
та
спеціалізацій визна�
ний кращим освітяни�
ном року, лауреатом
відзнаки “Лиш Храм збудуй”.
Олег ПАДАЛКА,перший проректор з
організації навчально�виховної роботи і
економіки НПУ імені М. П. Драгомано�
ва, за сподвижництво у забезпеченні
студентам комфортного рівня навчан�

ня, проживання та оздоровлення виз�
наний кращим освітянином року, лау�
реатом відзнаки “Лиш Храм збудуй”.
Віктор СИНЬОВ, директор Інституту
корекційної освіти НПУ імені М.П. Драго�
манова, за сподвижництво у підготовці
кадрів вищої кваліфікації для наукового
напрямку “інклюзивна освіта” визнаний
кращим освітянином року, лауреатом
відзнаки “Засвіти вогонь”.
Олександр СУШКО, директор
Інституту історичної освіти НПУ імені
М. П. Драгоманова, за сподвижниц�
тво в оновленні змісту історичної
освіти, організацію авторських
колективів для написання майбутніх
правдивих підручників з історії Укра�
їни визнаний кращим освітянином
року, лауреатом відзнаки “Народ
мій завжди буде”.
Олексій ТИМОШЕНКО, директор
Інституту фізичного виховання і спорту
НПУ імені М. П. Драгоманова, за нова�
торську розробку технології оцінюван�
ня здоров’я учнів визнаний кращим
освітянином року, лауреатом відзнаки
“Народ мій завжди буде”.
Марія ЧАБАЙОВ�
СЬКА, доцент кафедри
мов та методики
викладання в початковій школі Інституту
педагогіки і психології НПУ імені
М. П. Драгоманова, за публікації з про�
блематики початкової освіти та форму�
вання українського патріотизму у молод�
ших школярів визнана кращим освітяни�
ном року, лауреатом відзнаки “Малино�
вий дзвін душі”.
Марія ШЕРЕМЕТ, заступник дирек�
тора Інституту корекційної педагогіки
та психології НПУ імені М. П. Драгома�
нова, за сподвижництво у підготовці
навчальних програм, підручників і
посібників для школярів з особливими
потребами визнана кращим освітяни�
ном року, лауреатом відзнаки “Мали�
новий дзвін душі”.

7

�На злобу дня
Відкрита лекція на тему:
“Проблеми торгівлі людьми: шляхи протидії”
Нещодавно з ініціативи викладачів кафе�
дри кримінального права та процесу в Інсти�
туті політології та права відбулася відкрита
лекція на тему: “Проблеми торгівлі людьми:
шляхи протидії”.
Лекцію читали головний оперуповноважений
департаменту по боротьбі з незаконною торгів�
лею людьми МВС України підполковник міліції
Тарас Іванович Бондарина і координатори по пре�
вентивній роботі міжнародної громадської орга�
нізації “А 21” Саченко Юлія Юріївна і Костюк
Дарія.
Зокрема, підполковник міліції Т. І. Бондарина
ознайомив студентів з проблемою торгівлі людь�
ми в Україні, ілюструючи свою доповідь презента�
цією, прикладами з життя, кримінальною стати�
стикою та документальним фільмом.

Представники міжнародної громадської
організації “А 21” Ю. Савченко і Д. Костюк проін�
формували учасників заходу про основні групи
ризиків та забезпечили студентів наочними
пам’ятками щодо запобігання торгівлі людьми.
Доповідачі звернули увагу на основні причи�
ни поширення торгівлі людьми в Україні: високий
рівень зовнішньої трудової міграції і нерегульова�
ної міграції; велика кількість осіб, уразливих до
торгівлі людьми (осіб, схильних погодитися на
ризиковані пропозиції щодо роботи за кордо�
ном); недостатній рівень розуміння того, що

Весняна творчість

Львівський
Я мріяв закохатися у Львові.
(У Львів я був закоханий раніше).
І, звісно, чув, але не вірю більше,
Що львівські пані – дуже гонорові.
Є різні пані – не у місті справа:
Хтось любить мокко, хтось цінує латте.
У місті Левів у аристократів
Незмінно популярна зранку кава.
І свіжий ранок із дощу та квітів,
Кав’ярні, де шпилі, мов парасолі…
Я марив закохатися у Львові,
В одному з романтичних міст у світі!
А нині – тішусь. Бо у мене ти є.
І сам себе піймав тепер на слові:
Я мав би закохатися у Львові,
Та познайомив все ж таки нас Київ!

кожен може постраждати від торгівлі людьми, а
також розуміння ризиків, пов’язаних з сумнівни�
ми пропозиціями щодо роботи за кордоном.
Також доповідачами були названі основні
країни, в які найчастіше потрапляють жертви від
торгівлі людьми: Російська Федерація, Турецька
Республіка, Чеська Республіка, Польська Респу�
бліка, Об’єднані Арабські Емірати, Ізраїль, Феде�
ративна Республіка Німеччина, Італія, Греція.
До факторів, що сприяють розповсюдженню
такого ганебного явища, доповідачі віднесли:
зацікавленість іноземних роботодавців в дешевій
робочій силі; відсутність єдиних критеріїв кла�
сифікації поняття “трудова експлуатація”; про�
блема підтвердження самого факту експлуатації
на стадії документування злочинних дій; неефек�
тивність діючих норм законодавства у протидії
новим злочинним схемам; відсутність судової
практики з розгляду кримінальних справ тощо.
Наостанок хочеться подякувати доповідачам,
присутнім та організаторам лекції за інформатив�
ність і актуальність. Варто відмітити, що даний
захід був активно прийнятий усіма учасниками,
викликав жваве обговорення серед доповідачів,
викладачів кафедри кримінального права та про�
цесу та студентів інституту, також була висловле�
на думка про необхідність та доцільність схожих
заходів для кращої інформованості молодого
покоління про загрози та виклики сьогодення.

Ти якось сказала мені:
– Ти ж поет? Ми давно знайомі,
А ти досі не спромігся написати
Хоча б коротенького вірша про мене!
Я промовчав тоді….
Зім’яв чимало аркушів усередині себе,
Перш ніж щось народити.
Однак, довго не виходило так,

Газета Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова
“Педагогічні кадри”. Свідоцтво про
реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р.

8

21�23
листопада
2014 року під час офі�
ційного візиту до Нау�
ково�навчального цен�
тру “Синевир” Націо�
нального педагогічного
університету
імені
М. П. Драгоманова,
що в Колочаві, ректор
вишу Віктор Андрущен�
ко разом з першим
проректором з органі�
зації навчально�виховної роботи та економіки Олегом Падал�
кою, радником з міжнародних питань Миколою Бойчуком та
директором НПП “Синевир” Миколою Дербаком відкрив там
ще один корпус.
Щороку в Науково�навчальному центрі “Синевир” Національно�
го педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, що розта�
шований на території НПП “Синевир”, більше сотні студентів мають
можливість пройти практику, досліджуючи багатий природний мате�
ріал. Так свої теоретичні знання закріплюють на практиці майбутні
біологи, географи, екологи, менеджери з туризму. Наступного року
керівництво вишу планує розширити контингент студентів�практи�
кантів, долучивши до їх кількості ще й істориків, журналістів, філоло�
гів та ін.
Новозбудований
корпус, урочисто відкри�
тий нещодавно ректо�
ром НПУ, забезпечить
можливість
спільного
перебування такої кіль�
кості студентів. Він роз�
рахований на 32 особи
та
оснащений
усім
необхідним для ком�
фортного проживання і
навчання
молоді.
Можливості Центру щодо організації навчання студентів таким
чином суттєво зросли. Також у рамках проектів університету до
весни тут планують звести ще кілька будиночків, облаштувати фут�
больне, волейбольне і баскетбольне поля та тенісний корт.

Ірина Мотишина

В с е с в і т
Як я того хотів.
І справа не в тому, що розбігалися слова.
У іншому.
Про тебе не писати, тобою – жити треба!
Насолоджуватися,
Коли ти сонна в моїй футболці
Йдеш умиватися;
Обіймати і гладити,
Коли почуваєш себе
Маленькою дівчинкою;
Благословити й відпустити,
Коли хочеш завіятися з подругами.
А по поверненні –
Міцно стиснути в обіймах,
Щоб відчувала: як же я скучив!
І повір мені, скільки б я ще
Не списав усередині себе паперу –
Не зможу передати інакше
Як саме й чому я тебе люблю…

***
Всередині мене
зминаються
аркуші…
Іванна Стеф’юк

Відкрито ще один корпус у “Синевирі”

Особливості
Є у тебе одна особливість –
Уміння передбачати минуле.
Я свідомо мовчу про те, що було –
Ти вкрай уважна.
А настане час – я розкажу тобі
Що пережив раніше.
І проситиму усіх янголів,
Щоб до ранку
Вони стерли цю розповідь
З твоєї пам’яті.
Бо ти переживатимеш,
Головний редактор Сергій Русаков
Літературні редактори
Галина Голіцина, Людмила Кух
Комп’ютерне складання
і верстання Тетяни Ветраченко
Фото Василя Тимошенка
Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9,
редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85,
факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua

л ю б о в і
Уточнюватимеш, мовчатимеш…
Коли я дійду до часу,
Де я створював тебе у думках,
Промальовував
Твоє обличчя, характер, душу –
Ти заснеш.
Найцікавіше я розкажу тобі у сні…
Про те, що в минулому житті
Уміння передбачати минуле –
Було моєю особливістю.

***
Їй Богу, тримався б ти далі від неї.
Вона&gt;то й не відьма, та має зелені очі.
Коли заговорить – здається, пророчить,
І здавна всі прагнуть дружити з її ріднею.
Людей не боїться, їм дивиться прямо в душу.
Вогонь її друг, вода їй диктує молитви.
Навчилася чути, однак ще боїться любити.
І ти ще не визрів. Тож краще б її не рушив!
У ній океан ховає таємні глибини,
У серці у неї є зменшений Всесвіт любові.
Їй треба любити. Ці істини зовсім не нові,
Та ще важливіше, щоб спершу її полюбили!
Тому так як є, тебе попереджую, друже:
Або з головою – або все ж тримайся подалі.
Щасливі жінки у любові, підступні в печалі,
Святі у коханні і дуже нещасні у тузі!

***
Благослови, Господи,
Того чоловіка,
Який ніжно цілує тебе сонну,
Готує сніданок,
Стіл накриває зранку.
Пробачає образи,
Посиденьки у подруг,
Флірт з іншими чоловіками,
Шкідливі звички,
Складний характер,
Любов до істерики…
Дай сили, Господи,
Тому чоловікові,
Який носить тебе на руках,
Береже сон,
Здійснює давні мрії,
Дарує соняшники
(Улюблені квіти),
Купує сигарети,
Хоча сам не курить.
Убережи, Господи,
Такого чоловіка
Від ранньої старості,
Кращої жінки, іншої країни,
Нових друзів,
Допоки він щасливий,
Відчуває палку любов
І вірить у те, що
Благословить Господь
Такого чоловіка,
Який ніжно цілує тебе сонну
І йде готувати сніданок...
Олександр КОЗИНЕЦЬ,
поет, викладач
Видрукувано
у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова.
Наклад 1000 примірників.

Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова
м. Київ–30, вул. Пирогова, 9
е-mail: Npu.press@i.ua
Свідоцтво про реєстрацію № 1101
від 29.10.2002 р.

Відповідальність за достовірність інформації
несуть автори.
Позиція редакції не завжди збігається
з авторською.
Рукописи не рецензуються і не повертаються.

БЕРЕЗЕНЬ 2015

�</text>
                  </elementText>
                </elementTextContainer>
              </element>
            </elementContainer>
          </elementSet>
        </elementSetContainer>
      </file>
    </fileContainer>
    <collection collectionId="17">
      <elementSetContainer>
        <elementSet elementSetId="1">
          <name>Dublin Core</name>
          <description>The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/.</description>
          <elementContainer>
            <element elementId="50">
              <name>Title</name>
              <description>A name given to the resource</description>
              <elementTextContainer>
                <elementText elementTextId="2835">
                  <text>&lt;h4&gt;Педагогічні кадри. 2014/2015 рік&lt;/h4&gt;</text>
                </elementText>
              </elementTextContainer>
            </element>
          </elementContainer>
        </elementSet>
      </elementSetContainer>
    </collection>
    <itemType itemTypeId="1">
      <name>Текст</name>
      <description>Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст.</description>
    </itemType>
    <elementSetContainer>
      <elementSet elementSetId="1">
        <name>Dublin Core</name>
        <description>The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/.</description>
        <elementContainer>
          <element elementId="50">
            <name>Title</name>
            <description>A name given to the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="2839">
                <text>&lt;h4&gt;Педагогічні кадри. № 5 (1647) (січень-березень 2015 року)&lt;/h4&gt;</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="40">
            <name>Date</name>
            <description>A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3229">
                <text>2024-02-15</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="49">
            <name>Subject</name>
            <description>The topic of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3230">
                <text>педагогічна освіта</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3231">
                <text>вища освіта</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3232">
                <text>вища школа</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3233">
                <text>історія педагогіки</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3234">
                <text>Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="42">
            <name>Format</name>
            <description>The file format, physical medium, or dimensions of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3235">
                <text>text/pdf</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="44">
            <name>Language</name>
            <description>A language of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3236">
                <text>українська</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="80">
            <name>Bibliographic Citation</name>
            <description>A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible.</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3237">
                <text>Педагогічні кадри. № 5 (1647) (січень-березень 2015 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2015.</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="41">
            <name>Description</name>
            <description>An account of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3238">
                <text>Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри"</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="45">
            <name>Publisher</name>
            <description>An entity responsible for making the resource available</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3239">
                <text>Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="43">
            <name>Identifier</name>
            <description>An unambiguous reference to the resource within a given context</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3240">
                <text>https://libdc.udu.edu.ua/items/show/210</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="37">
            <name>Contributor</name>
            <description>An entity responsible for making contributions to the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3241">
                <text>Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3242">
                <text>Русаков, Сергій (головний редактор)</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
        </elementContainer>
      </elementSet>
    </elementSetContainer>
    <tagContainer>
      <tag tagId="174">
        <name>вища освіта</name>
      </tag>
      <tag tagId="177">
        <name>вища школа</name>
      </tag>
      <tag tagId="178">
        <name>історія педагогіки</name>
      </tag>
      <tag tagId="187">
        <name>Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова</name>
      </tag>
      <tag tagId="173">
        <name>педагогічна освіта</name>
      </tag>
      <tag tagId="176">
        <name>Український державний університет імені Михайла Драгоманова</name>
      </tag>
    </tagContainer>
  </item>
  <item itemId="211" public="1" featured="0">
    <fileContainer>
      <file fileId="250">
        <src>https://libdc.udu.edu.ua/files/original/c6f2c6e007788b40a3c01a1bfb6103a3.pdf</src>
        <authentication>95370910af05884739befa43a8810f29</authentication>
        <elementSetContainer>
          <elementSet elementSetId="1">
            <name>Dublin Core</name>
            <description>The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/.</description>
            <elementContainer>
              <element elementId="50">
                <name>Title</name>
                <description>A name given to the resource</description>
                <elementTextContainer>
                  <elementText elementTextId="3627">
                    <text>&lt;h4&gt;Педагогічні кадри. № 6 (1648) (квітень 2015 року)&lt;/h4&gt;</text>
                  </elementText>
                </elementTextContainer>
              </element>
              <element elementId="48">
                <name>Source</name>
                <description>A related resource from which the described resource is derived</description>
                <elementTextContainer>
                  <elementText elementTextId="3918">
                    <text>&lt;a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/17"&gt;Педагогічні кадри. 2014/2015 рік&lt;/a&gt;</text>
                  </elementText>
                </elementTextContainer>
              </element>
            </elementContainer>
          </elementSet>
          <elementSet elementSetId="4">
            <name>PDF Text</name>
            <description/>
            <elementContainer>
              <element elementId="125">
                <name>Text</name>
                <description/>
                <elementTextContainer>
                  <elementText elementTextId="4481">
                    <text>ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ

№ 6 (1648) КВІТЕНЬ 2015 РОКУ

Кадр місяця

НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

Міжнародна діяльність
Ректор НПУ зустрівся з ректором
Університету в Туреччині

30 квітня 2015 року в Національному педагогічному університеті відбулося відкриття
аудиторії професора Григорія Волинки, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора
філософських наук, проректора з наукової роботи НПУ, який рік тому пішов з життя.
Григорій Іванович Волинка 35 років свого життя присвятив науково&amp;педагогічній діяльності в
Драгомановському виші.
Світлина Михайла Франківського

З нагоди 180�річчя НПУ

Ректор зустрівся з митцями
У ПЕРЕДДНІ урочистих заходів з нагоди
180&amp;річчя Національного педагогічного університету
імені М. П. Драгоманова ректор вишу Віктор
Андрущенко приймав митців НПУ, почесних і заслу&amp;
жених професорів і докторів університету, Героїв
України, народних артистів, заслужених артистів
України, що віддають частку своєї душі, виховуючи
нове покоління у дусі високої культури і мистецтва.

людини, особливо для студентського загалу”.
Від імені всього колективу університету ректор
та проректорський корпус висловили вдячність мит&amp;
цям за щиру працю для Драгомановського універ&amp;
ситету, любов до молоді, патріотизм. Студенти ж
побажали гостям міцного здоров’я та ще довгих
років життя, натхнення і віри у світле майбутнє, що
сьогодні лягає на плечі молоді.
Університет пишається такою когортою укра&amp;
їнської мистецької інтелігенції, серед якої Анатолій
Авдієвський, Мирослав Вантух, Іван Драч,
Борис Олійник, Ліна Костенко, Анатолій Пала+
маренко, Тамара Стратієнко, Андрій Демиден+
ко, Олександр Гурець, Василь Федоришин та
інші.

8 КВІТНЯ 2015 року ректор Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова академік Віктор
Андрущенко зустрівся з ректором Gedizuniversity Izmir
професором Dr. Seyfullah Gevik та з головою правління
Українсько&amp;турецького культурного центру “Сяйво” Гьохка&amp;
ном Деміром. У рамках співробітництва з Українсько&amp;ту&amp;
рецьким культурним центром Драгомановським універси&amp;
тетом започатковано і реалізовано вже низку міжнародних
проектів.
Для виконання різноманітних ініціатив залучаються
фахівці іноземних вищих навчальних закладів.
“На перетині наукових і освітніх досягнень університетів
різних країн, завдяки обміну досвідом, літературою, стажу�
ванню наукових співробітників народжуються нові взаємо�
вигідні напрямки співробітництва, розвиваються наукова і
освітня галузі”, – переконаний Віктор Андрущенко.
У розмові колеги обговорили можливі шляхи співпраці,
окреслили пункти майбутньої партнерської угоди. Це сто&amp;
сується й зокрема поїздок наших вчених до Туреччини,
обміну студентами, лекцій іноземних колег в Україні. Завдя&amp;
ки англійській мові викладання в Gedizuniversity це не скла&amp;
датиме труднощів і для українських студентів.
Не менше зацікавився пан Gevik і функціонуванням Асо&amp;
ціації ректорів педагогічних університетів Європи, яку очо&amp;
лює Віктор Петрович. Здебільшого імплементацією Педаго&amp;
гічної Конституції Європи, що сьогодні поширилася вже за
межі європейського простору. Домовленості йшли й щодо
співробітництва із цією Асоціацією.
Також до розмови долучилися проректор з міжнародно&amp;
го співробітництва НПУ Володимир Лавриненко та про&amp;
ректор з науково&amp;методичної роботи гуманітарних інститутів
Богдан Андрусишин.

Прес�служба університету

“Гармонійний і всебічний розвиток особистості,
що пропагує уже кільканадцять років Драгоманов�
ський університет, не був би ніколи реалізований
вповні, якби не ваша праця, наші шановні великі
служителі мистецтва, – наголошує Віктор Петрович.
– Мати дотичність до вас, просто сидіти поруч, мати
можливість відчути ваше натхнення, доторкнутися
до вашої творчості – безмежне щастя для кожної

Прес�служба університету

Профкар’єрна орієнтація
День кар’єри
НПУ – 2015
стор. 2

Інтерв’ю

Інтерв’ю
Алла Ярошенко:
“Співпраця –
постійний
систематичний
процес”
стор. 3

Марія Шеремет:
“Хочеш зробити
людині добро –
зроби крок ”
стор. 5

�Наукова робота

Профкар’єрна орієнтація та працевлаштування

Проблема гідності у вимірах війни та миру.
Обговорюють драгомановці

ДЕНЬ КАР’ЄРИ НПУ – 2015
2 квітня в гуманітарному корпусі НПУ імені
М. П. Драгоманова пройшов “День кар’єри НПУ – 2015”.
Захід такого формату у стінах нашого вишу відбувається
другий рік поспіль за сприяння керівництва та студентів
Інституту філософської освіти і науки. В рамках заходу
всі охочі могли не лише ознайомитись з програмами
стажування та працевлаштування, а й пройти
профорієнтаційне тестування, яке нині є популярним у
світовому освітньому просторі.

Відкриття міжкафедрального семінару
Кафедра філософської антропології Інсти+
туту філософської освіти та науки НПУ імені
М. П. Драгоманова організувала обговорен+
ня однієї з найактуальніших проблем сучасно+
сті: людської гідності у вимірах війни та миру.
Дискусії щодо окресленої проблематики роз+
горнулися у форматі міжкафедрального семі+
нару “Філософія. Людина. Культура”.
Унікальність і важливість заходу виділив у
своєму вступному слові ректор НПУ Віктор
Андрущенко, зазначивши, що подібний аналіз
ситуації у міждисциплінарному плані завжди
демонстрував свою результативність. Вчені різ&amp;
них наукових площин і навіть різних академічних
поколінь забезпечують погляди на одне й те ж
поняття під різними точками зору, що у свою чергу
розкриває об’ємну картину того чи іншого явища.
Тема людської гідності все більше актуалізується
сьогодні в наукових доробках вчених.
“Сьогодні ми всі поставлені в обставини, коли
жити, творити й відтворювати доводиться в умо�
вах фактичної війни, – розповідає Віктор Петро&amp;
вич. – Ці умови на нас тиснуть таким чином, що
психологія, мораль, наші уявлення про сутність і
призначення людини, людські цінності трансфор�
муються. Проблема ж гідності – дуже глибока й є
фактично проблемою людського єства. Її пере�
творення в сучасних умовах – сутність перетво�
рення людини”.
Вчені резюмують, що те, наскільки конкретна
людина здатна бути внутрішньо вільною, не під&amp;
даючись тиску з боку суспільства, цивілізаційних
змін, говорить про її людську гідність і шляхет&amp;
ність.
“Разом з тим, ми декларуємо єдність як від�
чуття цінності кожної людини, – наголошує завіду&amp;
вач кафедри філософської антропології Світлана
Крилова. – Чим більше ми відчуваємо повагу й
свою потрібність з боку соціуму, тим більше нам
хочеться самореалізовуватися й відповідно роби�
ти щось для цього суспільства”.
Прес�служба університету

На відміну від минулого року, цього разу більшість
компаній надавала перевагу студентам старших курсів,
тобто майбутнім випускникам. Причиною цьому є вищий
рівень компаній на ринку праці, що вимагають повний
робочий день. Як зазначають самі роботодавці, студентам
перших курсів важко поєднувати навчання з роботою і їх
головне завдання на даному етапі – навчатись. А от щодо
досвіду роботи, то його мінімальність чи взагалі відсутність
не є проблемою. Представлені компанії наголошують на
гарантуванні подальшого працевлаштування та можливості
кар’єрного зросту.
Користь проведення заходів такого типу полягає у
змозі студентів реалізувати себе, а також поповнити ринок
праці підготовленими кваліфікованими фахівцями.
Роботодавці охоче йдуть назустріч студентам, щоб
допомогти відкрити їм свій потенціал, бо саме вони
представляють майбутнє нашої країни.

Організатори виставки роботодавців
Увазі студентів були представлені організації, які
займаються допомогою у працевлаштуванні: Молодіжна
біржа праці, Всеукраїнська громадська організація “Для
спільної справи”, Київський міський центр зайнятості.
Звернувшись до цих організацій, студент мав змогу
отримати
кваліфіковану
допомогу.
Крім
цього,
драгомановцям були запропоновані лекції, тренінги, курси
та тестування, які спрямовані не лише на вибір професійної
сфери діяльності, а й на те, щоб навчити правильно
поводити себе на співбесіді з роботодавцем чи писати
резюме.
Також свої вакансії запропонували компанії “ProCredit
Bank”, “EY”, “Metro”, “АХА Страхування” та “Воля”. Однією з
позитивних якостей, що об’єднує всі ці організації, є
наявність оплачуваного стажування, термін якого
варіюється від кількох тижнів до півроку, в тому числі навіть
за кордоном. Майже всі присутні роботодавці не
наполягають на профільній освіті, пояснюючи це тим, що
необхідним навичкам вони навчать стажерів на “власних
курсах”. До того ж, вони навмисно шукають студентів
філософського навчального підрозділу, які мають, як
відомо, креативне мислення.

Студентське наукове товариство

Студенти знайомляться з вакансіями
Організатори заходу сподіваються, що “День кар’єри
НПУ” стане чудовою традицією в нашому університеті, бо
це чудова нагода для студентів визначитись з видом
діяльності на майбутнє й отримати досвід роботи.
Захід відбувався завдяки співпраці Інституту
філософської освіти і науки НПУ імені М. П. Драгоманова та
Київського молодіжного центру праці за сприяння Відділу
професійно&amp;кар’єрної орієнтації та працевлаштування НПУ
імені М. П. Драгоманова.

Влада ГЕРАСИМЕНКО
Фото Вікторії Алексеєвої

Патріотизм

Тиждень студентської науки – 2015
З 27 до 30 квітня 2015 року в Національному педагогічному універ+
ситеті імені М. П. Драгоманова за ініціативи Студентського наукового
товариства імені Григорія Волинки пройшов Тиждень студентської
науки – 2015. Урочисте пленарне засідання відбулося 27 квітня в акто+
вій залі, оскільки жодна конференц+аудиторія не змогла умістити усіх
охочих поспілкуватися з професорами і академіками університету.
За словами ректора
НПУ Віктора Андрущенка,
така ідея весняних науко&amp;
вих днів для молоді, що вже
давно практикується у ВНЗ,
– прекрасна можливість
студентам спробувати свої
сили в науці, продемон&amp;
струвати досягнення, долу&amp;
читися до великих світу
цього в академічних колах.
Кожен інститут із 20, що
входять в структуру універ&amp;
ситету, підготував до тижня
науки свої заходи, серед
яких звітно&amp;наукові конференції, інформаційні зустрічі, науково&amp;практичні
семінари, тренінги, творчі зустрічі і круглі столи. Проблематику усіх заходів
обирали самі студенти, чим, власне, й забезпечили свою особливу активність
та зацікавленість у Тижні науки.
Завершенням наукової семиденки стало відкриття аудиторії імені профе&amp;
сора Григорія Волинки 30 квітня 2015 року в гуманітарному корпусі універси&amp;
тету. Григорій Іванович довгий час був проректором з науки в НПУ і одним з
перших долучився до створення Студентського наукового товариства. Збе&amp;
регти пам’ять про прекрасного вченого і дослідника історії філософії запропо&amp;
нували студенти.

Ветерани, студенти, волонтери –
разом для благої справи
ВОЛОНТЕРСЬКА робота студентської
молоді Національного педагогічного універси&amp;
тету імені М. П. Драгоманова набуває все біль&amp;
шої активності. Її головна мета – адресна допо&amp;
мога тим, хто її потребує. Серед основних
напрямків волонтерської роботи студентів –
соціальна підтримка та шефська допомога
ветеранам Великої Вітчизняної війни, бійцям
АТО та іншим.
З цього приводу була організована та про&amp;
ведена зустріч активу студентів – волонтерів
НПУ з волонтерами Академії внутрішніх справ задля обміну досвідом та допомоги ветеранам,
сім’ям загиблих бійців АТО, а також щодо проведення спільних зустрічей і круглих столів.
У зустрічі взяли участь представники Ради ветеранів Шевченківської та Солом’янської
РДА, ветерани Академії внутрішніх справ. Волонтери відвідали музей академії, обмінялися
подарунками та поділилися планами на майбутнє.

Микола КОТ,
Голова ради ветеранів НПУ

Прес�служба
університету

2

КВІТЕНЬ 2015

�Інтерв’ю

Ініціативи драгомановців

Алла Ярошенко:
“Співпраця – постійний систематичний процес”
У контекстІ заявленого політичного курсу України
до Європейського Союзу співпраця з іноземними
освітніми закладами набуває ще більшої актуальності.
Інститут соціальної роботи та управління є одним з нав+
чальних підрозділів університету, де студенти при
бажанні мають змогу отримувати європейський досвід
навчання. “Подвійні дипломи” – проект, який сприяє
активним і цілеспрямованим студентам в плані кращої
професійної самореалізації. Подробиці цього проекту
для читачів газети “Педагогічні кадри” розповідає його
натхненниця і головний організатор – доктор філософ+
ських наук, професор Алла Ярошенко
– Розкажіть, будь ласка, як розпочався проект
“Подвійні дипломи”?
– Проект “Подвійні дипломи” зародився саме в стінах
Національного педагогічного університету імені М. Драго&amp;
манова починаючи з співпраці з Вищою лінгвістичною шко&amp;
лою в Ченстохові (Польща), тепер сферу наших міжнарод&amp;
них зв’язків розширено, й до цього проекту долучилась
Вища школа Гуманітас (м. Сосновиці). Мені було приємно,
що на минулорічній великій конференції, яка відбулась в
Польщі за участю доктора Цезарія Вошінського і мера міста
Ченстохов, було чітко зазначено, що пріоритетним у їхній
співпраці завжди був і залишається саме наш університет.
Ми першими започаткували такий формат співпраці, а вже
через певний час були залучені університети з Тернополя,
Мелітополя, Луганська, Одеси. Для нас важливо, що всі
польські починання спочатку орієнтовані в бік студентів
Драгомановського університету.
– Як відбувається набір студентів?
– Коли ми починали реалізацію цього проекту, то було
складно з формуванням групи. Хтось не довіряв, хтось
боявся, а хтось думав, що платня за навчання занадто мала
і це якась авантюра. Єдиною умовою відбору була відсут&amp;
ність академічних заборгованостей. Ми розуміли: якщо сту&amp;
дент не навчається у нас, то не буде і там. Хоча є й винятки:
одна студентка сказала, що їй цікавіше навчатися в Польщі.
Але я вважаю, що рівень української освіти є достатньо
високим і в певних речах навіть кращий, ніж за кордоном.
Але ця дівчинка добре володіє польською мовою і їй подо&amp;
бається їх культура, тому думаю, що вона сама налаштува&amp;
ла себе таким чином.
Перший раз ми поїхали влітку 2012 року. Студентам під&amp;
готували чудову програму практичного спрямування: відбу&amp;
лася зустріч з керівництвом університету, було організовано
наукову конференцію, тренінги. В першій половині дня від&amp;
бувались пари, а в другій – ми відвідували заклади соціаль&amp;
ної сфери. Це було настільки цікаво для студентів, що вже
через кілька днів фотографії “Як ми почали літню сесію”
були популярними в мережі Інтернет. Почав спрацьовувати
метод “рівний – рівному”, тому коли я восени попросила
помічників зібрати в аудиторії бажаючих, то з цим вже не
було проблем. Студенти вже знали деталі проекту від дру&amp;
зів, які повернулись з навчання за цією програмою. Якщо в
перший рік навчання група складалась з 15 студентів, то в
другий рік – 40. В кожного своя мотивація: дехто із західної
частини України, тому для них це близько за духом, дехто
прагне розширити свій світогляд, а є й такі, що вже пра&amp;
цюють в соціальній сфері і їм цікаво порівняти українську і
польську специфіку. На сьогоднішній день є багато бажаю&amp;
чих поїхати на практику і стати фахівцем європейського
рівня.
– Тішить, що серед мотивацій студентів ви назвали
знання, досвід, практику, а не отримання європейської
“корочки”.
– На зустрічах зі студентами ми не піднімали тему пере&amp;
ваги одного диплома над іншим. Про це навіть не було мови.
Ми розповідали студентам про важливість академічної
мобільності і конкурентоздатності на ринку праці, значу&amp;
щість залученості до світової культури і сучасного знання.
Ми звертали увагу не на “корочку”, а на якості, якими вони
мають володіти для того, щоб професійно реалізуватись.
Серед студентів я теж не чула про
таку мотивацію, як диплом іншого
кольору чи іншою мовою, їх ціка&amp;
вить саме культура.
– Наскільки мені відомо, в
Польщі напрям соціальної
роботи як такий відсутній. Що ж
в них є натомість?
– Спеціальність “Соціальна
робота” легко адаптується під
спеціальності “соціальна педаго&amp;
гіка”, “соціальна допомога”, тобто
всі спеціальності, за якими здій&amp;
снюється підготовка студентів в
нашому Інституті. В Польщі сту&amp;
денти також мають змогу отрима&amp;
ти таку спеціалізацію як “соціаль&amp;
на ресоціалізація”. Це робота з
незахищеними верствами насе&amp;
лення і з людьми, які мають певні

КВІТЕНЬ 2015

Проведено навчальний семінар
про подолання професійного
вигорання
Редакція університетської багатотиражки отрима+
ла вдячного листа за проведений навчальний семінар
одного з викладачів Драгомановського університету.
Зв’язавшись з відправником, ми отримали матеріал
про проведений захід, тому із задоволенням розмі+
щуємо його в газеті.
26 березня в Бородянській спеціалізованій школі –
ЗНЗ № 2 відбувся навчальний семінар “Саморегуляція вчи&amp;
теля засобами психосинтезу в умовах професійного виго&amp;
рання” практичного психолога, кандидата психологічних
наук, доцента кафедри психології і педагогіки НПУ імені
М. П. Драгоманова Кучеренко Єгора Валерійовича.

вади. Для нас ця спеціалізація є цікавою, тому вона входить
до академрізниці, яка викладається.
Цікаво, що в Україні для захисту диплому чи дисертації
потрібно мати публікацію у фаховому виданні, а за кордо&amp;
ном по&amp;іншому. В Польщі існують збірники міжнародних
праць певної спрямованості, наприклад, гуманітарної. Цей
журнал матиме загальну назву, а далі йтимуть розділи.
Публікація в такому журналі влаштує майбутніх кандидатів
наук як з філософії, так і з соціології, педагогіки, соціальної
роботи та ін. Для європейців головне, щоб були міжнародні
номери публікацій, а не конкретна фаховість.
– Ви так натхненно про все розповідаєте!
– Коли я вперше озвучувала студентам інформацію про
проект, то знала, що потрібно все зробити якомога краще.
Сьогодні існує певний рівень недовіри до навчальних закла&amp;
дів, тому цей величезний пласт роботи ми з колегами
повинні були виконати якісно. Я контролювала роботу на
всіх рівнях, тому знаю кожен крок від початку до того, що
маємо сьогодні. Слід згадати і ще одного партнера, завдяки
якому цей проект став можливим, – “Центр академічних
обмінів”. Коли колеги з цієї установи запропонували спів&amp;
працю, то в них теж не були відпрацьовані механізми реалі&amp;
зації такого науково&amp;навчального проекту. Але всі три сто&amp;
рони прагнули співпраці, тому ми підписали договір. Тепер
ми тісно співпрацюємо і не даємо забути одне про одного,
адже співпраця – постійний систематичний процес.
– Бачу, що вмотивованість студентів і зацікавле�
ність керівництва нашого університету сприяють ефек�
тивній співпраці.
– Ми маємо налагоджену роботу. Поки студенти навча&amp;
ються, ми з колегами працюємо разом з навчальним відді&amp;
лом. На кожного студента заведені навчальні картки, і
частина з тих предметів, які читались в Україні, перезарахо&amp;
вується польським навчальним закладом. Крім того, ми не
зупиняємось на досягнутому. Наразі ведемо переговори
про наукові проекти і зі свого боку вже передали наше
бачення їх реалізації. Польська сторона має розглянути про&amp;
позиції, щоб Євросоюз виділив кошти для їх реалізації. Це ті
проекти, які справді потрібні студентам і актуальні для їх
професійного зростання, тому хочемо охопити цей напрям
роботи і сподіваємось реалізувати задумане.

Спілкувався Сергій РУСАКОВ

Серед основних труднощів сучасної школи проблема
професійного вигорання вчителя залишається мало вирі&amp;
шеною з точки зору психологічного супроводу, що пов’яза&amp;
но зі зниженням престижності професії, низьким мате&amp;
ріальним заохоченням, важковиховуваністю учнів, а іноді із
несумісністю змісту навчання з виховною метою уроків. Ці
проблеми створюють психологічні передумови внутрішніх
конфліктів вчителя, який “балансує” між необхідним та
бажаним, між шаблонним та творчим, між вимушеним та
спонтанним. Саме тому психосинтез як психокорекційний
та профілактичний засіб дозволяє вчителю розвинути
свою емоційну та особистісну саморегуляцію при вирішен&amp;
ні саме внутрішньоособистісних конфліктів, які викликані
професійними обов’язками, тобто мають зовніші, пов’яза&amp;
ні з навчально&amp;виховним процесом, причини.
Єгор Кучеренко почув від колег, що відкритість та неви&amp;
мушеність є найбільш бажаними переживаннями, що
супроводжують стан внутрішнього комфорту в умовах
роботи, особливо стресових. Ось чому ці бажані пережи&amp;
вання так часто суперечать природним реакціям роздрату&amp;
вання, незадоволення, а також посиленому прагненню
досягти ідеальних результатів (вони можуть стосуватись
будь&amp;якої професії в системі “людина&amp;людина”).
Протягом семінару на прикладі техніки дослідження
професійної реальності (ТДПР) вчителями було виявлено,
що вони можуть надміру схилятись до несвідомого сприй&amp;
няття учнів виключно з позиції учасника навчально&amp;вихов&amp;
ного процесу, продовжуючи застосовувати педагогічні
методи, ефективність яких перевірена і не завжди випра&amp;
вдовує себе.
Психосинтез як метод роботи з несвідомим та свідо&amp;
мим виміром психологічних проблем дозволяє вчителю
завдяки спеціальним вправам поєднати професійне “Я” з
особистісним, відкриваючи ширші можливості сприйняття
суб’єкт&amp;суб’єктних стосунків з учнями. Завдяки можливо&amp;
стям уяви та суб’єктивному оцінюванню, кожного учня
можна сприймати інакше, ніж просто як людину, що вчить&amp;
ся. Це створює внутрішні передумови до зміни методоло&amp;
гії вирішення типових педагогічних проблем (мотивації
учіння, недисциплінованості школярів тощо). Саме тоді в
очах вчителя учень стає майбутнім фахівцем, батьком,
матір’ю, другом, чоловіком, дружиною, громадським дія&amp;
чем, тобто його особистість виходить за межі актуальної
учнівської позиції, яка водночас є провідною соціальною
роллю.
Семінар завершився дискусією ведучого та педагогів.
Було наголошено, що психосинтез дозволяє вчителю емо&amp;
ційно трансформувати та переосмислити власне ставлен&amp;
ня до проблемних молодших школярів та підлітків, в робо&amp;
ті з якими виникають негативні емоційні реакції, зокрема
стрес. Так гармонізується об’єктивне та суб’єктивне оці&amp;
нювання та взаємні очікування учасників навчально&amp;вихов&amp;
ного процесу – і учнів, і вчителів. При цьому вчитель може і
сам вийти за стереотипізовану модель власної поведінки
та спілкування, що знижує рівень його емоційної напруги,
тренує стресостійкість та творчо розвиває його особи&amp;
стість.
Виносимо щиру подяку за організацію семінару
директору школи Олені Лазутіній та шкільним психологам
Тетяні Купрієнко й Ользі Дубині – випускниці НПУ імені
М. П. Драгоманова.

Анатолій ФУРСЕНКО,
вчитель основ здоров’я

3

�До 10�ї річниці кафедри образотворчого мистецтва

Кафедра триєдності: освіта, дослідження, культура
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ “Образотворче мистецтво” відкрито
в Національному педагогічному університеті імені
М. П. Драгоманова 28 квітня 2005 року. Для її навчально&amp;
методичного забезпечення того ж року організовано
випускову кафедру образотворчого мистецтва в Інститу&amp;
ті педагогіки і психології. Біля її витоків стояв відомий
український художник&amp;педагог, засновник вітчизняної
школи методики навчання образотворчого мистецтва
професор Микола Авксентійович Кириченко. За
десять років свого існування кафедра забезпечила непе&amp;
рервність і наступність підготовки фахівців з образотвор&amp;
чого мистецтва: вона випускає бакалаврів, спеціалістів і
магістрів, даючи їм можливість продовжити навчання в
єдиній в Україні аспірантурі та докторантурі кафедрі за
спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання
образотворчого мистецтва. Спеціальність “Образотвор&amp;
че мистецтво” користується стійким попитом серед абі&amp;
турієнтів, про що свідчить щорічне зростання вступного
В майстерні скульптури
конкурсу, а також співвідношення студентів контрактної та
бюджетної форми навчання. Про авторитет спеціальності ширюють і поглиблюють їх базову підготовку, озброюючи
говорить зацікавлення навчанням з боку іноземних сту&amp; їх найновішими науково&amp;методичними знаннями. Серед
дентів: тут навчаються студенти з Китаю, Вірменії, Росії, них – “Сучасне візуальне мистецтво”, “Портретний живо&amp;
пис”, “Пейзажний живопис”, “Декоративна пластика”,
Туркменістану.
Як правило, більшість студентів&amp;випускників щорічно “Актуальні проблеми сучасного мистецтва”, “Технологічні
розподіляються в загальноосвітні заклади м. Києва та проблеми творчості художника”, “Сучасне декоративне
Київської області, інших областей України, що свідчить мистецтво”, “Інноваційні методики навчання образотвор&amp;
про попит на відповідних фахівців. Частина випускників чого мистецтва”. Всі вони методично оснащені програма&amp;
працює в приватному освітньому секторі, надаючі конку&amp; ми і спираються на використання передових технологій
рентні освітні послуги. Третина студентів розподіляються навчання у ВНЗ, які сприяють професійно&amp;творчому
за попереднім власним вибором, працюючи останній рік розвитку студентів і спрямовані на підвищення мотивації
на майбутньому робочому місці в ЗОШ та художніх сту&amp; навчання, розвиток їх самостійності, наближення процесу
діях. Ряд студентів продовжують навчання в аспірантурі, навчання до реалій майбутньої професійно&amp;педагогічної
плануючи пов’язати свою діяльність з науковою кар’єрою. діяльності: проблемні лекції, навчальні та музейні проек&amp;
Спостереження за випускниками свідчить, що вони є ти, кейс&amp;метод, ігрові технології, методи контекстного
постійними активними учасниками всеукраїнських худож&amp; навчання, мікровикладання, тренінги, практикуми тощо.
Інноваційний характер навчально&amp;методичної роботи
ніх виставок і творчих проектів. Все це є закономірним
результатом збалансованої та гнучкої організації навчан&amp; забезпечено лідерськими позиціями викладачів випуско&amp;
ня, що дає змогу кожному випускнику залежно від досяг&amp; вої кафедри в освітньому просторі України. Видані ними
нутого рівня та природного потенціалу знайти своє місце “Освітньо&amp;професійний комплекс з образотворчого
мистецтва” (2012), “Збірник про&amp;
в сучасних умовах динамічного
грам з образотворчих дисциплін”
ринку праці.
(2008), методичні рекомендацій
Кафедра
образотворчого
для дипломного (2009) і курсового
мистецтва як профільний науко&amp;
проектування (2009) стали норма&amp;
во&amp;методичний центр позиціонує
тивними для всіх художніх спе&amp;
себе як лідер у вітчизняному нау&amp;
ціальностей вищих педагогічних
ковому і методичному середови&amp;
закладів України. У центрі уваги
щі фахівців з мистецької освіти,
вітчизняних фахівців з методики
об’єднуючи довкола себе худож&amp;
навчання образотворчого мистец&amp;
ньо&amp;педагогічні
спеціальності
тва також започатковане випуско&amp;
українських вишів. Ці лідерські
вою кафедрою щорічне методич&amp;
позиції зумовлені пропагованим
не видання з актуальних проблем
кафедрою принципом, сформу&amp;
технологій навчання образотвор&amp;
льованим ще видатним філосо&amp;
чого мистецтва. Кафедрою впер&amp;
фом Карлом Ясперсом, за яким
ше на Україні видано понад десят&amp;
університет є “всесвітом наук” у
ка навчальних посібників з грифом
триєдності освіти, дослідження і
МОН України, серед яких – “Осно&amp;
культури. Отже, місце своє в уні&amp;
ви
образотворчої
грамоти”
верситетській драгомановській
Г. Нечипорук. Натюрморт. 2012
М. Кириченка (2002), “Українсь&amp;
сім’ї кафедра знаходить, даючи
кий народний декоративний роз&amp;
студентам можливість долучитись
до різних видів образотворчості, багатопланових культур&amp; пис” М. Кириченка (2006), “Основи скульптури” О. Крас&amp;
них надбань, бурхливого мистецького сьогодення, іннова&amp; ноголовця (2008), “Культурологія” О. Шевнюк (2009 з
ційних педагогічних пошуків, наукових досліджень у обра&amp; численними перевиданнями), “Декоративне мистецтво в
практиці вчителя образотворчого мистецтва” Л. Плазов&amp;
ному напрямку.
Реалізація такої мети не в останню чергу уможливле&amp; ської (2013), “Історія костюма” О. Шевнюк (2009), “Слов&amp;
на якістю професорсько&amp;викладацького забезпечення ник термінів образотворчого мистецтва” О. Шевнюк
спеціальності. Кафедру очолює відомий мистецтвозна&amp; (2013). Підготовлено до друку перший україномовний
вець, культуролог і педагог, професор, доктор педагогіч&amp; навчальний посібник з історії образотворчого мистецтва
них наук Олена Шевнюк. В складі кафедри – знаний (О. Шевнюк). Всі перераховані видання отримали високу
український скульптор Олександр Красноголовець, оцінку студентів і фахівців.
Викладачами кафедри дбайливо обладнано майстер&amp;
відомий майстер батику та гобелену, член Спілки дизай&amp;
нерів України Любов Плазовська, талановиті художники&amp; ні скульптури і художньої кераміки, класи рисунку та живо&amp;
живописці, члени Спілки художників України Володимир пису, аудиторію для занять пластичною анатомією, клас
Труш і Роман Власюк, майстер декоративного і мону&amp; композиції, наповнені реквізитом, натурними гіпсами,
ментального розпису, член Спілки дизайнерів України предметами, історичними костюмами та драперіями для
Любомир Цебенко, популярні серед вітчизняної малечі постановок. Теоретичні класи устатковані медійним
ілюстратори дитячих книжок і журналів, лауреати премії обладнанням – медіапроекторами, телевізорами, відео&amp;
Наталі Забіли Катерина Шалварова і Ольга Сова. Якість та аудіоапаратурою. Складовими медійного забезпечен&amp;
професійно&amp;педагогічної підготовки студентів забезпече&amp; ня історико&amp;мистецьких курсів стали оригінальні інтерак&amp;
на також реальним методичним досвідом викладачів тивні презентації, художньо&amp;музичні композиції, бази
кафедри, які працювали або працюють в загальноосвітніх даних комп’ютерних художніх енциклопедій, слайд&amp;шоу,
школах або позанавчальних закладах освіти Києва, серед відеофільми, що дозволяють забезпечити ефективну
яких “вчительська зірка” – переможець конкурсу “Вчитель складову процесу навчання та вмотивувати студентів до
року” в номінації “образотворче мистецтво” – Іраїда вивчення дисципліни.
Активне співробітництво кафедри з вітчизняними та
Руденко. За останні п’ять років на кафедрі підвищили свій
науковий рівень 5 випускників аспірантури. Викладачі зарубіжними інституціями також забезпечує ефективність
кафедри є постійними експертами&amp;рецензентами вітчиз&amp; навчально&amp;методичного процесу. Випускова кафедра
няних шкільних підручників і посібників з образотворчого тісно співпрацює з відповідними кафедрами університетів
України шляхом організації науково&amp;практичних семіна&amp;
мистецтва.
Викладачі кафедри постійно і наполегливо працюють рів, зокрема, з Полтавським національним педагогічним
над удосконаленням змісту навчання образотворчого університетом імені В. Короленка, Південноукраїнським
мистецтва як галузі, що динамічно розвивається та вима&amp; педагогічним університетом імені К. Ушинського, лабора&amp;
гає постійного збагачення й оновлення, особливо в умо&amp; торією естетичного виховання Національної академії
вах євроінтеграційних процесів. Окрім традиційних дис&amp; педагогічних наук України.
Обмін інноваційними технологіями навчання образо&amp;
циплін “Рисунок”, “Живопис”, “Композиція”, “Скульпту&amp;
ра”, “Історія мистецтв” випускова кафедра пропонує сту&amp; творчого мистецтва постійно відбувається із закордонни&amp;
дентам ряд спецкурсів актуальної проблематики, які роз&amp; ми інститутціями, зокрема, Гельсинським інститутом

4

мистецтв і дизайну (Фінляндія), Стокгольмським
Кунстфеком (Швеція) і Королівською академією мистецтв
(Швеція). З метою адаптації студентів до освітніх вимог
європейського освітнього співтовариства викладачі
кафедри впровадили в практику навчання: французьку
методику аналізу творів образотворчого мистецтва Ф. &amp;
Барб&amp;Галль, для чого взяли участь в роботі Всеукраїнсь&amp;
кого науково&amp;практичного семінару асоціації CORETA –
(“Comment regarder un tableau” – “Як дивитися на карти&amp;
ну” – Париж, Франція) на чолі з куратором дитячих про&amp;
грам Лувру Франсуази Барб&amp;Галль, присвяченого про&amp;
блемам музейної педагогіки, та польську методику
“апропріації” творчого доробку видатних майстрів обра&amp;
зотворчого мистецтва “Діалоги” автора Кінги Лапот&amp;Дзі&amp;
єрви. Важливою складовою адаптації навчального про&amp;
цесу до вимог європейської освітньої спільноти стало
проведення в жовтні 2014 року Міжнародного науково&amp;
практичного семінару спільно з Краківським педагогічним
університетом імені Комісії народної освіти (Польща) та
майстер&amp;класів польських художників&amp;педагогів для сту&amp;
дентів спеціальності “Образотворче мистецтво” з методи&amp;
ки навчання образотворчого мистецтва у школах Польщі.

Т. Волинець. Натюрморт. 2012
Практична підготовка студентів&amp;образотворців до
естетичного виховання учнів підкріплена активною прос&amp;
вітницькою роботою серед студентів і викладачів в музей&amp;
но&amp;виставковому середовищі міста Києва, щорічною
організацією музейних проектів, серед яких – “Марафон
на Терещенківській” (Музей російського мистецтва,
Музей Варвари і Богдана Ханенків), “Символічний світ
храму” (заповідник “Софія Київська”), “Скарби України”
(Національний художній музей України), “Слідами київ&amp;
ського майстра” зі скульптором Володимиром Щуром,
“Очима сучасника” з Музеєм сучасного мистецтва, “Диво
дитячої книги” з музеєм української літератури, а також
участю в проектах “Пінчук арт&amp;центра” і Гоголь&amp;феста, в
проведенні майстер&amp;класів видатних митців України –
живописця Івана Марчука, монументаліста Л. Тоцького,
ілюстратора книги В. Єрка, майстрині О. Білоус, зустрічі
з редакцією журналу “Арт&amp;клас” та ін., а також майстер&amp;
класів зі створення традиційної української ляльки&amp;мотан&amp;
ки, писанкарства, петриківського розпису, витинанки,
оригамі. Широкий резонанс у пресі отримали персональ&amp;
на виставка до 60&amp;річчя скульптора Олександра Красно+
головця (2011), персональна виставка живописця Воло&amp;
димира Труша тощо.
Важливими етапами виставкової діяльності кафедри
стали Перша Всеукраїнська виставка творчості студентів
“Арт&amp;дебют”, відкрита для киян і гостей міста 2006 року в
Центральній науковій бібліотеці імені В. Вернадського, та
Друга Всеукраїнська виставка творів студентів, відкрита в
Музеї Гетьманства протягом листопада&amp;грудня 2010 року.
Обидві виставки отримали схвальну пресу і відгуки спе&amp;
ціалістів, гідно презентувавши рівень креативних пошуків
студентів&amp;художників. Їх закономірним результатом стало
відкриття в Національному педагогічному університеті
імені М. П. Драгоманова власної Художньої галереї, де за
останні роки з успіхом пройшли виставки “Авторська
фотографія”, “Гра з вічністю”, “Творчість молодих”, “Укра&amp;
їнський краєвид”, ювілейна виставка до 175&amp;річчя НПУ
імені М. Драгоманова, щорічні виставки дипломних робіт
студентів, перша персональна виставка магістра Анни
Нечипоренко, міжнародна виставка польських художни&amp;
ків&amp;педагогів та інші.
Кафедра образотворчого мистецтва Інституту педа&amp;
гогіки і психології Національного педагогічного універси&amp;
тету імені М. П. Драгоманова досягла високого рівня
ефективності підготовки майбутніх учителів образотвор&amp;
чого мистецтва завдяки взаємодії художньо&amp;творчих і
методичних інновацій, естетизації навчального простору
університету, залученню студентів до різних видів образо&amp;
творчості, багатопланових культурних надбань, бурхливо&amp;
го мистецького сьогодення.

Олена ШЕВНЮК,
професор, доктор педагогічних наук,
завідувач кафедри
образотворчого мистецтва

КВІТЕНЬ 2015

�Інтерв’ю

Марія Шеремет: “Хочеш зробити людині добро –
зроби крок уперед до неї”

Нещодавно святкувала ювілей чарівна
жінка – завідувач кафедри логопедії, заступ+
ник директора з наукової роботи та міжнарод+
них зв’язків Інституту корекційної педагогіки
та психології НПУ імені М. П. Драгоманова,
доктор педагогічних наук, професор Шеремет
Марія Купріянівна. З цієї нагоди ми поспілку+
валися із нею та привідкрили таємницю успіху
цієї працелюбної пані.
– Маріє Купріянівно, ми знаємо Вас як таланови�
того керівника, науковця і педагога�дефектолога.
Усі сили Ви віддаєте науці та підготовці висококвалі�
фікованих логопедів для усієї України. Чому Ви вирі�
шили пов’язати своє життя з дефектологією?
– Скільки я себе пам’ятаю, упродовж усього усвідо&amp;
мленого життя я допомагаю іншим. Так було завжди.
Дефектологія – це та галузь благородної професійної
діяльності, де людина може себе проявити і як особи&amp;
стість, і як професіонал, і як науковець. В іншій професії
я себе ніколи не бачила, і у жодному разі не хотіла б її змі&amp;
нити.
– Зі слів Ваших колег, Ви є зразковою “господи�
нею кафедри”. Та багатьом, мабуть, цікаво дізнати�
ся, якою Ви є у повсякденному житті?
– На це питання, я гадаю, краще можуть відповісти
мої рідні – їм видніше. Єдине, що я можу сказати з упев&amp;
неністю, – це те, що наскільки я вимоглива на роботі,
настільки ж я вимоглива і вдома. Для мене важливо, щоб
було гарно і чисто в квартирі, красиво і смачно – на кухні,
щоб панували добрі і відкриті стосунки між рідними. Бо
це – основа людського спілкування.
– Про що Ви мріяли, коли були студенткою, які
проблеми Вас турбували?
– Ще з першого курсу мене цікавила наука. Не з
точки зору подальшого наукового росту – написання та
захисту кандидатської та докторської дисертацій, здо&amp;
буття наукового ступеню доцента та професора – про це
й думки не було! Просто усе життя мене переслідують
запитання “чому?”. Наприклад, чому дитина з фонетико&amp;
фонематичними порушеннями мовлення добре чує, але
у неї порушена граматична сторона мовлення? Чому,
коли люди втрачають мовлення після інсульту, то у одних
воно відновлюється майже одразу, а в інших – лише
частково, навіть незважаючи на логопедичну допомогу?
Можна сказати, що звичний для дітей 3&amp;річного віку
період “чомучок” у мене не зникає! І навіть зараз я маю
надзвичайно розвинений пізнавальний інтерес. Я про&amp;
довжую задаватися запитаннями “чому?”. Мабуть, тому
жодного разу і не пішла на іспит, не знаючи відповіді на
усі екзаменаційні питання досконало. Я мала знати біль&amp;
ше, ніж передбачено програмою, і ширше, ніж того
вимагалося від студента. Таке відчуття – бажання знати
більше – у мене упродовж життя!
Коли готувалася до пар, мене бентежило навіть не
те, що я можу щось не знати, коли мене запитають
викладачі, а те, як мені буде соромно, що я чогось не
знаю. Пам’ятаю один випадок. У нас був курс патопсихо&amp;
логії, який читав А. І. Селецький. Я захоплювалася ним як
лектором, тим, як він умів тримати аудиторію та спілку&amp;

КВІТЕНЬ 2015

ватися зі студентами. Іспит з цього предмету ми здавали
усно. Я взяла білет, сіла готуватись. Мене почали відво&amp;
лікати хлопці&amp;трієчники з проханням допомогти. Звісно,
я почала їм підказувати, навіть не прочитавши питання
свого білету. Екзаменатор зробив мені два зауваження і
викликав відповідати. Я попросила ще кілька хвилин на
підготовку, на що він відреагував лише погрозою поста&amp;
вити двійку. Повільно підходячи до його столу, тримаючи
заліковку у руках, похапцем на ходу читала завдання
свого білету. А. І. Селецький не задав мені жодного запи&amp;
тання. Мовчки взяв залікову, щось у ній написав, закрив,
повернув мені і сказав: “Ви вільні”. Я без жодного слова
вийшла з аудиторії, ковтаючи сльози. Підбігли мої одно&amp;
групники, які очікували своєї черги під дверима. Почали
засипати запитаннями: “Ну як?”, “Здала?”, “Скільки?”. А
я далі плакала. На шум підійшла куратор і поцікавилася
моєю оцінкою. Я відповіла: “Два”. Ніхто не міг повірити:
“Як два?”. Куратор взяла залікову книжку з моїх рук, від&amp;
крила і поглянула на мене із запитанням: “А де ж “двій&amp;
ка”? У тебе “п’ятірка”!”.
Я дуже любила вчитися. І зараз люблю. Не лише
дефектологія мене приваблювала. Для прикладу, наша
викладач філософії Валентина Василівна мені єдиній
поставила “п’ять” автоматом за залік! А тоді “автомати”
ще не були введені як метод підсумкового оцінювання. Я
читала філософію томами, захоплювалась філософськи&amp;
ми трактатами різних епох. Мені навіть пророкували
майбутнє філософа. Але я обрала дефектологію.
– Хто з Ваших вчителів для Вас є прикладом для
наслідування?
– Як науковець – це Є. Ф. Соботович – людина, яка
досягала своєї мети, пройшовши складний шлях через
терни. Як особистість і керівник – це Н. Ф. Засенко – зра&amp;
зок витриманості і такту. А якщо об’єднати науковця,
особистість і керівника – то чудовий приклад для наслі&amp;
дування – це М. Д. Ярмаченко. Багато людських рис цієї
видатної особистості мені хотілося б перейняти та мати
такі надбання і в своєму житті.
– Якби можна було повернутися у минуле і щось
поміняти, що б Ви хотіли змінити?
– Залишити живими батьків… (Очі Марії Купріянівни
наповнилися сумом � автори) Мої мама і тато померли
рано і упродовж одного року. Для мене це була і є дуже
тяжка втрата. Пройшло більше 45 років, а мій біль і досі
не вщух, рана не загоїлась. Я щодня думаю про них та
відчуваю цю гірку втрату.
– Який найяскравіший спогад, пов’язаний із
Вашими батьками та родиною, виринає у Вашій
пам’яті?
– Мені було близько чотирьох років. Я не пам’ятаю,
де точно це було, але мама й тато сиділи поряд, а я
стояла між ними. І тато сказав: “Із Маняші виросте або
велике ледащо, або велике ніщо, або велика і чуйна
людина. Щось середнє не вийде”. Мама лише усміхнула&amp;
ся. Чому я так запам’ятала ті слова, я не знаю. (Тут вже
сама Марія Купріянівна усміхається � автори).
Уже в чотири роки я почала читати. Вечорами батьки
проводили дуже багато часу з нами. Я була найменшою.
Та завжди нас виховували міцною родиною: брат Анато&amp;
лій і сестра Олександра постійно брали мене з собою,
куди б не йшли. Ми гралися утрьох. І один за всіх та усі за
одного – було нашим правилом. Батьки прищепили нам
любов одне до одного, вчили нас взаємній підтримці з
дитинства. Нас ніколи не карали. Найбільшим покаран&amp;
ням для мене було звернення батьків повним іменем.
Коли я чула “Маріє!” – це означало, що я провинилася і
заслужила гнів.
Також пам’ятаю, як батьки читали нам “Кобзаря”.
Мама читала, а потім ми усі разом аналізували прочита&amp;
не. Багато слів мами і тата закарбувалося у моїй пам’яті
вже тоді, але розуміння прийшло набагато пізніше. Тому,
скільки б років не проходило, мій зв’язок із сім’єю не

загубився із їхньою смертю. Навіть сьогодні я часто
думаю: “А що б сказала мама на ту чи іншу ситуацію мого
життя?”, “Як би прокоментував мій вчинок тато?”…
– Якими досягненнями Ви пишаєтеся найбіль�
ше?
– Якщо ви це питання поставите моїм рідним, то
вони скажуть, що я завжди в роботі. Їм здається, що на
вагах моїх досягнень робота переважає. Але це не так.
Сім’я для мене значно важливіша!
Це може здатися не досить коректним, але я не можу
поставити на одні терези наукові досягнення та вершину
усього мого життя – сім’ю, стосунки з рідними. Я – пра&amp;
бабуся. Найбільша моя радість зараз – це правнук. Хоча
маю лише доньку, та її чоловік для мене як син, а дружи&amp;
на онука – онучка. І я дійсно люблю їх як рідних дітей.
Дуже пишаюся своїми теплими стосунками з родиною. Я
оберігаю їх, бо це – моє багатство і найбільше досягнен&amp;
ня.
– Ви – інтелігентна, мудра, гарна і успішна жінка.
У чому секрет Вашого успіху?
– Мабуть, у моїй вимогливості до себе. Я б навіть
сказала, у надмірній вимогливості до себе. Це я взяла від
батьків. Так вони нас навчали: перш ніж зробити заува&amp;
ження комусь – спершу проаналізуй себе і свої дії.
– Яким є Ваше життєво кредо?
– Якщо хочеш зробити людині добро – зроби крок
уперед. Якщо хочеш зробити зло – зроби два кроки
назад і добре подумай.
Це кредо моїх батьків. Вони керувалися ним усе
життя і навчали так жити своїх дітей.
– Маріє Купріянівно, що є для Вас найбільшою
цінністю у людях?
– У першу чергу – стосунки між людьми. Їхня щирість
та відкритість. Я не переношу неправду, нетерпима до
неї. І в той же час я добре відчуваю, коли кажуть непра&amp;
вду.
А ще у мене відсутня заздрість. Зате в мені багато
радості, коли я роблю добро або щось дарую людям. Це
додає мені сил і наснаги.
– І наостанок, що б Ви хотіли побажати Вашим
студентам та учням?
– Студентам хочу побажати професіоналізму на кож&amp;
ному етапі свого становлення. Професіоналізм – це не
лише знання. Знання можна здобути, але не бути профе&amp;
сіоналом. Важливо мати якомога більше загальнолюдсь&amp;
ких якостей та рис, які для дефектолога є ядром, стри&amp;
жнем його особистості.
Якщо ж говорити про своїх учнів, то можу сказати,
що це моє багатство. Я пишаюсь усіма разом і кожним із
них окремо. Усі вони уважні, толерантні, красиві, профе&amp;
сіонали високого рівня. Коли я чую від колег похвалу на
адресу своїх учнів, мені дуже приємно. У такі хвилини ще
більше хочеться жити і працювати. Мої знання дали мені
мої вчителі, і я хочу ними ділитися з іншими. Мені подо&amp;
бається це робити! Я побажала б кожному займатися
тим, що приносить задоволення.

Спілкувалися
Наталія Базима та Олександр Козинець

Довідка
ШЕРЕМЕТ МАРІЯ КУПРІЯНІВНА – відомий вітчизня&amp;
ний сурдопедагог та логопед.
Народилася 10 січня 1945 року в с. Пугачівка Рокит&amp;
нянского району Київської області. У 1974 році з відзна&amp;
кою закінчила КДПІ імені О. М. Горького, отримавши ква&amp;
ліфікацію “Вчитель школи глухих та слабочуючих. Лого&amp;
пед”. У 1979 році достроково захистила кандидатську
дисертацію на тему “Готовність слабочуючих дітей до
навчання в школі”.
З 1983 р. почала працювати в КДПІ імені О.М. Горь&amp;
кого спочатку за сумісництвом, а з 1985 року – на основ&amp;
ному місці роботи на посаді доцента кафедри сурдопе&amp;
дагогіки та логопедії дефектологічного факультету. У
1997 році отримала вчений ступінь доктора педагогічних
наук, захистивши дисертацію на тему “Психолого&amp;педа&amp;
гогічні основи підготовки слабочуючих дітей до навчання
в школі”. З 1998 року завідує кафедрою логопедії. З 2001
року – професор університету, а з 2003 року – заступник
директора Інституту корекційної педагогіки та психології
з наукової роботи та міжнародних зв’язків.
Під її керівництвом захищено 3 докторських та
23 кандидатських дисертації. Має понад 300 наукових
публікацій. Керівник наукової школи “Науково&amp;методо&amp;
логічні засади та сучасні технології діагностики та корек&amp;
ції тяжких порушень мовлення”. Нагороджена численни&amp;
ми грамотами та подяками різних установ. “Відмінник
освіти України”. “Заслужений працівник освіти України”.

5

�Пам’яті професора Григорія Волинки

У квітні цього року виповнюється рік, як від нас пішов заслужений діяч науки і техніки України, академік
Української академії політичних наук, доктор філософських наук, проректор з наукової роботи НПУ імені
М. П. Драгоманова, професор Григорій Волинка.
Навесні 2014+го року колеги і друзі Григорія Івановича готували презентаційну книжку, яка б приурочу+
валась трьом ювілеям – 65+річчя від дня народження, 35+річчя науково+педагогічної діяльності в універси+
теті та 25+річчя керівництва кафедрою філософії. У передвеликодневі дні минулого року Григорій Іванович
Волинка залишив цей світ. За два тижні до ювілейних дат.
Пропонуємо вашій увазі тексти, які пронизані повагою і любов’ю. Пам’ять про мудрого керівника і філо+
софа по життю в ці сумні для нас дні об’єднає велике коло людей, на яких вплинуло спілкування з Григорі+
єм Івановичем Волинкою.

ЖИТТЯ

ФIЛОСОФIї I ФIЛОСОФIЯ ЖИТТЯ

Книга, присвячена творчому доробку
Григорія Волинки, починається з тексту,
написаного двома найближчими ка+
федралами вченого – Наталії Мозгової і
Володимира Дорошкевича. На жаль,
Володимир Олександрович восени мину+
лого року також залишив цей світ. Але ми
певні, що думки, закарбовані в наукових
працях і на шпальтах нашої багатотираж+
ки, мають важливе значення для майбут+
ніх поколінь драгомановців.
Перш за все, хотiлося б пiдкреслити, що в усi часи
iснували та iснують серед нас свiтлi особистостi, що
притягують до себе доброзичливiстю, iнтелiгентнiстю,
толерантнiстю, високою освiченiстю та ще багатьма
iншими прекрасними якостями. Таким був Григорiй Iва&amp;
нович Волинка.
...Моя перша зустрiч з Григорiєм Iвановичем Волин&amp;
кою вiдбулася восени 1977 року. Я була тодi студенткою
третього курсу фiлософського факультету Київського
державного унiверситету iм. Т. Г. Шевченка. Наш курс
щойно повернувся з колгоспу i з перших чисел жовтня
розпочалися заняття.
На третьому курсi нам продовжували читати “Дiа&amp;
лектичний матерiалiзм”, точнiше, ми розпочали вивчати
його третю частину – “Теорiю пiзнання”. Перша й друга
частини вiдповiдно читались на першому i другому кур&amp;
сах: на першому – “Матерiалiзм”, який нам викладав
проф. О. I. Яценко; на другому – “Дiалектику”, яку нам
читав проф. В. О. Босенко, а на третьому мали читати
“Теорiю пiзнання”. I якщо предмет “Дiалектичний мате&amp;
рiалiзм” в цiлому вважався серед студентiв i викладачiв
одним iз найскладнiших предметiв, то ще бiльше це
стосувалось його останнього роздiлу – гносеологiї або
теорiї пiзнання. Об’ємний курс з цiєї дисциплiни читав
нам проф. I. В. Бичко – метр сучасної вiтчизняної фiло&amp;
софської думки, вiд лекцiй якого й сьогоднi фiлософсь&amp;
ке студентство перебуває у захватi. Семiнарськi заняття
за лектором I. В. Бичко мав проводити ст. викладач
В. I. Гусєв. Його ми й чекали на перший семiнар з гносе&amp;
ологiї, але замiсть В. I. Гусєва в аудиторiю увiйшов еле&amp;
гантно одягнений i дуже приємний на зовнiшнiй вигляд
молодий чоловiк в окулярах, який спокiйно i якось зов&amp;
сiм по&amp;домашньому почав розповiдати нам досить
складний теоретичний матерiал, який в його iнтерпре&amp;
тацiї швидко ставав зрозумiлим i доступним для нашо&amp;
го, щодо фiлософiї, ще дитячого сприйняття. Цим моло&amp;
дим чоловiком i був Григорiй Iванович Волинка – в той
час аспiрант другого року навчання по кафедрi дiалек&amp;
тичного матерiалiзму. Науковим керiвником Григорiя
Iвановича був тодiшнiй декан фiлософського факульте&amp;
ту – П. С. Дишлевий, який займався вивченням i роз&amp;
робкою фiлософських проблем природознавства. У
нього було багато аспiрантiв, яких на факультетi назива&amp;
ли “дишлоїдами” за їх неабиякi науковi здiбностi, висо&amp;
кий iнтелект та приналежнiсть до наукової школи
П. С. Дишлевого. Це справдi була у тi часи найбiльш
iнтелектуальна та креативна молодь фiлософського
факультету. I ми, студенти третього курсу, дивились на
них як на небожителiв. Вони здавались для нас недо&amp;
сяжно розумними i дуже дорослими. Одним iз них i був
Гриша (як його мiж собою ми називали).
Семiнари Григорiя Iвановича стали для нас справ&amp;
жнiми уроками “сократiвської майєвтики”. Я пам’ятаю,
яку безцiнну лiтературу з гносеологiї вiдкривав для нас
Григорiй Iванович: ми зачитувались В. О. Лекторським,
Б. М. Кедровим, П. В. Копніним, Е. В. Iльєнковим,
К. I. Мегрелiдзе. Праця останнього “Основнi проблеми
соцiологiї мислення” повнiстю перевернула наше до
того примiтивне бачення природи людського мислення.
Ми зачитувались цiєю книгою, ретельно конспектували
її. У мене досi зберiгся ґрунтовний конспект цiєї працi
К. Р. Мегрелiдзе. Лише багато рокiв потому я дiзналась,
що Мегрелiдзе загинув у концтаборах, а тодi, в далеко&amp;

6

му 1977 р. у передмовi до “Основних проблем соцiоло&amp;
гiї мислення” було написано, що вiн загинув у 1944 р. на
фронтах Великої вiтчизняної вiйни.
Зараз я вже розумiю, що певна налаштованiсть на
логiко&amp;гносеологiчну проблематику залишилась у мене
на все життя завдяки спiлкуванню на тих семiнарах з
Г. I. Волинкою, а пiзнiше – з Ю. В. Кушаковим. Це були
найяскравiшi бесiди з молодими вченими тих часiв.
Саме тому логiко&amp;гносеологiчнiй проблематицi були
присвяченi мої i кандидатська, i докторська дисертацiї,
ця ж проблематика склала основу тих навчальних кур&amp;
сiв, якi я викладаю й сьогоднi – “Фiлософiя й методоло&amp;
гiя науки”, “Традицiйна логiка”, “Математична логiка”,
“Логiка i методи логiчного аналiзу тексту” i т.д.
На семiнарських заняттях Григорiй Iванович розпо&amp;
вiдав нам про свої науковi iнтереси, якi були присвяченi
онтологiчним i методологiчним засадам стилю мислен&amp;
ня в природознавствi ХХ ст. Розповiдав нам також про
свої поїздки до Валентина Фердiнандовича Асмуса у
Передєлкiно, до м. Дубна Московської областi, у тi часи
найбiльшого центру з дослiджень у галузi ядерної фiзи&amp;
ки, до Казанi, до Обнинська, до Москви на мiжнароднi
науковi симпозiуми з фiлософiї науки. Ми замрiяно слу&amp;
хали i щиро вiрили, що колись i ми будемо аспiрантами
i долучимося до таких величних наукових справ.
Пройшло декiлька рокiв... Йшов вже 1981 рiк. Я
закiнчила фiлософський факультет i пiсля двох рокiв
викладацької дiяльностi в Київському полiтехнiчному
iнститутi була згодом направлена до аспiрантури за
спецiальнiстю “дiалектичний i iсторичний матерiалiзм”

на кафедру фiлософiї до Київського державного педа&amp;
гогiчного iнституту iм. О. М. Горького. I тут я знову
зустрiла Григорiя Iвановича – вiн вже захистив канди&amp;
датську дисертацiю i працював асистентом цiєї ж кафе&amp;
дри. Григорiй Iванович дуже швидко пiшов вгору – зго&amp;
дом став парторгом кафедри, а через деякий час секре&amp;
тарем всiєї парторганiзацiї педагогiчного iнституту. Я
добре пам’ятаю, як його кандидатуру обговорювали i
рекомендували на кафедрi на посаду старшого викла&amp;
дача.
З 1989 р., пiсля успiшного захисту докторської
дисертацiї, Григорiй Iванович очолив кафедру фiлосо&amp;
фiї. Пiд опiкою Г. I. Волинки кардинально змiнилась про&amp;
блематика кафедральних наукових дослiджень. Вони
все тiснiше пов’язувались тепер iз питаннями духовних
засад розбудови держави, iз свiтоглядними запитами
вищої педагогiчної освiти, з iсторiєю вiтчизняної i зару&amp;
бiжної фiлософiї. Iсторико&amp;фiлософська школа, що
склалася на кафедрi фiлософiї пiд керiвництвом Григо&amp;
рiя Iвановича, досить плiдно працює над проблемати&amp;
кою свiтової i української фiлософiї. Його вихованцями,
якi працювали у руслi зазначених питань, були пiдгото&amp;
вленi i захищенi 15 кандидатських i 7 докторських
дисертацiй.
Хочу вiдзначити, що Григорiй Iванович, займаючи
вiдповiдальнi адмiнiстративнi посади, завжди лишався
глибоко iнтелiгентною, толерантною людиною i нiколи
не вiдносився до людей зверхньо, формально або без&amp;
вiдповiдально. Вiн завжди наголошував, що не можна
адмiнiструванням i силовими засобами залучити когось
до плiдної наукової роботи. Завжди члени його кафедри
(i не тiльки вони) вiдчували його допомогу в подоланнi
будь&amp;яких труднощiв на освiтянськiй нивi. Саме завдяки
цим рисам його особистостi колектив кафедри сьогод&amp;
нi не втрачає наукового запалу i творчої наснаги. Вiн
завжди пiдтримував вогник творчого натхнення серед
своїх однодумцiв. А певнi життєвi обставини, якi нерiдко
призводять до душевної розгубленостi i навiть до вiд&amp;
чаю, мудрими мiркуваннями Григорiя Iвановича оберта&amp;
лися не просто благом, але ще й певною життєвою
перспективою.
Не можу не пригадати нашi незабутнi науковi роз&amp;
вiдки кiнця 90&amp;х – початку 2000 рр., коли ми у кафе&amp;
дральному колективi трьох авторiв (Г. I. Волинки,
В. О. Дорошкевича, Н. Г. Мозгової) здiйснювали цiкавi
невеликi дослiдження з минулого нашого рiдного мiста,
якi знайшли своє втiлення у статтях про родину Михай&amp;
ла Булгакова, про Миколу Федорова – засновника
росiйського космiзму, про часопростiр Київської духов&amp;
ної академiї.
Це були незабутнi часи... Я з Володимиром Олек&amp;
сандровичем Дорошкевичем розшукувала в архiвах
Києва та в Iнститутi Рукопису важливi для нашого дослi&amp;
дження документи, ми їх обробляли, але ступiнь їх уза&amp;
гальнення Григорiєм Iвановичем завжди вражав висо&amp;
ким теоретичним рiвнем. Коментуючи нашу роботу,
Дорошкевич завжди зауважував: “Наталя Григорiвна,
ми з Вами лише землекопи”. Але нам з Дорошкевичем
було за щастя працювати хоча б землекопами, бо ми
були залученi до якогось таємничого процесу, сакраль&amp;
нiсть якого розумiв лише наш Гуру. Розрiзненi факти,
розкопанi нами в архiвах, якi до цього були хаотично
розпорошенi в минувшинi, в роздумах Григорiя Iванови&amp;
ча якимось дивним чином вибудовувались i шикувалися
у впорядковану систему, бiльш того, в цiй системi
вимальовувалась причинно&amp;наслiдкова закономiрнiсть
розгортання до цього незрозумiлих фактiв та подiй. I це
завжди вражало як мене, так i Володимира Олексан&amp;
дровича.

Наталія МОЗГОВА,
доктор філософських наук, заслужений
працівник освіти України, професор
Володимир ДОРОШКЕВИЧ,
кандидат філософських наук, професор

КВІТЕНЬ 2015

�Фiлософ+романтик
ЛЮДИ
ГОВО&amp;
РЯТЬ, що талановита
людина – талановита
в усьому. Таким був
Григорiй
Iванович
Волинка.
Талановитий уче&amp;
ний, педагог i керiв&amp;
ник. Григорiй Iванович
був
професiйний
фiлософ з грунтовною
освiтою Шевченкiв&amp;
ського унiверситету, з
власною
науковою
школою, з величез&amp;
ним перелiком науко&amp;
вих праць та цiлою
когортою вдячних учнiв. Його науково&amp;органiзацiйнi таланти завжди були у полi
зору керiвництва i активно використовувалися на високих керiвних посадах. Фiло&amp;
софська глибина i жiттєва мудрiсть Григорiя Iвановича дозволяли швидко i посут&amp;
ньо розставити акценти у науковому дискурсi в будь&amp;якiй аудиторiї. Його глибокi
фiлософськi знання та умiння доступно i образно розповiсти складнi фiлософськi
теорiї, новiтнi дослiдження завжди зачаровували студентську аудиторiю. Неодно&amp;
разово сама була свiдком, як його яскрава розповiдь про своїх унiверситетських
викладачiв, роки навчання спонукала студентiв до творчої дiяльностi, до власних
перших фiлософських пошукiв. Широта душi Григорiя Iвановича робила його
доступним для вихованцiв, а вимогливiсть i принциповiсть були завжди результа&amp;
тивними i мобiлiзуючими у спiлкуваннi з ними.
Але найбiльший талант Григорiя Iвановича, як на мене, – це його умiння збе&amp;
регти щирiсть i безпосереднiсть сприйняття. Успiшний учений i педагог – тонкий
лiрик i романтик. В сучасному свiтi зберегти гармонiю цих дорогоцiнних людських
якостей мало кому вдається.
Пригадую, як ми з Григорiєм Iвановичем, моїм науковим консультантом,
йшли вулицями нiчного Львова пiсля захисту дисертацiї. Ми всi були зачарованi
його щирим захопленням красою мiста, його глибокою ерудицiєю i яскравою роз&amp;
повiддю про архiтектуру та iсторiю Львова. Величезний оберемок квiтiв ми покла&amp;
ли до пам’ятника Тарасу Шевченку, i Григорiй Iванович читав його поезiю, жваво
спiлкувався iз львiв’янами.
Вiн тонко вiдчував красу цього свiту. Не випадково серед його хобi було фiк&amp;
сувати на фотоплiвку портрети людей, вишуканi композицiї квiтiв, пейзажі, неспо&amp;
дiваний ракурс звичних об’єктiв. Його талант людини увиразнявся тонким гумо&amp;
ром, легкою iронiєю i позитивним настроєм на життєву хвилю.
Талановитiй людинi, талановитому ученому, талановитому педагогу шаною i
повагою лягають Шевченковi слова:
“Я люблю или, лучше сказать, обожаю все прекрасное как в самом человеке,
начиная с его прекрасной наружности, так само, если не больше, и возвышен�
ное, изящное произведение ума и рук человека”.

Тетяна АНДРУЩЕНКО,
доктор філософських наук, заслужений
працівник культури України, професор

Кiлька слiв про Вчителя
З ГРИГОРIЄМ IВАНОВИЧЕМ ВОЛИНКОЮ вперше
ми зустрiлися у далекому 1990 роцi. Вiн виявився пер&amp;
шою людиною в нашому унiверситетi, з ким менi довело&amp;
ся познайомитися й мати розмову. Звичайно, це надто
голосно сказано – вести розмову. Про що йому, тодi
одному з наймолодших докторiв наук, котрий нещодав&amp;
но очолив кафедру фiлософiї провiдного столичного
вузу, було розмовляти зi мною, хлопцем, який щойно
закiнчив навчання на фiлософському факультетi...
Важко сказати, що саме розгледiв в менi тодi Гри&amp;
горiй Iванович й чому взяв працювати на кафедру. Не
менi судити, але якщо й був в менi якийсь потенцiал, то
над ним належало ще працювати та працювати. Моїм
же першим враженням було мiцне рукостискання, яким
вiтав професор. У мене викликають довiру люди, якi
вiтають мiцним рукостисканням. Й довiру я вiдчув до
Григорiя Iвановича буквально з першої зустрiчi. Усi
наступнi роки я не переставав переконуватися, що Гри&amp;
горiю Iвановичу можна довiряти. У наш складний час
(втiм, хіба ми знаємо часи не складнi?) професор
Волинка залишався незмiнно надiйним.
Думаю, що не помилюся, якщо скажу, що не одна сотня людей в нашому унiверситетi
зробила крок (а то й не один) вперед у своїй науковiй та професiйнiй кар’єрi виключно зав&amp;
дяки вмiнню Григорiя Iвановича в потрiбну хвилину пiдставити своє могутнє плече, в найвiд&amp;
повiдальний момент сказати своє вагоме слово.
Звичайно, кожен з нас є по&amp;своєму унiкальним та навiть генiальним. У якийсь момент чи
не кожному з нас (принаймнi, у молодi роки) здається, що йому вдалося сказати Urbi et Оrbi
своє неповторне слово, гiдне фiлософських анналiв. Iнодi бува здається, що вже одного
факту написання тексту достатньо для визнання. Якщо не свiтового, то гiдного наукового
ступеня напевно. Однак це далеко не так. Життя – штука сувора, й без допомоги наукового
керiвника або консультанта торувати шлях надзвичайно складно. Й цю допомогу Григорiй
Iванович незмiнно надавав.
Я й на своєму особистому досвiдi переконався, що без пiдтримки Григорiя Iвановича анi
моя кандидатська (Г. I. Волинка був науковим керiвником), анi моя докторська дисертацiя
(Г. I. Волинка був науковим консультантом), напевно, так і не були б закiнченi. Й звичайно,
їхньому захисту надзвичайно серйозно сприяло те, що на титульному аркушi було прiзвище
Волинки. У фiлософських наукових колах всiм добре вiдомо, що дисертанти, котрi пройшли
школу такого вчителя, як Григорiй Iванович, порожнi тексти не пишуть. Професор такого не
подарує.
Його знання фiлософiї та життя нi в якому разi не пригнiчували спiврозмовника, а стиму&amp;
лювали його братися за книжку й читати. Григорiю Iвановичу майже нiколи не доводиться
когось змушувати писати дисертацiю або статтю. Розмовляючи з колегою (чи молодим, чи
вже й не дуже), Вчитель так тонко пiдводив спiврозмовника до думки про необхiднiсть пра&amp;
цювати, що для нормальної порядної людини й виходу iншого не залишалося, як читати, чита&amp;
ти й читати. А якщо людина читає, то у неї цiлком природно з’являється потреба писати.
Наше спiлкування з Григорiєм Iвановичем нiколи не мало формального характеру. Це
були швидше бесiди, роздуми, в процесi яких формувалася спiльнiсть поглядiв не тiльки на
фiлософськi, а й на свiтогляднi питання.

Ігор НЕМЧИНОВ,
доктор філософських наук, професор

Слово про наставника
ПЕРША моя зустрiч з Григорiєм Iвановичем вiдбулася
на початку липня досить далекого вже 1997 року. Щойно
отриманий диплом про закiнчення тодiшнього педагогiч&amp;
ного факультету, нинi Iнституту педагогiки i психологiї на&amp;
шого Драгомановського унiверситету, подальшi плани на
повноцiнно доросле життя, i знову вибiр шляху. Можливо&amp;
стi рiзнi, iнодi несподiванi. Так сталося, що за згодою най&amp;
дорожчих людей я спробував пiти далi, продовживши нав&amp;
чання в аспiрантурi. Напевно, в цьому проявилося те, що
називають Божим промислом, бо як iнакше пояснити, що
остаточне рiшення було прийняте щодо iсторiї фiлософiї ?
Стежка привела на кафедру фiлософiї.
Того лiтнього ранку з особливим хвилюванням я пере&amp;
ступив порiг кафедри. Адже позаду лишилася не тiльки
студентська пора, а й першi кроки у свiт фiлософських
наук. В цi ж хвилини, коли справа вимагала звернутися
особисто до майбутнього керiвника, i почалася iсторiя
нашої спiльної з Григорiєм Iвановичем справи. Що сказа&amp;
ти: доктор фiлософських наук, професор, академiк Акаде&amp;
мiї полiтичних наук України, а поряд – учорашнiй студент,
який побажав присвятити себе фiлософiї? Та ще й без пiд&amp;
готовки, зовсiм з iншої спецiальностi? Тодi довелося
пережити справжнє випробування: стримане, навiть
суворе слово про необхiднiсть ще раз обмiркувати свiй
вибiр, можливо, звернутись на iншу кафедру. Як це нага&amp;
дує перевiрку усвiдомлення i твердостi намiру, не побою&amp;
ся сказати, настоятелем монастиря, адже йдеться про
справу життя i справжнє, достойне учнiвство, i взагалi,
про входження до вiдповiдальної та почесної спiльноти!
Тим бiльша i небезпека вiдмовитись, пiти назад. Але...
Наступнi мiсяцi – час пiдготовки до вступних iспитiв до
аспiрантури, їх успiшне складання. Нове життя: вибiр
теми майбутньої кандидатської дисертацiї, велика школа
самоосвiти, заняття з фiлософiї. У першому пiврiччi наш
потiк працював зi свiтлої пам’ятi Олексiєм Пилиповичем
Павелком, а весна 1998 року – в головному корпусi рiдно&amp;
го унiверситету головнi фiлософськi науки нам викладав
наш наставник. Ще вiд того часу зберiгаються спогади
про те, як на лекцiях i семiнарах ми, аспiранти першого
року навчання, у передчуттi складання кандидатського
iспиту намагалися виконати всi необхiднi види робiт, а
особливо бути достойними рiвня володiння своєю нау&amp;
кою, який засвiдчив Григорiй Iванович. Саме вiн не стiль&amp;
ки переповiдав думки великих мислителiв (яка небезпека
механiчного переказування прочитаного чатує на кожно&amp;

КВІТЕНЬ 2015

го, хто пробує себе в освiтi!), скiльки запрошував, вiв нас
до того, щоб ми бачили набагато бiльше, нiж маємо перед
очима або навiть зберiгаємо в пам’ятi. Звiсно, нiхто з нас,
навiть якби й схотiв, не мiг уже вiдмовитися i вiд великої
роботи прочитання значного масиву фiлософських тек&amp;
стiв, i вiд усiх зусиль опанувати їх, вiднайти потрiбне для
справжнього науковця, щоб достойно i вiльно почуватися
у своїй галузi знань.
Далi – iспити складенi, а життя знову ставить питання
руба: наскiльки твердим є намiр серйозно працювати? I в
цей час Григорiй Iванович став для мене не лише вимо&amp;
гливим керiвником, а й справжнiм учителем, який завжди
може зрозумiти труднощi, допомогти в їх подоланнi, пiд&amp;

казати розв’язання складних завдань i в освiтнiй, i в дос&amp;
лiдницькiй працi. З рiзних причин я вийшов на захист у
2005 роцi. Напевно, слiд було обов’язково пройти особи&amp;
сту школу Григорiя Iвановича: невтомний, наполегливий,
з усiєю уважнiстю збiр матерiалiв, своєрiдне “життя в
бiблiотецi”, написання i видання журнальних статей, висо&amp;
коякiсне читання лекцiй, ведення семiнарiв, неупередже&amp;
на, за високою планкою перевiрка i оцiнювання знань
учнiвської молодi. I, звичайно, робота над текстом дисер&amp;
тацiї. З року в рiк, особливо пiсля успiшного захисту i
отримання ступеня кандидата фiлософських наук, наш
керiвник i вчитель передає нам особливу, неповторну
рису справжнього фiлософа. Нехай менi вибачать деяку
пафоснiсть, але не можна не згадати тут, наскiльки Григо&amp;
рiй Iванович умiв побачити нове i незнане у спадщинi
мислителiв вiд Стародавностi i до наших днiв, у багатьох
томах їхнiх творiв, не один раз перечитаних за цей час.
Бувало, пiсля кiлькох занять часто почуваєшся виснаже&amp;
ним, але варто прийти на звичайне засiдання кафедри, i
пiсля вирiшення виробничих питань з яким вiдчуттям оно&amp;
влення сил запам’ятовуються слова нашого наставника
чи то про Платона i Аристотеля, чи про Спiнозу i Локка, чи
про походження фiлософiї або вибiр методiв власних дос&amp;
лiджень! Хоч яка втома, а iнодi й далеко не найкращий
стан, але варто послухати й прийняти до розуму i серця
бесiду Григорiя Iвановича – i весь негатив зникає! Тiльки
праця, тiльки пошук i вiднайдення, тiльки здобуток – ось
не лише дороговказ для кожного з нас, а й справжня пiд&amp;
тримка, без якої навряд чи можна обiйтися тому, хто вирi&amp;
шив ґрунтовно трудитися у науцi.
Якщо б у мене спитали, чому я навчився в Григорiя
Iвановича, то вiдповiв би, що найперше – це бути люди&amp;
ною, бути собою, найкраще, належним чином i належного
часу робити свою справу. Долати самого себе таким,
яким сам собi не подобаєшся, завжди пам’ятати, що
наше життя далеко не обмежується i не може обмежити&amp;
ся буденнiстю, навiть часом. Адже людина завжди долає
цi межi, така в неї природа i сутнiсть. Багато ще хочеться
сказати...

Богдан МАТЮШКО,
у 1997 – 2000 роках аспірант кафедри
філософії НПУ імені М. П. Драгоманова,
від 2000 року викладач, кандидат філо�
софських наук, доцент, докторант

7

�Звітуємо, плануємо!

Розвиток університету

Науково+навчальний центр
“Синевир” готовий приймати студентів

Запрошуємо
до оновленої актової зали

У НАЦІОНАЛЬНОМУ педагогічному університеті з
нагоди 180&amp;річного ювілею оновили актову залу в голов&amp;
ному корпусі. Урочисту стрічку перерізав ректор вишу
Віктор Андрущенко та голова трудового колективу Іван
Горбачук. Завдяки вдалому вибору кольорів, що, до речі,
тонують з корпоративним кольором університету, зала
стала просторішою та світлішою. Сцена набула нового
обрамлення і вигляду. Планове оновлення відповідних
залів і аудиторій в НПУ продовжується.

Науково+навчальний центр (ННЦ) “Сине+
вир” Національного педагогічного універси+
тету імені М. П. Драгоманова готовий прийма+
ти студентів для проходження навчально+
польової практики. Перший заїзд очікується
13 травня. Про це розповів директор ННЦ
“Синевир” Анатолій Дербак, аналізуючи про+
ведені роботи з облаштування території та
корпусів центру, здійснені впродовж минуло+
го року.
“Протягом минулого зимового періоду пра�
цівники науково�навчального центру налагодили
постійне водопостачання та побудували новий
житловий корпус, де зможуть комфортно прожи�
вати додатково ще більше студентів. Загалом
центр одночасно може прийняти 80 чол. У будівлі
є всі зручності. Бажаючі купаються у чані з міне�
ральною водою чи прогулюються до мінерально�
го джерела “Колочава”, де можна вільно напитися лікувальної води скільки завгодно. Для студентів забезпечено
доступ до мережі Інтернет, облаштовано додаткові місця для відпочинку, ведеться підсобне господарство”, – пере&amp;
раховує зроблене пан Анатолій.
Проходячи практику у Колочаві, студенти київського вишу зможуть відвідувати та досліджувати екологічні стеж&amp;
ки. Окремим пунктом проходження практики студентів стане робота із учнями середніх шкіл, що розташовані у
межах НПП “Синевир”. Особливо тісна співпраця налагоджена з Синевирсько&amp;Полянською ЗОШ І&amp;ІІІ ст. і Меришор&amp;
ською ЗОШ І&amp;ІІ ст.
У вільний від навчання час для студентів та викладачів проводяться екскурсії до визначних місць НПП “Синевир”:
одного з семи чудес України – озера Синевир; єдиного в Україні Центру реабілітації бурих ведмедів; візит&amp;центру
парку і експозиції лісосплаву; походи в гори тощо. Працівники національного парку завжди професійно забезпечу&amp;
ють студентів відповідною екскурсійною і еколого&amp;освітньою роботою.
На засіданні табірної комісії, що недавно відбулася в Національному педагогічному університеті імені Михайла
Драгоманова, обговорювалися питання подальшого розвитку ННЦ “Синевир”. Розширення та розбудова центру
дасть поштовх соціально&amp;економічному розвитку регіону і допоможе вирішити бодай частково проблему безробіт&amp;
тя у Колочаві.
“Велика подяка за побудову та розширення НЦЦ “Синевир” ректору університету Віктору Андрущенку, першо�
му проректору з організації навчально�виховної роботи і економіки Олегу Падалці, голові профкому Івану Горбачу�
ку та директору НПП “Синевир” Миколі Дербаку. Всі вони разом створили чудові умови для проходження практики,
навчання та відпочинку студентів і викладачів університету, – каже директор ННЦ “Синевир” Анатолій Дербак. – Крім
того, після закінчення сезону практик наш центр готовий прийняти на відпочинок усіх бажаючих. За детальною
інформацією потрібно звертатися у профком університету. А невдовзі буде створено власний сайт ННЦ “Синевир”.

Фото Катерини Носової

Газета Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова
“Педагогічні кадри”. Свідоцтво про
реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р.

8

Головний редактор Сергій Русаков
Літературні редактори
Галина Голіцина, Людмила Кух
Комп’ютерне складання
і верстання Тетяни Ветраченко
Фото Василя Тимошенка
Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9,
редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85,
факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua

Видрукувано
у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова.
Наклад 1000 примірників.
Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова
м. Київ–30, вул. Пирогова, 9
е-mail: Npu.press@i.ua
Свідоцтво про реєстрацію № 1101
від 29.10.2002 р.

Відповідальність за достовірність інформації
несуть автори.
Позиція редакції не завжди збігається
з авторською.
Рукописи не рецензуються і не повертаються.

КВІТЕНЬ 2015

�</text>
                  </elementText>
                </elementTextContainer>
              </element>
            </elementContainer>
          </elementSet>
        </elementSetContainer>
      </file>
    </fileContainer>
    <collection collectionId="17">
      <elementSetContainer>
        <elementSet elementSetId="1">
          <name>Dublin Core</name>
          <description>The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/.</description>
          <elementContainer>
            <element elementId="50">
              <name>Title</name>
              <description>A name given to the resource</description>
              <elementTextContainer>
                <elementText elementTextId="2835">
                  <text>&lt;h4&gt;Педагогічні кадри. 2014/2015 рік&lt;/h4&gt;</text>
                </elementText>
              </elementTextContainer>
            </element>
          </elementContainer>
        </elementSet>
      </elementSetContainer>
    </collection>
    <itemType itemTypeId="1">
      <name>Текст</name>
      <description>Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст.</description>
    </itemType>
    <elementSetContainer>
      <elementSet elementSetId="1">
        <name>Dublin Core</name>
        <description>The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/.</description>
        <elementContainer>
          <element elementId="50">
            <name>Title</name>
            <description>A name given to the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="2840">
                <text>&lt;h4&gt;Педагогічні кадри. № 6 (1648) (квітень 2015 року)&lt;/h4&gt;</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="40">
            <name>Date</name>
            <description>A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3243">
                <text>2024-02-15</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="49">
            <name>Subject</name>
            <description>The topic of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3244">
                <text>педагогічна освіта</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3245">
                <text>вища освіта</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3246">
                <text>вища школа</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3247">
                <text>історія педагогіки</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3248">
                <text>Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="42">
            <name>Format</name>
            <description>The file format, physical medium, or dimensions of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3249">
                <text>text/pdf</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="44">
            <name>Language</name>
            <description>A language of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3250">
                <text>українська</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="80">
            <name>Bibliographic Citation</name>
            <description>A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible.</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3251">
                <text>Педагогічні кадри. № 6 (1648) (квітень 2015 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2015.</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="41">
            <name>Description</name>
            <description>An account of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3252">
                <text>Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри"</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="45">
            <name>Publisher</name>
            <description>An entity responsible for making the resource available</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3253">
                <text>Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="43">
            <name>Identifier</name>
            <description>An unambiguous reference to the resource within a given context</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3254">
                <text>https://libdc.udu.edu.ua/items/show/211</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="37">
            <name>Contributor</name>
            <description>An entity responsible for making contributions to the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3255">
                <text>Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3256">
                <text>Русаков, Сергій (головний редактор)</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
        </elementContainer>
      </elementSet>
    </elementSetContainer>
    <tagContainer>
      <tag tagId="174">
        <name>вища освіта</name>
      </tag>
      <tag tagId="177">
        <name>вища школа</name>
      </tag>
      <tag tagId="178">
        <name>історія педагогіки</name>
      </tag>
      <tag tagId="187">
        <name>Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова</name>
      </tag>
      <tag tagId="173">
        <name>педагогічна освіта</name>
      </tag>
      <tag tagId="176">
        <name>Український державний університет імені Михайла Драгоманова</name>
      </tag>
    </tagContainer>
  </item>
  <item itemId="212" public="1" featured="0">
    <fileContainer>
      <file fileId="251">
        <src>https://libdc.udu.edu.ua/files/original/4486d052a54db71d9e8a4b8aae10974c.pdf</src>
        <authentication>2ab906df9ccfa6675c2797a82fc955d7</authentication>
        <elementSetContainer>
          <elementSet elementSetId="1">
            <name>Dublin Core</name>
            <description>The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/.</description>
            <elementContainer>
              <element elementId="50">
                <name>Title</name>
                <description>A name given to the resource</description>
                <elementTextContainer>
                  <elementText elementTextId="3626">
                    <text>&lt;h4&gt;Педагогічні кадри. № 7 (1649) (травень-червень 2015 року)&lt;/h4&gt;</text>
                  </elementText>
                </elementTextContainer>
              </element>
              <element elementId="48">
                <name>Source</name>
                <description>A related resource from which the described resource is derived</description>
                <elementTextContainer>
                  <elementText elementTextId="3916">
                    <text>&lt;a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/17"&gt;Педагогічні кадри. 2014/2015 рік&lt;/a&gt;</text>
                  </elementText>
                </elementTextContainer>
              </element>
            </elementContainer>
          </elementSet>
          <elementSet elementSetId="4">
            <name>PDF Text</name>
            <description/>
            <elementContainer>
              <element elementId="125">
                <name>Text</name>
                <description/>
                <elementTextContainer>
                  <elementText elementTextId="4482">
                    <text>ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ

№ 7 (1649) ТРАВЕНЬ�ЧЕРВЕНЬ 2015 РОКУ

Кадр місяця

НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

Міжнародна діяльність
В університеті відбувся щорічний
огляд�конкурс на кращий гуртожиток

24 травня 2015 року студенти і викладачі Національного педагогічного університету імені
180�річчя
М.З
П.нагоди
Драгоманова
на чолі НПУ
з ректором Віктором Андрущенком відвідали молебень у пам'ять
святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, учителів слов'янських у Володимирському
кафедральному соборі міста Києва. Відслужив молебень Святійший Патріарх Київський і всієї
Руси-України Філарет.

Продовжуємо нагороджувати
найкращих драгоманівців
У ТРАВНІ цього року в Національному педагогіч�
ному університеті імені М. П. Драгоманова продовжу�
ються церемонії нагородження на честь 180�ї річниці
з часу заснування вишу. Чергова така процедура від�
булась під час конференції трудового колективу уні�
верситету. Після вирішення запланованих у порядку
денному питань драгомановці привітали зі здобутка�
ми та досягненнями цілу когорту своїх колег.
Високу нагороду – Подяку від колективу – отри�
мав ректор НПУ, академік Віктор Андрущенко.

Наші успіхи і нагороди
26 ТРАВНЯ 2015 року під час засідання Вченої Ради
Національного педагогічного університету імені
М. П. Драгоманова ректор вишу Віктор Андрущенко
вручив драгомановцям нагороди, що демонструють
успіхи викладачів і студентів протягом довгої
180�річної історії університету. Високі відзнаки від уря�
дових і громадських установ отримали професори і
доценти НПУ. Університетські нагороди та подяки вру�
чили студентам – переможцям олімпіад та їх науковим
керівникам..

ТИСЯЧІ випускників університету із вдячністю згаду�
ють своє студентське життя, час проживання у гуртожит�
ках, дякують за турботу, добрі поради і чуйне ставлення.
Створення комфортних умов для проживання студен�
тів – мешканців гуртожитків є пріоритетом у діяльності
всього колективу студентського містечка.
Традиційно, щорічно в університеті проводиться
огляд�конкурс на кращий гуртожиток. До 180�річчя від дня
утворення Національного педагогічного університету
ім. М. П. Драгоманова також було проведено огляд�кон�
курс на кращий гуртожиток. За результатами огляду�кон�
курсу кращими стали:
гуртожиток № 8 – завідувачка гуртожитку Тарасенко
Людмила Петрівна, голова студентської ради гуртожитку
Стельмах Олена Володимирівна;
гуртожиток № 5 – завідувачка гуртожитку Пімєнова
Катерина Олегівна, голова студентської ради гуртожитку
Сиволожська Тетяна Миколаївна;
гуртожиток № 3 – завідувачка гуртожитку Даниленко
Діана Олександрівна, голова студентської ради гуртожит�
ку Корінчук Анастасія Станіславівна.

А. В. ЛУЦЕНКО
директор студентського містечка

Роздуми студента

Фоторепортаж
Міжнародний
форум фахівців
соціальної
сфери

Десять років
філософської
довершеності

Мовні стратегії
впливу сучасних
ЗМІ

стор. 3

стор. 5

стор. 7

�Віктор Андрущенко
взяв участь у церемонії
покладання квітів 9 травня
РЕКТОР Національного педагогічного уні�
верситету імені М. П. Драгоманова Віктор
Андрущенко, проректор�директор Інституту
мистецтв, Герой України Анатолій Авдієв�
ський, письменник, почесний професор НПУ,
Герой України Борис Олійник взяли участь у
церемонії покладання квітів до Могили Невідо�
мого солдата 9 травня 2015 року.

Драгомановці привітали ветеранів
РЕКТОР Національного педагогічного університету імені
М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко, проректорський і
директорський корпус, студенти привітали ветеранів Другої
світової війни з Днем пам’яті та примирення і Днем Перемоги.
З нагоди 180�річчя вишу драгомановці вручили воїнам медалі
до річниці, квіти, а студенти подарували музичні композиції.
“Сьогодення поставило перед нами – і особливо перед
молоддю – нові виклики і нові завдання. Молоде покоління за
браком свого досвіду не готове до них, і саме ви можете
допомогти їм у цьому, – звернувся до ветеранів ректор вишу.
– Маючи за плечима тяжку воєнну долю, глибокий досвід
психологічної і фізичної витримки в умовах війни, саме ви,
наші сивочолі, можете стати підтримкою і правдою для сту�
дентства. Вони ж і самі шукають розмов з вами, шукають істи�
ну, намагаються зрозуміти історію і час. Тож прошу вас стати
частими гостями університету, приходити на зустрічі зі сту�
дентством, на лекції та семінари”.

Засідання
Приймальної комісії НПУ
НЕЩОДАВНО відбулося засідання Прий�
мальної комісії Національного педагогічного уні�
верситету імені М. П. Драгоманова. Проректори
та директори інститутів вишу обговорювали
нюанси цьогорічної вступної кампанії, нові магі�
стерські програми для студентів, що передбача�
ють 1,5�2 річне навчання, програми для вступ�
них випробувань та творчих конкурсів. Активно
продовжується підбір кадрів для Штабу “Абітурі�
єнт” та формування екзаменаційних комісій.

Наші успіхи і нагороди
26 ТРАВНЯ 2015 року під час засідання Вче�
ної Ради Національного педагогічного універси�
тету імені М. П. Драгоманова ректор вишу Віктор
Андрущенко вручив драгоманівцям нагороди,
що демонструють успіхи викладачів і студентів
протягом довгої 180�річної історії університету.
Високі відзнаки від урядових і громадських уста�
нов отримали професори і доценти НПУ. Універ�
ситетські нагороди та подяки вручили студен�
там�переможцям олімпіад та їх науковим керів�
никам.

2

Відбувся Всеукраїнський фестиваль�конкурс
хорового мистецтва
14�16 травня 2015 р. у Національному педагогічному уні�
верситеті імені М. П. Драгоманова за підтримки Національ�
ного заслуженого академічного українського народного
хору імені Г. Верьовки та керівника, головного диригента,
Героя України Анатолія Авдієвського відбувався Всеукра�
їнський фестиваль�конкурс хорового мистецтва під девізом
“Заспіває школа – заспіває народ”.
9 студентських та 14 дитячих хорових колективів з усієї Украї�
ни змагалися у різноманітних номінаціях. Прослуховування та оці�
нювання хорів здійснювало журі у складі провідних хорових дири�
гентів, музикознавців, музично�громадських діячів України на чолі
з Анатолієм Авдієвським.
У програмі виступів прозвучали твори української, зарубіжної
класичної, духовної музики, обробки народних пісень та українсь�
кої хорової музики другої половини XX – початку XXI століття.
Метою заходу стало збереження та розвиток національного
хорового мистецтва, відродження і поширення традицій української хорової культури та її генетичної основи – українсь�
кої мови, розширення спектру музичних напрямів і шкіл хорового виконавства в Україні; популяризація національної вико�
навської школи хорового мистецтва, представленої у творчому доробку А. Т. Авдієвського; виявлення та підвищення рівня
професійної підготовки творчої молоді, розповсюдження передового досвіду, подальший розвиток та пропаганда хоро�
вого мистецтва України серед студентської молоді.
Після двох насичених днів прослуховування 16 травня відбувся гала�концерт та церемонія нагородження. Мабуть,
найбільш щасливими були саме діти. За словами журі та організаторів конкурсу, дитячі колективи продемонстрували
високі показники вокальної і хорової майстерності. До речі, переважна більшість художніх керівників дитячих колективів –
випускники Інституту мистецтв НПУ імені М. П. Драгоманова.
“У практиці професійної діяльності майбутній учитель мусить бути гармонійно всесторонньо розвиненим, – переко�
наний ректор НПУ Віктор Андрущенко. – Він повинен знати особливості української та зарубіжної музики, музичні
форми, жанри, засоби музичної виразності, основні напрями й перспективи розвитку музично�естетичного виховання
дітей. Такий хоровий фестиваль неабияк сприяє цьому”.

Прес�служба університету

ТРАВЕНЬ�ЧЕРВЕНЬ 2015

�Нові видання

Драгомановці відзначили День українського студентства
у Володимирському соборі
24 травня 2015 року студенти і викладачі Націо�
нального
педагогічного
університету
імені
М. П. Драгоманова на чолі з ректором Віктором
Андрущенком відвідали молебень у пам’ять святих
рівноапостольних Кирила і Мефодія, учителів
слов’янських, у Володимирському кафедральному
соборі міста Києва. Відслужив молебень Святійший
Патріарх Київський і всієї Руси�України Філарет.
Свята Православна Церква і драгомановці з
2003 року за рішенням Святішого Патріарха 24 травня
відзначають “День українського студентства”. У святу
неділю колектив НПУ отримав високі церковні нагороди.
За плідне співробітництво протягом більше десятка
років з педагогічною громадою нагороди драгомановців
отримали і представники церкви. Це стало результатом
тривалої роботи, спільних науково�освітніх студій, кон�
ференцій, просвітницьких акцій.
Високою відзнакою Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова “За академічні
заслуги” нагороджений Святійший Патріарх Київський і
всієї Руси�України Філарет.
Найвищим подарунком для всього університету
стала ікона святих рівноапостольних Кирила і Мефодія
від Патріарха, що тепер прикрашатиме університет та
стане оберегом для студентства й професорів НПУ.

Історико�презентаційне видання
до ювілею ІФОН
27 травня в рамках урочистого зібрання до
10�річчя ІФОН було презентовано книжку “Інсти�
тут філософської освіти і науки: історія, сього�
дення, перспективи. 2005–2015”.
Спеціально до ювілею підготовлено історико�пре�
зентаційне видання, яке включає вітальні слова
засновників, розгорнуту історію інституту�ювіляра та
кафедр, матеріали про наукові та авторські школи,
біографічні довідки професорсько�викладацького
складу, перелік найвагоміших наукових праць. Окремі
розділи присвячено інститутській політиці у сфері яко�
сті підготовки фахівця (“Навчальний процес: традиції
та інновації” і “Наука як важливий компонент підготов�
ки фахівця”) та науковим, освітнім і мистецьким про�
ектам ІФОН. Завершується 440�сторінкове видання
словами випускників різних років.
Незабаром книжка буде доступна для перегляду
на офіційному сайті Інституту.

Прес�служба університету

У НПУ відбувся І Міжнародний форум
фахівців соціальної сфери
КВІТЕНЬ 2015 року став визначальним
для теоретиків та практиків соціальної сфери,
адже в стінах Інституту соціальної роботи та
управління НПУ імені М. П. Драгоманова від�
бувся І Міжнародний форум фахівців соціаль�
ної сфери за участю науковців більш ніж деся�
ти вищих навчальних закладів України, фахів�
ців соціальних служб та двох іноземних деле�
гацій, що обговорювали питання соціальної
політики, соціальної роботи, соціальної педа�
гогіки, сучасних концепцій, стратегій та виз�
начення перспектив розвитку працівників
соціальної сфери у європейському освітньо�
му просторі.
Робота Форуму стартувала з відкриття
IV Міжнародної науково�практичної конфе�
ренції “Соціальна політика: концепції, тех�
нології, перспективи”, приуроченої до 180�річчя з часу заснування університету.
Привітальним словом розпочав конференцію проректор з наукової роботи НПУ, доктор фізико�математич�
них наук, професор Григорій Торбін, який передав вітання ректора університету академіка НАПН України Вік�
тора Андрущенка з побажаннями плідної праці науковцям та накреслив перспективи розвитку науки в Інститу�
ті. Головуючи на пленарному засіданні, директор Інституту соціальної роботи та управління НПУ імені М. П. Дра�
гоманова, доктор філософських наук, професор Алла Ярошенко першочергово відзначила кращих студентів
та співробітників Інституту та подякувала за високий рівень їх зусиль, покладених на збагачення наукових роз�
робок у соціальній сфері.
На пленарному засіданні також виступили: доктор філософських наук, професор кафедри соціальної роботи
Чернігівського національного технологічного університету Тополь Ольга Володимирівна; кандидат педагогічних
наук, доцент, завідувач секції соціальної роботи кафедри соціології та соціальної роботи Інституту гуманітарних і
соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка” Гайдук Ніна Михайлівна; кандидат педагогіч�
них наук, викладач Опольського університету (м. Опольє, Польща) Фабіан Андрушкевич; заслужений професор
факультету соціальної роботи Манітобського університету (м. Вінніпег, Канада) Бред Маккензі; кандидат філософ�
ських наук, доцент кафедри соціальної роботи Інституту управління та права Запорізького національного технічно�
го університету Попович Василь Михайлович; кандидат юридичних наук, доцент кафедри соціальної політики
Інституту соціальної роботи та управління НПУ імені М. П. Драгоманова Сухицька Наталя Валеріївна та багато
інших заслужених фахівців та практиків соціальної сфери.
Конференція відбувалася у
формі пленарного та секційних
засідань, які пройшли на високо�
му науково�теоретичному рівні, у
дусі дискусій з поміркованою
полемікою та великим зацікав�
ленням як досвідчених вчених,
так і молодих розвідників соціаль�
ної сфери. Обрана тема науково�
практичної конференції послугу�
вала плідним підґрунтям для
обміну думками із зазначеної
проблематики. У зв’язку з акту�
альністю піднятих питань за
результатами конференції буде
опублікована збірка матеріалів
тез та доповідей учасників конфе�
ренції.

ТРАВЕНЬ�ЧЕРВЕНЬ 2015

Ініціативи випускників
27 травня відбулась зустріч випускників Інсти�
туту філософської освіти і науки НПУ імені
М. П. Драгоманова.
Випускники різних років стали гостями урочистого
засідання з нагоди десятиріччя інституту, де мали
нагоду дізнатись про сучасний стан навчального
підрозділу і поспілкувались з викладачами. Після захо�
ду випускники відвідали аудиторію професора
Г. І. Волинки, який викладав у більшості присутніх.
Під час неформального спілкування було вирішено
створити Асоціацію випускників Інституту філософсь�
кої освіти і науки, яка б допомагала підтримувати зв’я�
зок як один з одним, так і з нинішніми студентами.
Присутні делегували питання організаційного характе�
ру випускнику 2009�го року Геннадію Целковському,
який нині працює викладачем кафедри культурології
Інституту філософської освіти і науки, та висловили
сподівання, що він очолить Асоціацію.
Інститут філософської освіти і науки, незважаючи
на молодий вік, вже має випускників, які досягли знач�
них успіхів у кар’єрі і їх робота відзначається високим
професіоналізмом.

gazeta@npu.edu.ua
Редакція газети “Педагогічні кадри” запро�
шує до активної співпраці викладачів, сту�
дентів та співробітників університету!
Про переможців та лауреатів конкурсів,
заходи вашого підрозділу, творчість сту�
дентів і викладачів повинні знати читачі
університетської багатотиражки!
Матеріали, світлини, коментарі та про�
позиції надсилайте на електронну скриньку газети
“Педагогічні кадри”.

3

�Інтерв’ю

АНАТОЛІЙ БУЛДА:
“МИ ПОВИННІ РОБИТИ АКЦЕНТ НА ГУМАНІЗМІ ТА ТОЛЕРАНТНОСТІ”

Нещодавно виповнилось 30 років, як в
Драгомановському університеті працює Ана�
толій Булда. Користуючись таким чудовим
приводом, ми завітали на кафедру теорії та
методики викладання соціально�гуманітарних
дисциплін Інституту політології і права, яку
очолює Анатолій Андрійович.
– Анатолію Андрійовичу, ось уже 30 років Ви
працюєте в Драгомановському університеті. Як змі�
нився університет за цей час?
– Відбулися, по суті, фундаментальні зміни. Раніше
це був Київський педагогічний інститут імені О. М. Горь�
кого, практично всі спеціальності орієнтувалися лише на
педагогічний фах. Спочатку я працював доцентом кафе�
дри методики викладання історії, суспільствознавства і
права, яку очолював тоді Федір
Корнійчук. Зараз все змінилось,
оскільки з’явилося багато непе�
дагогічних
спеціальностей.
Зокрема, наша кафедра мето�
дики забезпечує методичну,
педагогічну і практичну підго�
товку студентів до викладання
правознавства у школах, для
юридичних та неюридичних спе�
ціальностей. Методика – це спе�
цифічний напрям, що вирішує
головну педагогічну тріаду: що
вчити? як вчити? кого вчити?
Саме вивченню методики я при�
святив усе своє життя, а у 2000
році став третім доктором наук в Україні з методики
вкладання історії. Завдяки цьому я завжди був в аван�
гарді методичних інновацій в педагогічний діяльності.
Працював у спеціалізованих радах з методики викла�
дання історії, суспільствознавства і був заступником
такої ради у нас в університеті, а зараз також і в Інститу�
ті педагогіки Національної академії педагогічних наук
України.
– Які саме метаморфози відбулися в методиці
викладання за ці роки?
– Найбільш радикальні зміни бачимо в суспільствоз�
навчих дисциплінах. Перш за все це стосується питання,
що саме вивчати та який історичний та соціологічний
дискурс студентам слід розглядати. Раніше зміст сус�
пільствознавчих дисциплін визначався відповідною
ідеологією та цінностями, що панували в суспільстві. На
цій базі формувалася і методика. Сьогодні ж, в ході
постійного цивілізаційного розвитку, у методиці викла�
дання з’явилися нові, особливі віхи. Якщо колись ми
наголошували на тому, що кожне заняття, кожен урок,
кожна лекція повинні були вирішувати завдання, пов’я�
зані з серйозною ідеологічною підготовкою, то наразі
ми акцентуємо увагу на те, що основні аспекти методи�
ки слугують фундаментом для фахової підготовки про�
фесіонала, спеціаліста в певній галузі. Для цього вико�
ристовуються новітні технології, які ми зараз називаємо
інноваційними або ще інтерактивними. Однак загалом
методика – консервативна наука, щоб відкрити в ній
щось нове, потрібне не одне століття.
– Про інтерактивність в методиці казав ще
В. Сухомлинський, а який Ваш особистий погляд?
– Звичайно, потрібно використовувати спеціальні
технічні засоби, індивідуальний підхід у викладанні. Сьо�
годні відповідний інструментарій для забезпечення якіс�
ного викладання значно поповнився всілякими новинка�
ми завдяки комп’ютерним технологіям. Можливо, про
них ми більше говоримо, аніж включаємо в навчальний
процес, але ж очевидно, що за комп’ютеризацією май�
бутнє. Якщо раніше для студентів основними “інстру�
ментами” були ручка та конспект, то зараз практично всі
студенти мають ноутбуки, планшети та інші ґаджети.

4

– Чи доцільно використовувати досягнення науко�
во�технічної революції, коли студент готується сам?
На Вашу думку, технології можуть стати недоліком
чи, навпаки, розширюють можливості студентів?
– Фактично, з приходом інновацій викладач втратив
монополію на те, що він є основним носієм знань. Сту�
денти сьогодні багато інформації черпають з Інтернету
та інших джерел. Однак це має й свої мінуси, оскільки
людина погано запам’ятовує інформацію. Якщо дещо
переробити вислів Конфуція, матимемо таке кредо: “Те,
що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’я�
таю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розумі�
ти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю
знань і навичок”. Відповідно до цього, сучасна методика
викладання повинна базуватися на візуальному, ауді�
альному сприйнятті, а також на практичній діяльності. Ці
нюанси ми врахували у останніх виданнях “Формування
предметних умінь”, “Навчати умінню вчитися”, “Методи�
ка викладання правознавства”. Уся наукова робота у
нас на кафедрі спрямовується на те, аби знайти шляхи
якісної допомоги студенту в підготовці до уроку. Осо�
бливо за часів інформаційного буму, коли надміру легко
потонути в безкраїх горизонтах Інтернет�ресурсів і
абсолютно нічного не запам’ятати. Якщо студент,
наприклад, від руки напише план конспекту і реалізує на
уроці, він його запам’ятає. За інших обставин нам про�
сто представлять переписаний з чужих матеріалів роз�
друкований варіант, що часто�густо не приносять абсо�
лютно ніякої практичної користі. Тобто стосовно іннова�
ційних технологій є свої “за” і свої “проти”, але факто�
рів “за”, на мою думку, тут значно більше.
– Які проблеми вбачаєте в
сучасній педагогічній освіті та
освіті загалом?
– Проблема в тому, що
молодь не хоче навчатися на
педагогічних
спеціальностях
через цілий ряд факторів. Я вже
практикую особливе міні�бліц�о�
питування; приходжу на першу
пару і починаю заняття із запи�
тання: “Ви вступили до педаго�
гічного університету, хто з вас
мріє, планує працювати суто за
цією спеціальністю?”. Одиниці
піднімають руки, але після прос�
луховування всього курсу та про�
ходження педагогічної практики,
піднятих рук уже значно більше. Хтось вбачає свою май�
бутню роботу у перебиранні паперів в юридичній кон�
торі, але ніщо не замінить живого спілкування з дітьми,
молоддю. Це дає можливість зростати, розвиватися,
бути в епіцентрі подій, які відбуваються в Україні, тим
більше, якщо ці події стосуються правознавства, історії
тощо. Хоча я розумію, як тяжко працювати в школі: діти
зараз складні, та й система освіти має багато недоліків і
потребує реформ. Не меншою проблемою залишається
працевлаштування для молодих спеціалістів. Ясно, що
повинні бути досвідчені педагоги, проте треба проводи�
ти певні кадрові зміни та надавати хороше пенсійне
забезпечення, щоб в колективи поступово вливалася
свіжа кров. У Києві молодому вчителю ще можна знайти
роботу, а от у маленьких містечках та селах, де більшість
викладачів пенсійного віку працюють і всі години розпо�
ділені, з працевлаштуванням серйозна проблема.
– А як у Вас склалося з роботою?
– У цілому, ці роки пролетіли, як одна коротка мить.
Я пройшов і загальноосвітню школу, і аспірантуру, і нау�
ково�дослідний інститут педагогіки, а потім вже педаго�
гічний університет. Навіть якби я міг зараз “відмотати”
30�40 років назад, коли в свій час партійні органи про�
понували читати педагогіку у вищій школі міліції, то я б
все одно не змінив свого рішення. Я цілковито впевне�
ний, що зробив правильний вибір, коли пов’язав своє
життя з педагогічною роботою і студентами, які навча�
ються в педагогічному університеті.
– Ви говорили, що кожне заняття мало вирішу�
вати якесь ідеологічне питання. Чи вирішують сьо�
годні заняття якісь світоглядні питання?
– Тут доволі складна ситуація. Наприклад, у всіх
японських університетах читається курс педагогіки.
Логічно випливає запитання: “Для чого студенту техніч�
ної чи медичної спеціальності педагогіка?”. Однак япон�
ці мудро відповідають: “Ми готуємо не лише вузькоспе�
ціалізованого фахівця, але й майбутнього вихователя
своєї дитини”. Саме оця світоглядна складова в нав�
чальних дисциплінах повинна бути більш присутня в
сучасній Україні. Тому курсам історії України, етики,
естетики, культурології тощо варто приділяти більше

уваги, оскільки поки що виховна робота зі студентами
залишається в тіні. Для цього потрібно провести цілий
ряд реформ. Можливо, ми щось втратимо у вузькопро�
фільній підготовці, зате виграємо в плані формування
фахівця з багатим духовним світом.
– Які настанови та поради щодо методики ви
найчастіше даєте студентам?
– Налаштовую студентів на те, щоб вони в своїх
вихованцях бачили широкий горизонт перспектив для
розвитку, покращення, здобуття нових знань. Потрібно
давати шанс кожній дитині, щоб вона повірила в свої
сили. Хоча зараз ситуація, звісна річ, складна, і в підго�
товці та вихованні не лише школярів, але й самих моло�
дих педагогів є багато проблемних, а часом навіть
болючих питань. Ми все одно повинні робити акцент на
гуманізмі та толерантності.

– Розкажіть, будь ласка, чи маєте якісь конкрет�
ні плани щодо майбутньої діяльності своєї кафе�
дри?
Ми бачимо перспективу в тому, що курс “Методики
виховної роботи у вищій школі” для студентів повинен
бути значно розширеним, тому що він забезпечує
важливу світоглядну складову в навчальній діяльності.
Ми плануємо створити на кафедрі відповідні методики,
пов’язані з підготовкою політологів, правознавців, які
могли б володіти сучасним методичним інструментарі�
єм, мати уявлення про технології організації навчально�
го процесу на сучасному рівні. Ну і, звичайно, сподіваю�
ся, що наш дружний колектив у такій творчій співпраці
зможе розв’язати ті серйозні проблеми, які сьогодні
існують у вищій школі.

Спілкувався Сергій РУСАКОВ
Світлини Катерини НОСОВОЇ

Довідка
БУЛДА АНАТОЛІЙ АНДРІЙОВИЧ – доктор педа�
гогічних наук з теорії та методики викладання історії
(2000 рік), професор, завідувач кафедри теорії та
методики викладання соціально�гуманітарних дис�
циплін (2003 рік).
Народився 6 серпня 1950 року в селі Харсіки
Чорнухинського району Полтавської області. У 1967
році вступив на історичний факультет Полтавського
педагогічного інституту. З 1971 по 1974 р. працював
вчителем історії в школах Полтавської та Київської
області. У 1974 році вступає до аспірантури на відділ
методики викладання історії та суспільствознавства
Науково�дослідницького інституту педагогіки УРСР.
Після закінчення стає молодшим співробітником
цього інституту. У 1978 році написав і захистив кан�
дидатську дисертацію з “Проблем методики викла�
дання історії на основі диференційованого навчання
школярів”.
З січня 1984 року був обраний за конкурсом на
посаду доцента кафедри методики викладання істо�
рії, суспільствознавства і права Київського держав�
ного педагогічного інституту імені О. М. Горького. З
1994 по 1997 рік навчався в докторантурі на кафедрі
методики викладання історії, права та суспільних
дисциплін в педагогічному університеті імені
М. П. Драгоманова. У докторській дисертації, яка
була успішно захищена у 2000 році, досліджувались
проблеми практичної підготовки вчителів історії у
вищих педагогічних навчальних закладах України за
період з 1917 по 1994 роки. З січня 2004 року очолив
кафедру, яка нині функціонує в складі Інституту полі�
тології та права.

ТРАВЕНЬ�ЧЕРВЕНЬ 2015

�Фоторепортаж

ДЕСЯТЬ РОКІВ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДОВЕРШЕНОСТІ
27 травня 2015 року відбулось урочисте зібрання з нагоди
десятиріччя від дня заснування Інституту філософської осві�
ти і науки НПУ імені М. П. Драгоманова. Серед запрошених –
засновники, студенти, викладачі і випускники.

Вітальне слово ініціатора
створення Інституту академіка
Віктора Андрущенка

Символічна квітка для академіка
Мирослава Поповича

Колектив Інституту філософської освіти і науки, який очолює доктор істо�
ричних наук професор Іван Дробот, протягом останніх десяти років приємно
дивує неординарним підходом в організації заходів – пошуком нових актуаль�
них проблем для обговорення на наукових конференціях і їх теоретико�прак�
тичним вирішенням, проведенням новоформатних освітніх проектів “Тиждень
мистецтв”, “Фестиваль релігійного мистецтва”, “Перший християнський
князь”, виданням сучасної наукової і публіцистичної продукції та ін. Цікавий
захід було підготовлено і цього разу, адже урочистості відбувались в нещо�
давно створеній Мистецькій галереї Драгомановського університету, в про�
сторі якої на розсуд гостей були представлені творчі проекти студентів
напряму “Дизайн”.
Академік Володимир Луговий відзначив вагомі
На захід завітали небайдужі до розвитку філософської освіти в Україні і за
успіхи колективу Інституту
її межами, серед них – один з головних ініціаторів створення Інституту, ректор
НПУ академік Віктор Андрущенко. Почесними гостями заходу стали: Пер�
ший віце�президент НАПН України, академік НАПН, доктор педагогічних наук,
професор Володимир Луговий; заступник директора Департаменту вищої
освіти МОН України, кандидат педагогічних наук, професор Микола Мико�
лайович Фоменко; директор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди
НАН України, академік НАН України, доктор філософських наук, професор
Мирослав Попович; академік НАПН, доктор філософських наук, професор,
співголова Наглядової ради НПУ Анатолій Толстоухов; декан філософського
факультету Київського національного університету імені Т. Шевченка, акаде�
мік НАН України, доктор філософських наук, професор Анатолій Конверсь�
кий; випускник Інституту 2010 року, кандидат філософських наук, доцент
Антон Дробович та ін. Всі присутні висловлювали щирі слова вдячності за
підготовку фахівців європейського рівня, які вміють мислити сучасно і креа�
тивно.
Захід розпочався із вшанування пам’яті Небесної сотні і покладанням кві�
тів до пам’ятника біля гуманітарного корпусу. Це почесне завдання виконали
доцент кафедри культурології Андрій Уліщенко і голова Студентської ради
Вітальне слово професора Миколи Фоменка
ІФОН Вікторія Гаган.
Особливістю заходу стало проведення доброчинного показу колекції
дитячого одягу і збору коштів для дітей, чиї батьки загинули під час АТО. Спільними
зусиллями зібрано 1808 грн., за які в найближчий час буде закуплене шкільне при�
ладдя на наступний навчальний рік для дітей. “Освіту дітям Героїв” – під таким
гаслом відбувався доброчинний захід, кожен учасник якого отримав фірмову юві�
лейну нагрудну відзнаку.
Під час заходу було вручено високі освітянські і університетські відзнаки викла�
дачам, які працювали і працюють в інституті, студентам, випускникам. Також було
презентовано кольорове видання “Інститут філософської освіти і науки: історія, сьо�
годення, перспективи. 2005–2015”, яке незабаром буде розміщено на сайті ІФОН.
Наприкінці урочистостей відбулось підведення підсумків щорічного конкурсу
“Кращий студент ІФОН”. З рук минулорічного переможця Влада Піхута перехідний
Кубок директора отримала студентка ІV курсу Анна Яценко, яка перемогла в онлайн�
голосуванні.
Всі гості заходу відзначили потужний науковий і творчий потенціал Інституту і
побажали подальшого його нарощування. Десять є числом всецілісності, заверше�
ності і досконалості, але попереду – активна діяльність колективу в другому десяти�
річчі існування інституту, а це символізує подвоєння всього набутого раніше та вихо�
ду на новий рівень якості.

Сергій РУСАКОВ
Світлини Олександра Іваненка,
Таїсії Ковальової

Академік Анатолій Конверський отримав
презентаційне видання про ІФОН

Вітальне слово академіка
Анатолія Толстоухова

Показ колекції дитячого одягу

Подарунок для директора
від студентства

Нагородження найкращих студентів

ТРАВЕНЬ�ЧЕРВЕНЬ 2015

5

�Вітаємо!

ПЕРШІ В НАУКОВО�ДОСЛІДНІЙ
ОДНИМ з найпріоритетніших напрямів діяльності
Національного педагогічного університету імені
М. П. Драгоманова завжди була і залишається науко�
во�дослідна робота. Наукові школи університету –
знані і шановані науковцями всього світу центри дос�
лідницької роботи, навколо яких згуртовується тала�
новита студентська молодь, яка бере активну участь у
роботі науково�дослідних лабораторій і центрів, нау�
кових гуртків і проблемних дослідницьких груп. Нас�
лідком цього є високий рівень наукових результатів
студентів.
У 2014–2015 навчальному році студенти НПУ імені
М. П. Драгоманова взяли участь у Всеукраїнських
студентських олімпіадах із 50 напрямків та спе�
ціальностей. У першому етапі олімпіад, що проводив�
ся кожною кафедрою університету, кількість залучених
студентів становила 3105 осіб. Найкращі з них, які
посіли І, ІІ та ІІІ місця, були направлені до вищих нав�
чальних закладів, які визначені Міністерством освіти і
науки як базові для проведення другого етапу олімпі�
ад. Результати участі у ІІ етапі наступні:
І місце
з напряму “Дошкільна освіта” виборола Матляк
Ірина Остапівна, студентка Інституту розвитку дити�
ни. Другий тур проходив на базі Національного педа�
гогічного університету імені М. П. Драгоманова;
з напряму “Математика” виборов Мороз Мико�
ла Петрович, студент Фізико�математичного інститу�
ту. Другий тур проходив на базі державного закладу
Ірина Матляк
“Південноукраїнський національний педагогічний уні�
верситет імені К. Д. Ушинського”;
Ольга Малікова
зі спеціальності “Корекційна освіта” посіла
Ращенко Анастасія Сергіївна, студентка Інституту
корекційної педагогіки та психології. Другий тур про�
ходив на базі Кам’янець�Подільського національного
університету імені Івана Огієнка.
ІІ місце
з напряму “Дошкільна освіта” виборола Боко�
вець Ольга Ігорівна, студентка Інституту розвитку
дитини. Другий тур проходив на базі Національного
педагогічного університету імені М. П. Драгоманова;
з напряму “Психологія” отримала Крат Дарина
Андріївна, студентка Інституту соціології, психології
та соціальних комунікацій. Другий тур проходив на
Валентин Дзюбенко
базі Київського національного уні�
верситету імені Тараса Шевченка;
з напряму “Політологія” вибо�
Тетяна Гніденко
рола Меншеніна Анна Євгенівна,
студентка Інституту політології та
права. Другий тур проходив на базі
Національного педагогічного уні�
верситету імені М.П. Драгоманова;
зі спеціальності “Переклад
(англійська мова)” посів Ющенко
Михайло Андрійович, студент
Інституту іноземної філології. Дру�
гий тур проходив на базі Київського
національного університету імені
Тараса Шевченка.
ІІІ місце
зі спеціальності “Філософія.
Наталія Дивляш
Аліна Марценюк
Релігієзнавство” посів Дзюбенко
Валентин Дмитрович, студент
Інституту філософської освіти і науки. Другий тур про�
ходив на базі Київського національного університету
імені Тараса Шевченка;
з напряму “Соціальна робота” отримала Марце�
нюк Аліна Володимирівна, студентка Інституту
соціальної роботи та управління. Другий тур проходив
на базі державного вищого навчального закладу
“Запорізький національний університет”;
з напряму “Технологічна освіта” виборола
Надобенко Ірина Михайлівна, студентка Інженерно�
педагогічного інституту. Другий тур проходив на базі
Уманського державного педагогічного університету
імені Павла Тичини;
з напряму “Інформатика” виборов Олексієнко
Олеся Рудник
Ілля Вадимович, студент Інституту інформатики.
Другий тур проходив на базі Національного технічного
“Формування комунікативно�мовленнєвої навички у
університету “Харківський політехнічний інститут”.
У 2014–2015 навчальному році було проведено І дітей дошкільного віку із аутистичними порушеннями
тур Всеукраїнського конкурсу студентських нау� засобами комп’ютерних технологій” (науковий керів�
кових робіт з 35 спеціальностей і напрямків, предста� ник – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри
влених у міністерському переліку. Найкращі роботи, логопедії Качуровська Оксана Борисівна). Другий тур
які перемогли в першому етапі, були відправлені до проходив на базі Київського університету імені Бориса
Грінченка;
участі у ІІ етапі. Результати наступні:
у галузі “Математичні науки” виборола Дивляш
І місце
у галузі “Корекційна педагогіка” виборола Наталія Вадимівна, студентка Фізико�математично�
Малікова Ольга Володимирівна, студентка Інститу� го інституту, із роботою “Статистика сингулярних роз�
ту корекційної педагогіки та психології, із роботою поділів” (науковий керівник – доктор фізико�матема�
тичних наук, професор Гончаренко Яніна Володими�

6

РОБОТІ

рівна). Другий тур конкурсу (спільний для класичних та
педагогічних університетів) проходив на базі Вінниць�
кого національного педагогічного університету імені
Михайла Коцюбинського.
ІІ місце
у галузі “Актуальні проблеми інклюзивної осві�
ти” посіла студентка Інституту корекційної педагогіки
та психології Пастунік Аліна Петрівна із роботою
“Особливості комунікативної компетентності учнів
молодшого віку зі зниженим зором в умовах інклюзив�
ного навчання” (науковий керівник – кандидат психо�
логічних наук, доцент кафедри тифлопедагогіки Сасі�
на Ірина Олександрівна). Другий тур проходив на базі
Відкритого міжнародного університету розвитку
людини “Україна”;
у галузі “Хімія” отримала Гніденко Тетяна Олек�
сандрівна із роботою “Поліметинові барвники на
основі ядра BODIPY” (наукові керівники – доцент
кафедри хімії Інституту природничо�географічної осві�
ти та екології Ковтун Олена Миколаївна; кандидат
хімічних наук, науковий співробітник Інституту органіч�
ної хімії НАН України Якубовський Віктор Петрович).
Другий тур проходив на базі Дніпропетровського
національного університету імені Олеся Гончара;
зі спеціальності “Історичні науки” виборов сту�
дент Інституту історичної освіти Щетінін Олексій Вік�
торович. Тема його роботи “Релігійно�політичне про�
тистояння римо�католицької та греко�католицької
церков у дистрикті “Галичина” у 1941–1944 рр.” (нау�
ковий керівник – кандидат історичних наук, доцент
кафедри Історії України Інституту історичної освіти
Двірна Катерина Петрівна). Всеукраїнський тур кон�
курсу (спільний для класичних та педагогічних універ�
ситетів) проходив на базі Переяслав�Хмельницького
державного педагогічного університету імені Григорія
Сковороди;
за спеціальністю “Дошкільна освіта” посіла
Шацька Юлія В’ячеславівна, студентка Інституту
розвитку дитини, з роботою “Подолання тривожності
старших дошкільників засобами ігротерапії” (науко�
вий керівник – кандидат психологічних наук, доцент
кафедри теорії та історії дошкільної педагогіки Інсти�
туту розвитку дитини Гальченко Вікторія Миколаївна).
Другий тур проходив на базі Глухівського національно�
го педагогічного університету імені Олександра Дов�
женка;
у галузі “Слов’янські мови та літератури” отри�
мала Зеленська Юлія Олександрівна, студентка
Інституту іноземної філології, з роботою “Метафорич�
на концептуалізація світу в поезії і прозі З. Гіппіус”
(науковий керівник – доктор філологічних наук, про�
фесор Кравцова Юлія Валентинівна). Всеукраїнський
тур конкурсу відбувався на базі Державного вищого
навчального закладу “Запорізький національний уні�
верситет”.
ІІІ місце
у галузі “Початкова освіта” виборола Ярошук
Тетяна Юріївна, студентка Інституту педагогіки і
психології, з роботою “Методика використання дидак�
тичних ігор на уроках навчання грамоти з метою
розвитку зв’язного мовлення молодших школярів”
(науковий керівник – кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри мов і методики викладання в початко�
вій школі Марія Іванівна Чабайовська). Всеукраїнсь�
кий тур конкурсу (спільний для класичних та педагогіч�
них університетів) проходив на базі Дрогобицького
державного педагогічного університету імені Івана
Франка;
зі спеціальності “Українська мова і література (в
т.ч. методика їх викладання)”отримала Рудник
Олеся Володимирівна, студентка Інституту укра�
їнської філології та літературної творчості імені Андрія
Малишка, тема її роботи “Колористична поетика
імпресіонізму в “італійській” прозі М. Коцюбинського”
(науковий керівник – кандидат філологічних наук,
доцент кафедри української літератури Інна Миколаїв�
на Ліпницька). Всеукраїнський тур конкурсу (спільний
для класичних та педагогічних університетів) прохо�
див на базі Житомирського державного університету
імені Івана Франка;
у галузі “Математичні науки” виборола Ратушняк
Софія Петрівна, студентка Фізико�математичного
інституту. Тема її наукової роботи – “Фрактальні функції,
пов’язані з двійковим зображенням чисел” (науковий
керівник – доктор фізико�математичних наук Працьо�
витий Микола Вікторович). Другий тур конкурсу (спіль�
ний для класичних та педагогічних університетів) про�
ходив на базі Вінницького національного педагогічного
університету імені Михайла Коцюбинського.

ТРАВЕНЬ�ЧЕРВЕНЬ 2015

�Роздуми студента

Мовні стратегії впливу сучасних ЗМІ
Суспільство ХХІ століття
недарма називають інформа�
ційним, оскільки на сучасному
етапі інформація є чи не найва�
жливішим чинником його
функціонування.
Потребу
нових знань сучасне суспіль�
ство задовольняє завдяки
засобам масової інформації
(ЗМІ). Телебачення, друковані
та електронні інформаційні
носії
поступово
стають
невід’ємною частиною нашого
Ніла РЕВЧУК,
життя. Але водночас відбу�
студентка І курсу
вається і процес поступового
Інституту соціології,
перенасичення інформацією.
психології та соціаль� Позитивним є те, що вона
них комунікацій
сприяє усебічному розвитку як
кожної особистості, так і соціу�
му в цілому, однак часто її вплив є негативним і призводить до
небажаних наслідків. Така проблема має досить широке поле
для дослідження. Ми розглянемо деякі психологічні аспекти
різних маніпулятивних стратегій сучасних ЗМІ.
Однак, зважаючи на неможливість ліквідації інформацій�
ного впливу, ми розглянемо стратегії, якими успішно користу�
ються ЗМІ, щоб кожен міг уникнути або хоча б мінімізувати
маніпуляції.
Слово “стратегія” походить від грецького strategia (стра�
тос – військо, аго – веду), що означало “мистецтво генерала”.
І хоча виникнення терміна пов’язане з військовою сферою,
його використовують і в підприємницькій діяльності, і в психо�
логії, і в теорії комунікації.
Маніпуляція людською свідомістю за допомогою засобів
масової інформації – явище відносно нове та ефективне у
застосуванні. Раніше у мас�медіа були наявні лише деякі риси
такого впливу, але й ті були зумовлені історичними закономір�
ностями. Тепер же мета штучного маніпулювання мовою та
невербалікою значно глибша і серйозніша. Це – корекція сві�
домості і світогляду членів суспільства, викорінення одних
поглядів і цінностей та нав’язування інших.
Найефективніша маніпуляція свідомістю цільової аудито�
рії здійснюється у публікаціях, які присвячені культурі, еконо�
міці, політиці та повсякденним потребам. Засобом досягнен�
ня успішності в таких випадках часто є “метамова”. Це понят�
тя розшифровують як “мова, яка приховує істинний зміст
виразів, переданих звичайною мовою”. Західні психолінгвісти
трактують “метамову” як слова і фрази, які виражають справ�
жні думки співрозмовника, розуміння яких засноване на “інту�
їції”, “шостому почутті”, “передчутті”.
Науковці зазвичай виокремлюють такі тактики мовного
впливу:
1. Соціальний вплив. 2. Вплив за допомогою художніх

образів. 3. Інформування. 4. Аргументація. 5. Симульований
діалог. 6. Заклик. 7. Веління. 8. Примус. 9. Оцінка подій,
явищ.10. Емоційний вплив. 11. Програмування.
Значний вплив на людську психіку справляють повідо�
млення в друкованих носіях: газетах та журналах. Вагомими
елементами маніпуляції в друкованих ЗМІ є синтаксис, зокре�
ма інверсія речень: “Назавжди в Україні можуть залишитися
полонені російські спецназівці” (Експрес. – 2015. – 20 трав�
ня). Завдяки такому прийому підкреслюється та частина
інформації, яку хочуть, щоб ми запам’ятали. Дієвим класич�
ним засобом є риторичні питання: “Флот у калюжі, або Чи
варто відроджувати ВМСУ після анексії Криму?” (Експрес. –
2015. – 20 травня).

Надзвичайно важливою у ЗМІ є стратегія привернення
уваги. Для цього часто використовують власне ім’я діяча. Але
не менш важливою є і головна ідея його виступу, вислову, яка,
власне, є і заголовком, і темою статті чи повідомлення. Помі�
чено кілька типів такого темовиділення. Це може бути кон�
статування факту: Ека Згуладзе “Запровадимо нову
систему штрафів для порушників ПДР” (Українська правда. –
2015. – 04 квітня); Юрій Луценко: “Звання поліцейського має
звучати гордо і монопольно” (Українська правда. – 2015. – 04
квітня); Сергій Квіт “У командах фізиків усіх нобелівських
лауреатів останніх років були українці” (Українська правда. –
2015. – 04 квітня); Петро Порошенко “Ми маємо чим
відповісти на порушення режиму припинення вогню” (День. –
2015. – 04 квітня); власна позиція діяча: Андрій мельник “В
Україну можна і треба інвестувати,навіть у такі складні
періоди” (День. – 2015. – 03 квітня); Олександр Лукашенко:
“Ситуація на Донбасі є повчальною для Росії”; Андрій Садо�
вий: “Якщо і ця влада не відмовиться від подвійних стандар�
тів, народне цунамі її змете”; (Експрес. – 2015. – 04 квітня);
висловлення філософської думки, поради, афоризму
тощо: Любомир Гузар: “Розвиваючи особисту культуру, ми
будуємо нову Україну”; Андрій Парубій: “Корупція не має пріз�

вищ і імен, це тотальне зло” (УП. – 2015. – 04 квітня); деклару�
вання емоційного стану: Максим Бланк: “На цій посаді я навіть
крадія не можу звільнити” (Українська правда. – 2015. –
04 квітня) тощо.
Привертають увагу до політичних публікацій заголовки з
двома власними назвами, наприклад: Володимир Буков�
ський: “Віддасте Донбас � Путін піде далі! Даю праву руку на
відсіч”; Олексій Заводюк: “Про весняний наступ Путіна на
Донбас” (Українська правда. – 2015. – 04 квітня). Значну увагу
привертають заголовки незвичайного характеру, такі, що
відрізняються сенсаційними, ексклюзивними або (та) акту�
альними фактами: “Бойовики обстріляли з мінометів опорний
пункт сил АТО” (День. – 2015. – 04 квітня); “Як 13�річний укра�
їнський школяр знайшов 1500 українських полонених та
карти й плани “ДНР” (Експрес. – 2015. – 03 квітня);
“Львівський Фестиваль писанок відправить півметрову
писанку на Схід України” (День. – 2015. – 02 квітня); “У “загни�
ваючій” Америці у бібліотеках читачам видають iPad” (�
Експрес. – 2015. – 04 квітня).
Як бачимо, стратегічно важливим компонентом усього
тексту є зачин. Він може мати характер підзаголовків, тексто�
вих врізок, авторського вступу (передмови). Вступна частина
– це своєрідний індикатор зацікавлення. Вдало підібрана
форма вступу принаймні вдвічі збільшує можливість того, що
матеріал все ж таки буде прочитаний.
Початок має бути незвичайним, динамічним та інформа�
тивним. Саме цим і користуються досвічені журналісти, і,
спіймавши читацьку увагу, вже ні на мить не збираються її від�
пускати. Наприклад: “Червоні поліцаї. Слідчі СБУ відкрили
низку кримінальних проваджень проти комуністів за
сприяння і фінансування тероризму та викликають лідера
КПУ Симоненка на допит” (Україна молода. – 2015. – 04 квіт�
ня).
Риторичніз апитання, емоційно�експресивна лексика,
аргументація власної точки зору способом заперечення оче�
видного, емоційно забарвлені фрази – прийоми, що не
дозволять відволіктися від матеріалу та можуть змінити пози�
цію читача щодо певних питань. А, власне, зміну поглядів і
мають на меті сучасні засоби масової інформації. І, треба заз�
начити, не безрезультатно.
Отже, технології мовного впливу широко використову�
ють у сучасних ЗМІ. Уникнути маніпулятивного впливу можна
лише одним шляхом: збирати інформацію про одну подію з
різних джерел, котрі не мають спільного інтересу. Подальші
дослідження цієї сфери можуть дати повністю несподівані
результати і удосконалити вивчене досі. Зокрема, результати
аналізу маніпулятивного впливу сучасних ЗМІ на людську сві�
домість можуть дати поштовх розробкам нових комунікатив�
них технологій та дослідженням цієї проблематики з точки
зору психологічної науки.
Світлина: goloskarpat.info

Відкрито аудиторію професора Григорія Волинки
30 квітня 2015 р. в рамках “Тижня студент�
ської науки” в Інституті філософської освіти і
науки НПУ імені М. П. Драгоманова відкрито
аудиторію професора Григорія Волинки. Для
урочистого відкриття оновленої аудиторії, де
працював відомий український вчений і педа�
гог, завітало керівництво Драгомановського
вишу, колеги, друзі, студенти і випускники.

вав кафедру філософії, а останні десять – вдало поєднував
вищезгадане з адміністративною роботою на посаді про�
ректора з наукової роботи НПУ імені М. П. Драгоманова.
Стрічку іменної аудиторії, де зібрана особиста бібліо�
тека, нагороди і світлини професора Григорія Волинки,
перерізали ректор університету академік Віктор Андру�
щенко і голова трудового колективу професор Іван Горба�
чук. Після цього перед присутніми виступили ректор ака�
демік Віктор Андрущенко, директор Інституту філософсь�
кої освіти і науки професор Іван Дробот, директор Інститу�
ту корекційної педагогіки та психології академік Віктор
Синьов, завідувач кафедри філософії з 2014�го року про�
фесор Наталія Мозгова. Кожен з виступаючих особисто
знав Григорія Волинку, тому, згадуючи його непересічну
постать, говорили із сумом і тугою. Григорій Волинка
залишив цей світ рік тому в передвеликодневі дні. Під час
відкриття аудиторії друзі згадали, що Великдень був най�
улюбленішим святом філософа�романтика, а дехто ска�
зав, що квіти, подаровані Григорієм Івановичем в останній
рік життя, нині дивовижним чином розквітли і мають ком�
позицію солодкого аромату.

Наприкінці церемонії із вшанування пам’яті філософа
виступила доктор культурології, професор Євгенія Біль�
ченко, на становлення якої Григорій Іванович відігравав
велике значення ще з аспірантських років. Євгенія Віталі�
ївна зачитала вірш�присвяту Григорію Волинці:
Там, де з Богом домашні відносини
Не керуються жодною силою, ?
Побудоване Місто Філософів:
Там – палаци із баштами синіми;
Там – кав’ярні, де каву і віски п’ють
Ті, що з Гегелем пудингом снідали;
Там – собори із гострими вістрями,
Мандариновим вишиті снігом… і
Є там діти.
Їх звуть Іхтіандрами:
Діти дихають сіллю і цедрою,
Діти море вивчають по атомах,
Діти грають у шахи із Цезарем.
Там монархи вклоняються митарям,
Там монахи братаються з сестрами…
Відведи мене, Боже, у Мир/город –
У Полтавську Губернію Всесвіту.

17�го квітня виповнився рік, як пішов з життя
заслужений діяч науки і техніки України, академік
Української академії політичних наук, доктор
філософських наук, проректор з наукової роботи
НПУ імені М. П. Драгоманова, професор Григорій
Волинка. “Філософ�романтик” – так називали
Григорія Івановича оточуючі люди, яких він вмів
вишукано здивувати і сприяти виникненню сум�
нівів, що, як відомо, сприяє філософуванню.
Відомий український вчений 35 років життя
присвятив науково�педагогічній діяльності в Дра�
гомановському університеті, з них 25 років очолю�

ТРАВЕНЬ�ЧЕРВЕНЬ 2015

Вшанувавши пам’ять, присутні пообіцяли поповнюва�
ти бібліотеку власними науковими виданнями, де відобра�
жатимуться ідеї наукової школи, яку створив Григорій
Волинка. До речі, вже всередині травня в іменній аудито�
рії славетного українського вченого і педагога відбудуться
Перші академічні читання, присвячені пам’яті професора
Г. І. Волинки “Філософія. Освіта. Наука”.

Сергій РУСАКОВ
Світлини Михайла Франківського

7

�Освітянський пантеон
КОЛЕКТИВ Національного педагогічного університету імені Михайла Дра�
гоманова глибоко сумує з приводу тяжкої втрати – передчасної смерті доктора
філософських наук, професора, заслуженого працівника освіти України, заві�
дувача кафедри російської мови, директора Інституту іноземної філології
Володимира Івановича Гончарова.
Пішла з життя добропорядна, чесна, щира і чуйна людина, яскрава особи�
стість, принциповий, відомий науковець, який присвятив своє життя розбудові
педагогічної освіти та вихованню молоді. Він надихав колег власними ідеями та
спрямовував усі сили на їх втілення.
Незаперечний авторитет Володимира Івановича завжди служив і слугува�
тиме нам яскравим прикладом. Університет втратив талановитого вченого,
доброго друга і порадника, чудового організатора освіти.
Схиляємо голови в скорботі разом із рідними, близькими, колегами, одно�
думцями і висловлюємо найщиріші слова співчуття родині Володимира Івано�
вича. Поділяємо ваше горе, сумуємо разом з вами, підтримуємо в годину скор�
боти.
Світла пам’ять про Володимира Івановича Гончарова назавжди залишиться
в наших серцях.

“Біличанці�НПУ”
вручили золоті медалі

Ректор та студенти НПУ відвідали Умань
Студенти та ректор Національного педа�
гогічного університету імені М. П. Драгома�
нова Віктор Андрущенко навідалися із друж�
нім візитом до Уманського державного педа�
гогічного університету імені Павла Тичини.
Поїздка носила освітньо�розважальний
характер. Приймали гостей ректор Умансь�
кого вишу Олександр Безлюдний, проректо�
ри та представники студентського самовря�
дування.
Віктор Петрович подарував книги універси�
тету�партнеру, пообіцяв посилити складову спів�
праці між вишами, наповнивши її спільними нау�
ковими проектами, розробками освітніх про�
грам.
У свою чергу співробітництво зародилося і
між студентськими радами ВНЗ. Молодь планує
налагодити взаємовигідні стосунки у сфері
розвитку студентського самоуправління, захист
прав студентської громади на всеукраїнському
рівні.
Продовженням поїздки стала екскурсія
Національним дендрологічним парком “Софіїв�
ка” – пам’яткою краєвидного типу світового
садово�паркового мистецтва кінця XVIII – пер�
шої половини XIX століть. Студенти дізналися
чимало нового з історії парку, його еволюції
упродовж останніх десятиліть.
Нагоду взяти участь у такій поїздці отримали
студенти�активісти первинної профспілкової
організації студентів та студентської ради. Долу�
чилися до заходу перший проректор з організа�
ції навчально�виховної роботи та економіки
Олег Падалка, проректор з науково�методич�
ної роботи гуманітарних інститутів Богдан
Андрусишин та голова Профкому студентів
Станіслав Цибін.

29 КВІТНЯ 2015 р. у приміщенні спорткомплексу Національно�
го університету фізичного виховання і спорту України відбулася
церемонія нагородження переможців та призерів 1�го чемпіонату
м. Києва з футзалу серед жіночих студентських команд ВНЗ. Золо�
ті медалі чемпіонату вибороли спортсмени НПУ імені М. П. Драго�
манова “Біличанка�НПУ”, які завершили дистанцію зі стовідсотко�
вим показником.

Почесні гості привітали численних глядачів й нагородили тріум�
фаторів почесними грамотами, медалями та кубками, іншими цін�
ними призами.

Прес�служба університету

НАУКОВО�НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР "Синевир" НПУ імені М. П. Драгоманова – ідеальне місце для
проходження практики та оздоровлення
Відкриття кілька років тому Науково�навчального центру "Синевир" Національного педагогіч�
ного університету імені М. П. Драгоманова у селі Колочава, на території Національного природно�
го парку "Синевир" стало визначною подією у Тереблянській долині.
Днями у тому, що ННЦ "Синевир" одне з найкращих місць для проходження практики, переко�
налася група студентів другого курсу спеціальності "Географія і психологія" Інституту природничо�
географічної освіти та екології НПУ. Спудеї під керівництвом доцента кафедри фізичної географії
О. О. Винарчук два тижні вивчали біогеографію та гідрологію Національного природного парку
"Синевир".
У рамках практики драгоманівці відвідали візит�центр НПП "Синевир", де ознайомилися з
експозицією Музею лісу і сплаву, переглянули фільм про парк. Захопила студентів екскурсія до
Центру реабілітації бурого ведмедя та на одне з семи природних чудес України озеро Синевир.
За словами студентів�географів, край їх настільки вразив, що назад до Києва їхати не хотіло�
ся. Як показує практика, таке бажання було не лише у них.
Наталія СКИРА
інструктор з культмасової роботи
Науково�навчального центру "Синевир"

Газета Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова
“Педагогічні кадри”. Свідоцтво про
реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р.

8

Головний редактор Сергій Русаков
Літературні редактори
Галина Голіцина, Людмила Кух
Комп’ютерне складання
і верстання Тетяни Ветраченко
Фото Василя Тимошенка
Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9,
редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85,
факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua

Видрукувано
у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова.
Наклад 1000 примірників.
Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова
м. Київ–30, вул. Пирогова, 9
е-mail: Npu.press@i.ua
Свідоцтво про реєстрацію № 1101
від 29.10.2002 р.

Відповідальність за достовірність інформації
несуть автори.
Позиція редакції не завжди збігається
з авторською.
Рукописи не рецензуються і не повертаються.

ТРАВЕНЬ�ЧЕРВЕНЬ 2015

�</text>
                  </elementText>
                </elementTextContainer>
              </element>
            </elementContainer>
          </elementSet>
        </elementSetContainer>
      </file>
    </fileContainer>
    <collection collectionId="17">
      <elementSetContainer>
        <elementSet elementSetId="1">
          <name>Dublin Core</name>
          <description>The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/.</description>
          <elementContainer>
            <element elementId="50">
              <name>Title</name>
              <description>A name given to the resource</description>
              <elementTextContainer>
                <elementText elementTextId="2835">
                  <text>&lt;h4&gt;Педагогічні кадри. 2014/2015 рік&lt;/h4&gt;</text>
                </elementText>
              </elementTextContainer>
            </element>
          </elementContainer>
        </elementSet>
      </elementSetContainer>
    </collection>
    <itemType itemTypeId="1">
      <name>Текст</name>
      <description>Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст.</description>
    </itemType>
    <elementSetContainer>
      <elementSet elementSetId="1">
        <name>Dublin Core</name>
        <description>The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/.</description>
        <elementContainer>
          <element elementId="50">
            <name>Title</name>
            <description>A name given to the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="2841">
                <text>&lt;h4&gt;Педагогічні кадри. № 7 (1649) (травень-червень 2015 року)&lt;/h4&gt;</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="40">
            <name>Date</name>
            <description>A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3257">
                <text>2024-02-15</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="49">
            <name>Subject</name>
            <description>The topic of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3258">
                <text>педагогічна освіта</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3259">
                <text>вища освіта</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3260">
                <text>вища школа</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3261">
                <text>історія педагогіки</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3262">
                <text>Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="42">
            <name>Format</name>
            <description>The file format, physical medium, or dimensions of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3263">
                <text>text/pdf</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="44">
            <name>Language</name>
            <description>A language of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3264">
                <text>українська</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="80">
            <name>Bibliographic Citation</name>
            <description>A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible.</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3265">
                <text>Педагогічні кадри. № 7 (1649) (травень-червень 2015 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2015.</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="41">
            <name>Description</name>
            <description>An account of the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3266">
                <text>Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри"</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="45">
            <name>Publisher</name>
            <description>An entity responsible for making the resource available</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3267">
                <text>Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="43">
            <name>Identifier</name>
            <description>An unambiguous reference to the resource within a given context</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3268">
                <text>https://libdc.udu.edu.ua/items/show/212</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
          <element elementId="37">
            <name>Contributor</name>
            <description>An entity responsible for making contributions to the resource</description>
            <elementTextContainer>
              <elementText elementTextId="3269">
                <text>Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова</text>
              </elementText>
              <elementText elementTextId="3270">
                <text>Русаков, Сергій (головний редактор)</text>
              </elementText>
            </elementTextContainer>
          </element>
        </elementContainer>
      </elementSet>
    </elementSetContainer>
    <tagContainer>
      <tag tagId="174">
        <name>вища освіта</name>
      </tag>
      <tag tagId="177">
        <name>вища школа</name>
      </tag>
      <tag tagId="178">
        <name>історія педагогіки</name>
      </tag>
      <tag tagId="187">
        <name>Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова</name>
      </tag>
      <tag tagId="173">
        <name>педагогічна освіта</name>
      </tag>
      <tag tagId="176">
        <name>Український державний університет імені Михайла Драгоманова</name>
      </tag>
    </tagContainer>
  </item>
</itemContainer>
