2 6 9 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/24e4b3d5ff03a6ba0ef17bff021cc1d3.pdf fb37bf2a7679e326d4e11ec4d04ecfad Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/14">Педагогічні кадри. 2012 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 3 (1623) БЕРЕЗЕНЬ 2012 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Пам’ять ЛЮБОВІ, ТВОРЧИХ ЗЛЕТІВ, НЕВИЧЕРПНОЇ НАСНАГИ! Березень і розмова про ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Від усього чоловічого колективу Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова щиро вітаю вас, наші любі жінки, зі святом Весни! Ви ñ берегині сімейного вогнища, оточуєте нас завжди турбо& тою і ласкою; майстрині в педагогічній галузі, бо робите неоці& ненний внесок у процес виховання та інтелектуального стано& влення нового покоління. За своїм божественним покликанням ви творите життя, надаєте йому високого змісту та краси. Тож хай легкими будуть ваші думки, добром та здоровíям повертаються усі ті блага, якими ви наповнюєте довколишній світ! Любові, твор& чих злетів, невичерпної наснаги! 14 БЕРЕЗНЯ в Національ� ному педагогічному універси� теті імені М. П. Драгоманова відбулось вшанування творчо� сті поета Тараса Шевченка. В актовій залі гуманітарного корпусу зібрались студенти, викладачі і гості університету. Захід складався з двох частин – вступних слів шанова� них гостей і мистецького виступу народного аматорського сту� дентського театру “Вавилон” спільно з народним ансамблем “Купава”. Відкрила захід художній керівник театру “Вавилон” доцент Ірина Савченко, яка зауважила, що Тараса Шевченка “кожен читає по�своєму і в ньому шукає частин� ку себе”. З вступними словами до студентів звернулись Герой України, почесний профес� ор університету, поет Іван Драч, старший науковий співробітник Інституту літератури НАН України Сергій Гальченко та директор Інституту української філології НПУ імені М. П. Драгоманова професор Анатолій Висоцький. Глядачі в залі були приємно вражені простотою виступу театру “Вавилон”, та в той же час душевною ліричністю. Такою і є творчість Тараса Шевченка – ментально близь� кою українцю, але глибока і прониклива для читача. З повагою, Ваш ректор Віктор Андрущенко Довірливе спілкування Фото Ірини ТИЩУК ЗУСТРІЧ НЕФОРМАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ ЩОБ ВИСЛОВИТИ наболіле та обговорити нагальні питання загаль� ноуніверситетського характеру, студенти НПУ імені Михайла Драгома� нова звертаються безпо� середньо до ректора свого вишу Віктора Андрущенка. 12 березня відбулась зустріч ректора з студакти� вом університету. Причи� ною та головним акцентом чергової подібної зустрічі стало активне функціону� вання офіційного персонального сайту рек� тора та блогу у соціальній мережі. Хоч і не в офіційному форматі, але роз� Для того щоб Вас почули, варто прийти і сказати про свої проблеми керівництву ваших інститутів, мені особисто. Ви можете писати на мій сайт, приходити до кабінету, бо лише разом ми подолаємо всі труднощі й негаразди Віктор АНДРУЩЕНКО мова склалася серйозною. На основі осо� бливої студентської активності в Інтернет� мережі на сайті і блозі ректор розділив свій виступ на п’ять тематичних блоків, відпові� даючи на найболючіше: так звані прояви хабарництва, нетеплі умови навчання і про� Домовленості РЕКТОР ЗУСТРІВСЯ З ПЕРШИМ УКРАЇНСЬКИМ КОСМОНАВТОМ живання у зимовий період, складнощі з улаштуванням харчування студентів та чимало інших. Неординарним було те, що ректор не просто відповідав на конкретні питання. Це була лише постановка проблеми, вихід з якою шукали спільно і керівник, і студент� ство. У молоді були свої ідеї і пропозиції, Віктор Петрович розповідав про можливо� сті цього навчального закладу. Одним з акцентних питань Віктора Петровича до студентів стала їх активність щодо участі в житті інститутів і університету загалом. Молодь має великий вплив на функціонування навчального закладу, тому мусить його використовувати, беручи участь у засіданнях Вчених рад та піднятті важливих для себе питань. Прес�служба університету Фото Олександри Новіки Синевир 14 БЕРЕЗНЯ 2012 року ректор НПУ імені Михайла Драгоманова, академік Віктор Андру� щенко зустрівся з першим космонавтом неза� лежної України, народним депутатом Леонідом Каденюком і Президентом Малої академії наук, народним депутатом Станіславом Довгим. Обговорювалася можливість зустрічей видатно� го космонавта зі студентами університету. За словами Леоніда Костянтиновича, він із задоволенням поспілкується з молоддю та послухає думки майбутнього покоління щодо перспектив розвитку держави, української освіти і науки. Велике враження на космонавта справили високі досягнення науковців НПУ, успіхи і здобут� ки студентів�драгомановців, особливо тих, хто навчається за фізико�математичними та природ� ничими спеціальностями, цікавиться астрономі� єю і в недалекому майбутньому понесе знання з цих дисциплін у шкільні класи. Як зауважив пан Каденюк, саме завдяки цьому досі живе й розвивається космонавтика в Україні. Віктор Андрущенко розповів гостю про широкі міжнародні зв’язки університету, одні з найпотужніших в Україні наукові школи та талановитих юних вчених�драгома� новців, на що Леонід Каденюк відповів пропозицією заснувати премію його імені для талановитих студентів, що займаються науковими дослідженнями в галузі точних наук. Зустріч із першим космонавтом України напередодні Дня космонавтики стане для студентства НПУ найкращим подарунком, а подієва канва квітня 2012 поповниться ще однією неординарною подією. Прес�служба університету Позанавчальна розмова Фотопортрет Запрошуємо до Карпат Ірина САВЧЕНКО : “Людська природа потребує любові і сердечності” Близнюки університету стор. 3 стор. 6 стор. 7 �Нові формати Студент запитує – ректор відповідає Вже більше місяця працює особистий сайт ректора університету Віктора Андрущенка. Поява сайту пов’язана з потребою почути голос студентства, тому серед тради� ційних рубрик “Життєвий шлях”, “Фотогалерея” важливе місце посідає рубрика “Питання – відповіді”, яка спрямо� вана на діалог між керівником вишу і молоддю. Сайт http://avp.npu.edu.ua за місяць роботи перегляну� ло приблизно дві тисячі відвідувачів, більше ніж на п’ятдесят запитань вже можна прочитати відповідь, а якщо маєте гос� тру потребу поставити своє запитання, то можете це зроби� ти. На сайті також оперативно оновлюються новини, які пов’язані з університетом і діяльністю Віктора Петровича як ректора, філософа, вченого. До речі, в одній з соціальних мереж діє персональна сторінка Віктора Андрущенка. Вона вже довгий час зареєстрована, але лише зараз є активною. Ректор самостійно веде сторінку і читає надіслані повідо� млення. Кожен може написати повідомлення ректору Віктору Андрущенку, звернутись із запитанням стосовно навчального процесу, Болонського про% цесу, гуртожитку, конфліктів з викладачами. У соціальній мережі і на сайті кожен може написати пові� домлення Віктору Петровичу, звернутись із запитанням сто� совно навчального процесу, Болонського процесу, гурто� житку, конфліктів з викладачами тощо. На сайті навіть є деякі питання особисто� го характеру: студенти цікавляться кумиром Вік� тора Петровича, його мріями та ін. Якщо в соціальній мережі ви можете напря� му поставити запитання, то на сайті діє інший принцип. Сайт побудова� ний на принципі анонім� ності, тому запитання проходять модерацію. Хоча за словами керівника прес�служби університету, за час роботи сайту ще не було ситуацій, коли доводи� лось блокувати повідо� млення через некоректність чи ще з якихось причин. Зага� лом кожен день повний перелік запитань, які поставили Вік� тору Андрущенку, зранку потрапляє на стіл ректора, який дає відповіді на запитання. Оформленням і публікацією від� повідей на сайті займається прес�секретар Людмила Кух. Зазначимо, що в соціальних мережах вже давно існують різні групи, які об’єднують студентство. В них молодь обмі� нюється інформацією та враженнями про універ� ситет, повідомляють одне одного про події. Напри� клад, у березні найбільше відвідувань мала група “Благодійний аукціон побачень заради Володи� мира Росенка”. Також в телевізійній соціальній мережі діє офіційна група університету, де студенти мають можливість заван� тажувати відео стосовно вишу. Ц е н т р к о м п ’ю т е р и з а ц і ї т а інформаційного забезпечення У РИТМі ВИМОГ чАСУ НЕЩОДАВНО в НПУ імені Михайла Драгомано� ва відкрили одне з примі� щень Центру комп’юте� ризації та інформаційно� го забезпечення. Ректор університету Віктор Андрущенко подя� кував усім працівникам та керівництву, яке особливо долучилося до створення і налагодження Центру. Серед ентузіастів – пер� ший проректор вишу з еко� номіки та організації нав� Високе володіння чально�виховної роботи комп’ютерними технологіями Олег Падалка, директор – вимога для драгомановців Центру комп’ютеризації та інформаційного забезпе� чення Сергій Яшанов, голова Профкому викладачів і співробіт� ників Іван Горбачук та чимало інших, які доклали максимум зусиль, щоб подібний підрозділ функціонував на найвищому рівні. За словами ректора вищого навчального закладу, для уні� верситету такого рівня, як НПУ імені Михайла Драгоманова, з його широкою технічною забезпеченістю Центр комп’ютериза� ції – незамінна річ. Віктор Петрович окреслив значення цього підрозділу у міжнародному контексті підготовки сучасного фахівця світового рівня, відвівши йому завдання забезпечення однієї з трьох вимог, що ставиться сьогодні перед спеціалі� стом, – високе володіння комп’ютерними технологіями. Центр комп’ютеризації НПУ повинен стати зв’язковою ланкою у підго� товці студентів; навчити їх сприймати техніку не як чергову роз� вагу, а як потужний інструмент, що сприяє розвиткові інтелекту. Прес�служба університету 2 Сергій РУСАКОВ З М І Н Ю Є М О Запитання – відповіді Вікторе Петровичу, скажіть, будь ласка, для того щоб жити влітку в гуртожитку, сту� дентам, обов’язково працювати в приймаль� ній комісії або у штабі “Абітурієнт”? Інакше нас не поселять? Інна. Відповідаючи на ваше запитання, хочу запев� нити, що дозволити проживання в гуртожитку на літній період я можу лише в індивідуальному порядку за вагомих обставин і потреб. Доброго дня. Мене турбує їдальня в гума� нітарному корпусі. Відсутність повноцінних здорових страв – це не єдина її проблема. Ціни вищі, ніж в центральному корпусі. Вар� тість чаю (за моїми підрахунками) в 5�6 разів перевищує собівартість. Подібне запитання з приводу їдалень в універ� ситеті вже було попередньо на сайті. Я висловив свою думку щодо цього, та додам, що в кафе, яке знаходиться в гуманітарному корпусі нашого уні� верситету, невдало побудований менеджмент. Все більше ми наближаємося до думки, що пот� рібно запровадити своєрідні дотації для таких закладів харчування, що відповідно сприятиме й здешевленню страв для студентів. Думаю, з вересня ми цю роботу налагодимо. Що ж до меню та його корисності чи шкоди здоров’ю, то я переконаний, що тут варто врахо� вувати окремі побажання самих студентів. Це буде на користь у першу чергу їдальні та її праців� никам і, звісно, драгомановцям. Питання, безперечно, болюче, тому будемо намагатися вирішити його якнайшвидше. Шановний Вікторе Петровичу, ким Ви мріяли стати в дитинстві і чи збулася ваша мрія? Дякую. Приємно, що ви цікавитесь. Дякую, Денисе, за запитання. З дитинства я мріяв, звичайно, про великі перспективи. Спочатку хотів бути геологом, із задоволенням наспівував пісню “Мы геологи оба с тобой”. Коли навчався у технікумі, мріяв працювати інженером�техніком на великому під� приємстві. Служба ж в армії внесла свої корективи. Там я познайомився з декількома випускниками універ� ситетів, з їх уст почув про філософію. А прочитав� ши книгу Евальда Ільєнкова “Про ідоли та ідеали”, зрозумів, що моє місце на філософському факультеті. Тому можна твердо сказати – мрія збу� лася. А К Ц Е Н Т И НЕЩОДАВНО ректор Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Віктор Андрущенко перері� зав стрічку біля Інституту магістратури, аспірантури і докторантури. Директор Володимир Савельєв та співробітники підрозділу тепер працюватимуть у новому приміщенні. У вступному слові Віктор Петрович “роз� шифрував” відкриття цього Інституту як зміну акцентів у роботі цілого університету. “� Якщо раніше ми більшою мірою готували бакалаврів та спеціалістів, – відзначив ака� демік, – то тепер мусимо зосередити свою увагу на підготовці магістрів, кандидатів і док% Крок на шляху до статусу дослідницького торів наук”. На думку Віктора Андрущенка, той об’єм� для НПУ ще одним вагомим кроком на шляху до ста� ний потенціал професорів і академіків, яким володіє тусу дослідницького і безумовно втіленням головної НПУ імені Михайла Драгоманова, потрібно викори� стратегії навчального закладу. стовувати якнайактивніше для підготовки нового А у студентів вишу, за словами керівництва, з’я� покоління вчених і дослідників, до того ж на найвищо� вилася чудова можливість практично безперешкодно му світовому рівні. Відкриття такого підрозділу стало втілювати у життя всі свої дослідницькі і наукові ідеї. МЕМОРІАЛЬНИЙ БУМ 12�16 березня в НПУ імені М. П. Драгома� нова відбувся тижневий цикл лекцій москов� ського культуролога Олексія Васильєва “Memory studies: культурна, соціальна істо� рична пам’ять. “Парадиґма пам’яті” в суча� сному гуманітарному просторі”. “Memory studies” – один із найактуальніших напрямків культурологічних досліджень в сучасній Європі, що тільки започатковується на постра� дянському просторі. Дослідження колективної (соціальної, культурної, історичної) пам’яті стали місцем зустрічі соціологів, істориків, психологів, соціальних (культурних) антропологів, літерату� рознавців, фахівців в області теорії масових кому� нікацій і т.д. Цікаво, що в університетах України поки що не читаються окремі курси з проблематики "студій пам'яті" і студенти та викладачі Драгомановсько� го університету є одними з перших, хто зацікавив� ся новим дослідженням. БЕРЕЗЕНЬ 2012 �Синевир Запрошуємо в Карпати Минулого року в Міжгірському районі Закарпат� ської області, на території Національного природ� ного парку “Синевир” відкрито нову базу для нав� чально�польової практики студентів, ведення нау� ково�дослідних робіт та відпочинку співробітників університету. Необхідно відзначити велику і плідну роботу, виконану за короткий проміжок часу особисто ректором універси� тету, академіком НАПН України Віктором Андрущенком, першим проректором з економіки та організації навчаль� но�виховної роботи, професором Олегом Падалкою та головним інженером Володимиром Вересом щодо будівництва, реставрації навчальних і житлових примі� щень та благоустрою бази, де проходитиме навчально� польова практика студентів та відпочинок. Нещодавно з метою налагодження функціонування оздоровчої бази її відвідав профспілковий актив універси� тету під керівництвом голови профкому викладачів, про� фесора Івана Горбачука. Природа та історія НПП “Синевир” надзви% чайно цікаві й здавна приваблюють науковців – біологів, краєзнавців, вітчизняних та зарубіжних туристів. Складно коротко охарактеризувати унікальну, диво� вижну природу, легендарну історію та привабливість цього краю. Вся територія, на якій розташований “Сине� вир”, охоплює близько 41 тисячі га. Серед них понад 28 тисяч га – ліси у верхів’ях Тереблянської долини та на схилах Горганського високогір’я. Це унікальна перлина Українських Карпат з казковою природою, багатим, різноманітним рослинним і тварин� ним світом, мальовничими краєвидами, мінеральними джерелами, дзвінкими струменями гірських потоків, п’ян� ким, чистим, свіжим повітрям смерекових лісів, неповтор� ними краєвидами на схилах гір, пагорбів та полонин. А серед усього височіє найвища гора – Стримба заввишки 1719 м над рівнем моря. На території НПП “Синевир” велика кількість озер та маленьких озерець. Але унікальним витвором природи, оспіваним у легендах, є Синевирське озеро (989 м над рівнем моря), яке в народі називають “морським оком”. Відповідно до Рамської конвенції озеро визнане водно� болотним угіддям міжнародного значення. Природа та історія НПП “Синевир” надзвичайно цікаві й здавна приваблюють науковців – біологів, краєзнавців, вітчизняних та зарубіжних туристів. У різні пори року милують око барви тутешніх краєвидів. На території функ� ціонують екологічні стежки (“Музей лісоплаву”, “Дике озеро”, “Колочава”, “Синевирське озеро”, “Урочище Красний�Синевирське озеро”, “Гедешова”), науково�піз� навальні стежки (“Кичера”, “Березовець”) та 8 туристсь� ких маршрутів. Серед багатого різноманіття рослин цього краю є й рідкісні та зникаючі види, що занесені до Червоної книги України (баранець звичайний, сосна кедрова європейсь� ка, підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний, шафран Гейфеля, лілія лісова, родіола рожева, любка дволиста, росичка круглолиста тощо). Серед рідкісних видів тварин на території “Синевиру” зустрічаються рись, кіт лісовий, барсук, бурозубка альпійська, орел�беркут, глухар та інші. Надзвичайно цікавою є історія цього краю: єдиний в Європі музей лісоплаву, ряд архітектурних пам’яток, військово�оборонна система фашистсько�німецької армії та її союзників – “Лінія Арпада”, з потужними підземними бункерами, сховищами та надземними бетонними проти� танковими пірамідними спорудами, що досягали 120 км завдовжки. Видатний банківський працівник, депутат Верховної ради України, уроженець с. Колочава С. Аржевітін засну� вав у цьому селі, що належить до НПП “Синевир”, перший в Україні музей просто неба під назвою “Історія верхо� винського села”, який охоплює 10 приміщень і докумен� тально відображає освіту, культуру, духовність і побут Шана ПОЧУТТЯ ПАТРІОТИЗМУ БУЛО НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ, ЯКЕ КЛИКАЛО НА ПОДВИГ ІСТОРИЧНО склалося, що 23 лютого в нашій країні вшановують та вітають всіх чоловіків, незалежно від того, на військовій службі вони чи ні. Адже, так чи інакше, кожен з них – захи� сник Батьківщини, своєї родини, батьків, дітей та дружини. Для кожного з нас це свято позначене своїм зна� ченням, настроями та почут� тями. Тому в цей день студен� ти Інституту корекційної Рада ветеранів зі студентами педагогіки та психології і Інститут політології та права вітали ветеранів Великої Вітчиз� Ми є свідками радикальних змін, які відбу% няної війни, всіх хто причетний до цього великого ваються в нашій країні та далеко за її межами, свята. З привітанням та словами щирої вдячності але не можна забувати, відкидати все те, що звернулася до ветеранів студентка ІКПП Євгенія цьому передувало. Священною є пам’ять про Хміль. Вона заспівала пісню “Ветеранам минув� нашу Перемогу і про тих, хто її виборював і шей войны”. Після неї музичний подарунок пролу� платив найдорожчою ціною. нав від студентки ІПП Галини Чиж. З авторськими Іван ПОЛОВИНА віршами та вітаннями виступили студенти Оксана Власюк, Анастасія Голіжевська, Микола Пили� Під документальні кадри кінострічки голова пенко, Альона Чміль та Леся Ющенко. Ради ветеранів, полковник у відставці Микола “У цей святковий день ми вітаємо наших доро% Аркадійович Рябухін розповів, що фронтове життя гих ветеранів війни, усіх військових, які стоять на – це велика фізична і моральна напруга. “Ми рідко захисті миру і служать справі посилення безпеки та робили землянки, ночували у виритих наспіх окопчи% зміцнення обороноздатності нашої Батьківщини”, – ках, накрившись плащ%палаткою, а попереду займа% привітав ветеранів Дмитро Карпусь та запросив до ла позиції й так само мерзла наша піхота…”. виступу професора Івана Половину. Іван Петрович Заключним акордом зустрічі, стали пісні у зазначив, що ми повинні пам’ятати, якою ціною нам виконанні Олексія Лизогуба “В землянке” та дісталась перемога над ворогом в ті часи. “Катюша”, які активно підтримали всі присутні в У своєму виступі полковник у відставці Євген залі. Федорович Безродний сказав: “Почуття патріо% Історія нашого народу вкрай непроста, але в тизму було наріжним каменем, яке кликало на усі часи у нас були свої герої, подвиг яких ми подвиг звільнення Батьківщини від окупантів, хоч повинні шанувати і пам’ятати. Бажаємо всім, щоб ні кров і смерть були поруч, але на це ми не звертали ви, ні ваші рідні не знали лихоліття війни. уваги. Були страшні бої, що завдавали поранень і контузій радянським солдатам, забирали життя фронтовиків та водночас наближали Велику Пере% Микола КОТ могу”. БЕРЕЗЕНЬ 2012 мешканців села у різні епохи, за різних державних режи� мів. Сьогодні на територія НПП “Синевир” – широке поле для навчання та екологічного виховання студентів – біоло� гів, екологів, географів та туристів�краєзнавців. Викладачі Інституту природничо�географічної освіти та екології розробили план науково�дослідної і туристсько�краєзнав� чої роботи на найближчі 3 роки, до реалізації якого залуча� тимуться студенти під керівництвом досвідчених науков� ців. Ректорат університету роглядає новостворену базу навчально�польової практики студентів на території НПП “Синевир” як ще одну науково�дослідну лабораторію, яка сприятиме кращому пізнанню природи цієї унікальної території, формуванню у студентської молоді почуття патріотизму, екологічної культури, духовності у спілкуван� ні з природою. Важливе завдання покладається на розроблення плану та способів його реалізації щодо максимального використання новозаснованої навчальної, наукової та оздоровчої бази протягом усього року, адже на ній ство� рюються сприятливі умови для навчання студентів безпо� середньо в природі, оздоровлення працівників та студен� тів, проведення підготовчих курсів до навчання у вищих навчальних закладах, проведення наукових конференцій, семінарів, форумів та з’їздів. Василь БРОВДІЙ, професор, відповідальний за науково�дослідну роботу на базі НПП “Синевир”. Фото автора. Школа студентського самоврядування ВДРУГЕ І ЕФЕКТИВНІШЕ Нещодавно в НПУ імені М. П. Драгоманова відбувся освітній проект “Школа студентського самоврядування”. Головним завданням заходу стала підготовка активної молоді для ефективної діяльності у студентській громадсь� кій роботі. За словами організатора “Школи студсамоврядування” Євгенії Єрмо� лаєвої, захід проводиться другий рік поспіль і активно підтримується ректо� ром. На відміну від минулорічного заходу, цього року тренінги відвідує набагато більше людей. Незважаючи на те, що тренінги проводяться вдень після пар, в них бере участь близько 50 студентів. “Наша мета, – говорить Євгенія, – знайти активних людей і спрямувати їх потенціал для роботи в студентському самоврядуванні. Хочеться, щоб молодь постійно розви% валась і їх робота приносила користь як їм самим, так і університету”. Спрямовувати енергію молодих і У тренінгах взяло участь талановитих у потрібне русло взялися близько 50 студентів досвідчені представники студентсь� кого самоврядування, більшість з яких у свій час стали засновниками Студентської Ради університету: аспірант і голова СР Микола Давидюк, викладач і аспірант Сергій Русаков, викладач і аспірант Олександр Равчев, студентка і сертифі� кований тренер ООН Марія Придьма та інші. Відвідавши одне з занять, ми переконались у обдарованості моло� ді, що ходила на заняття. Наприклад, Кирило Кухельний пише вірші, цікавиться сучасними технологіями, Катерина Кущієнко професійно займається мистецтвом фотографії, а Михайло Матвійчук сказав, що пишається багатою фантазією. Всі студенти бажають активно долучи� тись до роботи в студентському самоврядуванні, хоча і розуміють, що це відповідальна діяльність. Наталія Ющенко сказала, що основною метою було правильно використати час і отримати досвід. Та основне, наголошує голова СР Микола Давидюк, це повністю вкладати себе у справу і відчайдушно вірити в успіх. Протягом п’яти днів “Школи студсамоврядування” студенти могли дізнатись, як ефективно реалізувати проекти, оформити документа� цію, навчились основам ділового спілкування. Крім того, і це, мабуть, головне – це нові знайомства і підготовка нової команди Студентської Ради. Юлія ГОРБАНЬ 3 �Інтерв’ю “БУДЬ�ЯКУ ОЛЕКСАНДР СУШКО: ПРОБЛЕМУ СУчАСНОСТі МОЖНА ченням ректорату мав поєднувати викла� дацьку роботу з адміністративною діяль� ністю. З 1985 р. працював деканом істо� ричного факультету, а з 2004 р. – директо� ром Інституту історичної освіти НПУ імені У КВІТНІ директор Інституту істо� ричної освіти Олександр Сушко свят� куватиме 65�ліття. Напередодні свята ми навідались до професора і погово� рили про життєвий шлях Олександра Олександровича та значення історич� ної освіти в сучасності. – Олександре Олександровичу, чому Ви обрали спеціальність саме історика? Чим був викликаний Ваш вибір? – Одразу хочу зауважити, я обрав не спеціальність історика, а фах вчителя історії. На мій погляд, це дещо різні речі. Стародавні римляни не дарма казали, що історія – вчителька життя. І цього ніхто не заперечує, бо багатющий досвід минулих поколінь завжди дає можливість тверезо оцінювати життя, шукати шляхи розв’я� зання життєвих проблем, будувати плани на майбутнє. І це стосується не лише осо� бистого життя, це торкається усього сус� пільства. Я б сказав, що будь�яке питан� ня, будь�яку проблему сучасності можна вирішити і розв’язати, вивчивши досвід вітчизняного і світового минулого, уза� гальнивши і творчо застосувавши його у сучасних умовах. Але мало знати минуле, мало бути носієм знань про узагальнений досвід людства. Треба вміти ще й донести цей досвід до нинішньої генерації укра� їнських громадян. І, в першу чергу, до молоді. Саме тому, гадаю, я і став вчите� лем історії. І удвічі щасливіший, що нав� чаю майбутніх вчителів історії в Україні. Відкриваючи Міжнародну конференцію – Ви пройшли шлях від студента до директора Інституту, професора. Як би Ви охарактеризували свій шлях? – Закінчив середню школу у м. Бояр� ка, згодом навчався на історико�педаго� гічному факультеті Київського державно� го педагогічного інституту імені О.М. Горького. Пройшов школу чудових викладачів – професорів М. Д. Березов� чука і В. Ю. Ніколаєнка, доцентів Г. В. Січ� каря і М. Ф. Александри. Займався науко� вою роботою, брав участь у республі� канських та університетських студентсь� ких конференціях. Після закінчення інсти� туту працював на посаді вчителя і вихова� теля школи�інтернату № 24 м. Києва, а згодом повернувся до рідного навчально� го закладу. На факультеті працював і лаборантом, і викладачем, а після захисту дисертації обійняв посаду доцента кафе� дри історії СРСР і УРСР. Згодом за дору� 4 Зустрічі з відомими діячами в Інституті історичної освіти ВИРіШИТИ” – Такими ж, як і всі студенти України. Розумними, гарними, креативними, опти� містично налаштованими. До речі, сьо� годні історія приваблює не лише хлопців, а й дівчат. Принаймні, сьогодні в Інституті студенток більше. Між іншим, питання про посилен� ня інтересу представниць прекрасної статі до історич� ної науки зараз є предметом спеціального вивчення фахівців інститутської кафе� дри методики викладання суспільних дисциплін і ген� дерної освіти. – Які б Ви назвали сти� мули для абітурієнтів всту� пати на історичний факультет? років Інститут готував вчителів історії для середніх загальноосвітніх шкіл, спеціалі� зованих гуманітарних освітніх закладів, викладачів ВНЗ та науковців академічних і профільних науково�дослідних ВНЗ. Водночас, універсальна фахова підготов� ка, здобута його вихованцями, дозволя� ла їм виконувати обов’язки керівників шкіл, працювати в архівах, органах дер� жавної влади і управління, політичних і громадських організаціях, інших освітніх, виховних, краєзнавчих і туристичних закладах. У зв’язку із зростанням соціальної ролі історичної освіти в умовах сьогодення завдання історичних факуль� тетів педагогічних ВНЗ розширюються і зростають. Проте сьогодення, як це не прикро зауважити, засвідчує ознаки падіння престижу професії вчителя, а отже і вищої педагогічної освіти. Фах педагога�істо� рика залишається актуаль� ним і затребуваним суспіль� ством, але зацікавленість абітурієнтів ним дещо зни� жується. Саме тому вважаю, що одним з ефективних шляхів підвищення пре� стижності професії вчителя історії, посилення його кон� курентоспроможності на віт� чизняному ринку освітніх послуг може стати лише подальша спеціалізація базового історичного фаху та розширення його профе� сійної основи. Водночас ця Разом з керівництвом університету фахова підготовка повинна мати виражену методичну – Розвиток української держави у спрямованість, озброюючи випускника ХХІ столітті, формування громадянського педагогічного університету сучасними суспільства, вирішення проблем еконо� освітніми технологіями передачі історич� мічного, соціального та культурного них знань, вмінь і навичок їх використан� життя можуть ґрунтуватися лише на ня. основі всебічного вивчення досвіду – Наскільки сьогодні є попит на минулого, його творчого узагальнення і випускників історичних факультетів? використання в умовах сучасності. Саме – Як і завжди, попит і державне замо� це зумовлює якісне оновлення змісту і влення на вихованців і виучеників Інсти� соціального призначення історії, яка сьо� туту історичної освіти виявляють і нав� годні набуває значення практично спря� чальні заклади, і громадсько�політичні мованої науки, покликаної озброїти нову інституції держави. Браку замовлень по генерацію українських громадян прак� державному розподілу Інститут не відчу� тичними, виваженими попереднім досві� ває. дом людства здобутками і знаннями. До – Які ваші плани на найближчий того ж історія продовжує виконувати час? функцію формування у молоді почуття – Завершити багаторічну працю над високого патріотизму, громадянської монографією з історії Великої Вітчизня� самосвідомості, любові до рідної мови і ної війни. Надалі посилювати конкурен� відданості Вітчизні. Протягом останніх тоспроможність Інституту на ринку освіт� М.П. Драгоманова. У травні 2004 р. захи� стив докторську дисертацію на тему «Ста� новлення та функціонування приватного підприємництва в Україні у період НЕПу (1921 – 1928 рр.) – історико�теоретичний аспект», а згодом здобув вчене звання професора. – Хто для Вас у житті і науці є авто� ритетом? – Взагалі, наука не визнає авторите� тів, оскільки вони обмежують творчу і пошукову діяльність. Інша справа, що були і сьогодні є люди, які дійсно для мене становили справжній взірець як вчителя, так і науковця. Це і мій перший декан – Григорій Васильович Січкар, і науковий керівник – Михайло Васильович Коваль. А взагалі, я й сьогодні прагну вчитися у своїх колег, викладачів університету та Інституту. Значною мірою на стиль роботи і поведінку адміністратора впливає і керівник установи – ректор університету академік Віктор Петрович Андрущенко. Принаймні більшість моїх колег вважає, що особисті якості ректора університету, поставлені ним амбітні цілі і ритм життя та праці впливають і на роботу директора, і на діяльність колективу Інституту історич� ної освіти в цілому. – Як, на ваш погляд, викладання історії не історикам перегукується з позицією університету загалом? У чому тут завдання, адже це ж не просто для загального розвитку студентів? – Історія у суспільстві завжди викону� Олександр Сушко прийшов в інститут уже сформованою особистістю. вала унікальну соціально�виховну функ� цію формування у молоді почуття патріо� Стрункий гарний хлопець одразу привернув до себе увагу. Олександр був тизму, громадянської самосвідомості, головним редактором стінної газети історичного факультету, де ми разом любові до рідної мови і відданості Вітчиз� навчались. Крім того, в ті роки завдяки його старанням багато було ні. У сучасній Україні ця функція особливо зроблено для табору «Берізка». Тоді на істфаці навчались хлопці, які вже актуальна. Знання історії власної Батьків� прийшли після армії і виробництва, тому вони чітко знали, для чого їм щини – це не лише уявлення про її славне навчання. Пам’ятаю, коли Олександр проходив коридором, то всі дівчата минуле. Це і знання про те, якими зусил� факультету зітхали. Але обраницею стала його однокурсниця Світлана. лями, якою важкою працею, біллю і втра� тами здобувалась українська незалежна Іван ДРОБОТ, держава, можливість її громадянам віль� но жити, працювати і здійснюватись як директор Інституту філософської освіти і науки, професор особистість у сучасному світі. Гадаю, що саме у цьому призначен� ніх послуг України за рахунок поліпшення ня історії як загальногу� якості навчання, зростання кваліфікації манітарної дисципліни у викладацького колективу, подальшої вищих навчальних закла� фахової спеціалізації випускаючих дах. Зокрема, я особисто кафедр. викладаю історію Вітчиз� – Що Ви б могли сказати про газе� няної війни. І хочу, що і ту «Педагогічні кадри»? мої студенти, і їх майбутні – Професійно налаштований фахо� учні завжди пам’ятали вий часопис із своєчасною подачею акту� про людей, які їм дали альної інформації. Рідна, корисна і ціка� право на життя і особи� ва університетська газета. стісну реалізацію у ХХІ – Ваші побажання читачам газети. столітті. – Викладачам – гарних студентів, а – Якщо ми говори� студентам – гарних вчителів. мо про молоде поколін� ня, то якими є студен� Підготував Сергій РУСАКОВ ти�історики? Чому істо� рія приваблює більше Інститут вже чотири рази отримував хлопців? Кубок ректора з міні%футболу БЕРЕЗЕНЬ 2012 �Інтерв’ю ВОЛОДИМИР ГОНЧАРОВ: “МЕНі ПОЩАСТИЛО З чАСОМ” У БЕРЕЗНІ відзначає 60�ліття директор Інституту іноземної філо� логії НПУ імені М. П. Драгоманова, професор Володимир Гончаров. У переддень ювілею ми попросили Володимира Івановича відповісти на кілька запитань. – Володимире Івановичу, що впли� нуло на формування вашого характе� ру? – Мені пощастило з часом. Я прийшов у цей світ в пору змін. Відчув на собі, як людина може впливати і покращувати обставини, стосунки, взаємини, умови. Мені пощастило з моєю малою батьківщи� ною. Криниці, джерела... Вони стали чистими символами Білорусі. Вони іденти� фікують Білорусь у світі, вирізняють її народ безпосередністю, відкритістю, щирістю і справжньою глибиною почуттів. Уся моя рідня – це люди, що випромінюють доброту, що трудяться для інших і отриму� ють від цього насолоду. Серед них завжди почуваєш себе у безпеці, захищеним, ото� ченим турботою і добротою. – А якими за вдачею, ким за профе� сіями були ваші батьки? – Я дякую долі за своїх батьків. Іван Данилович і Євдокія Платонівна, мої диво� вижні, ідеальні тато і мама. Вони ніколи не повчали мене. Але тим, як жили, показали, що все залежить від самої людини. Від її порядності, від працелюбності, від готов� ності допомагати іншим, брати на себе від� повідальність, від сміливості втручатись у складні ситуації і не лишатись осторонь проблем. Вони просто на собі, на своїх долях показали мені, як важливо казати правду у вічі, не шукати обхідних шляхів. Моя матуся Євдокія Платонівна – саме втілення усіх наших національних чеснот. Непосидюча, роботяща, ласкава і красива. У моєї мами, скільки себе пам’ятаю, ще з ранніх літ і аж донині – голубі очі. Справді, кольору неба, кольору льону, який цвіте. І цей мамин теплий�теплий, дивовижно красивий погляд випромінює ніжність. – В чому полягало родинне вихо� вання у вашій сім’ї, на що спиралося? – Коли ми з сестричками Валюшою і Лєною були малими, у нашій затонулій в лісах та пущах Слободі – зовсім невеличко� му селі – кожен, незалежно від віку, мав обов’язки. І на городі, і біля курей, качок, гусей, пасли кіз. Щоб сім’я виживала, тру� дитися мусили всі. Мамі доводилось зали� шати садибу майже на цілий день, бо робо� та експедитора була, як зараз кажуть, – ненормованою. А коли працювала продав� цем, то також потрібно було і відповідаль� ність особливу виявляти, і зосередженість, і спостережливість. Та мамині службові обов’язки ніколи не обмежували її у дуже щирій, світлій приязні, у любові до нас. Підходить до двору – враз пригорне, обніме, притулить до себе. І перш ніж спи� тати, чи справилися з завданнями, чи всіх напоїли, чи нарвали трави та накришили домашнім тваринам їсти, обов’язково ціка� виться – чи дужі�здорові, чи не сварилися між собою, чи мирно гуляли з сусідськими дітьми… БЕРЕЗЕНЬ 2012 – У той час не було можливості готу� вже й обирай, що до вподоби. Мій призов вати дітям якісь улюблені страви, аби батька не розчарував. Коли дізнався, що лиш не голодні… служитиму у прикордонних військах, охо� – І хоч асортимент продуктів був більш ронятиму кордон, – аж прибодрився. Як ніж стандартний, наша матуся одну лише отримував подяки з армії за мою відмінну картоплю могла приготувати багатьма службу, дуже радів. А я старався, бо розу� способами, надзвичайно смачно. Ну і мів – для батька це найкращий із подарун� питає, чи сподобалось. Ми дякуємо й від� ків. чуваємо, що перепитує нас мама не для красного слівця. Їй справді була важлива наша оцінка. Бо, мабуть, ще більше, ніж нас, вона хотіла вразити смачненьким бать� ка. Набирала йому їсти якось благоговійно, миску ставила обережно і аж світилася від� даністю. А батько, сівши за стіл, ніби скидав з плечей усю втому свого шоферсько� го дня, усю напругу рук від керма вантажівки, від корби, якою заводив громихаючий і чадючий мотор, хвалив вечерю, хвалив маму, підба� дьорював нас. Нам з сестричками було особливо приємно відчувати Отримання відзнаки від ректора університету оту невидиму зовні взаєм� ність чи навіть ідилію у стосун� ках між татом і мамою. Навіть ще тим – Для вас, як я відчула, особливе дитячим сприйняттям ми відчували, що значення має батьківський авторитет? далеко не в кожному домі живе між бать� – Мій батько, з найперших моїх дитя� ками таке бережне піклування одне про чих уявлень про подвиг, – уособлював одного, така делікатність, така глибоко подвиг. У кожній родині, у кожному серці народна вихованість. Були періоди, коли тоді ще жевріли незагоєні рани війни – і мама брала на себе обов’язки лише каліцтва, й хвороби, і смерті. Таких фрон� ведення дому. Адже троє дітей, постійний товиків, як батько, – сильний, молодий, з дефіцит змушували все необхідне для руками й ногами, з пристрастю перема� життя створювати руками у своєму під� гати труднощі, як перемагали ворога, собному господарстві. Іноді в селі казали було у нашому селі не дуже багато. А ще ж “сидить вдома”, особливо не заглиблюю� майстерність водити полуторку! Хлопчаки чись у зміст вислову. А наш батько вну� з усієї Слободи збігались подивитись, як трішньо відчував несправедливу семанти� він в гімнастерці і кирзових чоботях впра� ку цієї фрази. І завжди при нагоді підкре� вно керує такою шаленою технікою. Моє слював: “Наша мама одна обходить усіх дитяче сердечко переповнювала в такі нас. Мама трудиться й на городі, й в хаті. хвилини гордість. Мої друзі знали про Мама нас опікує”. геройство мого батька. Знали, що на фронт він пішов у сімнад� цять. По суті ще підлітком. Знали про чотири поранен� ня мого батька. І головне, знали про те, що саме він, їхній односелець Іван Дани� лович Гончаров, дійшов з боями аж до самого Берлі� на і зустрів Перемогу біля Рейхстага. Та батько і в той період, і до сьогодні не любить воєнного пафосу. Війну завжди сприймав як горе. Та коли хоче наголосити на якійсь життєвій ситуації, підкреслити її серйозність, Нарада з завідуючими кафедрами наводить для прикладу воєнний епізод. І стає все так вмотивовано, так – Ваші батьки десь навчались, зримо, так чітко і зрозуміло, що, як мали професії? кажуть, дискусії недоречні. – Звичайно, що коли б не такий лихолі� – Тепер напевно намагаєтесь бать� тній воєнний час, не такий важкий в мате� кам віддячити за любов і правильне ріальному і побутовому плані й наступний, виховання? Що для них є подарунком вони обоє – і тато, і мама – навчались би, від вас? після школи отримали б ціка� ві професії. Дуже допитливі обоє, істинно мудрі, а крім того – носії живих народних традицій, в яких сконцентро� вана правда життя. Напевно, саме тому їхнє подружнє життя до сьогодні таке спра� ведливе і правильне. Мабуть завдяки цьому вони досі – в парі, удвох, разом. Батькові й мамі дуже хотілось, щоб ми отримали добру освіту. Але батько не міг навіть уявити, щоб його син та не пройшов строкової служби у Збройних Силах Разом зі студентами держави. Відслужиш, а тоді – Безперечно, що подарунками для батьків стали наші сім’ї, наші дипломи, робота й родинна злагода, а потім – онуки, а врешті й правнуки. Ми з особливим щастям усією вели� кою родиною відзначили дванадцять років тому «золоте весілля» моїх тата і мами. І найбільшим подарунком для нас стала їхня взаємна невгасима любов. Відтоді кожен їх спільний рік сприймаємо золотим. – Мабуть і завдяки такій глибокій шані до традиції вам в інституті вдаєть� ся запровадити стільки новизни? – Можливо. Але інститут справді постійно у пошуку, постійно оновлюється. Паралельно з традиційними – англійсь� кою, німецькою, французькою, іспанською – готуємо фахівців з турецької, японської. Ще одну кафедру загального мово� знавства і германістики було створено ось 1 вересня 2011 року. Головне спрямування кафедри – забезпечити якісну підготовку майбутніх вчителів та викладачів, де прак� тична та теоретична підготовка посідають найважливіше місце. Кафедра забезпечує викладання тео� ретичних дисциплін з “Історії англійської мови”, “Теоретичної фонетики”, “Теоре� тичної граматики”, “Лексикології”, “Стилі� стики” та “Ділової іноземної мови”, а також практичні курси англійської та німецької мов як другої іноземної. Викладачами створено чимало підруч� ників та навчальних посібників з англійсь� кої мови для студентів інституту. У навчаль� ному процесі викладачі кафедри викори� стовують новітні методики викладання іно� земних мов, принципи науковості, об’єк� тивності, наступності, системності. З вересня 2011 року кафедра започат� кувала новий проект – підручник “Англійсь� ка мова за модульно�рейтинговою техно� логією навчання”. З нагоди відкриття кафедри було ство� рено Мультимедійний центр, який отримав назву “LogoStar”. Тут Інтерактивна дошка об’єднує в собі простоту звичайної мар� керної дошки з можливостями комп’юте� ра. У комбінації з мультимедійним проек� тором стає великим інтерактивним екра� ном, одним дотиком руки до поверхні якого, можна відкрити будь�який комп’ю� терний додаток й демонструвати потрібну інформацію. Програмне забезпечення інтерактив� ної дошки дозволяє студентам засвоювати інформацію через аудіальний, візуальний та кінестетичний канали сприйняття.Наш мультимедійний центр – приклад сучасних інтерактивних технологій, який дозволяє кожному студенту інтуїтивно обирати най� більш зручний для себе спосіб сприйняття інформації. Для того щоб викладачі Інституту могли ефективно використовувати інте� рактивну дошку на своїх заняттях, ми спільно з Інститутом новітніх технологій в освіті провели науково�методичний семі� нар “Застосування мультимедійних засо� бів в процесі навчання іноземній мові у вищій школі”, де викладачі мали змогу нав� читися використовувати інтерактивні тех� нології в навчальному процесі. На підтвер� дження цього учасники семінару отримали відповідні сертифікати. Оскільки це нова і досить складна сучасна техніка, викладачі вже протягом трьох місяців розробляють спеціальні про� грами відповідно до тих дисциплін, які вони викладають та апробовують їх під час своїх занять, а саме – під час викладання практичного курсу англійської та німецької мов, теоретичних дисциплін, а також для наукової роботи студентів. – Володимире Івановичу, нехай успіх і далі супроводжує вас у житті. Адже великі справи завжди роблять хороші люди. Спілкувалась Ольга КОНОВАЛЕНКО, головний редактор тижневика “Освіта” 5 �Позанавчальна розмова ІРИНА САВЧЕНКО: “Людська природа потребує любові і сердечності” Довідка Савченко Ірина Віталіївна Народилася в Чернігові в сім’ї педагогів у квітні 1962 року. Одружена, має сина й онука. У 1983 р. закінчила з відзнакою Київський державний педагогічний інститут імені М. Горького. Доцент кафедри української літератури НПУ імені М. П. Драгоманова; кандидат філологічних наук; директор Центру культури і мистецтв, художній керівник і режисер сту� дентського театру “Вавилон”. З 2002 р. бере участь у проведенні Всеукраїнського кон� курсу знавців української мови імені Петра Яцика, а з 2010 р. – у Всеукраїнському конкурсі Тараса Шевченка. Нагороджена нагрудним знаком “Відмінник освіти” та медаллю ім. А. С. Макаренка. Представляти Ірину Савченко не потрібно, бо її добре знає колектив університету. Вона є випускницею нашого вишу і повністю відда� на драгомановським традиціям. Крім того, вона є ініціатором багатьох нововведень, за якими наш університет пізнають по всій Укра� їні – фестиваль вертепів “Різдвяна зірка”, Народний театр “Вавилон” та ін. Нині під її керівництвом готується перший в Україні фестиваль аматорських шкільних театрів. У квітні Ірина Савченко святкуватиме свій ювілей, тому напередодні свята ми завітали в гості. – Ірино Віталіївно, на які б запитання Ви б не відповідали? – На питання неетичного характеру. Це питання, що пов’язані з моїми колегами. А для мене особисто немає речей, які б викликали неетичні питання. – Ви вважаєте себе публічною людиною? – На сьогоднішній день я є публічною людиною в університеті і в “обмежених” театральних колах Києва. – Публічність заважає вашій роботі? – Ні. Вона допомагає, адже змушує дисциплінува� тись як самій, так і моєму оточенню. – Команда Ірини Савченко – хто це? – Чесно кажучи, я не люблю слово “команда”, бо воно наближає до спорту і змагальності. Але якщо від� повісти на запитання, то це люди, які працюють у Цен� трі культури і мистецтв, колектив, що працює зі мною в театрі “Вавилон”, і ті, хто дотичний до просвітницької, культурної, творчої роботи, яку я веду. – Як Ви будуєте стосунки з людьми? – У житті керуюся двома речами: довіра і чес� ність. Я завжди налаштована на те, що людина за своєю природою є позитивною. Якщо мої сподівання не виправдовуються, то я відсторонююсь і зводжу спіл� кування до мінімуму. – Який стиль Вам ближчий – Антона Макаренка чи Василя Сухомлинського? – Відповім однією історією. Нещодавно я була при� сутньою на перегляді екзаменаційних фільмів студентів університету імені І.К. Карпенка�Карого. Серед фільмів один був про вчительку фізики. Фільм знімали, поки її учні писали тести. В цей час вона дістала нотатник і зачитала на відеокамеру наступну фразу: “Добре слово і револьвер може зробити набагато більше, ніж одне добре слово. Автор: Аль�Капоне”. (Посміхається). Тому вважаю, що стиль роботи полягає у розумному поєднанні. Людська при� рода потребує любові і сердечності, але в той же час має бути чинник, що дисциплінує і обмежує. – Три роки тому ви стали директором ЦКМ. Чому ви погоди� лись на цю посаду? – Знову відповім одним прикла� дом. На цей раз з біографії Олексан� дра Довженка, який пояснював, чому він став кінорежисером. Одного разу він потрапив на знімальний майдан� чик і побачив, що режисер робить з акторами. Не маючи режисерської підготовки і освіти, Олександр Петрович зрозумів, що знає, як зро� бити краще. Він побачив помилки режисера і кардинально змінив своє життя. 6 – Важко було адаптуватися до нової посади? – Так. Це інший розпорядок дня, інша форма спіл� кування з людьми, адміністрування. Директорська посада вимагає не тільки творчості, але і вміння вирі� шувати різні питання – психологічного, організаційно� го, господарчого характеру. Не казатиму, що в мене все добре виходить. Я знаю свої больові точки. Зага� лом я пішла на посаду директора ЦКМ не тільки розу� міючи, що знаю “як”, але ще й тому, що це гарний жит� тєвий досвід. Вважаю, що у людини наступають такі періоди, коли їй потрібен зовсім інакший досвід, ніж той, який вона має. “У житті керуються двома речами: довіра і чесність” – Ірино Віталіївно, ким для вас є “вавило� няни”? – Як би просто це звучало, але вони є членами моєї сім’ї. Вони не мої діти, але кожен з них – частинка мене. У нас все побудовано так, що це не просто репетиції і виступи. Ми разом ходимо на екскурсії, спільно читаємо книжки, переглядаємо фільми, обмінюємось позитивною і негативною енергією. Я їм потрібна, щоб дати пораду, так само і вони потрібні мені. Коли мені дуже погано, то вони лікують одним своїм існуванням. – Чи змінилась ваша мотивація роботи з теат� ром за ці десять років? – Спочатку це був клуб за інтересами. Відповідно і я ставилась до нього легше. Умовно кажучи, якщо людина в дитинстві не догралась у ляльки, то вона це зробить пізніше. Те, що я колись не зіграла, не зроби� ла, я реалізувала в театрі. Можна сказати, що все це стало ретранслятором моїх бажань, комплексів. – Ви використали інших? – Виходить, що так. Але життя на цьому базується. Хтось когось використовує, але питання полягає у тому, як це зробити. Мені здається, що я тут була чес� ною. Вони брали від мене стільки ж, скільки я брала у них. Сьогодні це стало більше, ніж просто гра. Не хочу бути пафосною, але для мене зараз “Вавилон” � кон� цепція життя. – Ви схильні до депресії? – Так, як і кожен Овен (посміхається). Але за остан� ні три роки в мене не було депресій. Я живу в такому темпі, коли постійно потрібно приймати рішення. Маю бути в психологічному і фізичному тонусі. – Чого у Вас більше – директор ЦКМ, режисер чи викладач? – Складно відповісти, але, мабуть, все ж таки біль� ше вчителя. Вчителя, який інколи вчить не стільки пред� мету, скільки тому, як треба говорити, писати, сидіти, спілкуватись, розказує, що є добре, а що погано. – Який у Вас розклад дня? – Якщо немає першої пари, то прокидаюсь о шостій ранку. О дев’ятій я вже у ЦКМ. Тут розклад буду� ється залежно від обставин. Інколи спокійно займа� ємося організаційною роботою, а інколи проводимо кілька університетських заходів за день. О четвертій � репетиція театру. Вона триває десь до дев’ятої вечо� ра. Вдома я після десятої. Спати лягаю не пізніше два� надцятої. – Якими були ваші студентські будні? – Насиченими, адже в нас була комсомольська організація. Вона все вирішувала і систематизувала наше життя. Я не прихильник тої ідеології, але вона привчала до системної роботи. На всілякі дурощі про� сто не залишалось часу. Колишня система формувала відчуття відповідальності. Також я була учасницею сту� дентського театру, яким керувала Алла Капська. – Які у Вас плани на найближчий час? – Я живу за філософією малих справ, тому гло� бальних планів не будую. – Але ж все велике складається з малих частин, до чогось ви ж прагнете… – (думає, а тоді посмі% хається) Прочитати все непрочитане. Хай буде так. – Як філолог ви точно маєте що сказати про газету “Педагогічні кадри”. – Газета змінюється, і це тішить. Добре, що ми маємо газету з такою істо� рією. Ми навіть за матері� алами газети намагались відтворити історію ЦКМ. “Живу за філософією Сьогодні “Педагогічні малих справ” кадри” вже більш презен� табельна газета. Вона стала більш адаптованою до читача, перестала бути таким собі “Урядовим кур’єром” Драгомановського університе� ту. Якщо вона і далі буде так розвиватись, то стане лакмусом, за яким університет вимірюватиме свою діяльність і визнача� тиме пріоритети. На газету покладені великі завдання. – Ваші побажання читачам. – Студентам побажаю знайти справу, яка стане справою їхнього життя. Викла� дачам – здоров’я, розумних і талановитих студентів. А також внутрішньої молодості і пам’яті про себе в молодості. – Дякуємо за цікаву і відверту роз� мову. Спілкувався Сергій РУСАКОВ Фото Вікторії ТИЩУК “Вони є членами моєї сім’ї” БЕРЕЗЕНЬ 2012 �Близнюки університету Газета “Педагогічні кадри” упроваджує фотопроект “Близнюки університету”. Протягом цього навчального року ми записували інтерв’ю і фотографували близнят, які навчаються в нашому університеті. Ми вирішили дізнатись, як їм разом навчаються, чим схожі і відмінні близнята та поцікавитись їх життєвими планами. Якщо разом з вами навчаються близнята, то повідомте це в редакцію газети, і ми завітаємо у вашу академічну групу. Сьогодні перед вами дві пари сестер, з якими спілкувався Сергій РУСАКОВ, фотографії – Катерини КУЩІЄНКО. СЕСТРИ КІРЄЄВИ: ЗАВЖДИ Є СВОЄ “Я” Аня і Аліна народились в м. Конотопі. Разом зроста� ли і разом нині навчаються на ІV курсі на спеціальності “Культурологія”. Дівчата до 7 класу ходили в однаково� му одязі, “потім ми почали одягатись по�різному, адже хочеться вирізнятись”, – говорять дівчата. Аліна. В дитинстві мріяла стати моделлю. “В дитинстві з подружкою навіть влаштовували у дворі показ моди”, – з усмішкою згадує дівчина. Аліна – активна і непосидюча. З сестрою могла не просто посваритись, а й почати боротись: “Матір тепер жартує, що боялась залишити нас вдома самих”. Цікаво, що незважаючи на характер, у дівчини дріб� ний і спокійний почерк. “У школу ми йшли разом, але коло спілкування було різне”. Аліна в школі завжди сиділа право� руч, сестра – ліворуч. Школа, де навчались дівчата, має укладений договір з Драгомановським університетом, тому сестри поступали через дистанційні курси. “Роль у вступі зіграли батьки. Вони не хотіли розділяти нас. Київ для нас був незнайомим містом, і на думку батьків, так було безпечніше”. Минулого року дівчата пройшли відбір у “Школу вожатих” і їх хотіли поставити працювати в один загін, але дівчата заперечили. “Дратує те, що якщо ми однакові, то інші думають, що ми повинні постійно бути разом”. Хоча сестри зізнались, що одна одній не наб� ридають, незважаючи на те, що і нині часто сваряться. Сьогодні обидві дівчини лише нав� чаються. “Складно суміщати навчання і роботу, – говорить Аліна. – Хочеться гарно навчатись, а робота від цього, на жаль, відволікає. Про майбутнє складно сказати, бо не знаємо, що нас чекатиме на п’ятому курсі – один чи два роки нав% чання”. Аня. Аня – старша сестра і дорослі� ша на півгодини. Ким хотіла стати в дитинстві – не пам’ятає, але переконана, що це було пов’язано з творчою галуззю. Дівчина спо� кійна за характером, а от почерк має розмашистий, хоча в школі був “спокійний”, як у сестри. “% Ми різні, наші друзі про нас говорять так: одна – мир, друга – війна”. Одного разу у школі перед уроком з української літератури дівчата помінялись місцями. Аню викликали прочитати напам’ять вірш. Після уроку дівчата знову сіли на звичні місця. Наступним уроком за розкладом була математика, але вчитель захворів і на заміну прийшла… вчителька з української літератури. Цього разу вона вирішила послухати вірш з вуст другої сестри. Візуально дівчат в той день вчителька не відрізнила і Ані довелось вдруге розповідати той самий вірш. В університеті дівчатам не доводилось “заміняти” одна одну. Хоча одна викла� дачка лише в день екзамену зрозуміла, що дівчат двоє. “Часто бачимо близнюків з дуету Анна%Марія. У них однаковий стиль. А нам так не хочеть% ся. Так, у нас є схожі речі, але за кольорами вони можуть відрізнятись. А от постіль у нас одна% кова”, – говорить Аня. Навчання зараз інтенсивне, і у дівчат не вистачає часу для гуляння. “Ми наче разом ходи% мо, але все ж і по окремості. Навіть у кімнаті разом рідко знаходимось, не часто спілкуємось одна з одною. У нас навіть ліжка в різних кутах кімнати стоять”. Група, в якій навчаються дівчата, дружна і активна. “При вступі в університет нам сподоба% лась саме культурологія. І ми не шкодуємо про вибір”. СЕСТРИ ТИМОЩЕНКО: РІЗНИЦЯ В ОДНУ ХВИЛИНУ Сестри народились у Києві. Закінчили середню школу № 235 імені В. М. Чорновола. Сьогодні Марія і Наталія навчаються в Інституті інформатики на спеціальності “Економічна тео� рія”. Обидві дівчини танцюють з чотирьох років і люблять мандрувати – побували у Фінляндії, Швеції, Польщі, Угорщині та в багатьох містах Росії. Наталія. Досягає поставлених цілей, чітко знає, чого бажає. “Якщо їй не подобається людина, то вона обмежує своє спілкування з нею”, – говорить за сестру Марія. У дев’ятому класі дівчина складала екзамен з біології за сестру. “Викладачка ще відзначила, що обидві дівчини добре знають предмет”, – згадують дівчата. Наталія хотіла вчитись в університеті МВС на… слідчого, та її переконали, що таку спеціальність слід опановувати в більш дорослому віці. “Вирішили, що хочемо навчатись в НПУ імені М. П. Драгоманова. Хотіли вчитись разом, тому довго обирали спе% ціальність. Врешті%решт подали документи і поступили в Інститут інформатики”. В однаковому одязі сестри ходили до 12 років. Жартують, що з точки зору дівчини так навіть зруч� ніше, адже мають вдвічі більше гардеробу. Але якщо Наталя любить більш діловий стиль, то Маша віддає перевагу джинсам і футболкам. Перебуваючи кілька років тому в літньому таборі, дівчата познайомились з хлопцями�близнятами, які також відпочи� вали. Та зав’язати серйозні стосунки не вдалось. Марія. Творча людина, якій подобаються танці і співи. Тому мріяла вчитись на хореографа, та батьки вмовили поступати на більш серйозну спеціальність. “Хоча я все одно з часом піду вчитись на хореографа”, – зізнається дівчина. Характер у дівчини більш поблажливий, ніж у сестри. Тому вона вміє згладжувати гострі моменти. Маша – старша сестра. Вона народилась раніше… на одну хвилину. Обидві дівчи� ни навчаються добре, хоча на відміну від сестри, Марії складніше йдуть точні науки. Навчатись разом дівчатам подобається, бо відчувають підтримку одна одної. “Коли була посвята в студенти, то спочатку ніхто не помітив, що ми близнята. Ми були одя% гнені по%різному, мали різні зачіски, тому в Інституті подумали, що ми просто маємо однакові прізвища”. Хоч дівчата і сваряться, та говорять, що вже через п’ять хвилин спілкуються, наче нічого і не траплялось. “Одного разу сестра поїхала з батьком на дачу, то я скучила за нею уже за дві години і взялась телефонувати їй”. Красуня університету ВАЛЕРІЯ СЕРДЮК: “ М о р а л ь н е п і д п и л ю в а н н я п і д б о р і в б у л о . . . ” МИНУЛОГО РОКУ Валерія Сердюк перемогла в конкурсі “Красуня університету”. Сьогодні дівчина навчається вже на ІІІ курсі Інституту корекційної педагогіки та психології. Молода, творча, не боїться критики та самостійно може визнати помилки – такою постала перед нами переможниця конкурсу. – Валеріє, розмова буде присвячена твоїй перемозі на конкурсі краси в нашому університету. Як ти стала його учасницею? – Все почалося з перемоги на конкурсі “Міс ІКПП”: як його переможниці мені надійшла пропозиція спробувати свої сили на університетському рівні. – Цікаво, що стало поштовхом для того, щоб взяти участь у конкурсі краси? – Коли я тільки стала студенткою університету, мені наснився сон, що я отримала титул “Красуня університету”. Вже на другому курсі, дізнавшись про конкурс краси в Інституті корекційної педагогіки і психології, та згадавши сон – сміливо пішла записуватись в учасниці. І, як бачите, не даремно. Хоча під час підготовки до нього щось не виходило, інколи опускалися руки, та мене дуже підтримувала родина, тому не хотілося їх розчаровувати. Саме це мене змусило пройти шлях до кінця! – Цей конкурс став важливим для тебе? Чому ти навчилась? – Мені стала зрозуміла одна істина – послухай інших та зроби по�своєму (посміхається). Я навіть після перемоги брала участь у київському конкурсі краси, де зайняла друге місце. Зазначу, що там конкурс відрізнявся від подібних конкурсів краси. Там була більше ставка на інтелект, та учасниці довели, що краса – це не лише параметри 90�60�90. Після конкурсу до мене підходили учасниці і запитували, чи я брала участь у БЕРЕЗЕНЬ 2012 подібних конкурсах раніше. Зізнались, що бачили мою впевненість і силу. Після цього чергового тріумфу прийшов час представити НПУ на конкурсі “Студ�міс Київщина”. Я підійшла до цього з великою відповідальністю, усі сили вкладала в підготовку, усім серцем жадала переможного місця, але журі не внесло мене в трійку лідерів. Я отримала титул “Міс креативність”. Тоді для мене це здалося ганебною поразкою, але потім зрозуміла, що перемога – це не головне. У кожної з учасниць – своя перемога. Моя була в очах пів сотні драгомановців, які зайняли половину приміщення “Арени” і за чисельністю конкурували лише зі студентами Києво�Могилянської Академії, а за активністю рівних нашим не було. Такої ідтримки, як тоді, – я ще ніколи не відчувала в житті! А отримати титул “Міс креативність” виявилось навіть краще за корону. – Глядачі “Красуні університету” запам’ятали тебе по творчому конкурсу, де ти грала на флейті. Чи складно було готуватися? Хто тобі допомагав? – Після прийняття рішення щодо участі в конкурсі я почала шукати костюми та партнера для танцю. Взагалі я не надто добре танцюю, багато хто закидав, що в мене не вийде. Моральне підпилювання підборів було, та після довгих тренувань все чудово вийшло. Щодо виступу з флейтою, то це мій коронний номер. Я з дитинства вчилася грати на ній. Але для виступу самої гри мені здалося недостатньо, тому вийшло театралізоване дійство. Хочу подякувати своїм друзям, які допомагали мені та вірили в мене. – Що б ти побажала майбутнім учасницям конкурсу краси? – Ніколи не здавайтесь і йдіть завжди до кінця. Ніколи не бійтеся критики, вона буває дуже корисною! І найголовніше: ніколи не сумнівайтеся в своїх силах, якщо ви чогось дійсно хочете – ви зможете! Спілкувалась Тетяна ВОЙТОВИЧ 7 �Слово головного редактора ЕНЦИКЛОПЕДІЯ УНІВЕРСИТЕТУ Нещодавно довелось роби� ти персональний перелік публі� кацій і виявилось, що одна з перших моїх публікацій в газеті “Педагогічні кадри” вийшла у червні 2007 року. Відтоді спів� праця з багатотиражкою стала неодмінним елементом моєї діяльності в університеті. За цей час вийшло ряд ста� тей про заходи і події, які відбу� вались в Драгомановському житті. Деякі з них зайняли чіль� не місце і перетворились на традиції, а деякі повністю зни� кли через плин часу. Але в будь� якому разі маю за честь, що про них дізнавались саме з моїх матеріалів. Завдяки цим публікаціям я познайомився з університетсь� ким життям і людьми, які тво� рять історію нашого вишу. Нині, вже як редактор газети, маю можливість безпосередньо спілкуватись з цими людьми. Особливо радію, коли це спіл� кування відбувається напере� додні їхніх ювілеїв. Під час спілкування з ювіля� рами, проймаючись тією енер� гією, якою вони живуть, виникає ще більша шана до їх здобутків і напрацювань. Вони стали наставниками для великої кіль� кості випускників НПУ імені М. П. Драгоманова. Останні, в свою чергу, маючи власні сім’ї вчать тим самим принципам, які були закладені університет� ськими викладачами. Переконаний, що нові випу� ски газети займуть гідне місце в історії університету та освітньої галузі загалом. Через певний час до багатотиражки звертати� муться як до “енциклопедією університету”, в яку вписано те, що не можна знайти в інших довідниках. У найближчих випусках ви зможете прочитати інтерв’ю з Ольгою Коноваленко, Галиною Мєдніковою, Олегом Падал� кою, Станіславом Цибіним, Миколою Котом. Це люди, які люблять університет і яких люблять в університеті. Дякує� мо нашим співрозмовникам за співпрацю. Ваш голос важли� вий для університетського колективу, думки надихають колег, а досвід відіграє важливу роль для молоді. І саме ваш голос, думки і досвід нині впи� суються в нову “енциклопедію університету”. Якщо раніше університет� ські багатотиражки були офіцій� ним органом ректоратів і єди� ним інформаційним каналом, то сьогодні ці функції більше вико� нує Інтернет і суперничати з ним немає сенсу. Тому ми оби� раємо напрям створення суча� сної енциклопедії університету. Творімо газету разом! З повагою, Сергій РУСАКОВ Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Нагородження Т у р н і р Поезія п о е т і в НЕЩОДАВНО в книгарні “Є” відбулось нагородження переможців Всеукраїнського студентського поетичного конкурсу “Турнір поетів”, до якого долучились студенти і викладачі нашого вишу. У конкурсі взяли участь близько 400 учасників, які представляли всі регіо� ни України. Найкращі твори відбирало журі, до складу якого входили доктор філологічних наук, про� фе�сор кафедри зару� біжної літератури Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Іван Мегела, видат� ний поет Іван Андру� сяк, автор знаменито� го українського роману “Кляса” Павло Воль� вач, автор проектів “Щоденник”, “Re: make щоденник”, поет, викладач НПУ імені М. П. Драгоманова Олександр Козинець, викладач кафедри культурології НПУ імені М. П. Драгоманова, головний редак� тор газети “Педагогічні кадри” Сергій Русаков. Переможці читали свої твори, і не лише ті, що пода� вали на конкурс, а й нові. Члени журі ділилися своїми враженнями, говорили ком� пліменти, часом й критику� вали. Зокрема, Іван Мегела та Сергій Русаков підкресли� ли, що в багатьох авторів забагато суму і розчарувань, хоча авторам не більше 25 років. Тож радили більше радіти життю і кохати! Драгомановський уні� верситет та газета “Педаго� гічні кадри” впровадили спеціальну номінацію “Симпатія газети”, яку виборола студентка НТУУ “КПІ” Наталя Боровик. Наталії було урочисто вручено грамоту від ректора університету професора Віктора Андрущенка та подаровано книжку “Протуберанці слова”, упорядником якої є поет�пісняр Андрій Деми� денко. Олександр КОЗИНЕЦЬ Фото Тетяни Медведєвої Освітянський пантеон Наталя БОРОВИК НТУУ КПІ Молюся на дощ Молюся на дощ сьогодні. Молюся на дощ. Звідусіль оточена кілометрами сонячних променів. Поміж сотень будинків, вулиць і площ я сама вже готова стати частиною повені. По бруківці розлитись холодом, стежкам остудити шал. Затопити це місто, по вінця, холодною зливою, в сніжки хмарами гратися серед рідких дзеркал, малювати у небі веселку. Смішною і вередливою. Молюся на дощ сьогодні. Одна із небагатьох. Звертаюсь по допомогу до сивих хмар. Бо серед усіх здобутків, розсіяних між епох, колись саме в дощ найбільше згубилося моїх чар. *** Загратили очі собі і вуха, у рамки вписались, в закони і правила. А в житті одна лиш важлива наука – та, що в серці рубці зоставила. Виріж, будь ласка, мене із рамок, якщо я зранку сама забуду. Бери різак і приходь на сніданок% обріжем нитки всім лялькам вуду. Лишали собі лише чорне і біле. Дарма! То робота дурна і неправильна. Ходімо з веселкою гуляти Києвом, своїми мріями розганяти марево. Шанувати життя беззлісно і віддано, малювати під зливою кольоровими фарбами. Давай радіти,поки не пізно нам, допоки нас іще в кут не загнано. Давай на кавалки разом розіб’ємося, щоб потім яскравими пазлами гратися. Всьо буде чьотко, якшо не зіп’ємося. Та ми не прості, щоб так легко здаватися. Тобі для щастя не треба замок? Мені ж достатньо і незабудок.. А! Ще виріж, будь ласка, мене із рамок, якщо я зранку сама забуду. ЛЮДИНА З ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ 3 БЕРЕЗНЯ 2012 РОКУ на 74�му році пішов з життя завідувач кафедри олімпійського та професійного спорту Інституту фізичного виховання та спорту Націо� нального університету імені М. П. Драгоманова, док� тор педагогічних наук, професор ЮРІЙ ТИМОФІЙОВИЧ ПОХОЛЕНЧУК. Перестало битися серце людини з великої літери – авторитетного вчено� го, справжнього педагога, мудрого керівника і настав� ника, великого життєлюба, який 45 років, сповнених самовідданої творчої праці, віддав університету. Життєвий шлях Юрія Тимофійовича – зразок людської гідності, добропорядності, відданості справі, вміння толерантно працювати з людьми. Понад 40 років Юрій Тимофійович очолював кафедру фізичного виховання та спорту, що нині має назву олімпійського та професійного спорту. Юрій Тимофійович Похоленчук народився 17 жовтня 1938 р. у м. Смо� ленськ (Росія). Початок Великої Вітчизняної війни він зустрів з матір’ю, Вірою Іванівною Філатовою під бомбардуваннями у Прибалтиці, де в штабі льотно� го полку служив його батько – Тимофій Юхимович Похоленчук. Середню освіту Юрій Тимофійович отримав в Київській школі № 27, вищу освіту – в Національному інституті народного господарства. В 1962 р. закінчив Київ� ський державний інститут фізичної культури і спорту, де отримав спеціаль� ність тренера�викладача зі спортивних ігор. Кандидатську дисертацію з біо� логічних наук захистив у Прибалтиці, де існувала відома тоді наукова школа зі спортивної медицини з питань вивчення впливу високих навантажень на організм спортсмена у великому спорті. З 1967 р. Юрій Тимофійович Похоленчук працював в Київському педа� гогічному інституті імені М. Горького (нині НПУ імені М. П. Драгоманова), де з 1971 р. керував колективом кафедри фізичного виховання і спорту. Увесь час безупинно займався наукою – опублікував більше 100 наукових та нау� ково�методичних праць. Докторську дисертацію на тему “Оптимизация тренировочного процес� са спортсменок с целью повышения спортивного мастерства и сохранения здоровья” Юрій Тимофійович захистив у 1993 р., результати роботи над якою втілив у свою подальшу практичну діяльність у Федерації волейболу СРСР (у складі Комплексної наукової групи), а потім у Федерації волейболу України. Юрій Тимофійович був постійним учасником наукового й суспільного Головний редактор Сергій Русаков. Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух. Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко. Фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua житті університету, міста, держави. В різні роки очолював науково�методич� ні комісії, був головою науково�методичної комісії з фізичного виховання Міністерства освіти України, членом Республіканської комісії з фізичного виховання молоді ВНЗ України, членом Президії науково�методичної комісії з фізичного виховання при секторі фізичного виховання Міністерства освіти України, головою науково�методичної ради з фізичного виховання ВНЗ м. Києва при міськспорткомітеті, членом Міжнародної Академії зі спортив� ної науки (з настільного тенісу), дійсним членом наукового комітету ITTF (міжнародна федерація з настільного тенісу), членом Міжнародної Асоціації світових чемпіонатів. У 1992–1995 рр. очолював Федерацію настільного тенісу України, і в той період збірна команда України з настільного тенісу досягла найкращих результатів на Чемпіонаті Світу в Тяньзіне (Китай). За активну роботу в науково�методичних Радах при Міністерстві освіти і науки України та колишнього СРСР нагороджений Почесними грамотами Спорткомітету СРСР та України, в різні роки нагороджений грамотами та дипломами ITTF, Європейського Союзу зі спортивної науки, грамотою посла України в Китайській Народній Республіці. Нагороджений медалями Олім� пійського національного комітету Італії, федерації настільного тенісу СРСР, медалями ITTF. У 2010 р. отримав почесне звання “Заслужений працівник фізичної культури і спорту України”. Юрій Тимофійович був прескрасним сім’янином – чоловіком, батьком, братом, дідусем. Створивши сім’ю у 1974 р., допоміг дружині Людмилі у ста� новленні її як ученого в Національній Академії наук. Синові Сергію дав можливість здобути вищу економічну освіту. Сергій, як і батько, став почес� ним мисливцем України. Його онучки стали дарують радість всій родині. Юрій Тимофійович підтримував родину у всіх починаннях, допомагав кожно� му мудрим словом та справами. Сьогодні у його родині безмежна скорбота. Глибокої втрати зазнав Інститут фізичного виховання та спорту – всі, хто знав професора Похоленчука Юрія Тимофійовича, любили і поважали його за чуйне ставлення до колег та студентів, велику душевну щедрість, без� крайню доброту, чесність і відкритість, справедливість, мудрість та опти� мізм. У ці скорботні дні висловлюємо щире, глибоке співчуття рідним і близь� ким Юрія Тимофійовича. Віднині його вже немає з нами, але пам’ять про нього, його посмішка, мудре слово та розумні добрі очі назавжди залишать� ся в наших серцях... Колектив Інституту фізичного виховання та спорту НПУ імені М. П. Драгоманова Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. БЕРЕЗЕНЬ 2012 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2012 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 3 (1623) (березень 2012 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-14 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 3 (1623) (березень 2012 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2012. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/185 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/df37a3df7f1336a78391b970b5e76c99.pdf 8ac73f68b0473cc8f909c499d87ea389 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/14">Педагогічні кадри. 2012 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 2 (1622) ЛЮТИЙ 2012 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Звернення ректора Вітальне слово Шановні студенти! ЗІ СВЯТОМ ДОБЛЕСТІ І ЧЕСТІ! У НАШОМУ університеті склалася чудова традиція взаємодовіри та демократично� го спілкування між ректором і студентами. Адже лише спільним обговоренням вдаєть� ся прийти до прийняття правильних рішень. Студенти�драгомановці – це освічені інте� лектуальні особистості, майбутня еліта держави, талановиті юні педагоги і дослідники, до думок яких керівництво НПУ завжди ставиться з повагою. У зв’язку з насиченим графіком роботи я як ректор університету можу не завжди почути про всі студентські проблеми, дізнатися про ваші ідеї та пропозиції щодо покра� щення навчального процесу в нашому виші, поліпшення умов проживання в гуртожит� ках. Тому сподіваюся інтенсивно налагодити цей процес за допомогою сучасних інформаційних технологій і мережі Інтернет. Відсьогодні функціонуватиме персональний сайт ректора за адресою http://www.avp.npu.edu.ua, де кожен, хто навчається в драгомановському університеті, зможе поставити своє запитання та протягом декількох днів отримати на нього відповідь. Я хочу почути про всі ваші негаразди, що виникають у процесі навчання, суперечності з викладачами, кураторами, погодження чи непогодження з побутуючими суспільними думками; про студентські ідеї, про� екти, заходи. Жодне ваше питання чи пропозиція не залишаться поза увагою. Складні і дискусійні проблеми будуть розглянуті та обговорені на засіданнях ректорату, Вченої ради університету й обов’язково вирішені. Вірю, що разом ми зможемо уникнути будь�яких непорозумінь та досягти максимально комфортних умов навчання й розвитку в Драгомановському університеті, культурного й інтелектуального зростання особистості. ВІД БАГАТОТИСЯЧНОГО колективу НПУ імені Михайла Драго� манова, особливо його жіночої половини, від щирого серця вітаю всіх чоловіків – доблесних захисників Вітчизни зі святом мужності і честі. 23 лютого, в День захисника Вітчизни, українська громадсь� кість вшановує тих, хто причетний до цього високого звання, єди� ного для всіх: від вкритих сивиною і увінчаних нагородами фронто� виків до молоді. Цього міцного зв’язку не порушать навіть найбіль� ші зміни в сучасному світі. Наше суспільство живе сьогодні в інших мирних і світлих вимірах, але не можна забувати, відкидати все те, що цьому передувало. Подвиги наших шанованих ветеранів – це велика і велична правда історії, постійна школа виховання для сту� дентів�драгомановців, що служить справі збереження миру у своїй країні та далеко за її межами. Це взірець реального, дієвого патріо� тизму для кожної чесної людини і свідомого громадянина, наочне свідчення єдності всіх поколінь українського народу. Тож бажаю вам, наші захисники, незламної волі, надійного родинного тилу, козацького здоров’я та звершення всіх ваших мрій і побажань на благо України! З повагою, ваш ректор Віктор Андрущенко З повагою, ваш ректор Віктор Андрущенко Конкурс Почесний гість МИКОЛА АЗАРОВ: “УЧИТЕЛЬ – ОДНА З НАЙБІЛЬШ ШАНОВАНИХ ПРОФЕСІЙ” Студенти НПУ імені Михайла Драгоманова мали уні� кальну можливість послухати лекцію Прем’єр�міністра України, доктора геолого�мінералогічних наук, професора Миколи Азарова. Микола Янович більше години розпові� дав молоді про економічні, енергетичні та соціальні перс� пективи розвитку держави, деталізував причини проблем і їх наслідки, цікавився думками студентів з цього приводу. СЛОВО ПРО МОГО ПЕРШОГО ВЧИТЕЛЯ Почавши з прозорих метафор кризової ситуації у державі, яка потрапила на “крихкий лід” та мала тільки два варіанти дій: зупинити� ся або ж чимдуж вибиратися на берег, врешті Микола Янович перей� шов до професійних економічних та політичних термінів. Прем’єр�мі� ністр упевнено заявив, що тепер Україна “стоїть на твердому ґрунті” і хоч попереду багато роботи, “світло вкінці тунелю” все ж є. Зустріч пройшла у жвавій атмосфері взаємного розуміння. Сту� денти не залишили запитань Прем’єра без відповідей і навзаєм. За словами драгомановців особливо приємно було чути майбутнім педагогам, як високо Микола Азаров оцінив професію Вчителя, Нова кафедра прирівнявши її за рівнем відповідальності і важливості до прем’єр� ського крісла. “Як правило, вчитель – одна з найбільш шанованих професій у регіонах держави, – зауважив Микола Янович, – Говорячи ж про підвищення статусу цього фаху, безперечно, він залежить і від сус! пільства, і від самої особистості педагога”. На думку Прем’єра, сьо� годні варто підтримувати максимальну самостійність роботи вчите� ля, дати йому свободу для творчості і мислення, адже уже позаду часи, коли головною була сума знань для учня. Розвиток мислення, креативності та ініціативи – ось пріоритети сучасності. Що ж до власних наукових здобутків, то, як сказав Микола Яно� вич, він шкодує, що полишив велику науку, але пообіцяв сприяти у добрих починаннях ученим і звичайно ж студентам – майбутній еліті України. Говорили також про автономію університетів і студентське са� моврядування. За переконаннями Прем’єра, вища школа – саме те місце, де потрібно прищеплювати громадянам основи демократич� ного правління державою. Актуальне інтерв’ю НПУ імені М. П. Драгомано� ва запрошує всіх бажаючих при� єднатися до участі у Всеукра� їнському щорічному конкурсі на кращий художній твір “Слово про мого першого вчителя”. Розкажіть, яку роль у вашому житті відіграв ваш перший вчи� тель, словом та думкою вкло� ніться за його невтомну працю. На конкурс приймаються творчі роботи різних (епічних, ліричних, драматичних тощо) жанрів, які відображають шану й повагу до вчительської праці. Літературні твори мають бути новими та написаними державною мовою. Обсяг робо� ти – довільний. Термін подачі робіт для розгляду журі до 15 вересня 2012 року. Роботи з поміткою надсила� ються на адресу: НПУ імені М. П. Драгоманова, вул. Пирого� ва, 9, м. Київ, 01601 Тел. для довідок: (044) 482�31�12, e�mail: slovo2011@ukr.net Спортивне життя Вивчаючи закони, думати про людину “Хто безсилий – той безкрилий” Іван Салтовський Кубок ректора знову в істориків стор. 3 стор. 5 стор. 7 �Науковий захід П Е Д А Г О Г І Ч Н І С Т У Д І Ї У К РА Ї Н С Ь К И Х У Н І В Е Р С И Т Е Т І В – В П Е Р Ш Е Започаткування Перших українських педагогічних студій з ініціативи і за активного сприяння Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи та потужних педагогічних університетів України, тематикою яких стане саме аналіз освіти і культури як запоруки демократичного розвитку суспільства, – велика актуальна справа у сучасному світі. Проведення студій дасть змогу виокремити роль освіти і культури у контексті людсь! кого розвитку, визначити подальші шляхи в удосконаленні системи освіти, обмінятися досвідом модернізації сучасної вищої школи, підготовки педагогічних кадрів. Дмитро ТАБАЧНИК, міністр освіти і науки, молоді та спорту України літературознавців до юристів і фахівців природничих наук. У фокус розгляду дослідників потрапили здоров’язбере� жувальна і морально�етична, культурна та інноваційна складові освітнього процесу. Таким чином організаторам вдалося оптимізувати широту наукових поглядів та пропо� зицій. За словами ініціаторів, на українські педагогічні студії чекає довге майбутнє, бо як показав досвід, перша спро� ба такого заходу була вдалою не лише у плані наукових досягнень, але й щодо теплого міжособистісного спілку� вання, порад, спрямувань. 13�15 січня 2012 року на Рівненщині прохо� дили Перші українські педагогічні студії “Осві� та і культура як запорука сталого демократич� ного розвитку суспільства”. Започатковано наукові заходи під егідою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Національної академії педагогічних наук України та за без� посередньої ініціативи Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи на чолі з президентом, академіком Віктором Андру� щенком. До участі долучилися науковці провідних університе� тів України, що готують Вчителя, зокрема великий колек� тив Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова; вчені�педагоги Волинського національного університету імені Лесі Українки на чолі з ректором, доктором біологічних наук, професором, пре� зидентом біофізичного товариства України Ігорем Коца� ном; дослідники Рівненського державного гуманітарного університету під керівництвом ректора, кандидата істо� ричних наук, професора, завідувача кафедри всесвітньої історії Руслана Постоловського; ректорат Житомирсь� кого державного педагогічного університету імені Івана Франка з ректором, доктором філософських наук, про� фесором Петром Саухом та інші. Про мету наукового заходу на відкритті говорив і пре� зидент Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи Віктор Андрущенко. Як підкреслив Віктор Петрович, організація подібних обговорень повинна стати консолідацією освітнього про� стору держави та потужних педагогічних вишів для роз� робки і втілення новітньої концепції підготовки висококва� ліфікованого вчителя майбутнього. “Першочерговим зав! данням такого заходу стануть конструктивні діалоги між ученими!педагогами, соціологами, культурологами та фахівцями інших наукових галузей для отримання спіль! ного рішення в реалізації підготовки нового вчителя для об’єднаної Європи, – наголосив ректор – Перші кроки вже були зроблені на Форумі ректорів педагогічних універси! тетів Європи в Києві. Продовження напрацювань за цією тематикою ведуть усі університети – члени Асоціації, а подібні наукові зустрічі стануть базою для обміну ідеями та ініціативами”. Уже пленарне засідання студій продемонструвало різноманіття таких нових ідей і концепцій, адже обговорю� валися парадокси педагогічної освіти в епоху цивілізацій� них змін, освітня система у дискурсі розбудови загально� європейського простору вищої освіти. Науковці аналізу� вали шляхи формування державно�громадського упра� вління вищим навчальним закладом, обмінювалися досві� дом навчального процесу у власних університетах. Впро� довж педагогічних студій одним із провідних стало розу� міння освіти у контексті людського розвитку як його невід’ємної складової. У шести секціях працювали вчені найрізноманітніших наукових сфер – від культурологів і Старт Українських педагогічних студій “Освіта і культура як запорука сталого демо! кратичного розвитку суспільства” – це старт нових ідей, концепцій, методик, розробок в освітній галузі; це ще один новий рівень еволюції сучасної української освіти; модер! ний крок до розуміння ролі освіти й культури у демократичному розвитку суспільства. Василь КРЕМЕНЬ, президент НАПН України Науково"дослідний потенціал У НПУ ДОСЛІДЖУВАТИМУТЬ СОЦІОЛОГІЮ ОСВІТИ ЗА ПОГОДЖЕННЯМ із Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України у Національному педагогічному університе� ті імені Михайла Драгома� нова створюється Науко� во�дослідницький центр “Соціології освіти”. Метою нового підрозділу стане забез� печення емпірично під� твердженого наукового бачення функціонування і розвитку сучасної вітчиз� няної системи освіти, її інститутів і організацій, Володимир Євтух сприйняття й розуміння братиме участь освітянської дійсності в у робті контексті соціальних змін новоствореного як на рівні суспільства Центру загалом, так і на рівні кон� кретної особистості. “Сучасна епоха з її глобалізаційними й інформаційними тенденціями суттєво впливає на всі елементи суспільства, – розповідає рек� тор НПУ імені М. П. Драгоманова, один із ініціа� торів заснування Центру Віктор Андрущенко – Під цими чинниками змінюється й особистість. Сучасні студенти вирізняються тепер підвище! ною соціальною активністю, глибокою поінфор! мованістю, ерудицією, обізнаністю у бізнесових 2 питаннях, політичних процесах. І дуже складно налагодити взаємовичерпні зв’язки між поколін! нями, досягти спільного розуміння без науково! го вивчення сучасної суспільної системи”. Долучитися до роботи у Науково�дослідному центрі “Соціології освіти” погодилися й такі метри науки, як Анатолій Ручка, Микола Михальченко, Володимир Євтух. Тісна спів� праця налагоджується із соціологічними служба� ми й інституціями держави, зокрема Інститутом соціології Національної академії наук України, відповідними підрозділами в Харківському націо� нальному університеті імені В. Н. Каразіна, Дні� пропетровському національному університеті імені Олеся Гончара, Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова та іншими. Добрим сюрпризом для учасників стала й церемонія нагородження. Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова у знак подяки за плідну спів� працю й високі досягнення у різних галузях науки нагоро� див медалями видатних учених, ректорів українських уні� верситетів Руслана Постоловського, Петра Сауха та Ігоря Коцана. Особливу нагороду з рук Віктора Петровича отри� мав господар здравниці на Рівненщині “Червона калина”, яка гостинно прийняла учасників педагогічних студій, заслужений лікар України Микола Сивий. Чудовий імпровізований концерт науковцям подару� вали визнані співаки, учасники Національного заслужено� го академічного народного хору імені Григорія Верьовки, заслужені артисти України, що працюють в Драгоманов� ському виші, та талановиті колективи Рівненського дер� жавного гуманітарного університету. ВІТАЄМО! КОЛЕКТИВ НПУ імені М. П. Драгоманова сердечно вітає Почесно� го доктора університету, члена�кореспондента НАН України, прези� дента Української академії політичних наук, доктора філософських наук, професора Миколу Михальченка з поважним ювілеєм – 70�річчям! Драгомановці щиро поважають великого вченого, у доробку якого незчисленна кількість високих за науковим означенням книг із філософії, соціології, політології, чимало розробок в освітніх і культу� рологічних галузях. За його постулатами зростають нові покоління талановитих педагогів нашої держави. Драгомановська родина бажає Миколі Івановичу міцного здоров’я та ще довгих років натхнен� ного життя, сповнених новими здобутками й успіхами. За дорученням колективу університету ректор Віктор Андрущенко У НПУ зосереджені найкращі науковці! філософи, соціологи, психологи, що дослі! джують проблеми освітньої галузі. Віктор АНДРУЩЕНКО Зі слів ректора, завдання, якими пере� йматиметься новостворений Центр, стосувати� муться в першу чергу нагромадження знань для сприяння інтелектуальному розвитку людини, вихованню в ній демократичних цінностей, висо� коморальних принципів життя. До того ж вивча� тимуться шляхи адаптації освітнього процесу до запитів і потреб особистості та суспільства. Розворот підготувала керівниця прес�служби університету Людмила КУХ ЛЮТИЙ 2012 �Наука МИКОЛА ПРАЦЬОВИТИЙ: “Вивчати фізику чи хімію лише за підручниками неможливо” У СВІТ почали виходити перші методичні матері� али з використання нових засобів навчання у прак� тичних і лабораторних роботах з природничих наук, підготовлені викладачами Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова на базі Науково�методичного центру сучасних засобів навчання НПУ. В одній із попередніх публікацій на офі� ційному сайті НПУ повідомлялося про функ� ціонування в Драгомановському універси� теті Центру сучасних засобів навчання, покликаного систематично спрямовувати українську освіту й науку до використання найновіших технічних можливостей світу. Про подібний підрозділ у структурі власного університету мріють усі політех� нічні виші держави. І на перший погляд може видатися феноменальним, що найкраще німецьке обладнання в галузі точних наук в першу чергу потрапило у педагогічний навчальний заклад. Розвіяв будь�які сумніви з приводу цього директор Фізико�математично� го інституту НПУ імені М. П. Драгоманова, доктор математичних наук, про� фесор Микола Працьовитий. Науково!методичний центр сучасних засобів навчання не лише виправдовує стратегічні завдання сучасної системи навчання й виховання України, тісно поєднуючи у собі освіту, виробництво і науковий потенціал із залученням іноземних інновацій. Такий Центр у педагогічному університеті – це вдале долучення до власне технічного наукового елементу знань духовного й культурологічного стрижня. Високі технології тут будуються на загальнолюдських, морально!етичних цінностях і принципах, а в школу й університети прийдуть не просто сучасні засоби навчання, але й їх розумне осмислення та використання на благо людству. Віктор АНДРУЩЕНКО Микола Вікторович зауважив: “Сучасне покоління дітей та молоді давно не прагне освоювати світові новації техніки за книгами, більшість з яких, до речі, уже застаріла. Що вже тут говорити про якусь наукову й дослідницьку роботу… Та треба зважити й на те, що вивчати фізику чи хімію лише за підручниками неможливо. Критерієм істинності таких наук є експеримент. Можна уявити, яке беззаперечне значення у цьому випадку відіграє технічне забезпечення лабораторій, дослідних установ і шкіл елементарними приладами для практичних робіт з природничо!математичних дисциплін”. Та вже часткове забезпечення, що зараз спостерігається в освітніх установах нашої держави, саме по собі не вирішує проблеми. Якщо ми маємо на чому працюва� ти, то треба ще знати як. Професор розповів, що більшість із 39 установок, які пред� ставлені в Центрі, недостат� ньо методично оснащені, оскільки німецька й українсь� ка системи освіти суттєво різ� няться між собою. “Педагоги й методисти НПУ сьогодні працюють саме над розробкою нових засобів для організації та проведення лабораторних практикумів з природничо!математичних дисциплін, включаючи їх повне методичне забезпе! чення, – деталізує Микола Вікторович. – Крім того, ми починаємо впроваджувати такі розробки у систему під! готовки вчителів!фізиків, математиків, науковців при! родничого профілю. Наші вчені тісно співробітничають з іншими педагогічними виша! ми України і закордону. Свою допомогу та підтримку запропонувала Національна ака! демія педагогічних наук України в особі директора Інституту інформаційних техноло! гій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України, члена!корес! пондента НАПНУ Валерія Бикова. Обопільні діалоги ведуться з нашими російськими партнерами”. За словами М. Працьовитого, це вагомий доказ невипадковості появи такого Центру саме у флагмані педагогічної освіти нашої держави – університеті Драгомано� ва, що завоював імідж осередку науково�методичних потужностей України. Педагоги ж чи не найкраще розуміють психологічну складову підходів до навчання і виховання дітей, отже, усвідомлюють необхідність наочного чуттєво�предметного сприйняття учнем знань. Треба сподіватися, що така робота сприятиме активізації вчительських колективів та їх безпосереднього долучення до розробок методичних матеріалів. Особливо якщо зважити на те, що Науково�методичний центр сучасних засобів навчання НПУ імені М. П. Драгоманова має потенціал стати чудовою базою для проведення науково� практичних конференцій, семінарів фізико�математичного і природничого напрямів, курсів підвищення кваліфікації викладачів університетів і вчителів загальноосвітніх шкіл. До речі, переваги цього обладнання вже оцінили в Малій академії наук, загаль� ноосвітніх школах Київщини, вишах Харкова. До небайдужих Нова кафедра ВИВЧАЮЧИ ЗАКОНИ, ДУМАТИ ПРО ЛЮДИНУ ЦЕЙ ПОСТУЛАТ був визначений як один із головних принципів роботи на відкритті кафедри кримінального права і процесу Інституту політології та права Національ� ного педагогічного університету імені Михайла Драгома� нова. Традиційну блакитну стрічку ректор університету Вік� тор Андрущенко і академік Володимир Євтух перерізали зі словами щирих привітань на адресу професорсько�ви� кладацького складу й студентства. Як зазначив завідувач новоствореної кафедри, доктор юридичних наук, професор Віктор Мікулін, саме студентство найбільше потребувало відкриття такого підрозділу. Та й без свіжого ентузіазму молоді навряд чи вдалося б інтенсивно працювати у цьому напрямку. “Ми довго прагнули виокремлення кафедри кри! мінального права і процесу й безмежно вдячні за розумін! ня та підтримку таких поривань з боку ректорату універси! тету”, – наголосив професор Мікулін. Віктор Андрущенко побажав колегам�педагогам плід� ної роботи та нових наукових досягнень і зауважив, що вивчаючи серйозні виважені закони, не можна забувати Ця кафедра – одна з базових на юридичному факультеті, і складно уявити якісну підготовку майбутніх фахівців поза нею. Богдан АНДРУСИШИН, проректор4директор Інституту політології і права Колектив новоствореної кафедри та ректорат ЛЮТИЙ 2012 Д О П О М О Ж І Т Ь ВОЛОДІ РОСЕНКУ Віктор Андрущенко побажав плідної роботи та нових наукових досягнень Сучасна епоха вимагає відновлення, яке все ж таки мусить іти демократичним чином. І такий потужний університет, як Драгомановський, бере на себе відповідальну місію наповнення людського життя, побуту, виробництва гуманністю, культурою, мораллю. Університет з кожним днем оновлюється та покращується. Віктор АНДРУЩЕНКО, ректор про людяне. “Ви готуєте чудових фахівців, які, безсумнівно, підуть працювати у юри! дичні структури й органи, але ж треба пам’я! тати, що будуть і ті, хто прийде читати пра! вознавство у звичайну сільську школу. Пот! рібно виховати цього майбутнього вчителя так, щоб він ніс до дітей людяність і добро. Чому б нам не спробувати олюднити право. Нехай воно регулює наші відносини, але гуманним чином”, – резюмував ректор. Особливо вдячні керівництву за такий подарунок були студенти Інституту і колек� тив новоствореної кафедри. Очільник вишу особисто поспілкувався з кожним, цікавився науковими здобутками, тематикою дослі� джень, радив і обіцяв сприяти. ВОЛОДІ РОСЕНКУ лише 20 років. Він студент НПУ імені М. П. Драгоманова. Завжди активний, добрий, має багато друзів. Досі він встигав скрізь – і в університеті, і на футболі, адже грає за збірну інституту. Напередодні Нового року Володі поставили страшний діагноз: апластична анемія важкого ступеня, тромбоцитопенія 3 ступеня, фібрильна нейтропенія. Зараз він перебуває на лікуванні в Черкаському онкологічному диспансері. Володя – з багатодітної вчительської сім’ї. Щодня батьки витрачають великі гроші на те, аби поставити сина на ноги. Ліки, що потрібні для одужання, замовляють за кордоном – в Україні їх немає. Медики кажуть: якщо ці препарати не подіють, то залишається єдиний шанс врятувати Володю – операція з пересадки кісткового мозку. Її теж доведеться робити за кордоном. Кошти можна перерахувати в будь�якому відділенні Приват�банку (в касі або в терміналі поповнення карток) за номером картки: 4149 4374 0436 5213 Росенко Володи� мир Миколайович. Номер рахунку web–money: U140484298355 – гривні, R161758463226 – рублі, Z269387535019 – долари. Контактний телефон батька Володі, Миколи Васильовича: 098–302–30–30. Батьки, друзі і колеги хлопця вірять, що вже в травні цього року Володя стоятиме в актовій залі університету і отримає диплом бакалавра! Допоможіть врятувати життя молодому хлопцеві! 3 �Науково"практична конференція ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ ОЧИМА УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКІВ НЕЩОДАВНО в Інституті істо4 ричної освіти НПУ імені М. П. Дра4 гоманова кафедрою всесвітньої історії було проведено науково4 практичну конференцію “Всесвітня історія очима українських істори4 ків”, присвячену науковому і педа4 гогічному доробку фундаторів кафедри – професорів М. Ф. Алек4 сандри та А. Ф. Трубайчука. На пленарному засіданні з вітальними словами до учасників конференції зверну� лися учні професорів, випускники факуль� тету: директор Інституту історичної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова, професор О. О. Сушко та проректор з навчально� методичної роботи гуманітарних інститу� тів НПУ імені М. П. Драгоманова, профес� ор Б. І. Андрусишин. Анатолій Фотійович Трубайчук (1932–2008) народився 22 листопада 1932 р. у місті Василькові на Київщині в родині вчителів. У 1971 р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата історичних наук за спеціаль! ністю “всесвітня історія”. Працював у Київському державному педагогічному інституті імені О. М. Горького на кафедрі всесвітньої історії. Автор низки науко! вих праць та методичних посібників: цикл книг “ХХ століття: історія в портретах”, до котрого увійшли монографії “Брудершафт двох диктаторів”, “Містер з пара! солькою: Невіл Чемберлен”, “Франклін Рузвельт”, “Шарль де Голль”, “Михайло Грушевський: його сподвижники й опоненти” (у співавторстві), “Бенiто Муссолi! нi: портрет тоталітариста в історичному інтер’єрі”. Виставка праць професорів чука був присвячений виступ кандидата історичних наук, професора, старшого наукового співробітника Національної академії педагогічних наук України Микола Федорович Александра (1924–2004) народився 22 листопада 1924 р. у с. Міжгір’я Закарпатської області в сім’ї селянина. У жовтні 1963 р. Микола Федорович захистив кандидатську дисертацію, а в 1967 р. здобув сту! пінь доцента. З 1969 до 1999 рр. працював доцентом кафедри загальної історії КДПІ імені О. Горького. Читав курс історії стародавнього світу. Упродовж своєї наукової діяльності розробив одні з найбільш складних нормативних курсів: “Історія первісного суспільства”, “Історія Стародавнього Сходу”, “Історія Старо! давньої Греції та Риму”. З 1972 до 1983 рр. працював завідувачем кафедри загальної історії. Нагороджений похвальною грамотою Міністерства ВНЗ СРСР. Микола Федорович нагороджений 12!ма медалями та Орденом Вітчизняної війни, знаком “Відмінник народної освіти” і медаллю ім. А. С. Макаренка. З науковими доповідями виступили: кандидат історичних наук, доцент кафе� дри всесвітньої історії ІІО НПУ імені М. П. Драгоманова В. В. Крижанівська, яка акцентувала увагу на соціальному, політичному та інтелектуальному контек� стах формування професора М. Ф. Алек� сандри як історика; доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн КНУ імені Тараса Шевченка Б. М. Гончар, який у своїй доповіді проаналізував нові підхо� ди до вивчення всесвітньої історії. Науко� вій спадщині професора Анатолія Трубай� П. Б. Полянського; доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри дже� релознавства та спеціальних історичних дисциплін Інституту історичної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова О. В. Потильчак зупинився на історичній оцінці радянсько� німецьких угод 1939 року в наукових пра� цях А. Ф. Трубайчука. Кандидат історич� них наук, професор, завідувачка кафедри методики навчання суспільних дисциплін та гендерної освіти Інституту історичної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова Т. В. Ладиченко присвятила свою допо� відь висвітленню значення праць А. Ф. Трубайчука для вивчення курсу все� світньої історії у школах і педагогічних уні� верситетах. Доктор історичних наук, про� фесор, завідувач відділом історії Другої світової війни Інституту історії України НАН України О. Є. Лисенко зосередив увагу учасників і гостей конференції на україно� центризмі та геополітичному контексті історіописання Другої світової війни. Кан� дидат історичних наук, професор Інститу� ту міжнародних відносин П. Ф. Кирпенко присвятив доповідь особистості Анатолія Трубайчука як людини і вченого. Науковий співробітник лабораторії суспільствознав� чої освіти Інституту педагогіки НАПН Т. О. Ремех та директор спеціалізованої Вітальні слова учасникам школи № 84 Печерського району м. Києва В. М. Шевченко розкрили вплив наукової та педагогічної школи професорів М. Ф. Александри та А. Ф. Трубайчука на розвиток сучасної української історичної науки. Роботу конференції було продовжено у трьох секціях. На заключному пленар� ному засіданні конференції було виголо� шено ухвалу: – розглядати результати роботи кон� ференції як один із перших етапів перс� пективних взаємозв’язків творчої молоді і науковців України у дослідженні актуаль� них проблем всесвітньої історії; – опублікувати окремим виданням у формі тематичного збірника наукових статей матеріали доповідей і повідомлень уча� сників конференції; – звернутись із проханням до дирекції та Вченої ради Інституту історичної освіти вийти з пропозицією до Вченої ради НПУ імені М. П. Драгома� нова про закріплення за науко� во�практичною конференцією “Всесвітня історія очима укра� їнських істориків” статусу тра� диційного форуму науковців і студентів вищих навчальних закладів України й видання історичних праць професорів А. Ф. Трубайчука та М. Ф. Алек� сандри окремими збірками. Оргкомітет конференції Міжнародна співпраця ВИКЛАДАЦЬКИЙ ДОСВІД З КИТАЮ НЕЩОДАВНО з восьмимісячного робочого відряджен� ня з Китаю по завершенні усіх занять та іспитів повернулися спеціаліст відділу з роботи з іноземними студентами НПУ імені М. П. Драгоманова Вікторія Щепкіна, що викладала в КНР російську мову, та кандидат філософських наук, доцент кафедри управління і євроінтеграції Юлія Бех. Зокрема, Юлія Володимирівна читала для китайських студентів “Вступ до спеціальності” з менеджменту. Викладачка люб’язно поділилася своїми враженнями та досвідом робо� ти в Китаї. – Пані Юлю, це досить серйозний крок – погоди4 тись на таку тривалу поїздку. Довго зважували всі плюси і мінуси? – Звичайно, я серйозно поставилась до рішення. Уже кілька років китайські студенти приїздять до нас в універси� тет навчатися за спеціальністю “Менеджмент”, тому досвід викладання і навчання деякий вже був, і коли на кафедрі запропонували поїхати до КНР, я погодилась. Вирішила, що це хороша можливість здобути новий досвід. – Попередні роки лише викладачі російської мови працювали в китайському коледжі, щоб підготувати студентів для сприйняття спеціальних дисциплін в українському університеті. Якою була Ваша місія в закордонному навчальному закладі? – Український викладач з менеджменту в китайському коледжі – ініціатива міністерства освіти КНР. По�перше, для 4 студентів�китайців це було неабияке поглиблення та прак� тичне застосування знань з російської мови, а по�друге, нам вдалося розтлумачити їм елементарну термінологічну базу предмета на іноземній для них мові. У такий спосіб планува� лось полегшити студентам проходження бар’єрів адаптації й розуміння після їх приїзду в Україну. – Програму, за якою викладався предмет, Ви отри4 мали в китайському навчальному закладі? – Ні. Повністю всю програму я розробляла самостійно та затверджувала на кафедрі нашого університету. Але варто зважити на те, що просто неможливо, будучи в Украї� ні, писати програму викладання дисципліни для китайців, адже це не просто список тем та методик. Тут надважливо знати культурно�освітній рівень студентів, їх ментальність, систему освіти Китаю. Тому, коли довелось безпосередньо працювати, програма почала зазнавати різноманітних тран� сформацій і доопрацювань. Першим на заваді стало мовне питання, адже майже кожне російське слово, вже не говоря� чи про терміни та процеси, для китайських студентів дово� диться пояснювати, а це, відповідно, час. З цим пов’язана й неможливість подачі певної частини матеріалу для само� опрацювання, адже пріоритетним було не “зазубрювання”, а розуміння. Всі методики доводилось урізноманітнювати, щоб зацікавити студента, та й для викладача це хороший спосіб проявити творчість. – Пані Юлю, Ви працювали з українськими студен4 тами і тепер маєте можливість порівняти їх зі спудеями іншої країни. Різниця відчувається? – Безперечно, і тут вже варто зважити на національ� ність, що узагальнює ментальність, культуру, історію, мову. Це інший народ, що має власні цінності і пріоритети. Китай� ці – бездоганні виконавці. Інколи складається враження, що обов’язок для них – найважливіше, тому наші викладачі дуже люблять китайських студентів. Якщо їм дати завдання – вони стовідсотково його виконають, до того ж протягом вказаного часу. Тут можна навіть не сподіватися почути від� мовки нашого штибу “не встиг”, “не зміг”, “забув”. Українсь� ким студентам лиш би позайматися творчістю, щось вига� дати, додати від себе, китайці ж намагаються завжди випра� вдати очікування викладача. Щодо стосунків “педагог – студент” – це обопільна повага, яку не можна перекреслити навіть непедбачувани� ми життєвими обставинами. Якщо ж студенти�китайці ще й люблять свого викладача, то варто чекати на успіх будь�якої справи у такому колективі. Мабуть, цією своєю довірливістю вони й захоплюють. Кожного разу, коли ускладнюєш рівень завдань, бачиш, як студенти намагаються його досягти. Цей процес безперервний, бо ж вони вчились розуміти, докла� дали максимальних зусиль, а це завжди тішить педагога. – Перед від’їздом Ви сподівалися отримати новий педагогічний досвід, працюючи за кордоном. Очікуван4 ня підтвердилися? Щось зможете використати в педа4 гогічній практиці в Україні? – Мабуть, кожного разу, коли людина щось змінює у своєму житті, – це для неї новий досвід. У моєму випадку – це більше викладацькі методики, тому що коли спілкуєшся зі студентами мовою для них не рідною і їм потрібно пояснити складну тему, але ти усвідомлюєш, що невідоме не тлума� читься через невідоме, то доводиться вдаватися до таких слів, графічних і мультимедійних способів передачі інфор� мації, що й сам інколи з себе дивуєшся. Якщо ж ти хочеш отримати розуміння, бо ж складність матеріалу з кожним разом все більше наростає, варто пояснювати кожне слово. В Україні я такої практики не мала, адже покладаєшся на словниковий запас спудеїв. Та й безперечно важливо сте� жити за реакцією аудиторії, яка завжди підкаже, що можна в певному випадку використати, а що не варто. Тому були й теми�табу і завдання�табу, що у ситуації з китайськими сту� дентами просто не мали б змісту. За час роботи в КНР зяви� лося багато варіацій методик викладання. З упевненістю можу сказати, що буду застосовувати їх і в навчанні з укра� їнськими студентами. – Які враження у вас залишились від знайомства з древньою китайською культурою? – Їх безліч. За такий тривалий період часу в іншій куль� турі відкриваєш дуже багато нового для себе і про себе, тому що інколи ми й самі не усвідомлюємо своїх можливо� стей, переглядаєш власне ставлення до людей, науки, педагогіки зокрема. А Китай – дивовижна країна, де вкрай тісно переплелись і співіснують постмодерна сучасність та глибокі традиції. Статика їхньої культури не може не захо� плювати, зберігаючи у собі тисячоліття високої духовності, хоча це й не дивно, цьому сприяла їх історія. Розмовляла Людмила КУХ ЛЮТИЙ 2012 �Книжкова полиця Актуальне інтерв'ю ІВАН САЛТОВСЬКИЙ: “Хто безсилий – той безкрилий” ДЖЕРЕЛО НАУКОВО� ПОШУКОВИХ ЗНАНЬ Салтовський Іван Олександрович Народився 9 лютого 1932 р. Має три вищі освіти. Доцент, кандидат філософських наук, завідувач кафедри правознавства Інституту політології і права НПУ імені М. � П. Драгоманова. В університеті працює з 1994 р. Дружина – вчителька української мови, син – доктор філо� софських наук, професор. Має дві онуки – 2 роки і 12. Як людина себе продемонструє, так до неї і ставитимуться Цього місяця Івану Салтовському виповнюється 80 років. Ми завітали до Івана Олександровича після екзамену зі студентами та спілкування з директо� ром Інституту політології та права. У вступному слові зазвичай ми намагаємося публікувати думки колег, які тривалий час працюють з нашими героями. Цього ж разу хочеться подати власні враження. Іван Олександрович постав перед нами як людина�приклад. Принципи, якими керується Іван Олек� сандрович, настільки актуальні сьогод� ні, що хотілося б, аби після прочитання інтерв’ю кожен з читачів замислився над власними. – Іване Олександровичу, розкажіть, будь ласка, про своє дитинство і стано� влення. – Народився в селі Вишнева Бала� клійського району на Харківщині. Мої бать� ки були селянами: батько – ковалем, матір – колгоспницею. Вони були завзяті до роботи і винесли на своїх плечах увесь тягар сільсь� кої роботи. У цьому селі в 1948 р. я закінчив сім класів. Тоді ж вирішив, що отримуватиму освіту далі. Тому, мабуть, і маю три вищі. У 1956 р. закінчив Харківський юридичний інститут. Працював на оперативній роботі, але недовго. Ця робота мені особливо нічим не допомогла у розвитку. Згодом працював слідчим у районній прокуратурі в м. Києві. Одночасно з цим навчався на філософському факультеті університету імені Т. Шевченка, який закінчив у 1968 р. Паралельно вчився на економічному факультеті, тому через два роки здобув третю вищу освіту. Після прокуратури потрапив в Управління Південно�Західної залізниці. Багато років працював з Петром Кривоносом. Це була з вигляду сувора людина, але насправді дуже вразлива. Уже працюючи, захистив кандидатську дисерта� цію з проблематики трудової дисципліни. – Робота – важливий і складний етап у житті кожної людини. Чи складно Вам було робити перші кроки? – Так, було складно. Особливо, коли я потрапив на роботу в прокуратуру. Кожен крок має бути документально оформлений – протоколи огляду місця події, допиту тощо. Я відчував складність ситуації. Моло� дий спеціаліст мав стажуватися шість міся� ців. А я одразу ж після оперативної роботи занурився у повноцінну роботу. Та світ не без добрих людей, мені суттєво допомагав Михайло Гусєвич. Я з ним і донині спілкую� ся. З часом я оволодівав майстерністю, хоча це було нелегко, особливо у радянські часи. Одного разу мені зателефонували з Подільського райкому партії. Запитали про справу, яку я вів, і запросили в бюро райко� му. Виявилось, що головний інженер ліке� ро�горілчаного заводу зробив наїзд на людину. Не навмисно, але, на жаль, зі смер� тельним результатом. Від мене ж вимагали припинення справи. Я відмовив, бо як би міг дивитися в очі близьким, родичам? На мене почали тиснути, тому в прокуратурі пра� ЛЮТИЙ 2012 цювати стало неможливо і я звільнився. Та у житті випадок відіграє визначальну роль. У міському суді я дізнався, що в управлінні залізниці шукають юриста. Так і познай� омився з Петром Кривоносом. Мене взяли помічником, потім працював начальником секретаріату, згодом – начальником юри� дичного відділу Південно�Західної залізни� ці. Петро Федорович сприяв тому, щоб я отримав квартиру в Києві. Іван Салтовський приймає екзамен – Як Ви стали викладачем? – Коли вже був кандидатом наук, мене запросили у Київській філіал Харківського інституту інженерів залізничного транспор� ту. Там спочатку працював старшим викла� дачем, потім – доцентом. Трапилось так, що мій знайомий Іван Середа, полковник у відставці, працював на кафедрі правознав� ства в Університеті імені М. П. Драгоманова і просто запросив у гості. Тут я познайомив� ся із завідувачем кафедри Володимиром Пастуховим, який запропонував викладати. З 1994 р. я працюю доцентом у Драгома� новському університеті на кафедрі право� знавства. Володимир Павлович пішов прац� ювати в інший вищий навчальний заклад, певний час завідувачем кафедри була Ірина Омельченко, а потім директор Інституту політології та права Богдан Андрусишин запропонував очолити її мені. Колектив кафедри правознавства – Де сьогодні може працювати дипломований випускник4правник? – В умовах ринкової економіки можли� вість застосувати свої знання широкі. У радянський час було набагато складніше. Коли я навчався, то була проблема з пере� виробництвом юристів. Тоді з потоку відраховували близько ста студентів. Сьо� годні наявність юридичної освіти має зовсім інше значення. Вона вимагає чіткості і орга� нізованості. Крім того, нині більш широкі можливості для працевлаштування. Якщо маєш гарну фахову підготовку, то можна реалізуватись у різних сферах: чи то вироб� ництво, чи викладання. – У дисертаційній роботі ви дослі4 джували проблематику дисципліни ще за радянських часів, а як би ви охаракте4 ризували сьогоднішню ситуацію? Петро Федорович Кривонос – радянський державний діяч, залізнич� ник, один з ініціаторів виробничого змагання на залізничному транспорті, начальник Південно�Західної залізниці, Герой Соціалістичної Праці. – Проблема дисципліни є завжди. Сьо� годні правильніше говорити про дисциплі� нованість і самодисципліну. Коли у людини сформовані ці якості, то вона ніколи не дозволить собі зайвого. Певен, що дисци� плінована особистість може багато чого досягти. Організованість і цілеспрямова� ність допомагають у житті. Мабуть, якби я не сповідував ці принципи, то не отримав би три вищі освіти та не захистив дисертацію. Хоч і складно було водночас працювати і писати дисертацію. Та коли я показав диплом кандидата наук Петру Кривоносу, то він здивувався, але в той же час щиро запи� шався. – Ваші студенти дисципліновані? – Я не мирюся з недисциплінованістю, і молодь про це знає. Взагалі вважаю, що як людина себе продемонструє, так до неї і поставляться. Це стосується усіх – як сту� дентів, так і викладачів. Ми ж навчаємо юристів, а людина цього фаху завжди повинна бути прикладом у всьому. Пишаю� ся, що серед моїх студентів є ті, які захисти� ли дисертацію, стали завідувачами кафедр, два – депутатами Верховної Ради України. – Що б Ви повернули у нинішню систему освіти з радянського часу? – Загалом моя основна частина життя пройшла саме в тій системі. Освіта того часу набула високого рівня, підготовка була ґрунтовною. Варто чимало позитивного запозичити. Наприклад, професіоналізм, відданість, людяність. Сьогодні, на жаль, деякі приходять лише за дипломом, а треба прямувати за знаннями. Френсіс Бекон стверджував, що знання – сила. Перефра� зовуючи відому українську народну пісню, скажу, що хто безсилий, той безкрилий. А ви ж молоді і маєте літати! – Які поради Ви можете дати моло4 ді? – Якщо щось обираєте, то потрібно працювати над цим, вивчити специфіку того, чого хотіли досягнути, і працювати з повною віддачею. Також головним є відчут� тя того, що це ваше. – Чи здійснились Ваші мрії? – З дитинства я мріяв про незалежність України. Завжди спілкувався і листувався українською мовою. Моя дружина – вчи� телька української мови, нею ж говорять діти й онуки. Тому вважаю, що моя мрія збу� лась. – Ваші побажання читачам газети. – Бажаю здоров’я, щастя, сімейного благополуччя, цілеспрямованості, любові до Батьківщини. Молоді особливо побажаю одружуватися тільки через кохання. Також побажаю впевненості. У мене в молодості нічого не було, та я був певний, що заро� блю. Так і сталося. Спілкувався Сергій РУСАКОВ Фото Юлії КАПШУЧЕНКО НЕЩОДАВНО побачила світ уні� кальна книга, підготовлена за редак� цією директора Інституту корекцій� ної педагогіки та психології, акаде� міка Віктора Синьова і директора Науково�методичного центру інклю� зивної освіти НПУ імені М. П. Драго� манова, академіка Віталія Бонда� ря. Видання отримало назву “Дефектологічний словник”. Після опублікованого у 2003 р. першого в Україні навчального посібника “Спе� ціальна педагогіка. Понятійно�тер� мінологічний словник”, що викликав неабиякий інтерес у читачів, тираж цьогорічного видання складає 2 000 примірників. Словник побудовано за довід� ково�тлумачним принципом, що дає змогу читачеві у стислій формі і вод� ночас ґрунтовно познайомитись з термінами і поняттями, які стосують� ся традиційних підходів до навчання і виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку. З ура� хуванням сучасних тенденцій в осві� ті до словника уведено нові поняття, що розкривають особливості органі� зації навчального процесу з дітьми, які мають порушення психофізично� го розвитку, у загальноосвітньому навчально�виховному закладі за місцем проживання. Словник розрахований на численну аудиторію: учителів загальноосвітніх і спеціальних нав� чальних закладів, практичних психо� логів, працівників соціальних служб, науковців, аспірантів, студентів, батьків дітей з проблемами у розвитку, усіх, кому не байдужа доля таких дітей. НАЙКРАЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК У загальноуніверситетському конкурсі на найкращий навчальний посібник перемогла праця завідува� ча кафедри історії України, профе� сора В. Й. Борисенка та доцента кафедри історії України С. О. Візер “Державотворчі та національно�ду� ховні процеси в Україні першої половини XVII ст.”. У цьому навчальному посібни� ку всебічно аналізуються особли� вості державотворчих та націо� нально�духовних процесів в Україні першої половини XVII ст. Розгляда� ються зміни в менталітеті українсь� кого суспільства, спричинені утво� ренням нової церкви – уніатської. Проаналізовано головні аспекти обґрунтування концепції правосла� вних полемістів та практичні заходи по відстоювання права їх митропо� лії на незалежне існування. Показа� но основні моменти становлення уніатської церкви у вказаний період. 5 �Навчання Репортаж КУЛЬТУРО4 ЛОГІЧНА ПРАКТИКА З цього навчального року з ініціативи ректора університету академіка Віктора Андрущенка в нашому університеті з’яви4 лась культурологічна прак4 тика для студентів. Її про4 водять кафедра етики і естетики та кафедра куль4 турології. Розміщуємо вра4 ження студентів Фізико4 математичного інституту про практику та мистецтво загалом. Матеріали підго4 тувала Юлія КРАВЧЕНКО. Вікторія ТИТУЛА, студентка ФІА, 23 гр. Під час культуроло� гічної прак� тики я відвідала багато ціка� вих місць, побачила значну кількість культурних і архітек� турних пам’яток міста Києва. В програму нашої практики увійшли екскурсії вулицями Києва, музеї, театри, вистав� ки. Я побачила архітектурні, історичні пам’ятки нашої культури від давніх часів аж до сьогодення. Кожна екскурсія відрізняється чимось своїм особливим і не менш захо� плюючим. Хоча вони різні, але дуже вражаючі і цікаві. Тетяна ЛУК’ЯНЧУК, студентка ФІА, 22 гр. Що таке історія українсь� кої культури? Одразу важко пояснити (так само як і зрозу� міти). Це треба відчути, а зго� дом і усвідомити. В цьому мені допомогла культуроло� гічна практика. Під час культурологічної практики ми відвідували бага� то історичних та культурних пам’яток, що стало для мене не лише гарним початком піз� нання культурного розмаїття світу, а й власного духовного збагачення. Віра РИБАЛКО, студентка ФІА, 21 гр. Я дуже задоволена тим, що в цьому році ввели у навчальний план куль� турологічну практику. На мою думку, ця ідея є дуже вдалою, адже багато хто зі студентів, проживши в Києві вже більше року, жодного разу не був у театрі чи опері. За цей корот� кий проміжок часу, який нам відводився для культурологіч� ної практики, ми мали змогу відвідати різноманітні куль� турні заходи, музеї, театри, познайомитися з культурни� ми пам’ятками. 6 ВИСТАВКА НА ЧЕСТЬ ЮВІЛЕЮ Олександр Красноголовець – добре відома постать у нашому університеті. Олександр Сергійович є автором пам’ят� ника М. П. Драгоманову, портретних обра� зів найвидатніших педагогів Європи, величних барельєфних зображень Михай� ла Драгоманова у вестибюлях універси� тетських корпусів, портретів наших зна� менитих випускників та викладачів для університетського музею, пам’ятного знаку Миколі Мозговому для музею його імені та багатьох інших творів. Нещодавно, 6�го грудня 2011 р., в день 60�річного ювілею відомого майстра скульпту� ри, доцента кафедри образотворчого мистец� тва Олександра Красноголовця у двох залах музею Гетьманства (вул. Спаська, 16�б) відбу� лось відкриття його персональної виставки. Слова вітання з побажаннями міцного здоров’я та подальших творчих успіхів виголосила дирек� тор музею Галина Ярова. Привітання від ректо� рату Драгомановського університету, директора Інституту педагогіки та психології, членів трудо� вого коллективу кафедри образотворчого мистецтва висловила завідувачка кафедри, про� фесор Олена Шевнюк. Ювіляра вітали колеги, друзі, студенти, співробітники музею. Конкретизуючи зображення, насправді бачимо молодого чоловіка в довгому, аж до землі, одязі з накидкою на плечах, який йде величавою ходою вперед. Права рука опущена вниз і відве� дена, трохи граційно, по�барочному, від тіла. Ліва рука зігнута в лікті перед собою на рівні гру� дей і тримає розгорнуту книгу, яка нагадує птаха. У композиційному рішенні спресована квінтесенція образу мандрівного філософа, основними постулатами якого були уявлення про те, що освіта робить людину вільною, дає можливість займатись “сродним трудом”, який не втомлює, а приносить насолоду і, нарешті, всім пам’ятне: “Світ ловив мене, та не впіймав”, що означає – не дати матеріальній стороні життя уярмити себе тощо. Твір безумовно достойний втілення! Пам’ятник Михайлові Драгоманову для міста Гадяча, місця його народження, скульптор уявляє, судячи з ескізу, виконаним у класичній манері. Високочолий чоловік з густою бородою сидить на лаві, притримуючи лівою рукою запис� ну книжку, а пальці його правиці затисли олівець. Знайомі риси обличчя передають стан глибоких роздумів. Його душу ятрила важка доля рідного народу. Він горів бажанням допомогти, розра� дити, вивести поневолений люд на світлу путь, розставити на ній дороговкази. Саме це ми про� читуємо у представленому ескізі. Створений образ переконливий та захоплює глядача своєю щирістю і душевною теплотою. Побажаємо удачі в реалізації і цього твору. Варто додати, що Олександр Красноголовець вніс чи не найбіль� ший вклад у розробку скульптурного образу Михайла Драгоманова, отож, як кажуть, “йому і карти в руки”. Ескіз пам’ятника Григорію Сковороді Розглядаючи представлені скульптурні твори, помічаємо, що Олександр Сергійович має тягу не лише до портретних зображень, а володіє справді широким творчим діапазоном. Тут ми помітили декілька власне монументаль� них творів, різноманітних за жанром і стилем. Серед них виділяються, зокрема, ескізні проек� ти пам’ятників Тарасу Шевченку, Григорію Ско� вороді, Михайлу Драгоманову, молодому Олек� сандру Довженку та іншим видатним людям минулого. Ескіз пам’ятника Григорію Сковороді роз� рахований стояти на значному підвищенні та відкритому просторі. Таке місце знайдено біля села Чорнухи – на батьківщині філософа. Ескіз монумента має складну динаміку. Уповільнений рух від землі йде граневими згинами основи�ко� лони, наростає і на межі плечового поясу розлі� тається ліворуч та праворуч, утворюючи крила. Ювілей Привітання колег Зупиняють свої погляди відвідувачі на ескіз� ному проекті скульптурної групи для фонтану, який автор пропонує встановити перед гумані� тарним корпусом нашого університету. Це видовжена циліндрична форма, увінчана чашею, в якій на прямокутному підвищенні сидить моло� да дівчина з крилами за плечима, а біля своїх вуст тримає сопілку. Це, мабуть, алего� ричний образ творчого нат� хнення, яке необхідне кожній людині: і художни� ку, і авіаконструк� Композиція тору, і будь�кому “Михайло Драгоманов іншому. Саме про та Леся Українка” такі майбутні про� фесії мріють діти, які зображені навколо ангельської діви. Це зображення та шум води фонтану могли б створити гармонійний ансамбль, приємний для вуха і я ока. А спекот� ного літа – зволожений озон для наших легенів. Рухаючись музейною залою, бачимо стан� кову композицію значних розмірів, мабуть, метрової висоти, означену назвою “Михайло Драгоманов з племінницею Лесею Українкою”. Засобами скульптури розкрита одна зі сторінок героїчного життя двох яскравих постатей укра� їнської духовної еліти: видатного політичного діяча і відомої поетеси, які вперше зустрілися в далекій Болгарії, на землі еміграції змушеного емігрувати “дядька Михайла”. Переконані: цій роботі місце в залі музею НПУ імені М. П. Драго� манова як важливому і цінному експонату. Композиційним центром зали, що знахо� диться праворуч, безперечно є портрет, точніше – велика голова на циліндричній підставці під назвою “Батько”. Високу майстерність та неаби� який талант потрібно мати, щоб можна було так проникливо передати внутрішній світ людини. У цій роботі відчувається вплив, вірніше – манера виконання, які були властиві ранньому Огюстові Родену: емоційний обхват форми, межуючий з нетерпінням надшвидкого завершення пере� можного бою при обов’язковому точному попа� данні у ціль. Вибачайте за військову терміноло� гію, але так має бути дохідливіше. Справді, робота вражає наповненністю думки і живих почуттів, закарбованих у формі раз і назавжди… Представлені на виставці також зразки жіночої пластики. Так би мовити, майстер віддав належ� не оспівуванню жіночої краси в роботах під наз� вами “Оголена”, “Юнка”, “Прадавня терапія”, “Жіночий торс”. Вони по�своєму цікаві і збагачу� ють загальну експозицію елементом чуттєвості та шарму. Та звичайно, про все не розказати. Як кажуть: краще раз побачити, ніж десять разів почути. На завершення цього короткого репор� тажу з виставки від душі, щиро, хочеться поба� жати нашому колезі і старшому товаришу по художньому цеху міцного здоров’я на довгі роки, плідної творчої праці! Колектив кафедри образотворчого мистецтва ЦЕ ВСЕ ПРО ВАС! ВІТАЄМО З ЮВІЛЕЄМ, Вален� тино Сергіївно! Це все про Вас: кандидат хімічних наук, доцент, завідувач кафедри хімії НПУ імені М. П. Драгоманова, один із фун� даторів сучасної української хімічної термінології і номенкла� тури органічних сполук, високо� класний фахівець у галузі органіч� ної хімії, науковий керівник, тала� новитий педагог, автор багатьох наукових праць і навчально�мето� дичних посібників, чуйна і добра людина. А ще зі студентських анкет: щира, доброзичлива, справедлива, вимоглива, розум� на, шанована, креативна, віддана своїй професії, мила... Починалось все в Дубно – в одному з найстаріших міст України з багатою історією, славними легендами, Магдебурзьким правом, мальовничими краєвидами. Саме тут проходить дитинство, сповне� не любов’ю, теплом батьківської хати, добротою і турботою, морем квітів і книг. Маленька дівчинка, яка дивувала батьків прагненням до знань, бажанням відкривати нове, серйозним і вдумливим ставлен� ням до навколишнього світу. І ще перший найкращий Учитель, який не просто навчав, а сіяв оте вічне і добре. З дитинства на все життя залишилось усвідомлення того, що добро і любов – не вчинок, а спосіб життя. Після закінчення школи – непростий вибір майбутньої професії. Непростий, бо легко підкорювались і манили вершини знань як природничих, так і гуманітарних наук. І от вчорашня випу� скниця, золота медалістка – студентка хімічного факультету Київ� ського національного університету імені Т. Г. Шевченка. Впродовж п’яти років захоплює світ хімії, активне студентське життя, перші наукові дослідження. В усьому – наполегливість, самовідданість, порядність. Саме тому трудова діяльність після закінчення універ� ситету розпочинається на кафедрі органічної хімії того ж універси� тету. І знову на життєвому шляху Учитель – віце�президент Академії наук України, академік Федір Семенович Бабічев. Талановитий нау� ковець і організатор науки, прекрасна людина, він виховав і сфор� мував не одного справжнього професіонала�хіміка. Під його керів� ництвом Валентина Сергіївна Толмачова здобула звання кандидата хімічних наук, виконавши дисертаційне дослідженення на тему “Замі� щені і гетарилконденсовані 1,3,3�триметил�2�метилен і 1,2,3,3� тетраметиліндоліни та барвники на їх основі”. Звучить непросто, а скільки праці, наукової винахідливості, творчого натхнення необхідно було проявити для досягнення поставленої мети! Здавалось, що жит� тєвий шлях вже визначено. Але доля розпорядилась інакше: хімік за покликанням, сьогодні Ви реалізуєте свою мету в сотнях сердець майбутніх учителів. Ви відкриваєте перед студентами НПУ імені М. П. Драгоманова безмежні горизонти хімічної науки, органічної хімії. Ви вчите їх цінити і розуміти силу знань, допомагаєте їм саморе� алізуватись. Тож невипадково, що серед Ваших учнів – Ваші послі� довники: прекрасні молоді педагоги, аспіранти, науковці, кандидати наук. У НПУ імені М. П. Драгоманова розкрився ще один Ваш талант – талант керівника. Навколо себе Ви згуртували однодумців, які під Вашим керівництвом на кафедрі хімії реалізують цікаві проекти, роз� вивають нові напрямки у вищій хімічній педагогічній освіті. Варто зга� дати розробки з сучасної термінології та номенклатури органічних сполук, які впроваджені у навчальний процес ЗНЗ і ВНЗ; співпрацю з міжнароними громадськии організаціями у галузі хімічної безпеки. І разом з тим, “над віражами карколомних трас Ви тільки жінка з кри� лами Ікара” і дома Вас чекають рідні і близькі. Шановна Валентино Сергіївно, Учителю! Хоча “життя жене свою вузькоколійку”, та “хто ж збагне душі людської вік”? Тому щиро зичи� мо Вам молодого запалу, міцного здоров’я, сімейного затишку, добробуту і, звичайно, нових творчих злетів, довгих років плідної праці на педагогічній ниві. Колектив кафедри хімії ЛЮТИЙ 2012 �Студентська наука Конкурс есеїв до Всесвітнього дня філософії СЬОГОДНІ вдосконалились форми навчання, видозмінились методи, виникли нові технології, але принципи та завдання підготовки молодих філософів лишаються незмінними. Сьогодні так само важливо підготувати молодих людей, які зможуть добре опановувати зміст, розуміти зв’язки, бути здатними до конструктивних узагальнень, вміти передбачати тенденції та легко уникати помилок і непорозумінь. Тому вже другий рік газета “Педагогічні кадри” розміщує на своїх шпальтах тексти переможців конкурсу есеїв до Всесвітнього дня філософії. Цього ж року організатори конкурсу навіть упровадили номінацію “Симпатії газети”. Проводили конкурс Інститут філософської освіти і науки НПУ імені М. П. Драгоманова спільно з філософським факультетом КНУ імені Тараса Шевченка та за підтримки “Центру практичної філософії”. Студенти І�IV курсів філософських відділень висловили свої думки щодо долі і призначення філософії у ХХІ столітті (найпопулярніша тема серед учасників – “Навіщо займатись філософією у ХХІ столітті?”). Роботи оцінювались за чотирма критеріями: відповідність темі, змістовність та аргументованість, оригінальність, грамотність. До складу журі та Оргкомітету увійшли провідні викладачі з філософії і студенти. Від філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Сергій Руденко – кандидат філософських наук (заступник декана факультету), Михайло Бойченко – кандидат філософських наук (кафедра філософії), Ірина Фенно – кандидат філософських наук (кафедра релігієзнавства), Олександра Гончарова – студентка, голова НТСА Факультету. Від Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова: Віталій Хромець – кандидат філософських наук (заступник директора інституту), Тетяна Глушко – кандидат філософських наук (кафедра філософії), Наталія Савранська – кандидат філософських наук (кафедра етики та естетики), Марійка Розпутна – студентка, голова СНТ інституту. Секретарем Оргкомітету конкурсу став аспірант Антон Дробович (кафедра філософської антропології ІФОН НПУ імені М. П. Драгоманова). Вашій увазі пропонуються тексти переможців конкурсу. Краща робота за версією “Педагогічних кадрів” Переможець конкурсу есе “ЧАС ГОВОРИТИ, А НЕ ЦИТУВАТИ…” У ХХI столітті заняття філософією має подвійну природу. З одного боку, є безліч новоявлених “філософів�вчених”, які займаються лише тим, що цитують своїх попередників, намагаються критикою визнаних Андрій авторитетів здобути собі ім’я, яке СИРОВЕЦЬ, надалі стане для них таким собі студент ІІІ курсу захистом від згубного подиху КНУ імені забуття або радше рекламою Т. Шевченка наступних робіт цих авторів, які частенько є чистої води графоманством чи, що навіть гірше, проявом писаризму. Ну не можуть наші філософи�псевдонауковці обійтись без того, щоб не займатися рекомпіляцією уривків із текстів (в основному маловідомих) визнаних авторів, так би мовити, не видавати реферат багатьох джерел за свою власну унікальну “концепцію”, що виражає “виключно” ідеї автора цієї концепції. Також є “діячі”, які роблять собі кар’єру на негативній критиці авторів, що висвітлювали певну проблему, але мали неідеальну чи неструнку концепцію у її потрактуванні. Ви багато бачили робіт, що доповнювали б думки попередників, а не нівелювали, здебільшого штучно, ці думки, шукаючи не шлях до ідеалу, вдосконалення оригінальної концепції попередника, але шукаючи шлях на науковий олімп, з якого зручніше судити про інших та їхні філософські концепції? Ви мені вибачте, але список використаних джерел на більш ніж двісті одиниць на тридцяти сторінках роботи – це просто нахабство, беручи до уваги, що хоча б один раз, але автор має згадати кожне джерело у своїй праці. Ось і виходить, що або людина, вибачте мені за жаргон, просто займається плагіатом, або поливає брудом ідеї інших авторів, бо серед 200 джерел, використаних для написання 30 сторінок, я не знаходжу місця для авторської оригінальності і свіжості. Але є й інший шлях – шлях пошуку своєї істини у цьому світі. Я впевнений, що знайдеться чимало людей, яким є що сказати сучасному людству, які зможуть багато чого привнести у розвиток сучасної цивілізації та культури. Сучасне семимільярдне населення нашої планети потребує свіжих ідей: як найефективніше організувати наше життя; як “розставити все по поличках” таким чином, щоб нікому не було ні затісно, ні самотньо. Час говорити, а не цитувати; час діяти, а не оцінювати діяльність інших; час для того, щоб філософія стала не тільки любов’ю до мудрості інших, але й мудрою любов’ю до інших. Філософія повинна шукати сенс життя, який постійно змінюється ззовні, але його есенція незмінна. Поки ми не знайдемо цю есенцію, поки хоча б одна людина буде нещаслива у цьому світі, філософи не можуть вважати справу зробленою. Справжнє завдання філософії – це пошук істини, ідеалу, пошук самого себе в інших, у загальній духовності та гармонії людства, бо тіло страждає через нездоровий дух, а без філософських пошуків себе дух нівелюється. Допоки є хоча б одна нещаслива людина, про гармонію у людському існуванні не може навіть іти мови… Спортивне життя КУБОК РЕКТОРА ЗНОВУ В ІСТОРИКІВ НЕЩОДАВНО у спорткомплексі НПУ імені М. П. Драгоманова відбувся фінальний матч на “Кубок ректора” з футболу. Повболівати за університетські команди прий� шли визначні особистості вишу і міста Києва, серед яких і заслужений майстер спорту СРСР, заслуже� ний тренер України та завідувач кафедри футболу НПУ Олексій Михайличенко. Футболіст побажав командам впевненої перемоги та драматичної гри. Уже традиційно змагання відкрив ректор уні� верситету Віктор Андрущенко. Він звернувся до глядачів з найкращими побажаннями: “Україна стає футбольною ареною Європи. Особливо ж при! ємно, що Драгомановський університет посідає провідне місце серед навчальних закладів, що популяризують цей вид спорту у молодіжному середовищі”. вали їхні директори – Віталій Покась і Олександр Сушко. Упродовж двох таймів спостерігалася запекла боротьба між командами. Перший м’яч опинився у воротах істориків. У їхніх же конкурентів засяяла зірка надії на перемогу. Проте наступні три голи природничо�географічному Інституту докорінно змінили ситуацію. На останніх хвилинах, прагнучи зрівняти рахунок, ІПГО забивають останній м’яч, але на результат гри це мало вплинуло. Матч завершився з рахунком 3:2 на користь істориків. Вже вчетверте цей інститут виборює перемогу. Ще одним сюрпризом для присутніх стала й прем’єра пісні радника Прем’єр�міністра України, академіка АПН України та співголови Наглядової Ради Драгомановського вишу Анатолія Толстоу� хова. І мелодія, і слова твору, написаного до Євро� 2012, чудово відтворювали атмосферу студентсь� кого матчу. Цьогоріч на поле поборотися за “Кубок ректо� ра” вийшли команди Інститутів природничо�гео� графічної та історичної освіти. За них гучно вболі� ЛЮТИЙ 2012 ТАКЕ ФОРМУЛЮВАННЯ питання, на мою думку, є ніби пошуком виправдання для заняття філософією, спробою надати роздумам філософа додаткової важливості, або ж навіть “світорятівної необхід� Олександр ності”. Відбувається певна спекуляція людськи� ЗІНЧЕНКО, ми цінностями, як�от сенс, істина, свобода. Усе студент це є зазделегідь невдячною працею. НПУ імені Для будь�якого мислителя має бути єди� ний критерій цінності його роздумів – це пошук М. П. Драгоманова істини. Якщо він ставить перед собою питання, то в першу чергу повинен звертати увагу на способи його вирішення, а вже потім замислюватися про його значимість: “навіщо цим займати� ся”, “кому це потрібно у ХХІ столітті” або “кому це буде потрібно у ХХІІ столітті”. Проте дехто може поцікавитись, а чи дійсно філософія займається пошуком істини? У наш час вона наче стала вмістилищем питань, відпо� віді на котрі мають розмитий та нечіткий характер, або ж взагалі відсут� ні. З “любові до мудрості” та пошуку істини вона перетворюється у “любов до свого світогляду” та глибокодумне мовчання... За моїми спостереженнями, філософія як наука тоне у середовищі плюралізму та релятивізму. Отримавши суспільну псевдоповагу до думки кожного, ми тим самим відтіснили повагу до істини як такої. Питання залишаються без відповіді, а кожен – при своїй “любові до мудрості”. Звідси виникає принцип: мислитель має не тільки ставити перед собою проблемні питання, але й чесно шукати на них конкретну відпо� відь. Адже без першого не може існувати друге, а без другого втрачає свій сенс перше. Тут варто згадати слова видатного філософа�екзи� стенціаліста Альбера Камю: “Давні філософи міркували набагато біль! ше, ніж читали. Книгодрукування все змінило. Тепер читають більше, ніж роздумують. Замість філософії у нас одні коментарі. Саме це має на увазі Жільсон, коли говорить, що на зміну епохи філософів, які займали! ся філософією, прийшли професори філософії, що займаються філосо! фами. Дійшло до того, що сьогодні філософський трактат, в якому не посилаються на жодні авторитети, що не підкріплений цитатами і коментарями, ніхто не сприйняв би серйозно”. Узагальнивши вищезазначене, можна зробити висновок, що філо� соф у своїх пошуках істини не мусить обґрунтовувати їх актуальність чи значимість, бо акцентуючи на цьому увагу, він займається зайвою та марною працею. Істина є самоцінною. Також він не мусить тішитись лише самою постановкою питання, приміряючи на себе образ статуї “Мислитель”. Філософ має рухатись до істини, прагнути надавати від� повіді. Турнір ЛЮБОВ ДО ШАХІВ По завершенні гри почесні гості нагородили всіх гравців медалями. Кращим нападаючим було обрано Максима Петренка, студента ІПГО, а захи� сником – Андрія Андреєва (студента Інституту історичної освіти). Чергову перемогу поспіль святкують історики. Тренер національної збірної молодіжної команди України Олексій Михайличенко пообіцяв за умови виборення п’ятого кубка залишити його у пере� можців “назавжди”. Футболіст заявив: “Не знаю щодо України, але драгомановці до Євро!2012 готові”. НЕЩОДАВНО відбувся шаховий турнір на Кубок рек� тора. У турнірі взяли участь 16 збірних, тому змагання проводили у кілька турів і етапів. Кожна команда скла� далася з чотирьох осіб за формулою “три чоловіки, одна жінка”. Змагання урочисто від� крив ректор Віктор Андру� щенко, який наголосив, що ця подія розпочинає новий етап розвитку шахової майстерності серед студентів, викладачів та співробітників універ� ситету. І хочеться вірити, що з часом наші команди шахістів заявлять про себе не лише на всеукраїнському, але і на світовому рівні. Адже сьогодні в Україні цьому виду спорту приділяється серйозна увага. Президент України Віктор Янукович рекомендував ввести в програми середньої та вищої школи факультативні заняття з шахів, щоб наші діти розвивали свої інтелек� туальні здібності, як це зробили у Вірменії у 2011 р. Віднині щорічно в Укра� їні 20�го липня буде відзначатися День шахіста. Переможці шахового турніру визначилися після тривалих шахових баталій. За третє призове місце змагалися команди Інституту гумані� тарно�технічної освіти та Інституту інформатики, але перемогу отри� мали перші. Друге місце – у команди Інституту фізичного виховання та спорту. Перше місце виборола збірна команда ректорату, в яку увійшли викладачі університету та запрошені гості. У складі команди ректорату були заявлені: Віктор Андрущенко, Ярослав Яцків, Петро Толочко, Володи� мир Ярошовець, Анатолій Ручка, Володимир Савельєв, Марія Плющ. До нових баталій на шаховому горизонті в 2012 році! Аліна ІГНАТЮК Леонід ДРОБОТ Прем’єра пісні Анатолія Толстоухова Віктор Андрущенко “Україна стає футбольною ареною Європи” “МИСЛИТЕЛЬ МАЄ ШУКАТИ ВІДПОВІДЬ” 7 �Слово головного редактора НАШ УНІВЕРСИТЕТ – ЦЕ ТИСЯЧІ ЦІКАВИХ ЛЮДЕЙ НАБИРАЄ обертів конкурс авторських робіт “Дотиком пера”. На редакційну електрон� ну пошту надходить велика кіль� кість студентських робіт. Та хочемо звернути увагу всіх, хто вже надіслав тексти чи планує це зробити найближчим часом, що конкурс передбачає не лише поезію та прозу, але й інші авторські роботи – статті, репортажі, наукові розвідки, фотографії. Сьогодні в газеті бракує молодіжного голосу про університет, який сповнений студентською наснагою і нови� ми віяннями. Переконані, що конкурс “Дотиком пера” може стати початком для творчої, журна� лістської, громадської роботи кожного. Віримо, що завдяки цьому студенти зможуть сміли� во заявити про себе на весь уні� верситет. Для цього потрібно поєднати свої нестандартні ідеї з наявним талантом, знайти час та реалізувати задумане. Радимо всім потенційним конкурсантам брати в руки фотоапарат, диктофон і виру� шати коридорами університету у пошуках того, що зможе вам забезпечити призове місце в конкурсі. Спробуйте втілити свої кре� ативні ідеї та стати “рупором” студентського життя – пору� шуйте теми, що хвилюють молодь, не бійтесь різносто� ронності позицій і думок, шукайте відповіді на запитання, що турбують ваших одногруп� ників, сусідів, колег. Нагадаємо, що призовий фонд конкурсу складає 2 300 грн. Оприлюд� нення результатів і нагороджен� ня переможців конкурсу відбу� деться наприкінці травня цього року. Також редакція приносить вибачення за затримку інтерв’ю з викладачами щодо соціальних мереж. У найближчих номерах часопису воно буде опублікова� не. Також незабаром на читачів чекає фотопроект “Близнята університету” та інтерв’ю з відо� мими постатями НПУ і осві� тянської галузі загалом. Наш університет – це тисячі цікавих людей: творчо обдаро� вані студенти, які отримують вищу освіту в самому серці сто� лиці України, досвідчені, мудрі викладачі. Кожен з них має свою точку зору. Вона варта уваги й того, щоб її почули інші. Тому розмови з цікавими поста� тями нашого університету лише починають знаходити своє місце на шпальтах газети. До речі, гарна ідея для потенційних авторів газети. Чому б не пода� ти на конкурс “Дотиком пера” інтерв’ю з тими, кого ви вважа� єте гідним прикладом? Творімо газету разом! З повагою, Сергій РУСАКОВ Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 14 лютого – День усіх закоханих Конкурс К О Х @ Н Н Я . C O M ЧАСТО його порівнюють зі спалахом. Немов одного дня щось зриває завіси з твоєї душі й освітлює все пломенистими кольорами спектру життя. Стаєш чутливим: відчуваєш кожен порух усмішки людини, яка захопила твоє дихання у полон та змусила його рухатися в такт зі своїм. Усе, що існує за вікном, перетворюється на величезне диво людського буття: галас авто� стради – наче довершена симфонія Вагнера, а звичайні калюжі брудної води схожі на дзерка� ла, у яких відбивається небо. Дивуєшся своїм реакціям: відчуваєш раптове стискання у грудях або неконтрольований при� лив печалі, коли на радіо зву� чить чуттєва пісня. А раніше ж ти слухав лише вечірні нови� ни… Часто його порівнюють зі спалахом. Воно захоплює, надихає, обеззброює. Воно має тисячі ймень, сотні кон� фігурацій… Суть одна ж: коли у твою свідомість вривається кохання, світ перевертається догори дриґом й умить втрачає всі точки опори. Правила логіки стають паралогізмами, й висунуті раніше тобою твердження піддаються спростуванню. Навіть закон земного тяжіння “за Ньютоном” перетво� рюється на закон тяжіння до спорідненої душі “� за Коельйо”. І так мільйони років від сотворіння світу сього до моменту, коли любов стає невід’ємною частиною тебе, вривається у твою буденність. Сучасні досягнення людського розуму вра� жають: ракети в космосі, ембріони в пробірках, поцілунки через веб�камеру. Разом з еволюцією науки еволюціонує й кохання. З пропахлих осін� нім листям парків та оповитих мріями скверів воно перекочувало до Інтернет�мереж. Нині “всесвітня павутина” перетворилася з інформа� ційного носія на заплутаний алгоритм передачі людських почуттів: сум, сміх, радість, любов. Ба навіть більше: нестримне кохання там можна побачити частіше, аніж на міських вулицях. Кон� такт, Facebook, Twitter щовечора стають місцем зустрічі тисяч людей, у тому числі й закоханих. Може, це й на краще? Інтернет дає розкутість, лише там ми можемо вільно говорити про влас� ні симпатії, бажання. Та треба зауважити, що ця тепер уже невід’ємна частина життя людей має свою затемнену сторону. Адже ніхто не може бути певний того, що подібні почуття справжні. Хто може з упевненістю сказати, що поцілунок, який у мережі має таку форму, як :�*, є щирим? Або ж коли ти відправляєш людині на електрон� ну пошту сакралізовані за тисячі років слова “Я тебе кохаю”, де гарантія, що вона зараз не сидить з саркастич� ною посмішкою і не пише у відповідь: “Я тебе теж…”? Хитка позиція, хоча… Тижневики раз у раз рясніють повідомленнями про щасливе подружжя, яке знайшло тиху пристань влас� них почуттів саме в мережі. “А все починалося зі звичайного “Привіт!”, доповненого смайлом”, – люблять згадувати вони. Діти, собака, сімейний затишок… Дивлячись на подібну ідилію, мимо� волі починаєш замислюватися: “А яка, по суті, різниця, де вони знайшли свою споріднену душу: на сонному кіносеансі або на іншому кінці з’єднання власного модему? Вони ж разом, а інше – лише деталі, що не змінюють суті…”. Любов… Можливо, краще нехай вона буде щирою оnline, аніж зрадливою поза віртуальні� стю? Можливо… Кохання має тисячі імен, сотні конфігурацій. Лише від нас залежить, яким воно буде, як саме воно постукає одного дня до нашої душі. Його часто порівнюють зі спалахом. Головне, аби це так і не залишився лише спалах від монітора… “ДОТИКОМ ПЕРА” ГАЗЕТА “Педагогічні кадри” нагадує читачам про проведення загальноу� ніверситетського конкурсу “Дотиком пера” на кращу авторську роботу, що буде опублікована в газеті. За підсумками конкурсу пере� можці будуть нагороджені трьома преміями: перше місце – 1 000 грн., друге – 800 грн., третє – 500 грн. Для участі в конкурсі пот� рібно бути студентом або аспірантом нашого універси� тету і створити авторську роботу (стаття, репортаж, наукова розвідка, фотографія тощо). Після цього – подайте її в редакцію газети “Педаго� гічні кадри”. Зверніть увагу, що в конкурсі беруть участь лише роботи, які були чи будуть опубліковані в газеті, тому подане творіння має від� повідати концепції видання. Роботи на конкурс та запитання ви можете надси� лати на електронну скриньку gazeta@npu.edu.ua. Детальні� ше з положенням конкурсу можна ознайомитися на сайті www.npu.edu.ua у розділі “Педагогічні кадри”. Результати конкурсу будуть оприлюднені наприкін� ці навчального року. Юлія СУХЕНКО Студентська думка КОХАННЯ В РЕЖИМІ ONLINE: ЗА ЧИ ПРОТИ? LadyCat* (Буяло Катерина) Коли люди спілкуються в мережі деякий час, між ними можуть виникати почуття. Адже кохання існує не тільки фізичне, а й духовне, платонічне (наприклад, як у сонетах Петрарки). На мою думку, досить складно підтримувати серйозні стосунки протягом довгого часу. Відомо, що існує п’ять мов любові: час, допомога, приємні слова, подарунки, дотик. В Інтернеті можуть існувати лише дві мови: часу і приємних слів. Тому соціальні мережі, на мою думку, допомагають людям лише знайти одне одного, познайомитись. Але вони повинні обов’язково зустрітись у реальному житті і, якщо вони справді створені одне для одного, насолоджуватися справжнім, реальним коханням. Walh (Компанець Максим) Однозначно, за! Взагалі, середовище, де оселяється кохання, не має значення, оскільки це суто філософське питання. Єдина умова, яка потрібна для того, щоб ці віртуальні почуття стали справжнім виявом кохання, – воно має виходити за межі моніторів. Реальність ще не настільки жахлива, аби так її боятися. Задумайтеся: вас оточує саме реальність, на відміну від цифрового Всесвіту. І взагалі, якщо ви такі сміливі перед монітором, навчіться поводитися так само поряд з коханою людиною. Алекс Бінгерд (Пінчук Дмитро) Кохання та Інтернет? Я не вірю в цю штуку, мені здається, що це просто смішно. Виходить, що ми кохаємо комп’ютер, а не людину. Хіба через клавіатуру чи веб�камеру можна доторкнутися до людини? Прошепотіти їй щось на вушко? Не смішіть. Yukiko (Андрієнко Катерина) У наш час нерідко можна зустріти своє кохання навіть в Інтернеті. Адже спілкуватися в мережі набагато легше. Людина Головний редактор Сергій Русаков. Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух. Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко. Фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua може приховати власні недоліки, при цьому створивши собі “ідеальний” образ. Можна сказати, що багато хто просто “вдягає маски”, приховуючи своє справжнє обличчя. Але чи можуть у такому брехливому віртуальному світі народитися справжні почуття? Особисто я вважаю, що такий варіант можливий. Хіба ж це не любов, коли твоє серце хвилюється за людиною, навіть якщо вона й на іншому кінці світу? То хіба це не справжні емоції, коли ти місця собі не знаходиш, чекаючи побачення з коханим, навіть якщо воно відбудеться у Скайпі? Спілкування віртуальне, а відчуття реальні. І може, інколи навіть сильніші та яскравіші, ніж у житті. Інтернет підігріває почуття. Тут ти у постійному очікуванні якогось дива. Чому ж тоді стосунки через монітор рідко закінчуються “together forever”? Та тому що, як і у реальному житті, хтось когось любить більше, а хтось менше; хтось щирий, а хтось прикидається; та й почуття з часом можуть зникнути, власне, як і в реальності. Просто в реальному світі, навіть коли кохання минає, ми частенько тягнемо лямку далі, за звичкою тримаємося за людину. У мережі все набагато простіше: видалив контакт – і все. У цьому сенсі відношення в Інтернеті навіть більш чесні, аніж у житті. Dr_ezhyk (Бордунов Олексій) Я вважаю, що кохання в мережі не існує. Мені здається, Інтернет – це скоріше пристосування, яке допомагає підтримувати зв’язок між закоханими. Колись це були печерні малюнки, потім листи, телеграф, телефон і, нарешті, всесвітня павутина. Але в коханні віртуальність не може бути нічим іншим, окрім засобів зв’язку. Любов – це прогулянки, побачення, квіти, а не лайки та повідомлення зі смайлами. Хоча зараз, на жаль, багато хто цього ще не розуміє. *перед дужками передує віртуальний псевдонім, яким користуються студенти Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. ЛЮТИЙ 2012 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2012 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 2 (1622) (лютий 2012 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-14 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 2 (1622) (лютий 2012 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2012. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/184 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/8a57548b2ca11afb37b6dcc43d9dc4df.pdf 805e7611e8bec7d0fa4067e81c3588c0 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/14">Педагогічні кадри. 2012 рік</a> PDF Text Text ЗАСНОВАНА У ЖОВТНІ 1929 РОКУ № 1 (1621) СІЧЕНЬ 2012 РОКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Вітаємо з новим роком! Шановні колеги, дорогі друзі! Дозвольте привітати вас з яскравими зимовими святами: Новим 2012 роком та Різдвом Христовим! Напередодні цих улюблених та очікуваних свят ми традиційно підбиваємо підсумки і будуємо плани на наступний рік. 2011 рік був для нас нелегким, але динамічним і плідним, адже наші спільні досягнення та здобутки, під" тримка освітянських реформ міжнародною спільнотою, успіхи вихованців навчальних та спортивних закла" дів, перемоги учнів і студентів у різних конкурсах та змаганнях – яскраві тому свідчення. Впевнений, що в новий рік ми входимо з гордістю та оптимізмом, адже на прапорі Міністерства осві" ти і науки, молоді та спорту було й буде лише одне гасло – “Якість освіти”. Завдяки спільним зусиллям Президента України, Парламенту, Уряду, МОНмолодьспорту, освітян, науковців, спортсменів, представників громадських організацій – усіх небайдужих до долі дітей, студентства та молоді, багато чого вже здійснено, але ще більше необхідно буде реалізувати. Маю надію, що й наступного року результати нашої з вами щоденної невтомної праці стануть надійним фундаментом для розвит" ку освіти, науки, молоді та спорту. Бажаю, щоб наші професійні досягнення стали запорукою щасливої долі кожної дитини, родини та всього народу України. Сподіваю" ся, що кожного з нас Господь винагородить за віддану працю, примножить здоров’я, благословить родинним щастям та добробутом. Зичу успіхів у навчанні й роботі, вдалих стартів та блискучих перемог, здійснення професійних планів і заповітних мрій. Нехай 2012 рік виправдає всі ваші надії та сподівання, принесе добро, радість, підтримку рідних і близьких, а новорічні свята напов" нять ваші серця світлими почуттями – віри, надії та любові. З повагою та найщиріщими вітаннями, Міністр освіти і науки, молоді та спорту Д м и т р о Та б а ч н и к Шановні студенти, викладачі, співробітники, уся велика Драгомановська родино! Щиро та сердечно вітаю вас з Новим роком і Різдвом Христовим, святами, які у пахощах ялинки та сяйві прикрас об’єднали найкращі сподівання і мрії з традицією підбивати підсум" ки й аналізувати перспективи. Завдяки вашій самовідданій праці та щирій відповідальності університет утвердився в ролі лідера педагогічної освіти України, отримав європейське виз" нання. Разом ми продовжуємо нарощувати свої інтелектуальні позиції на всеукраїнському та світовому рівні. Відтак бажаю вам доброго здоров’я, втілення в життя мудрих ідей і сміливих планів. Хай прийдешній рік принесе добробут і радість, буде багатим на любов, вірних друзів та нові успіхи на благо України! З повагою, ректор НПУ імені Михайла Драгоманова Віктор Андрущенко Конкурс “ Д О Т И К О М Університетська газета “Педагогічні кадри” і ректорат оголошує конкурс “Дотиком пера” на кращу авторську роботу, що буде опублі� кована в газеті. За підсумками конкурсу переможці будуть нагоро� джені трьома преміями: 1�е місце – 1 000 грн., 2�е – 800 грн., 3�е – 500 грн. Хто може взяти участь? Студенти та аспіранти НПУ імені М. П. Драгоманова. Що для цього зробити? Створити авторську роботу (стаття, репортаж, науко� ва розвідка, фотографія тощо) та подати в редакцію газети “Педагогічні кадри”. Зверніть увагу, що в конкурсі беруть участь лише роботи, що будуть опубліковані в газеті, тому подана робота має відповідати концепції видання. Хто оцінює роботи? Оцінює подані роботи журі, до складу якого входять: Волинка Григорій – проректор з наукової роботи НПУ імені М.П. Драгоманова, Форум П Е Р А ” голова журі; Давидюк Микола – студентський ректор; Кух Людмила – керівник прес�служби, поетеса; Погребен� ник Володимир – завідувач кафедри української літе� ратури НПУ імені М. П. Драгоманова, професор; Руса� ков Сергій – редактор газети “Педагогічні кадри”, від� повідальний секретар конкурсу; Савченко Ірина – директор Центру культури і мистецтв НПУ імені М. П. Драгоманова. Коли будуть оголошені результати? Наприкінці навчального року журі пере� глядає всі випуски газети “Педагогічні кадри” і оголошує результати. Є ще запитання? Роботи на конкурс та запитання ви можете надсилати на електронну скриньку gazeta@npu.edu.ua. Детальніше з положенням конкурсу ви можете ознайомитись на сайті www.npu.edu.ua у розділі “Педагогічні кадри”. Враження Свято мистецтва Екологічна культура в Україні 10�річчя театру “Вавилон” Ніч у бібліотеці стор. 3 стор. 4 стор. 6 �Офіційно СХВАЛЕНО ПРОЕКТ КОНЦЕПЦІЇ ГУМАНІТАРНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2020 20 грудня 2011 р. за участю Першого заступника Міністра освіти і науки, молоді та спорту Євгена Сулі� ми в Національному університеті “Юридична акаде� мія України імені Ярослава Мудрого” (м. Харків) від� булося виїзне засідання Президії Спілки ректорів вищих навчальних закладів України. Захід відкрив Президент Спілки, ректор Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський. З привітальним словом до керівників вищих навчальних закладів України звернувся Перший заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Євген Суліма. Євген Миколайович наголосив на здобутках остан� нього часу у сфері освіти і науки, зокрема, що сто� сується Закону про освіту та Національної рамки ква� ліфікацій, розповів про перспективи подальшої робо� ти за всіма напрямами освітянської галузі. З доповіддю “Про проект Концепції гуманітарного розвитку України на період до 2020 року” виступив Перший віце�президент Спілки ректорів вищих нав� чальних закладів України, ректор Національного педа� гогічного університету імені М. П. Драгоманова Вік� тор Андрущенко, зазначивши, що проект є сучасним і дуже актуальним. За словами ректора, він відріз� няється своєю логічністю, послідовністю і довершені� стю. Однак існує низка зауважень, які потребують врахування. Здебільшого це стосується архітектоніки підрозділів, соціальної адресності положень, допов� нення основних принципів, на яких базується Концеп� ція, тощо. Під час обговорення проекту виступили Перший віце�президент Національної академії правових наук Украї� ни Олександр Петришин, ректор Таврійського національ� ного університету імені В. І. Вернадського Микола Багров, ректор Національного університету “Юридична академія України імені Ярослава Мудрого” Василь Тацій, ректор Хар� ківського національного університету імені В. Н. Каразіна Віль Бакіров та інші. Їх зауваження і пропозиції стосувалися посилення у Концепції компоненту, пов’язаного з правом, екологічною культурою, соціальним захистом. Проект Концепції гуманітарного розвитку України був Вчена рада 2 Прес*служба університету Зустріч з митцями АКАДЕМІЧНІ МАНТІЇ Н А П Е Р Е Д О Д Н І Н О В О Г О РО К У 26 ГРУДНЯ 2011 р. на Вченій раді університету відбулось вручення академічних мантій відомим драгомановцям, які творять сьогодення і майбут� нє нашого вишу. Диплом Почесного професора НПУ імені М. П. Драгоманова отримала професор кафедри методики викладання української мови та літератури Тамара Стратієнко�Гримальська, диплом Заслуже� ного професора університету – Мирослав Жалдак. Історична подія для Драгомановського вишу відбулась в урочистій передноворічній атмосфері. На Вченій раді у н і в е р с и т е т у, крім членів ради, були присутні почесні гості та колеги по роботі “іменинників”, як назвав Тамару Миколаївну і Мирослава Іва� новича ректор університету Вік� тор Андрущен� ко. Музичне при� вітання профе� сорів пролунало від Національно� го академічного народного хору імені Г. Верьовки. Першою отримала академічну ман� тію і одвічну перепустку в університет народна артистка України, професор Тамара Стратієнко�Гримальська. Віктор Андрущенко у вступному слові зазначив: “Про Тамару Миколаївну можна говорити годинами, днями. Нею милуються наші студенти на посвяті в першокурсники, нею захоплюється вся країна. Тамара Гримальська знаходить такі слова, що всередині все огортається любов’ю. Знаходить, бо черпає їх з життя”. Тамара Стратієнко�Гримальська після отримання відповідної атрибутики подякувала колективу університету і зіз� налась: “Доля подарувала життя, яке сповнене роздумами, хвилюваннями, зустрічами. І саме НПУ імені М. П. Драго) манова подарував незабутні хвилини радості і натхнення. Бути професором такого славного університету для мене честь”. Наприкінці промови Тамара запропонований з метою визначення принципів та пріори� тетів, обґрунтування соціально�економічних та соціокуль� турних основ гуманітарного розвитку України як необхідної передумови реалізації потенціалу кожного її громадянина, забезпечення конкурентоспроможності держави і нації в сучасному світі. Учасники зібрання схвалили запропонований проект Концепції, наголосивши все ж на внесенні низки пропозицій та зауважень до тексту документа. Миколаївна побажала всім присутнім і всьому колекти� ву університету, щоб все задумане – здійснилось, а “дорога стелилась добром!”. Академічну мантію та диплом “Заслуженого про� фесора” отримав Мирослав Жалдак – доктор педаго� гічних наук, професор, академік АПН України, заслуже� ний діяч науки і техніки. Мирослав Іванович пройшов в університеті великий шлях – від асистента до академі� ка, адже працює в НПУ імені М. П. Драгоманова з 1962 р. За цей час довкола вченого сформувалась когорта молодих дослідників і утворилась наукова школа. Досвідчений вче� ний підготував 31 канди� дата наук та 12 докторів. Як зізнався Віктор Андрущенко, Мирослав Іванович займає особли� ве місце в ієрархії про� фесорів нашого універ� ситету. “Він постійно працює – видає моно) графії, посібники, зай) мається науковою робо) тою з молодими вчени) ми, читає лекції. Дослі) джує значення інформа) ційної культури майбут) нього вчителя. Миро) слав Жалдак – заснов) ник і організатор Інсти) туту інформатики НПУ імені М. П. Драгоманова. Він працює там, де роз) гортається інформацій) ний простір держави, а це в наш час так важливо і актуально”. Мирослав Іванович після вручення мантії і перепустки подя� кував за високу оцінку результатів роботи. Побажаємо “іменин� никам” творчої наснаги, довгих років роботи як в університеті, так і в євро� пейському освітньому просторі. Сергій РУСАКОВ ТЕ, ЩО НЕ ВИМІРЮЄТЬСЯ НА ТЕРЕЗАХ Напередодні Нового року ректорат університе� ту запросив на товариську зустріч майстрів музи� ки, слова, співу й танців вишу – таланти НПУ. Океан теплих слів і щирої вдячності доповнювався особи� стими спогадами, враженнями й емоціями. “Я не знаю, чи існують сили “потойбічні” й “поцей� бічні, – зізнався ректор університету Віктор Андру� щенко, – якось їх так прийнято ділити в історії людсько� го досвіду, але коли слухаєш надзвичайний спів Народ� ного хору імені Верьовки чи милуєшся танцювальними постановками ансамблю імені Вірського, видається, що ті потойбічні сили існують. Бо якимось дивом через пісню, музику, танець переливаються у нашу душу. І коли відбувається цей перелив, який часто теоретики кличуть катарсисом, – людина переповнюється доб� ром. Добро ж не має меж”. Про мистецтво як категорію, яка не вимірюється фізичними чи якимись іншими подібними величинами говорили й Великі. Анатолій Авдієвський подякував за теплий прийом і щирі слова, пригадав свої перші кроки, родину, життя якої освітлювала українська пісня. Миро� слав Вантух повідав, що найдорожче для творця й художника, звичайно, приємне щире слово: “Потрібно мати дар Божий, щоб відчути, почути іншу людину. Вік) тор Петрович його має. Він велика особистість і незрів) нянний талант, а організація, якою б вона не була, там, де є справжня особистість і талант, у всьому досягати) ме успіху”. Слова вітання з нагоди новорічних і різдвяних свят драгомановцям висловив і співголова Наглядової Ради університету Анатолій Толстоухов, якого теж можна сміливо зараховувати до талановитої когорти пісне� творців. На завершення ректор вишу закликав усіх у новому році частіше відкривати свої серця та впускати туди мистецтво. Прес*служба СІЧЕНЬ 2012 �Науково!практичний форум ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА В УКРАЇНІ: З ЧОГО ВАРТО ПОЧИНАТИ Науково�практичний форум “Стратегія розвитку екологічної осві� ти в Україні”, що відбувався 21 грудня в НПУ імені Михайла Драгоманова, зібрав видатних науковців найрізно� манітніших галузей освіти. Президентом Асоціації екологів вищих навчальних закладів обрано Анатолія Толстоухова Підготовка фахівця�еколога чи не най� актуальніша в атмосфері загальноцивіліза� ційної екологічної проблематики. І якщо зважити, що Європа та світ активно взялися за вирішення таких гострих питань, то в України, на жаль ще все попереду. Аби виховати достойне екологічно свідоме май� бутнє покоління, варто починати уже із сьо� годнішнього дня і не лише розмовами, переконані експерти в галузі, що зібралися на Форум. Ідея організації такого заходу не випад� ково належить Інституту екології, економіки і права та НПУ імені М. П. Драгоманова. Охоче долучилися до проведення Націо� нальний інститут стратегічних досліджень при Президентові України, Всеукраїнська екологічна ліга, Національний центр “Мала академія наук” України. Таким чином, орга� нізаторам вдалося поєднати різні суспільні інституції у роботі над екологічними про� блемами. Присутні на Форумі представники Адмі� ністрації Президента, Верховної Ради, Кабі� нету Міністрів, зокрема Міністерства еколо� гії та природних ресурсів України і Міністер� ства освіти і науки, молоді та спорту, мали можливість поспілкуватися з науковим загалом, очільниками громадських органі� зацій, науково�дослідних центрів, журналі� стами. Результати ж у такому випадку мали змогу залишитися не лише на рівні теоре� тичного обговорення, але й практичного втілення. Акцентом діалогу учасників Форуму стало визначення стратегії розвитку еко� логічної освіти і загалом, як анонсувалося ініціаторами, – створення Асоціації еколо� гів вищих навчальних закладів. “Подія досить визначна в українському суспіль) стві, – наголосив ректор НПУ імені М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко, – тому особливо важливо, щоб ця Асоціація об’єднала в собі співпрацю та взаємодо) повненість наукових установ і органів влади, навчальних закладів та громадсь) ких організацій. І Драгомановський виш і Інститут екології, економіки і права здатні забезпечити таку роботу при бажанні усіх складових процесу”. Віктор Петрович переконаний, що такі взаємні зусилля, звичайно, не можуть передбачати швидко� го результату, адже розраховані на довгос� трокову перспективу, але єдино правильні і дієві. Ті покоління екологів, які вдасться під� готувати сьогодні, забезпечать ланцюгову реакцію у формуванні екологічної свідомо� сті і культури майбутнього України. Міністром екології та природних ресурсів України Миколою Злочевським. Вітання від урядовців сприяли активному налашту� ванню роботи Форуму, як і офіційний лист з побажанням плідного діалогу від Президен� та України Віктора Януковича. Ідея організації Форуму належить Інституту екології, економіки і права та НПУ імені М. П. Драгоманова Підготовка фахівця*еколога – одна з найактуальніших нині Екологічна проблема не має кордонів, тому варто об’єднувати) ся не лише суспільству в межах країни, але й світовій спільноті, а подібні заходи стануть хорошим поштовхом до цього. Про критерії роботи, що врешті відіб’ються на усіх українцях і жителях пла� нети загалом, говорив радник Прем’єр�мі� ністра України, академік НАПН, доктор філософських наук, професор та співголова Наглядової Ради Драгомановського універ� ситету Анатолій Толстоухов. Учений дово� лі давно займається екологічною пробле� матикою, тому закцентував свою увагу на глобальних міжнаціональних зв’язках. Анатолій Толстоухов Погодився з професором і народний депутат України, академік НАПН, член�ко� респондент НАН, доктор фізико�матема� тичних наук Станіслав Довгий. Нардеп зауважив, що специфіка екологічної сфери поєднує у собі не лише природничі аспекти, але й економічні, правові, педагогічні. Їх слід враховувати при розгляді таких про� блем. Станіслав Олексійович приїхав на Форум відразу після засідання в Кабміні, де спілкувався з Міністром освіти і науки, молоді та спорту Дмитром Табачником і Станіслав Довгий: “Специфіка екологічної сфери поєднує у собі не лише природничі аспекти” Людмила КУХ Прес!служба інформує Конференція Дистаційні форми у дії! ПРОЦЕСИ, які відбуваються у соціальному середовищі, утворюють низку проблем, що постають культурним викликом до освітян�практиків й науково�педагогічних працівників мистецької і музично�педагогічної галузей України, зумовлюючи спрямованість професійного зростання викладачів музичного мистецтва. Обговоренню шляхів їх вирішення було присвячено Всеукраїнську дистанційну науково�практичну конференцію “Професійний розвиток викладача музичного мистецтва: тра� диції, новації, перспективи”, ініційовану кафедрою педагогічної творчості на чолі з Н. В. Гузій, доктором педагогічних наук, професором. Конференція відбулася 17 листопа� да 2011 року. Проблематика професій� ного розвитку викладача вищої школи і дистанційна форма обговорення і вирі� шення програмних питань конференції – актуальні, модернові та перспективні наукові вектори, реалізовані в Україні на базі Національного педагогічного уні� верситету імені М. П. Драгоманова за підтримки В. П. Андрущенка, ректора, доктора філософських наук, академіка НАПН України, члена�кореспондента НАН України, професора. Підготовка до конференції тривала майже півроку. Її співор� ганізатором виступив Мелітопольський державний педагогіч� ний університет. У плідній співпраці з його керівником – В. В. Молодиченком, доктором педагогічних наук, профес� ором і колективом науково�педагогічних працівників факультету мистецтв та художньої освіти; викладачами кафедри педагогіч� ної творчості НПУ імені М. П. Драгоманова; старшим лаборан� том К. В. Бабко було проведено багато організаційних заходів, зумовлених завданнями пошуку нових форм акмеологічної під� тримки наукового зростання викладача вищої школи, специфі� кою інформаційного і технологічного забезпечення конференції. Серед мистецьких і музично�педагогічних вишів України науково�практичний online�обмін досвідом пройшов першу і успішну апробацію. У результаті запропонована проблематика і розроблена програма зібрала на участь у конференції понад 125 заяв від представників професійно�педагогічної, музично� педагогічної і мистецької галузей з різних регіонів України. СІЧЕНЬ 2012 “Стратегія розвитку екологічної освіти є надзвичайно актуальним питанням як з професійної, так і організаційної точки зору, адже Положення про Державну інспекцію навчальних закладів України передбачає одним з основних завдань моніторинг якості освіти та її розвитку, вне) сення пропозицій щодо вдосконалення як законодавства, так і організації навчально) го процесу”, – висловив думку перший заступник Голови Державної інспекції нав� чальних закладів України Юрій Дудник. Знаково, що до роботи Форуму долучи� лася й молодь. У ході засідання було відзна� чено дипломами й подарунками перемож� ців першого етапу Всеукраїнської олімпіади з екології, що проводилася на базі Інституту екології, економіки і права під опікою ректо� ра Олени Биковської. Олена Володими� рівна, як одна з представників наукової спільноти, що дуже ревно вболіває за еко� логію в Україні, запевнила про всю можливу допомогу з боку Інституту екології, економі� ки й права, яка знадобиться поважним гостям для втілення запланованого Фору� мом. Підсумком проведеної зустрічі стало рішення про створення Асоціації екологів вищих навчальних закладів. А Президентом потужної організації одноголосно обрано Анатолія Толстоухова. Серед них – зрілі науковці�педагоги (5 академіків, 19 докторів наук, професорів), 64 кандидата наук, доценти, аспіранти, вчи� телі музичного мистецтва загальноосвітніх навчальних закладів, концертмейстери. Усі зареєстровані на форумі конференції мали змогу ознай� омитись з вітальним словом програмного комітету – В. П. Ан� друщенка, В. В. Молодиченка, Н. В. Гузій; анотаціями, тезами та текстами доповідей провідних науковців педагогічних і мистецьких центрів більшості регіонів України (С. С. Горбенко, Н. П. Гуральник, Л. О. Базиль, Л. М. Ва� силенко, А. В. Козир, О. М. Олексюк, В. Ф. Орлов, О. М. Отич, Г. М. Падалка, О. Є. Реброва, О. М. Семеног, М. О. Со� ва, Т. П. Танько, О. П. Щолокова, Д. Г. Юник та інші); оцінити зміст презен� тованої монографії Н. А. Сегеди, канди� дата педагогічних наук, доцента, докто� ранта кафедри педагогічної творчості НПУ імені М. П. Драгоманова “Професійний розвиток викладача музичного мистецтва: історія, методологія, теорія”; обговорити експериментальні пошуки творчих лабо� раторій, презентовані аспірантами МДПУ імені Богдана Хмельницького Ю. С. Яко� влевою і С. В. Чирковою; встановити відкритий online�діалог з авторами публікацій, відновити наукові зв’язки з однодумцями й водночас демократично спілкуватись з опонентами. Результатом роботи конференції стала ухвала програмного партнера�експерта конференції – Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН, очолюваного І. А. Зязюном, доктором педагогічних наук, професором, дійсним членом НАПН України. Її зміст консолідує представників професійної викладацької і музично�педагогічної спільноти у забезпеченні естетичної потреби суспільства у педагогічному супроводі художньої освіти людини крізь життя, що робить її активною, творчою і щасли� вою. З усіма матеріалами конференції можна ознайомитись на її форумі за електронною адресою www.pedtvor.npu.edu.ua. Наталія СЕГЕДА, фото Анни ФОРИС НОВІ НАВЧАЛЬНІ АУДИТОРІЇ 19 грудня, у День Святого Миколая, свої двері для спудеїв відчинили п’ять нових навчальних аудиторій та лабораторія в Інституті перепідготовки і підвищення ква� ліфікації НПУ. Зі словами подяки до керівництва і колективу уні� верситету звернувся директор підрозділу Володимир Ісаєнко, відзначаючи, що ректор та проректори вишу завжди виважено й мудро підходять до вирішення нагальних питань, сприяють і душевною підтримкою, і фінансовою. Ректор НПУ Віктор Андрущенко з особливим енту� зіазмом відкривав новенькі аудиторії саме в цьому Інституті. “Одним із пріоритетних завдань нашого нав) чального закладу є підготовка кваліфікованих педагогіч) них кадрів на усіх освітніх рівнях. Зараз в Україні досі залишається незаповненою ніша щодо забезпечення перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогів вищої школи. Саме Драгомановський університет як флагман педагогічної науки повинен взяти на себе цей аспект роботи, – переконаний Віктор Петрович, – тому НПУ розширюється, розвиває свої потужності. Це зако) номірно”. Цього ж дня відбулося й урочисте відкриття відре� монтованого гардеробу для працівників та студентів головного корпусу університету. У результаті відновлю� вальних робіт приміщення набуло європейського вигля� ду. Особливою прикметою стала зручність та мобіль� ність шафок і дзеркал у новому гардеробі. 3 �Свято мистецтва 10 річчя будівництва славного міста Вавилон Яскраво. Настільки яскраво, що будь*яка його вистава супроводжується феєрверком емоцій. Незабутньо. Настільки, що пам’ятаєш до дета* лей усі свої порухи, коли був присутнім при тому, як творилося істинне мистецтво. Чуттєво. До того, що відчуваєш навіть мікроча* стинками свого єства кожне сказане слово, кожен подих, що злітає зі сцени. І глибоко. Настільки, що зачіпає до болю твоє серце, стискає його, а потім віддається пульсом у скронях. Зі сцени в той вечір пролунало багато вітань. І всі їх вдячно приймала “несамовита жінка, що створила неса� мовитий театр”, – художній керівник “Вавилону” Ірина Савченко. У ті свят� кові хвилини вона розповідала гляда� чам про все: про те, як твориться диво під назвою вистава, про те, як у пере� ходах та на підвіконнях народжуються ідеї, як проходять сповнені мистецтва будні. Коли ж її запитали – для чого їй усе це? Для чого їй “Вавилон”? Вона відповіла: “Для того, аби в житті було щось головне, щоб життя не пройшло даремно”. Цей театр уже 10 років створює нові життя, що непов* торно втілюються у героях його вистав, об’єднує долі, “Вавилон” – це вистави, фестивалі, гра, сміх, сльози, дружба... допомагає вчитись прекрас* ному, знаходити у звичайному незвичайне… Ірина Савченко і її “Вавилон” Усі ці епітети можна продовжувати довго, але засто� сувати їх можна тільки для означення народного театру “Вавилон”. Ось уже десять років, як йому вдається зачіпа� ти найсокровенніші глибини людської душі, витягуючи звідти на сонячне світло тільки найкраще, справжнє. Дуже часто на його виставах можна побачити сльози, сміх… Без фальші. Можливо, так стається, бо в героях вистав, тала� новито зіграних акторами�вавилонянами, люди впізнають себе, а тому збрехати емоційно “Вавилону” означає збре� хати самому собі. І хоча кажуть, що театр – це обман, лицедійство, але про “Вавилон” навряд можна сказати подібне. Кожна його вистава – це десятки справжніх жит� тів, які майстерно проживають на сцені протягом десяти років. Для того, аби в житті було щось головне, щоб життя не пройшло даремно. Ірина Савченко 13 грудня відбулося святкування ювілею народного театру “Вавилон”. Усмішки, вітання, торт. Усе, як і нале� жить імениннику. Свято, яке схвилювало увесь універси� тет того вечора, допомогло зібрати під одним дахом вели� чезну драгомановську родину. Аж диву даєшся, наскільки він об’єднав людські серця за десятиріччя. Випускники з неприхованими сльозами радості на очах приходили і дивувалися, наскільки змінився їх рідний театр за цей час. У кожного по�різному склалося життя, але, незважаючи на все, люди часто згадують те місце, де були по�справжньо� му щасливі, де знайшли себе. У цьому випадку легенда про Вавилонську вежу, що роз’єднала людей, – неправда. Дивлячись на сповнені радості очі, можна констатувати факт, що вона згуртовує серця, робить їх єдиним цілим. “Вавилон” – це можливість зробити світ трішечки яскравішим Свято у той день було дійсно святом. Це відчувалося в усьому – в самій обстановці, у хвилюванні присутніх, у яскравих та креативних костюмах акторів. І звичайно ж, глядачі протягом усього вечора не переставали зізнавати� ся “Вавилону” у своїх почуттях, адже: “Якщо говорити про театр, то або освідчуватися йому в кохані, або мовчати”. Несподіванкою, приготованою іменинником для публіки, став показ першої дії п’єси Миколи Куліша “Хулій Хорина”, прем’єра якої відбудеться навесні. Після того, як зал насміявся від душі над долею Хуліо Хорини, ну і зви� чайно ж піддався неабиякому зацікавленню, що є гаран� том успішного показу цієї вистави весною, на сцені зій� шлося два покоління вавилонян – перше, яке свого часу дебютувало з цією виставою, й сучасне. Актори розчулено дивилися одне на одного, сміялися, порівнюючи свою гру, а дехто з них виявилися навіть дечим… схожими! Ще одним сюрпризом для глядачів була демонстрація першо� го промо�ролику, який нещодавно з’явився на офіційному сайті “Вавилону”. Цей театр уже 10 років створює нові життя, що непов� торно втілюються у героях його вистав, об’єднує долі, Уривок з вистави «Хулій Хорина» допомагає вчитись прекрасному, знаходи� ти у звичайному незви� чайне… Хочеться побажати побільше успіхів у поєднанні з творчими злетами, очей, сповне� них сліз вдячності, про� цвітання, наснаги, ну і звичайно ж – натхнен� ня! Від щирого серця ВІТАЄМО! Happy Birthday, Dear… Юлія СУХЕНКО Фото Ірини ТИЩУК Серед натхненників театру – Володимир Талашко Гастролі “Вавилон” на “Тэатральном куфари” НАРОДНИЙ аматорський студентський театр “Вавилон” представляв НПУ імені Михайла Драгоманова на VІІІ Міжнародному фестивалі студентських театрів “Тэат� ральны куфар – 2011” у Мінську. Фестиваль проходив у столиці Республіки Білорусь та став заключним акордом циклу театральних заходів, присвячених 90�річчю створення Білоруського державно� го університету. Участь у міжнародному кон� курсі взяли близько 29 студентсь� ких театрів із 16 країн світу, серед яких Росія, Україна, Польща, Литва, Латвія, Естонія, Хорватія, Словенія, Німеччина, Нідерлан� ди, Бразилія, Ізраїль, Марокко, Грузія та інші. Народний студентський театр “Вавилон” – неодноразо� вий учасник міжнародних конкур� сів і фестивалів, що вже добре відомий на теренах України свої� ми оригінальними постановками й майстерною акторською грою. У Мінську “Вавилон” предста� вив на суд глядачів виставу 4 “Повернення в нікуди” від автора Лесі Дем� ської та режисерів Ірини Савченко й Альони Шашко. Виз� начали переможців високоповажне журі у складі видатних режи� серів і акторів з усього світу. За кілька конкурс� них днів завдяки напруженій, але това� риській атмосфері фестиваль перетво� рився на одну велику святкову дію, де, подібно до давніх містерій, відсутній докладний поділ на акторів і глядачів. Драгомановці знайшли безліч нових друзів, а власний досвід попов� нили новими враженнями, приємними спогадами й корисними ідеями. Бо ж сьогоднішні студенти – це громадяни світу з широкою мобільною мультикультурною діяльністю, коли тісно поєднується національне й уні� версальне. СІЧЕНЬ 2012 �Інтерв’ю ВОЛОДИМИР ДОРОШКЕВИЧ: “Все залежить від допитливості!” Студенти, які люблять цікаві розмови, зав� жди затримуються після занять для розмови з ним. Він має власний погляд на сучасні проце� си і ділиться ним з оточуючими. Сьогоднішній наш співрозмовник уже 28 років працює в Дра� гомановському університеті і незабаром свят� куватиме 70�річчя. Про студентську молодь, сучасність і майбутнє спілкуємось з профес� ором кафедри філософії Володимиром ДОРОШКЕВИЧЕМ. “Є певні виклики часу, і на них слід відповідати” – Володимире Олександровичу, ким ви є за базовою освітою? – Фізиком�теоретиком. Але у 1968 р. отримав запрошення від професора Олександра Шугайліна в аспірантуру з філософських проблем природознав� ства у Київському університеті імені Т. Шевченка. Самостійно захистив тему “Гносеологічний аналіз поняття “феноменологічна теорія” у фізиці”. З Драго� мановським університетом я познайомився, коли працював у відділі наукових досліджень в Міністерстві освіти і науки. Керував науковою роботою у педагогіч� них інститутах. Коли зіткнувся з інститутом імені Горь� кого (нині НПУ імені М. П. Драгоманова. – авт.), полю� бив його і душею і розумом. З часом мене запросили сюди викладачем. І саме тут сталось моє становлення як філософа. – Які теми вас цікавлять як філософа? – Варто сказати, що на кафедрі філо� софії діє відома наукова школа професора Григорія Волинки “Історична еволюція сві� тової і вітчизняної філософії в освітньому контексті”. Напрям, який я в ній предста� вляю, є дослідження античної філософії, а саме – вивчення постаті Геракліта. Напри� клад, з професорами Григорієм Волинкою і Наталією Мозговою опубліковано дослі� дження “Чи були Кант, Гегель, Ніцше делоськими нирцями у витлумаченні Гера� кліта Темного?”. Антична філософія зага� лом залишається загадкою для сучасного покоління. Як в той давній час міг статись такий потужний спалах розуму і інтелекту? Про сьогоднішній інформаційний простір не виникає питань, а от щодо Античності – їх безліч. Адже досягнення античної філо� софії можна порівняти з сучасними. І це незважаючи на те, що умови були первіс� ними, але результати вражають. Тому я і зацікавився цією темою і запитанням “Який зміст вкла� дали перші філософи у свої твори?”. – Ви є розробником авторських концепцій. Розкажіть, будь ласка, детальніше. – Нещодавно нами була видана книжка, де вперше у світовій філософії викладено філософський погляд на сон і введено поняття “Інтелектуальний сон”. Сон рані� ше досліджувався як чуттєве явище, але чи бере інте� лект в ньому участь? Чи сон дотичний до розумової діяльності? Чи інтелект дотичний до сну? Такі запитан� ня ми поставили з професором І. Купріяновим, видат� ним письменником і філософом із Запорізького націо� нального університету. Виявилось, що у світовій філо� софії немає відповідного дослідження. Хоча ця тема турбувала Геракліта, Сократа, Аристотеля, Декарта, Локка та ін. Наприклад, у Геракліта третина фрагмен� тів, що збереглися, присвячені сну. Нам же вдалось довести, що сон дотичний до розумової діяльності і якщо їх поєднати, то відкривається цікавий аспект кар� тини світу. – Як ми можемо використати цю концепцію на практиці? СІЧЕНЬ 2012 Дорошкевич Володимир Олександрович Народився у 1942 р. Закінчив середню школу № 92 в м. Києві. У 1965 р. закінчив фізичний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. Служив у лавах Радянської Армії. У 1973 р. закінчив аспірантуру філософського факультету, де і захистив кандидатську дисерта� цію у 1975 р. Далі робота в Міністерстві освіти і науки, а з 1983 р. і по наш час працює на кафедрі філософії НПУ імені М. П. Драгоманова. – Ви коли�небудь зустрічались з поняттям “нове”? Як з’являється новий досвід, нові думки? Ми довели, що “нове” з’являється в інтелектуальному сні – сні без сновидінь і викликів чуттєвості. У дослідженні ми при� водимо приклади з життя відомих людей, наприклад, Дмитра Менделєєва, якому його славетна таблиця прийшла в інтелектуальному сні. Художнику Рафаелю образ Мадонни теж з’явився у такому ж сні. Якщо вва� жати, що сучасний розвиток суспільства заснований на інноваціях і слід осягнути механізми виникнення цього нового, то це вже і є актуальність та практичність подібного дослідження. – Володимире Олександровичу, чи змінились студенти за час вашої роботи в університеті? – Не хочеться будь�яке молоде покоління порівню� вати. В кожного є свої переваги і недоліки. Але скажу, що сучасні студенти у порівнянні, наприклад, зі студен� тами 80�х років є більш допитливими і розкутими. А ці елементи у навчанні дуже потрібні. Так само, як і дис� ципліна. Якщо їх немає – навчання нівелюється як про� цес, а з ними – процес йде на виріст. – Сучасні технології змінили ваш підхід до викладання? – Ні. Мій підхід до викладання змінюється лише з новим поколінням. Олександр Пушкін написав “Здра� вствуй, племя / Младое, незнакомое!...”. З кожним поколінням змінюється і методика викладання. А до технічних новацій ставлюсь прохолодно, навіть з Інтер� нетом ніколи не мав справи. Віддаю перевагу книжці, і в цьому я “класик”. – Сьогодні література стала більш доступною. Як це вплинуло на якість досліджень, освіти? Колектив кафедри філософії – Все залежить від допитливості. Молодь розвиває її в інформаційному полі дуже швидко. Наше покоління було більш консервативним – зміни відбувались, а ми не встигали за ними. А нинішнє покоління більш опера� тивне – життя різноманітне, тому і потрібно бути опе� ративним. Для покоління, що входить у буремне життя, це є позитив. – Але деякі футурологи говорять, що це все не призведе ні до чого хорошого. Якщо машина на шосе їде занадто швидко, то можна втратити керування… – Думаю, що футурологи помиляються. Все за� лежить від людини, інтелекту, її духовного стану. А якщо вона готова до цієї швидкості, а молодь готова до неї, то чом би й ні. Є певні виклики часу, і на них слід відповідати. Виклики змінюються, і в них потрібно орі� єнтуватись. Молодь в цьому бездоганна. Досліджуючи проблему часу, я лише переконався, що майбутнього ніхто не знає і всі футурологічні передбачення є дуже суб’єктивними. Адже завжди присутній елемент спон� танності. Все в людині буде ґаразд, якщо вона буде готовою до несподіваного. Тут слід згадати Геракліта: “Хто не чекає несподіваного, той не знайде потаємно� го”. Молодь готова до сприйняття нового, і тому може знайти відповіді на велику кількість питань сьогодення. – Яке місце, на вашу думку, зараз займає філософія в нашому суспільстві? – Філософія в її чистому вигляді є рушійною силою культури і суспільства. Цю думку висловив ще Платон. Без інтелекту не можна здійснити культуру, адже вона охоплює життя і робить його гідним людини. Для цього потрібні творчість і інтелект. – Чим сьогодні має займатись філософ? – Випускаючись з університету, філософ має бути радником для людей. Допомагати у виборі шляху для найбільш оптимального життя. Філософ потрібен саме в цьому. Особливо зважаючи на молодість нашої дер� жави. “Філософ має бути радником для людей” ПРО ГАЗЕТУ “ПЕДАГОГічНі КАДРИ”: Я давно читаю газету “Педагогічні кадри”. В ній друкуються цікаві матеріали, і за останній рік видання стало ще кращим – воно стало доступнішим за змістом, з’явились новації. Хочу порадити долучати ще більше молоді до роботи над газетою, тоді вона стане ще потуж* нішою. – З ким із філософів ви б поділилися думками? – Мені до вподоби стиль Рене Декар� та. Коли я читав його біографію, то в одно� му місці він написав: “Я втік з Франції у Нідерланди. Там люди демократичні… Ти живеш сам по собі і твориш”. І, як бачимо, творити йому вдалось на славу! Так само зробив і Геракліт. Знайшов місце на горі і творив. Стиль один і той же в обох, хоча різні епохи. І зараз якщо філософи хочуть досягти вершин, то мають вміти усамітню� ватись. Бо в іншому випадку займатимуть� ся бізнесом, а він складно сумісний з філо� софською творчістю. – Сучасна філософія має бути більш теоретичною чи практичною? – Філософія наробила стільки ідей, що вона має ставати практичною. Це її наступний крок до зближення з дійсністю. – Які у Вас плани на найближчий час? – Нині працюю над проблемою часу. Філософія не змогла поки що дати відпові� ді на такі запитання: що таке час? в чому його зміст? Всі знають фразу “Немає часу”, але що ж вона означає? Всі живемо в часі, але ж яку суть він має? Як він впливає на людину як суспільну істоту? Потрібно шукати чітку формулу вирішення цих питань. Були спроби по�різному підійти. Наприклад, матеріа� лізм вирішив це питання наступним чином: “Час – форма буття матерії”. І думав, що вирішив питання. Проте виявилось, що це неправильно. – Ваші побажання читачам газети. – Геракліт сказав, що він досліджував самого себе. Я б радив сучасним студентам робити те ж саме. Стан самопізнання самого себе дуже корисний, і коли людина заглиблюється в себе начебто зі сторони, то вона зможе в будь�якій ситуації поводитися розважли� во. Старшому поколінню порадив би бути більш гуман� ним. З часом в людині все закріплюється, вона вкорі� нюється, досвід застигає, забувається власний шлях і вона стає більш жосткою, нетерпимою, лає молодь. Потрібно давати молоді більше свободи. А якщо даєш пораду, то інколи слід говорити “не знаю”. Молодь там, де їй так скажуть, сама розбереться і навчиться. Спілкувався Сергій РУСАКОВ Фото Ірини МОРОЗ 5 �Ювілей ЖИТИ НЕ ДЛЯ СЕБЕ КОЛЕКТИВ Наукової бібліотеки та ветерани праці і війни університету вітають з 90�річчям учасника бойових дій Великої Вітчизняної війни, ветерана праці університету, Відмінника освіти України, завідуючу бібліотеки НПУ 1954–1977 рр. Ганну Севастянівну Разумову. “Живе лиш той, хто не живе для себе” – писав Василь Симоненко. Людина, щедра душею, з доброю енергією, дотепна, не байдужа до всього й усіх, хто її оточують, Ганна Севастянівна не тільки є сучасницею подій останнього століття, а й активно брала в них участь. Вона народилася в с. Гуменно на Вінниччині. Батьки – вчителювали, зго� дом переїхали у Ново�Псковський район Луганщини. По закінченні середньої школи вступила до Харківського педагогічного інституту, але навчання перервала війна. Після навчання в школі медсестер була направлена на фронт – в медсанбат 10�ї стрілецької бригади Пів� денно�Західного фронту, пізніше працюва� Враження ла у Воронезькому шпиталі. У виз� воленій Україні продовжила нав� чання на педагогічному факультеті в Харківському і Київському педаго� гічних інститутах, отримала диплом педагога�психолога. У роки відбудови країни, рідно� го міста, інституту, створення бібліотечного фундаментального фонду проявилися яскраві риси її особистості як лідера. Доля Ганни Севастянівни тісно пов’язана з колективом бібліотеки НПУ: із 1951 розпочала трудову діяльність у бібліотеці КДПІ імені О. М. Горького, а в 1954 році стала керівником підрозділу. Неабиякі організаторсь� кі здібності і невтомна праця Ганни Севастянівни дали змогу за корот� кий час заснувати новий читальний зал з відкритим доступом до літе� ратури для самостійної роботи сту� дентів, читальний зал для аспіран� тів і викладачів інституту, добре оснащені читальні зали в гуртожит� ках, значно покращити матеріальну базу бібліотеки. Щоб навчити студентів�початківців вмінням знайти потрібні підручники, журна� ли, газети у численному фонді бібліотеки, Ганна Севастянівна особисто проводила бесіди з першокурсниками з основ бібліо� графії і роботи з книгою, розповідала про інформаційні ресурси вузівської бібліотеки і провідних бібліотек країни, запровадила міжбібліотечний абонемент, який дозволяв отримувати книги з бібліотек у межах краї� ни. За сприянням Ганни Севастянівни було розпочато велику краєзнавчу роботу в інституті: облік, реєстрацію, систематиза� цію і видання бібліографічних покажчиків друкованих праць викладачів і співробітни� ків, що працюють в інституті, яка продовжу� ється і в ці роки. На основі цих матеріалів останніми роками підготовлено також десятки біобібліографічних покажчиків серії “Вчені НПУ імені М. П. Драгоманова”. Велику увагу Ганна Севастянівна приді� ляла фаховій освіті співробітників, науковій організації праці, професіоналізму, тому що вважала: бібліотекар – людина високої еру� диції, комунікабельності, здатна в умовах щоденної рутинної праці бути привітною, уважною і на десятки запитів читачів на день: “Дайте книгу…” або “Мені потрібно…” терміново знайти відповідь і допомогу, запропонувати щось з нових надходжень. Вона впевнена: якщо вимагаєш від когось щось, то насамперед ти повинен мати це мірило в собі. У бібліотеці постійно вивчались читацькі інтереси студентів всіх спеціальностей, були розроблені рекомендаційні покажчики з тематики, що вивчали або чим цікавились студенти. Ганна Севастянівна, завжди привітна, бадьора, – людина над* звичайної енергії і працьовитості. Їй притаманні тонке відчуття слова, гли� боке розуміння значення книги взагалі і нав� чальної книги для студента і науковця. Тому багато уваги Ганна Севастянівна приділяла комплектуванню бібліотеки – щорічні надхо� дження 45�50 тисяч видань з педагогіки, психології, методики викладання окремих дисциплін в школі і вузі, природничих і гума� нітарних дисциплін, художньої літератури, а також проблемам організації і збереження майже 800�тисячного в сімдесятих роках фундаментального книжкового фонду. За участю Ганни Севастянівни і праців� ників бібліотеки в інституті проводились авторські літературні зустрічі з видатними українськими письменниками О. Гончаром, М. Нагнибідой, В. Собко, Л. Первомайсь� ким, П. Воронько, А. Малишко, П. Глазовим, В. Коротичем та багатьма іншими. Ганна Севастянівна зробила вагомий внесок в організацію і створення довідково� бібліографічного апарату бібліотеки: гене� рального алфавітного каталогу, оновлення систематичного каталогу і систематичної картотеки статей за бібліотечно�бібліогра� фічною класифікацією. Вона організувала оптимальну систему обліку, індексації і збе� реження документального фонду бібліоте� ки, заснувала науково�методичну роботу для мережі педвузівських бібліотек України, була членом Міжвузівської секції директорів бібліотек Києва, членом Вченої ради КДПІ ім. О. М. Горького і очолювала Бібліотечну раду, у складі якої були провідні науковці інституту. Ганна Севастянівна, завжди привітна, бадьора, – людина надзвичайної енергії і працьовитості, з високим авторитетом в колективі, чудовий організатор і лідер гро� мадських організацій інституту 60–70�х років: член жіночої Ради району, очолювала профспілкову і партійну організації підрозді� лу, була секретарем Художньої ради, вибор� чої дільниці інституту тощо. Бібліотека 70�х років – один з кращих підрозділів інституту, нагороджена почесни� ми грамотами і преміями. Колектив завдя� чує Ганні Севастянівні за виховане ціле покоління бібліотечних кадрів, які успішно і натхненно працюють вже не один десяток років. Вона є прикладом для молодих і молодших, вважають ветерани Наукової бібліотеки. Ганна Севастянівна особисто проводила бесіди з першокурсни* ками з основ бібліографії і роботи з книгою, розповідала про інфор* маційні ресурси вузівської бібліо* теки і провідних бібліотек країни. За сумлінну і багаторічну працю Ганна Севастянівна мала величезну кількість подяк, грамот і нагород, серед яких “Захи� сник Вітчизни”, “За перемогу над Німеччи� ною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.”, “60 років Перемоги над фашистською Німеччиною”, “За сумлінну працю”, медаль імені А. С. Макаренка, “Ветеран праці”, “Відмінник освіти України” та інші. Ганна Севастянівна – добра господиня у власній садибі: невтомною працею випле� кала чудовий фруктовий сад, виховала дітей, внуків і правнуків. Тож бажаємо великій трудівниці ще багато плідних років життя. Із роси й води! Наталія ТАРАСОВА, завідувач відділу Наукової бібліотеки НІЧ У БІБЛІОТЕЦІ В ніч з 9 на 10 грудня студенти і викладачі Драгома� новського університету мали змогу провести ніч у цен� тральному корпусі НПУ імені М. П. Драгоманова. Цією нагодою скористались студенти Інституту філософської освіти і науки, Інституту української філології та Інституту соціальної роботи та управління. Об’єднав усіх в цю ніч Микола Гоголь. фесор Галина Крюкова провела лекцію щодо Мико� ли Васильовича і його твор� чості. Несподіванкою для всіх стала екскурсія до архіву книгозбиральні від директо� ра бібліотеки Людмили Савенкової. Учасникам “Ночі в бібліотеці” на мить привідкрили завісу фондів бібліотеки, де зберігаються Читання поезії Знайомство з фондами бібліотеки Вітальне слово директора бібліотеки Захід розпочався зі вступного слова директорки нау� кової бібліотеки НПУ Людмили Савенкової, потім про� Аромат кави, вогники свічок, “Вій” на екрані, м’які крісла та зручні подушечки створили містич* ну та водночас затишну та теплу атмосферу в ніч* ному читальному залі. Особисто мені “Ніч у бібліо* теці” подарувала приємні емоції, нові знайом* ства, неочікувані враження та цікаві спогади. Орися БІЛЕЦЬКА, студентка 6 Нічний шаховий турнір книжки, серед яких трапляються справжні раритети. Сту� денти спустилися гвинтовими сходами на два поверхи вниз та блукали серед поличок, вщент заповнених рари� тетними виданнями. Мені було цікаво взяти участь у цьому заході. Особливо приємне враження на мене справили працівники бібліотеки, які нами опікувались. Із задоволенням послухала вірші Людмили Бистро* вої*Дробот. На мою думку, вона відчула та пропу* стила крізь себе багато емоцій і наповнила ними власну поезію. Катерина КОРЖАН, студентка Далі дивились фільми “Вій”, “Вечори на хуторі близ Диканьки”. Дивились як радянські екранізації, так і суча� сні. О першій годині ночі зачитували вірші, які найбільш припали до душі, о третій – малювали стінгазети на тему гоголівських фільмів. Вранці, вже коли всі збирались додому, організатори запросили весною на “Ніч у бібліотеці – 2”. Цього разу всіх об’єднає Михайло Булгаков. Ольга ГОНЧАР СІЧЕНЬ 2012 �Екскурсія МАНДРИ КИЄВОМ 23 грудня 2011 р. студенти ІІІ курсу Інституту іноземної філології здійснили надзвичайно ціка� ву та захоплюючу екскурсію Києвом, яку з раді� стю провела викладач кафедри російської літе� ратури Галина Крюкова. “Те, що я вам сьогодні встигну показати, – це про) сто мій Київ, це місто, яке я люблю і непогано знаю,” – такими словами Галина Василівна звернулась до студентів під час екскурсії, яка розпочалась неподалік від метро “Університет” і тривала близько двох годин. Під час екскурсії сту� денти дізнались чимало цікавого про визначні місця Києва, такі як Володимир� ський собор, Київський міський будинок учителя, Національну оперу України, Золоті Ворота, Софіївський собор, пам’ятник Богдану Хмельницькому, Михайлівський Золотоверхий собор, Шоколадний будиночок, Монумент Незалежності, Жовтневий палац (у приміщенні якого колись знаходився Київський інститут шляхетних дівчат), Маріїнсь� кий палац, Будинок із химерами, Драматичний театр ім. Івана Франка, Національний музей “Меморіал пам’яті жертв голо� доморів в Україні”, Національний культурно�мистецький та музейний комплекс “Мистецький арсенал”, а також оглянули Києво�Печерську лавру, архітектурний ансамбль якої скла� дався протягом майже дев’яти століть та відобразив розви� ток культури і духовності, зміну різноманітних напрямків у мистецтві. На початку екскурсії драгомановці разом із Галиною Василівною перегорнули кілька сторінок із життя Михайла Опанасовича Булгакова. Письменник завжди знаходив щось особливе в Києві, щось таке, чого не було ні в якому іншому місці на Землі. Булгаков дуже добре знав своє рідне місто, про що свідчить детальний опис маршруту головного героя першого роману Михайла Булгакова “Біла гвардія” Олексія Турбіна, яким студенти прослідували разом з Галиною Васи� лівною – від Будинку вчителя до приміщення Гуманітарного корпусу Університету (на той час Олександрівської гімназії), проїхали неподалік вулиці Миколи Лисенка (в романі – Театральної вулиці), що знаходиться позаду Оперного театру: там, у колишньому магазині мадам Анжу “Паризький шик”, розташовувався штаб дивізіону. Слідом за головним героєм ми повернули від Золотих Воріт на Володимирську і опини� лись на Малопідвальній вулиці (в романі – Мало�Провальна). Освітянський пантеон 29 грудня 2011 р. на 73 році пішов із життя професор кафедри теорії та методики навчання при� родничо�географічних дисциплін Мороз Іван Васильович. Мороз Іван Васильович народився 10 січня 1939 року у селі Лисинці Староко� стянтинівського району на Хмельниччині. Свій трудовий шлях І. В. Мороз розпочав у 1957 році, працюючи вчителем біології, хімії та трудового навчання. Згодом у 1961 році очолив педагогічний колектив однієї зі шкіл Рівненської області, працював учителем біо� логії та інспектором шкіл Ізяславського районного відділу народної освіти Хмель� ницької області. У 1966 році закінчив Київ� ський університет імені Т. Г. Шевченка за спе� ціальністю “Біолог�фізіолог і біохімік рослин. Учитель біології та хімії”. З 1967 року – аси� стент кафедри ботаніки Тернопільського педагогічного інституту. З 1969 по 1972 рік навчався в аспірантурі Інституту ботаніки АН УРСР, після закінчення якої у 1973 році успіш� но захистив кандидатську дисертацію та СІЧЕНЬ 2012 Проїжджаючи старовинною вуличкою, неначе потрапили назад у минуле – шум машин, сірий асфальт, будинки похму� рих кольорів, – третьокурсники ненадовго перенеслись в один з кульмінаційних моментів роману, коли поранений Олексій Турбін неочікувано знайшов порятунок у будинку нез� найомої йому жінки на ім’я Юлія Рейсі. Софіївська площа, яка була наступним етапом екскурсії, зачаровувала своєю про� сторістю, стриманим, але вишуканим оздо� бленням. Оглядаючи Собор Святої Софії, який за свою багатовікову історію пережив і навали ворогів, і пограбування, і руйнування, і перебудови, та архітектурний ансамбль монастирських споруд на його подвір’ї, неможливо було не відчувати нестримну гордість за все те, що відбувалося тут багато століть тому. Галина Василівна розповіла чимало цікавого про головну вулицю країни – Хрещатик. До кінця X ст. ця місцевість, як і весь Хрещатик, звалася Перевісещем і являла собою лісові хащі. За часів Русі у джерелі, що протікало через Хрещатий яр, хрестили дітей князя Володимира Великого, а в 988 поблизу нього відбулося історичне хрещення киян. Відтоді певний час вся довколишня місцевість, включаючи сьогодні Поштову площу, мала назву Хрещатицьке урочище. Вже наприкінці XIX століття на горі над яром заклали сад Купець� кого зібрання (теперішній Хрещатий парк). Сьогодні в самому серці Хрещатого яру знаходиться головна площа країни – Майдан Незалежності – візитна картка сучасного Києва. Основна частина нашої екскурсії пройшла в історичному місці і сучасному районі Києва – Печерську. Продовжили подорож студенти, поїхавши найчарівнішою парковою сму� гою Києва, де розташований Маріїнський палац, побудова� ний в середині XVIII ст. Бартоломео Растреллі. Фінальною нотою печерської симфонії була вражаюча панорама Києва з оглядового майданчика Хрещатого парку. Протягом екскурсії Печерськом драгомановці оглянули величні архітектурні спо� руди XIX – початку XX століття (Шоколадний будиночок, буди� нок Лібермана, Дім з химерами), будівлі адміністративного значення (Адміністрація Президента України, Верховна Рада, Кабінет Міністрів) і, звичайно ж, Маріїнський палац, Лялько� вий театр, монумент Арка Дружби Народів, Національну філармонію України, а також Український дiм, в якому сьогод� ні проводяться різноманітні виставки та презентації, а в XIX столітті на цьому місці розташовувався перший українсь� кий театр. Особливо всіх вразив один з найбільш незвичай� них шедеврів київського модерну – Будинок з химе� рами – пов’язаний з ім’ям архітектора Владислава Городецького. Свою назву будинок отримав через скульптурні прикраси, тематика яких – тваринний наземний та підводний світи, казкові та міфічні істоти. Незважаючи на свою відносну молодість, ця будівля стала однією з найвідоміших пам’яток Києва. Не останню роль у тому, що ця споруда набула величез� ної популярності і визнання, відіграли й легенди, які від самого початку овивали будинок. Найпоширені� шою серед них є легенда, за якою донька архітектора Владислава Городецького втопилася у Дніпрі (за іншою версією – у Середземному морі) чи то через нещасне кохання, чи ще з якихось інших причин. Батько побудував на честь доньки будинок, убран� ство якого символізувало б підводне царство. А ще Галина Василівна розповіла про одну із візитних карток Києва – славнозвісні Київські фонта� ни, встановлені в центрі міста ще в 1898–1900 рр. На жаль, сьогодні їх залишилось лише сім, один з п’яти найбіль� ших студенти оглянули на початку екскурсії у сквері неподалік від Золотих Воріт. Наприкінці екскурсії студентам розповіли про історію Площі Перемоги, яка виникла ще у середині XIX століття як базарна площа. Також площа мала неофіційну назву Єврейський базар або Євбаз. Під час екскурсії третьокурсники дізналися багато нового і цікавого про місто, оглянули чимало визначних і цікавих місць, таємниці яких з радістю відкрила чудовий викладач, справжній майстер своєї справи і просто чудова людина Галина Крюкова. Вона показала “свій Київ”, який зачарував усіх неповторною єдністю ландшафту та архітектури. Ця подорож назавжди залишила незабутні враження у серцях драгомановців! Тетяна ЖУЛКЕВСЬКА, прес*служба університету НА 73�МУ РОЦІ… здобув науковий ступінь кандидата біологіч� них наук. З 1972 по 1977 рік працював на посаді старшого наукового співробітника, завідувача лабораторії біохімії Миронівсько� го НДІСН пшениці. З 1978 по 1986 рр. – директор Республіканського науково�мето� дичного кабінету педагогічних закладів Міні� стерства освіти УРСР. А з 1986 року – доцент кафедри ботаніки, кафедри психології та педагогіки початкового навчання Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. У 1994 році очолив кафедру методики викладання природничо�географічних дис� циплін, яка під його керівництвом перетвори� лася на провідний науково�методичний центр підготовки майбутніх учителів біології, географії та хімії. Щорічно за ініціативи та під керівництвом І. В. Мороза прово� дилися Всеукраїнські науково� практичні конференції та семіна� ри для вчителів біології, хімії, гео� графії, методистів, аспірантів та викладачів методики навчання природничих дисциплін. З його ініціативи у 1997 році на кафедрі відкрито аспірантуру зі спеціаль� ності “Теорія та методика нав� чання (біології, хімії, географії)”, а у 2006 році докторантуру зі спе� ціальності “Теорія та методика навчання (біології)”, де успішно здійснюється підготовка науко� во�педагогічних кадрів для про� відних наукових та освітніх закла� дів України. Під керівництвом професора І. В. Моро� за підготовлено понад 10 кандидатів наук. Впродовж багатьох років Іван Васильо� вич був членом науково�методичної комісії з біології МОН України, головою та заступни� ком голови Науково�методичної ради універ� ситету, членом Вчених рад НПУ та Інституту природничо�географічної освіти та екології, членом спеціалізованої вченої ради із захи� сту кандидатських дисертацій, віце�прези� дентом Малої Академії наук та заступником голови координаційної методичної ради з проблем екологічної освіти при МОН України. За час наукової та педагогічної діяльності І. В. Морозом опубліковано понад 160 науко� вих і навчально�методичних праць, серед яких навчально�методичні посібники, моно� графії, довідники. За його редакцією видано перший і єдиний в Україні навчальний посіб� ник “Загальна методика навчання біології”. Професором І. В. Морозом створено навчально�методичні комплекси дисциплін “Ботаніка з основами екології” та “Методика навчання біології”, до яких увійшли: програ� ми, навчальні посібники, лабораторні практи� куми, методичні рекомендації, щоденники педагогічних практик. Наукові праці Івана Васильовича добре відомі як вчителям�практикам, так і методи� стам�дослідникам: “Матеріали комплексної системи управління якістю підготовки спеціа� лістів у педагогічних інститутах. У трьох частинах” (1983), “Географія рослин з осно� вами ботаніки” (1991), “Структура диплом� них, кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання, оформлення і захисту” (1997), “Словник�довідник з біології” (2001), “Квалі� фікаційні роботи” (2002), “Педагогічна прак� тика студентів у загальноосвітніх навчальних закладах” (2003), “Форми і методичні прийо� ми навчання біології: 7 кл.” (2001), “Форми і методичні прийоми навчання біології: 6 кл.” (2003), “Магістерська робота у педагогічному вузі” (2006), “Позакласна робота з біології (2008), “Наукове дослідження: курсові, дипломні, магістерські роботи” (2010). За вагомі педагогічні досягнення Іван Васильович нагороджений знаком “Відмін� ник народної освіти”, медаллю А. С. Мака� ренка. У 1997 р. він був обраний Соросів� ським професором. У листопаді 2007 року за значний особи� стий внесок та вагомі досягнення у трудовій діяльності, багаторічну сумлінну працю про� фесору Морозу Івану Васильовичу Указом Президента України присвоєно почесне звання “Заслужений працівник освіти Украї� ни”. Студенти і викладачі університету запам’ятають Івана Васильовича як вимогли� вого та відповідального педагога, глибоко порядну і доброзичливу людину, справжньо� го Вчителя з великої літери. Колектив університету, колеги висло� влюють щирі співчуття рідним і близьким Івана Васильовича Мороза. Ректорат університету, дирекція Інституту природничо* географічної освіти та екології, кафедра теорії та методики навчання природничо* географічних дисциплін 7 �Слово головного редактора ГАЗЕТА ЯК КАДР З ЖИТТЯ Протягом минулого року ми вдвічі збільшили обсяг газети. Цей крок редакції газети викли� каний потужною роботою всьо� го колективу Драгомановського університету та прес�центру зокрема. В нашому університеті відбуваються унікальні для освітнього простору заходи. Найбільш значні і яскраві з них потрапляють на шпальти газе� ти. Статті доповнюються якісни� ми і “живими” світлинами, коментарями провідних спеціа� лістів, що сприяє кращій ілю� страції насиченого і активного життя нашого вишу. Газета “Педагогічні кадри” має концепцію, яка визначена самою назвою багатотиражки. Назва “Педагогічні кадри” може тлумачитись з двох різних пози� цій. Перша – це люди, що пра� цюють в освітній системі, друга – миті, які хочеться зберегти у пам’яті чи на фотографіях. Поєднання цих двох значень і є сутністю газети. В університеті працюють цікаві і неординарні постаті, які мають що сказати вголос, думки яких цікаво почути. В цьому номері такими постатями є Ганна Разумова та Володимр Дорошкевич. Про їхні життєві принципи, діяльність, врешті� решт, роздуми ви можете ознайомитись на сторінках газети. В минулих номерах ми давали розгорнуті матеріали про Миколу Заковича, Валенти� на Соловієнка та інших. Це люди, які творять наш універси� тет, розвивають науку і нашу країну. Фотографія може вислови� ти більше за слова. Це підтвер� джується світлинами, які ілю� струють в цьому номері матері� ал про ювілей театру “Вавилон”, “Ніч у бібліотеці”, у попередніх номерах – святкування ювілею Івана Драча, “Тиждень мистецтв” та інші. Ретельний відбір фотографій та якісна поліграфія сприяють посилен� ню візуалізації матеріалів. Таким чином ми вхоплюємо миті з життя нашого вишу. Такою нам бачиться і втілю� ється в дійсність концепція газети. Цікаво, що вона впису� ється у сучасні тенденції, які панують у ЗМІ. Про це писалось в минулому номері. На прохання читачів повер� таємо рубрику “Творчість”. За� звичай подібні рубрики містять поезію чи прозу, та в цьому номері подаємо картини Надії Каламеєць, а незабаром – фотографії Антоніни Сазонової. Дякую всім, хто підтримує нововведення у газеті. Віримо, що зміни йдуть на користь виданню. Особлива подяка ректорату за підтримку у відновленні конкурсу авторської роботи “Дотиком пера”. Чекаємо на ваші відгуки і пропозиції. Творімо газету разом! З повагою, Сергій РУСАКОВ Газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Педагогічні кадри”. Свідоцтво про реєстрацію КІ №30 від 27.01.94 р. 8 Студентська творчість Сьогодні в рубриці “Студентська творчість” представлені роботи Надії КАЛАМЄЄЦЬ, сту� дентки Інституту педагогіки та психології. Не будемо оцінювати її роботи – залишимо це на ваш розсуд, дорогі читачі! Для кращого знайом� ства з авторкою розміщуємо есе про життя та творчість Надії. Я побачила світ сонячного травневого дня у Києві, з того часу травень для мене – осо� бливий час свободи та натхнення, а Київ – най� дивовижніше місце у світі. З самого дитин� ства найважливішою справою стало малю� вання. Скільки шпалер було замальовано, скільки паперу! Все, що мені було потрібно до семи років, – це моє затишне місце на підвіконні зі стопками паперу та ручкою�олів� цем. Можна було сіда� Внутрішній світ Його Токамі ти на “ручку” крісла, класти лікті на підвікон� ня, а ноги опинялися біля теплої батареї. У цьому місці фан� тазія, що величезним потоком протікала у голові, виливалась на папір. Але в школі я просто навчалася та займалася спортом. У тринадцять років зацікавилась психологією, і з того часу почалося безупинне “копання в собі”. Так у дев’ятому класі я твердо вирішила стати психологом, пішла у психоло� гічний гурток до Палацу Піонерів на різні тренінги та курси. І через два роки одного дня раптом зрозуміла, що для того, щоб жити повноцінно, необхідно дозволити собі розкритися та виразити все, що я хотіла сказати світові. Отак у 16 років мені наснився натхненний сон. Прокинув� шись вранці, я просто взяла фарби та намалювала його. Так одна за одною почали створюватися картини. Після школи все пішло як заплановано: вступила “до лав” практичних психологів НПУ імені М. П. Драгоманова, продовжуючи малювати для себе. Психологія допомогла мені розкритися, дістатися до джерела натхнення десь глибоко всередині та вивільнити його. Важливим був момент, коли я зрозуміла: “Не важливо, скільки тобі років, не важливо, чи є в тебе художня осві� та. Якщо є бажання творити, необхідно негайно цим зайнятися, бо творчість – це життя”. Були і кризові етапи, допома� гала підтримка друзів та батьків. Ще більшому розкриттю осо� бистості сприяло знайомство з театральним гуртом Fighting Drea� mers. Так у моєму житті з’явився театр. Ми ставили різні спектаклі, грали в рольові ігри, наш режисер проводив акторські репетиції. Зараз не можу уявити себе без театру так само, як і без малюван� ня. Серед інших захоплень – музика, гра на різноманітних інструментах, танці, східна культу� ра та філософія. А ще я мрію ілюструвати книги. Ліс Шоколадний кіт і молочний Кавовий дощ Добра справа Сон у чашці чаю Спортивне життя У НАЙКРАЩИХ ТРАДИЦІЯХ БЛАГОДІЙНИЦТВА І ГАРНО, І ЗДОРОВО Традиція меценатства і благодійництва для студентів і викладачів Націо� нального педагогічного університету імені Михайла Драгоманова не нова та й цілком звична. Глибокі звичаї милосердя і любові, на яких зросла Драгоманов� ська родина, досі рясніють у стінах вишу. 5�6 грудня 2011 року у драгомановців з’явилася ще одна можливість допо� могти дітям та дорослим з порушеннями психофізичного розвитку, беручи участь у благодійній акції “Подаруй серце дитині”, присвяченій Міжнародному Дню інвалідів, яку організував Інститут корекційної педагогіки та психології. Символічно “подарувати своє серце дитині”, або хоч би частинку його, міг кожен бажаючий, придбавши роботи дітей з порушенням психофі� зичного розвитку, виготовлені ними власноруч під керівниц� твом волонтерів Інституту корекційної педагогіки та психології у реабілітаційному центрі “Джерела”. Замість благодійного вне� ску учасники могли залишити побажання у вигляді напису на Свято руху краси і здоров’я в НПУ імені Михайла Драго� манова зібрало 14 грудня 2011 р. у спортзалі близько сотні вболівальників. Для драгомановців це вже звичний вну� трішньоуніверситетський “фестиваль”, де можна провести час із приємністю та користю. Серед прихильників здорового способу життя виявило� ся й чимало викладачів вишу. Представники інститутів НПУ прийшли подивитися на своїх вихованців, порадіти за них та побажати перемоги. Від імені ректора університету уча� сників та присутніх привітав проректор з навчально�мето� дичної роботи гуманітарних інститутів Богдан Андруси� шин, побажавши товариських перемог. Слова Богдана Іва� новича дивовижним чином справдилися: азарт, посмішки, шалений ритм танців і непереможна Дружба. Збірні інститутів�учасників отримали кубки у найрізно� манітніших номінаціях. Адже поважне журі враховувало все: від яскравих костюмів і точного виконання обов’язкової та довільної програм конкурсу до активності та креативу уча� сників. Різноманіття в насичену програму внесли показові виступи вихованців київських шкіл та гімназій. Діти проде� монстрували професійні номери та вразили присутніх чудо� вими акторськими здібностями. Прес*служба маленьких паперових сердечках. Приємно, що стенд із побажання� ми поповнювався з кожною хвили� ною, а бажаючих були цілі шеренги. Одним із учасників акції став ректор НПУ імені М. П. Драгомано� ва Віктор Андрущенко, який теж придбав собі на згадку роботи дітей реабілітаційного центру. Усі ж зібрані кошти за два дні акції були передані у реабілітацій� ний центр “Джерела”. Євгенія ЄРМОЛАЄВА Головний редактор Сергій Русаков. Літературні редактори Галина Голіцина, Людмила Кух. Комп’ютерне складання і верстання Тетяни Ветраченко. Фото Василя Тимошенка. Наша адреса: м. Київ-30, вул. Пирогова 9, редакційний відділ, тел. (044) 239-30-85, факс 234-75-87, e-mail: gazeta@npu.edu.ua Видрукувано у друкарні НПУ імені М. П. Драгоманова. Наклад 1000 примірників. Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова м. Київ–30, вул. Пирогова, 9 е-mail: Npu.press@i.ua Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002 р. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Позиція редакції не завжди збігається з авторською. Рукописи не рецензуються і не повертаються. СІЧЕНЬ 2012 � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. 2012 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>Педагогічні кадри. № 1 (1621) (січень 2012 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-02-14 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. Педагогічні кадри. № 1 (1621) (січень 2012 року) / газета Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова ; головний редактор Сергій Русаков. - Київ, 2012. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "Педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/183 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Русаков, Сергій (головний редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова