1 6 6 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/5782cbfeeaed78b907359c5860e64b99.pdf e5a6dec99df4a9b83d6f7e318bf985d3 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 1 (1629) (січень 2013 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/15">Педагогічні кадри. 2013 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 1 (1629) СІЧЕНЬ 2013 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Знакові події 2012 року для університету Конкурс “Учитель музики ХХІ століття” Євро�2012 Позитивною стала участь студентів1 волонтерів в обслуговуванні гостей та учасників футбольних баталій “Євро–2012”. Висока компетентність, мовна підготовка, культура і мораль1 ність наших студентів відзначені подя1 ками керівників держави і столичного міста Києва. Міжнародною акцією стало прове1 дення мистецького конкурсу імені Дмитра Кабалевського, в якому взяли участь представники майже 15 країн світу. Ювілей Андрія Малишка Педагогічна Конституція Європи Величезного позитивного розго1 лосу набуло засідання Правління Асо1 ціації ректорів педагогічних універси1 тетів Європи (м. Прага, Чехія), де було схвалено Проект Педагогічної Консти1 туції Європи. Всеукраїнський резонанс викли1 кала реалізація низки заходів з від1 значення 1001літнього ювілею нашо1 го випускника, знаменитого поета Андрія Малишка. Ювілейний вечір, проведений у Національній філармо1 нії, увійшов в історію культури. Популяризація української мови Підтримка драгомановців Позитивно сприйнято в колективі вручення сертифікатів на володіння земельними ділянками у Вишго1 родському районі міста Києва майже 701ти викладачам та співробітникам університету. Вагомим вкладом у поширення та популяризацію української мови стало виконання доручення Президента дер1 жави та Міністра освіти і науки, молоді та спорту України щодо організації дистанційного навчання представників української діаспори, що проживають у Бразилії. Конференція трудового колективу У НОГУ З РОЗВИТКОМ ДЕРЖАВИ І СУСПІЛЬСТВА НАЦІОНАЛЬНИЙ педагогічний університет імені Михайла Драгома! нова – один з провідних вищих нав! чальних закладів України – впевнено та твердо крокує разом із суспільним прогресом і світовим розвитком. Це вкотре довів ректор вишу Віктор Андрущенко під час звіту на конфе! ренції трудового колективу вищого навчального закладу 11 січня 2013 року. Ректор зробив огляд найбільш знакових заходів 2012 року, які засвідчують важливе місце і роль уні! верситету в житті не тільки галузі, але й суспільства загалом. На завершення доповіді Віктор Петрович акцентував увагу на декількох основних завданнях, в контексті виконання яких мають розгортатися інновації в навчальній і науковій діяльності, в системі міжнародної співпраці, у сфері соціальної роботи та управління: “Першим з таких завдань є комплекс справ, пов’язаних з поширенням і зміцненням авто� ритету української мови. Поточний навчальний рік оголошено нами як “рік української мови і духовності”. Тож давайте мобілізуємо всі ресурси і резерви для виконання завдань, прийня� тих Гуманітарною Радою при Президентові України, й зробимо наш університет дійсним і головним джерелом мови, духовності і культури. Куратором виконання цього завдання я приз� начаю першого проректора Володимира Павловича Беха. Другим важливим завданням на поточний рік є завдання підняття рівня наукових дослі� джень до рівня статусу університету як дослідницького. Нам слід паспортизувати усі наукові лабораторії й центри, підвищити відповідальність вчених спеціалізованих рад, привести у від� повідність до нових вимог видання наукових збірників, розгорнути міжнародне наукове спі� вробітництво. Цей напрям я прошу очолити проректора з наукової роботи Григорія Іванови� ча Волинку. Третім не менш важливим завданням є підготовка і проведення комплексу заходів до 180�річчя університету. Треба підтягнути всі підрозділи, навести ідеальний порядок у нашому домі, ввійти, а може й очолити, всі головні напрями реформування галузі, які пропонує до реа� Вчена рада лізації наше Міністерство. Цей напрям роботи прошу очолити першого проректора з органі� зації навчально�виховної роботи та економіки Олега Семеновича Падалку. Четверте завдання пов’язується із підготовкою до відзначення 200�літнього ювілею з дня народження Тараса Шевченка. Навчальний процес, наука, міжнародні зв’язки, виховна робо� та мають бути мобілізовані до утвердження духу Великого Кобзаря, його державницької пози� ції й українського світогляду. Організаційні обов’язки в цьому плані покладаю на проректора з науково�методичної роботи гуманітарних інститутів Богдана Івановича Андрусишина. Нарешті – п’яте завдання, яке ми маємо реалізувати в поточному році, – повноформатне входження університету в Європейський освітній простір. Основою його реалізації є виконан� ня амбітного проекту під назвою “Педагогічна конституція Європи”. Уже в найближчий час проект треба представити Дипломатичному корпусу, акредитованому в Україні. До березня цього року провести “Всеукраїнську педагогічну раду”, а у травні – Другий форум ректорів педагогічних університетів (м. Франкфурт�на�Майні, Німеччина). Потрібно терміново реєс� трувати нашу Асоціацію у європейських структурах, залучити до проекту найбільш вагомих і видатних гуманітаріїв Європи. Організацію діяльності в цьому напрямі покладаю на проректо� ра з міжнародних зв’язків Володимира Григоровича Лавриненка”. Під час обговорення звіту ректора з власними оцінками роботи Національного педагогіч! ного університету імені Михайла Драгоманова та його керівництва виступили співголова Наглядової ради вишу, академік Анатолій Толстоухов, директор Наукової бібліотеки НПУ Людмила Савенкова, директор Фізико!математичного Інституту Микола Працьовитий, проректор з дистанційної освіти та інноваційних технологій навчання Анатолій Кудін, завідувач кафедри комп’ютерної інженерії Інституту інформатики Володимир Сергієнко та студентсь! кий ректор Микола Давидюк. З повним текстом виступу ректора університету ви можете ознайомитись на сайті http://www.npu.edu.ua. Педагогічний дует Турнір До драгомано� вської родини прибуло! Гра в шахи – “Королівська гра” Серця зливалися в дуеті... стор. 2 стор. 6 стор. 7 �Самоврядування ЗВІТНА ПРОФСПІЛКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ 5 листопада 2012 року відбулася звітна конферен1 ція первинної профспілкової організації студентів Націо1 нального педагогічного уні1 верситету імені М. П. Драго1 манова. З вітальним словом перед учасниками зібрання виступив ректор НПУ імені М. П. Драго! манова Віктор Андрущенко, який вручив кращим студентам дипломи про надання іменних стипендій та привітав із насту! паючим святом – Міжнародним днем студента. З доповіддю про роботу профспілкового комітету за 2012 рік виступив голова проф! кому Станіслав Цибін. Він звернув увагу на соціальний захист студентів, оздоровлен! ня, програми допомоги та іменні стипендії. Також на кон! ференції було прийнято рішен! ня збільшити розмір щомісяч! ного членського внеску з 1 січня 2013 року для студентів, аспірантів і докторантів, що навчаються на денній формі, не менше 1,5% від стипендії та інших виплат. Для членів проф! спілки – студентів, аспірантів та докторантів, які не отримують стипендію і навчаються на кон! трактній основі, розмір членсь! ких внесків встановити в розмі! рі 1% від мінімальної стипендії. Роботу профспілкового комітету за звітний період одноголосно визнано задовіль! ною. На звітній профспілковій конференції були нагороджені грамотами голови профбюро та профгрупорги першого курсу за кращу мотиваційну роботу. За інформацією сайту прес�служби КМОППОіНУ Потенціал Вітаємо доцента кафедри економічної і соціальної гео! графії Інституту природничо! географічної освіти та екології, кандидата географічних наук, старшого наукового співробіт! ника НАН України МОЗГО1 ВОГО Артема Анатолійовича з присудженням Премії Вер! ховної Ради України найтала! новитішим молодим ученим у галузі фундаментальних і при! кладних досліджень та науко! во!технічних розробок за 2012 рік! 2 Вчена рада ДО ДРАГОМАНОВСЬКОЇ РОДИНИ ПРИБУЛО! 18 грудня 2012 року усі драгома1 новці запам’ятають як одну з найвиз1 начніших подій в історії альма1ма1 тер. Цього дня відбулося на перший погляд традиційне засідання Вченої ради Національного педагогічного уні! верситету імені Михайла Драгоманова. Лишень урочисті збори були присвячені врученню академічних мантій та дипло! мів почесних професорів друзям Драго! мановської родини. А саме – поету, перекладачу, літера! турному критику, громадсько!політич! ному діячеві Дмитру Павличку, доктору педагогічних наук, про! фесору, дійсному членові НАПН України, заслуже! ному діячеві науки і техні! ки України Нелі Ничкало та українському літерату! рознавцю, директору Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Миколі Жулин1 ському. З вітальним словом та вдячністю до гостей і присутніх звернувся ректор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко. Почесну місію проголошення наказу про вручення академічних мантій оголосив перший проректор, професор Володимир Бех. Також на святі були присутні професори, директори Інститу! тів та гості. У своїх виступах вже почесні драго! мановці розповідали, хто і як підкорював науковий олімп. Так би мовити, ділилися досвідом. Також Нелю Григорівну, Дми! тра Васильовича, Миколу Григоровича драгомановці урочисто попросили про! читати кілька лекцій для студентів, часті! ше приходити до вишу та дозволити вчи! тися у метрів мистецтва й науки. У свою чергу Віктор Петрович наголосив, що університет має чудову традицію вида! вати книги своїх почесних професорів, тому най! ближчим часом полички Наукової бібліотеки НПУ прикрашатимуть нові книги Нелі Ничкало, Дми! тра Павличка і Миколи Жулинського. Затишну атмосферу дарував Національний заслужений академічний народний хор імені Г. Верьовки, який зігрівав своїми піснями в зимову погоду. Олександра ДУДКО, прес�служба університету ВИСТАВКИ ПЕДАГОГІЧНОГО МУЗЕЮ УКРАЇНИ ПОПОВНЮЮТЬСЯ... Нещодавно в Педагогічному музеї України міста Києва була від1 крита велика експозиція, яка прис1 вячена 1051й річниці з дня наро1 дження Михайла Семеновича Гри1 ценка, дослідника історії українсь1 кої педагогіки, громадського діяча, доктора педагогічних наук, професора Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського, а згодом – про1 фесора1консультанта лабораторії теорії та історії педагогіки НДІ педагогіки України. На відкриття нової експозиції були запрошені представники Науко! вої бібліотеки НПУ імені М. П. Драго! манова: директор Наукової бібліоте! ки, заслужений працівник культури Людмила Савенкова, заступник директора Тетяна Биткова, завідувачка відділу бібліо! графії Наталія Тарасова. Працівники науко! вої бібліотеки внесли свій вклад у підготовку виставки, за що одержали подяку від керів! ництва Педагогічного музею України та Національної академії педагогічних наук України. Пощастило відвідати Педагогічний музей та ознайомитися з виставкою й студентам ІІІ курсу Інституту іноземної філології універси! тету, які прийшли з асистентом кафедри тео! рії та історії педагогіки Оксаною Вознюк. Виставку відкрив директор Педагогічного музею України Володимир Малюга. Він від! значив, що надзвичайно приємно відкривати нові експозиції про видатних педагогів, які були справжніми сіячами доброго, вічного, які своєю подвижницькою працею досліджували теорію та історію педагогіки. Педагогіка – наука, яка ніколи не зупиняється на досягну! тому: відкрито нові імена, події та ідеї, час не стоїть на місці, і ми ніколи не забуваємо тих, хто по краплині вносив нове в науку, хто праг! нув завжди нести любов і доброту, щедрість своєї душі на вівтар рідної держави. Про життєвий і творчий шлях видатного педагога та науковця розповів старший нау! ковий співробітник музею Валерій Харчен1 ко. З великим захопленням і гордістю він роз! повів про те, як проводилися пошуки експо! натів, документів та наукових праць в містах, пов’язаних з життям і творчістю Михайла Семеновича Гриценка. Біографія видатного педагога, на перший погляд, звичайна і про! ста, але згодом пізнаєш, скільки довелося йому перенести труднощів, перш ніж знайти своє, сокровенне в українській педагогіці. Михайло Семенович Гриценко народився 7 листопада 1907 року в селі Великі Сорочин! ці (тепер Миргородський район Полтавської області) в сім’ї селянина!бідняка. В 1923 році, закінчивши семирічну трудову школу, вступив до Велико!Сорочинського педагогічного тех! нікуму (колишньої Учительської семінарії імені М. В. Гоголя), після якого викладав істо! рію і суспільствознавство в трудовій школі. З цього часу він обрав собі педагогічну профе! сію назавжди і, не дивлячись ні на які особисті обставини, займався улюбленою працею все життя. У 1946 році він починає працювати у вищих навчальних закладах міста Одеси. Він вміло поєднує викладацьку діяльність з нау! ковою роботою: найбільший науковий інте! рес для Михайла Семеновича становить питання історії української школи та педагогі! ки. Тож і не дивно, що свою дисертацію він присвятив темі “Історія школи Української РСР (1917–1957 рр.)”. Михайло Семенович розглядав розвиток школи у різні періоди її становлення, наводячи багато фактів з розвитку та організації школи. Його дослі! дження завжди викликають науковий інтерес у різних поколінь педагогів та істориків. Випало на долю Михайла Семеновича і важке фронтове життя. У складі 3!ї Українсь! кої Армії штурмував Будапешт, Відень, Прагу. За бойові подвиги нагороджений 18 ордена! ми та медалями. Після війни знову приступив до своєї улюбленої праці, якій і віддав усе життя. Особливо його цікавила українська школа, її розвиток, її видатні особистості; цікаво подається бачення виховання Тарасом Григоровичем Шевченком, який вважав, що грамота потрібна не лише багатим, а й простим людям. Крім того, він вва! жав, що для навчання дівчат потрібно більше духовності, краси і естетики. Навчальні посібники з педагогіки, над якими працював М. С. Гриценко, вив! чали в педінститутах. Він був і відпові! дальним редактором, і автором 18 розділів посібника “Історія педагогі! ки”, який вийшов у 1973 році. На той час цей посібник був однією з неба! гатьох ґрунтовних узагальнюючих праць з історії педагогіки, де відобра! жено життя і діяльність видатних педагогів минулого. Усі праці М. С. Гриценка – це багатющий мате! ріал для дослідження, бо в ньому сама історія становлення української школи, досвід поєднання навчання та виховання учнів, періодизація історії народної освіти в СРСР, історія дитячого комуністично! го руху на Україні (1917–1958 рр.) і навіть школа Української РСР в період Великої Віт! чизняної війни. До нинішнього часу педагогічна діяль! ність педагога М. С. Гриценка ще по!справ! жньому не вивчена і не досліджена, тому є можливість попрацювати і дослідити наукові обґрунтування талановитого вченого!педаго! га і чудової людини. Крім наукової, М. С. Гриценко вів активну громадську роботу. Він неодноразово оби! рався депутатом селищної та районної Ради народних депутатів трудящих (1928 р., 1943 р.). В Одесі у 1960 році він очолював міське відділення Педагогічного товариства УРСР, а в 70!80 роках – кілька ветеранських організацій. Прикрашали груди ветерана педагогічної праці медаль А. С. Макаренка, медаль К. Д. Ушинського, знак “Відмінник народної освіти УРСР”. Він був серед людей до останнього свого подиху і пишався тим, що його праця завжди була потрібна людям. У січні 1992 року Михайло Семенович пішов з життя, але зали! шив по собі не лише добру пам’ять, а й 108 наукових праць, з яких ми черпали і будемо черпати цікаві мудрі думки про розвиток української освіти в різні періоди життя нашої держави. Людмила БИСТРОВА�ДРОБОТ, працівник Наукової бібліотеки НПУ імені М. П. Драгоманова СІЧЕНЬ 2013 �Міжнародна співпраця Міжнародна науково�практична конференція “ Е К О Л О Г І Я . О С В І ТА . Н А У К А” САМЕ в той день, який за прогнозами повинен був стати кінцем світу, відбулися збори Міжнародної асоціації екологів універси1 тетів на базі Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. Міжнародна громадська організація Між! народна асоціація екологів університетів створена рішенням кон! ференції від 21.12.2011 року. Організація зареєстрована Державною реєстраційною служ! бою України від 02.10.2012 року за № 1602 та має міжнародний статус. І, як зазначив радник, спеціальний уповноважений Прем’єр!міністра України, академік НАПН України, доктор філософських наук, профе! сор, Президент асоціації Анатолій Толстоухов: “Можливо, ми ще не на коні, але ми уже в законі”. Метою асоціації є задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національ! но!культурних, спортивних інтересів, інте! ресів у галузі екології, охорони навколиш! нього природного середовища та збалан! сованого природокористування. Віце! президентом новоствореної асоціації став ректор Драгомановського універси! тету, академік Віктор Андрущенко. Цього ж дня, тільки годиною пізніше, відбулася Міжнародна науково!практич! на конференція “Екологія. Освіта. Наука”, метою якої організатори окреслили виз! начення стратегії розвитку екології, охо! рони навколишнього середовища та зба! лансованого природокористування. Порядок денний передбачав собою визначити основні напрямки роботи організації, обрання символіки, прийом нових членів у Міжнародну асоціацію та вручен! ня посвідчень вже діючим членам. Від Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з питанням про майбутнє працевлаштування педагогів!екологів виступив науковий консуль! тант Департаменту вищої освіти МОНМС, кан! дидат біологічних наук, доцент Володимир Гуло. Також в ході пленарних доповідей виступи! ла ректор Інституту екології економіки і права, завідувач кафедри позашкільної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова, доктор педагогічних наук, професор, віце!президент асоціації Олена Биковська з питанням про підготовку майбутніх фахівців!екологів з додатковою ква! ліфікацією “викладач вищого навчального закладу”. За словами Олени Володи! мирівни, чимало сил було покладено для створення такої асоціації, але її існування дає беззаперечні можливо! сті співробітництва кращих екологів усіх країн світу задля поліпшення еко! логічної ситуації в планетарному мас! штабі. Урочисте зібрання закінчилось виданням сертифікатів. Олександра ДУДКО, світлини Юлії КОВАЛЬЧУК прес�служба університету Урочистості НАГОРОДИЛИ ПЕРЕМОЖЦІВ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ “СЛОВО ПРО МОГО ПЕРШОГО ВЧИТЕЛЯ” У НАЦІОНАЛЬНОМУ педагогіч! ному університеті імені Михайла Петровича Драгоманова вдруге відбувся Всеукраїнський кон1 курс на кращий літературний твір “Слово про мого першого вчителя”, започаткований рек1 тором, академіком НАПН Украї1 ни, членом1кореспондентом НАН України, професором Вік1 тором Андрущенком. На цере! монію нагородження до вишу заві! тав заступник Міністра освіти у науки, молоді та спорту України Борис Жебровський. Борис Михайлович привітав володаря Гран!прі конкурсу – учня 3!А класу Драбівської НВК “Загальноосвітня школа І!ІІІ ступенів імені С. В. Васильченка” Максима Ситника з Черкащини. Заступник Міністра пан Жебровський побажав пере! можцю нових успіхів і в навчанні, і в творчості та запросив на зустріч із молодими освітянами, вчите! лями, які нещодавно стали на стежку педагога та набрали для викладання перший клас. Поезія юного дарування, Максима Ситника, присвячена першій вчительці, стане для них чудовим прикладом важли! вості й потрібності вчительської професії для суча! сного й майбутнього покоління, – переконаний Борис Михайлович. Загалом Міністерство осві! ти і науки, молоді та спорту України протягом усього кон! курсу здійснювало підтримку й сприяння в його проведенні. Захід спрямований на підне! сення професії вчителя. Роз! глядалися роботи учасників поза будь!якими віковими категоріями, фактично від 8 до 70 років. Вся Україна долучи! лася до участі, найактивніши! ми виявилися Черкаська, Київ! ська та Чернігівська області. Майже з тисячі робіт членами журі на чолі з поетом, народ! ним артистом України Андрієм СІЧЕНЬ 2013 Демиденком та проректором з навчально!методичної роботи гуманітарних інститутів Богданом Андрусишиним були вибрані кращі з кращих. Другу премію та призи розділили між собою заступник директора з навчально!виховної роботи навчально!виховного комплексу №1 міста Тернополя Галина Федун і директор Рів! ненського державного коледжу економіки та бізнесу Василь Романчук. Третьокурсниця Інституту педагогіки та психології НПУ імені М. П. Драгоманова стала лауреаткою третьої премії та отримала нетбук від голови Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України Олександра Яцуня. Також третю премію отримала учениця 10 класу Кліш! ковецької загальноосвітньої школи І!ІІІ ступенів Чернівецької області і була нагороджена мобільним телефоном. Подарунками та теплими словами учасників і лауреатів вітали голова Шевченківської райдержадміністрації Сергій Зімін, Президент Малої академії наук, доктор фізико!матема! тичних наук Олексій Довгий та вся велика Драгомановська родина, студенти й директори інститутів, викладачі. Книги передав дипло! мантам співголова Нагля! дової Ради університету, меценат Анатолій Тол1 стоухов, словесні вітан! ня – співголова Наглядо! вої Ради НПУ, Президент НАПН України Василь Кремень. Річні передплати на газети “Освіта” та “Освіта України” для колективів шкіл, в яких навчають лауре! ати, подарували головні редактори видань і керів! ництво видавництва “Педа! гогічна преса”. Також тради! ційно в номінації “Симпатії газети “Педагогічні кадри” були відзначені найбільш творчі роботи. У НПУ ПІДПИСАЛИ ТРИСТОРОННЮ УГОДУ Нещодавно Національ1 ний педагогічний універси! тет імені Михайла Драгома! нова відвідав ректор Вищої лінгвістичної школи у Чен! стохові, доктор Цезари Вошінський. Гість поспілку! вався з ректором універси! тету, академіком Віктором Андрущенком та прорек! торським корпусом стосов! но можливої співпраці, відві! дав Інститут соціальної роботи та управління, поз! найомився зі студентами. У результаті перемовин очільники навчальних закла! дів і керівництво Корпорації “Українсько!польський центр академічних обмінів” підписали тристоронню угоду про співробітництво. У проекті плануються можли! вості паралельного навчання студентів у Вищій лінгвістич! ній школі в Ченстохові та отримання по закінченні нав! чання диплому Республіки Польщі за обраними напря! мами. Ректор з Польщі в результаті знайомства з поважною історією НПУ та його масштабами сучасного розвитку запропонував дра! гомановцям створення спільної Науково!методич! ної ради провідних фахівців відповідних галузей обох навчальних закладів з уніфі! кації й узгодження навчаль! них планів та програм. Широке застосування, за переконанням Віктора Андрущенка, знайде в тако! му навчанні впровадження у навчальний процес програм дистанційної освіти, а також спільне проведення науко! вих конференцій та видання відповідних часописів. Колеги обмінялися спільними симпатіями й подарунками зі сподівання! ми на майбутню плідну спів! працю. Людмила КУХ, прес�служба університету Прес�служба університету 3 �До 80�річчя від дня народження ІВАН ГОРБАЧУК: “Треба об’єднуватись і підтримувати незалежність” Якщо я молюсь чужою мовою, – мої вуста промовляють, а серце спить Апостол Павло 18 січня святкує ювілей відомий вчений1 фізик, кандидат фізико1математичних наук, професор Іван Тихонович Горбачук. Зустріч з Іваном Тихоновичем пройшла в атмосфері взаєморозуміння, адже спілкування з людиною, яка має подібний життєвий досвід, дарує нові стимули для наукової і творчої діяльності. – Іване Тихоновичу, як ви потрапили до Драгомановського університету? – Це була непроста стежка. Народився в с. Батарея Березівського району на Берестейщині. У сім’ї був третьою дитиною з семи. Середню освіту отримав в Березівській школі № 1, що знаходилась за 25 км від мого рідного села. У 1952 р. закінчив середню школу і вирішив поступити на геолого! розвідувальний факультет Львівського політехнічного інституту. При вступі отримав трійку з твору російською мовою, тому не мав права на стипендію. Декан порадив дочекатись зимової сесії, успішно скласти її і тоді вже отримувати стипендію. Та через матеріальні нестатки змушений був категорично відмовитись і у жовтні цього ж року влаштувався вчителем 2!го класу в с. Подусьє. Мешкав на квартирі і таким чином до кінця навчального року вчителював всі дисципліни – від писання, математики до співів і малювання. Зараз, уже згадуючи, розумію, що багато чого бракувало в тому вчителюванні. Хоч я і мав на це право після середньої школи, та все ж досвіду бракувало. Найбільше мені подобалось вчителювати математику, а от заспівати насмілився лише через півроку після того, як почав вести заняття зі співів. Через рік я знову поступав до Львівської політехніки, вже на спеціальність “автомобілебудування” машинобудівного факультету. Екзамени склав на “добре” і “відмінно”, але не пройшов за конкурсом. Тому поїхав додому і почав працювати в колгоспі, а вже у квітні 1954 р. поїхав до Києва. – Не можу не запитати – чому саме Львів, чому Київ? Звичайно, це найбільші міста і потужні університети… – Однією з причин вибору саме цих міст було те, що в них перебував мій старший брат Василь. Хотілось бути десь поруч з ріднею. У рік, коли я тільки!но вперше поступав до Львівської політехніки, Василь закінчував навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Тоді він рік пропрацював у селі, а потім поступив в аспірантуру до Українського Науково! дослідного інституту педагогіки в Києві. Коли я приїхав до столиці, то десь місяць шукав роботу і врешті!решт влаштувався на Подолі в Дніпровське басейнове управління вантажником на автомобілі. Займались перевозкою будівельних матеріалів. Жив у гуртожитку (приміщення колишньої “бурси” Києво!Могилянської академії), спочатку взагалі просто ночував у ліжку в коридорі. Та все ж, незважаючи ні на що, готувався до вступу в педінститут імені О. М. Горького. У серпні цього ж року успішно склав п’ять екзаменів і був зарахований. Чому саме сюди? Можливо, через те, що пропрацював у школі і відчув свою схильність до цього виду діяльності. – Ви одружились у студентські роки. Розкажіть, будь ласка, детальніше. – Так, це цікава сторінка життя. Я навчався разом з Людмилою в одній групі, але знайомство налагодилось під час роботи в колгоспі. Це було на початку другого курсу. А вже на четвертому – ми оженились. Тоді серед студентства такого не було заведено і офіційно не допускалось. Та все ж ми провели комсомольське весілля, на яке були запрошені і викладачі. Мешкали в гуртожитку, де зараз знаходиться Інститут історичної освіти нашого вишу. Кімната № 17 на першому поверсі, одразу при вході ліворуч. Наступної весни після весілля народився син Сергій. Нам надали маленьку кімнатку, типу ізолятора. – Між часом завершення інституту і часом, коли ви почали в ньому ж працювати, є перерва майже десять років. Як складалось ваше життя в цей час? – Після закінчення навчання у 1959 р. нас направили працювати в с. Плесецьке Васильківського району, де й минуло три роки. За цей час в Плесецькому встиг організувати вечірню школу, першим директором якої за сумісництвом і був. У 1961 р. народжується другий син – Олександр. У 1962 р. переведений на роботу в м. Ірпінь, де викладав фізику і математику. Паралельно завідував консультпунктом заочної школи робітничої молоді. А вже у 1967 р. перейшов на роботу на посаду інженера науково! дослідної лабораторії фізики дисперсних і полімерних матеріалів кафедри фізики КДПІ імені О. М. Горького. Отримував 70 карбованців. Через рік за рекомендацією завідувача кафедри фізики професора Віктора Павловича Дущенка вступив до аспірантури. Цікаво, що поступив на межі можливостей згідно з тодішнім законом. Тоді дозволялось поступати до 35 років, а мені якраз минав цей вік. Безпосередньо моїм науковим керівником був доктор хімічних наук, завідувач відділу фізико!хімії поверхневих явищ Інституту колоїдної хімії і хімії води Станіслав Самуїлович Духін. Працював, як і всі аспіранти, наполегливо від: 900 до 2300, іноді з ночівкою, однак тоді вкластись із захистом в три роки не можна було. Якщо людина протягом восьми років готувала кандидатську дисертацію, то це вважалось нормою. Я закінчив аспірантуру у 1971 р., а захистив дисертацію у 1974 р. з присвоєнням наукового ступеня кандидата фізико!математичних наук. – Як ви почали викладацьку діяльність? – У 1973 р. був прийнятий на роботу асистентом кафедри фізики і почав одразу викладати теоретичну фізику. Десь в середині листопада викладачка кафедри Світлана Яковлєва вийшла заміж і виїхала з Києва. Мені було доручено продовжити читати курс теоретичної фізики (електродинаміка і теорія відносності). Довелось мобілізуватись і повністю зануритись у підготовку до занять. Тоді я ще працював паралельно інженером кафедри. Після роботи їхав на квартиру, декілька годин відпочивав, а потім ніч готувався до лекцій. І вже зранку проводив заняття зі студентами. Таким у мене був початок викладацької діяльності. Довелось докласти вольових зусиль, вистояти і перемогти труднощі. – Наскільки змінились функції профспілки? Адже у вас є досвід і бачення профспілки в радянський час і сьогодні. – Радянська профспілка загалом була непоганою, бо була системно організована і націлена на підтримку людини праці, однак в той же час була вкрай заполітизованою 4 (“приводний ремінь” партії). Профспілка в тій системі підпорядковувалась комуністичній партії. Сьогодні вона стала більш незалежною і демократичною. Звичайно, завдяки цьому її роль змінилась. Це стало помітним одразу після здобуття незалежності нашої держави. У дев’яностих роках були проблеми з виплатою заробітної платні, матеріальні труднощі, і профспілкою проводились протести. Неодноразово в парку імені Тараса Шевченка збиралась велика кількість людей, що вщент заповнювали всю вул. Володимирську. Люди відстоювали свої правові і соціальні інтереси, з профспілками рахувались. Через деякий час вплив профспілок послабився, вони почали втрачати авторитет. Хоча зазначу, що Київська профспілка ще і зараз працює на гідному рівні. Взагалі профспілка – це місце, куди працівник може завжди звернутись з питанням, яке його непокоїть, і в рамках можливого цьому працівнику допомагають. Сьогодні потрібно виходити на європейський рівень, коли робота спрямовується саме на людину, а не на систему. Адже якщо ми не будемо відстоювати інтереси людини, то тоді навіщо профспілка? Радію, що ректор університету Віктор Петрович Андрущенко, маючи величезний досвід роботи на державних посадах, розуміє роль громадських організацій, тому він підтримує діяльність профспілок викладачів, студентів, ветеранську організацію, студентську Раду. – Колеги знають вас як патріотично налаштовану людину. Як Вам було з цією рисою в радянські часи? – Ситуація цікава тим, що я народився в західній Білорусії. Територія, де я народився, загалом була україномовною. Звичайно, був діалект, але по суті ми спілкувались українською і співали українські пісні. А ось у школі вивчали білоруську і російську. Мій принцип полягає в тому, що я живу в Україні, тут моя сім’я, і зобов’язаний робити все як найкраще для цієї держави, народу, землі. Як можна жити в цьому краї і його ганьбити? Це ж значить сам себе ганьбиш! Треба об’єднуватись і підтримувати незалежність і свободу. Переконаний: якщо не поважати країну, то складно буде реалізуватись самому. У країні і державних установах має бути єдина державна мова, але і не має бути заборон у вільному мовному спілкуванні. Всі культури гідні уваги, і треба шанувати і польську, і англійську, і російську. Це тільки прикрашає людину і державу. Однак мова і культура нації, назву якої носить держава, мають бути пріоритетними. – Сформулюйте, будь ласка, свої три життєві принципи. – Перший принцип – це жити по правді. Люди іноді думають, що можна схитрити, обманути, викрутитись, і це добре закінчиться, але це не так. Якщо людина відкрита і говорить правду, то її думки і позиція є однозначними, а якщо хитрить, говорить не те, що думає, то її так і сприйматимуть, соціум дає точні оцінки. Звичайно, не можна прожити без інтимного і чогось особистого, але тоді вже краще змовчати. Другий принцип – повага до людей, робити добро і ставитись до них з розумінням. Третій – працьовитість. Як казав колись професор Іван Євгенович Шиманський: “Все, чого ми досягаємо в цьому житті, – завдяки здоров’ю”. В царські часи, коли студенти закінчували навчання в університеті, їм писали характеристику. Якщо людина мала схильність до наукових пошуків, їй писали: “Фізично здоровий. Може займатись наукою”. Веду до того, що педагогічна і наукова робота пов’язана з перевантаженнями, а це потребує здоров’я. Тільки працьовитістю і працездатністю можна досягати вершин у своїй справі. – Працьовитість для вас, мабуть, є головним принципом? – Хочеться, щоб все було в нормі і був порядок, як в кожної людини, так і в суспільстві, хочеться, щоб робилась реальна справа. Інакше наступає хаос. Ентропія – це фізичне поняття, але воно стосується і суспільних речей. Велика ентропія – це коли суспільство неорганізоване, хаотичне, несистемне. Потрібно, щоб суспільна ентропія спадала. Наприклад, якщо підвищувати температуру в кімнаті, де ми зараз знаходимось, то молекули почнуть рухатись швидше і зростає ентропія, а коли охолоджувати, то сповільнюють рух, і при абсолютному нулі температур поступальний рух припиняється. – Що ж краще – рух чи спокій? – Безумовно, рух. В природі абсолютний рух, як і абсолютний спокій, відсутні. Тому треба прагнути, щоб ентропія була в певних межах. Повинна бути гармонія. – Чим для вас є Драгомановський університет? – Можу сміливо сказати, що він для мене є другою домівкою. Протягом всього часу роботи завжди хотілось своїми здобутками його лише прикрашати. Сподіваюсь, в мене це трохи виходило. Серед таких здобутків можу назвати багатотомник “Загальний курс фізики”. Чому ми взялись за його написання? З 1997 по 2004 рр. я був головою Комісії з координації роботи вищих навчальних закладів м. Києва з гуманітарних питань при Київській міській державній адміністрації і Раді ректорів Київського вузівського центру, яка займалась сприянням впровадженню української мови як державної в усі сфери діяльності київських вишів. В поле зору комісії в той час входило 112 ВНЗ 1!4 рівнів акредитації. Тоді ми багато їздили по університетах м. Києва, і нам жалілись на відсутність україномовних підручників та словників. Це і стимулювало роботу в цьому напрямі. То була велика і копітка робота, але вийшло унікальне видання. – Яку мрію ви хочете втілити? – Уважніше подивитись на світ Божий! Мій брат Василь, професор, працював в різних вишах, зараз на пенсії, інколи говорить: “Хоч би Бог дав ще кілька років, щоб записати намріяне”. Так само і в мене. Хочеться побачене і пережите в житті викласти на папері, підвести підсумок набутого досвіду. Тим паче на наших очах відбулось багато унікальних історичних подій. На жаль, зараз не вистачає часу. В цьому році маємо подати до друку п’ять навчальних посібників. До речі, брат все ж зайнявся творчою діяльністю. – Ваші побажання колективу. – Сьогодні адміністрація університету на чолі з Віктором Петровичем Андрущенком системно працює над підняттям авторитету нашого закладу на державному і міжнародному рівні. І я переконаний, що він реалізує все задумане. Вже маємо вагомі здобутки – Асоціація ректорів педагогічних університетів Європи, часопис “Європейські педагогічні студії”, “Педагогічна Конституція”, Міжнародний університет. Це достойні ідеї, і хотілося б, щоб все це втілилось якомога раніше і в повному обсязі. Ми будемо всіляко сприяти цьому. Хочеться також побажати, щоб оплата праці відповідала затратам. Спеціалісти порахували, що одна публічна лекція за затратою внутрішніх ресурсів людини (психічних, фізичних) відповідає восьмигодинному робочому дню. Наші викладачі нерідко проводять дві!три лекції в день. Недаремно професор Микола Іванович Шкіль, виходячи після занять, іноді говорив: “Аж сорочка мокра”. І це правда. В нас непроста і дуже відповідальна робота. Спілкувався Сергій РУСАКОВ СІЧЕНЬ 2013 �Інтерв'ю НАТАЛІЯ МОЗГОВА: “Людина – безмежне творіння, і її неможливо обмежити” Про героїзм батьків, становлення світогляду і людські чесноти, філо1 софську освіту і сучасний Київ ви можете прочитати в інтерв’ю з докто1 ром філософських наук, професором кафедри філософії Наталією Мозго1 вою. – Ваш батько – Григорій Савович Шупик – Герой Радянського Союзу, який здійснив 249 успішних бойових вильо� тів. Як вам було зростати з усвідомлен� ням, що ваш батько – справжній герой? – Коли я була маленькою, то не розумі! ла величність його подвигу. Знала, що він брав участь у війні, щовечора він розповідав різні історії з цього періоду свого життя. Але у першому класі я почала усвідомлювати за захоплюючою реакцією своїх однокласни! ків, що мій батько – справжній герой. А ще у 1965 р. тодішній генсек КПРС Леонід Бреж! нєв вперше офіційно запровадив зустрічі однополчан Великої Вітчизняної війни, бо до того протягом двадцяти років святкуван! ня Дня Перемоги відбувалось якось напів! таємно, а зустрічі однополчан загалом не вітались. І тоді вперше за 20 років саме батько організував зустріч однополчан у Києві. Приїхали фронтовики з Франції, Мос! кви, Ленінграда, Казані, Свердловська, Ульяновська, Тюмені, Ташкенту, не кажучи вже про міста України. На все життя запам’ятався момент, коли біля пам’ятника Богдану Хмельницькому кожен з фронтови! ків, а їх було разом із сім’ями більше 130, підходив до бойового полкового знамені, схилявся на коліно і цілував його. Це дуже вразило мене як дитину і запам’яталось на все життя. Тоді я відчула, чим мій батько, якщо так можна сформулювати, відріз! няється від інших. Він щороку приходив з усіма орденами і нагородами виступати перед моїм класом, його запрошували і в університет, коли я там навчалась. Потім вже приходив виступати і до мого сина у школу. – Як складалась доля вашої матері у військовий час? – Матір, на жаль, залишалась у Києві протягом усієї війни. За два тижні до почат! ку війни батька перевели у військову части! ну в Дніпропетровській обл., і він мав приї! хати забрати її разом з моїм старшим бра! том, якому на той час було півтора роки. Але вночі 22 червня страшний шквал вогню знищив в одну мить аеродром у Бучі, де в цей час лишалась моя мати з дитиною. Жоден літак не встиг піднятись у повітря. Почалася паніка. Матір опинилась в ситуа! ції, коли її вже виписали зі старої військової частини (як члена сім’ї) у Бучі, але не припи! сали до нової. І вона опинилась “нічийною”, а евакуація здійснювалась за принципом “закріплення за місцем роботи”. В першу ж ніч військових подій у Бучі почали говорити, що Київ вщент спалений німцями, а в місті мешкали її матір і бабуся. Тому вона, залишивши дитину з жінками у Бучі, побігла, бо потяги, звісно, вже не ходили, по залізничним коліям до міста. Її бабуся і матір жили за сучасною адресою бульвар Тараса Шевченка № 1, де і пережи! ли увесь жахливий час війни. Матір бачила, як палав Хрещатик, а на місці, де сьогодні розташований пам’ятник Володимиру Лені! ну, знаходилась шибениця, де страчували канібалів, які в той час нерідко з’являлись у місті. Мамину рідну сестру забрали у Німеч! чину, і вона там загинула. Першу і найбільш люту морозами зиму мати ходила обміню! вати речі, одяг на продукти на лівий берег Дніпра. А вже після війни вона брала участь у відбудові Києва і безпосередньо Хреща! тика. Зараз вже мало хто знає, що перебу! СІЧЕНЬ 2013 вати на окупованій території – це у після! воєнні роки аж до кінця 80 рр. минулого сто! ліття була серйозна “чорна пляма” у біогра! фії. А батько, прийшовши з фронту, протя! гом всього життя свого казав, що мамі, а не йому треба було присвоїти звання Героя Радянського Союзу, оскільки живих фаши! стів з літака він майже не бачив, а от вона попадала і в облави, і неодноразово стояла під дулом німецького автомата. – Кого в дитинстві більше любили – батька чи матір? – У дитинстві я більше любила батька, але вже з часом, коли сама стала матір’ю, то дещо переглянула свої погляди. Можливо, це ще через те, що матір раніше померла, ніж батько. Батько лишився зі мною і поми! рав дуже важко, лежав паралізованим п’ять з половиною років, може ще й тому зараз лишилось більш зворушливе ставлення саме до страждань мами. – Літак вашого батька двічі збивали, двічі він був поранений, але щоразу повертався до рідного полку. І при поверненні в полк він писав на фюзеляжі літака свій № 13 і піднімався в повітря. Можемо припустити, що він не забобон� ний… – Я б сказала, що він, навпаки, був забобонний, бо коли сідав за штурвал іншо! го літака, його неодмінно збивали. Коли хтось інший сідав за штурвал його літака – його теж збивали. Хоча, напевно, тут багато що залежить від відчуття бойової техніки, і це, мабуть, відігравало переважне значен! ня. Але факт залишається фактом. – Що б ви написали на своєму жит� тєвому літаку? З яким девізом живете? – “Бути, а не здаватись”. Російською мовою це звучить як “Быть, а не казаться”. Не бути фальшивою людиною, яка є нещи! рою. – Ви пряма людина? – Загалом я сором’язлива людина, але якщо мене щось “допече”, то можу нагово! рити зайвого і у вічі. Не знаю, чи це є перева! гою, чи недоліком мого характеру. Мабуть, недоліком. – Психолог Ерік Берн запевняє, що будь�яка людина має риси маленької дитини. Які риси дитини ви маєте? – Погоджуюсь з цією думкою. Мені зда! ється, що ми приховуємо за набутими про! тягом свого життя “ролями” себе справжніх, а найбільш справжніми ми були у дитинстві. Як це часто буває, нашаровування набутих “слоїв” відбувається для того, щоб схова! тись і вберегтись від душевного болю, якого нам завдає життя. З рис дитини в мене, мабуть, до сих пір залишилась така риса, як образливість. Хоч це і суто дитяча риса, і про неї знають лише найближчі, але мені й досі дуже важко навчитись не ображатись хоча б на якісь дрібні речі. – Ви сильна людина і маєте потужну харизму. Як�то кажуть, що нас не вби� ває, робить нас сильнішим. Що вас зро� било сильною? – Власні помилки і невдачі. Мені дово! дилось їх немало долати. – Людина живе, як сказав би М. Гай� деггер, в стихії своєї чотирикутності: зберігаючи для себе землю, небо, боже� ственне і смертне. Скільки кутів у вашо� му світогляді і які вони? – Я люблю число чотири, але перекона! на, що не можна якось обмежити людину. Адже ми самі інколи не знаємо, що очікувати від себе, – запевняємо, що не будемо роби! ти щось, але все одно робимо. Людина – безмежне творіння, і її неможливо обмежи! ти. Що лежить в основі мого світогляду щодо людських рис? Щирість, честь і чуй! ність. Ніколи не вміла прощати зраду. Хоча розумію, що ця категоричність – це риса молодої, а не зрілої і мудрої людини. А це означає, що в деякій мірі я, мабуть, так і лишусь дитиною чи підлітком. Ці риси відшу! кую і в інших людях. У перші десять секунд відбувається “сканування” людини. Ми в цей час навіть не розуміємо цей процес, але саме тоді відбувається усвідомлення: чи приємна нам ця людина, чи ні. І зі свого дос! віду скажу, що найбільш правильне вражен! ня – це перше враження. – Ви вірите в кохання з першого погляду? – Ні. Принаймні зі мною такого ніколи не ставалось. Для того щоб закохатись, треба чимось вразитись, має відбутись щось таке, що тебе “пройме” у тій людині, певний катарсис. З першого погляду може “пройняти” лише зовнішня краса. Але чого вона варта, якщо немає внутрішньої краси? – У рамках європейської філософ� сько�культурологічної парадигми “Memorial Studies” виділяється два типи культур – “культура пам’яті” та “культу� ра забування”. Який, на вашу думку, сьогодні переважає тип культури? – На жаль, “забування”. Як приклад можна навести сучасний Київ – він стає містом без історії і традиції, містом без обличчя. Мені подобається, що у Західній Європі в кожному старовинному замку обов’язково “мешкає” привид, який пов’я! заний з якоюсь легендою. І цими легендами і привидами європейці пишаються. А в нас реставрація – це знести “під нуль”, а потім побудувати начебто схожу будівлю, але в цих “новодєлах” в принципі ніколи не може з’явитися привид. – На думку прийшли рядки з книжки Карлоса Кастанеди, де Дон Хуан вчив Карлоса, що потрібно знайти своє місце, на якому тобі буде зручно і добре. Яке ваше улюблене місце в Києві? – З дитинства в мене любов до балко! нів з плетеними металевими бортиками, якими колись вирізнявся Київ. Тривалий час не могла зрозуміти, звідки в мене це. Та одного разу проходила повз будинок в Михайлівському провулку, де я народилась, і побачила, що навпроти нього знаходиться будівля саме з такими плетеними балкона! ми. Мабуть, вони були одними з перших, що я взагалі побачила в житті, і це відклалось у підсвідомості. З місць для мене особливі – Андріївський узвіз і Малопідвальна вулиця. За словами Михайла Булгакова – це “най! більш дивовижна вулиця на світі”. Коли у мене якісь негаразди і треба звільнитись від зайвих думок, я обов’язково їду на Андріїв! ський узвіз. Це особливе місце. Крім того, на Замковій горі, що поруч з Андріївським узвозом, я віднайшла могилу Петра Івано! вича Ліницького, про якого писала канди! датську дисертацію. Я знайшла в архіві згадку про його поховання в цьому місці і разом з дітьми і братом вирушила його шукати. Через деякий час ми знайшли над! гробок Петра Івановича. Взагалі, варто пройти тими вулицями, якими біг поранений Булгаков!старший. Історією Київської духовної академії я, мабуть, почала займатись саме через Михайла Булгакова, а вже потім до цього додалась краса старого Києва і дослідниць! кий інтерес. – На що, на вашу думку, ми маємо звернути увагу в академічній та універ� ситетській освіті ХІХ – початку ХХ ст. і впровадити в сьогоденні? – Я б виділили дві позиції: відданість своїй справі та високий професіоналізм. Хоча вони одне від одного є невід’ємними. Мені потрапили архівні документи, де опи! сується їхнє життя після революції, коли вони стали непотрібними – це жахлива тра! гедія наприкінці життя, та незважаючи ні на що, вони залишались філософами!профе! сіоналами, які були віддані своїй справі. Щоправда, тут слід сказати, що тоді людина могла повністю зануритись у свою справу і займатись лише нею. Булгаков! старший – яскравий приклад цього. Він був кабінетним професором і займався виключно наукою. Але ж тоді професор міг забезпечити велику родину і найняти при! слугу, а сьогодні слід “крутитись” ще на інших підробітках, щоб заробити якусь копійку і прогодувати сім’ю. – З ким із великих історичних особи� стостей ви б хотіли зустрітись, якби була така можливість? – Звичайно, це професори, життєвий шлях яких я досліджувала як науковець – Петро Іванович Ліницький, Орест Маркович Новицький, Памфіл Данилович Юркевич, Петро Семенович Авсенєв. Які були яскраві особистості, кожен вирізнявся якимось неординарним захопленням чи заняттям, не говорячи вже про їх професіоналізм! – Вони вам близькі за духом? – Так, і навіть більше – я вважаю їх у певному сенсі своїми янголами!охоронця! ми. Коли відбувався захист докторської дисертації, то подумки зверталась до них, і вони мені допомогли. Взагалі, я багато від! повідей на свої життєві запитання віднахо! дила в їх працях, які вирізняються чіткістю, прозорістю і простотою. Навіть у методиці викладання я багато що запозичила саме в них. Дуже багато допомогла відчути їх як особистості робота в архівах. Коли відкри! ваєш зошити з їх записами, нотатками, навіть зі сповідями, з їх малюнками на полях, то, повірте, дізнаєшся про них наба! гато більше, ніж з їх філософських трактатів. Адже будь!яка філософська концепція, вва! жав Фрідріх Ніцше, це насамперед сповідь її автора. І це дійсно так. – Чому ви пішли вчитись на філо� софський факультет? – З дуже банальної причини. Таке теж інколи трапляється. Хоча, я впевнена, що нічого випадково не відбувається. Я хотіла поступати на історичний факультет, але там був великий конкурс, тому подала на філо! софський. Врешті, виявилось, що на філо! софському був ще більший конкурс. Але я його пройшла і була зарахована на навчан! ня. І жодної хвилини життя ніколи не шкоду! вала. Одразу зрозуміла, що мені це цікаво і завжди цікавило, але я до того не розуміла, що це і є філософія. До речі, директор Інституту філософської освіти і науки про! фесор Іван Іванович Дробот багато років мені говорить, що я мала стати істориком, а не філософом. Він має рацію, бо як профе! сіонал, знайомлячись з моїми працями, від! чув мої уподобання. Я і є не теоретик!філо! соф, а історик філософії, а це дещо різні речі. – Чим відрізняються студенти�філо� софи вашого покоління і сьогоднішні? – Якщо розглядати сам феномен сту! дентства, то нічим. Таке ж веселе і запаль! не. Молодість є молодість. Хоча слід сказа! ти, що все ж в нас було більше поваги до професури, ніж сьогодні, що рівень освіче! ності впав. Але може, це все в мені говорить вічний конфлікт поколінь “батьків і дітей”. Також нове покоління не боїться експери! ментувати зі своїм життям. Наприклад, про! працювавши десь років п’ять!десять, вони можуть раптово вирішити “почати життя” спочатку. І це, на сьогодні, прекрасно. Для мого покоління це було неприйнятно, бо ми зростали в часи, де зміни вкрай рідко відбу! вались. – Кому протипоказана філософська освіта? – Прагматикам і цинікам. Думаю, що філософ має бути романтиком. Філософія дозволяє побачити все в динаміці і розвит! ку, побачити на всьому його кінцевість. Це великий дар. Але не кожен може це витри! мати. Тут допомагає втримати, крім роман! тизму і певної дитячості, ще й життєва мудрість, яка з’являється з часом. Хочу відзначити, що велику роль у ста! новленні мене як спеціаліста у своїй галузі відіграло навчання на філософському факультеті Київського національного уні! верситету імені Тараса Шевченка. Саме там я була назавжди “прищеплена” філософією, але цього було замало. Треба було надалі вчитись і ставати все кращим і кращим про! фесіоналом, як науковцем, так і виклада! чем. І тут найвагомішу роль у процесі “від! шліфовування” професіоналізму як мене, так і моїх товаришів по кафедрі (професор Ігор Геннадійович Немчинов, доцент Воло! димр Олександрович Дорошкевич, доцент Богдан Костянтинович Матюшко) відіграв наш завідувач – професор, проректор з наукової роботи Григорій Іванович Волинка. Своїм власним прикладом і відношенням до наукової роботи, своїм чуйним ставленням до кожного з нас і загалом до колективу кафедри він з нас “ліпив” і продовжує “ліпи! ти” вже з молодого покоління справжніх професіоналів. Серед молоді хотілося б від! значити таких викладачів, як доценти Надія Богданівна Адаменко, Тетяна Петрівна Глушко, Людмила Анатоліївна Облова. – Який найнезвичайніший подару� нок ви отримували? – Мене найбільше вражають ті пода! рунки, на які людина витратила свій влас! ний час і свої зусилля. Якось двоюрідна сестра подарувала мені скатертинку, яку власноруч вишила, і мене це надзвичайно вразило, бо людина думала про мене і кож! ного вечора потроху працювала над своїм витвором для мене. А ще вражають неспо! дівані подарунки, які не стосуються жодних свят чи дат. – Ваші побажання колективу. – Побажаю завжди бути в науковій, тобто професійній формі. Будемо ми в про! фесійній формі – буде відповідно і студент у формі, тобто набувати знань і ставати про! фесіоналом, і навпаки. Це взаємообумо! влений процес, який викристалізує у май! бутньому високий професіоналізм у сьо! годнішніх студентів. Спілкувався Сергій РУСАКОВ Фото Геннадія ЦЕЛКОВСЬКОГО 5 �Турнір Г Р А В Ш А Х И СЬОГОДНІ в Україні цьому виду спорту приділяється серйозна увага. Та це й не дивно, бо в листопаді 2011 року Президент України Віктор Янукович реко! мендував ввести в програми середньої школи та вищих навчальних закладів факультативні заняття з шахів, щоб наші діти та молодь розвивали свої інтелектуальні здіб! ності, а 20 липня 2012 року вперше наша країна відзна! чила День шахіста. Інтерес до цієї давньої і цікавої гри виховують у ВНЗ Одеси, Харкова, Києва (НПУ імені М. П. Драгоманова). Вже в грудні 2011 року з ініціативи ректора універ! ситету академіка Віктора Андрущенка були проведені командні змагання на “Кубок ректора”, в яких брали участь всі підрозділи університету. Серед 16 команд першість виборола команда ректорату. Вони і стали першими володарями головного спортивного трофею. На початку 2012 року в гуртожитку № 3 була облад! нана спортивна кімната для занять з шахів та шашок. А вже в березні на загальних зборах любителів гри в шахи була створена добровільна громадська організація “Шаховий маг”, яка 27!29 березня провела чемпіонат з класичних шахів серед чоловіків (студентів, викладачів, – “ К О Р О Л І В С Ь К А співробітників). Першим офіційним чемпіоном універси! тету став майстер ФІДЕ, викладач кафедри культуроло! гії інституту філософської освіти і науки Сергій Став1 рояні. З метою налагодження навчально!виховного про! цесу та підвищення інтелектуального рівня студентів та молоді на кафедрі Інституту інформатики готується до друку посібник “Учимся играть в шахматы”. Автор – КМС України з шахів Леонід Дробот, технічний редактор – старший викладач Сергій Оніщенко. Цікаво і змістовно був організований шаховий турнір на “Кубок ректора” і в цьому році 21 грудня, бо змагали! ся не лише наші команди, також були запрошені гості з інших вищих навчальних закладів. Наші спортсмени зустрілися за шахівницями з командами Міжнародного університету розвитку людини “Україна” та Харківського Драгомановська команда переможців національного університету імені В. Н. Каразіна. Згідно “Положення” боротьба проходила за Олім! пійською (кубковою) системою. Абсолютним перемож! цем турніру стала збірна команда Харківського НУ імені В. Н. Каразіна, в складі якої виступали МС Ірина Андренко та три КМС України – Євген Скок, Роман Г Р А” Нагородження переможців команди з Харкова Лучанінов, Олег Лазоренко. Вони нагороджені спе! ціальним кубком для гостей. Головний приз змагань, перехідний кубок ректора, вже вдруге залишився за командою ректорату в складі директора Інституту магі! стратури і аспірантури професора Володимира Савельєва (капітан команди), українського мовознав! ця, академіка, завідувача кафедри української мови Інституту філології нашого університету Марії Плющ, академіка Національної академії наук України, всесвіт! ньо відомого історика Петра Толочко та доцента кафе! дри психокорекційної педагогіки Інституту корекційної педагогіки та психології Миколи Кота. Третє призове місце в запеклій боротьбі здобула збірна команда Фізико!математичного інституту . Віта! ємо призерів Юрія Горбового, Олександра Янюка, Анатолія Онищука та Надію Рожкову. Всі гравці команд призерів нагороджені медалями та грамотами спортивного клубу “Олімп”. Високих стартів в новому 2013 році, і хай щастить всім, хто долучився до цієї чудової мудрої гри! Людмила БИСТРОВА�ДРОБОТ, головний секретар змагань Освітньо�музичний цикл Вітаємо МИНУЛЕ У НОВОМУ ФОРМАТІ АКТИВНИЙ київський ритм життя виснажує і забирає безліч часу, тому багато хто звик проводити вихідні пасивно і одноманітно. Але кожен, хто прагне приємного і культурного відпочинку, мав можливість восени цього року відвідати освітньо!музичний цикл “Перший хри! стиянський князь”, який проводився Інститутом філософ! ської освіти і науки та Інститутом мистецтв у Церкві Св. Миколая на Аскольдовій моги! лі. Вечори проходили в теплій і спокійній атмосфері, де самі стіни налаштовують на гарний настрій і правильне сприймання того, що звучало. Хочеться зазначити, що особливістю цього заходу є абсолютно новий і до цього не практикований в Україні формат проведення: лекційний текст чергується з музичним та вокальним супроводом. Заходи проводились в останню неділю кожного місяця. Протя! гом осіннього семестру відбулись лекції “Князь Аскольд: погляд крізь віки”, “Диво у Влахерні”, “Від Аскольда до Володимира”, “Аскольд у літописних джерелах”. Лектор, магістрант релігієзнав! ства НПУ ім. М. П. Драгоманова Сергій Савченко торкнувся у своїй лекції таких тем: постать князя Аскольда, найпершого хрестителя Русі, роль княгині Ольги у християнізації Русі та її дань ушануванню пам’яті Асколь! да, релігійна реформа Воло! димира Великого та ін. Лек! ція викликала значне заці! кавлення, очевидно, що кожен з присутніх і гостей відкрив для себе щось нове з давньої історії нашої Бать! ківщини. Професійне музичне виконання лекції супрово! джували солiст!органiст Національного будинку органної і камерної музики України, народний артист України Володимир Кошу1 ба; соліст оркестру Націо! 6 нальної опери України імені Т. Г. Шевченка, заслужений артист Укра! їни, професор Броніслав Щуцький (скрипка!альт); провідний кон! цертмейстр Національної музичної академії імені П. І. Чайковського Анна Томасишин, камерний оркестр та хор регентів Інституту мистецтв НПУ імені М. П. Драгоманова; хор “Алітея”. Проект відбувається за підтримки ректора університету акаде! міка Віктора Андрущенка. Автори проекту – директор Інституту філософської освіти і науки професор Іван Дробот та митрофор! ний протопресвітер отець Ігор Онишкевич. Куратор проекту – культуролог та аспірант Сергій Русаков. Можна з упевненістю стверджувати, що надзвичайно приємний недільний вечір в затишній атмосфері провели всі, хто завітав сюди. Зустрічі організовані двома потужним інсти! тутами Драгоманов! ського університету з нагоди 1130!річчя від дня пам’яті князя Аскольда!Миколая. Таким чином, ми маємо можливість корисно провести дозвілля в історичному місці, поєднати особисте культурне збагачення в освітньому і естетично! му плані з можливістю просто поспілкуватися за чашкою кави і завести нові знайомства, а після цього з приємними враженнями про! гулятися вечірніми київськими вулицями. Освітньо!музичний цикл буде продовжений на весняний семестр, тому може! мо з упевненістю сказати, що нас попереду чекають нові освітні і музичні цікавинки. Уся велика Драгоманов! ська родина і ректор універси! тету Віктор Андрущенко віта! ють Народний студентський театр “Вавилон” та Народний вокальний ансамбль “Купава” з черговою блискучою пере! могою у Всеукраїнському фестивалі!конкурсі мистецтв “Осінні зорі”. “Вавилонівці” вибороли Першу премію, а солісти “Купави” – Гран!прі турніру. Ми віримо у вас, наші таланти! Катерина ЕСМАНОВА, студентка Інституту української філології, фото Геннадія ЦЕЛКОВСЬКОГО СІЧЕНЬ 2013 �Педагогічний дует СЕРЦЯ ЗЛИВАЛИСЯ В ДУЕТІ… Креативний фестиваль студентської та викладаць1 кої творчості “Педагогічний дует” проводиться в нашому університеті вже вдруге. 61го грудня в актовій залі гуманітарного корпусу це свято музики, пісні і гар1 ного настрою зібрало багато шанувальників з різних інститутів. Всіх захопила драйвова атмосфера, твор1 чий дух, сповнений веселощів. Запальна пісня “Ой вийди за село” Безперечно, головною на цьому святі твор! чості була все!таки пісня, а точніше – підібрані композиції. Всі такі різноманітні, кожна по!своє! му доповнювала захід, вносила свою нотку в потік енергії. Кожна мала своїх прихильників. Звичайно ж, не можна було обійтися без наших, українських пісень. Гумористична, весе! ла пісня “Ой мій милий вареничків хоче” була блискуче виконана доцентом кафедри психоко! рекційної педагогіки Миколою Котом та сту! денткою Інституту філософської освіти і науки Іриною Зінов’євою. Не менш жвавою була ком! позиція “Ой вийди за село”, виконана доцентом кафедри української літератури Інною Ліпниць1 кою та аспіранткою, керівницею народного ансамблю “Купава” Євгенією Чугуновою. Більш традиційну ліричну пісню “Два кольори” заспіва! ли директор Інституту філософської освіти і науки професор Іван Дробот та студентка Інсти! туту філософської освіти і науки Ольга Азаркі! на. Про нашу країну заспівали викладач кафедри культурології, редактор університетської газети Сергій Русаков та студентка Інституту корекційної педагогіки та психології Євгенія Хміль. Незвичайні враження спра! вила на глядачів композиція “Это все, что останется после меня” у виконанні професора кафедри культурології Євгенії Більченко та студентки Анни Яценко. Така спокійна, з глибо! ким змістом. Її присвятили пам’яті поетів і людей, яких вже немає з нами, але які залишили спогади і творчий спадок. Пісню супроводжували вдало підібрані фото. Проте головним все ж було її виконання. Словами Незвичийні враження неможливо передати ці вражен! справила на глядачів ня. В устах цього педагогічного композиція “Это все, дуету пісня ожила по!новому. что останется Вона примусила задуматися. Не менш яскравим був виступ после меня” з відомою всім піснею “Хочешь сладких апельсинов”, яким порадували публіку викладач кафе! дри філософської антропології Антон Дробович та студентка Інституту філософської освіти і науки Олена Марущак. На сцені розгорнулась справжня драма, з експресивними діями, виразними жестами. Є на світі одна країна... Пісня “Мандри” у виконанні викладача кафедри логопедії Олександра Козинця та студента Інституту філософської освіти і науки Данила Кашпура була водночас і ліричною, і веселою. По!перше, вона була блискуче виконана, по!друге, учасники цього дуету чудово зіграли свої ролі, а доповнили дій! ство костюми та реквізити. Зовсім по!новому дует, у складі якого були викладач кафе! дри культурології Вікторія Василенко та студент Інституту філософської освіти і науки Павло Селіванов, трактував попу! лярний серед молоді трек “Я хочу побить посуду”. Розгор! нулася театральна вистава, учасники якої намагалися яко! мога яскравіше передати свої емоції. Було і весело, і страш! но за героїв. Відчувався ритм життя. Не обійшлося на святі й без танців. Свій жвавий танок дарували публіці учасники колективу “Свінг”. Важко виокремити окремих виконавців. Їх окремо і не було. Були дуети. Були виконавці з відкритою душею та щирим серцем. Й серця ці зливалися в дуетах. Наприкінці концерту несподівано для глядачів, під час вручення грамот, заспівав директор Інституту корекційної педагогіки та психології академік Віктор Синьов. Таке завершення заходу засвідчило, що концепція заходу затре! бувана як студентами, так і викладачами. Час пролетів зовсім швидко, й хотілося б продовжувати це свято, адже воно таке не схоже не наше буденне життя. Хотілося б, щоб такі фестивалі спільної студентської та викладацької творчості проводилися в нашому університеті частіше. Оксана ЧЕРНУХА, студентка Інституту іноземної філології Нагородження учасників концерту Екскурсія ШЛЯХАМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ У грудні 2012 р. відбулась екскурсія активу профкому викладачів і співробітників історичних місць України (Рівне, Дубно, Берестечко, Почаїв та Пересопниця). Цими дорогами в минувшину ходили славетні діти України – Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Михайло Драгоманов, Володимир Короленко, Леся Українка, Андрій Малишко, Мак! сим Рильський, Микола Лисенко, Ніна Матвієнко, Микола Жулинський та ін. Історичними шляхами гарцували козацькі полки Богдана Хмельницького, Максима Кривоноса, Івана Богуна проти польської шляхти, звільняючи українські землі від рабського поневолення чужинських навал. Характерним на той період був визвольний рух, очолюва! ний Кармелюком, Северином Наливайком, а також повстансь! кий рух селянства (Коліївщина 1768 р.). А 26!30 червня 1941 р. в районі Дубно відбувалася одна з найбільших танкових битв Великої Вітчизняної війни. Туристичні стежки пролягли шляхами героїчних подвигів Українського козацтва в битві з польським військом поблизу Берестечка 18 червня – 1 липня 1651 р. Полки Богдана Хмельницького зхрестили шаблюки з 150! тисячною армією поляків та 20!тисячною підтримкою інозем! них найманців. У війську Богдана Хмельницького нараховува! лось 100 тисяч козаків за підтримки 50!тисячного татарського війська. Протягом 10 днів війська Богдана героїчно відбивали СІЧЕНЬ 2013 атаки польського війська. У цій битві загинуло близько 30 тис. козаків, але цілком розгромити їх полякам не вдалося. Трагіч! ний фінал битви пояснюється тим, що 50!тисячний загін Ісла! ма!Гірея ІІІ не діяв на повну силу через святкування мусуль! манського свята, яке випало на ті дні. Втрати, які зазнала кінно! та татар від артилерійського вогню поляків, були сприйняті татарами як покарання Аллаха за порушення мусульманського звичаю. Відступаючи, татари забрали з собою Б. Хмельницько! го разом з вісімнадцятьма козаками охорони. Незламна воля українського народу продовжувала збира! ти сили для поновлення подальшої визвольної боротьби проти польського гноблення українського селянства. Проходячи землею, политою кров’ю славних синів укра! їнського народу, ми відчували потужну енергетичну силу, яка йшла від землі, змушувала битися серця ритмічніше, частіше. Низький уклін і шану ми віддали цій святій містині, пам’ятнику в честь героїчних борців визволителів від польської експансії, подвиг яких увіковічений в монументі на підгірку. Слава героїв не померкне у віках. Від Берестечка шлях проліг до комплексної споруди Поча! євської лаври (найбільша Православна святиня західної Украї! ни, друга після Києво!Печерської лаври). Монастир розміще! ний на високій кам’янистій горі. Засновником лаври був препо! добний Мефодій, інок Києво!Печерської лаври. (Після розгро! му Києва і його святинь татарами в 1240 році православні іноки утікали на захід і оселялися в містині Почаєвської гори). Важливою подією того часу постала поява Божої Матері, яка залишила відбиток своєї правої ступні. Від неї забило дже! рело цілющої лікувальної води, що дає можливість зцілюватися віруючим людям від різноманітних хвороб. Славиться лавра іконою Богоматері, яку привіз із Констан! тинополя грецький митрополит Неофіт і вручив її Анні Гойській. Ікону Анна віддала монахам, які проживали на Почаєвській горі. Від ікони стало походити багато чудес для відвідувачів: сліпі прозрівали, хворі зцілювались. Ікона знаходиться в Успенсько! му соборі над Царськими воротами в Зірковому кіоті. Відвідавши святі місця лаври, екскурсія повернулася до санаторію “Червона Калина”. Там чекали драгомановців відпо! чиваючі, бо на вечір був запланований концерт художньої самодіяльності. Тепло зустрічали присутні “золоті голоси” – уні! верситетських виконавців Руслану Лоцман, Ніну Загребельну, Миколу Яретика, а ще гучніше дякували головному лікарю санаторію Миколі Юрійовичу Сивому за виконання його автор! ських пісень. На ранок автобус вирушив до села Пересопниця, яке в історії постало як пам’ятка староукраїнської мови, де було завершено переклад Євангелія, а розпочате було у селі Двірці (Львівська обл.) в 1556 р. і завершене в 1561 р. писарем і пере! кладачем – монахом Григорієм. Євангеліє було створене за підтримки княгині Заславської (монахиня Параскевія). Згодом Євангеліє було подаровано Переяславському кафедральному собору Іваном Мазепою. Знаходячись у Переяславі, працюючи в Археологічній комісії, Тарас Григорович Шевченко поклонив! ся унікальному пам’ятнику староукраїнської мови. На Пересопницькому Євангелії присягали на вірність Україні президенти – Л. Кучма, В. Ющенко, В. Янукович (книж! ка важить дев’ять кілограмів, зберігається в центральній науко! вій бібліотеці НАНУ). Ознайомившись з експонатами музею, створеного нещо! давно на історичному місці чоловічого монастиря в с. Пересоп! ниці, ми поверталися до Києва, милуючись обабіч дороги бар! вами золотої осені. Ми щиро дякуємо прекрасному гідові Ярославу Петровичу Сивому за чудово організовану екскурсію історичними та героїчними місцями України. Микола КОТ 7 �НОВІ ЛІТЕРАТУРНІ ВІДКРИТТЯ Від молодих авторів я завжди чекаю несподіванок, свіжого, незамуленого погляду на звичайні і звичні речі та море самобутньої фантазії. Чекаю на відкриття нових імен і сміливості говорити своїм неповторним голосом. Ірен Роздобудько Вже стало доброю традицією, що нововідкритий зал раритетних видань Наукової бібліотеки Драгомановського університету став служити і для студентів, і для викладачів університету затишним куточком, де можна поспілкуватися, відкрити для себе щось нове, незвідане. Ніколи не забудуть студенти інститутів філології, філософії, соціології, психоло! гії і управління трьох ночей, проведених в бібліотеці, де вони прилучалися до прекрасного, слухаючи розповіді незрівнян! ної Галини Крюкової про Миколу Гоголя, Михайла Булгако! ва, Анну Ахматову, де вони вчилися красиво читати із давніх книг, де читали власні вірші. Тож і не дивно, що саме зал раритетних видань одного вечора молодь обрала, щоб про! вести презентацію щойно опублікованої книжки, яку назва! ли “Літературно1мистецький проект “Щоденник. RE: make”. Це експеримент колективного творення текстів на тему кохання, часу, тіла. Як на мене, досить оригінальний підхід і своє бачення “Я” у сучасному часі. Не беруся аналізу! вати повністю це видання, але хочеться поділитися своїми враженнями від прочитаного твору. Мене дійсно вразили моло! ді люди своєю оригінальністю, незвичністю. Думки свіжі і сто! суються нашого часу. Крім того, колективні автори не бояться сказати правду про деякі свої негативні сторони життя. Ідея створення такого проекту наро! дилася вже давно, і навіть вий! шла перша книга “Щоденник”, а потім з’явилися відгуки, які і надихнули ініціатора цього про! екту Олександра Козинця продовжити роботу над літера! турно!мистецьким проектом. Робота продовжувалась протя! гом трьох років (з 2007 по 2010). В цей час він працював разом з сьогоднішнім редактором газети “Педагогічні кадри”, викладачем кафедри культурології Сергієм Русако1 вим, який не тільки підтримав, а й допоміг повірити в себе і в свої сили, допоміг знайти контакти з письменниками. Органі! затором проекту стала також Ірина Бочар, яка вже мала досвід роботи над мистецькими, соціальними та міжнарод! ними проектами і любить щирих і відданих справі людей. В чому оригінальність цієї книги? На мою думку, по!пер! ше – це колективна праця молоді з різних міст України (Київ, Луцьк, Вінниця, Чернівці, Львів, Біла Церква, Одеса, Дніпро! петровськ, Полтава, Ужгород, Донецьк, Острог, Коломия, Івано!Франківськ.) Зимові фотокадри У Києві в січні відбувається виставка замо! рожених квітів. Пропонуємо вашій увазі фотоо! гляд виставки співробітниці університету Юлії КАПШУЧЕНКО. По!друге, автори зі своєї точки зору розкрили ті понят! тя, до яких ми не так часто звертаємося або і зовсім забу! ваємо. Це поняття часу і поняття свого тіла, яке останнім часом дуже залінилося. Гарно про це сказала у своїй замальовці Тетяна Кротевич із Києва: “По 15 роках моя фантазія себе вичерпала. Тіло почало поводитися свавіль� но, округліло, збільшилося, залягло на диван. Ні, воно не розгубило своїх навичок, просто лінувалося ними користу� ватися”. І дуже приємно, що авторка допомагає зрозуміти, що ми прийшли на цей світ не для лінощів, а щоб зробити щось красиве і корисне. По!третє, відчувається начитаність, інтелектуальність авторів. Видно, що вони знайомі з творами філософії, істо! рії, психології. І самі намагаються пояснити, в чому полягає сенс людського життя і як його використати раціонально, щоб кожного дня ти рухався все далі шляхом прогресу . По!четверте, твір побудований у формі щоденника, і це дало можливість авторам проявити свою індивідуальність. Продовжуючи думку попередника за останньою реплікою, кожен вносить свої думки і переживання. По!п’яте, твір відзначається щирістю. Можливо, не все сприймуть люди старшого покоління, але цікаві для себе думки знайдуть і краще зрозуміють молодь. І останнє. Молодь теж відноситься до кохання трепетно, і хто по!справжньому любить, той знаходить прекрасні слова, які западають в серце і душу. “Кілька днів тому я блукав ранковими вулицями Києва і несподівано зрозумів, що все починається з тебе. Кожен мій день починається з тебе. Коли я прокидаюся вранці і бачу рожеве небо за вікном, я розумію: ти тут. Мені не обов’язково тебе бачити, але мені дуже подобається знати, що ти є. Інколи мені здається, що ти – це вікно, через яке потік моєї ніжності вливається у щось значно більше, ніж ти, я чи навіть уся наша планета. Я теж хочу бути для тебе ота� ким вікном, через яке твої почуття зможуть вливатися прямо у Всесвіт” (О. Квітка, м. Київ). Людмила БИСТРОВА�ДРОБОТ, провідний бібліотекар залу інформаційно�пошукових систем Наукової бібліотеки Фотопрогулянка бульваром Фотофакт У січні 2013 року працівники Наукової бібліотеки стали іні! ціаторами прове! дення спеціальної виставки бібліотеч! ного фонду “Від маленької до вели� кої книжки”. Всі бажаючі мали змогу ознай! омитись з різнома! ніттям форматів кни! жок, серед яких – видання ще царсь! ких часів. Особливу цікавість викликали мініатюрні книжечки та видання Данте з позолотою. Січень видався не таким сніжним, як грудень, проте справжній зимовий дух в новорічну ніч все ж українці відчули. Кореспондент газети “Педагогічні кадри” продовжує фотокроки бульваром Тараса Шевченка і сьогодні вже знаходиться на перехресті з вулицею Володимирською. Світлина Ірини ТИЩУК Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. СІЧЕНЬ 2013 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2013 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 1 (1629) (січень 2013 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-14 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 1 (1629) (січень 2013 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2013. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/192 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/24f5ea712376e25884f81366d2a37ec2.pdf d9ecf5e9f577f0f8d7a5217181ab7a12 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 2 (1630) (лютий 2013 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/15">Педагогічні кадри. 2013 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 2 (1630) ЛЮТИЙ 2013 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Кадр місяця Вітаємо РЕКТОРОВІ ВРУЧИЛИ ДИПЛОМ DOCTOR HONORIS CAUSA 26 лютого відбувся загальноуніверситетський фестиваль�конкурс “Дебют Першокурсника”, переможцем якого став Інститут філософської освіти і науки. На світлині студенти 12 групи спеціальності “Філософія”, що здобули перемогу, та їх студентський куратор. ТРЕНІНГ ІЗ КОПІРАЙТИНГУ 18 та 20 лютого на запрошення Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України головний редактор газети “Педагогічні кадри” Сергій Русаков взяв участь у тренінгу “Основи копірайтингу в громадських організаціях”. Тренінг прово$ дила коуч міжнародного класу Еліна Слободянюк. Загалом у захо$ ді взяло участь близько двадцяти київських профспілкових активі$ стів, що працюють у сфері мас$медіа. Впродовж двох днів інтенсивної роботи учасники дізнались основи написання креативних текстів, методів комунікації між авто$ ром і читачем, створювали власні тексти і лозунги під час практич$ ної частини. Окрім того, учасники тренінгу навчились трансформо$ вувати пасивний лексичний запас у активний та шукати альтерна$ тивні методи вираження думки. Учасники тренінгу отримали сертифікати за підписом тренера Еліни Слободянюк та голови КМОППОіНУ Олександра Яцуня. СТАРТУВАВ СТУДЕНТСЬКИЙ СОЦІАЛЬНО,ПОЛІТИЧНИЙ ТУРНІР З метою забезпечення участі НПУ імені М. П. Драго, манова у Міжнародній конференції на тему “Місія України у сучасному світі”, яка відбудеться 29 берез, ня 2013 року у Національному університеті “Острозь, ка академія”, у Драгомановському виші стартував соціально,політичний турнір “Місія України у сучасно, му світі”. Студентські команди будуть змагатися між собою з 11 лютого до 25 березня 2013 року. Серед органі$ заторів заходу – Громадське об’єд$ нання “Україна Сла$ ветна”, ректорат Національного педагогічного уні$ верситету імені М. П. Драгоманова, Студентська рада НПУ, кафедра упра$ вління, інформацій$ но$аналітичної діяльності та євро$ інтеграції Інституту управління та еко$ номіки освіти НПУ. Honoris Causa (з латини – “Заради поша$ ни”) – почесний титул, котрий надається людині не на підставі захисту дисертації, а за його великі особисті заслуги перед наукою чи культурою. Метою присвоєння цього звання є відзначення осіб, які зробили значний внесок у розвиток науки і поширення знань, а також сприяли науковому співробітництву та вста$ новленню міжнародних зв’язків вищого нав$ чального закладу. Це означає також, що університет вважає за велику честь ввести його володаря до свого професорсько$викладацького складу. Церемонія нагородження цим почесним титулом ще одного сподвижника науки й осві$ ти – ректора Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, академіка Віктора Андрущенка – відбулася нещодавно у Східноєвропейському націо$ нальному університеті імені Лесі Українки. На запрошення керівництва й студентства СНУ у Луцьку побувала делегація Драгома$ новського вишу на чолі з очільником Віктором Петровичем та у складі першого проректора з організації навчально$виховної роботи та еко$ номіки Олега Падалки, академіка, директора Інституту соціології та соціальних комунікацій Володимира Євтуха і голови Профкому спі$ вробітників НПУ Івана Горбачука. Віктор Петрович познайомився і поспіл$ кувався зі студентами Лесиного вишу, із зах$ ватом оглянув навчальні аудиторії, виставкові стенди та поділився досвідом власного викладання. На пам’ять ректор подарував для бібліо$ теки СНУ свої книги “Світанок Європи” та “Україна розділена в собі: від Леонідії до Вік$ торії”, а ще пообіцяв волинським науковцям 100 книг від вчених$драгомановців і власні 1$2 лекції щорічно для студентів. Долучитися до інавгураційної церемонії та привітати зі Стрітенням Господнім завітав митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Прес�служба університету Вчена рада Історія університету Студентське життя Дві сутнісні сили життя університету Місце, де творяться традиції Головна кафедра стор. 2 стор. 4 стор. 6 �Вчена рада ДВІ СУТНІСНІ СИЛИ ЖИТТЯ УНІВЕРСИТЕТУ 21 лютого 2013 року. Урочисте засі, дання вченої Ради Національного педаго, гічного університету імені Михайла Дра, гоманова. Академічні мантії. Величний і голосний Національний заслужений ака, демічний український народний хор імені Г. Верьовки на чолі з Анатолієм Авдієв, ським. Класична музика і квіти. У Драго, мановському виші панує святкова атмо, сфера. У “почесні” приймають Миросла, ва Вантуха і Анатолія Конверського. був дуже розчулений: “Для мене велика честь отримати таке високе звання, бо щиро пере# конаний в тому, що Вчитель, який виходить зі стін Драгомановського університету, – геній сучасної педагогіки. Честь йому і хвала”. У своїй недовгій, але пройнятій любов’ю і вдячністю промові пан Вантух висловив почуття гордості й впевненості у завтрашньо$ му України, якщо на його сторожі будуть зав$ жди вихованці НПУ. У другій частині засідання ректор пред$ ставив до вручення титулу Почесного доктора Драгомановського вишу талановитого філо$ софа, логіка, методолога сучасної науки, ім’я якого лунає у світових академічних колах, а тепер і НПУ матиме можливість доторкнутися до цього метра наукового знання, Анатолія Конверського. Вчений подякував за честь долучитися до Драгомановської родини і вже зробив пер$ ший подарунок – 50 примірників свого підруч$ ника “Логіка”, який тепер розташується на полицях Наукової бібліотеки НПУ імені $ М. П. Драгоманова. Ректор університету, академік Віктор Андрущенко відкриває засідання Засідання відкриває ректор університету, академік Віктор Андрущенко. І поміж усіх сказаних слів вухо вдячного слухача ловить знову крилату фразу з вуст філософа: “Наука і мистецтво, мистецтво і наука – дві сутнісні сили нашого життя – у долі людини завжди повинні йти поруч. Особливо це стосується еліти нашого суспільства, тобто професорів, доцентів, аспірантів, студентів, усієї акаде# мічної університетської когорти, якій завтра будувати майбутнє. Сьогодні ми побачимо яскравий приклад того, як поєднуються в житті драгомановців мистецтво і наука”. Ці дві одвічні сутності на засіданні Вченої ради 21 лютого уособлювали саме Мирослав Вантух і Анатолій Конверський. Отримавши з рук професури і керівниц$ тва академічну мантію та диплом Почесного професора університету, Мирослав Вантух Людмила КУХ, прес�служба університету ВАНТУХ Мирослав Михайлович Мирослав Вантух – добре відома особистість української культури Наука – це не просто покликання Анатолія Конверського, але його життя Народився 18 січня 1939 року в с. Великосілки Кам’янко – Бузь$ кого району Львівської області в хліборобській родині. Український хореограф, генеральний директор – художній керівник Національного заслуже$ ного академічного ансамблю танцю України імені П. Вірського, директор хореографічної школи при НЗААТУ ім. П. Вірського; голова Всеукраїнської хореогра$ фічної спілки; президент Міжна$ родного фестивалю$конкурсу дитячих колективів народного танцю, член$засновник Академії мистецтв України, народний артист України, професор, Герой України. Все своє життя Мирослав Вантух присвятив мистецтву. І сьогодні продовжує творити в ім’я України. Саме завдяки М.Вантуху ансамбль танцю Украї$ ни і сьогодні сприймається всім світом як високохудожній мистецький колектив. КОНВЕРСЬКИЙ Анатолій Євгенович Народився 15 вересня 1948 р. у с. Горишківка на Віннич$ чині в родині вчителів. 1971 року закінчив філософський факультет Київського державного універси$ тету ім. Т. Г. Шевченка, а в 1974$ му – аспірантуру на кафедрі логі$ ки. Працюючи в університеті, Анатолій Євгенович подолав шлях від викладача до декана філософського факультету. Доктор філософських наук, академік Національної академії наук України, декан філософсько$ го факультету Київського універ$ ситету імені Тараса Шевченка, автор підручників “Логіка” (який витримав понад 5 видань), “Логі$ ка для юристів”, співавтор низки підручників з філософії, політоло$ гії, методології наукових дослі$ джень, кількох наукових праць, серед яких монографії “Пробле$ ма обґрунтування в логіці та методології науки”, “Теорія та її обґрунтування”. Музичне вітання від славетного хору імені Г. Верьовки ПІДСУМКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 2012 РОКУ 5$6 лютого 2013 року на базі структурних підрозділів університету – інститутів, факультету та загальноунівер$ ситетських кафедр – відбулися засідання щорічної звіт$ но$наукової конференції викладачів, докторантів і аспі$ рантів “Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету”. Участь у конферен$ ції брали професори, викладачі, аспіранти і співробітни$ ки кожної з кафедр. 5 лютого відбулися пленарні засідання по інститу$ тах. Зі звітом про науково$дослідну роботу викладачів за 2012 рік виступили директори інститутів. Було пові$ домлено присутніх про результати наукових досліджень за звітний період. Особлива увага приділялась завдан$ ням викладачів щодо поліпшення якості фахової підго$ товки, більш ефективного використання результатів наукової діяльності викладачів у навчальному процесі, а також ролі науково$академічної мобільності студентів у здобутті якісної професійної освіти. Про особливості запровадження у навчальний процес наукових доробків кафедр наголошувалось у доповідях викладачів інститу$ тів, зокрема Інституту розвитку дитини, Фізико$мате$ матичного інституту, Інституту політології та права, а також Інституту природничо$географічної освіти та еко$ логії. Роботу пленарних та секційних засідань відвідали проректор з наукової роботи професор Г. І. Волинка та співробітники відділу аспірантури і докторантури. Пленарні засідання деяких інститутів відвідали гості. Серед гостей Інституту гуманітарно$технічної освіти був запрошений директор інституту перепідго$ товки та підвищення кваліфікації, професор, доктор біологічних наук, завідувач кафедри освіти дорослих В. М. Ісаєнко, директор центру позашкільної роботи Святошинського району м. Києва Н. І. Савенко. Серед запрошених науковців інституту фізичного виховання та спорту був проректор з дистанційного навчання, доктор фізико$математичних наук, профес$ ор А. П. Кудін. 2 Як результат пленарного засідання інституту гумані$ тарно$технічної освіти була підписана угода про спільну діяльність між інститутом та Центром позашкільної роботи Святошинського району м. Києва за участю директора цього центру Н. І. Савенко. В обговоренні доповідей виступили проф. М. С. Корець, проф. І. Г. Трегуб, доц. Г. С. Зікій, доц. Д. В. Лебедєв. На засіданні кафедри зоології було зазначено, що за результатами науково$дослідної роботи викладачів під$ готовлено до видання підручник “Еволюційне вчен$ Офіційно ня”(проф. В. М. Бродвій) та видано навчальний посіб$ ник і лабораторний практикум з курсу “Агроекологія” (доц. О. Т. Лагутенко), навчальний посібник “Щоден$ ник польової практики з біогеографії” (доц. Т. М. Нестека). Були також представлені доповіді директорів та викладачів інститутів, які присвячені актуальним питан$ ням освіти та науки, після яких відбулися дискусії з про$ блемних питань, озвучених в доповідях. 6 лютого були проведені секційні засідання за окре$ мими програмами. Зі вступним словом виступили заві$ дуювачі кафедр. На кожній з кафедр були представлені і обговорені доповіді викладачів та аспірантів. Деякі доповіді супроводжувалися візуальним рядом за допо$ могою комп’ютерів та діапроекторів. Після завершення виступів усіх учасників конферен$ ції було проведене підсумкове обговорення. Завідувачі кафедр підвели підсумки науково$звітної конференції викладачів, відзначили актуальність проблематики нау$ кових доповідей та окреслили перспективи подальших досліджень на кафедрах. Можна виокремити роботу Фізико$математичного інституту. Конференція була проведена на високому рівні, забезпечена абсолютна явка професорсько$ви$ кладацького складу. Директором інституту була пред$ ставлена вичерпна інформація про роботу інституту, що супроводжувалася презентацією з наведенням конкретних даних у таблицях та графіках. Підсумовуючи вищесказане, зазначимо: щорічна звітно$наукова конференція викладачів, докторантів і аспірантів “Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету” відбулась на високо$ му рівні у всіх структурних підрозділах університету. Викладачами підведені підсумки роботи, які обґрунто$ вані в когорті однодумців, що задають параметри розвитку і прогнозують результати науково$дослідної роботи університету. Тетяна КОВТУН ЛЮТИЙ 2013 �Презентація ЖИТТЯ НА БЛАГО МИСТЕЦТВА УКРАЇНИ У київському вида, вництві “Криниця” в серії видань “Бібліоте, ка Шевченківського комітету” нещодавно вийшла книга “Мае, стро Анатолій Авдієв, ський. Портрет хору з мозаїки” авторства відомого українського письменника, хореогра$ фа і театрального крити$ ка Володимира Корній$ чука. Презентація ново$ го видання зібрала усіх охочих ще раз насолоди$ тися талантом великого маестро Авдієвського та його дітища – Національ, ного заслуженого академічного українського народного хору імені Г. Верьовки. Колеги й друзі, серед яких такі метри мистецтва й культури, як Борис Олійник, Мирослав Вантух, Микола Луків, а також народні й заслужені артисти України, мистецтвознавці, музичні критики, зірки теле$ бачення, науковці й педагоги та, звісно, вихованці, сту$ денти очолюваного Анатолієм Тимофійовичем Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, принесли квіти й теплі слова на адресу маестро. Від імені Драгомановського вишу митця вітала ціла плеяда колег. “Ми щиро раді й гордимося тим, що маємо честь працювати пліч#о#пліч з генієм української народної музики Анатолієм Авдієвським, – наголосив перший проректор університету Володимир Бех, – “На сторінках книги читач зустрінеться зі спогада# ми видатних оперних співаків, які свого часу починали творчий шлях у прославленому на всіх континентах хоровому колективі: народних артистів України, лауре# атів Національної премії імені Тараса Шевченка Мико# ли Кондратюка, Героїв України Дмитра Гнатюка, Євге# нії Мірошниченко, Ніни Матвієнко; диригентів народ# ного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Віктора Гуцала та народного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, академіка, Героя України Євгена Савчука”. Тетяна Майданович, з передмови до книжки Потенціал Як запевнив автор, попереду “новий том” книги про метра музики і, мабуть, ще не один. Прес�служба університету Вітаємо! НАРАДА ВІДПОВІДАЛЬНИХ РЕДАКТОРІВ НАУКОВИХ ЧАСОПИСІВ НПУ Нещодавно в Національному педагогічному уні, верситеті імені Михайла Драгоманова відбулась нарада відповідальних редакторів наукових часопи, сів вишу, яка мала на меті роз’яснення роботи бібліогра$ фічних та реферативних баз даних і інструментів для від$ стеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях. Завдяки розпорядженню Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України сучасні українські науковці все більше почали звертати увагу та цікавитися цими базами не просто для знаходження найновішої інформації за своєю тематикою у популярних наукових часописах, але й для публікації власних статей. Редактори розглядали й вивчали кілька різних баз. Однією з найпопулярніших у світі є база даних Scopus, яка позиціонується видавничою корпорацією Elsevier як найбільша у світі універсальна реферативна база даних з можливостями відстеження наукової цитованості публі$ кацій. Згідно з оголошеною стратегією, вона має стати найбільш повним та вичерпним ресурсом для пошуку наукової літератури. Драгомановський університет уже давно вий# шов за межі вітчизняного інформаційного просто# ру, і тому драгомановці повинні навчитися пра# цювати з іноземним інформаційним полем. Віктор АНДРУЩЕНКО Ще однією серед гігантів є й база даних наукового цитування Web of Science, яка складається з трьох розді$ лів: Science Citation Index Expanded (База природничих наук) – 5 866 журналів (глибина пошуку з 1945 р.), Social Sciences Citation Index (База суспільних наук) – 1 747 жур$ налів (глибина пошуку з 1956 р.) та Arts and Humanities Citation Index (База з мистецьких та гуманітарних наук) – 1 135 журналів (глибина пошуку з 1975 р.). Відповідальні редактори університетських часописів ознайомилися з базовими критеріями оцінювання видан$ ня експертною радою Scopus, серед яких – вимога щодо того, щоб видання мало англомовну назву та публікувало англомовні версії рефератів всіх наукових статей (оціню$ ється якість англомовних рефератів); повні тексти статей можуть публікуватися будь$якою мовою. До того ж нові ЛЮТИЙ 2013 тому бажаємо вам, пане Анатолію, ще довгих#довгих років життя на благо мистецтва України”. Загалом книга стала ще одним чудовим надбанням у книгозбірні української культури й мистецтва, адже складається з художньо$документальних розповідей про видатного хормейстера сучасності, педагога, ком$ позитора, лауреата Національної премії України, Героя України, народного артиста України Анатолія Авдієв$ ського, котрий, починаючи з 1966 року, очолює Націо$ нальний заслужений академічний український народ$ ний хор імені Григорія Верьовки. Варто згадати, що книга “Маестро Анатолій Авдієв$ ський. Портрет хору з мозаїки” Володимира Корнійчука містить численні фотоілюстрації, на яких відображено гастролі уславленого колективу до найвіддаленіших країн світу, зустрічі з уславленими корифеями українсь$ кої сцени, а ще репродукції афіш з репертуаром хору імені Григорія Верьовки, ескізи декорацій тощо. Видан$ ня випущено за бюджетною програмою “Українська книга – 2012” на замовлення Державного комітету теле$ бачення і радіомовлення України. випуски повинні виходити з регулярністю не менш ніж 1 раз на рік. Чималу роль відіграє якість видання, його авторитетність: в тому числі, репутація комерційного видавця або наукового товариства; різноманітність місць роботи авторів; міжнародний науковий авторитет провід$ них членів редколегії та різноманітність місць їхньої робо$ ти (серед іншого, враховується цитованість членів редко$ легій та авторів журналів у виданнях, що вже індексують$ ся Scopus). До таких критеріїв також відноситься популярність та доступність: в тому числі, кількість посилань на видання у базі даних Scopus; кількість установ, що передплачують видання; бази даних інформаційних агрегаторів, у яких вже індексується видання; кількість запитів на включення видання до Scopus. Політика видання повинна передба$ чати певну форму контролю за якістю публікацій (напри$ клад, наукове рецензування). Обов’язковим також є те, що часопис повинен мати власний веб$сайт з англомовними версіями сторінок (оцінюється якість головної сторінки видання); наявність на веб$сайті повних текстів статей не є обов’язковою вимогою, але це бажано для забезпечення можливостей безшовного переходу зі сторінок у Scopus до сторінок повних текстів статей (“View at Publisher”). Наукові видання Національного педагогічного універ$ ситету імені Михайла Драгоманова в найближчому май$ бутньому теж планують тісну співпрацю з цими базами даних. ВИДАЛИ “КВИТКИ У ЖИТТЯ” В Інституті розвитку дитини Національного педагогічного університету імені Михайла Дра, гоманова 5 лютого відбулося офіційне вручення дипломів випускникам заочної форми навчання освітньо,кваліфікаційного рівня “Магістр”. Великий давньоримський мислитель і ритор Цицерон колись сказав: “Не досить оволодіти пре# мудрістю, треба також уміти користуватися нею”. Знаменита теза про невід’ємність теорії і практики у житті, професійній діяльності, світоглядних постула$ тах витримала віки й актуальна досі. Жити у такій єдності, а отже, й у гармонії з собою і світом навчили$ ся випускники ІРД. Попереду в них ще широке море з назвою “Життя”. У добру дорогу! Хай усе буде у великій долі: і шторми, і штилі, але пам’ять хай зберігає лише при$ ємні враження. Пам’ятайте: двері рідної альма$ матер для вас, шановні драгомановці, завжди відчи$ нені, а ваші викладачі завжди готові допомогти пора$ дою і щирим словом! Прес�служба університету Прес�служба університету 3 �Студентське життя МІСЦЕ, ДЕ ТВОРЯТЬСЯ ТРАДИЦІЇ Екскурсія до Палацу Шенборнів. 2013 р. Карнавал. 2010 р. Катання на лижах. 2006 р. Катання на сноуборді. 2013 р. Доброю традицією драгомановців є щорічний відпочинок під час зимових канікул в мальовничому куточку нашої країни на слав, ній Свалявщині. Саме там знаходиться улюблене місце відпочинку наших студентів – санаторій “Сонячне Закарпаття”. Цього року в лютому ми відсвяткували п’ятнадцяту річницю нашої дружби, яка має свою історію та багаторічні традиції. У 1998 році під керівництвом регіонального директора молодіжного центру праці НПУ імені М. П. Драгоманова, студента соціально$гумані$ тарного факультету Олександра Кулінченка (нині – проректор Академії водного транспорту України) на оздоровлення вирушила перша група студентів. Тоді ніхто не здогадувався, що звичайний на перший погляд санаторій стане справжнім місцем паломництва для драгомановців. Мальовнича краса гірських схилів, мелодійний шум струмочків та неве$ личкої річечки, що протікає поряд, надзвичайно п’янке повітря – все це створює атмосферу затишку та комфорту і надихає на нові звершення. І що особливо приємно – нам завжди раді в цих краях. Особливе піклуван$ ня відчувається зі сторони адміністрації санаторію, а також головного лікаря – Івана Немеша, завдяки якому наші студенти мають змогу не тільки оздоровитися, а й розвиватися творчо та навіть відкривати в собі нові таланти. За ці 15 років у драгомановців склався цілий ряд традицій, без яких “Сонячне Закарпаття” уже неможливо уявити. Обов’язковою у перші дні відпочинку є піша прогулянка до “поляни кохання”, – власне, так її назва$ ли самі студенти. Звідси відкривається неймовірно чарівна панорама на навколишню місцевість. Традиційним є також проведення трьох тематичних вечірок, які щоро$ ку різні. Креативні студенти університету, профспілкові активісти заздале$ гідь готуються, продумують та організовують за підтримки ППО студентів НПУ імені М. Драгоманова та адміністрації санаторію стилізовані вечірки. Обов’язково вони проходять у закритому форматі та мають свій дрес$код. Незмінним залишається вечір в українському стилі, обов’язковими атри$ бутами якого є вишиванка та рідна пісня. У проведенні цього вечора активну участь бере Центр культури та мистецтв та вокальний ансамбль “Купава”. Метою проведення заходу є відродження та популяризація укра$ їнських народних традицій, української пісні. Атмосфера тут завжди панує надзвичайна, а енергетика від запального танцю та рідної пісні зашкалює! Щорічним подарунком від “Сонячного Закарпаття” є цікаві екскурсії видатними історичними місцями краю. Студенти нашого університету мають можливість познайомитися з унікальними пам’ятками, відвідати фортецю в Чинадієво, Замок Паланок в Мукачево, Ужгородський замок, санаторій “Карпати”, святі місця краю, термальні купальниці тощо. Для молодої людини важливий активний відпочинок, і в “Сонячному” є всі умови його реалізувати. Це – ковзанка, гірськолижні спуски, що розта$ шовані поряд із санаторієм, де драгомановці і вперше стають на лижі, і встановлюють власні рекорди зі швидкісного спуску на лижах та санчатах. Санаторій також радо приймає наших добрих друзів з ближнього зарубіжжя – студентів Московського енергетичного інституту, які приєдну$ ються до драгомановців уже п’ятий рік поспіль. Цього року групу студентів з МЕІ очолив голова Профкому студентів Сергій Земнухов. Приємно від$ значити, що студенти$енергетики цікавляться історією краю, підтримують наші традиції та приймають активну участь у проведенні вечірок. Поїздка у “Сонячне” – це чудова можливість оздоровитися цілющою мінеральною водичкою. Варто зазначити, що процедури тут здійснює ква$ ліфікований медперсонал, тому вони приносять лише задоволення і користь. Студенти щиро вдячні за це головному лікарю санаторію Івану Немешу, який з батьківською турботою ставиться до них, сприяє в органі$ зації лікування та відпочинку. Цього року численна родина драгомановців відвідала “Сонячне Закарпаття” уже вп’ятнадцяте. Проте викладачі та студенти, які вже приїж$ джали сюди, завжди знаходять тут щось нове. Бувалі відпочивальники кажуть, що це схоже на хворобу, адже вони хочуть повертатись сюди ще і ще. Не вперше відвідує цей край і людина, під батьківською опікою якої пройшли незабутні десять днів у Закарпатті – голова ППО студентів НПУ імені М. П. Драгомагова Станіслав Цибін. Ось як Станіслав Григорович відгукується про цей відпочинок: “Той, хто хоча б один раз там побував, заражається “небезпечним вірусом”, отримує залежність від цього краю та тих прекрасних людей, які там живуть, на ту прекрасну воду, повітря та атмосферу. Я невимовно щасливий, що колись, у далекому 1998 році, наш університет поєднав свою долю з Закарпаттям”. Ювілейний заїзд відзначився вечірками – в голлівудському стилі церемонії “Оскар”, піжамною та українською. “Сонячне Закарпаття” – це не просто санаторій, це місце, де тво$ ряться традиції, поєднуються долі. Це місце, яке надовго залишиться у серці, бо приїжджають сюди у найщасливіші роки свого життя – роки сту$ дентства. А ці незабутні десять днів – це маленьке життя, яке хочеться проживати неодноразово. 4 Оскарівська церемонія. 2013 р. Голови ППО студентів НПУ і МЕІ Оскарівська церемонія. 2013 р. Перша делегація москвичів. 2009 р. Ольга МІНЕНКО, Тетяна ХОМИЧ Московська делегація разом з драгомановцями. 2013 р. Олександр Кулінченко � засновник традиції. 2009 р. Оскарівська церемонія. 2013 р. Стиляги. 2012 р. Школа. 2012 р. Студенти Інституту мистецтв. 2010 р. ЛЮТИЙ 2013 �Ювілей V I V A 19 лютого 2013 р. у Національно, му педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова відбулося вшанування 65,річного ювілею літе, ратурної студії НПУ, де свого часу нав, чався й український поет,пісняр Андрій Малишко. Сьогодні студія носить ім’я поета, так само як і Інсти, тут української філології та літератур, ної творчості імені Андрія Малишка НПУ імені М. П. Драгоманова, а очо, лює літературну студію відомий поет, пісняр Андрій Демиденко. Поезія… Чи не вона пробуджує все найкраще, що було закладене богами в людині, і підносить її на неосяжні просто$ ри Духу? Поезія… Чи не вона допомагає нам бачити красу світу цього, сповнюючи його особливим сакральним змістом? Поезія… Чи не її магічні слова окриляють наші душі в миті радості та гоять їх у хви$ лини печалі? Відомий російський поет М. О. Некрасов свого часу говорив: “У душі кожної людини є клапан, що відкри# вається тільки поезією”. І саме НПУ імені М. П. Драгоманова допомагає його від$ крити! Одухотвореністю ліричного слова в той день було просякнуте все – натхненні вірші поетів, що злітали зі сцени, очі гля$ дачів, які із запалом ловили їх піднесену силу, сама атмосфера Альма$матер. Тор$ жество, якого з нетерпінням чекав кожен драгомановець, супроводжувалось пре$ зентацією творчого доробку літературної студії під назвою “Протуберанці слова”. Ця віршована збірка, що невтом$ П О Е З І Я ! Сьогодні літературну студію очолює поет�пісняр Андрій Демиденко ною працею створювалась протягом багатьох років, того вечора стала загаль$ ним центром уваги, надихала та заворо$ жувала присутніх. Ведучими святкування тріумфу поезії стали народні артисти України – Тамара Стратієнко та Андрій Демиденко. Саме вони, як ніхто інший, змогли провести присутніх до незглиби$ Віктор Андрущенко – автор ідеї і співупорядник книжки Протуберанці слова мого світу вивершеного слова, передати всю чарівність його найтонших відтінків. З вітальною промовою звернувся до ювілярів ректор НПУ імені М. П. Драгома$ нова, академік Віктор Андрущенко. “Наш університет, – говорить Віктор Петрович, – це університет талантів від першого й останнього викладача до пер# шого й останнього студента. Але остан# ніх немає, є лише перші. І літературний клуб імені А. С. Малишка тому неабияке підтвердження!” Велика кількість гостей зібралася в той день, аби привітати літстудійців з днем народження. Це народний вокаль$ ний ансамбль “Купава”, народний ама$ торський театр “Вавилон” та скрипаль світового класу Петро Мовчан. Чарівни# ми піснями порадували поетів та їх гостей заслужений артист України Петро Мрежук, фіналістка шоу “Голос країни” Ангеліна Моняк та тріо тенорів у складі Олега Філіпенка, Сергія Гурця та Івана Коренівського. З хвилюючими словами співпережи$ вання за долю літературної студії зверну$ лися до привідців торжества поет Іван Драч, академік НАПН України, співголова наглядової ради вишу Анатолій Тол, стоухов, народний артист України Ана$ толій Паламаренко. У промові кожного з них відчувалася пульсація справжнього душевного слова, що зробило свято по$ сімейному теплим та щирим. Особливої уваги того вечора заслу$ говувала публіка, що зійшлася розділити з ювілярами невимовні радощі святку$ Довірливе спілкування вання. Запал глядачів, їх бурхливі емоції та аплодисменти, що лунали вслід кож$ ному продекламованому віршу, додавали неабиякої наснаги митцям та сповнюва$ ли атмосферу заходу магнетизмом пра$ вдивої любові до поетичного слова. Літературна студія імені А. С. Малиш$ Поет Іван Драч пророкує довгі роки плідної роботи літстудії ка… Вона творила нові життя, що з нестримною силою виражались у віршах її вихованців, допомагала вчитись пре$ красному, шукати в звичайному незви$ чайне… Ось уже цілих 65 років... Хотілося б побажати цьогорічним ювілярам твор$ чих злетів, запаморочливого успіху та натхнення! Viva поезія! Юлія СУХЕНКО, студентка Інституту філософської освіти і науки Вітаємо ВЕСНЯНІ ВІДПОВІДІ І НАСТАНОВИ ВІД РЕКТОРА Весняний семестр у Драгомановському університеті Крім цього, ректор поставив ряд питань, які залишаються розпочався із зустрічі ректора університету та прорек, відкритими, і керівництво вишу саме на студентство поклада$ торського корпусу зі студентами. 18 лютого в головному ється у їх вирішенні: “Чому навчати більше – теоретичній чи корпусі університету у вже традиційно довірливому фор, практичній частині?”, “Чи потрібно давати більше аудиторних маті відбулось спілкування керівництва вишу і молоді, під занять, чи краще залишати більше часу на самоопрацювання час якого були порушені гострі питання, серед яких якість матеріалу”. освіти, умови навчання, участь у соціально і культурному Участь у соціально,політичному процесі. Починаючи житті країни. цей блок, ректор поставив запитання, хто читав На початку зустрічі ректор проекти Закону України “Про освіту”. В залі університету академік Віктор замайоріло лише кілька рук. Віктор Петрович Андрущенко окреслив суча$ наголосив, що приймаючи життєве рішення, слід сний стан університету і зау$ бути знайомим з різними поглядами і вміти їх важив, що сьогодні навчаль$ сприймати. Це показує силу особистості і її про$ ний заклад знаходиться на фесіоналізм. Тому Студентській раді університету етапі інтенсивного розвитку. було доручено створити робочу групу і провести Тому не дивно, що виникають ознайомлення із законопроектами і винести своє різні погляди на те чи інше судження щодо них. нововведення і лише спільни$ Віктор Андрущенко наголосив на тому, що в ми зусиллями студентства і університеті дбають про всебічний розвиток керівництва можна знайти молоді і цінують громадянську позицію кожного. Керівництво університету довіряє ефективну форму, яка пра$ “Участь у соціально$політичному процесі є важли$ студентству цюватиме на користь драго$ вою частиною нашого життя, але слід манівців. бути обачним, не дозволяти маніпу$ Якість освіти. На сьогоднішній день лювати собою, не піддаватися на різ$ питання якості освіти є пріоритетом для номанітні провокації”, – підкреслив університету. Пошук нових форм навчан$ ректор університету. ня, нарощення інтелектуального потенціа$ Участь у культурному житті. На лу вишу, поєднання досвіду викладачів зі думку ректора університету, студент$ стажем і креативні ідеї молодих колег – ство стало менше відвідувати куль$ все це сьогодні є реаліями Драгоманов$ турні події столиці. “Нещодавно я був ського вишу. на творчому вечорі Анатолія Палама# Питання якості освіти є об’ємним, і ренка і, озираючись, побачив у залі ректор присвятив його розгляду половину лише кілька наших студентів”, – роз# зустрічі. Це було пов’язано з кількістю повів Віктор Петрович. Ректор зазна$ Студентство отримало відповіді на питань, які надійшли на персональний чив, що сьогодні в університеті роз$ хвилюючі питання сайт Віктора Андрущенка щодо особливо$ квітло насичене культурне життя і стей Болонського процесу. Відомо, що в університеті діє 200$ велика кількість драгомановців беруть участь в ньому, проте бальна система оцінювання, коли студент під час навчання слід відвідувати якомога більшу кількість подій культурного набирає половину балів, а другу половину – під час екзамену. життя Києва, адже це підвищує загальний рівень людини. Це викликало ряд запитань від студентів, які не розуміють Загалом зустріч виявилась цікавою і динамічною. Студент$ доцільності цього. Така система оцінювання, на думку ректо$ ство змогло отримати відповіді на питання, які хвилюють, і навіть ра, “йде на зустріч” студентству, адже дає певний запас балів дізнатись фрагменти з власного студентського життя ректора, і можливість підвищити свою оцінку. Проте було вирішено про які він розповів у цей день. Завершилась зустріч настановою створити робочу групу для дослідження цього питання. Крім Віктора Петровича, що слід постійно працювати над самовдос$ системи оцінювання, вона має з’ясувати ефективність різних коналенням і ніколи не зупинятись на досягнутому. форм екзаменів. В університеті було запроваджено письмову форму екзаменів, та через це неодноразово підіймалось Сергій РУСАКОВ питання щодо більшої доцільності усного екзамену. ЛЮТИЙ 2013 Колектив Первинної профспілко, вої організації студентів Національно, го педагогічного університету імені М. П. Драгоманова щиро вітає з юві, лейним днем народження головного бухгалтера студентського профкому Катерину Миколаївну БУШУ. Вельмишановна Катерино Микола$ ївно! Прийміть найщиріші вітання з наго$ ди Вашого ювілею! Ваш життєвий і трудовий шлях, про$ фесіоналізм, багаторічна послідовна і наполеглива праця зробили вагомий внесок у розвиток профспілкового сту$ дентського руху. Ми пишаємось тим, що нам випала можливість працювати з Вами і досягати разом професійних висот. Нехай доля шле Вам добро і щастя, міцне здоров’я та достаток, а віра, надія та любов будуть вірними супутниками на Вашому життєвому шляху. Нехай тепло і затишок родинної оселі надійно захищає Вас від негараздів та приносить тільки позитивні емоції. Зичимо Вам довгих років життя, наповнених творчістю і натхненням, великого людського щастя, благополуч$ чя та вічної душевної молодості! З повагою, колектив Первинної профспілко� вої організації студентів НПУ імені М. П. Драгоманова 5 �Історія університету Г О Л О В Н А Нещодавно у видавництві “Освіта України” вий, шла книга “Історія та сьогодення Наукової бібліотеки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова”. Задум її створення виник давно, а втілити омріяне у життя вдалося у 2010 році, коли університет готувався до святкування 170,ї річниці з дня народження Михайла Драгоманова. Директор бібліотеки Людмила Савенкова підтрима$ ла ідею створення книги, незважаючи на те, що це була копітка робота. У архівах збирали матеріал не лише про нинішніх працівників, а й про тих, хто трудився в далекі довоєнні та післявоєнні роки. Основою ж стали спогади ветеранів бібліотеки. Тепер читачі зможуть прослідкувати шлях розвитку книгозбірні від бібліотеки педагогічних кур$ сів при університеті Святого Володимира (1834 р.) до однієї з найбільших наукових бібліотек педагогічних уні$ верситетів України. У вступному слові до книги ректор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, док$ тор філософських наук, академік Віктор Андрущенко наголосив: “Серед найцінніших надбань людської цивілі# зації особливе місце належить книзі. Вона – джерело знань і просвіти. Вона – наймогутніший заряд духовності, основа інтелектуального і естетичного збагачення нації. Увібравши в себе найкраще з накопиченого віками, книга є не лише генератором знань, а й рушійною силою подальшого розвитку суспільства, спрямованого на твор# чість, служіння Добру та Істині”. Високо оцінив ректор роботу співробітників бібліотеки, які об’єднані єдиним почуттям великої поваги до Книги та читачів. Становлення книгозбірні почалося з п’ятитисячного книжкового фонду. У різні роки до бібліотеки університету надходили окремі видання з Психологічної семінарії при університеті Св. Володимира, педагогічного музею Київ$ ського Ученого округу, бібліотеки Кам’янець$Подільського Українського університету, духовних семінарій, академій та приватних книжкових колекцій. У фондах бібліотеки збереглися раритетні видання ХІХ століття, серед яких – перше видання “Кобзаря” Т. Г. Шевченка, збірки творів великого поета, видані у Санкт$Петербурзі в 1883, 1886, 1899 рр.; прижиттєві видання Івана Франка “Апокрифи і легенди” у чотирьох томах (Львів: 1896, 1899, 1902, 1906); “Украинскій народъ въ его прошломъ и настоящемъ” (за редакцією М. С. Грушевського, А. Е. Кримського, 1914); “Собрание сочинений” ректора університету Св. Володимира і одночасно позаш$ татного директора Педагогічного інсти$ туту М. О. Максимовича (1876–1880 рр.) і багато інших цікавих книг. За бажання кожен студент, аспірант, докторант чи працівник університету може ознайомитися з унікальним фондом педагогічної, психологічної, природничої, фізико$математичної, соціально$гуманітарної, філологічної, художньої, довідко$ вої літератури, з виданнями нашого університету. Сьогодні бібліотечний фонд налічує понад 1 мільйон 235 тисяч примірників з різних галузей знань. Читачі мають змогу скористатися дисертаціями, які захищені в нашому університеті (їх близько трьох тисяч) та документами, які представлені на локальних елек$ тронних носіях. Серед викладачів вишу склала$ ся добра традиція: примірник щойно виданої книги – в дарунок читачам наукової бібліотеки. Осо$ бливий вклад у поповнення фонду бібліотеки внесли ректор універси$ тету Віктор Андрущенко, перший проректор Володимир Бех, про$ ректор з наукової роботи Григорій Волинка, професор кафедри філо$ софії Наталія Мозгова, директор Інституту соціології, психології, управління Володимир Євтух, завідувач кафедри стилістики укра$ їнської мови Любов Мацько. Поповнили фонд бібліотеки й видання з власної книгозбірні Почесного ректора універ$ ситету Миколи Шкіля. Кандидат філософських наук Володимир Дорошкевич подарував науковій бібліотеці книги М. П. Драгоманова та статті$розвідки про літератур$ но$критичну діяльність Великого українця з бібліотеки свого батька Олександра Костьовича, професора Київ$ ського інституту народної освіти імені М. П. Драгоманова, відомого українського літературознавця і критика. Власну бібліотеку професора Петра Орлика презентувала його дружина Марія Орлик. Збагатили книжковий фонд і книги вченого$педагога, 6 К А Ф Е Д Р А колишнього завідувача кафедри педагогіки університету Олексія Мороза, які люб’язно надала в користування читачам бібліотеки родина вченого. Це його авторські роботи, література з педагогіки та психології, художні твори вітчизняних та зарубіжних письменників. Бібліотека не лише поповнює свої фонди, а й за під$ тримки адміністрації вишу, ректора університету Віктора Андрущенка та всіх господарчих служб змінює свій есте$ тичний вигляд. Так, у 2009 році з’явилася можливість виділити в окре$ мий фонд рідкісні видання XVIII – початку XX століття, від$ крито новий читальний зал № 2, де також можуть пра$ цювати аспіранти, докторанти, здобувачі. Тут проводяться лекції, консультації та семінарські заняття, зустрічаються гості з далекого та близького зарубіжжя. Нове видання “Історія та сьогодення Наукової бібліо$ теки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова” представляє інформаційно$пошуко$ вий апарат бібліотеки: традиційні, карткові та електронні каталоги і картотеки. На початок 2010 року карткові ката$ логи та картотеки налічували понад 2 мільйони 200 тисяч основних і додаткових бібліографічних записів. Електрон$ ний каталог, започаткований у 1992 році на базі автоматизованої бібліотечно$ін$ формаційної системи ИРБИС, відображає книжкові надходжен$ ня, автореферати дисертацій, періодичні видання, повнотек$ стові документи. Загалом це понад 390 тисяч записів. Для оперативного поінформуван$ ня читачів у бібліотеці функціо$ нує “Бібліокур’єр”. Найприємнішим для храните$ лів книг є обслуговування читачів. Бібліотека НПУ – це розгалужена струк$ тура обслуговування професорсько$викла$ дацького складу, докторантів, аспірантів та студентів уні$ верситету. Читачами бібліотеки є понад 20 тисяч студен$ тів, викладачів, аспірантів. Щодня бібліотеку відвідують понад 2 тисячі, а за рік – більше 651 тисячі користувачів. Кількість виданих за рік книг перевищує 1 мільйон примір$ ників. До того ж бібліотека передплачує близько 300 назв періодичних видань, а обмінний фонд налічує 2 тисячі 649 документів. Видання, що зібрало історію бібліотеки, містить також бібліографію друкованих праць колективу починаючи з 1958 р. Безперечний інтерес викликають копії титульних сторінок і маргіналії та печатки раритетних видань з фонду бібліотеки. З великою повагою до працівників бібліотеки як нинішніх, так і колишніх, складено біографічний словник. Читачі дізнаються про тих керівників, які стояли біля витоків формування бібліотеки у 1920–1953 рр. і доклали багато зусиль, щоб бібліотека стала такою, якою ми бачи$ мо її сьогодні. Це В. Кордт, І. Ребельський, Ц. Рабінович, М. Мороховська, Д. Серветник, М. Лукаш. Двадцять чоти$ ри роки кермувала книгозбірнею Ганна Севастянівна Разумова, вмілий керівник, талановитий організатор. Шістдесят років свого життя віддала бібліотеці Ельга Татарчук, яка завжди була еталоном інтелігентності, високої культури, ерудиції та відданості бібліотечній спра$ ві. Славні традиції своїх попередників продовжує сьогодні молодь, яка працює, використовуючи сучасні інформацій$ ні технології у своїй роботі. Нове видання – це значний вклад в історію не лише бібліотеки, а й нашого університету, який має високий ста$ тус одного з провідних педагогічних вишів України. Багато зусиль і праці доклали укладачі видання: директор бібліо$ теки, кандидат педагогічних наук, заслужений працівник культури України, відмінник освіти України Людмила Савенкова, завідувач інформаційно$бібліографічного від$ ділу, відмінник освіти України Наталія Тарасова, почес$ ний директор бібліотеки, відмінник народної освіти Украї$ ни Ельга Татарчук. Копітку роботу з літературного редагу$ вання взяла на себе завідувач відділу каталогізації, відмін$ ник освіти України Л. Стеблина. Час рухається невпинно, і комп’ютеризація освітньої галузі докорінно змінює ритм життя та діяльності колекти$ ву бібліотеки, висуває нові вимоги до професійного рівня її персоналу. До звичних бібліотечних технологій обслуговування читачів додалися нові – із застосуванням автоматизова$ них інформаційно$пошукових систем, штрих$кодуванням фонду, новими формами обслуговування з використан$ ням пластикових читацьких квитків. Бібліотека використовує найкращий досвід вітчизня$ них та зарубіжних книгозбірень для створення гнучкої, орі$ єнтованої на читача бібліотеки з максимальним викори$ станням інформаційних технологій. Для досягнення ефективної роботи бібліотеки ство$ рюються належні умови праці. Так, у читальному залі № 1 та в новоствореному № 2 у відкритому доступі предста$ влені словники, енциклопедії, інша довідкова література з різних галузей знань. У читальних залах організован авто$ матизовані робочі місця для користування Інтернетом. Є можливість використовувати електронні видання, повно$ текстові документи, електронні часописи, енциклопедичні та довідкові книги. Передбачається розширення засобів інформування професорсько$викладацького складу і студентів про нові надходження до бібліотеки. Це дасть змогу використову$ вати нові джерела для підвищення свого професійного і фахового рівня. Історія наукової бібліотеки – це історія духовності уні$ верситету, і головне її завдання – не лише навчати, а й виховувати нове покоління справжніми патріотами Украї$ ни, високими професіоналами і педагогами нової доби. Людмила БИСТРОВА�ДРОБОТ, співробітник Наукової бібліотеки НПУ імені М. П. Драгоманова ЛЮТИЙ 2013 �Міжнародна співпраця НА ВОДОХРЕЩА У БУДАПЕШТ ма важливість акції 1919 року для єдності України та боротьби за її незалежність. Анатолій Висоцький вручив відзнаки Патріар$ ха України і Всієї Русі блаженнішого Філарета Надзвичайному і Повноважному Послу України в Угорщині Юрієві Мушці, керівництву діаспорних організацій та ознайомив присутніх із наказом ректора НПУ Віктора Андрущенка про нагоро$ дження Повноважного Посла України в Угорщині пана Юрія, представників українських організацій 18,21 січня 2013 року делегація НПУ у складі директора Інституту української філології та літера$ турної творчості імені А. Малишка Анатолія Висоцького, заступників директора Валентини Шемет і Інни Ліпницької, колективу народного самодіяльного ансамблю “Купава” під керівництвом Євгенії Чугунової та священика Київської право$ славної духовної академії, кандидата богословських наук о. Романа Маланяка взяла участь в організації та проведенні святкування Водохреща на запро, шення Самоврядування українців Уйпешта міста Будапешт. Делегацію НПУ імені М. П. Драгоманова радо вітали Голова Європейського конгресу українців, перший заступник голови Світового конгресу укра$ їнців, голова Товариства української культури в Угорщині Ярослава Хортяні, голова Самовряду$ вання українців Уйпешта Єлизавета Ладані, голо$ ва Самоврядування українців міста Сегед Наталка Шайтош та численна громада наших земляків в Угорщині. Традиційне урочисте святкування Йордана (так називають це свято угорські українці) відкрилося з привітання українців за кордоном Президента Украї$ ни, котре зачитав Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині Юрій Мушка. У своєму виступі Посол також нагадав про ще одну важливу подію в житті українців – День соборності України, адже цього року українці відзначають 94$ту річницю символічної злуки УНР та ЗУНР, підкресливши зокре$ пешті на нещодавно перейменованій площі імені нашого великого поета, та до пам’ятника жертвам голодомору в Україні 1932–1933 рр. Візит до Будапешта був плідним не лише для зміцнення культурних зв’язків між українцями різних країн та материковою Україною, але й для розвитку міжнародних наукових зв’язків Національного педа$ гогічного університету імені М. П. Драгоманова з освітніми закладами світу, зокрема Сегедським нау$ ковим університетом, де вже понад десять років викладають українську мову викладачі кафедри української мови (викл. Н. Ханикі, на та доцент І. Багмут), та осередком Європейської асоціації викладачів укра$ їнської мови і літератури у самоврядуванні українців в Угорщині. Голова Європейського конгресу україн$ ців Ярослава Хортяні висловила подяку делегації Національного педагогічного уні$ верситету імені М. П. Драгоманова від українських організацій в Угорщині та спо$ дівання на подальшу плідну співпрацю з нашим університетом. Інститут української філології та літературної творчості імені А. Малишка в Угорщині Ярослави Хортяні, Єлизавети Ладані, Наталки Шайтош високими нагоро$ дами Національного педагогічного універси$ тету імені Михайла Драгоманова за багато$ річну співпрацю з нашим університетом у галузях культури і науки. Цьогорічне святкування Йордана надов$ го залишиться в пам’яті наших земляків вра$ жаючим виступом колективу народного самодіяльного ансамблю “Купава”, у вико$ нанні якого прозвучали колядки, щедрівки, українські народні пісні, що викликали звору$ шливу реакцію української громади. Програма святкування передбачала не лише зустрічі з нашими земляками в Угор$ щині, але й покладання квітів до пам’ятника Тарасові Шевченку, що знаходиться в Буда$ Міжнародний чемпіонат ТАНОК У РИТМІ СТРИБКА НЕЩОДАВНО у спортивному комплексі НПУ сників довірено вимогливому та справедливому журі, імені М. П. Драгоманова відбулися грандіозні зма, що представляли Україну, Польщу й Угорщину. Кожна гання – ІІ Міжнародний чемпіонат з Джампстайлу танцювальна постановка не була схожа на іншу, кожен JTP WORLD CUP – 2012. учасник намагався показати якусь свою фішку виступу, Організатором кубку виступив Дитячий Народний використовували навіть акробатичні трюки. У перервах художній колектив “Спортивно$танцювальний ансамбль між змаганнями конкурсанти активно розминалися, “Пульс”, де керівником гуртка з джампстайлу є студент повторювали композиції свого танцю. Командна під$ 4$го курсу Інституту гуманітарно$технічної освіти Шка$ тримка допомагала учасникам зібратися та показати поїд Андрій – учасник кількох танцювальних конкурсів якнайкращі результати. Щирі емоції вирували у залі НПУ імені М. П. Драгоманова, призер багатьох всеукра$ змагань. їнських та міжнародних зма$ гань з джампстайлу. Загалом на змаганнях було більше 200 учасників, що представляли різні куточ$ ки України, а також Росію, Польщу, Угорщину, Італію. Для учасників з різних міст, областей, країн ця подія – це можливість зустрітися, поспілкуватися, обмінятися досвідом, себе показати і на інших подивитися. Цей захід є доказом того, що джамп$ стайл виходить за межі on$li$ ne існування (як це було кіль$ ка років до цього). Змагання проходили у кількох вікових (від 12 до 25 років) та професійних категоріях: “джуніор”, “меді$ ум”, “профі”. Чемпіонат про$ ходив за чітким попередньо встановленим регламентом і правилами. Оцінювання уча$ Учасники Міжнародного чемпіонату з джампстайлу ЛЮТИЙ 2013 За результатами цього конкурсу до переліку влас$ них досягнень Андрій заслужено додав ще дві нагороди: срібну медаль за дуетний виступ JTP$brothers у парі зі своїм братом Максимом та срібну медаль у соло$висту$ пі в категорії “профі”. На змаганнях Андрій достойно представив не тільки свій танцювальний колектив АСТ “Пульс”, але й всю Україну! Вітаємо Андрія з черговим успіхом організації та участі у змаганнях з джампстайлу! Вл. інф. Джампстайл (англ. Jumpstyle) – танцювальний і музичний стиль, який поширений в Європі в останні роки, в основному в Нідерландах, Бельгії, а також на півночі Німеччини та Франції. Танці проходять під енергійну елек$ тронну музику, кожен танцюрист на свій манер в ритм музики здійснює рухи, схожі на стрибки, за що стиль і отримав свою назву (jump – “стрибок” в перекладі з англійської). Якщо тан$ цюристів декілька, то вони не повинні торкатися партнера. Вітаються несин$ хронні дії різними танцюристами. Джампстайл з’явився в 1997 році в Бельгії. Вікіпедія 7 �Стежками Батьківщини Студентська творчість “НАС КЛИКАЛА В МАНДРИ ДОРОГА…” Замками, замками, зам, ками… Як же чудово подо, рожувати, відкривати для себе нові горизонти, знахо, дити місця, куди хочеться повернутися ще, хочеться пройтись вже знайомими стежками і потонути в осені… Студенти Інституту інозем$ ної філології звикли до подоро$ жей. Вони частенько мандру$ ють рідною країною, та й чужи$ ми. І ця осінь не стала виклю$ ченням. Спочатку бажаючі відвідали дендропарк Софіївка, справжню перлину України, одне з 7 її чудес. Зовсім нещо$ давно – повернулися з казково$ го міста Лева, завітавши до трьох замків на його околицях. А в останні вихідні осені милу$ валися містом, що часто називають “Квіткою на камені”. Саме тієї прохолодної осінньої пори студентів$першачків, студентів старших курсів, випускників інституту та викладачів об’єднала жага до історії, до пізнання спад$ щини народів, що колись заселяли рідну кра$ їну. Екскурсія до Кам’янець$Подільського тривала два дні, за які вдалося відвідати багато історичних місць. А почалося все з візиту до ще одного з “7 чудес України” – Хотинської фортеці, що знаходиться на схи$ лах давнього Дністра. Сьогодні до фортеці входять десятки гектарів, які не мають кори$ сті – ними гуляє вітер. А раніше вся місцевість була забудована спорудами господарського призначення. Залишився лише замок, пере$ ступивши поріг якого, ми поринули в давню епоху. Уявили собі навісні сади, фонтани, доторкнулися до вже замурованих арок кня$ жого двору. Відчули запах турецької кави. Між частинами двору, будівлями порушена гармонія, адже споруди не раз будували, укріплювали, штурмували, захоплювали та включали в свої володіння давньоруські князі, молдавські господарі, польські королі, укра$ їнські гетьмани, турецькі султани, російські та австрійські полководці. І кожен народ вносив сюди щось своє, колоритне. Фортеця витри$ мувала багато атак, захищала свій народ, гні$ тила ворогів. Сьогодні це окраса місцевості, колись – гарант безпеки. Мабуть, єдиною згадкою функцій будівлі сьогодні є красно$ мовна назва найближчого села Атаки. Кида$ ється в око поблизу біл$борд з написом “Край, де варто жити”. Далі за маршрутом ми вирушили на пішохідну екскурсію по Кам’янець$Подільсь$ ку. Місто вразило мене своєю різноманітні$ стю. Здавалося б, звичайне маленьке містеч$ ко, типовий районний центр. Але воно має багато особливостей. Ну, по$перше, в ньому найбільша частка студентів (22 тисячі на 103 тисячі населення). По$друге, його історія заз$ нала багато змін. В місті проживали різні Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 народи, споруджували різноманітні будівлі, більшість яких по собі залишили лише згадки – закидані землею фундаменти. На жаль, держава не виділяє кошти на їх реконструк$ цію. Студенти$історики самостійно відкопу$ ють їх, а багатії добудовують будівлю за знай$ деним фундаментом. Головна умова – щоб новобудови були саме в тому стилі, в якому були колись, щоб фасади точно відтворюва$ ли план фундаменту. Місто поділено на 7 кварталів, в кожному проживала окрема нація. Кожен має свою специфіку, архітекту$ ру. Ми пройшлись єврейським, польським, українським, російським кварталами. Багато в місті соборів та костелів. З собору Олексан$ дра Невського донісся до нас запах справ$ жніх воскових свічок. Костели вражають своєю еклектичністю, вони поєднують різні форми, напрямки, течії архітектури. Як, в принципі, і все місто. Не менш за будівлі вражає тутешня природа. Колись, 15$ 20 млн років тому, у цих місцях було море, яке залишило по собі згадку – Дністровський каньйон, який мов прорізає місто, відкри$ ваючи нам його серце та річку Смотрич, що обтікає все місто. Наша мандрівка першого дня закінчилася відвіданням замка, справжньої окраси міста, що сяяла теплим приємним світ$ лом. Збудований він був ще литовцями для захисту від воро$ гів. Недаремно він вражає своєю могутністю, адже для укріплення каменів використовували суміш з яєць та кісток тварин, а такі будівлі справді довговічні. Сьо$ годні він має багату архітектуру та історію. Як на мене, жодний витвір архітектури не зрівняється з творіннями природи. Природа ж не має приладів, засобів праці. Не має нічо$ го допоміжного. Вона просто творить. Ми відвідали одне з її “творінь”. Я б навіть сказала – шедеврів. А саме – кришталеві печери, розташовані на Тернопільщині. Колись там протікала річка, яка вимила химерні образи тварин на стінах. Самі ж стіни дійсно, мов всипані кришталем, виблискують у світлі прожекторів. Гадаю, це ідеальне місце не лише для відкриттів спелеологів, а й для всіх Томів Сойєрів нашого часу. Особисто я хотіла б зайнятися там якимось видом мистецтва, щоправда, ще не вирішила, яким саме. Атмосфера там надихає, спонукає до творчості. Там вічна темрява, тиша, спокій. Це не можна описати – це потрібно відчути. Це місце, куди хочеться повернутися. А можливо, ми ще колись повернемось туди. До тих печер. До того міста. До того каменю, на якому квітка. Пропонуємо вашій увазі поетичний дебют Даринки КУРБАНОВОЇ, студентки ІІ курсу Інституту української мови та літературної творчості імені А. Малишка. Ось що вона говорить про свою творчість: “Для мене вірш – це можливість висловитися. Якщо чесно, я ніколи не намагалася вкладати в поезію філо# софські теми, тим більше зачепити якісь проблемні питання. Ні, навпаки, – я пишу про одне. Кохання. Я люблю простоту. До того ж, мене ніколи не вчили, “як правильно писати”. Що відчуваю, те й переношу на папір. Можливо, ви запитаєте: “Чому пишеш?”. Відпо# вім: бо живу. І відчуваю. Всередині душі”. ну ось і все, здається так, ну ніби... вимкнули все світло. це шостий день. це середа. попереду ще ціле літо. Скачет время по секундной стрелке туда#сюда, неделя, месяц, год. Лежат пионы в нежно#белой ленте, Лежат цветы у моих ног. помада. губи. руки. смак. смак щастя в тебе на обличчі. я цілувала ці уста. я їх чекала. цілу вічність. С тобою, милый, всегда так сладки Яркий закат, бледный рассвет, и жаркий день у озера на кладке, и завтрак, ужин и обед. хилила голову на мужні плечі. тонула в поглядах очей. я посміхалась. кожен вечір. та що там вечір, – кожен день. С тобой мне не страшны фантомы, С тобой – улыбка до ушей, Твои глаза, как океан, – бездонны, Твоя душа родна моей душе. і ось він – час той. сутеніє. обійми щирі, без прикрас. ти обіймав тоді востаннє. тоді жила останній раз. Я без ума... твоя недавняя щетина приятна так моей щеке... Я – обожаю каждую твою морщину, ты – любишь родинку, что на моём плече. тепер цілую силуети. що маю я? усе впусту. пишу заїзжені куплети. і наче мертва... а живу. Нам не нужны ни горы страсти, ни много слов, ни суеты. Мы просто слеплены из счастья Ты – это я, я – это ты. Фотофакт В Каневі на Тарасовій горі відбулося вручення премії 2012 року Міжнарод$ ного культурно$наукового фонду Тараса Шевченка “В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля” , де серед зару$ біжних номінантів лауреа$ том став і доктор філософ$ ських наук, професор Націо$ нального педагогічного уні$ верситету, завідувач кафе$ дри журналістики Інституту української філології письменник Віктор Жадько. Премію Віктору Олексійовичу присуджено за багаторічну пошукову краєзнавчу та просвітницьку працю на ниві української культури, численні наукові та художні книги, роботу автора$упорядника Універсальної енциклопедії “Черкащина”, як фахівцю в галузі шевченкознавства, меценату, який поширює матеріали про Тара$ са Шевченка в Україні і за кордоном, за нові його знахідки з життя та творчості Коб$ заря. Фотопрогулянка бульваром Оксана ЧЕРНУХА Світлина Ірини ТИЩУК Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ЛЮТИЙ 2013 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2013 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 2 (1630) (лютий 2013 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-14 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 2 (1630) (лютий 2013 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2013. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/193 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/0e469e7c06f1241b8070cc0d51714f74.pdf 198b88d94dcdda6d6517dd8c430d703b Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 3 (1631) (березень 2013 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/15">Педагогічні кадри. 2013 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 3 (1631) БЕРЕЗЕНЬ 2013 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Конференція ДОРОГІ ЖІНКИ! В Е Л Ь М И Ш А Н О В Н І Н А Ш І Д РА Г О М А Н О В К И ! Від щирого серця прийміть від усього чоловічого колективу НПУ імені М. П. Драгоманова теплі вітання у Міжнародний жіночий день – 8 БЕРЕЗНЯ. Дякуємо вам за те, що щодня сповнюєте наше життя красою, любов’ю й сонячним благословенням. Без блиску ваших очей і ніжності сердець довколишній світ був би сірим і сумним. Дякуємо вам за вашу щоденну невтомну працю, терпіння й розуміння. Хай до віку збуваються усі ваші мрії, серце повниться життєвою енергією, оптимізмом і вірою в щасливе майбутнє! Здоров’я вам, любові й довгих<довгих років життя! З повагою, ваш ректор ВІКТОР АНДРУЩЕНКО УПРАВЛІНСЬКІ КОМПЕТЕНЦІЇ ВИКЛАДАЧА ВНЗ Вчена рада Л Ю Д И М І Ж П Л А Н Е Т Н О Г О М А С Ш ТА Б У 15 березня 2013 року на Вченій Раді Національного педагогічного університету імені Михайла Драго8 манова мантії і дипломи Почесних професорів вишу вручили особи8 стостям, які вже давно виходять за межі планетного про них мислення, – космонавтам Ульріху Вальтеру та Леоніду Каденюку. Ідея обрати німецького і українсь� кого космонавтів Почесними профе� сорами Драгомановського вишу з’яви� лася у студентів після блискучої лекції пана Ульріха, що відбулася майже рік тому, коли професор Технічного універ� ситету м. Мюнхен завітав у НПУ на запрошення Президента Малої акаде� мії наук України, друга Драгоманов� ського університету Станіслава Довго� го. Керівництво з ентузіазмом сприйня� ло цю пропозицію студентів, і ось бере� зень став знаменним у значенні “кос� мічного” місяця для драгомановців. Посол наголосив на великому значенні діяльності Ульріха Валь� тера загалом і обрання його Почесним професором НПУ зокрема для розширення і погли� блення співробітництва між Німеччиною та Україною. Станіслав Олексійович теж висловив своє захоплення поді� єю, бажаючи драгомановцям використовувати кожну можливу нагоду спілкування з цими людь� ми, титанами наукових знань і життєвого досвіду. Німецький космонавт і вче� ний приїхав до України з дружи� ною пані Вальтер і у своєму виступі подякував усім присутнім за неймовірні враження і емоції від церемонії нагородження, що залишаться у його серці назав� жди. Під аплодисменти залу він пригадав першу зустріч зі сту� дентами та ту молоду особу, яка запропонувала обрати пана Уль� ріха у Почесні професори. Тра� дицією для НПУ є періодичні лек� ції від його Почесних, у когорту яких тепер увійшов і Ульріх Валь� тер, тож драгомановці з надією чекатимуть наступних його при� їздів і незабутніх зустрічей. Під враженнями від події залишився й український космо� навт, Герой України Леонід Каде� нюк. За кілька хвилин свого виступу він поділився із драгома� новцями своїми емоціями, які пережив під час польоту в кос� мос, і підтвердив, що з радістю зустрічатиметься зі студентами й викладачами. Ульріх Вальтер і Леонід Каде� нюк – нам дуже близькі, як би тому не дивувалися інші, особи� стість маленької дитини, її вну� трішній світ – це теж космос, в якому мусить розібратися Вчи� тель, справжній і талановитий. Віктор АНДРУЩЕНКО Привітати з такою поважною поді� єю у житті Ульріха Вальтера і Леоніда Каденюка до університету завітали Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні пан доктор Крі8 стоф Вайль, Президент Малої акаде� мії наук України, доктор фізико�мате� матичних наук, професор Станіслав Довгий, керівник Відділу культури, освіти і меншин Посольства Дірк Лехельт та керівник Інформаційного центру ДААД Флоріан Кюхлер. Пан 14815 березня 2013 року в Націо8 нальному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова проходила Міжнародна науково8практична конфе8 ренція “Управлінські компетенції викладача вищої школи”, що зібрала довкола своєї тематики десятки вітчизня� них і закордонних вчених у галузі менед� жменту, педагогів, теоретиків і практиків. Організатором заходу виступила кафедра інновацій та інформаційної діяль� ності в освіті Інституту перепідготовки та підвищення кваліфікації НПУ. На трьох секціях науковцями обгово� рювалися питання компетентнісного наповнення професійної діяльності викла� дача, участь викладачів в управлінні осві� тою та самоменеджмент педагога вищої школи. Аналізувалося формування упра� влінської культури викладача як необхідна передумова його ефективної професійної діяльності. Вченими презентувався світо� глядний фундамент системи управлінсь� ких компетенцій педагога, філософські засади розробки загальної теорії упра� вління та аксіологічні засади самооргані� зації викладача. Детально розглядалися усі без винятку види компетенцій педагога ВНЗ, їх інформаційне поле та моделі фор� мування. Людмила КУХ, прес�служба університету Потенціал Студентське життя Інтерв’ю Проект заради Європейського майбутнього Ольга Сухомлинська Ми дебютуємо – за нами майбутнє! стор. 2 стор. 5 стор. 7 �Потенціал ПРОЕКТ ЗАРАДИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО МАЙБУТНЬОГО 11 березня 2013 року в Колонному залі імені М. Лисенка Національної філармонії України Асоці8 ацією ректорів педагогічних університетів Європи та Національним педагогічним університетом імені М. П. Драгоманова було презентовано проект Педагогічної Конституції Європи для іноземних дипломатичних представництв в Україні та гро8 мадськості держави. Поява такого проекту вперше на європейських і сві� тових теренах сколихнула зарубіжжя, незважаючи на те, що це лише перший етап втілення Педагогічної Консти� туції Європи. Як повідомили члени Асоціації, затвер� дження документу після його доопрацювання і внесення пропозицій усіх членів АРПУ Європи, науковців і педаго� гів планується у травні цього року на другому Форумі Асоціації у Франкфурті�на�Майні. Драгомановський колектив підтримує проект Педагогічної Конституції Почесні гості заходу позитивно прийняли драгомановську ініціативу того чеського педагога Яна Амоса Коменського, педа� гогічні здобутки німецького мислителя Фрідріха Дістер� вега, знаменитого французького просвітителя Жан�Жа� ка Руссо, російського письменника і педагога Льва Тол� стого, грузинського педагога Шалви Амонашвілі, мудрого білоруського мислителя Скорини, багатьох інших оригінальних вчителів людства, представників практично всіх європейських народів. Основу Педаго� гічної Конституції Європи складають надбання українсь� кої педагогіки, четвірка педагогів якої – Микола Пиро� гов, Костянтин Ушинський, Антон Макаренко і Василь Сухомлинський – справедливо входять у дев’ятку най� видатніших педагогів світу”, – наголосив Президент Асоціації. “Цей дуже амбітний, на погляд багатьох, проект спрямований на зміцнення і розвиток єдиного Євро� пейського дому, поглиблення взаємодії і співпраці народів європейського простору як умови забезпечен� ня гідного місця Європи у глобальній світовій конкурен� ції народів і культур, – розповідає Президент Асоціації, академік Віктор Андрущенко. – Миролюбство і права людини, демократія і співпраця, екологічна безпека і солідарність – ось основні цінності, на яких будуються мости у майбутнє”. Славетний хор імені Г. Верьовки виконав пісні європейських країн Гармонійним і цілком виправданим стало завершен� ня презентації святковим концертом Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Г. Верьовки під диригуванням генерального дирек� Педагогічна Конституція Європи встановлює принципи узгодженої трансуніверситетської політики, регламентує педагогічну діяльність та визначає загальний механізм підготовки вчи� тельських кадрів. Разом до спільної мети Перед презентацією для іноземних дипломатичних представництв в Україні та громадськості держави Власне, презентував поважним гостям Конституцію Віктор Петрович, зосереджуючи свою увагу на науково� му педагогічному підґрунті її побудови. “Наш проект побудований на базових цінностях, сформованих євро� пейською філософією, педагогікою і культурою впро� довж усієї її історії. Ми спирались на творчість знамени� і радник, спеціальний уповноважений Прем’єр�міністра України Анатолій Толстоухов. До того ж, як пояснили організатори, Педагогічна Конституція Європи, презентована на заході, є лише частиною великого проекту, який готує Асоціація і Дра� гомановський університет на чолі з Віктором Андрущен� ком. Загалом він передбачає п’ять етапів, в яких запла� новано розробку спільних програм магістерського рівня (або рекомендацій�додатків до навчальних програм) “Новий вчитель XXI століття”, видання уніфікованих підручників, які б зняли протиріччя у трактуванні спірних питань європейської історії та сьогодення та створення врешті “Європейського континентального педагогічно� го університету” (на території однієї з країн – членів Асо� ціації), який стане самостійним навчальним закладом нового покоління. “Ми сподіваємося на те, що майбутні випускники Континентального університету стануть модераторами європейських цінностей, єдності Євро� пейського дому, порозуміння та співпраці”, – зауважує Віктор Петрович. Розповів академік і про те, що ідея такого масштабу зароджувалася в Драгомановському виші як флагмані педагогічної освіти вже давно та проектувалася на вико� нання рішень Форуму міністрів Європейських країн, що проходив у Києві 23 вересня 2011 р., та завдань, поста� влених у доповіді Міністра освіти і науки України Дми� тра Табачника “Школа ХХІ століття: “Київські ініціати� ви”. Сам проект покликаний об’єднати університети педагогічного профілю задля розробки єдиної педаго� гічної стратегії, її реалізації з урахуванням особливостей національних культур і характерів народів європейсько� го простору та виховання нового вчителя для об’єднаної Європи. Не випадково авторами проекту стали Віктор Андрущенко, Моріц Гунцінгер і Альгірдас Гайжутіс. Зі словами підтримки і реалізації проекту виступив Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Борис Захарчук, Президент Національ� ної академії педагогічних наук України Василь Кремень Віктор АНДРУЩЕНКО тора і художнього керівника, Героя України Анатолія Авдієвського. Хор виконав народні пісні країн – засно� вниць Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи, серед яких були грузинські, чеські, іспанські, білоруські, російські, молдавські і литовські мелодії. Народна пісня, в якій сяє душа нації, її ментальність і духовність, виражаються найчистіші національні і загальнолюдські цінності, що не втрачають своєї ваги протягом усієї історії людства, виявилася одним із ваго� мих аргументів, що кликав до єднання європейських країн. Зрозумілі й близькі кожному мелодії створили особливу атмосферу в залі, надавши новому проекту шарму високої духовності й миролюбства. Людмила КУХ, прес�служба університету Читають всі Шукайте газету 20 числа кожного місяця: – у книжковому кіоску головного корпусу – на спеціалізованих розкладках у вашому навчальному корпусі Електронний варіант газети ви можете завантажити на сайті www.npu.edu.ua у розділі “Педагогічні кадри” З питань розміщення інформації про ваші заходи та події звертайтесь за телефоном (044) 234�75�87 або електронною поштою gazeta@npu.edu.ua 2 БЕРЕЗЕНЬ 2013 �Проект ПЕДАГОГІЧНА КОНСТИТУЦІЯ ЄВРОПИ ПРЕАМБУЛА Об’єднавчий процес народів і культур, що розгортається на теренах Європи, потребує формування сучасного суб’єкта європейської життєдіяльності – людини, здатної до співжиття у суспільстві без насильства, у мирі і злагоді, за принципами гуманізму, милосердя, справедливості і свободи. Реалізація цієї історичної місії неможлива без вчителя – ключового суб’єкта змін. Навчаючи дітей, формуючи їх світогляд і культу� ру, учитель виховує у молодого покоління здатність жити і працювати в умовах полікультурної взаємодії народів євро� пейського простору. Європейська спільнота, виплекана на демократичних традиціях відкритості та довіри, постала перед необхідністю їх збереження та захисту в умовах сучасних викликів – міжна� родного тероризму, расової та релігійної нетерпимості. Загроза моральної деградації людства, інспірована втратою духовності, постає сьогодні співрозмірною із загрозою вичер� пання природо�ресурсного потенціалу планети, ядерної чи екологічної катастрофи, розгортання інших глобальних про� блем сучасності. На цьому фоні відбувається загрозливе зни� ження суспільного статусу вчителя як провідника демократич� них ідей та високої моралі. Протистояти цьому процесові може і повинен кожен, кому не байдуже майбутнє його дітей і онуків. Справедливим є й те, що найбільш ефективно означену історичну місію може вико� нати вчитель, підготовка якого в дусі сучасного європейського світогляду й системи провідних цінностей є першочерговим і найбільш відповідальним завданням європейського об’єд� навчого процесу. У ході історичного розвитку європейська педагогіка сформувала спільну платформу цінностей, актуальну для всіх країн і народів континенту. Провідними серед них є людино� центризм, толерантність, миролюбство, екологічна безпека, дотримання прав людини, солідарність. Підготовка педагогів за єдиною шкалою загальнолюдських цінностей й з урахуван� ням національних особливостей є тим головним остовом, нав� коло якого мають здійснюватись модернізаційні та інноваційні процеси педагогічної освіти у європейському просторі. Суча� сний європейський вчитель покликаний знайти відповіді на виклики епохи й повернути учнівську і студентську аудиторію в лоно класичного наукового знання, високої культури, соціаль� но�практичного досвіду поколінь, загальнолюдських соціо� культурних цінностей, духу гуманізму і людинолюбства. Підготовка вчителя, який відповідає стандартам профе� сійних компетенцій ХХІ ст., – історична місія педагогічних уні� верситетів, реалізація якої передбачає здійснення відповідних організаційних, змістовних і методологічних трансформацій. Основи цього процесу закладені Лісабонськими домовлено� стями (1997 р.) щодо визнання кваліфікацій у галузі вищої освіти та Болонськими деклараціями стосовно “єдиних пра� вил” організації університетської освіти у європейському освітньому просторі. На часі створення та прийняття документу, який легітимі� зує ціннісну основу учительської справи. У ролі такого доку� менту пропонується “Педагогічна Конституція Європи”, роз� роблена професорами Віктором Андрущенком (Україна) – Моріцем Гунцінгером (Німеччина) – Альгірдасом Гайжутісом (Литва) для застосування у межах Асоціації ректорів педагогіч� них університетів Європи. РОЗДІЛ 1 Стаття 1.1. Педагогічна Конституція Європи (далі – Кон� ституція) є документом, який визначає принципи та методоло� гію філософії та політики процесу підготовки сучасного педа� гога для об’єднаної Європи ХХІ століття. Стаття 1.2. Конституція встановлює засади узгодженої трансуніверситетської політики в галузі педагогічної освіти, регламентує педагогічну діяльність, визначає порядок форму� вання, організації і діяльність ключових ланок загального механізму підготовки педагогічних кадрів, врегульовує суб’єкт�суб’єктні відносини в системі педагогічної освіти країн європейського простору. Стаття 1.3. Норми Педагогічної Конституції, маючи інте� граційний характер, можуть бути адаптованими до педагогіч� них традицій та національної освітньої політики кожної з країн, що її приймають. Стаття 1.4. Принципи та норми Конституції мають поза� партійний характер і не підлягають ідентифікації з ідеологічни� ми засадами будь�якої політичної партії. РОЗДІЛ 2 Педагогічна освіта у Європейському просторі Стаття 2.1. Педагогічна освіта є системою навчально�ви� ховної діяльності, спрямованої на підготовку педагогів – до� шкільної, початкової та середньої освіти, викладачів професій� них навчальних закладів та педагогічного персоналу закладів додаткової освіти та виховання, професійною діяльністю яких є навчання та виховання дітей, учнівської та студентської молоді. Стаття 2.2. Серцевиною педагогічної підготовки є фор� мування особистості вчителя – людини високого рівня освіти, загальнокультурної підготовки, високих духовних і моральних якостей, здатного до навчання та виховання дітей, молоді та студентів відповідно до вимог ХХІ століття. Стаття 2.3. Основи педагогічної освіти європейського простору закладені в епоху античності. Їх загальнолюдський гуманістичний зміст шліфувався в процесі історичного схо� дження країн Європи сходинами прогресу. Кожна з наступних епох – Середньовіччя і Відродження, Реформація і Просвіт� ництво, Нові часи і Класична епоха – послідовно формувала модель педагогічної освіти як освіти гуманістичної, креатив� БЕРЕЗЕНЬ 2013 ної, людино� і культуротворчої. Стаття 2.4. Фундаторами європейської педагогічної освіти визнані такі знамениті педагоги, як Джон Локк (Велика Британія), Марія Монтессорі (Італія), Фрідріх�Адольф�Віль� гельм Дістервег (Німеччина), Йоганн Генріх Песталоцці (Швейцарія), Лев Толстой (Росія), Ян Амос Коменський (Чехія), Жан�Жак Руссо (Франція), Антон Макаренко, Микола Пирогов, Василь Сухомлинський, Костянтин Ушинський (Україна – Росія). Стаття 2.5. Сучасний контекст європейської педагогічної освіти визначається гуманістичними нормами, що утверди� лись у європейському просторі у ролі загальнолюдських сен� совизначальних принципів. РОЗДІЛ 3 Зміна філософської парадигми організації та змісту педагогічної освіти в контексті викликів глобалізованого світу Стаття 3.1. Конституція базується на загальній філософії освіти, спадкоємно вбирає в себе всі прогресивні інновації, апробовані народами і культурами європейського простору впродовж їх історичного поступу. Разом з тим, вона є філо� софсько�педагогічним відлунням “духу сучасної епохи”, що реалізується в поточному часі і просторі. Стаття 3.2. Зміст філософії педагогічної освіти визнача� ють наукові досягнення у розумінні природи та сутності люди� ни, її буття у світі природи та культури, виробництва та спожи� вання, політичних та соціокультурних відносин, морально� естетичного виміру, а також раціонально осмислені результа� ти соціальної практики. Стаття 3.3. В центрі змісту педагогічної освіти знаходять� ся питання виживання людства, формування людини як осо� бистості у контексті загроз, сформованих глобальними про� блемами минулого в період розвитку індустріалізму та науко� во�технічного прогресу. Новітній зміст педагогічної освіти формують відповіді на аналогічні питання, поставлені такими світовими процесами, як глобалізація та інформаційна рево� люція. Стаття 3.4. Стрижньовою основою змісту педагогічної освіти є відповідь на потребу збереження людської цивіліза� ції. Стаття 3.5. Зміст педагогічної освіти підпорядковується потребі формування у вчителя здатності навчити своїх учнів жити разом у сучасному глобалізованому світі, постійно від� творювати і вдосконалювати умови гідного існування людини; забезпечення їх вільного спілкування в системі відносин ста� лого людського розвитку. РОЗДІЛ 4 Філософсько8методологічні принципи педагогічної освіти Стаття 4.1. Принципами педагогічної освіти є фундамен� тальні положення, що визначають побудову, функціонування та розвиток системи педагогічної освіти у європейському про� сторі. Стаття 4.2. Основними серед них є принципи: людино� центризму; науковості; доступності; системності; практики; індивідуального підходу; творчості; академічної автономії; креативності та інноваційного розвитку. Стаття 4.3. У своїй сукупності та взаємодії принципи складають методологічну основу педагогічної діяльності всіх навчальних закладів, науково�методичних установ, науково� виробничих підприємств, державних і місцевих органів упра� вління освітою та самоврядування в галузі освіти незалежно від форми власності та підпорядкування. РОЗДІЛ 5 Ціннісна платформа педагогічної освіти Стаття 5.1. Педагогічна освіта має ціннісний характер. Стаття 5.2. Ціннісну основу педагогічної освіти склада� ють норми, вироблені європейською спільнотою впродовж її історичної еволюції. Стаття 5.3. Педагогічні цінності мають деідеологізований і департизований характер. Стаття 5.4. Основними педагогічними цінностями є: толерантність, демократія, миролюбство, екологічна безпека, права людини і солідарність. Підготовлений на такій ціннісній основі, новий вчитель повинен бути здатним до “стирання” образу іншого як “ворога”; формування толерантності, зваже� ності і миролюбності; утвердження екологічного світогляду; виховання поваги до прав людини, демократії і солідарності. Стаття 5.5. Означені цінності, пронизані духом толерант� ності, – діяльнісної ідеології європейської спільноти, – у своїй взаємодії формують духовну платформу, на якій базується підготовка нового вчителя в країнах європейського простору. Стаття 5.6. Загальноприйнята духовна платформа педа� гогічної освіти не обмежує духовну свободу народів євро� пейського простору; вона може бути доповнена власними цін� ностями або ж надбаннями, запозиченими з культурного про� стору сусідніх народів. РОЗДІЛ 6 Основні компетенції європейського вчителя Стаття 6.1. Головним завданням підготовки нового вчи� теля є формування здатності (компетенцій) до практичної навчально�виховної дії на основі засвоєних знань, з певним умінням застосувати отримані знання в практичній діяльності. Стаття 6.2. Основними компетенціями, якими повинен володіти вчитель XXI століття, є: 1) компетенція науковця�дос� лідника; 2) інформаційна компетенція; 3) мовна компетенція (сучасний учитель має вільно володіти кількома європейськи� ми мовами); 4) адаптивна компетенція (учитель має бути адаптованим до сучасних реалій); 5) комунікативна компетен� ція (сучасний учитель повинен бути психологом, соціальним працівником); 6) здатність навчатися протягом життя. Стаття 6.3. Професіоналізм та здатність до його творчої трансформації в духовний світ дитини – найважливіша компе� тенція нового учителя. Стаття 6.4. Високий професіоналізм і компетенції учите� ля спрямовуються на формування повноформатного суб’єкта європейського процесу – людини глибоких знань і культури, носія гуманістичної філософії, світогляду і моралі, національ� них і загальнолюдських цінностей, на виховання вмінь, потре� би і прагнення їх реалізації в європейському і світовому життє� вому просторі. РОЗДІЛ 7 Провідні педагогічні технології Стаття 7.1. Ефективність діяльності педагога безпосе� редньо залежить від володіння механізмами та способами донесення змісту освіти до тих, хто навчається. Останнє пов’я� зується з так званими педагогічними технологіями – сукупні� стю процедур, засобів та способів вирішення педагогічних завдань, які застосовуються у певному алгоритмі. Стаття 7.2. Сучасні педагогічні технології та методика їх застосування визначаються змістом навчального предмету, загальними принципами педагогічного процесу, надбаннями культури та соціальної практики. Стаття 7.3. Педагогічні технології не підлягають догмати� зації; в основі їх застосування – право вільного вибору учите� ля, заснованого на його педагогічній майстерності та творчо� сті. Стаття 7.4. Педагогічні технології, що здійснюються з використанням власних наукових досліджень педагога, із застосуванням інформаційних засобів, мовних стратегій та дискурсних прийомів, визначаються “високими педагогічни� ми технологіями”. Стаття 7.5. Високі педагогічні технології забезпечують інноваційний характер розвитку педагогічної освіти, ефектив� ність навчально�виховної діяльності педагога. РОЗДІЛ 8 Практика в системі підготовки нового вчителя Стаття 8.1. Основою ефективності педагогічного про� цессу є педагогічна практика, що проводиться на оснащених відповідним чином базах навчальних закладів, а також на суча� сних підприємствах і в організаціях різних галузей господар� ства, освіти, охорони здоров’я, культури, торгівлі і державного управління. Стаття 8.2. Педагогічна практика має діяльний (трудо� вий) і предметний характер, є джерелом (і механізмом) освоєння соціального і педагогічного досвіду, постає у ролі критерію істини педагогічного процесу. Стаття 8.3. Практика забезпечує “занурення” особисто� сті в реальний виробничий процес, пізнання його не тільки ззовні, тобто на основі теоретичних знань, але й з середини, у всій повноті виробничої дійсності, конкретики, життєвості. Поза практикою підготовка майбутніх фахівців є явищем не� можливим. Вчителем, вихователем, наставником людина стає не тоді, коли вона освоїла певну суму знань, які має пере� дати учню, і навіть не тоді, коли вона оволоділа відповідними навчально�виховними методиками чи технологіями, а насам� перед тоді, коли вона зрозуміла життя таким, яким воно є, від� чула його справжність, виховала в собі якості неприйняття, відторгнення фальшу, упевнилась у своїй правоті як провідни� ка життєвої справедливості. Стаття 8.4. Сучасність вимагає радикальної модернізації практичної підготовки майбутнього вчителя, забезпечення її безперервності і послідовності впровадження таких її видів, як: а) ознайомча практика; б) культурологічна практика; в) виховна практика; г) навчальна практика; д) переддиплом� на (предметна) практика. Стаття 8.5. Особливе навантаження покладається на громадянську практику майбутніх педагогів; вона має наскріз� ний характер і здійснюється протягом всього процесу їх підго� товки; її головна мета – ввести майбутнього фахівця в систему суспільних відносин, сформувати громадянські якості, убез� печити вчителя від “споглядального” ставлення до життя, сформувати його активну громадянську позицію. РОЗДІЛ 9 Академічна мобільність учителя Стаття 9.1. Характерною особливістю становлення та функціонування нового учителя є високий рівень його акаде� мічної мобільності – здатності адекватно лабільно реагувати на зміни педагогічної реальності, знаходити відповіді на виклики епохи, пересуватись у педагогічному просторі відпо� відно до завдань, актуалізованих державною освітньою полі� тикою, або ж у відповідь на зміну життєвих обставин. Стаття 9.2. Академічна мобільність утримує учителя у тонусі готовності до змін державної освітньої політики, потребує підвищення рівня його адаптивних можливостей, формує платформу креативності, творчого підходу до педаго� гічної справи. Стаття 9.3. Академічна мобільність сприяє формуванню кроскультурних цінностей учителя, толерантності, налаштова� ності на співпрацю. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Європейські об’єднавчі процеси потребують якнайшвид� шого очищення, відродження гуманістичних сутностей, повернення їх у соціальний простір. Останнє має виконати учитель, підготовлений за єдиною шкалою базових кроскультурних цінностей, вироблених євро� пейською спільнотою в процесі її історичної еволюції. 3 �До 100�річчя від дня народження Марії Підтиченко ЖІНОЧА СПРАВА: У КУЛУАРАХ ОСВІТИ Матеріал приурочено до 100�річчя від дня народження Марії Максимівни Підтиченко – громадського і державно� го діяча, дійсного члена Академії педа� гогічних наук СРСР, учасниці Великої Вітчизняної війни, талановитого педа� гога, ректора Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького (нині – Національний педагогічний університет ім. М. П. Дра� гоманова) у 1956–1970 роках. Її б варто зарахувати до тих жінок зі сві� товим ім’ям, які своїм життям і громадською діяльністю доводили й продовжують доводи� ти, що не існує розмежувань між жіночою і чоловічою справою, є лише загальнолюдсь� ке високоморальне покликання, здійснюва� ти яке життєво необхідно. У 2012 р. виповнилось 100 років від дня народження Марії Максимівни Підтиченко – громадського і державного діяча, дійсного члена Академії педагогічних наук СРСР, уча� сниці Великої Вітчизняної війни, талановито� го педагога, ректора Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького (нині – Національний педагогічний універси� тет імені Михайла Драгоманова) у 1956�1970 роках. Марія Максимівна Підтиченко народи� лася у 1912 році на Слобожанщині. По закін� ченні харківської середньої школи у 1930�му році обрала навчання на історичному факультеті Харківського інституту народної освіти (у 1933 р. вишу було повернуто статус Харківського державного університету). Надзвичайно енергійна, комунікабельна, високої працездатності, наполеглива, често� любна, з ранньої юності вона – лідер і нат� хненний організатор громадського і комсо� мольського життя студентського колективу. Навчання юній Марії давалося з легкістю, тому багато ще займалася шефською робо� тою: працювала у селі на збиранні урожаїв, допомагала у місцевих виборах та культур� но�просвітницькій роботі. Так склалося за бажанням самої молоді, що студенти�комсомольці були першими в оборонно�масовій роботі: вивчали військову техніку, парашутизм, стрілкову і медсе� стринську справу. Велика потреба в освіче� них, відданих Батьківщині спеціалістах гос� тро відчувалася у сферах культури, науки, освіти. М. М. Підтиченко з чоловіком Ю. В. Зарубою, журналістом і письменником Студентка Марія від початку вирізнялася поміж своїх коліжанок умінням чітко мисли� ти, яскраво і образно висловлювати власну думку. Вона майстерно володіла великими аудиторіями слухачів на мітингах, вітчизня� них і міжнародних конференціях. Напевно, вже з того часу у дівчини почав проявлятися талант оратора. У 1934 році юна випускниця починає власну педагогічну діяльність: викладає сус� пільні науки та марксистсько�ленінську філо� софію у вишах Дніпропетровська. У 1939 році Марію Максимівну вже обрано секрета� рем Дніпропетровського обкому комсомолу, а в 1940 році на ХІІ з’їзді комсомолу України вона – секретар ЦК ЛКСМ України з пропа� ганди. Стрімкий ріст і на громадській і на 4 феміністські, пацифістські, антивоєнні жіночі організації всього світу. Марія Максимівна працювала разом із Ежені Коттон, Цолою Драгойчєвою, Долорес Ібарурі, Зінаїдою Гагаріною, Ганною Караваєвою, Ніною Попо� вою та багатьма іншими відомими представ� ницями жіночих організацій світу. Слабка половина людства впевнено виступала проти атомного, бактеріологічного і хімічно� го озброєння. Вони щиро вірили у мирне спі� віснування держав з різним соціальним устроєм, без фашистських настроїв. Марія Максимівна стала активним орга� нізатором і учасником паризьких і празьких Конгресів. У 1958 році вона – член делегації жінок України на сесії Генеральної Асамблеї ООН в Сполучених Штатах Америки. Пізніше – одна із засновників і керівників (у 1947 р.) Київської міської, а згодом і республіканської організацій Товариства “Знання”. студентів почали розглядати як важливу ланку загальної підготовки майбутнього вчи� теля. Кафедри педагогіки і психології, мето� дики викладання математики і фізики (про� фесори С. А. Литвинов, Д. Ф. Ніколенко, М. М. Миронов, Г. Г. Кордун, І. Є. Шимансь� кий, В. П. Дущенко та інші) працювали над поглибленням навчальних спеціальностей. Велика кількість методичних посібників, виданих досвідченими педагогами�методи� стами інституту; базові школи; запрошення досвідчених вчителів, директорів шкіл для читання лекцій студентам з питань педаго� гічного досвіду; численні поїздки до Пав� лиської школи талановитого педагога�гума� ніста Василя Сухомлинського – це дієві кроки, організовані ректоратом для практич� ного оволодіння професією вчителя. З метою залучення студентів до педаго� гічної діяльності активно запроваджувалася безвідривна педагогічна практи� ка – участь студентів у різних М. М. Підтиченко, ректор КДПІ видах позашкільної виховної імені О. М. Горького (1956–1970 рр.) роботи з учнями у групах подов� женого дня, керівниками гуртко� вої і секційної роботи, в дитячих кар’єрній драбині тим не менше не давався літніх таборах відпочинку. Практи� легко. Особливо це стосувалося складних ка наближала студентів до умов воєнних років. Але вперта й цілеспрямована майбутньої педагогічної діяльно� Марія Підтиченко поставила собі за мету – сті. ніколи не здаватися і не покладати рук навіть У 60�ті роки розгортаються під найсильнішим тиском долі. З початком міжнародні зв’язки інституту: Великої Вітчизняної війни сотні тисяч щирих обмін досвідом, навчальними патріотів добровільно стали воїнами Черво� програмами, методичною літера� ної Армії, понад десять тисяч – діяли у під� турою, дружніми візитами. Гостя� пільних обкомах і райкомах ЛКСМУ. Секрета� ми інституту були освітянські ріат ЦК ЛКСУ, у складі якого на той час прац� делегації з Великої Британії, Спо� ювала і Марія Максимівна, був бойовим шта� Еженні Коттон і Марія Підтиченко лучених Штатів Америки, Румунії, бом: очолював утворення комсомольського Німеччини, Польщі, Чехословач� підпілля і молодіжних партизанських з’єд� Згодом про всі життєві перипетії, дій� чини та інших країн. З офіційними і дружніми нань у ворожому тилу, організовував випуск газет і листівок, які розповідали про військо� ства світового масштабу, на яких була при� візитами у складі урядових делегацій Марія вий стан країни. Інформаційні повідомлення сутня, Марія Підтиченко розповідатиме у Максимівна відвідала багато країн. У творчому доробку Марії Підтиченко розповсюджували серед населення, підні� студентських аудиторіях. Очі молоді, що із маючи віру у перемогу над ворогом і закли� захватом слухатимуть лекції видатної жінки, з’явилися наукові праці з психолого�педаго� надихнуть пані Марію на науково�педагогіч� гічних проблем вищої школи і педагогічної каючи до опору окупантам. теорії, суспільно�політичного життя країни і Молодь на чолі з ЦК ЛКСМУ стала осно� ну роботу. міжнародного жіночого руху. У колективі з вою більш як мільйонної 1957 року відновлено видання інститутської армії ополченців. Ком� газети “За педагогічні кадри”, з’явився сомольці були там, де музей “Історія КДПІ імені О. М. Горького”. країні загрожувала най� Під умілим керівництвом Марії Макси� більша небезпека. мівни в інституті працювали відомі у педаго� Секретарі ЦК ЛКСМУ гічних колах наукові школи професорів працювали у жорстоко� М. О. Давидова, В. П. Дущенка, Д. Ф. Ніко� му режимі військового ленка, Д. О. Тхоржевського, І. Є. Шимансь� часу: їх можна було кого, І. І. Пільгука, А. П. Медушевського, зустріти в областях, М. Я. Брицина, В. Д. Войтушенко, Ю. Коби� серед комсомольців і лецького та багатьох інших талановитих молоді підприємств, в науковців. колгоспах і навчальних У 1970 році Київський державний педа� закладах, серед воїнів і гогічний інститут імені О. М. Горького був партизан, на комсо� нагороджений Почесною грамотою Прези� мольських активах і дії Верховної Ради УРСР за великі заслуги в численних мітингах. підготовці висококваліфікованих педагогіч� Після визволення них кадрів. України за заслуги у На загальних зборах Академії педаго� справі організації молоді 1945 рік. Франція, м. Лілль. Виступ на мітингу гічних наук СРСР у 1968 році за активну України на активну організаційну, наукову, навчально�педаго� боротьбу проти фашист� Вже у 1947 році вона захистить дисерта� гічну діяльність Марію Максимівну обрано ських загарбників багато комсомольських керівників було відзначено урядовими наго� цію, а у 1948–1950 та 1954–1956 роках дійсним членом Академії педагогічних наук родами. Марія Підтиченко увійшла до числа викладатиме суспільні науки, завідуючи СРСР. Окрім того, встигала Марія Максимівна тих, хто твердо відстоював мир власної дер� кафедрою у Київському державному інститу� жави, тому не випадково удостоїлась Ордену ті театрального мистецтва імені І. К. Карпен� трудитися й на політичній кухні, у 50–70�х Червоної Зірки (1945 р.), Ордену Вітчизняної ка�Карого. Найпочеснішою справою за свід� роках працювала депутатом Київської місь� війни ІІ степені, медалі “За доблесну працю у ченнями колег Марії Максимівни для неї кої Ради народних депутатів. Поряд з війсь� Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.”, а стало ректорство у Київському державному ковими нагородами велика організаційна, громадська, пропагандистська, науково�пе� пізніше – Почесного Знаку Радянського Комі� педагогічному інституті імені О. М. Горького. Післявоєнний період характеризувався дагогічна діяльність Марії Максимівни від� тету ветеранів війни і партизанського руху. Згодом ще буде багато ювілейних медалей гострою недостачею педагогічних кадрів для значена високими урядовими нагородами: до річниць Перемоги і відзначень свят шкіл в країні, тому відбудовувалась народна двома орденами Трудового Червоного Пра� Радянських Збройних Сил, але ті найперші, освіта. В педагогічному інституті відкривали� пору, орденом “Знак Пошани”, Почесним ся нові факультети: природничий, іноземних Знаком Радянського комітету ветеранів мабуть, були найвагомішими. Повоєння – новий період життя і діяль� мов, дефектології. Активно почало працюва� війни, Почесними Грамотами Президії Вер� ності Марії Максимівни. У 1944–1946 та ти вечірнє відділення. Вийшов новий “Закон ховної Ради УРСР, медаллю “А. С. Макарен� 1950–1954 роках Підтиченко працює секре� про школу”, і в атмосфері творчого пошуку ко” та багатьма іншими. Та, як вважала й сама ректорка, справа тарем Київського міськкому партії з питань колектив досвідчених і визнаних в країні пропаганди, активно повертаючи з воєнного викладачів інституту під керівництвом Марії зовсім не у нагородах, а у тому натхненні і забуття промислові підприємства і гро� Максимівни спрямував свої зусилля на оно� життєтворчих силах, які черпала Марія Мак� мадські організації. Натхненно, з властивою влення змісту навчального процесу, наси� симівна у рухливому молодому житті інститу� їй енергією Марія Максимівна бере участь в чення активними формами, методами, засо� ту. З цього жила й заради цього творила. організації Міжнародної Демократичної бами навчання. Постійно впроваджувалися Надзвичайно мудра й дивовижно красива, Федерації жінок. У 1945 році вона увійде в Іні� нові, активні й ефективні ідеї та форми робо� сміливо талановита й цілеспрямована осо� ціативний комітет зі створення МДФЖ та ти, залучалися технічні засоби навчання, бистість цієї жінки сьогодні уже надихає Президію цієї структури, де представлятиме програмоване навчання, посилювалося сві� молодь. тоглядне спрямування профілюючого пред� інтереси СРСР. Саме антифашистський комітет жінок мета, велика увага приділялася вивченню Наталя ТАРАСОВА, СРСР був складовою цієї міжнародної орга� мов та літератур, у тому числі й української. Людмила КУХ нізації, яка об’єднала у своїх рядах активні Зусиллями ректорату педагогічну практику БЕРЕЗЕНЬ 2013 �Актуальне інтерв’ю Ольга СУХОМЛИНСЬКА: “Школа зараз не посідає вагомого місця у житті дитини” Його педагогічні практики вико8 ристовують у всіх країнах світу, за теоретичними розробками навчають майбутніх педагогів, видають книж8 ки та ставлять за приклад. Як збері8 гаються педагогічні засади в родині Сухомлинських, як оцінюють освітні інновації та на що рекомендують звернути увагу – в ексклюзивному інтерв’ю викладача Драгоманов8 ського вишу Антонові Дробовичу для ІА “Наголос” з дійсним членом Національної академії педагогічних наук України, доктором педагогічних наук, професором Ольгою Сухом8 линською. – Ольго Василівно, як Ви вважаєте, чим відріз� няється сучасний український педагог від педагога Радянської України? – Якщо говорити про останній період, перед розпа� дом Радянського Союзу, то педагоги були досить різні. Якась частина пішла у педагогіку співробітництва, об’єднувались в громадські організації, у педагогіку творчості (на чолі із Олександром Захаренко) і, звісно, значну частину складали функціонери і ретранслятори. Взагалі в нашій професії це часто траплялося, коли вчи� тель ретранслював підручник, не думаючи, чи правиль� ний цей підручник, що там записано. Загалом же, укра� їнський радянський педагог був більш компетентний і професійно краще підготовлений. Вчителі більше чита� ли навчально�методичну літературу, не забували про твори для розвитку педагогічного світогляду. Більше того, педагоги часто передплачували серйозні літера� турно�публіцистичні видання, такі, наприклад, як “Новый мир”, де публікувались останні новинки. Зага� лом, педагоги були менш меркантильними. Вчитель не перебував у постійних роздумах про городи, дачі, заро� бітки, а більше думав про виховання своїх учнів. Думаю, що в цьому плані порівняння не на користь сучасного вчителя. Зрештою, в ті часи існував досить потужний учи� тельський рух. А чи є сьогодні в Україні учительський рух? Чи можна говорити про злагодженість та солідар� ність українських педагогів? Учительство було досить політично та соціально активне наприкінці 80�х років та на зорі незалежності України. Зараз це не настільки помітно, хоча формально збереглися деякі об’єднання, асоціації, наприклад, керівників шкіл, ліцеїв і гімназій. Однак, як не прикро, та вони стали придатком державних структур і ніякої влас� ної позиції, як правило, не висловлюють. – Що ж змінилося за ці роки? Чи далеко пішла українська педагогіка за останні 20 років? – За ці роки українська педагогіка позбавилася від� чуття меншовартості. Раніше все було зав’язано на Москві, а зараз ми бачимо самостійний розвиток, нова� торські ідеї, маємо можливість переймати та осмислю� вати західний досвід. До недавнього часу мені подоба� лося те, що не було втручання у зміст освіти. За часів перших наших президентів було так, що педагогічні про� блеми вирішувалися на професійних рівнях, у такий спосіб реалізовувався і зміст освіти. Зараз відбувається втручання у зміст освіти, що не є добрим знаком. Осо� бливо це відчувається у суспільно�гуманітарних пред� метах. До чого це може призвести, ми знаємо, напри� клад, за Оруелом. Адже учителю, школі належить вели� ка роль у суспільному житті. Здається, Бісмарку припи� сують вислів “Битву при Самдовій виграв прусський вчитель”. Ми знаємо, що можна отримати, якщо вихову� вати у відповідному дусі змалку… – У зв’язку з цим, невже сучасна система освіти не може виховати “Громадянина” з великої літери? – Враховуючи той факт, що фінансування шкіл здій� снюється на місцевому рівні, то, як то кажуть, “хто пла� тить, той і замовляє музику”. Більше того, запевняю Вас, якщо директор школи комуніст, то діти там будуть піонери. Якщо ж директор віруюча людина, то в школу будуть ходити священики. І не тільки церковники основ� них конфесій, але і менш відомих релігійних рухів. А там, де в області, районі або на рівні директора, учителя школа бере участь у громадських проектах, наприклад, “Європейський вибір”, “Ми – громадяни України”, там проводиться велика робота з формування сучасного громадянина, незалежно від регіону. Однак школа зараз не посідає вагомого місця у житті і дитини. Її вплив значно зменшився. Більшого ж значення набули суспільні комунікації та інформаційні БЕРЕЗЕНЬ 2013 технології. Поки що в нас є відносно вільна преса, тому діти можуть читати різні думки, знайомитися з матері� алами з Інтернету, а також виїжджати за кордон, бачити, як там живуть, брати участь в програмах за обміном тощо. Загалом, це дуже добре поз� начається на молоді. Загалом вважаю, що наша молодь хороша і громадсько�свідо� ма. – Продовжуючи попе� реднє запитання: чи вда� лося Україні подолати в освіті авторитарність, суб’єкт�об’єктність, ідеологічну обумовленість змі� сту освіти? – Перш за все, в нашій педагогіці, які б підходи не панували, завжди зберігається певна дистанція між учнем та учителем. Думаю, що навіть при пануючій осо� бистісно�орієнтованій парадигмі є достатньо вчителів, які тримають клас суто авторитарно. Стиль же викла� дання дуже залежить від, як я вже згадувала, директора, колективу педагогів школи та психолого�емоційних осо� бливостей вчителя. – Ви говорите про зміст освіти і про підходи до виховання. А які найбільш значущі проблеми суча� сного шкільництва Ви можете виокремити? – Першою проблемою, однозначно, можна назвати перенасиченість змісту освіти. Такої кількості навчаль� них предметів, які кожного року або змінюються, або додаються, немає, мабуть, ніде в цивілізованому світі. Друга проблема витікає з першої – ми поводимо себе в освіті так, наче ми дуже багата країна. Ми рівняє� мось на найбагатші країни, але ж по факту – ми бідні і не маємо засобів для такого. Нам, як то кажуть, слід “по одежке протягивать ножки”. Тому обов’язковою має бути не 11�річна освіта, а 9�річна, а далі – як хто хоче. Хтось отримуватиме робітничий фах, а хтось буде далі вчитись у школі. Задекларувавши обов’язкову 11�річну освіту, ми, фактично, зробили обов’язковою вищу осві� ту. І це за умови, що немає серйозної системи відбору. От мій онук, наприклад, два роки назад закінчив школу і всі без винятку його однокласники, як би погано хто не вчився, стали студентами. Такого в нормальних країнах не буває. Звісно, буває, що всі пробують вступати до вишу, але в інших країнах здійснюється жорсткий відсів уже в процесі навчання. Третя проблема – ми мало приділяємо уваги пере� вірці того, якою насправді є наша освіта. У нас відсутній моніторинг. Вважаю, що варто на деякий час призупини� ти новації, інновації і тверезо оцінити освітню реаль� ність. Наприклад, треба визначити, яка у нас мовна гра� мотність, математична грамотність. Тобто встановити реальний рівень людського розвитку. Ми не беремо уча� сті ні в міжнародних вимірюваннях, ні в проектах, що здійснюються в межах держави. Наприклад, Росія обов’язково бере участь у них, а ми – ні. І це при тому, що якість освіти у нас з кожним роком падає. – Як Ви оцінюєте введення і практику ЗНО? – Думаю, що це був позитивний крок. Без сумніву. Однак вважати, що це панацея, не зовсім правильно. Окрім того, ми не відпрацювали цей механізм до кінця. Наразі виходить, що школа втратила свою значущість як загальнокультурний, загальноосвітній феномен. Ні для кого не секрет, що діти в старших класах не вчаться і не займаються своїм розвитком, а готуються до здачі ЗНО. Зокрема це стосується учнів випускних класів. Останні� ми роками я спостерігаю не дуже добру тенденцію – завищення балів атестату. Вчителі, з меркантильних причин, завищують оцінки випускникам, щоб вони мали більший загальний бал (ЗНО + середній бал атестату, – Ред.) при вступі до вишів. Батьки просто купують ці оцін� ки. А загалом, ЗНО – це хороша ідея, але, як завжди, маємо проблеми з реалізацією, накладається, так би мовити, українська специфіка. Безсумнівним позитивом введення ЗНО є те, що здібні, талановиті діти, особливо з села, які добре вчилися у школі, отримали можливість вступити до нормального вишу без хабарів. До введен� ня ЗНО це було практично неможливим. – Згадуючи про Вашого батька Василя Сухом� линського, чи бачите Ви сьогодні в Україні фахівців, які б могли претендувати на звання народного педагога, працювали б на дуже високому рівні, як колись сам великий український педагог? – Дуже багато зараз таких директо� рів і вчителів, котрі добре працюють. Наприклад, є такий дуже талановитий директор школи Петро Лосюк в При� карпатті. У нього діти вивчають народні ремесла, поєднують навчання, працю і мистецтво. От нещо� давно пішов із життя прекрасний педагог, народний учитель, директор Сахнівської загальноосвітньої школи Черкаської області Олександр Захаренко. Багато у нас таких гідних людей. – А якщо говорити про визначних теоретиків, таких як Песталоцці чи Коменський… – Українська земля багата такими особистостями, але все ж вона їх народжує не так часто. Думаю, що ось� ось уже і з’явиться хтось такого рівня. Ще почекаємо (сміється). – Наскільки дієвою та застосованою є спадщи� на Василя Сухомлинського у ХХІ столітті? Тільки теоретичні чи й практичні моменти теж приверта� ють увагу сучасних вчителів, викладачів? – Сьогодні ідеї та концепції Василя Сухомлинського надзвичайно широко застосовуються у дошкільній осві� ті. Це стосується напрацювань із розвитку мислення, мовлення… Є навіть цілі дитячі садочки, які працюють за системою Сухомлинського. Він написав багато художніх мініатюр – оповідань, притч, казок, замальовок, в яких закладений педагогічний та дидактичний сенс. Зараз у світі досить поширена освітня програма під назвою “Філософія для дітей”, яку запровадив американець Метью Ліпман. Навіть до неї включили казки Василя Сухомлинського. Це не дивно, адже саме філософсько� педагогічне переважає у художній спадщині Сухом� линського. Його дуже турбувала проблематика освоєн� ня дитиною світу, вироблення світогляду, моральності. В його спадщині багато справжнього гуманізму. Не про� сто загальних фраз, а порад по роботі із розумово від� сталими дітьми, учнями із фізичними вадами або просто психологічно складними. Ми навіть книжку нещодавно випустили – “Обережно: дитина!”, в якій зібрали усі твори й уривки з творів Василя Олександровича, де йдеться про обережний, зважений підхід у роботі зі складними дітьми. Ще, принагідно, можна згадати про інклюзивну освіту, яка стає нині популярною. Так от, Сухомлинський ще в 60�х роках говорив про спільне навчання звичайних дітей та дітей із певними вадами. – Яку пораду Ви б могли дати сучасним батькам, котрі віддають дитину в школу/ виш? – Ооо… Не люблю давати якісь поради. Можливо, лише одне скажу – любити дітей. Не кидати їх напризво� ляще, не залишати їх на самоті зі своїми проблемами. Не сподіватися на школу, державу тощо. Треба намага� тися зрозуміти дитину навіть тоді, коли ти її не розумієш і не зовсім поділяєш її захоплення. Впевнена, що тільки любов може зробити людину людиною. Це можу сказа� ти як педагог, мама і бабуся. – Дякую за цікаву розмову. Антон ДРОБОВИЧ, викладач кафедри філософської антропології НПУ імені М. П. Драгоманова Світлини Івана ЄРОХІНА 5 �Позанавчальна розмова ТЕПЛА ЧИ М’ЯКА, ПОЕТ ЧИ ВИКЛАДАЧ? Сьогодні у рубриці “Позанавчальна розмо8 ва” історія професора кафедри культурології БІЛЬЧЕНКО Євгенії Віталіївни. Однак все, про що йтиме далі мова, – швидше спосіб життя, аніж хобі. Та як не скажи, суть незмінна: поезія – невід’ємна частина її буття в стінах універси8 тету та поза ними. – Я так розумію, “великих грошей” поезія не – Яка мова вам ближча? Не осуджують Вас, що приносить? Ви, викладач Національного педагогічного універ� – Знову таки, не люблю, коли поет репрезентує пое� ситету, пишете здебільшого російською? зію як ремесло. Поет повинен мати руки й ноги, щоб – Я – маргінал. Такий собі свідомий номад і апологет заробляти на життя. Поетичною творчістю нині багато дружби народів. У розмові з націоналістами я – космо� не заробиш, взагалі її комерційного зиску іноді ледве політ, з космополітами – націоналіст. Як писав наш вистачає, щоб покрити оренду за зал. Гонорари теж не є живий класик Євгеній Олександрович Євтушенко: “Ты – джерелом виживання. Єдиний вихід – стати арт�мене� вечно третий, ты ни с кем, над схваткой” (Цитата з джером, зробити поезію справою організації фестива� поеми “Голуб в Сантьяго” – О.К). Навіть докторську – Євгеніє Віталіївно, як давно Ви пишете? лів чи видавництв, тоді можна на цьому заробити, але я дисертацію захистила з проблеми діалогу як царства – Пишу з моменту початку письма. Звісно не письма цим займатися не маю бажання і прагма� спілкування між Я, Ти і Третім, – як такого, але, майже за Жаком Дерріда, здається, що тичного хисту. мабуть, підібрала тему під самоза� писати почала раніше, ніж говорити усно. Як навчилася – Чи допомагає творчість у викла� спокоєння. Я – свідома українка, шкрябати літери на картоні – записала якийсь віршик дацькій роботі, чи, навпаки, заважає? духовною малою вітчизною вважаю про пролісок. Як зараз пам’ятаю, зеленим фломасте� – Творчість допомагає викладати, бо Західну Україну, але при цьому своє ром. Нині знайшла і, дивно, – це мене не дуже розчули� будь�яка творчість перетворює вчителя з найбільше визнання як поет здоб� ло. Ніби стало соромно. Один з героїв Мілана Кундери дидактичного опудала на екзотичного ула на Донбасі і в Криму. Маю так само знайшов свій юнацький щоденник і порвав ельфа за кафедрою. Чи може творчість близьких товаришів з Московсько� його, комплексуючи за своє хлоп’яче минуле. Я, звісно, заважати викладанню? Ну, якщо зважити, го патріархату. Українську відчуваю віддала той милий аркушик родині на зберігання, але що під час семінару починають складати� мовою мук мого дитинства, щось на “рву” себе ранню – особливо тінейджерського періоду – ся вірші у голові, то так, але, гадаю, це не зразок ностальгічного поклику з доволі часто. проблематично. (Тут посміхнувся вже я – лісу. Російську мову вважаю мовою – Євгенія Більченко – більше поет чи викладач? О.К. ). Страшніше, коли, навпаки, викла� своєї особистої думки і свого осо� – Тут немає ступенів порівняння. Зрозумійте мене дацька робота заважає творити – до того бистого почуття, що є джерелами правильно, я не ухиляюся від відповіді, намагаючись ж, творити не тільки у поезії, але й у сам� творчості. Улюблена лінія у філосо� знайти рятівний баланс для слабкодухих. Це просто дві ому викладанні, коли рутина витісняє фії – російське православ’я. Дивно, різних якості, не порівнювані речі, як тепле та м’яке. творчий початок з усього, що робиш. написала з десяток більш�менш Поет – органічно�фізіологічна функція єства. Викладач – Слава Богу – я усвідомлюю, що це дійсно читабельних поезій українською, ремесло, професія. Улюблена, обрана як сковородинів� велика милість Його, – що моя викладаць� які не вважаю надто талановитими. ська “сродна праця”, – за покликанням. Обрана, до речі, ка робота, яка забирає у мене дуже бага� Фестиваль Але вони виграли престижний кон� як єдине діло, яке не заважає писати, ба навіть сприяє то сил, не заважає моїй творчості. Я взага� “Каштановий дім” в Києві курс. Це доводить, що конкурси у письму. Поезія не може бути улюбленою справою, лі не знаю, чи здатна будь�яка цікава робо� нас відіграють посередність. Ні, оскільки це ані справа, ані дозвілля – нічого з того, що та заважати поету бути поетом, якщо людина пише у мене не засуджують за мову. Мовне питання – взагалі пов’язане із статусно�рольовою позицією. Для мене це метро, у вбиральні тощо. штучне і надумане. процес дихання. Але якщо мене запитають “хто я” десь – Якщо стане вибір між літературою та викла� – До якої течії Ви себе б віднесли у сучасній посеред вулиці чи за кавою, – миттє� данням, то куди підете? українській літературі? ва ідентифікація! – скажу: “Поет” – Класне запитання. У літерату� – Російськомовний поет�патріот України, маргінал (тому і викладач, тому і все решта). ру… Скоріше так, якщо буде вибір академічної закваски, хіппі з претензіями доктора куль� – Яке найважливіше для Вас на між викладанням і можливістю писа� турології. сьогодні досягнення у літературі? ти ручкою на папері (забороняли ж – Чи варто бути поетом (письменником)? – Коли мені кажуть про “дося� таке у тюрмах), оберу можливість – Якщо можете не писати, не пишіть. Слава – ефе� гнення”, хочеться хапатися за пісто� писати, бо без цього я помру. Але мерна жадана ілюзія, а боляче буває дуже і дуже. якщо буде вибір між викладанням і лет (жартує). Не тому, що їх нема, а можливістю брати участь у богемній тому, що не знаю, що вважати такими. Спілкувався тусовці, що нині модно називається З точки зору соціуму – маю низку Олександр КОЗИНЕЦЬ “сучлітпроцесом”, оберу не “суч…”, а перемог на міжнародних літератур� викладання. них конкурсах, слемах, дуелях тощо, – Ким мріяли стати з дитин� маю три літературних збірники ства: поетом чи викладачем? (останній – у співавторстві з поетом – “Космонавтом” (Сміється). Юрієм Крижановським), мене знають Поетом не мріяла, бо ми вже домо� БІЛЬЧЕНКО Євгенія Віталіївна. Народилася та і читають у мережі і поза нею. От ноут� вилися, що людина не може мріяти, живе у Києві. бук виграла у Донецьку, який тут же як їй рухати щелепами під час жуван� У 2002 році закінчила Київський національний шваркнула об київський асфальт під ня чи ребрами під час дихання. Смак університет культури та мистецтв (спеціальність час жвавої суперечки. Але вважаю, до викладання прийшов із самим “Культурологія”). що найважливіше досягнення – це те, викладанням, коли відчула спорідне� У 2006 році захистила кандидатську дисерта8 що зуміла не вляпатися у жодну хал� ність викладання акторству і взагалі цію на тему “Педагогічні погляди Климента Смо8 епу на зразок структури, сили, партії Виступ у кафе “Диван” артистизму. Якщо серйозно, мріяла лятича в контексті діалогу культур”, ставши кан8 та спілки і зберегти здатність говори� таки стати актором. Мабуть, ця мрія дидатом педагогічних наук. ти правду у поезії. нині намагається втілитися зразу у трьох опосередкова� Доцент кафедри культурології Інституту філо8 – Отже, Ви не є членом Національної Спілки них публічних видах діяльності: викладацькій (викладач софської освіти та науки Національного педагогіч8 письменників України? – це любов, акторство плюс знання), декламаційній і ного університету імені М. П. Драгоманова. – Відмовилася. Мала з десяток можливих рекомен� власне театральній (пробуємо зі своєю арт�групою Нещодавно захистила докторську дисертацію дацій, всяких побрехеньок, вже почала кудись подавати “Бенд МеТа” робити літературні спектаклі). “Культурологічний дискурс філософії діалогу: на свідоцтво, потім відкликала. Щось “перемкнуло” у – Що б Ви порадили почитати студентам? Чужий. Інший. Ближній. Третій”. голові, і я подумала: “Більченко, куди ти лізеш?” Може, – Ох… Я й так їх “дістаю”. Але наразі скажу те, чим Член Редакційної колегії Міжнародного літера8 ще полізу, хто знає, мені пропонують. Це як хабар – якби хворію зараз. Мілана Кундеру – всього – пізнього, ран� турно8мистецького журналу “Ренесанс” (Київ). не пропонували, а ви не брали б, то нема чим гордити� нього, чеського, французького, особливо роман “Жарт” Публікувалася в журналах “Золотой век”, “Ренес8 ся. Я жартую (сміється). та “Вальс на прощання”. Прекрасна його одна з останніх санс” (Київ), “Art8ШУМ”, “Літера_Dnepr” (Дніпро8 – Чи слідкують Ваші студенти за Вашою творчі� речей – книга “Незнання”. Залюбки порадила б перечи� петровськ), “Склянка часу” (Канів – Менхенгла8 стю? тати Володимира Маяковського. По�новому допомагає дбах), “Дети Ра” (Москва), “Зинзивер” (Санкт8Пе8 – Сподіваюся. Принаймні, на своїх концертах я їх дивитися на еротизм Чарльз Буковськи. Одна з улюбле� тербург), “Писатель. XXI век” (Санкт8Петербург), іноді бачу і коментарі на сторінках соціальних мереж них книг – Кен Кізі “Політ над гніздом зозулі”. І, звісно, “Дарьял” (Владикавказ) та інших. лишають. Я терпіти не можу, коли користуються своїм мої “сакральні” автори – Чехов та Селінджер. Окремі твори друкувалися в альманахах службовим статусом чи посадою, скликаючи студентів “Сучасний Ренесанс”, “Каштановий дім” (Київ), на “обов’язковий” концерт. Я цього не роблю, Бог сві� “Крила” (Луганськ), “Пушкинское кольцо – 2010” док. Єдиний виняток – в Острозі, моїй певного роду (Черкаси), в антологіях “Пушкінська осінь в Одесі духовній вітчизні, коли чудовий друг і поет Анатолій Кри� – 2009”, “Ми пам’ятаємо ... (194582010)”. ловець влаштував мій концерт перед студентами спе� Україномовні твори публікувалися в журналах ціальності “Літературна творчість”. Я пішла на це, бо “Золота доба”, “Ну що б, здавалося, слова ...” була спокуса виступити перед майбутніми поетами – (Київ), “Просто неба” (Львів), в альманахах “Вито8 щось на зразок майстер�класу. А так, я даю концерти у ки” (Острог), в антології “Літпошта (збірка моло8 рок�клубах, арт�кафе, фестивальних майданчиках. Були дої поезії, і не тільки...)”. випадки безоплатних виступів у монастирі, психлікарні, Автор збірок поезії “Моя революція” (2009), будинку для ветеранів. Вважаю, що платні виступи у “Жесть” (2010), “Олександрія – 208” (2010, у спі8 кафе – це нормально, адже людей не зганяють з пари вавт. з Ю. Крижановським). “на бал”: вони просто приходять туди й платять гроші за Вірші автора в перекладі на українську мову виступ артиста – не викладача, який пише вірші, а саме В. Богуславської опубліковані в антології “А укра8 поета. Поезія – це дихання, а от виступ – це вже праця, їнською – так” (2010). подібна до лекції, тож за працю треба платити. Я ж сама плачу, якщо концерти моїх улюблених авторів платні. Читання поезії на Першому з’їзді поетів Але на свої концерти пускаю усіх, хто й не має коштів. Довідка 6 БЕРЕЗЕНЬ 2013 �Рецензія Студентське життя СЕРІЯ “АНТОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДУМКИ” СМАЧНОГО, ШАНОВНІ ДРАГОМАНОВЦІ! Як і обіцяв для студентів ректор Національного педагогічного універси8 тету імені М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко, у виші в цьому навчально8 му році запрацював навчально8вироб8 ничий комплекс “Студентська їдальня”, який забезпечуватиме якісне й порівня8 но недороге харчування для усіх драго8 мановців. 28 лютого 2013 року Віктор Петрович урочисто перерізав стрічку біля дверей першої студентської їдальні у головному корпусі університету, де вже застав перших “дегустаторів” смачної кухні. Про те, що вона дійсно смачна, ректор дізнався якраз від самих студентів, та й сам вирішив спро� бувати, замовивши собі звичайний сту� дентський обід. Загалом меню в таких їдальнях оновлю� ються щодня і приблизно складаються з перших страв, що у фінансовому плані кош� тують від 4 до 7 грн. за порцію; других страв, куди можна обрати котлету, биток, смажену рибу, запечене м’ясо та гарнір на свій смак: від звичайної гречки до овочево� го рагу. Це обійдеться у 10�12 грн. Для тих, хто полюбляє більш легке харчування, кухарі пропонують широкий список легких салатів і закусок. Для ласунів у меню тістеч� ка, торти, пиріжки та великий асортимент соків і компотів. Подібні відділення “Студентської їдаль� ні” відкриваються в усіх навчальних корпу� сах НПУ, розраховані на студентів та викла� дачів вишу. Як пообіцяло керівництво, до кінця навчального року усі драгомановці харчуватимуться здорово й дешево. СЕРІЯ, яка пропонується читачу, включає в себе філософські твори українських мислителів минулого. В рамках цієї серії планується перевида� ти найбільш цікаві та оригінальні твори видатних представників української філософської думки ХVІІІ, ХІХ, початку ХХ ст. Зокрема, планується перевидати праці представників романтизму та епохи Просвіти, а саме Я. Козельського, П. Лодія, Й. Шада та ін. Також будуть перевидаватись найбільш значні твори професорів філософії Київ� ської духовної академії, таких як П. Авсенєв, Д. Богдашевський, С. Гогоць� кий, В. Екземплярський, В. Карпов, П. Кудрявцев. Й. Міхневич, Ор. Новиць� кий, П. Ліницький. Крім того, в рамках серії вийдуть твори представників університетської професійної філософії, таких як В. Зеньковський, О. Гіля� ров, О. Козлов, Я. Колубовський, Г. Челпанов. Зокрема, вже у 2012 та на початку 2013 рр. філософська громадськість України мала змогу ознайомитись з 1�м томом праць П. П. Кудрявцева (1868–1940), 1�м томом праць П. І. Ліницького (1839–1906) та 1�м томом праць В. М. Карпова – професорів філософії Київської духовної академії другої пол. ХІХ – початку ХХ ст. (Див.: П. П. Кудрявцев. Сочинения : в 2 т. / под ред. А. Г. Волкова, авт. вступ. ст. Н. Г. Мозговая. – Мели8 тополь : Издательский дом МГТ, 2012. – (Серия “Антология украин8 ской мысли”). – 332 с.; П. И. Линицкий. Сочинения : в 5 т. / ред. А. Г. Волков, авт. вступ. ст. Н. Г. Мозговая. – Мелитополь : Издатель8 ский дом МГТ, 2012. – (Серия “Антология украинской мысли”). – 455 с. ; В. Н. Карпов. Сочинения в 3 т. / ред. Н. Г. Мозговая, А. Г. Вол8 ков, авт. вступ. ст. Г. А. Поперечная. Мелитополь : Издательский дом МГТ, 2013. – (Серия “Антология украинской мысли”). – 355 с. Необхідність такої серії зумовлена тим, що до сьогодні більшість праць українських філософів означеного періоду лишається абсолютно невідо� мою широкому загалу науковців. Руйнація національної культури, яка від� булась у першій половині ХХ ст., вимагає сьогодні від нас активної її розбу� дови. Саме цим пояснюється актуальність видання робіт українських філо� софів минулого, адже вони складають золотий фонд національної культу� ри України, і ознайомлення з їх творчим спад� ком сприятиме процесові фор� мування у май� бутніх поколінь національної гідності та самоідентифіка� ції. Прес�служба університету Григорій ВОЛИНКА, проректор з наукової роботи, професор Студентське життя МИ ДЕБЮТУЄМО – ЗА НАМИ МАЙБУТНЄ! Harlem Shake від ІПП Студентство активно перевтілювалось в різні образи 26 лютого в гуманітарному корпусі НПУ імені М. П. Дра8 гоманова пройшов загальноуніверситетський фестиваль8 конкурс “Дебют першокурсника”, який організували Сту8 дентська Рада та Центр культури та мистецтв. Кожен з уча8 сників фестивалю намагався зробити свій виступ не схожим на інші, хоча деякі ідеї інколи були схожі. Але, як кажуть, “генії мислять однаково”. Зала була заповнена ще за півгодини до початку концерту, а глядачі все приходили і приходили. Студенти не хотіли йти і тому в очікуванні виступів команд своїх інститутів розміщувались біля сцени, між рядами тощо. Після кожного виступу зала буквально вибухала шквалом оплесків та позитивних емоцій. Під час фести� валю студенти підтримували одне одного, адже драгомановці – одна велика родина! Інститут політології та права у гумористичній формі показав боротьбу “Білого та Чорного”, використавши як основу казку Лью� іса Керрола “Аліса в Країні Чудес”. Особливо запам’яталися такі персонажі, як Чеширський Кіт та Капелюшник, їх фрази студент� ство одразу підхопило і почало цитувати після заходу. Інститут мистецтв довів, що вони й справді професіонали, дивитись їх танці – насолода. Тим паче номер був підготовлений з ноткою гумору і сприймався легко. Інститут іноземної філо� логії можна сміливо назвати майстрами імпровізації – вони підготували творчий і музичний номер, який викликав цікавість у глядачів. Студенти Інституту перепід� БЕРЕЗЕНЬ 2013 Оплески глядачів готовки та підвищення кваліфіка� ції вже детально вивчили всі аспекти студентського життя, тому зробили виступ у форматі новин. Після виступу всіх інститутів журі підрахувало оцінки і оголо� сило переможців: – третє місце посіли одразу два інститути – Фізико�матема� тичний та корекційної педагогіки та психології. Перші вразили своєю згуртованістю і продемон� стрували це в своєму музично� провокативному перформансі зі склянками. Другі показали нам історію Луї Брайля – творця відо� мого шрифту для слабозорих; – друге місце зайняв Інститут політології та права. Студенти висвітлили інтернет�тенденції, показавши усім, що вони йдуть у ногу з часом; – перше місце виборов Інститут філософської освіти і науки! Філософи, не роблячи від� ступу від своєї майбутньої спе� ціальності, зобразили боротьбу добра і зла – світлого і темного, змішавши класику та сучасність. Щиро вітаємо призерів та учасників заходу! Студентство вкотре довело, що воно вміє як навчатись, так і проводити куль� турно�мистецькі заходи. Сьогод� нішній дебют першокурсників на сцені є запорукою нових перемог у майбутньому. Богдана ШУЛЬГА, студентка І курсу Інституту корекційної педагогіки та психології 7 �До дня 8�го березня ОЛЕКСАНДР КОЗИНЕЦЬ Автор поетичних, прозових, публіцистичних текстів; літературно�ми� стецьких проектів “Щоденник”, “Щоденник. Re: make”, літературно� екологічного проекту “ПРОдайте їсти”; музи� кант. Пише вірші з 10 років. Публікувався у різних збірках, в літературних журналах та альманахах “Холод� ний Яр” (Черкаси), “Дніпро” (Київ), “Склянкачасу” (Канів), “Літіум”, “Ліра” (Хмельницький), “Філео+Логос” (Жито� мир), “Березіль”, (Харків), “Дзвін” (Львів), інших. Перемо� жець рейтингу тижневика “Освіта” “Освітянин року – 2012” за реалізацію проекту “Щоденник. Re: make”. Викладач та аспірант кафедри логопедії Національ� ного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. 3. Матерів Наші сльози… І руки, мов кремом намащені… Ви поїдете, Та схід сонця ми разом бачимо. Ви на відстані… І здається, так важче нам… Та любов до дітей – Поза виміром, часом, В Б А Г А Т О З Н А Ч Н О С Т І. Ви поїдете, і здається, Не скоро будете. Сійте світло вже дітям своїм (Вам же є кому!) Жінка – сходинка, жінка – схованка І пробудження Невідомого, неповторного, Н Е В І Д’ Є М Н О Г О. Невідомого, невід’ємного, Себто вічного. Те, що хибне – водночас є істинним. Матір, жінка, кохана, подруга, дівчина… Всепроникна, розумна, а значить – В О І С Т И Н А! *** Триптих (мамі, мами, матерів) 1. Мамі Кажуть, молитви Отцям не всесильні. Лиш віра й любов З дитинства тримають фундамент. Чи плакали очі? – Вони голосили! Що хочуть додому, на землю праотчу, До мами… Ми вічності й часу Намиста позичили вдосталь, Щоб душі споріднені Грілись любов’ю не марно. Я знову приїду додому Як син чи як в гості, Як давній твій друг, А значить, як син (бо до мами). Хай вечір до ніг тобі вклониться Співом і словом. Я можу розвіяти сумніви та хвилювання. Блаженна і світла (бо матір – основа), В якій – мої злети, З якої – мої починання. 2. Мами Не чути крику… Біль… Різке світло… Чому він мовчить? Ох, нарешті заплакав! – Подайте мені Мого вже дорослого сина. Так, вже дорослого! …він ще у лоні сказав слово “мама”! Вона Жодного разу нІкому Не казала про біль. Проте, Кожного разу ДушА боліла сильніше. Вона Жодного разу нІчого Не скаже й тобі, хіба що споКійно нАпише про тебе віршик. ЗаЖурені очі ходитимуть тІнню вночі. Нічого Не вдієш… В думКах: “І не кращА, й не гірша” Лиш свіЖе “курли” білоснІжних весняних ключів Їй з Неба відправить: “Ти – жінКа, ти – матір, Ти – іншА” *** Молишся тихо і спиш спокійно. Пізно. Самотньо. І холодно. В тебе у серці народжена двійня, Його подарунок: два голуби. Мріяла раєм прогріти свій закрам, Вечір побачити в зорях. Холодно. Темно. Місяць заплакав. Вікна про вічність говорять. Тінню ходитимуть заспані рими, Біль відведуть від ікони. Зустріч завершена... Два пілігрими В серці утворюють коло. Тобі вище Розкидаєш вбрання по чужих темно�сірих кутках І, неначе вдова, знов голосиш про листя і осінь. Окуляри нові, захищають надійно твій страх. Окуляри чужі, як і ти – запозичена зовсім. Не своя, не така, не ребро. Запікає палітра малюнки. Ти не чуєш тепер. Знов агов? Ти не хочеш несправжніх стосунків. Ще не час або вже не формат. І на сукнях твоїх витанцьовують миші. Феромони з вином розмішали п’янкий аромат. Третій поверх... Його... А тобі?.. Тобі – вище!.. *** Старезна баба сновигає в осінь. Сухі гілки їй сипляться під ноги. Вона іде, і ноги в неї босі, Вона іде у пошуках дороги. Ціпок під руку. Розв’язавши вузлик, Окраєць хліба дістає тремтяче. Ковтає сльози та у рот беззубий Кладе той хліб, жує і тихо плаче. Опало листя… Ліс стрічає снігом. Вона спинилась, їй забракло сили. Таки дійшла. Усе навколо біле… Старезна баба знов мала дитина. Любов’ю… Вона буде йому Марією Коли ввечері прийде Мариною Він покличе її Наталею А вже зранку розбудить Ольгою Вона вдень відгукнеться Катею Своїм друзям назветься Сашею На роботі залишиться Вірою Хоч колеги зовуть її Надею Але вкотре… не буде…. …Любов’ю Фотопрогулянка бульваром Фотофакт 1 березня 2013 року в Інсти8 туті фізичного виховання та спорту Національного педа8 гогічного університету імені М. П. Драгоманова відбулося урочисте відкриття аудиторії імені доктора педагогічних наук, професора Юрія Тимофі8 йовича Похоленчука. На заході були присутні про� ректор університету з дистанційної освіти та інноваційних технологій навчання Анатолій Кудін, дирек� тор Інституту фізичного виховання та спорту Олексій Тимошенко, колеги та друзі Юрія Тимофійови� ча, який понад 40 років очолював кафедру фізичного виховання та спорту, що нині змінила назву на кафедру олімпійського і професійного спорту Інституту фізичного виховання та спорту НПУ. Світлина Геннадія ЦЕЛКОВСЬКОГО Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. БЕРЕЗЕНЬ 2013 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2013 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 3 (1631) (березень 2013 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-14 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 3 (1631) (березень 2013 року) газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2013. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/194 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/e46cfa7c0ae5e048786ad339faf2fe6c.pdf 6f7b3561886245aec8689ed955d30c0f Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 4 (1632) (квітень 2013 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/15">Педагогічні кадри. 2013 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 4 (1632) КВІТЕНЬ 2013 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Гала�концерт ФАRTуємо! 17 квітня 2013 року у виші відбулася зустріч переможців рейтингу “Кращий студент – 2013” з академіком, засновником гуманної педагогіки Шалвою Амонашвілі Офіційно Відбулась зустріч у Посла Німеччини в Україні 25 КВІТНЯ 2013 року ректор Національного педа� гогічного університету імені Михайла Драгоманова мав офіційну зустріч з Надзви� чайним і Повноважним Послом, д�ром Крістофом Вайлем. Мета візиту – узгодження деталей поїзд� ки української делегації ректорів педагогічних уні� верситетів для участі у ІІ Форумі Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи у Франкфурті�на� Майні. У програмі з’їзду плану� ється обговорення та прийняття стратегіч� ного документу – аксіологічної платформи підготовки нового Вчителя для об’єднаної Європи ХХІ століття – Педагогічної Консти� туції Європи. Цей документ підтримали представники країн – членів Асоціації, а його текст попередньо було схвалено на засідан� ні Президії Асоціації у жовтні минулого року в Празі. Посол Німеччини в Україні д�р Крістоф Вайль висловив свою підтримку в організації цього заходу та всіляке сприяння в його про� веденні. Віктор Андрущенко натомість підкре� слив важливе значення проведення з’їзду саме в Німеччині та стратегічне завдання документу в об’єднанні зусиль європейсь� ких країн задля підтримки престижу Вчите� ля, підвищення духовного потенціалу Євро� 18 квітня 2013 року в Національному педаго' гічному університеті імені Михайла Драгома' нова відбувся феєричний гала'концерт фестивалю “Фарт”. Цьогоріч переможців визначали у номінаціях “Художнє слово”, головни� ми призерами якої стали Ірина Кукурудза (лауреат ІІІ ступеня), Богдан Кучер (лауреат ІІ ступеня) та Вік� торія Хоменко (лауреат І ступеня); “Хореографія”, в якій нагороди отримали Вікторія Тищук (за кращий сценічний образ), Анастасія Пінчук (за відданість фестивалю), звання “Надії фестивалю” отримали “Містери іноземної філології”. Головними призерами номінації “Хореографія” стали: колектив “Резонанс” Інституту розвитку дитини (лауреати ІІІ ступеня), Лілія Філіц (лауреат ІІ ступеня), Олена Обух (лауреат ІІ ступеня), пара Дарії Кісєль та Сергія Міщенка (лауре� ати І ступеня). У номінації “Вокал” свою перемогу вибороли Яна Саць (лауреат ІІІ ступеня), Іван Рубаненко (лауреат ІІ ступеня), Анна Якушко (лауреат ІІ ступе� ня), Олександр Козинець (лауреат ІІ ступеня), Євгенія Хміль (лауреат І ступе� ня). Гран�прі ж отримала солодкоголоса Тетяна Хомич. Відкриттям конкурсу аматорів став Олександр Міронов. Жоден призер не залишився без подарунків. Всі отримали грошові нагоро� ди, а комусь пощастило на путівку на море або квиток на танцювальний фести� валь. І глядачі, і учасники, і організатори отримали величезне задоволення від проведеної роботи, а також від її результатів. Тож поФARTувати вдалося дуже добре. Бажаємо всім успіхів у наступному році! Римма ГОЛІНКО, прес�служба університету З турботою про довкілля ДРАГОМАНОВЦІ ОРГАНІЗУВАЛИ СУБОТНИК пи, тісної взаємодії ментальностей і культур країн європейського простору. “Духовне підґрунтя формує насамперед Вчитель, – зазначив Віктор Петрович, – тому підготовка такого вчителя на єдиній цінніс� ній платформі має стратегічне значення. Проект передбачає поглиблення співпраці на освітньому континенті, розвиток акаде� мічної мобільності студентів і викладачів, створення спільних додатків до програм та книг для читання для студентів, а в недале� кому майбутньому – заснування Континен� тального педагогічного університету на терені однієї з європейських країн”. Зустріч пройшла у теплій атмосфері довіри, толерантності й розуміння. Людмила КУХ, прес�секретар ректора НПУ Потенціал Студенти й викладачі Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова 20 квітня 2013 року дружно зібралися на загальноуніверситетський суботник з метою санітарного очищення, благоустрою та озеленення території, приміщень університету після зимового періоду експлуатації. Були прибрані вул. Пирогова, вул. Івана Франка, вул. Освіти, вул. Тургенєв� ська, вул. Воровського, вул. Саратівська, 20, вул. Автозаводська, 47, вул. Л. Курбаса, 2а, вул. Тимошенко 2ж, вул. Малиновського, 6, вул. Космічна, 8; 8а; 8б; 8в та частина бульвару Т. Шевченка. Студенти провели санітарні очистки навчальних і жилих корпусів та їх прилеглих територій, потурбувалися про квітники й озеленення біля будинків, підготували ґрунт до посіву квітів, освіжили дерева, пофарбували фасади та паркани. Також за власною ініціати� вою драгомановці приве� ли до порядку спортивні майданчики й зони відпо� чинку, посприяли озеле� ненню й поліпшенню сані� тарного стану схилів оз. Кирилівське. Суботник вдався на славу, а головне, що всі поверталися в домівки втомлені, але щасливі. Прес�служба університету Історія університету Інтерв’ю В ногу з часом крокуємо Володимир Дорошкевич Школа трудового гарту і дружби стор. 3 стор. 5 стор. 7 �Університетське життя В ІНСТИТУТІ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ ОБРАЛИ ДИРЕКТОРА НЕЩОДАВНО в Інституті іноземної філології Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова відбулося переобрання директора навчального підрозділу. Про роботу звіту� вав попередній директор Інституту Володимир Гонча' ров, який очолює навчальний підрозділ з 1997 року, фактично з часу його заснування як окремого. Відкрив засідання ректор університету, академік Віктор Андрущенко, охарактеризувавши Інститут іно� земної філології як модерний науково�навчальний центр педагогічної освіти, де оволодіння іноземними мовами задовольняє не лише освітні та соціокультурні потреби держави, а й забезпечує полікультурний міжна� родний діалог, що особливо актуально для людини гло� балізованого інформаційного суспільства, можливості якої обмежуються сьогодні лише незнанням іноземних мов. “Я з особливим щемом ставлюся до цього Інституту, – зауважив очільник НПУ, – зважаючи на його глибоке коріння, поважну історію і особливо теперішню напру� жену працю згуртованого колективу викладачів, бажан� ня вчитися студентів. Саме ви великою мірою формуєте імідж університету в очах іноземців, що перебувають в Україні. Ваші здібності вже високо оцінила влада й гро� мадськість під час проведення Євро�2012 у Києві, Форуму міністрів освіти і науки європейських країн та інших знакових подій. Тому для Драгомановського вишу Висловлюючись на підтримку свого директора, колектив зазначав про потужний розвиток Інституту присутність у його складі такого потужного Інституту – знаковий аргумент його престижу”. Про велику роботу, здійснену в Інституті протягом останніх років, говорив і його директор: “Завдяки злаго� дженому й креативно налаштованому колективу уже десяток років Інститут іноземної філології забезпечує формування освіченої, гармонійно розвиненої особи� стості, здатної до постійного оновлення набутих знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально�культурній сфері, технологіях, системах управління та організації праці в умовах рин� кової економіки”. Знання іноземної мови прокладає стежину в царину світової культури, дає можливість педа� гогу повести по ній своїх учнів, виховати в них розуміння інших народів, толерантне ставлення та повагу до них. Володимир ГОНЧАРОВ В останні роки в Інституті модернізовано навчальний процес В останні роки справді в Інституті модернізовано навчальний процес шляхом впровадження кредитно� модульної системи, налагоджено моніторинг якості освіти, відкрито кілька нових спеціальностей, де тепер Вчена рада З А С И П АТ И П Р І Р В У МІЖ ТЕОРІЄЮ І ПРАКТИКОЮ СУЧАСНЕ гіперглобалізоване суспільство з неабиякою охотою й активністю зараз готує тала� новитих теоретиків у найрізноманітніших галузях у той час, коли найбільше цьому ж самому суспіль� ству не вистачає фахівців�практиків. Величезна прірва між теорією і практикою, яка щороку лише поглиблюється, врешті�решт загрожує цивілізації абсолютною відірваністю наукового знання від його ж застосування в житті, тобто фактично від того, до чого воно й покликане. Гостро ця проблема звучить для усіх закладів освіти України, особливо це стосується вищої школи, яка безпосередньо готує фахівців. Тради� ційно таке питання постає й на засідання Вченої Ради Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. Нещодавно члени Ради розглядали на порядку денному про органі� зацію практичної підготовки в Інституті філософсь� Проф. І. І. Дробот охарактеризував види й методики кої освіти і науки НПУ. Доповідав директор Інститу� проведення практик в Інституті ту, доктор історичних наук, професор Іван Дробот. Безпосереднім аспектом аналізу стало “зану� Іван Дробот детальніше охарактеризував види й рення” особистості в реальний виробничий процес, методики проведення практик в Інституті від культуро� пізнання його зсередини у всій повноті виробничої дій� логічної і до власне навчальної педагогічної. В основу сності, що відбувається саме під час практичного вико� кожної покладена радикальна модернізація цієї складо� ристання здобутих знань. вої навчально�виховного процесу, що закликає до “Фундаментальною здатністю фахового освітяни� самоствердження студента в новій статусно�рольовій на, як і будь�якого іншого спеціаліста, є прагнення до позиції професіонала. самоосвіти, розширення власного світоглядного гори� Усі інститути НПУ теж активно впроваджують оно� зонту, – переконаний ректор вишу академік Віктор влені форми практик, розширюючи за нормативною Андрущенко, – а тому для Драгомановського універ� базою їхні часові рамки, дають змогу студентам відчути ситету забезпечення систематичної непереривної й себе повноцінним учасником великого дійства під послідовної практики – одне з першочергових зав� назвою “професійна діяльність”. Це вже досить велика дань”. Саме через практику, за словами очільника, жменя зусиль, кинутих для подолання прірви між теорі� майбутні фахівці входять у систему людських відносин, єю і практикою. формують у собі громадянські якості, виховують почут� тя відповідальності не лише за свою роботу, колектив і Людмила КУХ, організацію, в якій працюють, але й за суспільство зага� прес�служба університету лом. А педагоги – це майбутня еліта країни. 2 студенти вивчають китайську, японську, італійську, іспансь� ку і арабську мови. Створено унікальний у своєму роді Мультимедійний центр “LogoStar” з найновішим тех� нологічним оснащенням і широкими можливостями для навчання студентів та забез� печення їх навчально�дослід� ної роботи. Елементи щоденного розвитку Інституту іноземної філології ще можна довго перелічувати, але досить вдало про них сказали самі Володимир Гончаров студенти. Висловлюючись на очолює навчальний підтримку свого директора, підрозділ з 1997 року голова студентської проф� спілки Інституту, студентка Анна Ярощук, наголосила: “Наш директор живе життям кожного студента, порівну розділяючи наші успіхи й невдачі, вболіваючи за нашу успішність та повчаючи нас мудро будувати власну долю. Володимир Іванович – приклад для кожного студента Інституту іноземної філо� логії, і ми вдячні йому за це”. Позитивні відгуки про керівництво підрозділом висловили й професорсько�викладацький склад, від імені якого виступила викладач кафедри романо�гер� манської філології Олена Томко. “Найприємніше усві� домлювати те, що завдяки Володимиру Івановичу усіх співробітників Інституту дотепер не полишає відчуття радості, з яким ми йдемо на роботу, тому що у його особі бачимо не просто керівника, а колегу, товариша, Людину з великої літери, душа якої відкрита усім”, – заз� начила Олена Ігорівна. Врешті після таємного голосування одноголосно новим директором Інституту іноземної філології обрано Володимира Гончарова. Вітаємо Володимира Івано� вича і бажаємо натхнення і нових звершин у професійній діяльності! Людмила КУХ, прес�служба університету Вітаємо! ПЕРЕМОЖЦІ'ФІЛОЛОГИ ЩОРОКУ драгоманов� ці – студенти Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка НПУ беруть участь у найпре� стижніших міжнародних конкурсах з української мови та літератури. Нещо� давно вихованці Інституту стали переможцями Між� народного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (Анастасія Поліщук, студентка ІІІ курсу, перше місце на Все� українському етапі конкур� Анастасія Поліщук су) та Всеукраїнського етапу Міжнародного кон� перемогла в конкурсі імені курсу імені Тараса Шев� Петра Яцика ченка (Алла Костовська, студентка ІІІ курсу, ІІ місце). Вітаємо студентів і бажаємо подальших навчальних, наукових та особистих звершень! Алла Костовська виборола ІІ місце КВІТЕНЬ 2013 �Потенціал В Н О Г У З Ч А С О М К Р О К У Є М О ЯКЩО вам скажуть, що бібліотека переживає важкі часи, бо на зміну прийшли нові технології і електронні книги, – не вірте! Бо бібліотека ніколи не буде забута, поки є люди, які несуть світоч знань. Раритетна книга відкриє вам такі таємниці, які ви не знайдете ніде. Та навіть саме спілку� вання з такою книгою підносить вас на таку височінь, якої ви ніколи не досягнете, працюючи в Інтернеті. А ще –живе спіл� кування з досвідченими бібліотекарями, які все життя при� святили книзі і знають великі таємниці пошуку цікавого і пот� рібного. Крім того, бібліотека удосконалює свою роботу, переходить на нові форми обслуговування, і саме головне – робить все можливе, щоб читачу було затишно і зручно. У залі іноземної літератури У залі враховано всі сучасні вимоги Дякуючи ректору університету Віктору Андрущенку, який звик з дитинства шанувати книгу, бо виріс в родині вчи� телів, проректорам та активній позиції директора бібліотеки Людмили Савенкової, бібліотека не тільки живе в універ� ситеті, а й постійно змінює і своє обличчя, і внутрішній потенціал. Вона набуває нового статусу не лише в межах університету столичного вишу, а й в очах міжнародної спіль� ноти, бо ми наближаємося до кращих зразків обслугову� вання читача на європейському рівні. Доказ цьому – нещодавно відкритий осучаснений ком� плекс в гуманітарному корпусі, який вражає і сучасним дизайном, і комп’ютеризованими залами, і куточками від� починку з м’якими меблями та картинами студентів відділу образотворчого мистецтва Інституту педагогіки та психоло� гії. Зручні диванчики примостилися біля стін. Все – срібля� стого кольору, і таке враження, ніби ти знаходишся десь у музеї чи палаці. Роздивляєшся картини майбутніх художни� ків, а поки що студентів Г. Оксанича (“Весняний пейзаж”), С. Бедрика (“Пейзаж з квітами”), І. Бебеса “Медовий спас”), – і думаєш: яка ж все�таки наша молодь талановита! Наше завдання – вчасно помітити і підтримати талант. В оновленій бібліотеці кожен відвідувач зможе знайти собі заняття до смаку: чи знайомитися з книгами у вільному доступі, чи працювати в лабораторії для виготовлення Виставка студентських картин розміщена в холі цифрових освітніх ресурсів, чи переглянути вже підготовле� ні мультимедійні матеріали, чи просто у затишному спокій� ному місці готуватись до семінару, писати курсову, диплом� ну, кандидатську чи докторську дисертацію. Близько 80�100 користувачів можуть працювати одночасно, не заважаючи один одному. Порадує відвідувачів і те, що вони зможуть залишати свої речі у спеціальних скриньках, а самі спокійно працювати. Кожен, хто переступить поріг одного із трьох залів, буде задоволений, бо на нього чекають досвідчені бібліотекарі, які можуть не тільки підказати, як знайти потрібну літерату� ру, а й допоможуть скористатися технічними послугами. Відвідувачі матимуть можливість читати електронні книги і раритетні видання, сучасну періодику і книги іноземною мовою. А для викладачів взагалі море зручностей, яких вони не знали раніше при опрацюванні необхідної для них літера� тури. Технічні засоби прийдуть на допомогу замість звичної ручки, можливе спілкування зі студентами у мережевому комп’ютерному класі. Тепер студенти мають новий сучасний комплекс Бібліотека зможе надати можливість проводити міжна� родні семінари, симпозіуми й конференції. Для цього ство� рено всі умови: круглі столи, мультимедійний проектор, затишок та зручність. Досягненням університету стало відкриття загальноуні� верситетського мультимедіа�центру, до якого входять комп’ютерний клас, підключений до Інтернету, лекційна мультимедійна аудиторія на 45 студентських місць та 4 місця для президії, інформаційна система для організації відеоінтернетконференцзв’язку, лабораторія для вигото� влення цифрових освітніх ресурсів і серверна кімната. Технічне забезпечення центру складають мережевий клас “тонкий�товстий” клієнт з 20 машин і акустичної гар� нітури, чотири сервери, апаратно�програмний комплекс для організації відеоконференцзв’язку, мультимедійний проектор, плазмова панель, акустична система, інтерак� тивна дошка та екран. Технічне забезпечення центру допоможе і бразильським студентам, які зможуть навча� тися в нашому вузі дистанційно. Це царина проректора� директора Інституту дистанційного управління Анатолія Кудіна. Радіючи новому, директор наукової бібліотеки Людми� ла Василівна говорить: “34 роки свого життя я віддала бібліотеці, знаю всі тонкощі роботи, маю практичний досвід і тому мріяла, щоб не просто в бібліотеці зробити поточний ремонт чи бібліотечний комплекс, а створити інформацій� но�бібліотечне середовище, яке буде комфортне і для сту� дентів, і для викладачів, і для всіх користувачів, які звертати� муться по допомогу. Саме дякуючи злагодженій роботі адміністрації, інженерному складові, будівельникам, фінан� совій службі та напруженій праці бібліотекарів гуманітарно� го корпусу вдалося досягти мети. В своїй роботі ми викори� стовуємо і традиційні форми, і запроваджуємо нове, як у Європі. Ми пропагуємо і електронний каталог, і репозита� рій. Статті наших науковців можна прочитати і за кордоном, поділитися враженнями, запропонувати свої нові педагогіч� ні ідеї”. Звертаюся до бібліотекаря Ольги Василівни із запитан� ням: “Що у вас нового з’явилося у роботі?”. У відповідь чую: “Все по�новому. Зручно, практично. Є більше можливостей працювати. Ми самі навіть себе почуваємо по�новому. Нам подобається, що і студенти ведуть себе по�новому, у них з’явилося почуття гордощів за надані зручності. Столики розраховані на одного читача, стелажі розташовані так, щоб у вільному доступі кожен міг скористатися необхідним. Навіть освітлення денне і світове доповнює гармонію зруч� ності, скляна перегородка допомагає відтінити вдало піді� браний бежевий колір стін”. В розмову включається завіду� вач відділу Світлана Олександрівна: “А ви звернули увагу на копії документів, які знаходяться в нішах? Ось “Ізборник Святослава”, далі “Іпатіївський літопис”, вже відома нам “Повесть временных лет” та інші дорогі нам реліквії. А щоб могли прочитати ці святі письмена, продумали освітлення, і виникає таке враження, ніби ми перегукуємося з часом”. А я стою і думаю: як добре, що наші сучасні комп’ютер� ні діти зможуть доторкнутися до давнини, пройнятися тим духом, відчути, що і вони причетні до історії нашої культури. Не знаю, як хто, а я, коли тримаю в руках книгу давніх авторів, відчуваю духовний зв’язок з автором і пишаюся, що такі люди жили в нашій державі і залишили своїм потомкам неоціненні скарби. Хотілося б, щоб студенти нашого університету не про� сто навчалися, а черпали зі скарбниці мудрості найкращі зразки індивідувальної та колективної творчості, щоб вони знали, що час навчання в університеті – це найщасливіший період, коли до твоїх послуг надбання тисячі поколінь. Не втрачайте жодної хвилини! Вас чекають нові відкриття! Людмила БИСТРОВА – ДРОБОТ, провідний бібліотекар залу інформаційно�пошукових систем Все для успіху 4 книжки і комп’ютери поряд Читають всі Шукайте газету 20 числа кожного місяця: – у книжковому кіоску головного корпусу – на спеціалізованих розкладках у вашому навчальному корпусі Електронний варіант газети ви можете завантажити на сайті www.npu.edu.ua у розділі “Педагогічні кадри” З питань розміщення інформації про ваші заходи та події звертайтесь за телефоном (044) 234�75�87 або електронною поштою gazeta@npu.edu.ua КВІТЕНЬ 2013 3 �Вступна кампанія 2013 ЗАПРОШУЄМО В УНІВЕРСИТЕТ ВАШОЇ МРІЇ! 16 березня 2013 року в Націо' нальному педагогічному університеті відбувся день відкритих дверей! Це щорічне свято для майбутніх абітурієнтів та їх батьків, адже передбачає не лише поширення інформації про правила всту� пу і можливості навчання в Драгоманов� ському виші, але й безпосереднє знай� омство з флагманом педагогічної освіти в Україні і одним із провідних вищих нав� чальних закладів на теренах Європи. Ще до офіційного початку в холі цен� трального корпусу абітурієнти та їх бать� ки мали змогу ознайомитися з предста� вленими Інститутами. В актовому залі гостей вітав камер� ний оркестр Інституту мистецтв під керівництвом Василя Федоришина. Відкрив офіційну зустріч з ректором та директорами Інститутів народний ама� торський колектив “Купава” під керівниц� твом Євгенії Чугунової. Ректор університету Віктор Андру' щенко у вступному слові розповів про можливості, переваги й достоїнства педагогічної професії, висловив впевненість в тому, що кожен присутній в залі пам’ятає свою першу шкільну вчи� тельку, пригадуючи її лише теплими сло� вами, та зазначив, що у Драгоманов� ському виші готують найкращих спеціа� лістів у галузі педагогіки. Вже традиційним став і приїзд на День відкритих дверей поважних гостей. Цьогоріч серед запрошених вітали май� бутніх абітурієнтів начальник відділу моніторингу вищої освіти Міністерства освіти і науки України Микола Фоменко та голова Київської міської організації профспілки працівників освіти і науки України Олександр Яцунь. Гості поба� жали усім випускникам і абітурієнтам визначитися з омріяною професією та обов’язково бути успішними у своїй галузі. Пан Яцунь вручив почесні грамоти ректору вишу Віктору Андрущенку і голові студентської профспілкової орга� нізації НПУ Станіславу Цибіну за плідну й інтенсивну співпрацю. Концерт�вшанування СПІВОМ РОЯЛЮ – ДО ГЛИБИН ДУШІ ТА ПАМ’ЯТІ ДО РОКОВИН Великого східнояпонського земле' трусу, що став неймовір' ним випробуванням не тільки для східного світу, а й для усієї планети, Укра' їнсько'Японський Центр НТУУ “КПІ”, Національний музей імені Тараса Шев' ченка та Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова об’єдналися задля ушану' вання жертв страшної тра' гедії. 2 березня у зал Націо� нального музею Тараса Шев� ченка було не так і просто потрапити. Зібралося дуже багато бажаючих послухати і побачити відому японську піаністку Чісато Кусунокі, яка відвідала Київ і в цей вечір подарувала усім при� сутнім безліч приємних хви� лин виконанням творів відо� мих композиторів, що вихо� дили з�під її тендітних рук. Вступна і заключна нота концерту лунали у багатого� лосому виконанні камерно� го оркестру Інституту мистецтв драгомановського університету під керівниц� твом диригента професора Василя Федоришина. Всі, хто завітав на захід, мали Концерт приурочений до вшанування памяті жертв східнояпонського землетрусу Чісато Кусунокі та камерний оркестр Інституту мистецтв 4 Катерина ЕСМАНОВА, студентка ІІ курсу . Фото автора. Концерт�реквієм “ЧОРНОБИЛЬ – МОЛОДЬ БУДЕ ПАМ’ЯТАТИ” “…Ми довго будем пам’ятати, і вам забути не дамо” – саме під таким гаслом 22 квітня 2013 року в Національному будинку органної та камерної музики пройшов концерт�реквієм, присвя� чений 27�й річниці аварії на ЧАЕС. Дійство відбулось завдяки авторам проекту Олександру Рябеці та Василю Федоришину за дружньої співпраці Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова та Всеукраїнської громадської орга� нізації “Асоціація “Афганці” Чорнобиля”. Ініціатором заходу є Драгомановський університет Захід розпочався з ушанування пам’яті і покладання квітів Відповідальний секретар Приймаль� ної комісії Тарас Оліфіренко у своєму виступі розповів, як вступати та які тер� міни подання документів, запросив до аудиторій, де цього дня працювали дирекції усіх інститутів і де можна було поспілкуватися з директорами та про� фесорсько�викладацьким складом. Студентський ректор Микола Дави' дюк чітко підкреслив, що в Драгоманов� ському університеті “вище студента тіль� ки сонце”! Олександра ДУДКО світлини Юлії КОВАЛЬЧУК змогу почути безсмертні твори Й. С. Баха, Ф. Шопена, С. Рахма� нінова, М. Скорика, Т. Такеміцу. Аудиторія високо оцінила талант і професійність всіх виконавців, які заради високої мети, як культур� ної, так і гуманної, зібрались у залі музею Т. Г. Шевченка і презентува� ли гостям концерт класичної музики. Після виступу піаністку Чісато Кусунокі поважні гості заходу від� значили несподіваним подарун� ком за талант, небайдужість, від� даність музиці і прихильність до нашої країни. Численні поцінову� вачі таланту Чісато та пересічні слухачі мали можливість поспілку� ватися з відомою піаністкою, отримати автографи і фото. Дуже приємно, що присутні� стю на чудовому концерті класич� ної музики ми здатні віддати дани� ну ушануванню трагічно загиблих внаслідок землетрусу. Залишаєть� ся тільки подякувати організато� рам та виконавцям за свято мело� дій і почуттів, адже тільки музика, і особливо класична, не забута сто� річчями, здатна викликати настіль� ки глибоку гамму переживань. Уже вкотре студенти й викладачі�драгомановці, почесні гості збираються в однин час в одному місці задля вшанування пам’я� ті жертв Чорнобиля. Адже ця страшна трагедія не пройшла ні для кого непоміченою. Багато екологічних наслідків техногенного характеру вона залишила по собі. Багато людей, які працювали на реакторі, та просто жителів померли. А Чорнобиль зробили зоною відчуження. Катастрофа вважалась найбільшою за всю історію ядерної енергетики до вибуху на АЕС “Фукусіма�1”. Відкрила концерт заслужена артистка України неперевер� шена Ніна Матвієнко. Гість з Англії Алан Саттон виконав “Пре� людію” Г. Хоуеллса на органі. Також низку творів на органі зіграв Володимир Кошуба. На концерті виступала японка Чіса� то Кусунокі, яка виконала твори Ф. Шопена, М. Скорика, Й. Баха на фортепіано. У програмі були задіяні: Національний академічний заслуже� ний український народний хор імені Г. Верьовки (художній керів� ник – Герой України, народний артист України, лауреат Націо� нальної премії імені Т. Шевченка, професор, проректор�дирек� тор Інституту мистецтв НПУ Анатолій Авдієвський), хор реген� тів Інституту мистецтв Національного педагогічного університе� ту імені М. П. Драгоманова (художній керівник і диригент – заслу� жений діяч мистецтв України професор Дмитро Болгарський), симфонічний оркестр Київського інституту музики імені Р. М. Глі� єра (диригент – Володимир Заводіленко), камерний оркестр Інституту мистецтв НПУ (художній керівник та диригент – заслу� жений діяч мистецтв України професор Василь Федоришин). Пам’ятаємо минуле заради майбутнього! Олександра ДУДКО, прес�служба університету Учасники концерта4реквієма КВІТЕНЬ 2013 �Інтерв’ю Володимир ДОРОШКЕВИЧ: “ХТО ПІДІЙДЕ ДО ТВОРЧОСТІ СЕРГІЯ ЄСЕНІНА З РОЗУМОМ, ОТРИМАЄ СПРАВЖНЮ НАСОЛОДУ” Викладачі Драгомановського вишу у наукових та творчих пошуках викладаються на повну силу. Одним з таких прикладів є професор кафедри філософії Володимир ДОРОШКЕВИЧ, який нещодавно видав працю (у співавторстві) про славнозвісного Сергія Єсеніна. – Володимере Олек� сандровичу, нещодавно вийшла у співавторстві ваша книжка, присвячена творчості Сергія Єсеніна. Розкажіть, будь ласка, про неї детальніше чита� чам газети. – Ця книжка написана мною у співавторстві з Аллою Дубенюк і є абсолют� но новим прочитанням твор� чого життя Сергія Єсеніна. Зміст, який був “прочита� ний” нами, виявив новий підтекст у його поезії, що змінює погляд на його буття в Радянському Союзі, його життя і думки. Загалом при Радянському Союзі він прожив лише вісім років, тому мало відомо про його ставлення до встановлення нової влади. Хоча саме це ставлення пов’я� зане з бурхливим початком його творчої діяльності і таким сумним завершенням. За офіційною версією Сергій Єсе� нін, картаючи себе за неправильний образ життя, покінчує з собою. Але це не так, як виявилось. Про це свідчить без� посередньо його поезія, яка створювалась протягом 1921–1925 рр. Вона і показує неправильність офіційної версії кінця життя видатного поета. – І що ми можемо прочитати між рядками? Що сталося? – Сергій Єсенін, починаючи з 1920 року, чітко став в опозицію до більшовицького режиму. Він це приховував від влади саме своїм, так би мовити, хуліганством. Саме тоді він вдається в розгул, про що пише у віршах. Таким чином, йому вдавалося приховувати свою позицію до влади і до її вождів, з якими він був особисто знайомий. Єсенін постав як людина�патріот, яка говорить, що народ нічого не бачить, але бачить він, тому він буде кричати за народ до кінця. Завершилось це тим, що влада перестала давати свободу слова поету, бо зрозуміла, чим це їй загрожує. Саме тоді кінець творчості Сергія Єсеніна для нього став передбачуваним. – Ваша праця називається “Кто заказал убийство Сергея Есенина?”. Що ви саме маєте на увазі – смерть у фізичному плані чи у морально�духовному згасанні? – У сучасному погляді на Єсеніна переважає думка, що він був непричетним до політики. Але ж в його творчо� сті ми можемо переконатись у зовсім протилежному. Наприклад, уривок з поеми “Гуляй�поле” називається “Ленін”. Там є цікаві слова: Ужель я сплю и вижу сон, Что с копьями со всех сторон Нас окружают печенеги? Не сон, не сон, я вижу въявь, Ничем не усыпленным взглядом, Как, лошадей пуская вплавь, Отряды скачут за отрядом. Поема написана у 1924 році, і ми можемо бути пере� конаними, що в ній описуються тогочасні політичні події. Але ж зрозуміло, що він не міг прямо писати про них. Тобто, тут прозора алюзія на політичні процеси. В цей період творчості Єсенін скептично ставився до більшо� вицької влади, і вона це відчула. Особливо гостро це від� чув Сталін в поемі “Цветы” у тому ж 1924 році: Октябрь! Октябрь! Мне страшно жаль Те красные цветы, что пали. Головку розы режет сталь, Но все же не боюсь я стали. Цветы ходячие земли! Они и сталь сразят почище… Сталь… Саме від цього слова пішов псевдонім Джуга� швілі, який відомий як “Сталін”. В той час про це знали всі. Псевдонім пішов з філософської публіцистичної праці Леніна “Матеріалізм і емпіріокритицизм” 1909 року, де автор пише, що марксизм твердий як сталь. – Але ж критичне ставлення до тогочасної влади було і в інших поетів і представників творчої інтеліген� ції… – Відмінність в тому, що Єсенін був поетом “від сохи”, а, наприклад, поети Срібного віку представляли собою інтелігенцію. Сергій Єсенін представляв в поезії мужицьке селянство і був його союзником. Він був першим народ� Профорієнтаційна робота Університет на ярмарку вакансій 24 квітня 2013 року у Київському палаці дітей та юнацтва про� ходив інтегрований профорієнтаційний інформаційно�масовий захід для цьогорічних випускників ЗОШ, незайнятого населен� ня та роботодавців “Будуємо кар’єру разом!”, організато� ром якого є Київський міський центр зайнято� сті. Серед учасників заходу були 15 нав� чальних закладів м. Києва, поміж яких і Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації Національного педаго� гічного університету імені М. П. Драгоманова. Інститут лише протягом чотирьох останніх років підготував понад 5 тисяч кваліфікованих спеціалі� стів серед безробітних за професійними програма� ми “Іноземна мова (англійська, німецька, польсь� ка)”, “Менеджмент готельного господарства та приватного туристичного бізнесу”, “Кадровий менеджмент”, “Вступ в мале підприємництво”, “Основи підприємницької діяльності”, “Юридична психологія”, “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності з курсом ділової іноземної мови”, “Орга� нізація обліку і аудиту суб’єктами економіки та під� приємництва”, “Персональний комп’ютер для бух� галтера”, “Психологія менеджера”, “Діловодство з курсом іноземної мови”, “Управління бізнес�проек� тами” тощо. Учасники ярмарку змогли вибрати майбутню професію, поспілкуватися з представниками робо� тодавців, отримати безкоштовні послуги з питань працевлаштування, взяти участь у семінарах та майстер�класах від фахівців різних галузей. КВІТЕНЬ 2013 ним поетом, і його всі чули, тому він представляв небезпе� ку для влади за що його і позбавили по звірячому життя. Цікаво, що його вбивця чекіст Агранов навіть одержав прізвисько “Вбивця поетів”, бо саме він вбив Гумільова, Єсеніна, Маяковського. – Чому ви зацікавились саме творчістю Сергія Єсеніна? Він вам близький? – Зацікавився, бо це справді геніальний поет. Мене цікавлять в літературі особистості, які самі себе створили. Одним з таких російських письменників і поетів, напри� клад, є Олександр Грін. У квітні 1924 року він зустрічався з Сергієм Єсеніним. Вважаю, що це була зустріч опозиціо� нерів до більшовицької влади, бо Грін теж негативно до неї ставився. Я досліджував творчість Гріна, і тому спорідне� ність цих двох фігур мене зацікавила, і виявилось, що недарма. Володимир Дорошкевич – співавтор нової праці про Сергія Єсеніна – Про кого ви плануєте ще дослідити? – Я думаю про Антона Чехова. Зараз на кафедрі філо� софії ми досліджуємо підтекст п’єси “Вишневый сад”. Це остання п’єса перед смертю письменника, і її можна роз� глядати як його заповіт. У чому полягав цей заповіт? Це питання нас вкрай зацікавило, і сподіваємось, що вдасть� ся знайти на нього відповідь. Наостанок хотілося сказати, що Сергій Єсенін є інте� лектуальним поетом, і хто підійде до його творчості з розу� мом, отримає справжню насолоду і розуміння життя. – Дякую вам за розмову. Спілкувався Сергій РУСАКОВ Студентська олімпіада НОТАТКИ ПРО ОЛІМПІАДУ З ФІЛОСОФІЇ Квітень. Ранок. Луганськ зустрі' чає нас приємним теплим вітерцем та безхмарним небом. Зійшовши на перон, ми побачили групу усміхне' них молодих людей, які тримали в руках плакат з написом “Інститут філософії і психології”. Це були далівці – студентський актив, який супроводжував іногородніх студен' тів, котрі прибували на олімпіаду. Цього року II тур Всеукраїнської олімпіади з філософії та релігієзнав' ства відбувався у Східноукраїнсько' му національному університеті імені Володимира Даля. Після знайомства зі далівськими студентами драгомановська делегація у складі трьох осіб – викладача та двох студентів – попрямувала в університет на пленарне засідання – так розпочався перший день олімпіади. Після засідан� ня учасники олімпіади відвідали універ� ситетський музей ім. В. Даля, де змогли ознайомитися з історією, досягнення� ми та напрямками діяльності універси� тету. На другий день студентам були запропоновані теми для написання творчих робіт на вибір – шість тем з релігієзнавства та шість з філософії. За словами одного з членів журі – в цей час по аудиторії немов би витав дух знань. Після написання робіт студенти, зібравшись за обідом, жваво обговорювали обрані теми, ділились враженнями. Скільки емоцій! Скільки думок, які хочеться висловити! Олім� піада – це, перш за все, можливість дізнатися, чим займають� ся твої колеги з інших університетів, які їх наукові інтереси, та поділитися своїми філософськими вподобаннями. Далі спіл� кування продовжувалося під час відвідання художньої галереї та виставки воскових фігур міфологічних істот Давньої Греції, Риму та Єгипту, яка проходила у краєзнавчому музеї. Наступного дня відбувався захист написаних робіт – для виступу відводилось п’ять хвилин, потім студенту ставили питання інші учасники олімпіади. Жодна з допо� відей не залишилась не обговореною – учасники ствили питання, дискутували. “Круглий стіл” проходив в легкій, невимушеній атмосфері. Того ж дня студенти мали можливість подивитись місто Луганськ, а ввечері піти в театр на виставу “Сяйво Монмартру” Імре Каль� мана. Найурочистіша мить – повідомлення результатів та вручення нагород. Але жива і радісна атмосфера мину� лого дня змінилась якоюсь дивною тишею – в очах уча� сників читався сум через те, що все закінчилось. Дехто вже сидів з валізами. В аудиторію ввійшли члени жюрі, промовили привітання та нагородили переможців. Кожен з учасників отримав сертифікат про участь в олімпіаді, призери були нагороджені дипломами. Драгомановці довели свій високий рівень в цьому форумі кращих студентів�фі� лософів України: Наталія Пархоменко, студентка 4 курсу спеціальності “Релігі� єзнавство”, отримала диплом ІІ ступеню в номінації “Релігієзнавство”, Антон Лемпій, магістрант спе� ціальності “Філософія”, увій� шов в десятку кращих в номі� нації “Філософія”. Побажавши один одно� му успіхів та обмінявшись контактами, ми роз’їхались – кожен в своє місто. Чотири дні промайнули як одна мить, залишивши по собі тільки приємні враження: цікаві доповіді, організоване дозвілля, об’єктив� ність журі, небайдужість студентського активу, який завжди був готовий допомогти. Головна цінність олімпіади в тому, що вона одночасно збирає таку кількість людей зі схожими інте� ресами, мотивуючи їх до наукових пошуків та відкриттів. Наталія ПАРХОМЕНКО, студентка ІV курсу ІФОН 5 �Студентське свято Студентське свято МІСТЕР ІНСТИТУТУ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ 2013 К А Н Т Р І ' К РА С У Н Я Хто сказав, що на філологічному факультеті хлопці – рідкість? Так, в нас їх мало, але ж вони у нас найкращі, найкрасивіші, найталановитіші, ми цінуємо кожного з них. Нещодавно в житті кожного студента Інституту іно' земної філології настав момент, коли він мав довести, що є найкращим. Саме кращих красенів нашого інституту об’єднав найчоловічніший захід цього року – конкурс “Містер Інституту іноземної філології 2013”, який пройшов 21 березня в актовій залі гуманітарного корпусу. Це було свято сильних та красивих, креативних та артистичних. До участі в конкурсі було залучено 10 студентів інсти� туту, які постали на сцені в незвичних образах, які б най� краще охарактеризували їхню особистість. Хтось був чоловіком�джентельменом Джеймсом Бондом, хтось таємничим Джокером, був і сміливий Гаррі Поттер, і легендарний розпусник Дон Жуан, і футболіст. Довелося хлопцям випробувати й свій розум. Під Номінанти на звання Містера час інтелектуального конкур� су вони показали, що не лише Інституту іноземної філології красиві, а й кмітливі. Так, їх рятувала саме кмітливість та харизматичність, навіть коли учасники не знали від� повіді на запитання обраної ними теми, вони викручувалися як могли, жартували, грали з глядачем. Адже питання були курйозні, з родзинкою. У перерві між конкурсами виступила чарівна першокурсниця Ксенія Пугачо' ва з піснею “Parti pour zouker”, яка ще раз довела, що в нашому інституті нав� чаються не просто красиві й талановиті дівчата, вони ще й розумні, вільно воло� діють іноземними мовами, артистичні та бадьорі. І знаєте, якими б не були результати цього конкурсу, хлопці самі зізналися, що для них це не важливо. Головне, що вони знайшли один одного, за час підго� товки до заходу вони стали однією командою, справжніми друзями, а не конку� рентами. А це і є головною ідеєю подібних заходів. Відразу видно, що організато� ри доклали чимало зусиль. Робота студентського самоврядування й має бути спрямована на те, щоб згуртовувати колективи, розвивати здібності студентів поза заняттями. Інакше навчання було б не таким цікавим. Ну і нарешті, найголовніше – оголошення результатів конкурсу. І як кажуть у нас в інституті: “Переможців не судять”. Отже, окрім того, що всі конкурсанти отримали номінації, було обрано призерів. Другим віце�містером став студент 32 п групи Руслан Майданік, першим віце�містером – студент 202 ан Олек� сандр Богуславський, який також отримав приз глядацьких симпатій за резуль� татами інтернет�голосування. Містером ІІФ 2013 став неймовірно позитивний Артем Савченко, студент 22 п. Всі конкурсанти та переможці отримали чудові призи. Оксана ЧЕРНУХА, студентка ІV Інституту іноземної філології 21 березня в актовому Закінчився конкурс нагородженням залі центрального корпусу учасниць та вручення їм титулів: “Міс проходило свято краси – ніжність” – Олена Гулієва, “Міс грація” “Міс Інституту природничо� – Анна Подольська, “Міс посмішка” – географічної освіти та еко� Юлія Довгій, “Міс глядацьких симпатій” логії 2013 р.” – “Красуня в – Вікторія Барабаш, “Перша віце�міс” стилі кантрі”. Тема дещо – Неоніла Ковалик, титул “Міс ІПГО та специфічна, але цікава. Всі екології 2013 р.” отримала Ольга Чор' звикли, що конкурси краси нобров, студентка 36 ГП групи. Дівчина мають солодкувато�роже� виступила з такими словами: вий відтінок, та дівчата “Раніше я ніколи не брала участі в довели, що справжні дівча� подібних конкурсах. Не дивлячись на те, та різносторонні і обдаро� що були і пропозиції, і бажання, але зав� вані. жди не вистачало впевненості в собі та У конкурсі взяло участь рішучості. Хоча в глибині душі дуже хоті� шість дівчат, які предста� лося стати кращою, але все�одно ця Переможниця вляли І�ІІІ курси. Вони мали перемога стала для мене приємною змогу показати себе гляда� несподіванкою. Хочу сказати, що всі дів� конкурсу Міс ІПГОіЕ чам та суддям в таких кон� чата�конкурсантки вродливі, розумні та курсах: представлення, вихід в костюмах у стилі талановиті, і кожна з них гідна була перемоги! кантрі, конкурс талантів, кулінарії, запитань, Взагалі конкурс подарував мені не тільки титул вихід у вечірніх сукнях. Міс Інституту 2013, але й незабутні емоції підго� Під час виходу дівчат в костюмах у стилі товки до конкурсу та самого виступу. Чесно кантрі ведучі звернули увагу, що з’явилося це кажучи, хотілося б пережити ці відчуття ще не модне поняття на Дикому Заході за часів ковбо� один раз! А для тих дівчат, які вагаються, чи їв, лихих розбійників і працелюбних фермерів. брати участь в подібних конкурсах, можу сказа� З одного боку – це зовсім піжонський стиль з ти одне – ризикуйте, вірте в себе і перемога капелюхом, порваними джинсами і гостровер� буде за вами!” хими шкіряними чобітьми, а з іншого – це роз� Окрім дівчат�учасниць чудовий настрій гля� кіш шкіри, краса і сільський затишок. Всім було дачам дарували студентки ІПГО та екології, які надзвичайно цікаво побачити, що вибрали для виконували популярні пісні, зачаровували своїм себе красуні. вокалом і дарували посмішки оточуючим, а У конкурсі талантів учасниці найповніше саме: Аліна Отрошок, Катерина Сирник, розкрилися, показали себе і завоювали при� Людмила Паламарчук та Мар’яна Крюкова. хильність суддів та глядачів. Адже кожна дівчи� Свято краси пройшло в незвичному фор� на по�своєму талановита. Одна захоплювала маті, але від того воно ще більше сподобалося своїм голосом, інша причаровувала погляди глядачам. До нових зустрічей на Дикому Заході! неймовірним танцем. Одна з учасниць навіть продемонструвала власні малюнки. В кулінарному конкурсі дівчата повинні Ірина ТАРАНОВСЬКА, були не тільки смачно приготувати страви, але голова Студентської ради й так оформити, щоб їх було шкода їсти. Інституту природничо�географічної Вихід у вечірніх сукнях неймовірної краси: освіти та екології під пісню Coldplay – Paradise дівчата у супрово� ді своїх кавалерів дефілювали та зачаровували око ніжним вальсом. Екскурсія НАПІЙ ЯК СПІЛЬНА МОВА У світі існує велика кількість мов, і щоб їх осяг� нути, навряд чи вистачить життя. Проте водночас існує певна символічна система, яку зрозуміє майже кожен. Яскравим прикладом є зображення Мерилін Монро, Чарлі Чапліна, Че Гевари. Це стосується не лише особистостей світового зна� чення, але й брендів. Перелік останніх можна перелічувати годинами, проте в перших рядках буде стояти назва бренду “Кока�Кола”. Цей напій не є випадковим, адже його знає 98% населення світу. Завітавши в якусь країну без знання місцевої мови, ви все одно зможете порозумітись, бо смак і якість цього напою усюди однаково на високому рівні. 20 березня студенти та викладачі Інституту іноземної філології відвідали завод з виробництва Біля заводу улюбленого напою цього світового бренду. Незважаючи на зовсім не весняну погоду, студенти були в захваті від подоро� жі. З допомогою першокласного екскурсовода відвідувачі змогли дізнатися історію розвитку корпора� ції: від маленької крамнички до компанії, прибутки якої оцінуюються біліонами. Слід звернути увагу, що музей оформлений за останнім словом технологій, тобто можна відчути історію на дотик. Окрім цього, музей продемонстрований виставкою еволюції пляшок цієї компанії. Цікаво те, що деякі варіа� ції з’являлись лише на певний короткий термін, передумовою цього були Олімпійські ігри, чемпіонати з футболу та інші події. Ця тенденція стосується і рекламних приводів. Переглянувши сторінки розвитку Коли, студенти ознайомилися з яскравими короткометражними фільмами, які використовували в різних краї� нах світу в як реклама. Наступною зупинкою була власне техно� логічна сторона виробництва напою. Всіх при� сутніх здивувало, як з маленької пробірки утворюється двохлітрова пляшка, а також те, що перевірка якості продукції проводиться кожні три хвилини. Наостанок хотілось би відзначити, що майбутні філологи були в захваті від екскурсії – крім частування смачними напоями та пода� рунками, екскурсанти отримали чимало пози� тиву та заряд енергії. Кожен екскурсант отримав по пляшечці напою 6 Вікторія ПОПОВА, студентка І курсу Інституту іноземної філології. Фото автора Студентське самоврядування В ІФОНІ ВІДБУЛИСЬ СТУДЕНТСЬКІ ВИБОРИ НЕЩОДАВНО в актовій залі гумані' тарного корпусу відбулася звітно' виборча конферен' ція органів студент' ського самовряду' вання Інституту філософської осві' ти і науки. Під час заходу зі своїми доповідями виступили голови органів студентсько� До студентського самоврядування в го самоврядування, ІФОНі ставляться з увагою і повагою які складали повно� важення – Наталія Ляшенко (студентське профбюро) і Павло Селіванов (Студентсь� ка рада). В обговоренні звітів взяли участь студенти ІІІ курсу Ольга Гончар та Катерина Приймак, студенти ІV курсу Марія Розпутна та Ірина Чукань. Всі виступаючі схвалили роботу Студентської Ради та студентського профбюро. Своє бачення перспектив розвитку студентського самоврядування та настанови висловили директор Інституту філософської освіти і науки професор Іван Дробот, заступник директора Інституту доцент Надія Адаменко та редактор газети “Педагогічні кадри”, викладач кафедри культу� рології Сергій Русаков. Після підрахунку лічильною комісією студентського волевия� влення головою студентського профбюро було обрано студента І курсу спеціальності “Філософія” Романа Ячменьова, а головою Студентської Ради – студентку ІІ курсу спеціальності “Культуроло� гія” Анну Яценко. Модератором виборів був викладач кафедри філософської антропології Антон Дробович. Студентські вибори стали початком нового етапу в історії Інституту філософської освіти і науки, який має низку цікавих моло� діжних проектів (“Перший християнський князь”, “Тиждень мистецтв”, “Глобус”, “Щоденник”, “Педагогічний дует” та ін.), і немає жодних сумнівів, що цей період буде ще більш потужним за попередній. Альона СОКУРЕНКО, студентка ІІ курсу Інституту філософської освіти і науки КВІТЕНЬ 2013 �Історія університету Ш К О Л А Т Р У Д О В О Г О ГА Р Т У І Д Р У Ж Б И У 2012 році виповнилося 50 років з часу органі' зації перших студентських будівельних загонів у УРСР, які відігравали важливу роль у формуванні не одного покоління молоді в другій половині ХХ ст. Започатковано цей рух було 7 червня 1962 р. Серед студентів завжди були такі, що наприкінці навчального року змінювали конспекти на робочу робу і вирушали в компанії друзів працювати та заробляти якусь копійчину. Після 1954 р., коли розпочалось освоєння степів Казахстану та Сибіру, студенти вже організовано виїжджали на цілину. Проте такі “виїзди” організовувалоися переважно завдяки ініціативі та енту� зіазму комсомольських активістів і не були масовими. Саме починаючи з 1962 р. рух набуває масового характеру, коли починають формуватися студентські загони з конкретно визначеними будівельними завдан� нями та об’єднаними в одну структурну одиницю. Студентські будівельні загони стали справжньою школою життя для молодих людей, трудового гарту, дружби і товариства, в них відбувалося соціальне стано� Об’єкти побудовані студентським будівельним загоном КДПІ ім. О. М. Горького (командир 4 Реєнт О.П.) Іван ДРОБОТ: “НА ПЕРШОМУ МІСЦІ ЗАВЖДИ БУЛА РОБОТА” Директор Інституту філософської освіти і науки професор Іван Дро' бот три рази був бійцем студентського будівель' ного загону КДПІ імені О. М. Горького: 1974 р. – Нефтеюганськ; 1975 р. – на будівництві Байкало' Амурської магістралі (БАМ); 1976 р. – Чукотка. – Якими мотивами Ви керувалися вступаючи до студбудзагону? – Матеріальний чинник (самоутримання та допомога батькам), крім цього – це було досить престижно (це був суспільний феномен). – Як Ви можете охарактеризувати роль студбудзагону інституту в сту� дентському будівельному рухові м. Києва? – У своїй категорії, тобто з вишів небудівельного профілю, на рівні м. Києва – один з кращих студентських будівельних загонів, неодноразово нагороджувався високими грамотами, зокрема, Перехідним Червоним прапором!!! Обласні та міські студентські будівельні загони КДПІ ім. О. М. Горького також не відставали та посідали перші�другі місця у соціалістичних змаганнях! – Яку назву мав Ваш студбудзагін? – Загони мали назви, пов’язані зі специфікою вишу, і в тому числі факультету – “Буревісник”, “Історик”, “Славутич” та ін. – У будівництві яких об’єктів Вам довелось брати участь? – Студентські будівельні загони працювали на будівництві: спортивного ком� плексу – Нефтеюганськ, теплової електростанції та будинків для місцевого насе� лення на Чукотці, виконували підсобні роботи на БАМі. – Як організовувався побут та дозвілля у студбудзагоні? – На першому місці завжди була робота! Робота! Й ще раз робота! Вечорами полюбляли збиратися біля вогнища, де співали пісні під гітару, влаштовували різні конкурси та забави. Святкували дні народження бійців. Проте найбільшим святом був “День бійця студентського будівельного загону” – це був офіційний вихідний, організовувалася концертна програма, проводилися екскурсії, де ми мали змогу ознайомитися з місцевим колоритом та традиціями! – Які труднощі виникали у діяльності студбудзагону? Як розв’язувались проблеми життя та діяльності будзагону? – Труднощі звичайно що виникали, але вони мали локальний характер (зде� більшого побутового характеру) і не впливали на роботу загону. Варто відзначити й професійний відбір кадрів – випадкових людей у загоні не було! – Яку роль у житті та діяльності будзагону відігравали компартійні орга� ни та комсомольська організація? – Вони відігравали ключову організаційну роль при формуванні будівельного загону (вони його вели від початку його формування до завершення виконання робіт). – Які найбільш яскраві події з життя студентських будівельних загонів Вам запам’ятались? – Кожний виїзд був особливий, кожний день, проведений у будівельному загоні, особливий. Але найбільше запам’яталися велич природи тих регіонів Радянської держави, де працювали, – а це і велич Іртишу та Єнісею, незабутні вра� ження залишилися від побаченого криголаму, що доставляв провізію у Далекий Сибір. Але ніщо не може порівнятися із враженнями, отриманими від побаченого цвіту тундри. Приємні спогади залишилися й від спілкування з місцевими жителя� ми, особливо чукчами! – Яку роль відіграв у Вашому житті досвід, здобутий у будзагоні? – Досвід, отриманий у студбудзагонах, допомагає й досі, зокрема у спілку� ванні зі студентами. – Чи вважаєте Ви необхідним поновлення студентського будівельного руху в рамках університету, міста, країни? – Звичайно, було б добре – це надало б молодій людині можливість пройти школу трудового виховання й сприяло б подальшій професійній підготовці та під� готовці до “дорослого” життя. влення особистості молодої людини, майбутнього фахівця�організатора і керівника трудового колективу. З молодих фахівців, які набули досвід роботи в сту� дентських загонах, порівняно швидко виростали профе� сійні керівники трудових колективів, організатори виробництва. Учасники та організатори студентських загонів ставали перевіреним кадровим резервом для радянсько�партійних органів, громадських організацій та підприємств народного господарства. Студентські будівельні загони були важливою фор� мою залучення студентів до трудової і соціально�корис� ної праці, органічно поєднували в собі процес вироб� ництва з процесом навчання та виховання, сприяли усвідомленню майбутніми спеціалістами необхідності суспільно�корисного служіння інтересам суспільства і держави. Патріотичний рух студентських будівельних загонів увійшов в історію Країни Рад як важливе суспіль� не явище, досвід якого має неперевершене значення і для незалежної України. Микола ГОЛОВКО: “КОЖНИЙ ДЕНЬ У ЗАГОНІ БУВ ОСОБЛИВИМ” У будзагонах активну участь брав Микола Голов' ко, студент історичного факультету КДПІ імені О. М. Горького (1973–1978 ' рр.), сьогодні – доктор істо' ричних наук, професор, професор кафедри зовніш' ньої політики і дипломатії Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України. – Якими мотивами Ви керувались, вступаючи до студбудзагону? – На перший план виходила матеріаль� ний чинник, адже праця у будівельному загоні була високооплачуваною (врахо� вуючи, що мені вже було за двадцять, вже якось потрібно себе матеріально забезпе� чувати); крім того, це було дуже популярно і гордо – носити звання бійця студентсько� го будівельного загону! – Як Ви можете охарактеризувати роль студбудзагону в студентському будівельному рухові м. Києва? – Студентські будівельні загони КДПІ імені О. М. Горького завжди були на пере� дових позиціях у будівельному русі м. Києва, і це враховуючи, що виш мав непрофільний статус, такі результати досягалися насамперед самовідданою працею студентів та вмілим керуванням. – Яку назву мав Ваш будзагін? – Загін мав назву “Сокіл – 75” – Хто був командиром та комісаром загону? – Загін очолював студент другого курсу історичного факультету Д. Моголі� вець, а комісаром загону був я. – У будівництві яких об’єктів Вам довелось брати участь? – Загін працював на будівництві хлібо� комбінату у Читинській області. – Як організовувався побут та доз� вілля у будзагоні? – Побут та дозвілля організовували самі для себе – починаючи від пісень біля вогнища і закінчуючи різними спільними заходами з місцевими жителями на місці дислокації. – Які труднощі виникали у діяльності студбудзагону? Як розв’язувались про� блеми життя та діяльності будзагону? – Найбільша трудність, яка виникала, – це здолати фізичне навантаження пов’яза� не з виконанням будівельних робіт, змуси� ти себе кожного ранку підійматися й вико� нувати одну й ту ж роботу (працювали практично без вихідних). Але тут були й свої плюси – студент оволодівав навиками будівельних робіт (іншими словами кажучи – навичками робітничих професій). – Яку роль у житті та діяльності будзагону віді� гравали компартійні орга� ни та комсомольська організація? – Комітети КПРС здій� снювали загальне керування студентськими будівельни� ми загонами в цілому, а комітети комсомолу Інститу� ту були безпосередніми організаторами студентсь� кого будівельного загону – підбирали командира і комі� сара загону, забезпечували контроль за укладанням договорів на виконання будівельних робіт між загоном та господарською організа� цією, здійснювали дистанційне керівниц� тво загоном. – Які найбільш яскраві події з життя студентських будівельних загонів Вам запам’яталися? – Сон – після тяжкого робочого дня! Звичайно, що насамперед це незабутні враження, отримані від знайомства з при� родою краю, де працював загін, а також від знайомства з місцевими жителями (вони переважно досить лояльно ставилися до студентів). Взагалі кожний день, проведе� ний у студентському будівельному загоні, був особливий! – Назвіть здобутки Вашого будзагону. – Загін було нагороджено грошовими преміями та грамотами Київського місько� го комітету комсомолу. – Які позитивні та негативні сторо� ни Ви можете виділити в роботі сту� дентських будівельних загонів педін� ституту? – Негативних сторін було не так бага� то, а от позитивних набагато більше, зокрема хоча б те, що студентський буді� вельний загін після повернення на місце формування обов’язково здійснював фінансову допомогу та брав шефство над дитячими будинками, дитячими садками та ін. І це було досить престижно, крім того, була гордість за таку роботу! – Яку роль відіграв у Вашому житті досвід, здобутий у студбудзагоні? – Допоміг оволодіти робочою професі� єю (яка є в пригоді нині), а також сформу� ватися як молодому спеціалісту, дав уміння приймати рішення у самих екстремальних ситуаціях, брати відповідальність за їх виконання. – Чи вважаєте Ви необхідним поно� влення студентського будівельного руху в рамках університету, міста, країни? – Без сумніву, що так! Це надасть молодій людині необхідну трудову підго� товку для дорослого життя! Але чи можли� во у наш час подібне організувати? Думаю, важко буде, але можливо! Шпальту підготував Роман РАЛКО КВІТЕНЬ 2013 7 �Презентації Студентська творчість “ЩОДЕННИК. RE MAKE” ВИЙШОВ У ЛЮДИ МІЖ КНИЖКОВИХ поличок відбулася презентація унікального молодіжного проекту “Щоденник. Re: make”. 20 лютого в київській книгарні “Є” важко було знайти вільне місце. Гості�читачі прийшли, щоб познайомитись з авторами літературно� мистецького проекту Олександром Козинцем та Сергієм Русаковим. Адмі� ністрація “Є” гостинно запросила їх роз� повісти про своє далеко не пересічне видання. Молоді та креативні викладачі Націо� нального педагогічного університету вже видають не першу книгу в такому форматі. Але вперше подібний проект виходить у Перформанс театру “Вавилон” широкий продаж. Без пафосу, але прид� безпосередньо в залі бати “Щоденник. Re: make” можна по всій Україні в мережі книгарень “Є”. Не з книгою єдиною прийшли драго� мановці до публіки. Знайомство потен� ційних читачів з виданням розпочалося з постановки “Рімейк” народного театру “Вавилон”. Мистецькі сюрпризи цим не закінчилися, варто відмітити й живе виконання пісні від дівочого гурту “Miss five”. Ексклюзивно слова до треку “Щоденник” написала Вікторія Петрик разом з Олександром Козинецем. Книжка “Щоденник. Re make” – вели� ка робота. На такий висновок наштовхує сама кількість авторів книги – 85 пись� менників: як починаючі, так і достатньо відомі. Присутні на презентації мали змогу познайомитись лише з деякою частиною київських дописувачів. Ана� стасія Осипенко, Тетяна Чернега, Марія Ткаченко, Світлана Лобанова, Єлизавета Полич та інші прочитали частинку своїх текстів. Кожен глядач зміг оцінити талант до пера цих дівчат. Протягом презентації п’ятеро смі� ливців спробували втілити ідею “Щоден� ник. Re make” – написати історію першо� го побачення прямо під час презентації. Такий собі літературний флеш�моб поті� шив своїм експромтом та надихнув одного з присутніх на критику. Зі слів чоловіка, який представився Анатолієм, ідея нового видання особи� сто для нього не викликає інтересу і пока� Пісня “Щоденник” від співочого бенда “Miss Five” зує сучасний стан культури, яка на його думку перебуває в жалюгідному стані. Саме 100 відсотків”. Для Олександра, як він зазна� цей коментар став тим каменем спотикання, чив, це не просто праця: “Для мене це можли� який спровокував думки та висновки – а що ж вість реалізувати себе і як автора текстів, і як насправді є цей літературно�мистецький про� літературного менеджера. Робота складна, цікава, яка загартувала. Неоціненний досвід ект? Кандидат філологічних наук Ірина Савчен' спілкування з творчими людьми і чудова ко поділилась своїм баченням книги, вона можливість робити те, без чого не уявляю своє порівняла її із притчею: “Дві жаби і горщик з життя – літератури”. На філософській ноті і в роздумах про молоком”: “Можна повторити долю жабки, яка склала лапки й пішла на дно – тобто нічого не видання завершилась презентація книжки робити, а можна активно збивати молоко, аж “Щоденник. Re make”. Чи варто очікувати до появи масла. Власне, це видання і є велика наступного – тут відповідь однозначна: “Я не хочу більше щоденників. Навіть власного”, – й активна праця, яка заслуговує на повагу”. Для автора ідеї та упорядника книги Олек� сказав Олександр Козинець. Проте нових про� сандра Козинця видання не просто проект, а ектів, не менш креативних та цікавих, очікувати дитина, яку він виношував не один рік: “Однієї від дуету Козинця & Русакова варто. ночі, у листопаді 2007 року, мені не спалося, а в P.S. Хто ще не придбав “Щоденник. Re думках складалася концепція проекту. Я встав із ліжка, ввімкнув світло, взяв аркуш і почав її make”, найближча книгарня “Є” знаходиться за прописувати. Ураховуючи, що спочатку був адресою: вул. Лисенка, 3. проект “Щоденник”, а згодом “Щоденник. Re Юлія КАПШУЧЕНКО make”, то концепцію вдалося реалізувати на Пропонуємо вашій увазі фототворчість студентки ІІІ курсу спе' ціальності “Культурологія” Сазонової Антоніни. Ось що сама автор' ка говорить про свої світлини: “Хто я”? Цим питанням задається кожна людина, що абстрагується від дзеркала соціуму і дивиться в себе, стираючи всі візуальні оболонки. Рефлексуючи, я знаходжу в собі чорну порожнечу, на якій світло пише мені листи. Без темряви світло являє собою tabularasa у безмежній нес� кінченності. Так само темрява без світла є вакуумом. Про що пише світ� ло? Світло пише про темпоральність хронотопу, про смерть і життя миті у суб’єктивному просторі. Мені важлива глибина, а не яскравість, лише світло і темрява, чорне і біле. Хто я? Я лише чорний папір, що прагне світ� ла Софії. Фотопрогулянка бульваром ПРОФЕСОРСЬКО�ВИКЛАДАЦЬКИЙ склад та студенти Інституту педагогіки і психо� логії висловлюють щирі співчуття директорові, академіку Бондарю Володимиру Івано� вичу у зв’язку з втратою дружини СВІТЛАНИ ПИЛИПІВНИ, кандидата педагогічних наук, старшого наукового співробітника лабораторії дидактики Інституту педагогіки НАПН України. Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Світлина Геннадія ЦЕЛКОВСЬКОГО Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. КВІТЕНЬ 2013 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2013 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 4 (1632) (квітень 2013 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-14 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 4 (1632) (квітень 2013 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2013. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/195 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/1f9ada66e6e8c202b6ebf3cf9ecef18f.pdf 7384a6b72bad77a07ecffae6ec7a25a8 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 5 (1633) (травень 2013 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/15">Педагогічні кадри. 2013 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 5 (1633) ТРАВЕНЬ 2013 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА ШАНОВНІ ВЕТЕРАНИ ВІЙНИ, ПРАЦІ І ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ! Від щирого серця вітаємо вас з 68�річчям Перемоги у Великій Вітчизняній війні! Нинішні і прийдешні покоління завжди пам’ятатимуть і про� славлятимуть ваш подвиг – безстрашність і сміливість сили духу і непохитну мужність, стійкість і бойове братство, масовий героїзм у смертельному двобої з фашизмом. Кожен із вас, ризикуючи власним життям, наполегливо йшов до Великої Перемоги. Ваш славний ратний і трудовий подвиг є взірцем чистоти і сумління, відданості і вірності ідеалам волі і свободи, невгасимої любові до Батьківщини, прикладом самовідданого виконання священного обов’язку патріота. ЧЕСТЬ І СЛАВА ВАМ! Зичимо доброго здоров’я, щедрого довголіття, щастя, зла� годи, родинного затишку! Низько вклоняємося вам! 20 травня 2013 р. на урочистій Вченій Раді університету мантію Почесного професора НПУ отримав ректор Вірменського державного педагогічного університету імені Хачатура Абовяна Рубен Мирзаханян Ректор Голова Ради ветеранів Голова профкому В. П. Андрущенко М. А. Рябухін І. Т. Горбачук Офіційно День Перемоги УКЛІН ЗА МИРНЕ НЕБО “У книжках всього не прочитаєш, та там так і не напишуть, як розповісте ви, живі свідки цих подій, вельмишановні вете� рани, – сказав на відкритті урочистостей з нагоди 68�ї річниці Великої Перемоги ректор НПУ імені Михайла Драгоманова Віктор Андрущенко 14 травня 2013 року. – Наші діти, внуки і правнуки повинні чуттєво перейнятися тим великим історич� ним дійством, бо такого цивілізація не знала, а наші діди й батьки його витримали і захистили мир у світі”. Серед професорсько�викладацького складу НПУ є, хоч уже й не багато, сивочолих, мудрих педагогів, які раз на рік у святкові травневі дні скромно прикрашають свої груди орде� нами і медалями. Хоч і медалі ці не з тих, які зараз так масово роздають на пишних урочистостях, інколи за заслуги, а все частіше за винагороду. Старенькі і потерті на грудях драгома� новців, вони оплачені, на превеликий жаль, кров’ю. Грандіозну історію того жахливого часу розповів присутнім у своєму виступі, що дечим навіть нагадував художню лекцію, доктор географічних наук, професор Іван Половина. Також драгомановці відзначили переможців патріотичного виховання в університеті. Лауреатом конкурсу на здобуття іменної стипен� дії Героя Радянського Союзу Жарчинського став студент друго� го курсу Інституту історичної освіти Віталій Бесараб. Третє місце у конкурсі�огляді на кращу організацію патріотичного виховання студентської молоді комісія з роз� гляду присудила Інституту політології і права та Інституту педагогіки і психології. Друге місце між собою розділили Інститут історичної освіти, Інститут гуманітарно�технічної освіти та Інститут при� родничо�географічної освіти і екології. Переможцем конкурсу цьогоріч став Інститут корекційної педагогіки і психології. Студентам перепали ще й персональ� ні грамоти за особливу активність. Окремими відзнаками було заохочено й волонтерську діяльність інститутів. Тут першість вибороли Інститут інозем� ної філології та Інститут соціальної роботи та управління. Високі відзнаки отримали драгомановці і від Київської міської організації ветеранів України, оскільки активно долу� чаються до діяльності організації, беруть участь у громадсь� ких проектах, наукових конференціях, культмасових заходах. Студенти та співробітники вишу поклали квіти до пам’ят� ника Вічного вогню і вшанували великих героїв хвилиною мовчання. Прес�служба університету Потенціал УКРАЇНСЬКА ДЕЛЕГАЦІЯ ОСВІТЯН ВІЗЬМЕ УЧАСТЬ У ДРУГОМУ ФОРУМІ АСОЦІАЦІЇ РЕКТОРІВ УНІВЕРСИТЕТІВ ЄВРОПИ 23:25 травня 2013 року у м. Франкфурт: на:Майні (Федеративна Республіка Німеч: чина) відбудеться Другий Форум Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи. До участі у роботі Форуму запрошені ректо� ри 26 університетів із 11 країн Європи, серед запрошених – і ректори українських вищих нав� чальних закладів. Програмою Форуму передбачено обгово� рення та прийняття “Педагогічної Конституції Європи” – документу, який визначає принципи та методологію процесу підготовки сучасного педагога для об’єднаної Європи ХХІ століття. Педагогічна Конституція Європи, розробле� на професорами Віктором Андрущенком (Украї� на), Моріцем Гунцінгером (ФРН), Альгірдасом Гайжутісом (Литовська Республіка), має стати документом, що легітимізує спільну духовну основу та визначає загальний механізм підго� товки педагогічних кадрів, встановлює принци� пи узгодженої трансуніверситетської політики, регламентує педагогічну діяльність в євро� пейському просторі освіти. Члени міжнародної громадської організації “Асоціація ректорів педагогічних університетів Європи”, яку засновано у серпні 2004 року за іні� ціативи Національного педагогічного універси� тету імені Михайла Драгоманова, переконані, що саме через діяльність нового вчителя буде сформована духовна платформа нового типу життєдіяльності об’єднаної Європи – гумані� стична, демократична, загальнолюдська. Офіційний веб�сайт Міністерства освіти і науки України Інтерв’ю Студентський турнір Його слова сміються і донині Фінал турніру про Україну Дмитро Омельченко: “Працювали не покладаючи рук” стор. 3 стор. 5 стор. 7 �Конференція Офіційно “СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА: КОНЦЕПЦІЇ, ТЕХНОЛОГІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ” 18�19 квітня 2013 року у конференц�залі Націо� нального педагогічного університету імені М. П. Дра� гоманова відбулася II Міжнародна науково�практич� на конференція “Соціальна політика: концепції, тех� нології, перспективи”, координаторами якої є викла� дачі Інституту соціальної роботи та управління. Учасниками конференції стали професори, доктори та кандидати наук престижних вишів Польщі, Литви та України. За круглим столом обговорювались найважли� віші питання соціальної політики, соціальної роботи, сучасних теоретичних концепцій, технологій, стратегій соціального управління. Доповідачі презентували результати власних досліджень у галузі соціальної полі� тики та соціальної роботи, розглядали перспективи їх розвитку. Тематичними напрямами роботи конференції були наступні: український та зарубіжний досвід у сфері соціальної політики; соціальна теорія та соціальна полі� тика: можливості взаємовпливу; філософія соціальної роботи та соціальної допомоги; управління навчальни� ми закладами ІІІ�ІV рівнів акредитації, що готують фахів� ців у галузі соціального забезпечення; соціологія соціальної роботи та соціальної допомоги; розвиток соціальних служб та соціальних інституцій в сучасних умовах становлення інформаційного суспільства; прак� тична психологія і соціальна політика: стратегії розвит� ку; соціально�правовий захист населення як напрям соціальної політики; інноваційні технології підготовки фахівців з соціальної роботи та соціальної допомоги у європейському освітньому просторі; менеджмент соціальної роботи та соціальної допомоги: проблеми та перспективи підготовки фахівців. У межах конференції було проведено круглий стіл з питань розробки державного стандарту спеціальностей “соціальна робота”, “соціальна допомога”, в якому брав участь Володимир Іванович Калініченко, доцент Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міні� стерства освіти і науки України. Член Організаційного комітету конференції дирек� тор Інституту соціальної роботи та управління, завіду� вач кафедри соціальної політики, доктор філософських наук, професор Алла Олександрівна Ярошенко заз� начила, що “постійна увага науковців до питань соціаль� ної політики, соціальної роботи, сучасних теоретичних концепцій, технологій, стратегій соціального управлін� ня забезпечить ефективність соціальної політики, сприятиме подальшому розвитку та модернізації у сфері соціальної роботи”. Саме тому головною метою проведення щорічної міжнародної конференції “Соціальна політика: концепції, технології, перспекти� ви” є залучення науковців та практиків до обговорення актуальних питань у галузі соціальної політики та соціальної роботи. УГОДА З КИЇВСЬКИМИ ПРОФСПІЛКАМИ ОСВІТЯН 15 ТРАВНЯ 2013 РОКУ ректор Національного педагогічного університету імені Михайла Драгома� нова академік Віктор Андрущенко та голова Київ� ської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України Олександр Яцунь урочисто поставили підписи під угодою про п’ятирічну спів� працю цих двох структур щодо організації оздоро� влення освітян та забезпечення практики студентів� педагогів на базі одного із оздоровчих комплексів. Як пояснив ректор, протягом п’яти років студен� ти НПУ зможуть безперебійно й систематично про� ходити педагогічні практики в одному з дитячих таборів на Чорному морі, де зокрема оздоровлюва� тимуться діти працівників навчальних закладів України. Можливість спілкуватися з вихованцями, діт� ками шкільного й дошкільного віку протягом цілої зміни у таборі – це неабиякий практичний досвід, подарувати який не зможе жодна, навіть найдос� коналіша теорія, якими оперують університети у навчальних аудиторіях. Віктор АНДРУЩЕНКО Студенти підтримали слова очільника гучними оплесками. Про власний досвід початку своєї викладацької і педагогічної кар’єри, яка все ж най� частіше розпочиналася саме в сільських школах та літніх дитячих таборах, розповіли голова Студент� ського профкому Станіслав Цибін, голова Проф� спілкової організації працівників вишу Іван Горба: чук, проректор з наукової роботи НПУ Григорій Волинка. Олександра БИЧКОВСЬКА День Перемоги З П О В А Г О Ю Д О П Е Р Е М О Ж Ц І В ІНСТИТУТ іноземної філології НПУ імені М. П. Драгоманова має добру традицію, яку студенти підтримують вже кілька років поспіль, – на День Перемоги відвідувати Парк Слави, дарувати квіти ветеранам та вшановува� ти пам’ять загиблих у війні. Також щорічно ми відвідуємо ветеранів, які рані� ше працювали в нашому інституті. Спілкуючись з ними за чашкою чаю, сту� денти дізнавалися про неймовірні подвиги вже похилих людей, які потребу� ють уваги, які з радістю приймають молодь, яким важливо усвідомлювати, що їх пам’ятають і їм приходять на допомогу. Приклади ветеранів, величні подвиги визволителів країни стають для молодих людей невичерпним дже� релом патріотизму, вірного служіння своєму народові. У цьому році активісти інституту також відвідали концерт, присвячений Дню Перемоги, який відбувся 8 травня поблизу смт Гостомель, саме на лінії колишнього фронту. Неймовірна атмосфера панувала тут. Артисти дарува� ли аудиторії позитивні емоції, передаючи свою енергетику піснями й танця� ми. Не обійшлося, звичайно ж, і без традиційних пісень воєнної тематики. Привітання ж ветеранів в Парку Слави має особливе сакральне значен� ня для всіх нас. Цей день завжди викликає почуття світлої радості, безмеж� Покладання квітів до Вічного вогню ної гордості за наш народ та гіркий сум водночас. Приємно бачити щирі поблизу смт Гостомель привітні очі цих мудрих людей, коли даруєш їм квіти, кажеш теплі слова подяки. Подяки за перемогу, за сьогоднішній день, за ясне сонце над голо� вою. Роки йдуть, і людей, які обороняли нашу Батьківщину, залишається все менше. Надзвичайно багато з воїнів полягли в бою. Ми вшановуємо їхню пам’ять, кладучи квіти до Вічного вогню, до могил невідомих солдатів. Так важливо пам’ятати про кожного з них, поважати наших переможців! Вони дали нам життя. Наше майбутнє залишається за нами. Оксана ЧЕРНУХА, студентка ІV курсу Вручення квітів ветеранам 2 Студенти в Парку Слави Прес�служба університету Студентське самоврядування ДЯКУЄМО ЗА НАПОЛЕГЛИВУ РОБОТУ З ПОЧАТКОМ літа традиційно закінчуєть� ся навчальний рік. Студенти з нетерпінням чекають здачі останнього іспиту, щоб нарешті поринути у спокійний плин літнього відпочин� ку, набиратися сил та енергії для наступного навчального року. А для когось цей навчаль� ний рік виявився останнім. І після закінчення екзаменаційної сесії очікує вручення дипло� мів – путівки у доросле самостійне життя. Це хвилююча мить у житті кожної людини. Випускники�драгомановці зі сльозами на очах покидають рідні стіни альма�матері, а університету, викладачам завжди нелегко розлучатися зі студентами, які за п’ять років навчання стали майже рідними дітьми. Студентський профком НПУ імені М. П. Драгоманова щороку з щемом у серці прощається і зі своїми друзями – головами профбюро інститутів, профоргами академіч� них груп, активістами. 2013 рік – не виняток. Цього року закін� чуючи університет, з Профспілкою студентів прощаються найкращі з найкращих. Вони заслуговують нашої уваги та подяки за напо� легливу і самовіддану працю. Кожен з них творча, обдарована особистість, відповідаль� на, справедлива, з активною життєвою пози� цією людина, вони відкриті до нових звер� шень, не бояться перешкод на своєму шляху та з гідністю їх долають. Це наша гордість: Інна Крамарчук, Інна Кучеренко, Катерина Ткаченко, Євгеній Бачинський, Наталія Ляшенко, Наталія Ванденко, В’ячеслав Соломончук, Оксана Плашенко. Профком студентів НПУ імені М. П. Дра� гоманова висловлює щиру подяку за ваш вагомий особистий внесок у розвиток проф� спілкового руху в університеті. Ми пишаємо� ся тим, що нам випала можливість працювати з вами і досягати разом нових висот. Адже в єдності – наша сила! Дякуємо за те, що ви є! Профком студентів ТРАВЕНЬ 2013 �Потенціал Й О Г О С Л О В А С М І Ю Т Ь С Я Здоровий сміх із академічним відтінком назавжди оселився в Інституті української філоло: гії та літературної творчості імені Андрія Малишка Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. 1 квітня тут урочисто відкрили аудиторію, присвячену пам’яті поета:гумориста й сатирика Павла Глазового, випускника цього нав: чального закладу. Як оберіг від лих Минуло понад 60 років відтоді, як український поет Павло Глазовий закінчив філологічний факультет тодішнього Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького. Але в сьогоденному Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова переконані, Павло Прокопович ніколи й не залишав стін навчального закладу. Його гумористичне слово завжди було поруч, підтримувало та надихало. Свідчення цьому – відкрита аудиторія імені видатного сміхотворця. Її створили спільними зусиллями ректорат, викладачі, студенти та біограф Павла Глазового, упорядник його творчого спадку Ген� надій Кужільний. “Із відкриттям цієї аудиторії наш університет набу� ває ще однієї риси пам’яті, риси вдячності, риси зв’яз� ку зі спадщиною літературною”, – підкреслив під час урочистостей перший проректор університету Воло� димир Бех. ГАРЯЧА ФІЛОСОФІЯ Не боялася дівулька ні лайки, ні бійки. Закінчила десять класів на нещасні трійки. Але в мами є знайомий в університеті. – Будеш ти на філософськім вчитись факультеті! Та, явившись на екзамен, ляпнула дівуля, Що жив колись на Вкраїні філософ Каструля... І сказав екзаменатор, вставши із�за столу: – Я вам радив би вступити в кулінарну школу. Закінчила та дівулька курси кулінарні. Пече тепер пиріжечки і оладки гарні, Порядкуючи на кухні рукою твердою, І не плутає каструлі зі сковородою. Тут на молодь чекає “розповідь” світлин, копій документів про долю гумориста: дитинство, навчання, працю на посаді заступника головного редактора жур� налу “Перець”. Особлива увага – рокам студентства в Київському державному педагогічному інституті імені О. М. Горького. Про них охоче веде мову свідок тих подій: однокурсниця Павла Глазового Марія Яківна Плющ, сьогодні – завідувач кафедри української філо� логії, доктор філологічних наук, професор. Красень�фронтовик із ґрунтовними знаннями – таким однокурсника Павла запам’ятала Марія Яківна: “Можливо, в нього не випадково прізвище Глазовий. Хтось у його поколінні глибоко бачив і добре сприймав усю нашу дійсність”. На одній зі стін аудиторії – твори поета: сучасні, актуальні, приправлені тонкою іронією й гострою сати� рою. А кожного, хто заходить до цього приміщення, зустрічає барельєф із зображенням обличчя Павла Прокоповича. Поруч і щире побажання митця: “Нехай від лих і бід усіх вас береже здоровий сміх”. Директор Інституту української філології та літера� турної творчості імені Андрія Малишка кандидат філо� логічних наук, професор Анатолій Висоцький пояснює ідею добору експонатів: “Ми намагалися зібрати не ТРАВЕНЬ 2013 тільки документи про життя і творчість Павла Глазово� го, але й, найголовніше, його словом проілюструвати нинішнє життя. Глазовий – це здоровий український сміх на злобу дня”. У тому, що творчість митця – на часі, а посмішка – неабиякий “поліпшувач” життя, мали змогу перекона� тися всі, хто завітав на концерт “Смійтеся на здо� ров’я”, присвячений 90�річчю від дня народження великого гумориста. На сцені, крім гуморесок Павла Глазового, ожили твори Миколи Гоголя, Івана Нечуя� Левицького, Степана Руданського, Степана Василь� ченка, Олександра Довженка, Остапа Вишні. Різно� барв’ям емоцій та ритміки, особливим національним характером класику українського гумору сповнив Герой України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, народний артист України, про� фесор НПУ ім. М. П. Драгоманова Анатолій Палама� ренко. Щоб українське процвітало Павло Прокопович умів розсмішити інших. Його ж доля була не з простих. Гостре слівце допомагало вну� трішньо долати ті недоліки, що зустрічав у житті. Однак воно ж викликало прискіпливу увагу охоронців сумноз� вісного режиму. “Він сміявся на людях, а плакав нао� динці”, – так говорить про Павла Глазового його біо� граф Геннадій Кужільний. Завжди радо зустрічав гостей. Що їх удома було багато, згадує син Олексій Глазовий, який завітав на урочисте відкрит� тя іменної аудиторії. І для кожно� го автор поезій на злобу дня зна� ходив влучне слово. “Батько постійно творив, увесь час думав. У нього біля ліжка був набір листків, олівець і ручка. І він повсякчас щось записував”, – розповів Олексій Павлович. Створена аудиторія стане затишною оселею для літератур� ної студії, яку веде в Інституті поет�пісняр, народний артист України Андрій Демиденко. Також тут проходитимуть пари з літератури, історії української культури, історії України, укра� їнської мови; відбуватимуться зустрічі студентів із видатними випускниками універ� ситету, митцями сучасності. Важливо, що творчість Павла Глазового має глибо� ке національне коріння. “Останнє десятиліття його творчості показало, наскільки він не лише гуморист, а й патріот. Він усе робив для того, щоб українське не тліло, а жило, щоб воно процвітало”, – наголосив Андрій Демиденко. До цього прагнуть і в Інституті української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка. Тут упевнені, українська душа без іскри сміху не існує. “Здоровий сміх оздоровлює націю. Він не дає їй можливості самозакохання, підтримує в досить скрут� них моментах життя”, – переконана доцент кафедри української літератури, заступник директора з науко� вої роботи Інна Ліпницька. Вона – одна з тих викладачів, які в новій аудиторії читатимуть лекції. Тож достеменно знає про ті можли� вості, що їх відкриває іменна навчальна кімната в спра� ві виховання молоді. Пояснює, передбачено декілька векторів функціонування аудиторії: “По�перше, праг� І Д О Н И Н І немо познайомити студентів із творчістю Павла Глазового, бо вона окремо не вивчається в курсі укра� їнської літератури. Фактично, роз� мова про український гумор закін� чується на творчості Олександра Довженка. А по�друге – дати можливість посміятися над собою”. Саме тому вздовж стіни нав� проти стендів, присвячених життє� вому й творчому шляху Павла Гла� зового, розмістилися тексти його гуморесок. Всі вони – з нашого і про наше життя. “Вони не втратили своєї актуальності та злободенно� сті й сьогодні. Це і проблеми мови, і проблеми вибору життєвої доро� ги, і обивательські прагнення людини, які не дають їй можливості окрилитися, тримають путами на землі”, – говорить Інна Миколаївна. Там, де виховують творців Аудиторія, що віднині носить ім’я Павла Глазового, поповнила перелік спеціалізованих аудиторій, що вже створені в Інституті українського філології та літера� турної творчості. Серед них – і нещодавно відкрита – імені Андрія Малишка. За недовгий час свого функціо� нування вона вже встигла зайняти особливе місце в житті Інституту. СТРАШНІ ЗНАННЯ Прийшов студент четвертий раз складати сопромат. Хвилин п’ятнадцять щось молов – і все було не в лад. Професор мовив: – Ну, гаразд, поставлю трійку вам. Студент на місці остовпів, не вірячи ушам. – Невже я витримав? Невже? – професора спитав, А той до нього нахиливсь і тихо прошептав: – Я ваших знань уже боюсь. Це я не витримав. Здаюсь! Так, розповів “Освіті” Анатолій Висоцький, в ауди� торії проводився конкурс читців до Шевченківських днів. “У ній ми не обов’язково повинні говорити тільки про Малишка. Бо Малишко – це ще і, в першу чергу, історія української літературної мови, це історія укра� їнського слова поетичного. І найголовніше – аудиторія світлішає від того, що вона чийогось імені. А для філо� логів це не байдуже”, – пояснює Анатолій Васильович. В Інституті вже виробили своєрідний стиль облад� нання іменних аудиторій: інформативність, сучасний вигляд. Наступний проект, поділився планами Анатолій Висоцький, – аудиторія імені Арнольда Панасовича Грищенка, мовознавця і педагога, який працював в Інституті. В оновленому вигляді вона має почати функ� ціонувати у вересні цього року. ВЕРЕДЛИВА ДІВЧИНА В драматичному театрі – блиск і красота. Кучерявого студента дівчина пита: – Ну навіщо на гальорку ти узяв квитки? Сидимо тут біля люстри, наче павуки. Звідсіля я бачу сцену, ніби з літака...– А студент: – Ну й вередлива ж,– каже,– ти яка! Зачекай, ось я з тобою у кіно піду. Там сидітимеш ти в мене в першому ряду. Крім того, існує масштабна ідея: присвятити зага� лом аудиторний фонд сьомого поверху науково�педа� гогічним і творчим школам Інституту української філо� логії та літературної творчості імені Андрія Малишка. Задум, насамперед, має виховне значення, бо, впев� нений педагогічний колектив, пам’ять – найголовніше. Тому й прагнуть розвивати молодь творчістю письмен� ників, учених, яка стає зразком для наслідування, дже� релом натхнення. І взірцем справді дієвим. Адже самі студенти мають щире бажання та змогу творити. Так, аудиторії Інституту стають не просто примі� щеннями для навчання. Вони перетворюються на осе� редки пам’яті та відчуття наступності поколінь, що сти� мулюють до творчості. Світлана Горська, кореспондент тижневика “Освіта” 3 �Г ОРД і СТЬ СТУДЕНТСЬКОГО АКТИВУ Наталія ВАНДЕНКО, студентка Інсти� туту розвитку дитини, спеціальність “Дошкільна освіта”, голова профбюро Інституту За роки моєї роботи зросла активність і насиченість студентського життя в Інституті. Воно набуло багатогранності і різнобічного розвитку. Яскравим прикладом цього є ство� рення вокального, театрального гуртків, започаткування Всеукраїнської благодійної акції “Дитинство: крок у майбутнє”, де ми відвідували дітей, які виховуються у дитячих будинках. До кожного свята готувались роз� важальні програми, українські вечорниці, концертні програми до дня св. Валентина та 8 Березня, доброю традицією стало прове� дений конкурсу “Містер ІРД”. Видається щомісячно студентська газета “Молодіжний меридіан”. Нагороджена грамотою за активну участь у житті Первинної профспілко� вої організації студентів, відстоювання прав і інтересів студентської молоді, та мала честь бути випускником ІІ Всеукраїнської школи профспілкового лідера. Я вдячна ППО студентів НПУ імені М. П. Драгоманова за насичене сту� дентське життя, а наступним поколінням хочеться побажати впевненості у собі, і у вас обов’язково все вийде, ті знання, які ви здобудете тут, стануть вам корисними на все життя. Інна КРАМАРЧУК, студентка Інституту природничо�географічної освіти та еко� логії, спеціальність “Географія та інозем� на мова”, голова профбюро Інституту За період роботи виступила організато� ром конкурсу на звання “Кращий профорг групи Інституту – 2013”. Спільно зі студрадою гуртожитку № 7 проведені: свято “Halloween” та “Стиляги 80�х”, “Українські вечорниці” тощо. 23 березня 2013 р. провела весняний флешмоб в підтримку акції “Час Землі”. Брала активну участь в Школі профспілко� вого активу Московського енергетичного інституту (2012 р.), ІІІ Всеукраїнській школі студентського профспілкового лідера на базі Херсонського державного університету, звіт� но�виборній конференції Первинної проф� спілкової організації студентів НПУ імені М. П. Драгоманова. Нагороджена: грамотою за активну участь у громадському житті універ� ситету, дипломом за вагомий внесок у розбудову профспілкового руху в НПУ імені М. П. Драгоманова, дипломом за участь в Школі профспілкового активу Московського енергетичного інституту, отримала сертифікат учасни� ка ІІІ Всеукраїнської школи студентського профспілкового лідера. Побажання наступним поколінням: “Ти – активний, ініціативний, впевне� ний в собі, хочеш жити і навчатися в гідних умовах, знати свої права та вміти їх відстоювати? Не вагайся – вступай до профспілки, стань лідером!”. Інна КУЧЕРЕНКО, студентка Фізико� математичного інституту, спеціальність “Фізика, інформатика, астрономія”, голова Студентської ради гуртожитку №6 Інна – прекрасна людина, чуйна, креа� тивна, надзвичайно красиво співає народні пісні, чудовий організатор, відмінниця. Лауреат стипендії імені В. П. Дущенка та М. П. Драгоманова, отримала подяки від дирекції інституту До своєї роботи завжди намагалась підходити творчо та віддавалась їй на 100%. За час перебування на цій посаді органі� зувала та провела такі заходи: “Ретро паті”, “Валентайн”, “Чорно�білий”, “Ворог не пройде”, “Вечір народної пісні”, турнір “Scrabble”, змагання з шахів між мешканця� ми 6�го гуртожитку. Брала участь у підготов� ці гуртожитку до “Євро – 2012”. Наступникам хотіла б пожати терпіння та єдності в своїх починаннях! Наталія ЛЯШЕНКО, студентка Інституту філософської освіти і науки, спеціальність “Культурологія”, голова профбюро інституту Наталія займає активну громадську позицію: з 2011 по 2013 роки вико� нує обов’язки голови профбюро інституту, профорга групи, є одним із допи� сувачів студентської газети “Глобус”, бере участь в організації та проведен� ні заходів, що проходять під егідою Студентської ради та Профбюро Інститу� ту філософської освіти і науки: Тижня мистецтв, Педагогічного дуету, Фести� валю релігійного мистецтва, тематичних вечорів до Дня першокурсника, 4 Хелловіна, Нового року тощо. На посаді голови Профбюро ІФОНу Наталією була розроблена структура Профбюро, система поселення в гурто� житки – як у документальному, так і в про� цесуальному відношенні, а головне – діяли принципи демократизму та відкритості. Нагороджена: грамотою за активну участь у громадському житті університету, дипломом за вагомий внесок у розбудову профспілкового руху в НПУ імені М. П. Дра� гоманова. Наступним поколінням студентів уні� верситету хочеться побажати бути сміли� вими, не боятися проявляти свої таланти і завжди йти вперед! Оксана ПЛАШЕНКО, студентка Інсти� туту магістратури, аспірантури та докто� рантури, спеціальність “Педагогіка вищої школи”, голова профбюро інституту Інститут магістратури, аспірантури та докторантури є новоствореним інститутом у структурі Національного педагогічного уні� верситету імені М. Драгоманова. У 2012 році було здійснено перший набір студентів на навчання в цьому інституті. Перед студента� ми одразу постало непросте завдання – фор� мування активу, що зможе допомогти вли� тись у життя університету всім студентам. Саме Оксані випала честь стати першим головою профбюро інституту. Спершу було складно, оскільки попередника, який би міг поділитись досвідом у неї не було. Однак дуже швидко з’ясувалось, що первинна профспілкова організація студентів НПУ імені М. Драгоманова – це дружна команда, ті, до кого завжди можна звернутись з проханням про допомогу чи пораду. Хоча Оксана в профспілковому активі всього рік, вона відзначає, що ця робота насичена та складна: “Це не лише замовлення проїзних квитків, як іноді здається студентам, а й проведення заходів та акцій, що роблять сту� дентське життя яскравішим, зборів та нарад для вирішення нагальних питань чи відстоювання прав студентів, допомога індивідуально кожному студенту, що звернувся з якоюсь проблемою”. Наступним поколінням хочеться побажати наснаги, творчості та впевне� ності. Також бути активними, розсудливими, відповідальними та цілеспря� мованими, адже вирішальною постаттю в університеті є студент, і саме від студентів залежить, яким буде життя університету. Катерина ТКАЧЕНКО, студентка Інституту мистецтв, спеціальність “Хореографія і художня культура”, голова профбюро інституту Катя займає активну громадську пози� цію, творча, енергійна особистість. Її пріо� ритетами є стремління до науки, самов� досконалення, прагнення реалізувати свої здібності в цікавих і необхідних для держа� ви справах. У складі хореографічної групи студентів Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Г. Верьовки Катерина постійно бере участь у заходах, що проходять у найкращих кон� цертних залах столиці, а саме: НПМ “Укра� їна”, Київський національний академічний театр опери та балету, національна філар� монія України. Як беззаперечний лідер протягом чотирьох років (2008–2012 рр.) очо� лювала посаду голови профбюро студентів Інституту мистецтв. Саме завдя� ки таким лідерам�відмінникам студенти виявляють найбільшу довіру орга� нам студентського самоврядування. Катерина впровадила цікаву та креа� тивну систему рейтингу студентів Інституту мистецтв, забезпечувала і захи� щала їх права та інтереси, сприяла навчальній, науковій та творчій діяльно� сті. У 2010 році Катерина обрана до складу ради Київської міської організа� ції профспілки працівників освіти і науки України. Лауреат стипендії Президента України. Її досягнення засвідчують, що гідно формується майбутнє української інтелігенції, а наш університет впевнено крокує до Європейського освітньо� го простору. Студентам хочу побажати – живіть і радійте життю! ТРАВЕНЬ 2013 �Студентський турнір ПЕРЕМОЖЦІ СТУДЕНТСЬКОГО СОЦІАЛЬНО:ПОЛІТИЧНОГО ТУРНІРУ “МІСІЯ УКРАЇНИ В СУЧАСНОМУ СВІТІ” ЗАХИЩАЛИ ЕКУМЕНІЗМ 23 квітня 2013 року в Національному педаго: гічному університеті імені Михайла Драгоманова відбувся завершальний етап загальноуніверси: тетського соціально:політичного турніру “Місія України в сучасному світі”. Три команди:фіналі: сти змагалися за можливість участі у Міжнарод: ній конференції “Місія України в сучасному світі” в Національному університеті “Острозька акаде: мія” та представлення своїх гіпотез перед науко: вою елітою держави. Студентські виступи оцінювали професіонали НПУ, меценат, член�кореспондент НАПН України, док� тор філософських наук, професор Анатолій Толстоу: хов, Президент фонду “Схід – Захід разом”, народний депутат України Володимир Зубанов, доктор істо� ричних наук, професор Станіслав Кульчицький та студентський ректор НПУ Микола Давидюк. Найсильнішими у попередніх турах і відповідно тими, хто дійшов до фіналу, стали команда з Інституту філософської освіти і науки “ІФОН” та дві команди з нещодавно утвореного Інституту економіки освіти та управління “Мрія” і “Ойкумена”. Кожна з них за прави� лами гри отримала можливість представити свою концепцію місії України в сучасному світі, виступити опонентом і рецензентом інших команд. Найсильнішою в ході змагання виявилася “Ойку� мена”, яка презентувала виступ “Місія України в світі: екуменізація релігійного життя”. Ця проблема викли� кала не тільки жваву дискусію та обговорення, але й запалила членів журі, оскільки вони почали висловлю� вали свої погляди, оцінюючи тези учасників. У загальному заліку “ІФОН” опинився на другому місці, а “Мрія” – на третьому. Таким чином, до Остро� га на міжнародну конференцію їдуть студенти Інститу� ту економіки освіти та управління – гравці команди “Ойкумена”. За словами організаторів, метою цього турніру є Людмила КУХ, виявлення обдарованої молоді, яка наділена розви� світлини Прес�служби університету неним інтелектом, мисленням, ерудицією, та підвищення інте� ресу студентів до аналізу, розу� міння міжнародного політичного, соціокультурного стану, ролі та завдання України у сучасному світі. Такі амбіційні цілі ініціатори заходу переслідували не випад� ково, оскільки ставлять за мету не лише підвищення пізнаваль� ної активності учасників, але й розширення світогляду молоді стосовно ролі й місця України у світі, осмислення сучасних інте� граційних процесів. До складу журі фіналу увій� Турнір викликав інтерес студентства та поважних гостей шли співголова Наглядової Ради Літературні зустрічі Актуальне інтерв’ю Після фіналу турніру “Місія України в сучасному світі” ми поспілку: валися з переможцями і дізнались про підготовку команди і чому саме ця тема була обрана. – Чому ви вирішили висвітлити місію України у світі в релігійному контексті? Юля Дарміц: Так, дивним, мабуть, здається, що студенти�менеджери обрали релігійну тематику для соціально�політичного турніру. Але, наспра� вді, саме нашому інституту (Інститут управління та економіки освіти. – С.Р.) ми завдячуємо цим вибором. Оскільки наші викладачі формують у студентів широкомасштабне мислення, яке не обмежує нас управлінськими рамками, а надає реальні можливості всебічно досліджувати актуальні нині проблеми будь�якої сфери діяльності, в тому числі і релігійної. – Як проходила підготовка до турніру? Іра Дарміц: Змушені визнати, що підготовка була ґрунтовною: ми опрацювали великий масив інформації, уважно слідкували за останніми новинами релігійного світу, консультувалися з аспірантами Київської право� славної богословської академії, які неодноразово давали влучні поради щодо літератури, з якою варто ознайомитися, коментували проблемні питання екуменізму, за що й хочемо висловити їм окрему подяку. – Які емоції у вас викликала перемога? Анастасія Макаренко: Звичайно, ейфорію, адже у проект було вкладе� но багато сил та емоцій. Хоча до останнього ми не вірили у перемогу, адже наші конкуренти були надзвичайно сильними. – Чи цікавий для студентів такий формат заходів? – Не лише цікавий, а й необхідний! Саме формат турніру надає можли� вість студентам вдосконалити свої дослідницькі та ораторські здібності, роз� виває уміння не лише висвітлювати власні ідеї, а й висловлювати конструк� тивну критику щодо робіт опонентів, формує командний дух. До того ж, такий формат є цікавим і для викладачів та гостей, які із задоволенням долу� чаються до дискусій на різні теми, діляться власним досвідом та допомага� ють вирішити спірні питання. – Ми вже знаємо, що подібні турніри відбуватимуться й надалі. Яку пораду ви б могли дати своїм наступникам? Юля Дарміц: Ми радимо не йти шляхом найменшого опору, не боятись ризикувати, обирати креативні, перспективні ідеї, які, можливо, не одразу сприймуть охоче і навіть гостро критикуватимуть. Per aspera ad astra! (Через терни до зірок!) Спілкувався Сергій РУСАКОВ Стежками Батьківщини Андрій КОКОТЮХА: “Я читаю по 100 сторінок в день, інакше я себе погано фізично почуваю” “Я ВАМ НЕ СКАЖУ ЗА ВСЮ ОДЕССУ…” На зустрічі зі студентами Інституту іноземної філології письменник Андрій Кокотюха зізнався, що жити не може без книг, без своєї творчої діяльності. Читання для нього, як їжа. Він називає себе професійним читачем, а ще він відомий український письменник, журналіст та сценарист. Секретами своєї творчої діяльності Кокотюха ділився з майбутні: ми філологами. Андрій Кокотюха розповів багато цікавого про свою літературну діяльність. Зазначимо, що він є автором близько 40 книг як для дорослих, так і для дітей, багато часу витрачає на журналістську діяльність та написання сценаріїв, а ще багато читає та відкриває для себе щось нове. Просто дивовижно – коли він все встигає? І, мабуть, найперше питання, яке б виникло в кожного – де він бере натхнення? На це письменник відповідає так: “Натхнення буває лише у п’яних поетів… В мене особисто натхнення не було ніколи. Писати – це моя робота. Це мої зобов’язання перед читача� ми, перед видавцями”. І хоча він характеризує себе як людину без емоцій, яку не можна шокува� ти, присутні переконалися, що він досить харизматична, цікава, колоритна особистість. В своїх книгах Кокотюха використовує містичні сюжети, вибрані з казок. І зовсім не соромить� ся цього. Все почалося з дитинства – до 13 років він читав і писав виключно казки, часто сам вига� дував історії, які допомагали “викручуватися” під час шкільних уроків, писав твори по літературі однокласникам. Школа цього писання дала результат у майбутньому. Адже людина, яка вміє роз� повідати казки, за словами письменника, вміє працювати з аудиторією, має фантазію, вона вижи� ве в будь�яких екстремальних умовах. Залишився ж він при своєму і коли підріс, й далі продовжує писати казки для різних аудиторій. На досвіді виходу в світ його власних книг письменник переко� нався, що люди люблять казки. Тому в своїх історіях він часто бере якогось літературного персо� нажа і переносить його в українські реалії, або ж цей персонаж потрапляє з реального життя в містичну казку. Та не вся його творчість в казках, він слідкує й за трендами в літературі, нещодав� но вийшов друком його історичний роман “Червоний”. Цікавою є сама історія створення книг автора. Як правило, він спочатку пише фінал, а вже потім розвиток самих подій. Тобто уявляє, що могло б привезти до такої розв’язки. Оскільки Андрій Кокотюха за освітою журналіст і вже багато років працює в цій сфері, журна� лістика займає важливе місце в його житті. Але гість зізнався, що чітко розмежовує поняття жур� наліста та письменника. Адже письменник повинен вигадувати історії, а журналіст – описувати правду. Тому коли він пише книгу, йому заважає те, що він журналіст, і навпаки. Після розповіді письменника відбулося жваве обговорення питань, які цікавили аудиторію. Андрій Кокотюха розповів і про своїх улюблених письменників та улюблені книги. Адже читає, як вже згадувалося, він багато – щороку від 70 до 90 книг. Такій кількості можуть позаздрити навіть наші студенти�філологи. Сподіваємося, що цей приклад стане мотивацією до збагачення літературним досвідом моло� ді нашого інституту. Читати українських сучасників необхідно, інакше як можна судити про стан культури в державі, якщо бути поза цією культурою? За всю Одесу я вам не розкажу, вона дійсно дуже велика, але її культурний центр, морський вокзал, піщане узбережжя та грайливе море покорило серця наших студентів... Головною метою поїздки студентів Інституту іноземної філології НПУ імені М. П. Драгоманова було зарядитися позитивом від місцевих жителів та весело провести час. Адже дата поїздки була обрана зазда� легідь – 1 квітня. І саме цього дня Одеса перетворюється на столицю гумору, сюди приїздять коміки, артисти і просто люди, які люблять веселитися, зі всіх куточків світу. Нам вдалося побувати на цьому святі сміху та радості – веселій Юморині. Цього року вона була юві� лейною, з дня її заснування одеськими студентами�активістами минуло вже 40 років. Цей фестиваль є дійсно єдиним і неповторним в своєму роді, це найвеселіше, найяскравіше весняне шоу. Та не лише веселощі цікавили студентів. Вони відвідали відому історичну пам’ятку – одеські катакомби. Більша частина цих катакомб – колишні каме� ноломні, з яких раніше добували каміння. На сьогодні їх довжина сягає до 3 тис. км. В програму екскурсії входить лише 500 м, але в цій частині підзе� мелля розташовано експозиційні знахідки, є місця, де під час Великої Вітчиз� няної війни перебували партизани. Хоча це місце наводить сум і є трохи моторошним, воно варте того, щоб його відвідували. Ну і, звичайно ж, не обійшлося без прогулянок побережжям Чорного моря. Легкий морський бриз, сонячна погода та польоти чайок стали ідеаль� ними умовами для веселощів студентської компанії. А вечорами друзі гуляли тихим, стомленим, залитим штучним світлом ліхтарів містом. Це місто таке не схоже на інші, самобутнє й захоплююче. Ми відвідали його культурні пам’ятки, спустилися до морського вокзалу, який закликав до наступних подорожей горизонтами. Адже на цьому наші цьогорічні подорожі не скінчаються. В нас ще багато планів на цю весну. Отож – щасливої нам дороги! Оксана ЧЕРНУХА, студентка ІV курсу Оксана ЧЕРНУХА ТРАВЕНЬ 2013 5 �Випускники Євген ГЕНСЮРОВСЬКИЙ: “Вижити на острові було тяжче за все не фізично, а психологічно” Реаліті:шоу “Останній герой” – один з най: популярніших проектів світу. Взяти участь у подібному конкурсі на виживання здатні хіба що справжні відчайдухи. Одним із них став минулорічний випускник Інституту соціальної роботи та управління НПУ імені М. П. Драго: манова Євген ГЕНСЮРОВСЬКИЙ. Участь у шоу “Останній герой” Євген брав ще у 2012 році, але розкрити таємниці того, що ж відбувалося на безлюдному тропічному острові, згідно з умовами контракту, зміг лише тепер. Вияви: лося, що анкету Євгена організато: ри виділи з:поміж… 25 тисяч охочих побувати на шоу. Під час відбору потенційні учасники здавали спор: тивні нормативи, проходили медич: ний огляд, бесідували з психолога: ми та фахівцями. – Які речі можна було брати з собою на острів? – Заборонялося все. З собою можна було взяти тільки зайвий светр, пару фут� болок і шортів. Усі засоби зв’язку забрали перед висадкою на острів. Два кілограми рису, знайдені в скрині, на 18 людей, кіль� ка знарядь праці, власні руки та голови – це все, на що доводилося розраховувати протягом 40 днів і ночей на островах Гібраліон та Мого�Мого, розташованих у Тихому океані біля берегів американсько� го континенту. – Чим ви займались упродовж дня? – Той чи інший конкурс, який тривав на екрані п’ять хвилин, насправді зніма� ли цілий день. Все починалось о 10�й ранку і тривало до п’ятої вечора. За дві� три години до початку конкурсів нам пот� рібно було щось роздобути собі на сніда� нок, швидко приготувати це і з’їсти. Після зйомок потрібно було щось у прямому сенсі зловити собі на вечерю. День минав швидко, усім було цікаво та весело. Коли у племені був вільний час, ми повинні були самі ним розпоряджатися, вигадувати корисні заняття. – Що важко давалося? – Найтяжчою була друга половина проекту. Спочатку мені снилися близькі, рідний дім, м’яка постіль. На острові я почав розуміти, наскільки важливий зв’я� зок з рідними, з коханою людиною. Потім мені здебільшого снилася їжа, часто бачив один і той же сон. Я купую шаурму, тримаю її в руках, ходжу по Києву, розмо� вляю, і весь час у моїх руках шаурма. Я прокидався, йшов пити воду, дивився на вогнище, аби швидше забути сон, лягав спати, і мені знову снилась та шаурма. – Що залишилось поза екраном телевізора? – Ледве не щоночі йшли холодні дощі з блискавкою та пронизуючим вітром. Погода на острові була дуже непередбачувана: годину може йти сильний дощ, а вже через 10 хвилин над нами було чисте зоряне небо. Я ще тако� го ніколи не бачив. В першу ніч, коли у нашого племені ще не було даху, ми так змокли, що довелося збитися в одну кучу, щоб грітися один від одного. А в кінці проекту взагалі почався сезон дощів, відповідно було дуже холодно. До того ж хтось один з нас мусив мокнути біля багаття, щоб підтримувати вогонь. Це дуже тяжко. Ти розумієш, що втрата вогню жахлива, без нього неможливо існувати. На жаль, на екранах багато чого показували, чого насправді не було на острові. Не було маленьких 6 мавпенят, великих папуг, яких вставляли для гарного кадру. Ми б їх з’їли давно (сміється). Це все було на материку в Гондурасі, а на острові була бідніша природа. Острів, на якому ми перебували, – заповідник, тому нам Випускник НПУ ім. М. П. Драгомановва заборонили вбивати ящірок, змій. Але на тре� Євген ГЕНСЮРОВСЬКИЙ взяв участь в реаліті8шоу тій день ми зрозуміли, що ми будемо їх вби� вати, бо це їжа. Все, що можна було спробувати на на, береш усе до роту куштувати. І якщо відчуваєш острові, ми спробували. Ми навіть знайшли на якийсь елементарний смак – зберігаєш цю рослину. – Які знання, отримані в університеті, дове� острові рослину, схожу на лаврового листа. На острові це відбувається так: ти йдеш і, як мала дити� лося використати на острові? – Безцінним виявився досвід вожа� того, отриманий під час практики в МДЦ “Артек”. Вечорами, коли був вільний час, ми усім плем’ям грали в різноманітні ігри. Наше існування тоді нагадувало піонерський табір: дорослі люди вели себе наче діти. Хочу сказати, що виживати на остро� ві було тяжче за все не фізично, а психо� логічно. Проект цікавий тим, що дає змогу пізнати сутність людини. Наскіль� ки вона змінюється, наскільки жадіб� ність, лукавість впливає на людські від� носини. – Важко було робити вибір, кому залишити проект? – Ні, це було невимушено. На щастя, у нас було хороше плем’я, ми були справжньою командою. Вибір завжди був мінімальний, усе сприймалося як гра. Ми не прощалися з людьми назав� жди. Хоча тяжко було проводжати тих, з ким потоваришував на острові, а також з тими людьми, які зовсім неочікувано залишали проект. – Чого тебе навчило перебування на острові? – Найперше – це те, що я перестав боятися змій. Якщо до участі у проекті я дуже боявся плазунів, намагався уника� ти зустрічі з ними, то на острові я ретель� но їх… вишукував. Спіймати змію на вечерю – це справжній делікатес. Острів навчив не боятися дикої природи. Зав� дяки участі в “Останньому герої” я зрозу� мів наскільки довго людина може не їсти. Головне – я навчився цінити людей, які поряд з тобою, якім можна довіряти. Зрозумів, як важливо тримати себе, не думати, що ти найрозумніший за всіх. Я навчився ніколи не загадувати наперед, бо не все в житті можна передбачити. Упевнився в тому, що безпека дуже важлива для людини, особливо в психо� логічному плані. – Після отриманого досвіду, які найголовніші речі ти порадиш брати на безлюдний острів? – До речі, в анкеті було таке ж запи� тання. Я написав: казанок, сокиру і кре� сало. Після участі в “Останньому герої” не змінив свою думку, тому що це дій� сно три найнеобхідніші речі, які згодять� ся на безлюдному острові. – Дякую за розмову! Євген Генсюровський потрапив до фіналу й був лише за один крок до запо� вітної перемоги. Але доля розпоряди� лась інакше, й переміг не він. Наразі Євген працює за спеціальністю. Він обіймає посаду позаштатного соціаль� ного працівника у соціальній службі, а ще веде гурток туризму в школі і пара� лельно працює соціальним педагогом. Спілкувалась Олександра БИЧКОВСЬКА ТРАВЕНЬ 2013 �До 50,річчя студентського будівельного руху Дмитро ОМЕЛЬЧЕНКО: “Працювали не покладаючи рук” Газета “Педагогічні кадри” завершує серію інтерв’ю з учасниками студентського будівельного руху 70:х рр. ХХ ст. В цьому номері героєм публіка: ції є студент філологічного факультету нашого уні: верситету (1974–1978 рр.), а нині – заступник директора Українського державного центру туриз: му і краєзнавства учнівської молоді Дмитро Омельченко. – В які роки Ви брали участь у студентському будівельному загоні? – Три рази брав участь у студентському будівельно� му загоні: 1975 р. – Київська область (Броварський і Бориспільський р�ни); 1976 р. – Чукотка, смт Анадир; 1977 р. – Ханти�Мансійський національний округ, Тюменська область, селище Білозорька. – Якими мотивами Ви керувались, вступаючи до будзагону? Дмитро Омельченко – – Їх було декілька: побачити цікаві місця Радянського учасник будівельних Союзу (адже перш ніж потрапити до місця дислокації студзагонів у 708ті роки загону, ми мали подолати досить велику відстань); мате� ріальний чинник (оплата за виконану роботу була досить пристойна); загальний духовний підйом щодо участі будівництві об’єктів народного гос� подарства. – Як Ви можете оха� рактеризувати роль буд� загону інституту в сту� дентському будівельному рухові м. Києва? – У цілому партійні комі� тети інституту і факультетів, комітети комсомолу інститу� ту проводили системну роботу по формуванню буд� загонів. Подібна робота проводилася й в інших ВНЗ м. Києва. Особливість сту� дентських будівельних заго� нів КДПІ ім. О. М. Горького полягала в тому, що тут при� валювала ідеологічна скла� Київська обл. Броварський р8н, с. Семиполки. дова створення матеріаль� Д. Омельченко на будівництві житла для них ресурсів! працівників місцевого радгоспу (1975 р.) – Яку назву мав Ваш будзагін? – У Київській області працював загін “Буревісник”, на Чукотці – “Меридіан”, а в Тюменській області – не пам’ятаю. – Хто був командиром та комісаром загону? – У Київській області – командир Г. Тихомиров, комісар Д. Омельченко; Тюменська область – командир О. Іллюченко, комісар В. Гартфіль; Чукотка – командир В. Байда, комісар В. Корсаков. – На будівництві яких об’єктів Вам довелось брати участь? – У Броварському р�ні будували житлові будинки та господарські споруди для пра� цівників радгоспу с. Семиполки, після закінчення загін було передислоковано в Борис� пільський р�н, с. Бортничі, на будівництво об’єктів тепличного господарства; на Чукотці довелося будувати дизельну електростанцію, підсобні споруди, а також довелося брати участь у будівельних роботах, що велися в аеропорту Анадир; у Тюменській області – спорудження бетонних основ для нафтових резервуарів. – Як організовувався побут та дозвілля у будзагоні? – Жили в недобудованих об’єктах, проте пристосованих для нормального прожи� вання в умовах будівельно� го загону; продукти, харчу� вання і вода доставлялися вчасно, їжу готували самі (для цього у загін брали спеціально дівчат); у Київ� ській області харчувалися у їдальні – проте з нас за це вираховували з заробітної плати! Вихідних було два на шість�вісім тижнів: перший день – на день бійця сту� дентського будівельного загону, а у другий день мав відбуватися якийсь спіль� ний захід з місцевим насе� Вранці наряд на роботу. С.Берєзовка, ленням! О 7�й годині був під� Нижнєвартовського р8ну, Тюменської обл. Будзагін йом, а о 8�й годині мали бути “Буревісник” (1977 р.) на виробничому об’єкті, і так до 20 години, з двохгодин� ною обідньою перервою! – Які труднощі виникали у діяльності студбудзагону? Як розв’язувалися про� блеми життя та діяльності будзагону? – Найбільшими труднощами у роботі загонів можна назвати нестачу будівельних матеріалів (найбільш складно з цементом – одного разу нам навіть віддали кольоровий цемент, щоб загін не простоював!). Проте будівельні організації йшли назустріч нам, і нас першочергово забезпечували матеріалами для будівництва. Ще одну трудність приготу� вала для нас природа – нас просто заїдали комарі! В цілому ж з місцевим населенням були дружні відносини! – Яку роль у житті та діяльності будзагону відігравали компартійні органи та комсомольська організація? – Компартія відігравала контролюючу роль від початку створення загону і до завер� шення його діяльності. Десь 50% студентів були членами комуністичної партії, проте вони їхали як добровольці, примус був відсутній! – Які найбільш яскраві події з життя студентських будівельних загонів Ви запам’ятали найбільше? – Найбільше запам’яталися переїзди до місць дислокації (адже ми “по дорозі” заїж� джали і у Москву!). На місцях виробничої діяльності вразив тваринний і рослинний світ тундри (Чукотка), побут і уклад життя чукчі, а також особливості їх культури, у Тюменській області – кедри (або як їх називали місцеві жителі – “кедричі”), вразила тайга, а також великомасштабні об’єми перекачки нафти на Куйбишев! Запам’яталося ударне будів� ництво вигрібних ям для баків, з другого дня нашого перебування на виробничому об’єк� ті кожного дня вирубували лід і вигрібали землю трактором С100, щоб досягти потрібно� го розміру, останні два були справді ударними, працювали всі не покладаючи рук, але роботу закінчили вчасно! Запам’яталися різні курйозні моменти, що виникали під час роботи! – Які нагороди чи заохочувальні призи маєте? – Грамота комітету комсомолу КДПІ ім. О. М. Горького – Яку роль відіграв у Вашому житті досвід, здобутий у будзагоні? – Найперше – це соціальний досвід, гарна школа життя, де дуже чітко прос� тежувалася роль кожного члена загону, людська сутність була на поверхні (навчився роз� биратися в людях). Також відкриваєш сам себе, адже у загонах доводилося зустрічатися з такими проблемами, з якими у повсякденному житті не зустрічався! – Чи вважаєте Ви необхідним поновлення студентського будівельного руху в рамках університету, міста, країни? – Абсолютно підтримую ідею відродити загони соціального реагування (наприклад, педагогів у дитячих будинках, медиків та ін.), але обов’язково щоб була заробітна плата! Спілкувався Роман РАЛКО Освітянський пантеон ПАМ’ЯТІ ПРОФЕСОРА О. В. СКРИПЧЕНКА У ці травневі дні виповнюється п’ять років, як пішов із життя наш Вчи: тель, наставник, колега, прекрасна і добра людина Олександр Васильович Скрипченко. Студенти, що вивчають психологію, беручи до рук підручники “Загальна психологія” і “Вікова та педагогічна психо� логія”, бачать у складі авторського колек� тиву прізвище Олександра Васильовича. Для них, молодих, це всього лише прізви� ще одного із авторів підручника, а нам хочеться розповісти якою людиною був О. В. Скрипченко, хоча ми розуміємо, що у скупих рядках дуже важко відтворити, показати всю палітру багатої, творчої, різ� носторонньої особистості вченого і педагога. Олександр Васильович віддав викладацькій роботі в університеті 35 років, прийшовши у 1973 році на посаду професора кафедри психології Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. До цього Олександр Васильович, з вересня 1950 року по 1973 рік, працював на різних посадах в інституті психології, пройшов шлях від наукового співробітника до завідувача відділом, а далі – до заступника директора інституту, захистив кандидатську та докторську дисертації. У 1980 році О. В. Скрипченко очолив кафедру психоло� гії і працював завідувачем до 1991 року. Крім викладацької і адміністративної діяльності, продовжував займатись нау� ковою роботою. Олександр Васильович є автором більше ТРАВЕНЬ 2013 350 наукових і науково�методичних робіт із різних напрямків психологічних досліджень. Зокрема, це роботи над покращенням основ навчання, виховання і розвитку учнів, розвит� ку у них сенсомоторики, перцепції, пам’яті, мислення, мовлення, уяви тощо; підготовка підручників і навчальних посібників; праці, що стосуються психолого�педагогічних проблем навчання, виховання та розвитку студентів, підготовки вчителів; навчання, виховання і розвитку дітей шестирічного віку; розробки психодіагностичних методик; проблеми пси� холінгвістики; теоретичних проблем дослі� дження емоційної сфери людини; історії психологічної думки в Україні; бібліографії, довідників з психології та педагогіки; пробле� ми виховання. О. В. Скрипченко був членом багатьох спеціалізованих рад із захисту дисертацій, впродовж 11 років керував Вче� ною спеціалізованою Радою в Національному педагогічно� му університеті імені М. П. Драгоманова, підготував понад 30 кандидатів і докторів наук. Життєвий шлях Олександра Васильовича не був про� стим і легким, він, особливо в останні роки життя, згадував про лихоліття воєнних років, які ніби осколок залишилися в його пам’яті. У січні 1940 року 19�річний юнак Олександр, разом зі своїми однокурсниками – студентами Київського держав� ного хіміко�технологічного інституту імені А. Мікояна, був призваний до лав Червоної Армії. Спочатку курси при Київ� ському артилерійському училищі, потім навчання у Горьків� ському зенітно�артилерійському училищі, а в липні 1941 року курсантів направляють на захист Москви до 1�го артилерійського корпусу Московської зони ППО. Далі – складні роки війни у складі 207�го окремого зенітно�арти� лерійського дивізіону. В кінці квітня 1945 року частину, в якій служив Олександр Васильович, відправляють на Далекий Схід (війська Забайкальсько�Амурської армії). Закінчилась війна, і Олександра Васильовича Скрипченка перевели до штабу 94�ї артилерійської дивізії м. Чити. Військове звання О. В. Скрипченка – підполковник артиле� рії. О. В. Скрипченко мав 12 урядових нагород, пов’язаних із війною 1941–1945 років, а також знаки “Відмінник народ� ної освіти Міністерства освіти УРСР”, “Ветеран праці”. О. В. Скрипченко є заслуженим працівником освіти Украї� ни, нагороджений знаком ім. К. Д. Ушинського та знаком Петра Могили. Олександр Васильович був прекрасним чоловіком, батьком, дідусем. Його донька, Леся Олександрівна Скрипченко, обрала дорогу батька, – вона працює доцен� том кафедри теорії та історії педагогіки НПУ імені М. П. Драгоманова. Світлий образ Олександра Васильовича Скрипченка завжди будуть пам’ятати його друзі, колеги, учні. Проф. Л. В. Долинська, проф. Т. М. Лисянська, ст. викладач Н. В. Співак, викладачі кафедри психології 7 �Фотофакт Студенти�драгомановці, що проживають у гурто� житках вишу, нещодавно спільними зусиллями адміні� страції та студентської ради влаштували для себе чудове свято талантів у студентській вітальні гуртожит� ку № 5. Усі із задоволенням танцювали, співали, демонстрували найяскравіші вміння. Свято було душе� вним, відчувався родинний дух мешканців гуртожитку. Студентська рада після концерту влаштувала сімейне чаювання для усіх присутніх. Фото Івана ІВАНИЧКА Нові формати “ДЕ ВНОЧІ БУЛА? – В БІБЛІОТЕЦІ!” 12 квітня в стінах Наукової бібліотеки НПУ імені М. П. Драгоманова в четвертий раз відбулась акція “Ніч в бібліотеці”. Цієї весни організатори обрали тему, яка зацікавила більше ста студентів київських вишів – “Легенди Києва”. Розміщуємо враження першокурсниці, яка взяла активну участь у заході. Творчий захід університетської бібліотеки, за словами старшокурс� ників, зацікавив студентів одразу у 2011 р., коли вперше ночували в бібліотеці головного корпусу. І це не дивно. Бо хто як не молодь оцінить всю атмосферу такої незвичної дра� гомановської акції?! До речі, “Ніч в бібліотеці” стала хорошою традиці� єю саме завдяки директору Науко� вої бібліотеки НПУ імені М. П. Дра� гоманова Людмили Савенкової. Цього разу захід розпочався з лекції про столичну архітектуру, а потім цікаву інтерактивну лекцію провів магістрант ІФОНу Сергій Савченко, який майстерно володіє аудиторією і готовий був до ранку розповідати київські легенди. Та після годинної лекції Сергій повів всіх учасників акції на нічну екскурсію центром міста. Зараз, переглядаючи світлини, де видно чисельну кількість людей, дивуєшся, як одній людині вдалось донести інформацію до кожного. Але повірте, він з цим зав� данням впорався на “відмінно”. За словами Катерини Приймак, студентки ІІІ курсу ІФОНу, яка не пропустила жодної ночівлі в бібліотеці, такої кількості людей не було ще жодного разу. Та як вия� вилось, саме активність Інституту філософської освіти і науки сприяла піару нічного заходу в бібліотеці. “Ми зі студенткою�дизайнеркою Оксаною Степаненко виріши� ли зробити приємне нашим колегам і друзям з бібліотеки і зробили невеличний плакатик, який розмістили в соціальній мережі. Вже через день анонс заходу потра� пив у топ�новини київських заходів”, – розповів викладач кафедри культурології Сергій Русаков, який активно допомагав в організації. Саме тут я і зрозуміла, що саме культурологи і повинні реалізовувати такі заходи. Після нічної екскурсії Києвом група знову повернулася в бібліотеку, де на нас вже чекав накритий стіл з чаєм�кавою і печивом. Після смачного перекусу настав час для тематичних блоків. З першої до другої години ночі була “Поетична година”, під час якої співробітники бібліотеки і студенти декламували власну поезію і уривки з творчості улюблених авторів. З другої до третьої години тривала “Музична годи� на”, під час якої всі присутні співали пісні про Київ і міста України. Далі – всі почали дивитися фільм “Закохані в Київ” і вже після нього розійшлись по домівках. Батьки або ж сусіди по кімнаті в гуртожитку довго не могли повірити, що студенти поверну� лися з бібліотеки. Паралельно з тематичними годинами всі охочі мали змогу скласти пазли, на котрих були зображені картини видатних митців. Також всі охочі могли навчитися грати в шахи та лічити за допомогою рахівниці. Цією нагодою скористалася і я! Вночі в бібліотеку? Залюбки! Ольга АЗАРКІНА, студентка І курсу ІФОНу Творчість Фотопрогулянка бульваром Сергій РУСАКОВ Культуролог, журналіст. Викладач та аспірант кафедри культурології НПУ імені М. П. Дра� гоманова. Головний редактор газети “Педагогічні кадри”. У 2012–2013 н. р. – куратор освітньо�музичного циклу НПУ імені М. П. Драгоманова “Перший християнський князь”. В онлайні, в офлайні В онлайні, в офлайні Друзям і підписникам моїм Це текстове повідомлення. І вдень і вночі оточують, Засліплюють світлинами й мемами, Пишуть і постять... А я дивлюсь і дивуюсь Щогодинній втраті одне одного, У світі, де всі глухі і німі, Де смайлик вагоміший думки, Лайк під статусом бажаніший Посмішки при зустрічі. Цвинтар чужих думок, Колодязь порожніх мотивацій, Що живить чиїсь розуми. Що ж буде далі, мої ненароджені?... Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Пробач, що не повертаюсь пробач за минуле і спільні спогади ми спізнились у завтрашній день розставання позбавлене логіки думки сповнені відчуттям недомовленості прагнуть влучності погляди і слова у твого сонця алергія на тінь вітер перемішав літери в моїй збірці ти любиш небесний фреш у вигляді дощу свіжі спогади в моїй стрічці новин у наших шклянках не стигне чай пробач, що не повертаюсь тепер в мене є час Світлина Геннадія ЦЕЛКОВСЬКОГО Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ТРАВЕНЬ 2013 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2013 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 5 (1633) (травень 2013 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-14 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 5 (1633) (травень 2013 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2013. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/196 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/e57f1db6b6ff7c94f0da0a0f8f851b5d.pdf 32419b3e951105afe808a1e43299d9d4 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 6 (1634) (червень 2013 року)</h4> Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/15">Педагогічні кадри. 2013 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 6 (1634) ЧЕРВЕНЬ 2013 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Фотокадр місяця ПРОФСПІЛКОВИЙ ВИПУСКНИЙ Цього року Національний педагогічний універси( тет імені Михайла Драгоманова закінчують дев’ять студентів(активістів, що входили до студентської профспілкової організації НПУ. Профком чекає хвиля оновлення, а поки що друзі й колеги вирішили влашту( вати свято для випускників. У студентському дворику вишу на малій сцені для профкомівців організували імпровізований випускний з врученням подяк, грамот та символічних стрічок. Музичні вітання, теплі слова, квіти та повітряні кульки в небо – символіка справжнього випускного зі сльозами на очах. А натомість, в дарунок від випускни( ків, – червоне серце – пам’ять і щирі спогади. Спортивне життя Конференція ДРАГОМАНОВЦІ – ЧЕМПІОНИ СТУДЕНТСЬКОЇ ЛІГИ ФК “ДИНАМО” 29 травня 2013 року студенти� футболісти Національного педагогіч� ного університету імені Михайла Драгоманова виграли кубок Сту� дентської ліги ФК “Динамо” Київ. За інформацією прес�служби уні� верситету, після матчів стадії плей�офф у фіналі зустрілись дві найкращі фут� больні команди ліги – збірні Драгома� новського вишу та Київського націо� нального університету імені Тараса Шевченка. Ліга є спільним проектом офіційного фан�клубу “Динамо” та студентської профспілкової організації міста Києва. Переможці Сту� дентської ліги – 2013 отримали від футболь� ного клубу “Динамо” Київ грошовий приз – сертифікат на 50 тисяч гривень, який від імені президента “Динамо” Ігоря Суркіса вручив переможцям прези� дент фан�клубу Сергій Михайленко. Віктор АНДРУЩЕНКО: “НАМ ТРЕБА ФОРМУВАТИ ДУМКУ і СВіТОГЛЯД МОЛОДі” 31 травня та 1 червня 2013 року в НПУ імені Михайла Драгомано� ва проходила Міжнародна науково�практична конференція “Суспіль� но�політичні та соціокультурні процеси в Україні і світі”. Найбільш полемічними стали гіпотези щодо інноваційного розвитку у стратегіях співробітництва України та світу у ХХІ столітті, інтернаціоналізації і глобалізації освітнього простору. Таким чином, ключовим предметом ана� лізу було сучасне й майбутнє суспільства, що загалом покладається на плечі молоді. Відкриваючи пленар� не засідання, про цей аспект розмови пригадав і ректор НПУ імені Михайла Драгоманова, Президент Асоціації ректорів педаго� гічних університетів Євро� пи Віктор Андрущенко: “Ми вже звикли говорити, що наше майбутнє і май� бутнє цивілізації загалом належить молоді. Але з іншої сторони, яким це майбутнє бачить сама молодь, яке місце в ньому відводить собі? Звідси, які цінності нам потрібно виховати в сучасної моло� дої людини, а про які навіть не варто згадувати, у порівнянні з тим, на чому виховувалися ми?”. На глибоке переконання ректора, детальний аналіз цих питань на заз� наченій конференції дасть можливість не просто констатувати те, про що вже давно всі довкола говорять, але й визначити, яку думку, який світогляд старше покоління, педагоги повинні виховувати в молодій людині. Фото з сайту ФК “Динамо” Потенціал Людмила КУХ прес(служба універсиету Фестиваль Гордість університету Підписано Педагогічну Конституцію Європи Кращі випускники – велич університету Чистота інтонації людської душі стор. 2 стор. 4 стор. 5 �Потенціал ПІДПИСАНО ПЕДАГОГІЧНУ КОНСТИТУЦІЮ ЄВРОПИ 23�25 травня 2013 року в м. Франкфурт�на� Майні (Німеччина) під час проведення Другого Форуму ректорів педагогічних університетів Євро� пи членами Асоціації ректорів педагогічних універ� ситетів Європи був прийнятий стратегічний доку� мент, який визначає духовну платформу форму� вання нового вчителя для об’єднаної Європи ХХІ століття – “Педагогічна Конституція Європи”. Як зазначив один з авторів проекту, ректор Націо� нального педагогічного університету імені Михайла Драгоманова академік Віктор Андрущенко, цей доку� мент розроблено на виконання рішень Форуму міністрів Європейських країн 23 вересня 2011 р., завдань, поста� влених у доповіді Міністра освіти і науки України Дми� тра Табачника “Школа ХХІ століття: “Київські ініціати� ви”. Документ має міжнародне підґрунтя та підготовле� ний авторським колективом у складі ректора з України Віктора Андрущенка, професора з Німеччини Морітца Гюнцингера та ректора з Литви Альгердіса Геджютіса. Міжнародний рівень Форуму засвідчила участь у події таких відомих і впливових в освітньому просторі Європи особистостей, як д�р Доріс Пак – член Євро� парламенту, Голова Комітету з питань культури та освіти Європейського Парламенту; д�р Вольф Клінц – Член Європарламенту, Голова Комітету з питань фінансово� економічної та соціальної кризи; д�р Крістоф Конрад – Член Європарламенту, Президент Фонду “Єдність Європи”. До участі у проведенні заходу також долучилися Надзвичайний і Повноважний Посол України у Федера� тивній Республіці Німеччина Павло Клімкін, Генераль� ний Консул України у м. Франкфурт�на�Майні Альберт Черніюк, екс�посол Німеччини в Україні Дітріх Штюде� манн. З ґрунтовними доповідями на підтримку проекту виступили Президент Національної академії педагогіч� них наук України Василь Кремень, спеціальний упов� новажений Прем’єр�міністра України Анатолій Тол� стоухов. Учасників засідання гостинно прийняв Університет Гете, де й були зачитані привітання делегатам Форуму від Прем’єр�Міністра України Миколи Азарова та Міні� стра освіти і науки Дмитра Табачника. Наш проект – відповідь на вимогу часу. Це пошук ресурсів, шляхів і технологій взаєморозу� міння і співпраці. Це – конкретний крок і конкрет� на справа, яка, ми певні, принесе абсолютно конкретний результат. Віктор Андрущенко, ректор НПУ імені М.П. Драгоманова Президент Асоціації ректорів педагогічних універси� тетів Європи Віктор Андрущенко виголосив концепту� альну доповідь Форуму, тематикою якої стали ідейні засади Педагогічної Конституції Європи як духовної платформи підготовки Нового вчителя. На Форумі виступила Голова Комітету Європарла� менту Доріс Пак з програмною доповіддю, в якій високо оцінила і підтримала ідею формування аксіологічної платформи для формування Нового європейського вчи� теля. Пані Пак висловила пропозиції щодо імплемента� ції Педагогічної Конституції у європейський педагогіч� ний простір. Свою підтримку проекту засвідчили також депутати ЄП Вольф Клінц та Крістофер Конрад, ректор Петро Кухарчик (Білорусь), ректор Рубен Мірзаханян (Вірме� нія), ректор Геннадій Бардовський (Росія), директор Інституту Педагогіки Університету Й. Гете Удо Рауін (Німеччина), Президент НАПН України Василь Кремень та ректор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Віль Бакіров, ректор Тернопільського педагогічного університету Володимир Кравець (Украї� на), колишній Посол Німеччини в Україні Дітріх Штюде� манн, інші учасники Форуму. Таким чином, текст Педагогічної Конституції Європи підписали 25 ректорів – учасників Форуму з 11 країн Європи (Білорусія, Литва, Македонія, Молдова, Німеч� чина, Польща, Росія, Україна, Чехія та ін.). Разом з тим учасники Форуму засвідчили високу повагу до України – ініціатора означеного Проекту – як до країни глибокої педагогічної традиції (А. Макаренко, В. Сухомлинський та ін.), що має високе гуманітарне значення для народів Європи. Текст документу було законсервовано у так звані “капсули часу” та передано до Університету Гете і Драгомановського вишу. Третій екземпляр учасники Форуму вирішили надіслати до Європарламенту. Також у програмі заходу відбувся офіційний прийом учасників Форуму віце�мером м. Франкфурт�на�Майні Фолькнером Штайном. Пан віце�мер висловив пере� конання, що прийняття й реалізація Педагогічної Кон� ституції буде сприяти формуванню підростаючих поко� лінь у дусі миролюбства, демократії, толерантності та інших національних та загальнолюдських цінностей. Під час конструктивного діалогу члени української делегації вручили пану Штайну привітання від голови адміністра� ції м. Києва Олександра Попова, медаль університету імені М. П. Драгоманова та пам’ятний подарунок (гра� вюру “Софія Київська”). Друга половина дня офіційного візиту відзначилася прийомом від організаторів Форуму в клубі Union Inter� national Club, участь у якому взяли ректори – учасники Форуму, дипломати, ректори та професори ряду універ� ситетів Німеччини, працівники управлінських структур Університету Йогана Гете, представники преси та біз� несових структур Федеративної Республіки Німеччини. Прес(служба університету, світлини Мартіна ДЖОППЕНА Наука ВІДБУВСЯ VІ НЕВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ КОНГРЕС 21�22 травня 2013 року в Таврійському Палаці в Санкт�Петербурзі пройшов VI Невський міжна� родний екологічний конгрес. Активну участь у заході взяли радник, спеціально уповноважений Прем’єр�міністра України, Президент Міжнарод� ної асоціації екологів університетів, співголова Наглядової ради Національного педагогічного уні� верситету імені М. П. Драгоманова, професор Анатолій Толстоухов; ректор Інституту екології економіки і права, завідувач кафедри НПУ, про� фесор Олена Биковська; ректор Національного лісотехнічного університету України, професор Юрій Туниця. Організаторами конгресу виступила Міжпарла� ментська Асамблея держав�учасників СНД і Рада Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації. Офіційні партнери – Виконавчий комітет СНД і Організації Об’єднаних Націй з проми� слового розвитку (UNIDO). Проведення конгресу включене до Плану пріоритетних заходів у сфері гуманітарної співпраці держав – учасників СНД на 2013–2014 роки. У роботі Конгресу брали участь майже дві тисячі делегатів з 26 країн світу. Від України учасниками стали представники законодавчої і виконавчої влади, вищих нав� чальних закладів та наукових установ, громадських організацій, ділових кіл, засобів масової інформації. Основною місією Невського міжнародного екологічного конгресу є сприяння формуванню міжнародної системи екологічної безпеки. Завдання конгресу об’єдну� ють формування міжнародної системи екологічної безпеки через зміцнення транс� граничної співпраці, вдосконалення міжнародного екологічного права і зближення законодавства держав – учасників СНД щодо регулювання суспільних відносин в галузі взаємодії суспільства і природи тощо. 2 Невський міжнародний екологічний конгрес прово� диться щорічно з 2008 р. Враховуючи, що Рада глав дер� жав СНД рішенням від 05.12.2012 р. оголосила 2013 рік Роком екологічної культури і охорони навколишнього середовища у Співдружності Незалежних Держав, темати� ка шостого конгресу була присвячена екологічній культурі як основі розв’язання екологічних проблем. Програма конгресу передбачала проведення пленар� них засідань, “круглих столів”, роботу виставок тощо. Анатолій Толстоухов і представники вищих навчаль� них закладів брали участь у роботі “круглого столу” № 6 “Екологія культури: світоглядні, культурологічні, освітні і законодавчі аспекти (російська і міжнародна практика)”. Вони представили питання Екологічної конституції Землі як важливого фактору міжнародної екологічної безпеки; підготовки майбутніх екологів у вищих навчальних закла� дах України; синергетичного ефекту інтегрованого застосування економічних і право� вих інструментів для формування системи стійкого лісокористування тощо. Під час роботи конгресу відбулась зустріч із заступником Генерального секретаря Ради Міжпарламентської Асамблеї держав – учасників СНД – представником Верхов� ної Ради України Іваном Стрілецьким. На завершення Конгресу учасники прийняли за основу Підсумкову резолюцію, у якій заявляють про необхідність включення екологічної складової в освітні і культурні програми, важливість інтеграції накопиченого досвіду із сучасними науковими знан� нями. Інформація прес(служби університету ЧЕРВЕНЬ 2013 �До 1025"ліття хрещення Київської Русі Навчальний процес “ДУХОВНІ ЦІННОСТІ ХРИСТИЯНСТВА В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ: ВІХИ ТИСЯЧОЛІТЬ” Цілий цикл наукових, релігійних і культурних заходів в Україні відповідно до рішення Президен� та і Уряду держави, присвячений урочистому пошануванню 1025�ліття хрещення Київської Русі, продовжився ще однією Міжнародною науково� практичною конференцією “Духовні цінності хри� стиянства в українській культурі: віхи тисячоліть”, що відбувалася у стінах НПУ імені Михайла Драго� манова 5 червня 2013 року. “Приємно, що ця конференція, яка знаменує собою утвердження духовних цінностей, відбувається саме в університеті, – зазначив під час свого виступу на пле� нарному засіданні ректор Драгомановського вишу Вік� тор Андрущенко, – таким чином разом нам вдасться сформувати духовні високоморальні цінності молоді”. Віктор Петрович розповів про глибоку історію НПУ, його широкі міжнародні зв’язки, вихід на європейські про� стори і разом з тим провів декілька паралелей щодо співпраці духовних організацій і освітніх навчальних закладів у різних країнах: “Там, де зусилля цих структур об’єднуються, відбувається зовсім інше формування світогляду й особистості людини. У таких країнах люди налаштовані на співпрацю, толерантність, виражають милосердя у своїх вчинках, а це надто вагомий фактор, щоб ним нехтувати, бо культура твориться на ґрунті взаємоповаги і співпраці”. Присутнім на засіданні ректор Андрущенко розпо� вів і про роботу над нещодавно затвердженою Педаго� гічною Конституцією Європи, яка вже має чималий успіх за кордоном. Адже при розробці тексту авторами велика увага зверталася на співпрацю релігійних і світ� ських організації, освітніх установ і навчальних закладів для формування нового вчителя для об’єднаної Євро� пи ХХІ століття. Драгомановський виш теж вніс сюди особливу лепту, адже в університеті буде вестись підготовка фахівців за напрямом “теологія”. Педагоги�драгома� новці аргументують це новими викликами глобалізова� ного часу, що вимагає високого духовного розвитку людини, реалізації усіх її потенціалів і здібностей. Окрім глобальних наукових засад, конференція ще була приурочена й до майбутнього липневого святку� вання в цьому році 1025�ліття хрещення Київської Русі. Про це розповів директор Інституту культурології Національної академії мистецтв України, академік, професор Юрій Богуцький. Відповідно до двох Указів Президента України і рішення уряду щодо того, яким чином та за якою програмою має відбуватися святку� вання 1025�ліття хрещення Київської Русі, поставлено завдання провести відповідні заходи в кожному насе� леному пункті держави. Зокрема це стосується не лише релігійних і духовних організацій. Загальна ж уро� чистість відбудеться в липні в день рівноапостольного князя Володимира, хрестителя Київської Русі. За сло� вами пана Богуцького, така подія набуває особливої ваги як великий цивілізаційний вибір того часу, що вплинув на розвиток і функціонування України. Також були зачитані вітання від предстоятеля Укра� їнської Православної церкви Київського патріархату, Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси�України Філарета, предстоятеля Української Православної церкви Московського патріархату, Митрополита Київ� ського і всієї України Володимира, предстоятеля Української греко�католицької церкви, митрополита Київського Святослава та предстоятеля Української автокефальної православної церкви, митрополита Київського і всієї України Святослава. Святі отці закликали громадськість з глибокою шаною і розумінням поставитися до вшанування цієї події, культивуючи в собі усвідомлення вагомості цього дня як першопочатку потужного розвитку вітчизняної культури, освіти, мистецтва, національної думки, куль� ту сім’ї й родини. Надто важливо є саме те, що чи не вперше подію такого значення й масштабу святкувати� ме не лише українська церква, але й українська держа� ва, суспільство, що обов’язково стане поштовхом до гармонійного співжиття й порозуміння в країні. ДВА ДИПЛОМИ ОДНИМ ЗУСИЛЛЯМ НЕЩОДАВНО в Інституті соціальної роботи та управління Національного педагогічного універси� тету імені Михайла Драгоманова відбулася чергова зустріч студентів з ректором Вищої лінгвістичної школи (м. Ченстохов), доктором Цезарієм Вошінсь� ким. Зустріч розпочалася привітальним словом директора Інституту соціальної роботи та упра� вління професора Алли Ярошенко, яка нагадала про умови цього проекту, переваги отримання подвійного диплому та доступність системи Інтер� нет�навчання MOODLE. Після чого виступили сту� денти, які одночасно здоб� увають освіту в нашому уні� верситеті та польському ВНЗ у місті Ченстохові. Вони розповіли, чому вирішили стати студентами Вищої лінгвістичної школи в Польщі та які перспективи на них очікують. Спудеї поділилися пози� тивними враженнями від навчання, своїми секретами і мріями, які спонукали їх стати студентами європейського вишу, і щиро заохотили інших слідувати їхньому прикладу. Як зізналась одна зі студенток Орися Білецька: “Кожній людині дається однакова кількість можливостей, але успішних людей лише 5% – це ті, що скористалися своїм шансом”. Ректор Вищої лінгвістичної школи Цезарій Вошінсь� кий та директор Українсько�польського центру акаде� мічних обмінів Олексій Москаленко висловили своє бачення такого партнерства та розповіли про вигоду для українських студентів. Вони назвали польський студент� ський квиток ключем та перепусткою. І не дарма, адже наявність такого документу відкриває кордони у всю систему вищої освіти Європейського союзу та надає можливість брати участь у багатьох грантах і проектах. Олександра БИЧКОВСЬКА Людмила КУХ, прес(служба університету Дев’яті юридичні читання ПРО ПОЛІТИКО�ПРАВОВУ РЕФОРМУ В УКРАЇНІ Й ТЕ, ЩО ВИХОДИТЬ ЗА МЕЖІ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ Традиційні, тепер уже дев’яті юридичні читання в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова, що організовує і проводить Інститут політології і права НПУ, цього року виріши� ли присвятити політико�правовій реформі в Украї� ні. Поговорити на актуальну тему до вишу з’їхалися молоді науковці з усієї держави: правознавці, юри� сти, політологи, історики, політтехнологи й філо� софи. Учасники звернулися до питань філософії і онтології сучасного права, економічних трансформацій в Україні, модернізації державного управління, співвідношення держави і церкви в правовому аспекті, медіації як одно� Ми чітко усвідомлюємо, що говорити лише про політичну реформу в контексті сучасного сус� пільства, глобальних цивілізаційних змін відокре� млено й законсервовано практично неможливо й нереально, тому дещо розмили межі тематики конференції, таким чином давши більше свободи для науковців, щоб окреслити історію, сучасність і перспективи політико�правової реформи в Україні з її передумовами і наслідками. Богдан Андрусишин, проректор(директор Інституту політології та права ЧЕРВЕНЬ 2013 го із засобів забезпечення ефективної судової влади. Чимале обговорення зокрема отримали питання, що стосувалися виховання молодого покоління, інженерії права в освіті і культурі, сучасних нанотехнологічних інновацій, екологічної культури та багато іншого. Своєрідну риску під великим переліком можливих для обговорення питань підвів директор Інституту дер� жави і права імені В. М. Корецького Національної акаде� мії наук України, академік, доктор юридичних наук, про� фесор Юрій Шемшученко, котрий проаналізував цен� тральні проблеми, які виникли у зв’язку з проведенням політико�правової реформи в Україні. “Вона не має початку, і не знаю, чи матиме кінець, – зауважив вче� ний, – оскільки зі здобуттям незалежності в Україні весь час відбуваються всілякі реформи, які можна об’єднати під єдиною назвою – політико�правової”. Як заступник Голови Конституційної Асамблеї Юрій Сергійович детальніше зупинився на аналізі власне кон� ституційної реформи в Україні як однієї з ключових в цій тематиці. На думку пана Шемшученка, те, що здійснен� ням конституційної реформи в нашій державі займаєть� ся саме Конституційна Асамблея, тобто люди не заан� гажовані політикою, до того ж фахівці�конституціоналі� сти, вчені різних галузей права, історики, філософи, економісти, – це вже велике досягнення. Академік зау� важив, що практично 60% чинної Конституції підлягають реформації та доопрацюванню. Це пов’язано власне з побудовою саме громадянського суспільства. “Правова держава і громадянське суспільство – дві основні кате� горії, на яких повинне будуватися справжнє суспіль� ство, – стверджує Юрій Сергійович, – а ми поки навіть не маємо формули поняття громадянського суспіль� ства, що впливатиме на характер управління державни� ми справами”. У довершення всього пан Шемшученко зауважив, що 2014 календарний рік визначено ключовим у подан� ні Проекту закону про внесення змін до Конституції України. Тож робота ще ведеться, і результати дев’ятих юридичних читань у Драгомановському університеті можуть внести свою лепту до цієї роботи. Людмила КУХ, прес(служба університету 3 �Гордість університету “КРАЩІ ВИПУСКНИКИ 2013 – ВЕЛИЧ УНІВЕРСИТЕТУ” КОЖНОГО року на почат� ку літа Віктор Андрущенко залишає дві�три години в своєму напруженому робочо� му графіку, щоб поспілкува� тися і ближче познайомитися з тими, які за п’ять років нав� чання в університеті здивува� ли флагман педагогічної осві� ти, сколихнули Україну і світ своїми здобутками, перемо� гами, рівнем інтелектуально� го розвитку, досягненнями в навчанні, науці, спорті, мистецтві, які розкрили свій талант та голосно заявили про нього, – тобто з кращими випускниками року. Рейтингом такі студенти визначають� ся в кожному інституті, відзначаються від� повідними преміями і нагородами. Стати кращим не так вже й просто, адже своїми здобутками ти маєш не тільки бути ліп� шим за однокурсників, але й мати відзна� ки всеукраїнського та міжнародного рівня. “Я дуже поважаю особистий вибір кожного студента і розумію, що моло� дість, юність – пора не лише навчання, але й розваг, друзів, мандрів, – зазначив під час зустрічі зі студентами 31 травня 2013 року ректор Віктор Андрущенко. – Єдине, що повинно бути святим в універ� ситеті, – це якість підготовки майбутнього фахівця, і я дуже радий та вдячний вам за те, що можу відзначити ваш рівень як най� вищий у навчальній і науковій діяльності, академічній мобільності, спорті й мистецтві”. Ректор пригадав свої студентські роки, своє беш� кетництво й навчання, просиджування в бібліотеці, спортивні турніри і побажав випускникам з такою ж при� повинна знайти себе в сус� пільстві, відчути свою потріб� ність і важливість, – щоб потім, згодом, впевнено ска� зати: моє життя вдалося”. Зізнався ректор і про своє небажання відпускати таких талантів зі стін НПУ, маючи на увазі те, що якщо виникне зацікавленість у подальшому навчанні та аспі� рантській діяльності, Драго� мановський виш ласкаво про� сить до своїх лав. Життя, безперечно, важке, але жити треба й перемагати треба, все робити для того, щоб тобою пишалися батьки, товариші і друзі, вирости доброю людиною, поряд� ною і чесною, виховати хороших дітей, працювати на благо своєї держави, мирного світу, – це вели� ка місія справжньої особистості. Віктор Андрущенко ємністю і радістю згадувати свою альма матер, який би шлях у житті не довелося обрати. “Навіть якщо ви стане� те просто талановитими вчителями – це буде слава й велич університету, який вас такими виховав, – наголо� сив Віктор Петрович, – адже в першу чергу людина Подарунком від ректорату для цих студентів стане поїздка в кінці місяця до Санкт�Петербурга. Нагородження пере� можців відбудеться під час урочистої церемонії Педагогічних обжинків у Національному педагогічному універси� теті імені Михайла Драгоманова у червні 2013 року. Людмила КУХ, прес(служба університету Міжнародна конференція Я К О Ю Є М І С І Я 16 травня 2013 року в Національному університеті “Острозька академія” відбулася міжнародна конференція “Місія України в сучасному світі”, яка зібрала разом енергійних і талановитих студентів, науковців та політиків. До участі долучилися і представники НПУ імені М. П. Драгоманова – переможці загальноуніверситетського студентського соціально�політичного турніру “Місія України в сучасному світі”. Переможці університетського конкурсу під час відбору в стінах університету представляли кон� цепцію екуменізму. У складі команди були Ірина та Юлія Дарміць, Анастасія Макаренко. Саме вони та заступник директора Інституту управління та економіки освіти Яна Курган поїхали представля� ти драгомановський університет в Острозі. Програма конференції виявилася надзвичайно насиченою та багатою на культурні заходи. Так, учасників було запрошено на відкриття виставки картин на історичну тематику, на якій презентували роботи із серії “Сузір’я князів Острозьких” видат� ного художника�баталіста А. О. Орльонова. На думку ініціатора проекту, цей захід актуалізував місію України у світі в ретроспективі духовності. Культурна частина конференції плавно перей� шла у наукову – пленарне засідання, на якому про� звучали доповідь першого Президента України Леоніда Кравчука та співдоповіді: заступника дирек� тора Інституту історії України НАНУ Станіслава Кульчиць� кого, радника Президента України, Президента Благо� дійного Фонду “Схід�Захід разом” Володимира Зуба� нова, завідувача відділу стра� тегій розвитку громадянсько� го суспільства Національного Інституту стратегічних дослі� джень О. А. Корнієвського та старшого експерта з військо� вих питань Інституту страте� гічного розвитку А. М. Пав� ленка Доповідачами було висвітлено базові вектори направленості місії України у світі крізь призму минулого та майбутнього. Зокрема, Володимир Зубанов акцентував увагу на п’яти напрямках, котрі є пріоритетними для України, а саме: сільське господар� ство, аерокосмічна галузь та літакобудування, інформаційні технології, миротворчість, а також об’єднання Сходу і Заходу на основі спільних слов’янських коренів. При цьому останній напрям, на його думку, претендує на роль головної місії України у світі. 4 У К Р А Ї Н И ? Надалі міжнародна конференція проходила у форматі трьох “круглих столів”: “Імідж України: що ми транслюємо назовні, як нас сприймають у світі і чи потрібні зміни?”, “Зовнішні вектори України: Європейський Союз. Митний союз чи цілковита незалежність?” та “Внутрішня політика об’єднання: Схід і Захід разом”, після прове� дення яких увазі учасників було запропоновано одногодинну екскурсію територією Острозької академії. Завершальним етапом конференції стали дебати “Місія держави у світі – чи пот� рібна вона? Чіткий дороговказ або обмеження розвитку?”, що викликали в залі акаде� мії жваву полеміку та залишили по собі безліч питань для роздумів учасникам заходу. Підбиваючи підсумки конференції, модератори прийшли до висновку в необхід� ності проведення такого заходу й надалі та розширення кола учасників, а ректор Національного університету “Острозька академія” виявив бажання зробити аналогіч� ні зустрічі в стінах академії традиційними. Отже, сподіватимемося, що проект “Місія України у світі” матиме своє продов� ження у науково�теоретичному контексті задля формування розуміння міжнародного політичного, соціокультурного стану, ролі та завдання України в сучасному світі, що створить надійний ґрунт для подальшої реалізації місії України на практиці. Юлія ДАРМІЦЬ, студентка Інституту управління та економіки освіти ЧЕРВЕНЬ 2013 �Вітаємо У МАЕСТРО АВДІЄВСЬКОГО ОФІЦІЙНО З’ЯВИЛАСЯ ЗІРКА 25 ТРАВНЯ 2013 року на зірковій алеї в столично� му Пасажі відкрили зірку з іменем Анатолія Авдієв� ського. Він Герой України, генеральний директор, художній керівник та головний диригент Національно� го заслуженого академічного українського народного хору імені Г. Верьовки. Для драгомановців Анатолій Тимофійович особливо близький, оскільки вже кілька років очолює Інститут мистецтв вишу та обіймає поса� ду проректора. Під егідою і керівництвом великого метра відбуваються усі мистецькі заходи в НПУ. Особисто привітати Анатолія Тимофійовича приї� хали Міністр культури України Леонід Новохатько, голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов. Через відеозвернення свої приві� тання висловив також перший Президент України Леонід Кравчук. Акція “Зірка України” заснована у 2001 році і проходить за підтримки Міністерства культури України. Раніше площа зірок знаходилася поблизу Жовтневого палацу. Але у 2010 році її перенесли до Пасажу. Зірка пана Авдієвського тепер засяяла у сузір’ях поблизу зірок футболіста та трене� ра Олега Блохіна, легкоатлета Сергія Бубки, гімнастки Лариси Латиніної, оперної співачки Євгенії Мірошничен� ко, актриси Ади Роговцевої, актора Богдана Ступки та ін. Драгомановці щиро вітають великого маестро та бажа� ють йому невичерпного джерела внутрішньої енергії, любо� ві й міцного здоров’я. Хай таланиться! Прес(служба університету, фото з сайту інтернет(видання Gazeta.ua Фестиваль"конкурс хорового мистецтва ЧИСТОТА ІНТОНАЦІЇ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ У Києві прогримів Третій Всеукраїнський фести� валь�конкурс хорового мистецтва, присвячений юві� лею великого Маестро – Героя України, видатного музичного діяча держави, генерального директора – художнього керівника і головного диригента Націо� нального заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки, академіка Анатолія Авдієвського. Дванадцять хорових колективів із найрізноманітніших куточків України, які презентували свої навчальні заклади, з’їхалися до столиці, щоб взяти участь у найдивовижнішо� му фестивалі країни. “Це свято потрібне для духовного збагачення нашого народу, бо про мистецтво сьогодні мовчать, вважаючи це чимось другорядним і несуттєвим начебто, – розповідає маестро Авдієвський під час відкриття заходу. – Хоча я хочу нагадати слова В. Вернадського про те, що будь�яка енергія, здобута людиною з природи, є енергією людської культури”. Анатолій Тимофійович переконаний, що саме від куль� тури людини залежить майбутнє народу і нації: “Якщо ми втратимо культуру людини, то про яке майбутнє взагалі можемо говорити, чи є воно в нас...”. Ще більш важливий для країни цей захід і тим, що іде� ально вписується у поставлену драгомановцями програму “Заспіває школа – заспіває країна”, адже участь у турнірі беруть колективи педагогічних навчальних закладів, серед яких: Народна жіноча хорова капела Вінницького держав� ного педагогічного університету імені Михайла Ко� цюбинського, Народна хорова капела “Gaudeamus” Дрого� бицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Мішаний хор студентів Інституту мистецтв Національного педа� гогічного університету імені Михайла Драгоманова, Камерний хор “Crescendo” факультету мистецтв Криворізького педагогічного інституту Криворізького національного університету, Академічний хор Інституту мистецтв Східноєвропейсь� кого національного університету імені Лесі Українки, Мішана хорова капела Мелітопольського державного педагогіч� ного університету імені Богдана Хмель� ницького, Студентський мішаний хор “Барви” Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, Молодіжний хор “Світич” Ніжинського державного університету імені М. Гоголя, Студентський хор “Колегіум” Переяслав� Хмельницького державного педагогічно� го університету імені Григорія Сковоро� ди, Народна академічна хорова капела Сумського державного педагогічного уні� ЧЕРВЕНЬ 2013 верситету імені А. С. Макаренка, Жіночий хор “Anima” Кримського гуманітарного університету. “Безсумнівно, мистецтво виховує особистість майбут� нього вчителя, плекає його душу, формує естетичні смаки, залучає до добра і справедливості, – стверджує ректор Драгомановського вишу, академік Віктор Андрущенко. – Хорове виконавство наповнює духовний світ студентів художньо�музичними образами, що дозволяє символічно бачити світ, перекидати місточок від сьогодення у майбут� нє, запалюватися творчістю, а емоційне виконання хоро� вих творів збуджує бажання жити, любити і працювати”. Третій рік поспіль Віктор Петрович активно підтримує цей фестиваль, тим самим сприяючи популяризації укра� їнської мови, культури, духовності серед молоді. “У диску� сії раціонального та ірраціонального є один важливий аспект, який іноді зневажається цивілізацією, але який є дуже важливим для духовного відтворення кожної людини. Це – почуттєве життя особистості. І якщо його не відтво� рить мистецтво, якщо його не відтворить музика й особли� во українська народна пісня, ми можемо втратити цілісну особистість”, – зауважує філософ і цим обґрунтовує вели� ку місію флагмана педагогічної освіти України – Національ� ного педагогічного університету імені Михайла Драгома� нова. ІІІ Всеукраїнський фестиваль�конкурс хорового мистецтва – це не лише талановиті молоді виконавці, але й знамените на всю Україну журі, до складу якого цього року увійшли: голова журі – Герой України Анатолій Авдієв� ський, члени – доктор філософських наук, професор, заві� дувач кафедри етики і естетики НПУ Тетяна Андрущенко, народний артист Російської Федерації, заслужений діяч мистецтв РРФСР, професор Московської державної кон� серваторії імені П. І. Чайковського, диригент, композитор Валерій Калістратов, заслужений діяч мистецтв України, декан вокального та диригентського факультетів, профес� ор кафедри хорового диригування Національної музичної академії імені П. І. Чайковського Дмитро Радик, Герой України, генеральний директор – художній керівник Націо� нальної заслуженої академічної капели України “Думка”, народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, професор Євген Савчук, хормей� стер Національної опери України, доцент, заслужений діяч мистецтв Олександр Тарасенко й інші. Під час відкриття заходу його головний ідейний нат� хненник пан Авдієвський зауважив і про деяке цьогорічне нововведення, яке він присвячує своєму вчителю – велико� му Костянтину Пігрову як Учень – Вчителю. “Переможець фестивалю отримає спеціальну медаль імені Костянтина Пігрова, де написано, що чистота інтонації – це основа хорового мистецтва, але тут чистота інтонації розуміється у ширшому загальнолюдському значенні, морально�есте� тичному аспекті – як чистота відносин між людьми”, – зау� важує Маестро. На переконання Анатолія Тимофійовича, хоровий спів без супроводу є одним з основних видів підготовки до високопрофесійного виконання хорових творів, адже сприяє успішному розвитку внутрішнього музичного слуху виконавців, дозволяє навчити їх чистому інтонуванню мелодії. А це, на думку Костянтина Пігрова, допоможе спі� ваку не лише відчути чистоту музичного строю, але й підне� сти її до моральної чистоти, висоти людських відносин у суспільстві. “Хори, які співають фальшиво, – і людей плодять фаль� шивих”, – закликав насамкінець присутніх до чистоти духовної й людської Анатолій Авдієвський. Врешті в результаті довгого дня прос� луховувань журі виголосило свій вердикт. Лау� реатами фестивалю першого ступеня стали Молодіжний хор “Світич” Ніжинського дер� жавного університету імені М. Гоголя та Міша� ний хор студентів Інституту мистецтв Націо� нального педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. Гран�прі фестивалю цього року повезли на малу батьківщину воли� няни – Академічний хор Інституту мистецтв Східноєвропейського національного універ� ситету імені Лесі Українки. Другий день фестивалю увінчався гала� концертом учасників і переможців з участі Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки на Співочому полі, що отримав сим� волічну назву “Пісня над Дніпром”. Людмила КУХ, прес(служба університету 5 �Кафедра етики і естетики Н А У К О В І З Д О Б У Т К И С Т У Д Е Н Т І В : НЕЩОДАВНО відбулась щорічна звітно�наукова конференція студентів “Освіта та наука у вимірах ХХІ століття”, яка стала результатом наукової співпраці викладачів та студентів за рік. Студентка V�го курсу ІФОН Катерина Патрахіна під керівництвом доцента кафедри етики та естетики Костянтина Покотила блискуче виступила на пленарному засіданні Інституту філософської освіти і науки з доповіддю на тему “Естетика авангарду як револю� ційна трансформація соціально�філософської парадигми”. На кафедрі етики та естетики відбулося секційне засідання студентської конференції, на якому виступили 18 студентів. Прикметним досягненням у співпраці кафедри етики та естетики з інститутами нашого вузу є той факт, що цього року преважна більшість допові� дачів є представниками інститутів української філології, корекційної педагогіки і психології, іноземної філології, педагогіки та психології. Такий склад учасників конференції дозволив застосувати міждисциплінарний підхід та розкрити обговорювані проблеми багатогранні� ше, в різних аспектах та різних кутів зору майбутніх фахівців з різних спеціальностей. Прозвучали доповіді, присвячені одвічним моральним проблемам людства (“Феномен любові у творчості Хосе Ортега�і�Гассета” – Марина Рутковська, “Правда як обов’язок Неможливо не відмітити, по�перше, попередню ґрунтовну підготовку учасників, а по�друге, щиру зацікавленість усіх присутніх на конференції не лише у сферах зада� них тем, а й взагалі у спілкуванні та обміні досвідом і знаннями. В учасників конферен� ції була чудова можливість не тільки виступити, спробувати донести власні відкриття та дослідження, а також вислухати думки інших, зіставити їх зі своїми та прийти до нових висновків. Марина Рутковська, студентка ІІІ курсу Інституту іноземної філології П І Д С У М К И Р О К У та право людини” – Юрій Гуренко, “Золоте правило моральності: культурно�історична ево� люція” – Юлія Сидорчук), морально�етичній проблематиці освітнього процесу у вищій школі (“Психологічні аспекти моральної поведінки людини” – Наталія Шевчук), сучасним засадам релігійної етики (“Взаємодія української моралі з сучасними релігійними течія� ми” – Дарина Колок, “Етико�християнська традиція від Франциска Асизького до папи Франциска І” – Ганна Давиденко), феномену кольору в естетиці (“Проблема колірних асо� ціацій” – Наталія Кондратюк, “Прояв естетичного смаку в ставленні до одягу” – Олена Старча) проблемам мистецтва (“Футуризм у контексті модерної культури” – Анастасія Попко) тощо. Головою секційного засідання було обрано професора Аллу Дорогу, яка організувала роботу на високому науковому рівні та блискуче провела секцію. На думку голови секції, особлива цінність зустрічі полягала в орієнтації свідомості учасників на проблемне осми� слення обговорюваних питань, ще одним важливим досягненням є те, що студенти не обмежились презентацією власних наукових тем, а й активно виразили свої світоглядні позицій щодо поставлених питань. Так, під час роботи секції зав’язались цікаві дискусії нав� коло морально�етичного аспекту навчального процесу, викликали жвавий інтерес пробле� ми формування естетичної свідомості у дошкільнят, школярів та студентської молоді, при� ділили увагу значенню ролі кольору в естетиці. Всі учасники конференції дійшли висновку про переважне значення предметів морально�етичного та художньо�естетичного спряму� вання для формування світогляду майбутніх педагогів. Слід відзначити зацікавленість, інтерес та конструктивну взаємодію студентської та викладацької аудиторій. За словами самих учасників заходу – враження від конференції у всіх присутніх залишилися тільки позитивні. Софія СКРИПНІКОВА, к. філос. наук, викладач кафедри етики та естетики Конференція ОСВІТНІЙ І НАУКОВИЙ ЗМІСТ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ФІЛОЛОГІВ 16�17 травня 2013 р. у м. Глухові Сумської обла� сті під егідою Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України від� булася Всеукраїнська науково�практична конферен� ція “Проблеми освітнього і наукового контентів про� фесійної підготовки вчителів�філологів”. Зініціюва� ли конференцію Національний педагогічний універ� ситет імені М. П. Драгоманова (кафедра педагогічної творчості, завідувач – доктор педагогічних наук, про� фесор Н. В. Гузій) та Глухівський національний педа� гогічний університет імені Олександра Довженка (кафедра гуманітарної освіти і технологій, завіду� вач – доктор педагогічних наук, професор О. М. Семеног). Співорганізаторами конференції виступили Інститут педагогіки НАПН України, Інсти� тут педагогічної освіти і освіти дорослих Національ� ної академії педагогічних наук України. Конференція проходила у формі продуктивного нау� кового діалогу, презентацій наукових пошуків дослідників і практичного досвіду освітніх закладів і установ із різних міст України, зокрема: Бердянська, Вінниці, Глухова, Донецька, Житомира, Ізмаїла, Києва, Кривого Рогу, Луганська, Львова, Маріуполя, Мелітополя, Миколаєва, Одеси, Рівного, Сум, Тернополя, Умані, Чернігова, Харко� ва, Херсона, Хмельницького та ін. Свої погляди на розу� міння сутності наукового і освітнього контентів висловили представники Міністерства освіти і науки, академіки Національної академії наук, Національної академії педа� гогічних наук України, співробітники науково�дослідних лабораторій навчання української мови Інституту педаго� гіки НАПН України та лабораторії літературної освіти, нау� ково�педагогічні працівники закладів вищої освіти ІІІ�ІV рівнів акредитації, працівники наукових освітніх центрів, представники державних органів управління освітою. Серед них видатні вчені�академіки – М. С. Вашуленко, Л. І. Мацько, Г. Г. Філіпчук, відомі науковці у галузі літе� ратурознавства і методик викладання філологічних дисциплін – професор Н. Б. Голуб, професор А. В. Градовський, професор Н. В. Гузій, професор Г. Д. Клочек, професор О. М. Куцевол, професор Л. Ф. Мірошниченко, професор В. Ф. Погребенник, професор О. М. Семеног, професор М. К. Дмитренко, професор Ю. І. Бондаренко та ін. Відкриваючи пленарне засідання всеукраїнської кон� ференції, перший проректор університету�організатора, кандидат педагогічних наук, доцент Галина Кузнєцова разом із вітальними словами учасникам заходу з нагоди Дня науки, щирі слова привітання висловила на адресу керівників наукових і освітніх установ. “Приємно, що Глу� хівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка визнають у науковому й освітньо� му просторі, – з теплотою відзначила Галина Петрівна, – адже він ще раз зібрав у своїх стінах цілу плеяду націо� нальної інтелектуальної еліти”. Слова привітання на адресу учасників від Національ� ного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова висловила доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогічної творчості Наталія Гузій. Науковець констатувала: “Означена проблема зібрання є новим напрямком у розвитку інформаційно�технологічного сус� пільства, що потребує всебічного осмислення у площині науки й практики професійної підготовки педагогів�філо� логів. Вона має важливе філософське, методологічне, педагогічне, психологічне, філологічне, загальнокультур� 6 не значення. Її реалізація сприятиме масштабному поши� ренню наукових дослідницьких позицій, спрямованих на поліпшення якості філологічної освіти; пошуку ефектив� них шляхів трансформування професійної підготовки вчи� телів філологічних спеціальностей на засадах провідних наукових підходів й пріоритетних напрямів розвитку філо� логії; оновленню професійної підготовки вчителів�філо� логів у вимірі компетентнісного підходу; підвищенню рівня якості фахової підготовки вчителів філологічних спеціальностей внаслідок запровадження в освітянський простір оригінальних моделей, технологій, методик, методів”. Наведені слова стали своєрідним девізом робо� ти наукового форуму. З акцентуації важливості заявленої тематики конфе� ренції і побажань успішної праці науковцям�учасникам форуму розпочав доповідь академік НАПН України Мико� ла Вашуленко. Учений звернув особливу увагу на важли� вість дотримання принципів наступності і перспективно� сті між початковою й основною ланками шкільної мовної освіти, наголосив на неприпустимості суперечностей науково� і навчально�методичного забезпечення мовної освіти із реаліями життя. Під час виступу Микола Самійло� вич презентував новітні нормативні документи забезпе� чення легітимної та ефективної мовної освіти в початковій ланці освітньої галузі. Майстер педагогічної науки й одно� часно видатний педагог�практик навів яскраві приклади із досвіду освітньої і науково�педагогічної праці й особливо закцентував увагу на суспільній ролі вчителя в сучасному інформаційно�технологічному просторі. Логічним продовженням виступу М. С. Вашуленка стала доповідь доктора педагогічних наук, професора, завідувача лабораторії навчання української мови Інсти� туту педагогіки НАПН України Ніни Голуб, яка презенту� вала особливості текстотворчої діяльності учнів 5�7 класів в умовах реалізації компетентнісного підходу. Ніна Бори� сівна охарактеризувала зв’язки між поняттями “текстова діяльність” і “текстотворча діяльність” учнів, визначила зміст й особливості текстотворчої діяльності учнів середньої ланки в умовах компетентнісного навчання української мови. Резонансним для учасників пленарного засідання стала доповідь академіка АНПН України Георгія Філіпчу� ка. Поставивши запитання: “Що відбулося з Україною? Що відбулося з нашою культурою? Що відбулося з сами� ми нами?” – учений представив картину нинішнього стану культури, освітньої галузі і країни загалом й накреслив орієнтовні шляхи виходу педагогічної освіти із кризового становища. Серед них – реалізація принципів народності, природо� і культуровідповідності школи, консолідуючої ролі української мови, створення здоров’язбережуваль� ного середовища, гостра потреба підвищення особистіс� ної культури кожного громадянина України, виховання громадянськості. Особливий акцент зробив Георгій Геор� гійович на значущості історії української літератури у націокультурному й освітньому просторі. “Історія укра� їнської літератури” формує ментальність людини. Саме на основі літературних течій утворюються течії наукові, соціальні, політичні…” – наголосив Г. Г. Філіпчук. Ефективним способом і засобом самореалізації, сам� оактуалізації і самовдосконалення педагога є дослід� ницька діяльність. В істинності наведеного твердження учасники заходу мали можливість переконатися, вислу� хавши й переосмисливши доповідь видатного вченого� методиста професора Лесі Мірошниченко на тему “Удосконалення дослідницької діяльності вченого – акту� альна проблема сьогодення”. Леся Федорівна чітко вио� кремила основні напрямки, принципи, форми і різновиди дослідницької праці. Завершуючи доповідь, педагог про� голосила мету сучасної літературної освіти, до досягнен� ня якої повинен прагнути кожний учитель�словесник: “Виховати творчого, критично мислячого читача”. Зрозу� міло, що виконати таке завдання під силу лише справ� жньому майстру�словеснику з розвиненими вміннями дослідницької діяльності, сформованою літературознав� чою компетентністю, самостійним мовомисленням й роз� виненою креативністю, вишуканими естетичними смака� ми й високим рівнем як читацької, так і методологічної, наукової, методичної, інформаційної культури. Представленню й осмисленню новітніх підходів до вивчення української літератури в системі середньої осві� ти було присвячено доповідь Юрія Бондаренка. Вчений аргументовано довів необхідність реформування шкільної літературної освіти, розкрив сутність філософії історії, а головне – представив “простір власного особистого бачення” та показав алгоритм виконання такого завдання. Спостереження за ходом конференції, аналіз прослу� ханих доповідей дав змогу зробити висновки, пов’язані з обговоренням важливих питань освітньої політики, філо� логічної і педагогічної освіти, сучасних теоретичних кон� цепцій, технологій, стратегій формування висококваліфі� кованих конкурентоспроможних фахівців; було визначено проблеми професійної підготовки педагогів�філологів і накреслено перспективні шляхи їх вирішення. Людмила БАЗИЛЬ, докторант кафедри педагогічної творчості ЧЕРВЕНЬ 2013 �Новини підрозділів 8 РОКІВ ІНСТИТУТУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ОСВІТИ І НАУКИ А чи замислювалися ви коли�небудь, скільки вісі� мок вас оточує? 8 Березня – Міжнародний жіночий день. 8�й місяць року – серпень. 8�й знак зодіаку – Скорпіон. У Сонячній системі 8 планет. В октеті – 8 людей. Можливо, хтось їздить на маршрутному таксі № 8. А хтось проїжджає 8�й поверх або ж взагалі живе на ньому. А може, комусь до душі 8�бітна музи� ка. Читаючи книгу, не можна оминути 8�му сторінку. І таких прикладів просто безліч! А тепер у житті кожно� го студента Інституту філософської освіти і науки стало на одну вісімку більше. Адже 11 квітня Інститут відсвяткував 8�й день народження! Кожен концерт ІФОНу – це вже як маленьке свято. А концерт, приурочений до дня народження Інституту, зазда� легідь мав стати чимось особливим. Крім того, в нашому навчальному підрозділі є власна “фішка”, що вже скоро стане традицією, – кожного концерту на сцені дарують свої виступи творчі тандеми викладачів та студентів. Так стало� ся і на цей раз, – і отримали ми “Танці з викладачами”. Директор ІФОНу, доктор історичних наук, професор Іван Дробот постійно каже, що студенти нашого Інституту надзвичайно талановиті та творчі. Але він ніколи нічого подібного не казав щодо викладачів. А даремно! Кандидат історичних наук, старший викладач Ма� лежик Дмитро у парі зі студенткою ІІ курсу спеціальності “Культурологія” Зубенко Тетяною подарували глядачам надзвичайно ніжний танець. Дмитро Іванович кружляв Таню на сцені, неначе квітку. Дуже неординарною виявилася пара викладачки кафедри культурології Василенко Вікторії та студента V курсу спеціальності “Культурологія” Селіванова Павла. Такої пародії на індійські танці годі й шукати! Надзвичайно романтичний номер подарували поміч� ник проректора з наукової роботи, аспірант Ваксютенко Павло і студентка І курсу спеціальності “Культурологія” П’ятковська Юлія. Таке звабливе танго з дівчиною�мрією – те, що треба для весняного настрою. По праву найоригінальнішим викладачем можна вва� жати доктора культурології, професора Євгенію Більчен� ко. Цей статус вона підтримала у творчому тандемі зі сту� денткою V курсу спеціальності “Культурологія” Ляшенко Наталією. Свій танок Євгенія Віталіївна доповнила влас� ним віршем “Одиночество”. І останніми свій виступ подарували головний редактор газети “Педагогічні кадри”, викладач кафедри культурології Русаков Сергій та студентка Інституту української філоло� гії та літературної творчості імені Андрія Малишка Хомич Тетяна. Це був не просто танок, а справжня театральна постановка комічного характеру – історія знайомства хлоп� ця та дівчини. Якщо повертатися до традицій, то такою вже стає від� криття заходів нашим ІФОНівським гуртом “Конкорд”. Окрім танцювальних номерів варто відзначити увагою виступи команд КВК, співочий дует викладача кафедри логопедії Інституту корекційної педагогіки та психології Олександра Козинця і Тетяни Хомич та пісенні подарун� ки студенток ІФОНу Азаркіної Ольги та Зінов’євої Ірини. До дня народження Інституту філософської освіти і науки також було проведено фінал конкурсу “Кращий сту� дент 2013”. За результатами голосування перемогу здобув студент V курсу спеціальності “Культурологія” Наустінов Вадим. Знаєте, в Китаї число 8 вважається щасливим, а в пере� вернутому вигляді вісімка нагадує знак безкінечності. А це додає ще більшої впевненості у насиченому, яскравому, нео� дноманітному і неординарному майбутньому нашого ІФОНу. Альона СОКУРЕНКО, студентка Інституту філософської освіти і науки Наукова бібліотека Л І Т Е РАТ У Р Н А В І ТА Л Ь Н Я “ О Р Х І Д Е Я ” ПРИЙНЯЛА ПЕРШОГО ГОСТЯ РОКУ Кожна бібліотека завжди славиться різно� манітними літературни� ми заходами. Не є виключення і Наукова бібліотека НПУ імені М. П. Драгоманова. Багато років при бібліо� теці працювала “Літера� турна вітальня”, яку очо� лювала близько 15�ти років заступник дирек� тора наукової бібліотеки Г. І. Шаленко. Гостями вітальні були цікаві і талановиті люди. Це і заслужені артисти України Тамара Малишевська та Тетяна Андрієвська, майстри художнього слова, артисти Національної філар� монії Тетяна Алексейцева, Дмитро Бєлозор, лауреат міжнародного конкурсу бандуристка Леся Амбросова, доктор філософії в галузі освіти, член “Материнської школи” Марія Голиць, доктор педагогічних наук, про� фесор НПУ імені М. П. Драгоманова Юрій Руденко, артист�кобзар Тарас Селенко, заслужений артист Укра� їни Борис Лобода, поети Віталій Коротич та Ганна Чубач. Кожне засідання мало не лише свою назву, а й несло духовне начало. Хіба забудуть слухачі прекрасні засідання: “Мова – душа кожної національності, її свято� щі, її національний скарб”, “Прийди до серця, Україно, благослови добром мене” (за творами Віктора Жадь� ка), “Квітни, мово, зірнице слова! (за мотивами творів Івана Котляревського), “Як гул століть, як шум віків, як бурі подих, рідна мова”, “За сторінками життя і творчості Івана Франка”, болем відгукнулися засідання присвячені Чорнобильській трагедії “Чорнобиль вічно берегтиме хрест своєї чорної біди, вічно буде пам’яттю судити тих, хто розп’яли його в огні”, “Пташина знов повернеться у небо, і квітка знов цвістиме на землі” (за повістю К. Мо� трич у виконанні заслуженої артистки України Тамари Малишевської). Відкрили студенти для себе і нового Т. Г. Шевченка на засіданнях “Живи в мені, ти спів святий Тараса…”, “Тернистими шляхами долі…”, “Безсмертя, осяяне віфлеємською зіркою Різдва: Шевченко і Аркас”. Захід проходив у Будинку вчителя і був організований Науковою бібліотекою НПУ імені М. П. Драгоманова, Державною науково�педагогічною бібліотекою імені В. О. Сухомлинського та Інститутом української філоло� гії. У заході, присвяченому презентації 2�томного видан� ня “Микола Аркас” Віктора Жадька, – академіка АНВО України, заслуженого працівника освіти України, доктора філософських наук, письменника взяли участь: академік ЧЕРВЕНЬ 2013 Любов Мацько; директор Інституту філології НПУ імені М. П. Драгоманова професор Анатолій Висоцький; письменники В. Карпенко, А. Печений; диригент Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка І. Гамка� ло, народний артист України Анатолій Паламаренко; дипломант міжнародного конкурсу М. Чурбанова; представники Миколаївського земляцтва. Запам’ятала� ся і зустріч в літературній вітальні” За сторінками твор� чості В. О. Сухомлинського”. Такі зустрічі були справжнім святом для студентів, бо живий струмінь творчості вно� сила Галина Іванівна, справжній організатор і натхненник цікавих зустрічей. Саме дякуючи Галині Іванівні студенти різних інститутів мали можливість доторкнутися до пре� красної поезії, до творчості народних умільців. Добра традиція продовжується і сьогодні. Літератур� на вітальня, яку любовно назвали “Орхідея”, гостинно відкриває двері для бажаючих почути чарівне слово пое� зії. Одного сонячного травневого дня гостею літератур� ної вітальні стала член Асоціації українських письменни� ків, лауреат Міжнародної мистецької премії імені Вален� тина Михайлюка, керівник літературно�мистецького віче при Черкаському земляцтві “Шевченків край”, поет�піс� няр Світлана Кас’яненко. Слухачами були студенти ІІІ курсу Інституту природничо�географічної освіти і еко� логії, які себе добре зарекомендували як вдячні слухачі, та співробітники університету. Уважно слухали читачі виступ Світлани Василівни. А їй було чим поділитися зі слухачами. Вона розповіла про те, що її потяг до творчості почався від краси рідного краю, де вона народилася. А народилася вона в мальов� ничому і відомому на весь світ селі Квітки Корсунь�Шев� ченківського району Черкаської області, де проживав відомий композитор Кирило Стеценко і де стоїть нині музей. Починалася її літературна творчість з гумору. Перші гуморески народилися в 1990 році, а наставником і учителем був відомий гуморист і поет Віталій Матвієвський, лікар за професією і лірик за ста� ном душі. Саме він підтри� мав молоду поетесу. А щоб зовсім повірила у себе, запропонував взяти участь у святі гумору, яке прово� дилося на батьківщині “справжнього артиста зору” і майстра гумору І. С. Нечуя�Левицького. Згодом у 2006 році з’яви� лася збірка “Сміхотерапія”, в якій молода поетеса викривала негаразди нашого громадського та сімейного життя. Кожна гумо� реска – це справжній сплеск емоцій та доброго гумору. Висновки завжди влучні і повчальні. Серед ліричних збі� рок зайняли почесне місце перші видання: “Криштале� вий подих” (2003), “Лавина”(2004). В них проглядається жива душа, глибокий розум і саме головне – бажання бачити свою Україну вільною, щасливою, багатою, щоб люди гордилися, що живуть в своїй країні і не шукали заробітків за кордоном. Поетеса мріє, щоб кожна людина могла реалізувати свої здібно� сті, розкрити талант на радість людям. І немає значення, скільки їй років, яка в неї професія, бо справжній талант завжди молодий, бо світ сприймає через призму свого захоплення і закоханості. Сьогодні Світлана Василівна знана як поет�пісняр, бо її збірка “Нотний дощ” розій� шлася по всій Україні, її пісні співають різні дитячі колек� тиви. І мені здається, що неабияка заслуга автора, що і музику до своїх пісень часто пише вона сама. Її хвилює дитяча тематика, тож і з’являються чудові вірші і пісні колискові. На цій зустрічі студенти не лише почули цікаву розповідь про творчість поетеси, а й прослухали пре� красні її пісні. Звучали українська, російська, італійська мови, і всі розуміли, яка багатогранна творчість поетеси і як прекрасно, коли поетичне слово торкається душі читача. Її творчість вже виходить за межі України, бо твори читають в Канаді, Польщі, Австралії, а нещодавно почали друкувати поетичні казки в Австрії. Тож побажаємо творчих успіхів і Світлані Василівні, і всім учасникам майбутніх засідань, щоб завжди вони могли творити і жити з сонцем на вустах. Людмила БИСТРОВА(ДРОБОТ, керівник “Літературної вітальні “Орхідея” 7 �Враження від практики Студентська творчість Про автора: ДРАГОМАНОВСЬКИЙ КУТОЧОК КАРПАТ… ПОДОРОЖІ – це життя! Так казав Г. Х. Андерсен, і саме цей вислів є справжнім девізом нашої дружної 39�Т групи Інституту природничо�географічної освіти та екології НПУ імені М. П. Драгоманова. Ми, як майбутні менеджери туристичної діяльності, можемо впевнено сказати вам, що життя без подоро� жей – одноманітне та сумне! Але коли ми виру� шаємо назустріч мрії, весь час підкоряючи нові горизонти, саме тоді і приходить розуміння: оце і є справжнє життя! І кожен, хто відчув подих мандрів та свободи, вже не зупиниться… Цього року нам випала чудова нагода про� ходити практику в мальовничому закарпатсь� кому селі Колочава, де знаходиться навчальний університетський центр “Синевир”. Карпати – це синонім слова “рай”. Ми переконалися в цьому, як тільки зійшли з потягу. На базі нас гостинно зустріли директор Анатолій Дербак та працівники цього закладу. Дерев’яні будиночки, мальовнича природа, неймовірне гірське повітря, – що може бути краще?! Наша практика полягала в дослідженні та моделюванні туристичного бізнесу в с. Коло� чава та регіоні загалом, тому мандрували ми безперестанку. Під керівництвом старшого викладача кафедри туризму Лариси Бартош ми ретельно вивчали туристичну інфраструкту� ру. За час практики ми поспілкувалися з пред� ставниками місцевого туристичного оператора “Ажіо�тур”, відвідали Святодухівську церкву, пам’ятку дерев’яної сакральної архітектури, де зберігається унікальна ікона ХVІІІ ст. “Ісус Христос – виноградар”; унікальний і єдиний у Закарпатті птахопарк В. Мака� ра, який налічує близько двох тисяч папуг та дивовижних голубів; реабілітаційний центр бурих ведмедів; меморіальний комплекс пам’яті загиблих у військових діях, і, звичайно ж, ми побували у самому “серці” Закарпаття – в НПП “Синевир”. Прогулянка на плоті по наймальовничішому озеру України та захоплююча історія кохання Сині і Вира справила на нас неймовірне враження. Під час практики ми навіть організували театралізований захід “Івана Купала”, приурочений до відкрит� тя гуцульської колиби на території навчального центру. Все було по�справжньому: плели і пускали на воду вінки, співали купальські пісні, ворожили, прикрашали Марену. Священне купальське вогнище розпалював ректор університету Віктор Андрущенко. Після свята він разом з проректором з економіки та організації навчально�виховної роботи Олегом Падалкою поспілкувався зі студентами, поцікавився умовами про� живання, харчуванням. У дружній атмосфері ми розповідали про свої враження. Ці десять днів промайнули як одна мить. Хочеться висловити слова подяки Анатолію Дербаку, праців� никам ННЦ “Синевир”, а також керівництву університету за незабутню практику та постійне піклування про студентство, за гостинність, а також за можливість помилуватися чудовими гірськими краєвидами, поди� хати чистим повітрям, попити мінеральної води та отримати справжнє задоволення від перебування у цьому унікальному місці. Віта КІРІЯК, Марина НЕЧАЙ, Ірина ТКАЧЕНКО, студентки ІІІ курсу Інституту природничо(географічної освіти та екології Освітньо"музичний цикл У ПОШУКАХ АСКОЛЬДА 19 травня 2013 року відбулась екскурсія та завершаль� на лекція�концерт “У пошуках Аскольда” в рамках освітньо� музичного циклу “Перший християнський князь”, організо� вана Інститутом філософської освіти і науки та Інститутом мистецтв НПУ імені М. П. Драгоманова за підтримки ректо� ра НПУ імені М. П. Драгоманова академіка Віктора Андру� щенка. Захід розпочався з оглядово�тематичної екскурсії магістран� та ІФОН НПУ імені М. П. Драгоманова Сергія Савченка, якому вдалося заінтригувати слухачів та актуалізувати бачення особи� стості першого християнського князя крізь призму сучасності. Під час розповіді екскурсантам була запропонована пізнавальна прогулянка старовинним Печерськом та місцями древніх храмів на дніпровських схилах, яка привела “шукачів” до Храму Св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі. Квінтесенцією заходу став сольний концерт Віктора Сачка, грандіозний тенор якого справив незабутнє враження на публіку, змусивши виконавця виступати “на біс”. По завершенню останньої композиції ведучим було підбито підсумки усіх семи лекцій циклу, а також виголошено подяку авторам та кураторам проекту: професору Іванові Дроботу, митрофорному протопресвітеру отцю Ігорю Онишкевичу, професору Василеві Федориши� ну та культурологу Сергію Русакову. Приємною несподіванкою для присутніх, особливо жіночої частини зали, стало привітання витонченими букетами квітів від настоятеля храму – отця Ігоря Онишкевича – з Усехристиянським жіночим днем (оскільки в цей же день за церковним календарем відзначалося свято жінок�мироносиць), а також запрошення усіх присут� ніх до святкового фуршету. Завершився захід спільною світлиною учасників на згадку про особливу, навіть виняткову, атмосферу, яку аж ніяк не можна назвати звичною для подібних урочистостей – фешенебельною чи пафосною, а швидше навпаки – теплою, дружньою та стовідсотково позитивною. Залишається лише висловити щиру подяку авторам, кураторам і всім причетним до організації проекту за їх колосальну роботу і особливо – за ті мажорні фінальні ноти, якими завершилася остання лекція�концерт в рам� ках освітньо�музичного циклу “Перший християнський князь”, а також побажати креативних ідей та вдалих про� ектів у найближчому майбутньому. Юлія ДАРМІЦЬ, студентка ІV курсу Інституту управління і економіки освіти Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Головний редактор Сергій Русаков Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко Фото Василя Тимошенка Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Тетяна КАЦАЛУХА, студентка V курсу спеціальності “Релігієзнав( ство”. Колись мені здавалося: все, що я можу сказати про себе, можна укласти на маленькому листочку, який вміститься на долоньці. Але це не так, адже я і половини про себе не знаю. Іноді мені здається, що я не людина, а просто зв’язка подій, що відбулися з іншими людьми. Я часто від� чуваю нудьгу до навколишнього світу, і тому мені потрібна хороша книга і хороша музика, щоб бути щасливою. Але іноді книги і музика мене так вража� ють, що хочеться ридати від відчуття розуміння і безвиході, від того, що я кручуся навколо світу, а не навпаки. І насправді мене ніхто не зрозу� міє, і в сутності так завжди, тому що зрозуміти це можу тільки я, а себе часом так мало... Одного разу хтось сказав, що набагато мудріший той, хто знає, але не бачить недосконалостей цього світу, бо тільки так він зможе його любити, а значить, жити в гармонії. Можливо, потрібно уявити, що світ – це камера обскура, яка проектує досконалість в життя. В І Р А Тетяна Кацалуха Наша людськість така легка і невимушена, що часом здається: ти не в цьому світі, а у якомусь паралельному ефемерному вимірі, і дивишся на те, як люди сидять і п’ють каву, як горобці розгойдуються на електричних дротах, як собаки підбирають брудні шматки м’яса біля супермаркету. І здається, що ти втрачаєш відчуття співпричетно� сті до цього світу, і в цю секунду ти навіть не можеш уявити в думках, як ти виглядаєш, свідомість малює фантасмагоричні образи того, як би ти міг виглядати в цьому маленькому всесвіті на долю секунди. А потім все минає, і ти знову бачиш світ своїми очима, людськими. Вона сиділа и молилась, молилась ридма, молилась так, ніби весь світ навколо неї не існував, наче світ – це крапля роси, а вона – вели� чезне поле квітів. Я не розуміла, навіщо вона це робить і чому в якусь мить люди раптом віддаються релігії, звідки така самовіддача, звідки така впевненість у Богові. Ми, люди, так і не навчились довіряти один одному, але завжди вміли довіряти Богу. В такі моменти згадуються лекції про те, як лікарі намагались знайти ту часточку в людському мозку, яка відповідає за релігійність, і навіть начебто знайшли, але чомусь це не вирішило головного питання – чому людям так потрібно вірити? Вона продовжувала молитися, хоча пройшло вже кілька годин. Харе Крішна! Харе Рама! Індія чудова країна, в котрій поєднуються мільйони контрастів, тут можна відчути життя в повній мірі, відчути прекрасне, чудове, жахливе, моторошне. Мені подобалось спостері� гати за людьми, за їх яскравими одежками, за сліпими бідняками, котрі співають пісні, а інші кидають їм за це дзвінкі монети в їх залізні келихи. Доля секунди, коли монета зависає між рукою і келихом, як людина між життям і смертю, як душа між пеклом і раєм, як я між собою і вірою. Так цікаво споглядати за цим величезним вуликом, котрий руха� ється, рухається і рухається! Людям властиво спостерігати один за одним, таким чином вони можуть знати, що поводяться так, як повин� на поводитись людина, і що вони нічого протиприродного не коять. Харе Крішна! Харе Крішна! Крішна Крішна! Харе Харе! Кричала вона в екстазі, прославляючи бога Крішну, звертаючись до нього, як бідне дитя до матері, сподіваючись, що та обігріє її, приголубить, і зро� зуміє все, і пробачить все. І знову, і знову повторювала вона вголос уривки Бхагаватгіти, і знову, і знову прославляючи Крішну, прославля� ючи великого Шрілу Прапхупаду. Вона так вірила, вона була така щаслива. Я навіть заздрю їй, адже їй так добре, вона вловила суть сві� тобудови, у неї є надія, її життя наперед визначене. А я думаю лише про те, чому я так не вмію, можливо, в моєму мозку немає тієї часточ� ки, котра відповідає за віру? Звучить так нерозумно і безглуздо. Вона молилась весь день, а я просто продовжувала дивитись на неї. Але раптом вона зупинилась, піднялась з колін, подивилась на мене ясним поглядом і задала лише одне питання: “Чому я не можу в це повірити?”. І в цей момент я осягнула, що це я, побачивши своє відображення на дзеркальній підлозі вайшнавського храму. Коли верстався номер… Колектив університету вітає цьогорічних випускників! Бажа� ємо вам вдалої професійної кар’єри і самореалізації! Рівень знань, який ви отримали протягом п’яти років навчання, відпові� дає сучасним вимогам. Певні, що ви станете гідними фахівцями у своїй справі. Бажаємо вашим родинам благополуччя! Нехай у ваших домівках завжди буде спокій і затишок! Двері НПУ імені М. П. Драгоманова завжди відкриті для вас! Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ЧЕРВЕНЬ 2013 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2013 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 6 (1634) (червень 2013 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-14 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 6 (1634) (червень 2013 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2013. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/197 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова