2 6 22 https://libdc.udu.edu.ua/files/original/e7229498d947b3f9bfe4c67574983c54.pdf f412ac813f727772cb5fd8bf411ddb65 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/10">За педагогічні кадри. 1959 рік</a></h4> PDF Text Text ПЕДАГОГІЧНА РАДА РЕСПУБЛІКИ 14 жовтня розпочав свою роботу II з'їзд учителів рес­ публіки. Це знаменная подія не тільки в житті великої сім’ї педагогів, але й всього українського народу. За три десятиліття, що відділяють нас від І респуб­ ліканського з ’їзду вчителів, наша школа і педагогічна наука пройшли великий шлях і внесли значний вклад у справу виховання підростаючого покоління в дусі відданості всеперема­ гаючим ідеям марксизмуленінізму. Другий з ’їзд зі­ брався в знаменні для на­ шої країни дні — дні підго­ товки до святкування 42 ро­ ковин Великої Жовтневої соціалістичної революції, в дні великого творчого підне­ сення трудящих на честь Грудневого Пленуму ЦК КПРС, який стане ще однією історичною віхою в літописі боротьби і перемог героїчно­ го радянського народу. Останній рік був особливо знаменним для розвитку ра­ дянської школи. Історичні рішення XXI з ’їзду КПРС та «Закон про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток систе­ ми народної освіти в СРСР» стали величною програмою дій для радянської школи. З кожним днем ми переко­ нуємось у мудрості вжитих партією заходів до поліп­ шення роботи школи. Ї ї тіс­ ний зв'язок з життям забез­ печить всебічний розвиток нашої молоді, допоможе їй вийти з школи не білоруч­ ками, а підготовленими до трудової діяльності, до ак­ тивної участі в будівництві комунізму. Ми можемо вже говорити про деякі успіхи у справі перебудови системи народної освіти. В республіці ство­ рюється система загально­ освітньої трудової політех­ нічної восьмирічної школи, Н А ШІ особлива увага приділяється поліпшенню навчання і ви­ ховання у школах робітничої та сільської молоді, закін­ чується обговорення програм для цього нового типу шкіл, причому, враховуючи спе­ цифіку роботи шкіл робітни­ чої та сільської молоді, для них створюються спеціальні програми. Ці та ряд інших питань, пов'язаних з завданнями пе­ ребудови системи народної освіти, є головним предме­ том дискусії на республікан­ ському з ’їзді вчителів. Питання, які вирішуються з’їздом, повинні стояти в центрі уваги педагогічного і студентського колективу на­ шого інституту. Адже успіхи в роботі школи в значній мі­ рі залежать від того, як буде допомагати їй педагогічна наука. В інституті відкрито новий інженерно - педагогічний фа­ культет, вечірній відділ по підготовці вчителів І —IV класів, кафедри працюють над новими шкільними про­ грамами, підручниками, ме­ тодичними розробками з окремих предметів — все це перші кроки у виконанні ве­ личних накреслень партії. Але вчителі нашої респуб­ ліки чекають більш дійової допомоги від кафедр інсти­ туту і особливо від кафедр педагогічних наук, які по­ винні безпосередньо займа­ тися питаннями навчального та виховного процесу в се­ редній школі. А поки що ці кафедри не повністю задо­ вольняють зростаючі вимоги шкіл, що відзначалося на республіканській сесії з пи­ тань розвитку педагогічної науки в Українській РСР. Треба сподіватися, що II з ’їзд учителів України викличе творче піднесення серед співробітників кафедр нашого інституту і пожва­ вить їх теоретичну і прак­ тичну роботу. Г О С Т І У Ч А С Н И К И З ’Ї З Д У В ІН С Т И Т У Т І Другий республіканський рів у нашому інституті. з'їзд учителів України при­ У складі делегації — на­ вертає увагу всієї учитель­ чальник Краківського шкіль­ ської громадськості не тіль­ ного кураторію (установа ки нашої республіки, але й типу нашого облВ Н О ) Б о ­ майстрів педагогічної спра­ леслав Білецький, директор інституту в ви братніх радянських рес­ учительського публік, а також країн народ­ Кракові Ян Вардак, дирек­ музичної ної демократії. Серед гостей тор Краківської з ' їзду — працівники народ­ школи Юліус Вебер. Працівників народної осві­ ної освіти Російської Ф едера­ ції, Білорусії, М олдавії, Гру­ ти Польської Народної Р ес­ зії, Вірменії, Казахстану, публіки особливо цікавили прибалтійських республік, питання перебудови системи освіти в нашій країні. Це й колеги з братньої Польщі. Наші польські друзі вико­ не д ивно, адж е польські пе­ ристовують своє перебуван­ дагоги уважно слідкують за ня у К и є в і д л я б і л ь ш г л и б о­ переходом нашої школи на навчання, кого вивчення системи народ­ одинадцятирічне ної освіти в Українській досвідом виробничого вихо­ учнів, створенням РСР. Під час перерв у роботі вання з’їзду вони відвідують серед­ шкіл-інтернатів. У жвавій і невимушеній ні школи, науково-дослідні інститути педагогічного цик­ розмові з директором інсти­ лу, районні і міський відділи туту, з деканами та завідую­ чими кафедрами польські народної освіти. 15 жовтня гості з Польщі гості одержали вичерпні від­ знайомилися з питаннями повіді на численні запитання підготовки вчительських кад­ щодо перебудови роботи ін­ Пролетарі всіх країн, єднайтеся! п е д а г о г іч н і ЗА К АДРИ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО Рік видання 4-й № 20 (89) 17 ж овтня 1959 року СУБОТА Ціна 15 коп. З ’їзд учителів Української РСР Перший рік фактичного здій­ снення мудрих накреслень Партії про перебудову школи ознаменувався важливими по­ діями: науковою сесією з пи­ тань розвитку педагогічної на­ уки на Україні та з'їздом учи­ телів УРСР. 12 жовтня в Києві закінчила роботу наукова сесія з питань розвитку педагогічної науки в Українській РСР. В ній взяли участь вчені України і братніх республік, викладачі шкіл і ву­ зів, керівники підприємств, бу­ дов, колгоспів. Учасники сесії відзначили, що постанова ЦК КП України «Про стан і заходи дальшого розвитку педагогічної науки в Українській РСР» є практичною програмою для ба­ гатотисячного колективу вчите­ лів, наукових працівників, за­ кладів народної освіти респуб­ ліки. Вона служить справі даль­ шої мобілізації їх сил на доко­ рінне поліпшення навчально-ви­ ховної роботи в школах, зміц­ нення зв'язку навчання і вихо­ вання з суспільнокорисною пра­ цею учнів, підвищення ролі школи в усій творчій діяльності радянського народу, спрямова­ ній на виконання грандіозних накреслень семирічного плану. У здійсненні реформи школи і історичних рішень XXI з'їзду КПРС та Закону про школу, го­ ворили учасники сесії, особливо велика роль належить педаго­ гічній науці. За останні роки вчені-педагоги і вчителі респуб­ ліки провели певну роботу по розробленню окремих питань теорії і практики навчання і виховання дітей, створенню під­ ручників і посібників для шкіл, вивченню і узагальненню пере­ дового педагогічного досвіду. Проте, в республіці все ще по­ мітне відставання педагогічної науки від завдань комуністич­ ного виховання молоді. Школа сміливо пішла вперед шляхом перебудови навчання і вихован­ ня, відзначалось на науковій сесії, а значна частина педаго­ гів-учених залишилась на рівні вчорашнього дня, тому школа не дістає належної практичної допомоги в боротьбі за підви­ щення якості знань, поліпшення трудового, морального та есте­ тичного виховання учнів, в під­ готовці їх до практичної діяль­ ституту в зв’язку з новим З а ­ коном про школу. Директор інституту М. М. П ідтиченко ознайомила поль­ ських колег із загальною структурою інституту, розпо­ віла про створення нових — інженерно-педагогічного і ве­ чірнього факультетів, про нове у проведенні педагогіч­ ної практики. Доценти С. Литвинов та Д . Ніколенко розповіли поль­ ським друзям про принципи та методи проведення педа­ гогічної практики в школі і на виробництві. Болеслава Білецького за­ цікавили питання про зв’я­ зок навчання у школі і в інституті з життям: — Як інститут готує вчи­ телів, як поєднується викла­ дання теоретичних дисциплін з практикою життя? Яку до­ помогу одержують молоді ро­ бітники і селяни, що давно закінчили школу, при вступі ності в народному господарстві та наближення школи до життя, до виробництва. Щоб успішно здійснити перебудову системи народної освіти, говорили про­ мовці на сесії, треба мобілізу­ вати всі сили вчителів і педаго­ гів-учених республіки на вели­ ку творчу роботу в боротьбі за реалізацію рішень партії і уря­ ду про школу. Яскравою сторінкою ввійде в літопис радянської школи на Україні з ’їзд учителів Україн­ ської РСР, який розпочав свою роботу 14 жовтня в столиці УРСР. До нього привернута ува­ га широких трудящих мас, які гаряче зацікавлені в успіш­ ному розв'язанні завдань пере­ будови народної освіти на Ук­ раїні. Скликаний в знаменний час, коли трудящі нашої Вітчизни з небувалим творчим піднесенням борються за виконання семиріч­ ного плану, розгорнутого будів­ ництва комунізму, з'їзд має на­ самперед озброїти вчителів яс­ ним розумінням великої мети та історичного значення пере­ будови школи, найтіснішого зв’язку її з завданням побудо­ ви комунізму в нашій країні. Обговорення на з’їзді акту­ альніших питань перебудови, узагальнення думок і пропози­ цій щодо удосконалення нових навчальних планів і програм загальноосвітніх шкіл усіх ти­ пів, методів навчання і вихо­ вання, опрацювання питань співвідношення загальної, по­ літехнічної і професійної осві­ ти в середній загальноосвітній школі та шляхів поліпшення підготовки учнів до практичної діяльності, підвищення рівня ко­ муністичного виховання дітей та молоді — все це мобілізує зусилля працівників народної освіти республіки на боротьбу за успішне втілення в життя рішень XXI з'їзду партії та З а ­ кону про школу. Перебудова школи — це глибокий і складний процес, який вимагає, щоб кожний учи­ тель, щоб кожен педагог-уче­ ний пройнявся почуттям нового, наполегливо оволодівав ленін­ ським стилем у роботі, завжди відчував свою високу моральну відповідальність за розв’язання завдань перебудови, щоб у всіх учительських колективах була створена атмосфера творчої праці і виробничого піднесення, щоб кожний крок роботи шко­ ли, учителя був співзвучним тим великим звершенням, які здійснює наш народ під керів­ ництвом Комуністичної партії. З ’їзд учителів України про­ йшов під знаком рішучого підне­ сення роботи по вивченню, уза­ гальненню і популяризації пе­ ребудови школи. Делегати з ’їз­ ду на основі узагальнення кра­ щого досвіду накреслили шля­ хи зміцнення співдружності школи й сім'ї, що є однією з ос­ новних умов успіху в навчанні та вихованні учнів, завдання дальшого розгортання і підви­ щення рівня пропаганди педаго­ гічних знань серед населення. З'їзд учителів УРСР викли­ кав небувалу творчу активність усіх працівників народної осві­ ти республіки, він продемон­ струє їх монолітність, згуртова­ ність, безмежну відданість рід­ ній Комуністичній партії — натхненнику і організатору всіх перемог радянського народу. Невідкладним завданням про­ фесорсько - викладацького та студентського складу нашого педагогічного інституту є гли­ боке вивчення матеріалів з’їзду учителів та наукової сесії з пи­ тань розвитку педагогічної на­ уки на Україні, широка популя­ ризація цих матеріалів серед трудящих і максимальне поліп­ шення наукової, учбової й ви­ ховної роботи в нашому інсти­ туті. Великим піклуванням партії і уряду, всенародною шаною оточений в нашій країні учи­ тель. Роль його у вихованні підростаю чого покоління в усьому громадсько-політичному житті піднесено нині на небу­ валу височінь. У відповідь на це піклування працівники на­ родної освіти, вчителі і профе­ сорсько-викладовський склад пе­ дагогічних інститутів віддадуть свої сили, весь свій хист і по­ лум'я серця благородній справі виховання дітей у комуністич­ ному дусі. Г. ПРОКОПЕНКО, кандидат педагогічних наук, доцент. до педагогічного інституту? лених пунктах кураторію. Після півторагодинної бе­ На ці запитання було дано сіди Болеслав Білецький та докладні відповіді. Керівник Краківського Ян Вардак оглянули кабіне­ шкільного кураторію поді­ ти і лабораторії мовно-літе­ лився думками про поста­ ратурного т а педагогічного новку заочного навчання у факультетів, ознайомилися з польських педвузах. Вияви­ роботою виробничих майсте­ лося, що в цій галузі роботи рень. А директора музичної і в них і в нас є багато спіль­ школи Юліуса Вебера, зви­ чайно, зацікавила робота ного. — У нас теж так! І ми так кафедри музики і співів. При прощанні були вис­ робимо! — можна було чути ловлені побажання глибше з обох боків. Болеслав Білецький розпо­ зміцнювати контакти між вів, що у педагогічних вишах польським та українським Краківського кураторію роб­ учительством, зокрема між ляться спроби посилати ви­ педагогами Кракова та Киє­ кладачів в усі ті школи, де ва, регулярно обмінюватися працюють їхні студенти-за­ науковою інформацією з пи­ очники, для проведення з тань розвитку педагогічної ними бесід і консультацій, науки, а також налагодити для ознайомлення з умовами обмін делегаціями виклада­ їх праці і життя; але прак­ чів і студентів педвузів. І. КРУК, тично, як відзначив Б. Біле­ цький, здійснювати це дуже старший викладач кафедри російської та зарубіжної важко, бо вчителі-заочники літератури. працюють майже в усіх насе­ �На інженерно-педагогічному КОМСОМОЛЬСЬКЕ життя Ініціативі і завзяттю— дорогу! Світле приміщення актового Цю пропозицію підтримала і залу заповнили 3 55 делегатів студентка мовно-літературного від усіх факультетів інституту. факультету Л. Іванова. ІЗ ЗАЛУ XIV ЗВІТНОКомсомольці зібралися на свою Студент фізико - математич­ 14 конференцію, щоб підвести ВИБОРНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ного факультету В. Клименко підсумки роботи організації за присвятив свій виступ питанням минулий рік, накреслити плани спортивно масової роботи. на майбутнє. Він відзначив, що є такі сту­ XIII з ’їзд ВЛКСМ, як пер­ денти, З доповіддю про роботу орга­ які скептично ставляться першочергове завдання комсо­ нізації виступив секретар комі­ до занять спортом, дивляться тету ЛКСМУ О. Семко. Він від­ мольських організацій, поста­ на нього, як на розвагу. Це від­ значив, що комітет, комсомоль­ вив завдання активної участі в носиться в першу чергу до сту­ ські бюро факультетів і курсів їх роботі з піонерськими орга­ д ентів старших курсів. Комітет вважали головним завданням нізаціями. Дитячі установи — не зумів поставити як слід організації — високу успіш­ це наше виробництво, і студен­ спортивну роботу, а наслідком ність і зразкову дисципліну, то­ ти нашого інституту підтриму­ цього є те, що спортом в інсти­ му й спрямовували свою роботу ють постійний зв'язок з ними. туті займається лише половина в цьому напрямку, боролись за Так, протягом року в школах студентів. втілення в життя закону «Про міста працювало піонервожати­ Секретар бюро ЛКСМУ мов­ зміцнення зв'язку школи з ми понад 200 студентів. Вони но - літературного факультету Для здійснення політехнічно­ проводили з піонерами найрізно­ життям і дальший розвиток Л. Семена розповіла про недо­ го навчання в школі потрібні манітнішу роботу і разом з тим системи народної освіти в набували відповідних практич­ ліки і труднощі в роботі, ніби­ добре підготовлені викладачі. СРСР». то викликані тим, що не досить Багато уваги було приділено них навичок. вдале підібралося бюро, члени З цією метою в нашому інсти­ Наші студенти постійно зв’я­ якого студентам перших курсів, 72 не мали відп овідного до­ туті вперше в м. Києві органі­ проценти з яких прийшли у вуз зані з підшефними організація­ свіду комсомольської роботи. ми. 185 комсомольських агіта­ з підприємств, колгоспів. Для В. Козаченко, що виступив зовано інженерно-педагогічний ознайомлення їх з інститут­ торів працювали на виборчих пізніше, спростував це. Він від­ факультет. ським життям були проведені дільницях, де читали лекції, значив, що невтішна робота фа­ Перед нами, студентами цьо­ вечори, зустрічі з старшокурс­ влаштовували бесіди, поясню­ культетського бюро не в тому, го факультету, стоїть важливе никами та професорсько-викла­ вали виборцям історичні рішен­ що там були недосвідчені ком­ дацьким складем. Прочитана ня XXI з’їзду КПРС, організо­ сомольці. Навпаки, вони були і почесне завдання прищеплю­ доцентом Д. Ф. Ніколенком вували вечори відпочинку, не­ хороші, активні, тільки Л. Се­ вати в майбутньому дітям тру­ лекція про самостійну роботу дільники, за що в деканати мена та О. Семко не змог­ дові вміння й навички. Тому ми над матеріалом допомогла сту­ надходять численні подяки. А ли як слід організувати їх. самі перш за все повинні вдо­ дентам краще засвоювати прой­ влітку на підприємствах будів­ Вони не опиралися на актив, а дене. За звітний період значно ництвах, сільському господар­ це привело до зривів у роботі сконалити свої трудові профе­ сії, працюючи на токарних, підвищилась успішність студен­ стві, дитсадках працювало 616 комсомольської організації. тів. Всі ці заходи сприяли по­ комсомольців, якими було від­ фрезерувальних і інших верста­ В. Шабаров і інші виступаю­ 14 799 робочих кращенню роботи першокурс­ працьовано а т х, які є в наших виробничих чі говорили про незадовільну днів. ників. роботу громадського харчуван ­ м айстернях. Важливу роль у підготовці В цілому по інституту успіш­ Л. СИДОРЕНКО, спеціа­ ня, про недоліки в самообслуго­ ність складає 98,8 процента. висококваліфікованих лістів відіграють наукові гурт­ вуванні в гуртожитках і крити­ Найвища успішність — 99 про­ студент І курсу інженернокомітет, який мало ціка­ центів на педагогічному фа­ ки. В минулому році їх працю­ кували педагогічного факультету вився цією справою. культеті, де секретарем бюро вало 18. Добре проводилися за­ Педагог — благородна і по­ В. Бондар. Тут з 318 комсо­ няття в гуртках молекулярної чесна ця професія — виховання мольців є 55 відмінників на­ фізики, російської мови, мето­ людини! Якщо студенти діста­ вчання, а в першій групі IV дики математики. Комітет слід­ нуть хороші знання, набудуть Н а ф о т о зверху вниз: кував за їх роботою, допомагав курсу спецвідділу студенти вча­ відповідних навичок педагога, майстер І. Т урчак перевіряє ться тільки на «відмінно» і у налагодженні зв’язків і обмі­ то «добре». Це наслідок того, що ні делегаціями з іншими ву­ жай.буде великий і щедрий уро­ розміри виготовленого сту­ академічна і виховна робота зами. дентом Л. Сидоренком цирку­ Про це говорили О. Корній­ В доповіді самокритично бу­ цього курсу поставлена на на­ ля; В. Д ж емелинський за лежний рівень, тут є енергійний ло підкреслено, що комітет чук (студент педагогічного фа­ виготовленням наочного при­ комсомольський актив, який зу­ ЛКСМУ, комсомольський актив культету). А. Сьомик (студент мів по-справжньому організува­ у своїй роботі дуже мало вико­ фізико-математичного факуль­ ладдя. На ниж ньому знімку таку важливу тету), О. Онищенко (студентка ти, активізувати роботу кожного ристовували ви бачите студента В. Кири­ зброю в боротьбі з недоліками, мовно-літературного факульте­ студента. ченка за розміткою деталей ту) та інші промовці. Добра успішність і на мовно- як преса. циркуля. Цю роботу він ви­ До цього часу на низькому літературному факультеті, гір­ На конференції також висту­ ша — на фізико-математично­ рівні стоїть культурно-масова пили: секретар Сталінського конує точно і ш видко. Адже му. В багатьох групах цього та оборонно-спортивна робота. РК ЛКСМУ І. Солдатенко, се­ в минулому В. Кириченко факультету збори проводились Хоч, правда, було й проведено кретар партійного бюро інститу­ рідко, комсорги до них не готу­ чимало цікавих вечорів, концер­ ту О. Павелко, директор інсти­ розмітч ик 6 р о зр я д у . За тру­ вались, а тому проходили вони тів, різних культопоходів у му­ туту М. Підтиченко. дові успіхи його ім 'я неодно­ формально, абияк, що не могло зеї, театри, проте в цій справі Враховуючи недоліки, вказа­ сприяти поліпшенню успішності є ще багато недоліків, на які ні виступаючими, конференція разово виносилось на дошку і дисципліни. Так, в II групі і вказували в своїх виступах прийняла розгорнуте рішення, пошани підприємства. фізиків 14 комсомольців одер­ делегати конференції. спрямоване на поліпшення ком­ І. Толстихін (педагогічний сомольської роботи. жали «двійки». Це наслідок того, що бюро факультету, кур­ факультет) зазначив, що голов­ Фото М. Ш уряка До нового комітету обрано 13 су мало приділяло уваги цій ний недолік у культурно-масо­ кращих енергійних юнаків і дів­ групі, незадовільно була постав­ вій роботі — це відсутність ма­ лена тут індивідуальна робота. совості. Він звернувся до сту­ час. Багато місця і часу в акаде­ дентів з закликом взяти актив­ мічній роботі студентів займає ну участь у роботі гуртків ВІСТІ З П РА КТИ КИ педпрактика, під час якої пере­ художньої самодіяльності, в віряються теоретичні знання, підготовці до декади україн­ набуті на лекціях та семінар­ ської літератури і мистецтва в ських заняттях. Москві. Він висунув пропози­ Проведена практика III, IV, цію, щоб з цих існуючих гурт­ Минув тиждень з того дня. 4-го розряду. Значних успіхів тов. С тепенко, м а й с т р и інстру­ V курсів показує, що наші сту­ ків художньої самодіяльності як студенти-фізики з 31 та досягли, працюючи на ф резер­ денти добре підготовлені до ро­ створити один міцний загально­ 32 груп розпочали виробничу ному верстаті, В. Лещенко і м ен тал ь н и х ц ех ів тт. Ж ерно­ клєєв і Бедрицький. боти в школах, добре володіють інститутський колектив і приді­ З . Богдан. О. Порязев і С. Ю р­ практику на промислових під­ методикою свого предмета. лити йому максимум уваги. Н ещ о д авн о д и р е к ц ія К В Р З ченко з успіхом оволодівають п р о в е л а з п р а к ти к ан т а м и нара­ приємствах міста. Як же проходить виробниче спеціальністю слюсаря. Д уж е д у, на я к ій б у л и в и к р и ті недо­ С К Л А Д навчання і чого навчились прак­ сумлінно ставиться до нової л ік и в п р о вед ен н і виробничої справи — виготовлення монта­ п рактики та н а к р е с л е н о заходи тиканти? НОВООБРАНОГО КОМІТЕТУ ЛКСМУ жу електрощита — практикант­ по їх усуненню . Перший день практики був 1. О. Семко — секретар комітету. ка Солохненко. присвячений вивченню техніки 2. Л. Недбайло — заступник секретаря, відповідаль­ Було виріш ено д л я більш Практика наших товаришів грунтовного о зн а й о м л е н н я з з а ­ безпеки і ознайомленню з під­ на за організаційний сектор. не обмежується лише роботою водською технікою ч астіш е зм і­ приємством. 3. А. Решетняк — заступник секретаря, відповідаль­ на за політвиховний сектор. На Київському вагоноремонт­ на робочих місцях. Студенти нювати робочі м ісця і н а д ав а ти 4. Л. Гиренко — відповідальна за пресу. ному заводі студенти працюють сполучають практичну роботу з практикантам більш е сам остій ­ 5. М. Кириленко — відповідальний за оборонно-спор­ в інструментальному і в вагон­ підвищенням свого теоретично­ ності при роботі н а м еталооб­ тивну роботу. ному цехах, в депо ім. Андрєє­ го рівня. Так, інженер по під­ робних вер статах . К р ім того, 6. О. Саєнко — відповідальна за сектор трудового ва в інструментальному, зва­ готовці кадрів Г. Резнік провів виріш ено провести одноденний виховання. рювальному, механічному, елек­ з студентами бесіду про різні в и їзд на Д В Р З д л я ознайомлен­ 7. Н. Бажюк — відповідальна за шефську роботу. тромеханічному, ковальському і методи електрозварювання з ня з ливарним виробництвом і 8. І. Харченко — відповідальна за академічну роботу. інших цехах. Ми з радістю по­ ілюстрацією цих методів. роботою конвейєра. Говорячи про перші успіхи 9. О. Крицька — відповідальна за сектор обліку. відомляємо колектив інституту Н абуті навички і вм іння на­ 10. В. Підопригора — відповідальна за піонерську ро­ про те, що всі студенти-практи­ наших студентів, слід мати на ш і студенти з успіхом переда­ боту. канти ставляться до своїх обо­ увазі, що у великій мірі ці ус­ дуть у майбутньому своїм уч­ 11. В. Петров — в’язків з великою зацікавлен­ піхи обумовлені справжнім пі­ ням. 12. Л. Іванова — ністю. Так, студенти Олександр клуванням про нас керівників к. я н к о в с ь к и й, відповідальні за культурно - масову Архипенко і Анатолій Маков­ підприємства. Нашою роботою Г. Р Е ЗН ІК . роботу. ський, працюючи на токарних постійно цікавляться начальник Л. Б О Р Е ЙКО, 13. Т. Величко — відповідальна за побутовий сектор. верстатах, виконують виробничі КВРЗ тов. Крупський і голов­ студенти-практиканти. завдання за нормами токарів ний інженер депо ім. Андрєєва перш і враже н н я �Педагогічна практика без відриву від навчання У 1959— 1960 навчальному рішеннями ХIII з ’їзду ВЛКСМ, році, як один із заходів реалі­ затвердженням ступенів у систе­ зації рішень XXI з'їзду КПРС мі роботи з піонерами. про дальше поліпшення підго­ Важливим видом виховної ро­ товки вчителів, до навчальних боти є також керування учнів­ планів педагогічних інститутів ськими гуртками, яких у школі внесено новий вид педагогічної є достатня кількість. Робота в практики, який має своїм зав­ гуртках дає можливості для ви­ данням включити студентів І — явлення дитячих інтересів і роз­ IV курсів до безпосередньої витку їх творчості й ініціативи. участі у виховній роботі в шко­ Нарешті, вихователь, як відо­ лі. Це практика тривалого ти­ мо, повинен турбуватися і про пу — вона провадитиметься на якість навчання своїх вихован­ протязі всьо го року і без відри­ ців. Треба навчитись умінню ву від навчальних занять. вчасно і тактовно допомогти уч­ Під час цієї практики студен­ ням, що відстають у навчанні. ти виконуватимуть обов'язки Регулярно треба бувати у сі­ класних керівників. м'ях учнів, щоб з їх батьками Всім відомо, який великий порозмовляти - і про успіхи їх інтерес становить собою робота дітей, і про зриви у навчанні класного керівника, скільки тут і поведінці. відкривається можливостей уві­ Звичайно, не можна передба­ йти в життя наших дітей, вивча­ чити всіх видів виховної робо­ ти їх не по підручниках, не за ти серед дітей. Життя школи конспектами л екц ій , а в безпо­ може підказати ще багато ін­ середньому житті. ших. Головне, щоб наш студент Кожному з студентів-практи­ широко і раціонально викори­ кантів надаю ться широкі мож­ став усі можливості для того, ливості випробувати і удоско­ щоб стати умілим вихователем налити свої вміння в найрізно­ учнів радянської школи, зав­ манітніших формах виховної жди підходити до своєї справи роботи. творчо, як справжній «інженер Треба під керівництвом до­ людських душ». свідчених вихователів навчити­ Зар аз на безвідривну вихов­ ся провадити цікаві і доступні ну практику вийшли треті кур­ для дітей політінформації, бесі­ си. Вони вже знайшли свої міс­ ди на етичні теми, зуміти ви­ ця в колективах учнів: прова­ кликати у підлітків задушев­ дять політінформації, бесіди, ність і відвертість в обговорен­ екскурсії, колективне відвіду­ ні різних питань комуністичної вання кіно, допомагають клас­ м оралі і культури поведінки зо­ ним керівникам чергувати, ви­ крема. Випробувати свої сили в вчають плани виховної роботи, організації дозвілля, ранків, ве­ знайомляться з правилами ве­ чорів, присвячених різним зна­ дення учнівських щоденників менним датам, допомогти в ор­ пожвавлюють роботу редколегій ганізації екскурсій, походів, стінгазет, дехто вж е почав ке­ брати участь у суспільно-корис­ рувати гуртком. ній праці, яку проводять наші Робота розгортається. Неза­ школи, а також піонерські і баром на педпрактику підуть комсомольські організації. другі курси. Важливу галузь виховної ро­ Побажаємо ж нашим вихо­ боти, яку студенти теж повинні ванцям успіхів у набутті вмінь вивчити і брати в ній активну складного мистецтва, яким є ви­ участь, становить піонерська ховна робота серед дітей і під­ та комсомольська робота в ш ко­ літків. лі. Ця галузь виховної роботи Доцент С. Л ИТВИН ОВ. на даному етапі збагатилася те НЕ пухом, ером ап 1. З двох душових, якими користуються наші спортсмени, працює лише одна, але й вона, за недоглядом інститутських слюсарів, знаходиться в антисанітарному стані. У такій грязюці можуть добре себе почувати... лише пацюки. 2. Студенти фізико-математичного факуль­ тету Е. Андрющенко, В. Верютіна, Є. Висо­ цька, О. Мох, Л. Арістархова, Є. Бородавка, Л. Євсєєва, М. Ремізовська, В. Кухарева до цього часу ще не ліквідували академзаборго­ ваності. 3. Чим доросліша людина, тим вона дисциплінованіша і культурніша. Але, як кажуть, нема правил без винятку. Лише цим можна пояснити той факт, що студенти IV курсу мовнолітературного факультету (рос. відділ) «атакували» аудиторію № 70, в якій ще не закінчилась лекція з зарубіжної літератури. Ц е т еж с п р а в а ком сом олу Цей випадок трапився 8 жовтня після закінчення пер­ шої лекції в аудиторії № 70. Щоб бути більш точними, ска­ жемо, що не після закінчення, а в той момент, коли пролунав дзвінок. В цей час в аудиторії студенти першого курсу мовнолітературного ф акультету слу­ хали лекцію викладача зару­ біжної літератури Ф. С. Гріма. Не встиг викладач закінчити останнє речення, попрощатись із студентами, як двері аудито­ рії з гуркотом розчинились і на порозі з'яв и л ась велика група студентів IV курсу того ж мов­ но - літературного факультету. Не звертаючи ніякої уваги на викладача, на студентів, які не встигли вийти з аудиторії, чет­ вертокурсники, перекидаючи стільці, штовхаючи один одного, кинулись за столи. Ми може б і не розповідали про цей випадок, коли б він був тільки «випадком». Спиніть у коридорі інституту будь-якого студента і запитайте його, чи знає він, як треба себе поводити, як треба ставитись до того соціалістичного майна, яким ми безкоштовно користує­ мось і на ремонт якого витра­ чається дуже багато державних коштів. В першу хвилину він зніяковіє, а потім обуриться, мовляв, питає такі дурниці. А послідкуйте за його поведін­ кою і ви переконаєтесь, що йо­ му далеко до справжньої куль­ турної людини. Ну, скажіть, хіба може куль­ турна людина розгулювати ко­ ридорами і навіть аудиторіями інституту, не скидаючи голов­ ного убору? Саме це явище днями ми спостерігали в кабі­ неті креслення. А хіба можуть культурні люди нівечити парти, столи, залишаючи на них свої прізвища, імена. Щ о це — ба­ ж ання прославитися, чи своє­ рідна розвага під час лекцій? Студенти-філологи пам’ята­ ють, як довго ремонтували ка­ бінет літератури. Там проведе­ но капітальний ремонт примі­ щення, повністю змінено експо­ зиції, поставлено нові більш зручні шафи для зберігання книг, відремонтовано меблі. На все це витрачено тридцять ти­ сяч карбованців. А зайдіть в цей кабінет зараз. Щойно від­ ремонтовані столи мають досить непривабливий вигляд. Майже на половині з них обідрано лі­ нолеум. І ц е зробили студенти, точніше — студенти-філологи. Це далеко не повний перелік фактів,які свідчать про те, що час вже оголосити рішучу бо­ ротьбу тим, хто заважає нам працювати і відпочивати, хто ганьбить честь нашого столич­ ного вузу. Дивує те, що майже не трап­ ляється таких випадків, коли викладач, помітивши студента в головному уборі, зробив би йо­ му зауваження. Більше того частина наших викладачів є тут своєрідним ««прикладом». Прізвища? За ними далеко хо­ дити не слід. Постійте п'ять хвилин у коридорі і вони бу­ дуть. Це не значить, звичайно, що в нашому колективі немає справжніх носіїв високої куль­ тури. Їх дуже багато і саме на них треба рівнятись. Чому, наприклад, тим же студентам-філологам не зібра­ тись і не поговорити відверто на етичні теми. Кому як не комсомольській організації ви­ ступити застрільником цієї ду­ же потрібної і корисної спра­ ви? Проте ні комітет ЛКСМУ, ні комсомольські бюро факуль­ тетів і курсів не дбають посправжньому, щоб наші студен­ ти не тільки добре вчилися, але щоб і своєю поведінкою, поводженням з оточуючими підтверджували, що вони з честю носять звання студента столичного педінституту. Ю. ПОЛУДНЕНКО. 4. Довго чекали мешканці гуртожитку № 1 спортивного майданчика, а коли його зроби­ ли, то виявилась і справжня мета їхнього чекання: вискочи­ ли добрі хлопці на майданчик, як вдарили чобітками з підків­ ками та черевиками з гвіздоч­ ками, то з того майданчика тільки ямки й залишились. Місячник КНИГИ У нашій республіці зараз проходить місячник книги, при свячений 42-м роковинам Ве­ ликої Жовтневої соціалістичної революції. У цей місячник ак­ тивно включилися студенти на­ шого інституту. У кожній групі в ці дні можна спостерігати жваву торгівлю книгами. Бага­ то студентів поповнили свої особисті бібліотечки творами політичної і художньої літера­ тури, підручниками та наукови­ ми посібниками. К. ПЕТРЕНКО. �Справи пішли краще Кілька років підряд гурток української літератури і літе­ ратурна студія працювали окре­ мо. Відомо, що така розбіж­ ність у роботі, в зв'язку з не­ великою кількістю членів цих об’єднань, мала негативний вплив на їх роботу. Цього року весною відбулося злиття гурт­ ка і студії. Справи пішли кра­ ще. Тепер — це просто літера­ турний гурток, на заняттях яко­ го кожного разу розглядаються паралельно питання суто науко­ ві (читання рефератів, допові­ дей, обговорення новинок літе­ ратури) і студійські (творчі зві­ ти молодих поетів і прозаїків). Звичайно, це починання поки що нове і не завжди вдається налагодити тісний контакт у де­ яких питаннях — організацій­ них і творчих. Важливо одне: студентам подобається такий метод роботи. Зросли ряди гуртківців — цього року до них влилося мо­ лодше покоління з числа пер­ шокурсників. Серед них ми мо­ жемо назвати Г. Приходька, І. Шістку, О. Боровка, П. Ігна­ тенка та інших, які дебютували своїми віршами у попередньому номері нашої багатотиражної газети. Наприкінці минулого на­ вчального року кілька засідань гуртка було присвячено роз­ глядові доповідей Н. Ковтонюк («Фольклорна основа повісті М. Коцюбинського «Тіні забу­ тих предків») і інших, а разом з тим пройшло обговорення вір­ НАШ календар ПРАПОР шів наших початківців В. Ваш­ чості з життям, одночасно від­ кулата, В. Шарапи, В. Татає­ значаючи неабияку поетичну ва. За останніх два місяці від­ форму, важливі знахідки авто­ булося кілька засідань гуртка, ра в пейзажній ліриці. Зворуш­ робота якого проходить під ке­ ливими були побажання не за­ рівництвом Ю. С. Кобилецько­ хоплюватися римованою ритори­ го і обраного бюро. З самого кою, шукати близькі нашому початку діяльність гуртківців життю теми, наполегливо вчи­ спрямовується в двох напря­ тись. мах: на підготовку до відзна­ Гурток в найближчому май­ чення 100-річчя і дня смерті і бутньому збирається глибше 150-річчя з дня народження ознайомитись з матеріалами Т. Г. Шевченка, що відбудуть­ журналу «Радянське літерату­ Тісний, але затишний, святко­ який виступав під № 5. його ся в 1961 і 1964 роках, та в рознавство», обговорення якого во прикрашений спортзал ін­ сильні бокові подачі і влучні за­ напрямі підготовки до участі в відбудеться в нашому інституті ституту. Сюди на відкриття 12 верш альні удари раз у раз до­ декаді українського мистецтва в листопаді місяці цього року. комплексної спартакіади при­ сягають цілі. Це до деякої міри та літератури, що в 1960 році Напередодні святкування 42 ро­ йшли студенти всіх факульте­ допомогло команді фізико-мате­ проходитиме у столиці нашої ковин Великого Жовтня гурт­ тів. 7 година вечора. Всі не­ матичного факультету активізу­ батьківщини — Москві. ківці обіцяють написати вірші, терпляче поглядають на двері, ватись і виграти другий період. Студентами І— III курсів вже Дуже цікаво у винятково го­ я к і будуть розглянуті на одно­ де повинні з ’явитись учасники обрано теми майбутніх рефера­ строму темпі проходив третій, параду... тів. Серед них багато цікавих, му з засідань. Кращі з них бу­ вирішальний період. Рахунок Та ось і вони. Наповнюючи наприклад: «По місцях «Живо­ дуть надруковані в святковому зал свіжістю, веселими усміш­ швидко зростає — 14 : 14, писної України» Т. Г. Шевчен­ номері нашої газети. 1 5 :1 5 , 1 6 :1 6 . Росте напру­ ками, повз глядачів легко кро­ Багато роботи попереду! На­ ка», «Опис пам’ятників Т. Г. кують 80 юнаків і дівчат — ження і на трибунах. В залі все лагодити чіткість і плановість, Шевченкові», «Кінодраматургія струнких, мускулистих, загорі­ частіше чути підбадьорюючі ви­ О. Довженка», «Сучасна укра­ доводити свої починання до кін­ лих, у червоних, голубих і зеле­ гуки «болільників», неприємний їнська пісня» та інші. Важли­ ця, виховувати у студентів лю­ них майках. для гравців свисток судді. Ні во, що написані за обраними бов до літератури, збільшити одній з команд не вдається на­ До учасників параду звер­ темами праці, будуть, разом з приплив молодих, обдарованих тається голова спортклубу Л. тим, зараховуватись як курсові юнаків і дівчат у гурток — Філіпова. Від імені дирекції і роботи. ось завдання, які потрібно ви­ кафедри фізвиховання і спорту Н а останньому засіданні над­ рішити найближчим часом. Чи­ вона поздоровляє спортсменів з звичайно жваво, при великій ак­ малу роль у цьому повинно ві­ відкриттям спартакіади і ба­ тивності студентів, було обго­ діграти комсомольське бюро жає їм успіхів. ворено поезії В. Гринько, сту­ мовно-літературного факульте­ Право підняти прапор спар­ дентки І курсу українського ту, що до цього часу не приді­ такіади надається кращим відділу, відомої читачам нашої ляло потрібної уваги такій спортсменам інстититу— студен­ газети як автора великого вір­ важливій ділянці роботи. там фізико-математичного фа­ ша «Мати». Давно не було в культету Дін і Тертичній і Ми­ П. ОРЛИК, інституті чогось подібного! Про­ хайлові Кириленку. аспірант кафедри сто і щиро вказували товариші Потім були вручені призи української літератури. на недостатній зв'язок її твор­ командам-переможницям рози­ грашу кубку інституту з волей­ бола серед перших курсів ф і­ зико-математичного і педагогіч­ ного факультетів. Першими в боротьбу всту­ пають волейболісти. В ній бе­ руть участь 10 команд: 4 чоло­ вічих і 6 жін очих. Запеклий розгорнувся м іж композитора і залишив глибо­ Шопен — творець геніальних поєдинок довго захопити ініціативу. Та командами мовно-літературного кий слід у його творчості. полонезів, мазурок, експром­ ось, нарешті, точний і сильний «Він був повен одним почут­ тів, ноктюрнів, прелюдій, яскра­ і фізико-математичного ф а ­ удар В. Харченка і рахунок тям, найблагороднішим із всіх вих блискучих вальсів. культетів. змінено — 18 : 16. земних почуттів — любов'ю до 17 жовтня 1849 р. великий Колектив фізико-математич­ В напруженій боротьбі коман­ вітчизни»,— писав про Шопена польський композитор та піа­ ного факультету укомплектова­ да мовно-літературного ф акуль­ Ференц Ліст. ніст помер. Серце полум'яного ний з числа студентів перших тету виграла цей вирішальний Музична спадщина великого патріота зберігається в одному курсів. Тому й н е дивно, що в період і разом з-тим зустріч. композитора дуже багата. Він із варшавських костьолів. них ще немає достатньої зігра­ Змагання тривають. залишив більш ніж двісті фор­ У Польщі у 1843 р. було ності. Відчувається хвилювання тепіанних п'єс, з яких нам доб­ споруджено пам’ятник Шопено­ спортсменів, нерішучість при П. ІГНАТЕНКО, ре відомий славнозвісний рево­ ві з ініціативи відомого росій­ завершальних ударах. Непогану наш кор. люційний етюд, геніальне скер­ ського композитора Балакірєва. спортивну техніку в цьому ко­ Н а ф о т о : момент підняття цо. Під впливом поем Міцкєви­ Шопен вмер, але його нат­ лективі показав К. Москалю к, прапора спартакіади. ча «Конрад Валленрод» і «Сві­ хненна музика живе в серцях СПАРТАКІАДИ П ІДН ЯТО! Фр е Де р і к Ш оп ен 17-го жовтня минає 110 ро­ ків з дня смерті Фредеріка Шопена — великого польського композитора і піаніста. Музика Шопена в своїй ос­ нові глибоко демократична і справді народна. В. В. Стасов говорив, що «могутня нота польської національності, нена­ ситна, пристрасна прив'язаність до своєї Батьківщини ніколи не зникали в ньому і залишили величаву, глибоку рису в його творах». 1 березня 1810 році в Же­ лязовій Волі народився майбут­ ній великий польський компо­ зитор. Дитинство та юнацькі роки Шопен провів у Варшаві, де він здобував музичну освіту. Вже у вісім років Фредерік бе­ ре участь у концерті. Перший твір його — це фортепіанний полонез, який він написав у 1817 році. В 1826 році Шопен вступив у Вищу школу музики. В той час видатний педагог Ельснер так оцінював здібності свого учня: «Національна само­ бутність поряд з високими дум­ ками є його оригінальною ри­ сою». Шопен пристрасно лю­ бив народну пісню, народне са­ мобутнє мистецтво. Творчість Шопена зросла на благодатному грунті польського мелосу. У 1829 р. він закінчує курс Ви­ щої школи і виїжджає з Поль­ щі на гастролі. А в 1830 р. на батьківщині великого польсько­ го композитора у Варшаві від­ булося повстання пригніченого народу. Цей справедливий ви­ ступ народу глибоко вразив тезянка» створено дві музи­ мільйонів людей усього світу. А. ЛУТОВ, кальні балади. Шопену також належить балада для Голосу студент II курсу мовноз фортепіано — «Лісовий цар». літературного факультету. Студенти IV курсу фізико-математичного факультету під час екскурсії на Виставку передового досвіду в на­ родному господарстві УРСР. Радимо і вам, шановні читачі, побувати в цьому містечку. Це дуже корисно. Ш ан овн і в и к л а д а ч і і а с п ір а н т и ! Читайте щомісячний ж урнал «ВЕСТНИ К ВЫ СШ ЕЙ ШКОЛЫ» — орган Міністерства вищ ої і середньої спе­ ціальної освіти СРСР. У журналі висвітлюються актуальні проблеми даль­ шого розвитку вищої освіти, розповідається про досвід вузів по перебудові навчально-виховної і наукової роботи на основі поєднання навчання з суспільнокорисною працею. Читач знайде тут статті з питань підготовки педаго­ гічних кадрів, історії вітчизняної педагогічної думки, дізнається про новини навчальної літератури, познайо­ миться з зарубіжною вищою школою. У «Вестнике высшей школы» співробітничають про­ відні вчені, працівники громадських організацій. Журнал «Вестник высшей школы» можна передпла­ тити в будь-якому поштовому відділенні, а також у гро­ мадських розповсюджувачів преси. Передплатна ціна — 60 крб. на рік. Не забудьте передплатити журнал «ВЕСТНИК ВЫС­ ШЕЙ ШКОЛЫ»! Редактор І. КРУК. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1959 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource За педагогічні кадри. № 20 (89) (17 жовтня 1959 року) Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-04-30 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 20 (89) (17 жовтня 1959 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор І. Крук. - Київ, 1959. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/226 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Крук І. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/2658430825a2bf77489517318caefa05.pdf ba0fdb5b8266ddcbc3d0aa9ccfb09b74 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/10">За педагогічні кадри. 1959 рік</a></h4> Title A name given to the resource За педагогічні кадри. № 19 (88) (30 вересня 1959 року) PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! п е д а г о г іч н і ЗА КАДРИ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО ДНІ ПЕРЕМОГ І ВЕЛИКИХ НАДІЙ Вересневі дні 1959 року на все життя запам’ятаються не тільки нашими сучасника­ ми, а й наступними поколін­ нями: це були дні торжества людської думки, дні, коли особливо, надзвичайно гордо зазвучало слово «Людина». 14 вересня, в 0 годин 2 хви­ лини 24 секунди за москов­ ським часом радянська кос­ мічна ракета досягла поверх­ ні Місяця. Вперше в історії людства здійснено космічний політ з нашої планети на ін­ ше небесне тіло. Як і всі радянські люди, студенти, аспіранти, викла­ дачі й професори нашого інституту законно гордяться величним подвигом перш ої в світі країни соціалізму, грандіозними досягненнями найпередовішої науки. Р а­ дянські вчені, інженери, ро­ бітники, виховані й керовані славною Ленінською партією комуністів, першими прокла­ ли шлях у Всесвіт, першими донесли в інші світи горді вимпели з зображенням гер­ ба СРСР. Здійснилася пре­ красна мрія передових умів людства. Не дивно, що весь світ гаряче аплодує радян­ ському народові - перемож­ цеві. Вересневі дні 1959 року — це вихід у морське плавання полярного гіганта, першого в світі атомного криголама, що на своєму борту несе горде, крилате ім ’я нашого велико­ го вчителя — Володимира Ілліча Леніна. Події осені 1959 року зо­ лотими літерами будуть з а ­ писані на скриж алях історії. Вони запам’ятаю ться люд­ ством ще й тому, що співпа­ ли з історичним візитом Го­ лови Ради Міністрів Союзу РСР Микити Сергійовича Хрущова в Сполучені Штати Америки. Немає зараз на земній кулі такого куточка, такого міста й села, де б лю­ ди різного віку, національ­ ності, проф есії не прислуха­ лися до повідомлень про мі­ сію дружби і миру високого радянського гостя. Серця всіх трудящих зігріті світ­ лою надією на можливість повного роззброєння, відвер­ нення воєн на вічні часи. Колектив інституту одно­ стайно схвалює миролюбні слова Глави Радянського уряду, я к и й в ід імені всього нашого народу заявив з ви­ сокої трибуни Генеральної А самблеї О рганізації Об’єд­ наних Націй: «Мета нашої внутрішньої політики єдина і полягає вона в тому, щоб створити життя, гідне най­ кращих ідеалів людства. Наш семирічний план прой­ нятий духом миролюбності, піклуванням про благо і щастя народу». Для щ астя народу! Для блага людини! — ось мета м ісії М. С. Хрущова. І де б не побував у ці дні—на пар­ тійних і комсомольських зборах, на проведенні політ­ інформацій в академічних групах, з ким би не зустрів­ ся — скрізь відчуєш гаряче схвалення великої місії, славетних починань невтом­ ного борця за мир — доро­ гого М. С. Хрущова. Ми успішно будуємо ко­ муністичне суспільство. Нам не потрібні війни. Ми праг­ немо жити в мирі з усіма людьми на землі, прагнемо будувати і творити, відкри­ вати. І тому природно, що всі радянські люди одно­ стайно приєднуються до слів товариша Хрущова: «Голов­ не, чого ми повинні досяг­ ти,— це забезпечити мирні умови життя для всіх людей на землі». Ми цього хочемо. І так буде! П. ХРОПКО. Все ширше використовують студенти-практиканти можливості навчального кіно на уроках фізики, мови, л і­ тератури. Н а ф о т о : студентка V курсу мовно-літературного факультету Г. Матюша, готуючись до уроку з російської літератури, переглядає діафільм «Життя та творчість О. М. Горького». Рік видання 4-й № 19 (88) 30 вересня 1959 року СЕРЕДА Ціна 15 коп. Н а благо лю дства Роки, що минули з дня за­ кінчення другої світової вій­ ни, характеризуються напруже­ ною боротьбою народів усього світу за тривалий і міцний мир. На чолі цієї боротьби стоїть могутня країна соціалізму — Радянський Союз. Завдяки наполегливим і по­ слідовним зусиллям СРСР, який у своїй зовнішній політиці керується принципами мирного співіснування, лід «холодної війни» почав танути. Це потеп­ ління міжнародного клімату не може не радувати простих лю­ дей земної кулі. Саме тому во­ ни з таким ентузіазмом, надією вітали місію миру глави Ра­ дянського уряду — Микити Сергійовича Хрущова до Спо­ лучених Штатів Америки. Історичний виступ М. С. Хру­ щова в ООН, нові конкретні пропозиції Радянського уряду щодо загального і повного роз­ зброєння, відверті розмови з президентом США Д. Ейзен­ хауером, що дали можливість знайти спільність у поглядах на дальший розвиток взаємовідно­ син між двома великими краї­ нами світу,— все це хвилює і сповнює надіями серця мі­ льйонів трудівників нашої пла­ нети. Разом з усіма миролюбними людьми ми — викладачі і сту­ денти складаємо щиру подяку нашому урядові і особисто М. С. Хрущову за турботу про долю всіх чесних людей світу. Л. КАРЛОВ, зав. кафедри російської і зарубіжної літератури. Сьогодні р о зп о ч и н а є р о б о т у X IV звіт н о-ви борн а комсо­ м ольська конф еренція ін ст и ­ т ут у. Баж аємо у с п іх ів її учасни кам ! Мрія— праця— успіх Вперше я переступила поріг інституту чотири роки тому на­ зад. Ще зовсім дівчинкою, щойно закінчивши десятирічку, бігла я по сходах поверхів, від­ шукуючи кімнату, де засідала приймальна комісія. Серце стукотіло швидко, швидко. Як вирішить комісія?! Приймуть чи ні? Та ось на дошці об’яв з ’я­ вився список абітурієнтів, яким з причин конкурсу відмовлено в прийомі. В очах потемніло, коли побачила своє прізвище. Що буду робити, як жити да­ лі? Було страшно, адже остан­ ні р оки в десятирічці я мріяла про інститут, тільки про інсти­ тут. Відчаю моєму, здавалось, не буде краю. Та все вирішилось через кілька днів. У відділі кадрів судомеханічного заводу відпо­ віли, що приймуть мене робіт­ ницею в цех. І ось я на заводі. Спочатку все було важким і незрозумі­ лим, та згодом звикла і до шу­ му верстатів, і до виробничих нарад, і до комсомольських рейдів. Кожен день приносив щось нове. З гордістю в серці я вливалась у робітничий ко­ лектив, що заповнював вулицю після сьомої години ранку. А вечорами бігла в клуб на репе­ тиції художньої самодіяльності. А восени на звітно-виборних комсомольських зборах мене було обрано секретарем завод­ ського комітету ЛКСМУ. Нові справи, нові труднощі— в ливарному цеху комсомольці не виконують план, в інстру­ ментальному — кожен день по­ рушення дисципліни, в меха­ нічному — погано з спортом. Та комітет комсомолу піді­ брався бойовий, витримали труднощі. А скільки радощів було, коли приймали мене до лав Комуністичної партії! Лише одна мрія залишалася нездійсненою. Адже я хочу бу­ ти вчителькою, обов'язково вступити до педагогічного ін­ ституту. Любов до літератури переда­ ла мені моя старенька вчитель­ ка, яку я все частіше й частіше згадувала. Це вона відкрила мені цілий світ поетичних об­ разів, навчила любити Пушкіна і Лермонтова, Горького і Мая­ ковського. А ще через декілька місяців я вже працювала в райкомі комсомолу. Робота мені дуже подобалась. І ось мрія моя здійснюється: бюро Подільсько­ го райкому комсомолу м. Києва вручає мені комсомольську пу­ тівку для вступу в педагогічний інститут ім. Горького. Склавши екзамени, я знову стою біля тієї ж самої дошки об’яв приймальної комісії. За­ раховано! І знову серце моє б’ється швидко, на цей раз від щастя. Я буду вчителькою! Як хороше жити в такий час, коли здійснюються мрії людей, коли кожній молодій людині відкриті двері для праці і на­ вчання! Н. ЧЕРКАСЬКА, студентка І курсу мовнолітературного факультету. Кращі виробничники— студенти вузів послані промисловими підпри­ Як відомо, за останні роки ємствами, будовами і радгоспа­ було проведено ряд заходів по У РАДІ МІНІСТРІВ СРСР ми на навчання у вузи і техні­ найширшому залученню до ву­ куми, виплачується стипендія зів і технікумів молоді, яка має за рахунок цих підприємств. практичний досвід. До числа їх У постанові Ради Міністрів Розмір стипендії встановлюєть­ належать першочергове зараху­ вання до вузів і технікумів осіб СРСР вказується, що на на­ ся на 15 процентів вище від з стажем практичної роботи не вчання у вузи і технікуми по­ звичайної державної стипендії, менше двох років, широкий силаються передовики виробни­ що виплачується студентам ву­ розвиток вечірньої і заочної цтва, найбільш підготовлені і зів і учням середніх спеціаль­ вищої і середньої спеціальної здібні, які мають не менше двох них учбових закладів. освіти, запровадження додатко­ років стажу практичної роботи. Надається право промисло­ вих пільг для студентів, що на­ Добір і посилку на навчання вим підприємствам, будовам, вчаються без відриву від вироб­ здійснюють керівники підпри­ радгоспам і колгоспам направ­ ємств, правління колгоспів і ляти осіб, які навчаються у ву­ ництва, та інші. Все це дістало повне громадські організації. Канди­ схвалення радянської громад­ датури, які посилаються на на­ зах і технікумах без відриву вчання у вузи і технікуми, ши­ від виробництва, для навчання ськості. з відривом від виробництва на З метою дальшого поліпшен­ роко обговорюються на вироб­ старші курси стаціонарних уч­ ничих нарадах і зборах робіт­ ня: якості підготовки спеціа­ лістів з вищою і середньою ників підприємств, на засіданнях бових закладів. Студенти і уч­ спеціального освітою і підви­ правлінь колгоспів, загальних ні, переведені на навчання з щення рівня ідейно-виховної зборах колгоспників і в громад­ відривом від виробництва, за­ роботи серед студентів і учнів ських організаціях. Відряджен­ безпечуються стипендією у вка­ Рада Міністрів Союзу РСР ви­ ня робітників, колгоспників і заних вище розмірах. знала за доцільне, поряд з іс­ службовців на навчання у вузи Участь промислових підпри­ нуючим порядком комплекту­ і технікуми повинно бути захо­ ємств, будов, радгоспів і кол­ вання вищих і середніх спеці­ дом заохочення їх за високі госпів у комплектуванні вузів альних учбових закладів, на­ показники виробничої роботи. і технікумів і в підготовці спе­ правлення безпосередньо про­ Особи, яких посилають про­ ціалістів для своїх підприємств мисловими підприємствами, бу­ мислові підприємства, будови, сприятиме зміцненню зв’язку довами і радгоспами працюю­ радгоспи і колгоспи на навчан­ вищих і середніх спеціальних чої молоді на навчання у вузи і технікуми з тим, щоб стипен­ ня, складають вступні іспити у учбових закладів з життям, дії студентам і учням виплачу­ встановленому правилами при­ дальшому розвиткові і вдоско­ вались організаціями, які їх йому порядку і користуються наленню системи вищої і се­ командирували, а спеціалісти, правом першочергового поза- редньої спеціальної освіти в що закінчили вуз чи технікум, конкурсного зарахування у ви­ країні і забезпеченню кращої поверталися на роботу в те під­ щі і середні спеціальні учбові практичної і теоретичної підго­ приємство, яке направляло їх заклади. товки спеціалістів, що випуска­ на навчання. Усім встигаючим учням, які ються. �ПАРТІЙНЕ ЖИТТЯ Гот уйт есь у п о х ід ! До нових успіхів 1 жовтня починається на­ вчальний рік у системі партій­ ної освіти. Партійна організа­ ція інституту організовано про­ вела укомплектування гуртків і теоретичних семінарів для ви­ кладачів та адмінтехперсоналу інституту. В цьому році в інституті пра­ цюватимуть теоретичні семіна­ ри з філософії на педагогічно­ му, мовно-літературному та фі­ зико-математичному факульте­ тах, семінари з політекономії та історії КПРС на педагогічному і фізико-математичному факуль­ тетах, а також на кафедрі фіз­ виховання, гуртки по вивченню поточної політики. До керівництва гуртками та семінарами залучені кращі про­ пагандисти (Табачников, Готт, Петришина, Лещенко, Репухо­ ва, Чередник, Мосціпан, Шлях­ тер та інші), які мають вели­ кий досвід пропагандистської роботи. Значну допомогу в організа­ ції і проведенні занять у систе­ мі партійної освіти подадуть нові підручники: «Основи мар­ ксистської філософії», «Політ­ економія», «Історія Комуністич­ ної партії Радянського Союзу» та «Основи марксизму-ленініз­ му», який незабаром вийде ма­ совим тиражем. На педагогічному факультеті більшість викладачів залучені до теоретичного семінару на те­ му «Основи марксистсько-ленін­ ської теорії комуністичного ви­ ховання». Заняття цього семі­ нару будуть організовані за програмою, розробленою ка­ федрою філософії Академії су­ спільних наук при ЦК КПРС та Інститутом теорії і історії педагогіки Академії педагогіч­ них наук РРФСР. Особливістю роботи в систе­ мі партійної освіти є те, що во­ на буде тісніше пов’язана з ак­ туальними питаннями, висуну­ тими сучасністю. Заняття теоретичних семіна­ рів з історії КПРС плануються так, щоб переважну більшість часу відвести на вивчення післяжовтневого періоду історії нашої партії. Робота теоретичних семінарів з питань марксистської філосо­ фії і політичної економії зорі­ єнтована на більш грунтовне вивчення філософських і еко­ номічних проблем, висунутих практикою комуністичного бу­ дівництва в нашій країні і бу­ дівництва соціалізму в країнах народної демократії, практикою сучасного суспільного розвитку. Все це дає підставу сподіва­ тися, що робота в системі пар­ тійної освіти буде проводитись ще успішніше, ніж у минулому навчальному році. О. КАРДАШ. Переведення гуртожитків і учбового корпусу на самообслу­ говування, праця на будівництві, в сільському господарстві — все це зближує навчання з життям, допомагає виховувати у сту­ дентів любов до фізичної праці. В цю важливу роботу включи­ лись і студенти-першокурсники. Н а ф о т о : студенти-фізики за впорядкуванням гуртожитку. Туристські подорожі і походи все ширше входять у студентське життя. Ініціаторами цього захоплюючого виду спорту на нашому педагогічному факультеті стали студентки теперішнього III курсу дошкільного відділу. У цьому році вперше, не т ільки на факуль­ теті, а й в інституті, було організовано турист­ ський похід по Чорноморському узбережжю Кавказу за маршрутом Сочі — Мацеста — Хо­ ста — Адлер — Гагри — озеро Ріца — Гу­ даута — Новий Афон — Сухумі — Сочі. За організацію походу взялись студентки Н. Адамчук. Л. Смирнова, Т. Полоз, Н. Ко­ вальчук, Л. Форманюк, В. Філоненко і Н. Костенко. Підготовча робота була розпочата заздалегідь. Кілька разів уточнювався марш­ рут, всім хотілося побачити якомога більше. Треба було все передбачите адже ми йшли у похід без путівок, самодіяльно. Саме тому нас дуже хвилювало питання — де зупинятися на ніч (у нас навіть не було палаток). Але все вирішилось вже потім, під час по­ ходу. Ночували ми і в школах, і на пляжі, і, навіть, в кузові автомашини. Важко переоцінити значения туристських походів. Вони розвивають такі важливі якості людини, як самостійність, витривалість, напо­ легливість у досягненні поставленої мети. По­ ходи приносять не тільки враження, радість, але й розширюють кругозір, виховують почут­ тя дружби, товариства, естетичні смаки, зба­ гачують людину знаннями. Так, наприклад, в Сочі ми відвідали дендрарій, в Хості — сам­ шитовий гай, в Сухумі — Ботанічний сад і мавпячий розплідник, піднімалися на гори Ор­ лині скелі і Ахун, спускалися в ущелини, ба­ чили водопади, милувалися неповторною кра­ сою озер Ріца і Голубого. Під час цієї незабутньої подорожі наші сту­ денти ближче познайомилися з багатющою флорою Кавказу. Ми знаємо тепер, яку роль у чотири команди, які брали участь у міських і районних змаганнях. За одержані перші місця 14 членів команд наго­ роджені дипломами 1-го ступе­ ня. Члени ДТСААФ інституту брали участь у змаганнях по троєборству, зайнявши 2-ге міс­ це. Найкращі результати пока­ зали. студенти І. Сергієнко, В. Лушпей і викладач М. Соло­ м’яний. За активну участь у робо­ ті ДТСААФ були винесені на дошку пошани товариші Л. Цмох, В. Матушинська, М. Солом’яний, О. Мішина, І. Маркуш, А. Марченко, І. Рябоконь, В. Лушпей, О. Слива та інші. Заслуговує вивчення і поши­ рення досвід роботи авіамо­ дельного гуртка (староста Л. Цмох). Гуртківці оволоділи теоретичними знаннями, прак­ тичними навичками та органі­ заційними уміннями. Члени цьо­ го гуртка О. Слива, О. Се­ мешко, Л. Цмох, Т. Кулик і Г. Грицай в минулому навчаль­ ному році керували шкільними авіамодельними гуртками. Їх вихованці — учні брали участь Н а ф о т о : учасниці туристського походу на горі Орлині скелі. Але, на жаль, інститутська частина ч лен ів комітету організація ДТСААФ не позба­ Д ТС А А Ф ін сти туту не працю­ вилася в своїй роботі і ряду н е­ вали протягом р о к у , а зараз, не доліків. Так, хоч ми маємо не­ дочекавш ись перевиборів, зо­ погану матеріальну базу для всім усунулись в ід покладених нам не вд а­ на них обов’язків (С. П ерфіло­ у трьох міських та заочних рес­ мотоспорту, публіканських авіамодельних лось відновити роботу мо­ ва, С. Р ибалко, А. Сердюк, змаганнях. Керівники цих гурт­ тосекції. Досі не відновле­ А. Лутов). ків були нагороджені грамота­ но роботу парашутного гурт­ Комсомольська організація ка, хоч в інституті є чима­ інституту категори чн о відмов­ ми, а учні — дипломами. Популярним видом спорту се­ ло студентів-парашутистів, які л я ється від б уд ь-якої участі в ред професорсько-викладацько­ служили в десантних військах. організ а ц ії оборонно-спортивн ої Погано поставлена пропаган­ роботи серед студентів. До цьо­ го складу став стрілецький с порт. У минулому році вперше да серед членів ДТСААФ (від­ го часу н е в ж и то н ія к и х заходів в інституті були організовані повідальний Б. Єремєєв), в щодо к о м со м о л ьц ів — членів стрілецькі змагання серед ви­ зв’язку з чим роботою в секці­ комітету Д Т С А А Ф . я к і безвід­ кладачів. У двох змаганнях (з ях та гуртках охоплена лише повідально с т ав л я т ь ся до дору­ студентів. ченої справи. пістолетів та гвинтівок) взяло незначна частина Ще не всі студенти та викла­ участь понад 60 осіб. З метою поліпшення роботи В результаті цих змагань 8 дачі є членами ДТСААФ. інститутської о р ган ізац ії викладачів виконали спортивні На педагогічному факультеті Д ТСА А Ф на нашу дум ку, слід норми ІІІ-г о розряду з стріль­ було залучено до організації змінити структуру керівного би. За ці успіхи республікансь­ ДТСААФ — 96 процентів сту­ органу ДТСА А Ф , створивши кий комітет ДСТ «Буревісник» дентів, на фізико-математично­ загальноінститутський комітет з нагородив інститутське спор­ му факультеті — 85, на мовно- 8 — 9 осіб, на факультетах — тивне товариство дипломами літературному — 79, професор­ бюро з 5 осіб, а в академічних сько-викладацького складу та групах — уп овноважених по II-го та III-го ступенів. оборонно-сп ортивній роботі. У цьому навчальному році в адмінтехперсоналу — 75. інституті для переможців зма­ Партійні і комсомольські ор­ На фізико-математичному і гань з шлюпочного веслування мовно-літературному ф акульте­ ганізації факультетів п і н ови було організовано п’ятиденний тах та серед адмінтехперсоналу взяти в свої руки керівництво шлюпочний похід по Дніпру. ще не ліквідована заборгова­ оборонно-спортивною роботою За час походу студенти А. Ва­ ність у сплаті членських внес­ скеровуючи її на подолання на­ сильчук (педагогічний факуль­ ків за 1959 рік, незадовільно явних недоліків. тет), В. Малоголовець (фізико- здійснюється робота по прийо­ М. РЯ Б У Х ІН , математичний факультет) оволо­ му в члени ДТСААФ студентів голова комітету ДТСАА Ф діли уміннями і навичками уп­ 1-х курсів. інституту. равління парусними ялами. Причиною недоліків є те, що Це —справа громадськості Одним із провідних завдань ДТСААФ є розгортання спор­ тивної роботи по оволодінню військово-прикладними знан­ ня ми, по підготовці спортсме­ нів-розрядників. З метою під­ несення оборонно-масової робо­ ти серед студентів, професор­ сько-викладацького складу та адмінтехперсоналу в минулому навчальному році комітет ДТСААФ інституту накреслив і здійснив ряд заходів. Згідно плану комітету ДТСААФ в інституті розгорну­ лась активна робота гуртків та секцій. Студентка V курсу фі­ зико-математичного факуль­ тету В. Матушинська організу­ вала парашутний гурток і осо­ бисто підготувала до стрибків з літака 18 студентів. Активну участь у роботі гуртка брали студентки Т. Зимогляд, В. Та­ раненко, З . Абрамович, які добре засвоїли теоретичний курс і оволоділи технікою стрибків з літака. Добре працювала секція шлюпочного веслування. Ке­ рівник її член комітету ДТСААФ інституту А. Марчен­ ко за короткий час підготував народному господарстві відіграю ть такі поро­ ди дерев, як самшит, бук. З Сухумі в Сочі ми пливли на теплоході «А бхазія». Милуючись панорамою узбереж­ жя, з завмиранням серця впізнавали ми місця які щойно пройшли. Саме найдорожче в наш ій к р аїн і — люди. Подорожуючи, ми кращ е взнали ж иття і труд нашого народу. Всюди ми бачили працьови­ тість і сердечність простої людини, завжди зустрічали на своєму ш ляху людей, готових допомогти нам в скрутну хвилину. Назавжди ми зап ам ’ятаємо просту жінку-росіянку, яка довідавшись, що нам немає де переночувати в Гаграх, не вагаючись, н а д а л а в наш е розпо­ рядження веранду свого будинку. Цей похід залиш ив н езаб у тн і враження. Треба сподіватися, що тури зм посяде почес­ не місце в усій виховній і спортивно-масовій роботі, буде в нашому ін ституті традицією. Організацію ц ієї роботи повинні очолити спортклуб, каф едра ф із виховання і спорту і комітет ЛКСМУ. Необхідно вж е за р а з придба­ ти все необхідне для походів: р ю кзаки , палат­ ки (на 2 —4 особи), взуття, костю ми. Назустріч туристам, звичайно, підуть і д и рекц ія, і гро­ мадські організації. Зараз у студентів гаряч а пора: розпочались семінарські і практичні зан яття, ал е це не за­ важає ентузіастам з педагогічного факультету готуватися до наступних походів. Ми з радістю приймемо в свої р я д и всіх тих, хто захопиться цим корисним і цікавим видом спорту і відпочинку. Готуйтесь до походів, товариш і студенти, загартовуйте себе, вивчайте нашу прекрасну, і неосяжну Вітчизну! О. МІШ ИНА, викладач, керівник походу. �Працьовита, талановита молодь прийшла цього року в інститут. В попередньому номері газети ми вже розпо­ відали про нове поповнення нашої студентської сім’ї. За проханням читачів продовжуємо цю цікаву розмову. Цього разу надаємо слово першокурсникам — сту­ дентам мовно-літературного факультету. Н. Черкаська розповідає про те, скільки зусиль, скільки наполегливої праці доклала вона для того, щоб поступити саме в наш педагогічний інститут (стор. 1). А от І. Шістка, Г. При­ ходько, О. Боровко і В. Гринько виносять на суд громад­ ськості свої вірші. Будемо сподіватись, що їх приклад наслідують і інші товариші. Чекаємо від вас нових творчих подарунків до Де­ кади українського мистецтва і літератури у Москві. Г. ПРИХОДЬКО ПОВЕРТАЮТЬ ПТАХИ... Дівчині з сел а Є одна нескошена долин а Заховалась в золоті жита; Є в селі хорошая дівчина — Працьовита, скромна і проста. Ні, вона не дуже і красива, А така, яких багато є, Та чомусь дівчина соромлива Трьом хлопчинам спати не дає. Майже непомітна на гулянці (Десь стоїть спокійно в стороні), Та поглянь, яка вона у ланці, Позмагайся з нею в навчанні! Розлилася радість по країні, Зашуміли молоді жита, Є в селі проста собі дівчина, Та душа у неї золота. Понад шляхом — віти тополині І рядок біленьких чистих хат... Ти врожайна, земле Україно, На хороших отаких дівчат! У останню хвилю Не потисла й руку... Хлипав сумно вітер: Віщував розлуку. З а ліси глухії, За моря далекі М рії золотії Занесли лелеки. Поверніть ж е знову, Птахи вільнокрилі, Вітрову розмову, М рії сиротливі. На любов-кохання Вже нема надії: Розметали зрання Вітри-вітровії Повертають птахи... Геть, думки-приблуди! Скільки сили в змаху. Скільки сонця всюди! Першокурсникам З різних усюд З'їхались тут, Щоб поступити в інститут, Хлопці хороші, хлопці путящі: І бувалі, і роботящі. В кожного ще не зійшли мозолі, В декого й зморшка лягла на чолі. Друзі хороші, хлопці прості! Різні дороги — в єдиній п уті. Той, що недавно виводив покіс, Запах лугів у столицю приніс, Го лосом твердим, дзвінким, мов метал. Весело другий мене привітав. З різних усюд З’їхались тут, І поступили в інститут. Хлопці хороші, хлопці путящі, Хлопці зібрались — з кращ их кр ащ і! В. ГРИНЬКО І. Вовком голодним Завила зима. В хаті стар ен ьк а, Як палець сам а. Матір солдата Туга обійма Вісток від сина Давно вже нема. Вийде із хати, На шлях погляда, Біля порога Шукає сліда. Вернеться знову, Повертають птахи З далі-небосині... Я гамую спрагу, Набираюсь сили. Буду я любити Жито буйнолите, Осені багряні Скарби-самоцвіти. І струмки веселі, Й дерева плакучі, І сільські оселі, І Дніпрові кручі. Буду я любити, Буду я кохати. Буду я берізку В лісі цілувати. П О Е М А канадський робітничий поет-комуніст. Д Р У З І НАТХНЕННЯ Д А Ю ТЬ В НАС РУКИ ДЛЯ КОРИСНИХ СПРАВ В нас руки для корисних справ: Ціною мозолів Омріяний віками рай Ми створили на землі. Звучав щоб молот мирним боєм. У полі плуг орав, Брати, відмовимось від зброї — Давно уже пора! В нас руки для ніжніших справ: Поколисать дитя, Старим і немічним людям Полегшити життя. Хай зникне страх перед війною, Спаде з плечей гора. Брати, відмовимось від зброї — Давно уже пора! В нас руки для чудових справ: У кожного із нас Бажання цінності творить Вогонь ще не погас. Хай кожен справу благородну Для себе вибира. Брати, відмовимось від зброї — Давно уже пора! Переклав з англійської П. СОКОЛОВСЬКИЙ, випускник інституту. В БУДНИ в х о д я т ЧУДЕСА Я вам, скажу, что нету чуда, Но в будни входят чудеса, Когда простые наши люди Штурмуют фактом небеса. И, кажется, подать рукою До самой дальней из планет. Порукой этому — живое; Земное чудо на Луне. И. КРУК. В ГОРОД ПРИШЛА ВЕСНА Весна побеждает. И вот уже скоро Поэтам прибавится дел. Сняв зимнюю шубу, каштановый город Весеннее платье одел. Удары мяча на площадках зеленых Звучат, словно радостный зов. И возле почтамта все больше влюбленных, Следящих за стрелкой часов. Еще не слышны соловьиные трели, Но шире раскройте окно! Пусть хмурится тучами небо в апреле, На сердце весна все равно! В. СИНЕВ, студент III курса педфака. Син!.. Дочекалась! Завила зима. В хату він входить: Сина чекає — Дужий, здоровий А сина... нема. Орден на грудях, Діти у лісі Сам чорнобровий. К аш кета знайш ли, Сніг на кашкеті В хату старенькій Струшує хутко: його принесли. — Матінко, мамо, Тулить каш кета Сива голубко! До серця вона: Води принесе. Сльози втирати — В мого Олекси Часом забуде: Візьме хустину: «Чи все, чи не все?..» Така ж голова. — Вже повернувся ти Грубу затопить, Вірю Олекса Синку мій, сину! Ж аринка впаде, Живий ще десь є. Пиймо, синочку, Каже сусідка: К уля ворожа За зустріч таку: — Хтось в гості його не проб'є!! — Далі б, здоров’я приде. Візьме з полиці Тобі повіку. Вишневий напій: В гості заходять Раптом проснулась. — Знаю, синочку: Старі і малі. Ш укає — дарма, Улюблений твій. Люблять Оксану Хата, як пустка, Ставить вечерю, Всі люди в селі. Нікого нема. Дві ложки кладе — Щ иро говорять Вовком голодним їж а Оксані Поміж собою: Завила зима, На душ у не йде. Ділиться кожний Сина чекає — З нею бідою. Спати, не ляж е, Лиш снився... нема. Тільки в Оксани Простеле рядно: Найбільше біди: — Може він прийде III. Хто при хворобі Постука в вікно. Подасть їй води? Син не вернувся. II. Внуки принесли б Кінчилась війна. Радість в хатину. Гордо про сина Ранком заснула, Де ж забарився ти. Згадає вона. Не роздягалась. Сину мій, сину?! Завжди до бою Син їй наснився. Вовком голодним МА Т И Ніч всіх сповила І кожний вж е спить, Лиш хвіртка ста р а Все скрипить і скрип и ть Ночі як море, Привиддя та сни. Давно це було, Ще у роки війни. Гарно ж як, чудово. Скільки сонця всюди! І щось ніжне, нове Так бентежить груди... О. БОРОВКО ДЖО УОЛЛЕС, Був він готовий. Серце комбата Закрив собою. Був переможцем Завжди і всюди — Куля ворожа Вдарила в груди... Вірний в Олекси Друг фронтовий В його уяві Олекса живий. Мертвого виніс З-під кулемету, Ніс з медсестрою, Ніс до намету. Кров на шинелі. Кров на ліщині, Віддав він себе Своїй Батьківщині. IV. Слава героям Вічно була, Матері — двічі За сина-орла. Матір героя Знає країна, Знає за працю, Півроку минуло, як в школі Останній дзвінок наш дзвонив. Мій друг Володимир у полі Конем управляє стальним. Подруга Тамара в майстерні І кроїть, і шиє — краса! То школа дала їм майстерність; Умій працювати і сам. Пригадую радісних друзів, Не знаючих в праці знемог. И натхненно навчаюсь у ву зі,— Прибуде в село педагог. Наша юність Веселістю сія чарівно, щиро. Завзято у науку порина. Іде вперед, як птах, лишивши вирій, Летить туди, де вже буя весна. О юність, ти в досягненні безмежна, В коханні чиста-чиста, як кришталь, Розумна, працелюбна, незалежна,— Тебе такою весь народ віта. І скоро, скоро людство буде свідком, Участь в цьому юність буде брать, Коли на місяць в чудеса-розвідку Радянські люди вперше полетять. Чому ж моєму серцю не радіти: Працюй, співай, люби, дружи! Як гарно у радянськім нашім світі Життям юначим повнокровним жить! З ЛІТНЬОГО ЗОШИТА І луги я люблю, і гаї, і хмаринки. Через поле не йду, не зробивши зупинки. Замилуюсь-заслухаюсь мовою поля. Мов до мене ото обзивається доля. Та привільна така, та ваблива-ваблива. Наче дівчина юна, душею красива. І. ШІСТКА БЕЗ СПОКОЮ Я не хочу спокою, не хочу,— Я доріг рівненьких не люблю. Крутояри, гори напророчу, Буду падать, все ж таки зборю. І щасливий, радісний борнею В неспокійнім золоті — житті, Я кажу, що краще жить з землею, Ніж в кімнатнім тішитись житті. На Луне — Советская звезда. Не грустите, Штаты,— не беда! Давайте мы не будем опасаться, С войной покончим раз и навсегда, Подумать и решить: в труде соревноваться. Вот это — да! В. ВАШКУЛАТ, студент IV курса факультета языка и литературы. Знає за сина. Вовком голодним Хай виє зима, В нашій країні Вона не сама, йдуть піонери — Знають дорогу. Квіти саджають, Миють підлогу. Сад посадили їй комсомольці, Зміна надійна, Славнії хлопці. В хату заходить Сільський голова, Завжди питає: — Чи маєш дрова? Як воно в хаті, Бува не тече? — Крівля, як крівля. Піч варить, пече. Ось листоноша, Мчить він до хати, Лист від комбата Їй прочитати. Шлють подарунки, Шлють телеграми — Мати солдатська Багата синами. Пише з Тбілісі Друг Сваркадзе: В тітки Оксани Був він два рази. В тітки Оксани Буде він жити, Буде за сина — Годі тужити! Слава героям, Вічно хвала. Матері — двічі За сина-орла. �Журнал і його друзі—студенти КОММУНИЗМ Перед нами найновіший лип­ нево-серпневий номер двомі­ сячника «Радянське літературо­ знавство», що видається Інсти­ тутом літератури ім. Т. Г, Шев­ ченка Академії наук УРСР та Спілкою письменників України. Як і попередні номери цього журналу, він зацікавлює кож­ ного сумлінного філолога — вчи­ теля і студента — і всіх, хто стежить за розвитком літерату­ рознавчої думки на Україні. Журнал «Радянське літера­ турознавство» — єдине на Ук­ раїні періодичне видання, що в центрі своєї уваги ставить ви­ світлення проблем науки про лі­ тературу. Почав виходити він порівняно недавно — близько трьох років тому. За період з часу заснування журнал заво­ ював значний авторитет серед своїх читачів. Про це свідчать численні відгуки про журнал — на читацьких конференціях, у пресі, в листах до редакції. Особливою популярністю ко­ ристується журнал серед сту­ дентів-філологів. І це зрозумі­ ло. Журнал систематично вмі­ щує на своїх сторінках матеріа­ ли з питань літератури, які за­ цікавлюють майбутніх фахівців. Ось і зараз, в останньому но­ мері «Радянського літературо­ знавства» є цілий ряд статей, повідомлень і публікацій, що безперечно привернуть їх ува­ гу. Відкривається номер стат­ тею Л. М. Новиченка «Про ба­ гатство художніх форм і стилів у літературі соціалістичного реалізму». Вона, як бачимо уже із заголовка, присвячена важ­ ливому питанню. Стаття спря­ мована проти недругів нашої літератури, творчим методом якої є соціалістичний реалізм. Поруч з статтею Л. Новичен­ ка в першому розділі журналу «Теорія та історія літератури» вміщено статтю Н. Вишневської, яка не так давно закінчила ас­ пірантуру при кафедрі україн­ ської літератури нашого інсти­ туту. Тема статті «Творчість П. Тичини 30-х років і росій­ ська література». Вона дає чи­ мало нового і цікавого матеріа­ лу для вчителя літератури, а також і для тих, хто збирається ним бути. В цьому ж розділі вміщено ще р яд важливих на­ укових розвідок, — зокрема стаття професора нашого ін­ ституту І. І. Пільгука «Шев­ ченківські традиції в сатирі Ю. Федьковича» і стаття П. П. Пономарьова «Проблема реа­ лізму в літературно-критичних працях Лесі Українки». Як ба­ чимо, теми всіх щойно згаданих статей мають безпосереднє від­ ношення до курсу історії укра­ їнської літератури, який ви­ вчається в середній школі. Звичайно, це не значить, що всі інші матеріали журналу зовсім не цікаві, скажімо, для вчителя літератури. Ні. Якщо він сумлінно ставиться до своїх обов’язків, йому необхідно по­ стій но збагачувати свої знання, вивчати літературний процес і в ширину і в глибину. І саме в цьому йому допоможе «Ра­ дянське літературознавство». Тут регулярно в окремому роз­ ділі вміщуються літературні портрети досі ще маловідомих або уже чомусь несправедливо забутих діячів української лі­ тератури. В четвертому номері журналу читач знайде, скажі­ мо, добре написаний Ю. Синь­ ком портрет колись популярної письменниці Любові Олексан­ дрівни Яновської (1861 — 1933 рр.). Окремий розділ журнал при­ свячує питанням історії укра­ їнської журналістики. В його липнево-серпневому номері опу­ бліковано дослідження про ві­ домий у свій час перший на Україні сатирично-гумористич­ ний журнал «Шершень», на сторінках якого виступали І. Франко, Леся Українка, О. Маковей, М. Чернявський, О. Пчілка, О. Олесь, І. Стешен­ ко, Ф. Красицький та ін . Зараз, як відомо, співробіт­ ники Інституту літератури АН УРСР працюють над створен­ ням десятитомної історії укра­ їнської літератури. В цій робо­ ті подають їм допомогу літера­ турознавці всієї республіки. Виступаючи, зокрема, на сто­ рінках «Радянського літерату­ рознавства», вони висловлюють свої міркування про те, як кра­ ще висвітлити літературний процес на Україні, розв’язати ті чи інші методологічні, стильові, видавничі проблеми. Так, в останньому номері в роз­ ділі «Дискусії та обговорення» опублікована велика стаття С. М. Шаховського «З потоку літературного життя». Автор її наголошує на потребі глибшого вивчення не лише найвидатні­ ших чи принаймні широко відо­ мих діячів літератури кінця XIX — початку XX століття, а і всієї маси її творців, поетів різ­ ної міри талановитості й обда­ рованості. Значне місце в журналі по­ сідає розділ «Публікації та по­ відомлення». Тут вміщуються досі ще невідомі матеріали з історії літератури. Навіть побіжний розгляд од­ ного лише номера журналу дозволяє зробити висновок про те, що він може бути поставле­ ний серед найнеобхідн іших по­ сібників студента - філолога. Звичайно, зараз важко зустрі­ ти такого студента, який би ні­ коли ще не тримав у руках цього журналу, не цікавився його змістом. Але біда в тому, що це досі носить нерідко ли­ ше епізодичний характер. Іно­ ді доводиться чути скарги, що в бібліотеці не можна як слід ознайомитись із новим журна­ лом, оскільки він постійно бу­ ває «на руках». Зважаючи на це, хотілося б порадити нашим студентам придбати «Радянське літерату­ рознавство» для своїх бібліо­ течок (передплатна ціна на нього порівняно невисока — 36 карбованців на рік). Цей журнал може і повинен ближ­ чим часом зайняти своє місце на полицях особистих бібліотек студентів-словесників і всіх, хто прагне глибше вивчити літера­ туру. І. МАРЧЕНКО. возводить МОЛОДЫМ! 1. Лети в поднебесье, Задорная песня, В рядах комсомольских бригад. За каждое дело Возьмемся умело, Для нас на пути нет преград. Наш долг благороден и труден — Всегда в жизни первым быть. Клянемся, друзья, что по-ленински будем Учиться, работать и жить. Пролунав останній дзвоник. Заняття за­ кінчено, але трудове життя інституту про­ довжується. В ці годи­ ни особливо людно в кабінетах і читальних залах. З о с е р е д ж е н о працюють студенти і в кабінеті креслення. Н а ф о т о : студен­ ти 22-ої групи матема­ тиків В. Маматов і З . Дмитрюк за підго­ товкою дом аш н ьо го завдання з креслення. Дирекція, партійна та профспілкова організації інсти­ туту з глибоким сумом сповіщають про те, що 30 вересня після тяжкої хвороби помер один з найстаріших виклада­ чів завідуючий кафедри методики фізики, професор БАБЕНКО ОЛЕКСАНДР КАЛІСТРАТОВИЧ і висловлюють своє щире співчуття родині покійного. Винос тіла з приміщення інституту 1 жовтня о 14 год. 30 хв. До уваги студентів-філологів Журнал «Радянське літературознавство» висвітлює проблеми теорії, історії літератури та літературної кри­ тики, естетики соціалістичного реалізму, історії театру і кіно, питання творчих взаємин української літератури з іншими літературами народів СРСР та зарубіжними лі­ тературами. У кожному номері «Радянського літературознавства» вміщуються невідомі матеріали з української, російської та інших літератур, бібліографічні списки й довідники найрізноманітнішого характеру, рецензії на літературо­ знавчі праці, широкі інформації про літературознавче життя у всіх областях України. ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ «Радянське літературознавство». Журнал виходить 6 раз на рік. Передплатна ціна на рік — 36 крб., на півроку — 18 крб. Передплату можна оформити в бібліотеці інституту. ДО ДЕКАДИ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА І ЛІТЕРАТУРИ У МОСКВІ ПРИПЕВ. Над страной клич несется все шире По просторам бескрайним, родным: «Коммунизм — это молодость мира И его возводить молодым» (2 раза). Неодноразово писалося в нашій газеті про колонку з питною водою, що знахо­ диться поблизу 44-ої аудиторії. Багато води витекло за цей час з горезвісної колонки. Витекло, але, як кажуть, у рот не попало. Проте наших господарників це мало турбує. Мовляв, є питання більш важливі. Це вірно, але навіщо ускладнювати питання з трьома ковтка­ ми води? Подивіться на знімок: цим дів­ чатам не так легко утолити спрагу. Ф О т о о Б в и н у в А Ч Е н н я 2. Для нас, молодежи, Нет в мире дороже Великого дела борцов. Клянемся трудом неуставным умножить Традиции наших отцов. Мы будем к победе стремиться, Кровь юных сердец горяча, Мы будем, мы будем упорно учиться, Мы помним завет Ильича. ПРИПЕВ. 3. Пылает над нами Великое знамя. Мы славим Отчизну свою. И Павка Корчагин В ударных бригадах Шагает в едином строю. В Москве, Бухаресте и Праге С огнем комсомольским в груди В рядах молодых комсомолец Корчагин, Как знамя, всегда впереди. ПРИПЕВ. 4. Мы Родины славой Гордимся по праву И нами Отчизна горда: Для счастья народа Мы строим заводы, В сибирской тайге города. Уверенно мы к коммунизму Прямою дорогой идем. Мы песнями славим родную Отчизну, Мы партии славу поем. ПРИПЕВ. Слова и музыка Т. СЛЕПКО, концертмейстера танцевального коллектива. Заст. редактора П. ХРОПКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1959 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource За педагогічні кадри. № 19 (88) (30 вересня 1959 року) Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-04-30 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 19 (88) (30 вересня 1959 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; заст. редактора П. Хропко. - Київ, 1959. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/225 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (заст. рекактора) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/7c10acb20ee4a8149f92d36a54a4a68e.pdf 599bfa5e3c8259dd53dd52c1a08b641c Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <h4><a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/10">За педагогічні кадри. 1959 рік</a></h4> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! ЗА п е д а г о г і ч н і К А Д РИ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІ Ї КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО Рік видання 4-й № 18 (8 7 ) 16 в е ресня 1959 року СЕРЕДА Ціна 15 коп. У НОВОМУ РОЦІ— ПРАЦЮВАТИ ПО-НОВОМУ Розпочався новий навчальний рік. Цей рік є першим роком перетворення в ж иття закону про перебудову системи народ­ ної освіти. Колективом нашого педаго­ гічного факультету вже чимало зроблено в цьому напрямку. З о ­ крема, опрацьовані нові на­ вчальні плани, які передбача­ ють поліпшення підготовки фа­ хівців різних профілів у нашо­ му інституті. Кафедрами педа­ гогічного ф акультету перегля­ нуті та перероблені програми майже з усіх дисциплін. Відпо­ відно до вимог нового закону збільшено кількість годин для проведення педагогічної практи­ ки з відривом і без відриву від занять. Переглянуто наукову тематику, проведено реорганіза­ цію кафедри спецпедагогіки. На факультеті створено вечірній відділ, який готуватиме вчите­ лів 1 —4 класів та працівників дошкільних установ. Проте, ще великі і невідклад­ ні завдання стоять перед нами у 1 9 5 9 — 1960 навчальному ро­ ці. В першу чергу потрібно ство­ рити більш сприятливу н а­ вчально - м атеріальну базу на факультеті: розпочати ен ергій­ ну роботу по створенню нового кабінету методики початкової освіти та нового великого роз­ ділу «Переддошк ільне вихован­ н я » у дошкільному кабінеті. Почесну с праву навчання, ви­ ховання молодих будівників ко­ мунізму партія довірила нам. Це високе довір’я партії зобо­ в’язує нас постійно і наполегли­ во працювати над підвищенням ідейно-теоретичного рівня ви­ кладання лекційних курсів, про­ ведення семінарських і прак­ тичних занять. У новому навчальному році дальшого поліпшення і активі­ зац ії потребують різні форми зв ’язку навчального процесу з школою, налагодження система­ тичного контакту в роботі між викладачами факультету і учи­ телями шкіл та працівниками дошкільних установ, проведення широких заходів педагогічної пропаганди серед громадськості та батьків. Ці завдання повин­ ні стати основним змістом на­ шої навчальної роботи протягом всього навчального року. Для більш успішної організації на­ вчального процесу дуже важли­ во вже з перших днів нового року створити обстановку не­ терпимості до пропусків занять студентами, рішуче підносити проти цього ганебного явища голос громадськості, вживати Вони с т а л и студентами 150 юнаків і д ів ч ат розпочали П. П. Галагана, В. М. Котлову, свій перший студентський рік в М. Г. Чумака, В. С. Шекеру. З перших же днів занять для аудиторіях ф ізико-матем атично­ ор­ г о і щ о й н о від кри того інженер­ с тудентів-першокурсників н о-педагогічного ф акультетів. ганізовано допомогу. Так, ка­ Б ли зьк о ста з них прийш ли в федра математичного аналізу і інститут з промисловості, сіль­ геометрії (завідуючий кафедрою ського господарства, з лав Р а ­ професор С. Ф. Фещенко) орга­ дянської А рм ії і Ф лоту. Ц е гід­ нізувала консультації з матема­ не поповнення наш их ф акульте­ тики за програмою середньої тів. 14 осіб — члени і кандида­ ш коли, виділивши для цієї ро­ ти в члени К ПРС, близько 130 боти таких викладачів як до­ цент П. Й. Коваль, В. М. Кот­ - члени ВЛКСМ. Серед першокурсників-в ироб­ лова, Я. В. Хромой, М. І. ничників багато є таких, що Ш кіль. Перші курси фізико-матема­ склали вступні екзам ени на «відмінно» і «добре», незваж а­ тичного та інженерно-педагогіч­ ючи на тривалу перерву в на­ ного факультетів в цьому році вчанні. Це пресовщ иця Т. Х ра­ почали працювати за новим н а ­ менко, робітниця друкарні вчальним планом. Згідно цього Т. Біляк, колгоспник І. Ш апо­ плану більше уваги буде приді­ ренко, доярка О. О стапен к о , лятись практичній підготовці столяр М. Семене ць, ш оф ер М. студентів. Так, студенти інже­ Пантелєєв, електрослю сар С. нерно-педагогічного факультету Войцеховський, демобілізовані і відділу фізики ф ізико-матема­ воїни Радянської А рм ії В. М і­ ти чного факультету один день коленко, І. Ш евченко, О. Годи­ на тиждень працюватимуть в на­ на, І. Погорілий та багато ін­ вчальних майстернях. Для цих ж е спеціальностей введено но­ ших. Заняття на перших курсах вий курс — загальна хімія. обох ф акультетів розпочались Більш е часу відведено на прак­ першого вересня рівно о 9 годи­ тичні заняття студентам-матема­ тикам. ні ранку. Навчальний рік розпочався. Для читання лекцій і прове­ дення практичних зан ять на Є всі підстави сподіватись, що самостійній перших курсах каф едри інсти­ при повсякденній туту виділили досвідчених ви­ роботі, при сумлінному відвіду­ к ладачів — доцентів Л. П. Т ен ­ ванні лекцій наші першокурс­ дереса, П. Р. Чамату, О. Т. Ч а­ ники зможуть виправдати висо­ лого, П. Й. Коваля, кандидатів ке звання радянського студента. Г. КОРДУН, наук Я. В. Хромого, В. М. К у ­ заступник декана фізикохар, В. П. Степенно, М. І . математичного факультету. Шкіля, старших викладачів різні форми впливу до поруш­ ників трудової дисципліни. Немає ніякого сумніву в то­ му, що новий навчальний рік стане роком дальшого поліп­ шення змісту навчання, підви­ щення його ідейно-теоретичного рівня, роком успішного розв’я­ зання завдань, що стоять перед вищою школою на сучасному етапі. Д. ШЕЛУХІН, декан педагогічного факультету. ВСЕСВІТНЬОІСТОРИЧНА П Е Р Е М О Г А РАДЯНСЬКОГО Н А Р О Д У 12 вересня 1959 року в Радянському Союзі здійснено другий успішний пуск косміч­ ної ракети. Пуск ракети проведено з метою дослідження космічно­ го простору при польоті до Місяця. 14 вересня, в 0 год. 2 хви­ лини 24 секунди за москов­ ським часом друга радянська космічна ракета досягла по­ верхні Місяця. Вперше в іс­ торії здійснено космічний по­ літ з Землі на інше небесне тіло. На ознаменування цієї видатної події на поверхню Місяця доставлено вимпели з зображенням герба Радян­ ського Союзу і написом «Со­ юз Радянських Соціалістич­ них Республік. Вересень, 1959 рік». Досягнення Місяця радян­ ською космічною ракетою є видатним успіхом науки і техніки. Відкрито нову сто­ рінку в дослідженні косміч­ ного простору. Палкий привіт студентампершокурсникам — майбут­ нім майстрам педагогічної справи! Перша зустріч з викладачами Актовий зал інституту — тра­ диційне місце для проведення найбільш цікавих заходів: на­ рад, конференцій, зустрічей, концертів, вечорів тощо. І не дивно, що саме тут вирішили зібратися на свою першу зуст­ річ студенти-першокурсники і викладачі. З нетерпінням чекали цього дня вчорашні абітурієнти. Скільки тривог, скільки напо­ легливої праці залишилось по­ заду! Різними шляхами йшли вони до інституту. У одних за плечи­ ма нелегка служба солдата, дру­ гі принесли з собою пахощі до­ зрілих хлібів, треті встигли вне­ сти свій вклад в семирічку у ву­ гільних шахтах, четверті..., але зрештою не так важливо, хто де працював. Найголовніше те, що наше нове поповнення прийшло з самої гущі трудового життя і прийшло тому, що відчуло гост­ ру потребу в підвищенні знань. Такий закон нашого прекрасно­ го життя: не заспокоюватися на досягнутому. Опанував спеці­ альність — не зупиняйся, йди вперед, твори, вчись. Для цьо­ го у нашій країні є всі можли­ вості: технікуми, школи, курси, інститути, університети, акаде­ мії. А що ж чекає на новому шляху? Чим наповнюватиметься життя в інституті? Як прово­ дить своє дозвілля студентська молодь? Ці і багато інших не менш важливих питань хвилюва­ ли першокурсників перед почат­ ком першого студентського ро­ ку. Щоб розв'язати їх, вони і прийшли в актовий зал напере­ додні першого дзвінка. Але не тільки молодь зібра­ лась у цей день в залі. При­ йшли сюди і викладачі. Що ж привело їх сюди? Невже і Олек­ сандра Григоровича Кириченка, одного з найдосвідченіших мо­ вознавців, скроні якого вже давно вкрила сивина, цікавлять ті самі питання? А професор Петро Костянтинович Волин­ ський — автор багатьох мону­ ментальних літературознавчих праць — про що він говоритиме з цими юнаками і дівчатами, які тільки-но почнуть оволоді­ вати основами наук? Прийшла на цю зустріч і доктор педаго­ гічних наук професор Тетяна Федорівна Бугайко і багато ін­ ших викладачів, які не одне де­ сятиліття свого життя присвя­ тили вихованню майбутніх педа­ гогів. На трибуну один за одним піднімаються промовці. І ди­ ректор інституту Марія Мак­ симівна Підтиченко, і заві­ дуючий кафедрою психології Дмитро Федотович Ніколен­ ко, і завідуючий кафедрою методики математики Іван Єв­ генович Шиманський, і сек­ ретар комітету ЛКСМУ Олег Семко — всі вони щиро вітали першокурсників з високим зван­ ням радянського студента. У виступах старших товаришів бу­ ло висловлено багато конкрет­ них побажань, порад. Виступаю­ чі викладачі наголошували на тому, що успіхи у навчанні при­ йдуть тільки тоді, коли студен­ ти будуть наполегливо оволоді­ вати основами наук... І знову поздоровлення, і зно­ ву побажання... Хороше поповнення прийшло до нас. Великі завдання стоять перед ними і в навчанні, і в ком­ сомольській роботі, і в спорті, і в художній самодіяльності, і в суспільнокорисній праці. Вели­ кі надії покладаємо ми на них. Щасливої дороги вам, наші до­ рогі друзі! Ю. ПОЛУДНЕНКО. Студенти V курсу мовно-літературного факультету свій останній навчальний рік роз­ почали з проведення педагогічної практики. На фото: група дівчат з українського відділу перед від’їздом в м. Запоріжжя при­ йшла до одного з найдосвідченіших викладачів факультету — доцента кафедри української мови Бориса Миколайовича Кулика на консультацію. Фото М. Шуряка. �Один з п’ятдесяти Шалений вітер носився по по­ лю, зі злістю вдаряв по елект­ ричних проводах, які враз заво­ дили лише їм зрозумілу мело­ дію, сіпав за поли старенького піджака, робив спробу жбурну­ ти в обличчя Григорію пригорщ колючого снігу. Але Григорій не закривався. Хай січе, а він однак на зло всім буде ходити цією засипаною по коліна сні­ гом стежкою, буде учитись. На­ перекір всім: і степовому гуль­ тяєві-вітру, і товаришам, об­ личчя яких розпливалися в глузливій посмішці, і їй, що, мабуть, не зрозуміла тоді його... Говорила: — Хоч і вдасться закінчити десять класів, однак засохнеш у своїй МТС. Зараз скільки та­ ких з середньою освітою... — А я в інститут поступлю. — Та ти ще й восьмий не за­ кінчив, а вже про інститут мрі­ єш. Не бачити тобі його, як власних ушей. А дома матір: — Хуртовина яка... Не йшов би. Та й взагалі, яка то наука: весь день на роботі, а ввечері — в школу, та ще хоч би дома, а то за п’ять кілометрів ходити. — Ви ж самі учили, що тре­ ба бути стійким, наполегливим у досягненні своєї мети. Я твер­ до вирішив, — сказав Григо­ рій, похапцем складаючи в портфель книги. — Та дивись... Я хочу як краще... Тяжко на серці. Та не зара­ диш зараз його нічим. Тільки думки, важкі, неспокійні від пережитого, роїлися в голові, тривожили свідомість. Багато зрозумів тоді. Мабуть, вперше задумався над майбутнім. Григорій любив роботу ме­ ліоратора. Хоч вона й важка, але завжди вабила, захоплюва­ ла його, і він горів бажанням ще краще працювати, хотілося віддавати свою молоду кипучу енергію, зробити щось хороше для полегшення праці. В нього всього сім класів, значить, потрібно учитись. Та це не так просто. В селі лише семирічка, а роботу не покинеш, бо домашні умови не досить втішні. Крім стареньких бать­ ків, ще сім братів та сестер, і він — найстарший. Тому з охо­ тою записався у восьмий клас вечірньої школи, що відкрила­ ся тоді у районному містечку Макарові. Крім Григорія Мудрака, по­ дібний шлях до інституту і в Тимошенка, шахтаря з Донба­ су, і у В. Прасол, С. Булуй і багатьох інших. Їх — п’ятдесят на українсь­ кому відділі юнаків і дівчат, за­ смаглих під степовим сонцем, загартованих у труді, змужні­ лих, випробуваних труднощами. Їм — гідне місце в інституті. П. ІГНАТЕНКО, студент І курсу мовнолітературного факультету. ДОБРЕ ПОПРАЦЮВАЛИ Надзвичайно організовано і дружно пройшов недільник по впорядкуванню будинку і по­ двір’я в гуртожитку № 1. Ще з восьмої години ранку члени студради почали готувати необхідні інструменти і знаряд­ дя. Кожен член студради відпо­ відав за певну ділянку роботи. Ось і дев’ята година. Линуть звуки бадьорої музики. В кімна­ тах, в коридорах незвичайне по­ жвавлення— всі поспішають на заздалегідь відведені місця ро­ боти. Скрізь — в коридорах, на подвір’ї і навіть на горищі чути веселі пісні, жарти. Сумлінно, з юнацьким завзяттям прибира­ ють студенти свій гуртожиток, щоб приємно було і вчитись і відпочивати. На спортивному майданчику, де роботою керує член студради С. Порязєв, невтомно трудяться мешканці четвертої, шостої, два­ дцять першої і тридцять другої кімнат; в коридорах хазяйнують дівчата з шістдесятої та шіст­ десят третьої кімнат. Особливо старанно попрацювали Л. Кос­ тира, В. Кириченко, Н. Осипо­ вич, В. Черен, Г. Стротієнко, В. Репецький, І. Левандовський, В. Співак, В. Кагановський. Не відставали від старших товари­ шів і першокурсники В. Качко, О. Юхновськнй, В. Никоненко, В. Джемелійський, А. Колісник, М. Пантелєєв. Вони добре по­ працювали на горищі, в читаль­ ному залі і на спортивному май­ данчику. Звичайно, важко перерахува­ ти всіх тих, хто добре попрацю­ вав на цьому недільнику — їх дуже багато. Всім їм хочеться з великою вдячністю сказати: — Хороші ви, трудолюбиві. друзі! М. МАНДЗЮК, редактор стінгазети «За культурний побут». Е к с к у р с ія в колгосп Нарешті наша мрія здійсни­ лася. Не так давно група на­ ших студентів побувала в кол­ госпі «У країна» с. Т арасівки, Київської області. Тут нас зустріли секретар партійної організації тов. Пока­ таєв та колгоспники. Тов. Покатаєв розповів нам про структуру колгоспу, його матеріально-технічну базу, про життя і працю членів колгоспу. Хоч ми і не студенти сіль­ ськогосподарської академії, але нас цікавить життя колгоспу, тому що у нас, в Чехословаччи­ ні, засновуються сільськогоспо­ дарські артілі по прикладу кол­ госпів в СРСР. Тому, щоб к р а ­ ще пізнати структуру сільсько­ господарського виробництва в Радянському Союзі, ми поста­ вили багато питань, на які тов. П окатаєв дав докладні, конкретні відповіді. Після розмови з ним ми огля­ нули господарство колгоспу. По­ бували в корівнику, на птахо­ фермі, в коморах і складах. Нам сподобалися добре до­ глянуті сади й городи артілі; не обминули ми і колгоспної тех­ ніки, більшість якої артіль придбала на власні кошти. Розмовляли ми з багатьма колгоспниками, які нам дуже багато цікавого розповіли про своє ж иття. Це все н а нас спра­ вило дуж е сильне враження. Н ам усім хочеться щиро по­ дякувати нашому агітатору П. М. Кульчицькій за органі­ зацію цікавої, повчальної екс­ к у р сії в колгосп. Ян ПРИГАНЦ, студент V курсу мовнолітературного факультету. Гуртки чекають на вас У наступному році в Москві відбудеться декада україн­ ської літератури і мистецтва. Весь український народ го­ тується до цієї знаменної події. Д екад і передуватимуть районні, міські, обласні та республіканський огляди ху­ дожньої самодіяльності. В зв ’язк у з цим при клубі на­ шого інституту створюються великі колективи художньої самодіяльності, якими керуватим уть досвідчені викладачі. В найближчий час починають працю вати такі гуртки: ін­ ститутська хорова капела, хореографічний, художнього читання, оперна студія, духовий оркестр, естрадний ан­ самбль. Кращим з цих колективів буде надано право за­ хищати честь інституту на районному огляді художньої самодіяльності, який відбудеться у листопаді цього року. Обов’язок кожного студента — зробити все від нього залежне для того, щоб наш і колективи добре підготували­ ся до цього відповідального екзамену. Співайте ті, хто вмію ть співати! Танцюйте ті, хто мо­ жуть танцювати! Грайте на музичних інструментах, пи­ шіть пісні, вірші, інтермедії. Цінна пропозиція, порада — це теж дійова допомога. Тільки зусиллям и всього колекти­ ву можна досягти успіхів. Л. ПАВЛОВ. ЗАПОВІТНА М РІЯ ЗДІЙСНИЛАСЯ Майстри учбових майстерень В. Гончар і Р. Захарченко за комплектуванням нових таблиць, які будуть використовуватись студентами під час роботи в майстернях. В дитинстві її називали не­ посидою. Така собі звичайна: кострубате волосся, вилицюва­ те личко, але навіть хлопці по­ важали метке, гостре на слово, худорляве дівча. Аж до сьомо­ го класу здавалося, що вона не росте. А там комсомольський комітет, робота молодшої піо­ нервожатої, щоденне, кропітке навчання. — Таке мале, а хоч би тобі захекалось,— говорили вчителі, спостерігаючи гарячкуватий по­ гляд, швидку ходу і нетерплячі жести Раї. І була ще художня знавці. Він у числі перших по­ Словацький до української істо­ ляків визнав право українського р ії та ф о л ь к л о р у . Народні пісні народу на незалежний політич­ він вваж ав «підвалиною л і т е р а ­ ет проніс через усе своє життя. ний розвиток. Як і кращі пред­ тури майбутнього». Повідомля­ Де б не бував Словацький: в ставники польської еміграції ючи про успіх у к р а їн с ь к о ї пісні Парижі чи в Женеві, в Лондоні (Т. Кремповецький, С. Ворцель, в Парижі (у п е р е к л а д а х В. Со­ Словацький вінського), Словацький п р о си в чи в арабських країнах,— він С. Гощинський), матір надсилати йому мало-відо­ завжди носив у своєму серці зі­ відстоював ідею дружби сло­ мі народні пісні з нотами. гріті любов’ю картини рідного в’янських народів. В єдності В поемі «Беньовський» він з за ­ краю. Немов передрікаючи свою дій польського і українського долю емігранта, в листі від 17 народів він вбачав запоруку пе­ хопленням писав про українські березня 1831 р. він писав: ремоги над чорними силами мо­ думи та історичні пісні. Не «Моя кохана мамо, чудову краї­ нархічної й клерикальної реак­ дивно, щ о українська тематика з самих початків органічно вві­ ну залишив я і, мабуть, уже ні­ ції. йшла в творчість поета. 17-річ­ Ще в роки свого перебуван­ коли до неї не повернуся». Але ний студент Віленського універ­ ня на Волині й Поділлі, під час поет ще не раз повертався на ситету пише в дусі народної подорожі по Україні 1827 ро­ батьківщину своїм вогненним творчості «Українську думу». ку, коли він побував в Одесі словом, палким закликом до ре­ Цей ранній твір поета дуже Тульчині й Умані, Словацький волюційної боротьби. близький до балади Т. Г. Шев­ вивчав життя нашого народу, Ю. Словацький був не тільки ченка «Причинна». Словацько­ цікавився піснями і переказами співцем природи «волинської Швейцарії», далеким від знан­ про героїчне минуле, особливо му належить ціла низка творів, ня «політичних стосунків на про Хмельниччину і Коліїв­ присвячених Україні: «Пісня козацької дівчини» (1829), Україні», як це любили писати щину. «Змій» (1831), «Король Ляда­ З великою любов’ю ставився польські буржуазні літературо­ ЮЛІУШ СЛОВАЦЬКИЙ І УКРАЇНА У вересні минуло 150 років з дня народження одного з най­ видатніших польських поетів Юліуша Словацького. За рішен­ ням Всесвітньої Ради Миру ця дата, відзначається всім про­ гресивним людством. Поряд з духовними скарбами, витворени­ ми генієм М. Коперніка, А. Міцкевича, Ф. Шопена, твор­ чість Ю. Словацького становить національну гордість поляків. Народився С л о в а ц ь к и й у м. Кременці на Україні в ро­ дині професора ліцею. Майбут­ ній поет зростав серед україн­ ського народу, вивчив його спі­ вучу мову, назавжди покохав мальовничу волинську природу. В Кременці пройшло його ран­ нє дитинство. Навчаючись у Вільно в гімназії, а згодом в університеті, Словацький при­ їжджав до Кременця на вака­ ції. Чутливе поетичне серце вражали своєю красою блакит­ ні кременецькі гори, заквітчані левади, сріблясті хвилі Ікви, солов’їний спів і ніжна, нерідко сумна українська пісня, яку Юліуш чув з уст подільських селян-кріпаків с. Верхівки, де він бував під час канікул, і від коханої матері, яка любила на­ співувати народні мелодії у су­ проводі фортепіано. Пісня про­ мовляла про героїчне минуле народу, про гірку долю закрі­ паченої України... Спогади ди­ тинства і юності Словацький втілив потім у кращих своїх творах, зокрема в поемі «Годи­ на роздумів». Образ «чудового родинного міста» Кременця по­ самодіяльність. Здавалось, що ка... І знову робота, повторення оповідання Горького «М ати напівзабутого матеріалу, підго­ зрадника» ніхто в світі не міг тов к а до вступу в педінститут. виконати краще за неї. Але ар­ Зап овітна м рія вчитися на педа­ тисткою, на велике здивування гога стала дійсністю. Рая Ма­ товаришів, вона не стала. нойлова — студентка факуль­ Чому я хочу бути вчите­ тету по підготовці вчителів мо­ лем? — одного разу запитала лодших класів. сама себе, а потім вирішила пе­ Т ак мало прожито, а л е в сер­ ревірити, наскільки реальна ця ці повно щ астя — вона збирає мрія. І ось вона — старша піо­ його по дорогах юності, впевне­ нервожата однієї з святошин­ но крокую чи в світле, трудове ських шкіл. Аж сльози стояли майбутнє. на очах, коли вперше відчула, В. ВАШ КУЛАТ, як потяглись до неї діти. А тут студент мовно-літературного хвороба, яка прикувала до ліж­ факультету. �В О Д Н О М У З КУ ТО ЧКІВ з о о п а р к у . ВІ РНІ ДРУЗІ Три роки тому я тяжко захворів на серйозне уск ­ ладнення після поранення, яке я одержав на фронті під час Великої Вітчизняної війни. А до хвороби я працював вчителем і заочно вчився в Кам'янець-По­ дільському педагогічному інституті. Лікують мене в Київському госпіталі інвалідів Великої Вітчизняної війни. Незважаючи на хворобу, тут же в госпіталі я про­ довжую заочно вчитися. Це можливо тільки в нашій країні, де людину не залишають в біді, де в неї зав­ жди знайдуться справжні, вірні друзі. Екзамени і заліки в мене приймають викладачі Київського педагогічного інституту імені О. М. Горь­ кого. Д о мене приїжджають заступник директора по заочному навчанню О. Білий, завідуючий кафедрою російської літератури Л. Карлов, методистка А. Ма­ лярчук, викладачі Р. Сидоренко, Ю. Полудненко, В. Калюжна, О. Кардаш, В. Моренець, Ф. Грім, П. Хропко та інші. Велике спасибі вам, вірні друзі! («В е ч ір н ій ВІРШІ рантів. Доброю традицією, що встановилася в інституті, є ви­ дання тематичних збірників на­ укових праць аспірантів. Нещодавно з ’явився 31-й том «Наукових записок», присвяче­ ний проблемам українського і російського мовознавства та ук­ раїнської і російської літера­ тури. ПОЧАТКІВЦІВ С ім ’я комсомольська Сім’я комсомольська! Родина палка! Як цвіт, незвичайна, як дружба, багата... В моєму ти серці живеш отака, — Н а слово скупа і у праці завзята. Тобою пишалися змалку, як діти. Горіл и у нас, як веселки, краватки. Сьогодні нам разом з тобою радіти, Косити пшеницю і ставить палатки, І сісти навколо багаття рудого, І мріять, що місто збудуєм тут нове, І більше для мене не треба нічого, Моя Комсомоліє, сестра чудова!... НАША ЮНІСТЬ Наша юність лебедям и білими І орлами у високості смілими Понад світом крила поздійм ала, Їй земного п ростор у замало. І вона, гаряча, невсидюча, Досягти планет спішить крізь тучу. Їй не треба гіда й маяка: Наша юність з прадіда така. З Т ОБО Ю Я... Земляцтво в гості мене просить, -Чекай учителем, земля! Іван ШІСТКА, студент І курсу мовнолітературного факультету. З тобою я, мій інституте, І з вами, д р у зі всі м ої. Проте не в зм озі позабути Далекі села і гаї, Де праця шириться у осінь, Де скоро будуть весілля; ви» (1832), «Ян Казимір» (1839), «Беньовський» (1841 — 1846), «Срібний сон Саломеї» (1843 — 1844) та ін. Звертаю­ чись до історичних сюжетів, Словацький, як і К. Рилєєв, А. Міцкєвич, Т. Шевченко, хо­ тів на прикладі героїчного ми­ нулого виховувати у сучасників дух протесту проти колоніаль­ ної політики самодержавства. З симпатією писав польський поет про російських дворян­ ських революціонерів-декабри­ стів (драми «Ангеллі», «Фан­ тазій»). У поемі «Беньовський» він дав високу оцінку гайдама­ цькому рухові XVIII с т., як ру­ хові гноблених проти гнобите­ лів, осудивши тих польських письменників, що дивилися на гайдамаччину, як на «безчин­ ства хлопів». Україна у Слова­ цького виступає переважно з означеннями «невесела», «смут­ на манеру письма Марка Вов­ чка, дає слушні методичні вка­ зівки. Три статті збірника присвя­ Так, питанням українського дань» Марка Вовчка, показую­ чені проблемам російського мо­ мовознавства, зокрема синтакси­ чи, що видатна письменниця вознавства. Так, В. Калюжна сові, присвячені статті В. Вой­ широко використовувала в своїх говорить про роль порядку слів цехівської і Г. Довженко. В. творах лексику розмовнонарод­ при стилістичному виділенні ви­ ну і фольклорну, переважно пі­ Войцехівська розглядає висвіт­ значень (на матеріалі романа лення придієслівного керування сенну. Стаття Н. Яценко «Су­ М. Шолохова «Тихий Дон»). у вітчизняній мовознавчій літе­ спільно - політична лексика в Стаття К. Павлової характери­ ратурі, систематизує погляди художніх творах П. А. Грабов­ зує деякі особливості мовного видатних лінгвістів XIX—XX ст. ського» цікава і конкретними стилю публіцистичних творів У статті Г . Довженко зроблено прикладами, і влучними спосте­ О. М. Горького радянського пе­ ряд спостережень над порівняль­ реженнями дослідниці про роз­ ріоду, а Н. Нечаева аналізує ними синтаксичними конструк­ ширення поетом української су­ якісні прислівники в російських ціями в сучасній українській лі­ спільно-політичної лексики за повістях XVIII ст. тературній мові. Наведені чис­ рахунок інших шарів. Серед статей аспірантів ка­ Звертають на себе увагу стат­ ленні приклади дозволили авто­ федри російської літератури ви­ рові зробити висновок, що по­ ті, присвячені літературознав­ діляються дослідження Ю. По­ рівняльні конструкції з синтак­ чим проблемам. М. Гнатюк роз­ лудненка «Розвиток російського сичного погляду можуть бути і глядає фольклорну основу пози­ мореплавства і морська тема в членами простого речення і під­ тивних образів поеми Т. Г. російській дожовтневій літера­ рядними порівняльними речен­ Шевченка «Гайдамаки», пока­ турі» та І. Баранова «Україн­ зує, що поет переніс у свій твір нями. фольклорну оцінку гайдамаків ська тема в художній творчості С. Регушевський опублікував як героїм визвольної боротьби. Короленка 80-х років». Стаття цікаву своїм фактичним мате­ В. Олійник зробив спробу систе­ І. Баранова, зокрема, цікава ріалом статтю «Граматична матизувати вислови про літера­ тим, що на конкретному мате­ термінологія в наукових і пуб­ туру Степана Васильченка й да­ ріалі піднімає питання росій­ ліцистичних працях І. Я. Фран­ ти характеристику його літера­ сько-українського літературного ка». Він на конкретних прикла­ турно-критичних поглядів. Оби­ єднання. Л. Сухоставська, розглядаю­ дах показав, що хоч у І. Фран­ дві статті відзначаються само­ ка й немає повного комплексу стійністю дослідження, сві­ чи роман Н. Златовратського «Устои», робить наголос на се­ лінгвістичних термінів, бо в ньо­ жістю матеріалу. лянській темі, а О. Саушкін го немає спеціальних праць з Л. Качуренко в своїй статті звертає головну увагу на такий граматики і фонетики, проте в робить аналіз ранніх оповідань засіб створення образу в трило­ його наукових і публіцистичних І. Микитенка. В. Шишло дослі­ гії О. Толстого «Ходіння по му­ творах, в його листах вживаєть­ дження присвятила визначенню ках», як портрет. ся значна кількість мовознавчих центральної теми довоєнної Як бачимо, проблематика термінів. творчості С. Скляренка. збірника досить широка. Хоч і Питанням лексики й фразео­ Стаття І. Проценка — «По­ не завжди всі питання розкриті логії української літературної вість Марка Вовчка «Карме­ мови присвячено дві статті. люк» у 8 класі» — цікава і для з всебічною глибиною, але стат­ Н. Титаренко аналізує лексику істориків літератури і для мето­ ті дозволяють говорити про те, і фразеологію «Народних опові­ дистів, зокрема вчителів серед­ що молоді науковці сумлінно підходять до опрацювання неви­ н ьої школи. Автор докладно ха­ світлених тем. рактеризує образ борця за на­ ри Словацького «Гімн», «Ку­ П. ХРОПКО. родні інтереси, звертає увагу лик». Своїм революційним словом Ю. Словацький заслужив пова­ гу багатьох поколінь. Він був, за словами Ів. Франка, «улюб­ леним поетом молоді, володарем її дум і почуттів». Незадовго до смерті Словацький радо спри­ йняв звістку про революційні події в Європі 1848 р., а у вір­ ші «І вийдуть сто робітників» привітав майбутні виступи про­ летаріату. ...З кожним днем все міцні­ шою стає дружба соціалістичної Польщі і Радянської України. Ця монолітна дружба вільних народів — славний пам’ятник кращим синам минулого, які ві­ ками мріяли і боролись за єди­ ну братерську сім’ю слов’ян­ Весело і змістовно провели свої літні канікули студен­ ських народів. ти інституту. На фото ви бачите студенток III курсу до­ шкільного факультету на Дворцовій площі в Ленінграді. М. ГНАТЮК. Молодь У нашому інституті на бага­ тьох кафедрах щ ороку закінчу­ ють навчання в аспірантурі м о­ лоді науковці найрізноманітні­ ших фахів. Керуючись постано­ вами XXI з ’їзд у партії, який по­ ставив перед радянською ви­ щою школою високі завдання підвищення науково-теоретично­ го рівня молодих спеціалістів, кафедри дбають про підготуван­ ня і публікацію окремих розді­ лів дисертаційних робіт аспі­ на», «заж урена». Навіть небо її нахмарене, мглисте. А ле Слова­ цький вірив, що народ розвіє пітьм у неволі, що «Україна ко­ лись воскресне» (поема «Вац­ лав»). То була віра великого друга України в майбутнє на­ шого краю. Б агатьм а мотивами і темами творчість Словацького перегу­ к у є т ь с я з поезією Т. Г. Ш ев­ ченка. Польський поет високо оцінював волелюбну вдачу ук­ раїнського народу. Твори Юліуш а Словацького вже давно стали близькими ук­ раїнському читачеві. Перш і пе­ реклади на українську мову йо­ го поем «Батько зачумлених» і «У Ш вейцарії» здійснив у 1876 р. західноукраїнс ь к и й поет І. Верхратський. М. Ста­ рицький на початку XX ст. ви­ брав для перекладу і популяри­ за ц ії найбільш революційні тво­ С. ГРУХОВСЬКИЙ . студент-заочник IV курсу, інвалід І групи. Київ» від 9 вересня 1959 року). звітує �У минулому навчальному ро­ ці студентами кіноаматорами під керівництвом викладачів ка­ федри навчального кіно було заснято короткометражний кі­ нофільм, в якому відбиті різно­ манітні сторони інститутського життя. На фото: викладач кафедри навчального кіно Д. Ляшенко і студент педагогічного факульте­ ту В. Орловський за монтажем кінофільму. Фото М. Шуряка Праця, СПОРТ, відпочинок якому теж працювали наші сту­ денти. З новими силами, добре від­ почивши, ми повернулись в рід­ ний інститут. Тут на нас чека­ ють не менш захоплюючі спра­ Ш істдесят спортсменів інсти­ туту відпочивали влітку в спор­ ви. тивному оздоровчому таборі. А . СЬОМ ИК, Тут вони мали змогу удоскона­ студент IV курсу фізиколити свою спортивну майстер­ математичного факультету ко, а серед дівчат — Т. В а­ ність, набратися сил д л я нових вирішальних спортивних по­ сильчук. Вівся щоденник походу, єдинків. В таборі працю вали сек ц ії знайшлася робота і фотолю­ легкої атлетики, гімнастики, бителям. Хибною стороною походу, фехтування, плавання тощо. незважаючи на хороші ре­ Баскетболісти мали змогу по­ зультати, є його поспішна знайомитися з грою збірної підготовка. І тому до м ай­ команди республіки з баскетбо­ бутнього двотижневого похо­ ла, яка тренувалась в таборі, ду, що заплановано провести готуючись до поїздки на ІІ наступного літа, треба почи­ спартакіаду народів С РС Р. нати готуватися зараз. С ек­ Активну участь взяли наші ція продовжує свою роботу. спортсмени в міжтабірній спар­ Вже провадяться тренування такіаді. З а час перебування в на Дніпрі. таборі 10 студентів навчилися Парусний спорт — важкий плавати. і дуже цікавий вид спорту. Та не тільки спортом займа­ Він не тільки тренує мус­ лися наші товариші. Щ е перед кули, але й виховує інші ко­ від’їздом всі були готові до рисні якості: волю до пере­ праці. Більшість наших студен­ моги, стійкість у переборенні тів відпрацювала по 80 годин. перешкод, вміння орієнтува­ Види робіт були різні: впоряд­ тись у обстановці. Тільки кодували території табору та вперёд, навіть проти вітру — спортивних майданчиків, буду­ таке основне прагнення вали причал, холодильник тощо. спортсме на-шлюпочни ка . Кожен з нас мав змогу добре В. МАЛОГОЛОВЕЦЬ. відпочити. В нашому розпоря­ студент ф ізико-м ате ма­ дженні було більше 20 човнів, тичного факультету. телевізор, танцювальний май­ данчик, систематично демон­ струвалися кінофільми. Перед нами виступили члени товари­ В канікулярний період не ства по розповсюдженню науко­ вих і політичних знань з лек­ припиняла занять секція спор­ ціями на етичні, політичні та тивної гімнастики ( т р е н е р Б. Р о знюк). естетичні теми. Працював гур­ Н а фот о : студентка II к у р ­ ток художньої самодіяльності, в су Є. Бондарчук на тренуванні. На шлюпках по Д ніпру В цьому році значно по­ жвавішала свою роботу сек­ ція морських шлюпок, органі­ зована при комітеті ДТСААФ інституту. Наприкінці 1958— 59 навчального року секція мала три команди — дві ж і­ ночі і одну чоловічу, які бра­ ли активну участь спочатку в районних змаганнях, а потім і в міських міжвузізських. Всі команди були нагородже­ ні дипломами I та II ступеня Сталінського райкому ДТСААФ. Комітетом ДТСААФ інсти­ туту на кошти, виділені профкомом в порядку наго­ роди кращій команді за хо­ роші досягнення в змаган­ нях, в серпні місяці був орга­ нізований і проведений п’яти­ денний похід па шлюпках під парусами вверх по Дніпру. Мету походу визначила йо­ го назва: спортивно-оздоров­ чий, агітаційно-пропаганди ­ стський. Ця назва себе ви­ правдала. Члени секції знач­ но підвищили свою спортив­ ну майстерність, ширше оз­ найомились і укріпили свої навички в управлінні морсь­ кою шлюпкою та її парусним озброєнням. Незважаючи на брак часу, відведеного на підготовку по­ ходу і на відсутність деяких членів секції, похід на двох ялах розпочався вчасно. Прохолода ночі, вартуван­ ня біля вогнища, задимлена їжа, розбивка палаток, силь­ ний зустрічний вітер, незвич­ ні команди, швидке і чітке їх виконання — все це підтри­ мувало бадьорий настрій, ви­ магало суворої дисципліни і, безсумнівно, надовго зали­ шиться в пам’яті учасників шлюпочного походу. Під час походу були про­ ведені змагання між коман­ дами ялів. На пологому бе­ резі Дніпра в невеличкій балці були проведені змаган­ ня з стрільби з малокалібер­ ної гвинтівки. Чемпіоном се­ ред хлопців став В. Климен­ Мистецтво — це м ир На фото: учасниці шлюпочного П Р О Цікавий випадок стався у Лайнінгу (Мічіган). У шлунку вбитого бика було знайдено багато різних предметів: ав­ томобільну шину, гумову ля­ льку, ланцюжок для ключів, пластмасову сумку, розбиту пляшку, штучні зуби. Найбільш цікаве озеро в світі, щодо складу води, зна­ ходиться на Кілдійському острові у північній частині СРСР. Вода його поділяєть­ ся на 5 шарів. Перший шар — прісна вода, яка утворюється від танення В С Е походу біля будинку інституту. П О ТР льодовиків та внаслідок ат­ мосферних опадів, заселена звичайними рибами — меш­ канцями прісної води. Дру­ гий шар — вода солонува­ та, заселена медузами та ра­ коподібними. В третьому ша­ рі — з морською солоною во­ дою — живуть дрібні мор­ ські риби, актинії та морські зірки. В четвертому шарі — з водою червоного кольору — живуть численні бактерії. П’ятий шар містить у собі сірководень. За найстарішу квітку О Х У можна вважати троянду в німецькому місті Гілдесхейм. Вік троянди визначено у 800— 1000 років. Троянда продовжує цвісти. Недалеко від Калінінграда буде споруджено перший ра­ дянський океанський аква­ ріум, який буде штучним резервуаром для вивчення океанських риб та тварин. Цей акваріум буде складати­ ся з 50 басейнів, які мати­ муть мікроклімат, подібний природним умовам різних морів і океанів земної кулі. Мир! Це заповітне слово близький і дорогий наш ій сучас­ ності. Віками буде звуч ати його сьогодні на устах мільйонів, у серці кожної простої людини. неповторна «апостольська» му­ Людство сповнене надій. І неви­ зика в серцях мільйонів людей. падково всі народи вітають по­ Вона буде відкривати нашим м’якшення «міжнародного кл і­ нащ адкам зм іст ж иття, віру в повної насолоди мату», вітають, зокрема, зуст­ мож ливість річі глав двох наймогутніших всіма його принадами. К оли я слухав концерт д л я держав— СРСР і США, що ма­ ють відбутися у вересні — жов­ ф ортепіано, скрипки і віолонче­ тні цього року. Радісно відміти­ лі з оркестром Бетховена у ви­ ти, що організація двох взаєм­ конанні американських митців, них виставок в Москві і Нью- в моїй уяві виникали картини Йорку, без сумніву, дала свої безхмарного, синього, весняно­ позитивні наслідки. А культур­ го неба, сяйво сонця, цвітіння ний взаємообмін і обмін тури­ і пахощі квітів, радісні обличчя стами! Все це якось зближує людей. І по асоціації в п ам 'яті країни, розбиває криги льоду, виникли слова талановитого р а ­ що утворились за останні 15 дянського поета В. М аяковсь­ кого: «Ж иття — п рекрасн е». років. Хочу розповісти про визнач­ Цим же ствердженням пройня­ ну подію в культурному житті тий і весь твір генія музики. Ідучи з концерту, я думав: столиці України — виступ Ньюдля чого народам війна? Чи не Йоркського симфонічного орке­ кращ е сказати словами з дев’я ­ стру. тої симф онії Бетховена так: Нещодавно мені довелось «Обійміться, мільйони! слухати в майстерному виконан­ Досить сліз, досить горя!». ні цього колективу твори видат­ О. ЛУТОВ, них композиторів XIX і XX сто­ студент мовно-літературного літь, а саме: Бетховена, Р а в е ­ факультету. ля, Берліоза, Стравинського, Чайковського і Ш остаковича. Бетховен — найвидатніший з В. о. редактора П. ХРОПКО. композиторів XIX століття — � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1959 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 18 (87) (16 вересня 1959 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2024-04-22 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 18 (87) (16 вересня 1959 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; в. о. редактора П. Хропко. - Київ, 1959. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/224 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (в. о. рекактора) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/93425b857d4e14ba7a3b554775a56fc3.pdf ba37fb5b63359e3e1a39b702a7509749 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/10">За педагогічні кадри. 1959 рік</a> PDF Text Text ЗА Пролетарі всіх країн, єднайтеся! п е д а го гіч н і К А Д Р И № 17 ( 86) 27 червня 1959 року СУБОТА Ціна 15 коп. ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО С е с і я Рік видання 4-й в Х а й щастить вам удорозі, Дорогі випускники! р о з п а л і ЕКЗАМЕНИ НА ПЕРШОМУ РОСІЙСЬКОМУ Випускника Л. Грекова на мовнолітературному фа­ культеті знають не тільки як освідче­ ного фахівця, але й як здібного літера­ тора-початківця, не­ поганого музиканта Ось він відпові­ дає на державному екзамені з історії КПРС. Комісія, не вагаючись, оцінила його відповідь на «відмінно». На мовно-літературному фа­ Державна комісія на мов­ культеті державні екзамени но - літературному факульте­ розпочалися історією КПРС. ті відзначила міцні, глибокі На жаль, результати цього ек­ знання студентів Н. Северинен­ замену не порадували ні викла­ ко, Н. Шкуратяної, Г. Матвій­ дачів, ні самих студентів. Ду­ чук, Л. Грекова, Н. Король, же мало відмінних та добрих М. Прядки та інших. оцінок, переважна більшість — Залишилися ще екзамени, що задовільних. Чим же пояснити охарактеризують підготовку таке становище? Великий роз­ студентів мовно-літературного рив між читанням курсу (3 ро­ факультету до другої спеціаль­ ки) та екзаменом, та ще й ка­ ності: український відділ — федра чомусь зняла оглядові вихователі шкіл-інтернатів, ро­ лекції перед державними екза­ сійський відділ — викладачі менами. А це було б дуже до­ музики та співу. Студенти на­ речно в зв’язку з виходом в полегливо працювали в цих но­ світ нового підручника з історії вих для педагогів галузях знань та умінь. КПРС. Однак не можна звалювати всю провину на причини об’єк­ тивного характеру. Мабуть, і На педагогічному факультеті студенти не усвідомили всієї повним ходом йдуть державні серйозності справи і своєї від­ екзамени, і результати досить повідальності за знання, набуті успішні. Так, на дошкільному протягом п’яти років навчання. відділі державний екзамен з Зовсім інша картина вияви­ психології закінчився результа­ лася на державних екзаменах з тами: 10 відмінних, 15 добрих фахових дисциплін мовників та та жодної задовільної оцінки. літераторів. Переважна біль­ Державна комісія відзначи­ шість студентів одержала від­ ла, що студенти мають грунтов­ мінні та добрі оцінки. Вони ні знання з психології, пов’язу­ добре засвоїли курс сучасної ють основи психологічної науки української мови і методику її з найновішими дослідженнями викладання, вільно роблять фо­ та питаннями перебудови шко­ нетичний, морфологічний та ли в світлі Закону. Глибокі синтаксичний аналіз. Екзамени знання, вміння теоретичного показали, що студенти-випуск­ аналізу в поєднанні з досві­ ники набули навичок і вмінь дом роботи в школі показали викладання всіх тем шкільної студенти Н. Кулик, В. Кру­ програми з свого фаху і можуть шинська, О. Вахер, Л. Моложа­ теоретично обгрунтувати всі ме­ ва та інші. Студенти відділу спецпедаго­ тодичні прийоми. Проте слід зазначити, що гіки склали екзамен з загальної студенти українського відділу та спеціальної педагогіки. З 47 не стежать за своєю мовою, випускників 21 одержали «від­ припускають неточності у ви­ мінно», 8 — «задовільно», реш­ словлюванні думок. Окремі сту­ та — «добре». Комісія відзна­ денти змішують при фонетично­ чила хороші відповіді студент ів му аналізі букви і звуки. Ці Г. Отрошко, Н. Переверзевої, недоліки вказують на те, що в К. Бойко. В той же час комісія вважає, майбутньому потрібно більше уваги приділяти практичним за­ що на цьому відділі у відпові­ няттямзмови,літератури й ме­ дях студентів мали місце такі тодикимовиіметодики літера­ недоліки: окремі студенти не тури,підчас, яких навчити сту­ могли назвати видатних вітчиз­ дентів пов'язувати свої теоре­ няних і радянських педагогів, тичні знання з практичними назв педагогічних журналів, га­ вправами з аналізу м о в н и х і зет, важливі педагогічні статті, літературних фактів. де висвітлено досягнення педа­ гогічної науки та передовий досвід. Мова деяких студентів відділу спецпедагогіки засміче­ на словами-паразитами. Це тим більш прикро, що їх друга спе­ ціальність — вчитель-мовник. Але, як кажуть, недоліки аналізуються для того, щоб їх виправляти у майбутньому. Всі зауваження комісії треба врахувати викладачам факуль­ тету та студентам молодших курсів. Фізико-математичний факуль­ тет до державних екзаменів розпочав організаційну підго­ товку ще з початку навчально­ го року. У процесі підготовки до ек­ заменів багато попрацювали з студентами-математиками зав. кафедри елементарної матема­ тики І. Є. Шиманський та до­ цент Д. М. Маєргойз, з студен­ тами-фізиками — сг. викладач Кожний екзамен — це пере­ вірка роботи не тільки студен­ тів, а й викладача. Якщо студент хвилюється за себе, відповідає за свої знання, то викладач несе відповідаль­ ність за весь курс, за всіх сту­ дентів. Для наших першокурсників весняна сесія — це перші кур­ сові екзамени — подія незви чайна і дуже важлива. Саме в цей час найповніше виявляються ті помилки, які мали місце на протязі навчаль­ ного року. Невдало розпочали свої пер­ ші курсові екзамени студенти російського відділу. Незадо­ вільні оцінки з ’явились уже на першому екзамені з старосло­ в’янської мови. В. Володими­ ров, Є. Гофштейн, Т. Батієв­ ська і ще кілька студентів «по­ радували» себе і товаришів «двійками». А студент Пєсков виявив свою повну безпорад­ ність у вузлових питаннях цьо­ го досить складного предмету. Були прикрості і на інших екзаменах, але ми не будемо аналізувати їх у цій короткій статті і зупинимось на екзаме­ ні з стародавньої російської лі­ тератури, яку складали студен­ ти 1-ої групи. Загальна картина складає добре враження. З 24 студентів 9 одержали «відмінно», 12 — «добре» і 3 — «задовільно». Але цифри, на жаль, не да­ ють повного уявлення про лю­ дей, що стоять за ними. Саме про них і треба говорити. На курсі є кілька демобілі­ зованих воїнів з лав Радян­ ської Армії. До їх числа нале­ жить і А. Гутніченко. Звичай­ но, йому важко після довгої пе­ рерви вчитись, але він повинен за час перебування в інституті оволодіти тією сумою знань, яку вимагає програма. І в цьо­ му велика роль належить гру­ пі, її активу. Слабо орієнтується в істо­ рико-літературному процесі і І. Волосенко. Це стосується, мабуть, не тільки літератури, бо в його матрикулі одні «трій­ ки». Йому теж потрібна «швид­ ка допомога». Деякі студенти (Г. Винни­ ченко, Є. Лисенко) явно пере­ оцінили свої можливості, споді­ ваючись роботу в піонерському таборі суміщати з успішним складанням екзаменів. На ділі ж вийшло зовсім інше. Цього б не трапилось, якби актив групи — Н. Костенко, Ю. Арістов, А. Дусь та інші— приділяли більше уваги своїм відстаючим товаришам, ділили­ ся з ними тим маленьким пози­ тивним досвідом, що вже є в їх роботі. Попереду ще чотири роки, на­ вчання, вісім екзаменаційних сесій. Успіхи наступних років у великій мірі залежатимуть від того, чи будуть проаналізо­ вані і враховані помилки пер­ шого року навчання. Над цим уже зараз повинні подумати всі студенти І курсу російського відділу. Ю. ПОЛУДНЕНКО, викладач кафедри росій­ ської літератури. фізичній групі 11 студентів одержали «відмінно», 8 — «доб­ ре» й 4 — «задовільно»; в 52 фізичній — 10 — «відмінно», 11 — «добре», 3 — «задо­ вільно». В 51 математичній гру­ пі — 5 — «відмінно», 12 — «добре» й 6 — «задовільно», а в 52 групі одна студентка на­ віть зовсім не склала екзамену. Хороші, продумані відповіді, в яких студенти виявили свою теоретичну озброєність з істо­ рії КПРС та вміння пов’язува­ ти наукові положення з сучас­ ністю, давали на екзаменах сту­ денти Ю. Корольов, М. Земля­ ной та інші. Блискучі знання з фізики показали студенти С. Кунлюба та І. Романовський. Промайнуло п’ять років навчання в інституті, прийшла пора звітувати пе­ ред державою, пе­ ред товаришами. Старанно готуєть­ ся до кожного дер­ жавного екзамену студент фізико-ма­ тематичного ф а­ культету А. Степа­ нович, впевнено від­ повідає на екзамені з історії КПРС. К. П. Янківський, Є. М. Крав­ чук, І. І. Тичина, М. Г. Мєняй­ лов, В. П. Чернявський та ст. викладач М. А. Чередник, з історії КПРС — П. В. Петри­ шина та М. М. Кубрушко. Слід зазначити, що на екза­ менах з історії КПРС студенти фізичного відділу відповідали краще, ніж математики. В 51 �ЩЕ ПРО Е К З А М Е Н И Зараз уже л іт н я екзамена­ ційна сесія на всіх курсах і фа­ культетах по суті закінчується, отже, є можливість зробити певні висновки. На педагогічному факультеті в цьому році, крім курсових екзаменів на обох відділах, проходять і державні екзамени, які в цілому свідчать про грун­ товні знання студентів з основ­ них предметів, що формують радянського дефектолога та працівника дошкільних уста­ нов. Відповіді переважної біль­ шості студентів-випускників по­ казують, що вони не тільки за­ своїли теоретичний матеріал, але і вміють пов’язати його з практикою роботи спеціальних шкіл та дитячих садків. Особ­ ливо успішно складають дер­ жавні екзамени такі студенти, як Л. Вавіна, Р. М’ягкоступо­ ва, Р. Карлінська, Н. Рогова, Р. Мешенгісер (дефектологіч­ ний відділ), Л. Козлова, В. Кру­ шинська, Н. Кулик (дошкіль­ ний відділ). Прикро, що поряд з цим трапляються і такі випадки, коли студенти почувають себе дуже невпевнено на екзаменах. А це є результатом їх не­ серйозної праці протягом усіх років перебування в інституті. В даному разі треба назвати таких студентів, як С. Онопрі­ єнко, Л. Крамаренко, О. Анд­ рощук (дефектологічний від­ діл), М. Онопрієнко, О. Апух­ тіна, Н. Стешенко (дошкільний відділ). Говорячи про державні екза­ мени на педагогічному факуль­ теті, слід відзначити і деякі не­ доліки в їх організації. Відомо, що на факультеті є два відді­ ли: дефектологічний та до­ шкільний. Звичайно, що це ціл­ ком різні спеціальності, проте невідомо чому державна комі­ сія створена одна. Саме тому й вийшло так, що в комісії немає жодного дефектолога. І це в той час, коли державні екзаме­ ни складає біля 50 студентівдефектологів. М. ЯРМАЧЕНКО, викладач кафедри спецпедагогіки. С у м л ін н е н а в ч а н н я д ає с в о ї н а с л ід к и Для кожного з нас, студен­ тів, екзамени — це справа важлива, урочиста і святкова. Чи це екзамени у школярів, що вперше, хвилюючись, беруть ек­ заменаційну картку, чи це екза­ мени на атестат зрілості, чи, може, поточні семестрові екза­ мени у студента або державні екзамени у молодих фахівців своєї справи — всі вони усві­ домлюють відповідальність цьо­ го моменту, відчувають, що це звіт перед колективом, перед піонерською чи комсомоль­ ською організацією, звіт перед товаришами і державою. Про що ж говорять наслідки екзаменаційної сесії на третьо­ му курсі мовно-літературного факультету (укр. відділ). Висо­ кі показники свідчать про сум­ лінність праці студентів протя­ Л іт н я 25 червня вранці розпочали заняття сту­ денти-заочники. Учителі фізики, ма­ тематики, основ вироб­ ництва, РОСІЙСЬКОЇ MO­ в и та літератури, укра­ їнської мови та літера­ тури, вчителі молод­ ших класів та спеці­ альних шкіл прибули на сесію, щоб підвищи­ ти свою кваліфікацію, набути знання, яких так бракує їм у прак­ тичній роботі. гом семестру. Народна муд­ рість говорить: «Що посієш, те й пожнеш». Екзамени — це за­ ключний момент повсякденної роботи над собою, всього на­ вчального процесу на протязі семестру чи курсу. Студенти активно виступали на семіна­ рах, глибоко опрацьовували програмовий матеріал під час практичних занять — все це свідчить про свідоме ставлення до своїх обов’язків студента— комсомольця, що у відповідь на всенародний рух створення ко­ муністичних бригад відпові­ дає підвищенням якості навчан­ ня, більш активним втручанням у життя, участю у громадській роботі. Плодотворна навчальна праця неможлива без твердою режиму під час сесії, без чер­ с ес і я Викладачі інституту докладають всіх зу­ силь, щоб за короткий час в стислій формі, на високому науковому та ідейному рівні ви­ класти студентам за­ планований навчальний матеріал, застосовуючи нові методи роботи. Так, під час читання коротенького к у р с у «Технології матеріа­ лів» для студентів V курсу фізико-матема­ гування праці з відпочинком. Все це — і усвідомлення сво­ го обов’язку, і сумлінна пра­ ця під час семестру, і добре поставлений режим під час се­ сії — відбивається на наслід­ ках екзаменаційної сесії. Так, наприклад, перша група тре­ тього курсу мовно-літературно­ го факультету українського від­ ділу склала вже три екзамени: політекономію, історію педаго­ гіки і сучасну українську мову. Наслідки відрадні: жодної трій­ ки, більше половини «відмін­ но». Такі ж добрі справи і в другій групі. Наукова робота починається з книги. Не вивчивши всього, що вже зроблено в науці з обраної дослідником проблеми, неможли­ во ні розробити її, ні викласти у вузівському курсі. Але літератури з кожної галу­ зі знань — море. Щоб знайти в ньому саме те, щ о потрібно, на­ уковому працівникові, особливо молодому, необхідна кваліфікова­ на допомога. На протязі багатьох років на­ дійним помічником викладачів, аспірантів, членів сту­ дентського наукового товариства у підборі відповідної лі­ тератури була старший бібліотекар Н еоніла Андріївна Пустовійт. Цілі покоління студентів-старшокурсників, аспірантів, та й викладачів-науковців з вдячністю згадую ть її уваж­ не, дбайливе ставлення до кожної читацької вимоги, зо­ бов’язані їй тим, що потрібна книга у потрібний момент обов’язково опинялася у них в руках. Тепер Неоніла Андріївна переходить на пенсію. Дер­ жава забезпечує їй, як і всім радянським трудівникам похилого віку, заслужений відпочинок. Б ільш молоді працівники займуть її місце за столом видачі в нашій фундаментальній бібліотеці. Але нам здається, що досвід Неоніли Андріївни в справі обслуговування наукових пра­ цівників й усіх читачів бібліотеки стане у пригоді кож­ ному бібліотечному працівникові. А Неонілі Андріївні побажаємо дов гих років щасли­ вого життя і тісного зв'язку з колективом наш ого інсти­ туту, якому вона віддала стільки років сумлінної й на­ полегливої праці. М. М ИРОНОВ, член бібліотечної Р ади КДПІ. В. ВАШКУЛАТ, комсорг І групи III курсу мовно - літературного фа­ культету українського від­ ділу. з а оч н и к і в тичного факультету буде продемонстрова­ но ряд учбових філь­ мів, які ознайомлять слухачів з процесом добування корисних ко­ палин, ливарним ви­ робництвом, різними видами обробки мета­ лів тощо, Виконавши ц и к л практичних робіт з методики - фізичного шкільного експеримен­ ту, вимірювання на місцевості та захистив­ ши курсову роботу з методики математики, студенти - випускники будуть готуватися до останніх екзаменів, слухати оглядові лек­ ції. Адже державні ек­ замени не за горами. А. СЕРДЮК, студент V курсу фізико - матема­ тичного факуль­ тету заочного відділу. ПОРАДИ СТАРШИХ дження, участю у туристських доходах, працею у піонерських таборах спортивного типу, яких теж зараз організовано чималу кількість тощо. Відправлятися у санаторій, на курорт чи буди­ нок відпочинку треба лише в крайньому разі, коли студент почуватиме себе надто стомле­ ним, чи, може, йому треба щось підлікувати, щоб не дати мож­ ливості своєму невеликому не­ здужанню перетворитися на якусь тяжку хворобу. Решті студентів ми радимо сполучити свій відпочинок з працею, насамперед, фізичною. Бо немає нічого кращого для зміцнення здоров’я і зняття ро­ зумової втомленості, як фізич­ на праця н а вільному повітрі— чи то на будівництві, чи в сіль­ ському господарстві, чи то в розвідувальних експедиціях то­ Н а ф о т о : викладач інституту тов. Ч ум ак пояснює вчи­ телям шкіл Київської області обробку м еталу на токарних верстатах за допомогою різноманітних різців. нашої радянської школи, дитя­ чих садків, майданчиків, а та­ кож — піонерської організації. В першу чергу, ці теми повин­ ні торкатися питань трудового виховання наших дітей як у школі, так і в сім'ї. Корисно буде опрацювати теми, що сто­ ЩО. Причому, СВОЮ фізичну суються питань морального ви­ працю завжди треба поєднува­ ховання, питань світоглядного ти з громадсько-політичною ді­ характеру, наприклад, атеїстич­ яльністю. Студент, що працюва­ ного виховання, боротьби проти тиме, скажімо, у радгоспі, чи в колгоспі, повинен увійти в ак­ марновірства і різних забобонів тив читців, пропагандистів, ор­ релігійно-містичного характеру. ганізаторів художньої самоді­ Поради і консультації по підго­ яльності колгоспної молоді то­ товці цих доповідей-бесід слід що. В процесі цієї роботи май­ негайно одержати у викладачів бутній учитель набуде цінного педагогіки, психології, суспіль­ вміння знаходити контакт з них наук, скласти список відпо­ трудящою людиною, поступово відної літератури, опрацювати позбавлятиметься соромливості план з тим, щоб до від’їзду з і набуватиме впевненості у інституту мати в руках потріб­ складній і відповідальній праці ний матеріал. Здається нам, що пропагандиста і організатора. організацією цієї справи пови­ Крім роботи пропагандист­ нен зайнятися наш комсомол, ського характеру, кожний сту­ причому, зайнятися негайно і дент педагогічного інституту, конкретно, бо часу до закінчен­ відповідно до своєї спеціаль­ ня навчального року залишило­ ності, повинен виступити і як ся дуже мало. педагог. Нарешті, слід окремо сказа­ Для цього треба підготува­ ти про наших студентів-«до­ ти одну-дв і доповіді-бесіди на шкільників». В сучасний мо­ найбільш актуальні педагогічні мент мережа дитячих садків і теми на даному етапі розвитку переддошкільних майданчиків, РАЦІОНАЛЬНО ВИКОРИСТАТИ ЛІТНІ КАНІКУЛИ Життя студентів вступає у новий свій період. Настав час літніх вакацій. Перед кожним студентом, який сумлінно по­ працював протягом навчального року, постає приваблива пер­ спектива канікулів і разом з тим завдання, як найбільш ра­ ціонально провести їх. Було б неправильним і мало корисним для майбутнього вчи­ теля провести канікулярний час без певної мети і користі як для зміцнення свого здо­ ров’я, так і для набуття певних знань і умінь. Звичайно, що першою турбо­ тою кожного студента мусить бути зміцнення фізичного стану свого організму, зняти, так би мовити, втомленість, що нако­ пилася протягом року в резуль­ таті інтенсивних занять. Досягти цього можна шляхом перебування у спортивно-оздо­ ровчих таборах, що зараз набу­ вають все більшого розповсю­ На заслужений відпочинок по колгоспах особливо, значно поширюється. Постанова ЦК КПРС і Р ади М іністрів СРСР про дитячі дош кільні установи вимагає від нас наполегливої праці у перебудові роботи пе­ дагогічних колективів цих уста­ нов. Студенти - дошкільники, прибувши на кан ікули , повинні одразу довідатись про стан до­ шкільної установи у даній міс­ цевості і, не гаючи часу, вклю­ читися у роботу педагогічного колективу дитсадка, стаціонар­ ного, чи створеного на літній час. Бо і там, і тут для нашого студента завжди знайдеться ро­ бота. Звичайно, життя може вису­ нути ще багато інш их форм ко­ рисної роботи студента у кан і­ кулярний час, передбачити їх важко і не завжди доцільно. Але цілком зрозуміло, що сту­ дент у період канікул повинен свій відпочинок сполучати з працею, а не витрачати дорого­ цінний канікулярний час без плану і користі для своєї май­ бутньої почесної праці радян­ ського вчителя. с. литвинов, зав. кафедри педагогіки. �ПР А К Т И К А в Д И Т Я Ч О М У З р о с т а є Студенти дошкільного відді­ лу педагогічного факультету вже протягом кількох років проходять педагогічну практи­ ку, оволодіваючи майстерністю дошкільного виховання. Перша моя зустріч з практи­ кантами цього року дещ о мене насторожила. Здавалося, що дівчата легковажно, ставляться до своєї роботи з малюками, мало вникають у справи дитя­ чого колективу. Але пізніше я на ша переконалася, що помилилась. Через кілька днів студентипрактиканти повністю включи­ лися в роботу на місцях вихо­ вателів і вели цю роботу ус­ пішно до кінця педагогічної практики. Я думаю, що практика дала багато цінного для студентів. Вони набули певних педагогіч­ них навичок у роботі з до­ шкільнятами. Однак, студентам Р о б о т а з На протязі двох семестрів ми проходили практику в 115 ди­ тячому садку. Останнім етапом була актив­ на практика. Всі ми проводили заняття не вперше, бо наші дів­ чата закінчили педучилище і вже були обізнані з роботою в дитячому садку. Спочатку саме почуття зна­ йомого і не давало нам мож­ ливості почати працювати на всю потужність, думали, що все легко. А от коли дійсно було важко, всі не падали духом, не боялися впроваджувати в робо­ ту нові методи. Активна практика співпала з підготовкою до спартакіади УРСР, тому для підготовки до занять залишилося дуже мало часу, але не було такого випад­ ку, щоб хтось прийшов на за­ няття непідготовленим. Особливо вдало проходили заняття з малювання і ліплен­ ня. Ці заняття проходили ціка­ во, завжди використовувалися нові прийоми. Так, Л. Луценко провела малювання «Берези» двома пензликами. Це було не легко, але всі діти справились із завданням успішно. Практиканти у своїй роботі з дітьми використовували те Нещодавно закінчи­ лась у нас активна практика в дитячому садку. Особисто в ме­ не це була не перша практика, я вже прохо­ дила практику, навчаю­ чись у педучилищі, і тут я відчула різни­ цю у педагогічній під­ готовці кадрів в учили­ щі і інституті. Тих труднощів, які були раніше, я тепер не зу­ з м і н а не слід забувати, що їм погріб­ но ще багато вчитися, вивчати дитячий колектив і вміло спря­ мовувати його роботу. Вважаю, що практиканти-дів­ чата здібні, серйозні, цікавлять­ ся дошкільною роботою. Хо­ четься вірити, що з них будуть кваліфіковані працівники до­ шкільних установ. Я. ПОСПЄЛОВА, зав. дитсадка № 115. малюками позитивне, що можна було пе­ рейняти у старших, радилися з ними. Під час обговорення наслід­ ків практики робота нашої гру­ пи була високо оцінена. Це ще одне свідчення того, що інсти­ тут дає нам відповідну підго­ товку. У д и т я ч о му САДКУ Ми дуже вдячні колективові дитячого садка і нашому мето­ дистові О. П. Ткаченко за ту велику і своєчасну допомогу, яка в значній мірі сприяла ус­ пішному проведенню практики. Л. СИДОРСЬКА, студентка II курсу дошкільного відділу. к о л е к ти в і стріла: я краще могла бачити колектив дітей, працювати з ним, про­ водила заняття з вико­ ристанням нових мето­ дів навчання. Запору­ кою мого скромного успіху на практиці бу­ ла добра фахова підго­ товка, за яку я вдячна викладачам інституту. Л. ЛУЦЕНКО, студентка II курсу педфаку. Студенти педагогіч­ ного факультету на практиці в дитячому садку № 115: На ф о т о в г о р і : методист кафедри спец­ педагогіки О. П. Тка­ ченко і завідуюча дит­ садка Я. М. Поспєлова на обговоренні резуль­ татів занять з студен­ тами. На фото внизу: старша група дитсадка під час гри на своєму ^кораблі» разом з сту­ дентками - практикант­ ками А. Решетняк і Л. Луценко. У в у з а х Більше 200 студентів Свердловського політехніч­ ного інституту виїжджали цієї зими на лісозаготівлі ралу.Ними був організова­ У ний студентський ліспром­ госп. Заготовлену деревину відправлено цілинникам Ка­ захстану. Клуб дівчат відкрився У Куйбишевському педінсти­ к р аїни туті. У центрі уваги клубної роботи найрізноманітніші пи­ тання: як тримати себе в то­ варистві, як сервірувати стіл, як зробити гарну зачіску, як красиво танцювати. В зв’язку з перебудо­ вою вищої школи профспіл­ кова організація Ленінград­ ского гірничого інституту проводить зараз перевірку стану вечірнього і заочного навчання. З метою удоско­ налення навчально-методич­ ної, наукової, виховної й ін­ ших видів робіт профком ор­ ганізував огляд-виставку ма­ теріалів різних кафедр. У всіх цих заходах активну участь беруть професори й викладачі. С Т В О Р И МО УЧБОВІ Ф І Л Ь М И Нещодавно в Москві прохо­ запереченням звуку в учбовому дила Всесоюзна нарада, де роз­ фільмі, мотивуючи свої твер­ глядалися питання про шляхи дження тим, що звук не дає розвитку навчального фільму. можливості вчителеві виявити На нараду з усього Радянсько­ свою активну роль при пояснен­ го Союзу зібралися ентузіасти ні кадрів фільму, інші вдавали­ навчального кіно — педагоги, ся в протилежну крайність — працівники учбової кінемато­ учбовий фільм має бути лише графії, керівники міністерств і звуковим, з дикторським тек­ відомств, зацікавлених у пра­ стом, що пояснює відповідні вильному розв'язанні цього важ­ кадри, В результаті активного обго­ ливого питання. Використання учбових філь­ ворення й правильного педаго­ мів у навчальному та виховно­ гічного підходу до розв’язання му процесі інститутів, середніх цієї проблеми, було зроблено шкіл та спеціальних навчальних висновок, що в кожному кон­ закладів має виключно велике кретному випадку, при вирішен­ значення на сучасному етапі ні конкретних педагогічних за­ розвитку вищої та середньої дач автори фільму (педагоги та кінематографісти) повинні пра­ освіти. У навчальних закладах по­ вильно визначити потребу в винні використовуватись такі озвученні фільму. Крім того, методи передачі найновіших дикторський текст повинен ак­ знань учням, щоб молоді спе­ тивізувати сприймання зобра­ ціалісти прийшли в життя під­ женого на екрані, а не стомлю­ готовленими не лише до прак­ вати учнів безперервним моно­ тичної діяльності з свого фаху, тонним речитативом. Диктор але й були здатними розвивати повинен говорити з художньою науку, пов’язувати її досягнен­ виразністю, чітко, пояснюючи ня з потребами комуністичного лише ті кадри, які не можуть суспільства. Одним з таких ме­ бути зрозумілими без цього, тодів навчання, що допомагає даючи можливість учням шля­ пов’язати теорію з практикою, хам логічних міркувань на ос­ ознайомити слухачів з най­ нові зорового сприймання зо­ загадковішими таємницями при­ браження на екрані відповісти роди, розповісти про історичні на поставлені у фільмі запи­ події, оживити на екрані неза­ тання. У виступах представників со­ бутні образи героїв літератур­ них творів, повести учнів на юзних республік зверталася екскурсію до найвіддаленіших особлива увага учасників нара­ підприємств, є навчальне кіно. ди на той факт, що відповідні В доповідях Міністра вищої міністерства мало звертають освіти СРСР В. П. Єлютіна, уваги на створення національ­ заступника начальника управ­ ного фонду учбових фільмів, ління трудових резервів при які задовольняли б потреби на­ Раді Міністрів СССР Б. М. вчальних закладів даної респуб­ Мальцева, заст. Міністра освіти ліки, враховуючи її специфічні РРФСР О. І. Маркушевича особливості. Не створено учбо­ та голови комісії Учбового кі­ ві фільми грузинською, казах­ но союзу працівників кінемато­ ською та іншими мовами наро­ графії СРСР В. Л. Жемчужно­ дів СРСР. Зокрема, школи Ук­ го велику увагу було приділено раїнської РСР до цього часу аналізу недоліків в сучасному одержали лише два фільми ук­ стані розвитку учбового кіно. раїнською мовою: «Гігієна шко­ Досі ще не створено централь­ ляра» та «Юні кукурудзоводи». ного організаційного органу у Зовсім немає учбових фільмів всесоюзному масштабі, який би з педагогіки та психології, що координував потреби в учбових дуже потрібні в педагогічних фільмах з їх виробництвом. вузах. Одним з недоліків уже іс­ Працівниками педагогічної на­ уки ще досі не розроблено ме­ нуючого фонду учбових фільмів тодику побудови учбового філь­ є те, що деякі з них створені му, що враховувала б особли­ без урахування педагогічних вості кожної навчальної дис­ вимог. Безперечно, у створенні на­ ципліни, профілю, фаху та вчальних фільмів для шкіл та інше. Нові завдання, що стоять пе­ педагогічних інститутів повинні ред системою освіти по широ­ брати участь такі особи, що кому впровадженню заочної та добре знають особливості ви­ вечірньої освіти без відриву від кладання тієї чи іншої теми або виробництва, ставлять нові ви­ розділу програми, всього курсу моги до змісту фільмів. Вини­ в Ц іл о м у , методику даного пред­ кає необхідність створювати мета, але разом з тим вони по­ для студентів-заочників такі на­ винні знати той арсенал кіне­ особливостей, вчальні посібники у вигляді кі­ матографічних нокурсів, з яких вони могли б які можна й доцільно викори­ почерпнути знання й відомості, стовувати для цілей навчання. Викладачі нашого інституту які важко засвоюються з під­ мають великий досвід у роботі ручників. Багато розмов йшло про те, з студентами педагогічного ін­ що настав час використовувати ституту та в школі. Хто ж ін­ телебачення з навчальною ме­ ший, як не наукові та педаго­ тою. Так, по телевізору учні гічні працівники столичного пе­ середньої школи можуть одер­ дагогічного вузу, буде вести пе­ жати консультацію з питань, ред у цій важливій новій справі? Доцільно було б на засідан­ особливо важливих при вивчен­ ні певного явища або процесу, нях кафедр обміркувати питан­ заочники — прослухати цикл ня про те. які саме теми з пред­ лекцій, що допомогли б їм у са­ метів, що вивчаються в педаго­ мостійній підготовці до заліків гічних вузах, потребують екра­ та екзаменів та інше. Адже нізації. Створивши такий пере­ можливості кіно й телебачення лік учбових фільмів, приступи­ ти до складання анотацій, або, в даному випадку безмежні. Надзвичайно жваве обгово­ навіть, коротеньких сценаріїв рення припало на долю питан­ учбових фільмів на замовлення ня: яким же повинен бути уч­ Міністерства освіти УРСР. В напрямку створення учбо­ бовий кінофільм, створений для середньої школи? Прийшли до вого фільмофонду для шкіл на­ висновку, що учбовий фільм по­ шої республіки велику допомо­ винен відповідати вимогам на­ гу надали б наші методисти, вчальних програм, освітлювати що досконало володіють мето­ питання па основі найновіших дикою викладання шкільних наукових даних, виховувати в предметів. учнях почуття радянського пат­ Кафедра навчального кіно ріотизму й комуністичної мо­ звертається до професорськоралі, здійснювати завдання пси­ викладацького складу нашого хологічної підготовки учнів до інституту: Товариші, проана­ праці. За своєю побудовою уч­ лізуйте свої можливості щодо бовий фільм має бути фрагмен­ вирішення такого назрілого пи­ тарним, щоб учитель міг твор­ тання, як створення учбового чо застосовувати його на уро­ фільмофонду для педагогічних ках при викладанні навчально­ інститутів та шкіл України, внесіть конкретні пропозиції ке­ го матеріалу. Велику полеміку викликало рівництву інституту й перетво­ Нріть їх в реальну дійсність! ІХ Л О Б .А питання: учбовий фільм пови­ З м и тн оюнен бути німим чи звуковим? алзб івсуп д О �РОЗПОВІДАЮТЬ НАШІ ВИПУСКНИКИ З НАРОДНОГО ГУМОРУ П е р е д в и хо д о м на ш и р о к и й ш лях 29 червня починаються державні екзамени на російському відділі мовно-літературного факультету заочного сектору на­ шого інституту. Зараз студенти-заочники з повним напруженням готуються до цього відповідального творчого звіту перед державою. Інститут надав нам, студентам-випускникам, велику допо­ могу в підготовці до державних екзаменів, організувавши цикл оглядових лекцій з тих предметів, які виносяться на екзамени. Так, з сучасної російської мови лекції прочитала викладач Н. В. Сурова, з російської літератури — Л. М. Карлов, Ю. Г. Полудненко та А. М. Сафонова, з історії КПРС — Є. Ю. Кастеллі. з педагогіки — М. С. Терещенко, з методики викладання російської мови — Л. П. Біятенко. Ці лекції в значній мірі доповнили, систематизували наші знання. 150 студентів російського відділу після успішного скла­ дання державних екзаменів поповнять славний загін радян­ ських педагогів. Ми, студенти випускники, дуже вдячні викладачам, які дали нам можливість опанувати тими дисциплінами, що вхо­ дять до нашого учбового плану. Обіцяємо, що докладемо всіх зусиль у справі комуністич­ ного виховання і навчання підростаючого покоління. А. КОЗИРОВСЬКИЙ, студент-випускннк. Екзамен з виробничого навчання ЧОМУ БАГАТО ВОДИ В МОРІ Погнав чоловік до моря напувати волів. Не п’ють воли, а він усе привертає їх до неї, а далі й каже: — Що за біс, чом вони не п’ють? Здається, вже й пора б. Хіба лиш сам на п'юся. Ухопив раз — солона, хлиснув удруге — мов і со­ лона і гірка. — Е,— каже чоловік,— тим же її багато, що ніякий біс не п’є! РОЗСУДИЛИ ПО ПРАВДІ Один чоловік довго не був у своєму селі, він од панів ховався. От зустрів він дру­ гого чоловіка з того села та й розбалакались. — А що,— каже,— чи не­ ма яких чуток? — Та що? Кажуть, бог помер! — Он що! Хто ж теп ер бу­ де світом управляти? — Кажуть, богородиця, а інші — Микола, угодник бо­ жий. — Де там богородиця! Не жіноче це діло! Миколай... ні! Він молебні дуже лю­ бить. — А то, кажуть, Юрко. — От се було б добре! Він би цих чортових панів теє... І розійшлися... Просторе і світле приміщен­ Змістовні, переконливі відпо­ ня Стайківської середньої шко­ віді з теоретичних і практичних ли Ржищівського району на питань дають Олександр Ше­ Київщині заповнили десяти­ стопал, Валя Андрієтті, Федір класники. У всіх піднесений, Чабан та інші. Найвищий ви­ святковий настрій. Вони пер­ робничий розряд присвоєно шими в школі складають екза­ шести учням, решта — одер­ мени з практичної роботи. І між жує треті і четверті розряди ними зав’язується щира, від­ слюсарів-електриків. Всі 24 уч­ верта розмова. ні десятого класу успішно скла­ — Як, Федю, ти не хви­ ли екзамени з виробничого на­ люєшся? — запитує Валя Ан­ вчання. дрієтті Федора Чабана. Молоді спеціалісти після — Трохи хвилююсь, але складання екзаменів на атестат впевнений, що екзамени скла­ зрілості працюватимуть у рід­ ду. Адже недарма ми два роки ному колгоспі та на цегельних вивчали в школі електротехні­ заводах. Перед ними відкри­ РОЗМІРКУВАВ ку,—розсудливо відповів юнак. вається широкий шлях. Мати: Васильку, дивись! Життєрадісні, впевнені в сво­ Борис САЦЮК, Курчатко уже викльовується їх силах, випускники школи вчитель Стайківської з яєчка! пригадували цікаві, захоплюю­ середньої школи Ржи­ Василько (подумавши): чі практичні заняття, які про­ щівського району. Але як воно туди залізло? водив вчитель М. Д. Поночов­ ний. Вій доклав багато зусиль до того, щоб десятикласники пі­ шли в життя добре підготовле­ ними, могли включитися в за­ Замела червнева заметіль — гальнонародну боротьбу за здій­ Зацвіли сріблясті осокори, снення величних накреслень се­ Знову серце крає давній біль, мирічного плану. Знову чую я твої докори: І ось цей довгожданнії час За святу розплескану любов, настав. Почалися екзамени. За кришталю чистого краплини, Один за одним звітують перед За сльозинки, що блищали знов вимогливою комісією учні. Замела червнева заметіль... На очах великих, мов в дитини... В інституті проводиться ве­ лика робота по впровадженню нормативів нового комплексу ГПО II ступеня. Н а фото: студентки І курсу фізико-ма­ тематичного факультету В. Ку­ харева і Л. Євсєєва за оформ­ ленням таблиці здачі нормати­ вів студентами фізико-матема­ тичного факультету. Фото М. Шуряка. Ти тепер далека і чужа, І мені до тебе не добратись — За хвилинну слабість все життя Мушу я жорстоко так каратись! ...Застигала сонця млосна мідь Дотинала серце біль докорів, І мела червнева заметіль Над Дніпром, де квітли осокори. Ч. РОНЧЕВИЧ, студент V курсу дефектологічного факультету заочного відділу. Дитяча енциклопедія українською мовою Центральний Комітет КП України і Рада Міні­ стрів УРСР прийняли постанову про переклад на українську мову «Детской энциклопедии», видання якої здійснює тепер Академія педагогічних наук РРФСР. «Детская энциклопедия» складається з десяти томів. Своєрідність цієї енциклопедичної праці в тому, що побудована вона не за алфавітом, а за те­ матичним принципом. Кожний том охоплює коло питань з певної галузі знань. Перший том «Дитячої енциклопедії» — україн­ ською мовою вийде з друку на початку 1960 року в учбово-педагогічному видавництві «Радянська школа». Тираж кожного тома — 100 тисяч при­ мірників. НЕЗВИЧАЙНА п о д і я Шматок льоду вагою в 50 кілограмів упав з неба на де­ рево на одній з центральних площ Рима. Працівник бен­ зоколонки, який стояв біля дерева, чудом уникнув см ер­ ті. Багато осіб, які були при­ сутні при цьому, одностайно приписали це явище... атом­ ній бомбі. Інші заявили, що це «градина». Згодом було знайдено пра­ вильне пояснення. Це був шматок льоду, який відпав від літака, що приземлявся у Римі. Літак обледенів під час польоту на дуже великій висоті. зовсім зви ч ай н у справу. Два м аклери , я к і торгую ть «зе­ м ельним и» д іл я н к ам и на Мі­ сяц і (!), п родали одну і ту ж сам у д іл я н к у двом різним покупцям . Ц ікаво, що суд зай м ався лиш е суперечкою м іж м ак л ер ам и і зовсім не зверн ув уваги на те, що оби­ два вони продаю ть ділянки... на М ісяці. АКРОБАТИ МИМОВОЛІ В яп он ській столиці Токіо відб ул и ся публічні виступи п ож еж ни ків... з акробатики. Вони робили р ізн і вправи і трю ки на п ож еж н их драби­ нах. Н и зька зар о б ітн а плата, яку од ерж ую ть пожежники ПРОДУКЦІЯ, ЩО МАЄ в Я понії, п ри м уш ує їх час ВЕЛИКИЙ ПОПИТ від часу виступати з акроба­ Гудзикова фабрика «Ф і­ тичними вп равам и , щоб та­ діас» у Канаді має найбіль­ ким чином заробити трохи грош ей. ші серед підприємств країни прибутки. Гудзики цієї ф ір­ А Р И Ф М Е Т И Ч Н А ЗАДАЧ А ми користуються надзвичай­ Митне управлінн я США ним попитом, незважаючи на опублікувало звіт, з якого відносно високу ціну. Спра­ випливає, щ о за роки після ва в тому, що вони своїм другої світової війни у США розміром і вагою підходять були ввезені 13.000 картин до різних автоматів, не тіль­ відомого французького пейза­ ки телефонних, а й тих, які жиста Камілла Коро (1796 — продають сигарети, шоколад, 1875). Скільки з цих картин морозиво тощо. дійсно належ али пензлю Ко­ ро, якщ о відомо, що протя­ ю ри д и чн и й к а зу с гом свого ж иття Коро напи­ Міський суд в Чікаго сав лише близько 450 пейза­ (США) розглядав недавно не жів. Заст. редактора П. Х РО ПКО. � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1959 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 17 (86) (27 червня 1959 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2023-12-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 17 (86) (27 червня 1959 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; заст. редактора П. Хропко. - Київ, 1959. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/159 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Хропко П. (заст. рекактора) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/dac63befcb934b261faee53f8c81080d.pdf 719547cef8f8a76d6f41fd971ee29099 Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/10">За педагогічні кадри. 1959 рік</a> PDF Text Text Пролетарі всіх країн, єднайтеся! С е с і я педагогічні ЗА КАДРИ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО В С І ТЦІ Рік видання 4-й № 16 (85) 13 червня 1959 року СУБОТА Ціна 15 коп. П А Р Т О С В І ти НАВЧАЛЬНИЙ РІК ЗАКІНЧЕНО Екзамени — це звіт перед народом, перед державою. Такої думки дотримуються сотні тисяч радянських студентів, щороку складаючи чимало заліків і екзаменів під час сесій. Про це не забувають і наші май­ бутні педагоги, які по­ чали складати екзаме­ ни на всіх факультетах інституту. Редакція зв’ язалась з деканатами педаго­ гічного, фізико-матема­ т и чного і мовно-літера­ турного факультетів. Ось що розповіли на­ шим кореспондентам про хід літньої екзаме­ наційної сесії в інсти­ туті. йде ДОБРИЙ СТАРТ. Виходячи з виключного зна­ чення рішень XXI з’їзду КПРС в розвитку нашої країни по шляху до комунізму, особливо­ го значення набуває агітаційнопропагандистська робота по їх роз’ясненню серед робітників, колгоспників і інтелігенції на­ шої країни. В нашому інституті вивчення рішень XXI з’їзду КПРС прово­ дилось студентами в академгру­ пах, а професорсько-викладов­ ським та адміністративно-тех­ нічним персоналом — в сітці партосвіти. У 1958— 1959 навчальному році сіткою партосвіти було охоплено 114 осіб професор­ сько-викладовського складу та 94 лаборанти і працівники ад­ міністративно - технічного скла­ ду. Як завжди перед ек­ заменами, хвилювали­ ся студенти педагогіч­ ного факультету. Якийто буде початок? Чи все гаразд? Яких знань набуто протягом на­ вчального року? І ось перші резуль­ тати. Першокурсники спецвідділу складали екзамен з дитячої пси­ хології, на другому курсі дошкільного від­ ділу відбулися екза­ мени з дошкільної гі­ гієни та дитячої літе­ ратури. Всі студенти, ЯКІ складали ці перші ек­ замени, з задоволенням бачать у своїх заліко­ вих книжках лише «п’ я­ тірки» та «четвірки». Щ о ж, добрий старт! А ЩО Д УМ АЮ ТЬ ТУТ? На мовно-літературному факультеті перші екзамени не ду­ же радують своїми результатами. Найкраще відповідали сту­ денти II курсу українського відділу, але вже на чотирьох складених екзаменах тут одержано три «трійки». Їх власни­ ки — М. Солодуха (з історії КПРС) і Е. Філатко (з історії КПРС та психології). Найбільше «відзначилися» на початку сесії, одержавши незадовільні оцінки, студенти першого курсу російського від­ ділу Т. Батієвська, В. Володими­ ров і Е. Гофштейн на екзамені з старослав’янської мови та сту­ денти третього курсу того ж відділу А. Конак і В. Шпак на екзамені з сучасної російської мови. Виникає питання: як реагує на це громадськість факультету і в першу чергу комсомольське бюро ? У жовтні розпочали свою роботу 7 теоретичних семі­ нарів: три на педфаці (керів­ ники: О. Кардаш, Г. Лещенко, Г. Репухова), два на літфаці (керівники: І. Табачніков, В. Передерій), два на фізико-мате­ матичному факультеті (керівни­ ки: В. Готт, М. Сугоняко). Крім того, працювало 6 по­ літгуртків поточної політики: в друкарні — керівник Ю. По­ лудненко, в бібліотеці — керів­ ник І. Мосципан, в бухгалтерії і канцелярії — керівник Є. Шляхтер, з лаборантами фізма­ ту працювала М. Чередник, з прибиральницями — Л. Сопіль­ нюк. Основним завданням теоре­ тичних семінарів було глибоке вивчення основних, найбільш складних і актуальних теоре­ тичних проблем марксистськоленінської політекономії, філо­ софії та історії КПРС. Перед повнимх м д о ЧИ НЕ З А Н А Д Т О ? Не радує з самого початку сесії і фізико-математичний фа­ культет. Незадовільні оцінки одержали студенти: з психоло­ гії — Ю. Р о л ь (І курс фізиків) і з діалектичного матеріалізму С. Башлаков та А . Осипова (IV курс математиків). Найбільш неприємна подія трапилася тут на державних екзаменах. Ви­ пускниця М. Петрова не склала державного екзамену з історії КПРС. Чи не занадто це для провідного факультету інститу­ ту? політгуртками було поставлено завдання по вивченню матеріа­ лів поточної політики. Як же проводилася робота сітки парт­ освіти взагалі? Перш за все слід відзначити, що в цілому поставлені завдан­ ня перед семінарами і гуртка­ ми виконані. Як правило, їх за­ сідання проводилися регулярно, на них виконувався затвердже­ ний план роботи. На всіх семі­ нарах і гуртках було проведе­ но від 8 до 26 бесід і допові­ дей. У першій половині навчально­ го року в сітці партосвіти вся робота була спрямована на ви­ конання плану, розробленого партбюро. Починаючи з лютого 1959 р., і теоретичні семінари і гуртки поточної політики пере­ ключилися на вивчення історич­ них рішень і матеріалів XXI з’їзду КПРС. Переважна більшість членів теоретичних семінарів і гуртків поточної політики сумлінно по­ ставилися до вивчення цих до­ кументів. На педагогічному фа­ культеті всі викладачі старанно готувалися до підготовки допо­ відей. Активно працювали і добре готувалися до виступів члени теоретичного семінару з історії КПРС, де керівником була т. Лещенко. На особливу увагу заслуговує ставлення до вивчення матеріа­ лів X X I з’їзду КПРС т. Бориш­ полець. Вона не пропустила жодного заняття теоретичного семінару з політекономії на фізматі і брала завжди ак­ тивну участь в обговоренні тео­ ретичних питань. Багато позитивного є і в ро­ боті гуртків поточної політики. Тут слід відзначити, перш за все, те, що керівники Ю. По­ лудненко, І. Мосцнпан, Є. Ш лях­ тер і інші, враховуючи теоре­ тичний рівень складу гуртків, будували роботу в основному у формі лекцій. Якщо в цілому можна сказа­ ти, що семінари і гуртки з своїми завданнями справились, то це ще зовсім не означає, що в їх роботі не було недоліків. Суттєвим недоліком є і те, що на факультетах майже не ведеться контроль за роботою самостійно вивчаючих мар­ ксистсько-ленінську теорію. Ли­ ше на фізико-математичному факультеті було проведено під­ сумкове заняття з самостійно вивчаючими марксистсько-ленін­ ську теорію, на якому по суті було перевірено, хто над чим і як працює. Недоліком сітки партосвіти є й те, що окремі керівники семінарів самі не з належною увагою ставилися до своєї роботи і не систематично проводили роботу своїх семіна­ рів (В. Передерій). Не всі ще, хто працює чи в семінарі, чи в гуртку поточної політики, регулярно відвідують заняття. Так, наприклад, члени теоретичного семінару, яким ке­ рував т. Готт, тт. Рєзніченко, Іваненко не були ні разу, а т. Котлова була лише один раз на засіданні цього семінару. Не всі ще керівники і семінарів і гуртків ведуть належний облік своєї роботи. Недоліком роботи сітки парт­ освіти треба вважати слабе ви­ світлення роботи окремих семі­ нарів і гуртків у нашій багато­ тиражці «За педагогічні кадри». Навчальний рік у сітці парт­ освіти нашого інституту закін­ чився. Вивчення матеріалів і рі­ шень X X I з’їзду КПРС у 1958— 1959 навчальному ро­ ці — це лише початок агіта­ ційно-пропагандистської роботи, яку треба продовжувати і на­ далі. М. СУГОНЯКО, член партбюро інституту. Н а ф о т о (вгорі): студент­ ка II курсу педагогічного фа­ культету Г. Галітовська, готую­ чись до екзамену, консультуєть­ ся у В. Копняєвої з питань ні­ мецької мови. Виявляється, що співи — це не просто розвага чи відпочи­ нок. Іноді при цьому доводить­ ся ще й хвилюватися. Складаю­ чи залік з сольно-ансамблевих співів (клас викладача О. Чобо­ тарьової), студентка III курсу мовно-літературного факультету С. Сайко виконує румунську на­ родну пісню «Пастушок» (фото в центрі). Хто старанно працював про­ тягом навчального року, тому перевірка не страшна. Студент­ ці II курсу українського відді­ лу мовно-літературного факуль­ тету В. Опольській (фото вни­ зу) за глибоку, грунтовну від­ повідь на екзамені з психології доц. Д. Ф. Ніколенко поставив заслужену відмінну оцінку. �Г о л о в не — п о к л и к а н н я Керуємось рішеннями з ’їзду Закінчив свою роботу філо­ софський семінар викладачів і лаборантів педагогічного фа­ культету. В його роботі брала участь переважна більшість ви­ кладачів, що працюють на фа­ культеті, всього 20 осіб. Перші заняття семінару від­ бувались при слабкій участі ви­ кладачів. Дехто з товаришів не відвідував занять. Проте, зго­ дом при допомозі партбюро інституту нам вдалося активізу­ ватися. Особливо пожвавилася робота семінару в зв’язку з ви­ вченням матеріалів і рішень XXI з'їзду КПРС. Всі виклада­ чі, які працювали в семінарі, взяли окремі теми і розробили їх для доповідей. Як правило, доповіді були старанно підготов­ лені, викликали інтерес і обго­ ворення. Слід особливо виділи­ ти доповіді Д. Шелухіна, Г. Іва­ шини, Д. Ніколенка, М. Тере­ щенка та інших. Не відставали і лаборанти. Грунтовні доповіді підготували лаборанти Л. Мако­ вєєва і К. Смарічевський. Як зазначали учасники семі­ нару на заключному занятті, навчання принесло значну ко­ ристь усім викладачам: вони по­ глибили знання матеріалів поза­ чергового XXI з'їзду. Звичайно, цим не обмежується вивчення рішень з'їзду, воно продовжува­ тиметься і далі, але цей перший етап пройдено успішно. Тепер перед філософським семінаром стоїть завдання — організувати обговорення таких питань, які безпосередньо ви­ пливають з практики кому­ ністичного виховання і важливі для філософського узагальнен­ ня. Є підстава сподіватись, що і в наступному навчальному ро­ ці в системі партійної освіти за­ няття будуть організовані так, щоб вони викликали інтерес слухачів, сприяли творчій роз­ робці питань комуністичного ви­ ховання радянської молоді. О. КАРДАШ, керівник семінару. На дошкільному відділі педагогічного факультету знач­ на увага приділяється естетичному вихованню майбутніх працівників дошкільних установ. На фото: студентка II курсу Н. Шрубок, готуючись до заліку з художнього ви­ ховання, виготовляє зразки декоративних малюнків Фото М. Шуряка. ДО 40-річчя ЛКСМУ ШАХТИ БУДУЄ КОМСОМОЛ НЬ КОМСОМОЛЬСЬКА! руїн визволені райони Батьків­ Яка багата, неповторна щини, освоювало цілину. Зараз твоя історія! На боротьбу з ін­ перше місце і перше слово ком­ тервенцією, з бандитизмом, в сомолу в промисловості, сіль­ ЧК, у торгівлю, на село і в ському господарстві, науці і авіацію, в морський флот, на техніці. Там комсомол, де най­ робітфак, на Далекий Схід, в важче, куди кличе партія, де льоди Арктики йшла ти, гордо він найбільш потрібний. Візьмемо хоча б такий факт, розправивши плечі. За твоєю спиною Комсомольськ на Аму­ як побудову комсомольських рі, Сталінградський тракторний шахт на Донбасі. Здавна зветь­ і Хібінський апатитовий, перші ся Донбас «всесоюзною коче­ колгоспи і МТС, перший цілин­ гаркою», і хоч тепер в нього з’явилися такі суперники, як ний радгосп. А попереду ще тисячі справ, Кузбас, Караганда, Воркута, достойних нашої великої епохи. він залишається одним з важ­ Така ж невтомна, як і в бу­ ливих постачальників вугілля. ремні часи свого створення, ти Донбас дає більше 30 процен­ відповідаєш на заклики партії тів всього всесоюзного видобут­ подвигами, гарячим ентузіаз­ ку вугілля і 55 процентів кок­ сівного. мом. Проте, на протязі ряду остан­ Твоя трудова слава почалася ще з перших комсомольських ніх років Донбас не справлявся суботників, коли Павло Корча­ з покладеними на нього завдан­ гін з друзями заготовляв ліс в нями, не виконував плану видо­ Цоярці, щоб зігріти замерзаю­ бутку вугілля І цим самим чий Київ. Слава ця зростала на створював певні труднощі у ви­ Дніпрогесі, на велетенських бу­ конанні планів іншими галузя­ довах п’ятирічок, у подвигах ми промисловості. Восени 1956 року в Донбасі комсомольців на фронтах Вели­ побували Перший секретар ЦК кої Вітчизняної війни. Крилате плем’я піднімало з КПРС М. С. Хрущов та Пер­ Ю профе­ У Законі про зміцнення зв’яз­ ня, а й особливості самої мане­ робництву правильно ри учителя розмовляти здебіль­ сійно зорієнтувати молодь і від­ ку школи з життям і про даль­ шого визначають успіх його ро­ бити в характеристиках не ли­ ший розвиток системи народної освіти, прийнятому Верховною боти. Такі вади мови, як заїку­ ше загальні моральні якості, а Радою УРСР, вказується на не­ ватість, шепелявість, дуже упо­ й наявні у юнаків і дівчат, осо­ обхідність поліпшення підготов­ вільнений чи швидкий темп бисті професійні схильності і ки вчителів у педагогічних ін­ мовлення і т. п. заважають чіт­ здібності. Не менш важливим фактором кості, ясності і переконливості ститутах. Складність підготовки вчите­ педагогічного мовлення. Тому у підготовці майбутнього спе­ лів, які не лише досконало якості мови вступника повинні ціаліста педагога є і його стан знали б свій предмет, а й бу­ бути в центрі уваги не лише на здоров’я. До зору, слуху, орга­ ли б здібними педагогами, зу­ іспиті з мови, а й з усіх інших нів мовлення і стану легенів пе­ мовлюється багатьма фактора­ предметів, з яких провадити­ дагогічна професія ставить ве­ ликі вимоги. Молодь повинна ми. Одним із них є належно ор­ муться вступні іспити. знати, що серйозні пошкоджен­ Закон про наближення школи ганізований набір студентів до ня цих органів стануть великою педінституту. до життя ставить вимогу перед громадськими перешкодою ;в навчально-вихов­ При наборі студентів звичай­ виробництвами, но цікавляться можливо біль­ організаціями і школами про ній роботі вчителя. Т уберк у­ шою кількістю заяв від бажаю­ складання характеристик на льоз, наприклад, є прямим про­ чих вступити до інституту. І це осіб, які бажають вступити до типоказом до педагогічної ді­ природно. Серед більшої кіль­ вищих шкіл. У таких характе­ яльності. А між тим, у нашому кості вступників можна виявити ристиках мають бути розкриті інституті є випадки, захворю­ більш підготовлених, кращих морально - психологічні якості вання студентів, навіть перших абітурієнтів. Проте, нас повин­ абітурієнта: його працьовитість, курсів, на активну форму ту­ ні цікавити, насамперед, ті юна­ ідейна спрямованість, риси ха­ беркульозу. Ц е сталося тому, ки і дівчата, які мають нахил до рактеру і зокрема схильність і що у цих юнаків б у ли слабкі педагогічної роботи. здібність до тієї чи іншої про­ легені і під впливом несприят­ Наш інститут багатопрофіль­ фесії і спеціальності. Вага і ливих умов (захворювання гри­ ний. Кожний з цих профілів: значення таких характеристик пом, наполеглива навчальна вихователь дитячого садка і дуже велика. Але потрібно, щоб праця і т. ін.) виникла ця така школи-інтернату, математик, фі­ ті, хто їх складатиме, постави­ тяжка хвороба, що стає на пе­ зик, лінгвіст, учитель виробни­ лися до цього з усією відпові­ решкоді до педагогічної діяль­ чого навчання, учитель шкіл дальністю. А школи і виробни­ ності. Отже, орієнтую чи юнаків для аномальних дітей — по­ цтво знають наших юнаків і дів­ і дівчат до вищих ш кіл, по­ требує і відповідної підготовки чат, знають їх професійні мрії трібно серйозно зваж увати і на з того чи іншого (фахового) і покликання з спостереження їхній стан здоров’я. Це в інте­ предмету і обізнаності з обра­ за ними на роботі або в процесі ресах держави і сам ої молоді. ним профілем. навчання, в гурткових заняттях. Прийомна к ом ісія інституту Висока підготовка з спеці­ Відомо, що педагогічні здіб­ повинна організувати бесіди з ального предмету і обізнаність ності молоді виявляються в ро­ молоддю на виробництві, в з профілем факультету є важ­ боті з піонерами і комсомоль­ школах і в самому інституті, ливим чинником у виявленні пе­ цями, в проведенні з ними бе­ щоб всебічно познайомити абі­ дагогічних нахилів нашої моло­ сід, в читанні їм доповідей, в турієнтів з вимогами до педа­ ді, хоч лише цього ще недостат­ керуванні різними гуртками, гогічних професій і сп ец іаль­ ньо, щоб стати майстром педа­ екскурсіями, в допомозі слаб­ ностей. Такі бесіди з успіхом гогічної справи. шим своїм товаришам у навчан­ можуть проводити студенти Щоб стати учителем, потріб­ ні і т. п. Зрозуміло, що ці осо­ старших курсів — це д л я них но дійти до потреб учня, загля­ бисті якості на основі психоло­ був би і практикум з професій­ нути в його душу, говорить гічної, педагогічної і методич­ ної орієнтації, яку вони п овин­ Ушинський. А це вимагає не ної підготовки в педінституті ні будуть проводити в м айбут­ лише знань предмету (що дуже при умові стійкої любові, гли­ ньому, як учи телі і вихователі. важливо), а й спеціальних пе­ бокого інтересу до роботи З Ді­ Популяризація педагогічн ої дагогічних здібностей, які скла­ тьми розвинуться у справжні професії і профілів ф ак ультетів дають основу педагогічної май­ педагогічні здібності. інституту допоможе залуч ен н ю стерності. Інститут повинен провести в інститут тих юнаків і дівчат, Педагогічна професія, неза­ значну роботу щодо популяри­ які мають уявлення про педаго­ лежно від спеціальності, ста­ зації значення таких характе­ гічну діяльність і усвідом лю ю ть вить особливо високі вимоги до ристик учнів — не лише до пе­ своє педагогічне покликання. мови вчителя. Не лише грун­ дагогічної, а й до інших профе­ Д. Н ІК О Л Е Н К О , товні знання рідної мови уч­ сій. Це допоможе школам і ви­ зав. кафедри п си хо логії. ший секретар ЦК КП України О. І. Кириченко. Вони уважно вивчили стан справ, зустрілися з кадровими шахтарями, інже­ нерно-технічними працівниками, обговорювали заходи по різко­ му збільшенню видобутку ву­ гілля в Донбасі. Прийняті після поїздки керівників партії і уря­ ду рішення ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР допомогли пар­ тійним, господарським, профе­ сійним і комсомольським орга­ нізаціям поліпшити роботу ву­ гільних підприємств. Якщо у минулій п’ятирічці в розвиток вугільної промисло­ вості Донбасу вкладалося за один рік 3,2 мільярда крб., то в 1957 р. вкладено більше 8 мі­ льярдів крб. Намічено великий план і об­ сяг будівництва шахт. Якщо в минулій п'ятирічці в середньо­ му вводились шахти в Донбасі потужністю в 6 млн. тонн ву­ гілля на рік, то в 1957 р. вве­ дено в дію 37 шахт потуж­ ністю в 20 млн. тонн на рік. Щоб швидше повернути держа­ ві кошти, витрачені на будівни­ цтво шахт, ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР поставили зав­ дання скоротити строки будів­ ництва шахт з 5 — 8 до 2 — 3 ро­ ків. Розуміючи важливість цього завдання, комсомол України взявся побудувати методом швидкісного будівництва 35 ву­ гільних комсомольських шахт в Донбасі потужністю в 6 млн. тонн на рік і 2 залізорудні в Кривбасі. Це — небувалі в істо­ рії шахтобудування короткі строки. Пішли гомінливі ешелони в Донбас. Поїхала молодь з ши­ рокополих вінницьких степів і зеленої Буковини, посланці Хар­ кова і Львова, Києва і Одеси, Придніпров’я і Закарпаття. Ли­ не в далечінь бадьора комсо­ мольська пісня: Широкі донецькі простори, Прославимо вас у труді «Засяють над шахтами зорі!» — Клянуться серця молоді. Будівниками стали ті, що не­ давно сиділи за кермом автома­ шини, стояли за верстатом, пра­ цювали в по лі, в лабораторії і установі, вчилися в середній школі. В осінню пору 1956 ро­ ку прибули вони в донецький край. У мерзлу землю молоді руки вбили кілочки, і потужні бульдозери зняли перші метри чорнозему. Боротьба за в у гіл л я розпочалася. Н і густий дощ , ні грудневі морози не зупи ня­ ли патріотів. Х уртовина. А л е бригади прохідників на буд ів ­ ництві «К и їв с ь к о ї К ом сом о ль­ ськ ої» № 1 Івана Д м и тер к а і Антона М олчаню ка виконували норми на 200 процентів. К оли ж приступили до гор и зон таль­ них виробітків, то, щ об викона­ ти зобов'язання, прохідники за зміну давали по 3 норми. Будівництво шахт на Донба­ сі це подвиг наш ого комсомо­ лу. З великих і м алих перемог складався він, з важ кої і б у д ен­ ної праці. Будівництво ш ахти «Донецька — К ом сом ольська» № 1 було в розпалі, коли в обхідний штрек ринула вода. Кожну хвилину посту­ пало 20 Кубометрів води. Діяти треба було, не зу ­ пиняючись ні на мить. Брига­ ди Івана Савченка і Ігоря Петрова рили вихідний канал викачували воду і в той же час продовжували прохідку штреку. По 18 — 20 годин молоді патріо­ ти не виходили з шахти. В ре­ зультаті прохідні роботи не тільки не зірвались, а були за ­ кінчені на 5 днів раніше н а м і­ ченого строку. Активно працювали комсо­ �ЧИМОЖНА СТВОРИТИ ЄДИНУ РЕЛІГІЮ? Питання це аж ніяк не нове. ків, який, не червоніючи, зая­ Здавніх давен служителів ре­ вив, що нікому іншому, як мор­ лігійного культу приваблювала монам, з ’явився Христос, а тому ідея створення єдиної р е л іг ії. справжньою християнською ре­ Усвій час отці християнства не лігією є мормонізм і т. д. тільки хрестом, але й мечем У капіталістичних країнах все "переконували» інакомислячих частіше робляться спроби об’­ втоМу, що немає і не може бу­ єднати в одну церкву ряд бли­ іншої віри, як віра в Ісуса зьких за віросповіданням цер­ и т Христа. Але чим далі, тим б іл ь ­ ков. Наприклад, прикладається е відбувалося бродіння в се­ немало зусиль, щоб об’єднати ш редині самого християнства. Під під егідою одного центра проте­ впливом суспільно - історичних стантські церкви різних к раїн. обставин склалися такі різно­ З цією метою у 1948 році у видності християнського віро­ Ж еневі була створена всесвітня сповідання, як католицизм, пра­ рада церков. вослав’я, протестантизм. Крім Нерідко ці об’єднавчі спроби того, у християнстві існує де­ носять досить штучний харак­ кілька десятків різних сектант­ тер. Так, у Масачузетському ських релігійних угруповань і технологічному інституті у Бо­ толКІВ, процес їх дроблення стоні побудована спеціальна подовжується і зараз. церква, де передбачено міс­ В умовах А зії і Арабського ця і культові атрибути для Сходу склалися відмінні від моління віруючих католиків, християнства релігії — буд­ протестантів, православних, му­ дизм, ламаїзм, іудаїзм. У над­ сульман та представників ін­ рах цих релігій утворилося ба­ ших релігій. Ця церква є яскра­ гато СВОЇХ сект І ТОЛКІВ. вим свідченням того, що коли Отже, зараз у світі існує ба­ це на користь інтересам імперіа­ гато релігій. Служителі культу лізму, то різні релігії, незва­ різних релігій прагнуть до ство­ жаючи на свою догматичну і ка­ рення якоїсь універсальної ре­ нонічну непримиренність, мо­ жуть успішно уживатись у лігії, яка, на їх думку, повинна оживити підупалий вплив релі­ стінах одного храму. Однак, можна збудувати один гійної містики на віруючих. Притому, кожна релігійна си­ молитвений будинок, але не­ стема претендує виступити та­ можливо створити єдину р елі­ гію. Насамперед, всяка релігія кою об'єднуючою релігією. Досить послухати баптист­ грунтується на вірі у фанта­ ського проповідника, як він бу­ стичні, вигадані істоти. У різ­ де переконувати в тому, що са­ них народів, в різні історичні ме баптизм є єдиною істинною часи склалися свої містичні і найбільш божественою р елі­ уявлення про ці надприродні гією. Автору цих рядків недав­ істоти, що й знайшло с вій ви­ н о довелося слухати в С Ш А од­ раз у виникненні різних релі­ ного з мормонських проповідни­ гійних систем. Крім того, релі­ гійна література, яка писалася служителями церкви і склада­ лася на основі їх довільної фантазії, надзвичайно супереч­ лива. Ця суперечливість і неви­ значеність «святого письма» дає широкий простір для його довільного тлумачення, в ре­ зультаті чого навіть у межах однієї й тієї ж релігійної систе­ ми не може бути єдності, а на­ томість існує строкатість і ка­ лейдоскопічність різноманітних вірувань. Боротьба навколо тлумачен­ ня «священних» книг і далі бу­ де продовжуватися, що не мо­ же не породжувати нових релі­ гійних течій і напрямків. Наука вивчає реальний світ, який єдиний у своїй матеріаль­ ності і підкоряється об’єктив­ ним законам. Тому закони на­ уки єдині для всіх людей. На противагу науці релігія має справу із містичним, неіс­ нуючим світом, де дійовими осо­ бами виступають боги, ангели, яких, як сказано у біблії, «н і­ хто, ніде і ніколи не бачив». Отже, уділом всякої релігії є суб’єктивізм, довільність. А це означає, що скільки людей, стільки може бути й релігій. Релігія має свої об’єктивні причини виникнення: вони коре­ няться у можливості відриву мислі від дійсності і перетво­ рення її в голу фантазію, абсо­ лют. Не існує об’єктивних можливостей створення єдиної релігії. А тому будь-які спроби створити якусь єдину віру не­ минуче будуть безуспішними. в. войтко. Випускники інституту вже зараз діяльно готуються до вчи­ тельської роботи. На фото: студент V курсу фізико-математич­ ного факультету В. Скачко за настроюванням гетеродивного ін­ дикатора резонансу, виготовленого ним для фізичного кабінету школи, куди він через два місяці поїде працювати. Л И С Т ДО Р Е Д А К Ц І Ї ДЕ ПРОВЕСТИ ПРАКТИКУ З ФОРТЕПІАНО? Наближається закінчення ек­ заменів, і студенти, звичайно, поїдуть відпочивати. Наші му­ зиканти під час канікул не бу­ дуть займатися музикою, а це серйозне питання. Останній рік навчання в ін­ ституті п’ятикурсники повинні використати максимально для збагачення знань з музики, пройти практику. Але де прохо­ дити практику? Студентам, які грають на баяні та домрі, легко проходити практику, вони змо­ жуть поїхати і в сільські шко­ ли. А як проведуть практику ті студенти, які грають на форте­ піано. У сільські школи не по­ везеш цей інструмент, і не в кожній школі є фортепіано. То­ му і бажано, щоб студенти, які грають на цьому інструменті, проходили практику у київ­ ських школах. Це необхідно. Але нас дивує, чому деканат мовно-літературного факультету прийняв рішення, щоб усі п’яти­ курсники-музиканти проходили практику тільки у сільських школах? Кафедра музики на ви­ віз баянів не дає, баяністи ще не мають власних інструментів, і тому бажано, щоб деканат переглянув питання проведення практики студентами-музикан­ тами. БОБРИЦЬКА, БЕРЛІН, ВЕН Е РАЛО В А, ІВАН ЧУК, КОЛОМІЄЦЬ, М АТЮ Ш А, студентки мовно-літератур­ ного факультету. П а м ’я т ь п р о К о б з а р я З глибокою поша­ ною ставляться тру­ дящі України до па­ м’яті великого Коб­ заря — Тараса Гри­ горовича Шевченка. Майже на кожному будинку, де він жив хоча б два-три дні, встановлено меморі­ альні дошки. льські організації. Гаряче ви­ Кримської-Комсомольської, Во­ пали комсомольці на зборах, рошиловградської - Комсомоль­ у т с о б го ворюючи плани будівни­ ської № 2 та Ровенської. Їх цтва, розв’язуючи насущні, не­ змінили: Донецька-Комсомоль­ 2, Київська-Комсо­ відкладні питання. Про недолі­ ська № киговорили різко, прямо, ви­ мольська № 2, Закарпатська магаючивід господарників усу­ Комсомольська, ТернопільськаПолтавс ь к а нення їх. Бойовими штабами Комсомольська, на будівництві комітети Комсомольська. и л а т с Переглядались плани і зобо­ солу, очолили їх справжні м о к Виявилась реальна вожакинашої молоді. Це Воло­ в’язання. димирПавловський (секретар можливість здати шахти в екс­ комітетукомсомолу шахти «К и ­ плуатацію на 3 — 4 місяці рані­ ївська-Комсомольська» № 1), ше строку — до 25 серпня Олександр Михайлов (секретар 1957 р., тобто до Дня шахтаря. У молоді багато сил, енергії, комітетукомсомолу шахти але мало життєвого досвіду, "Херсонська-Комсомольська»). практики в гірничій справі. Ве­ й а М на всіх шахтах м о­ е ж лику допомогу комсомольцям лодьпобудувала робітничі к лу­ надали кадрові шахтобудівники би, які сталицентрами вихов­ ноїроботи.На багатьох шах­ Донбасу Іван Пилипенко, Мико­ тахвипускалисьбойові листки. ла Тихонов, Дмитро Вирич, Ва­ Кожнаобластькомплектувала силь Мартишок і багато інших. концертні бригади для своїх Комсомол щиро вдячний партії за чуйність, батьківську тепло­ ш а кращих туди х т , ту, дружні поради. вопоівід д дачів рі лек ятор дів, артистів. и л а Комсомол— джерело неви­ На період будівництва 32 500 черпної енергії. Між будівника­ комсомольців приїхало в Дон­ ми рогорілось соціалістичне бас з різних кінців України. До­ змаганнязадостроковий пуск ма залишили вони затишні теп­ ш ахтудію ,до40-річчя Жовт­ лі квартири, клуби, стадіони і н ев о їр ев о лю ц ії. приїхали в голий степ боротися Підсумкизмагання підводи­ за чорне золото. Не довгий кар­ лисьщомісяцяі широко висвіт­ бованець кличе нашу молодь в лювалисьупресі.Першими пе­ степ, а високе патріотичне по­ рем ож цям исталибудівники чуття відданості нашій Батьків­ щині. Побудувати шахти і пра­ цювати на них, давати Вітчизні мільйони тонн вугілля — таке бажання нашої молоді. Будів­ ники Донецької-Комсомольської № 1 першими виявили ініціа­ тиву залишитись працювати на своїй шахті. Їх почин підхопи­ ли будівники інших шахт. Так, в дружну сім’ю шахтарів вли­ вались сини і дочки України. Зараз на більшості шахт пра­ цює по 150— 200 осіб, які бу­ дували ці шахти. Близько 9 місяців тривав бій за вугілля. В День шахтаря комсомол України вітав будів­ ників «Київської - Комсомоль­ ської» № 1, «Донецької-Ком­ сомольської» № 1 та «Закар­ патської-Комсомольсько ї » , які дали перше вугілля на-гора. У вересні — жовтні вступили в дію «Тернопільська-к омсомоль­ ська», «Станіславська - комсо­ мольська», «Донецька - Комсо­ мольська» № 2. Напередодні 40 роковин Жовтня в дію вві­ йшло ще 11 шахт. Решта (17 шахт) стали до ладу в листопа­ ді і грудні 1957 р. За період будівництва зроблено 60 тис. погонних метрів гірничих виро­ бітків, прокладено 193 км. за­ лізничних і шосейних доріг, 160 тис. кв. метрів житлоплощі. У 1859 році, ко­ ли Т. Г. Шевченко після заслання при­ їхав до Києва, він оселився на так зва­ ній Приорці в бу­ динку «білому, як сметана» (за висло­ вом Шевченка), що стояв на горбочку на тлі чудового саду. За цю героїчну справу на прапорі Ленінського комсомолу України сяє орден Леніна. Вільних народів держава Орден високий вруча, Юному племені слава, Слава синам Ілліча! Груди 1270 учасників будів­ ництва прикрашають ордени і медалі. 3 тисячі будівників но­ сять значок ЦК ЛКСМУ «За участь у спорудженні комсо­ мольських шахт». Трудові діла комсомолу Ук­ раїни на Донбасі — одна з найзнаменніших і найяскраві­ ших сторінок в історії комсомо­ лу нашої республіки. Сміливі дерзання і гарячі серця кличуть нашу молодь до нових подвигів в ім’я процві­ тання нашої соціалістичної бать­ ківщини. Виростають: комсо­ мольські селища, зацвітають сади, шумлять в парках зелені клени і сріблясті тополі, елек­ тричними вогнями сяє перетво­ рений донецький край. Вперед: ще світлі верховини, Де сонце сяє на весь світ, Туди ми всі орлино линем В новий комуністичний світ! Л. НЕДБАЙЛО, студентка II курсу мовнолітературного факультету. Будинок так сподо­ бався Тарасові Гри­ горовичу, що він по­ просив чужих людей прийняти його " на віру», бо грошей у нього не було. Будинок цей збе­ рігся до наших днів. Він стоїть на вул. Вишгородській № 5. Вісті з екзаменів У студентів II курсу україн­ ського відділу закінчилася ек­ заменаційна сесія. Наші то­ вариші завжди старанно готу­ ються до екзаменів і успішно їх складають. Так і зараз. Ек­ замени цієї сесії показали, що студенти поставилися до своїх безпосередніх обов’язків з усією відповідальністю. Дуже добре пройшов екзамен з дитячої і пе­ дагогічної психології. Змістов­ ні, чіткі, продумані відповіді давали студенти В. Опольська, Л. Недбайло, В. Яроцька, В. Каздобіна, М. Олефіренко, М. Біляк, Б. Яковлєв та інші. До­ сить сказати, що 16 студентів одержали відмінні оцінки і тільки одна студентка відпові­ дала задовільно. Нас особливо радують наслід­ ки цього екзамену тому, що влітку ми їдемо працювати в піонерські табори, де зможемо застосувати на практиці ті тео­ ретичні знання, які одержали в Інституті, О. ВАЩ ЕНКО, студентка II курсу. �т р Ох и ЛІ Р Ик и л -й Р АНОК У Поліськім краї по весні Ти в гаю зустрілася мені, Коли над містом погасають Холодні зорі угорі — Здається, кіс вінки купають Дівчата — лози у Дніпрі. Цвіт конвалій у твоїх руках Чарівна усмішка на устах. Оченят допитливий так зір, Вода, вода — бурлить, парує, Дрімають солодко гаї, Умились росами, не чують, Як розспівались солов’ї. Що спішу сказать тобі: повір. Т и повірила, і ми пішли між трав, Де я вперш в житті поцілував. Від тоді серця злилися в нас в одне, Стало «наше» все, а не «м оє». А роки, роки нестримно так летять... В безсилій люті хвиля миє Береговий ріки граніт; Мостами — стрілами наш Київ Немов націлився в політ. Обіцяй мені, що будеш ти чекать. Не забуть допитливий той зір. Повернусь до тебе, люба, вір! Туман клубочиться, сивіє, А там десь сонце в далині... Пунктиром ясним червоніють Недремні бакенів вогні. Звелись над синьою водою Заводів рівні димарі. То — серце Києва — спокою Не знає місто на Дніпрі. Й знов підем поміж квітучих трав, Де я вперш в житті поцілував... І. М А К А Р Ч У К . ВЕСЕННИЕ ПАРАДОКСЫ Молодая библиотекарша Над грудой книг, газет, журналов Она склонилась в тишине, А за окном зеленым шквалом Весна стучится в сердце к ней. Там с каждым днем понятней, крепче Любви объятия без слов, А ей о чувствах с полки шепчут Сосюра, Блок и Щ ипачев. И не по звону липкой почки. Не ночью у Днепра без сна — Она из запоздалой почты Узнала, что пришла весна. Опадає пух з тополі Прядивом на вулиці, Плине, котиться поволі, До прохожих тулиться. В ніжно-білім павутинні, В довгих, рівних струмах Заблудився вечір синій І берізка свіжо-юна. Мов би плаче над бульваром Снігова метелиця, Напинає літо чари, Цвітом, пухом стелеться. П. ОРЛИК. В сессию Я сегодня плохо спал: У меня перед глазами До рассвета простоял В три назначенный экзамен. Я усиленно курил — Волновался: вдруг «завалят»... «Пять» не я и получил — Ведь сдавала нынче Галя!.. А. ДЬЯЧЕНКО. Як живе природа в червні Непомітно минула весна. Буйно зеленіють трави, кущі, дерева. Добре розвиваються хліба, городина. До 22 червня — дня літнього сонцестояння — збільшується світлий час доби. Відцвіли весняні квіти. Ї м на зміну літо прикрашає природу своїми барвами, з’являються темносині двогубі віночки, що кільцями вкрили опушені стеб­ ла шавлії. По лісових січах за­ цвітає «дівоча краса» — гвоз­ дика. На галявинах білими скатер­ тинами виділяються квіти коро­ ЛИЦІ. В алмазній росі літнього ранку купаються рожеві гол ов­ ки конюшини. Цвітуть злакові трави: вівсяниця, тимофіївка, лисохвіст. Масове цвітіння луч­ ного різнотрав’я — найкращий час для початку сінокосіння. Про все потроху СКІЛЬКИ РАЗІВ ВМИРАЄ АКТОР? У 90-річному віці помер найстаріший англійський ак­ тор Георг Пальмер. Серед документів, знайдених після його смерті, є перелік ролей, зіграних ним за час акторсь­ кої діяльності. Виявилося, що Пальмер був 532 рази «розстріляний», 213 раз — «убитий», 177 раз — «отрує­ ний», 162 рази — «гільйоти­ нований», 11 раз його «віша­ ли», 42 рази йому наказува­ ли «втопитися». ВІДПОВІДЬ Ф ІЗИ К А. Коли відомий спеціаліст у галузі атомної енергії доктор Роберт Оппенгеймер, який стежив за виготовленням пер­ шої атомної бомби, повідом­ ляв членів комітету амери­ канського конгресу про про­ цес виробництва цієї зброї, його спитали: чи можна якнебудь захиститися від дії атомної бомби? — Звичайно, — з упевне­ ністю сказав фізик. — А який же це засіб? Доктор Оппенгеймер поди­ вився на присутніх і з гід­ ністю відповів: — Мир. Академічний хор студентів II курсу російського відділу мовно-літературного факультету (художній керівник В. Галицький) порадував численних слухачів олімпіади педвузів, яка днями відбулась у нашому інституті, проникливим вико­ нанням класичних і народних пісень та творів радянських композиторів. ___________ Фото М. Шуряка. Спортивні колективи інституту гідно зустріли Другу спарта­ кіаду У Р С Р . На фото: збірна жіноча команда, яка виступає за програмою першого розряду з спортивної гімнастики. Фото М. Шуряка. Переможці шахового конкурсу У період з 6 листопада 1958 еЗ+ KpdI — сI 7. Сс5—а3/ КрсI року по 15 травня цього року — bI 8. Ке3 — dl h2—h1Ф 9. КрbI—аI 10. Kpd3 редакція газети «З а педагогіч­ K dІ — с3+ — с2! З’ ясовується, що король ні кадри» разом з радою Д С Т «Буревісник» провели другий чорних є ізольований, а один конкурс на розв’ язання шахових ферзь в полі не воїн. Нічия! задач, етюдів та комбінацій. У Етюд № 2 складений брата­ ньому взяли участь студенти та ми В. та М. Платовими ще в аспіранти інституту. 1908 році. Виграш білих після За час проведення конкурсу їх першого ходу І. а7—а8+ Ф редакція одержала понад п’ ят­ добре замаскований. Він поля­ десят листів від шахістів-люби­ гає в І... Крb7:а8 2. h6—h7 Л hI — е І + 3. Кре6—d7 ЛеIтелів. Першу задачу розв'язали + 4. Kpd7— с7 ЛdІ—сI 5. СI майже в сі учасники конкурсу с4!! Ось у чому сенс гри білих її рішення таке: 1. Ф с6 — с3! 5.. . Л с І:с 4 + 6. Крс7—d7 Л d 4 + 7. Kpd7— е7 Л(і4 -е+ 8 Більш цікавою виявилася за­ К ре7— f7 Л е4—14+ 9. Крі7дача № 2. До мети веде цілком g7 і б іл і виграють, бо чорний природний перший хід: 1. с7 — пішак перетинає шлях для їх с8Х!! тури. Задача № 3 вирішується не­ Комбінація № 1 зустріласьу складним маневром ферзя. партії болгарських шахістів. Во­ І. Ф b8 — g3! На I...Cg2 2. h3, і на третьому ході білі оголош у­ на має форсоване продовження починають і оголошують ють мат. Не дає порятунку і Б ілі мат за дев’ ять ходів. 1... Kg2. 2. h2 — h4 і тепер неми­ 1. Ф е 3 — h6 + Kpg7:h6 2. h5 нучий мат. g6+ Kph6— g5 3. Лhl—h5 Четверта задача розв’ язуєть­ Kpg5:h5 4. f3—f4+ Kd4:e ся оригінальним вступом I. С6 5. K d5 — f6 + Kph5—h6 6. ЛсI — hl!! g3 — g2 2. K p g l — g2 так — hI + Kp h6 — g7 7. Kf6—e8+ звана індійська тема (тема пере­ Л f8 :e8 8. Л hІ:h7+ Kpg7криття). 2...Kpf4 — e4 3. Ф g 7 - 9. Л h7 — f7X. d4x. Комбінація № 2 проведена Найскладнішою з триходо­ гросмейстером О. Котовим вих задач виявилася задача (С Р С Р ) у партії з угорцемБар­ № 5. Дотепним є перший хід ца (Стокгольм, 1952 р.) I. Kdf5 1. Ф а6 — а8!! (підставляючи ф ер­ gf 2. К :f5 Фс7, (якщо 2... Фe6 зя під два удари (на І... С d5:а8 вирішує 3. C:g7 K:g7 4. Фg 2. Л е4 :f4 + Kpf5:e5 3. Kf8 — g6 Ф е5 5. Kh6 + Kph8 6. Ф:е5dе Якщо 1...Кркh6:а8 2. Се5 — h8 Л :d8 Л :d8 8. K:f7 + Kpg89.K:i (g7) Сd5:а2 3. Ле4 — е5х. Якщ о 3. K:g7 K:g7 4. Сf6! Kph8 а 1.. . Kf5:е4 2. Са2 — b1+ Кре4: 4.. . К е6 5. f4 з виграше е5 3. Фа8 — аI х, або 1... К b6 ~ . приклад, 5... h6 6.f5 Kg5 то 2. Ф d8:d5 і білі оголошують C:g5 hg 8. Ф :g5+ Kph7 9 мат своїм наступним ходом. Л g 8 10. Ф h5х, або 5... Лfе8“ Задача № 6 являє собою f5) 5. Ф g5 Лg8 6. h4! Лdе8 7. складну чотириходову. Ви­ Л е5 8. С:е5 de 9. Фf6! Кс810 тонченим є перший хід І. Ла7 — h6 Ке7 11. Л d2 і чорні склали а І!! СсЗ.аІ 2. С fI — d3 з загро­ зброю. зою 3. Сd3 — е4 і 4. Ce4:f3x Розглянувш и відповідіу ­ с а ч 2.. . b3— b2 3 . Cd3— b1!! f3 — ників, f2 жюрі визнало перемож ­ 4. СbI — е4х. Тема цієї задачі — цями конкурсу: студента І кур­ замурування фігур чорних. су фізико-математичного фа ­ й и к Найбільшу трудність для культету Г. ЦЕЙТЛІНА,я ­ н д в учасників конкурсу являли со­ розв’язав усі конкурсніза ­ о к ізи бою етюди та комбінації. Пра­ ня (37 очок), аспірантаф факультету вильно вдалося розв’язати етю­ математичного ди лише двом учасникам, а ком­ І. М А Р К У Ш А (20 очок), студен­ та 5 курсу того ж факультету бінації одному. Етюд № 1 складений у 1926 Е. КОСТЕЦЬКОГО (17 очок). Серед жінок кращих резуль­ році заслуженим діячем мис­ татів домоглася студентка І тецтв А. Троїцьким. Він розв’ я­ З О ­ зується так: І. К b2 — d1 К b4 курсу педфакультету Л. ЛО В И Ц Ь К А , яка розв’язала вірно — d3! Тільки жертвою коня перші чотири задачі. чорні можуть розраховувати на Переможці конкурсу нагород­ виграш, але і в цьому разі— ні­ жуються радою ДСТ "Буревіс­ чия, або 2. Кре2:d3 K p gI — fl 3. ник» грамотами та шаховоюлі­ K dI — еЗ Кр ~ 4 Ке3 :g2 тературою. h2 — h3 3. Сd6 — с5 + K p gI — fI 4. К dІ — е3 + K pfI — е I Редактор В. ВОЙТКО 5. Ke3:g2+ К ре1 — d1 6. Kg2 — � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1959 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 16 (85) (13 червня 1959 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2023-12-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 16 (85) (13 червня 1959 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1959. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/158 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://libdc.udu.edu.ua/files/original/0acd1496af3b1573418611d5e166109a.pdf 50b427d98f59daad92b334887221e2af Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Source A related resource from which the described resource is derived <a href="https://libdc.udu.edu.ua/collections/show/10">За педагогічні кадри. 1959 рік</a> PDF Text Text Сьогодні в нашій газеті ви прочитаєте: 1 стор 2 стор В і д с у б о т н и к ів до бри гад ком у н і cmи ч­ н ої праці Сесія прийшла в ін­ ститут 1стор Куди їдуть випускники 4 стор 3 стор Н е з а баром ф ести вал ь Вечір іноземними мовами Рішення XXI з’їзду— з життя інституту Нещодавно були підведені підсумки виконання соціалістич­ них зобов’язань колективу на­ шого інституту, взятих на честь XXI з ’їзд у КПРС. На фізико-математичному фа­ культеті створено лабораторії електротехніки, радіотехніки, напівпровідників, обладнано ти­ повий фізичний кабінет серед­ ньої школи. Збільшилась площа учбових майстерень, а їх об­ ладнання поповнилося універ­ сальним верстатом. Педагогічний факультет при­ дбав багато посібників з спеці­ альних дисциплін дошкільного циклу і дефектології. Створено кабінет І — IV класів. Різнома­ нітний характер мала допомога дитячим садкам, школам у під­ готовці до реалізації завдань політехнічного навчання. Цінним наслідком соціалі­ стичного змагання слід вважати роботу по створенню підручни­ ків для середньої школи, опуб­ лікування статей з питань вихо­ вання і навчання, дострокове виконання планів наукової ро­ боти і участь у розробці нових програм для шкіл та дитячих садків. Але не всі кафедри вклю­ чилися в соціалістичне зма­ гання. Так, на мовно-літе­ ратурному факультеті жодна кафедра і жоден кабінет не взяли на себе зобов'я­ зань. Партійне бюро факульте­ ту не приділило уваги цій важ­ ливій справі. Осторонь від зма­ гання залишились також спів­ робітники кабінетів педагогічно­ го факультету та адміністратив­ но-господарчої частини. Зараз наш колектив готуєть­ ся до нового навчального року. Профбюро факультетів повинні негайно розпочати роботу по розгортанню соціалістичного змагання серед співробітників інституту. Т. ДМИТРЕНКО, член профкому інституту. Д л я п о т р еб ш коли ЗА п е д а го г і ч н і КАДРИ ОРГАН ПАРТБЮРО, ДИРЕКЦІЇ, КОМІТЕТУ ЛКСМУ І ПРОФОРГАНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ імені О. М. ГОРЬКОГО Рік видання 4-й № 15 ( 84) 26 травня 1959 року ВІВТОРОК Ціна 15 коп. ФАКТИЧНИЙ ПОЧАТОК КОМУНІЗМУ Сорок років тому, в дуже важкий для молодої Радянської республіки час, коли вона пере­ бувала у вогняному кільці фрон­ тів, комуністи депо станції Сор­ тувальна Московсько - Казан­ ської залізниці провели перший комуністичний суботник. Після звичайного робочого дня вони залишилися продовжувати робо­ ту далі. Працювали майже до півночі, працювали безплатно. Ремонтували паровози, наванта­ жували вагони. Пізніше один з учасників су­ ботника згадував: «Ніхто із нас не думав, що ми здійснюємо подвиг. Усі вважали цілком при­ родним залишитися працювати, оскільки була така гостра по­ треба у невідкладних перевоз­ ках для фронту». У ті травневі дні почин заліз­ ничників став іскрою, із якої розгорілося полум’я. Незабаром комуністичні суботники поши­ рилися по всій країні. «Це — початок перевороту,— писав Ленін,— більш трудного, більш істотного, більш корінно­ го, більш вирішального, ніж по­ валення буржуазії, бо це — пе­ ремога над власною косністю, розбещеністю, дрібнобуржуаз­ ним егоїзмом»... У комуністичних суботниках разом з робітниками брав участь Ілліч. Ось як передає одна робітни­ ця спогади свого батька про участь Леніна в суботнику: «А знаєш, хто працював з нами на суботнику? Володимир Ілліч. Він вийшов і говорить од­ ному із тих, що працювали: — Візьмемо цю колоду, чи що? Взяли з ним балку і понесли. — Ми і без вас, Володимире Іллічу, впораємося,— говорять робітники,— а ви ідіть. У вас набагато важливіші справи є. — Оскільки це незвичайна робота,— відповідає Ілліч,— всі повинні брати участь. І почав разом з робітниками носити колоди». Великий вождь пролетарської революції В. І. Ленін помітив у комуністичних суботниках па­ ростки нового, породженого про­ летарською революцією став­ лення до праці. Оцінюючи зна­ чення суботників. Ленін під­ Призначення одержано Закінчила роботу комісія по розподілу молодих фахівців. Цього року наш інститут за­ кінчує 359 осіб. Половина ви­ пускників — студенти фізикоматематичного факультету. Це буде перший випуск п’я­ тикурсників. Адже раніше тер­ мін навчання в інституті скла­ дав чотири роки. Озброєні міцними знаннями, певними практичними навичка­ ми наші випускники поповнять славну армію вчителів. Де ж працюватимуть наші вихованці? Докладно відповісти на це питання дуже важко. Скажемо коротко — немає на всій двічі орденоносній Україні У Закон про перебудову середньої осві­ ти ставить перед школою питання про з в ’язок теоретичного навчання з вироб­ ничим і продуктивною працею учнів у м айстернях та сільському господарстві. У зв 'я зк у з цим виникло питання про виявлення пра­ цездатності учнів. Кафедра психології включилася в ро­ боту по висвітленню навчально-виховної роботи в Ірпін­ ській восьмирічній експериментальній школі. Одним із засобів вивчення працездатності, який за ­ стосовує каф едра для вивчення втоми учнів, є зміни на­ явності кисню в крові протягом навчального дня. Н а ф о т о: автор цих рядків проводить з новим апа­ ратом оксигемометр.ом вищезгадане дослідження у сту­ дентки ІІ курсу дошкільного відділу Л. Сидорської. ________ С. ЗІНКЕВИЧ. Пролетарі всіх країн, єднайтеся! такої області, де б ви не зустрі­ ли випускників КДПІ. Наприклад, тільки в Хмель­ ницьку область призначення одержав 41 студент. Серед них: математики, викладачі мови, ви­ хователі дошкільних установ тощо. 28 випускників працювати­ муть у Житомирській області. В столичну область направ­ ляється 94 молодих учителі. Побажаємо ж нашим молодіш друзям великих успіхів у їх прекрасній, почесній справі — вихованні підростаючого поко­ ління будівників комуністичного суспільства. В У З А X ДО ЮВІЛЕЮ Т. Г. ШЕВЧЕНКА У 1964 році буде широко відзначатися 150-річчя з дня народження великого україн­ ського поета - революціонера Т. Г. Шевченка. Для організа­ ції підготовки та проведення цього всенародного свята у Ки­ ївському державному універси­ теті, що носить славне ім’я без­ смертного Кобзаря, ректорат створив спеціальну ювілейну комісію. Комісія приступила до складання широкого плану за­ ходів по проведенню ювілею. («За радянські кадри», КДУ імені Т. Г. Шевченка). ЛОМОНОСОВСЬКІ ЧИТАННЯ Ломоносовські читання 1959 року на географічному факуль­ теті Московського університету звернули на себе увагу багатьох К креслював, що вони є «фактич­ ним початком комунізму». Йшли десятиліття. Соціалістич­ не змагання в нашій країні ста­ ло справді масовим, охопивши найширші верстви трудящих. У нашій країні тепер повністю і остаточно переміг соціалізм. XXI з’їзд КПРС накреслив ве­ лику програму комуністичного будівництва. Трудящі Радянської країни, борючись за здійснення семи­ річки, створюють бригади кому­ ністичної праці, які є продов­ женням тих прекрасних парост­ ків комунізму, про які говорив у свій час Ленін. Понад 1000 колективів міста Києва змагаються за право на­ зиватися бригадами комуністич­ ної праці. Н овим у цьому русі є те, що учасники цих колекти­ вів беруть на себе зобов’язання не лише працювати, але й жити по-комуністичному. Справа, роз­ почата комуністичними суботни­ ками чотири десятиліття тому, знаходиться у надійних руках. Наше молоде покоління доведе справу комуністичного будівни­ цтва до переможного кінця. В. Во й т к о . Готую чись до спартакіади 7 червня на стадіоні ім. М. С. Хрущова урочисто відкриваєть­ ся спартакіада України — свя­ то краси і мужності. У кожній області проходять зараз спартакіади, на яких най­ сильніші спортсмени виборюють право виступити у столиці. У цьому святі наші студентки педагогічного та фізико-матема­ тичного факультетів у кількості 200 чоловік візьмуть участь у масових виступах зведеної коло­ ни студентів вузів. Це почесне і відповідальне доручення. Ю. БИКОВЦЕВ , викладач кафедри фіз­ виховання та спорту. Р АЇ Н И студентів, аспірантів і виклада­ чів. Програма читань включала порівняно небагато доповідей, зате вони піднімали справді кардинальні і принципові пи­ тання географічної науки: «Су­ часна система географічних наук в СРСР», «Про нові ра­ дянські карти прибережної сму­ ги Антарктиди», «Фізико-гео­ графічне районування нечорно­ земного центру», («Московский универси­ тет», МДУ імені М. В. Ло­ моносова). РОЗМОВА ПРО ЕТИКУ ЛІКАРЯ На черговому занятті Універ­ ситету культури Київського медінституту було особливо людно. Тема заняття — «Лікар і хворий» — дає широкий вибір тем і прикладів для виступів. Виступи викладачів інститу­ ту, лікаря-письменника Павла Бейліна були присвячені голов­ ному — етиці лікаря, вмінню завоювати і цінувати довір’я хворого. («Медичні кадри», Київ­ ський медінститут імені акад. О. О. Богомольця). СТУДЕНТСЬКЕ САМООБСЛУГОВУВАННЯ Учбовий корпус Ровенського педінституту недавно перейшов на обслуговування студентів. Минуло всього декілька днів, а вже видно наслідки сумлінної суспільнокорисної праці май­ бутніх учителів. Студенти вмі­ ло поєднують фізичну пра­ цю з навчанням, підтримують скрізь — і в гуртожитку, і в учбовому корпусі — порядок і чистоту. («За вчительські кадри», Ровенський педінститут). �Художньо-зображувальні прийоми у праці В. І. Леніна „Матеріалізм і емпіріокритицизм" як засіб боротьби проти ревізіонізму* До ворогів марксизму Ілліч звичайно кладе слова і поняття, пише: «Н аш и глубокомыслен­ не міг ставитися спокійно, —він добре відомі. Часто у Ілліча ные м ахисты...». говорить про них з неприхова­ розгорнуті порівняння набира­ «Почтеннейший г. профес­ сор...». ною ненавистю, яка знаходить ють іронічного відтінку. вираз в уживанні Леніним еле­ Тій же меті сатиричного ви­ Ворогів марксизму Ленін тав­ ментів прямолінійної оцінки. рує релігійними образами, на­ криття суті ревізіонізму підпо­ Філософію махістів Ленін на- зиваючи їх Іудою, єзуїтами, ф а ­ рядковано у В. І. Леніна і вико­ називає «ідеалістичною брех­ рисеями. Як відомо, ці образи ристання м атеріалу художньої нею», «верхом безглуздя», «со­ є символами зради, лицемір­ літератури. При цьому він від­ фізмом найдешевшого толку», ства, ханжества. дає перевагу російським пись­ «парою шахрайських фраз», менникам, м айстрам соціальної Іноді у Леніна вороги порів­ «махістською пошлістю», «бо­ нюються з реальними людьми, сатири, таким як М. Є. Салти­ жевільними дрібничками» і т. ін. що втілюють в собі риси самої ков-Щ едрін, М. В. Гоголь, І. А Можна навести ще багато по­ чорної реакції, справжніми по­ Крилов, О. С. Грибоєдов. Твір «М атеріалізм і емпіріо­ дібних прикладів. літичними мракобісами — Біс­ Зупинимося лише на одному, марком. Столипіним, Пурішке­ критицизм» є чудовим зразком використання літературного ма­ але дуже виразному прикладі. вичем. теріалу в політичних цілях. Студенти фізико-математичного факультету мають змогу, На протязі всієї праці Ленін В арсеналі зображувальних Великою своєрідністю харак­ після вивчення теоретичного курсу з автосправи та виконання наполегливо повторює вдало пі­ засобів, які використовував практичних завдань в автокласі, одержати посвідчення на право дібране ним по відношенню до В. І. Ленін, помітно виділяють­ теризується також вживання водіння автомобіля. Н а ф о т о : заняття в автокласі проводить всієї «махіади» слово «нісеніт­ ся і метафори. Підкреслимо, що Леніним ф разеологічних зворо­ викладач О. Міхеєв. ниця». ленінська метафора відріз­ тів, прислів’їв, приказок, еле­ ментів ораторської мови. Кожен раз цей іменник вжи­ няється винятковою влучністю Таким чином, художньо-зобра­ вається з новим визначенням, і простотою. У мові Леніна вони ж увальні засоби у праці «Ма­ яке надає йому нового відтінку, ні в якому разі не є прикрасою теріалізм і емпіріокритицизм» Незабаром у нас розпочина­ Ще більш важливим для ус­ У книзі ми читаємо: «Ідеа­ стиля. Метафора, як і інші засо­ не є випадковістю, а стрункою ється весняна екзаменаційна се­ піхів на екзаменах є глибоке са­ лістична нісенітниця», «жалю­ би, підпорядкована ідейній спря­ системою. Всі засоби і прийоми мованості твору. Більшість ме­ сія і мені ще раз хочеться пока­ мостійне вивчення навчальних гідна нісенітниця», «чиста нісе­ Ілліча характеризую ться точні­ тафор Ілліча носить іронічний зати, що наші успіхи в значній курсів. Самостійна робота сту­ нітниця», «махістська нісеніт­ стю і простотою та життєвою відтінок. В основі ж створення ниця», «суцільна нісенітниця», мірі залежать від дисципліни. дента над підручниками — ось Адже факт залишається фак­ що гарантує йому відмінні й «термінологічна нісенітниця», комічного лежить використання правдивістю. Щ е 50 років тому, раніше, том, що студентка 32 групи добрі оцінки на екзаменах. Про «квазівчена нісенітниця», «пи­ Леніним лексичного матеріалу інших сти лей. Наприклад: вій­ ніж була створена перш а в сві­ фізиків Л. Сніткова не мо­ стан самопідготовки студентів хата нісенітниця». же скласти заліка з креслен­ свідчать контрольні роботи й Тут наведено лише кілька ськової лексики (бій, воїн, со­ ті соціалістична д ерж ава, Ленін ня. Причина цього — неробст­ колоквіуми, і треба сказати, що прикладів різних означень юзник, похід, війна), біблей­ безпомилково визначив суть ре­ во. Та й справді — хто більше тут успіхи невтішні. Про на­ іменника «нісенітниця». Але й ської лексики і фразеології візіонізму і показав, що реві­ всіх пропустив занять з крес­ слідки контрольних було напи­ ці приклади характеризують ма­ (жреці, молитися, фіговий ли­ зіонізм — це найбільш е зло, лення? Сніткова. сано в попередньому номері і хізм досить різнобічно і показу­ сточок), лексики зниженої се­ яке може завдати робітничому Студент 21 математичної гру­ тут повторюватись немає потре­ ють, як ставився Ленін до ма­ мантики («дрібна гризня», «про­ рухові непоправимої шкоди. Ве­ пи І. Радченко ламає голову як би, але треба звернути особли­ хістів, яким він був майстром дукти жуйки», «старий мот­ ликий Ленін також показав у своїй чудовій праці, щ о шукати скласти залік з іноземної мо­ ву увагу комсомольській орга­ слова, як він умів тонко кори­ лох»). обгрунтування м арксизм у поза ви — це також результат систе­ нізації І курсу фізико-матема­ стуватися багатством мови. Багатство створення іронії у діалектичним м атеріалізм ом , матичних пропусків лекцій і за­ ТИЧНОГо факультету на тих сту­ Виключний інтерес станов­ Леніна дивовижне. В е л и к о ї са­ значить скочуватись в болото нять з іноземної мови. дентів, які мали заборгованість лять ленінські порівняння. Ос­ тиричної сили досягає Ілліч Ці два факти переконливо у минулому семестрі. В цей від­ новні їх риси — експресивна своїми іронічними ремарками, ідеалізм у, зн ачи ть зрадж увати справу робітничого класу. свідчать, що дисципліна є за­ повідальний період треба поси­ сила, смислова об’ємність. коментаріями тексту противни­ порукою успіхів на екзаменах. лити і роботу комсоргів груп, і В основу порівняння Ленін ка, а також співставленням слів Л. ГРЕКОВ, На факультеті ведеться бороть­ роботу агітаторів груп. Хіба піднесеної лексики з жалюгід­ студент V курсу мовноба за зміцнення дисципліни. можна погодитись з таким ста­ ною суттю тих, про кого він літературного факультету. Рейдові бригади не дають мож­ ном, коли студенти Тетеря, Де­ ливості приховатися жодному мидова, Пилипенко, Бідношия, порушнику й прогульщику. Во­ Башлаков, Павленко не зна­ ни їх знаходять і в столовій ють, що п’ятниця — це день (Лініченко, Савченко, Пилипен­ політзанять і завжди відсутні. Біля півтора місяця при кафедрі музики Зараз проходять перевибори ко, Демидова) і в коридорі, і в інституту працювали республіканські курси пе­ читальні, і в кабінетах. Рейдо­ комсоргів. У деяких групах такі ві бригади встановили, що не збори вже пройшли і комсорга­ репідготовки викладачів співів та музики шкіл ряду областей України. Вчителі співу зба­ всі старости груп добросовісно ми обрано хороших товаришів. При спільній роботі комсор­ гатили свої знання з теорії музики, соль­ виконують свої обов’язки. А феджіо, методики керування хором. вони ж комсомольці. Деяких гів і агітаторів наші студенти Цікаво організовував заняття з методики старост було замінено іншими на екзаменах у весняну сесію керування хором викладач В. Мінько. Курси покажуть глибокі і міцні знан­ студентами, більш вимогливи­ були своєрідним хором, з яким почергово пра­ ми до себе й своїх товаришів. ня. цювали вчителі. Так, викладач співу М. Бой­ До нових успіхів, товаришіТак, було замінено старосту 11 ко вивчав з хором «Думу про партію», Л. Кар­ фізичної С. Котікову, 32 фізич­ комсомольці! пова — «Ой, ти, Дніпре, повноводний» Фі­ А. СЕРЕДНІЙ, ної групи Л. Кіраковську. Ста­ ліпенка. У 39 аудиторії, де проходили занят­ студент III курсу фізикоросту 32 математичної О. Бє­ тя слухачів курсів, часто звучали пісні М. Ле­ математичного факультету. лашову попереджено. онтовича, М. Лисенка, П. Майбороди та ін­ ших композиторів. Дирекція інституту, кафедра музики багато Весняна екзаменаційна се­ ньої сесії. Слід зазначити, що і зробили для того, щоб курси дали якомога сія — найбільш відповідальний умов для успішної роботи сту­ більше знань слухачам. Однак у майбутньому період у роботі студентів. дентів-випускників педфаку до потрібно врахувати деякі недоліки. Напри­ Цілком природно, що це вима­ цих пір ще не створено. У всіх клад, слід звернути увагу на методику викла­ гає від студентів і викладачів кабінетах у першу половину дання співу у всіх класах середньої школи, інституту мобілізації всіх сил дня проводяться заняття, вна­ збільшити кількість годин на заняття по муздля якнайкращого звіту. слідок чого студенти не мають інструменту, комплектувати курси слухачами можливості користуватися не­ Курсові іспити останньої се більш-менш однакової підготовки. сії студенти V курсів дефекто­ обхідною спеціальною літерату­ Навчаючись на курсах, ми бачили, які пре­ рою. В кабінеті ж дефектології логічного відділу склали значно красні умови в інституті для занять музикою, нижче своїх можливостей. Про­ та дошкільної педагогіки і в співами. У розпорядженні студентів піаніно, те і зараз, готуючись до дер­ другу половину дня працювати баяни, домри, а кваліфіковані викладачі гото­ жавних екзаменів, вони не зро­ не можна, оскільки в сусідній ві працювати, не шкодуючи своїх сил. били належних висновків. Огля­ аудиторії проводяться репетиції Навчаючись на курсах, ми бачили, які пре­ дові лекції і консультації відві­ духового оркестру. На це варто обхідні кожному вчителеві знання з музики дують далеко не всі студенти. звернути увагу і деканату і ди­ в справі естетичного виховання учнів. Багато, Частина з них ще й досі не при­ рекції інституту з тим, щоб дуже багато втратить той, хто не використає ступила до систематичного опра­ створити нормальні умови для всіх прекрасних можливостей учитися музики, Викладач середньої школи № 16 міста Біла роботи студентів випускників цювання рекомендованої літера­ перебуваючи в інституті. Церква П. Левченко, яка перебувала на курсах педфаку. тури з курсів, що вносяться на підвищення кваліфікації вчителів музики у на­ В. ДІДЕНКО, М. ЯРМАЧЕНКО, державні екзамени. Зрозуміло шому інституті, розмовляє з студентками мов­ учитель середньої школи, слухач викладач кафедри но-літературного факультету З . Племенюк і це в значній мірі може позначи­ курсів. Л. Сєробаба. спецпедагогіки. тися на якості наслідків остан­ НАПЕРЕДОДНІ СЕСІЇ В И К О Р И С Т О В У Й Т Е прекрасн і м ож ли вості �До фільмотеки кафедри на­ вчального кіно останнім часом надійшли нові матеріали екран­ ного унаочнення навчального та виховного процесу. Серед них кінофільми «Гидравлический пресс», «Ж идкий воздух», «Коррозия м еталлов», «М етео­ ры и метеориты», «М етриче­ ские меры», «Ж изнь и творче­ ство А. П. Ч ехова», «Лондон» та інші; діапозитиви «Строение атомов». «Вода на земле», «Трактор», «И зобретатель ра­ дио А. С. Попов», «М. Ю. Л ер­ монтов», діафільми «А нтаркти­ ка», «Великая Октябрьская со­ циалистическая резолюция», «Восстание декабри с т о в » , «Д. И. Менделеев — великий химик», «Мастера зимнего спор­ та», «Магнитный компас», «Пет­ родворец (Петергоф)», «Проис­ хождение человека» та інші. Зараз фільмотека нашої ка­ федри — найбільша на Україні в системі Міністерства освіти. В ній налічується близько 1500 назв кінофільмів, діафільмів і діапозитивів. Цей багатющий фонд дав можливість унаочнити значну кількість програмового м атеріа­ лу середньої школи, а також провести багато цікавих вихов­ Я к Ш и p ш e в и к о р и с т о в у й те н а в ч а л ь н е кі н о них заходів як у початкових, тератури, іноземної мови і на­ використання цього ефективно­ го засобу педагогічної праці. так і в середніх та старших віть філософії. Коли ж, нарешті, екран пося­ На жаль, в нашому інституті класах. Про це свідчить хоча б той факт, що за 4 роки існу­ використання проекційного уна­ де належне місце в навчально­ вання кафедри студенти нашого очнення ще не стало органіч­ му процесі нашого інституту? А. СЕРДЮК, інституту під час педагогічної ним елементом навчально-ви­ ст. лаборант кафедри та виховної практики в школах ховного процесу, і тому трапля­ навчального кіно. ються лише поодинокі випадки і дитячих садках провели біль­ ше 3 тисяч уроків, бесід, вечо­ рів з використанням проекцій­ них засобів унаочнення. Цілком зрозуміло, що кіль­ кість та якість цих заходів бу­ ла б більш показовою, якби студенти вчилися методиці ви­ користання кіно не лише під час проходження відповідного кур­ су, а й бачили приклади засто­ сування екрану під час навчан­ ня в інституті. Адже всі матеріали, що при­ значені для середньої школи, можна (і треба!) використовува­ ти під час лекцій з методик. А скільки кінофільмів та діа­ фільм ів з наявного фонду мож­ Кафедра навчального кіно систематично надає допо­ могу вчителям м. Києва по оволодінню навичками роботи на з успіхом продемонструвати з кіноапаратурою. Заняття проводить ст. лаборант на лекціях з історії КП РС, фі­ А. Сердюк. зики, астрономії, російської лі­ вам сподобалось? Кожного разу, коли в ід к р и ­ ціональних пісень, легенд, тан­ Как-будто бы этим прикажут вається завіса нашої сцени, ми ців різних народів. А хотілося б Забыть Габриэля Пэри! сподіваємося побачити цікавий їх почути і побачити. Можливо, Напрасны запретные меры концерт (хоч і не завж ди ці тоді далекі англійці, французи, На кладбище старом в Иври, сподівання здійсню ю ться). німці стали б нам ближчими і Напрасно закрыты все двери, З інтересом чекали студенти зрозумілішими, а іноземні вечо­ Цветы на могиле Пэри. вечора, який готувала каф ед ра ри збагачували б наші знання Они, словно солнце во мраке, іноземних мов. К онцерт мину­ про інші країни й народи, з їх Как-будто героя глаза, лого року с правив на всіх добре історією, побутом, світоглядом і Как клич командира к атаке! враж ення і тому на вечір в ак­ традиціями. Бажано, щоб у про­ Как матери нежной слеза. товому зал і зібралось багато граму іноземних вечорів включа­ (Віршований переклад студентів і викладачів. До того лись музичні, поетичні, драма­ студента II курсу фізикож і об’ява з симпатичним па­ тичні твори, які б відображали математичного факультету ж ем часів рицарства гостинно важливі сторони життя народів В. Дровозюка). запрош увала всіх побувати на і цим поглиблювали наші знан­ Декілька слів про драматич­ «interesting assembly». ні постановки... ня про них. С в о ю н евели ку статтю я не На вечорі були поставлені чо­ Цікаві, значні по тематиці присвячую благодушним похва­ тири уривки з п’єс різних а вто­ твори викликають більший інте­ лам на а д р е с у організаторів і рес глядачів, привертають їх рів. Всі присутні визнали най­ учасників ц ь о г о досить цікавого увагу і почуття, запам'ятовують­ більш вдалою постановку урив­ і оригінального вечора. М ені хо­ ся. Згадаємо, з яким напружен­ ка з «Школи лихослів’я» Р. четься в и с л о в и т и д е я к і зау ва­ Шерідана. ження і поб аж ан н я, які, мож ли­ ням слухали всі присутні «Ле­ Недоліком наших постановок во, будуть враховані н ад ал і при генду про Габріеля Пері», пое­ є те, що виконавці вважають проведенні таких корисних за ­ тичну розповідь Л уї Арагона основним завданням знати сло­ ходів, як вечори на іноземних про мужнього сина французько­ ва і не намагаються своєю грою го народу, який і в смерті мовах. розкривати образи твору. Так, страшний ворогам: Наші іноземні вечори мають в цікавому уривку з «Гамлета» якийсь естрадний характер, тоб­ наші актори зовсім не передали то просто «м іж народний»: в Власти поставили стражу (хоч би натяком) характери ге­ програмі н ем ає колоритних на­ На кладбищ е старом в Иври, роїв безсмертної трагедії Шек- спіра і своєю грою викликали уяву, протилежну істинному змісту: Гамлет був представле­ ний якимсь самовдоволеним флегматиком. Офелія взагалі не відповідала образу героїні. Ми, звичайно, не чекаємо якоїсь особливої майстерності від самодіяльних акторів, але вважаємо, що виконавці повин­ ні розуміти свої ролі, знати їх правильну трактовку і, наскіль­ ки можливо, доносити це до гл я ­ дача. Слід зважити ще на таке за­ уваження присутніх на вечорі: не треба переобтяжувати про­ граму, як це було в минулому і цьому році,— втомились і глядачі, і актори. Незважаючи на вказані не­ доліки, вечір справив добре враження. Ми висловлюємо по­ дяку його організаторам і учас­ никам і впевнені, що надалі та­ кі вечори будуть змістовніши­ ми — для цього у нас є всі можливості. А. МАМАЛИГА, студентка II курсу мовнолітературного факультету. Наші перші кроки З кожним дн ем підвищ ується матеріальний рівень ж и ття на­ роду, поряд з цим зростаю ть і кращий ескіз композиції, пей­ його духовні потреби. Б іл ь ­ зажний етюд, портрет тощо з шість студентів наш ого інсти­ визначенням премій перемож­ туту йде в ногу з культурним цям. життям народу, бере активну Враховуючи неоднакову під­ участь в гуртк ах худож ньої са­ готовку студентів , перед ними модіяльності. Д вічі на тиж день ставляться різні завдання. На­ проводяться також зан яття об­ ші самодіяльні художники вже разотворчої студ ії, створеної з приступили до роботи. Добре ініціативи студентів педагогіч­ виконує малюнки частин облич­ ного ф ак ультету. чя студієць Дзисюк (фізико-ма­ У студії початкую чі митці тематичний факультет), справ­ будуть набувати навичок і ляються з своїми завданнями і знань з основ образотворчої менш досвідчені студійці Небо­ грамоти, щоб у майбутньому рачко, Грабовець (мовно-літера­ практично використовувати це турний факультет), Себало (фі­ в роботі з ш колярам и як на зико-математичний факультет); уроках, так і в о р ган ізац ії об­ вони досить вдало передають разотворчих студій. У п ерсп ек­ пропорції простіших предметів тиві роботи студії — влаш ту­ натюрморту. Більш складне вання виставки виконаних ро­ завдання — малюнок гіпсової біт, відвідування м узеїв і ви­ голови Афродіти послідовно ставок творів радянських ху­ виконує Аристов (студент мов­ дожників, зустрічі з видатними но-літературного факультету). майстрами пензля. Корисним Б аж ання придбати навички до­ буде проведення конкурсу на поможе їм у майбутній роботі, воно буде сприяти розвиткові любові до мистецтва. Бажано, щоб корисний почин студійців знайшов більше уваги і під­ тримки з боку партійної органі­ зац ії педагогічного факультету, при якому створено студію. Во­ на працює на недостатній мате­ ріальній базі. Починаючи з вересня 1958 року, було зроблено багато спроб закликати на допомогу адміністративно-господарчу час­ тину інституту, але нічого до цього часу не зроблено. Якщо це пояснюється економією гро­ шей, то слід врахувати, що ця «економія» ні в якому разі не сприяє художньому вихованню студентів . М. СОЛОМ’ЯНИЙ, викладач малювання. Студієць Ю. Аристов за ро­ ботою. БЕРЕЖІТЬ СВІЙ ГОЛОС У кожній професії є ті не­ обхідні інструменти, без яких неможлива робота в тій чи іншій галузі. Таким обо­ в’язковим інструментом педа­ гога є голос. Здавалося б, що ця істина не лавинна викли­ кати ніяких сумнівів, і всі, хто готується, хто хоче стати педагогом, насамперед повин­ ні забезпечити себе добре функціонуючим інструмен­ том — голосовим апаратом. Проте ця істина далеко не зрозуміла нашим студентам Про це знають, головним чином, ті студенти і учителі, які вже починають звертати­ ся до лікарів за невідклад­ ною допомогою в зв'язку з тим, що з різних причин во­ ни втратили свій голос; чи то він стає хрипким, чи надзви­ чайно швидко стомлюється, чи повністю зникає, і такий учитель здатний говорити ледве чутним шепотом. Так сталось і зі мною. На протязі трьох років, почи­ наючи з другого курсу, я стала хрипіти і чим далі, тим справи були гірші. Я зверта­ лася до багатьох лікарів, але реальної допомоги не одер­ жувала; голос мій все гір­ шав. Я перебувала на межі повної втрати голосу. Вирі­ шила ще звернутися у наш фоніатричний кабінет. Ви­ явилось, що в мене розвину­ лися так звані в узлики на го­ лосових зв’язках. Не одна сотня вчителів, співців зму­ шені кинути свою професію із-за цих вузликів. Розміщуючись на вільних кінцях голосових зв'язок, при розмові або співу ці малень­ кі вузлики розміром з сірни­ кову голівку внаслідок тертя розростаються до розмірів вишневої кісточки або біль­ ше, що й заважає змиканню між собою голосових зв’язок. При їх незмиканні голос не може формуватися і, таким чином, доводиться кидати професію вчителя. Не раз за ці три роки я серйозно стала задумуватися над тим, що мене чекає по закінченню інституту, коли з хрипким голосом, напруже­ ним і завжди втомленим, бу­ ду вести урок у класі. Чи винесла б це я? Адже я об­ рала педагогічну діяльність тому, що люблю цю профе­ сію. В ній я бачила радість свого майбутнього. У фоніатрнчному кабінеті мій голос перероджується. Після шостого сеансу ліку­ вання я відчуваю, що голос мій став іншим. Із хрипкого, глухого він став звучати від­ тінком металічним. Я вірю в те, що через деякий час я зовсім позбавлюсь цих вуз­ ликів і до мене повернеться нормальний голос — чистий, дзвінкий, витривалий. Прикро, що фоніатрія — наука про голос, охорону і нормальне користування ним — чомусь є надбанням тільки відділу російської мо­ ви і літератури. По-моєму, і це також думка багатьох наших студентів, знати ос­ новні елементи охорони го­ лосу повинні студенти всіх факультетів Інституту. Це конче необхідно. Р. МАЗУР, студентка IV курсу мовно-літературного факультету. �Музикальний момент Травневий день, багато СОНЦЯ і стільки ж світлих прагнень у більшості наших комсомольців. З відкритих вікон 23 аудиторії, де 16 травня зі­ бралися на звітно-виборчі комсомольські збори студенти III курсу фізико-математич­ ного факультету, чаруюче видовище: білі свічки кві­ тучих каштанів то зако­ лишуться легким подихом вітру, то непокірно пригина­ ються сердитим поривом, зні­ маючи з себе весняне вбран­ ня. Темні, обтяжені дощем, хмари закривають останні промені сонця, що золотом запалили верхів’я дерев. Уро­ чисто загримів грім, захви­ лювалися каштани. Мабуть, це зворушливе явище природи сприяло про­ веденню звітно - виборчих комсомольських зборів. Було чимало охочих виступити, по­ критикувати, внести свого пропозицію щодо покращан­ ня навчально-виховної роботи на курсі. Вже кілька місяців інститутський р о я л ь знаходиться в занедба­ ному стані. Що думає з цього приводу госпо­ дарча частина? Міжнародні студентські Н АЗУ СТРІЧ VII Міжнародному фестивалю у Відні н о в и н и ФЕДЕРАЛЬНА НІМЕЧЧИНА 32 західнонімецьких керівни­ ки молодіжного руху звернули­ ся до молоді країни взяти участь у VII фестивалі. Хоч основна молодіжна організація Західної Німеччини «Бундесю­ гендрінг» повідомила, що вона не візьме участі у фестивалі, значна кількість керівників мо­ лодіжних організацій заявила про свою участь у фестивалі. До Відня прибуде кілька сот молодих німців. АВСТРАЛІЯ Тут проходить збір коштів для оплати чималих витрат по відправці австралійської делега­ ції на фестиваль. Адже буржу­ азний уряд не подає ніякої ма­ теріальної підтримки прогре­ сивним молодіжним організа­ ціям. Виникли великі труднощі у зв’язку з тим, що австралійці повинні подолати найбільшу від­ даль по дорозі до Відня. Але все ж молодь Австралії пошле РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ на фестиваль не менше 30 де­ легатів. 800 представників молоді БРАЗІЛІЯ країни репрезентуватимуть ра­ Кульмінаційним пунктом під­ дянську молодь на VII фестива­ готовки до Всесвітнього фести­ лі. Відбулося засідання Радян­ валю є проведення у Бразілії ського підготовчого комітету. національного фестивалю у трав­ Членами жюрі міжнародних ні ц. р. До Відня прибуде по­ конкурсів рекомендовані Вале­ рія Барсова, Ігор Мойсєєв, Га­ над 250 молодих бразільців. К О Р О Т З Б О Р И К О Думка поліції. У лондонській газеті «Дейлі ньюс» з’явилося таке коротке повідомлення: «Вчора в Гайд Парку знайдено людське вухо і чотири пальці людської руки. За думкою по­ ліції, злочин не виключений». Випадок з Венерою. В місті Шарінгкросс, штат Флоріда (США), поліція заарештувала молоду жінку, котра, гуляючи по вулиці, зупинилася біля статуї Венерн, зняла з себе сукню і одягла її на статую. Дама пояс­ нила поліції, що «вигляд оголе­ ного тіла обурює її моральні почуття і тому вона відчула не­ переборне прагнення одягти Ве­ неру. Оптимістична реклама. Влас­ ник однієї контори поховання у Лондоні повісив у вітрині своєї установи запрошення: «Спла­ чуйте за свій похорон зараз, вмирайте потім!». Скандал у Вашінгтоні. Не­ давно жителі Вашінгтона були вкрай здивовані. На вежі Капі­ толія (місце засідань конгресу) П Р О Й Ш Л И ПО-ДІЛОВОМУ Комсомольці засуджували безвідповідальне ставлення до зборів студентів-фізиків. Секретар комсомольського бюро Д. Гладишко докладно розповіла про роботу бюро за минулий період. Зимову сесію студенти склали к р а ­ ще, ніж попередні. Проте, велика частина комсомольців байдужа, пасивна в комсо­ мольському житті. Були ви­ падки академзаборгованості, деякі товариші безвідпові­ дально ставились до кул ь­ турно-масової роботи. У сво­ їх виступах студенти Д ячен­ ко та Гончаренко зауважили, що бюро курсу не підтриму­ вало ні в стінній пресі, ні на зборах хороших комсомоль­ ських справ, не було і заува­ жень порушникам трудової дисципліни. Студентка Ізвєкова відзна­ чила, що бюро мало цікави­ лося життям груп. Щодо ус­ пішності, на її думку, сту­ дентів нічого підганяти, адже люди дорослі, свідомі. Тому в разі академзаборгованості слід ставити питання про перебування боржників у стінах інституту. Варто перед екзаменацій­ ною сесією попереджати ли­ стом від імені активу групи і агітатора тих батьків, до­ рослі діти яких — ледарі. Виступаю чі висловлювали баж ання бачити на комсо­ мольських зборах агітаторів груп, представників партій­ ної і ком сом ольської органі­ зацій інституту. Б уло схвалено пропозицію про зм агання між групами, умови якого повинна вироби­ ти спеціальна ком ісія. Д руге питання порядку денного теж р о зв ’язан е. До складу новообраного комсо­ мольського бюро ввійшли В. Ш абаров, Г. Грицай, М. Кириленко, Т. Ч ернецька, В. М алоголовець. М. АДАМ ЕНКО, наш кор. ЗНОВУ ЦВІТУ ТЬ К А Ш Т А Н И лина Уланова, Арам Хачатурян і Тихон Хренніков. Академік Петровський, рек­ тор Московського університету, вітаючи фестиваль, заявив, що на таких зустрічах зароджуєть­ ся дружба, а друзі ніколи не будуть воювати. Безумовно, що наступний фестиваль зміцнить і розширить міжнародне співро­ бітництво молоді. Академік Петровський побажав студен­ там усіх континентів успіхів у їх навчанні і боротьбі за спра­ ву миру і прогресу. Адже мир і прогрес невіддільні. Композитор Шостакович за­ явив, що благородні завдання боротьби за мир оволодіють умами прогресивної молоді. «Хай це свято продемонструє ще раз, що мир, мистецтво і молодь невіддільні», — сказав на закінчення Д. Шостакович. замість національного прапора вили на його могилі надгробний майорів чорний піратський з че­ камінь і, щоб не витрачати зай­ репом і кістками. Поліція за­ вих грошей на напис, зняли з арештувала злочинців, але їх його будинку табличку, на кот­ незабаром довелося відпустити. рій зазначені ім’я та прізвище «Піратами» виявилися хлопчаки лікаря і години прийому: «З 9 години ранку до 4 години дня 14 — 17 років. щоденно». Собака-унікум. Директор од­ Голодує, як учитель. Таке на­ ного з ресторанів у Чехословач­ родне прислів’я народилося у чині має незвичайну собаку. Во­ франкістській Іспанії, де через на може досить виразно промов­ жебрацьку платню вчителям і ляти деякі слова, наприклад, відсутність шкіл, справа народ­ «м’яч» (звичайно чеською мо­ ної освіти перебуває у ката­ вою,— коли хоче гратися, або строфічному стані. 870 тисяч «цукор», коли зголодніє. Постій­ іспанських дітей віком від 7 до них відвідувачів собака зустрі­ чає дружнім «здрастуйте!», а 12 років не може цього року своє незадоволення передає сло­ відвідувати школу. За офіцій­ ними даними, сьогодні кожний вами «який сором!». Чий хід? 18 місяців триває десятий іспанець неписьменний. Брехня, рік 1958. Щороку в шаховий поєдинок поштою між Сполучених Штатах відбуваєть­ містером Рейєм Пірсоном з ся конкурс на найкращу брехню Детройта і міс Уолліс Кеді із року. Першу премію за брехню, штату Флоріда. Нещодавно юна міс отримала від свого партнера рік 1958, присуджено Лу Пауер­ лист, в якому той обурювався, соу з м. Ортонвіла (штат Мін­ що вже сім місяців не має від­ несота), який переміг 1200 ін­ повіді. Уолліс Кеді відписала: ших учасників такою брехнею: «Я була переконана, що тепер «Минулої зими в Ортонвілі бу­ ваш хід». ло надзвичайно холодно. В чай­ Бережливість. У Західній Ні­ нику, знятому з вогню, чай за­ меччині помер якийсь зубний мерзав так швидкої що лід був лікар. Родичі померлого поста­ ще гарячим». П о р а ди р и б а л к а м Редактор В. ВОЙТКО � Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. 1959 рік</h4> Текст Ресурс, що складається переважно зі слів для читання. Прикладами можуть бути книги, листи, дисертації, вірші, газети, статті, архіви списків розсилки. Зауважте, що факсиміле або зображення текстів все ще належать до типу Текст. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource <h4>За педагогічні кадри. № 15 (84) (26 травня 1959 року)</h4> Date A point or period of time associated with an event in the lifecycle of the resource 2023-12-28 Subject The topic of the resource педагогічна освіта вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Format The file format, physical medium, or dimensions of the resource text/pdf Language A language of the resource українська Bibliographic Citation A bibliographic reference for the resource. Recommended practice is to include sufficient bibliographic detail to identify the resource as unambiguously as possible. За педагогічні кадри. № 15 (84) (26 травня 1959 року) : [газета] / Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького ; редактор В. Войтко. - Київ, 1959. Description An account of the resource Цифрова копія номера газети "За педагогічні кадри". Publisher An entity responsible for making the resource available Наукова бібліотека Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context https://libdc.udu.edu.ua/items/show/157 Contributor An entity responsible for making contributions to the resource Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького Войтко В. (редактор) вища освіта вища школа історія педагогіки Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького педагогічна освіта Український державний університет імені Михайла Драгоманова